ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ В ДІТЕЙ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ, ЗАБРУДНЕНИХ НІТРАТАМИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Годованець Оксана Іванівна

УДК: 616.311.2-002.2-06: 574.23-08

ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО КАТАРАЛЬНОГО ГІНГІВІТУ В ДІТЕЙ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ НА ТЕРИТОРІЯХ, ЗАБРУДНЕНИХ НІТРАТАМИ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

14.01.22 стоматологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
заслужений діяч науки і техніки України,
доктор медичних наук, професор
Рожко Микола Михайлович

Чернівці-2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................4
ВСТУП......................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. РОЛЬ НІТРАТІВ У ПАТОГЕНЕЗІ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ТА ШЛЯХИ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)........................................................................................12
1.1. Патофізіологічні особливості системної дії ксенобіотика на
організм дитини. Система антиоксидантного захисту та детоксикації.12
1.2. Стан тканин пародонта в дітей за умов впливу екологічних чинників. Характеристика прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу ротової порожнини..................................22
1.3. Сучасні рекомендації щодо корекції метаболічних порушень за умов хронічної нітратної інтоксикації......................................................29
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...................................38
2.1. Загальна організація дослідження......................................................38
2.2. Методи клінічної оцінки стану тканин пародонта в дітей...............43
2.3. Характеристика спеціальних методів дослідження..........................46
2.4. Особливості статистичної обробки результатів дослідження.........50
РОЗДІЛ 3. СТАН ТКАНИН ПАРОДОНТА В ДІТЕЙ, ЯКІ ПРОЖИВАЮТЬ НА НІТРАТНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ...............................................52
3.1. Поширеність захворювань тканин пародонта та аналіз їх чинників ризику в дітей із регіону спостереження...................................................52
3.2. Дані анамнезу та соматичного стану дітей груп обстеження..........57
3.3. Клінічні особливості хронічного катарального гінгівіту в дітей із нітратно забруднених територій................................................................63
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ДІЇ НІТРАТІВ НА ОРГАНІЗМ ЩУРІВ ТА КОРЕКЦІЇ ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНОГО ГОМЕОСТАЗУ ЗА УМОВ НІТРАТНОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ..............................................................................71
4.1. Характеристика структурних змін тканин пародонта, печінки та нирок за умов хронічної нітратної інтоксикації.......................................72
4.2. Аналіз стану прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту в щурів при надмірному надходженні нітратів..........................82
4.3. Результати вивчення впливу препарату Протефлазід” на виявлені морфо-функціональні порушення в організмі тварин.............................86
РОЗДІЛ 5. ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ РОТОВОЇ РІДИНИ В ДІТЕЙ, ЯКІ МЕШКАЮТЬ НА НІТРАТНО ЗАБРУДНЕНИХ ТЕРИТОРІЯХ..............94
5.1. Вплив нітратів на стан прооксидантної системи ротової рідини дітей..............................................................................................................94
5.2. Особливості антиоксидантного захисту ротової рідини дітей груп обстеження...................................................................................................98
5.3. Роль метаболічних порушень у формуванні хронічного катарального гінгівіту в дітей при нітратному навантаженні...............108
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ТА КАТАМНЕСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ДІТЬМИ В ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ........................................................................................................116
6.1. Антиоксидантна терапія в комплексі лікування хронічного катарального гінгівіту легкого ступеня тяжкості...................................117
6.2. Антиоксидантна терапія в комплексі лікування хронічного катарального гінгівіту середнього ступеня тяжкості.............................124
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ................132
ВИСНОВКИ.........................................................................................................144
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ............................147
ДОДАТКИ............................................................................................................179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОСЗ антиоксидантна система захисту
АФК активні форми кисню
ВРО вільнорадикальне окиснення
ГП глутатіонпероксидаза
ГР глутатіонредуктаза
Г-SН відновлений глутатіон
Г-ST глутатіонтрансфераза
ДК дієнові кон’югати
МА малоновий альдегід
ОМБ окиснювальна модифікація білків
ОС оксидативний стрес
ПОЛ пероксидне окиснення ліпідів
СОД супероксиддисмутаза
ХКГ хронічний катаральний гінгівіт
ХНІ хронічна нітратна інтоксикація
MetHb - метгемоглобін
NO оксид азоту
NOS NO-синтетаза
OHI-S спрощений індекс гігієни ротової порожнини
РМА папілярно-маргінально-альвеолярний індекс

ВСТУП

Актуальність теми. Найбільш поширеними хімічними забруднювачами навколишнього середовища, поряд із важкими металами і пестицидами, є нітрати. На сьогоднішній день нітратно-нітритний пресинг став реальною загрозою для здоров’я людини [151, 158, 198, 201]. За даними ВООЗ, у деяких країнах до 10% населення споживає воду, рівень нітратів в якій значно перевищує гранично допустиму межу [75, 85]. Переважна більшість території України також є екологічно несприятливими регіонами в забрудненні нітратами та нітритами ґрунту і ґрунтових вод [29, 42, 88]. За результатами досліджень Науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем МОЗ України (м. Чернівці), найбільш інтенсивне забруднення азотовмісними речовинами джерел децентралізованого водопостачання по Чернівецькій області зафіксовано в Новоселицькому, Кіцманському та Заставнівському районах [28, 180].
