Підвищення резистентності твердих тканин постійних зубів із флюорозом у дітей 6-7 років

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

МОРГУН НАТАЛІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 616.314.13 053.5

Підвищення резистентності твердих тканин постійних зубів із флюорозом у дітей 6-7 років
14.01.22 стоматологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Каськова Людмила Федорівна,
доктор медичних наук, професор

Полтава 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ............ 4
ВСТУП..... 5
РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ 11
1.1. Вплив зовнішніх і внутрішніх факторів на
резистентність твердих тканин зубів та виникнення
флюорозу зубів у дітей ........ 11
1.2. Зміни гомеостазу порожнини рота в дітей із флюорозом
зубів................. 21
1.3. Способи підвищення резистентності твердих тканин
зубів із флюорозом..... 25

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ . 33
2.1. Об’єкти дослідження...... 33
2.2. Методи та обсяг досліджень.. 34
2.2.1. Клінічні методи дослідження.. 35
2.2.2. Лабораторні методи дослідження... 37
2.2.3. Статистичний метод дослідження.. 40
РОЗДІЛ 3. ПОШИРЕНІСТЬ ТА ІНТЕНСИВНІСТЬ ФЛЮОРОЗУ ЗУБІВ І ХВОРОБ ПАРОДОНТА В ДІТЕЙ РЕГІОНІВ ІЗ РІЗНИМ УМІСТОМ ФТОРУ В ПИТНІЙ ВОДІ................ 41
3.1. Поширеність та інтенсивність флюорозу зубів у дітей
регіонів із різним умістом фтору в питній воді 41
3.2. Клінічні прояви флюорозу зубів у дітей регіонів із різним
умістом фтору в питній воді ..43
3.3. Структурно-функціональна кислотостійкість емалі зубів, мінералізуючий потенціал, водневий показник ротової рідини
у дітей із флюорозом зубів...47
3.4. Стан гігієни порожнини рота і тканин пародонта в дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді... 50
РОЗДІЛ 4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА БІОХІМІЧНИХ ТА ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ РОТОВОЇ РІДИНИ В ДІТЕЙ ІЗ ФЛЮОРОЗОМ ЗУБІВ - ЖИТЕЛІВ РЕГІОНІВ ІЗ РІЗНИМ УМІСТОМ ФТОРУ В ПИТНІЙ ВОДІ. 57
4.1. Біохімічні показники ротової рідини в дітей із флюорозом
зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді. 57
4.2. Імунологічні показники ротової рідини в дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді...... 62
РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У ДІТЕЙ ІЗ ПРОЯВАМИ ФЛЮОРОЗУ ЗУБІВ ЖИТЕЛІВ РЕГІОНІВ ІЗ РІЗНИМ УМІСТОМ ФТОРУ В ПИТНІЙ ВОДІ... 65
5.1. Обґрунтування застосування лікувально-профілактичного
комплексу 65
5.2. Вплив лікувально-профілактичних комплексів на гомеостаз порожнини рота в дітей із флюорозом зубі........68
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ ..... 117
ВИСНОВКИ .... 132
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ. 135
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ....136

Перелік умовних скорочень

АОС − антиоксидантна система
ГІ − гігієнічний індекс
МДА − малоновий диальдегід
ПОЛ − перекисне окиснення ліпідів
СОД супероксиддисмутаза
ТЕР − тест емалевої резистентності
ФКПАП − функціональна карієспротекторна активність пульпи
GI − індекс Сілнес-Лоу
КПІ − комплексний пародонтальний індекс
РМА − папілярно-маргінально-альвеолярний індекс
ΔрН − вірогідний інтервал відхилення цієї величини від середнього її значення
SIgА − секреторний імуноглобулін А

ВСТУП

Актуальність теми. Профілактична направленість у стоматології, як і в медицині в цілому, залишається пріоритетною, а її актуальність ще більше гострішає в умовах дії сучасних соціальних та економічних факторів [200].
Проблема, пов’язана з впливом фтору на стан стоматологічного здоров’я людини, вже багато років є предметом наукових досліджень та дискусій [1, 36, 45, 49, 182, 201].
Надлишкове надходження фтору викликає хронічну інтоксикацію організму [16, 47, 130, 143]. Фтор і його сполуки в надмірній кількості змінюють обмінні процеси в організмі, що призводить до порушення мінералізації, формування білкової матриці емалі та дентину зубів. Найчутливіші до фтористої інтоксикації діти. Це пов’язано з тим, що фтор у більшій кількості та швидше відкладається в кістках організму, який формується. У періоди росту процеси моделювання кісткової тканини в дітей максимально напружені і фтор найактивніше включається в її метаболізм [160].
Флюороз зубів це ендемічне захворювання, пов’язане з надлишковим надходженням в організм фтору з питною водою, їжею, повітрям у період росту, розвитку й особливо мінералізації твердих тканин зубів.
Флюороз зубів прогресує. Початкові форми флюорозу не самовиліковуються з часом, а вже через рік починають трансформуватися в тяжчі [4,5], що призводить до коричневої пігментації, деструкції емалі, викликає скарги пацієнтів на косметичну незадоволеність [132].
