Отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІ­В­СЬ­КА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІ­С­ЛЯ­ДИ­П­ЛО­М­НОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису
УДК 340.6:343.982

ГУРОВ
Олександр Михайлович

Отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій

14.01.25 - судова медицина

Ди­се­р­та­ція на здо­бу­т­тя нау­ко­во­го сту­пе­ня
доктора ме­ди­ч­них наук

Нау­ко­вий консультант: доктор медичних наук Филипчук Олег Володимирович

Харків 2008

ЗМІСТ:

Перелік умовних позначень . . . . . . . . . . . . .
Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4
5

Розділ 1. Огляд літератури за темою досліджень . .

14

Розділ 2. Характеристика загальної методики і
основних методів досліджень . . . . . . . . . . .

34

Розділ 3. Загальні види отримання, обробки і використання візуальної інформації на базі цифрових технологій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

66

3.1. Методологічні засади використання цифрових технологій в криміналістиці і судовій медицині . .

66

3.2. Репродукційна зйомка. Використання планшет-них сканерів . . . . . . . . . . . . . . . .

69

3.3. Масштабне і метричне фотографування. Теле-відеозйомка об’єктів судово-медичної експертизи.

82

Розділ 4. Спеціальні види фото- теле- відеотехноло-гій . . . . . . . . . . . . . . . . . .

103

4.1. Методологічні аспекти використання спеціа-льних методів фото-теле-відеодосліджень у судовій медицині . . . . . . . . . . . . . . . . .

103

4.2. Безвиблискова зйомка. Фотографія в поляри-зованому світлі . . . . . . . . . . . . . . .

107

4.3. Фотографування видимої люмінесценції . . .

111

4.4. Телезйомка в інфрачервоних променях . . . .

114

4.5. Кольороподільна цифрова технологія . . . .

120

4.6. Мікрозйомка . . . . . . . . . . . . . . . .

138

Розділ 5. Прикладні аспекти використання цифрових технологій в судовій медицині . . . . . . . . . . .

150

5.1. Можливості фотографічних методів в судово-медичній трасології . . . . . . . . . . . . . . . .

150

5.1.1. Методологія трасологічних ідентифікацій-них досліджень . . . . . . . . . . . . . . . . . .

150

5.1.2. Основні прийоми трасологічної ідентифіка-ції з використанням цифрової фото-теле-відотехніки

161

5.2. Теле-фото-відеозйомка в процесі ідентифіка-ції особи за черепом та зажиттєвим фотопортретом .

168

5.2.1. Деякі методологічні питання ототожнення особи мето­дом комп’ютерної теле-фото-відео-суперпроекції зображень . . . . . . . . . . . . . .

168

5.2.2. Відеосуперпроекція з прозорим діапозитив-вом . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

177

5.2.3. Цифрова фотосуперпроекція з діапозитивом

185

5.2.4. Теле-відео-фото-суперпроекція у програмі Adobe Premiere . . . . . . . . . . . . . . . . . .

190

Розділ 6. Аналіз і узагальнення результатів дослі­джень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

196

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

220

Практичні рекомендації . . . . . . . . . . . . . .

224

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . .

231

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ:

пікс. (pixels) елементарна частка зображення, якій відповідає певний код яскравості колірного відтінку;
ppi (pixels per inch) оптична роздільна здатність в пікселях на дюйм;
dpi (dots per inch) точки на дюйм (роздільна здатність зображення);
ПЗЗ (англ. CCD charge-coupled device) прилад з зарядовим зв’язком;
твл. твел (телевізійні лінії);
АЦП аналого-цифровий перетворювач;
VHS (Video Home System), S-VHS (Super Video Home System) формати відеомагнітофонів і відеокамер з роздільною здатністю відповідно 240 і 400 твл.;
ПК персональний комп’ютер;
RAM (Random Access Memori) пам’ять з довільним доступом (або оперативна пам’ять”);
Кбайт, Мбайт, Гбайт відповідно кіло- мега- гігабайт об’єм пам’яті;
*tif, *pcx, *tga, * jpg, *bmp різновиди графічних форматів файлів;
DV (Digital Video) стандарт цифрових відеокамер;
TVAIN драйвер стандарту заведення растрових даних;
В/е. "Висновок експерта" (як експертний документ).
ВСМК відділення судово-медичної криміналістики.