Стан здоров’я дитячого населення - один із найбільш чутливих біологічних показників, що віддзеркалює ступінь забруднення довкілля. Дія екопатогенних чинників призводить до зростання випадків хронізації та атипового перебігу захворювань у дітей [5, 11, 134, 141].
Епідеміологічні дослідження останніх років вказують на високу розповсюдженість основних стоматологічних захворювань у дітей в екологічно несприятливих регіонах [14, 44, 57, 65, 86, 125, 136, 161, 163, 164, 211]. Захворювання пародонта посідають друге місце по частоті і поширеності після карієсу, тому є суттєвою проблемою дитячої стоматології [122, 174, 192, 249, 297]. Найчастіше в дітей та підлітків діагностують хронічний катаральний гінгівіт, на долю якого припадає, за даними різних авторів, від 30 до 80% випадків [99, 112, 121, 227, 233].
Незважаючи на досягнуті успіхи, у дитячій пародонтології залишається проблемою своєчасна діагностика та лікування захворювань пародонта в дітей, що мешкають в екологічно несприятливих регіонах, зокрема на нітратно забруднених територіях. Враховуючи профілактичний напрямок дитячої стоматологічної допомоги, актуальним є визначення факторів, які впливають на формування патології, встановлення клінічних особливостей захворювань та механізмів їх виникнення, розробка патогенетично спрямованих лікувально-профілактичних заходів, що дозволить попередити розвиток тяжких форм ураження тканин пародонта.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є ініціативною науково-дослідною роботою кафедри дитячої хірургії, ЛОР хвороб та стоматології Буковинського державного медичного університету (№ держреєстрації 0107U004054) та фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського державного медичного університету на тему: Вивчення стану стоматологічного здоров’я населення західних регіонів України та розробка пропозицій щодо його збереження та покращення” (№ держреєстрації 0107U004631).
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування дітей із хронічним катаральним гінгівітом, які проживають на нітратно забруднених територіях, на основі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу захворювання з визначенням показників прооксидантно-антиоксидантої системи та урахуванням рівня нітрит-іона в ротовій рідині шляхом удосконалення методів діагностики і фармакологічної корекції.
Завдання дослідження.
1. Вивчити розповсюдженість захворювань тканин пародонта, дослідити дані анамнезу та клінічні особливості хронічного катарального гінгівіту в дітей, які проживають на територіях із підвищеним рівнем нітратів у питній воді.
2. В експерименті відтворити морфо-функціональні зміни тканин пародонта за умов хронічної нітратної інтоксикації, обґрунтувати доцільність використання для корекції препарату Протефлазід”.
3. Визначити в ротовій рідині дітей вміст нітрит-іона як основного потенційно діючого метаболіту нітратів.
4. Проаналізувати стан показників прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту ротової рідини (рівень малонового альдегіду, дієнових кон’югатів; активність супероксиддисмутази, каталази; показники системи глутатіону) при хронічному катаральному гінгівіті в дітей, визначити можливі ланки патогенезу його розвитку.
5. Оцінити в клінічних умовах ефективність розробленого методу лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, які проживають на територіях із підвищеним рівнем нітратів у питній воді.
Об’єкт дослідження: стоматологічний статус дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях; модель хронічної нітратної інтоксикації в експериментальних тварин.
Предмет дослідження: клінічні прояви хронічного катарального гінгівіту, стан прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту ротової рідини дітей, які проживають на територіях із підвищеним рівнем нітратів у питній воді; патогенетично спрямована корекція виявлених порушень препаратами Протефлазід” та Імунофлазід”; прооксидантно-антиоксидантний гомеостаз та морфологічна будова тканин експериментальних тварин за умов хронічної нітратної інтоксикації та застосування препарату на основі біофлавоноїдів.
Методи дослідження: клінічні для обстеження хворих та верифікації діагнозу з використанням індексної оцінки стану тканин пародонта; лабораторні - біохімічні для оцінки рівня нітрит-іона, стану прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту в ротовій рідині дітей, плазмі крові та гомогенатах ясен експериментальних тварин; гістологічні для вивчення морфологічних змін тканин пародонта, печінки та нирок щурів за умов хронічної нітратної інтоксикації та корекції антиоксидантним препаратом; статистичні для оцінки ступеня вірогідності одержаних результатів та кореляційного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в експерименті на моделі хронічної нітратної інтоксикації в щурів встановлено морфологічні зміни та порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги, у тому числі системи глутатіону, як на рівні цілого організму, так і на рівні тканин пародонта. Обґрунтовано і доведено доцільність застосування при нітратному навантаженні препарату Протефлазід”, основою якого є біофлавоноїди.
Уперше на основі комплексного обстеження дітей із хронічним катаральним гінгівітом, які мешкають на нітратно забруднених територіях, виявлено особливості симптоматики захворювання, визначено рівень нітрит-іона, стан антиоксидантної системи захисту ротової рідини. Уперше за допомогою багатофакторного кореляційного аналізу клініко-параклінічних даних встановлено можливі механізми ураження тканин пародонта в дітей за умов надмірного надходження в організм нітратів.