Тому профілактика флюорозу зубів ефективніша в ранньому дитячому віці, тобто в період незавершеної мінералізації, а пошук нових підходів до розробки і впровадження лікувально-профілактичних заходів для зниження показників інтенсивності та поширеності флюорозу зубів у дітей і запобігання його прогресуванню є актуальним [4,5, 130].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є фрагментом науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України, м. Одеса «Удосконалення лікування та профілактики рецидивів захворювань тканин пародонта та карієсу зубів у осіб із зниженою неспецифічною резистентністю» (АМН. 055.04), № державної реєстрації 0104U000866. Автор є безпосереднім виконавцем зазначеної теми.
Мета дослідження - підвищити ефективність лікування, профілактики та запобігання прогресуванню флюорозу зубів шляхом застосування запропонованого лікувально-профілактичного комплексу.
Відповідно до мети були поставлені такі завдання:
1. Визначити поширеність, інтенсивність флюорозу постійних зубів у перші роки після їх прорізування в дітей, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.
2. Проаналізувати площі «чистих» ділянок зубів, уражених флюорозом, вивчити функціональну активність пульпи постійних зубів залежно від ступеня тяжкості флюорозу зубів у дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді.
3. Вивчити ТЕР, мінералізуючу здатність ротової рідини (мікрокристалізація), ΔрН ротової рідини в дітей різних регіонів із ознаками флюорозу постійних зубів.
4. Вивчити стан тканин пародонта, гігієни порожнини рота в дітей різних регіонів із ознаками флюорозу постійних зубів.
5. Порівняти біохімічні, імунологічні показники ротової рідини в дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.
6. Розробити лікувально-профілактичний комплекс та оцінити його ефективність у дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіонах із різним умістом фтору в питній воді.
Об’єкт дослідження: резистентність твердих тканин постійних зубів із флюорозом у дітей у перші роки після прорізування.
Предмет дослідження: ефективність впливу запропонованого лікувально-профілактичного комплексу на стан твердих тканин зубів із флюорозом у дітей.
Методи дослідження: були використані епідеміологічні, клінічні, біохімічні, біофізичні, імунологічні методи дослідження для оцінки ефективності дії лікувально-профілактичного комплексу на гомеостаз порожнини рота. Для визначення вірогідності результатів дослідження використаний статистичний метод.
Наукова новизна одержаних результатів.
Уперше проаналізована площа «чистих» ділянок зубів, уражених флюорозом, у перші роки після їх прорізування в дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді.
Уперше проведені аналіз та порівняння функціональної активності пульпи постійних зубів у дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді та виявлене зниження захисної реакції пульпи залежно від підвищення ступеня тяжкості флюорозу зубів відразу після прорізування.
Уперше проведене порівняння показників гігієни порожнини рота, тесту емалевої резистентності, мікрокристалізації ротової рідини, ΔрН ротової рідини відразу після прорізування зубів у дітей, які проживають у регіоні з різною концентрацією фтору в питній воді, та виявлене їх погіршення залежно від підвищення ступеня тяжкості флюорозу зубів.
Уперше проаналізовані біохімічні показники ротової рідини (вміст іонізованого кальцію і неорганічних фосфатів, уміст малонового диальдегіду й активність каталази) в дітей 6 років із флюорозом зубів, проведене їх порівняння та виявлене погіршення показників із підвищенням ступеня тяжкості флюорозу зубів.
Уперше проведене порівняння показників місцевого імунітету в ротовій порожнині (вміст лізоциму і секреторного імуноглобуліну А) в дітей безпосередньо після прорізування зубів із флюорозом і виявлене погіршення показників із підвищенням ступеня тяжкості флюорозу зубів.
Уперше проведене порівняння показників гомеостазу порожнини рота за однакових ступенів тяжкості флюорозу зубів, але різних регіонів відносно вмісту фтору в питній воді та виявлене погіршення всіх показників у дітей за постійної фтористої інтоксикації.
Уперше доведена ефективність застосування полімінерально-вітамінного комплексу «Остеовіт» із використанням зубної лікувально-профілактичної пасти без фтору «Новый жемчуг кальций» для запобігання прогресуванню флюорозу зубів у дітей регіонів із різним умістом фтору в питній воді за рахунок поліпшення мінералізуючої здатності, біохімічних та імунологічних показників ротової рідини, функціональної активності пульпи.
Новизна дослідження підтверджена деклараційним патентом на корисну модель «Спосіб профілактики флюорозу зубів у дітей» №16661 від 15.08.2006 року.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені клінічні та лабораторні дослідження мають теоретичне і практичне значення в галузі стоматології.
Отримані дані поширеності та інтенсивності флюорозу постійних зубів у дітей регіонів із високим умістом фтору в питній воді обгрунтовують необхідність проведення лікувально-профілактичних заходів із метою профілактики та запобігання прогресуванню цієї хвороби.
Використання запропонованого способу дозволило досягти суттєвого поліпшення стоматологічного статусу дітей, послаблення клінічних проявів флюорозу зубів, підвищення резистентності зубів.