ВСТУП

Актуальність теми
Виконання будь-якої експертизи, в тому числі і судово-медич­ної, потребує використання багатогранного процесу наукового пізнання на підставі дослідження предметів чи об’єктів, які несуть в собі інформацію про конкретну подію. Сам процес наукового пі­знання в судовій експертизі потребує фіксації одержаних результатів, що слугує об’єктивним доказом виявлених фактів і тому може бути використаним у процесі розслідування злочину. Фіксація результатів дослідження може бути описовою, у вигляді графіків, таблиць, рентгенограм, спектрограм, фотографій тощо.
Фотографічний спосіб фіксації результатів вивчення об’єктів судово-медичного дослідження є одним з найбільш ефективних, показових і доступних, а тому здобув своє визнання і поширення в експертній роботі. Таким чином, в системі судової експертизи фіксу­юча”, або, як її ще називають, відображаюча” фотографія це комплекс видів і методів фотографічної зйомки, в результаті застосу­вання якої об’єкти зовнішнього світу відображаються у вигляді більш чи менш точних копій на папері, спеціальній плівці чи інших матеріалах [1].
Однак фотографія може бути використана не тільки в якості засобу відображення чи реєстрації, але і як інструмент дослідження. Дослідницька або наукова фотографія” це система методів фотозйомки, метою якої є встановлення не видимих іншими способами властивостей об’єкту, які відтворюються у навмисно зміненому вигляді, виявляючи чи підкреслюючи певні ознаки об’єкту вивчення [2]. До таких способів слід віднести фотографування в поляризованому світлі, в граничних частинах спектру (ультрафіолетовій та інфрачервоній зонах), мікрофотозйомку, тіньову фотографію та ін.
Широке розповсюдження фотографічних методів дослідження і фіксації їх результатів в судовій медицині і криміналістиці давно засвідчило їх ефективність. До останнього часу ці способи тради­ційно передбачали використання фотографічних апаратів з фіксацією зображень спочатку на фоточутливу плівку, а потім на спеціальний папір (чи зразу на фотопапір за методом фірми Polaroid”). Не втратили вони своєї актуальності і зараз, однак, використання негативного і позитивного процесу потребує значних затрат часу, спеціальних реактивів, відповідної підготовки дослід­ника. Безнегативний метод, крім того, значно обмежує можливості дослідницької фотографії, оскільки не дає змоги контролювати етап формування зображення і вчасно впливати на нього.
З розвитком комп’ютерних технологій, появою висо­ко­продуктив­них, швидкодіючих комп’ютерів з великим об’ємом пам’яті (як оперативної, так і фіксованої), в середині 90-х років з’явилась можливість використання принципово інших способів отримання, фіксації і обробки візуальної інформації. Першим з них був ви­користаний метод сканування зображень.
Основна мета сканування одержання оцифрованого зображення у вигляді копії. На сьогоднішній день існує численна група завдань, вирішення яких без допомоги пристрою заведення і оцифрювання зображень неможливе. Так, програмісту оцифровані зображення потрібні для оформлення програмних додатків, користувачам Internet для обміну фотографіями і малюнками, оформлення WEB-сторінок.
Судово-медичний експерт також може скористатися можливостями сканера, наприклад, для створення графічних схематичних зображень місця події, положення потерпілого і нападника, репродук­ції таблиць і фотографій з матеріалів справи. Однак можливості процесу сканування в судовій медицині ще не вичерпані і потребу­ють свого подальшого вивчення.
В останні роки з’явились і інші пристрої одержання і заведення візуальної інформації в комп’ютер. Це цифрові фотоапарати і від­еокамери. Межі їх використання в судовій медицині до цього часу вивчені зовсім недостатньо. Основне призначення їх, звичайно, також оцифрювання зображень, однак цифрові камери, поряд з величезною швидкістю роботи можуть знайти своє використання в науковій і дослідницькій роботі. Оцифровані телевізійні і відеозобра­ження вже знайшли своє використання в судовій медицині - у процесі ідентифікації особи за черепом і прижиттєвим фотопортретом [3,4}, однак на цьому їх можливо­сті також не вичерпані, що потребує відповідної апробації.
Необхідно визначити можливості використання цифрових техноло­гій в судово-медичній трасології, кольороподільних дослідженнях, експертизі слідів крові, вогнепальної і транспортної травми.
Таким чином, актуальність проблеми використання цифрових технологій в судовій медицині і, зокрема, в судово-медичній кри­міналіс­тиці не викликає сумнівів. Це зумовлено, по-перше, початко­вим етапом вивчення їх можливостей і подальшого втілення в судово-медичну науку і практику, по-друге, відсутністю наукових праць, які стосуються науково обґрунтованих підходів до проблеми в цілому і використання цифрового кодування в судово-медичній експертизі в прикладному аспекті.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Напрямок роботи пов’язаний з планами кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти стосовно відпрацювання нових об’єктивних методів дослідження в судовій медицині. Дисертаційне дослідження спрямоване на подальше виконання державної комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю згідно з Указом Президента України від 17.09.1996 р. за № 837/96.
Мета і завдання дослідження.
Мета роботи методологічне обґрунтування можливостей вивчення об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій, розробка та апробація нових методів і способів їх дослідження з використанням цифрових приладів.
Для реалізації цієї мети поставлені такі завдання:
1. Виробити методологічні засади використання цифрових технологій в судово-медичній експертизі.
2. Відпрацювати методику сканування об’ємних об’єктів судово-медичної експертизи.
3. Створити найбільш раціональний комплекс (цифрову фотолабораторію)для цифрового чорно-білого і кольорового фотографування, зйомки в ультрафіолетових та інфрачервоних променях в судово-медичній криміналістиці.
4. Розробити і апробувати методику цифрової кольороподільної фотографії для дослідження слідів крові.
5. Розробити оригінальні методики ідентифікації особи за черепом і фотопортретом (без використання спеціалізованого про­грамного забезпечення).
6. Вивчити можливості використання цифрових технологій при мікрофотозйомці та трасологічних дослідженнях.
7. Запропонувати практичні рекомендації щодо використання цифрових приладів при проведенні судово-медичних експертиз і досліджень.
Об’єкт дослідження процес отримання і відображення візуальної інформації у цифровому вигляді.
Предмет дослідження опрацювання цифрових технологій для отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи.
