КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ ПРИ УРАЖЕННІ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Івано-Франківський державний медичний університет

На правах рукопису

Назарук руслана Михайлівна

УДК: 616.08+616.314-084+546.3+613.95

КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ
ПРИ УРАЖЕННІ ТВЕРДИХ ТКАНИН ЗУБІВ
ВАЖКИМИ МЕТАЛАМИ

14.01.22 стоматологія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Рожко Микола Михайлович,
доктор медичних наук, професор

Івано-Франківськ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..4
ВСТУП............5
Розділ 1. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ПРОЦЕС
ФОРМУВАННЯ КАРІЄСЛАБІЛЬНОЇ ЕМАЛІ ЗУБІВ У ДІТЕЙ....10
1.1. Шкідливий вплив важких металів на тверді тканини зубів..10
1.2. Вплив біологічно активних речовин на метаболічні
процеси в організмі......24
Розділ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ’ЄКТІВ
ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.34
2.1. Матеріали й методи дослідження....34
2.2. Клінічні та лабораторні методи дослідження.37
2.2.1. Методи стоматологічного обстеження....37
2.2.2. Біохімічні методи дослідження........39
2.2.3. Гематологічні методи дослідження..........40
2.2.4. Гістологічні методи дослідження.41
2.2.5. Визначення вмісту мікро- та макроелементів у біосубстратах.....41
2.3. Оцінка ефективності лікувально-профілактичних заходів...42
2.4. Статистична обробка результатів дослідження.44
Розділ 3. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ
СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ В ДІТЕЙ,
ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ У РІЗНИХ РЕГІОНАХ ПРИКАРПАТТЯ.....45
3.1. Екологічна характеристика досліджених територій.45
3.2. Порівняння показників каріозного ураження твердих тканин зубів
у дітей, які мешкають на територіях із різним вмістом важких металів....47
3.3. Стан гігієни ротової порожнини в обстежених дітей....58
3.4. Особливості мікрокристалізації змішаної слини в дітей..............................60
3.5. Вивчення вмісту мікро- та макроелементів у взірцях волосся дітей ..62

Розділ 4. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ЗАСТОСУВАННЯ ЕНТЕРОСОРБЕНТУ ТА
ВІТАМІННО-МІНЕРАЛЬНОГО КОМПЛЕКСУ
ЗА УМОВ КАДМІЄВОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ............................67
4.1. Вивчення впливу хлориду кадмію на організм тварин
в умовах експерименту....67
4.2. Корекція спричинених хлоридом кадмію порушень за допомогою
сорбенту та вітамінно-мінерального комплексу..85
Розділ 5. ВПЛИВ ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ
НА СТАН СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ В ДІТЕЙ,
ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЇ З ПІДВИЩЕНИМ
РІВНЕМ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ДОВКІЛЛІ106
5.1. Результати застосування комплексу лікувально-профілактичних
заходів у 6-річних школярів..111
5.2. Результати застосування комплексу лікувально-профілактичних
заходів у 12-річних школярів120
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.........................130
ВИСНОВКИ...........146
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ......149
ДОДАТКИ...172

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВМ важкі метали;
ВМК вітамінно-мінеральний комплекс;
КПВ індекс інтенсивності карієсу постійних зубів;
КПВ+кп індекс інтенсивності карієсу при змінному прикусі;
кп індекс інтенсивності карієсу тимчасових зубів;
КПВп індекс інтенсивності карієсу постійних зубів за числом
каріозних порожнин;
УЗЗ умовно забруднена зона;
УЧЗ умовно чиста зона;
CdCl2 кадмію хлорид;
ІГ індекс гігієни Федорова-Володкіної;
МПС мінералізуючий потенціал слини;
РМА папілярно-маргінально-альвеолярний індекс;
ЛФ лужна фосфатаза.

ВСТУП

Актуальність теми. Проблема профілактики карієсу зубів і надалі залишається актуальною, що зумовлено його значною поширеністю та відсутністю стабільних результатів відомих методів профілактики [1]. Вирішення проблеми профілактики основних стоматологічних захворювань у дітей регламентовано Програмою профілактики та лікування стоматологічних хвороб на 2002-2007 рр., затвердженою Указом Президента України від 21.05.2002 р. № 475/2002. За даними наукової літератури рівень стоматологічної захворюваності дитячого населення України за останні роки підвищився практично у всіх регіонах [2]. На перший план за своїм впливом на стан тканин та органів ротової порожнини виходять екологічні та соціальні чинники, що спричинило їх широкомасштабне вивчення [3, 4, 5].
Антропогенне забруднення довкілля, особливо важкими металами (ВМ), викликає стурбованість через негативні наслідки для здоров’я населення. При цьому найбільшу загрозу встановлено для груп підвищеного ризику, до яких належать діти, оскільки в них найбільш низький поріг чутливості до впливу кcенобіотиків [6, 7]. Факт підвищеної захворюваності дітей жителів забруднених районів спостерігається в багатьох дослідженнях [8, 9]. За умов інтенсивного і тривалого впливу несприятливих факторів довкілля на організм людини відбувається виснаження його адаптаційних можливостей і пов’язаний з цим неухильний ріст захворювань [10], в тому числі і стоматологічних [11]. Відомо, що стан тканин ротової порожнини тісно пов’язаний з рівнем функціонування різних органів та систем, тому може бути своєрідним показником загального стану здоров’я дитини. Значну небезпеку становлять ВМ, зокрема свинець та кадмій, підвищений вміст яких створює загрозу для здоров’я дітей. Iнтерес до кадмію зумовлений його токсичними властивостями та здатністю взаємодіяти з такими життєво необхідними металами: кальцій, цинк, залізо, мідь, що призводить до порушення кальцій-фосфорного обміну в кістковій тканині [12, 13].