Запропонований комплекс для профілактики і лікування флюорозу зубів упроваджений у міській клінічній стоматологічній поліклініці м.Полтави, в клініці кафедри дитячої терапевтичної стоматології з профілактикою стоматологічних захворювань ВДНЗУ «Української медичної стоматологічної академії» (м.Полтава), в роботу дитячих відділень центральної районної лікарні м.Карлівки та центральної районної лікарні м.Шишак.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на базі Полтавської міської дитячої стоматологічної поліклініки, середніх шкіл м. Полтави, центральної районної лікарні м.Шишак; лабораторні дослідження виконані в біохімічній лабораторії та у відділенні дитячої стоматології й ортодонтії Інституту стоматології АМН України (м. Одеса). Автором особисто проаналізована наукова література за темою дисертації. Самостійно сформульовані мета й завдання дослідження, проведені епідеміологічні обстеження школярів 6-7 років, клінічні спостереження, статистична обробка отриманих даних, самостійно написані розділи дисертації, проведено аналіз і узагальнення результатів дослідження, сформульовані висновки і практичні рекомендації. У друкованих працях зі співавтором участь здобувача є провідною.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації повідомлені й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні» (Полтава, 2006), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми біомінерології» (Луганськ, 2006), на обласній науково-практичній конференції «Фактори ризику виникнення стоматологічних захворювань у дітей і методи їх усунення» (Полтава, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми морфології (Полтава, 2006), на Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні клінічні аспекти в стоматології» (Полтава, 2006), на науковій конференції молодих учених «Медична наука 2006» (Полтава, 2006), на Міжнародній науково-практичній конференції «Ортодонтія − перспектива стоматології» (Полтава, 2007), на обласній науково-практичній конференції «Стоматологічне здоров’я дітей Полтавської області та шляхи його покращення» (Полтава, 2007).
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладені в 7 наукових публікаціях, із них 5 статей опубліковані у журналах, ліцензованих ВАК України. Отримано деклараційний патент «Спосіб профілактики флюорозу зубів у дітей» № 16661 від 15.08.2006, одержано посвідчення про раціоналізаторську пропозицію «Спосіб визначення «чистих» ділянок зубів, уражених флюорозом» № 0022 від 26.04.2007 р.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в підвищенні резистентності твердих тканин зубів із флюорозом у дітей, які проживають у регіонах із високим умістом фтору в питній воді, шляхом упровадження запропонованого лікувально-профілактичного комплексу.
1. У дітей м. Шишак, де вміст фтору в питній воді досягає 3,1 мг/л, виявлені вірогідно (Р<0,001) вищі поширеність флюорозу зубів − 88,6 ± 2,68% та його інтенсивність − 3,56 ± 0,03, ніж у дітей м. Полтави (74,3 ± 1,61%, 2,26 ± 0,004, відповідно), де вміст фтору в питній воді коливається в межах 0,8-1,5мг/л
2. Аналіз площі неушкоджених «чистих» ділянок поверхні зубів, уражених флюорозом, показав вірогідне її зменшення в дітей регіонів із високим умістом фтору в питній воді в порівнянні з дітьми, які проживають у місцевості з оптимальним його вмістом. Навіть за однакових ступенів тяжкості флюорозу зубів показник «чистих» ділянок вірогідно погіршується за постійної дії високих концентрацій фтору в питній воді.
3. За однакового ступеня тяжкості флюорозу зубів реакція пульпи до та після дії кислоти вірогідно більше виражена в дітей м. Полтави, ніж у дітей м. Шишак. Функціональна активність пульпи на кислотне подразнення в дітей із флюорозом зубів в ендемічному регіоні вірогідно знижена в порівнянні з активністю пульпи зубів у дітей, які проживають у місцевості з оптимальним умістом фтору в питній воді.
4. Структурно-функціональна резистентність емалі зубів із флюорозом у дітей, які вживають воду з високим умістом фтору в питній воді становить 2,70 ± 0,06 бала, що відповідає середньому значенню. Мінералізуючий потенціал ротової рідини низький і становить 1,90 ± 0,04 бала. В регіоні з високим умістом фтору в питній воді спостерігається вірогідне зниження у 1,4 раза концентрації іонізованого кальцію та у 1,5 раза неорганічних фосфатів у ротовій рідині дітей порівняно з групою дітей, що вживають воду з оптимальним умістом фтору в питній воді. За цих умов в групі дітей м.Шишаки відповідно порушуються кислотно-основний баланс порожнини рота, про що свідчить вірогідне зниження ΔрН ротової рідини у 1,2 раза порівняно з дітьми м.Полтави. При порівнянні цих показників за однакових ступенів тяжкості флюорозу зубів вони гірші в дітей, які проживають у місцевості з високим умістом фтору в питній воді. Підвищена концентрація фтору у навколишньому середовищі порушує гомеостаз ротової рідини дітей, сприяючи зниженню її мінералізуючого потенціалу, вмісту мінеральних компонентів та сдвигу рН в кислу сторону.
5. У дітей із флюорозом зубів, які проживають у регіоні з різним умістом фтору в питній воді, показники гігієни порожнини рота і стану тканин пародонта погіршуються залежно від підвищення ступеня тяжкості флюорозу.
6. У дітей із флюорозом зубів у місцевості з високою концентрацією фтору в питній воді спостерігаються високий рівень МДА, зниження активності каталази в ротовій рідині, а також умісту лізоциму, SIgА в порівнянні з дітьми, які вживають воду з оптимальною концентрацією фтору. Підвищена концентрація фтору у питній воді послаблює захисні властивості ротової рідини та підсилює вміст в ній продукту перекисного окиснення ліпідів.
