ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ, ФАКТОРИ РИЗИКУ Й ЗАХОДИ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМАТИЗМУ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ УРБАНІЗОВАНОГО РЕГІОНУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО

АГАРКОВ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 614.8-053.2(477.60)

ЗАКОНОМІРНОСТІ ФОРМУВАННЯ,
ФАКТОРИ РИЗИКУ Й ЗАХОДИ щодо ПРОФІЛАКТИКИ
ТРАВМАТИЗМУ ПІДЛІТКІВ В УМОВАХ
УРБАНІЗОВАНОГО РЕГІОНУ

14.01.21 травматологія та ортопедія
Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Володимир Гаррієвич Климовицький
доктор медичних наук, професор

Донецьк 2008

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Особливості травматизму серед різних контингентів
населення (аналітичний огляд літератури) 8
РОЗДІЛ 2. Методи, обсяг і особливості досліджень 16
РОЗДІЛ 3. Особливості середовища проживання підлітків 21
3.1. Екологічне середовище 21
3.2. Соціальне середовище 37
3.3. Висновки 42
РОЗДІЛ 4. Закономірності формування травматизму підлітків 44
4.1. Загальні закономірності травматизму 44
4.2. Порівняльна оцінка травматизму різних
вікових груп населення 53
4.3. Висновки 60
РОЗДІЛ 5. Фактори ризику і їхнє значення у формуванні
окремих видів травматизму підлітків 63
5.1. Загальний травматизм і фактори ризику 63
5.2. Побутовий травматизм і фактори ризику 70
5.3. Спортивний травматизм і фактори ризику 77
5.4. Вуличний травматизм і фактори ризику 87
5.5. Висновки 92
РОЗДІЛ 6. Принципи, заходи й ефективність профілактики
травматизму та реабілітації підлітків 96
6.1. Медико-соціальна й медико-екологічна профілактика,
загальна посттравматична реабілітація 96
6.2. Цільова профілактика 102
6.2. 1. Профілактика побутового травматизму 102
6.2. 2. Профілактика спортивного травматизму 104
6.2. 3. Профілактика вуличного травматизму 105
6.3. Оптимізація діагностики й клініко-статистичного
дослідження черепно-мозкового травматизму 108
6.4. Висновки 114
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 116
ВИСНОВКИ 124
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ 127

ДОДАТОК 135ВСТУП
Актуальність проблеми. Здоров'я дитячого й підліткового населення визначає майбутнє держави, подальший економічний, духовний, культурний і науковий рівень розвитку суспільства.
За рівнем розповсюдження серед населення світу, травматизм належить до масових страждань. Травматизм як причина смертності посідає в передових країнах 4-е місце й перше місце серед причин втрати робочих днів. При цьому нещасні випадки є основною причиною смерті осіб від 1 до 35-40 років. Хворі із травмами дають більше 8% випадків інвалідності й займають звичайно 4-е місце в структурі причин інвалідності [1, 7, 14, 51, 68].
Географія травматизму визначається рівнем індустріалізації й урбанізації країн і регіонів. Чим інтенсивніші ці процеси, тим вищий травматизм серед всіх вікових груп населення. При цьому існують соціальні, економічні, виробничі, психологічні, екологічні чинники травматизму [23, 49, 82].
Особливо схильне до травматизму дитяче населення. Травматизм серед цього контингенту населення складає більше 22% всієї сукупності нещасних випадків. При цьому найбільша кількість ушкоджень відзначається у віковій групі 8-14 років з активною тенденцією зростання у віці 15-20 років [3, 23, 26].
В Україні на фоні несприятливої демографічної ситуації зберігаються високі рівні захворюваності підростаючого покоління. Серед різних видів патології молодого покоління зростає травматизм. Травматизм особливо збільшується серед такої перехідної вікової групи як підлітки. Травми виступають однією із провідних причин інвалідності й смертності підлітків. Дуже часто травматизм підлітків набуває рис епідемії. Існують виражені регіональні особливості травматизму підлітків України. Особливо високі показники травматизму підлітків характерні для промислових регіонів таких, як Донбас [21, 22, 23, 85]. Все це зумовлює мету й задачі даної роботи.