Епідеміологічні дослідження на Прикарпатті є актуальними, оскільки немає повної інформації про вплив екологічних чинників довкілля на стан органів та тканин ротової порожнини, недостатні дані про рівень стоматологічної захворюваності в дітей у різних місцевостях області. Окрім того, питання профілактики стоматологічних хвороб у дітей, які мешкають на території з підвищеним рівнем ВМ, недостатньо вивчені та залишаються дискусійними. Зіставлення результатів клінічного обстеження та експериментальних досліджень дозволяє виявити причинно-наслідкові зв’язки, розробити адекватні етіопатогенетичні обґрунтовані лікувально-профілактичні заходи.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти і кафедри біологічної та медичної хімії Івано-Франківського державного медичного університету МОЗ України Вивчення стану стоматологічного здоров’я населення західного регіону України та розробка пропозицій щодо його збереження та покращення” (№ держреєстрації 0107U004631).
Мета роботи. Підвищення ефективності профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів у школярів, ґрунтуючись на даних експериментального дослідження токсичної дії іонів кадмію та клінічного вивчення особливостей перебігу каріозного процесу в дітей, які мешкають на територіях із підвищеним вмістом ВМ у довкіллі.
Задачі дослідження. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступне:
1. Вивчити поширеність та інтенсивність карієсу зубів у дітей, які постійно проживають на територіях із різним рівнем важких металів у довкіллі.
2. Дослідити особливості клінічного перебігу карієсу зубів у залежності від віку дітей та території проживання.
3. В експерименті вивчити вплив іонів кадмію на метаболічні та морфологічні показники тварин.
4. Розробити та впровадити комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку ураження твердих тканин зубів у дітей з екологічно несприятливих регіонів.
5. Провести вивчення та порівняння в клінічних умовах ефективності запропонованих лікувально-профілактичних заходів.
Об’єкти дослідження: стоматологічний статус дітей, які мешкають на територіях із різним рівнем хімічного навантаження; біохімічні, гематологічні, біофізичні та морфологічні показники за умов кадмієвої інтоксикації.
Предмет дослідження застосування ентеросорбенту Ентеросгель” та вітамінно-мінерального комплексу (ВМК) Мульти-табс Школяр” з метою профілактики карієсу зубів у дітей.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні, математичні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше науково обґрунтовано застосування сорбенту та ВМК для комплексної профілактики уражень твердих тканин зубів у дітей, які проживають на території з підвищеним рівнем ВМ у довкіллі.
Уперше вивчено вплив комплексу препаратів на активність лужної фосфатази, церулоплазміну, на насиченість трансферину залізом, на рівень кальцію в крові та кістках тварин, на показники периферійної крові, на стан слизової оболонки ротової порожнини та кісткової тканини щелеп у динаміці експериментальної кадмієвої інтоксикації, що дозволило встановити протекторний вплив даних препаратів на досліджувані параметри за умов впливу іонів кадмію та рекомендувати ці середники для корекції кадмієвої інтоксикації.
Практичне значення одержаних результатів. Запропонований комплекс заходів істотно підвищує ефективність профілактики уражень твердих тканин зубів у дітей, які мешкають на забруднених ВМ територіях. Вживання даних середників сприяє елімінації ВМ та дозволяє дозовано виповнити дефіцит макро-, мікроелементів та вітамінів, необхідних для дитячого організму в період інтенсивного розвитку в умовах шкідливого впливу чинників довкілля.
Впровадження результатів дослідження. Результати науково-дослідної роботи впроваджені в лікувальний процес стоматологічної поліклініки Івано-Франківського державного медичного університету, відділу дитячої стоматології Інституту стоматології АМН України (м.Одеса), міської дитячої клінічної стоматологічної поліклініки (м.Полтава). Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах дитячої стоматології, стоматології факультету післядипломної освіти ІФДМУ, кафедрі дитячої терапевтичної стоматології з курсом профілактики стоматологічних захворювань Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Теоретичні результати дисертації застосовуються в навчальному процесі кафедр біологічної та медичної хімії, гістології, цитології та ембріології ІФДМУ.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Автором особисто проаналізована література з досліджуваної проблеми, проведений інформаційний пошук, розроблена і обґрунтована концепція роботи, сформульовано мету та завдання дослідження, висунуто гіпотези, проведено забір матеріалу для подальшої його підготовки та дослідження. Здобувачем самостійно здійснено підбір груп хворих та проведено клінічні дослідження. Автором досліджена клінічна ефективність застосування Ентеросгелю” та Мульти-табсу Школяр” у комплексній профілактиці карієсу зубів у дітей. Здобувачем проведено аналіз отриманих даних, підготовка їх до публікації, написані всі розділи роботи, сформульовані висновки та практичні рекомендації.
Експериментальні дослідження сплановано і проведено на кафедрі медичної та біологічної хімії ІФДМУ (зав. кафедри д.біол.н., проф. Ерстенюк Г.М.). Гістологічні та морфометричні дослідження здійснено на кафедрі гістології, цитології та ембріології ІФДМУ (зав. кафедри д.мед.н., проф. Геращенко С.Б.). Аналітичні дослідження виконані акредитованим Івано-Франківським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднено на I з’їзді Токсикологів України (Київ, 2001); VІІІ Українському біохімічному з’їзді (Чернівці, 2002); VI Міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2002); III Національному конгресі анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України Актуальні питання морфології” (Київ, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні підходи до лікування та профілактики основних стоматологічних захворювань” (Івано-Франківськ, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні” (Полтава, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 наукових праць, з них 3 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 у збірнику наукових праць, 1 у матеріалах науково-практичної конференції.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 140 сторінках основного тексту, складається зі вступу, аналітичного огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який містить 237 найменувань (із них 188 кирилицею, 49 латиною) та 7 додатків. Робота ілюстрована 53 рисунками та містить 25 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні характеру клінічного перебігу та обґрунтуванні доцільності використання Ентеросгелю” та Мульти-табсу Школяр” для підвищення ефективності профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів на основі експериментального дослідження токсичної дії кадмію та клінічного вивчення особливостей перебігу каріозного процесу в дітей, які проживають на територіях із підвищеним вмістом важких металів в об’єктах довкілля.
