Нанолазерна дезінфекція системи каналу кореня зуба (експериментальне дослідження) : Нанолазерная дезинфекция системы канала корня зуба (экспериментальное исследование)

Краткое описание

Львівський національний медичний університет
імені Данила Галицького

На правах рукопису

Бариляк Адріана Ярославівна

УДК 616.314:615.849.19
Нанолазерна дезінфекція системи каналу кореня зуба (експериментальне дослідження)

14.01.22 - Стоматологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Зубачик Володимир Михайлович
доктор медичних наук, професор

Львів 2009

ЗМІСТ

ВСТУП......................................................................................................................

4

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНА ЕНДОДОНТІЯ І НАНОЛАЗЕРНА ТЕХНОЛОГІЯ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ...................................

12

1.1. Проблемні питання дезінфекції каналу кореня зуба.................................

13

1.1.1. Макро- та мікроанатомія системи каналу кореня зуба..................

13

1.1.2. Особливості патогенної мікрофлори ендодонту............................

19

1.1.3. Дентинні мікроканальці, як резервуар патогенних бактерій.......

22

1.1.4. Механо-хімічна дезінфекція каналу кореня зуба...........................

24

1.2. Лазери в ендодонтії......................................................................................

26

1.2.1. Лазерна дезінфекція каналу кореня зуба........................................

27

1.2.2. Лазерна обробка стінки каналу кореня зуба...................................

29

1.3. Нанотехнології у сучасній медицині..........................................................

31

1.3.1. Особливості наночастинок................................................................

32

1.3.2. Нанотехнології у стоматології та ендодонтії..................................

33

Висновки.......................................................................................................

35

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОБ’ЄКТУ ТА ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ...................................................................................

36

2.1. Архітектоніка емалі і дентину....................................................................

38

2.2. Анізотропія, світловодні властивості дентину і лазерна дезінфекція...........................................................................................................

41

2.3. Механізми взаємодії потужного лазерного випромінювання з тканинами зуба....................................................................................................

44

2.4. Теплова томографія та обґрунтування режимів лазерної обробки твердих тканин зуба............................................................................................

47

2.5. Фотоакустичний метод контролю процесу лазерної обробки зуба........

57

Висновки..............................................................................................................

63

РОЗДІЛ 3. ЛАЗЕРНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ СИСТЕМИ КАНАЛУ КОРЕНЯ ЗУБА.....................................................................................................

65

3.1. Матеріали, методика та засоби лазерної дезінфекції................................

65

3.2. Порівняльна лазерна дезінфекція в різних спектральних режимах........

68

3.3 Лазерна дезінфекція каналу з використанням світловодного наконечника радіального опромінення.............................................................

72

3.4. Порівняльна морфологія поверхні стінки каналу кореня зуба................

77

Висновки...............................................................................................................

86

РОЗДІЛ 4. НАНОТЕХНОЛОГІЇ В ДЕЗІНФЕКЦІЇ СИСТЕМИ КАНАЛУ КОРЕНЯ ЗУБА...................................................................................

87

4.1. Обгрунтування методики, вибір і характеристики наночастинок........................................................................................................

87

4.2 Локалізація наночастинок у системі каналу кореня зуба..........................

93

4.3.Бактерицидна дія наночастинок срібла, як приклад наноендодонтії......

97

Висновки..............................................................................................................

100

РОЗДІЛ 5. НАНОЛАЗЕРНА ДЕЗІНФЕКЦІЯ СИСТЕМИ КАНАЛУ КОРЕНЯ ЗУБА................................................................................

101

5.1. Фотоактивна дезінфекція і плазмонна медична інженерія......................

101

5.2. Дезінфекція наночастинками срібла при імпульсному лазерному опроміненні в умовах фотопіролізу..................................................................

107

5.3. Дезінфекція в режимі плазмонного резонансу..........................................

114

Висновки..............................................................................................................
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕНННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ...................

121
123

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ.......................................................................................
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..........................................................................

135
138

ДОДАТКИ.................................................................................................................

139

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................

