ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІАЛЬНОЇ ЗНАЧИМОСТІ ДІАГНОСТИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ У ВИПАДКАХ ОТРУЄННЯ АЛКОГОЛЕМ : ОБОСНОВАНИЕ критериальной ЗНАЧИМОСТИ диагностических показателей В СЛУЧАЯХ ОТРАВЛЕНИЯ АЛКОГОЛЕМ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров'я України ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ медичний університет

На правах рукопису

БОНДАРЕНКО ВЛАДИСЛАВ ВІКТОРОВИЧ

УДК 616-001.4/.6-079.6:
612.018: 340.6

ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІАЛЬНОЇ
ЗНАЧИМОСТІ Діагностичних показників
У ВИПАДКАХ ОТРУЄННЯ АЛКОГОЛЕМ

14.01.25 − судова медицина

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:
Ольховський Василь Олексійович
доктор медичних наук, професор

Харків 2007

зміст
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...................................................................... 5
ВСТУП ........................................................................................................................ 6
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО СОЦІАЛЬНУ ЗНАЧИМІСТЬ ЗЛО-ВЖИВАНЬ АЛКОГОЛЕМ У СУСПІЛЬСТВІ, ХАРАКТЕР ДІЇ АЛКОГОЛЮ НА ОРГАНІЗМ, СТАН СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ОТРУЄНЬ АЛКОГОЛЕМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПАТОМОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН ОРГАНІВ, ТКАНИН І ЇХ СУДИННОЇ СИСТЕМИ ПРИ АЛКОГОЛЬНІЙ ІНТОКСИКАЦІЇ (ОГЛЯД ДАНИХ ЛІТЕРАТУРИ)...............................................12
1.1. Демографічні та соціально-економічні передумови та наслідки зловживання алкоголем у суспільстві, серед населення України та інших країн за останні 15 років .............................................................. 12
1.2. Сучасні уявлення про загальний вплив та особливості метаболізму алкоголю в організмі ............................................................................... 16
1.3. Особливості судово-медичної діагностики отруєнь алкоголем, виявлення алкоголю та патоморфологчних змін органів, тканин і їх судинної системи гострій при алкогольній інтоксикації ..................... 25
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ......................................... 36
2.1. Загальна характеристика матеріалу дослідження ......................... 36
2.2. Методи дослідження ........................................................................ 39
2.3. Документація матеріалів дослідження .......................................... 48
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА МЕДИКО-ДЕМОГРАФІЧНИХ ЗМІН ТА АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ СМЕРТНОСТІ ВНАСЛІДОК ОТРУЄННЯ АЛКОГОЛЕМ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА ОСТАННІ 15 РОКІВ (1992 2006 рр.) ..................................................................................... 49
3.1. Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем по відношенню до показників загальної та насильницької смертності серед населення Харківської області за останні 15 років (1992-2006 рр.).......................................................................................... 49
3.2. Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем по відношенню до загальної кількості смертельних отруєнь серед населення Харківської області за останні 15 років (1992-2006 рр.).......................................................................................... 56
3.3. Медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем по відношенню до випадків ненасильницької смертності серед населення Харківської області за останні 15 років (1992-2006 рр.).......................................................................................... 59
РОЗДІЛ 4. СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА МАКРОСКОПІЧНИХ І МІКРОСКОПІЧНИХ ЗМІН ПРИ ОТРУЄННІ АЛКОГОЛЕМ .............................64
4.1. Визначення критеріальної значимості макроморфологічних
ознак отруєння алкоголем....................................................................... 65
4.2. Визначення критеріальної значимості мікроморфологічних
ознак отруєння алкоголем....................................................................... 74
РОЗДІЛ 5. СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА КОНЦЕНТРАЦІЇ ЕТИЛОВОГО СПИРТУ В КРОВІ ТА СЕЧІ ПОМЕРЛИХ ВІД ОТРУЄННЯ АЛКОГОЛЕМ.... 77
5.1. Визначення критеріальної значимості показників концентрації
етилового спирту в крові чоловіків ....................................................... 79
5.2. Визначення критеріальної значимості показників концентрації