Мета й задачі дослідження. Мета дослідження - встановлення закономірностей
формування, ключових чинників ризику й розробка технології післятравматичної реабілітації та заходів щодо профілактики різних видів травматизму серед підлітків в умовах урбанізованого регіону.
Задачі дослідження:
1. Вивчення екологічного й соціального середовища проживання підлітків в умовах Донбасу.
2. Вивчення способу життя підлітків.
3. Вивчення динаміки, рівня й структури різних видів травматизму підлітків.
4. Порівняльне вивчення травматизму серед різних вікових контингентів населення.
5. Вивчення чинників ризику різних видів травматизму підлітків.
6. Вивчення кореляційної й лінійної залежності різних видів травматизму підлітків від чинників ризику різної природи.
7. Розробка оцінних шкал рівня різних видів травматизму.
8. Розробка рангової класифікації чинників ризику різних видів травматизму.
9. Обґрунтування принципів і системи заходів щодо профілактики різних видів травматизму.
10. Розробка оздоровчої та післятравматичної технології реабілітації підлітків.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів НДР Донецького національного медичного університету ім. М. Горького й НДІ травматології та ортопедії «Вивчення закономірностей формування здоров'я дитячого й підліткового населення залежно від чинників ризику різної природи й розробка принципів і заходів щодо його охорони в умовах Донбасу» (№ держреєстрації 0195V00641) та «Клініко-епідеміологічні, соціально-психологічні закономірності формування основних видів травматизмуі обгрунтування організаційних методів, принципів функціонування травматологічної служби в умовах індустріального і урбанізовоного регіону» (№ держреєстрації 0105V8714), де дисертант був виконавцем розділу.
Об'єкт дослідження: міські й сільські підлітки, що постійно проживають у Донецькій області у віці 15-17 років.
Предмет дослідження: травматизм підлітків і чинники ризику, що його формують.
Методи дослідження: клінічні, фізіологічні, біохімічні, соціологічні, психологічні, гігієнічні, валеологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів:
1. Уперше встановлені загальні закономірності динаміки, рівня й структури травматизму на основі довгострокового суцільного вивчення: хвильовий характер, наявність стійких максимумів і мінімумів динаміки, поділ травматизму на 5 рівнів (низький, середній, вищий за середній, високий, дуже високий), залежність динаміки, рівня й структури травматизму від екологічних і соціальних факторів, психологічного навантаження в суспільстві, психо-типологічних особливостей і загального рівня здоров'я підлітків, стійкі рангові рівні в структурі й провідна роль у формуванні рівня травматизму побутових і вуличних травм.
2. Уперше проведена рангова класифікація ступеня травмонебезпечності чинників ризику побутового, спортивного й вуличного травматизму підлітків.
3. Уперше встановлений результативний спектр ключових чинників ризику побутового й вуличного травматизму підлітків, що визначають його зростання в умовах урбанізованого регіону.
4. Уточнений, розширений і прокласифікований за ступенем травмонебезпечності й результативності перелік чинників ризику спортивного травматизму підлітків.
5. Уперше встановлені критерійні величини частоти виникнення різних видів травматизму серед підлітків розроблені кількісні і якісні його стандарти.
6. Установлена інгібіторна роль екологічних ксенобіотиків у регенеративних процесах кістково-м'язової системи.
7. Обґрунтовано комп'ютеризовані клініко-статистичні критерії важкості й клінічної динаміки черепно-мозкових травм.
8. Створено комп'ютерну програму системного вивчення черепно-мозкового травматизму.
9. Уперше сформульовані принципи профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону.
Практична значимість отриманих результатів. Створено комп'ютерну програму вивчення травматизму "Комп'ютеризована програма клініко-статистичного дослідження черепно-мозкової травми" (Методичні рекомендації. Донецьк. 2000 р.)
