СУДОВО-МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НАКЛАДЕНЬ КЛІТИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА НА ПОВЕРХНЯХ ЖУВАЛЬНИХ ГУМОК : Судебно-медицинская ЗНАЧЕНИЕ наложенным клеток слизистой оболочки полости рта на поверхности жевательных резинок

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

РАКИТЯНСЬКА Олена Вікторівна

УДК 616.311-035.63-07+61:34

СУДОВО-МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ НАКЛАДЕНЬ КЛІТИН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ПОРОЖНИНИ РОТА НА ПОВЕРХНЯХ ЖУВАЛЬНИХ ГУМОК

14.01.25 судова медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник
д.м.н., проф. О.І. ГЕРАСИМЕНКО

Донецьк 2003 рік

ЗМІСТ

Стор.

Перелік умовних позначень, символів та скорочень.....................................................................

4

Вступ............................................................................

5

Розділ 1

Огляд літератури.........................................................

10

Розділ 2

Матеріал та методи дослідження біологічного матеріалу....................................................................

43

2.1.

Судово-цитологічна діагностика статевої належності слини за Y- і Х-хроматином.................

43

2.2.

Мікроскопічне дослідження препаратів слини на наявність Y-хроматину............................................

50

2.3.

Мікроскопічне дослідження препаратів слини на наявність Х-хроматину.............................................

51

2.4.

Оцінка результатів мікроскопічного дослідження препаратів..................................................................

52

2.5.

Оцінка результатів дослідження (діагностика статі) за Y-хроматином.............................................

52

2.6.

Оцінка результатів дослідження (діагностика статі) за Х-хроматином..............................................

54

2.7.

Пробірковий спосіб визначення групи рідкої крові

56

2.8.

Визначення групоспецифічних антигенів системи АВО у пофарбованих цитологічних препаратах

57

2.9.

Методи статистичної обробки результатів дослідження..........................................................

60

Розділ 3

Судово-цитологічне визначення генетичної статі за клітинами епітелію СОПР вилученими із використаних ЖГ ....................................................

62

3.1.

Зміни ядер і статевого хроматину в клітинах СОПР, які знаходилися на різних поверхнях ЖГ під впливом часу і різних чинників зовнішнього середовища.............................................................

71

3.2.

Вплив температури +18-20°с, +35°с і процесів гниття на виявлення Y- і Х-хроматину в клітинах епітелію СОПР на внутрішніх поверхнях використаних ЖГ....................................................

73

3.3.

Зміна ядер клітин і статевого хроматину в слідах слини, що знаходяться на зовнішніх поверхнях ЖГ при температурі +18-20°С, +35°С.................

81

3.4.

Вплив низької температури -18°С на виявлення статевого хроматину в клітинах епітелію СОПР на поверхнях використаних ЖГ.................................

86

3.5.

Вплив температури +4°С на визначення статевого хроматину в клітинах епітелію СОПР на поверхнях використаних ЖГ..................................

93

Розділ 4

Судово-цитологічне визначення групової належності клітин епітелію СОПР вилучених із використаних ЖГ ......................................................

103

Розділ 5

Обговорення результатів дослідження і підсумок

118

Висновки......................................................................

127

Практичні рекомендації............................................

129

Список використаної літератури..............................

