ДІАГНОСТИКА ТА КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТИЧНОЇ СПОНДІЛОПАТІЇ В ДІТЕЙ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
«ІНСТИТУТ ТРАВМАТОЛОГІЇ ТА ОРТОПЕДІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ЩЕРБАК МИХАЙЛО ЛЕОНІДОВИЧ

УДК: 616.711-018.3-002.28-053.2-08

ДІАГНОСТИКА ТА КОНСЕРВАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ
ТРАВМАТИЧНОЇ СПОНДІЛОПАТІЇ В ДІТЕЙ

14.01.21 травматологія та ортопедія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Наукові керівники:
Сташкевич Анатолій Трохимович
доктор медичних наук, професор

Горленко Олеся Михайлівна
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..4
ВСТУП ....5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Сучасна концепція травматичної спонділопатії...11
1.2. Клініко-рентгенологічні критерії діагностики травматичної спонділопатії...17
1.3. Біохімічні показники при травматичній спонділопатії ..24
1.4. Лікування травматичної спонділопатії .....27
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Обстеження дитячого контингенту ...33
2.2. Методика статистичної обробки результатів34
2.3. Методи дослідження ......34
2.3.1. Ортопедичний огляд ...34
2.3.2. Рентгенологічне дослідження ..35
2.3.3. Магнітно-резонансна томографія ...36
2.3.4. Біомеханічний метод електротензодинамометрії .36
2.3.5. Біохімічні методи 37
2.3.5.1. Дослідження гормонального фону гіпофізу і
щитовидної залози ...39
2.3.5.2. Дослідження мінерального обміну ...40
2.4. Комплексний метод лікування дітей з травматичною
спонділопатією .....41
РОЗДІЛ 3. КЛІНІКО-РЕНТГЕНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ДІТЕЙ З ТРАВМАТИЧНОЮ СПОНДІЛОПАТІЄЮ
3.1. Особливості клінічного перебігу травматичної спонділопатії
у дітей .45
3.2. Рентгенологічна симптоматика травматичної спонділопатії
у дітей .49
РОЗДІЛ 4. ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ДІТЕЙ З ТРАВМАТИЧНОЮ СПОНДІЛОПАТІЄЮ
4.1. Результати біохімічних досліджень у дітей з травматичною
спонділопатією....67
4.2. Результати досліджень рівнів гормонів у дітей з травматичною
спонділопатією 68
4.3. Результати досліджень мікроелементів у дітей з травматичною
спонділопатією 69
РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ КОНСЕРВАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТИЧНОЇ СПОНДІЛОПАТІЇ У ДІТЕЙ
5.1 Динаміка больового синдрому у дітей з травматичною спонділопатією72
5.2 Динаміка показників біохімічного аналізу крові у дітей
з травматичною спонділопатією...74
5.3 Оцінка результатів лікування за даними динамометрії....93
5.4 Оцінка результатів лабораторних показників через 3 місяці.......96
5.5 Оцінка результатів лікування за даними динамометрії
через 3 місяці ....101
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..106
ВИСНОВКИ 127
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ...129
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...130

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АлТ аланінамінотрансфераза
АсТ аспартатамінотрансфераза
АФН анатомофункціональна невідповідність
ВАШ візуальноаналогова шкала
ВНС вегетативна нервова система
ДД деформуючі дорсопатії
ДЗХ дегенеративні захворювання хребта
КТ комп’ютерна томографія
ЛФК лікувальна фізкультура
МРТ магнітнорезонансна томографія
ОРА опорноруховий апарат
ПІР післяізометрична релаксація
РД рентгенографічне дослідження
СТГ соматотропний гормон
СФН структурнофункціональна невідповідність
ТТГ тиреотропний гормон
Т3 трийодтиронін
Т4 тироксин
ТС травматична спонділопатія
УЗД ультразвукове дослідження
ЦНС центральна нервова система
Cu мідь
Fe залізо
J йод
P2O5 фосфор
Zn цинк

ВСТУП
Актуальність роботи. В останні роки спостерігається тенденція до зростання кількості захворювань хребта у осіб юнацького віку. Щорічно в Україні за медичною допомогою з приводу дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта звертаються біля 1 мільйона пацієнтів, із них 3,5 % складають діти [103].
За даними Національного центру статистики охорони здоров’я США у 1997 році в цій державі звертання тільки внаслідок поперекового болю у осіб молодого віку склало 77,8 випадків на 1000 чоловік. На лікування таких хворих в США щорічно витрачається 18 мільярдів доларів [298].
Згідно зі статистикою за останнє десятиріччя відмічається зростання захворюваності хребта з 6,8 % до 8,4 % дитячої популяції [304].
Через складну анатомічну будову хребта та розмаїття його функцій (опорна, захисна для спинного мозку ) ця ділянка малодоступна для вивчення етіології і патогенезу патологічних станів хребта, яка входить сьогодні в компетенцію педіатрів, як первинна ланка діагностики і скерування хворих до ортопедів-травматологів, невропатологів, нейрохірургів.
Широке використання рентгенологічного методу обстеження хворих дало можливість виявити такі патологічні стани, як нестабільність хребта та стеноз хребетного каналу. Поряд з цим описані патологічні зміни в замикальних пластинках, міжхребцевих дисках і дрібних суглобах хребта.