етилового спирту в сечі чоловіків ......................................................... 81
5.3. Визначення критеріальної значимості показників концентрації
етилового спирту в крові жінок ............................................................. 83
5.4. Визначення критеріальної значимості показників концентрації
етилового спирту в сечі жінок ............................................................... 85
РОЗДІЛ 6. СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА КОНЦЕНТРАЦІЇ АЦЕТАЛЬДЕГІ-ДУ В КРОВІ ТА СЕЧІ ПОМЕРЛИХ ВНАСЛІДОК ОТРУЄННЯ АЛКОГОЛЕМ ТА ІНШИХ ВИДІВ СМЕРТІ................................................................................... 89
6.1. Визначення концентрації етанолу і ацетальдегіду в крові та
сечі померлих від різних видів смерті................................................... 90

6.1.1. Визначення концентрації етанолу і ацетальдегіду
у померлих від отруєння алкоголем .............................................. 91
6.1.2. Визначення концентрації етанолу і ацетальдегіду
у померлих від механічної асфіксії ............................................... 92
6.1.3. Визначення концентрації етанолу і ацетальдегіду
у померлих від механічної травми ................................................. 93
6.1.4. Визначення концентрації етанолу і ацетальдегіду
у померлих від хвороб системи кровообігу .................................. 94
6.2. Визначення концентрації етанолу і ацетальдегіду
у померлих без алкогольної інтоксикації............................................... 95
6.3. Порівняльний аналіз концентрацій етанолу і ацетальдегіду
в крові та сечі між випадками отруєння алкоголем та іншими
видами смерті............................................................................................ 96
6.4. Порівняльний аналіз концентрацій етанолу і ацетальдегіду
в крові у померлих з різним ступенем алкогольної інтоксикації ....... 97
6.5. Визначення критеріальної значимості показників концентрації
ацетальдегіду в крові .............................................................................. 97
6.6. Визначення критеріальної значимості показників концентрації
ацетальдегіду в сечі................................................................................. 99
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. АЛГОРИТМ СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ ПРИЧИНИ СМЕРТІ
ВІД ОТРУЄННЯ АЛКОГОЛЕМ............................................................................100
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 113
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ........................................................................... 115
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................. 116

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ скорочень

АДГ − алкогольдегідрогеназа
АКМП − алкогольна кардіоміопатія
АлДГ альдегіддегідрогеназа
АцА − ацетальдегід
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ДК діагностичний коефіцієнт
ДМ − доказова медицина
ДС − діагностична сума
Ет − етанол
КТ каталаза
МА механічна асфіксія
МЕОС - мікросомальна етанол-окислювальна система
МОЗ Міністерство охорони здоров'я
МТ механічна травма
НАД або НАД+ нікотинамідаденіннуклеотид окислювальний
НАД-Н нікотинамідаденіннуклеотид відновлений
ОА отруєння алкоголем
УОЗ Управління охорони здоров’я
ХНМУ Харківський національний медичний університет
ХОБСМЕ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи
ХМАПО Харківська медична академія післядипломної освіти
ХНДІСЕ Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз
ХСК хвороби системи кровообігу

вступ

Актуальність теми.
У судово-медичній практиці отруєння алкоголем посідають перше місце серед усіх видів смертельних отруєнь (52-72%) [1,2]. За даними Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, тільки за один рік в країні було зареєстровано понад 11 тисяч смертельних випадків отруєння алкоголем [3]. За оцінками експертів Європейського регіонального бюро ВООЗ, Україна входить до шістки країн Європи (із 50), де зростання вживання алкоголю визнане загрозливим [4].
Аналіз даних літератури та вивчення стану експертних досліджень свідчить про недостатньо об’єктивну диференційну діагностику отруєння алкоголем з іншими видами смерті [5,6,7,8,9,10]. Складність діагностики пов’язана з неспецифічністю патоморфологічної картини даного виду смерті, інколи схожої з ознаками інших патологічних процесів [11,12,13,14,15]. Варіабельність патоморфологічної картини обумовлена різними варіантами танатогенезу при отруєнні алкоголем [16,17].
