ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ ПІДХОДІВ ДО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГОСТРИМ КАНДИДОЗОМ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА І ГУБ

Краткое описание

МІНЕСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національна медична академія післядипломної освіти ім. акад. П.Л. Шупика

На правах рукопису

ГРИЦАЙ СВІТЛАНА ОЛЕКСІЇВНА

УДК: 616.31:616.992.282-053.2

ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ ПІДХОДІВ ДО ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ З ГОСТРИМ КАНДИДОЗОМ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА І ГУБ

14.01.22-стоматологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Савичук Наталія Олегівна, доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ......................................................... 4
ВСТУП ........................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ........................................................... 11
1.1. Епідеміологія кандидозу ............................................................. 11
1.2. Сучасні аспекти етіології і патогенезу гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота у дітей ............................. 14
1.3. Особливості клініки та діагностики гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота у дітей ............................. 22
1.4. Лікування і профілактика гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота ........................................................ 32
1.5. Обгрунтування вибору методів дослідження ............................ 40
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ .... 44
2.1. Характеристика клініко-лабораторних досліджень .................... 44
2.2. Методи аналізу терапевтичної ефективності диференційованого та комплексного лікування гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота новонароджених та дітей першого року життя в клінічних умовах ..................................................................... 51
2.3. Методи статистичної обробки результатів дослідження .......... 59
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ГОСТРОГО КАНДИДОЗУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ ........... 60
3.1. Клінічна характеристика гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота новонароджених та дітей першого року життя ......................................................... 60
3.2. Стан колонізаційної резистентності порожнини рота та травного каналу у дітей з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота ...................................................... 104
РОЗДІЛ 4. ОБГРУНТУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ У ДІТЕЙ З ГОСТРИМ КАНДИДОЗОМ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ЗАХВОРЮВАННЯ .... 125
РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНИХ ПІДХОДІВ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ГОСТРОГО КАНДИДОЗУ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА У НОВОНАРОДЖЕНИХ ТА ДІТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ ......................................................... 131
РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ..................................................................................... 161
ВИСНОВКИ ............................................................................................ 171
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ............................................................. 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................. 177
ДОДАТОК А ........................................................................................... 212

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
БОС бронхо-обструктивний синдром
ГЗ грибкові захворювання
ГЗЗШ гнійно-запальні захворювання шкіри
ГК СОПР гострий кандидоз слизової оболонки порожнини рота
ГРІВ гостра респіраторна вірусна інфекція
ГФ грануломатозний фарингіт
ДЛ до лікування
ЕЛ етапи лікування
ЗОТ захворювання органів травлення
І П П інтегральний показник патології
К коефіцієнт удосконалення комплексної терапії
КУО колонії утворюючі одиниці
Л/В лімфатичні вузли
ЛШК локалізація шкірного кандидозу
ОПСТЗ очікуваний прогноз ступеня тяжкості захворювання
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
ПР порожнина рота
РП рівень прогресування
СВС сечовивідна система
СО слизова оболонка
СОПР слизова оболонка порожнини рота
ССС серцево-судинна система
ТБП тривалий безводний період
УПН ускладнення періоду новонародженості
ХЗЗ хронічні запальні захворювання
ХК ПР хронічний кандидоз порожнини рота
ХХ холоцистохолангіт
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів

ВСТУП
Актуальність проблеми. Гриби роду Candida значно поширені в природі і часто вступають в контакт з організмом людини. В структурі захворювань слизової оболонки порожнини рота та губ у дітей раннього віку гострий кандидоз займає одне з найперших місць [1, 23, 27, 146, 165, 166]. Впродовж останніх десятиліть зріс вплив факторів ризику, що зумовлюють підвищення частоти виникнення гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота та губ, насамперед у дітей. Збільшення питомої ваги функціональних порушень та захворювань матері під час вагітності, застосування гормональних та антибактеріальних препаратів обумовлюють постійне збільшення ризику виникнення кандидозу у новонароджених та дітей першого року життя [8, 15, 184, 186, 289, 293, 344].
Слід відзначити, що більш ніж у третини дітей з середньотяжкими і тяжкими формами захворювання ураження порожнини рота є складовою частиною кандидозного ураження травного каналу та проявом шкірно-слизового кандидозу [170, 171, 199, 201, 221, 316, 317]. Формування десимінованих форм кандидо-інфекції супроводжується дисбіотичними змінами травного каналу, явищами сенсибілізації, імунодефицитами та ендокринопатіями [24, 91, 211, 223, 225, 246, 273, 285, 298].
Проблемі діагностики та лікування кандидозу приділяється значна увага дослідників [10, 64, 65, 137, 150, 160, 162, 163]. Вивчені особливості клінічного перебігу захворювання у вагітних жінок, пацієнтів з порушенням функцій імунної та ендокринної систем [8, 38, 145, 152, 175]. Встановлена роль грибів роду Candida у формуванні і прогресуванні захворювань тканин слизової оболонки порожнини рота та пародонта [12, 45, 60, 61, 88]. Однак, досі не розроблені та не впроваджені у клінічну практику диференційовані підходи лікування новонароджених та дітей першого року життя залежно від впливу факторів ризику та ступенів тяжкості захворювання.
