ТРАНСПЕДИКУЛЯРНА ФІКСАЦІЯ ХРЕБТА ПРИ ПОПЕРЕКОВОМУ ОСТЕОХОНДРОЗІ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ПАТОЛОГІЇ ХРЕБТА ТА СУГЛОБІВ ІМ. ПРОФ. М.І.СИТЕНКА АМН УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ПІОНТКОВСЬКИЙ ВАЛЕНТИН КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 616.711 018.3:616.71 001.5 089.84

ТРАНСПЕДИКУЛЯРНА ФІКСАЦІЯ ХРЕБТА ПРИ ПОПЕРЕКОВОМУ ОСТЕОХОНДРОЗІ

14.01.21 травматологія та ортопедія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Радченко Володимир Олександрович
доктор медичних наук,
професор

Харків 2009

ЗМІСТ

Перелік скорочень..

4

Вступ.

5

Розділ 1. Сучасний стан проблеми хірургічного лікування хворих із дегенеративно-дистрофічними захворюваннями поперекового відділу хребта (аналітичний огляд літератури)..

13

Розділ 2. Матеріал і методи дослідження..

26

2.1. Матеріал і методики клінічного дослідження

26

2.2. Матеріал і методики рентгенологічних, КТ та МРТ досліджень.

31

2.3. Матеріал і методики математичних і числових досліджень.

34

2.4. Матеріали і методики експериментальних досліджень.

36

2.5. Матеріал і методики статистичних досліджень.

37

Розділ 3. Ретроспективний аналіз результатів оперативного лікування хворих на поперековий остеохондроз

38

3.1. Аналіз результатів клінічного дослідження.

38

3.2. Вивчення і аналіз причин негативних результатів оперативного лікування із застосуванням транспедикулярної фіксації у хворих на поперековий остеохондроз..

70

Розділ 4. Вплив елементів кріплення і фіксації на напружено-деформований стан сегментів хребта із системою фіксації.

81

4.1. Постановка завдання дослідження впливу параметрів елементів фіксації і кріплення на напружено-деформований стан біомеханічної системи..

81

4.2. Розрахунково-експериментальна технологія дослідження напружено-деформованого стану елементів біомеханічних систем...

85

4.3. Кінцево-елементне моделювання напружено-деформованого стану досліджуваної біомеханічної системи

88

4.4. Розрахунок напружено-деформованого стану досліджуваної біомеханічної системи.

98

Розділ 5. Морфологія суміжних сегментів в умовах різного розташування штифтів у тілах хребців..

112

5.1. Дослідження сегментів хребта зі штифтами, які розташовані в центральних ділянках тіл хребців...

112

5.1.1. Три місяці після імплантації.

112

5.1.2. Чотири місяці після імплантації...

114

5.2. Дослідження сегментів хребта зі штифтами, які розташовані в ділянках апофізів тіл хребців.

116

5.2.1. Три місяці після імплантації.

116

5.2.2. Чотири місяці після імплантації...

118

Розділ 6. Проспективний аналіз результатів оперативного лікування хворих на поперековий остеохондроз

122

6.1. Розробка нових конструктивних рішень транспедикулярної фіксації при остеохондрозі поперекового відділу хребта...

122

6.2. Аналіз результатів дослідження..

126

Висновки..

153

Додаток А.

157

Додаток Б.

198

Додаток В.

210

Перелік використаних джерел.

215

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

dx

величина нестабільності

ID

індекс дизабілітації

IR

індекс реабілітації

SC1

відстань від різьбової частини гвинта до краніальної замикальної пластинки тіла хребця

SC2

відстань від різьбової частини гвинта до переднього кортикального шару тіла хребця

