ВПЛИВ АУТОЛОГІЧНИХ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА РЕГЕНЕРАЦІЮ СУГЛОБОВОГО ХРЯЩА (експериментальне дослідження)

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ
АКДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

ЗАСАДНЮК ІВАН АНДРІЙОВИЧ
На правах рукопису
УДК 616.72-018.3.004.6:611-013.395.004.14
ВПЛИВ АУТОЛОГІЧНИХ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА РЕГЕНЕРАЦІЮ СУГЛОБОВОГО ХРЯЩА
(експериментальне дослідження)
14.01.21 Травматологія та ортопедія”
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Доктор мед. наук,
професор
О.О. Коструб

Київ - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ _______________________________ 4
ВСТУП _______________________________________________________ 5

РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ НА РЕПАРАТИВНУ РЕГЕНЕРАЦІЮ СУГЛОБОВОЇ ХРЯЩОВОЇ ТКАНИНИ ПІСЛЯ ТРАВМАТИЧНОГО УШКОДЖЕННЯ ТА ШЛЯХИ ЇЇ ОПТИМІЗАЦІЇ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1 Анатомія та фізіологія репаративної регенерації суглобового хряща -_________________________________________________________ 12
1.2 Сучасні погляди на лікування післятравматичних ушкоджень суглобового хряща_________________________________________ 20
1.3 Сучасний стан використання клітинної терапії у лікуванні пошкоджень суглобового хряща__________________________ 29
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ________________________ 35

РОЗДІЛ 3
ОСОБЛИВОСТІ ВИДІЛЕННЯ, КУЛЬТИВУВАННЯ ТА НАПРАВЛЕНОГО ХОНДРОГЕННОГО ДИФЕРЕНЦІЮВАННЯ КУЛЬТУРИ АУТОЛОГІЧНИХ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН КІСТКОВОГО МОЗКУ
3.1 Особливості виділення та культивування аутологічних МСК кісткового мозку. ___________________________________________ 45
3.2 Особливості хондрогенного диференціювання аутологічних мезенхімальних стовбурових кісткового мозку ___________________ 51
РОЗДІЛ 4
ОСОБЛИВОСТІ РЕПАРАТИВНОГО ХОНДРОГЕНЕЗУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КУЛЬТУРИ АУТОЛОГІЧНИХ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН КІСТКОВОГО МОЗКУ

4.1 Морфологічні зміни в зоні дефекту суглобового хряща та поза його межами через 45 днів після механічної травми в умовах плацебо. __ 57
4.2 Морфологічні зміни у зоні дефекту суглобового хряща та поза його межами через 45 днів після нанесення механічної травми та введення в порожнину суглоба культури недиференційованих аутологічних МСК кісткового мозку. ________________________________________ 61
4.3 Морфологічні зміни у зоні дефекту суглобового хряща та поза його межами через 45 днів після нанесення механічної травми та введення в порожнину суглоба культури аутологічних МСК із попередньо спрямованим хондрогенним диференціюванням. ___________________________ 65
4.4 Визначення участі аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку в репаративному хондрогенезі. ______________ 72

РОЗДІЛ 5
ВПЛИВ АУТОЛОГІЧНИХ МЕЗЕНХІМАЛЬНИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН КІСТКОВОГО МОЗКУ НА МЕТАБОЛІЗМ СУГЛОБОВОГО ХРЯЩА ПРИ ЙОГО ТРАВМАТИЧНОМУ ПОШКОДЖЕННІ__________________________ 77
РОЗДІЛ 6
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ _92
ВИСНОВКИ ______________________________________________________103

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ___________________________________________ 105

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЗФ ГП білковозв’язана фракція гідроксипроліну
ВФ ГП вільна фракція гідроксипроліну
ГАГ глікозаміноглікани
ГП гідроксипролін
ЕДТА - Етилендіамінтетрауксусна кислота
ЕДТА этилендіамінтетраацетат
МЕМ minimum essential medium
МСК мезенхімальні стовбурові клітини
СК стовбурові клітини
СХ суглобовий хрящ
FITC Fluorescein isothiocyanate

ВСТУП

Актуальність теми. За даними ВООЗ різними нозологічними формами захворювань суглобів страждають біля 4 % населення земної кулі, із ураженнями великих суглобів пов’язано 30 % випадків втрати тимчасової непрацездатності та 10 % інвалідності [4, 19].
Не дивлячись на відмінності в етіології, основною ланкою патогенезу цих захворювань є дефекти СХ, при яких швидко прогресує його дистрофія, яка призводить до розвитку остеоартрозу [4, 9, 20, 26, 67, 123].