Зважаючи на вищевикладене, актуальним є вивчення особливостей клініки та діагностики гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота та губ (ГК СОПР) у дітей та створення алгоритмів лікування, що забезпечують високу клінічну та протирецидивну ефективність.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика «Методологічні підходи і критерії оцінки стоматологічного здоров¢я дітей України». Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради НМАПО імені П.Л. Шупика (протокол № 4 від 9 квітня 2003 року, № Державної реєстрації 0103U001034).
Мета дослідження - підвищення ефективності діагностики і лікування дітей першого року життя з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота і губ шляхом створення патогенетично обгрунтованих диференційованих схем терапевтичних заходів.
Для досягнення мети були визначені такі завдання:
1. Визначити комплекс анте-, інтра-, пре- і постнатальних факторів ризику, що сприяють формуванню гострого кандидозу порожнини рота у дітей першого року життя.
2. З´ясувати особливості клінічного перебігу гострого кандидозу порожнини рота у дітей першого року.
3. Створити алгоритм діагностики, що дозволить диференціювати ступінь тяжкості гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота у дітей залежно від поширеності інфекційного процесу та загальносоматичного статусу дитини.
4. Створити прогностичну модель, що дозволяє визначити ризик формування кандидозу залежно від ступеня тяжкості захворювання у дітей першого року життя.
5. Вивчити особливості колонізаційної резистентності порожнини рота у дітей залежно від ступеня тяжкості гострого кандидозу слизової оболонки порожнини рота.
6. Визначити характер мікроекології дистальних відділів травного каналу у дітей з гострим кандидозом порожнини рота залежно від поширеності інфекційного процесу.
7. Розробити та впровадити у клінічну практику диференційовані алгоритми лікування дітей з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота залежно від ступеня тяжкості захворювання.
Об'єкт дослідження - клінічний перебіг, особливості колонізаційної резистентності у дітей віком до 12 місяців з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота.
Предмет дослідження фактори ризику формування та прогресування ГК СОПР, розробка диференційованих залежно від ступеня тяжкості захворювання методів діагностики та лікування дітей з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота і губ.
Методи дослідження: клініко-анамнестичні для визначення факторів ризику формування та прогресування кандидозної інфекції, особливостей клінічного перебігу захворювання; лабораторні методи для верифікації діагнозу та для визначення еридикаційної ефективності лікування; мікробіологічні для з'ясування стану колонізаційної резистентності порожнини роту та кишечнику; загальноклінічні лабораторні; статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчено визначені особливості клінічного перебігу ГК СОПР у дітей першого року життя залежно від поширеності інфекційого процесу, впливу анте-, інтра-, пре- і постнатальних факторів ризику. Обгрунтовано і розроблено алгоритм діагностики та лікування захворювання залежно від ступеня тяжкості та поширеності інфекційного процесу. Створено комп’ютерну прогностичну модель формування кандидозу залежно від перинатальних факторів ризику та тяжкості захворювання.
Вивчені особливості колонізаційної резистентності порожнини рота у дітей залежно від ступеня тяжкості гострого кандидозу порожнини рота. Доведено формування дисбактеріозу порожнини рота у дітей з ГК СОПР, вираженість ознак якого залежить від тяжкості захворювання. Визначено характер мікроекології дистальних відділів травного каналу у дітей з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота залежно від поширеності інфекційного процесу. З'ясовано роль грибів роду Candida у формуванні дисбактеріозу кишечнику у дітей першого року життя з ГК СОПР.
Обгрунтовано доцільність застосування пробіотиків для деконтамінації грибів роду Candida, умовно-патогенної мікрофлори та відновлення нормальної мікрофлори.
Практичне значення одержаних результатів. На основі узагальнення результатів клінічних та лабораторних досліджень розроблений алгоритм діагностики ГК СОПР, який передбачає використання даних анамнезу та лабораторного обстеження з застосуванням методів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) і мікробіологічних досліджень порожнини рота та дистальних відділів кишечнику. Застосування запропонованих методів діагностики та лікування дозволяє скоротити строки верифікації діагнозу, підвищити ефективність прогнозування характеру перебігу захворювання. Розроблена прогностична модель, що дозволяє прогнозувати очікувану імовірність формування ГК СОПР, тяжкість захворювання та ризик рецидиву.
Розроблені та впроваджені у клінічну практику диференційовані алгоритми лікування дітей з ГК СОПР залежно від ступеня тяжкості захворювання. Конкретизовані показання до вибору алгоритму лікування, індивідуалізації корекції дисбіотичних порушень, спрямованих на підвищення протирецидивної ефективності та зменшення кількості клінічних ускладнень. Запровадження запропонованих методів лікування сприяє скороченню термінів лікування та зменшенню імовірності формування рецидивуючого кандидозу.