1. Проведені клінічні та лабораторні дослідження дітей вказують на погіршення стоматологічного здоров’я школярів з екологічно несприятливих регіонів, що проявляється в зростанні показників поширеності та інтенсивності каріозного процесу тимчасових і постійних зубів.
2. Особливостями каріозного процесу в школярів із забруднених регіонів є зменшення кількості дітей із здоровими зубами, збільшення частоти декомпенсованої форми карієсу, зростання питомої ваги зубів із деструктивними формами карієсу та видалених зубів. В умовно забрудненій зоні кількість дітей з інтактними зубами становить 3,32±1,15% випадків, дітей з III ступенем активності каріозного процесу 20,75±2,61%, а в умовно чистій зоні 14,29±2,89% та 13,61±2,83%, відповідно.
У мешканців територій із підвищеним рівнем важких металів у довкіллі атомно-абсорбційний аналіз взірців волосся виявив підвищений вміст кадмію (у 6,7 рази) та свинцю (у 1,7 рази) у порівнянні з дітьми фонових територій.
3. Тривала інтоксикація щурів іонами кадмію призводить до порушення обміну мікро- та макроелементів, яке проявляється зниженням вмісту кальцію, міді, цинку, заліза та накопиченням кадмію в кістковій тканині. Одночасно спостерігається зменшення рівня кальцію в плазмі крові та зростання активності лужної фосфатази, зниження антиоксидантного захисту, порушення гематологічних індексів.
Встановлено, що іони кадмію спричиняють виражену атрофію епітеліального шару слизової оболонки та призводять до дистрофічних змін остеоцитів, дискомплексації кісткових пластинок та явищ остеопорозу в кістковій тканині нижньої щелепи піддослідних щурів.
4. Корекція ентеросорбентом та вітамінно-мінеральним комплексом сприяє нормалізації викликаних порушень у піддослідних тварин.
5. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів із використанням Ентеросгелю” та Мульти-табсу Школяр” сприяє покращенню показників стоматологічного здоров’я в школярів, які проживають на умовно забруднених територіях, що проявляється зниженням поширеності карієсу постійних зубів, зменшенням приросту карієсу, зростанням мінералізуючого потенціалу слини. Редукція приросту карієсу постійних зубів у молодших учнів основної групи склала 69,13%, у старших школярів 53,33%.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для виявлення підвищеного вмісту важких металів в організмі дітей з екологічно несприятливих регіонів рекомендуємо проводити атомно-абсорбційний аналіз взірців волосся, оскільки даний метод є неінвазивний, доступний і достовірний при низьких рівнях впливу ксенобіотиків.
2. При встановленні підвищеного рівня важких металів у дітей рекомендуємо використовувати профілактичний комплекс двічі на рік, який передбачає: 1) поради щодо корекції харчування з включенням білкових та молочних продуктів, овочів і фруктів; 2) призначення лікарського засобу Ентеросгель” для виведення ВМ з організму; 3) застосування полівітамінного препарату Мульти-табс Школяр” із метою надходження вітамінів та остеотропних мінералів; 4) проведення герметизації фісур постійних зубів; 5) полоскання ротової порожнини еліксиром Colgate Total Plax”; 6) навчання навичкам гігієни ротової порожнини з переважним використанням гігієнічних засобів, що містять мікроелементи.
3. Дитяче населення, яке постійно мешкає на територіях із підвищеним вмістом важких металів, підлягає диспансерному спостереженню з профілактичними оглядами та санацією ротової порожнини щоквартально.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Стоматологічна профілактика у дітей: Навчальний посібник / Хоменко Л.О., Шматко В.І., Остапко О.І. та ін. К.: ІСДО, 1993. 192с.
2. Косенко К.Н., Деньга О.В., Иванов В.С. и др. Мониторинг стоматологической заболеваемости у детей Украины // Матер. міжнар. наук.- практ. конф. Епідеміологія основних стоматологічних захворювань”. Івано-Франківськ. 2004. С. 18-20.
3. Ємельяненко Н.В., Єгерська О.В. Ураженість зубів карієсом у дітей, які мешкають у регіоні з екологічно несприятливими умовами // Матеріали I (VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 1999. С. 69-70.
4. Кабулбеков А.А., Амрин К.Р. Роль загрязнения воздуха на течение кариеса зубов // Гигиена и санитария. 1991. № 4. С. 6-8.
5. Заболотний Т.Д., Годована О.І., Луцик Б.Д. Імуно-мікробіологічні аспекти перебігу запальних захворювань пародонту в умовах шкідливого виробництва // Український стоматологічний альманах. 2002. №1. С.12-17.
6. Трахтенберг І.М., Поморцева Т.П., Козлов К.П. та ін. До аналізу впливу ксенобіотиків на дитяче населення та довкілля // Довкілля та здоров’я. 1998. № 3. С. 52-59.
7. Ревич Б.А., Гурвич Е.Б. Региональные аспекты состояния здоровья населения в связи с химическим загрязнением окружающей среды // Медицина труда и промышленная экология . 1996. № 11. С. 5-8.
8. Длин В.В., Османов И.М. Роль тяжелых металлов в формировании заболеваний у детей // Российский медицинский журнал. 1997. № 6. С. 48-50.
9. Щеплягина Л.А. Подходы к оценке воздействия на детей промышленного загрязнения окружающей среды // Медицина труда и промышленная экология . 1999. № 9. С. 27-30.
10. Гичев Ю.П. К проблеме экологической обусловленности патологии и продолжительности жизни // Профилактика старения. 2001. № 4. С. 56-64.
11. Нейко Є.М., Рудько Г.І., Смоляр Н.І. Медико-геоекологічний аналіз стану довкілля як інструмент оцінки та контролю здоров’я населення. Івано-Франківськ-Львів: ЕКОР, 2001. 350 с.
12. Чекунова М.П., Минкина Н.А. Роль конкуренции металлов с ионами кальция в механизме токсического специфического действия // Гигиена и санитария. 1989. №3. С.67-69.