130

ВСТУП
Жувальні гумки (ЖГ) стають речовими доказами тоді, коли їх виявляють під час ОМП. Використані ЖГ найчастіше виявляються у разі скоєння таких видів злочинів як: крадіжка, грабіж, розбій із проникненням у приміщення, а також злочини, які вчинені за наймом «на замовлення».
Місцями найбільш ймовірної локалізації ЖГ під час ОМП, які пов'язані з перерахованими вище видами злочинів є: дверні «вічка», дверні рами та двері в місцях кріплення замків, а також територія прилегла до можливих шляхів проникнення і відходу злочинця з місця скоєння злочину, місця засідки, спостереження, передбачуваного місця перебування злочинця або злочинців. У судово-медичній практиці все частіше виникає необхідність визначення статевої і групової належності клітин слизової оболонки порожнини рота (СОПР) в слідах слини на використаних ЖГ, які можуть бути виявлені під час ОМП. Успішне вирішення цього питання неможливе без спеціального дослідження характеру змін ядер, статевого хроматину і антигенної належності у разі різноманітних змін клітин внаслідок дії різних чинників, які викликають руйнування клітин.
Аналіз літературних джерел свідчить про наявність значної кількості робіт, присвячених дослідженню статевого хроматину в ядрах букального епітелію. Але мало публікацій, у яких повідомляється про дослідження статевого хроматину в ядрах епітеліальних клітин, що знаходяться в слідах слини на різних предметах. Велике значення для ідентифікації плям слини на речових доказах має виявлення в них клітинних елементів СОПР.
Відома робота Rosmaric A.(1957), який досліджував статевий хроматин в епітелії клітин слини в слідах на недопалках цигарок. Кісін М.В., Любинська С.І. (1965) розробили техніку приготування препаратів зі слідів слини, виявленої на різних предметах, та показали значні можливості використання методу визначення статевої належності слини на речових доказах.
Шляхом судово-цитологічної експертизи можуть бути вирішені питання про групову і статеву належність слідів слини на поверхнях жувальної гумки, а також може бути вирішене питання про можливе походження даних слідів слини від тієї чи іншої особи, що проходять за справою. В подальшому для визначення походження слини від конкретної особи може бути використаний метод ДНК-аналізу.
Актуальність теми. Не дивлячись на те, що дослідженням плям слини на речових доказах займалися багато дослідників даних по питанням дослідження використаних ЖГ, які можуть бути вилучені під час ОМП, нами в літературі не знайдено
Описані в літературі методи визначення статевої та групової належності плям слини на речових доказах, для використання їх у відношенні ЖГ, мають ряд недоліків. Виконання аналізу матеріалів із приводу досліджень використаних ЖГ показало: виявлення поодиноких клітин епітелію СОПР з ядрами, або зовсім не виявлення клітин, що у даних випадках залежало від застосування традиційної методики витягу клітин букального епітелію з поверхонь предмета-носія.
Тобто, загальноприйнята методика у переважної більшості випадків не дає бажаних результатів, а отже відповідей на питання слідства. Наявна методика не дозволяє отримати повного витягу клітин епітелію СОПР з ЖГ, тому під час виконання досліджень цих клітин складно діагностується їх статева і антигенна належність, а в більшості випадків взагалі ця діагностика стає неможливою. Виходячи із зазначеного вище тема роботи є актуальною.
Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи Судово-медична експертиза кримінальної вибухової травми” (№ держреєстрації 0100U006369, шифр МК 01.01.06), яка виконується на кафедрі судової медицини та основ права Донецького державного медичного університету ім.. М.Горького. автором розроблено та запропоновано метод виявлення , вилучення та дослідження ЖГ, які виявляються під час ОМП.