Частка механічної травматизації СХ в структурі усіх внутрішньосуглобових ушкоджень доволі значна. За даними різних авторів під час артроскопічних втручань травми СХ зустрічаються у 63 92 %, серед яких на повношарові ушкодження складають 19,2 % [63, 87, 156].
Часто ушкодження СХ поєднуються з травмами інших тканин: так, наприклад, при ушкодженні зв’язок колінного суглоба СХ страждає в 14 25 %, а при ушкодженні менісків у 30 61 % [64].
Лише в США щорічно реєструється понад 900000 випадків травм суглобового хряща, з цього приводу виконується понад 200000 оперативних втручань [109].
Проблема усунення дефектів СХ в сучасній ортопедії залишається актуальною. Відсутність кровопостачання, лімфатичного дренажа та інервації СХ, а також складна організація його позаклітинного матриксу, не дозволяють хондроцитам мігрувати до ділянки ушкодження, що зумовлюює слабку репаративну реакцію в зоні дефекту [3, 156].
Механічні пошкодження СХ є причиною розвитку посттравматичного остеоартрозу та, як наслідок, часткової чи повної втрати працездатності, особливо, у осіб молодого віку.
Регенерація СХ здійснюється різними шляхами в залежності від глибини ураження. Часткове відновлення поверхневих дефектів СХ відбувається за рахунок посилення синтетичної та мітотичної активності хондроцитів. Однак, потенції хондроцитів, щодо загоювання таких ушкоджень обмежені: з часом їх активність зменшується, відбувається подальше руйнування структури матриксу та поглиблення дегенеративних змін у СХ. Певну роль у загоюванні часткових дефектів СХ відіграють МСК, які можуть переміщуватися із синовіального шару суглобової капсули в ділянку ушкодження та брати участь у процесах хондрорепарації [59, 95, 156].
Глибокі, що розповсюджуються у підхрящові відділи кістки, дефекти суглобової поверхні, є також частими наслідками внутрішньосуглобових травм. Регенерація таких дефектів відбувається за рахунок, мігруючих із субхондріального простору, МСК кісткового мозку, які можуть розмножуватися та диференціюватися в хондроцити. Але через складні міжклітинні взаємодії та відсутність оптимальних умов регенерат частіше набуває характеру сполучної тканини чи волокнистого хряща. Неадекватність біомеханічних та біохімічних властивостей сформованих тканин сприяє розвитку дегенеративно-дистрофічних змін у суглобі [3, 59].
Крім цього, запізніле та неадекватне лікування дефектів СХ прискорює прогресування дегенеративних процесів у травмованому суглобі.
При механічних дефектах СХ застосовують інвазивні способи лікування, які розподіляються на оперативні втручання на осередку ураження без заміщення дефекту хряща та часткову хондропластику. До перших відносяться абразивна артропластика та остеоперфорація. Однак, тканина, яка утворюється при використанні даних методів, має характер волокнистого хряща [14, 30].
Перспективною методикою є мозаїчна кістково-хрящова аутопластика, яка дозволяє відновити гіаліновий хрящ, однак вона може застосовуватися лише при невеликих обмежених траматичних дефектах та відсутності в тканинах суглоба загальних дегенеративно-дистрофічних змін [13, 148].
Інші артропластичні втручання розрізняються між собою за видом застосованих алогенних тканин (демінералізовані кістково-хрящеві тканини, реберна надхрящниця, меніск тощо). Але результати їх використання далекі від бажаного, оскільки у віддаленні строки, як правило, дефекти суглобової поверхні зберігаються або заповнюються волокнистою тканиною [30].
Останнім часом у світі для відновлення СХ і усунення його дефекту все більшої популярності набувають методи клітинної та тканинної імплантації. Джерелом одержання хондроцитів можуть служити як хондроцити із власне хрящової тканини, так і отримані шляхом культивування клітин попередників різного ступеня зрілості (ембріональні стовбурові клітини, фетальні тканини, МСК, стовбурові клітини плаценти, періостальні прогеніторні клітини та ін.) [3, 54].
Cеред біотехнологічних методів найбільшого розповсюдження набула методика ACI (імплантація аутологічних хондроцитів), яка дозволяє відновити гіаліноподібний хрящ. Для культивування хондроцитів використовують фрагмент здорової хрящової тканини. У даний час імплантація аутологічних хондроцитів є найбільш дослідженою у лікуванні дефектів СХ. Однак, ACI може використовуватися лише за умови відсутності в суглобі дегенеративних змін. Також рядом досліджень доведено, що при оцінці віддалених результатів ця методика не має переваг перед іншими артропластичними втручаннями, зокрема мозаїчною хондропластикою [54, 72].