Наукова новизна одержаних результатів.
Комплексно відпрацьовано питання методологічних підходів до використання цифрових технологій у судовій медицині.
Вперше в судовій медицині на матеріалі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Київського та Харківського обласних бюро проведено широку апробацію можливостей використання цифрових технологій як засобів відображення візуальної інформації і науково-дослідницького процесу в судово-медичній експертизі.
Створено і апробовано оптимальний комплекс фото- теле- відеоприладів для вирішення основних завдань судово-медичної криміналістики.
Вперше запропоновано і втілено в практику використання ме­тоду планшетного сканування для дослідження об’ємних об’єктів судово-медичної експертизи.
Вперше для вивчення слідів крові на об’єктах судово-медичної експер­тизи запропоновано оригінальні способи кольороподільної цифрової фотографії. Розроблено і практично реалізовано методику фотографування в ультрафіолетовій і інфрачервоній зонах спектру за допомогою цифрових інфрачервоних телекамер та мікрофотографування.
Створено, апробовано і втілено в практику три оригінальні методики комп’ютерної суперпроекції цифрових зображень черепа і зажиттєвого фотопортрету, які не потребують спеціального програмного забезпечення, тобто можуть бути використані в будь-якому практичному закладі судово-медичної експертизи.
Вперше відпрацьовано методику фіксації результатів трасологічної ідентифікації гострих рубаючих предметів методами цифрового кодування зображень.
Практичне значення одержаних результатів.
В роботі показано можливості використання цифрових технологій для вирішення різноманітних практичних задач судово-ме­дичної експертизи. Запропоновано найбільш раціональний комплект доступної сучасної цифрової апаратури, який може бути запроваджено в будь-якому бюро судово-медичної експертизи. Викладені методики фотографування є сучасними, високотехнологічними і забезпечують якнайшвидше одержання результатів, що вигідно виділяє їх у порівнянні з традиційним фотографуванням (на основі негативного і позитивного фотопроцесу).
Розроблені і апробовані цифрові технології забезпечують технологічність, об’єктивність і надійність методів судово-медичного дослідження. Вони реалізовані для діагностики мікроскопічних об’єктів, невидимих і слабко помітних слідів крові на одязі потерпілого, на місці події, що важливо для практичного використання у відділеннях судово-медичної криміналістики.
Реалізація апробованих нових способів комп’ютерно-цифро­вої суперпроекції зображень черепа і фотографії людини, яку ототожнюють, на відміну від раніше запропонованих методів, не потребує спеціалізованого програмного забезпечення, що значно здешевлює такі дослідження і забезпечує можливість їх широкого використання.
Уперше з’явилась можливість використання найбільш ра­ціонального способу фотографічної фіксації результатів трасологічної ідентифікації гострих предметів, що на практиці забезпечує об’єктивність і більш високу надійність процесу ототожнення знаряддя травми.
Запропоновані методики засвідчили їх достатню ефективність, надійність і вже використовуються в Головному, Дніпропетровському, Київському, Луганському, Сумському, Харківському Херсонському обласних бюро судово-медичної експертизи, можуть бути корисними і для закладів судової експертизи Міністерства Юстиції і Міністерства Внутрішніх Справ України.
Особистий внесок автора.
Він полягає у широкій апробації автором цифрових комп’ютерних тех­но­ло­гій з метою їх використання в судово-медичній експертизі.
Автор особисто розробив методологію одержання і викорис­тання оцифрова­них зображень, їх обробку з метою оптимізації візуальних образів відповідно до поставлених завдань в кожній з судово-медичних методик.
Реалізовано ідею автора про доцільність і високу ефективність проведення кольороподільних досліджень за допомогою цифрових методів дослідження.
Власноруч розроблено і апробовано три нових способи ідентифікації особи за черепом і прижиттєвим фотопортретом гаданої особи.
Запропонована раціональна методика фіксації і представлення результатів трасологічної ідентифікації гострих рубаючих предметів.
За замовленням автора і під його керівництвом групою програмістів розроблено спеціальний блок комп’ютерної програми РІР, яка дозволяє проводити точні виміри між будь-якими деталями фотозображення, представленого у цифровому форматі.
Апробація результатів дисертації.
Результати досліджень, що включені до дисертації, були оприлюднені: 1) на методичній нараді судово-медичних експертів Херсонського обласного бюро судово-медичної експертизи (2001 р.); 2) на науково-практичних нарадах та нарадах-семінарах начальників обласних бюро судово-медичної експертизи України (м. Чернівці, 2002 р., м. Дніпропетровськ, 2003 р., м. Одеса, 2005 р., м. Суми, 2006 р., м. Ужгород 2007 р.); 3)на науково-практичній нараді-семінарі завідувачів відділень судово-медичної криміналістики та судово-медичної цитології бюро судово-медичної експертизи України (м. Львів, 2004 р.); 4) на засіданнях Харківського товариства судових медиків і кри­міналістів (2005, 2006, 2007р.р.); на міжкафедральному семінарі співробітників кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедри судової медицини та основ права Харківського національного медичного університету за участю науковців з судової експертизи інших навчальних і наукових закладів та провідних фахівців Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи та (2008 р.).
Публікації.
Основні результати дисертації викладено у 25 роботах, 20 з яких опубліковані у відповідності до вимог, викладених у п. 3 постанови ВАК України від 15.01.03 № 7-05/1 у виданнях, включених до затвердженого ВАК України переліку видань. За результатами дисертаційного дослідження отримано три патенти на корисну модель (№№ 28194, 28195, 28196 від 26.11.2007 р.).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі методологічно обґрунтувано можливість вивчення об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій, розроблено й апробовано комплекс нових методів і способів їх дослідження з використанням цифрових приладів. Сутність застосування цифрових технологій для отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи полягає у поширенні можливостей наукового пізнання цих об’єктів, інтенсифікації дослідницького процесу та об’єктивізації висновків судово-медичного експерта.