157

ВСТУП

Можливість реального споглядання прогресивних технологій рідкісна можливість. Коли у 1947 році був винайдений перший транзистор, ніхто не підозрював про сьогоднішню телефонну мобілізацію”. Сьогодні можливо ми є свідками подібної ситуації з лазерними та нанотехнологіями у стоматології, які торують собі шлях серед ентузіастів і скептиків.
Скептицизм природна реакція, коли нам представляють радикально новий метод, його потенційні можливості. Скептицизм це природна фільтрація цінного від безвартісного, постійного від ефимерного, раціонального від безглуздого.
Генеза виводиться з того часу, коли у 1960 році Майман запустив перший лазер, а вже у 1964 Rocket застосував його для обробки зуба і Weichman у 1971 році виконав перші ендодонтичні маніпуляції.
Ефект бомби серед вчених викликала лекція майбутнього нобелівського лауреата Річарда Фейнмана, коли він вперше заявив про нанотехнологію у 1959 році, а стоматологів не менше здивував термін наностоматологія”, коли під такою назвою Freitas Jr. у 2000 році опублікував свою статтю у журналі Американської асоціації стоматологів.
Що означає нанолазерна технологія для лікування зубів і коли вона стане реальністю? Ми не можемо відповісти на це питання вже зараз, а лише згадаємо собі геніального Леонардо да Вінчі (1452-1519). Його деякі проекти не могли бути реалізовані протягом століть, а деякі ще можливо чекають свого часу.
Дана робота присвячена нанолазерній дезінфекції системи каналу кореня зуба.
У сучасній стоматології все ще залишається проблема лікування хворих на хронічні періодонтити. Довготривалий перебіг та часті загострення запального процесу у верхівковому періодонті зумовлюють втрату зубів у людей як молодого, так і похилого віку. Це спричиняє також розвиток хроніосепсису, що погіршує стан різних органів і систем, викликає пошкодження тканин організму [1, 2, 3].
Відомо, що при захворюваннях пульпи і періодонту кореневі канали інфіковані [4]. Основний принцип найбільш ефективного методу лікування верхівкового періодонтиту полягає у старанній інструментально-медикаментозній обробці системи кореневих каналів, лікування верхівкового вогнища запалення до припинення ексудації з подальшим пломбуванням каналів [3, 5, 6, 7, 8].
Однією з головних проблем сучасної практичної стоматології є підвищення якості ендодонтичного лікування [9]. Дослідження останніх років свідчать про те, що якісно санувати вдається не більше 70 відсотків прохідних кореневих каналів. Про задовільну обробку усієї системи каналу говорити не доводиться [4]. Недосконале механічне очищення кореневого каналу і неповна його стерилізація є суттєвим недоліком традиційної терапії [10]. Надзвичайно важливим є вибір антисептичного засобу, оскільки наявність мікробної колонізації у дентині кореневого каналу в майбутньому призводить до виникнення патологічного вогнища у періодонті [5, 6]. Невід’ємним також є медикаментний вплив на патологічне вогнище періапікальних тканин з метою фармакологічної ліквідації запального процесу та сприяння регенерації періапікальних тканин [5, 6, 11]. Однак, достатньо частими є протипокази до такої антимікробної терапії при наявності супутніх загальносоматичних захворювань пацієнтів. Окрім того багата поліморфна мікрофлора кореневого каналу з різною чутливістю до антисептичних розчинів є навіть резистентною до них.
Тому пошук нових методів та матеріалів для успішного ендодонтичного лікування, таких як наночастинки і їх комплекси, лазерна діагностика і терапія визначені як актуальний напрямок досліджень.
Зацікавленість і прогрес у застосуванні лазерного променя в стоматології обумовлений низкою суттєвих переваг порівняно з традиційними методами лікування. В останні роки встановлено нові фізико-хімічні механізми взаємодії лазерного променя з живою тканиною, а також розроблено сучасний лазерний інструментарій, зокрема і для ендодонтичних маніпуляцій.
Навіть попередні, в основному розрізнені і далеко не систематичні дослідження вказують на перспективність застосування лазеротерапії при лікуванні хворих на верхівкові періодонтити. Результати окремих досліджень вказуюють на те, що лазерний промінь можна розглядати не тільки як складову комплексного лікування, а в окремих випадках, і як радикальний засіб терапії [12]. Це, насамперед, стосується бактерицидної дії на мікрофлору каналу кореня та мікроканальців, а також обробки стінки каналу перед обтурацією [13, 14].
Ще одним напрямком у сучасній стоматології є використання нанотехнологій [15]. Перші спроби застосування наночастинок у селективній антимікробній нанотерапії видаються надзвичайно перспективними і в ендодонтичній практицi [16]. Однак, механізм біологічного і лікувального впливу нових технологій залишається не до кінця зрозумілим, не прослідкована його реалізація на молекулярному, субклітинному і клітинному рівнях. Очевидно, що вивчення цих питань доцільно проводити на відносно простих функціонально-метаболічних експериментальних моделях, що могло б диференціювати прямі і опосередковані ефекти у цілісній регуляторній системі організму.
Слід припустити, що застосування нанолазерної терапії зможе суттєво підвищити ефективність ендодонтичного лікування. В Україні роботи з лазерної ендодонтії обмежені окремими дослідженнями лише, підкреслюємо, з низькоінтенсивної лазерної терапії і носять розрізнений, спорадичний характер [17].
Дана робота є складовою науково-дослідної теми кафедри терапевтичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького „Клініко-експериментальне обгрунтування застосування засобів і розробка методів профілактики, терапії та реабілітації хворих з ендо- та пародонтальною патологією” (державна реєстрація № 0105U007858 IH 30.00.001.05, термін виконання 2005-2009 рр.) та виконана в рамках Українсько-Австрійського договору М123-2007 (державна реєстрація № 0107U005037, термін виконання 2007-2008 рр., договір пролонговано на 2009-2010 роки), а також в рамках договорів про міжнародне науково-технічне співробітництво між ЛНМУ та Стоматологічною клінікою імені Бернгарда Готтліба Медичного університету Відня, та між ЛНМУ та Лазерним стоматологічним центром Університету м. Гент (Бельгія).
Метою дисертації є експериментальне обгрунтування алгоритмів нанолазерної дезінфекції системи каналу кореня зуба і опрацювання методів нанолазерної обробки як радикального або доповнювального засобу антибактеріальної терапії.
Для досягнення поставленої мети в роботі необхідно було вирішити такі завдання:
1. Проаналізувати модельну архітектоніку та світловодні властивості дентину зуба і визначити діапазон довжин хвиль випромінювання для бактерицидного опрацювання його мікроканальної структури при трансканальному лазерному опроміненні in vitro;
2. Оцінити температурний вплив лазерного опромінення на тверді тканини зуба залежно від спектральних, енергетичних і часових режимів генерації;
3. Опрацювати фотоакустичний метод контролю процесу лазерного опромінювання твердих тканин зуба;