Пріоритетність дисертаційного дослідження підтверджується рішенням про видачу патентів на корисну модель «Cпociб верифікації діагнозу кандидозу порожнини рота» № 15358 від 15.06 2006р. та «Cпociб оптимізаії диференційованого лікування дітей з гострим кандидозом порожнини рота» №15357 від 15.06.2006р.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на кафедрі стоматології дитячого віку ІСНМАПО імені П.Л. Шупика. Автором у відповідності до плану виконання проведено патентно-інформаційний пошук та здійснено аналіз літературних джерел і патентів з обраної тематики. Клінічні дослідження автором проводились особисто. Визначення лабораторних показників проведено в лабораторії НМУ імені О.О. Богомольця, в клінічній та бактеріологічній лабораторіях дитячої клінічної лікарні № 9 Подільського району м. Києва, в ДНК‑лабо­раторії м.Києва.
Набір тематичних хворих та їх лікування, систематизація і узагальнення результатів, а також їх статистична обробка проведені при безпосередній участі здобувача. Спільно з науковим керівником сформульовано деякі висновки і рекомендації. Наукові публікації, текст дисертації та автореферат написані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданні проблемно-методичної комісії стоматологічного факультету, наукових засіданнях кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика.
Основні положення дисертаційної роботи і результати досліджень доповідались і обговорювались на науково-практичних конференціях для лікарів-стоматологів м. Києва (2006 р., 2007 р.), науково-практичних конференціях для лікарів-педіатрів та лікарів-стоматологів Оболонського, Печерсього та Подільського районів м. Києва (2006 р., 2007 р.), на засіданнях кафедри стоматології дитячого віку Інституту стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика.
Публікації. Дисертант має 6 друкованих праць за темою дисертації, в тому числі 5 статтей у фахових журналах, ліцензованих ВАК України, 2 Деклараційні патенти України на корисну модель. Внесено одну раціоналізаторську пропозицію. В публікаціях спільно з Савичук Н.О. здобувачу належать підбір літературних джерел, аналіз рівнів ДНК грибів роду Candida, стоматологічне обстеження дітей, здійснення статистичної обробки отриманих результатів та написання статтей.
Обсяг та структура дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 165 сторінках основного комп'ютерного тексту та складається зі вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел, що містить 344 джерела (239 написаних кирилицею та 105 - латиницею). Робота ілюстрована 42 таблицями та додатком, 11малюнками та 4 фотографіями.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі теоретично узагальнене та обґрунтоване нове вирішення актуальної задачі сучасної стоматології підвищення ефективності діагностики і лікування дітей першого року життя з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота і губ шляхом створення патогенетично обгрунтованих диференційованих схем терапевтичних заходів.
1. Факторами ризику формування та прогресування ГК СОПР є комплекс несприятливих впливів на організм дитини на анте-, інтра-, пре- і постнатальних етапах розвитку, серед яких найбільш значимими є загострення хронічних захворювань у матері під час вагітності (85,1±3,24)% та застосування антибіотикотерапії (69,5±4,19)%; гострі захворювання та стани, що потребували лікування у період новонарожденості (76,0±3,88)%; раннє штучне та змішане вигодовування (80,9±3,57)%; відставання у наборі маси тіла (33,9±4,30)% (р<0,05).
2. Клінічний перебіг ГК СОПР у дітей першого року життя супроводжується синдромом диспепсії (42,2±4,49)%, інтоксикації (35,5±4,35)% та гіпертермії (42,2±4,49)%. Особливістю клінічного перебігу ГК СОПР у дітей першого року життя є політопізм уражень, превалювання псевдомембранозної (84,3±3,31)% порівняно з атрофічною (15,7±3,31)% формою. Найбільш імовірною локалізацією уражень є слизова оболонка язика (74,4±3,97)%, слизова оболонка губ (55,4±4,52)%, щік (54,6±4,53)%, кутиків рота (41,3±4,48)%, піднебіння (18,2±3,51)%, мигдаликів і піднебінних дужок (6,6±2,26)%. Збільшення ступеню тяжкості захворювання супроводжується зростанням у 4,1 рази імовірності ураження кількох ділянок слизової оболонки порожнини рота. Асоційовані прояви кандидозу виникають у формі дерматиту пахових складок (14,1±3,16%), долонь (11,6±2,91)%, перианальної ділянки (11,6±2,91)%, інших локалізацій (9,9±2,72)%, уражень придатків шкіри (12,4±3,00)% (р<0,05). Імовірність дисемінації кандидоінфекції досягає 100% при тяжкій формі ГК СОПР.
3. У дітей першого року життя верифікація діагнозу ГК СОПР залежно від ступеня тяжкості має включати аналіз даних щодо розвитку дитини; наявності кандидоінфекції і кандидоносійства серед осіб, які доглядають за дитиною; результатів клінічного та лабораторного обстеження. У дітей даного віку найбільш інформативним методом лабораторної діагностики та моніторингу ефективності лікування є ПЛР. У дітей з легким ступенем тяжкості ГК СОПР кількість ДНК Candida spp. у порожнині рота скаладає 3844±392, при середньотяжкому та тяжкому ступенях досягає 9616±906 та 16832±1150. Наявність синдрому диспепсії та відставання у наборі маси тіла є підставою для проведення мікробіологічних досліджень дистальних відділів кишечнику.
4. Створена прогностична модель дозволяє визначити ризик формування кандидозу залежно від ступеня тяжкості у дітей першого року життя.