Уперше патогенетично обґрунтовано та впроваджено метод лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей із використанням засобів природного походження, які мають антиоксидантні властивості (Протефлазід” та Імунофлазід”). Доведено ефективність запропонованого методу лікування в дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях. Пріоритетність дослідження підтверджена деклараційним патентом України на корисну модель, 2 інформаційними листами та 3 раціоналізаторськими пропозиціями.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлені клінічні особливості хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях, а саме ціаноз та посилена кровоточивість ясен, що слід враховувати при діагностиці захворювання.
Запропонований метод лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей із використанням препаратів Протефлазід” та Імунофлазід” за індивідуалізованими схемами відповідно до ступеня тяжкості патології дозволяє істотно покращити результати лікування, збільшити терміни ремісії, попередити розвиток тяжких форм ураження тканин пародонта.
Впровадження результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження впроваджені в лікувальний процес закладів охорони здоров’я Новоселицького та Кіцманського районів Чернівецької області, Чернівецької міської дитячої стоматологічної поліклініки, Івано-Франківської дитячої стоматологічної поліклініки, стоматологічної поліклініки Івано-Франківського державного медичного університету, Полтавської дитячої міської клінічної лікарні.
Теоретичні положення та практичні рекомендації дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі стоматології факультету післядипломної освіти Івано-Франківського державного медичного університету та кафедрі дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань Української медичної стоматологічної академії.
За матеріалами дисертації одержано:
Деклараційний патент на корисну модель 24614 UA, МПК А61С19/04. Спосіб діагностики змін тканин пародонта в дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях / О.І. Годованець, М.М. Рожко, А.І. Гоженко, І.Ф. Мещишен, А.М. Ерстенюк.- №u2007 01178; Заявл. 05.02.2007; Опубл. 10.07.2007.-Бюл. №10.
Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію №17/07 від 22.03.2007. Спосіб визначення стану системи глутатіону в ротовій рідині / О.І. Годованець, І.Ф. Мещишен.
Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію №45/07 від 30.08.2007. Спосіб діагностики стану антиоксидантної системи захисту ротової порожнини / О.І. Годованець, І.Ф. Мещишен.
Посвідчення на раціоналізаторську пропозицію №22/07 від 4.06.2007. Спосіб застосування препаратів Протефлазід” та Імунофлазід” у комплексі лікування хвороб пародонта в дітей / О.І. Годованець, М.М. Рожко.
Опубліковано та впроваджено в практику охорони здоров’я:
Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я №130-2007 від 15.10.2007. Спосіб діагностики стану тканин пародонта в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях / О.І. Годованець, М.М. Рожко.
Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я №130-2007 від 15.10.2007. Спосіб лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, які мешкають на нітратно забруднених територіях / О.І. Годованець, М.М. Рожко.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою науковою працею автора. Самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, опрацьовано літературні дані, визначено мету та завдання наукової роботи. Дисертантом забезпечена організація і проведення клініко-лабораторного обстеження дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях. Особисто виконано експериментальну частину роботи. Самостійно проведено статистичну обробку, аналіз та узагальнення одержаних даних, написано всі розділи дисертації. Автором підготовлені виступи на конференціях та направлені до друку наукові праці. Висновки і практичні рекомендації сформульовано спільно з науковим керівником.
Додаткові методи дослідження проводилися на базі лабораторій кафедр Буковинського державного медичного університету (м. Чернівці): медичної хімії (зав. каф. д.б.н., проф. І.Ф. Мещишен), внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб (зав. каф. д.мед.н., проф. М.Ю. Коломоєць), патологічної анатомії та судової медицини (зав. каф. д.мед.н., проф. І.С. Давиденко). Експериментальну частину роботи проведено на базі віварію Буковинського державного медичного університету. Для здійснення лікувально-профілактичних заходів у дітей із регіону спостереження залучалися фахівці місцевих закладів охорони здоров’я.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, результати, висновки і практичні рекомендації дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на VІ міжнародній науковій конференції Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки” (Чернівці, 2007), 76-й міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених із міжнародною участю Працюємо, творимо, презентуємо” (Івано-Франківськ, 2007), ХІ ювілейному міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених (Тернопіль, 2007), підсумковій науковій конференції Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2008), а також увійшли до матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій: Стоматологічне здоров’я дітям України” (Київ, 2007), Здорова дитина” (Чернівці, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 6 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 деклараційний патент України на корисну модель, 2 інформаційні листи та 1 тези в матеріалах науково-практичної конференції.
Обсяг і структура дисертації. Робота викладена на 133 сторінках основного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 19 таблицями, 39 рисунками. Перелік використаних джерел включає 302 найменування (із них 121 латиною).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та вирішення актуального завдання, що полягає у визначенні клінічних особливостей хронічного катарального гінгівіту в дітей, які проживають на нітратно забруднених територіях, встановленні в умовах експерименту особливостей метаболізму тканин ротової порожнини, а також обґрунтуванні доцільності проведення корекції антиоксидантного статусу на місцевому та загальному рівнях для підвищення ефективності лікування захворювання.
1. Захворювання тканин пародонта в дітей за умов надмірного надходження нітратів діагностуються в 60,00% випадків у віці 6-7 років та 80,00% випадків - у віці 12 років. Структура патології пародонта в дітей 12-річного віку складається з хронічного катарального гінгівіту (90,00%), хронічного гіпертрофічного гінгівіту (8,33%) та генералізованого пародонтиту (1,67%).