7. Упровадження запропонованого лікувально-профілактичного комплексу для дітей у регіоні з високим умістом фтору в питній воді підвищує кислотостійкість емалі постійних зубів, мінералізуючий потенціал, уміст мінеральних речовин, а також здійснює нормалізуючий вплив на кислотно-лужний стан порожнини рота та послаблює інтенсивність процесів ПОЛ, підвищує імунний захист тканин порожнини рота. Вищезазначені показники гомеостазу порожнини рота забезпечують гальмування розвитку флюорозу зубів у дітей.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Діти з проявами флюорозу зубів у регіоні з високим умістом фтору в питній воді потребують диспансерного нагляду лікаря-стоматолога з метою проведення санації та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на підвищення резистентності твердих тканин зубів та запобігання прогресуванню флюорозу зубів.
2. Дітям регіонів із оптимальним умістом фтору в питній воді рекомендується призначати профілактичний комплекс 2 рази за рік. Дітям, які проживають у регіонах із високим умістом фтору в питній воді, рекомендується призначати профілактичний комплекс 3-4 рази за рік, який передбачає:
- чищення зубів зубною пастою «Новый жемчуг кальций» два рази за день після вживання їжі (вранці та перед сном);
- пероральне вживання препарату «Остеовіт» по 1 пігулці 2 рази за день після вживання їжі через 20 хв. (розжувати і затримати в порожнині рота 2 хв. та 2 год. не полоскати рота і не вживати їжі) протягом 1 місяця восени та весною.
3. Запропонований лікувально-профілактичний комплекс можна рекомендувати всім дітям, оскільки він позитивно діє на гомеостаз ротової порожнини, підвищує резистентність твердих тканин зубів, простий у використанні, недорогий.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авцын А.П., Жаворонков А.А. Патология флюороза. Новосибирск: Наука, 1981. 336 с.
2. Акбари М., Левицкий А.П., Николаева А.В. Остеотропное действие комплекса адаптогенов и кальцита в эксперименте на животных // Вісник стоматології. 2004. - №4. С. 2-6.
3. Активность ферментов смешанной слюны детей при гингивите и кариесе / К.Н. Косенко, А.П. Левицкий, Р.П. Подорожная и др. // Вісник стоматології. 2000. № 1. С. 45 46.
4. Амосова Л.І. Клініко-лабораторне обґрунтування застосування Кальцексу” для лікування початкових форм флюорозу зубів у дітей: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Укр. мед. стомат. акад. Полтава, 2001. 17с.
5. Амосова Л.І., Падалка І.О., Старіцина Н.Г. Поширеність та динаміка флюорозу постійних зубів у школярів Полтави // Український стоматологічний альманах. − 2001. − №1 − С. 57-60.
6. Алиева Р.К., Алимский А.В. Влияние содержания фтора в питьевой воде на некариозные поражения // Детская стоматология. 2000. №1-2 (3-4). С. 9 10.
7. Алимова Р.Г. Опыт реализации школьной программы профилактики стоматологических заболеваний // Стоматология. 2001. №3. С. 60-62.
8. Анищенко Р.И., Скрипникова Т.П., Киндий Д.Е. Клинические проявления и течение заболеваний пародонта у больных, потребляющих воду с низким, оптимальным и повышенным содержанием фтора // Охрана окружающей среды и здоровье. Полтава, 1986. С. 116 117.
9. Ахмад Мохамед. Зубочелюстные аномалии у детей, проживающих в регионе дефицита фтора, по данным эпидемиологических исследований // Український стоматологічний альманах. 2001. №3. С. 41-43.
10. Бабель И.В. Влияние повышенных концентраций фтора в питьевой воде на состояние твердых тканей зубов и некоторые другие системы организма: Автореф. дис. кандидата мед. наук: / Центральный научно-исследовательский институт стоматологии. М., 1968. 20с.
11. Бабіна О.О. Особливості клініки та лікування пародонтального синдрому у дітей, хворих на цукровий діабет: Автореф. дис. кандидата мед. наук: / Укр. мед. стомат. академія. Полтава, 2000.−16с.
12. Барабаш Р.Д., Варава Г.Н., Скляр В.Е. Клеточные и гуморальные механизмы антимикробной защиты ротовой полости // Стоматология. 1977. №5. С. 91 98.
13. Беликов П.П. Фибринолитическая активность тканей десны, слюны и содержимого зубодесневого кармана при пародонтозе // Стоматология. 1980. №3. С. 25 27.
14. Безвушко Е.В. Динаміка розповсюдження флюорозу зубів, обумовленого високим вмістом фтору та солей важких металів // Вісник стоматології. 2003. - №1. С. 61-63.
15. Безвушко Е.В. Забруднення довкілля як фактор ризику виникнення флюорозу зубів у дітей // Новини стоматології. 1999. - №3. С. 41-42.
16. Безвушко Е.В. Реабілітація дітей з флюорозом зубів, які проживають у місцевості підвищеного вмісту фтору і солей важких металів // Новини стоматології. 2005. - № 4. С. 32 34.
17. Безвушко Е.В., Блаурок-Буш. Особливості мінерального складу волосся дітей, які страждають флюорозом зубів і проживають на території підвищеного вмісту фтору та солей важких металів // Вісник стоматології. 2000. - №4. С. 44-45.