Більш перспективним матеріалом для імплантації хряща, на думку багатьох вчених, є стовбурові мезенхімальні клітини пацієнта, які можуть отримуватися із спонгіозної кісткової тканини. На даний час у світі вивчається не лише застосування цих клітин для відновлення травмованого хряща, але й для лікування остеоартрозу. Однак, потенційні можливості стовбурових мезенхімальних клітин у регенерації СХ, їх безпечність та ефективність потребують подальших досліджень [50, 62, 66, 94].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідної роботи ДУ "Інститут травматології та ортопедії АМН України" на тему "Розробити систему діагностики, лікування та профілактики посттравматичного остеоартрозу колінного суглоба у спортсменів" (№ держреєстрації 0108U000064).
Мета дослідження вивчити вплив аутологічних МСК кісткового мозку на регенерацію СХ при його травматичному пошкодженні.
Основні завдання дослідження:
1. Визначити особливості виділення, культивування та направленого хондрогенного диференціювання МСК кісткового мозку.
2. Вивчити в експерименті на моделі механічного ушкодження СХ колінного суглоба перебіг репаративного хондрогенезу.
3. Дослідити в експерименті на моделі механічного ушкодження СХ колінного суглоба перебіг репаративного хондрогенезу в умовах введення культури недиференційованих аутологічних МСК кісткового мозку.
4. Дослідити в експерименті на моделі механічного ушкодження СХ колінного суглоба перебіг репаративного хондрогенезу в умовах введення культури аутологічних МСК кісткового мозку з попередньо спрямованим хондрогенним диференціюванням.
5. Провести порівняльну оцінку результатів перебігу репаративного хондрогенезу при введенні культур аутологічних МСК кісткового мозку з різним ступенем хондрогенного диференціювання.
6. Вивчити метаболічні процеси колагену і протеогліканів при травматичному ушкодженні СХ та оцінити вплив аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин кісткового мозку на дані процеси.
7. Підвердити в експерименті, що саме імплантовані аутологічні МСК кісткового мозку беруть участь у репаративному хондрогенезі при механічному ушкодженні СХ.
Об'єкт дослідження змодельований травматичний дефект суглобового хряща колінних суглобів кролів.
Предмет дослідження перебіг репаративного процесу в травматичному дефекті СХ при застосуванні культури аутологічних МСК кісткового мозку з різним ступенем хондрогенного диференціювання.
Методи дослідження:
- світлова мікроскопія використовувалася для дослідження гістологічних препаратів та культуральних досліджень;
- флюоресцентна мікроскопія використовувалася для віслідковування мічених МСК кісткового мозку у процесах хондрорепарації та культуральних дослідженнях;
- біохімічні методи дослідження для вивчення біохімічних змін в сироватці крові лабораторних тварин;
- статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного нами експериментального дослідження:
- встановлена пряма залежність колонієутворюючої активності аутологічних МСК кісткового мозку від щільності їх посіву та строку попереднього культивування на хондрогенний потенціал аутологічних МСК кісткового мозку;
- доведено в експерименті, що внутрішньосуглобове введення недиференційованої культури аутологічних МСК кісткового мозку позитивно впливає на перебіг репаративного хондрогенезу при механічному травматичному ушкодженні СХ, а саме призводить до формування в ділянці дефекту гіаліноподібної тканини, яка повністю заповнює травматичний дефект при обмежених або відсутніх дистрофічних і некротичних змінах у СХ;
- відмічено, що попередньо спрямоване хондрогенне диференціювання культури аутологічних МСК кісткового мозку у порівнянні із недиференційованою культурою не сприяє оптимізації перебігу репаративного хондрогенезу, адже в ділянці дефекту СХ формується гіаліноподібна тканинина з явищами її гіперплазії на фоні явищ дистрофії, некрозу та осередкової проліферації хондроцитів по краях дефекту;
- встановлено, що внутрішньосуглобове введення аутологічних МСК при травматичному пошкодженні СХ на початкових етапах розвитку патологічного процесу стабілізує метаболічні процеси в хрящовій тканині, а в подальшому нормалізує їх, досягаючи фізіологічних норм, які характерні для інтактних тварин;
- доведено, що саме імплантовані аутологічні МСК кісткового мозку безпосередньо беруть участь у репаративному хондрогенезі при механічному травматичному ушкодженні СХ.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені експериментальні дослідження та отримані дані свідчать про позитивний вплив аутологічних МСК кісткового мозку на репаративний хондрогенез при травматичному пошкодженні СХ. Це дає підстави пропонувати застосування аутологічних МСК кісткового мозку у лікуванні хворих із травматичними ушкодженнях СХ з метою відновлення функції ураженого суглоба та профілактики розвитку посттравматичного остеоартрозу.