13. Николаев В.А., Лебеденко И.Ю. Токсикология кадмия // Проблемы стоматологии и нейростоматологии. 1999. № 1. С.48-53.
14. Barmes D.E. Oral health in a global health perspective // In: The 4-th World Congress on preventive dentistry. Umea, Sweden. 1993. P. 20.
15. Compendium of pharmaceuticals and specialties. The Canadian reference for health professionals. Published by Canadian Pharmaceutical Association Ottawa, Ontario, Canada. 1999. P. 164.
16. The World Health Organization, Regional Office for Europe. Continuous Quality of care development. The model of Oral Health care. Draft, February, 1999.
17. Дєньга О.В., Іванов В.С., Горохівський В.Н. та ін. Стоматологічний моніторинг у дітей Одеської області // Матеріали II (IХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 2004. С. 92.
18. Флюнт І.І. Ураженість зубів карієсом у дітей шкільного віку м.Львова // Стоматологічні новини Актуальні проблеми стоматології Львів, 2000. С.89-90.
19. Хоменко Л.О. Стоматологічне здоров’я дітей України та шляхи його поліпшення // Матеріали II (IХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 2004. С. 129-130.
20. Казакова Р.В., Лучинський М.А., Білищук М.В., Воляк М.Н. Темпи приросту карієсу зубів у дітей рівнинної зони Прикарпаття // Матеріали II (IХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 2004. С. 100-101.
21. Антонишин Б.В. Обмін кальцію і фосфору в емалі тварин з цукровим діабетом // Вісник проблем біології і медицини. 1999. № 7. С.112-117.
22. Косенко К.Н., Скульская С.В. Интенсивность кариеса и состояние минерального обмена в полости рта часто болеющих детей // Вісник стоматології. 2000. № 5. С. 101-102.
23. Arrow P. Oral hygiene in the control of occlusal caries // Community Dent Health. 1998. № 26. P. 324-330.
24. Beck J.D., Offenbacker S. The association between periodontal diseases and cardiovascular diseases a state of a science review // J. Periodontol. 2001. Vol. 6, № 1. P. 916.
25. Leppaniemi A., Lukinmaa P.L., Alaluusua S. Nonfluoride hypomineralisatiions in the firs permanent molars and their impact on the treatment need // Caries Res. 2001. № 35. P. 36-40.
26. Page R.S. Periodontitis and respiratory diseases Discussion, conclusions and recommendation // J. Periodontol. 2001. Vol. 6, № 1. P.87-91.
27. Van Dyke T.F., Sheilesh D. Risk factors for periodontitis // J. Periodontol. 2005. Vol. 7, № 1. P. 3-7.
28. Ковач І.В. Вогнищева демінералізація емалі перших постійних молярів у дітей, які народилися із синдромом затримки внутрішньоутробного розвитку // Матеріали II (IХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 2004. С. 149.
29. Костиленко Ю.П., Старченко И.И., Прилуцкий А.К., Бойко И.В. Структура барьерных тканевых элементов, обеспечивающих иммуногенную привилегированность развивающейся и зрелой эмали зубов человека // Український стоматологічний альманах. 2004. №5-6. С.5-8.
30. Денисова Е.Г. Электрофоретическая активность клеток буккального эпителия и местный иммунитет полости рта при кариесе зубов у детей // Экспериментальная и клиническая медицина. 2000. № 2. С. 143-145.
31. Зелінська Н.А., Даценко В.Я., Мельничук Т.А., Стрюк Л.В. Перспективи вивчення імуногенетики карієсу зубів // Матеріали II (IХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 2004. С. 146-147.
32. Стеблинко Л.В. Кариес зубов у детей с врожденной дисплазией соединительной ткани // Вісник стоматології. 2000. № 5. С. 108.
33. Смоляр Н.І., Рудько Г.І., Солонько Г.М. та ін. Оцінка чинників ризику ураження твердих тканини зубів у дітей Львівської області // Матеріали I (VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 1999. С. 94-95.
34. Петрушанко Т.О., Іленко Н.М., Ніколішина Е.В. Стан тканин пародонта у підлітків та осіб молодого віку із флюорозом зубів // Матеріали II (IХ) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 2004. С. 117.
35. Безвушко Е.В., Дубецька Г.П. Розповсюдженість та особливості клінічного перебігу флюорозу зубів у дітей екологічно несприятливого регіону // Вісник стоматології. 2000. № 5. С. 119.
36. Шаповалова Г.І. Стан твердих тканин зубів у дітей, які постійно проживають на радіаційно забруднених територіях Житомирської та Київської областей // Вісник проблем біології і медицини. 1999. № 9. С. 96-101.
37. Поворознюк В.В., Хоменко Л.О., Ковель Ю.П., Арабська Л.П. Структурно-функціональний стан зубів та тканин пародонту у дітей, що тривалий час перебувають під впливом малих доз іонізуючого випромінювання // Вісник проблем біології і медицини. 1999. № 9. С.80-85.
38. Хоменко Л.О., Шаповалова Г.І. Особливості хімічного складу емалі постійних зубів у дітей, які мешкають на територіях із різним рівнем радіаційного забруднення // Матеріали I (VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 1999. С. 104-105.
39. Гарус Я.Н., Олесова В.Н., Уйба В.В. и др. Сочетанное воздействие вредных условий труда на интенсивность кариеса // Стоматология. 2006. № 4. С. 44-47.
40. Тумшевиц О.Н., Федорова Н.Г. Состояние стоматологического здоровья у работников металлургического производства Норильска // Российский стоматологический журнал. 2007. № 2. С. 28-31.
41. Пупін Т.І. Карієс, захворювання пародонту, особливості їх клінічного перебігу, лікування та профілактики у людей, що контактують з пестицидами // Стоматологічні новини Актуальні проблеми стоматології Львів, 2000. С.76-77.
42. Татаренко Л.Л., Косарєва Л.І., Сюзяєва Л.В. Результати обстеження стоматологічного статусу осіб, зайнятих на виробництві цинкових сполук // Матеріали I (VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. К.: Книга плюс. 1999. С. 157-158.
