КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ АМІЗОНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ
Івано-Франківський державний медичний університет

На правах рукопису

КУКУРУДЗ Наталія Іванівна

УДК: 615.276+616.31-08+616.314.17-008.1

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ЗАСТОСУВАННЯ АМІЗОНУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ

14.01.22 стоматологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Герелюк Віталій Іванович,
доктор медичних наук, професор

Івано-Франківськ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

РОЗДІЛ 1

ОСНОВНІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ І МЕТОДИ ЇХ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ КОРЕКЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.1.

Мікробіологічні фактори розвитку захворювань пародонта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.2.

Стан процесів вільнорадикального окислення та антиоксидантного захисту в патогенезі генералізованого пародонтиту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

1.3.

Значення системи цитокінів у розвитку та перебігу генералізованого пародонтиту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17

1.4.

Роль генетичних факторів у розвитку дистрофічно- запальних процесів у порожнині рота . . . . . . . . . . . . . . . . .

21

1.5.

Медикаментозне лікування генералізованого пародонтиту

26

РОЗДІЛ 2

Об’єкт І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . .

36

2.1.

Клінічна характеристика обстежених хворих та застосованих схем лікування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

36

2.2.

Схеми лікування хворих на генералізований пародонтит .

38

2.3.

Комплекс методик, використаних при дослідженні хворих. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

41

2.3.1.

Клінічні методи дослідження тканин пародонта . . . . . . . . .

41

2.3.2.

Мікробіологічні методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . .

44

2.3.3.

Методи дослідження показників перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в хворих на генералізований пародонтит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

47

2.3.4.

Імунологічні методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

48

2.3.5.

Методика цитогенетичних досліджень . . . . . . . . . . . . . . . .

51

2.3.6.

Методика статистичного аналізу результатів дослідження

52

РОЗДІЛ 3.

КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО ПАРОДОНТИТУ . . . .

53

3.1.

Клінічна та інструментально-індексна оцінка хворих на генералізований пародонтит. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

53

3.2.

Біохімічні та імунологічні показники крові в хворих на генералізований пародонтит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

57

3.2.1.

Стан процесів пероксидації ліпідів та антиоксидантного захисту в хворих на генералізований пародонтит . . . . . . . .

57

3.2.2.

Показники вмісту фактора некрозу пухлин-альфа, інтерферону-гамма та апоптозу лімфоцитів периферійної крові в хворих на генералізований пародонтит . . . . . . . . .

59

3.3.

Цитогенетична оцінка функціонального стану геному в хворих на генералізований пародонтит. . . . . . . . . . . . . . . . .

63

3.3.1.

Оцінка функціонального стану геному букальних епітеліоцитів слизової оболонки порожнини рота. . . . . . . .

63

3.3.2.

Оцінка функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів периферійної крові . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

68

РОЗДІЛ 4

КЛІНІКО-МІКРОБІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АМІЗОНУ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

77

4.1.

Вивчення протимікробних властивостей амізону в умовах експерименту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

77

4.2.

Клініко-мікробіологічне обґрунтування композиції амізон-етоній-силлард-П для місцевого лікування генералізованого пародонтиту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

83

4.3.

Динаміка клініко-мікробіологічних досліджень у хворих на генералізований пародонтит під впливом лікування . . .

88

РОЗДІЛ 5

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ АМІЗОНУ ТА ЙОГО ПОЄДНАННЯ З ЛІПОФЛАВОНОМ . . . . . . . . . . . .

98

5.1.

Вплив комплексного лікування на динаміку клінічних показників при генералізованому пародонтиті. . . . . . . . . .

98

5.2.

Динаміка біохімічних та імунологічних показників під впливом комплексної терапії в хворих на генералізований пародонтит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

106

5.2.1.

Динаміка процесів перикисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту в хворих на генералізований пародонтит під впливом лікування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

106

5.2.2.

Динаміка показників вмісту ФНП-α, ІФН-γ й маркера апоптозу лімфоцитів периферійної крові в хворих на генералізований пародонтит під впливом лікування . . . . .

115

5.3.

Фармакотерапевтична корекція цитогенетичних порушень у хворих на генералізований пародонтит . . . . . .

121

5.3.1.

Оцінка функціонального стану геному букальних епітеліоцитів слизової оболонки порожнини рота під впливом лікування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

121

5.3.2.

Оцінка функціонального стану геному нейтрофільних гранулоцитів крові під впливом лікування. . . . . . . . . . . . . .

127

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ . . . . . .

134

ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

154

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

158

ДОДАТКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

193

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

А-Е-С композиція амізон-етоній-силлард-П
АОЗ антиоксидантний захист
ГП генералізований пародонтит
ІГ індекс гігієни за Грін-Вермільйоном
ІК індекс кровоточивості за Мюллеманом, Заксер
ІФН-g інтерферон-гамма
ІХ індекс хроматизації
МБсК мінімальна бактеріостатична концентрація
МБцК мінімальна бактерицидна концентрація
МЗЯ морфологічно змінені ядра
МСМ молекули середньої маси
НГК нейтрофільні гранулоцити крові
НПЗЗ нестероїдні протизапальні препарати
ПІ пародонтальний індекс
ПК пародонтальна кишеня
ПМА папілярно-маргінально-альвеолярний індекс
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
СОПР слизова оболонка порожнини рота
СХ статевий хроматин
ТБК-АП продукти, які активно реагують із 2-тіобарбітуровою кислотою
ТФ трансферин
ФНП-a туморнекротизуючий фактор альфа
ФСГ функціональний стан геному
ЦП церулоплазмін
ЯІ ядерцевий індекс
СD95+ (Fas/APO-I) маркер апоптозу лімфоцитів