Розроблено кількісні оцінні шкали травматизму підлітків, створений перелік чинників ризику побутового, вуличного й спортивного травматизму, розроблена багатофункціональну технологію відновлювального лікування та реабілітаціїї, програма профілактики травматизму підлітків в умовах урбанізованого регіону
Особистий внесок здобувача. Здобувач провів самостійно клінічні дослідження щодо важкості, локалізації та виходів травм; біохімічні дослідження з визначення металів у біологічних середовищах організму підлітків; соціологічні, валеологічні й психофізіологічні дослідження; статистичний аналіз травматизму міських і сільських підлітків; статистичну обробку й аналіз архівних даних екологічного й соціального середовища; проаналізував і прокласифікував чинники ризику побутового, спортивного, виробничого, шкільного, вуличного й транспортного травматизму; брав участь у розробці комп’ютерної програми клініко-статистичного дослідження травм та технології реабілітації, сформулював принципи й розробив програму профілактики травматизму й оцінив ефективність її складових; провів статистичну обробку отриманих результатів. У дисертації не використані ідеї або розробки, що належать співавторам опублікованих робіт.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Бізнес, екологія й здоров'я» (Донецьк, 2001 р.); науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Актуальні проблеми клінічної, експериментальної й профілактичної медицини», присвяченій 70-річчю Донецького державного медичного університету ім. М. Горького; Міжнародній науково-практичній конференції «Захворювання й порушення суглобів у дітей» (Донецьк, 2005 р.).
Публікації. Результати дисертації опубліковані в 1-й монографії, 6 статтях наукових журналів, 2 тезах доповідей конференцій, 1 методичних рекомендаціях.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, закінчення, висновків, списку літератури й додатка, викладених на 134 сторінках машинописного тексту, містить 51 таблицю й 3 малюнки. Список літератури містить 89 вітчизняних і іноземних джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Отримано рішення нового наукової задачі в області епідеміології травматизму підлітків урбанізованого регіону на основі встановлення закономірностей формування й факторного детермінізму динаміки, структури й рівня частоти виникнення й розповсюдження травм. Розроблена концепція й сформульовані принципи первинної, вторинної та третинної профілактики травматизму, заснованої на нівелюванні встановленого спектру факторів ризику й оптимізації відновного лікування підлітків.
1. Середовище проживання підлітків в умовах урбанізованого регіону характеризуються техногенними екологічними й соціально-депресивними якостями з наявністю широкого спектру факторів ризику різної природи, активно сприятливого зростанню частоти виникнення травм серед підліткового населення. Тривале проживання в умовах екологічного неблагополуччя порушує фізико-хімічні процеси в тканинах організму підлітків, погіршує їхнє відновлення при травмах і підвищує травматизм. Ксенобіотики екологічного середовища виступають інгібіторами регенеративних процесів в організмі підлітків.
2. Хронодинаміка загального травматизму підлітків характеризується хвильовими властивостями з довжиною хвилі в 4-6 років, пролонгованим зростанням (+6,1-9,5% випадків/рік) і спадом (-5,7-9,0% випадків/рік), наявністю пікових підйомів через 8-10 років, віковими, територіальними й соціальними розходженнями темпів підйому й спаду рівня й різнонаправленими змінами залежно від виду травматизму.
3. Рівень травматизму підлітків має територіальні розходження. Його середньопопуляційна величина складає серед міських підлітків 769,3±5,5о/ооо, а серед сільських 567,9±6,2о/ооо випадків. За кількісними критеріями травматизм підлітків класифікується за п'ятьма статистично достовірними якісними рівнями: низький (<400о/ооо випадків), середній (400 600о/ооо випадків), вищий за середній (600 800о/ооо випадків), високий (800 1000о/ооо випадків) і дуже високий (>1000о/ооо випадків). Кількісний розподіл травматизму за рівнями дозволяє проводити об'єктивну експертну оцінку величини й прогноз частоти виникнення й поширення травматизму серед підлітків.