5. Зростання ступеня тяжкості ГК СОПР у дітей першого року життя супроводжується збільшенням показника обсіменіння Candida spp. (з (3,91±0,34) lgКУО/мл при легкій до (7,0±0,13) lgКУО/мл при тяжкій формі) та показників ПЛР. Надлишкове обсіменіння грибами Candida spp. супроводжується порушенням мікроекології за рахунок пригнічення нормальної мікрофлори та зростанням обсіменіння St.aureus (34,02%; (3,50±0,31)lgКУО/мл), Str.haemoliticus, St.epidermidis, Neiseria, Enterobacter cloacae, E.coli (р<0,05). Поглиблення дисбактеріозу порожнини рота є фактором прогресування гострого кандидозу порожнини рота.
6. Збільшення тяжкості клінічних проявів ГК СОПР у дітей першого року життя супроводжується зростанням обсіменіння Candida spp. кишечнику (з 70,0 % (3,07±0,11) lg КУО/мл у дітей з легкою формою до 93,1% (6,71±0,14) lg КУО/мл у дітей з тяжкою формою ураження; р<0,05), зменшенням частоти висівання та питомої ваги представників нормальної мікрофлори на фоні надлишкового обсіменіння умовно-патогенною мікрофлорою. Зростання тяжкості клінічних проявів ураження на слизовій оболонці порожнини рота, поширеність процесу на інші слизові оболонки і шкіру супроводжуються поглибленням дисбіотичних змін дистальних відділів кишечнику.
7. Лікування дітей першого року життя з ГК СОПР з диференційованим та поетапним призначенням у складі комплексної терапії пробіотиків «Лактовіт-форте», «Ентерол 250» та «Біоспорин» залежно від ступеня тяжкості захворювання, місцеве застосування орального антисептику «Стоматидин» сприяє підвищенню клінічної ефективності порівняно з традиційними схемами у 2,75 рази. Ерадикаційна ефективність запропонованого лікувального комплексу є достовірно вищою на всіх етапах спостереження. Впровадження у клінічну практику диференційованих алгоритмів лікування сприяє швидкому відновленню показників колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини рота та дистальних відділів кишечнику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Обстеження, лікування та диспансерне спостереження дітей першого року життя з гострим кандидозом слизової оболонки порожнини рота (ГК СОПР) повинно здійснюватись у спадкоємності лікарями-стоматологами та лікарями-педіатрами. У випадку легкого перебігу захворювання лікувальні заходи застосовують амбулаторно. При середньотяжкій і тяжкій формах ГК СОПР доцільним є лікування в умовах стаціонару.
2. Особливістю клінічного перебігу ГК СОПР у дітей першого року життя є політопізм уражень, превалювання псевдомембранозної порівняно з атрофічною формою. З найвищою імовірністю ураження локалізуються на слизовій оболонці язика, губ, щік, кутиків рота. Зі зростанням тяжкості захворювання збільшується поширеність захворювання. Асоційовані прояви кандидозу виникають у формі дерматиту пахових складок, долонь, перианальної ділянки, уражень придатків шкіри.
3. Для прогнозування ступеня тяжкості ГК СОПР доцільно використовувати математичну модель, що дозволяє передбачити очікуваний прогноз ступеня тяжкості захворювання (ОПСТЗ) під час першого відвідування за формулою:
ОПСТЗ =0,061×a 0,064×b + 0,346×c + 0,351×d + 0,294×f 0,033×g 0,282,
де k1=0,061, k2=0,064, k3=0,346, k4=0,351, k5=0,294, k6=0,033 регресійні коефіцієнти, які вказують на важливість незалежних змінних, залучених в регресійний аналіз, а їх множники відповідно означають: а вік матері, b стать дитини, c тип харчування, d анте- та інтранатальні фактори ризику, f ускладнення в інтра- та постнатальних періодах, g професія матері. Ранжування отриманого кінцевого результату (ОПСТЗ) відповідно до кожного конкретного клінічного випадку має наступний розподіл: 0-1 легка форма захворювання, 1-2 середньотяжка, 2-3 тяжка, 3 та вище можливе формування дисемінованої форми захворювання.
5. Остаточну верифікацію діагнозу здійснюють на підставі аналізу даних клінічного спостереження та результатів лабораторної діагностики. У якості швидкого і високоінформативного методу лабораторної діагностики та моніторингу ефективності лікування слід використовувати полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) на гриби роду Candida з поверхні елементів ураження.
6. У дітей першого року життя з ГК СОПР виникає дисбактеріоз слизових оболонок порожнини рота та кишечнику, тяжкість ознак якого збільшується зі зростанням ступеня тяжкості захворювання. Дисбіотичні порушення спричиняють ризик прогресування захворювання, збільшення строків лікування та імовірності рецидиву. Ознаки диспепсії, інтоксикації, відставання у наборі маси тіла є підставою для консультування дитини у педіатра чи гастроентеролога, проведення мікробіологічних досліджень дистальних відділів кишечнику та подальшого лікування в умовах стаціонару.
7. Лікар-стоматолог разом з лікарем-педіатром повинні сприяти підтримці грудного вигодовування у дітей першого року життя з проявами ГК СОПР як обов’язкової складової лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зменшення тривалості захворювання та імовірності рецидивів.