18. Безвушко Е.В., Макаренко О.А. Дослідження біохімічних показників ротової рідини дітей, які проживають у місцевості комбінованого впливу фтору та солей важких металів // Вісник стоматології. 2003. - №4. С. 61-64.
19. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия: Учебник. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1998. С. 315.
20. Біденко Н.В. Особливості клініки, профілактики та лікування карієсу і гінгівіту у дітей з дифузним еутиреоїдним волом: Автореф. дис. кандидата мед. наук: // Націон. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. К., 1997. 18 с.
21. Биленко М.В. Ишемические и реперфузионные повреждения органов (молекулярные механизмы, пути повреждения и лечения). М.: Медицина, 1989. − 368 с.
22. Богатирьова Р.В. Стан дитячого харчування в Україні та його вплив на здоров’я дітей // Мед. вести. 1998. №2. С. 2 5.
23. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. М.: Медицина, 1991. 304 с.
24. Боровский Е.В., Леус П.А., Лебедева Г.К. Некариозные поражения зубов: Метод. рекомендации. М., 1978. 16 с.
25. Бурдейный В.С. Влияние фторсодержащих средств на кислотообразующие и эмалерастворяющие свойства зубного налета // Вісник стоматології. 1998. - №2. С. 8-9.
26. Варфоломеева И.А. Характеристика элементов местной фторпрофилактики в условиях рыночной экономики // Український стоматологічний альманах. 2003. №2. С. 13-15.
27. Велигоря И.Е. Сравнительная характеристика показателей минерального обмена в крови и слюне при воздействии на организм повреждающих факторов // Вісник стоматології. 1999. №3. С. 12-13.
28. Веснина Л.Э. Корреляционные взаимосвязи функционального состояния тканей пародонта и эритроцитов при фтористой интоксикации и других патологических состояниях // Матер. наук. практ. конф. «Фтор: проблеми екології, біології, медицини, гігієни». Полтава, 1993. С. 13 - 14.
29. Виноградова Т.Ф. Диспансеризация детей у стоматолога. М.: Медицина, 1978. 187 с.
30. Влияние изофлавонов сои на метаболизм обызвествленных тканей в норме и при экспериментальной остеодистрофии / О.И. Сукманский, А.П. Левицкий, Р.П. Подорожная и др.// Вісник стоматології. 2006. - № 3 (53), спецвипуск. С. 29 30.
31. Влияние препарата ЭКСО на состояние тканей пародонта крыс / А.П.Левицкий, Ю.Г. Чумакова, О.А. Макаренко и др. // Вісник стоматології. 2000. - № 1. С. 5 9.
32. Воробьев Е.А., Скрыпникова Г.В. Влияние фтористой интоксикации на ультраструктуру сердца // Матер. наук.-практ. конф. «Фтор: проблеми екології, біології, медицини, гігієни». Полтава, 1993. С. 24.
33. Вплив соєвих ізофлавонів на стан протеолізу в кістках щурів за умов фторидної інтоксикації / В.Н. Горохівський, А.П. Левицький, О.В.Дєньга та інші // Одеський медичний журнал. 2006. - № 5 (97). С. 8 10.
34. Вторинна профілактика флюорозу зубів актуальна проблема сучасної стоматології / Амосова Л.І., Падалка І.О., Старіцина Н.Г. // Укр. стомат. альманах. 2001. - № 1. С. 57 59.
35. Габович Р.Д., Минх А.А. Гигиенические проблемы фторирования питьевой воды. М.: Медицина, 1979. 200с.
36. Габович Р.Д., Овруцкий Г.Д. Фтор в стоматологии и гигиене. Казань, 1969. 512 с.
37. Галченко В.М. Лечение флюороза твердых тканей зубов человека // Проблемы реактивности и адаптации: Реф. докл. ІІІ зон. Иркутск, 1984. С. 31 32.
38. Гасюк А.П., Николишин А.К., Волобуев Н.А. // Морфологическая и гистохимическая характеристика эмали зубов при флюорозе: Наук. конф., присв. 70-річчю проф. П.Т.Максименка. Полтава, 1992. С. 40.
39. Гнатюк П.Я. Профилактика флюороза зубов // Здравоохранение. 1988. - № 4. С. 42 43.
40. Гнатюк П.Я. Флюороз и кариес временных зубов // Стоматология. 1988. Т. 67, №5. С. 67-69.
41. Гнатюк П.Я., Бурлаку В.З., Елашко М.Л. Применение реминерализующей терапии при лечении флюороза // Здравоохранение. 1984. - № 2. С. 35 36.
42. Гнатюк П.Я., Калмацуй В.В. Отбеливание зубов при флюорозе // Здравоохранение. 1989. - №3. С. 38-39.
43. Горишный Б.М., Костенко В.А. Сравнительное изучение изменений энергетического метаболизма и функции почек при активации аденилатциклазной (фтором) и гуанияатциклазной (нитратами) систем // Матер. наук.-практ. конф. Полтава, 1993. С. 19-20.
44. Горзов І.П., Потапчук А.М. Екологічні аспекти карієсу зубів та хвороб пародонта. Ужгород: ВАТ Патент, 1998. 225с.
45. Горохівський В.Н. Лікувально-профілактична дія комплексу адаптогенних препаратів на стоматологічний статус у дітей в зоні ендемічного флюорозу: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Ін-т стоматології АМН України. Одеса, 2002.- 16с.