На цьому тлі серед дегенеративно-дистрофічних захворювань у дітей на перший план виступають хвороби хребта, які відносяться до групи під загальною назвою "спонділопатії".
В Міжнародній класифікації хвороб 10 перегляду спонділопатія розглядається одним із різновидів дорсопатій, пов’язаних з дегенеративно-дистрофічними змінами кісткових та хрящових структур хребцево-рухових сегментів переважно переднього і заднього комплексів хребта.
Однак, емпірично накопичений медичний досвід ніяк не пояснює генезис цього розповсюдженого захворювання і не дозволяє розшифрувати цей термін, який носить збірний характер [104].
Наші закордонні колеги використовують термін "дегенеративні захворювання хребта" (degenerative disease), але до патогенетичних факторів відносять в першу чергу: травматичні ураження, дисциркуляторні порушення трофіки, дисгормональні фактори, малодосліджені зміни обміну речовин (гіповітамінози, мікро і макроелементози) [338].
Дегенеративні захворювання хребта розглядаються, як мультифакторні захворювання, які розвиваються під дією численних факторів внутрішнього та зовнішнього середовища [168].
В уявленні про патогенез захворювань хребта основоположною є теза про те, що постійна дія біомеханічного чинника, який перебуває у тісному причинно-наслідковому взаємозв’язку і взаємодії з метаболічним фактором, призводить до адаптивної структурно-функціональної перебудови системи [34, 104, 107].
Вважається, що початковою ланкою є порушення живлення міжхребцевого диску з наступними дистрофією та асептичним некрозом драглистого ядра міжхребцевого диску, проліферативними процесами та реактивним запаленням сполучних структур.
Пошкодження складових опорно-рухового апарату (ОРА) стереотипно викликає викид біохімічних та імунологічних активних медіаторів, стимулюючи при цьому чутливі рецептори [6].
Разом з цим діагностика та лікування травматичної спонділопатії має значні труднощі. Покращення діагностики потребує більш повного вивчення метаболізму органічного і мінерального компонентів тканин хребта, а також деяких гормонів, що беруть участь у регуляції її обміну, що можна використовувати як критерії лікування травматичної спонділопатії. Бракує також робіт, присвячених лікуванню дітей, хворих на травматичну спонділопатію методом кінезотерапії та корекції мінерального обміну. Виходячи з цього, проблема ранньої діагностики і прогнозування перебігу післятравматичних дегенеративних змін хребта у дітей є актуальною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи на тему "Екзо- та ендоекологія дитячого організму, мінеральний гомеостаз та шляхи його корекції", № державної реєстрації 0105U00768, яка виконується на кафедрі дитячих хвороб ВДНЗ "Ужгородський національний університет" МОН України. Здобувач є співвиконавцем цього дослідження.
Мета роботи - оптимізувати результати діагностики та консервативного лікування травматичної спонділопатії в дітей.
Завдання дослідження:
1. Виявити фактори ризику розвитку травматичної спонділопатії у дітей та виділити провідні неврологічні синдроми захворювання.
2. Визначити рентгенологічні ознаки травматичної спонділопатії у дітей.
3. Дослідити динаміку показників крові: аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, хондроїтинсульфату, рівень соматотропного гормону, тиреотропного гормону, трийодтироніну, тироксину та рівнів заліза, міді, цинку, фосфору, йоду в крові і сечі у дітей з травматичною спонділопатією та на тлі вроджених і набутих деформацій хребта та грудної клітки.
4. За даними динамометрії оцінити силову характеристику м'язів спини і черевного пресу в пацієнтів з травматичною спонділопатією.
5. Розробити комплекс консервативної медикаментозної терапії та кінезотерапії для хворих з травматичною спонділопатією і оцінити його ефективність.
Об’єкт дослідження: діти з травматичною спонділопатією.
Предмет дослідження: післятравматичні дегенеративні зміни хребта у дітей.
Методи дослідження. Моніторинг клініко-анамнестичних даних (збір скарг та анамнезу, об’єктивне обстеження). При рентгенографічних дослідженнях вивчали: а) рентгенологічні ознаки дегенеративно-дистрофічних змін хребта на звичайних функціональних спонділограмах відповідного відділу хребта; б) рентгенометричні критерії, що характеризують конфігурацію хребта у сагітальній та фронтальній площинах, форму тіл хребців, дислокацію поперекових хребців. Визначення функціонального стану опорно-рухової системи за даними динамометрії м'язів спини і черевного пресу. Біохімічні дослідження: визначення мікроелементів крові і сечі атомно-абсорбційним та фотометричним методами та рівні гормонів гіпофіза і щитовидної залози в крові імуноферментним методом.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведеного комплексного клініко-лабораторного, інструментального, біохімічного досліджень:
• визначено додаткові фактори ризику розвитку травматичної спонділопатії в дітей;
• встановлено діагностичне значення показників хондроїтинсульфату і мікроелементів при травматичній спонділопатії;
• доведено, що у хворих з дисплазією сполучної тканини прискорюється розвиток дегенеративно-дистрофічного процесу в хребті після перенесеної травми;
• вперше розроблено комплекс фізичних методів реабілітації для нормалізації тонусу м’язів спини і черевного пресу в дітей з травматичною спонділопатією;
• запропоновано метод комплексного медикаментозного лікування та кінезотерапії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в оптимізації та впровадженні в клінічну практику запропонованих діагностичних тестів травматичної спонділопатії у дітей, які дають можливість ранньої діагностики захворювання та своєчасно розпочати адекватну терапію.