8. Пацієнтам з легкою формою ГК СОПР в період гострих клінічних проявів слід призначати пробіотик «Лактовіт-форте» по 1/2 касули, розведеної з молоком, безпосередньо перед годуванням 2 рази на добу за 40 хвилин до їди впродовж 5-21 днів. Дітям з середньотяжкою та тяжкою формами захворювання доцільно призначати «Ентерол 250» з розрахунку 125 мг 2 рази або «Біоспорин» по 1 дозі 1 раз на добу перші 10 днів і «Лактовіт-форте» по 1/2 касули двічі на день впродовж 21 дня. Додатково слід призначити полівітамінний комплекс «Мульти-табс АСД краплі для дітей 0-1 року», функціональне харчування «NAN з біфідобактеріями», ентеросорбент «Смекту». Для гігієнічної обробки порожнини рота дітей доцільно використовувати оральний антисептик «Стоматидин».
9. На етапі реконвалесценції дітям першого року життя з легкою формою ГК СОПР доцільно призначати функціональне харчування «NAN з біфідобактеріями», а пацієнтам з середньотяжкою та тяжкою формами захворювання додатково препарат «Лактовіт-форте» по ½ капсули на добу впродовж 1-1,5 місяців. В період реабілітації пацієнтам з середньотяжкою та тяжкою формами захворювання доцільно продовжити прийом препарату «Лактовіт-форте» по ½ капсули на добу впродовж 10 днів, трьома курсами на рік, додатково перед та в процесі стресових впливів (вакцинації, хвороби подорожі та інші).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амирова В.Р. Характеристика кандидозной инфекции у новорожденных групп высокого перинатального риска / В.Р. Амирова // Российский педиатрический журнал. - 2002. - №1. - C. 12-14.
2. Анкирская А.С. Дифлюкан -150: опыт лечения и профилактики вагинального кандидоза / А.С.Анкирская, В.В. Муравьева, Е.М. Демидова // Вестник дерматологии и венерологии. - 1998. - № 3. - C.65-69.
3. Антонов В.Б. Клиническое применение флуконазола при поверхностных и глубокихмикозах / В.Б. Антонов, Е.П. Баранцевич, А.К. Мирзабалаева // Медицина світу. - 2002. - Приложение «Микозы». - C. 40-50.
4. Аравийский Р.А. Практикум по медицинской микологии / Р.А. Аравийский, Г.И. Горшкова. - СПб., 1995. 228c.
5. Ардатская М.Д. Дисбактериоз кишечника: современные аспекты изучения проблемы, принципы диагностики и лечении / М.Д. Ардатская, А.В. Дубинин, О.Н. Минушкин // Тер. арх. - 2001. - № 2. - C. 67-72.
6. Бабак О.Я. Сучасна фармакотерапія дисбактеріозу кишечнику/ О.Я. Бабак, І.Є. Кушнір // Методичні рекомендації. - Харків: Інститут терапії АМН України, 1999. 28 с.
7. Баранов А.А. Витамины и минералы для здоровья детей: учеб. пособие / А.А. Баранов, Л.А. Щеплягина, О.И. Маслова. - М., 2003. - 217с.
8. Баркалова Є.Л. Комплексне лікування хворих не кандидозний вульвовагініт з урахуванням гормональних порушень і стану мікробіоценозу піхви: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.20 / Є.ЛБаркалова. - Харків, 2002. 18с.
9. Бачук Н.Ю. Антикандидозна активність хлорфіліпту / Н.Ю. Бачук, В.Л. Надтока // Буковинський медичний вісник. - 2001. - №1. - C.143-144.
10. Белоклицкая Г.Ф. Антимикотическая активность препарата «ГИВАЛЕКС» при кандидозе полости рта у женщин с хронической урогенитальной патологией грибковой этиологии / Г.Ф. Белоклицкая,Т.Д. Центило, О.В.Решетняк // Современная стоматология. - 2005. - № 4. - C.58-60.
11. Белоусова Е.А. Возможности лактулозы в коррекции нарушений кишечной микрофлоры / Е.А.Белоусова, Н.А.Морозова // Фарматека. - 2005. - №1 (97). - С.5-7.
12. Белянин В.Л. Механизмы клеточной защиты организма при кандидозе / В.Л. Белянин //Архив патологии. - 2000. - №6. - C.10-13.
13. Бережной В.В. Діагностична сучасна фармакотерапія та профілактика кишкового дисбактеріозу у дітей / В.В. Бережной, Н.К.Уніч, І.Б.Орлюк // Методичні рекомендації. - К., 2000. - 36с.
14. Бережной В.В. Микроэкологические нарушения у детей и современные возможности эффективности их коррекции / В.В. Бережной, С.А. Крамарев, В.Ю. Мартынюк // Здоровье женщины. - 2002. - №4 (12). - C.79‑92.
15. Бондар М.В. Грибковые инфекции в практике интенсивной терапии / М.В. Бондар, С.С. Боганова, М.С. Лисянский // Сучасні інфекції. - 2002. - №3. - C.106-115.
16. Борисенко А.В. Анатомо-физиологческие и гисталогические особенности слизистой оболочки полости рта: учеб. пособие / А.В. Борисенко. - К., 1994. - 80с.
17. Борисенко А.В. Профилактика заболеваний слизистой оболочки полости рта / А.В. Борисенко, А.В. Видерская // Стоматолог. - 2000. - №3. - C.57-60.