Мета й завдання дослідження. Мета роботи розробити і впровадити в практику комплекс методик визначення статевої та групової належності клітин епітелію СОПР, вилучених із ЖГ, які можуть бути виявлені як речові докази під час ОМП. Виходячи із зазначеної мети, були поставлені такі завдання:
розробити методику виявлення та вилучення клітин СОПР із поверхонь ЖГ;
визначити збереження статевого хроматину клітин СОПР на поверхнях використаних ЖГ в залежності від впливу чинників зовнішнього середовища (різних температурних режимів, вологості, тривалості збереження);
визначити збереження групових антигенів ізосерологічної системи АВ0 клітин СОПР на поверхнях використаних ЖГ залежно від дії чинників зовнішнього середовища;
визначити збереження статевого хроматину клітин СОПР залежно від слідосприймального об’єкта (предмета-носія);
визначити збереження групових антигенів ізосерологічної системи АВО клітин СОПР залежно від слідосприймального об’єкта (предмета-носія);
розробити алгоритм судово-медичних досліджень виявлення та вилучення клітин СОПР із використаних ЖГ, вилучених під час ОМП, із наступним визначенням їх статевої та групової належності.
Об’єкт дослідження: використані жувальні гумки як речовий доказ.
Предмет дослідження: визначення статевої та групової належності за ізосерологічною системою АВО клітин СОПР, вилучених із ЖГ, які є речовими доказами.
Методи дослідження: використані цитологічні методи (вилучення та фарбування клітин СОПР, світлооптична та люмінесцентна мікроскопія), фотографування мікропрепаратів, статистична обробка одержаних даних.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:
вперше в Україні виконано комплексне дослідження накладень клітин СОПР, вилучених із ЖГ, визначення їх статевої та антигенної належності з метою подальшої ідентифікації осіб, які можуть проходити за справою (потерпілих або підозрюваних);
розроблено методику виявлення та вилучення клітин СОПР із поверхонь ЖГ;
визначено терміни збереження статевого хроматину та антигенів ізосерологічної системи АВО клітин СОПР, вилучених із ЖГ, залежно від дії чинників зовнішнього середовища та від слідосприймального об’єкта (предмета-носія);
опрацьовано алгоритм судово-медичних досліджень виявлення та вилучення клітин СОПР із використаних ЖГ, вилучених під час ОМП, із наступним визначенням їх статевої та групової належності.
Практичне значення одержаних результатів. Використання запропонованого комплексу методик дослідження клітин СОПР, вилучених із використаних ЖГ, які можуть бути виявлені та вилучені під час ОМП, забезпечує отримання об’єктивної інформації, тобто дозволяє достовірно, або зі значною вірогідністю визначити їх статеву і групову належність. Отримані дані можна використовувати в судово-цитологічних відділеннях обласних бюро судово-медичної експертизи, в медико-біологічних відділеннях науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів, в педагогічному процесі на кафедрах судової медицини вищих навчальних закладів, на кафедрах кримінального права і в навчальному процесі вищих юридичних навчальних закладів.
Особистий внесок здобувача. Підбір наукової літератури за темою дослідження та аналіз її, цитологічні та імунологічні дослідження, що наведені в розділах дисертації, аналіз одержаних результатів, статистична обробка, висновки та практичні рекомендації зроблені автором особисто.
Апробація дисертації. Основні положення дисертації було викладено і обговорено на нараді-семінарі завідувачів відділеннями судово-медичної цитології обласних бюро судово-медичної експертизи України (2002 р., м. Хмельницький), на засіданнях Донецького відділення Всеукраїнського наукового товариства судових медиків і криміналістів (2002 р., 2003 р.), на робочій нараді вибухово-технічної служби УМВС України в Донецькій області (2002 р.).