1. Цифрові технології, як одне із провідних досягнень технічного прогресу, суттєво впливають на процес наукового пізнання навколишнього світу. Бурхливий розвиток цифрових технологій в останнє дестиріччя забезпечив технічну можливість отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи. До теперішнього часу дослідження судових медиків переважно спрямовані на вивчення можливостей використання цифрової техніки як допоміжного засобу при виконанні судово-медичних експертиз. Зараз постала проблема методологічного забезпечення впровадження цифрових технологій в судово-медичну експертизу. Виникла нагальна потреба у розробці комплексу методик судово-медичних досліджень з використанням цифрових приладів.
2. Методологія впровадження новітніх цифрових технологій, що включаються в систему пізнавальних засобів судової медицини, полягає у виробленні сукупності прийомів дослідження для практичного досягнення мети в умовах ускладнення зв’язку між досвідною основою пізнання і теоретичними узагальненнями. Загальні принципи пізнавального процесу та логіко-гносеологічні, тактичні аспекти діяльності судового експерта дозволили визначити види отримання і опрацювання візуальної інформації з об’єктів судово-медичної експертизи на базі цифрових технологій: загальні, які не потребують використання спеціальних способів підготовки об’єктів чи спеціальних приладів, побудовані на загальноприйнятих правилах виконання таких робіт, однак, мають деяку специфіку, зумовлену судово-медичною спрямованістю завдання; спеціальні, що потребують використання спеціальних прийомів чи спеціального обладнання і відповідної підготовки дослідника; прикладні незвичні для інших видів наукових досліджень, обумовлені специфічними завданнями судової медицини та мають свої правила і алгоритми виконання.
3. Технологія цифрового планшетного сканування за умов дотримання запропонованих спеціальних прийомів дослідження дозволяє отримувати якісне цифрове зображення об’ємних об’єктів судово-медичної експертизи товщиною до 3540 мм. За допомогою виготовленого приладу метричного клину, встановлюється глибина різкості, тобто можливість отримання досить чіткого для експертного дослідження зображення об’ємного об’єкта, яка є індивідуальною для кожної моделі сканера, залежить не тільки від його оптичної системи але й від роздільної здатності приладу.
4. Використання цифрового фотоапарата, цифрової чи аналогової відеокамери та медичного приладу УАР-2 з комп’ютерним апаратним і програмним забезпеченням створює раціональний комплекс (цифрову фотолабораторію) для масштабного фотографування та проведення вимірних досліджень цифрових зображень об’єктів судово-медичної експертизи відповідно до запропонованих правил. Проведення за розробленими методиками спеціальних видів цифрової зйомки (безвиблискової, в поляризованому світлі, ультрафіолетових та інфрачервоних променях, мікрофотозйомки) поширює можливості вивчення об’єкта дослідження та значно прискорює дослідницький процес.
5. Комп’ютерна обробка отриманих фото- чи відеозображень предметів зі слідами крові за допомогою графічних редакторів дозволяє добитись необхідного кольороподілу різних за кольором і контрастністю об’єктів, що нерідко є основним засобом встановлення механізму як слідоутворення. Методика цифрової кольроподільної фотографії у порівнянні з традиційним способом суттєво спрощує алгоритм дослідження і значно (в десятки разів) економить час дослідника.
6. З урахуванням технічних можливостей судово-медичних установ України, створено три оригінальні методики ідентифікації особи за черепом і фотопортретом, які є універсальними способами суміщення і не потребують використання спеціального апаратного та програмного забезпечення. На відміну від раніш запропонованих методів, кожна зі складених методик відеосуперпроекція з прозорим діапозитивом, цифрова фотосуперпроекція з діапозитивом, суперпроекція у комп’ютерній програмі Adobe Premiere, є зручним інструментом ототожнення особи, оскільки зменшується кількість підготовчих етапів, а алгоритм виконання самого суміщення не потребує тривалого часу.
7. Відпрацьовані основні прийоми трасологічної ідентифікації гострих предметів з використанням цифрової фото-теле-відотехніки. Визначено, що цифрова фотографія чи відеозйомка є найбільш швидким засобом фіксації результатів трасологічної ідентифікації. Додержання розроблених правил фотографування забезпечує ефективність аналізу збіжності об’єктів порівняння, а звідси і висновк про дію конкретного знаряддя травми, що є однією з відповідальних умов ідентифікаційних експертиз.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виконання судових експертиз у залежності від конкретних особливостей кожного випадку може бути пов’язане з широким використанням самих різноманітних досягнень науки і техніки, засобів і методів, але при умові, що відповідні дії експерта базуються на вже добре технічно відпрацьованих і науково обґрунтованих технологіях. Цій умові повністю відповідають цифрові технології, які достатньо добре відпрацьовані з наукового боку і з точки зору методологічного забезпечення отримання і опрацювання візуальної інформації, що замінили аналоговий спосіб збору і обробки зображень об’єктів судово-медичної експертизи. Як фіксуюча, так і дослідна фотографія, телезйомка чи відеозйомка по своїй суті є самодостатніми для вирішення конкретних завдань експертної практики.
2. Засобом отримання копій з кольорових і чорно-білих пласких картинок для судово-медичних завдань будь-якої складності є технологія цифрового планшетного сканування за умов роздільної здатності сканера на менш 1200 dpi і глибині кольору 24 біт. Шляхом сканування отримують зображення в натуральну величину, що потрібне для наступних вимірів одержаної картинки в графічних редакторах. Планшетні сканери можуть бути використані й для отримання цифрових зображень об’ємних об’єктів судово-медичної експертизи товщиною до 35-40 мм. Визначення глибини різкості, тобто придатності приладу до об’ємного сканування, слід визначати за допомогою метричного клину.
3. Основою судово-медичної фотолабораторії може бути стандартний медичний прилад УАР-2 (установка для аналізу рентгенограм), яким за рахунок наявності двох чорно-білих телекамер з двома парами об’єктивів можна проводити як оглядову, так і прицільну (із збільшенням до 10 разів) зйомку об’єктів. Додаткове закріплення на кожусі однієї з телекамер цифрового фотоапарата чи кольорової відеокамери у поєднанні з комп’ютером перетворює конструкцію в універсальну цифрову фотолабораторію, в тому числі і для мікрофотографування чи забезпечення зйомки в граничних ділянках спектру (УФ чи ІЧ-променях).