18. Боровиков В.П. Прогнозирование в системе Statistica в среде Windows. Основы теории и интенсивная практика на компьютере / В.П. Боровиков, Г.И. Ивченко. - М.: Финансы и статистика, 2006. 384с.
19. Боровиков В.П. Учебник по математической статистике с упражнениями в системе Statistica / В.П. Боровиков, Г.И. Ивченко. - М.: Statsoft, 2003. - 368с.
20. Боровский Е.В. Биология полости рта / Е.В. Боровский, В.С. Леонтьев. - М.: Медицина, 1991. 304 с.
21. Боровский Е.В. Заболевания слизистой оболочки полости рта и губ / Е.В.Боровский, А.Л. Машкиллейсон. - М.: Медпресс, 2001. 319 с.
22. Боровский Е.В. Терапевтическая стоматология / Е.В. Боровский, Ю.М. Максимовский. - М.: Медицина, 2001. - 736 с.
23. Ботвиньев В.А. Хронические запоры у детей. Конспект врача [Электронная версия] / В.А. Ботвиньев, В.В.Ляликова // Медицинская газета. - 2001. - Режим доступа к журн.: http://medgazeta.rusmedserv.com.
24. Бочков М.О. Симбіотична мікрофлора глотки та її роль в резистентності організму до інфекцій / М.О. Бочков // Журнал мікробіології. - 1999. - №3. С.8-14.
25. Бурова С.А. Диагностика оппортунистической кандидозной инфекции / С.А. Бурова, И.В Курбатова // Клиническая лабораторная диагностика. - 2000. - №8. - С.41-43.
26. Буслаева Г.Н. Кандидоз ЦНС - как одна из проблем госпитальной инфекции у детей раннего возраста / Г.Н. Буслаева // VIII Рос. нац. конгресс "Человек и лекарство". - М., 2005. - С.11-15.
27. Буслаева Г.Н. Лечение различных форм кандидоза новорожденных и детей раннего возраста. / Г.Н. Буслаева // Вестник дерматологии и венерологии. - 1997. - №4. - С. 58-60.
28. Буслаева Г.Н. Пимафуцин в лечении кандидоза слизистой оболочки полости рта у новорожденных и детей раннего возраста / Г.Н. Буслаева // Педиатрия. 1997. - №3. - С.75-76.
29. Буянова О.В. Ультраструктурні особливості ранньої діагностики грибовидного мікозу / О.В. Буянова // Лікарська справа. - 2000. - №5. - С.60-61.
30. Быков В.Л. Гистохимические исследования поражений при поверхностном и висцеральном кандидозе / В.Л. Быков //Архив патологии. - 1992. - Т.54, №12. - С.8-11.
31. Быков В.Л. Динамика инвазивного роста Candida albicans в тканях хозяина / В.Л. Быков // Вестник дерматологии и венерологии. - 1990. - №4. - С.25-28.
32. Быков В.Л. Функциональная морфология эпителиального барьера слизистой оболочки полости рта / В.Л. Быков // Стоматология. - 1997. - №3. - С.12-17.
33. Быкова А.А. О поликлональном характере иммунного ответа на ксенобиотики и эубиотики / А.А. Быкова // Экспериментальная и клиническая фармакология. - 1999. - №2. - С.43-47.
34. Ваулина О.В. Биофитокоррекция дисбактериоза у детей грудного возраста / О.В. Ваулина, И.Н. Холодова // Науч.-практ. семинар "Индивидуальные подходы к проблеме дисбактериоза": тезисы докл. - М., 2003. - С.34‑41.
35. Виноградова Т.Ф. Детская стоматология: учеб. пособие / Т.Ф.Виноградова. - 1987. 397с.
36. Власова Л.Ф. Цитологический анализ поверхностных слоев эпителия слизистой оболочки полости рта / Л.Ф. Власова // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - №1. - С.113.
37. Возианова Ж.И. ВИЧ: Актуальность и реальность / Ж.И. Возианова, А.К.Дуда, О.А. Голубовская // Медицинская газета. - 2003. - №3. - С.4-5.
38. Волина Л.П. Особенности поражения центральной нервной системы у детей раннего возраста при кандидозе: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.13 / Л.П. Волина. - СПб., 1997. 22с.
39. Володин Н.Н. Особенности кандидозов у новорожденных в условиях отделений реанимации и интенсивной терапии / Н.Н. Володин, М.В.Дегтярева, К.К. Бахтикян // Педиатрия. - 1999. - №5. - С.16-23.
40. Володин Н.Н. Справочник по иммунотерапии для практического врача/ Н.Н. Володин, М.В. Дегтярева, С.В. Димитрюк. - СПб.: Диалог, 2002. - 312с.
41. Волосевич Л.И. Взаимосвязь между антилизоцимной активностью грибов рода Candida и содержание лизоцина в слюне больных кандидозом слизистой оболочки полости рта / Л.И. Волосевич, Д.И. Заболотный, З.А.Шеремет // Реактивность и резистентность. Функциональные и прикладные вопросы: всесоюз. конф.: тезисы докл. - К., 1987. - С.325-326.