4. Структура травматизму підлітків формується за рахунок великої питомої ваги побутового травматизму й має стійкий ранговий вигляд: 1-е місце - побутовий (84,1%), 2-е місце - вуличний (9,4%), 3-є місце - спортивний (3,2%), 4-е місце - виробничий або шкільний (1,9%), 5-і місце - дорожньо-транспортний (1,2%). Всі види травматизму за кількісними критеріями класифікуються за 5 якісними рівнями.
5. Існує прямий середній і сильний кореляційний і лінійний зв'язок між загальним травматизмом підлітків і високим рівнем забруднення екологічного середовища, низькою якістю життя, особистісною психологічною тривожністю, типом особистості й низьким рівнем здоров'я підлітків. Як фактори ризику загального травматизму виступають: нагромадження важких металів в організмі, велике загальне забруднення екологічного середовища, третя група здоров'я, емоційний тип особистості (екстраверт) і високий рівень особистісної тривожності.
6. Зростання побутового травматизму підлітків визначається різкою зміною способу їхнього життя убік побутової травмонебезпечної діяльності. Рівень побутового травматизму формується переважно 10 факторами ризику із середньою й високою силою кореляційного зв'язку, з яких 7 факторів ризику мають першорядну значимість (r=+0,65 - +0,91) і дають більше 80% травм.
7. Рівень вуличного травматизму підлітків визначається 13 провідними факторами ризику з малою, середньою й високою силою кореляційного зв'язку, з яких 5 відносяться до факторів ризику великої значимості (r=+0,60 - +0,93) і дають більше 70% травм.
8. Рівень спортивного травматизму підлітків визначається 16 провідними факторами ризику з малим (0,1-0,3), середнім (0,4-0,5) і високим (0,6-0,82) коефіцієнтом відносного ризику. Найвища питома вага спортивного травматизму пов'язана з 7 факторами ризику: жорсткі єдиноборства (24,1%), низький рівень спортивних умінь (15,4%) і тренованості (17,2%), перенапруження й перевтома організму (13,4%), невдалі рухи й грубі помилки при виконанні спортивних вправ (9,4%), неякісна розминка (6,2%), складність спортивних вправ (5,1%). До високотравматичних належать 14, а до середньотравматичних - 11 видів спорту.
9. Комп'ютеризовані клініко-статистичні критерії підвищують точність діагностики важкості й клінічної динаміки розвитку черепно-мозкової травми (10-15%), а комп'ютерна програма системного вивчення черепно-мозкового травматизму збільшує ефективність медичного моніторингу за цією патологією (18-22%).
10. Загальна профілактика травматизму підлітків ґрунтується на 4 принципах медико-соціального й медико-екологічного характеру, а цільова - на 5 принципах побутового, 7 принципах спортивного, 5 принципах вуличного травматизму підлітків. Реабілітація підлітків за східчастою технологією індивідуального оздоровлення з базовими й підкріплювальними програмами політематичного характеру знижує строки відновного лікування на 40-45%, рівень виробничого й спортивного травматизму на 30-35%, скорочує періоди досягнення оптимальної фізичної форми у підлітків-спортсменів на 35-40% і виходу на нормальний рівень працездатності робітників-підлітків на 45-50%. Використання програми цільової профілактики веде до зменшення вуличного й шкільного травматизму на 20-25%.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Андреев О.М., Тяжелков А.П., Воловик В.Е., Елистратов С.М. Детский травматизм и летальность детей от травм и других несчастных случаев в условиях города с комплексом предприятий // Актуальные вопросы клинической медицины : Материалы краев. науч.-практ. конф. в г. Комсомольске-на-Амуре, 30-31 мая 1996 г. - Комсомольск-на-Амуре, 1996. -с. 41-43
2. Анджелян Б.О. Уличные травматизм у детей в условиях интенсивной урбанизации // Актуальные вопросы клинической медицины: (Сб. науч. тр., посвящ. 25-лет. юбилею респ. мед. центра "Армения"). - Ереван, 1995. С. 22-25.
3. Тимонов В.Д. Человек, медицина и научно-технический прогресс. М.: Медицина, 1972, -220 с.