46. Горохивский В.Н., Деньга О.В., Левицкий А.П., Россаханова Л.Н. Влияние различных доз нитрата кальция на протеолиз в костной ткани крыс при фторидной интоксикации // Вісник стоматології. 2006. - № 2. С. 3 5.
47. Горохівський В.Н., Деньга О.В. Ефективність дії адаптогенних препаратів на стоматологічний статус дітей в різних зонах ендемічного флюорозу // Вісник стоматології. 2002. - №3. С. 36-38.
48. Горячковский А.М. Клиническая биохимия: Справочное пособие / Изд. 2-е, испр. и доп. Одесса: Астропринт, 1998. С. 397 398.
49. Григорьева Л.П., Павленко Л.Г., Дегтярь А.К. Распространенность и интенсивность кариеса зубов у детей с учетом содержания фтора и кальция в питьевой воде // Стоматология. 1980. - №4. С. 59-60.
50. Григорьян А.С., Фролова О.А. Морфофункциональные основы клинической симптоматики воспалительных заболеваний пародонта // Стоматология. 2006. - № 3. С. 11 16.
51. Давыдов Б.Н., Боринский Ю.Н., Беляев В.А. Толерантность к фториду при кариесе и флюорозе зубов // Вісник стоматології. 2005. - № 3. С. 13 19.
52. Данилевский Н.Ф., Деньга О.В., Деньга Э.М. Влияние жевательной нагрузки, оказываемой жевательной резинкой «Орбит» без сахара, на кровоснабжение и состояние тканей пародонта у детей // Вісник стоматології. 1997. №1. С. 91-98.
53. Данилевский Н.Ф., Сидельникова Л.Ф., Ткаченко А.Г. Распространенность основных стоматологических заболеваний и состояние гигиены полости рта у населения различных регионов Украины (по обращаемости) // Современная стоматология. 2003. №3. С. 14-16.
54. Дегтярь Н.И., Силенко Ю.И., Гасин М.С. Избыток фторидов как дополнительный экономический фактор развития железодефицитных анемий у женщин детородного возраста // Матер. наук.-практ. конф. Полтава, 1993. С. 32.
55. Деньга О.В. Адаптационная концепция в стоматологии детского возраста // Вісник стоматології. 2000. №4. С. 2-5.
56. Деньга О.В. Спектроколориметрическая оценка процессов минерализации в твердых тканях зубов // Вісник стоматології. 1999.- № 1. С. 2-4.
57. Деньга О.В., Деньга Э.М., Левицкий А.П. Модифицированный рН тест смешанной слюны для экспресс-оценки кариесогенной ситуации. Информ. листок. Одесса, 1996. - № 110-96 РГАСНТИ 76.29.55. С. 1-4.
58. Деньга О.В., Горохивский В.Н. Коррекция биогенными стимуляторами адаптационно-компенсаторных реакций у детей при флюорозе // Вісник стоматології. 1997. - №4. С. 639-642.
59. Деньга О.В., Цевух Л.Б., Макаренко О.А. Сравнительная оценка влияния остеотропных препаратов на биохимические показатели ротовой жидкости, пульпы и твердых тканей зубов в эксперименте на животных // Вісник стоматології. 2004. - №4. С. 7-10.
60. Деньга О.В., Деньга Э.М., Левицкий А.П. Оценка кариес-протекторной активности пульпы при кислотном воздействии на эмаль зуба // Вісник стоматології. 1995. - №3. С. 164-169.
61. Дрожжина В.А., Федоров Ю.А. Дифференциальная диагностика некариозных поражений зубов // Новое в стоматологии. 1997. - №10. С. 124-131.
62. Дычко Е.Н., Вербицкая А.В., Ковач И.В. Динамика показателей минерализующей функции ротовой жидкости у детей под влиянием лечебно-профилактического комплекса // Вісник стоматології. 2006. - № 1. С. 101 104.
63. Жукова М.Ю., Силенко Ю.И. Структурно-функциональное состояние тканей пародонта при фтористой интоксикации // Матер. наук. практ. конф. „Фтор: проблеми екології, біології, медицини, гігієни”. Полтава, 1993. С. 36.
64. Елизарова В.М., Петрович Ю.А. Ионизированный кальций в слюне детей при множественном кариесе // Стоматология. 1997. - № 4. С. 6 8.
65. Еремина Н.В. Диагностические и лечебные аспекты флюороза: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Пензенский ин-т усовершенствования врачей. М., 2002.
66. Еремина Н.В., Гомановская Л.Д. Дентитометрические особенности флюороза // Российский стоматологический журнал. 2002. - №2. С. 8-9.
67. Есаян З.В. Факторы неспецифической и специфической защиты в патогенезе ранних форм поражения пародонта // Стоматология. 2005. - № 1. С. 58 61.
68. Изменения пародонта при повышенном поступлении фторида натрия в организм и лечебном применении ГБО /А.Г. Костенко, И.М.Тартышников, Н.П.Лимаренко и др. // Матер. наук. практ. конф. „Фтор: проблеми екології, біології, медицини, гігієни”. Полтава, 1993. С. 45 46.
69. Иванова Е.Н., Иванов В.Н., Васин В.А. Флюороз зубов у детей, проживающих в регионах с неоднозначным содержанием фторидов в питьевой воде // Новое в стоматологии. 1998. - №10. С. 46-52.