2. Особливостями клінічних проявів хронічного катарального гінгівіту в дітей з екологічно несприятливого регіону є ціаноз слизової оболонки ясен, що посилюється на маргінальній частині (21,67%), та виражений симптом кровоточивості (від 2,53±0,22 до 3,63±0,22 уражених секстантів).
3. Виявлені в умовах експерименту функціональні порушення (розлади кровообігу, оксидативний стрес, недостатність антиоксидантної системи захисту, у тому числі ланки глутатіону) і морфологічні зміни (зерниста та гідропічна дистрофії печінки та нирок, ретенційний акантоз слизової оболонки ясен, явища лакунарної резорбції кісткової тканини) є підтвердженням розвитку патологічних процесів у тканинах пародонта та організмі тварин у цілому при надмірному надходженні нітратів. Під впливом препарату Протефлазід” встановлена позитивна динаміка змін біохімічних показників та гістологічної будови тканин.
4. У дітей при нітратному навантаженні відмічається підвищення рівня нітрит-іона в ротовій рідині втричі порівняно з дітьми, які мешкають в умовно екологічно чистому районі. Виявлено тенденцію до підвищення вмісту ксенобіотика зі збільшенням віку дітей та ступеня тяжкості захворювання.
5. Клінічні прояви хронічного катарального гінгівіту в дітей супроводжуються значними змінами біохімічних показників ротової рідини. Встановлено збільшення рівня малонового альдегіду понад 240,17±9,51 мкмоль/мг білка, дієнових кон’югатів 0,97±0,01 нмоль/мг білка; зниження рівня НS-груп нижче 85,97±8,83 пмоль/мл, відновленого глутатіону 48,43±4,07 пмоль/мл; зменшення активності глутатіонредуктази до 14,64±0,77 нмоль/хв.мг білка, глутатіонтрансферази 22,78±2,19 нмоль/хв.мг білка, каталази - 2,41±0,15 мкмоль/хв.мг білка, супероксиддисмутази 0,58±0,04 ОД/хв.мг білка при підвищенні рівня нітрит-іона більше 83,09±4,08 мкмоль/л.
6. Розроблений метод лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей, які проживають на територіях із підвищеним рівнем нітратів, що включає комплексне застосування препарату Імунофлазід” перорально та препарату Протефлазід” місцево, сприяє нормалізації показників антиоксидантної системи захисту ротової рідини. Встановлена клінічна ефективність запропонованого методу підтверджується скороченням термінів місцевого лікування, зменшенням кількості рецидивів у 2-3 рази та збільшенням термінів ремісії захворювання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. При клінічній діагностиці хронічного катарального гінгівіту в дітей,
які мешкають на нітратно забруднених територіях, слід враховувати особливості симптоматики захворювання ціаноз ясен із посиленням на маргінальній частині та виражений симптом кровоточивості.
2. Діти з екологічно несприятливого регіону, в яких діагностовано хронічний катаральний гінгівіт, що характеризується ціанотичним відтінком ясен і ураженням 5-6 секстантів, індексом кровоточивості 1,18±0,06 1,38±0,06 балів, значними змінами показників ротової рідини, зокрема, зниженням рівня НS-груп до 37,27±3,22 пмоль/мл, відновленого глутатіону 19,90±1,17 пмоль/мл; зменшенням активності глутатіонредуктази до 10,71±0,71 нмоль/хв.мг білка, глутатіонтрансферази 12,41±0,87 нмоль/хв.мг білка, каталази втричі, супероксиддисмутази вдвічі, повинні знаходитися на диспансерному обліку в стоматолога з кратністю оглядів 3 рази на рік та під ретельним наглядом педіатра щодо виявлення соматичної патології.
3. Для підвищення ефективності лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей за умов надмірного надходження нітратів рекомендовано в комплексі загальноприйнятого лікування застосовувати корекцію антиоксидантного стану на загальному та місцевому рівнях. В якості системного антиоксиданта пропонується використання препарату Імунофлазід” за схемою: дітям віком 12 років - з 1-го по 3-й день по 5 мл, з 4-го дня по 6 мл 2 рази на день протягом 14-ти днів. Для місцевої антиоксидантної терапії рекомендується препарат Протефлазід” у формі полоскань ротової порожнини тричі на день (20 крапель препарату на 100 мл кип’яченої води) протягом 5 днів при легкому ступені та 8-9 днів при середньому ступені тяжкості захворювання. Повторні курси лікування слід проводити 1 раз на півроку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамова О.Е. Профілактика та лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей залежно від вмісту фтору у питній воді: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Українська медична стоматологічна академія.-Полтава, 2006.-16с.
2. Ажипа Я.И., Реутов В.П., Каюшин Л.П. Экологические и медико-биологические аспекты проблемы загрязнения окружающей среды нитратами и нитритами // Физиология человека.-1990.-Т.16, №3.- С.131-149.
3. Акопов С.Э., Канканян А.П. Инактивация оксида азота (NO) полиморфноядерными лейкоцитами как механизм развития поражений пародонта // Стоматология.-1996.-№2.-С.12-14.