4. Анджелян Б.О. Уличные травматизм у детей в условиях интенсивной урбанизации // Актуальные вопросы клинической медицины: (Сб. науч. тр., посвящ. 25-лет. юбилею респ. мед. центра "Армения"). - Ереван, 1995. С.22-25.
5. Блохин Ю.В., Плевинскис П.В., Филиппов В.В. Структура смертельного бытового травматизма плавсостава ЧМП // Актуальные вопросы морской медицины: Материалы науч.-практ. конф. - Одесса, 1992. С.11.
6. Бутченко Л.А. Острое физическое перенапряжение организма. В кн.: Лекции по клинической патофизиологии. М.: Медицина, 1970, -311 с.
7. Выголова О.В., Королева Л.В. Травматизм детей школьного возраста г. Вологды и его профилактика // Медико-педагогические аспекты здоровья детского населения г. Вологды: Межвуз. сб. науч. тр. - Вологда, 1995. -С. 111-125
8. Васильев Д.О. Клиника диагностика и лечение повреждений и заболеваний ахиллова сухожилия у спортсменов и артистов балета: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22 / ЦНИИ травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. - М., 1995. - 24 с.
10. Геселевич В.А., Ящук А.М. Здоровье олимпийцев России // Вестн. спорт. медицины России. 1995. -№2. С.10-19.
11. Гершбург М.И., Захарова Л.С., Попов С.Н., Шатанави М. Физическая поэтапная реабилитация спортсменов после менискэктомии // Вестн. спорт. медицины России. 1997. -№1. С.21-24.
12. Гершбург М.И. Медико-спортивная экспертиза в системе диагностики и прогноза при травмах и заболеваниях опорно-двигательного аппарата // Вестн. спорт. медицины России. 1997. -№3-4. С.48-51.
13. Дю Н.Е. Проблемы дорожно-транспортного травматизма в Хакасии // Вестн. Хакас. гос. ун-та им. Н.Ф. Катанова. Сер. 4, Биология. Медицина. Химия. 1997. -№ 4. С.101-103.
14. Дворкин А.М. Травматизм как социально-гигиеническая проблема. М.: Медицина, 1968, -210 с.
15. Дембо А.Г. Заболевания и повреждения при занятиях спортом. М.: Медицина, 1970, -331 с.
16. Детская спортивная медицина / Под ред. Тихвинского Р.Б., Хрущева С.В. М.: Медицина, 1980, -439 с.
17. Елистратов С.М. Детский травматизм и его профилактика // Актуальные вопросы клинической медицины: Материалы краев. науч.-практ. конф. в г. Комсомольске-на-Амуре, 30-31 мая 1996 г. - Комсомольск-на-Амуре, 1996. -С. 38-41.
18. Затекин А.И. Детский травматизм на уроках физического воспитания в школах и организация его профилактики: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22, 14.00.33 / Ленингр. НИИ травматологии и ортопедии им. Р.Р. Вредена. -Л., 1988. -18 с.
19. Зильберт А.А. Детский травматизм в городе // Актуальные вопросы реконструктивной и восстановительной хирургии: Тез. итог. работ. - Иркутск, 1994. С.32-34.
20. Запрудина Л.Н., Аленин А.С. Уличный травматизм, как медицинская и социальная проблема // Современные проблемы медицины и биологии: Материалы XXIX обл. науч.-практ. конф. - Курган, 1997. С.21-23.
21. Задачи по достижению здоровья для всех: Европейская политика здравоохранения. Копенгаген: ВОЗ, Европейское региональное бюро. 1993, -322 с.
22. Здоровье населения в Европе: Отчет о мониторинге деятельности по достижению здоровья для всех в 1993-1994 гг. Копенгаген: ВОЗ, Европейское региональное бюро. 1995, -65 с.
23. Здоровье населения в Европе. -Копенгаген: ВОЗ, Европейское региональное бюро. 1998, -13 с.