4. Фіксуюча (відображаюча) зйомка має бути покладена в основу експертних висновків, необхідним елементом доказів, які використовуються слідством. Перевагою використання цифрової техніки є не тільки зручність і часовий фактор, але й можливість впливати на хід отримання зображення на всіх етапах фотографування. Контроль якості зображення, що буде отримане, проводиться на фазі кадрування на рідкокристалічному екрані цифрового фотоапарата, де чітко видно границі кадру, параметри освітлення, якість кольоропередачі, чіткість тощо. При незадовільних параметрах, ще до фіксації зображення, можна провести відповідну корекцію (змінювати освітлення, формат кадру, підбирати умови для нівелювання виблисків та ін.). При фіксації картинки в залежності від експертних завдань, необхідності подальшого направлення зображення іншим користувачам, дослідник обирає параметри та формат запису візуальної інформації у файл з потрібним розширенням (jpg, tif ін). Оптимізація отриманого цифрового зображення здійснюється в одному з графічних редакторів (Сorel Draw, Photopaint, Adobe Photoshop, Kodak Imaging), які мають велику низку опцій для корекції кольорів, колірних тонів, різкості, контрасту, яскравості, що робить їх зручним інструментом оптимізації як напівтонових, так і кольорових фото-теле-відеозображень.
5. В усіх випадках цифрова зйомка повинна бути масштабною. Масштабна фотографія (як і теле- чи відеозномка) дозволяє провести об’єктивну оцінку величини об’єкта, розмірів його деталей, що вже є властивістю так званої метричної зйомки. Можливості стандартних графічних редакторів типу РІР, Adobe Photoshop (версії 5.5 і вище), Corеl Draw, Photopaint в цьому плані повністю задовольняють запити експертної практики. З метою оптимізації макроскопічної прицільної (детальної) зйомки слід користуватись виготовленим нами пристроєм для масштабного фотографування типу фототоштатива з рухливим у двох площинах столиком, що забезпечує швидке і зручне візування об’єкту. За рахунок наявності телескопічної штанги можливе масштабування кадру.
6. Фотозйомку в інфрачервоних променях слід проводити з використанням цифрових фотоапаратів (наприклад, SONY F-707) або телекамер, що мають інфрачервоне джерело і сприймають ІЧ-випромінювання. Завдяки відмінності інфрачервоних променів у відбитті і поглинанні від аналогічних характеристик денного світла, зйомка в інфрачервоних променях з подальшою оптимізацією цифрових зображень у графічних редакторах є вельми інформативним методом дослідження слідів крові на темному тлі. Властивості інфрачервоних променів проникати через відносно тонкі покриття (нашарування), зокрема через епідерміс шкіри, дозволяють проводити дослідження старих татуювань і морфологію пошкоджень з нашаруваннями крові.
Ефект макроскопічної люмінесценції, який добре фіксується цифровим фотоапаратом чи відеокамерою, дозволяє виявити та дослідити накладення мастил, полімерів, сліди сперми. Дослідження виконується з джерелом ультрафіолетового освітлення типу лампи КД-33Л (максимум пропускання променів у зоні 330-400 мкм) і "запираючим" світлофільтром ЖС-17 чи ЖС-18. Особливості відбитої люмінесценції різних мастил (автомобільне, машинне, зброярське, харчове) залежить, в першу чергу, від його природи (хімічного складу).
7. Методика комп’ютерної кольорної обробки фото- чи відеозображень за допомогою різноманітних інструментів графічних редакторів (зміна колірного балансу, монохромний режим, контрастування тощо) дозволяє досягти мети дослідження необхідного кольороподілу різних за кольором об’єктів і зафіксувати фото-, теле-, чи відеошляхом особливості слідів (в першу чергу крові) на предметах-носіях.
8. При відсутності спеціального обладнання фіксація мікроскопічної картини можлива й методом отримання цифрових фото-, відеозображень через бінокулярний мікроскоп типу МБС. Раціональний підбір обладнання (мікроскоп-камера) і спосіб його монтажу забезпечує отримання мікрофотографій, навіть у настільки складних умовах, як це буває при використанні люмінесцентної мікроскопії. Мікрозйомку кісткової тканини раціонально проводити у поляризованому світлі.
9. Практичне впровадження спеціальних видів технологій з використанням цифрових засобів одержання візуальної інформації дозволяє не тільки знайти відмінні риси предмета, але й у багатьох випадках зв'язати їх з механізмом виникнення тих чи інших пошкоджень, нашарувань, включень та інших слідів.
Для нівелювання небажаних виблисків на поверхні різноманітних предметів (наприклад, вологих внутрішніх органів) слід користуватись поляризаційним світлофільтром типу ПФ-42. При проведенні ідентифікаційних досліджень технічні прийоми цифрової фотозйомки слідів дії гострих травмуючих предметів на поверхні кістки, хряща, полімерних копій з поверхонь розрубів, експериментальних шліфів на зубо-технічному воску мають передбачувати ліквідацію ефекту виблисків шляхом окурювання об’єктів парами хлористого амонію за методикою Ю.П. Шупика.
10. Цифрові фото-, теле-, відеоспособи ідентифікаційного процесу при травмі гострими колюче-ріжучими і рубаючими предметами мають ґрунтуватися на суворому дотриманні наступного: забезпечення одномасштабності об’єктів порівняння, додержання правил масштабної зйомки, ідентичність умов освітлення слідів на предметі-носії і експериментальних. Додержання розроблених правил і прийомів фотографування запорука ефективності аналізу збіжності (чи незбіжності) об’єктів порівняння, а звідси і висновку про дію конкретного знаряддя травми.
11. Відпрацьовані нами три способи ідентифікації особи за черепом і прижиттєвим фотопортретом не потребують використання спеціального апаратного і програмного забезпечення, тобто враховують технічні можливості судово-медичних установ нашої держави.
Спосіб відеосуперпроекції з прозорим діапозитивом передбачає використання не цифрової копії фотографії портрету, а його чорно-білого (бінарного) контурного малюнку, що оптимізується в будь-якому стандартному редакторі. Для проведення ідентифікації особи у такий спосіб необхідно мати лише відео- чи телекамеру (звичайно, і комп’ютер).
Цифрова фотосуперпроекція з діапозитивом другий спосіб остеологічної краніо-фаціальної ідентифікації, відрізняється від попереднього лише використанням цифрового фотоапарату, як засобу отримання візуального рухомого зображення. У підґрунтя способу закладено можливості відеозаведення сучасних цифрових фотокамер.
Теле-відео-фото-суперпроекція у програмі Adobe Premiere відрізняється тим, що в ній немає потреби використання спеціального програмного забезпечення чи спеціального відеозахватника кадру, а застосовується лише розповсюджена програма загального користування Adobe Premiere (версії 6.0 і вище) і теле- чи відеокамера або цифровий фотоапарат (в залежності від наявного технічного забезпечення і вибору дослідника).