Особистий внесок здобувача. Автором визначені вибір наукового напрямку, мети та завдань дослідження. Дисертант провів інформаційно-патентний пошук, аналіз спеціальної літератури з досліджуваної проблеми, вибрав об'єкт дослідження та детермінував групу експериментальних тварин, самостійно виконав експериментальну частину досліджень, брав участь у підготовці та описанні препаратів для гістоморфологічних досліджень. Самостійно провів статистичний аналіз даних експериментального дослідження, опублікував 9 наукових робіт у співавторстві. У даних роботах участь здобувача полягала у бібліографічному пошуку, експериментальних дослідженнях та статистичних обчисленнях.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертаційної роботи заслухані на: XIV з’їзді ортопедів- травматологів України (Одеса, 2006); ІІІ Всеросійському симпозіумі з міжнародною участю Актуальные вопросы тканевой и клеточной трансплантологии” (Москва, 2007); ІІ Всеукраїнській школі з міжнародною участю Фізіологія та морфологія тканин опорно-рухової системи в нормі і при ішемічних ушкодженнях” (Київ-Черкаси, 2007); науково-практичній конференції з міжнарадною участю Актуальні питання діагностики і лікування пошкоджень і захворювань колінного суглоба у спортсменів ” (Алушта, 2007); Науково-практичній конференції з міжнародною участю Новітні технології в спеціалізованій медичній допомозі” (Київ, 2007); IV з’їзді трансплантологів України (Київ, 2007), науково-практичній конференції з міжнарадною участю Актуальні проблеми сучасної артрології ” (Київ, 2008) та науково-практичних конференціях ДУ Інститут травматології та ортопедії АМН України” (Київ, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 робіт, у тому числі 5 робіт у виданнях, сертифікованих ВАК України. Отримано патент на корисну модель № 36403 Спосіб лікування дефектів суглобового хряща колінного суглоба”.
Автор висловлює свою вдячність проф. Бруску А.Т., проф. Магомедову О.М., к.б.н. Гончарук О.І., проф. Петренку О.Ю. за сприяння та допомогу у проведенні даних досліджень.
РОЗ

Список литературы

ВИСНОВКИ
В роботі на підставі отриманих результатів проведеного експериментального дослідження впливу внутрішньосуглобового введення культури аутологічних МСК кісткового мозку на регенерацію суглобового хряща вирішене актуальне медичне завдання оптимізації хондрорепарації при дефектах суглобового хряща.

1. Для нарощування маси клітин у культурі щільність посіву 50 клітин/см2 є оптимальною. Найкращий хондрогенний потенціал проявляється в культурі із 7-денною преінкубацією в стандартному середовищі.
2. Після механічного ушкодження при збереженій підхрящовій кістковій пластинці у дефекті СХ формується фіброзна тканина з ділянками дистрофії та некрозу. У навколишньому СХ також виникають прояви дегенеративно-дистрофічного процесу, які можна кваліфікувати як типову картину початку розвитку післятравматичного остеоартрозу.
3. Внутрішньосуглобове введення культури недиференційованих аутологічних МСК кісткового мозку після отримання механічного дефекту СХ без ушкодження підхрящової кісткової пластинки призводить до формування в ділянці дефекту гіаліноподібної тканини, яка повністю заповнює травматичний дефект, при обмежених або відсутніх дистрофічних і некротичних змінах у навколишньому суглобовому хрящі.
4. Внутрішньосуглобове введення культури аутологічних МСК кісткового мозку з попередньо спрямованим хондрогенним диференціюванням призводить до формування в ділянці дефекту СХ гіаліноподібної тканинини з явищами її гіперплазії. Обмежені краями дефекту прояви дистрофії та некрозу спостерігали на фоні осередкової проліферації хондроцитів.
5. Аналіз отриманих даних за альтернативною OS шкалою виявив достовірно кращий результат при застосуванні недиференційованої культури аутологічних МСК (8,6±0,24) у моделі механічного травматичного пошкодження СХ в порівнянні з культурою аутологічних МСК із спрямованим хондрогенним диференціюванням (7,6± 0,24), (р<0,05).
6. У експериментальних тварин при травматичному пошкодженні СХ порушуються метаболічні процеси, що приводить до структурно-функціональних змін в хрящовій тканині та розвитку патологічного процесу. Ці зміни виявляються на 7-у добу і посилюються в наступні строки спостереження. Внутрішньосуглобове введення аутологічних МСК на початкових етапах розвитку патологічного процесу стабілізує метаболічні процеси в хрящовій тканині, а в подальшому нормалізує їх, досягаючи фізіологічних норм, які характерні для інтактних тварин.