Чутливість до алкоголю дуже індивідуальна і залежить від психічного та фізіологічного стану людини, що на практиці не враховується, а висока концентрація етанолу в крові (6-7‰) може бути для окремих осіб несмертельною, її знаходять в крові трупів осіб, що загинули внаслідок механічної травми, асфіксії тощо [18,19]. Настання смерті від отруєння алкоголем залежить не тільки від кількості прийнятого етанолу, а й від рівня концентрації продуктів його неповного окислення, зокрема ацетальдегіду, який відіграє дуже важливу роль в патогенезі алкогольної інтоксикації [20,21,22,23]. Незважаючи на переконливі дані про діагностичну цінність показника концентрації ацетальдегіду в крові при алкогольній інтоксикації в діагностиці отруєння алкоголем він не враховується, у зв’язку з відсутністю достовірних критеріїв його оцінки.
Згідно діючих методичних рекомендацій „Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем” [24], в Україні, судово-медична діагностика причини смерті від отруєння алкоголем базується на визначенні та оцінці понад 40 діагностичних і, як правило, неспецифічних ознак, діагностична цінність яких не встановлена, а висновок експерта про причину смерті ґрунтується на суб’єктивній оцінці їх сукупності, що обумовлює складність диференційної діагностики даного виду смерті та можливість виникнення експертних помилок.
Останнім часом науковці, у тому числі в галузі судової медицини, приділяють значну увагу використанню принципів доказової медицини у наукових та експертних дослідженнях, що сприяє підвищенню їхньої об’єктивності та доказової значущості [25,26,27,28,29,30]. Необхідність визначення достовірних діагностичних критеріїв саме у випадках судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем було проголошено рішенням Всеукраїнської науково-практичної конференції судово-медичних експертів з міжнародною участю (Запоріжжя, 2007) [31].
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана у відповідності до плану наукових досліджень Харківського національного медичного університету і є складовою частиною науково-дослідної теми кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса «Визначення вірогідності висновків експерта у випадках встановлення причини смерті» (номер державної реєстрації 01944017686). Тема дисертації і основні напрямки її виконання обговорені та затверджені Вченою радою ХДМУ 20 червня 2002 року (протокол №6).
Мета і завдання дослідження.
Метою дослідження було визначення інформативних показників судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем.
Для реалізації цієї мети були визначені такі завдання:

1. Визначити медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем серед населення Харківської області та проаналізувати стан цієї патології за останні 15 років (1992-2006 рр.).
2. Визначити критеріальну значимість макро- і мікроморфологічних ознак отруєння алкоголем.
3. Визначити критеріальну значимість показників концентрацій етанолу в крові та сечі з урахуванням статі і віку.
4. Встановити доцільність використання концентрації ацетальдегіду в крові та сечі як додаткового діагностичного показника отруєння алкоголем та визначити його критеріальну значимість.
5. Розробити алгоритм судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем шляхом математичної оцінки сукупності інформативних діагностичних показників.
Об'єкт дослідження судово-медична діагностика причини смерті від отруєння алкоголем.
Предмет дослідження критеріальна значимість діагностичних показників отруєння алкоголем.
Методи дослідження: секційні, морфологічні, морфометричні, гістологічні, світлової мікроскопії, токсикологічного аналізу, газорідинної хроматографії, математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів.
Вперше визначені медико-демографічні показники смертності внаслідок отруєння алкоголем у Харківській області та проведений аналіз цієї патології за останні 15 років (1992-2006 рр.), по відношенню до показників загальної та насильницької смертності, смертності від ненасильницьких причин, у тому числі хвороб системи кровообігу, серед загальної кількості смертельних отруєнь.
Вперше, на підставі критеріальної значимості, визначені інформативні діагностичні показники отруєння алкоголем і розроблений алгоритм судово-медичної діагностики даного виду смерті, який складається з поетапної оцінки сукупності інформативних макро- і мікроморфологічних ознак, показників концентрації етанолу в крові та сечі, показників концентрації ацетальдегіду в крові.
Вперше визначена критеріальна значимість смертельних рівнів концентрації етанолу в крові та сечі з урахуванням статі та віку.
Визначена доцільність використання концентрації ацетальдегіду в крові як додаткового діагностичного показника отруєння алкоголем та вперше визначені критерії його експертної оцінки у сукупності з іншими діагностичними показниками даного виду смерті.
Практичне значення одержаних результатів.