43. Заболотная И.И. Распространенность стоматологических заболеваний у рабочих стекольного производства // Вісник стоматології. 2000. № 5. С. 40-41.
44. Скальный А.В. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение). Практическое руководство для врачей и студентов медицинских вузов. М.: Научный мир, 1999. 97с.
45. Трахтенберг И.М. Тяжелые металлы как химические загрязнители производственной и окружающей среды // Довкілля та здоров’я. 1997. № 2. С. 48-51.
46. Бабий В.Ф. Некоторые гигиенические проблемы загрязнения почвы сельхозугодий канцерогенными веществами // Довкілля та здоров’я. 1999. № 1. С. 10-13.
47. Колпакова А.Ф. Загрязнение среды обитания Таймырского округа тяжелыми металлами и содержание их во фракциях крови населения // Медицина труда и промышленная экология. 1999. № 11. С.5-8.
48. Сердюк А.М. Здоров’я та відтворення народу України К., 1991. С.130-134.
49. Баранов А.А., Щеплягина Л.А., Ильин А.Г., Кучма В.Р. Состояние здоровья детей как фактор национальной безопасности // Российский педиатрический журнал. 2005. № 2. С. 4-8.
50. Беляков В.А., Подлевских Т.С. Адаптационные возможности и здоровье детей раннего возраста // Российский педиатрический журнал. 2005. № 2. С. 8-10.
51. Гнатейко О.З., Акопян Г.Р., Федоришин З.М. та ін. Патологоанатомічна верифікація випадків природжених вад розвитку серед викиднів і мертвонароджених у популяції Львівської області за 1996-2002 роки // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 4. С. 15-18.
52. Мавров И.И., Савенкова В.В. Особенности патогенеза и терапии больных аллергодерматозами жителей промышленных регионов // Дерматологія. 2005. № 1. С. 15-17.
53. Мищенко В.П., Тимофеева С.В., Паненко В.А., Шерер В.В. Экологически индуцированная плацентарная недостаточность // Международный медицинский журнал. 1999. № 3. С. 112-114.
54. Скальный А.В., Яцык Г.В., Одинаева Н.Д. Микроэлементозы у детей: распространенность и пути коррекции: Практическое пособие для врачей. М., 2002. 87 с.
55. Вольфович Д.И., Куликова В.П., Яшин Т.А. БАД Нагипол” в терапии алиментарно-зависимых патологий // Микроэлементы в медицине. 2003. Т. 4, вып. 2. С. 28-32.
56. Безвушко Е.В., Бойко Т.І., Космус В.К. Вміст мікроелементів у зубах дітей з екологічно забруднених регіонів // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. науч. тр. - Вып.3. Харьков: ХГМУ, 2000. С.14,15.
57. Хоменко Л.А., Остапко Е.И., Поночовная Т.С. Стоматологическое здоровье детей, проживающих в условиях загрязнения окружающей среды высокого уровня // Современная стоматология. 2006. № 3. С. 72-74.
58. Зерова А.А., Хоружий М.Е., Косинский Ф.А., Дзюба М.В. К вопросу о возможном влиянии эковредностей на устойчивость зубов к кариесу // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. науч. тр. - Вып.3. Харьков: ХГМУ, 2000. С.22-25.
59. Шацкая Н.В. Профилактика стоматологических заболеваний среди работающих в контакте с кадмием: Инструкт.-метод. письмо. Ставрополь, 1991.
60. Золоев Р.В. Влияние кадмия и цинка на состояние органов полости рта у лиц, занятых их производством: Дис. канд. мед. наук. М., 1997.
61. Бурак Ж.М. Кариометрические характеристики амелобластов и одонтобластов потомства белых крыс, подвергшихся воздействию свинца // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології”. Івано-Франківськ. 2005. С.12-14.
62. Бурак Ж.М., Мельников И.А. Некоторые данные о воздействии свинца на развитие тканей зубных зачатков потомства лабораторных животных // Материалы V съезда стоматологов Беларуси. Брест: ОАО Брестская типография” 2004. С. 371.
63. Ковач І.В. Процеси мінералізації в зубах щурів під впливом токсичних факторів // Медичні перспективи. 2005. Т.Х, № 1. С. 32-35.
64. Nriagu I.O. A global assessment of natural Sources of atmospheric trace metals // Nature. 1989. V.338, № 6210. P. 47-49.
65. Мудрый И.В. Тяжелые металлы в системе почва-растение-человек // Гигиена и санитария. 1997. № 1. С. 14-17.
66. Andreu V., Boluda J.P. Application of contamination indexes of different forming soils // Bull. Eviron. Contam. and Toxicol. 1995. № 2. С. 228-236.
67. Русаков Н.В., Мухамбетова Л.Х., Пиртохия Н.В., Коганова З.И. Оценка опасности промышленных отходов, содержащих тяжелые металлы // Гигиена и санитария. 1998. № 4. С. 27-29.
68. Шевченко Р.Ю. Малий екологічний атлас України // Екологічний вісник. 2005. № 1. С. 26-31.
69. Grawford A.W., Bruin H.J. Concentration in surface Ca, P, F, Zn, Fe and Sr during white spotformation // J. dent. Res. 1983. Vol. 62. P. 964-968.
70. Оценка некоторых пищевых добавок и контаминантов // XXVI докл. Объединенного комитета экспертов ФАО/ВОЗ по пищевым добавкам. № 26, Женева, 1984.
71. Cekic O. Effect of cigarette smoking on copper, lead, and cadmium accumulation in human lens // Br. J. Ophthalmol. 1998. Vol. 82(2). P. 186-188.
72. Chen Y.C., Pu Y.S., Lin R.S., et al. Blood and urine cadmium levels in relation to demographic and life style in middle aged and elderly men // Bull. Environ. Contam. Toxicol. 2001. Vol. 66(3). P. 287-294.