ВСТУП

Актуальність теми
На сьогодні патологія пародонта, зокрема генералізований пародонтит (ГП), залишається важливою медичною проблемою [77, 102, 137, 169, 208, 258, 278], що зумовлено високою розповсюдженістю захворювання, поліетіологічністю, важкістю перебігу, значним наростанням деструктивних форм вже в молодому віці, складністю лікування та всезростаючими соціально-економічними збитками [66, 79, 240]. Серед патогенетичних факторів становлення ГП провідна роль належить запаленню, в ініціюванні якого та подальшому прогресуванні чільне місце посідає патогенна чи умовно-патогенна мікрофлора, яка здатна індукувати складні біохімічні, імунологічні та алергічні процеси в тканинах пародонта [85, 174, 265, 295].
Значну роль у цій проблемі відіграють встановлена гіперактивація перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) та зменшення активності антиоксидантного захисту (АОЗ) організму [18, 24, 51, 93, 277], порушення імунологічної резистентності, зокрема розлади в системі макрофагальних клітин та інтерфероногенезу [76, 172, 176, 236]. Оскільки запальні захворювання пародонта належать до мультифакторної патології на їхній розвиток мають вплив і спадкові чинники [105, 193]. Відомо, що запальна та імунна реакції організму детермінуються генетично, але реалізуються в конкретних умовах зовнішнього середовища [190] і впровадження генетичних тестів дозволить визначити індивідуальний ризик виникнення захворювань тканин пародонта [181, 182].
Базуючись на ролі перерахованих вище патогенетичних ланок у виникненні та перебігу дистрофічно-запальних захворювань пародонта, їх комплексне вивчення дозволить розкрити нові патогенетичні механізми розвитку й слугуватиме основою для обґрунтування фармакотерапії ГП. При цьому велике значення має вивчення ефективності комплексної терапії, що включає як місцевий, так і загальний вплив на патогенетичний процес. Тому, слід надати перевагу лікарським засобам із політропною фармакологічною дією, здатних суттєво впливати на різні аспекти етіології та патогенезу захворювання. До таких препаратів відноситься вітчизняний нестероїдний протизапальний засіб (НПЗЗ) амізон [33, 34, 124, 200]. Багатогранні фармакологічні властивості притаманні також ліпосомальній формі кверцетину ліпофлавону [126]. Оскільки мікробний фактор у поєднанні з ослабленням захисних сил організму відіграє роль вирішального пускового механізму виникнення ГП і лежить в основі хронізації патологічного процесу в тканинах пародонта, важливе значення має поєднане застосування протимікробних, протизапальних та імуномодулюючих засобів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри терапевтичної стоматології Івано-Франківського державного медичного університету (ІФДМУ) на тему Клініко-патогенетичне обґрунтування диференційованого медикаментозного, ендодонтичного та хірургічного лікування в комплексній терапії генералізованого пародонтиту” (шифр 0106U009253).
Мета дослідження: підвищення ефективності комплексного лікування хворих на ГП на основі вивчення взаємозв’язків між клінічним перебігом, цитогенетичними, імунологічними ланками патогенезу, змінами процесів ПОЛ-АОЗ і мікробіоценозу ротової порожнини шляхом розробки та застосування диференційованого способу їх корекції з використанням у комплексній терапії композиції амізон-етоній-силлард-П (А-Е-С), амізону та ліпофлавону.
Завдання дослідження:
1. Оцінити особливості клінічного перебігу ГП, встановити динаміку вмісту фактора некрозу пухлин альфа (ФНП-α), інтерферону-гамма (ІФН-γ) у сироватці крові, ступінь активації апоптозу лімфоцитів периферійної крові в хворих на ГП у взаємозв’язку зі змінами процесів ПОЛ-АОЗ та показників ендогенної інтоксикації залежно від тяжкості захворювання.
2. Вивчити динаміку показників функціонального стану геному (ФСГ) букальних епітеліоцитів СОПР та НГК і взаємозв’язки між ними в здорових осіб і хворих на ГП залежно від тяжкості захворювання.
3. Дослідити стан мікрофлори порожнини рота в хворих на ГП. Вивчити протимікробну активність амізону, розробити та апробувати композицію А-Е-С для місцевого застосування в комплексному лікуванні хворих на ГП.
4. Вивчити клінічну ефективність та вплив на основні ланки патогенезу комплексного лікування із застосуванням амізону всередину та композиції А-Е-С і ліпофлавону місцево залежно від тяжкості ГП у найближчі та віддалені терміни.
5. Розробити, апробувати та впровадити в практичну охорону здоров’я схему комплексного лікування хворих на ГП із застосуванням амізону та ліпофлавону залежно від тяжкості захворювання.
Об’єкт дослідження: тканини пародонта, венозна кров хворих на ГП та пацієнтів із клінічно здоровим пародонтом.
Предмет дослідження: клінічний перебіг, патогенетичні ланки ГП та способи медикаментозної корекції виявлених порушень у хворих на ГП.
Методи дослідження: у роботі використані загальноклінічні, рентгенологічні, біохімічні, імунологічні, цитогенетичні, мікробіологічні та статистичні методи дослідження, за допомогою яких визначали патогенетичні ланки, тяжкість перебігу та ефективність лікування ГП.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що тяжкість перебігу ГП зумовлена розвитком імунодефіциту внаслідок зменшення вмісту ІФН-γ та надмірною продукцією ФНП-α в крові у взаємозв’язку з активацією процесів апоптозу лімфоцитів периферійної крові, пероксидації ліпідів та метаболічної інтоксикації.