а

абсолютні числа

БМС

біомеханічна система

ДЗПВХ

дегенеративні захворювання поперекового відділу хребта

ДЗХ

дегенеративні захворювання хребта

ЕФК

елементи фіксації і кріплення

Іd

індекс диска

ІО

індекс ожиріння

КЕ

кінцевий елемент

КЕМ

кінцево-елементна модель

КТ

комп’ютерна томографія

Кут α

кут горизонтального (краніо каудального) відхилення гвинта

МКЕ

метод кінцевих елементів

МРТ

магнітно-резонансна томографія

МХД

міжхребцевий диск

НДС

напружено-деформований стан

РЕТД

розрахунково-експериментальна технологія дослідження

ТПФ

транспедикулярна фіксація

ХК

хребтовий канал

ХРС

хребтово-руховий сегмент

ВСТУП

Актуальність теми
Дегенеративні захворювання хребта (ДЗХ) надзвичайно поширені та становлять одну з найбільш складних і актуальних проблем ортопедії та нейрохірургії. ДЗХ супроводжуються виснажливим больовим синдромом, значно знижують якість життя хворої людини, обмежують її професійну та побутову дієспроможність [1, 2].
Дегенеративні зміни, що відбуваються в передньому та задньому опорних комплексах при остеохондрозі хребта, є причиною потужної больової ноцицептивної імпульсації внаслідок подразнення синуовертебрального нерва і призводять до низки патогенетичних ланок, таких, як герніогенні нейрокомпресійні синдроми, різні варіанти стенозу хребтового каналу (ХК) [315], дегенеративної нестабільності хребтово-рухового сегмента (ХРС) тощо.
Дегенеративна нестабільність ХРС становить, за даними різних авторів, від 20% до 60% усіх варіантів поперекового остеохондрозу [16]. Незважаючи на широке впровадження малоінвазивних технологій [1730], у тому числі перкутанних [3136] та з використанням лазера [37], дуже часто для вирішення проблеми необхідно провести більш широку декомпресію [38, 39], таку як ламінектомія, одно чи двобічна фасетектомія (форамінальні, екстрафорамінальні грижі міжхребцевих дисків (МХД), різні варіанти латерального стенозу при спондилоартрозі і т.д.). Тому стабілізація хребта є невід’ємною частиною більшості оперативних втручань, а інколи і ведучою у вирішенні певної вертебральної патології, не кажучи вже про нестабільні форми остеохондрозу [39 41].
Незважаючи на суттєвий прогрес у розумінні патогенезу дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта (ДЗПВХ), спондилодез посідає одне з ведучих місць у структурі хірургічних втручань, являючи собою як самостійну операцію, так і частину системи лікування.
На відміну від травматичних ушкоджень хребта, де фіксуючі пристрої з транспедикулярною фіксацією (ТПФ) вже давно завоювали визнання, у хірургічному лікуванні ДЗХ не існує єдиних підходів [39, 42, 43].
Як і раніше, незважаючи на сучасні системи рентгенологічного стеження і навіть навігаційні системи, котрі дозволяють контролювати майже кожен рух хірурга на моніторі, близько 20% гвинтів мають похибку в розташуванні. Це пов`язано з недоліками в плануванні операції, не завжди виправданого вибору оперативного доступу до попереково-крижового відділу хребта, а також не завжди досконалого інструментарію для проведення фіксаторів.
Не зважаючи на те, що в останні роки активно розробляються і впроваджуються в практику артифіціальні міжхребцеві диски (МХД), дослідження показали, що після використання штучних дисків від 50 до 60% пацієнтів мали больовий синдром [44], тому ТПФ на сьогоднішній день залишається актуальною.
Поряд з цим G.X. Qiu [45], W.Y. Chou [46] вказують на наявність ускладнень від 16 до 21,4% пацієнтів після проведення ТПФ при ДЗХ. За даними [47], після ТПФ при остеохондрозі хребта, у 50% осіб має місце поперековий біль, а 15% пацієнтів потребують повторного хірургічного втручання. Після проведення спондилодезу від 15 до 50% пацієнтів мали порушення у вище- і нижчележачих сегментах [48].
Якщо в деяких випадках можна знайти причину ускладнень, то нерідко трапляються випадки, коли при ідеальному розташуванні металевих конструкцій у післяопераційному періоді зберігається больовий синдром, що не знаходить пояснень [45, 46].
Процес розробки елементів механічної системи фіксації сегмента хребта, а також вибору параметрів їх розміщення відносно тіл хребців, неминуче призводить до необхідності дослідження напружено-деформованого стану (НДС) елементів утворюваної біомеханічної системи (БМС). Значенням установки елементів фіксації є, крім запобігання зміщень на рівні опорних елементів, розвантаження цих елементів від сприйняття моментів згинально-розгинальних та ротаційних сил. Остаточно не визначено, як впливають зміни параметрів розміщення гвинтів у просторі відносно кісткових елементів на НДС всієї системи. Це свідчить про актуальність і важливість дослідження НДС елементів даної БМС з варіабельними параметрами.
Також дотепер не з’ясовано, яким чином впливають елементи кріплення і фіксації на трофіку замикальних пластинок та суміжних МХД.
Таким чином, питання вивчення структурно-функціональних змін у ХРС при ТПФ, оптимізація та удосконалення методики проведення гвинтів залишаються актуальними та потребують подальшого вивчення.
Ці дані спонукають до подальшого пошуку шляхів вирішення цієї проблеми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт ДУ «Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України» («Вивчити механізми розвитку та вікові особливості дегенеративних захворювань хребта». Шифр теми ЦФ. 2007.1. АМН України, держреєстрація № 0107U000106. У рамках цієї теми автор провів патентно-інформаційний пошук та аналіз тенденцій розвитку даного напряму ортопедії. Брав участь у проведенні експериментальних морфологічних та математичних досліджень, розробці нового поліаксіального гвинта (патент України №68526). Автор брав участь у проведенні оперативних втручань із застосуванням транспедикулярної фіксації при остеохондрозі поперекового відділу хребта).
Мета дослідження
Покращити результати оперативного лікування поперекового остеохондрозу із застосуванням транспедикулярної фіксації, шляхом розробки та клінічного впровадження нових конструктивних рішень.