7. Методом мічення аутологічних МСК кісткового мозку за допомогою флюоресцентних зондів РКН-26 доведено, що аутологічні МСК кісткового мозку безпосередньо беруть участь у процесах хондрорепарації при їх внутрішньосуглобовому введенні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Алгоритм лікування хворих на остеоартроз колінних суглобів / Г. В. Гайко, А. В. Калашніков, Т. І. Осадчук, В. М. Підгаєцький // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2007. № 3. С. 58.
2. Артроскопическая диагностика и лечение локальных повреждений хряща коленного сустава / О. Л. Эйсмонт, А. В. Борисов, Б. В. Малюк, Д. В. Букач // Вестн. травматол. и ортопед. им. Н. Н. Приорова. 2007. № 3. С. 111116.
3. Белогородцев С. Н. Использование мезенхимальных стволовых клеток при полнослойных дефектах суставной поверхности /С. Н. Белогородцев, Н. Г. Колосов, Д. М. Самарин // Травматол. и ортопед. России. 2005. № 35. С. 2728.
4. Беневоленская Л. И. Эпидемиология ревматических болезней / Л. И. Беневоленская, М. М. Бржезовский. М.: Медицина, 1988. 238 с.
5. Використання альфафоркалу в лікуванні хворих з остеоартрозом колінного суглоба / Г. В. Гайко, А. В. Калашніков, І. В. Рой [та ін.] // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2005. № 3. С. 6569.
6. Волков А. В. Тканевая инженерия: новые перспективы развития медицины /А. В. Волков // Клеточная трансплантология и тканевая инженерия. 2005. № 1. С. 5763.
7. Гавелка С. Механизмы деструкции и атрофии хряща и кости с точки зрения ревматолога / С. Гавелка // Ревматология. 1989. № 3. С. 4751.
8. Гайко Г. В. Використання аутологічних мезенхімальних стовбурових клітин при травматичних пошкодженнях суглобового хряща (експериментальне дослідження) / Г. В. Гайко, О. О. Коструб, В. І. Гріщенко [та ін.] // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2008. №1. С. 59.
9. Гайко Г. В. Остеоартроз медико-соціальна проблема та шляхи її вирішення / Г. В. Гайко // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2003. №4. С. 58.
10. Гайко Г. В. Остеоартроз новий підхід до його профілактики / Г. В. Гайко, А. Т. Бруско, Є. В. Лимар // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2005. №2. С. 511.
11. Гончарук Е. И. Опыт применения культуры эмбриональных фибробластов для репарации суставного хряща у крыс / Е. И. Гончарук, Н. А. Волкова, И. А. Засаднюк [и др.] // Трансплантология. 2007. Т. 1, №9. С. 3944.
12. Досягнення, проблеми і перспективи розвитку регенераційної медицини / О. Л. Кухарчук, В. В. Радченко, В. М. Сірман [та ін.] // Медицина залізничного транспорту України. 2003. № 3. С. 8799.
13. Зазірний І. М. Використання кістково-хрящових аутотрансплантатів у лікуванні повношарових дефектів хряща колінного суглоба / І. М. Зазірний, В. Г. Євсєєнко // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2003. №4. С. 2933.
14. Зазірний І. М. Обгрунтування вибору методики хірургічного лікування малих дефектів хряща колінного суглоба / І. М. Зазірний, В. Г. Євсєєнко // Ортопед., травматол. и протезир. 2007. - № 2. С. 31-35.
15. Зазірний І. М. Хірургічне лікування остеоартрозу колінного суглоба / І. М. Зазірний, М. К. Терновий. К.: Навч. кн., 2005. 190 с.
16. Кляцкин С. А. Определение гликозаминогликанов орциновым методов в крови больных / С. А. Кляцкин, Р. И. Лифшиц // Лаб. дело. 1989. № 10. С. 5153.
17. Коструб О. О. Використання стовбурових клітин строми кісткового мозку у лікуванні пацієнтів з пошкодженням суглобового хряща колінного суглоба / О. О. Коструб, В. І. Гріщенко, О. Ю. Петренко [та ін.] // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2007. №1. С. 3438.
18. Коструб О. О. Реабілітаційне лікування пацієнтів з пошкодженням суглобового хряща колінного суглоба після артроскопічних артропластичних втручань / О. О. Коструб, І. А. Засаднюк, В. Б. Заєць [та ін.] // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2007. №3. С. 2629.