Публікації. Основні результати та положення роботи викладені у 4-х друкованих працях, з яких 3 роботи у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота написана українською мовою і складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу та методів дослідження, розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 157 сторінок тексту комп’ютерного набору, з яких 132-і сторінки основний текст, 7 рисунків та 19 таблиць. Список використаної літератури охоплює 198 джерел з яких: українською мовою 2, російською 115, англійською 65, німецькою 14, чеською 1, польською 1.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. До останнього часу залишалася не опрацьованою методика раціонального судово-цитологічного дослідження використаних ЖГ, які вилучаються як речовий доказ, з метою визначення статевої та групової належності особи, яка жувала цю гумку.
2. Опрацьована методика вилучення клітин СОПР із використаних ЖГ дозволяє одержувати з поверхні гумки 31,04±0,52 клітини СОПР, а з середини ЖГ 100,08±0,93 клітини, що дозволяє успішно виконати судово-цитологічне дослідження.
3. В мікропрепаратах змивів зі слідів слини з зовнішньої поверхні та з середини (внутрішніх поверхонь) використаних ЖГ знаходиться епітелій СОПР, який в цитологічних препаратах представлений клітинами плоского епітелію з ядрами, що розташовані ізольовано, невеликими скупченнями та пластами.
4. Змиви із зовнішньої та внутрішніх поверхонь ЖГ можна робити як 5-10% оцтовою кислотою, так і ізотонічним розчином хлориду натрію, причому кількість виділених клітин епітелію СОПР і їх морфологічні ознаки при цьому будуть однаковими; ізотонічний розчину хлориду натрію не має негативного впливу на подальше визначення статевої і групової належності цих клітин і дозволяє використовувати їх для генотипоскопічного дослідження.
5. Тривалий термін (до 2,5 місяців) перебування клітин епітелію СОПР на зовнішніх поверхнях ЖГ в умовах лабораторії (+18-20°С) та в умовах термостату (+35°С) суттєво не позначався на визначенні їх статевої належності, бо в цих клітинах, які висохли, не виникає руйнування ядер і статевого хроматину, що робить їх придатними для судово-цитологічних досліджень; також тривалий час (до 75-ти діб) зберігає придатність для дослідження клітини СОПР з зовнішньої поверхні та з середини ЖГ, які зберігалися за умови низької температури (від +4°С до -18°С).
6. Клітини епітелію СОПР, вилучені із середини ЖГ, яка зберігалася при кімнатній температурі (+18-20°С), придатні для визначення генетичної статі за Х-хроматином протягом 3-4-х діб з висновком у достовірній формі, у вірогідній формі протягом 4-6 діб, а за Y-хроматином протягом 4-6 діб у достовірній формі; за умови зберігання ЖГ при температурі +35°С достовірна діагностика генетичної статі за Х-хроматином можлива в 45% протягом 3-х діб, а за Y-хроматином у 55% протягом 3-4 діб.
7. Визначення антигенів А, В та Н ізосерологічної системи АВ0 клітин СОПР, вилучених із поверхні та середини ЖГ, можливе до 75-ї доби за умови зберігання їх при температурі від +4°С до -18°С та клітин СОПР лише з поверхні ЖГ, які зберігалися при температурі +18-20°С.
8. Збереження, виявлення клітин СОПР та визначення їх статевої та групової належності не залежить від різновиду ЖГ, статі й віку особи, яка використала ЖГ, а визначається умовами зберігання предмета-носія температурою, вологістю та тривалістю дії чинників зовнішнього середовища.
9. За ступенем руйнування клітин СОПР, які вилучаються із середини ЖГ, враховуючи умови перебування ЖГ, можна орієнтовно визначити термін знаходження ЖГ на місці події.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Послідовність дослідження клітин епітелію СОПР, виявлених і вилучених з ЖГ, може бути різною і залежить від кола питань, які потребують вирішення, оснащення лабораторії тощо. На підставі наших досліджень пропонується такий алгоритм дій:
1. Місцями найбільш ймовірної локалізації ЖГ під час ОМП є: дверні «вічка», дверні рами та двері в місцях кріплення замків, а також територія, прилегла до можливих шляхів проникнення і відходу злочинця з місця скоєння злочину, місця засідки, спостереження, передбачуваного місця перебування злочинця або злочинців. Виявлені в ході ОМП використані ЖГ необхідно в першу чергу сфотографувати на місці їх виявлення в тому вигляді, у якому вони були знайдені, позначити на схемі місця події”. Процес виявлення, а також дії відносно виявленого докладно описуються (фіксуються) в протоколі ОМП. Тільки після цього використані ЖГ можуть бути вилучені для залучення їх до матеріалів кримінальної справи. Під час вилучення використаних ЖГ необхідно пам'ятати, що даний речовий доказ може бути носієм інформації не тільки біологічного походження (сліди слини), але й може бути об'єктом трасологічного дослідження (сліди зубів, відбитки пальців тощо).
2. Виявлені під час ОМП використані ЖГ доцільно вилучати цілком, за допомогою пінцета в окремі аркуші харчової фольги розмірами 5х5 см, а потім у будь-яку ємкість, бажано скляну для забезпечення збереження (якщо вони там є) трасологічних слідів. На етикетці, прикріпленої до ємкості, зазначають: місце виявлення використаної жувальної гумки, її розміри, колір, чи є на поверхні використаної ЖГ відбитки пальців, сліди зубів. За умови наявності на поверхні жувальної гумки відбитків пальців або слідів зубів, придатних для ідентифікації, слідчий приймає рішення про послідовність виконання експертиз. Слід зазначити, що після виконання трасологічних досліджень, ЖГ придатні для визначення на них слідів біологічного походження.
3. У лабораторії, після візуального огляду ЖГ, роздільно роблять змиви з зовнішньої поверхні і середини 5-10% розчином оцтової кислоти або ізотонічним розчином хлориду натрію за допомогою шматочка стерильної марлі розміром не більш ніж 0,5х0,5 см. Для максимального вилучення клітинних елементів СОПР із середини ЖГ перед виконанням змивів необхідно прогріти жувальну гумку в термостаті при температурі 35-36°С протягом 3-5-ти хвилин; після прогрівання за допомогою двох пінцетів жувальну гумку багаторазово піддають розтягуванню, після кожного її розтягування зі знову утворених поверхонь проводять змиви, час обробки одного об'єкта 5-10 хвилин. Після виконання змивів шматочки марлі поміщають у пробірки, отвори пробірок закривають пробкою із вати; витримують шматочки марлі із змивами в оцтовій кислоті або в ізотонічному розчині хлориду натрію не менше 4-х годин при кімнатній температурі (максимальний термін не регламентується).
4. З кожного об'єкта (змиви з зовнішньої поверхні та з середини) готуються по три мікропрепарати відповідно до методичних вказівок «Судебно-цитологическая диагностика половой принадлежности слюны и волос по Х-хроматину» (Москва, 1975) та «О судебно-цитологической диагностике половой принадлежности крови, слюны и волос по Y-хроматину.» (Москва, 1977).
5. Визначення групової належності клітин епітелію СОПР в змивах з поверхонь використаних ЖГ необхідно проводити за допомогою реакції «змішаної аглютинації» з ізогемаглютинуючими сироватками а-А і а-В у титрах 1:256, 1:512, для виявлення антигену Н екстракт бузини трав'янистої Sambucus ebulus L. у титрах 1:64, 1:128 відповідно до методичних вказівок «Об определении группоспецифических антигенов системы АВО в окрашенных гистологических и цитологических препаратах органов і тканей человека» (Москва, 1983).
6. Під час експертизи використаних ЖГ з метою ідентифікації слідів слини з їх поверхонь, на першому етапі виконання досліджень необхідно використовувати судово-цитологічний метод, з обов’язковим збереженням частини матеріалу для можливого у подальшому виконання ДНК-аналізу. Впровадження зазначеного підходу націлене на усунення деяких методичних помилок, або недоліків, тому, що в даний час існують практичні спостереження, завдяки яким встановлено, що харчові барвники, які входять до складу ЖГ, негативно впливають на можливість типування ДНК методом ПЛР.
Схема комплексного дослідження клітин СОПР вилучених з використаних ЖГ