Запропонований алгоритм діагностики дозволяє судово-медичному експерту достовірно визначати причину смерті від отруєння алкоголем за допомогою математичної оцінки сукупності інформативних діагностичних показників, що у підсумку буде сприяти об’єктивності і точності судово-медичної діагностики даного виду смерті.
Алгоритм діагностики передбачає урахування статі та віку померлих, що має дуже важливе практичне значення для судово-медичної оцінки рівня концентрації етанолу в крові та сечі.
Визначення та експертна оцінка концентрації ацетальдегіду в крові дає змогу судово-медичному експерту використовувати цей критерій як додатковий інформативний показник отруєння алкоголем, що буде сприяти вирішенню питання про вплив індивідуальних особливостей організму на характер алкогольної інтоксикації та встановленню варіанта танатогенезу при отруєнні алкоголем.
Результати дослідження впроваджено в практичну роботу відділів судово-медичної експертизи трупів Вінницького, Дніпропетровського, Запорізького, Київського, Львівського, Харківського обласних бюро судово-медичної експертизи. Отримані дані використовуються у навчальному процесі на кафедрах патологічної анатомії та судової медицини Буковинського державного медичного університету, патологічної анатомії, судової медицини та правознавства Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, патологічної анатомії і судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії, патологічної анатомії та судової медицини з основами права Запорізького державного медичного університету, судової медицини Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету.
Особистий внесок здобувача.
Автором особисто вивчалися дані вітчизняної та іноземної літератури (250 джерел), проведений патентно-ліцензійний пошук, визначені мета і завдання дослідження, вивчені архівні матеріали Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи за останні 15 років (1992-2006 рр.), особисто досліджено характер макроскопічних змін в органах і тканинах від 105 трупів, проводився забір крові та сечі від трупів з метою дослідження на ацетальдегід, здійснювалися доставка об’єктів до лабораторії, придбання реактивів, участь у токсикологічних дослідженнях, проведено документування, визначені методи математичної статистики, проведений морфо-статистичний аналіз отриманого матеріалу. Крім того проаналізовано отримані дані, порівняно окремі групи спостережень, співставлено дані власних досліджень з літературними джерелами, узагальнено результати, сформульовано висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення дисертаційної роботи доповідались на засіданнях Харківського товариства судових медиків та криміналістів (2003, 2004, 2006), міжнародній науково-практичній конференції Харківського НДІ судових експертиз імені Заслуженого професора М.С. Бокаріуса (2003), конференції молодих вчених ХДМУ „Медицина третього тисячоліття” (2003, 2004, 2007, 2008), V міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2004), міжнародній науково-практичній конференції судових медиків та криміналістів, присвяченій 200-річчю кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса ХДМУ (2005), Всеукраїнській науковій конференції Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2006), ХІ Конгресі СФУЛТ (Полтава, 2006), першій міжнародній науково-практичній конференції судових медиків та криміналістів „Бокаріусовські читання” (Харків, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції судово-медичних експертів з міжнародною участю (Запоріжжя, 2007) та спільному міжкафедральному засіданні співробітників кафедр судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса та патологічної анатомії ХДМУ, кафедр судово-медичної експертизи, клінічної біохімії та судово-медичної токсикології ХМАПО та за участю співробітників ХОБСМЕ (протокол №1 від 18 травня 2007 року).
Публікації.
За результатами дисертації опубліковано 20 наукових праць, у тому числі 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, з яких 4 одноосібно, один деклараційний патент на винахід, 15 публікацій у збірниках наукових праць, матеріалах наукових конгресів і конференцій.
Структура та обсяг дисертації.
Дисертацію викладено державною мовою на 140 сторінках, з яких 115 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, 4 розділів результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Дисертація проілюстрована 14 рисунками та 21 таблицею. Список використаної літератури містить 250 джерел, з них українською та російською мовами - 180, іноземними (англійською, німецькою, французькою, польською та італійською) мовами - 70.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання щодо визначення інформативних показників судово-медичної діагностики причини смерті від отруєння алкоголем, а також визначення та аналізу змін медико-демографічних показників смертності внаслідок цієї патології.