4. Анализ циклических процессов с участием оксида азота в организмах и молекулярного азота в биосфере с позиций голографического принципа и принципа цикличности: Монография / В.П. Реутов, А.И. Гоженко, Б.А. Насибуллин и др.-Одесса: Одесский медуниверситет, 2003.-66с.
5. Антипкін Ю.Г. Стан здоров’я дітей в умовах дії різних екологічних чинників // Мистецтво лікування.-2005.-№2.-С.16-23.
6. Атаман А.В. Патологическая физиология в вопросах и ответах: Учебн. пособие.-К.: Вища школа, 2000.-608с.
7. Атаманюк В.П., Новик А.М. Протефлазид: Информационные материалы по свойствам и методикам применения.-Киев, 2002.-68с.
8. Бабак О.Я. Клиническое значение системы фермента цитохром Р450 // Украинский терапевтический журнал.-2001.-№3.-С.44-47.
9. Барабой В.А., Сутковой Д.А. Окислительно-антиоксидантный гомеостаз в норме и патологии: Монография.-К.: Наук. Думка, 1997.-420с.
10. Белоклицкая Г.Ф. Возможности антиоксидантной коррекции перекисного окисления липидов при заболеваниях пародонта разной тяжести // Современная стоматология.-2000.-№1.-С.38-41.
11. Бердник О.В. Основні закономірності формування здоров’я дитячого населення, що проживає в регіонах з різною екологічною ситуацією: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва АМН України.-К., 2003.-19с.
12. Бєлік Г.В. Досвід застосування кверцетину в кардіології // Клінічна фармація.-2005.-Т.9, №1.-С.4-7.
13. Біденко Н.В. Особливості клініки, профілактики та лікування карієсу і гінгівіту у дітей з дифузним еутиреоїдним волом: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.-К., 1997.-18с.
14. Білоклицька Г.Ф., Бакало О.В. Розповсюдженність гіпертрофічного гінгівіту серед дітей, проживаючих в екологічно чистій та промисловій зонах // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Сборник научных трудов. - Выпуск 8. - Харьков: Харьковский государственный медицинский университет.-2004.-С.4-6.
15. Бобырев В.Н., Розколупа Н.В., Скрипникова Т.П. Экспериментальные и клинические основы применения антиоксидантов как средств лечения и профилактики пародонтита // Стоматология.-1994.-№3.-С.11-18.
16. Бондаренко В.В. Влияние гипербарической оксигенации и церулоплазмина на окислительно-восстановительные процессы и сопряженное с ним фосфорилирование в слюнных железах при хронической нитратной интоксикации // Стоматология.-2001.-№6.- С.12-14.
17. Бойцова Л.В. Участие глутатионтрансферазы и глутатион-деградирующих ферментов в процессах метаболизма ди-(2-хлоретил)-сульфида у крыс // Сучасні проблеми токсикології.-2003.-№2.-С.55-58.
18. Буеверов А.О. Оксидативный стресс и его роль в повреждении печени // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии.- 2002.-№4.-С.21-25.
19. Ванин А.Ф. Динитрозольные комплексы железа и S-нитрозотиолы две возможные формы стабилизации и транспорта оксида азота в биосистемах // Биохимия.-1998.-Т.63, вып.7.-С.924-938.
20. Величковский Б.Г. Свободнорадикальное окисление как звено срочной и долговременной адаптации организма к факторам окружающей среды // Вестник РАМН.-2001.-№6.-С.45-52.
21. Веремєєнко К.М., Кизим О.Й. Біохімія ротового секрету та його дослідження в клініці // Лабораторна діагностика.-2005.-№2(32).-С.9-14.
22. Вишняк Г.Н., Максютина Н.П. Кверцетин и новые лекарственно-профилактические средства в лечении заболеваний пародонта и слизистой оболочки полости рта // Вісник стоматології.-1997.-№4.-С.540-542.
23. Владимиров Ю.А. Свободные радикалы и антиоксиданты // Вестник РАМН.-1998.-№7.-С.43-51.
24. Влияние антиоксидантной терапии на активность глутатионзависимых энзимов слюны пациентов с флюорозом / Л.А. Гаврилюк, Е.А. Степко, Ю.Г. Спиней и др. // Клиническая лабораторная диагностика.-2007.-№1.-С.22-37.
25. Влияние нитритов и нитратов на состояние здоровья населения / Ю.Д. Новиков, Н.И. Окладников, М.М. Сайфутдинов, И.А. Андреев // Гигиена и санитария.-1985.-№8.-С.58-62.
26. Влияние применения кверцетина в комплексном лечении генерализованного пародонтита на показатели перекисного окисления липидов / А.В. Борисенко, А.Л. Чеснокова, Л.Ф. Осинская и др. // Проблемы медицины.-1999.-№7-8.-С.54-56.
27. Влияние селена на эндогенный синтез N-нитрозаминов и токсическое действие нитритов у крыс / Е.М. Мамаева, Г.Ф. Жукова, С.Г. Власкина и др. // Вопросы питания.-1994.-№4.-С.32-34.
28. Волинська Є., Бугай Ю. Дослідження мінерального складу джерел водопостачання в передгірській зоні Чернівецької області // М-ли ІІ міжнар. наук. конф. Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки”.-Чернівці.-2003.-С.51-53.