4. Провести порівняльний аналіз спектральних режимів комплексного трансканального лазерного бактерицидного впливу з наступним лазерним опрацюванням стінки каналу кореня зуба in vitro;
5. Обгрунтувати вибір наночастинок та їх комплексів для дезінфекції системи каналу кореня зуба, визначити локалізацію наночастинок в системі каналу кореня зуба;
6. Опрацювати експериментальну методику комплексної нанолазерної дезінфекції системи каналу кореня зуба.
Об’єктом дослідження тверді тканини каналу кореня зуба, система кореневого каналу
Предметом дослідження нанолазерна дезінфекція системи кореневого каналу
Методи дослідження:
1. Оптичні, фотоакустичні, рентгеноструктурні електронно-мікроскопічні для вивчення структури дентину та нанооб’єктів;
2. Лазерні режими опромінення в широких спектральних, енергетичних і часових діапазонах;
3. Числове моделювання взаємодії лазерного випромінювання з твердими тканинами зуба для отримання теплової томографії зони лазерного впливу і прогнозу безпечних режимів опромінювання;
4. Морфологічні дослідження твердих тканин зуба та поверхні стінки кореневого каналу з використанням просвітлювальної та сканувальної електронної мікроскопії надвисокої роздільчої здатності − для вивчення твердих тканин зуба та поверхні стінки кореневого каналу під впливом лазерного опромінення;
5. Мікробіологічні дослідження з ідентифікацією виділених культур і визначення їх чутливості до різних режимів лазерного опромінення, нанорозмірних бактерицидних агентів та комбінованих нанолазерних режимів.
Наукова новизна одержаних результатів.
На основі аналізу світловодних властивостей дентину встановлено спектральний діапазон лазерного випромінювання для тотальної дезінфекції усієї системи каналу кореня зуба, включаючи припульпарний дентин.
Запропоновано фізично-математичну модель взаємодії потужного лазерного випромінювання з твердими тканинами зуба з урахуванням нелінійних залежностей оптичних і теплофізичних параметрів тканин від температури та з урахуванням фазових переходів (плавлення та кристалізації), на основі якої проведено розрахунок температури (теплову томографію) зони лазерного впливу (на рівні програмного продукту).
Опрацьовано новий фотоакустичний спосіб контролю перебігу процесу лазерного опромінювання твердих тканин зуба (на рівні винаходу).
Вперше запропоновано дезінфекцію макро- і мікросистеми кореневого каналу зуба з використанням наночастинок на прикладі наночастинок срібла, як ефективного антибактеріального агента пролонгованої дії (на рівні винаходу).
Доведено глибоке проникнення наночастинок у дентинні мікроканальці, їх антибактеріальну дію і блокувальну функцію (на рівні винаходу).
Вперше реалізовано нанолазерну дезінфекцію системи каналу кореня зуба на основі ефектів лазерної активації наночастинок у режимі нанофотопіролізу та в умовах поверхневого плазмонного резонансу на нанокомплексах − фотокаталізаторах (на рівні винаходу).
Практичне значення одержаних результатів. Визначено місце лазерної антибактеріальної терапії для завдань ендодонтії, а саме для дезінфекції мікросистеми каналу кореня зуба і для подальшого опрацювання поверхні стінки макроканалу.
Обгрунтовано й опрацьовано протоколи лазерної дезінфекції системи каналу кореня зуба з урахуванням архітектоніки дентину.
На основі розробленої моделі взаємодії потужного лазерного випромінювання з твердими тканинами зуба створено програмний продукт, який дозволяє прогнозувати вибір безпечних з точки зору термічного навантаження на періапікальні тканини лазерних режимів трансканального опромінення для опрацювання та дезінфекції системи каналу кореня зуба. За результами експериментально-клінічних досліджень обгрунтовано ефективність дезінфекції системи каналу кореня зуба зі застосуванням нанотехнологій, що створює наукове підгрунтя для клінічних випробувань і впровадження розпрацьованих методів у стоматологічну практику.
Результати роботи використано в опрацюванні протоколів лазерної ендодонтичної терапії в Стоматологічній клініці ім. Бернгарда Готтліба Медичного університету Відня (Австрія) та Лазерному стоматологічному центрі Університету Гента (Бельгія), у проектуванні спеціалізованого стоматологічного лазерного обладнання фірмами DEKA (Італія) та High Tech Laser (Бельгія); впроваджено у практику стоматологічної клініки ММ” (Львів), а також використовуються у програмах навчання магістрів на кафедрі терапевтичної стоматології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням здобувача. Всі ідеї, положення та висновки, що становлять суть дисертації, сформульовані автором самостійно, як і отримані результати, що лягли в основу змісту дисертаційної роботи. Написання статей, патентний пошук, опис і формули патентів, підготовку публікацій до друку автор виконав особисто. Аналіз окремих отриманих результатів і деякі технічно складні експериментальні дослідження здобувач проводив у співавторстві, згідно з поданим списком публікацій: результати морфологічних досліджень отримано здобувачем з використанням електронного мікроскопа надвисокої роздільчої здатності у лабораторії проф. Й. Верніша (Технічний університет Відня); бактеріологічний аналіз автор проводив у Віденському медичному університеті під керівництвом проф. А. Георгополуса; лазерне опромінення в режимі надкоротких імпульсів реалізовано у лабораторії проф. Е. Вінтнера (Технічний університет Відня); числове моделювання взаємодії лазерного випромінювання з твердими тканинами зуба проведено сумісно з І. Демковичем на кафедрі фотоніки Львівської політехніки.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційних досліджень оприлюднено на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: 4-th Congress of the Society for Oral Laser Applications SOLA Dentistry of Tomorrow Lasers as an Integral Part?!”, Bruges, Belgium (2007р. дві усні доповіді); ювілейній відкритій науково-технічній конференції професорсько-викладацького складу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Національного університету „Львівська політехніка” з проблем електроніки (усна доповідь); міжнародній науково-практичній конференції „Застосування лазерів в медицині і біології”, Харків, 2008 (стенд); міжнародній науково-практичній конференції „Застосування лазерів в медицині і біології”, Вінниця, 2008 (стенд); Австрійсько-Українських днях науки „Нанотехнології”, Відень, 2008р. (усна доповідь); міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні методи лікування та профілактики в терапевтичній стоматології”, Полтава, 2007 (усна доповідь); науково-практичній конференції „Сучасні методи лікування в стоматології”, Львів, 2008 (усна доповідь); наукових конференціях молодих вчених ЛНМУ, Львів, 2005-2006 рр.(усні доповіді).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено у 19 працях, з них 6 статей опубліковано у фахових журналах рекомендованих ВАК України, 10 праць у збірниках тез доповідей наукових конференцій. Отримано 3 патенти України на корисну модель.