Завдання дослідження
1. Вивчити сучасний стан проблеми транспедикулярної фіксації хребців при хірургічному лікуванні дегенеративних захворюваннь поперкового відділу хребта.
2. Вивчити клінічні та рентгенологічні параметри у хворих до і після хірургічного лікування дегенеративних захворюваннь поперкового відділу хребта з використанням транспедикулярної фіксації.
3. Дослідити причини негативних результатів хірургічного лікування дегенеративних захворюваннь поперкового відділу хребта з використанням металевих конструкцій для транспедикулярної фіксації.
4. Визначити параметри оптимального положення транспедикулярних гвинтів методом математичного моделювання з використанням методу кінцевих елементів.
5. Вивчити гістоморфометричні зміни хребців та міжхребцевих дисків в умовах експериментального моделювання імплантації металевих транспедикулярних конструкцій.
6. Розробити нові конструктивні рішення для, коректного використання технології транспедикулярної фіксації.
7. У проспективному дослідженні вивчити ефективність використання нових конструкцій та коректних технологій транспедикулярної фіксації при хірургічному лікуванні дегенеративних захворюваннь поперкового відділу хребта.
Об`єкт дослідження Хірургічне лікування дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта.
Предмет дослідження Транспедикулярна фіксація хребтово-рухових сегментів при дегенеративних захворюваннях поперекового відділу хребта.
Методи дослідження. Використано клінічний, у тому числі неврологічний, методи дослідження, для верифікації результатів додатково використана рентгенографія, комп`ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ), метод математичного моделювання з використанням кінцевих елементів (КЕ), метод експериментального моделювання на тваринах із використанням гістологічного, у т.ч. гістохімічного дослідження, методи непараметричної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше, на основі клінічно-рентгенологічних досліджень, експериментального моделювання на лабораторних тваринах, математичного моделювання із застосуванням методу кінцевих елементів встановлено, що уведення транспедикулярних гвинтів у субхондральну зону тіл хребців викликає появу і прогресування дистрофічних і дегенеративних змін краніального суміжного міжхребцевого диска.
У роботі вперше розроблено новий параметричний підхід до дослідження впливу параметрів установки та орієнтації фіксаторів на характеристики стабільності і травмованості хребта при математичному, числовому та експериментальному моделюванні реконструктивно-відновних операцій. Побудована параметрична модель біомеханічної системи (хребтові сегменти з фіксатором) дає можливість визначати залежність інтегральних характеристик напруженно-деформованого стану від змінюваних параметрів. Розроблена нова розрахунково-експериментальна технологія досліджень (РЕТД) для побудови достовірних високоточних розрахункових моделей елементів біомеханічної системи.
Розроблено новий поліаксіальний гвинт для транспедикулярної фіксації та рекомендації щодо раціонального вибору змінюваних параметрів елементів фіксації і кріплення (ЕФК) у хірургії хребта. Встановлені граничні значення змінених параметрів, при наближенні до яких різко зростає травматичність застосування гвинтів кріплення. Зміна довжини і кутів установки гвинтів кріплення дозволяє враховувати індивідуальні особливості при оперативному лікуванні пацієнтів із дегенеративними захворюваннями поперкового відділу хребта.
Вперше в проспективному клінічно-рентгенологічному дослідженні показано, що застосування нових наукових знань, розробок і вдосконалення технології транспедикулярної фіксації дозволяє суттєво підвищити ефективність хірургічного лікування дегенеративних захворюваннь поперкового відділу хребта.
Практичне значення одержаних результатів
Застосування нових конструктивних рішень транспедикулярної фіксації для покращення результатів хірургічного лікування дегенеративних захворюваннь поперкового відділу хребта дозволяє: зменшити кількість випадків некоректного проведення гвинтів за рахунок дотримання рекомендацій щодо раціонального вибору змінюваних параметрів елементів фіксації і кріплення (рекомендований кут краніо-каудального відхилення гвинта 0° або 57°, але не більше 7°, рекомендована відстань від різьбової частини гвинта до верхньої замикальної пластинки та переднього краю тіла хребця ≥ 5мм); зменшити травматичність і ризик розвитку трофічних порушень у прилеглих замикальних пластинках та міжхребцевих дисках, виникнення резорбції кісткової тканини навколо гвинтів, послаблення чи зламу елементів конструкції, що