19. Купчинов Б. И. Биотрибология синовиальных суставов / Б. И. Купчинов, С. Ф. Ермаков, Е. Д. Белоенко. Минск : Веды, 1997. 272 с.
20. Лаврищева Г. И. Морфологические и клинические аспекты репаративной регенерации опорных органов и тканей / Г. И. Лаврищева, Г. А. Оноприенко. М. : Медицина, 1996. 208 с.
21. Левенец В. Н. Артроскопия / В. Н. Левенец, В. В. Пляцко. К. : Наук. думка, 1991. 229с.
22. Левенець В. М. Діагностика та лікування пошкоджень суглобового хряща у спортсменів / В. М. Левенець, М. М. Риган, А. Т. Бруско // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2007. № 3. С. 4651.
23. Лечебная тактика при деформирующем артрозе коленного сустава / О. И. Рыбачук, К. И. Катонин, А. В. Калашников [и др.] // Ортопед., травматол. и протезир. 1999. - № 3. С. 74-76.
24. Магомедов С. Метаболічні порушення в органічній основі хрящової тканини у хворих на остеоартроз колінного суглоба / С. Магомедов, Т. І. Осадчук, Т. А. Кузуб // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2007. №2. С. 3441.
25. Особливості метаболізму та структурно-функціонального стану кісткової та хрящової тканини при гіпокінезії / Г. В. Гайко, Л. І. Апуховська, А. Т. Бруско [та ін.] // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2005. №3. С. 510.
26. Остеоартроз: современное состояние проблемы / С. П. Миронов, Н. П. Омельяненко, А. И. Орлецкий [и др.] // Вестн. травматол. и ортопед. им. Н. Н. Приорова. 2001. № 2. С. 9699.
27. Пашков О. Є. Обгрунтування можливості застосування біологічних замінників синовіальної рідини / О. Є. Пашков // Вісн. ортопед., травматол. та протезув. 2006. №4. С. 4650.
28. Перспективы применения клеточных технологий в травматологии и ортопедии (обзор литературы) / А. М. Савинцев, А. Б. Смолянинов, Д. В. Булгин, М. А. Булатов // Травматол. и ортопед. Росии. 2007. № 4. С. 5860.
29. Плюрипотентность клеток костного мозга и перспективы их использования в клеточной терапии / Е. А. Щегельская, Ю. Е. Микулинський, А. В. Ревищин [и др.] // Онтогенез. 2003. Т. 34, № 3. С. 228235.
30. Поляков В. Ю. К вопросу о замещении дефектов суставных поверхностей костно-хрящевыми аллотрансплантатами (экспериментальное иследование) / В. Ю. Поляков, И. П. Кудрявцева, А. В. Антипов // Ортопед., травматол. и протезир. 2000. № 1. С. 3741.
31. Правдюк А. И. Хондрогенная дифференцировка и трансплантация стромальных клеток костного мозга, инкапсулированных в альгинатные микроносители / А. И. Правдюк, А. Ю. Петренко, И. А. Засаднюк [и др.] // Трансплантология 2007. Т.1, №9. С. 228230.
32. Применение препаратов гиалуроновой кислоты для лечения остеоартроза / О. В. Оганесян, Л. А. Семенова, А. П. Хапилин [и др.] // Вестн. травматол. и ортопед. им. Н. Н. Приорова. 2007. № 2. С. 4146.
33. Пустовойт Б. А. Хирургическое лечение диспластического гонартроза / Б. А. Пустовойт //Зб. наук. пр. КМАПО ім. П. Л.Шупика. Вип. 12. К. : Буковина, 2003. С. 99104.
34. Радченко В. А. Регенерация суставного хряща в условиях применения культивируемых клеток хрящевого дифферона / В. А. Радченко // Таврический медико-биологич. вест. 2004. Т. 7, № 4. С. 270274.
35. Тофт Ю. Артроз коленного сустава / Ю. Тофт. К. : Книга, 2000. 96 с.
36. Филиппенко В. А. Применение препарата Дона” у пациентов с остеоартрозом коленного сустава ІІІ стадии / В. А. Филиппенко, А. В. Танькут // Ортопед., травматол. и протезир. 2007. - № 4. С. 100-103.
37. Филиппенко В. А. Применение препарата хондроитин комплекс у пациентов с остеоартрозом коленного сустава ІІІ стадии / В. А. Филиппенко, А. В. Танькут // Ортопед., травматол. и протезир. 2007. - № 4. С. 81-84.
38. Хрящ / В. Н. Павлова, Т. Н. Копьева, Л. И. Слуцкий, Г. Г. Павлов. М. : Медицина, 1988. 317 с.