Структура і об’єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 180 сторінках друкованого тексту і містить вступ, п’ять розділів, висновки, список використаних джерел та додатки. Робота ілюстрована 73 рисунками та 9 таблицями. Список використаних джерел містить 228 найменувань, з яких 193 іноземних авторів.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в експериментальному опрацюванні нанолазерної технології дезінфекції усієї системи каналу кореня зуба.
Проблема дезінфекції мікросистеми каналу кореня зуба вирішена експериментальним обгрунтуванням режимів лазерної трансканальної обробки дентину в контексті його світловодних властивостей, нанотехнології з використанням наночастинок срібла, як бактерицидного агента пролонгованої дії та комплексного нанолазерного впливу для успішного ендодонтичного лікування пацієнтів.
1. Сучасне наукове підгрунтя і вже існуючі матеріальні засоби дозволяють реалізувати запатентовані нами методи нанолазерної дезінфекції не тільки системи макроканалів кореня, а й мікротубулярну систему інфікованого припульпарного дентину.
2. Просторова структура дентину, кристалічна будова й орієнтація дентинних мікроканальців зумовлює анізотропні властивості дентину, які проявляються в тому числі й у світловодних властивостях у видимій та у ближній інфрачервоній області спектру, де довжина хвилі випромінювання співмірна з розмірами дентинних мікроканальців (0,5 2,0 мкм). Цей факт є визначальним у виборі спектрального режиму лазера для ефективної дезінфекції.
3. Доведено, що в ендодонтичних процедурах можна успішно застосовувати потужне лазерне опромінення з двоякою метою: для розпрацювання макроканалів кореня зуба з одночасною їх дезінфекцією за допомогою Er:YAG (2,94 мкм) і Er,Cr:YSGG (2,78 мкм) лазерів та для бактерицидної лазерної іригації дентинних мікроканальців за допомогою діодних і Nd:YAG (1,06 мкм) лазерів.
4. На основі запропонованої математичної моделі методом числового моделювання взаємодії лазерного випромінювання з твердими тканинами зуба розроблено програмний продукт, який надійно прогнозує безпечні температурні режими лазерного опромінення. Перебіг процесу опромінення об’єктивно контролюється запропонованим і запатентованим фотоакустичним методом.
5. Запропоновано, обґрунтовано і експериментально доведено високу ефективність наноендотехнології. Введення у макроканал кореня зуба колоїдного розчину спеціальних наночастинок або їх комплексів, наприклад срібла, призводить до їх регулярного осідання на стінках макроканалу, до проникнення нанокомплексів срібла у дентинні мікроканальці на глибину до 60 мкм. Завдяки величезній сумарній ефективній поверхні вони спричиняють сильну пролонговану дезінфікувальну дію на мікросистему кореневого каналу і блокують вхід та вихід бактерій з дентинних мікроканальців у макроканал, запобігаючи повторному інфікуванню.
6. У режимі лазерної активації наночастинок і нанокомплексів -фотокаталізаторів, введених у систему кореневого каналу, досягається ефект нанофотопіролізу та підсилення ефекту фотокаталітичного окислення, в умовах поверхневого плазмонного резонансу наночастинок золота, що призводить до підсилення бактерицидної дії металічних наночастинок та нанокомплексів Au:TiO2.