73. Galanti L. Quantification biologique de l’exposition a la fumee de tabac // Rev. Assoc. Belg. technol. lab. 1999. Vol. 26(3). P. 163-173.
74. Invernizzi G., Ruprecht A., Mazza R., et al. Transfer of particulate matter pollution from smoking to non-smoking coaches: the explanation for the smoking ban on Italian trains // Tob. Control. 2004. Vol. 13(3). P. 319-320.
75. Трахтенберг И.М., Иванова .А. Тяжелые металлы и клеточные мембраны // Медицина труда и промышленная экология. 1999. № 11. С. 28-32.
76. Микроэлементозы человека / А.П. Авцин, А.Л. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчкова М.:Медицина, 1991. 496с.
77. Зимаков И.Е. К вопросу о естественном уровне кадмия в продуктах питания // Вопросы питания. 1980. № 2. С. 57-61.
78. Мищенко В.П., Тимофеева С.В., Горбатенко О.А., Шерер В.В. Металлотионеины как диагностический маркер токсического действия тяжелых металлов на организм // Международный медицинский журнал. 1999. № 4. С. 128-131.
79. Оздоровительное и диетическое питание / Под ред. В.И. Циприяна. К.: Вид-во Логос”, 2001. 336 с.
80. Козловская А.Г., Ягубов А.С., Маковецкий В.Д. Ультраструктурные изменения в С-клетках щитовидной железы белых крыс при экспериментальном введении кадмия // Гигиена и санитария. 1990. № 5. С. 41-43.
81. Общая токсикология / Под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова. М.: Медицина”, 2002. 608 с.
82. Матолінець О.М. Вікові особливості антиоксидантної системи у тварин з кадмієвим токсикозом // Медична хімія. 2002. Т.2, №1. С.44-48.
83. Ильинов А.Н., Рязанов И.А., Осипов А.Н. Кислотные эритрограммы мышей при отравлениях цинком, кадмием и свинцом // Токсикологический вестник. 1997. № 4. С. 10-14.
84. Кухарчук О.Л., Руденко С.С., Бойчук Т.М. та ін. Стан загального коагуляційного потенціалу крові і тканинного фібринолізу у білих щурів в нормі та при кадмієвій інтоксикації // Вісник проблем біології і медицини. 1999. № 6. С.30-36.
85. Горобец П.Ю., Ильченко И.Н., Ляпунов С.М., Шугаева Е.Н. Распространенность экологически зависимых нарушений нервно-психического развития у детей в возрасте 4-7 лет при хроническом воздействии тяжелых металлов в малых дозах // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2005. № 1. С. 14-20.
86. Михалева Л.М., Жаворонков А.А., Черняев А.Л., Кошелев В.Б. Морфофункциональная характеристика кадмиевой артериальной гипертензии // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1991. № 4. С. 420-423.
87. Тарасюк О.О., Шишка Г.В., Дубицький І.М. Роль співвідношення важких металів та йоду в етіології зобних ендемій // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, № 3-4. С. 224-227.
88. Грищук М.І. Вплив токсикантів кадмію та пестициду 2,4-Д на стан слизової оболонки тонкої кишки // Вісник проблем біології і медицини. 2004. Вип.3. С.63-66.
89. Дубинин Н.П. Новое в современной генетике. М.: Наука, 1986. 206 с.
90. Чопикашвили Л.В., Бобылева Л.А., Золотарева Г.Н. Генотоксические эффекты тяжелых металлов и их солей в эксперименте на дрозофиле и млекопитающих // Цитология и генетика. 1989. Т. 23, № 3. С.35-38.
91. Васильева И.М., Колонина И.В., Кусаинова К.А. и др. Механизмы нарушений репарации ДНК в клетках человека // Генетика. 1989. Т.ХХV, № 10. С. 1872-1877.
92. Литвинов Н.Н., Казачков В.И., Гасимова З.М. Морфофункциональное состояние системы мононуклеарных фагоцитов крыс при эмбриотоксическом воздействии кадмия // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1990. Т.98, № 1. С. 60-67.
93. Смирнова О.Н., Мельниченко Е.И. Токсичность хлоридов цинка и кадмия для культуры клеток фибробластов эмбриона человека // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1990. № 7. С. 49-50.
94. Андрусишина И.Н. Морфофункциональные изменения сперматогенеза при воздействии свинца и кадмия на самцов белых крыс // Современные проблемы токсикологии. 1999. № 2. С. 22-26.
95. Прокопенко В.В., Набока Ю.Н., Метелица Л.А. и др. Чувствительность молекулярных, надмолекулярных и клеточных биообъектов к катионам тяжелых металлов // Современные проблемы токсикологии. 1999. № 3. С. 18-21.
96. Nishimura Norico The mechanism of cadmium-induced lysocyme enhancement in rabbit kidney // Arch. Toxicol. 1987. Vol. 61, № 2. P. 105-115.
97. Hurtenbach U., Oberbarnscheidf J., Gleichann E. Modulation of murine T and B cell reactivity after shorter cadmium exposure in vivo // Arch. Toxicol. 1988. Vol. 62, № 1. P. 22-28.
98. Mochizuki Yoshio, Kikuchi Kazuko, Uekia Aako In vivo effects of cadmium acetate on rat complement // Kavasaki Med. J. 1988. Vol. 14, № 1. P. 37-41.
99. Гонський Я.І., Матолінець О.М. Вікові зміни імунного статусу у щурів за дії хлориду кадмію // Буковинський медичний вісник. 2000. № 1. С. 166-169.
100. Забродский П.Ф. Механизмы токсического действия металлов и их влияние на иммунную систему // Токсикологический вестник. 1998. № 6. С. 9-15.
101. Побел А.Н. Действие химических токсикогенов на костную и хрящевую ткани // Ортопедия, травматология и протезирование. 1998. № 2. С. 143-151.
102. Житников А.Я., Мажуга П.М. Метаболизм хондроцитов растущего и дефинитивного хряща при действии ацетата свинца // Цитология и генетика. 1988. Т.22, № 2. С. 3-7.