Рекомендовано включити в діагностику визначення біохімічних показників (аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, хондроїтинсульфату, мікроелементів) для своєчасного визначення стану при травматичній спонділопатії та вибору раціональної тактики лікування.
Запропоновано метод консервативного лікування дітей з травматичною спонділопатією з урахуванням порушень мінерального гомеостазу (з включенням мікроелементів і препаратів йоду) та комплекс ізометричних вправ для зменшення проявів патологічних змін у тканинах хребта.
Діти з ознаками дисплазії сполучної тканини (аномалії розвитку хребта та грудної клітки) потребують систематичного моніторингу та проведення курсів реабілітаційного лікування 2-3 рази на рік в умовах стаціонару, а дітям з наявністю дегенеративно-дистрофічних змін після перенесеної травми достатньо застосування контрольованої загально-фізичної підготовки і занять плаванням, як профілактичних заходів з амбулаторним спостереженням 2 рази на рік.
Особистий внесок здобувача. Автором визначено мету, підібрано та сформовано групи дітей, що підлягали дослідженню. Проведено клінічні спостереження, зібрано та статистично оброблено матеріал. Дисертант сформулював усі положення дослідження, здійснив узагальнення результатів роботи та провів їх оцінку. Автором обґрунтовані практичні рекомендації. Результати дисертаційного дослідження впроваджено в практику на базі обласної дитячої лікарні м. Мукачева та діагностичного відділення дитячої міської клінічної лікарні м. Ужгорода.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації висвітлені і обговорені на ІV Національному конгресі ревматологів України (Полтава, 2005); ІІІ Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених "Молодь та медична наука на початку ХХІ століття" (Вінниця, 2006); ІІІ Міжнародній медико-фармацевтичній конференції студентів та молодих вчених (Чернівці, 2006); Міжнародній науково- практичній конференції "Остеопороз: епідеміологія, клініка, діагностика, профілактика і лікування" (Євпаторія, 2006); Міжнародній науково-практичній конференції з міжнародною участю "Сучасні проблеми артрології" (Київ, 2008).
Публікації на тему дисертації. Основні положення дисертації викладено в 7 наукових роботах, серед них 5 у фахових виданнях, що сертифіковані ВАК України, та одна монографія.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 168 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 31 таблицею і 19 рисунками та складається зі вступу, огляду літератури, клінічної характеристики обстежених дітей та опису матеріалів і методів дослідження, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, рекомендацій, переліку використаних джерел 359, у тому числі 263 країн СНД та 96 далекого зарубіжжя.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної травматології та ортопедії, яке полягає в покращенні діагностики та результатів лікування травматичної спонділопатії у дітей.
1. Факторами ризику розвитку травматичної спонділопатії в дітей є травма хребта (26,3 %), особливо травма на тлі аномалій розвитку хребта та грудної клітки (23,7 %). Провідними клінічними синдромами травматичної спонділопатії у дітей є м’язово-тонічний (78,1±3,9 %), торакалгічний (55,4±4,7 %), цефалгічний (29,1±4,3 %), цервікалгічний (23,6±4,1 %) і люмбалгічний (21±3,8 %) синдроми.
2. Рентгенологічні прояви травматичної спонділопатії у пацієнтів (нерівність замикальних пластинок хребців у 88,7±3,5 %, звуження міжхребцевої щілини у 86,2±3,8 % та щілини міжхребцевих суглобів у 26,3±4,9 %, асиметрія щілини у 15±3,9 % та зміна площини міжхребцевих суглобів у 21,3±4,6 %) дозволяють оцінити вираженість дегенеративно-дистрофічних змін у передньому та задньому опорних комплексах хребта.
3. При травматичній спонділопатії на тлі вроджених і набутих деформацій хребта та грудної клітки, у порівнянні з показниками дітей з спонділопатією на тлі травми, встановлено глибокі порушення біохімічних показників, а саме, зниження концентрація хондроїтинсульфату (0,041±0,001 г/л). У той же час підвищується активність аспартатамінотрансферази (0,52±0,02 ммоль/л) та рівень лужної фосфатази (5737,91±241,19 нмоль/с.л).
4. Виявлено пряму залежність між підвищенням активності аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, зниженням концентрації хондроїтинсульфату та ступенем вираженості больового синдрому.
5. Характерною особливістю в дітей з травматичною спонділопатією є статистично значиме зниження в плазмі крові цинку та міді відносно показників групи здорових дітей. У групі дітей з спонділопатією після перенесеної травми хребта рівень цинку становив 1,54±0,07 мкг/дм3 (p< 0,05), відмічалась тенденція до зниження рівнів міді (4,87± 0,25 мкг/дм3) та йоду (0,40±0,01 мкг/дм3). У групі дітей з травматичною спонділопатією на тлі вроджених і набутих деформацій хребта та грудної клітки більш значно знижувався рівень цинку до 1,42±0,06 мкг/дм3 (p<0,01), міді 4,31±0,07мкг/дм3 (p<0,05) та йоду 0,36±0,01 мкг/дм3 (р>0,05).