29. Ворохта Ю.М. Гігієнічна оцінка впливу мінерального складу питних вод на здоров’я населення: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.01/ ІГМЕ ім. О.М. Марзєєва АМН України.-Київ, 2007.-22с.
30. Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К. Роль перекисного окисления липидов в патогенезе пародонтита // Стоматология.-1991.-№4.-С.5-10.
31. Генерация оксида азота лейкоцитами периферической крови в норме и при патологии / П.П. Голиков, Н.Ю. Николаева, В.И. Картавенко и др. // Патологическая физиология и экспериментальная терапия.-2003.-№4.-С.11-13.
32. Герасимов С.В. Етіотропне лікування Флавазідом гострого герпетичного гінгівостоматиту у немовлят і дітей раннього віку // Перинаталогия и педиатрия.-2007.-№3(31).-С.21-24.
33. Герелюк В.І. Гуанілатциклазна система слини в нормі і при генералізованому пародонтиті // Галицький лікарський вісник.-1998.-Т.5.-С.22-24.
34. Герман С.В. Метгемоглобинемии: особенности патогенеза и клиники // Клиническая медицина.-1999.-№4.-С.9-12.
35. Геруш І.В., Мещишен І.Ф. Вплив спиртової настоянки ехінацеї пурпурової на стан антиоксидантної системи печінки при експериментальному ерозивно-виразковому ураженні гастродуоденальної зони // Фармакологічний вісник.-1998.-№5.- С.34-37.
36. Гигиеническая оценка нитратной нагрузки в детском дошкольном учреждении / Н.П. Гребняк, В.Д. Ванханен, Т.А. Выхованец, Л.В. Гребняк // Вопросы питания.-1995.-№5.-С.28-30.
37. Гипоксия и оксид азота / И.Ю. Малышев, Е.А. Монартырская, Б.В. Смирин, Е.Б. Манухина // Вестник РАМН.-2000.-№9.-С.44-47.
38. Гоженко А.И., Бабий В.П., Бабиенко В.В. Эмиграция лейкоцитов и обмен оксида азота при воспалительных и опухолевых процессах: Монография.-Одесса: Черноморье, 2005.-223с.
39. Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия.-Ленинград: Медицина, 1986.-280с.
40. Голубєва І.М. Особливості клініки, патогенезу та лікування гінгівіту у дітей: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.-Київ, 1999.-19с.
41. Горбачева И.А., Кирсанов А.И., Орехова Л.Ю. Окислительный стресс и его особенности у больных генерализованным пародонтитом на фоне заболеваний внутренних органов // Пародонтология.-2002.-№4(25).- С.3-7.
42. Горішна О.В. Екологія довкілля і стан здоровя дітей. Антропогенна дія нітратів. // Перинаталогія та педіатрія.-2001.-№1.-С.60-64.
43. Горішна О.В. Клініко-патогенетичні механізми формування порушень стану здоров’я дітей в умовах нітратного забруднення навколишнього середовища та шляхи їх профілактики і реабілітації: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.10 / Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.-Київ, 2002.-32с.
44. Горзов І.П., Потапчук А.М. Екологічні аспекти карієсу зубів та хвороб пародонту: Монографія.-Ужгород: Патент, 1998.-225с.
45. Горрен А.К.Ф., Майер Б. Универсальная и комплексная ензимология синтазы оксида азота // Биохимия.-1998.-Т.63, вып.7.-С.870-880.
46. Готь І.М., Медвідь Ю.О., Огоновський Р.З. Діагностичне значення деяких біохімічних показників у хворих на генералізований пародонтит // Український морфологічний альманах.-2006.-Т.4, №2.-С.127.
47. Грек О.Р., Шарапов В.И., Грек О.О. Влияние гипоксического стресса на метаболизм ксенобиотиков и активность некоторых изоформ цитохрома Р-450 // Экспериментальная и клиническая фармакология.-2001.-Т.64, №4.-С.42-44.
48. Григорян А.С. Роль и место феномена повреждения в патогенезе заболевания пародонта // Стоматология.-1999.-№1.-С.16-20.
49. Григорян А.С., Фролова О.А., Иванова Е.В. Морфогенез ранних стадий воспалительных заболеваний пародонта // Стоматология.-2002.-№1.- С.19-25.
50. Губский Ю.І. Біологічна хімія: Підручник.-Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.-508с.
51. Губский Ю.І Токсическая гибель клетки: свободно-радикальное повреждение ДНК и апоптоз // Лікування та діагностика.-2001.-№4.- С.8-13.
52. Данилевский Н.Ф., Вишняк Г.Н., Политун А.М. Пародонтология детского возраста.-К.: Здоров’я, 1981.-296с.
53. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта: Учебн. пособие.- К.: Здоров’я, 2000.-464с.
54. Данилович Ю.В. Взаимосвязь образования NO и Н2О2 и их роль в регуляции ионного гомеостаза клеток // Український біохімічний журнал.-2001.-Т.73, №3.-С.5-20.
55. Деньга О.В. Адаптогенні профілактика та лікування основних стоматологічних захворювань у дітей: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.22 / Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.-Київ, 2001.-32с.