призводить до виникнення чи посилення больового синдрому та розвитку міотонічних реакцій за рахунок урахування довжини гвинта і кутів його установки в тілі хребця, оскільки наближення вищенаведених параметрів до граничних значень веде до виникнення надмірного напруження в системі фіксатор кістка та збільшення частоти перерахованих ускладнень; розроблений новий поліаксіальний гвинт, що дозволяє: зменшити час оперативного втручання, а тим самим і інтраопераційну крововтрату за рахунок полегшення процедури монтування конструкції; уникнути неконтрольованої зміни величини поперекового лордозу і тим самим запобігти розвитку спондилоартрозу від перевантаження в суміжних сегментах; забезпечити коректне проведення гвинтів і надійну фіксацію при гіперлордозі, спондилолістезі, дегенеративному сколіозі.
У сукупності нові наукові знання, отримані в результаті дослідження, використання нових розробок і вдосконалення технології транспедикулярної фіксації у клінічній практиці дозволяють суттєво підвищити ефективність хірургічного лікування дегенративних захворюваннь поперекового відділу хребта за рахунок зменшення: травматичності оперативного втручання; вираженості та інтенсивності больового синдрому; вираженості міотонічних реакцій; впливу металевої конструкції на неконтрольовану зміну поперекового лордозу; кількості випадків розвитку спондилоартрозу в суміжних сегментах; ризику виникнення специфічних ускладнень (злам гвинтів, втрата міцності конструкції, резорбція кісткової тканини навколо гвинтів), а також: покращання характеристик ходьби; мінімізації ризику прогресування дегенерації краніального суміжного міжхребцевого диска, що підтверджено збільшенням загального індексу реабілітації (ІR) на 23,2% та зменшенням індексу дизабілітації (ID) на 17,8%.
Нові конструктивні рішення транспедикулярної фіксації впроваджені в клінічну практику Державної установи «Інститут патології хребта та суглобів ім.проф.М.І.Ситенка АМН України», Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги, Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, Хмельницької міської лікарні, Обласної комунальної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» м.Чернівці.
Особистий внесок здобувача
Автором вивчено стан проблеми. Особисто виконав клінічне обстеження всіх хворих до та в різні періоди після проведення декомпресивно-стабілізуючих операцій із застосуванням транспедикулярної фіксації. Провів рентгенометричне дослідження. Особисто проаналізував степінь дизабілітації хворих за шкалою Oswestry [41, 49] до та в різні періоди після оперативного втручання. Здобувач вивчив вплив параметрів елементів кріплення і фіксації на напруженно-деформований стан сегментів хребта із системою фіксації шляхом побудови математичної моделі з застосуванням методу кінцевих елементів, за консультативною допомогою завідувача кафедри теорії систем автоматизованого проектування механізмів і машин Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» доктора технічних наук, професора М.І.Ткачука. Автор провів експеримент на тваринах за консультативною допомогою завідувача лабораторії морфології сполучної тканини ДУ«Інститут патології хребта та суглобів імені проф.М.І.Ситенка АМН України» доктора біологічних наук, професора Н.В.Дєдух. Участь співавторів відображено у відповідних спільних публікаціях. Особисто дослідив причини незадовільних результатів оперативного лікування хворих із застосуванням транспедикулярної фіксації та брав безпосередню участь у розробці нового поліаксіального гвинта. Автором розроблено нові конструктивні рішення проведення транспедикулярної фіксації при остеохондрозі поперекового відділу хребта.
Апробація результатів дисертації
Результати досліджень викладені на XIV з’їзді ортопедів травматологів України (Одеса, 2006), IV з’їзді нейрохірургів України (Дніпропетровськ, 2008), науково практичних конференціях: «Актуальні аспекти неспецифічних запальних захворювань суглобів» (Хмельницький, 1314 вересня 2007), «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (Харків, 1819 травня 2006), «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (Харків, 1718 травня 2007), «Хирургия позвоночника полный спектр» (Москва, 2007), «Біоматеріали в ортопедії та травматології» (Харків, 23 жовтня 2008), «Современные направления теоретических и прикладних исследований» (Одеса, 1627 березня 2009).
Публікації
Матеріали дисертації опубліковані в 14 друкованих працях. 7 статей у провідних наукових виданнях, 1 деклараційний патент України, 6 робіт в матеріалах з’їздів, тезах доповідей науково-практичних конференцій.
Структура та обсяг дисертації