6. Розроблений комплексний метод лікування дітей з травматичною спонділопатією, який включає медикаментозне лікування та кінезотерапію, сприяє зменшенню інтенсивності больового синдрому в усіх хворих (p<0,05), нормалізує м’язовий тонус, покращує функцію хребта у 82,7±7,0 % (p<0,05). У групі дітей з травматичною спонділопатією на тлі вроджених і набутих деформацій хребта і грудної клітки зростає об’єм рухів у поперековому відділі хребта в сагітальній площині у 73,1 % (p<0,05).
7. Після проведеного лікування через 3 місяці відмічається статистично достовірне зменшення гіпертонусу паравертебральних м’язів в обох групах (р<0,001). Приріст силових характеристик м’язів-розгиначів хребта та черевного пресу в обох групах (р<0,05) відповідно до даних контрольної групи підтверджує ефективність застосування запропонованого комплексу лікування.
8. Діти з травматичною спонділопатією на тлі вроджених і набутих деформацій хребта і грудної клітки, у яких повільніше відновлюються біохімічні показники крові та силові характеристики м’язів хребта і черевного пресу, потребують відновного лікування (корекції біохімічних показників крові та мікроелементів, лікувальної гімнастики) 2-3 рази на рік в умовах стаціонару; дітям з травматичною спонділопатією з метою профілактики достатньо проводити загально-фізичну підготовку і плавання.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. З метою комплексної оцінки причин, механізму розвитку і діагностики травматичної спонділопатії до плану обстеження включати: рентгенографічне обстеження в стандартних проекціях, а також визначення біохімічних показників (аспартатамінотрансферази, лужної фосфатази, хондроїтинсульфату, мікроелементів) для своєчасного визначення та раціональної тактики лікування.
2. У комплекс консервативного лікування слід включати мікроелементи та препарати йоду у вікових дозах та комплекс ізометричних вправ для зменшення проявів дегенеративних змін хребта.
3. Діти з ознаками дисплазії сполучної тканини (аномалії розвитку хребта та грудної клітки) потребують систематичного моніторингу та проведення курсів реабілітаційного лікування 2-3 рази на рік в умовах стаціонару, а дітям з дегенеративно-дистрофічними змінами після перенесеної травми достатньо застосування загальнофізичної підготовки і занять плаванням, як профілактичних заходів з амбулаторним спостереженням 2 рази на рік.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абальмасова Е. А. Дизонтогенетические изменения в позвоночнике у детей как одна из причин остеохондроза взрослых / Е. А. Абальмасова // Ортопедия, травматология и протезирование. 1982. № 12. С. 2529.
2. Абальмасова Е. А. Диагностика и лечение заболеваний и повреждений позвоночного столба у детей : Актовая речь / Е. А. Абальмасова. М., 1986. 34 с.
3. Абдурахманов И. Т. Роль брюшного пресса в патогенезе болевого синдрома в области позвоночника : тез. докл. IV Междунар. конгр. „Иммунореабилитация и реабилитация в медицине”, (Сочи, 59 июля 1998 г.) / И. Т. Абдурахманов, Е. Г. Грязнухин // Int. Immunorehabil. 1998. № 8. Р. 140.
4. Авакян Г. Н. Применение мидокалма при купировании вертеброгенных болевых синдромов / Г. Н. Авакян, Е. И. Чаканова, А. А. Никонов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2000. № 5. С. 2631.
5. Авцин А. П. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А. П. Авцин, А. А. Жаворонков, М. А. Риш, Л. С. Строчкова. М.: Медицина, 1991. 496 с.
6. Альборов Г. К. Остеохондроз поясничного отдела позвоночника у детей / Г. К. Альборов // Ортопедия, травматология и протезирование. 1997. № 12. С. 254256.
7. Альперович В. Г. Изменение иммунологической реактивности организма у больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза / В. Г. Альперович, С. В. Шахова // Актуальные вопросы курортологии Сибири и Дальнего Востока : тез. докл. Белокуриха, 1988. С. 124125.
8. Амбурцумов Р. М. Зміни опорнорухового апарату при болю попереку у спортсменів / Р. М. Амбурцумов // Лікарська справа. 2001. № 1. С. 120123.
9. Андреев А. В. Применение мидокалмовых блокад в лечении спондилогенных поясничных болевых синдромов. Результаты двойного слепого исследования / А. В. Андреев, О. А. Громова, А. А. Скоромец // РМЖ. 2002. № 10 (21). С. 968 971.
10. Антонов И. П. Особенности клинических проявлений пояснич­ного остеохондроза у лиц пожилого возраста / И. П. Антонов // Вестн. АМН СССР. 1980. № 12. С. 6166.
11. Антонов И. П. Шейный остеохондроз: клиника, лечение и профилактика / И. П. Антонов // Здравоохранение Беларуси. 1996. № 4. С. 79.
12. Антонов И. П. Поясничные боли. 2е изд., перераб. и доп. / И. П. Антонов, Г. Г. Шанько. Минск: Беларусь, 1989. 143 с.