39. Чайлахян Р. К. Пролиферативные и дифференцировочные потенции индивидуальных клонов стромальных клеток-предшественников кост­ного мозга / Р. К. Чайлахян, Ю. В. Герасимов, А. И. Куралесова [и др.] // Известия АН. Сер. биол. 2001. № 6. С. 682692.
40. Эйсмонт О. Л. Артроскопическая остеохондральная аутотрансплантация в лечении изолированных повреждений хряща коленного сустава / О. Л. Эйсмонт // Укр. журн. малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2004. Т. 8, № 1. С. 2328.
41. Akizuki S. Does аrthroscopic abrasion arthroplasty promote cartilage regeneration in osteoarthritic knees with eburnation? A prospective study of high tibial osteotomy with abrasion arthroplasty versus high tibial osteotomy alone / S. Akizuki, S. Yasukawa, T. Takizawa // Arthroscopy. 1997. Vol. 13. P. 917.
42. Alhadlaq A. Mesenchymal stem cells: isolation and therapeutics / A. Alhadlaq, J. J. Mao // Stem. Cells. Dev. 2004. Vol. 13, № 4. P. 436448.
43. Arthroscopic evaluation of potential structure modifying activity of hyaluronan (Hyalgan) in osteoarthritis of the knee / V. Listrat, X. Ayral, F. Patarnello [et al.] // Osteoarthritis Cartilage. 1997. Vol. 5. P. 153160.
44. Articular cartilage changes seen with magnetic resonance imaging-detected bone bruises as­ sociated with acute anterior cruciate ligament rupture / D. L. Johnson, W. P. Jr. Urban, D. N. Caborn [et al.] // Am. J. Sports. Med. 1998. Vol. 26. P. 409414.
45. Articular cartilage defects reconstruction by plasma rich growth factors / R. Cugat, J. M. Carrillo, I. Serra, C. Soler // Basic science, clinical repair and reconstruction of articular cartilage defects: current status and prospects / Еd. S. Zanasi, M. Brittberg, M. Marcacci. 2006. Vol. 2. P. 801807.
46. Autogenous osteochondral graft technique for replacing knee cartilage defects in dogs / L. Hangody, G. Kish, Z. Karpati [et al.] // Orthopedics. 1997. Vol. 5. P. 175181.
47. Autologous bone marrowstromal cell transplantation for repair of full-thickness articular cartilage defects in human patellae: two case reports / S. Wakitani, T. Mitsuoka, N. Nakamura [et al.] // Cell. Transplant. 2004. Vol. 13, № 5. P. 595600.
48. Autologous osteochondral mosaicplasty / L. Hangody, G. Rathonyi, Z. Duska [et al.] // J. Bone Jt Surg. 2004. Vol. 86-A (Suppl. 1). P. 65.
49. Barry F. P. Biology and clinical applications of mesenchymal stem cells / F. P. Barry // Birth. Defects Res. C. Embryo Today. 2003. Vol. 69, № 3. P. 250256.
50. Barry F. P. Mesenchymal stem cells: clinical applications and biological characterization / F. P. Barry, J. M. Murphy // Int. J. Biochem. Cell. Biol. 2004. Vol. 36, № 4. P. 568584.
51. Berlet G. C. Treatment of unstable osteochondritis dissecans lesions of the knee using autogenous osteochondral grafts (rnosaicplasty) / G. C. Berlet, A. Mascia, A. Miniaci // Arthroscopy. 1999. Vol. 15. P. 312316.
52. Biomechanics of integrative cartilage repair / V. Vindigni, B. Zavan, R. Cortivo, G. Abatangelo // Basic science, clinical repair and reconstruction of articular cartilage defects: current status and prospects / Еd. S. Zanasi, M. Brittberg, M. Marcacci. 2006. Vol. 1. P. 8792.
53. Blunk T. Differential ef­fects of growth factor on tissue-engineered cartilage / T. Blunk, A . Sieminski, K. Gooch // Tissue Eng. 2002. Vol. 8. P. 7384.
54. Brittberg M. Articular cartilage repair in the knee joint with autologous chondrocytes and periosteal graft / M. Brittberg // Orthop. Traumatol. 2001. № 3. P. 185194.
55. Brittberg M. Introduction to an articular cartilage classification /M. Brittberg, L. Peterson // ICRS News. 1998. № 1. P. 58.
56. Buckwalter J. A. Articular cartilage injuries / J. A. Buckwalter // Clin. Orthop. 2002. Vol. 402. P. 2137.
57. Buckwalter J. A. Articular cartilage / J. A. Buckwalter // Instr. Course Lect. 1983. Vol. 32. P. 349370.
58. Buckwalter J. A. Articular cartilage: Degeneration and osteoarthritis, repair, regeneration, and transplantation / J. A. Buckwalter, H. J. Mankin // Instr. Course Lect. 1998. Vol. 47. P. 487504.