Піонерські результати in vitro з дезінфекції системи каналу кореня зуба наночастинками без сумніву будуть проходити і клінічні випробування після державних токсикологічних тестів і можуть покласти початок новому напрямку в ендодонтії наноендодонтії.
Безпека, ефективність і користь медичних наносистем будуть залежати від їх біологічної сумісності з людським організмом, тканинами, клітинами і біохімічними системами. Наномедична біосумісність це механічна, фізіологічна, імунологічна, цитологічна і біохімічна реакція людського тіла (органу) на введення наночастинки або нанокомплексу тієї чи іншої кількості, того чи іншого розміру, того чи іншого матеріалу.
Опрацьовані за участю автора міжнародні протоколи лазерної дезінфекції системи кореневого каналу і отримані три патенти України створюють передумови до впровадження розроблених методів у клінічну практику.

Ми здаємо собі звіт, що ця робота лише скромна віха на шляху пізнання і нам залишається шукати відповіді лише на основі достовірних результатів, проводячи крок за кроком наступні дослідження з надією, що нанолазерна технологія в найближчому майбутньому буде внесена і до обов’язкових курсів підвищення кваліфікації лікарів-стоматологів. В кожному разі ми сподіваємося, що результати нашої роботи будуть згадані в майбутніх, уже анонсованих монографіях Freitas Jr.: Nanomedicine. vol. 2B: System end Operations і Nanomedicine.Vol.3: Applications , які вже заплановані до видання у 2010-11 та 2012-13 роках, відповідно (www.nanomedicine.com).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бєляєв И.Б. Хронические периодонтиты многокорневых зубов / И.Б. Бєляєв. - Минск, 1974. 200 с.
2. Кодукова А., Величкова П., Дачев Б. Периодонтиты: Пер. с болг. - 2-е изд. - М., 1989. - 256 с
3. Лукиных Л.М. Верхушечный периодонтит / Л.М. Лукиных, Ю.Н. Лившиц. Нижний Новгород.: НГМУ, 2004. 92 с.
4. Максимовський Ю.М. Захворювання періодонту / Ю.М.Максимовський, Т.Д.Чиркова //Современная стоматология. 2001.- N6. C. 5560
5. Трубка И. А. Клинические аспекты применения антигомотоксических препаратов в комплексном лечении хронического периодонтита / И.А. Трубка, И.А. Моложанов, С.А. Хитрова // Український стоматологічний альманах. 2007. - №5. С. 31-33
6. Данилевский Н.Ф. Заболевания пародонта / Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. // Современная стоматология и зубное протезирование. 1996. № 1. С. 5558
7. Бир Р., Бауман М., Ким С. Атлас по стоматологии. Эндодонтология / Р. Бир, М. Бауман, С. Ким [пер. с англ. под обш. ред. Т.Ф. Виноградовой]. МЕДпрес-информ, 2004. 285 c.
8. Ніколішин А.К. Терапевтича стоматология / А.К. Ніколішин. - Полтава: Дивосвіт, 2005. С. 291-312
9. Політун А.М. Тяжкі ускладнення ендодонтичного лікування / А.М. Політун, ОД. Головчанська, Г.В. Левченко, О.Г. Шкредь // Український стоматологічний альманах. 2002. № 3. С. 1315
10.Dederich D.N.. Scanning electron microscopic analysis of canal wall dentin following neodymium-yttrium-garnet laser irradiation / D. N. Dederich, K. L. Zakariasen // J. Endod. 1984. - Vol. 10. P. 428431
11.Calişkan MK. Root canal treatment of a root-fractured incisor tooth with internal resorption: a case report / M.K. Calişkan, M. Türkün // Int Endod J. 1996. Vol. 29, № 6. P. 393-397
12.Рисованный С. И. Эндодонтическое лечение с применением высокоэнергетического лазера / С.И. Рисованный, О.Н. Рисованная // Российский стоматологический журнал. 2003. № 2. С.4243
13.Chen W. H. Laser root canal therapy/ W. H. Chen // J. Indiana Dent. Assoc. 2003. Vol. 81, № 4. P.2023
14.Chanthaboury R. The use of lasers for periodontal debridement: marketing tool or proven therapy? / R. Chanthaboury, T. Irinakis // J. Can. Dent Assoc. 2005. Vol. 71, №9. P. 653-658.
15.Freitas Jr. Nanodentistry / Jr. Freitas // J. Amer. Dent. Assoc. 2000. - № 131. Р. 1559-1566
16.Shashkov E.V. Photothermal antimicrobial nanotherapy and nanodiagnostics with self-assembling carbon nanotube clusters / E.V Shashkov, V.P. Zharov et al. // Las. Surg. Med. 2007. Vol. 39, №7. P. 622634
17.Пат. 30081 А Україна А61N5/10. Спосіб лазеротерапії пародонту/ Ярова С.П.; заявник і патентовласник Донецький Державний Медичний Університет. № 97126132; заявл. 18.12.97; опубл. 15.11.00, „Промислова власність”, Бюл. №6
18.Ніколішин А.К. Современная эндодонтия практического врача / А.К. Ніколішин. - Полтава: Дивосвіт, 2007. 189 с.
19.Ketterl W. Morphologic studies on the dentin of deciduous teeth / W. Ketterl // Dtsch Zahnärztl. 1965. № 20. P. 652657
20.Stock C. Endodontie / Walker R., Gulavivala K. Deutschland: Elsevier GmbH, 2005, 326 p.
21.Tronstad L. Ultrastructural observations on human coronal dentin / L. Tronstad // Scand. J. Dent. Res. 1973. Vol. 81, № 2. P. 101111
22.Arends J. Dentine caries in vivo. Combined scanning electron microscopic and microradiographic investigation / J. Arends, J. Ruben,et al. // Caries Res. 1989. P. 3641
23.Fromme H. G. Measurements of the width of the dentin tubules in non demineralized / H. G. Fromme, H.Riedel // Dtsch Zahnärztl. 1970. Vol. 25, №3. P. 401405
24.Garberolglio R. Scanning electron microscopic investigation of human dentin tubules / R. Garberolglio, M. Brannström // Arch. Oral Biol. 1976. Vol. 21, № 6. P. 355362
25.Mjör I A., Nordahl I. The density and branching of dentinal tubules in human teeth / I. A. Mjör, I. Nordahl // Arch. Oral Biol. 1996. Vol. 41, № 5. P 401412