13. Астахова В. С. Динаміка остеогенної активності кісткового мозку ортопедичних хворих після аварії на Чорнобильській АЕС / В. С. Астахова, Л. М. Панченко, О. П. Настенко // XII з'їзд травматологівортопедів України ( Київ, 1820 вересня 1996 р.) : матеріали з’їзду. К.: Б.в., 1996. С. 183184.
14. Белова А. Н. Нейрореабилитация : руководство для врачей / А. Н. Белова. М.: Антидор, 2000. 568 с.
15. Белова А. Н. Миофасциальная боль / А. Н. Белова // Неврол. журн. 2000. № 5 (5). С. 47.
16. Белов В. Г. Современные минимальноинвазивные технологии / В. Г. Белов, Д. Н. Филатов : материалы VI Международного симпозиума. СПб., 2001. С. 292293.
17. Беляков В. В. Новый взгляд на механизмы формирования рефлекторных и компрессионных синдромов остеохондроза позвоночника / В. В. Беляков, А. Б. Ситель, И. Н. Шарапов // Мануальная терапия. 2002. № 4. С. 1516.
18. Беспалый Н. А. Пневмопрессинг в комплексном консервативном лечении сколиотической болезни и нефиксированных позвоночников у детей / Н. А. Беспалый, В. В. Вирченко, Ф. М. Шатрова // Український вісник психоневрології. 1999. Т.7. Вип. 2. С. 9697.
19. Богатырева Т. В. Использование метода биологической обратной связи (БОС) в лечении больных остеохондрозом / Т. В. Богатырева // Вестник физиотерапии и курортологи. 2000. Т. 6, № 2. С. 1819.
20. Богачева Л. А. Современное состояние проблемы болей в спине / Л. А. Богачева, Е. П. Снеткова // Неврологический журнал. 1997. № 4. С. 5965.
21. Боровиков В. Г. STATISTICA® Статистический анализ и оброботка данных в среде Windows(R) / В. Г. Боровиков, И. П. Боровиков. М.: Информационный издательский дом ″ Филинъ″, 1997. 608 с.
22. Брехов А. Н. Основные принципы реабилитации больных с тяжелыми формами поясничного остеохондроза после минимально инвазивных хирургических вмешательств / А. Н. Брехов // Вестник физиотерапии и курортологи. 2002. Т. 8, № 1. С. 5356.
23. Бруско А. Т. Вплив тривалої компресії на структурно функціональну організацію суглобового хряща / А. Т. Бруско, С. І. Герасименко, О. В. Черняк // Травма. 2001. Т. 2, № 3. С. 255260.
24. Бур'янов О. А. Вплив несприятливих екологічних факторів різної природи на виникнення та перебіг дистрофічнодегенеративних уражень хребта / О. А. Бур'янов, О. А. Продан // XII з’їзд травматологівортопедів України, (Київ, 1820 вересня 1996 р.) : матеріали. К.: Б.в., 1996. С. 186187.
25. Бурьянов А. А. Грудной остеохондроз методологические ас­пекты восстановительного лечения и реабилитации / А. А. Бурьянов. К.: Ленвит, 1997. 328 с.
26. Василовский В. В. Аутоиммунные реакции у больных с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника / В. В. Василовский // Укр. вісн. психоневрології. 1999. № 7 (3). С. 4748.
27. ВасильеваЛинецкая Л. Я. Сравнительное влияние ряда физичес­ких факторов на состояние транспортной функции системы микроциркуляции у больных поясничным остеохондрозом / Л. Я. ВасильеваЛинецкая // Вестн. физиотерапии и курортологии. 1996. № 1. С. 2022.
28. ВасильеваЛинецкая Л. Я. Сравнительная эффективность комплексного лечения больных остеохондрозом с включением электростимуляции и микроволновой терапии / Л. Я. ВасильеваЛинецкая, А. О. Ряханский // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2001. № 3. С. 1517.
29. Васильева Л. Ф. Патогенетические механизмы формирования одинаковой локализации болевых мышечных синдромов различного генеза / Л. Ф. Васильева // Мануальная терапия. 2002. № 4. С. 1718.
30. Вейн А. М. Вегетативные расстройства. Клиника. Диагностика. Лечение / А. М. Вейн. М.: Мед. информ. агентство, 2000. 752 с.
31. Веселовский В. П. Практическая вертеброневрология и мануаль­ная терапия / В. П. Веселовский. Рига: Б.и., 1991. 344 с.
32. Викторов А. П. Побочные действия нестероидных противовоспалительных препаратов: Проблемы остаються? / А. П. Викторов // Укр. мед. часопис. 2003. № 1 (33). С. 1723.
33. Віничук С. М. Судинні захворювання головного та спинного мозку / С. М. Віничук. К.: Б.в., 1996. 116 с.
34. Волков Е. Б. Диспластический спондилолистез. Основ­ные вопросы этиологии, патогенеза и стратегии лечения / Е. Б. Волков, А. И. Продан // Ортопедия, травматология и протезирование. 1997. № 2. С. 93 99.
35. Волошин П. В. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга / П. В. Волошин, В. И. Тайцлин. К.: Здоров'я, 1991. 404 с.
36. Воробей В. В. Остеохондроз позвоночника: этиология, клиника, лечение физическими методами / В. В. Воробей, И. В. Рой // Журн. практ. лікаря. 2001. № 6. С. 3944.