Уперше проведено оцінку ФСГ нейтрофільних гранулоцитів крові в осіб з інтактним пародонтом і в хворих на ГП. Пріоритетними є дані щодо порушення ФСГ як епітеліальних клітин СОПР, так і НГК із виснаженням їх компенсаторних механізмів, які наростають із поглибленням тяжкості ГП, що свідчить про наявність генетичного контролю захворювання. Доведено аналогічні тенденції в формуванні взаємозв’язків між різними етапами реалізації біологічної інформації незалежно від типу клітин. Уперше встановлено, що між індексами ФСГ епітеліоцитів СОПР та відповідними показниками НГК у пацієнтів із клінічно здоровим пародонтом існують сильні кореляційні зв’язки, а в хворих на ГП вони зменшуються з наростанням тяжкості захворювання.
Доведено, що призначення амізону всередину разом із застосуванням композиції А-Е-С місцево в хворих на ГП хронічного перебігу ІІ-ІІІ ступеня сприяє поліпшенню клінічного стану та показників ПОЛ-АОЗ, збільшенню вмісту в крові ІФН-g, зменшенню рівня ФНП-a й апоптозу лімфоцитів периферійної крові, поліпшенню всіх етапів транскрипційно-трансляційного апарату клітин, що супроводжується їх стабілізацією впродовж 6 місяців і є патогенетичною основою забезпечення пародонтопротекторної дії розробленого лікувального комплексу. Додаткове застосування ліпофлавону місцево в хворих на ГП загостреного перебігу ІІ-ІІІ ступеня підвищує ефективність лікування завдяки посиленню антиоксидантного ефекту запропонованої схеми терапії (Патент України на корисну модель № 18879 від 15.11.2006).
Практичне значення отриманих результатів. Встановлені зміни показників ПОЛ-АОЗ, ендогенної інтоксикації та імунного статусу хворих на ГП і механізми їх впливу на тканини пародонта розширюють уявлення про патогенез захворювання й сприяють вибору раціонального лікування.
Виявлені тісні кореляційні зв’язки між індексами ФСГ клітин СОПР та НГК у здорових людей та хворих на ГП доводять діагностичне значення неінвазійного дослідження ФСГ епітеліоцитів СОПР як скринінг-тесту тяжкості перебігу та ефективності лікування ГП.
На основі проведених мікробіологічних досліджень вперше розроблено лікувальну композицію А-Е-С (Патент України на корисну модель № 19175 від 15.12.2006) з антимікробними властивостями для місцевого застосування в хворих на ГП.
Розроблено, апробовано та впроваджено в клінічну практику нові диференційовані схеми комплексного лікування хворих на ГП із використанням амізону всередину, композиції А-Е-С та ліпофлавону місцево, що дозволило підвищити ефективність терапії, скоротити терміни лікування та досягти тривалої ремісії захворювання.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи впроваджено в лікувальну практику терапевтичних відділень обласної і міської стоматологічних поліклінік м. Івано-Франківська, стоматологічної поліклініки ІФДМУ, обласної стоматологічної поліклініки м. Дніпропетровська, відділу захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України м. Одеси, університетських клінік стоматологічних відділень Луганського ДМУ і Донецького ДМУ ім. М. Горького. Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах: терапевтичної, хірургічної, ортопедичної стоматології та стоматології ФПО ІФДМУ, терапевтичної стоматології Дніпропетровської ДМУ і Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, стоматології ФПО Харківського ДМУ.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею здобувача. Автором проведено: патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з вивченням проблеми, вибір напрямку та методів дослідження, визначення мети та завдань роботи, клініко-лабораторні дослідження хворих, розробку й апробацію способів лікування ГП із використанням амізону та ліпофлавону, аналіз, узагальнення, статистичну обробку результатів дослідження та оформлення дисертації. Висновки та практичні рекомендації сформульовані спільно з науковим керівником. Мікробіологічні, біохімічні, імунологічні та цитогенетичні дослідження проводились спільно з завідувачами та співробітниками суміжних кафедр ІФДМУ, за що здобувач висловлює щирі слова подяки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження викладені на VІІІ конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Львів-Трускавець, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції Нові аспекти зубо-щелепної хірургії та хірургічної стоматології” (Івано-Франківськ, 2005), ІІІ Національному з’їзді фармакологів України Фармакологія 2006 крок у майбутнє” (Одеса, 2006), V-ій міжнародній науково-практичній конференції Новітні підходи в сучасній медицині” (Ужгород, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 друкованих праць, серед яких: 8 у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 у матеріалах міжнародних і всеукраїнських конференцій, конгресів та з’їздів. Отримано два деклараційні патенти України на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення актуального наукового завдання підвищення ефективності комплексного лікування ГП на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей перебігу захворювання шляхом диференційованого підходу до застосування амізону всередину й медикаментозної композиції амізон-етоній-силлард-П та ліпофлавону місцево залежно від тяжкості захворювання.