26.Nagaoka S. Bacterial invasion into dentinal tubules of human vital and nonvital teeth / S. Nagaoka, Y. Miyazaki, et al. // J. Endod. 1995. Vol. 21, № 2. P. 7073
27.Nair P. N. Intraradicular bacteria and fungi in rootfilled, asymptomatic human teeth with therapy-resistant periapical lesions: al long-term light and electron microscopic follow-up study / P. N. Nair // J. Endod. 1990. Vol. 16, № 12. P. 580588
28.Perez F. In vitro study of the penetration of three bacterial strains into root dentine / F. Perez, T. Rochd, J. Lodter, et al. // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. 1993. Vol.76, № 1. P 97103
29.Ramachandran Nair P. N. Light and electron microscopic studies of root canal flora and periapical lesions / P. N. Ramachandran Nair // J. Endod. 1987. Vol. 13, № 1. P. 2939
30.Shovelton D. S. The presence and distribution of microorgansisms within non-vital teeth / D. S. Shovelton // Br. Dent. J. 1964. № 117. P. 101107
31.Engstrom B. Bacteriological studies of the nonvital pulp in cases with intact pulp cavities / B. Engstrom, G. Frostell // Acta Odontol. Scand. 1961. №19. P 2339
32.Berg J. A method for isolation of anaerobic bacteria from endodontic specimens / J. Berg, C. Nord // Scand. J. Dent. Res. 1973. Vol. 81, № 2. P. 163-166
33.Wittgow W.C. Microorganisms from pulpal chambers of intact teeth with necrotic pulps / W. C. Wittgow, C. B. Sabiston // J. Endod. 1961. Vol. 1, № 5. P. 168171
34.Carlsson J. Evaluation of methods of transport and cultivation of bacterial specimens from infected dental root canals / J. Carlsson, G. Sundqvist // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. 1980. Vol. 49, №5. P. 451454
35.Orale Lasertherapie / [Moritz A., Beer F., Goharkhay K., Schoop U.,Strassl M. et al.]. B.:Quintessenz Verlags-GmbH, 2006. 501 p.
36.Sundqvist G. Prevalence of blackpigmented bacteroides species in root canal infections / G. Sundqvist, E. Johansson // J. Endod. 1989. Vol. 15, №1. P. 131139
37.Kantz W.E. Isolation and classification of anaerobeic bacteria from intact chambers of non-vital teeth in man / W. E. Kantz, C. A. Henry // Arch. Oral Biol. 1974. Vol. 19, №1. P. 9196
38.Zavistoski J. Quantitative bacteriology of denodnontic infections / J. Zavistoski, J. Dzink, A. Onderdonk, et al. // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. 1980. Vol. 49, № 2. P. 171174
39.Bystrom A. Bacteriologic evaluation of the efficacy of mechical root canal instrumentation in endodontic therapy / A. Bystrom, G. Sundqvist // Scand. J. Dent. Res. 1981. Vol. 89, №4. P.321328
40.Bystrom A. Bacteriologic evaluation of the effect of 0.5 percent sodium hypochlorite in edodontic therapy / A. Bystrom, G. Sundqvist // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. 1983. Vol. 55, №3. P. 307312
41.Chaudhry R. Anaerobic flora in endodontic infections / R. Chaudhry, N. Kalra, V. Talwar, et al. // Indian. J. Med. Res. 1997. №105. P. 262265
42.Sundqvist G. Microbiologic analysis of teeth with failed endodontic treatment and the outcome of conservative re-treatment / G. Sundqvist // Oral Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Radiol. Endod. 1998. Vol. 85, № 1. P. 8693
43.Sundqvist G. Ecology of the root canal flora. / Sundqvist G. // J. Endod. 1992. №18. P 427-430
44.Haapasalo M. In vitro infection and disinfection of dentinal tubules / M. Haapasalo, D. Orstavik // J. Dent. Res. 1987. Vol. 66. P. 1375
45.Molander A. Microbiological staus of root-filled teeth with apical periodontitis / A. Molander, C. Reit, G. Dahlen, et al. // Int. Endod. J. 1998. Vol. 31, №1. P. 17
46.Kakehashi S. The effects of surgical exposures of dental pulps in germ-free and conventional laboratory rats / S. Kakehashi, H.R. Stanley, R.J. Fitzgerald // Oral. Surg. Oral. Med. Oral. Pathol. 1965. № 20. P. 340349
47.Giulana G. Occurrence of invading bacteria in radicular dentin of periodontally diseased teeth: microbiological findings / G. Giulana, P. Ammatuna, G. Pizzo, et al. // J. Clin. Periodontol. 1997. Vol. 24, № 7. P. 478485
48.Демкович І.В., Бариляк А.Я. Дослідження температурних полів в твердих тканинах зуба з врахуванням обмеженої швидкості поширення тепла // Тези ювілейної відкритої науково-технічної конференції професорсько-викладацького складу Інституту телекомунікацій, радіоелектроніки та електронної техніки Національного університету „Львівська політехніка” з проблем електроніки. Львів: В-во НУ „Львівська політехніка”. 2007. С. 18
49.Kouchi Y. Location of Streptococcus mutans in the dentinal tubules of open infected root canals / Y. Kouchi, J. Ninomiya, H. Yasuda, et al. // J. Dent. Res. 1980. Vol. 59, № 12. P. 20382046
50.Mejare I. Deep bacterial penetration of early proximal caries lesions in young human premolars / I. Mejare, M. Brannstrom // ASDC J. Dent. Child. 1985. Vol. 52, № 2. P. 103110
51.Adriaens P. A. Bacterial invasion in root cementum and radicular dentin of periodontally diseased teeth in humans. A reservoir of periodontopathic bacteria / P. A. Adriaens, J A. De Boever // J. Periodontol. 1988. Vol. 59, № 4. P. 222230
52.Love R.M. Adherence of streptococcus gordonii to smeared and nonsmeared dentind / R.M. Love // J. Int. Endod. 1996. Vol. 26, №2. P. 108112
53.Love R.M. Clinical Mangement of infected root canal dentin // Pract. Periodont. Aesthet. Dent. 2001. Vol. 8, № 6. P. 581584