37. Воробьева О. В. Мидокалм в лечении болезненного мышечного спазма / О. В. Воробьева // Укр. мед. часопис. 2004. № 3. С. 2831.
38. Габуния Р. И. Компьютерная томография клинической диагностики / Р. И. Габуния, Е. К. Колесникова. М., 1995. С. 319320.
39. Гаврилина Т. В. Трудности диагностики синдрома позвоночной артерии / Т. В. Гаврилина, В. М. Ходосовская // Периферическая нервная система. Минск, 1999. Вып. 1. С. 673.
40. Гайко Г. В. Применение препарата Мовалис при лечении обострений дегенеративнодистрофических заболеваний опорнодвигательной системы / Г. В. Гайко, И. В. Рой, Т. М. Секер Т. М. // Ортопедия, травматология и протезирование. 2003. № 2. С. 8183.
41. Героева И. Б. Комплексное функциональное лечение остеохондроза позвоночника / И. Б. Героева, Л. Ф. Каптелин // Остеохондроз позвоночника. М.: Б.и., 1992. С. 4044.
42. Голик В. А. Мовалис в лечении хронических пояснично крестцовых болевых синдромов / В. А. Голик, Ю. И. Мащенко, Е. Н. Мороз // Укр. мед. часопис. 2004. № 2/40. С. 6164.
43. Головченко Ю. И. Возрастные изменения нервных стволов / Ю. И. Головченко. К: Здоров'я, 1983. 88 с.
44. Гонгальский В. В. Клиникодоплерографическая характеристика начальных проявлений недостаточности мозгового кровообращения у больных с гипоплазией позвоночной артерии в сочетании с остеохондрозом шейного отдела позвоночника / В. В. Гонгальский, Б. О. Цюрко // Лікарська справа. 2000. № 1. С. 4750.
45. Гонгальский В. В. Прискорений розвиток дегенеративних змін у хребті при люмбалгії в осіб молодого віку / В. В. Гонгальский, Р. М. Амбарцумов, Є. Г. Копил // Лікарська справа. 2001. №5/6. С. 98 101.
46. Гонгальский В. В. Менискоиды суставов позвоночника в норме и при функциональном блокировании позвоночного сегмента / В. В. Гонгальский, Н. Ф. Мороз // Лікарська справа. 2002. № 2. С. 9699.
47. Гончарова Л. Д. Клиническая семиотика дегенеративно дистрофических заболеваний у детей, проживающих в экокризисном регионе Донбасса / Л. Д. Гончарова // Укр. мед. альм. 2000. Т. 3, № 4. С. 5657.
48. Гревеллинг А. Боль в спине: пер.с нем. /А. Гревеллинг, К. Брейер. СПб.: Питер, 1997. 183 с.
49. Григорьева В. Н. Психологическая характеристика больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза / В. Н. Григорьева, А. В. Густов // Журн. невропатологии и психиатрии им. С. С. Корсакова. 1997. Т. 97, № 3. С. 1215.
50. Грунтовский Г. Х. Особенности метаболических реакций мышечной ткани у больных остеохондропатией позвоночника / Г. Х. Грунтовский, В. А. Колесниченко, Ф. С. Леонтьева, Г. Ф. Клюева // Ортопедия, травматология и протезирование. 1999. № 1. С. 1923.
51. Грунтовский Г. Х. Остеохондроз позвоночника / Г. Х. Грунтовский // Остеохондроз позвоночника : материалы советскоамериканского симпозиума. М., 1992. С. 118124.
52. Грунтовський Г. Х. Диференціальна діагностика клінічних проявів остеохондропатії хребта і ювенільного остеохондрозу / Г. Х. Грунтовський, В. А. Колесниченко // Одес. мед. журн. 2000. № 1. С. 7577.
53. Губенко В. П. Ефективність сполученого застосування ліпіну та нейром’язової фармакоелектростимуляції у комплексному лікуванні хворих на вертоброгенну поперековокрижову радикулопатію / В. П. Губенко // Мед. реабилитация, курортология, физиотерапия. 2003. № 1. С. 1214.
54. Гуліч М. П. Здоров’я людини: наукові основи харчування / М. П. Гуліч // Здоров’я України. 2003. № 1 (62). С. 3830.
55. Гусев Е. И. Лекарственные средства в неврологии / Е. И. Гусев. М.: Нолидж, 1998. 299 с.
56. Деменко В. Д. Оценка уровня, общего состояния здоровья больных с неврологическими проявлениями вертебрального остеохондроза / В. Д. Деменко, О. Л. Тондий // Вісник пробл. біології і медицини. 1999. Вип. 12. С. 5761.
57. Деменко В. Д. Применение различных видов рефлексотерапии в комплексном лечении неврологических проявлений поясничного остеохондроза / В. Д. Деменко, О. Л. Тондий, В. Г. Яковлев // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10. Вип. 1. С. 3436.
58. Дзяк Л. А. Крестцовые боли : пер. с польского / Л. А. Дзяк. М.: Медицина, 1981. 204 с.