Методика є максимально простою за кількістю підготовчих етапів і доступною будь-якому відділенню судово-медичної криміналістики, облаштованому ком­п’ютерною технікою і цифровим засобом подачі візуальної інформації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Терзиев Н.В. Понятие судебной фотографии // Криминали­стика. М.: Юридическая литература, 1963. С. 67-68.
2. Гончаренко В.Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого. Київ: Вид. Київського ун-ту, 1972. 208 с.
3. Филипчук О.В. Су­ча­с­ні комп’ютерні те­х­но­ло­гії в су­до­во-­ме­ди­ч­ній іде­н­ти­фі­ка­ції ос­та­н­ків іс­то­ри­ч­них осо­би­с­то­с­тей // Агапіт. - Київ, 1996. - № 4. - С. 61-65.
4. Марченко А.І. Портретно-остеологічна ідентифікація особи з використанням теле- відео-комп’ютерних засобів дослідження: Авто­реф. дис. ...кандидита мед. Наук / Київська мед. акад. післядипл. освіти. Київ, 1999. 16 с.
5. Шиканов В.И. Использование специальных познаний. Ир­кутск: Изд. Иркутского ун-та, 1976. 90 с.
6. Филипчук О.В. Ви­ко­ри­с­та­н­ня ко­м­п’­ю­те­р­них те­х­но­ло­гій при іде­н­ти­фі­ка­ції осо­би по кі­с­т­ко­вих за­ли­ш­ках на при­к­ла­ді ек­с­пе­р­ти­зи кі­с­ток ім­пе­ра­то­ра Ми­ко­ли II та йо­го ро­ди­ни // Ук­раї­н­сь­кий су­до­во-­ме­ди­ч­ний ві­с­ник. Київ, 1995. - N 1. - С. 22-24.
7. Меленевська З.С., Кіліна Т.М. Можливості використання комп’ютерної техніки при дослідженні динамічних характеристик неве­ликих за обсягом почеркових об’єктів // Криминалистика та судебная экспе­ртиза: Межведомственный науч.-метод. сб., Вып. 49. Киев, 2000. С. 42-48.
8. Шупик Ю.П., Филипчук О.В. Пе­р­с­пе­к­ти­в­ные про­б­ле­мы ко­м­пью­те­ри­за­ции су­де­б­но-­ме­ди­ци­н­с­кой слу­ж­бы // Кри­миналистика и судебная экспертиза: Межведомственный науч.-метод. сб., Вып. 43. - Киев, 1991. - С. 113-118.
9. Шупик Ю.П., Филипчук О.В. Ко­н­це­п­ция ко­м­пью­те­ри­за­ции су­де­б­но-­ме­ди­ци­н­с­кой слу­ж­бы // Medicina Legalis Baltica. - Vilnius, 1992. - № 1-2. - P. 34-36.
10. Гаспарян С.Г., Федосюткин Б.А., Волошин Г.Я., Олейников В.Т. Идентификация личности в судебно-медицинской и криминалисти­ческой практике с помощью математических методов и ЭВМ // Судебно-медицинская экспертиза. 1977. - № 4. С. 5-9.
11. Коровянский О.П., Богатов Ф.Г., Кононенко В.И., Усачева Л.Л. Применение электронно-вычислительной техники в целях диагно­стики и идентификации костных останков // Внедрение в практику новых методов судебной медицины и криминалистики: Сб. науч. трудов Каунас, 1987. С. 51-52.
12. Иванов В.К. Использование программы информационного анализа на ЭВМ при установлении видовой принадлежности костной ткани человека и некоторых животных // Судебно-медицинская экспертиза. 1988. - № 1. С. 1617.
13. Звягин В.Н. Возможности диагностики на ЭВМ расы, расо­вого типа и пола человека по черепу: Инф. письмо. М., 1981. 5 с.
14. Звягин В.Н. Математические методы анализа результатов ла­бораторного исследования объектов судебно-медицинской экспертизы // Третий Всесоюз. съезд судебных медиков. Москва-Одесса. 14-16 декабря 1988 г. Одесса: Всесоюз. науч. общ. судебных медиков, 1988. С. 181183.
15. Коваленко-Кужоль И.Л. Использование математического мо­делирования при идентификации личности по черепу и фотографии // Криминалистика и судебная экспертиза: Межведомственный науч.-метод. сб., Вып. 38. - Киев, 1989. С. 128-132.
16. Незнакомцева Є.П. Математичне моделювання в практиці від­творення соматометричного статусу невідомої особи // Український судово-медичний вісник.- 1996.- N 2. - С. 26-30.
17. Попов В.Л., Дударев А.Л., Прокопчук Н.И. Комплексная ме­тодика определения возраста по состоянию зубов с использованием ана­логовых ЭВМ // Судебно-медицинская экспертиза. 1992. - № 1. С. 6-10.
18. Абрамов С.С. Применение компьютерных технологий в трасо­логических экспертизах // Медико-криминалис-тическая идентифи­кация. Настольная книга судебно-медицинского эксперта. М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА-М, 2000. С. 201-211.