Виявлення та вилучення ЖГ
як речового доказу

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Акопян О.Т., Любимова Л.С., Банченко Г.В., Быкова И.А., Савченко В.Г. Изменения слизистой оболочки рта при хронической вторичной болезни. // Стоматология. 1996. Т. 25, № 2. С. 15-20.
2. Алексеев Ю. Д. Объективные методы оценки интенсивности свечения объектов в реакции иммунофлуоресценции. // Лабораторные исследования объектов судебно-медицинской экспертизы. Горький, 1985. С. 49-57.
3. Алексеев Ю.Д., Сергеева Г.Н. К цитологическому исследованию пятен слюны и крови на текстильных тканях. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. Горький, 1977. №6. С.58-69.
4. Алексеев Ю. Д., Сергеева Г. Н. Выявление группоспецифических антигенов системы АВО в изолированных клетках слизистой рта методом иммунофлуоресценции. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. Горький, 1981. С. 31-32.
5. Антонова С. Н. Установление органно-тканевой принадлежности объектов экспертизы цитологическим методом. // Материалы 1-го Всероссийского съезда судебных медиков. М., 1981. С.137-138.
6. Барсегянц Л.О., Левченков Б.Д. Судебно-медицинская экспертиза выделений организма. М., Медицина, 1978. С.52-53.
7. Бедхе М., Бронникова М., Кисин М., Мильке Г., Стегнова Т., Швенцер К., Эльстнер П. Группо-специфическая антигенная дифференциация микрообъектов судебно-биологической экспертизы. Москва, 1977. С.42-49.
8. Бенюш В.А. О дифференциальной окраске хромосом человека акрихином. // Бюлл. экспер. биол. 1974. Т. 76. №9. С. 122-125.
9. Бенюш В.А., Облапенко Н.Г., Захаров А.Ф. Линейная дифференцированность Y-хромосомы человека. // Цитология. 1975. Т.17, №1. С. 19-23.
10. Болдеску Н.Г., Гыскэ Л.И., Гуртовая С.В., Иванов П.Л. Первичное исследование вещественных доказательств и оценка их пригодности для биологической идентификационной экспертизы методом геномной «дактилоскопии». // Судебно-медицинская экспертиза. 1990. Т.33, №4. С.11-13.
11. Бородай Н.В. Морфофункціоальні особливості СОПР та зміни в ній при різних патологічних процесах. // Лабораторна діагностика. 2001. № 1. С. 49-55.
12. Боровский Е.В., Леонтьев В.К. Биология полости рта. М., Медицина. 1991. С.8-31
13. Боровский Е.В., Машкиллейсон А.Л. Заболевания слизистой полости рта и губ. М.: Медицина, 1986. С.40-43.
14. Бородай Н.В., Ганина К.П., Центило Т.Д. Содержание ДНК в ядрах клеток буккального эпителия у практически здоровых людей. // Цитология и генетика. 1991. Т. 25. № 5. С. 9-11.
15. Бронникова М. А. О практическом судебно-медицинском значении исследования групповой принадлежности выделений человеческого организма. // Судебно-медицинская экспертиза. 1961. Вып. 1. С. 29-31.
16. Бронникова М. А., Стегнова Т. В. Абсорбция антител системы АВО антигенами слюны (реакция «смешанной агглютинации»). // «Труды ВНИИ МВД СССР». 1974. С.94-98.
17. Быков В.Л. Функциональная морфология и гистогенез полости рта. Санкт-Петербург, 1995. С. 285 .
18. Гемонов В.В., Могильный М.А. Защитные свойства поверхностных слоёв эпителия слизистой оболочки полости рта. // Стоматология. 1996. Т. 25, № 3. С.4-6.
19. Гланц С. Медико-биологическая статистика. Пер. с английского М.: Практика, 1998. 459с.
20. Еранов Н. В. О методике и условиях определения групповой принадлежности животных клеток, выявленных на орудиях механической травмы. // Труды Астраханского мед. института. 1970. Т.20. С.127-130.
21. Еранов Н. В. К вопросу об определении групповой принадлежности животных клеток, выявляемых на орудиях механической травмы человека. // Современные вопросы судебной медицины и экспертной практики. Ижевск, 1970. С. 67-70.
22. Еранов Н. В. Материалы к судебно-медицинскому исследованию некоторых вещественных следов механической травмы на предполагаемом орудии. Автореферат канд. дис. Горький, 1971.
23. Загрядская А.П., Фёдоровцева Л.С., Володин С.А., Колпащиков Е.Г., Колыш Л.Б., Ревнитская Л.А., Эделеев Н.С., Фёдоровцев А.Л. Лабораторные методы исследований при судебно-медицинской экспертизе механических повреждений. // Методические указания. Горький. 1980. С.34-36.
24. Загрядская А.П., Колыш М.Ш., Колыш Л.Б. Судебно-медицинское значение определения антигенов системы АВО в окрашенных гистологических и цитологических препаратах. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. Горький. 1978. С.63-66.
25. Загрядская А.П., Ревнитская Л.А., Еранов Н.В. Сравнительная оценка реакций абсорбции-элюции и «смешанной агглютинации» при установлении групповой принадлежности изолированных животных клеток и вырванных волос. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. Горький. 1972. №4. С.145-147.