Дисертація містить вступ, шість розділів, висновки, додатки, список використаної літератури. Обсяг дисертації 238 сторінок машинописного тексту, ілюстрована 34 таблицями та 80 рисунками. Список літератури містить 244 джерела, у тому числі 202 іноземних.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Транспедикулярна фіксація є методом вибору за необхідності стабілізації ураженого сегмента у хворих на дегенеративні захворювання поперекового відділу хребта. Однак віддалені результати лікування вказують на низку ускладнень та негативних результатів після проведення оперативного втручання із застосуванням транспедикулярної фіксації, причини яких, у більшості випадків, вивчено не до кінця, що викликало потребу подальшого вивчення цієї проблеми для вдосконалення оперативних втручань і відповідно покращання результатів лікування.
2. За даними ретроспективного дослідження, група пацієнтів з позитивними результатами хірургічного лікування (І група) за основними доопераційними клінічними та рентгенологічними параметрами статистично не відрізнялася від ІІ групи, де результати лікування були гіршими, що знайшло підтвердження в нижченаведеному. У переважної більшості осіб ІІ групи через 12 місяців після операції відмічалися помірні болі, середньої інтенсивності, переважно тягнучого характеру, тоді як у більшості осіб І групи болю взагалі не було, а в 38,1% пацієнтів відмічалися випадкові мінімальні болі, легкої та середньої інтенсивності, переважно тупого характеру; міотонічні реакції в пацієнтів ІІ групи були більш вираженими ніж у пацієнтів І групи; характеристики ходи в післяопераційному періоді були значно кращими у осіб І групи; середній індекс дизабілітації через 12 місяців після операції в пацієнтів І групи становив 24,6%, а в осіб ІІ групи 39%, відповідно середній індекс реабілітації у пацієнтів І групи становив 68,62%, а в осіб ІІ групи 49,6%; специфічні ускладнення транспедикулярної фіксації такі як: послаблення міцності конструкції, злам елементів конструкції, резорбція кісткової тканини навколо гвинтів відмічено у пацієнтів ІІ групи значно частіше, ніж у пацієнтів І групи.
3. Хоча безпосередніми причинами незадовільних результатів хірургічного лікування дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта є больові та міотонічні синдроми, висока частота та тяжкість залишкових неврологічних порушень, визначено фактори, які негативно впливають на результати хірургічного лікування, а саме: уведення транспедикулярних гвинтів ближче, ніж 4мм до гіалінових замикальних пластин вище лежачого міжхребцевого диска або переднього краю тіла хребця, порушення перпендикулярності гвинтів до стрижнів із краніокаудальним відхиленням гвинтів більше 7°, фіксація хребців у положенні гіперлордозу, що, з одного боку, призводить до виникнення або швидкого прогресування спондилоартрозу в суміжних сегментах, виникнення або прогресування дегенерації суміжних міжхребцевих дисків, а з другого боку суттєво підвищують ризик специфічних ускладнень транспедикулярної фіксації (резорбція кісткової тканини навколо гвинтів, злам гвинтів, послаблення або втрата міцності конструкції та біомеханічної системи «хребтовий сегмент фіксатор»).
4. Побудована параметрична модель біомеханічної системи (хребтові сегменти з фіксатором) дає можливість змінювати довжину, кут вертикальної і горизонтальної орієнтації гвинта. Результати досліджень дозволяють створювати спеціалізовані бази даних і визначати залежність інтегральних характеристик напружено-деформованого стану від змінюваних параметрів. Досліджено напружено-деформований стан в елементах біомеханічної системи хребта та визначені якісні властивості розподілу напруженно-деформованого стану цієї системи. Для поліаксіального гвинта, уведеного в тіло хребця, досліджені кількісні характеристики залежності контрольованих параметрів від змінних. Розроблена нова розрахунково-експериментальна технологія дослідження для побудови достовірних високоточних розрахункових моделей елементів біомеханічних систем. Шляхом порівняння з відомими експериментальними даними із застосуванням розробленої розрахунково-експериментальної технології дослідження одержана кінцевоелментна модель біомеханічної системи (хребтові сегменти з фіксатором), яка дозволяє одержати характеристики її напруженно-деформованого стану.