54.Van Strijp A. J. Bacterial colonization of mineralized and completely demineralized dentine in situ / A.J. Van Strijp, T. J. Van Steenbergen, Ten Cate J.M. et al. // Caries Res. 1997. Vol. 31, № 5. P. 349355
55.Carrotte P. 21st century endodontics: part 3. / P. Carrotte // Int Dent J. 2005. Vol. 55, № 4. Р. 24753
56.Beer R. Klinicshe Untersuchung der Guttaperchwurzellkanalfullung mit Apexit als sealer / R. Beer, M. Baumann // Zahnarztl. Welt. Reform. 1994a. Bd.103. S.365
57.Kerekes K. Long term results of endoontic treatment performed with a standardized technique / K. Kerekes, L. Tronstad // J. Endodont. 1979. Vol. 5. P. 83-85
58.Hembrough J. H. Accuracy of an electronic apexlocator: a clinical evaluation in maxillary molars / J.H. Hembrough, F.S. Weine, J.V.Pisano et al. // J.Endod. 1993. Vol. 19. P. 242
59.Schilder H. Filling root canals in three dimensions / H. Schilder // Dent. Clin. North. Am. 1967. Vol. 11. P.723
60.Baumann M. Effect of experience on quality of canal preparation with rotary nickel-titanium files / M. Baumann, A. Roth // Oral. Surg. Oral Med. Oral Pathol. Oral Raiol. Endod. 1999. Vol. 175, № 12. P. 621623.
61.Tagger M. Revision of root canal fillings / M. Tagger, S. Szajkis // J. Endodont. 1990. Vol. 16. P.338
62.Langeland K. Managenment of the inflamed pulp associated with eep carious lesion / K. Langeland // J. Endodont. 1981. Vol. 7. P.169
63.Buck R. In vitro disinfection of dentinal tubules by various endodontic irrigants / R. Buck, P. Eleazor, R. Staat et al. // J. Endod. 1999. Vol. 25, №12. P. 786788
64.Bystrom A. The antibacterial action of sodium hypochlorite and EDTA in 60 cases of endodontic therapy / A. Bystrom, G. Sunqvist // Int. Endod. J. 1985. Vol. 18, № 1. P. 3540
65.D’Arcangelo C. An evaluation of the action of different root canal irrigants on facultative aerobicanaerobic, obligate anaerobic, and microaerophilic bacteria / C. D’Arcangelo, G. Varvara, P. De Fazio, et al. // J. Endod. 1999. Vol. 25, № 5. P. 351353
66.Harrison J. W. Irrigation of the root canal system / J. W. Harrison // Dent. Clin. North. Am. 1984. Vol. 28, № 4. P. 797808
67.Orstavik D. Disinfection by endodontic irrigants and dressings of experimentally infected dentinal tubules / D. Orstavik, M. Haapasalo // Endod. Dent. Traumatol. 1990. Vol. 6, № 4. P. 142149
68.Siqueira J. F. Influence of different vehicles on the antibacterial effects of calcium hydroxide / J. F. Siqueira, M. de Uzeda // J. Endod. 1998. Vol. 24, № 1. P. 663665
69.Yoshida T. Clinical evaluation of the efficacy of EDTA solution as an endodontic irrigant / T. Yoshida, T. Shibata, T. Shinohara,et al. // J. Endod. 1995. Vol. 21, № 12. P. 592593
70.Berutti E. Penetration ability of different irrigants into dentinal tubules / E. Berutti, R. Marini // J. Endod. 1997. Vol. 23, № 12. P. 725727
71.Зубачик В.М., Бариляк А.Я. Дезінфекція системи кореневого каналу. Лазерна нанотехнологія // Матеріали III(X) зїзду Асоціації стоматологів України. Полтава. 2008. С.164
72.Ando N. Predominant obligate anaerobes invading the deep layers of root canal dentin / N. Ando, E. Hoshino // Int. Endod. J. 1990. Vol. 23, № 1. P. 2027
73.Peak J.D. The success of endodontic treatment in general dental practice: a retrospective clinical and radiographic study / J. D. Peak // Prim. Dent. Care. 1994. Vol. 1. P. 913
74.Friedman S., Abitbol S. Treatment outcome in endodontics: the Toronto Study. Phase 1: initial treatment // J. Endod. 2003. Vol. 29. P.787793
75.Pini R. Laser dentistry: a new application of excimer laser in root canal therapy / R. Pini, R. Salimbeni, M. Vannini, et al. // Lasers Surg. Med. 1989. Vol. 9, № 4. P. 352357
76.Frentzen M. Lasers in dentistry: new possibilities with advancing laser technology? / M. Frentzen, H. Koort // Int Dent. J. 1990. Vol. 40, № 6. P. 323332
77.Gutknecht N. Bactericidal effect of the Nd:YAG laser in in vitro root canals / N. Gutknecht, A. Moritz, G. Conrads, T. Sievert, F. Lampert // J Clin Laser Med Surg. 1996. Vol. 14, № 2. P. 7780
78.Brumer P. Conrolling chemical reactions with lasers / P. Brumer, M. Shapiro // Acc Chemical Research. 1994. Vol. 22, № 12. P. 407413
79.ten Bosch J. J. Observing the tooth. The paths of light in visual and instrumental observation / J. J. ten Bosch, J. C. Coops, R. A. Bolt //Ned Tijdschr Tandheelkd. 1993. Vol. 100, № 2. P.5659
80.Altshuler G B. New optical effects in the human hard tooth tissues. Proc / G. B.Altshuler, V. N. Grisimov // SPIE Lasers and Med. 1989. № 1353. P. 97102
81.Moritz A. Morphologic changes correlating to different sensitivities of Escherichia coli and Enterococcus faecalis to Nd:YAG laser irradiation through dentin / A.Moritz, S. Jakolitsch, K. Goharkhay, et al.// Lasers Surg. Med. 2000. Vol. 26, №3. P. 250261
82.Vaarkamp J. Propagation of light through human dental enamel and dentine / J. Vaarkamp, J. ten Bosch // Caries. Res. 1995. Vol. 29, №1. P. 813
83.Braun V. Conformational studies on murein-lipoprotein from the outer membrane of Escherichia coli / V. Braun, H. Rotering, J. Ohms, et al. // Eur. J. Biochem. 1976. Vol. 70, № 2. P.601610
84.Hirota Y. Related Articles: On the process of cellular division in Escherichia coli. 3. Thermosensitive mutants of Escherichia coli altered in the process of DNA initiation / Y. Hirota, J. Mordoh // J. Mol. Biol. 1970. Vol. 53, №3. P. 369387