1. Вираженість клінічних проявів ГП наростає з поглибленням тяжкості захворювання. Встановлені взаємозв’язки між зростанням клінічних показників стану тканин пародонта та підвищенням рівня ТБК-активних продуктів у крові, збільшенням активності церулоплазміну й зменшенням насичення трансферину крові залізом, зростанням вмісту ФНП-α і зниженням ІФН-γ у сироватці крові, активацією апоптозу лімфоцитів за зростанням експресії СD95+(Fas/APO-I) на лімфоцитах периферійної крові та розвитком метаболічної інтоксикації за збільшенням вмісту в крові молекул середньої маси, особливо в хворих на ГП загостреного перебігу ІІ-ІІІ ступеня. Виявлено тісні прямі кореляційні зв’язки між індексами ПМА, кровоточивості та глибини пародонтальних кишень і вмістом ФНП-α (rху=+0,74; +0,71; +0,52 відповідно; р<0,05) і обернений зв'язок між вмістом ФНП-α та рівнем ІФН-γ (rху=-0,76; р<0,05).
2. Встановлено, що розвиток ГП супроводжується порушенням процесів реалізації спадкової інформації на клітинному рівні, які проявляються зменшенням індексів хроматизації й ядерцевого та збільшенням кількості морфологічно змінених ядер незалежно від статі та зниженням індексу статевого хроматину в жінок і зростанням його в чоловіків. Функціональний стан геному залежить від характеру перебігу та ступеня розвитку захворювання. Виявлені кореляційні взаємозв’язки між індексами хроматизації, ядерцевим і морфологічно змінених ядер епітеліоцитів СОПР та нейтрофільних гранулоцитів крові в здорових осіб (0,68<rху>0,81; р<0,05), а також у хворих на ГП (0,43<rху>0,78) вказують на збереження функціональної єдності спадкового апарату різних соматичних клітин.
3. Виявлено дисбіотичні порушення мікрофлори пародонтальних кишень, кількісний і якісний склад якої залежить від тяжкості перебігу ГП. Встановлена помірна протимікробна активність амізону стосовно клінічних штамів умовно-патогенних мікроорганізмів, яка проявляється в діапазоні концентрацій 0,39 12,5 мг/мл. Розроблена нами композиція А-Е-С для місцевого застосування має значну бактерицидну дію: у розведеннях 1/20 1/40 пригнічується ріст 100% мікробних штамів, виділених із ПК хворих на ГП.
4. Комплексна терапія хворих на ГП із місцевим застосуванням композиції А-Е-С при початковому-І ступені розвитку супроводжується ліквідацією запального процесу в пародонті всіх хворих, що підтверджується позитивною динамікою клінічних індексів, нормалізацією орального мікробіоценозу, показників ПОЛ-АОЗ, цитокінового профілю крові, функціонального стану геному епітеліоцитів СОПР і нейтрофілів крові, усуненням метаболічної інтоксикації та стабілізацією хвороби у віддалені терміни після лікування.
5. Включення в комплексну терапію амізону всередину разом із застосуванням композиції А-Е-С місцево в хворих на ГП хронічного перебігу ІІ-ІІІ ступеня сприяє більш вираженому поліпшенню клінічного стану та позитивній динаміці показників ПОЛ-АОЗ, збільшенню вмісту ІФН-g, зменшенню ФНП-a й апоптозу лімфоцитів периферійної крові, посиленню всіх етапів транскрипційно-трансляційного апарату клітин упродовж 6 міс на відміну від базової терапії. Додаткове застосування ліпофлавону місцево в хворих на ГП загостреного перебігу ІІ-ІІІ ступеня сприяє підвищенню ефективності лікування як безпосередньо, так і у віддалені терміни спостереження завдяки посилення антиоксидантного ефекту запропонованої схеми терапії.
6. Розроблено та апробовано диференційовані схеми комплексного лікування хворих на ГП із використанням амізону всередину, композиції амізон-етоній-силлард-П та ліпофлавону місцево дозволяють підвищити ефективність лікування хворих на ГП із досягненням позитивних клінічних результатів, скоротити терміни лікування, забезпечити тривалу клініко-рентгенологічну ремісію впродовж 12 міс у хворих на ГП початкового-І ступеня в 82,6% випадках, хронічного перебігу ІІ-ІІІ ступеня в 75,0%, загостреного перебігу ІІ-ІІІ ступеня в 76,2% випадках, тоді як у контролі в 71,4%, 57,1% та 47,4% випадках відповідно.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У алгоритм обстеження хворих на ГП, поряд з оцінкою клінічних показників, ПОЛ-АОЗ, та метаболічної інтоксикації рекомендується включати визначення в крові вмісту ФНП-α та ІФН-γ з метою прогнозу перебігу захворювання.
2. Неінвазійне дослідження функціонального стану геному епітеліоцитів СОПР рекомендується використовувати як скринінг-тест тяжкості перебігу й ефективності лікування ГП.
3. Хворим на ГП початкового-І ступеня в комплексне лікування на тлі базової терапії рекомендовано включати місцево медикаментозну композицію амізон-етоній-силлард-П, яка виготовляється ex tempore, вводиться в пародонтальні кишені та аплікується на ясна й покривається твердіючою захисною пародонтальною пов’язкою.
4. Хворим на ГП хронічного перебігу ІІ-ІІІ ступеня до комплексної терапії разом із місцевим застосуванням композиції амізон-етоній-силлард-П рекомендується додатково призначати амізон усередину по 0,25 г 3 рази на добу впродовж 14 днів.
5. Хворим на ГП загостреного перебігу ІІ-ІІІ ступеня рекомендується призначати амізон усередину по 0,25 г три рази на добу протягом 14 днів, місцево в пародонтальні кишені вводити 1-1,5 мл ліпофлавону і через 20-30 хв вносити композицію амізон-етоній-силлард-П. Емульсія ліпофлавону готується перед застосуванням шляхом додавання до флакону з препаратом 30 мл фізіологічного розчину, попередньо підігрітого до 37-39 °С.