5. Морфологічні дослідження експериментального матеріалу довели, що структурна організація тканин оперованих хребтових сегментів залежить від топографії розташовування штифта в тілі хребця. Імплантація металевого штифта в центральні ділянки тіла хребця призводить до формування атрофічних змін у губчастій кістці оперованого тіла хребця, однак практично не порушує структурної організації міжхребцевих дисків. У тканинах суміжних краніальних та каудальних хребтових сегментів виявляються слабко виражені дегенеративні зміни. При імплантації штифта безпосередньо під міжхребцеві диски (апофізи) у кістковій тканині оперованого тіла хребця та структурних компонентах прилеглого міжхребцевого диска виявляються виражені дегенеративні зміни, які прогресують зі збільшенням терміну дослідження. Виявлено виражені атрофічні зміни кісткових трабекул тіл хребців та порушення будови міжхребцевих дисків суміжних краніальних та каудальних хребтових сегментів.
6. Розроблена нова конструкція поліаксіального гвинта для транспедикулярної фіксації, науково обґрунтовані рекомендації щодо раціонального вибору змінюваних параметрів елементів фіксації і кріплення у хірургії хребта. Виявлено, що досліджувана біомеханічна система чутлива до таких параметрів, як довжина гвинта, кріплення і кути його установки в тілі хребця. Встановлені граничні значення змінених параметрів, при наближенні до яких різко зростає травматичність застосування гвинтів кріплення. Зміна довжини і кутів установки гвинтів кріплення дозволяє враховувати індивідуальні особливості при оперативному лікуванні хворих на дегенеративні захворювання поперекового відділу хребта.
7. Проспективне клінічно-рентгенологічне дослідження довело, що застосування нових поліаксіальних транспедикулярних гвинтів та вдосконалення технології транспедикулярної фіксації із використанням науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимального проведення транспедикулярних гвинтів дозволяє суттєво підвищити ефективність хірургічного лікування дегенеративних захворювань поперекового відділу хребта, а саме: зменшити загальну тривалість оперативного втручання та інтраопераційну крововтрату, а відповідно і травматичність втручання, змінити характерологічні властивості больового синдрому в післяопераційному періоді (зменшилася вираженість та інтенсивність больового синдрому, змінився характер болю та умови, що посилюють біль, зменшилася частота репродукції болю), зменшити вираженість міотонічних реакцій, покращити показники ходьби, зменшити вплив металевої конструкції на неконтрольовану зміну поперекового лордозу, зменшити кількість випадків розвитку спондилоартрозу в суміжних сегментах, мінімізувати ризик прогресування дегенерації краніального суміжного міжхребцевого диска (за даними рентгенометрії), мінімізувати ризик виникнення специфічних ускладнень (злам гвинтів, втрата міцності конструкції, резорбція кісткової тканини навколо гвинтів). Підтвердженням вищесказаному є збільшення загального індексу реабілітації, через один рік після операції, на 23,2%, та зменшення індексу дизабілітації на 17,8%.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Структурно-функціональні порушення при дегенеративно-дистрофічних захворюваннях грудного відділу хребта / О.А.Бур’янов, В.О.Радченко, О.М.Артюшенко, М.М.Кабаций // Матеріали наук-практ. конф. «Cучасні основи реабілітації та медико-соціальної експертизи при наслідках травм і ортопедичних захворюваннях». К., 1995. С. 910.
2. Бур’яновО.А. Структурно-функціональні порушення при остеохондрозі грудного відділу хребта (клінічно-експериментальне дослідження): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук / О.А.Бур’янов. Х., 1998. 32 с.
3. АвоянТ.К. Консервативное лечение больных с синдромом межпозвонковых суставов при поясничном остеохондрозе: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / Т.К. Авоян. М., 1998. 27с.
4. ВасильєвА.Ю. Компьютерная томография в диагностике дегенеративных изменений позвоночника / А.Ю.Васильев, Н.К.Витько. М.: Издательский дом Видар, 2000. 116 с.
5. ПопелянскийЯ.Ю. Вертеброгенные заболевания нервной системы / Я.Ю.Попелянский. Йошкар-Ола: Марийское книжное издательство, 1983. 371 с.
6. Поясничный спондилоартроз / А.И.Продан, А.Ю.Пащук, В.А.Радченко, Г.Х.Грунтовский. Х.: Основа, 1992. 107 с.
7. РадченкоВ.А. Оптимизация хирургической тактики и техники операций при дистрофических заболеваниях поясничного отдела позвоночника: автореф. дис. на здобуття. наук. ступеня д-ра мед. наук / В.А.Радченко. Х., 1996. 44с.
8. Hyperostotic lumbar spine stenosis / А.Kuihara, Y.Tanaka, N.Tsumura [et al.] // Spine. 1988. Vol. 13. P. 695701.
9. SilversH.R. Decompressive lumbar laminectomy for spinal stenosis / H.RSilvers, P.J.Lewis // J. Neurosurg. 1993. Vol. 78. P. 696700.