19. Томилин В.В., Лужников Е.А.,Дагаев В.Н., Горин Э.Э., Мер­кулов В.И., Ахундов А.А. Применение компьютерных методов анализа при решении актуальных вопросов судебно-медицинской и клинической токсикологии // Судебно-медицинская экспертиза. 1986. - № 3. С. 3-8.
20. Попандопуло П.Х., Ушбаев К.У., Савченко А.А. Примене­ние персональных компьютеров для математической обработки резуль­татов химико-токсикологических исследований // Судебно-медицинская экспертиза. 1991. - № 3. С. 34-35.
21. Колосова В.М. Математическая обработка результатов изме­рений при сравнительном исследовании // Лабораторные и специ­альные методы исследования в судебной медицине. М.: Медицина, 1975. - С. 234-247.
22. Солохин А.А., Киселев А.Л. Возможности использования ком­пьютерной техники и программных систем в судебной медицине // Судебно-медицинская экспертиза. 1992. - № 2. С. 5-8.
23. Кустанович С.Д. Исследование повреждений одежды в су­дебно-медицинской практике. М.: Медицина, 1965. 212 с.
24. Dege M. Darstellung des Sexchromatins in Haarwurzelscheiden // Z. Rechtsmedizin. - 1972. № 71. S. 37-38.
25. Porstmann T. Darstellung Y-chromatinahnlicher Fluoreszenzen in Lymphozyten von verschiedenartig gelagerten Blutausstrichen ein Beitrag zum Wert der fluoreszenzmikroskopischen Geschlechtsdiagnostik aus einget­rockneten Blutflecken // Kriminalistik und forens. med. - 1975. № 20. S. 125-137.
26. Капустин А.В. Фазово-контрастное и поляризационно-микро­скопическое исследование миокарда в судебно-медицинской прак­тике // Судебно-медицинская экспертиза. 1992. - № 3. С. 5-10.
27. Harsanji L. Skanning electron microscopie. Investigation of ther­mal damage of the teeth. // Acta Morph. Acad. sci Hung. 1976. Vol. 23. P. 271-281.
28. Katoh M. Jour. Electron Microscop. 1979. Vol. 28. P. 312-313.
29. Кодин В.А., Шишло В.К., Миронов А.А., Применение скани­рующего электронного микроскопа при трассологическом иссле­довании // Судебно-медицинская экспертиза. 1983. - № 2. С. 26-29.
30. Шупик Ю.П., Бурчинський В.Г., Хохолева Т.В., Филипчук О.В. За­с­то­су­ва­н­ня ра­с­т­ро­во­го мі­к­ро­с­ко­па під час су­до­во-­ме­ди­ч­но­го до­с­лі­дже­н­ня уш­ко­дже­н­ня во­ло­с­ся // Зб. нау­к. праць спі­в­ро­бі­т. КМАПО по за­кі­н­че­них та пе­ре­хі­д­них НДР за 1990-1996 ро­ки. - Київ, 1997. - С. 730.
31. Шупик Ю.П., Бурчинський В.Г., Хохолева Т.В., Филипчук О.В. Мо­ж­ли­во­с­ті вста­но­в­ле­н­ня ме­ха­ні­з­му ві­д­ді­ле­н­ня во­ло­кон ме­то­дом ра­с­т­ро­вої еле­к­т­ро­н­ної мі­к­ро­с­ко­пії (РЕМ) // Зб. нау­к. праць спі­в­ро­бі­т­ни­ків КМАПО по за­кі­н­че­них та пе­ре­хі­д­них НДР за 1990-1996 ро­ки. - Київ, 1997. - С. 727.
32. Рентгенология в судебной меди­цине / С.А. Буров, Б.Д. Резников. Саратов: Изд. Саратовского ун-та, 1975. 305 с.
33. Коссовой Л.А., Серватинский Г.Л., Иванов И.Н. Рентгеноло­гическая диагностика повреждений с обработкой изображе­ния // Судебно-медицинская экспертиза. 1988. - № 4. С. 22-23.
34. Gremmel H. Rontgendiagnostik im Rahmen der Kriminaltaktik und technik // Röntgenberichte. 1974. - № 4. S. 233-243.
35. Neiss A.W. Uber die Anwendung der Rontgenidentifikation im kriminalistischen Alltag // Kriminalistik. 1976. - № 3. - S. 49-52.
36. O’Hara Ch. E., Osterburg J.W. An Introduction to Criminalis­tics // N.J. - 1956. - № 3. P. 12-33.
37. Гордон Б.Е. Спектральный эмиссионный анализ. Киев: Гостехиздат, 1962. 304 с.
38. Колосова В.М. Спектраль­ный эмиссионный анализ при исследовании вещественных до­казательств / В.М. Колосова, В.С. Митричев, Т.Ф. Одиночкина М.: Медицина, 1974. 144 с.
39. Загрядская А.П., Виноградов И.В., Карякин В.Я. Современ­ное состояние вопроса о судебно-медицинском установлении орудия ме­ханической травмы // Первый Всесоюзный съезд судебных медиков. Киев, 21-24 сентября 1976 г. Киев: Всесоюз. науч. общ. судебных медиков. - 1976. С. 135-136.
40. Шахрова М.М. Загальний курс фотографії. Київ: Вища школа, 1974. 211 с.
41. Машталір Р.М. Розвиток полігра­фії на Україні / Р.М. Машталір, Ж.М. Ковба, М.Д. Феллер. Львів: ОЦЗ, 1974. 12 с.
42. Лапатухин В.С. Способы печати. Проблемы классификации и развития. М.: Политиздат, 1976. 66 с.