Список використаних джерел

1. Абрамченко В.В. Антиоксиданты и антигипоксанты в акушерстве (Оксидативный стресс в акушерстве и его терапия антиоксидантами и антигипоксантами). СПб.: Изд-во ДЕАН, 2001. 400 с.
2. Амізон: спектр та безпечність клінічного застосування / Т. Бухтіарова, В. Даниленко, М. Голубєва та ін. // Вісник фармакології та фармації. 2003. № 1. С. 6-9.
3. Антиокcидантна система захисту організму / І.Ф. Бєленічев, Ю.І. Губський, Е.Л. Левицький та ін. // Соврем. пробл. токсикологии. 2000. № 3. С. 24-31.
4. Аншукова О.Н. Эффективность комплекса средств гигиены полости рта у больных генерализованным пародонтитом // Вісник стоматології. 2006. № 1. С. 40-43.
5. Апоптоз нейтрофилов / Маянский А.Н., Маянская Н.А., Заславская М.И. и др. // Иммунология. 1999. № 4. С. 11-20.
6. Аптечна технологія ліків / Під ред. Тихонов О.І., Ярнах Т.Г. К.: Здоров’я. 1995. 213 с.
7. Аруин Л.И. Апоптоз при патологических процесах в органах пищеварения // Клин. медицина. 2000. № 1. С. 5-10.
8. Арутунян Р.М., Гумашен Е.С., Ширниян Г.К. Анализ микроядер в слизистой ротовой полости для оценки цитологического еффекта загрязнителей среды // Цитология и генетика. 1990. Т. 24, № 2. С. 57-60.
9. Афанасьева У.В., Афиногенов Г.Е., Соловьева А.М. Микробный состав бляшки и современные методы его коррекции // Пародонтология. 2001. № 1-2. С. 1-9.
10. Бабай О.Н., Зубкова А.Ф., Краснопольский Ю.М. Эффективность применения „Липина” в комплексном лечении генерализованного пародонтита // Стоматолог. 2003. № 5. С. 34-36.
11. Бабенко А.Д. Патогенетичне значення змін концентрації імуноглобулінів у ротовому секреті хворих на хронічний гіпертрофічний гінгівіт // Укр. мед. альманах. 2005. Т. 8, № 4. с. 13-16.
12. Бабенко Г.О. Біосфера, антропогенез і здоров’я. Івано-Франківськ.: Українська академія наук національного прогресу, 1999. 201 с.
13. Бактериологический спектр содержимого пародонтальных карманов у больных генерализованным пародонтитом / В.П. Широбоков, А.В. Борисенко, Л.И. Тивоненко и др. // Современная стоматология. 2003. № 2. С. 29-32.
14. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии: В 3 ч. К.: Чернобыльинтер. информ, 1997. 202 с.
15. Безрукова И.В. Микробиологические и иммунологические аспекты этиопатогенеза быстропрогрессирующего пародонтита // Пародонтология. 2000. №3. С. 3-6.
16. Безрукова И.В., Дмитриева Н.Л., Герчиков Л.Н. Клинико-лабораторная оценка эффективности применения в комплексной терапии воспалительных заболеваний пародонта комбинированного препарата цифран СТ // Стоматология. 2005. №1 С.18-23.
17. Белоклицкая Г.Ф. Возможности антиоксидантной коррекции перекисного окисления липидов при заболеваниях пародонта разной тяжести // Современная стоматология. 2000. № 1. С 38-41.
18. Белоклицкая Г.Ф. Применение хлоргексидин-содержащих препаратов в стоматологии (Обзор литературы) // Современная стоматология. 2001. № 1. С. 15-18.
19. Белоусов Ю.Б., Моисеев В.С., Лепахин В.К. Клиническая фармакология и фармакотерапия. Руководство для врачей. Изд. 2-е. М.: Универсум паблишинг. 2000. 539 с.
20. Белушкина Н.Н., Северин С.Е. Молекулярные основы патологии апоптоза // Архив патологии. 2001. № 1. С. 51- 60.
21. Бєлік Г.В. Особливості протизапальної дії ліпосомальгої форми кверцетину // Тез. доп. міжнар. студ. конф. «Молодь медицини майбутнього», Одеса. 2005. С. 104.
22. Биологические эффекты липосом при гипоксических состояниях различной этиологии / Стефанов А.В., Пожаров В.П., Миняйленко Т.Д. и др. // Доклады АМН СССР. —1990. № 6. С. 17-19.
23. Биохимическая характеристика фракций транскрипционно активного и репрессированного хроматина печени крыс / Левицкий Е.Л., Губский Ю.И., Чабанный В.Н. и др. // Биополимеры и клетка. 1993. Т. 9, № 6. С. 13-21.
24. Бобирьов В.М., Скрипникова Т.П. Експериментальні та клінічні основи застосування антиоксидантів, як засобів лікування та профілактики пародонтиту // Дент. Арт. 1995. № 1. С. 18-22.
25. Болезни пародонта. Патогенез, диагностика, лечение / А.С. Григорьян, А.И. Грудянов, Н.А. Рабухина, О.А. Фролов. М.: Медицинское информационное агентство. 2004. 320 с.
26. Бондарчук О.І., Загниборода П.К. Використання «Силларду-П» в хірургічній практиці // Вісник Вінниц. держ. мед. ун-ту. 1999. №1. С. 206-207.
27. Борисенко А.В. Васильченко Е.И. Применение препарата «Мелбек» в комплексной терапии обострившегося течения генерализованного пародонтита // Современная стоматология. 2007. №1. С. 42-44.
28. Борисенко А.В. Роль пародонтогенной микрофлоры в лечении генерализованного пародонтита // Дентал Експрес. 2004. № 3. С. 22-25.
29. Борисенко А.В., Тивоненко Л.И. Эффективность применения композиции амизон-метронидазол в комплексной терапии генерализованного пародонтита // Современная стоматология. 2003. № 3. С. 20-23.