10. VerbiestH. Stenosis of lumbar vertebral canal and sciatica / H.Verbiest // Neurosurg. Rev. 1980. Т. 3. P. 7589.
11. ПроданА.И. Ортопедические аспекты хирургического лечения стеноза позвоночного канала / А.И.Продан // Ортопед. травматол. 2005. № 1. С. 9398.
12. MatuokaС.М. Anatomical study of lumbar vertebral pedicle and adjacent neural structures / C.M.Matuoka, R.B.Junior //Acta Ortop Bras Jul/Set. 2002. Vol. 10, № 3. P. 2534.
13. КадроваЛ.А. Неврологические аспекты стеноза позвоночного канала / Л.А.Кадырова, В.Г.Марченко // Ортопед. травматол. 2005. № 1. С.86 93.
14. NascaR.J. Lumbar spinal stenosis: surgical considerations / R.J.Nasca // Journal of the southern orthopedic association. 2002. Vol. 11, №3 P. 127134.
15. CauchoixJ.K. Pain KNE., Lumbar spinal stenosis / Cauchoix J., WillisW.H, MelrorG. // Clin. Ortop. 1974. Vol. 99. P. 3050.
16. ПроданА.И. Стеноз поясничного отдела позвоночного канала: дис. д-ра мед. наук / Александр Иванович Продан. Х., 1994. 579 с.
17. NachemsonA.L. Instability of the lumbar spine: Pathology, treatment, clinical evaluation / A.L.Nachemson // Neurosurg. Clin. North. Am. 1991. Vol. 2, № 4. P. 785790.
18. ЗолотникЭ.И. Некоторые вопросы клиники и диагностики выпадения межпозвонковых дисков / Э.И.Золотник // Журнал невропатологи и психиатрии им. С.С.Корсакова. 1990. № 10. С. 12681272.
19. РудамЭ.И. Хирургическое лечение выпячиваний межпозвоночного диска / Э.И.Рудам // Журнал вопр. нейрохирургии им. Н.Н.Бурденко. 1961. № 3. С. 1215.
20. ШустинВ.А. Дискогенные поясничные радикулиты (Клиника, диагностика, лечение) / В.А.Шустин. Л.: Медицина, 1966. 149 с.
21. AbernatheyC.D. Microsurgery of the lumbar spine / C.D.Abernathey, M.G.Yasargil. Rockville, 1990. P. 223226.
22. CasparW. A new surgical procedure for lumbar disc herniation causing less tissue damage through a microsurgical approach / W.Caspar // Advances in neurosurg. 1977. Vol. 4. P.7477.
23. CasparW. Microsurgery of the lumbar spine / W.Caspar // Rockville. 1990. P. 227231.
24. CasparW. Цит. по: МусалатовХ.А., АганесовА.Г. Хирургическая реабилитация корешкового синдрома при остеохондрозе поясничного отдела позвоночника. / W.Caspar // М.: Медицина, 1998. С. 711; С. 4356.
25. GlennW.V. Multiplanar display computerized body tomography applications in the lumbal spine / W.V.Glenn, M.L.Rhodes // Spine. 1979. Vol. 4. P. 282352.
26. GrifkaJ. Microsurgery for lumbar disc herniation / J.Grifka, R.Broll, E.Zeitvolgel // 16-th Course for Percutaneous Endoscopic Spinal Surgery and Complemetary Techniques. Zurich (Switzerland ), 1998. P. 1315.
27. KambinP. History of disc surgery / P.Kambin // Arthroscopic microdiscectomy. Baltimore, 1991. P. 38.
28. SachdevV.P. Microsurgical lumbar discectomy: A personal series of 300 patients with at least 1 year of follow up / V.P.Sachdev // Microsurgery. 1986. Vol. 7. P. 5562.
29. TureyenK. One level one side lumbar disc surgery with and without microscopic assistance: 1 year outcome in 114 consecutive patient / K.Tureyen // J. Neurosurg. 2003. Vol. 99 (Suppl. 3). P. 247250.
30. Williams R.W. Microlumbar discectomy: A conservative surgical approach to the wirgin herniated lumbar disc / R.W.Williams // Spine. 1978. Vol. 3. P. 175182.
31. WilsonD.H. Microsurgical and standard removal of the protruted lumbar disc: A comparative study / D.H.Wilson, R.Harbaugh // Neurosurg. 1981. Vol. 8. P. 422.
32. ChatterjieS. Report of controlled clinical trial comparing automated percutaneus lumbar discectomy and microdiscectomy in the treatment of contained lumbar disc herniation / S.Chatterjie, P.M.Foy, G.F.Findlay // Spine. 1995. Vol. 20. P. 734738.
33. HijikataS. Percutaneus nucleotomy: A new concept technique and 12 years experience / S.Hijikata // Clin. Orthop. 1989. Vol. 238. P. 923.
34. KotilainenE. Microinvasive lumbar disc surgery: A study on patients treated with microdiscectomy of percutaneous nucleutomy for disc herniation / E.Kotilainen // Ann. Chir. Gynaecol. Suppl. 1994. Vol. 209. P. 150.
35. MirovskyY. Automated percutaneous discectomy for reherniations of lumbar disc / Y.Mirovsky, M.G.Neuwirth, N.Halperin // J. Spinal Disorders. 1994. Vol. 7. P. 181184.
36. Percutaneous lumbar discectomy using a new aspiration probe / G.Onik, C.A.Helms, L. Ginsberg [et al.] // Am. J. Radiology. 1985. Vol. 144. P.1137 1140.
37. ChoyD.S.J. Percutaneous laser disc decompression / D.S.J.Choy, P.W.Ascher, S.Saddekni // Spine. 1992. Vol. 17. P. 949956.
38. KambinP. Multicenter analysis of percutaneus discectomy / P.Kambin, J.L.Schaffer // Spine. 1991. Vol. 16, № 7. Р. 854855.