43. Полянский Н.Н. Технология полиграфического производ­ства // Основы полиграфии. 1980. Ч. 1. С. 120-126.
44. Орловский Е.Л Передача факсимильных изображений. - М.: Мир, 1980. 235 с.
45. Давыдовская Е.А. Факсимильные аппараты зарубежных фирм. М.: Экология 1992. 45 с.
46. Фототелеграфные аппараты / С.О. Мельник, М.И. Оксман. М.: Фолиум 1996. 21 с.
47. Попандопуло Г.К. Фотография и современность. - М.: Мир, 1982. 349 с.
48. Агостон Ж. Теория цвета и ее применение в искусстве и ди­зайне. - М.: Мир, 1982. 181 с.
49. Брилл Т. Свет. Воздействия на произведения искусства. - М.: Мир, 1983. 304 с.
50. Йофис Е.А. Кинофотопроцессы и материалы. М.: Искус­ство, 1980. 240 с.
51. Chrombart de Lauwe P. Photographies Aérienes. Paris: Li­braire A. Colin, 1951. P. 33.
52. Buchholtz A. Photogrammetrie. Berlin, 1960. S. 34.
53. Коншин М.Д. Аэрофотограмметрия. М.: Изд. Московкого ун-та, 1965. 312 с.
54. Мартынов Д.Я. Курс практической астрофизики. М.: Наука, 1967. 76 с.
55. Вокулер Ж. Астрономическая фотография. М.: Наука, 1975. 55 с.
56. Скоков И.В. Оптические спектральные приборы. М.: Маши­ностроение, 1984. 239 с.
57. Шаер Е.Г. Применение фотографии в медицине. М.: Меди­цина, 1974. 154 с.
58. Manncheim H. Pioneers in Criminologie. - Chicago, 1960. Р. 132.
59. Торвальд Ю. Сто лет криминалистики (Пути развития крими­налистики). - М.: Прогресс, 1975. 439 с.
60. Bertillon A. La Photographie Judiciaire. - Paris, 1890. - P. 128.
61. Фотографические и физические методы исследования вещест­венных доказательств / Н.М. Зюскин, Б.Р. Киричинский. М.: Юридическая литература, 1962. 542 с.
62. Ginner F. Kriminalistische Potographie, ein Leitfaden // Verlag für Polizeiliches Schriftum: Georg Schmidt-Römhild. - Lübeck, 1969. S. 4-67.
63. Kisselbach T., Windisch H. Neue Photo-Schule // Seerbruck am Chiemsee: Heering-Verlag. Berlin, 1973. S. 73.
64. Тахо-Годи Х.М. Пособие по основам научной фотографии в судебной медицине. М.: Медицина, 1965. 192 с.
65. Fisher R.S. Time of Death and Changes After Death. // Megical In­vestigation of Death. Springfielg, Ellinoes, USA, 1979. P. 11-31.
66. Spitz W.U. Sharp Foree Injuri // Megical Investigation of Death. Springfielg, Ellinoes, USA, 1979. P. 151-171.
67. Эйсман А.А. Фотографическая съемка трупа // Судебная фото­графия. - М., 1965. С. 131-144.
68. Сапожников Ю.С. Криминалистика в судебной медицине. - К.: Вища школа, 1970. 134 с.
69. Gamklou G. Einsatzwagen mit Einzichtung zum Photo­graphieren // Kriminalistik. 1964. H. 11. S. 550-552.
70. Алпатов И.М. Фотографические исследования на месте лет­ного происшествия и их значение в решении задач судебно-медицинской экспертизы // Судебно-медицинская экспертиза. 1986. - № 2. С. 41-43.
71. Лозовский Б.В. Возможности использования стереофотогра­фии при исследовании повреждений // Вопросы судебной медицины и экспертной практики: Сб. науч. трудов, Вып. 3. - Чита, 1967. С. 12-15.
72. Акопов В.И. Приспособление для получения стереомикрофо­тографий с помощью плоскостной микрофотонасадки // Вопросы судебной медицины и экспертной практики: Сб. науч. трудов, Вып. 5. Чита, 1973. С. 321-322.
73. Касатеев А.В., Тищенко И.В. Применение фотограмм при ис­следовании микроосколков стекла // Судебно-медицинская экспертиза. 1986. - № 1. С. 52.
74. Лабораторные и специальные методы исследования в судеб­ной медицине. Практическое руководство / Под ред. В.И. Пашковой, В.В. Томилина. М.: Медицина, 1975. 456 с.
75. О правилах фотографирования трупов при судебно-медицин­ском исследовании в морге: Метод. рекомендации / Главный су­дебно-медицинский эксперт МЗ СССР. М., 1958. 8 с.
76. Фотодоку­ментация при проведении судебно-медицинской экспертизы трупа: Ме­тод. пособие для врачей-курсантов / Дынкина И.З., Обрубов В.К., Серватинский Г.Л. Ленинград: ЛИУВ, 1971. 24 с.
77. Зеленгуров В.М. Исследование спектров отражения света кожи при ее гнилостных изменениях // Первый Всесоюзный съезд судебных медиков. Киев, 21-24 сентября 1976 г. Киев: Всесоюз. науч. общ. судебных медиков, 1976. &nda