70. Іленко Н.М. Застосування монохроматичного когерентного червоного світла гелій-неонового лазера для відбілювання емалі зубів, уражених флюорозом: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Полтавський державний медичний стоматологічний інс-т. Полтава, 1994.
71. Иммунологические методы / Под ред. Г Фримеля. − М.: Медицина, 1987. − 472 с.
72. Интенсивность кариеса и поражения тканей пародонта у подростков, эвакуированных из г. Припять в связи с аварией на Чернобыльской АЭС / Л.А. Хоменко, О.Я. Боярская, О.В. Копылова и др. // Современная стоматология. 2001. №4. С. 53-55.
73. Калмацуй В.В. Методика отбеливания зубов, пораженных флюорозом // Тез. докл. Первого съезда стоматологов Молдавской ССР. Кишинев, 1988. Ч.І. С. 41-42.
74. Каролюк М.А., Иванова Л.И., Майорова Н.Т. Метод определения активности каталазы // Лаб. дело. - 1988. - №1. С. 16-18.
75. Каськова Л.Ф. Карієс зубів та його профілактика в дітей із родин ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС: Дис. доктора мед. наук: 14.01.22 / Українська медична стоматологічна академія. Полтава, 2003.- 268 с.
76. Каськова Л.Ф., Абрамова О.Е. Розповсюдженість захворювань тканин пародонта у дітей залежно від умісту фтору в питній воді // Укр. стомат. альманах. 2004. № 5-6. С. 42 44.
77. Касьяненко А.С. Влияние фтора окружающей среды на здоровье населения в условиях Бучакской гидрогеохимической провинции // Врач. дело. 1978. №12. С. 105 111.
78. Касьяненко А.С., Шаповал В Ф., Ковган М.І. Еколого-гігієнічні проблеми фтору та їх вирішення в Полтавській області // Матер. наук.-практ.конф. «Фтор: проблеми екології, біології, медицини, гігієни».- Полтава, 1993. С.39 40.
79. Киндий С.В. Профилактика кариеса зубов у детей в условиях высокого содержания фтора в питьевой воде: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Полтавський державний медичний стоматологічний інс-т. Калинин, 1988.
80. Клиническая иммунология // Под ред. А.В. Караулова. М.: Мед.информ. агенство, 1990. 604 с.
81. Клинико-микробиологическое исследование зубных паст на основе лечебных экстрактов / С.Б. Улитовский, Г.Е. Аркадьева, В.Л. Губаревская и др. // Пародонтология. 2003. №2. С. 30-33.
82. Комплексная дифференцированная профилактика заболеваний зубов и пародонта у детей, потребляющих воду с различной концентрацией фтора / Л.П. Григорьева, Л.Г. Павленко, А.К. Николишин и др.: Метод. рекомендации. Полтава, 1991. 15 с.
83. Кравец Т.П., Гунченко Л.С. Состояние местного иммунитета в полости рта у подростков // Вісник стоматології. 1997. - № 3. С. 452 453.
84. Кнаппвост А. Глубокое фторирование реминерализация, основанная на физиологических и химических свойствах фтора // Институт стоматологии. 2002. - №3. С. 62-63.
85. Кнаппвост А. Мифы и достоверные факты о роли фтора в профилактике кариеса. Глубокое фторирование // Стоматология для всех. 2001. - №3. С. 38-42.
86. Ковач И.В., Дычко Е.Н. Динамика показателей клинического состояния тканей пародонта у детей под влиянием лечебно-профилактического комплекса // Вісник стоматології. 2006. - № 2. С. 105 110.
87. Колб В.Г., Камышников В.С. Справочник по химической химии. Минск: Беларусь, 1982. С. 279 280.
88. Косарева Л.И. Метод клинической оценки структурно-функциональной резистнентности эмали и его применение в системе диспансеризации школьников: Автореф. дис. кандидата мед. наук / К., 1983. 24 с.
89. Косенко К.Н., Бас Н.А., Кравченко Л.С. Изменение показателей перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в ротовой жидкости больных пародонтом под влиянием комплексного использования электрофоретической зубной щетки и зубной пасты, содержащей «Пэлодекс» // Вісник стоматології. 2005. - № 2. С. 32 36.
90. Косенко К.Н., Терешина Т.П., Деньга О.В. Несколько аспектов рационального применения средств гигиены полости рта. Регламент безопасного применения средств гигиены полости рта, включающих биологически активные добавки (сообщение второе) // Дентальные технологии. 2003. №6. С. 11-13.
91. Костиренко О.П. Ремінералізуюча терапія в комплексному лікуванні хворих на флюороз зубів // Український стоматологічний альманах. 2001. - №3. С. 17-18.
92. Костиренко О.П. Розробка та впровадження в практику способу відбілювання емалі при флюорозі зубів: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Українська медична стоматологічна академія. Полтава, 2003.
93. Коротич Н.М. Гомеостаз порожнини рота та його корекція у дітей з диспластичним сколіозом: Автореф. дис. ...кандидата мед. наук / Українська медична стоматологічна академія. − Полтава, 2005. 18с.
94. Крихели Н.И. Опыт применения микроабразии для лечения пациентов с флюорозом зубов // Российский стоматологический журнал. 2005. - № 6. С. 21 23.