39. РадченкоВ.А. Осложнения микродискэктомии при поясничном остеохондрозе / В.А.Радченко, А.И.Продан, О.В.Рябов // Ортопед. травматол. 2003. № 2. С. 1215.
40. CaseyK.Lee. Lateral Lumbar spinal canal stenosis: classification, pathologic anatomy and surgical decompression / K.LeeCasey, W.Rauschning, W.Glenn // Spine. 1988. Vol. 13, № 3. P. 313320.
41. ПроданА.И. Клинико-рентгенологические особенности и хирургическое лечение полисегментарного поясничного остеохондроза: дис канд. мед. наук / Александр Иванович Продан. Х., 1981. 221 с.
42. Degenerative spondylolisthesis. To fuse or not to fuse / H.R.Feffer, S.W.Wiesel, J.M.Cuckler, R.H.Rothman // Spine. 1985. Vol. 10. P. 287290.
43. HarrisI.E. Long term follow up of patients with grade III and IV spondylolisthesis. Treatment with and without posterior fusion / I.E.Harris, S.L.Weinstein // J. Bone Joint Surg [Am]. 1987. Vol. 69. P. 6069.
44. CumminsB.H. Surgical experience with an implanted artificial cervical joint / B.H.Cummins, J.T. Robertson, S.S. Gill // J. Neurosurg, 1998. Vol. 88. P. 943948.
45. Qiu G.X. Adjacent segment disease after spine fusion and instrumentation / G.X.Qiu, H.G.Xu, X.S.Weng // Zhongguo Yi Xue Ke Xue Yuan Xue Bao. 2005. Vol. 27, № 2. P. 249253.
46. ChouW.Y. Adjacent segment degeneration after lumbar spinal posterolateral fusion with instrumentation in elderly patients / W.Y.Chou // Arch Orthop Trauma Surg. 2002. Vol. 122, № 1. P. 3943.
47. TraynelisV.C. Spinal arthroplasty / V.C.Traynelis // Neurosurg. Focus. 2002. Vol. 13. P. 17.
48. Junctional disc herniation syndrome in post spinal fusion treated with endoscopic spine surgery / J.C.Chiu, T.Clifford, R.Princenthal, S.Shaw // Surg Technol Int. 2005. Vol.14. P. 305315.
49. FairbankJ.C.I. The oswestry disability index / J.C.I.Fairbank, P.B.Pyncent // Spine. 2000. Vol. 25, № 22. P. 29402953.
50. AlbeF.H. Transplantation of a partion of tibia into the spine for Pott’s disease Apreliminary report / F.H.Albe // JAMA. 1911. Vol. 57. P. 885891.
51. HibbsR.A. An operation for Pot’s disease of the spine / R.A.Hibbs // JAMA. 1912. Vol. 59. P. 433436.
52. LewinP.H. Aproposed modified fusion operation on the spine. Acombined operation producting more rapid ankylosis / P.H.Lewin // J. Bone Jt. Surg. 1924. Vol. 6. P. 162166.
53. Kleinberg S. Unilateral spine fusion. A simplified technique / S.Kleinberg // Arch. Surg. 1933. Vol. 26. P. 10351042.
54. Gibson A. A modified technique for spinal fusion / A.Gibson //Surg. Zinec., Obstet. 1931. Vol. 53, №3. Р. 365369.
55. Bosworth D.M. Clothespin or inclusion graft for spinal spondilolisthesis or laminar defect of lumbar spine / D.M. Bosworth // Surg. Zynec. Obstet. 1942. Vol. 75, № 3. P. 593598.
56. StanfferR.N. Comment. Ortop. Clin. / R.N.Stanffer // N. Amer. 1979. Vol. 6, № 1. 304 р.
57. Husquinet W. La place de la chirurgie dans I’arthrose vertrbrale / W.Husquinet // Rev. med. Liege. 1970. Vol. 25, № 20. Р. 662663.
58. King D. Internal Fixation for lumbosacral fusion / D.King // J. Bone Jt. Surg. 1948. Vol. 30A, № 3. P. 561565.
59. Boucher H.H. A method of spinal fusion / H.H.Boucher // J. Bone Jt. Surg. 1959. Vol. 41, B. 2. P. 248260.
60. ThompsonW.A.L. Pseudoarthrosis following spine fusion / W.A.L.Thompson, E.L.Ralstone // J. Bone Jt. Surg. 1949. Vol. 31A. P. 400417.
61. MagerlF.P. Stabilzation of the lower thoracic and lumbar spine with external skeleter fixation / F.P.Magerl // Clinical Orthopaedics and Related Research. 1984. Vol. 189. P. 125141.
62. HaringtonP.R. Instrumentation in spine instability other than scoliosis / P.R.Harington //South African J. Surg. 1967. Vol. 5. Р. 712.
63. BrandelK.O. Fusion of the lumbosacral spine with widening of the intervertebral foramina / K.O.Brandel // Exerpta Medica. 1973. Vol. 18, № 7. Р. 266268.
64. HoldsworthF.W. Fracture dislocation of the lumbo dorsal spine / F.W.Holdsworth // J. Bone Jt. Surg. 1963. Vol. 45, B. 1. P. 620.
65. Herkowitz H.N. Lumbar spine fusion in the treatment of degenerative conditions: current indications and recommendations / H.N.Herkowitz, K.S.Sindhu // J. Am Acad. Orthop. Surg. 1995. Vol. 3. P. 123135.
66. Roy-Camille R. Fixation par plaques des metastases vertebrales dorso-lombaires / R. Roy-Camille, M. Roy-Camille, C. Demeulenaere // New. Presse med. 1972. Vol. 1, № 37. Р. 24632466.
67. Osteosynthesis of toraco-lumbar spine fractures with metal plates screwed through the vertebral pedicles / R.Roy-Camille, J.Saillant, D.Berteaux [et al.] // Reconstr. Surg. a traumat. 1976. Vol. 15. P