42. Воробьев А.А. Бактерии нормальной микрофлоры, биологические свойства и защитные функции / А.А. Воробьев, Е.А. Лыкова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1999. - №6. - С.102-105.
43. Воробьев А.А. Значение патологического процесса в формировании изменчивости микробиологического фенотипа кишечника человека / А.А.Воробьев, Л.О. Иноземцева, Ю.В. Несвижский // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 1997. - №2. - С.176-179.
44. Воробьев Л.В. Опыт применения физиорефлексотерапии в коррекции иммунодифицитных состояний / Л.В. Воробьев // Аллергология и иммунология. - 2003. - Т.4, №2. - С.106.
45. Гельфанд Б.Р. Кандидозная инфекция в хирургии и интенсивной терапии / Б.Р. Гельфанд, В.А. Гологорский, Е.Б. Гельфанд // Клиническая антибиотикотерапия. - 2002. - №2 (16). - С.23-30.
46. Герасимчук Е.А. Микрофлора красоты / Е.А. Герасимчук // Росс. журнал «Будь здоров!». - 2000. - №4. - С.15-18.
47. Гомберг М.А. О терапии трихомониаза и бактериального вагиноза / М.А. Гомберг, К.И. Плахова // Вестник дерматологии и венерологии. - 2006. - №1. - С.60-63.
48. Горелов А.В. Оценка влияния пробиотического продукта Актимель на состояние здоровья детей / А.В. Горелов, Д.В. Усенко //Леч. врач. - 2003. - №9. - С.26-29.
49. Григорьев П.Я. Лактулоза в терапии заболеваний органов пищеварения / П.Я. Григорьев, Я.П. Яковенко // Российский гастроэнтерологический журнал. - 2000. - №2. - С.71-78.
50. Григорьев П.Я. Нарушение нормального состава кишечной микрофлоры, клиническое значение и вопросы терапии / П.Я. Григорьев, Я.П. Яковенко // Метод. пособие. - М., 2000. 16с.
51. Давыдова Б.Н. Стоматологические заболевания у детей (Эпидемиология, профилактика, лечение) / Б.Н. Давыдова // Сб. науч. тр. - Тверь, 2000. 219с.
52. Давыдова Т.Р. К проблеме дисбактериоза в стоматологической практике / Т.Р. Давыдова, Я.П. Карасенков, Е.Ю. Хавкина // Стоматология. - 2001. - №2. - С.23-24.
53. Данилевський М.І. Захворювання слизової оболонки порожнини рота / М.І. Данилевський, О.Ф. Несин, Ж.І. Рахній. - К.: Здоров’я. - 1998. - 408с.
54. Денисов М.Ю. Практическая гастроэнтерология для педиатра: руководство для врачей / М.Ю. Денисов. Изд. 4-е перераб. и доп. - М.: Издатель Мокеев, 2001. - 376с.
55. Динамика распространения дерматофитий в Российской Федерации / А.А. Кубанова, Н. П. Потекаев, М.В. Яцуха, Т.В. Рубашева // Вестник дерматологии и венерологии. - 2000. - №4. - С.16-18.
56. Дичко Є.Н., Іванова С.А. Кандидоз слизової оболонки порожнини рота: навч. посібник. - 2003. - 75с.
57. Дранник Г.В. Клиническая иммунология и аллергология / Г.В. Дранник. - Одесса: Астропринт. - 1999. - 344 с.
58. Дудникова Э.В. Современные взгляды на кишечный дисбактериоз у детей / Э.В. Дудникова // "Южно-Российский медицинский журнал" Педиатрия. - 2002. - №2. - С.12-17.
59. Елизарова В.М. Применение "Имудона" при лечении заболеваний слизистой оболочки полости рта / В.М. Елизарова, Л.Н. Дроботько, С.Ю.Страхова // VІІ Российский национальный конгресс "Человек и лекарство". - М., 2000. - 254с.
60. Елинов Н.П. Медицинская микология к ХХІ веку в начале третьего тысячелетия / Н.П. Елинов // Проблемы медицинской микологии. - 2000. - Т.2, №4. - С.6-12.
61. Елинов Н.П. Место и значение медицинской микологии в ряду микробиологических, гигиенических и клинических дисциплин / Н.П. Елинов, Н.В. Васильева // Микробиология в гигиене и клинической медицине (Хлопинские чтения). - СПб.: СПбМАПО, 2000. - С.56-61.
62. Ефанова Е.А. Возможности современных иммунологических методов в диагностике бактериальных осложнений у новорожденных в критических состояниях (обзор литературы) / Е.А. Ефанова // Клиническая лабораторная диагностиа. - 2006. - №10. - С.3-6.
63. Заболевания слизистой оболочки полости рта / [Данилевский Н.Ф., Леонтьев В.К., Несин А.Ф., Рахний Ж.И.]. - М.: ОАО «Стоматология», 2001. - 272 с.
64. Заверная А.М. Застосування пімафуцину в лікуванні хворих на кандидоз слизової оболонки порожнини роту / А.М. Заверная, Г.О. Головня // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. - 1998. - вип.7, кн.1. - С.697-700.
65. Заверная А.М. Лечение кандидоза слизистой оболочки полости рта новым противогрибковым препаратом пимафуцином / А.М. Заверная, И.А.Головня // Современная стоматология. - 1998. - №2. - С.22-23.