59. Buckwalter J. A. Articular cartilage: Injuries and potential for healing / J. A. Buckwalter // J. Orthop. Sports. Phys. Ther. 1998. Vol. 28. P. 192202.
60. Buckwalter J. A. Articular cartilage: Tissue design and chondrocyte-matrix interactions / J. A. Buckwalter, H. J. Mankin // Instr. Course Lect. 1998. Vol. 47. P. 477486.
61. Caplan A. I. Characterization of cells with osteogenic potentialfrom human marrow / A. I. Caplan, S. E. Haynesworth, J. Goshima, V. M. Goldberg // Bone. 1992. Vol. 13, № l. P. 8188.
62. Caplan A. I. Mesenchymal stem cells and gene therapy / A. I. Caplan // Clin. Orthop. 2000. Vol. 379 (Suppl). P. 6770.
63. Cartilage injuries: a review of 31,516 knee arthroscopies / W.W. Curl, J. Krome, E. S. Gordon [ et al.] // Arthroscopy. 1997. Vol. 13. P. 456460.
64. Cartilage repair with periosteal flap / G. Cerulli, E. Trinchese, A. Caraffa [et al.] // Basic science, clinical repair and reconstruction of articular cartilage defects: current status and prospects / Еd. S. Zanasi, M. Brittberg, M. Marcacci. 2006. Vol. 1. P. 171175.
65. Characterization of fibroblastic stromal cells from murine bone marrow / A. H. Piersma, K. G. Brockbank, R. E. Ploemacher [et al.] // Exp. Hematol. 1985. Vol. 13. P. 237243.
66. Chondrogenic differentiation ofcultured human mesenchymal stem cells from marrow / A. M. Mackay, S. C. Beck, J. M. Murphy [et al.] // Tissue Eng. 1998. Vol. 4, № 4. P. 415428.
67. Chost P. Osteoarthritis, genetic and molecular mechanisms / P. Chost, M. Smith // Biogerontology. 2002. № 3. P. 8588.
68. Christel P. Les greffes osteochondrales selon la technique de la mosaicplasty / P. Christel, G. Versier, P. Landreau, P. Djian // Maitrise Orthop. 1998. Vol. 76. P. 1.
69. Circulating skeletal stem cells / S. A. Kuznetsov, M. H. Mankani, S. Gronthos [et al.] // J. Cell. Biol. 2001. Vol. 153, № 5. P. 11331140.
70. Clark C. R. Development of the menisci of the human knee joint: Morphological changes and their potential role in childhood meniscal injury / C. R. Clark, J. A. Ogden // J. Bone Jt Surg. 1983. Vol. 65-A. P. 538547.
71. Clinical responses to bone marrow transplantation in children with severe osteogenesis imperfecta / E. M. Horwitz, D. J. Prockop, P. L. Gordon [et al.] // Blood. 2001. Vol. 97. P. 12271231.
72. Clinical results and correlation with MRI findings of autologous chondrocyte implantation (ACI) with a minimum 12 months prospective follow up / I. Henderson [et al.] // J. Bone Jt Surg. 2003. Vol. 85. P. 10601066.
73. Dahlberg L. Intra-articular injection of hyaluronan in the knee. An effective therapy or placebo? / L. Dahlberg // Lakartidningen. 1994. Vol. 91. P. 34063408.
74. Dahlberg L. Intraarticular injections of hyaluronan in patients with cartilage abnormalities and knee pain. A one-year double-blind, placebo-controlled study / L. Dahlberg, L. S. Lohmander, L. Ryd // Arthritis Rheum. 1994. Vol. 37. P. 521528.
75. Dahlberg L. Positive discoveries on hyaluronan should be tested in a new trial (letter) / L. Dahlberg // Lakartidningen. 1994. Vol. 91. P. 4244.
76. Daley G. Q. Realistic prospects for stem cell therapeutics / G. Q. Daley, M. A. Goodell, E. Y. Snyder // Hematology (Am. Soc. Hematol. Educ. Program). 2003. P. 398418.
77. Different effects of high molecular weight sodium hyaluronate and NSAID on the progression of the cartilage degeneration in rabbit OA model / M. Mihara, S. Higo, Y. Uchiyama [et al.] // Osteoarthritis and Cartilage. 2007. Vol. 15, № 5. P. 543549.
78. Effect of bipolar radiofrequency energy on human articular cartilage: comparison of confocal laser microscopy and light microscopy / Y. Lu, R. B. Edwards, V. L. Kalscheur [et al