1. Медико-демографічні показники смертності від отруєння алкоголем, за даними Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи (1992-2006 рр.), стабільно займали високе місце в структурі загальної смертності −12,7±0,5%, насильницької смертності − 22,5±0,8%, перше місце в структурі смертельних отруєнь − 75,3±1,9%.
2. Діагностичні показники отруєння алкоголем розділяються на інформативні та неінформативні. Критеріальна значимість інформативних показників виражається у діагностичних коефіцієнтах, сукупність яких (діагностична сума) визначає наявність (≥+30,0) або відсутність (≤−30,0) отруєння алкоголем. Неінформативні показники відрізняються відсутністю критеріальної значимості і судово-медичній оцінці не підлягають.
3. До інформативних макроморфологічних ознак отруєння алкоголем належать: в’язкий світло-сірий слиз у проксимальних відділах тонкої кишки (+3,8); виражена ін’єкція судин кон’юнктиви (+5,5); гіперемія слизової оболонки проксимальних відділів тонкої кишки або крововиливи у неї (+4,2); гіперемія слизових оболонок гортані та трахеї (+3,4); переповнення сечового міхура (+4,1); ціаноз та одутлість обличчя (+3,6); набряк повік (+3,1); крововиливи під епікардом (+2,2) та легеневою плеврою (+1,8) (плями Тардьє); гіперемія та дрібні ерозії слизової оболонки шлунка або крововиливи у неї (+4,2); набряк легенів (+1,8); бурувато-червоні вогнища крововиливів на черевній поверхні діафрагми (+3,6); темно-вишневе забарвлення тканини підшлункової залози та вогнищеві крововиливи у неї (+2,4); набряк ложа жовчного міхура (+3,3); повнокров’я та виражений набряк м’якої мозкової оболонки, судинних сплетінь шлуночків головного мозку (+0,7); повнокров’я та виражений набряк речовини головного мозку (+0,7); венозне повнокров’я внутрішніх органів (+0,5). До інформативних мікроморфологічних ознак отруєння алкоголем належать ознаки порушення проникності стінок судин усіх калібрів (+3,9) та венозне повнокров’я внутрішніх органів (+0,5).
4. Інформативними показниками отруєння алкоголем є концентрації етанолу в крові та сечі від 3,5‰ і більше (від +1,8 до +13,5). Рівень смертельної алкогольної інтоксикації знаходиться у залежності від віку, про що свідчить зростання значень діагностичних коефіцієнтів показників концетрацій етанолу відповідно до віку: від +1,8 до +9,0 у осіб до 50 років, від +2,5 до +11,0 у осіб від 51 до 60 років, від +2,5 до +13,5 у осіб старших за 60 років. У випадках наявності концентрації етанолу від 3,5‰ до 5,0‰ причина смерті від отруєння алкоголем частіше мала місце в осіб жіночої статі (від +2,5 до +9,1), ніж чоловічої (від +1,8 до +4,1), але при збільшенні концентрації етанолу до 5,0‰ і більше причина смерті від отруєння алкоголем навпаки частіше відзначалась у осіб чоловічої статі (від +6,5 до +13,5), ніж жіночої (від +6,3 до +9,5), що вказує на залежність смертельних рівнів концен-трації етанолу від статі. Концентрації етанолу в крові та сечі до 3,4‰ є інфор-мативними показниками відсутності отруєння алкоголем (від −2,8 до −17,2).
5. Інформативним показником отруєння алкоголем є наявність концентрації ацетальдегіду в крові 0,02‰ і більше (+6,4). Інформативним показником відсутності отруєння алкоголем є концентрація ацетальдегіду в крові до 0,001‰ (−8,2), що дає підстави вважати показник концентрації ацетальдегіду в крові додатковим діагностичним критерієм отруєння алкоголем. Концентрація ацетальдегіду в сечі не є інформативним показником отруєння алкоголем і судово-медичній оцінці не підлягає.
6. Результати дослідження дозволили визначити, що одним із шляхів оптимізації експертної оцінки отруєння алкоголем є використання запропонованого алгоритму діагностики, який дає змогу підвищити об’єктивність і точність судово-медичної діагностики даного виду смерті.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Судово-медична діагностика причини смерті від отруєння алкоголем може проводитися за допомогою запропонованого алгоритму діагностики, який складається з поетапної математичної оцінки сукупності інформативних діагностичних макро- і мікроморфологічних ознак, показників концентрації етанолу в крові та сечі, показників концентрації ацетальдегіду в крові.