30. Борисенко А.В., Тивоненко Л.И., Ахрамеева Н.В. Зависимость между составом микрофлоры пародонтальных карманов и характером течения генерализованного пародонтита // Современная стоматология. 2005. №3. С. 45-50.
31. Борисенко А.В., Тивоненко Л.И., Ахромеева Н.В. Микробиологическое обоснование использования амизона как препарата с выраженным бактерицидным действием относительно пародонтогенных облигатных анаэробов // Современная стоматология. 2004. № 3. С. 50-52.
32. Бородай Н.В., Ганина К.П., Центило Т.Д. Содержание ДНК в ядрах буккального епителия у практически здоровых людей // Цитология и генетика. 1991. Т. 25, № 5. С. 9-11.
33. Бухтіарова Т.А. Амізон новий неопіоїдний аналгетик із протизапальними, жарознижуючими та інтерфероногенними властивостями // Ліки. 1997. № 3. С. 69-70.
34. Бухтіарова Т.А. Новий неопіоїдний аналгетик амізон як альтернатива метамізолу в терапії больових синдромів (фармакологічне обґрунтування) // Лікування та діагностика. 1998. - № 3. С. 68-69.
35. Бычкова Н.Г., Чаленко Ю.В. Показатели имунного статуса в динамике комплексного лечения генерализованного пародонтита с применением фитопрепаратов // Современная стоматология. 2003. №1 (21). С. 51-53.
36. Васильева Г.И., Иванова И.А., Тюкавкина С.Ю. Цитокины общая система гомеостатической регуляции клеточных функций // Цитология. 2001. Т. 43, № 12. С. 1101-1111.
37. Вереитинова В.П., Деримедмедь Л.В., Тарасенко О.А. Антибактериальные препараты, применяемые в стоматологии // Дентальные технологии. 2004. № 2 (16) С. 46-54.
38. Ветра Я.Я., Иванова Л.В., Крайте И.Э. Цитокины // Гематол. и трансфузиол. 2000. № 4. С. 45-48.
39. Виготовлення лікарських препаратів на основі дисперсного кремнезему / О.В. Ільченко, О.С. Азаров, Р.А. Мусін та ін. // Вісник Вінниц. держ. мед. ун-ту. 1999. № 1. С. 230-231.
40. Використання амізону в лікуванні та профілактиці інфекційних хвороб. Методичні рекомендації. - Київ. 2000. 19 с.
41. Використання нових лікарських форм для лікування генералізованого пародонтиту / А.П. Грохольський, Л.М. Заноздра, С.П. Павлик та ін// Вісник стоматології. 2001. № 1. С. 66-68.
42. Використання нових лікарських форм кверцетину при ішемічних та радіаційних ушкодженнях: Метод. рекомендації / Н.П. Максютина, О.О. Мойбенко, О.М. Пархоменко та ін. — К., 2000. — 13 с.
43. Викторов А.И. Побочное действие современных нестероидных противовоспалительных препаратов: проблемы остаются? // Український медичний часопис. 2003. № 1 (33). С. 79-89.
44. Вишняк Г.Н. Генерализованные заболевания пародонта (пародонтоз, пародонтит). К.: 1999. 216 с.
45. Вишняк Г.Н., Максютина Н.П. Кверцетин и новые лекарственно-профилактические средства в лечении заболеваний пародонта и слизистой оболочки полости рта // Вісник стоматології . 1997. № 4. С. 540-543.
46. Вірстюк Н.Г. Експресія Fas/APO-I (СD95) на лімфоцитах периферичної крові у хворих на алкогольну хворобу печінки // Галицький лікарський вісник. 2001. Т. 8, № 2. С. 21-24.
47. Владимиров Ю.А. Активные формы кислорода и азота: значение для диагностики, профилактики и терапии // Биохимия. 2004. Т. 69, вып. 1. С. 5-7.
48. Влияние антиоксидантных препаратов на основе биофлавоноидов и витамина С на антиоксидантную активность плазмы крови / И.В. Бабенкова, Ю.О. Теселкин, А.В. Асейчев и соавт. // Вопросы питания. 1999. №3. С. 9-11.
49. Влияние препарата «Имудон» на стабилизацию патологического процесса в пародонте при лечении генерализованного пародонтита / Л.Д. Сидельникова, Ю.Г. Коленко, О.В. Линовицкая, А.Г. Ткаченко // Современная стоматология. 2003. № 1 (21). 42-50.
50. Влияние применения кверцетина в комплексном лечении генерализованного пародонтита на показатели перекисного окисления липидов / А.В. Борисенко, А.Л. Чеснокова, Л.Ф. Осинская и соавт. // Пробл. медицины. 1999. № 7-8. С. 54-56.
51. Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К. Роль перекисного окисления липидов в патогенезе пародонтита // Стоматология. 1991. № 4. С. 5-10.
52. Вплив кверцетину на структуру і властивості фосфоліпідного бішару ліпосом / Г.Г. Горюшко, Г.С. Григор’єва, Н.Ф. Коханович, О.В. Величко // Досягнення біології та медицини. 2005. № 2 (6). С. 62-65.
53. Вплив комплексного лікування на показники окисно-антиоксидантної системи крові хворих на генералізований пародонтит ІІ ступеня важкості / В.Ю. Катеринюк, Г.М. Мельничук, М.М. Рожко, О.І. Катеринок // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сб. науч. трудов. Харьков, 2004. Вып. 8 С. 18-21.
54. Габриэлян Н.И., Липатова Т.И. Опыт использования показателя средних молекул в крови для диагностики нефрологических заболеваний у детей // Лабораторное дело. 1984. №3. С. 138-140.
55. Ганина К.П. Цитогенетическая диагностика в онкоморфологии. К.: Наукова думка, 1980. 176 с.
56. Ганина К.П., Ясакова Л.М. Итоги и перспективы изучения интерфазного ядра эукариот // Цитология и генетика. 1990. Т. 24, №1. С. 67-72.