103. Sauk John J., Somerman Martha J. Physiology of bone: mineral compartment proteins as candidates for environmental perturbation by lead // Environ Health Perspect. 1991. № 1. P. 9-16.
104. Романюк А.М., Карпенко Л.І., Гортинська О.М. та ін. Морфологічні особливості реакції кісток скелета у молодому віці під впливом несприятливих ендо- та екзогенних чинників // Буковинський медичний вісник. 2004. Т.8, № 3-4. С. 321-322.
105. Pounds Joel G., Long Gregory J., Rosen John F. Cellular and molecular toxicity of lead in bone // Environ Health Perspect. 1991. № 1. P. 17-32.
106. Родионова Н.С., Скрипченко Е.В. Субмикроскопические изменения в клетках капилляров зоны остеогенеза при поступлении в организм ацетата свинца // Цитология и генетика. 1985. Т.19, № 5. С. 323-327.
107. Житников А.Я., Мажуга П.М. Изменения метаболизма хондроцитов при хроническом поступлении в организм фенола и свинца // Архив анатомии, гистологии и эмбриологии. 1986. Т.90, № 1. С. 72-76.
108. Stein G., Gunter V., Abendroth K., et al. Aluminum accumulation and changes of bone histology and uremia rats in relationship to dose and time of aluminum treatment // Trace Elem. Med. 1990. Vol. 7, № 4. P. 188-198.
109. Ликутова И.В., Бобкова Т.Е., Белова Е.А., Богомазов М.Я. Использование метода радионуклидной визуализации скелета в гигиенических исследованиях // Гигиена и санитария. 1984. № 7. С. 45-47.
110. Godowicz Barbara, Godowicz W. Effect of cadmium on the thickness of compact bone and on bone repair in cadmium-sensitive mice // olia Biol. 1990. Vol. 38, № 1-4. P. 63-66.)
111. Волошин В.М. Гістологічна структура діафіза довгих трубчатих кісток білих щурів, які зазнавали впливу тютюнового диму // Український морфологічний альманах. 2003. Т.1, № 1. С. 21-23.
112. Боев В.М., Перминова Л.А., Быстрых О.В., Лесцова Н.А. Оценка микроэлементного профиля у детей со злокачественными новообразованиями // Микроэлементы в медицине. 2004. Т.5, вып. 2. С. 11-14.
113. Скальный А.В., Есенин А.В. Мониторинг и оценка риска воздействия свинца на человека и окружающую среду с использованием биосубстратов человека // Токсикологический вестник. 1996. № 6. С. 16-23.
114. Катулин А.Н. Опыт применения дополнительного перорального питания для улучшения обмена макро- и микроэлементов у спортсменов // Микроэлементы в медицине . 2004. Т. 5, вып. 1. С. 16-20.
115. Транковская Л.В., Лучанинова В.Н., Косолапов А.Б. Содержание микроэлементов в волосах детей современного крупного промышленного города // Российский педиатрический журнал. 2004. № 5. С. 59-61.
116. Баранова О.В., Нотова С.В., Скальный А.В. Сравнительная оценка элементного статуса юношей и девушек, обучающихся в оренбургском государственном университете // Микроэлементы в медицине 2005. Т. 6, вып. 1. С. 8-12.
117. Скальный А.В., Быков А.Т., Лимин Б.В. Диагностика, профилактика и лечение отравлений свинцом: Пособие для токсикологов, профпатологов, гигиенистов, специалистов по охране окружающей среды и для врачей всех специальностей. М.: ВЦМК Защита”, 2002. 52с.
118. Любченко П.Н., Ревич Б.А., Колесник В.В. Микроэлементный состав волос рабочих керамических красок // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1989. № 3. С. 7-9.
119. Ревич Б.А. Химические элементы в волосах человека как индикатор воздействия загрязнения производственной и окружающей среды // Гигиена и санитария. 1990. № 3. С. 55-59.
120. Луковенко В.П., Подрушняк А.Е. Содержание свинца и кадмия в волосах как показатель воздействия их на организм // Гигиена и санитария. 1991. №11. С. 56-58.
121. Черняева Т.К., Матвеева Н.А., Кузмичев Ю.Г., Грачева М.П. Содержание тяжелых металлов в волосах детей в промышленном городе // Гигиена и санитария. 1997. № 3. С. 26-28.
122. Волошин О.І., Сплавський О.І. Основи оздоровчого харчування. Чернівці, 2002. 304 с.
123. Суханов Б.П., Королев А.А., Волик В.Г. и др. Медико-биологическая оценка нового пищевого минерального обогатителя // Гигиена и санитария. 1994. № 1. С. 11-13.
124. Петухов А.И., Иванов С.И., Скальная М.Г. Пищевые продукты концентраторы биоэлементов // Вестник ОГУ. Приложение Биоэлементология”. 2004. № 4. С.67-68.
125. Шепелева Т.А., Молоканов В.А., Пєтухова Г.И. Влияние макро-, микроэлементов и витаминов на биохимические показатели крови, молока и продуктивность коров в условиях техногенной провинции южного Урала // Вестник ОГУ. Приложение Биоэлементология”. 2004. № 4. С. 98-99.
126. Лукьянова Е.М., Омельченко Л.И. Вторичный остеопороз у детей // Доктор. 2004. № 1. С.10-13.
127. Конь И.Я., Волкова Л.Ю., Шевякова Л.В. и др. Обеспеченность московских школьников цинком: коррекция его содержания с помощью органических соединений цинка // Вопросы питания 2005. №1. С. 31-33.
128. Смоляр В.І. Концептуальні аспекти радіозахисного харчування // Довкілля та здоров’я. 1996. № 1. С. 60-63.
129. Сорокман Т.В. Ефективність застосування харчових додатків у дітей, які мешкають на радіаційно забруднених територіях // Галицький лікарський вісник. 2000. Т.7, № 1. С.87-88.
130. Качалай Д.П. Отчет о клинической апробации биологически активной добавки Лайфпак +” // Журнал практического врача. 1998. № 4. С.50-54.