2. Для експертної оцінки макроскопічних змін при отруєнні алкоголем (І етап алгоритму) необхідно визначити наявність 17 макроморфологічних ознак та за допомогою таблиці діагностичних коефіцієнтів визначити їх діагностичну суму.
3. Для експертної оцінки мікроскопічних змін при отруєні алкоголем (ІІ етап алгоритму) необхідно визначити наявність 2 мікроморфологічних ознак та за допомогою таблиці діагностичних коефіцієнтів визначити їх діагностичну суму.
4. Для експертної оцінки показників концентрації етанолу в крові та сечі (ІІІ етап алгоритму) слід користуватися таблицею діагностичних коефіцієнтів та залежно від статі і віку визначати коефіцієнти відповідно до рівнів концентрації етанолу в крові та сечі.
5. Для більш повної верифікації причини смерті від отруєння алкоголем слід визначати концентрацію ацетальдегіду в крові, а експертну оцінку його рівнів проводити за допомогою таблиці діагностичних коефіцієнтів (IV етап алгоритму).
6. Для експертної оцінки отруєння алкоголем необхідно скласти загальну суму діагностичних коефіцієнтів ознак на усіх етапах алгоритму (діагностична сума), а висновок про причину смерті визначати згідно зі шкалою судово-медичної діагностики, яка дозволяє встановлювати наявність (≥+30,0) або відсутність (≤−30,0) отруєння алкоголем, або вказує на необхідність проведення подальшої судово-медичної верифікації причини смерті, якщо діагностична сума складає від −30,0 до +30,0.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Породенко В.А. Состояние этанолокисляющих ферментных систем при смертельных отравлениях алкоголем // Суд.-мед. экспертиза. 1997. № 3. С. 1518.
2. Томилин В.В., Саломатин Е.М. Современное состояние и перспективы развития химико-токсикологических (судебно-химических) исследований в Российской Федерации // Суд.-мед. экспертиза. 2001. № 3. С. 2833.
3. Шупик Ю.П., Бурчинський В.Г., Хохолєва Т.В. Аналіз діяльності судово-медичної служби України за 2003 рік // Український суд.-мед. вісник. 2004. № 1. С. 35.
4. Жуков В.І., М'ясоєдов В.В., Дереча Л.М. Соціальні, криміногенні та медіко-біологічні аспекти алкоголізму // Теорія та практика суд. експертизи та криміналістики: Зб. наук. праць. Х.: Право, 2003. Вип. 3. С. 534538.
5. О частоте встречаемости признаков острого отравления этанолом / Татаренко В.А., Манжела В.И., Губин Н.М., Перелазный Ю.В. // Вопросы суд.-мед. экспертизы: Сб. науч. работ. Х.: ХГМУ. 1995. С. 4345.
6. Судебная медицина: Руководство для врачей / Под общ. ред. А.А. Матышева. СПб.: Гиппократ, 1998. 544 с. Библиогр.: с. 535542.
7. Спектрохімічний аналіз міокарда внормі, при раптовій смерті від гострої ішемічної хвороби серця і алкогольних отруєнь в практиці судово-медичної експертизи / Мішалов В.Д., Козлов В.О., Войченко В.В. та ін. // Вісник проблем біології і медицини. 2001. № 3. С. 7275.
8. Войченко В.В. Визначення морфологічних критеріїв диференціальної діагностики причини смерті від гострої ішемічної хвороби серця отруєнь алкоголем у практиці судово-медичної експертизи // Український суд.-мед. вісник. 2001. № 1. С. 2125.
9. Сулоєв К.М. Судово-медична оцінка змін регіональних лімфатичних вузлів серця при гострій ішемічній хворобі серця і отруєннях алкоголем: Автореф. дис. ... кандидата мед. наук / Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. К., 2003. 20 с.
10. Судебно-медицинская диагностика отравлений спиртами: (Монография) / Ю.И. Пиголкин, И.Н. Богомолова, Д.В. Богомолов и др.; под ред. Ю.И. Пиголкина. М.: ООО „Медицинское информационное агенство”, 2006. 576 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 515574.