24. Кадырходжаева Н.Х. Травматизм у работников машиностроительной промышленности хлопководства и оптимизация лечебно-профилактической помощи пострадавшим: (На прим. Респ. Узбекистан): Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22 / МЗ Респ. Узбекистан. НИИ травматологии и ортопедии. - Ташкент, 1992. - 22 с.
25. Климов Б.А. Нозоагнозия у спортсменов с черепно-мозговой травмой // Вестн. спорт. медицины России. 1995. -№2. С.38-40.
26. Климовицкий В.Г. Клинико-статистическая характеристика детского травматизма и его профилактика: (По материалам Донбасса): Автореф. дис.... канд. мед. наук: 14.00.22 / Укр. НИИ травматологии и ортопедии. -Киев, 1993. -24 с.
27. Колыхан В.П. Церебро-спинальная травма у "ныряльщиков": Дис. ... канд. мед. наук: 14.00.28. - Киев, 1988, - 142 с.
28. Куксов В.Ф. О необходимости выделения у юных спортсменов травмоопасных видов спорта // Хирургическая коррекция и восстановительное лечение повреждений и заболеваний опорно-двигательного аппарата у детей: Материалы Всерос. науч.-практ. конф. дет. ортопедов-травматологов, 28-30 мая 1996 г., Казань: В 2 ч. - СПб., 1996. С.17-18.
29. Куксов В.Ф. Применение компьютерной программы "Детская травма" // Хирургическая коррекция и восстановительное лечение повреждений и заболеваний опорно-двигательного аппарата у детей: Материалы Всерос. науч.-практ. конф. дет. ортопедов-травматологов, 28-30 мая 1996 г., Казань: В 2 ч. - СПб., 1996. С.236-238.
30. Кинос Н.А. Характер повреждений при дорожно-транспортных происшествиях, их этапное лечение и профилактика в сельском районе: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22 / Смол. гос. мед. акад. - М., 1995. - 31 с.
31. Кучерин Н.А. Экономические аспекты заболеваемости и производительности труда. М.: Медицина, 1978, -237 с.
32. Куколевский Г.М., Граевская Н.Д. Основы спортивной медицины. М.: Медицина, 1971, -368 с.
33. Лаптев В.В. Производственный травматизм и использование остаточной трудоспособности у рабочих Архангельского целлюлозно-бумажного комбината: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22 / Горьк. мед. ин-т им. С.М. Кирова. - Горький, 1987. - 25 с.
34. Лукашев А.М. Дорожно-транспортный травматизм, его последствия и пути снижения в Москве // Пробл. соц. гигиены и история медицины. 1998. -№1. С.45-48.
35. Макарова Г.А., Кручинин В.М. Последствия черепно-мозговых травм у спортсменов // Вестн. спорт. медицины России. 1995. -№2. С.33-38.
36. Миронова З.С. Основные направления научно-исследовательской работы отделения спортивной и балетной травмы за 45 лет // Вестн. спорт. медицины России. 1997. -№3-4. С.51-53.
37. Набиркин Г.А., Онищенко К.Н., Агеев М.И. Алкогольное опьянение как фактор повышенного риска при бытовом травматизме // Кубан. науч. мед. вестн. 1994. -№5-6. С.22.
38. Проблемы современной урбанизации. М.: Наука, 1972, -322 с.
39. Руководство по социальной гигиене и организации здравоохранения / Под ред. Ю.П. Лисицина: В 2 т., -М.: Медицина. 1987, -Т.1 -429 с.
40. Скворцов С.А. Детский спортивный травматизм при занятиях контактными игровыми видами спорта и его профилактика: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22, 14.00.33 / Ленингр. НИИ травматологии и ортопедии им. Р.Р. Вредена. - Л., 1987. - 16 с.
41. Скворцов С.А. Детский спортивный травматизм при занятиях контактными игровыми видами спорта и его профилактика: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22, 14.00.33 / Ленингр. НИИ травматологии и ортопедии им. Р.Р. Вредена. - Л., 1987. - 16 с.
42. Соловьев В.М. Оптимизация диагностики и лечения дорожно-транспортных травм на этапах эвакуации: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.00.22 / Ижев. гос. мед. акад.- Самара, 1996. - 33 с.