26. Загрядская А. П., Ольховик В. П. и др. Современное состояние вопроса об использовании метода иммунофлуоресценции для определения видовой и групповой принадлежности крови, тканей, изолированных клеток, волос и выделений человека. // Судебно-медицинская экспертиза. 1983. т. 24, №1. С.48-51.
27. Загрядская А. П., Федоровцева Л. С., Одинцов Н. В. Сравнительная оценка выявления Х- и Y-хроматина в изолированных тканях человека в зависимости от влияния фактора времени и условий содержания объекта. // Современные лабораторные методы определения давности процессов и объектов судебно-медицинской экспертизы. «Труды Второго Московского государственного медицинского института им. Н. И. Пирогова». Том СIХ. Выпуск 2. М., 1978. С.88-90.
28. Загрядская А. П., Федоровцев А. Л., Одинцов Н. В., Королева Е. И. Определение половой принадлежности объектов судебно-медицинской экспертизы по Y-хроматину. // Вопросы судебной экспертизы и экспертной практики. Физико-технические и лабораторные методы исследований в судебной медицине. Чита, 1977. Выпуск 6. С.47-50.
29. Загрядская А. П., Колыш М. Ш., Королева Е. И. Об объектах для групповой идентификации по системе АВО гнилостно измененных трупов. // Мат. 1 Всероссийского съезда суд. медиков. М., 1981. С.130-132.
30. Загрядская А. П., Королева Е. И., Федоровцев А. Л. Люминесцентная микроскопия перспективный метод исследования объектов судебно-медицинской цитологической экспертизы. // МРЖ 1983. Р.7, №8. публ. 2430 (депонированная), С.68.
31. Загрядская А. П., Ревнитская Л. А., Колыш М. Ш. Некоторые вопросы судебно-медицинской экспертизы следов-наложений на орудиях травмы и других вещественных доказательствах. // Следственная практика. 1980. в.128, С.76-81.
32. Загрядская А. П., Федоровцев А. Л., Королева Е. И. Судебно-медицинское исследование изолированных клеток и микрочастиц тканей животного происхождения. М., Медицина. 1984. С. 104.
33. Загрядская А. П., Ольховик В. П., Федоровцев А. Л., Королева Е. И., Алексеев Ю. Д. Современное состояние вопроса об использовании метода иммунофлуоресценции для определения видовой и групповой принадлежности крови, тканей, изолированных клеток, волос и выделений человека. // Судебно-медицинская экспертиза. 1983. Т. 26, №1. С.48-51.
34. Загрядская А. П., Федоровцева Л. С., Колпащиков Е. Г., Колыш Л. Б., Ревнитская Л. А. Лабораторные и специальные методы исследования объектов судебно-медицинской экспертизы в преподавании курса судебной медицины. // Совершенствование организации и методик лабораторных исследований в судебной медицине. Сб. научн. тр. Ярославль, 1982. С.11-14.
35. Загрядская А.П., Гуртовая С.В., Колыш М.Ш. Об определении группоспецифических антигенов системы АВО в окрашенных гистологических и цитологических препаратах органов и тканей человека. // Методические рекомендации. М., 1983. С. 30.
36. Загрядская А. П., Федоровцева Л. С., Одинцов Н. В. Сравнительная оценка выявления Х- и Y-хроматина в изолированных тканях человека в зависимости от влияния фактора времени и условий содержания объектов. // Современные методы определения давности процессов и объектов суд.-мед. экспертизы. Вып. 2 (Тр. 2 МОЛГМИ, том 109), М., 1978. С. 88-90.
37. Загрядская А.П., Фёдоровцева Л.С., Глизер С.Э. Влияние фактора времени и внешних условий на выявление полового хроматина в изолированных тканях человека. // Давность происхождения процессов и объектов судебно-медицинской экспертизы и вопросы переживаемости тканей и органов. Москва, 1973. С.64-66.
38. Загрядская А.П., Федоровцева Л.С., Одинцов Н.В. Сравнительная оценка выявления X- и Y-хроматина в изолированных тканях человека в зависимости от влияния фактора времени и условий содержания объектов. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы. М., Медицина, 1977. С. 88-90.
39. Загрядская А.П. Современные возможности судебно-медицинской экспертизы некоторых вещественных следов преступления (лекция). Горький, 1977. 25с.
40. Загрядская А.П., Федорцев А.Л., Королева Е.И. Судебно-медицинское исследование клеток и тканей. Москва, 1984. 43 с.
41. Загрядская А. П., Сулейманова Л. А., Еранов Н. В. Метод «смешанной агглютинации» в определении групповой принадлежности вырванных волос и изолированных животных клеток. // Вопросы судебной травматологии. Киев, 1971. С. 133-136.
42. Загрядская А. П., Ревнитская Л. А., Еранов Н. В. Определение антигенов АВО в вырванных волосах и изолированных животных клетках методами абсорбции-элюции и смешанной агглютинации. // Материалы 1 расширенной научно-практической конференции судебных медиков и криминалистов. Курган, 1972. С. 27-39.