57. Ганина.К.П,, Неласкина Л.А., Киреева С.С. Исследования кариотипа и хроматина лимфоцитов периферической крови больных генетическими новообразованиями кожи // Цитология и генетика. 1990. Т. 24, № 2. С. 16-20.
58. Ганіна К.П., Центіло Т.Д., Бородай Н.В. Цитологічні зміни букального епітелію у хворих на пародонтит // Лабораторна діагностика. 2000. - № 2. С. 52-55.
59. Гастропротекторна дія ліпосомального кверцетину при експериментальних виразках шлунку / Л. Шеремета, Я. Гудивок, О. Ігнатко та ін. // Укр. мед. вісті. 01-06 2005. Т. 6. Ч. 1-2 (64-65) / Матер. VІІІ з’їзду ВУЛТ. 21-22. 04. 2005. Івано-Франківськ. С. 149.
60. Гвоздев В.А., Усакин Л.А., Коган Г.Л. Гетерохроматин и его функциональные характеристики // Мед. генетика. 2003. № 7. С. 290-296.
61. Герелюк В.І. Вплив ліпіну на фосфоліпідний спектр інкубованих бактерій підясенного нальоту хворих на генералізований пародонтит // Галицький лікарський вісник. 1999. № 4. С. 30-31.
62. Герелюк В.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування месуліду в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту // Галицький лікарський вісник. 2000. № 4. С. 27-29.
63. Герман С.И., Потапова С.И. Современные данные об эффективности применения иммуномодуляторов при лечении болезней пародонта // Стоматология. 2005. № 1-2. С. 55-57.
64. Горбачева И.А., Кирсанов А.И., Орехова Л.Ю. Окислительный стресс и его особенности у больных генерализованным пародонтитом на фоне заболевания внутренних органов // Пародонтология. 2002. № 4. С. 3-7.
65. Григорьян А.С. Роль и место феномена повреждения в патогенезе заболевания пародонта // Стоматология. 1999. № 1. С. 16-20.
66. Григорьян А.С., Грудянов А.И. Ключевые звенья патогенеза заболеваний пародонта в свете данных цитоморфометрического метода исследований // Стоматология. 2001, №1. С. 5-8.
67. Гридіна Т.Л. Протигрипозна дія етонію in vitro та in vivo // Одеський медичний журнал. 2004. № 5 (85). С. 4-7.
68. Громашевська Л.Л. Середні молекули” як один з показників метаболічної інтоксикації в організмі // Лабораторное дело. 1997. № 1. С. 11-18.
69. Грохольский А.П., Кодола Н.А., Центило Т.Д. Надзубные отложения: их влияние на зубы, околозубные ткани и организм. К.: Здоров’я, 2000. 160 с.
70. Грудянов А.И. Применение таблетированных форм пробиотиков Бифидумбактерин” и Ацелакт” в комплексном лечении воспалительных заболеваний пародонта // Пародонтология. 2001. № 1-2. С. 11-13.
71. Грудянов А.И., Безрукова И.В. Быстропрогрессирующий пародонтит. Особенности клинического течения и лечения // Стоматология. 2000. № 5. С. 24-27.
72. Грудянов А.И., Стариков Н.А., Бякова С.Ф. Поддерживающая терапия. Ее роль при лечении заболеваний пародонта // Пародонтология. 2001. № 1-2. С. 24-26.
73. Губский Ю.И., Левицкий Е.Л. Геном, метаболизм, болезни, лекарства // Лікування та діагностика. 2000. № 4. С. 23-29.
74. Губський Ю.І. Молекулярні аспекти хімічної екології: вільнорадикальні механізми токсичної загибелі клітини // Проблеми екології та медицини. 1997. Т. 17, № 1-2. С. 31-37.
75. Губський Ю.І., Горюшко Г.Г., Курапова Т.М. Антиокислювальна та антирадикальна активність амізону, ацетилсаліцилової кислоти та ортофену // Ліки. 1999. № 3-4. С. 55-58.
76. Гударьян А.А., Хмара А.Ю. Содержание интерферона у больных генерализованным пародонтитом и его коррекция циклофероном // Вісник стоматології. 2004. № 1. С. 20-23.
77. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. К.: Здоров’я, 2000. 462 с.
78. Данилевський Н.Ф. Систематика болезней пародонта // Вісник стоматології. 1994. № 1. С. 17-21.
79. Данилевський Н.Ф., Сидельникова Л.Ф., Ткаченко А.Г. Распространенность основных стоматологических заболеваний и состояние гигены полости рта у населения различных регионов Украины (по обращаемости) // Современная стоматология. 2003. № 3 (23). С. 14-16.
80. Декларац. патент України №58453, А61К 6/00. Препарат для лікування пародонтиту / Тивоненко Л.І., Симоненко В.С., Борисенко А.В., Осадча Т.І.. // Опубл. 15.07.2003. Бюл. № 7. 3 с.
81. Декларац. патент України №59249, А61К 6/00. Спосіб медикаментозного лікування пародонтиту / Тивоненко Л.І., Симоненко В.С., Борисенко А.В., Осадча Т.І. // Опубл. 15.08.2003. Бюл. № 8. 3 с.
82. Деклараційний патент України №18879 А61К 6/00. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Кукурудз Н.І., Герелюк В.І., Григор’єва Г.С., Конахович Н.Ф., Шеремета Л.М. // Опубл. 15.11.2006. Бюл. № 11. 2 c.
83. Деклараційний патент України №19175 А61К 6/00. Спосіб одержання засобу для місцевого лікування хронічного генералізованого пародонтиту / Kукурудз Н.І., Куцик Р.В., Герелюк В.І., Гудивок Я.С. // Опубл. 16.12.2006. Бюл. № 12. 2 с.
84. Денега І.С., Зубачик В.М. Вплив індометацину на гострофазну реакцію, індуковану місцевим пародонтальним процесом // Вісник стоматології. 2000. № 5. С. 35-36.