95. Крылов А.А., Кау А.М. Руководство для лаборантов клинико-диагностических лабораторий. Л.: Медицина. 1981. С. 212.
96. Крылов С.С., Петцольд К. Прорезывание временных зубов и их поражение при повышенном содержании фтора в питьевой воде // Стоматология. 1982. Т. 61, №1. С. 75-77.
97. Кукина О.Г. Профілактика стоматологічних захворювань у дітей, які мешкають в умовах Крайньої Півночі: Автореф. дис. ... кандидата мед. наук. Полтава, 1995. С. 3 12.
98. Лебедева Г.К., Галченко В.М. Реминерализация в комплексном лечении флюороза // Стоматология. 1981. Т. 60, № 1. С. 21-22.
99. Левицкий А.П. Лизоцим вместо антибиотиков.- Одесса: Изд-во КП ОГТ, 2005. − С.55 − 57.
100. Левицкий А.П. Пищеварительные ферменты слюнных желез: Автореф. дис. доктора биол. наук/ Одес. стомат. ин-т. Одесса, 1974. 53с.
101. Левицкий А.П., Воскресенский О.Н., Носийчук С.В. Роль полифенолов пищи в формировании местной резистентности тканей ротовой полости // Вісник стоматології. 2005. - № 3 (48). С. 2 8.
102. Левицкий А.П. Проблемы питания и стоматологическая заболеваемость // Вісник стоматології. 2001. - №4. С. 68.
103. Левицкий А.П., Макаренко О.А. Адаптоген ЕКСО в профилактике заболеваний старости // Тези IV Нац. конгресу геронтологів і геріатрів України, Київ, 11 13 жовт., 2005 р. «Проблемы старения и долголетия». 2005. Т. 14, приложение. С. 153 154.
104. Левицкий А.П., Макаренко О.А., Зеленина Ю.В. Кариеспрофилактические эффекты остеовита и ЛекаДз. // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. Харьков, 2005. Вып. 9. С.22 25.
105. Левицкий А.П., Макаренко О.А., Сукманский О.И. Фитоэстрогены (биохимия, фармакология, применение в медицине). Одесса, 2002. 96 с.
106. Левицький А.П., Ходаков І.В., Зеленіна Ю.В. Фармакокорекція остеопорозу препаратами «Остеовіт» і ЛеКаДз / Тези доп. ІІІ Нац. з’їзду фармакологів України. Одеса, 2006. С. 94.
107. Леонтьев В.К., Галиулина М.В. О мицеллярном состоянии слюны // Стоматология. 1991. - № 5. С. 17 20.
108. Леонтьев В.К., Петрович Ю.Д. Биохимические методы исследования в клинической и экспериментальной стоматологии. Омск: Омская правда, 1976. 89 с.
109. Леонова Е.В. Лечение и профилактика заболеваний пародонта у детей с использованием биологически активных веществ (материалы конгресса по клинической пародонтологии) // Пародонтология. 2001. №1-2. С. 18.
110. Леус П.А. Значение некоторых индексов в эпидемиологических исследованиях болезней пародонта // Стоматология. 1990. - №1. С. 80 83.
111. Лукашевич М.Б. Препараты кальция ІІІ поколения в комплексном лечении и профилактике острого начального кариеса // Современная стоматология. 2005. - № 1. С. 40 41.
112. Лукомский И.Г. Фтор в медицине. М.: Медицина, 1940. 91 с.
113. Львова Л.В. Держи баланс // Стоматолог. 2004. - №3. С. 39-42.
114. Лобанов С.А., Левин М.Я., Орехова Л.Ю. Препараты фтора в профилактике заболеваний пародонта у детей и подростков // IV Международный конгресс «Эколого-социальные вопросы защиты и охраны здоровья молодого поколения на пути в XXI век». СПб., 1998. С. 164-166.
115. Макаренко О.А. Регуляторная роль изофлавонов сои в метаболизме костной ткани // Вісник стоматології. 2006. - № 3 (53), спецвыпуск. С. 20 21.
116. Макаренко О.А., Розсаханова Л.М., Левицкий А.П. Застосування препарату ЕКСО у стоматологічній практиці // ІІ з’їзд стоматологів України. К.: Книга-плюс , 2004. С. 244 245.
117. Маковка І.Л. Стан органів ротової порожнини та його корекція у дітей з хронічними гастродуоденітами: Дис. ... кандидата мед. наук: 14.01.22 / Укр. мед. стомат. акад. Полтава, 2001. 162 с.
118. Марченко А.В. Особливості морфогенезу різців при флюорозі в аспекті їх одонтогліфіки: Автореф. дис. кандидата мед. наук: / Полтавська Українська медична стоматологічна академія. Харків, 2000.
119. Марченко А.В., Иленко Н.Н. Концентрация фтора в биологических жидкостях у больных флюорозом зубов // Проблеми екології та медицини. 1999. Т.3, №1-2. С. 66-67.
120. Марченко А.В., Іленко Н.М., Ніколішіна Е.В. Патоморфологічні підходи щодо лікування флюорозу зубів // Український стоматологічний альманах. 2000. - №1. С. 5-6.
121. Мельниченко Э.М., Михайловская В.П., Терехова Т.Н. Анализ кариеспрофилакти