131. Вольфович Д.И., Куликова В.П., Яшин Т.А. БАД Нагипол” в терапии алиментарно-зависимых патологий // Микроэлементы в медицине. 2003. Т.4, вып. 2. С. 28-32.
132. Горобець Л.В., Рибалко Б.С. Роль харчування в підтримці здоров’я і профілактиці захворюваності людей літнього віку // Проблемы старения и долголетия. 2004. Т.13, № 3. С.272-273.
133. Качалай Д.П. Отчет о клинической апробации биологически активной добавки Лайфпак Юниор +” // Журнал практического врача. 1998. № 4. С.55-57.
134. Прохончуков А.А., Жижина Н.А., Тигранян Р.А. Гомеостаз костной ткани в норме и при экстремальном воздействии. М.: Наука, 1984. 200 с.
135. Башкірова Л., Руденко А. Біологічна роль деяких есенціальних макро- та мікроелементів // Ліки України. 2004. № 10. С.59-65.
136. Левицкий А.П. Проблемы питания и стоматологическая заболеваемость. Часть I. Кальций // Вісник стоматології. 2001. № 1. С.68.
137. Buckwalter J.F., Glimcher M.J., Cooper R. et al. Bone biology. Past I: Structure, blood supply, cells, matrix and mineralization // J. Bone jt Surg. 1995. Vol. 77-A, № 8. P. 1256-1275.
138. Данилевський М.Ф., Борисенко А.В. Захворювання пародонта. К.: Здоров’я, 2000. 464 с.
139. Поворознюк В.В., Макогончук, Бондаренко О.В. Остеопороз позвоночника // Журнал практичного лікаря. 2000. № 1. С.11-17.
140. Jiemenez I., Speisky H. Effect of copper ions on the free radical-scavenging properties of reduced glutathione: implications of a complex formation // I. Trace Elements Med. Biol. 2000. Vol. 14. P.161-167.
141. Гуляева Н.В. Кальций // Малая медицинская энциклопедия. М.: Большая российская энциклопедия, 1992. Т. 3. С.367.
142. Berridge M.J. Calcium a universal second messenger // Triangle. 1985. Vol. 24, №3/4. P.79-90.
143. Квашніна Л.В., Апуховська Л.І., Родіонов В.П. та ін. Кальцій, еволюція його препаратів та оптимізація дозування у здорових дітей молодшого шкільного віку для профілактики порушень кальцієвого гомеостазу // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 4. С.31-35.
144. Омельченко Л., Ципкун А., Дудка И. Фармакотерапия остеопороза у детей // Вісник фармакології та фармації. 2004. № 10. С.11-20.
145. Hildebolt C.F. Osteoporosis and oral bone loss // Dento-Maxillo-Facial Radiol. 1997. Vol. 26, №1. P.3-15.
146. Политика здорового питания. Федеральный и региональный уровни / Покровский В.И., Романенко Г.А., Княжев В.А. и др. Новосибирск: Изд-во Сиб. ун-та, 2002. 341с.
147. Торбенко В.П., Касавина Б.С. Функциональная биохимия костной ткани М.: Медицина, 1977. 272с.
148. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. М.: Медицина, 1991. 304с.
149. Левицкий А.П. Проблемы питания и стоматологическая заболеваемость. Часть II. Фосфор // Вісник стоматології. 2001. № 2. С.63-64.
150. Левицкий А.П. Проблемы питания и стоматологическая заболеваемость. Часть III. Витамин D // Вісник стоматології. 2001. № 3. С.50.
151. Риггз Б.Л., Мелтон III Л.Дж. Остеопороз: Пер. с англ. Санкт-Петербург: ЗАО ”Издательство БИНОМ”, 2000. 560с.
152. Gulko P.S., Mulloy A.L. Glucocorticoid-induced osteoporosis pathogenesis, prevention and treatment // Clin. And Exp. Rheumatol. 1996. № 14. Р.199-206.
153. Diacinti D., Acca M., D’Erasmo E., et. al. Aging changes in vertebral morphometry. Calcif Tissue Int., 1995; 57(6): 426-9.
154. Бенгус Л.М. Экспериментальные аспекты применения магния в комплексной терапии остеопороза // Український медичний альманах. 2002. Т. 5, № 2. С.145-148.
155. Дедух Н.В., Бенгус Л.М., Басти А. Магний и костная ткань // Остеопороз и остеопатии. 2003. № 1. С.18-24.
156. Ditmar R. Importance of magnesium in orthopedics. Part IV. Participation of magnesium deficiency in the pathogenesis of some osteoarticular disease // Acta Chir. Orthop. Traum. cech. 1987. V. 54, № 5. P.385-400.
157. Левицкий А.П. Проблемы питания и стоматологическая заболеваемость. Часть VI. Магний // Вісник стоматології. 2002. № 2. С.41.
158. Rude R.K., Kirchen M.E., Gruber H.E., et al. Magnesium deficiency-induced osteoporosis in the rat: uncoupling of bone formation and bone resorbtion // Magnes. Res. 1999. V. 12, № 4. P.257-267.
159. Ditmar R., Steild L. Viznam magnesia v ortopedii. Cast V. Magnesium u osteoporoz // Acta Chir. Orthop. Traum. cech. 1989. V. 56, № 2. P. 143-159.
160. Shaafma A., de Vries P.J., Saris W.H. Delay of natural bone loss by higher intakes of specific minerals and vitamins // Crit. Rev. Food Sci. Nutr. -2001. V. 41, № 4. P.225-249.
161. Будковская Н.Г. Минеральный обмен / Малая медицинская энциклопедия. М.: Большая российская энциклопедия, 1992. Т. 3. С.447-448.
162. Sigel A., Sigel H. Manganese and its Role in Biological Processes // Metal Ions in Biological Systems. New York; Basel; Dekker, 2000. 254 p.
163. Левицкий А.П. Остеотропные свойства цинка // Вісник стоматології. 2002. № 1. С.42-46.
164. Chesters J. The essentiality of zi