85. Дерейко Л.В., Бабич Т.В., Бабич Н.О. Особливості діагностики, клініки та лікування агресивних форм пародонтиту (АФП) // Новини стоматології. 2004. № 1 (38). С. 6-13.
86. Державна Фармакопея України, 1-е видання. Харків: РЕРІГ, 2001. 556 с.
87. Дериведмідь Л.В., Самохін А.О. Антиоксиданти // Фармацевтична енциклопедія. К.: Моріон, 2005. С.74.
88. Дзвіняцька О.Ф. Клініко-діагностичні маркери формування та перебігу артеріальної гіпертензії: Автореф. дис. канд. мед. наук. Івано-Франківськ, 2000. 20 с.
89. Дзвонковська В.В. Комплексна діагностика і лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки поєднану з хронічним панкреатитом: Автореф. дис. докт. мед. наук. Івано-Франківськ, 1999. 28 с.
90. Дмитриева Л.А., Крайнова А.Г. Современные представления о роли микрофлоры в патогенезе заболеваний пародонта // Пародонтология. 2004. № 1. С. 8-15.
91. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. - Одесса: Астропринт, 1999. 600 с.
92. Дроговоз С.М., Щокіна К.Г., Максимов Ю.М. Порівняльна оцінка безпечного застосування сучасних НПЗЗ // Ліки. 2004. № 1-2. С. 18-23.
93. Дунязина Т.М. Концепция перекисно-лизосомальных механизмов в развитии заболеваний пародонта // Новое в стоматологии. 1993. № 1. С. 8-12.
94. Дурнев А.Д., Середин С.Б. Роль свободных радикалов кислорода в мутагенных эффектах лекарств и ксенобиотиков // Химико-фармацевтический журнал. 1990. Т. 24, № 10. С. 7-14.
95. Дурново Е.А. Сравнительный анализ функциональной активности нейтрофилов крови и ротовой полости у больных с гнойно-воспалительным процессом в полости рта // Стоматология. 2005. № 3. С. 29-32.
96. Дяченко Ю.В. Оппортунистические инфекции в стоматологии // Вісник стоматології. 1996. № 5. С. 343-346.
97. Експериментальне обґрунтування комплексного застосування антибіотика та імуномодулятора при лікуванні хворих на гнійно-запальні процеси щелепно-лицевої ділянки / С.М. Шувалов, С.Л. Рибалко, В.П. Даниленко, Н.М. Ісакова // Вісник стоматології. 2003. № 4. - С. 45-47.
98. Ершов Ф.Л. Система интерферона в норме и при патологии. - М.: Медицина, 1996. 239 с.
99. Ефективність амізону в лікуванні хворих на хронічний токсичний гепатит та його імунокоригуюча дія / В.М. Фролов, А.М. Віннікова, В.О. Терьошин, Д.Е. Кислюк // Лікарська справа. 2000. № 3. С. 135-138.
100. Заболевания пародонта / Н.Ф. Данилевский, Е.А. Магид, Н.А. Мухин, В.Ю. Миликевич. М.: Медицина, 1993. 320 с.
101. Заболевания периодонта / А.С. Артюшкевич, С.В. Латышева, С.А. Наумович, Е.К. Трофимова. М.: Мед. лит., 2006. 328 с.
102. Заболотний Т.Д., Мороз К.А., Ширіханова І.Ю. Застосування пародонтальної пасти мірафен-дента у комплексному лікуванні захворювань пародонта // Новини стоматології. 2005. № 1. С. 68-71.
103. Заїчко Н.В. Ефективність та безпечність застосування амізону у хворих на остеоартроз // Ліки. 2003. - № 1-2. С. 91-95.
104. Заїчко Н.В., Пентюк Н.О. Порівняльне дослідження терапевтичної ефективності та безпечності застосування амізону, індометацину та німесуліду у хворих з суглобовим синдромом // Вісник ортопедії, травматології та протезування. 2002. - № 2. С. 52-61.
105. Залетаева Т.А., Ершов И.С., Гусев В.А. Наследственные болезни человека. Рязань, 1985. 88 с.
106. Застосування високодисперсного кремнезему і препаратів, іммобілізованих на його основі, для профілактики і лікування стоматологічних захворювань / Добровольська М.К., Кузняк Н.В., Чечель І.Л. та ін. // Вісник Вінниц. держ. мед. ун-ту. 1999. № 1. С. 226-227.
107. Застосування системи vector при лікуванні захворювань пародонту / Т.Д. Заболотний, Л.В. Дерейко та ін. // Новини стоматології. 2004. № 4. С. 68-72.
108. Збарский И.Б. Организация клеточного ядра. М.: Медицина, 1988. 366 с.
109. Зиновьев А.С., Кононов А.В. Хроническое воспаление слизистых оболочек: интеграция иммунитета и регенерации // Архив патологии. 1997. Т. 59, № 3. С. 18-24.
110. Зубачик В.М., Двуліт І.П., Левицький А.П. Вплив біофлавоноїдів апельсина на стан тканин порожнини рота за умов експериментального пародонтиту // Новини стоматології. 2006. № 4 (49). С. 38-40.
111. Иванова Ж.В. Эффективность использования мирамистина, иммобилизованого на полисорбе в комплексном лечении заболеваний пародонта // Современная стоматология. 2002. № 2. С. 45-47.
112. Изучение индивидуальной мотивации пациентов с воспалительными заболеваниями пародонта при проведении профессиональной гигиены полости рта / В.И. Калинин, Н.Г. Незнанов, И.Н. Антонова, У.В. Лебедева // Пародонтология. 2000. № 2 (16). С. 15-17.
113. Иммунологические нарушения в патогенезе хронического генерализованного пародонтита / Воложин А.И., Порядин Г.В., Казимирский А.Н. и др // Стоматология. 2005. - № 3. С. 4-7.
114. Иммуноферментный анализ / Под ред. Нго Г.Г., Ленкофер Г.Н. М: Мир, 1988. 446 с.
115.&nb