59. Дзяк Л. А. Особливості термографічної діагностики неврологічних проявів остеохондрозу поперековокрижового відділу хребта / Л. А. Дзяк, Ф. Й. Кулікова, П. О. Хаітов // Мед. перспективи. 2002. Т. 7, № 3. С. 4346.
60. Динабург А. Д. Забо­левания нервной системы при дегенеративных процессах позвоночника / А. Д. Динабург, А. Е. Рубашова, О. А. Рабинович, Е. П. Гнатюк. К.: Здоров'я, 1967. 387 с.
61. Довгий І. Л. Комбіноване лікування синдрому грушоподібного м’яза при дискогенних радікулопатіях поперековокрижового відділу хребта / І. Л. Довгий // Український вісник психоневрології. 2002. Т. 10. Вип. 3. С. 6365.
62. Доэрти М. Клиническая диагностика болезней суставов : пер. с англ. / М. Доэрти, Д. Доэрти. Минск: Тивали, 1993. 144 с.
63. Дубнов Б. Л. Поясничный дискоз / Б. Л. Дубнов. К.: Здоров'я, 1967. 249 с.
64. Жулев Н. М. Остеохондроз позвоночника : руководство для врачей / Н. М. Жулев, Ю. Д. Бадзгарадзе, С. Н. Жулев. М.: Лань, 2001. 592 с.
65. Епифанов В. А. Клиникоморфологическая характеристика изолированных повреждений связочного аппарата позвоночника / В. А. Епифанов, Т. Г. Кузбашева // Мануальная терапия. 2003. № 3. С. 12 17.
66. Ермак Т. А. Остеопенический синдром у детей и подростков больных сколиозом / Т. А.Ермак // Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3, № 4. С. 71 75.
67. Ефименко В. Н. Антигены гистосовместимости при рассеянном склерозе у детей / В. Н. Ефименко, С. К. Евтушенко, А. В. Ходаковский // Врач. дело. 1998. № 6. С. 6769.
68. Заболотный В. В. Распространенность дегенеративно дистрофических заболеваний позвоночника у шахтеров / В. В. Заболотный // Вестник гигиены эпидемиологии. 1999. Т. 3, № 2. С. 35 37.
69. Зайцев В. П. Особенности восприятия боли и психологический статус больных остеохондрозом позвоночника с болевым синдромом / В. П. Зайцев, О. Г. Тюрина, Т. А. Айвазян // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 2002. № 6. С. 30 33.
70. Зенков Л. Р. Клиническая электроэнцефалография (с элементами эпилептологии) / Л. Р. Зенков. Таганрог: Изво ТГРУ, 1996. 357 с.
71. Золотухин С. Е. Роль некоторых инфекционных и паразитарных факторов в патогенезе остеохондроза / С. Е. Золотухин, И. В. Рой, А. В. Буфистова, А. А. Баешко // Ортопедия, травматология и протезирование. 2001. № 2. С. 7476.
72. Иваничев Г. А. Сенсорное взаимодействие в механизмах пунктурной анальгезии при лечении миофасциальных болевых синдромов / Г. А. Иваничев // Вертеброневрология. 1998. Вып. 5, № 1. С. 34 38.
73. Иваничев Г. А. Мануальная медицина / Г. А. Иваничев. М.: Медпресс, 1998. 470 с.
74. Иванов Л. Б. Прикладная компьютерная электроэнцефалография / Л. Б. Иванов. М.: МНБ, Антидор, 2000. 251 с.
75. Исакова Н. В. Патогенетические основы болевого синдрома при различных структурнофункциональных изменениях позвоночных двигательных сегментов при дистрофических заболеваниях позвоночника / Н. В. Исакова // Ортопедия, травматология и протезирование. 1997. № 3. С. 46 47.
76. Исса Махмуд Ахмед. Изменение некоторых нейрофизиологических показателей в лечении поясничнокрестцового остеохондроза остеопериостальной електроакупунктурой в сочетании с лазеропунктурой / Исса Махмуд Ахмед, А. О. Коркушко // Лікарська справа. 2000. № 6. С. 8486.
77. Істомін А. Г. Запальні і деструктивнодистрофічні ураження крижовоклубових суглобів / А. Г. Істомін // Журнал практичного лікаря. 1999. № 4. С. 2831.
78. Кадырова Л. А. Неврологические аспекты стеноза позвоночного канала / Л. А. Кадырова, В. Г. Марченко // Ортопедия, травматология и протезирование. 2005. № 1. С. 86105.
79. Кадырова Л. А. Мор­фологические типы конституции у лиц с клиническими симптомами поясничного остеохондроза / Л. А. Кадырова, В. Г. Марченко, О. В. Гелевой, А. В. Носатова // Неврологический вестн. 1998. Вып. 30, № 12. С. 63 64.
80. Казимирко В. К. Остеопороз: патогенез, клиника, профилактика и лечение / В. К. Казимирко, В. Н. Коваленко, В. И. Мальцев. К.: МОРИОН, 2006. 160 с.
81. Казьмин А. И. Дисплазия позвоночника и ее значение в патоло­гии / А. И. Казьмин // Труды IV Всесоюзн. съезда травматологовортопе­дов. М.: Б.и., 1982. С. 167171.