56. Деньга О.В., Жук Д.Д., Макаренко О.А. Клинико-лабораторная оценка эффективности комплекса адаптогенов и физических факторов на биохимические параметры ротовой жидкости у больных хроническим катаральным гингивитом // Вісник стоматології.-2004.-№4.-С.62-66.
57. Деньга О.В., Николаева А.В., Шпак С.В. Поражаемость кариесом зубов детей, проживающих в районах Одесской области с различной пестицидной нагрузкой // Вісник стоматології.-2007.-№3.-С.38-44.
58. Деньга О.В., Спичка И.А. Индивидуальная профилактика и лечение хронического катарального гингивита у детей в домашних условиях // Вісник стоматології.-2003.-№4.-С.79-84.
59. Діагностичне значення біохімічних показників слини при хронічному пародонтиті / А.І. Гоженко, С.І. Доломатов, Є.Д. Бабов, І.Д. Атмажов // Медична хімія.-2004.-Т.6, №3.-С.143-144.
60. Дубинина Е.Е. Роль активных форм кислорода в качестве сигнальных молекул в метаболизме тканей при состояниях окислительного стресса // Вопросы медицинской химии.-2001.-Т.47, №6.-С.561-581.
61. Есаян З.В. Факторы неспецифической и специфической защиты в патогенезе ранних форм поражения пародонта // Стоматология.-2005.-№1.-С.58-61.
62. Жирова В.Г. Биохимические аспекты лечения катарального гингивита у детей с общесоматическими заболеваниеями // Український стоматологічний альманах.-2006.-№5.-С.68-69.
63. Жуматов У.Ж., Маматназарова М.Ф. Опыт применения лекарственных растений в комплексном лечении гингивитов у детей // Российский стоматологический журнал.-2001.-№5.-С.21-23.
64. Заместительные адаптогенные и стоматотропные эффекты альтана в условиях алиментарной полифенольной недостаточности у крыс / Е.К. Ткаченко, О.Н. Воскресенский, О.И. Скиба и др. // Вісник стоматології.-2006.-№4.-С.21-27.
65. Застосування фітоадаптогенів у комплексі профілактики стоматологічних захворювань у дітей, що зазнають впливу шкідливих чинників оточуючого середовища / Н.І. Смоляр, У.О. Стадник, Н.М. Крупник та ін. // Вісник стоматології.-2005.-№2.-С.68-71.
66. Застосування фітоадаптогенів у стоматології (Огляд літератури) / Б.М. Мірчук, М.С. Дрогомирецька, О.В. Деньга, А.П. Левицкий // Вісник стоматології.-2007.-№2.-С.62-66.
67. Защитное действие антиоксидантов при метгемоглобинемии, вызванной нитритом натрия в эксперименте / А.Т. Бурбелло, Г.А. Баскович, Е.Г. Доброхотова, В.И. Слесарев // Гигиена труда и проффесиональные заболевания.-1991.-№8.-С.13-15.
68. Зборовская И.А., Банникова М.В. Антиоксидантная система организма, ее значение в метаболизме. Клинические аспекты // Вестник РАМН.-1995.-№6.-С.53-60.
69. Збірник Наказів МОЗ України по протоколах за спеціальностями: Дитяча урологія”, ”Дитяча нейрохірургія”, ”Дитяча терапевтична стоматологія”, ”Дитяча токсикологія”, ”Дитяча анестезіологія”, ”Дитяча нефрологія”, ”Дитячі інфекційні хвороби”, ”Дитяча імунологія”.-Чернівці, 2006.-391с.
70. Зима В.Л., Дячок О.М. Клеточные кальциевые каналы: природа, регистрация и количественная оценка // Український біохімічний журнал.-2000.-Т.72, №2.-С.5-13
71. Иванов В.С., Деньга О.В., Хоменко Л.А. Карта стоматологического обследования ребёнка для эпидемиологических исследований // Вісник стоматології.-2002.-№4.-С.53-66.
72. Ивашкин В.Т., Драпкина О.М. Оксид азота в регуляции функциональной активности физиологических систем // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии.-2000.-№4.-С.16-21.
73. Інструкція для медичного застосування препарату Імунофлазід. Затверджено Наказом МОЗ України 28.11.06. №778. Реєстраційне посвідчення UA/5510/01/01.
74. Интегральный коэффициент, характеризующий свободнорадикальное окисление и антиоксидантную защиту, и новый «остаточный» коэффициент, отражающий результативность применения антиоксидантов при парадонтите / Ю.А. Петрович, Т.И. Лемецкая, М.Н. Пузин, Т.В. Сухова // Стоматология.-2001.-№1.-С.38-41.
75. Ильницкий А.П. Нитраты и нитриты питьевой воды как фактор онкологического риска // Гигиена и санитария.-2003.-№6.-С.81-84.
76. Источники активных форм кислорода в тканях ротовой полости в норме и при патологии / О.А. Бабина, В.В. Бондаренко, М.А. Гранько и др. // Стоматология.-1999.-№5.-С.9-11.
77. Каладзе Н.М. Клініко-імунологічне обгрунтування комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту у дітей з ревматоїдним артритом в санаторно-курортних умовах: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика.-К., 2005.-18с.