11. Раптова смерть при алкогольній кардіоміопатії / А.І. Найда, О.Р. Малик, В.М. Нартіков та ін. // Практ. медицина. 2002 № 3. С. 66-70.
12. Судебная медицина: Учебник для слушателей вузов МВД Украины / Сост. Н.Н. Тагаев; под общ. ред. А.М. Бандурки. Х.: Из-во «Факт», 2003. 1254 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 12291247.
13. О вариантах признаков смерти от острого отравления алкоголем, обусловленных различными особенностями танатогенеза / А.В. Капустин, Л.С. Зомбковская, О.А. Панфиленко, В.Г. Серебрякова // Суд.-мед. экспертиза. 2003. № 4. С. 2528.
14. Судебная медицина: Ученик для юридических вузов / Под общ. ред. В.Н. Крюкова. М.: Норма, 2004. 448 с.: ил.
15. Словник-довідник термінів судової медицини: Термінолог. слов. / Сост.: О.І. Герасименко. К.: Видавничий дім „Ін Юре”, 2002. 484 с.
16. Патоморфология и танатогенез алкогольной интоксикации: (Монография) / А.В Пермяков., В.И. Витер. Ижевск: „Экспертиза”, 2002. 91 с. Библиогр.: с. 6890.
17. Судебная медицина: Учебник / Сост. Ю.И. Пиголкин, В.Л. Попов. М.: Медицина, 2003. 496 с.: ил.
18. Судова медицина: Підручник для студентів медичних вузів / Сост. І.О. Концевич, Б.В. Михайличенко, В.А. Шевчук та ін.; за ред. І.О. Концевич, Б.В. Михайличенко. К.: МП «Леся», 1997. 656 с.: іл. Бібліогр.: с. 640646.
19. Морозов Ю.Е., Саломатин Е.М., Охотин В.Е. Ацетальдегид и этанол головного мозга: способ определения и диагностическое значение при отравлении этиловым алкоголем // Суд.-мед. эксп. 2002. № 2. С. 3540.
20. Морозов Ю.Е. Судебно-медицинское значение продуктов ферментативного окисления этанола в головном мозге трупов // Суд.-мед. экспертиза. 2002. № 1. С. 17−21.
21. Новосёлов В.П., Хамович О.В., Савченко С.В. Состояние сократительного аппарата кардиомиоцитов в зависимости от уровня концентрации ацетальдегида при алкогольной интоксикации // Актуал. вопр. суд. мед. и эксперт. практики: Сб. науч. работ. Новосибирск: «Межрег. ассоциация «Судебные медики Сибири». 2003. Вып. 8. С. 97100.
22. Лосєв Ф.О. Судово-медична діагностика отруєнь алкоголем з урахуванням концентрації його в гематомах: Дис. ... канд. мед. наук: 14.01.25; Захищена 25.05.07; Затв. 07. К., 2007. 148 с.: іл. Бібліогр.: с. 118148.
23. Судово-медична експертиза (загальна частина) / Сост. О. Герасименко. Донецьк: Норд-Прес, 2007. 508 с.: іл., табл. Бібліогр.: с. 486495.
24. Судово-медична діагностика смертельних отруєнь етиловим алкоголем: Методичні рекомендації / Сост. Ю.П. Шупик, В.Г. Бурчинський, Ф.М. Кахановський та ін. Узг. Управл. спец. мед. допом. насел. Департамента МОЗ України 19.10.04. К., 2004. 23 с.
25. Метод определения достоверности вывода експерта о причине смерти / В.А. Татаренко, Н.М. Губин, П.А. Каплуновский и др. // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. м-лів міжнар. наук.-прак. конф. Харків, 19-20 черв. 2002 р. Вип. 2. Х.: Право, 2002. С. 573576.
26. Лапач С.Н. Основные принципы применения статистических методов в клинических испытаниях (Монография) / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н. Бабич. К.: МОРИОН, 2002. 160 с.: ил., табл.
27. Витер В.И., Пермяков А.В. Объективизация доказательности морфологической диагностики острого алкогольного отравления // Актуальные вопросы судебной медицины и экспертной практики: Сб. науч. работ. Новосибирск: «Межрегиональная ассоциация «Судебные медики Сибири». 2003. Вып. 8. С. 6062.