43. Загрядская А. П., Ревнитская Л. А., Еранов Н. В. Сравнительная оценка реакций абсорбции-элюции и смешанной агглютинации при установлении групповой принадлежности изолированных животных клеток и вырванных волос. // Труды Горьковского мед. инс-та, вып. 45. Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. Горький, 1972. вып. 4. С.145-147.
44. Залетаева Т.А., Ершиков Ю.Е. О существовании эндогенного биоритма хроматинположительных клеток буккального эпителия у женщин. // Цитология и генетика. 1981. Т. 15. № 4. С. 7-9.
45. Захаров А. Ф. Дифференциальная окрашиваемость хромосом: феномен и механизмы. // Успехи совр. биол. 1975. Т. 80. №3(6). С. 335-350.
46. Захаров А. Ф. Хромосомы человека. М., Медицина, 1977. С.130-134.
47. Захаров А. М. Частота хроматин-положительных ядер в буккальном эпителии. // Генетика. 1972. Т.8. №2. С. 35-38.
48. Капустин А.В. Судебно-медицинская диагностика пола по половым различиям в клетках. // Москва. 1969. С.90-112.
49. Кимеле Э. Цитологическая диагностика в стоматологии. // Рига. 1984. С.325.
50. Концевич И.А. Судебно-медицинская экспертиза половых состояний. Лабораторные (иммунологические) методы исследования. // Руководство к практическим занятиям по судебной медицине. Киев, Вища школа, 1988. С.181-203.
51. Колыш М.Ш., Ревнитская Л.А., Тишнова Л.А. Возможность выявления антигенов А,В реакцией «смешанной агглютинации» в гистологических срезах различных органов человека. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики.-Горький,1975. № 5. С.179-181.
52. Колыш М.Ш. О сохранности антигенов А,В в окрашенных гистологических срезах в зависимости от давности изготовления препарата. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. Горький, 1975. № 5. С.182-184.
53. Колыш М.Ш. Определение группоспецифических антигенов системы АВО в окрашенных гистологических и цитологических препаратах органов и тканей человека. // Автореф. на соиск. учён. степени канд. мед. наук, М., 1977. 16с.
54. Косяков П. Н. Иммунология изоантигенов и изоантител. М. Медицина, 1965. С. 32-57.
55. Кисин М. В., Любинская С. И. Определение пола по эпителиальным клеткам слизистой рта на окурках. // Труды ВНИИ охр. общ. порядка, №9. 1965.
56. Кисин М.В., Стегнова Т.В. «Смешанная агглютинация» при исследовании некоторых объектов судебно-медицинской экспертизы. // Судебно-медицинская экспертиза. М. Медицина, 1973. №1. С. 22-26.
57. Кисин М. В. Об абсорбции антител системы АВО в реакции «смешанной агглютинации». // Судебно-медицинская экспертиза. 1973. вып. 3, С.30-32.
58. Кисин М. В. Современное состояние экспертизы выделений человека. // Судебно-медицинская экспертиза вещественных доказательств биологического происхождения. Гомель, 1974. С. 22-24.
59. Кисин М. В. Судебно-медицинское исследование микроколичества некоторых объектов экспертизы вещественных доказательств. Автореф. докт. дис., М., 1974.
60. Кисин М. В. Возможности проведения судебно-медицинской экспертизы микроколичества некоторых объектов биологического происхождения. // Первый Всесоюзный съезд судебных медиков.-1976. С. 471-472.
61. Кисин М. В. Система судебно-биологической экспертизы микроколичеств крови и выделений человека. // Экспертная практика. М., 1977, вып. 9. С. 20-23.
62. Кисин М. В., Неевина Е. П. Применение реакции «смешанной агглютинации» при экспертизе вещественных доказательств. // Материалы 5 Всесоюзной научной конференции судебных медиков, ч. 2. Л., 1969. С. 223-225.
63. Кисин М. В., Стегнова Т. В. Применение адгезионных материалов для исследования микроколичества тканей и выделений человека. // Современные методы исследования судебно-медицинских объектов: Сб. научн. тр. Рига, 1977. С. 77-80.
64. Кинцль Х.-П., Гиба В., Цитцман Х., Кинцль У. Судебно-медицинские аспекты определения пола по клеточному материалу слизистой оболочки рта и губ. // Современные методы исследования судебно-медицинских объектов: Сб. научн. тр. Рига, 1977. С. 67-70.
65. Кинцль Х.-П., Гиба В., Цитцман Х., Кинцль У. Судебно-медицинские аспекты определения пола по Х- и Y-хромосомам в одном препарате. // Современные методы исследования судебно-медицинских объектов: Сб. научн. тр. Рига, 1977. С. 70-73.
66. Кнорре А. Г. Взаимоотношения митоза и амитоза в индивидуальном и историческом развитии организмов. // Цитология. т.1. №5. 1959. С 25.
67. Колыш М. Ш. О сохранности антигенов А, В в окрашенных гистологических срезах в зависимости от давности изготовления препаратов. Сообщение 1. // Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики. Горький, 1975, вып. 5. С.182-184.
68. Колыш М. Ш. Определение антигенов системы АВО в органах и тканях, подвергшихся гистологиче