66. Запруднов А.М. Микробная флора кишечника и пробиотики / А.М. Запруднов, Л.Н. Мазанкова // Приложение к журналу "Педиатрия". - 1999. - №4. - 1999. - 48с.
67. Запруднов А.М. Микробная флора кишечника и пробиотики / А.М.Запруднов, Л.Н.Мазанкова // Метод. пособие. - М., 2001. - 215с.
68. Застосування полімеразної ланцюгової реакції для виявлення збудників інфекційних захворювань людини // Метод. вказівки. МВ 9.9.5.101. - 2003. - 21с.
69. Захворювання слизової оболонки рота у дітей: навч. посібник / [МарченкоО.І., Козакова Р.В., Дичко Є.Н. та ін.]. - Івано-Франковськ, 2004. - С.50-60.
70. Златкина А.Р. Современные подходы к коррекции дисбактериоза кишечника / А.Р. Златкина // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. - 1999. - Т.9, №3. - С.64-66.
71. Знаменська Т.Н. Профілактика розвитку кандидозу у новонароджених / Т.Н. Знаменська, Л.Е. Туманова, Л.Л. Філенко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1997. - №2. - С.41-42.
72. Зорян Е.В. Имудон в лечении гнойно-воспалительных процессов полости рта / Е.В. Зорян // Детский доктор. - 2000. - №2. - С.42-45.
73. Игнатьева С.М. Антигенно -активные компоненты Candida albicans и разработки тест - систем для диагностики кандидоза: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.27 / С.М. Игнатьева. - Л., 1990. - 23с.
74. Іванов С.А. Порівняльне вивчення чутливості грибів роду Candida до протигрибкових препаратів / С.А. Іванов // ХІІ Українського респуб. з’їзду мікробіологів і паразитологів: тез. доповідей, т.1. - К., 1991. - С.17.
75. Інфекційні хвороби у дітей / А.М. Михайлова, Л.О. Тріскова, С.О.Крамарев, С.М. Кочеткова. - К.: Здоров’я, 1998. 418с.
76. К оценке состояния микрофлоры генитального тракта у женщин с помощью ПЦР // Рос. журн. кож. и венер. болезней. - 2005. - №6. - С.60-66.
77. Казак С.С. Гастроентерологія дитячого та підліткового віку (вибрані питання) / С.С. Казак. - К., 2004. - 203с.
78. Казак С.С. Нові підходи до лікування хронічної поєднаної патології травної системи та алергодерматозів у дітей / С.С. Казак, Г.В. Бекетова // Астма та алергія. - 2002. - №2. - С.46-50.
79. Казмирчук В.Е. Клиническая иммунология с аллергологией детского возраста / В.Е. Казмирчук, Г.П. Дранник, Л.В. Ковальчук. - К.: Изд. НМУ им. А.А. Богомольца, 1999. - 164с.
80. Казько В.Н. Эубиотики, дисбактериоз, пробиотики / В.Н. Казько // Діагностика та лікування. - 2001. - №2. - С.21-28.
81. Калюжная Л.Д. Оценка эффективности пимафуцина при кандидозах кожи и слизистой оболочки / Л.Д. Калюжная, Э.А. Мурзина // Лікарська справа. - 1997. - №5. - С.158-160.
82. Караев З.О. Авидность антител у больных кандидозом / З.О. Караев, Т.П. Лебедева, Р.А Михайлова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 1992. - №2. - С.68-70.
83. Касымбекова К.Г. Эпидемиологические особенности нозокомиальных инфекций у новорожденных, вызванных грибами рода кандида: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.09 / К.Г. Касымбекова. - М., 1989. - 13с.
84. Каширская Н.Ю. Значение пробиотиков и пребиотиков в регуляции кишечной флоры / Н.Ю. Каширская // Русский медицинский журнал. - 2000. - №13-14. - С.3-6.
85. Кашкин Н.И. Практическое руководство по медицинской микологии / Н.И. Кашкин, В.В. Лисин. - Л.: Медицина, 1983. - 190 с.
86. Кириленко І.І. Поєднані герпетичні та кандидозні ураження слизової оболонки ротової порожнини у дітей. / І.І. Кириленко, Н.О. Гевкалюк // Вісник стоматології. - 1996. - №4. С.306-308.
87. Климко Н.Н. Проект рекомендаций по лечению кандидоза / Н.Н.Климко // Проблемы медицинской микологии. - 2001. - Т.3, №3. - С.12-25.
88. Клясова Г.А. Микотические инфекции: клиника, диагностика, лечение / Г.А. Клясова // Инфекции и антимикробная терапия. 2000. - Т.2, №6. - С.184-189.
89. Ковальов Є.В. Вплив супутньої мікрофлори на розвиток кандидозу слизової оболонки порожнини рота / Є.В. Ковальов, І.Я. Марченко, М.А. Шундрик // Український стоматологічний альманах. - 2001. - №2. - С.21‑23.
90. Кононова О.В. Особенности клинических проявлений и лечение кандидоза полости рта у ВИЧ-инфицированных / О.В. Кононова, Е.В. Дементьєва, И.В. Борисова // Современная стоматология. - 2006.