85.Yem D. Physiological characterization of an Escherichia coli mutant altered in the structure of murein lipoprotein / D. Yem, H. Wu // J. Bacteriol. 1978. Vol. 133, № 3. P. 141142
86.Schoop U. The use of the erbium, chromium:yttrium-scandium-gallium-garnet laser in endodontic treatment: the results of an in vitro study / U. Schoop, K. Goharkhay, J. Klimscha, M. Zagler, J. Wernisch, A. Georgopoulos, W. Sperr, A. Moritz // J Am Dent Assoc. 2007. Vol. 138, № 7. P. 949-955
87.Sonntag I. Cell envelope and shape of Escherichia coli: multiple mutants missing the outer membrane lipoprotein and other major outer membrane proteins / I. Sonntag, H. Schwarz, Y. Hirota, et al. // J. Bacteriol. 1978. Vol. 136, № 1. P. 280285
88.Moshonov J. Efficacy of argon laser irradiation in removing intracanal debris / J. Moshonov, A. Sion, J. Kasirer, et al. // Oral Surg. Oral Med. Oral Patho.l Oral Radiol. Endod. 1995. Vol. 79, № 2. P. 221225
89.Бариляк А.Я., Павлов С.В., Барило О.С.,. Шевчук О.В. Ефективність застосування лазерних технологій в стоматології // Тезисы 25 международной научно-практической конференции „Применение лазеров в медицине и биологии”. Винница: Из-во Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина. - 2008р. С.1415.
90.Matsuoka E. Studies on the removal of debris near the apical seats by Er:YAG laser and assessment with a fiberscope / E. Matsouka, Y. Kimura // J. Clin. Laser Med. Surg. 1998. Vol. 16, №5. P. 255261
91.Takeda F. A comparative study of the removal of smear layer by three endodontic irrigants and two types of laser / F. Takeda, T. Harashima, Y. Kimura, et al. // Int. Endod. J. 1999. Vol. 32, № 1. P. 3239
92.Shoji S. Canal enlargement by Er:YAG laser using a cone-shaped irradiation tip / S. Shoji, H. Hariu // J. Endod. 2000. Vol. 26, № 8. P. 454458
93.Takeda F. Efficacy of Er:YAG laser irradiation in removing debris and smear layer an root canal walls / F. Takeda, T. Harashima, Y. Kimura, et al. // J. Endod. 1998. Vol. 24, № 8. P. 548551
94.Kesler G. Histological and scanning electron microscope examination of root canal after preparation with Er:YAG laser microprobe: preliminary in vitro study / G. Kesler, R. Gal // J. Clin. Laser. Med. Surg. 2002. Vol. 20, №5. P. 269277
95.Ishizaki N. Thermographical and morphological studies of Er,Cr:YSGG laser irradiation on root canal walls // N. Ishizaki, K. Matsumoto, Y. Kimura, et al. // Photomed. Laser Surg. 2004. Vol.22, № 4. P. 291-297.
96.Matsumoto K. Laser in endodontics / K. Matsumoto // Dent. Clin. North. Am. 2000. Vol. 44, №49. P. 889906
97.Saunders W. The effect of an Nd:YAG pulsed laser on the cleaning of the root canal and the formation of a fused apical plug / W. Saunders, C. Whitters, R. Strang, et al. // Int. Endod. J. 1995. Vol. 28, № 4. P. 213220
98.Kimura Y. Apical leakage of obturated canals prepared by Er:YAG laser / Y. Kimura, K. Yonaga, K. Yokoyama, et al. // J. Endod. 2001. Vol. 27, № 9. P. 567570
99.Park D. Effect of Nd:YAG laser irradiation on the apical leakage of obturated root canals: an electrochemical study / D. Park, H. Lee, H. Yoo, et al. // Int. Endod. J. 2001. Vol. 34, № 4. P. 318321
100. Schoop U. The Er:YAG laser in endodontics: results of an in vitro study / U. Schoop, A. Moritz, W. Kluger, et al. // Lasers Surg. Med. 2002. Vol. 30, № 5. P. 360364
101. Roszek B. Nanotechnologie in medical applications: state of the art in materials and devices /Roszek B., de Jong W., Geerstma R. Bilthoven: RIVM, 2005. 123 p.
102. Toprani N. Interfacial adhesion and toughness of nanostructured diamond coatings / N. Toprani, S. Catledge, Y. Vohra, et al. // J. Mater. Res. 2000. Vol. 15. P. 10521055
103. Catledge S. Nanoindentation hardness, and adhesion investigations of vapor deposited nanostructured diamond films / S. Catledge, J. Borham, Y. Vohra, et al. // J. Appl. Phys. 2002. Vol. 91. P. 5347.
104. Catledge S. Nanostructured ceramics for biomedical implants / S. Catledge, M. Fries, Y. Vohra, et al. // J. Nanosci. Nanotechnol. 2002. Vol. 2. P. 293312
105. Briggs E. Formation of highly adherent nanoporous alumina on Ti-based substrates: a novel bone implant coating / E. Briggs, A. Walpole, P. Wilshaw, et al. // J. Mater. Sci. Mater. Med. 2004. Vol. 15. P. 10211029
106. Ducheyne P. Structural analysis of hydroxyapatite coatings on titanium / P. Ducheyne, W. Van Raemdonck, J. Heughebaert, et al. // Biomaterials. 1986. Vol. 7. P. 97103
107. Uchida M. Structural dependence of apatite formation on titania gels in a simulated body fluid / M. Uchida, H. Kim, T. Kokubo, et al. // J. Biomed. Mater. Res. 2003. Vol. 64. P. 164170
108. Oh S. Growth of nano-scale hydroxyapatite using chemically treated titanium oxide nanotubes / S. Oh, R. Finõnes, C. Daraio, et al. // Biomaterials. 2005. Vol. 26. P. 49384943
109. Kaplan F.S. Form and function of bone / F.S. Kaplan, W.C. Hayes, T.M. Keaveny, et al. // Orthopaedic Basic Science. 2003. Vol. 3. P. 127185.
110. Elias K. Enhanced functions of osteoblasts on nanometer diameter carbon fibers / K. Elias, R. T. Price, et al. // Biomaterials. 2004. Vol. 23. P. 32793287
111. Webster T. Nanobiotechnology: Carbon nanofibres as improved neural and orthopaedic implants / T. Webster, M. Waid, J. McKenzie, et al. // Nanotechnology. 2004. Vol. 15. P. 4854
112.