78. Калиман П.А., Баранник Т.В. Метаболизм гема и оксидативный стресс // Український біохімічний журнал.-2001.-Т.73, №1.-С.5-15.
79. Карачевська К.О., Ніфонтова Л.В. Клінічні особливості тканин пародонта у дітей, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет // Архів клінічної медицини.-2004.-№1(4).-С.26-28.
80. Карімова І.З. Окисна модифікація білків і перекисне окислення ліпідів у розвитку метаболічної інтоксикації при патології // Лабораторна діагностика.-2005.-№1(31).-С.7-13.
81. Кирсанов А.И., Горбачева И.А. Механизмы взаимосвязи патологии внутренних органов и пародонта // Пародонтология.-1999.-№1.-С.95-96.
82. Клиническая гистохимия барьерной функции слизистой оболочки десны при пародонтите / А.А. Кунин, Ю.А. Ипполитов, Л.И. Лепехина, Э.Г. Быков // Стоматология.-2001.-№1.-С.13-16.
83. Клиническая эффективность применения фитодент-пленок для лечения хронического катарального гингивита у детей / Л.Б. Цевух, Н.Ф. Коновалов, Ж.А. Новикова, Л.И. Томак // Вісник стоматології.-2005.-№4.-С.73-76.
84. Кобрин О.П., Герелюк В.І. Застосування препарату Протефлазід” в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит із хронічною хламідійною інфекцією // Галицький лікарський вісник.-2006.-№2.-С.29-31.
85. Коваленко О.М. Нітрат-нітритна екологічна проблема та можливі шляхи її вирішення // Довкілля та здоров’я.-2006.-№2.-С.76-80.
86. Ковач І.В. Роль екотоксикантів та недостатності аліментарних фітоадаптогенів у виникненні основних стоматологічних захворювань у дітей: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.22 / Інститут стоматології АМН України.-Одеса, 2006.-32с.
87. Колесова Н.А., Остапко Е.И. Морфологическая объективизация состояния мягких тканей пародонта у детей г. Киева // Современная стоматология.-2007.-№2.-С.65-69.
88. Кондратенко О.Є. Визначення ролі нітратного забруднення питної води і грунтів в синтезі N-нітрозамінів і формуванні канцерогенного ризику: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.02.01 / Національний медичний університет імені О.О. Богомольця.-Київ, 2007.-21с.
89. Корреляционные связи между активностью супероксиддисмутазы, каталазы и глутатионпероксидазы печени мышей / Х.К. Мурадян, Н.А. Утко, Т.Г. Мозжухина и др. // Український біохімічний журнал.- 2003.-Т.75, №1.-С.33- 37.
90. Косенко К.Н., Бас Н.А., Кравченко Л.С. Изменение показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в ротовой жидкости больных пародонтитом под влиянием комплексного использования электрофоретической зубной щётки и зубной пасты, содержащей «Пелодэкс» // Вісник стоматології.-2005.-№2.-С.32-36.
91. Косенко К.Н., Голобородько В.В., Левицкий А.П. Влияние зубного эликсира Ексодент” на биохимические показатели слюны при гингивитах // Вісник стоматології.-2007.-№3.-С.17-20.
92. Костенко В.А., Глебова Л.Ю. Токсическое действие нитратов и нитритов на организм человека и теплокровных животных // Вестник проблем современной биологии и медицины.-1996.-№11.-С.1-14.
93. Кражан И.А., Гаража Н.Н. Лечение хронического катарального гингивита с применением календулы, иммобилизованной на полисорбе // Стоматология.-2001.-№5.-С.11-13.
94. Крижалко О.В. Особливості клініки, профілактики та лікування захворювань тканин пародонта у дітей, хворих на цукровий діабет: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.22 / Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця.-К., 2001.-18с.
95. Крючко Т.А., Несина И.Н. Эффективность применения протефлазида в комплексной терапии детей с хроническим гепатитом В // Імунологія та алергологія.-2002.-№4.-С.38-40.
96. Кузь Г.М. Роль перекисного окислення ліпідів у виникненні катарального гінгівіту та лікування його поліпептидним препаратом Вермілат” // Проблеми екології та медицини.-1998.-№5-6.-С.87-88.
97. Кургалюк Н.М., Коцюруба А.В., Сагач В.Ф. Модифікація продукції оксиду азоту за умов гострої гіпоксії під впливом екзогенних інтермедіатів циклу Кребса // Фізіологічний журнал.-2005.-Т.51, №4.- С.20-28.
98. Кургалюк Н.М. Вплив модифікації продукції оксиду азоту L-NNA на стан системи антиоксидантного захисту і перекисного окислення ліпідів у крові та тканинах щурів з різною резистентністю до гіпоксії // Фізіологічний журнал.-2001.-Т.47, №2.-С.52-59.
99. Курякина Н.В., Кутепова Т.Ф. Заболевания пародонта: Учебн. пособие.-М.: Медицинская книга; Н. Новгород: Издательство НГМА, 2003.-250с.
100. Кутельмах О.І., Чумакова Ю.Г. Вплив комплексних препаратів на основі силікса на тканини пародонта при експериментальному пародонтиті в щурів // Вісник стоматології.-2006.-№1.-С.12-18.
101. Куцевляк В.Ф., Дєєва О.М.