43. Соловьев В.М., Пермяков Г.Г. Анализ оказания помощи пострадавшим в результате дорожно-транспортных происшествий // Становление и развитие 1 Республиканской клинической больницы: К 75-летию 1 Респ. клинич. больницы: Сб. науч.-практ. работ. - Ижевск, 1997. С.126-128.
44. Статистика заболеваемости. Двенадцатый Комитет экспертов по санитарной статистике. -Женева: ВОЗ, 1970, -58 с.
45. Социальная гигиена и организация здравоохранения / Под ред. Серенко А.Ф., Ермакова В.В., -М.: Медицина, 1984, -639 с.
46. Таковой Н.Н. Непроизводственный травматизм взрослых в сельском районе: (Причины, характер повреждений, этап. лечение, смертность, профилактика): Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22 / Смол. гос. мед. акад. - М., 1995. - 27 с.
47. Фрейдлин С.Я. Профилактика травматизма и организация травматологической помощи. Л.: Медицина, 1963, -185 с.
48. Хрущев С.В. Врачебный контроль за физическим воспитанием школьников. М.: Медицина, 1977, -214 с.
49. Чикин С.Я. Здоровье человека и социальная среда. М.: Медицина, 1972, -252 с.
50. Шаповалов К.А. Травматизм плавающего состава транспортного, рыбопромыслового и речного флотов северного бассейна и меры его профилактики: Дис. ... канд. мед. наук: 14.00.33. - Архангельск, 1992. - 149 с.
51. Шапиро К.И., Мистиславская И.А. Травматизм и заболеваемость болезнями органов опорно-двигательного аппарата подростков в Российской Федерации // Травматология и ортопедия России. 1995. -№2. С.37-38.
52. Шеставина Н.В. Состояние здоровья юных спортсменов и медико-организационные мероприятия по снижению их заболеваемости: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.09 / Курский гос. мед. ун-т. - М., 1997. - 24 с.
53. Шеставина Н.В. Состояние здоровья юных спортсменов и медико-организационные мероприятия по снижению их заболеваемости: Дис. ... канд. мед. наук: 14.00.09. - Курск, 1997. - 187 с.
54. Шахгельдянц А.С. Экономические аспекты заболеваемости с временной утратой трудоспособности промышленных рабочих. М.: Медицина, 1969, -210 с.
55. Ярматова Т.Т. Производственный травматизм в трикотажной промышленности и оптимизация лечебно-профилактической помощи пострадавшим: Автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.00.22 / МЗ Респ. Узбекистан. НИИ травматологии и ортопедии. - Ташкент, 1991. - 17 с.
56. Machek O. Criticism of the statistical basis of analysis of occupational injuries // Med Glas 1966 Sep;20(9):317-20.
57. Injuries associated with the farm harvest in Canada. // CMAJ 1998 Jun 2;158(11):1493-6.
58. Morgan CL., Currie C., Green J., Davies S. Acute work injuries among electric utility meter readers // Epidemiology 1998 Jan;9(1):108.
59. Xiang H., Stallones L., Chiu Y. J. Nonfatal agricultural injuries among Colorado older male farmers // Aging Health 1999 Feb;11(1):65-78.
60. Scand J. Occupational diseases in Finland in 1996 // Work Environ Health 1997 Oct;23(5):394.
61. Kupyrov V.N. Injury among workers in branches of "Selkhoztechnica" of the Kiev region // Ortop Travmatol Protez 1965 Dec;26(12):48-52.
62. Preventing construction injuries // Occup Health Saf 1999 Apr;68(4):70-2.
63. Johansson A, Salminen S. A minority with few occupational accidents: the case of Swedish-speaking Finns // Am. J. Ind. Med. 1999 Sep; Suppl 1:37.
64. Baranovskii A.M., Retunskikh V.P., Dutov P.L. Noncombat trauma in servicemen in armed conflicts // Voen Med Zh 1999 Sep;320(9):40-3.