82. Калашникова Е. В. Патогенез болезни ШойерманаМау: клиникоексперим. исслед. : автореф. дис. дра мед. наук : спец. 14.00.22 „Травматология и ортопедия” / Е. В. Калашникова. Новосибирск, 1999. 41 с.
83. Камышников В. С. Клиникобиохимическая лабораторная диагностика / В. С. Камышников. Минск: Интерпрессервис, 2003. 186 с.
84. Капанадзе Ю. Е. Оперативное лечение пролабированного межпозвонкового диска передним доступом : дис. канд. мед. наук :14.00.22 / Капанадзе Юрий Евгеньевич. М., 1987. 278 с.
85. Карцев А. А. Комбинированное лечение болевого синдрома при остеохондрозе позвоночника / А. А. Карцев, И. А. Бокова // Гомеопат., мед. и акупунктура. 1997. № 1. С. 22 26.
86. Кель А. А. Варианты вертебровисцеральных патогенетических связей / А. А. Кель // Клин. вертебрология. 1996. № 1. С. 49 51.
87. Кель А. А. Вертеброгенная псевдостенокардия / А. А. Кель, Л. Д. Бабченков // Клин. вертебрология. 1996. № 3. С. 139 141.
88. Кинзерский А. Ю. Значение ультрасонографии в комплексной диагностике поясничного межпозвонкового остеохондроза : дис. канд. мед. наук : 14.00.22 / Кинзерский А. Ю. Челябинск, 1993. 259 с.
89. Кинзерский А. Ю. Ультрасонография в диагностике поясничного межпозвонкового остеохондроза: метод. рекомендации /сост. Кинзерский А. Ю.; Челябинский мед.ит. Челябинск: Б.и., 1997. 29 с.
90. Киссель С. А. Боль в пояснице / С. А. Киссель // Неврологический журн. 1996. № 2. С. 8 11.
91. Клименко А. В. Мелоксикам как эффективное и безопасное средство в лечении неврологических проявлений дегенеративнодистрофической патологии позвоночника / А. В. Клименко, Л. Н. Клименко, О. В. Грунина // Український вісник психоневрології. 2003. Т. 11. Вип. 1. С. 4044.
92. Климовицкий В. Г. Рентгеноморфологические и физиологические аспекты проявления дегенеративнодистрофических изменений позвоночника у шахтеров Донбасса / В. Г. Климовицкий, Е. М. Астахова, В. А. Бабоша // Охрана здоровья населения угледобыв. рнов: тез. докл. междунар. конф., (ЛенинскКузнецкий, 1819 сен­тября 1997 г.). ЛенинскКузнецкий: Б.и., 1997. С. 7172.
93. Климовицкий В. Г. Проблемы ранней диагностики дегенеративнодистрофических процессов в костномышечной системе / В. Г. Климовицкий, Л. И. Донченко // Ортопедия, травматология и протезирование. 2003. № 2. С. 84 86.
94. Коваль Д. Є. Особливості клінічних проявів у хворих на остео­хондроз після аварії на ЧАЕС: імовірний механізм їх виникнення / Д. Є. Коваль // XII з’їзд травматологівортопедів України (Київ, 1820 вересня 1996 р.) : матеріали з’їзду. К.: Б. в., 1996. С. 193 194.
95. Коган О. Г. Теоретические осно­вы реабилитации при остеохондрозе позвоночника / О. Г. Коган, И. Р. Шмидт, А. А. Толстокоров. Новосибирск: Наука, 1983. 213 с.
96. Колесниченко В. А. Остеохондропатия позвоночника. Ранняя диагностика и прогнозировнаие течения заболевания : автореф. дис. дра мед. наук : спец. 14.01.21 „Травматология и ортопедия” / В. А. Колесниченко. К., 2001. 34 с.
97. Колесниченко В. А. Клиникорентгенологические проявления и основные принципы лечения больных остеохондропатией позвоночника / В. А. Колесниченко // Междунар. мед. журн. 1999. № 3. С. 4144.
98. Колесниченко В. А. Особенности ранней диагностики остеохондропатии позвоночника / В. А. Колесниченко, А. А. Мезинцев // Ортопедия, травматология и протезирование. 1999. № 3. С. 97 103.
99. Колесниченко В. А. Особенности неврологических нарушений при остеохондропатии позвоночника и ее исходах / В. А. Колесниченко // Укр. мед. альманах. 2000. Т.3, № 4. С. 99102.
100. Колодченко В. П. Группы крови системы АВО, резус и MN и остеохондроз позвоночника / В. П. Колодченко // Цитология и генетика. 1979. Т. 13. С. 232 233.
101. Коменденко Н. И. Экспериментальная модель остеохондроза позвоночника / Н. И. Коменденко, А. И. Рыжов, И. П. Журавский // Бюл. эксперим. биоло­гии и медицины. 1998. Вып. 125, № 6. С. 706 708.
102. Коновалов Н. А. Прогнозирование микрохирургического лечения грыж межпозвонковых дисков на поясничнокрестцовом уровне : автореф. дис. канд. мед. наук : спец. 14.01.21 „Травматология и ортопедия” / Н. А. Коновалов. М., 1999. 23 с.
103. Корж О. О. Остеохондроз хребта ( деякі зауваження до проблеми) / О. О. Корж, В. О. Радченко // Лікув. та діагностика. 1998. № 4. С. 3336.