65. Helmkamp J.C., Derk S.J. Nonfatal logging-related injuries in West Virginia // J. Occup Environ Med 1999 Nov;41(11):967-72
66. Stout N.A., Jenkins E.L., Pizatella T.J. Occupational injury mortality rates in the United States: changes from 1980 to 1989 // Am J Public Health 1996 Jan;86(1):73-7.
67. Ivens U.I., Lassen J.H., Kaltoft B.S., Skov T. Injuries among domestic waste collectors // Am J Ind Med 1998 Feb;33(2):182-9.
68. Evans R.W., Evans R.I., Carvajal S., Perry S. A survey of injuries among Broadway performers // Am J Public Health 1996 Jan;86(1):77-80.
69. McCurdy S.A., Carroll D.J. Agricultural injury // Am J Ind Med 2000 Oct;38(4):463-80.
70. Britt M., Chrislip D., Bayer S., Cole H., Kidd P., Parshall M., Isaacs S., Struttman T., Colligan M., Scharf T. Farm work planning simulation in multi-media: A comparative evaluation // Am J Ind Med 1999 Sep;Suppl 1:113-5.
71. Miller T.R., Waehrer G.M. Costs of occupational injuries to teenagers, United States // Inj Prev 1998 Sep;4(3):211-7.
72. Jensen O.C. Non-fatal occupational fall and slip injuries among commercial fishermen analyzed by use of the NOMESCO injury registration system // Am J Ind Med 2000 Jun;37(6):637-44.
73. Morris J.A. Injury experience of temporary workers in a manufacturing setting. Factors that increase vulnerability // AAOHN J 1999 Oct;47(10):470-8.
74. Xiang H., Wang Z., Stallones L., Keefe T.J., Huang X., Fu X. Agricultural work-related injuries among farmers in Hubei, People's Republic of China // Am J Public Health 2000 Aug;90(8):1269-76.
75. Beale D., Cox T., Clarke D., Lawrence C., Leather P. Temporal architecture of violent incidents // J Occup Health Psychol 1998 Jan;3(1):65-82.
76. Biddle E.A., Kisner S.M. Denominator effects on traumatic occupational fatality incidence rates // Stat Bull Metrop Insur Co 1998 Jan-Mar;79(1):28-36.
77. Rasmussen K., Carstensen O., Lauritsen J.M. Incidence of unintentional injuries in farming based on one year of weekly registration in Danish farms // Am J Ind Med 2000 Jul;38(1):82-9.
78. Wright L., Caston S. The returning worker. Improving injured workers' function through an interdisciplinary approach // Rehab Manag 1997 Oct-Nov;10(6):52-4, 56.
79. Gontsova D.V. Review of articles of the Journal of Occupational Medicine, 1994-1995 // Med Tr Prom Ekol 1998;(1):21-5.
80. Magnetti S.M., Wyant W.D., Greenwood J., Roder N.J., Linton J.C. Injuries to volunteer fire fighters in West Virginia // J Occup Environ Med 1999 Feb;41(2):104-10.
81. Nachreiner N., McGovern P., Kochevar L.K., Lohman W.H., Cato C., Ayers E. Preplacement assessments. Impact on injury outcomes // AAOHN J 1999 Jun;47(6):245-53.
82. Hassi J., Gardner L., Hendricks S., Bell J. Occupational injuries in the mining industry and their association with statewide cold ambient temperatures in the USA // Am J Ind Med 2000 Jul;38(1):49-58.
83. Yu T.S., Liu Y.M., Zhou J.L., Wong T.W. Occupational injuries in Shunde City--a county undergoing rapid economic change in southern China // Accid Anal Prev 1999 Jul;31(4):313-7.
84. Wegman D.H. Work should help teens, not hurt them // Pediatrics 1999 Apr;103(4 Pt 1):821-2.
85. Показники здоров’я населення та використання ресурсів в охорони здоров’я в Україні за 1998-1999 рр. К.: Центр медичної статистики МОЗ України. 2000, -187 с.
86. Виленський А.Б. Структурно-функціональний стан кісткової тканини