28. Пиголкин Ю.И., Богомолова И.Н. Применение принципов доказательной медицины в качестве критериев полезности новых методов исследования в экспертной практике // Суд.-мед. экспертиза 2004. № 2. С. 36.
29. Уваренко А.Р. Доказова медицина у спектрі наукової медичної інформації та галузевої інноваційної політики: (Монографія). Житомир: „Полісся”, 2005. 188 с. Бібліогр.: с. 158182.
30. Определение степени достоверности выводов эксперта о причине смерти при судебно-медицинской диагностике алкогольной кардиомиопатии / В.А. Ольховский, П.А. Каплуновский, Н.М. Губин и др. // Бокаріусовські читання: Зб. м-лів першої міжн. наук.-прак. конф. судов. медиків і криміналістів. Харків, 8-9 груд. 2006 р. Х., 2006. С. 7879.
31. Рішення Всеукраїнської науково-практичної конференції судово-медичних експертів з міжнародною участю „Досягнення в галузі аналітичної, судово-медичної, клінічної токсикології та наркології” Запоріжжя, 21-23 лист. 2007 р. Запоріжжя: ЗДМУ, 2007. 3 с.
32. Бестужев-Лада И. Пьем и ... Каким будет похмелье? // Газета „Труд” від 21.06.96 р. № 109 (22612). С. 6.
33. Шабанов П.Д. Основы наркологии. СПб.: Изд-во «Лань», 2002. 560 с. Библиогр.: с. 535555.
34. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений / Сост. Р.В. Бережной, Я.С. Смусин, В.В. Томилин и др. / Под ред. Р.В. Бережного. М.: Медицина, 1980. 424 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 409414.
35. Васильева Е.В., Морозов Ю.Е., Лопаткин О.Н. и др. Ацетальдегид и некоторые биохимические параметры при алкогольных интоксикациях // Суд.-мед. экспертиза. 2004. № 2. С. 2327.
36. Томилин В.В., Саломатин Е.М., Назаров Г.Н., Шаев А.И. О смертельных отравлениях этиловым спиртом и его суррогатами в различных субъектах Российской Федерации // Суд.-мед. экспертиза. 1999. № 6. С. 37.
37. Корсунский В. От пьянства до смерти один шаг // Газета „Время” від 3.08.1996 р. - №87 (14164). С. 2.
38. Фридман Л.С., Флеминг Н.Ф., Робертс Д.Х., Хайман С.Е. Наркология / Пер. с англ.. Н. Андреева, О. Страпинская, У. Соколова. 2-е изд., испр. М.; Спб.: „Издательство БИНОМ” „Невский диалект”, 2000. 320 с.: ил. Библиогр.: с. 305306.
39. Биология алкоголизма: (Монографія) / П.Д. Шабанов, С.Ю. Калишевич. СПб.: Изд-во «Лань», 1998. 272 с.
40. Справочник по психиатрии / Под ред. А.В. Снежневского. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1985. 416 с.
41. Билибин Д.П., Дворников В.Е. Патофизиология алкогольной болезни и наркоманий. М.: Изд-во УДН, 1991. 104 с.
42. Балякин В.А. Токсикология и экспертиза алкогольного опьянения. М.: Медгиз, 1962. 195 с.
43. Портнов А.А., Пятницкая И.Н. Клиника алкоголизма. М.: Медицина, 1973. 368 с.
44. Руководство по психиатрии / Под общ. ред. Г.В. Морозова. Т. 2. М.: Медицина, 1988. 640 с.
45. Алкогольные гепатопатии: (Монография) / В.Н. Хворостинка, В.Г. Тесленко. Х.: Изд-во «Основа» Харьк. университета, 1993. 264 с.
46. Харченко Н.К. Влияние ацетальдегида на формирование алкогольной зависимости в экспериментах на животных // Укр. биохим. журнал. 1998. Т. 70. № 5. С. 122127.
47. Brien J. F., Loomis C. W. Pharmacology of acetaldehyde // Canadian Journal of Physiology and Pharmacology. 1983. Vol. 61. P. 122.
48. Eriksson C. J. P. The role of acetaldehyde in the actions of alcohol // Alcoholism: Clinical and Experiment. Research. 2001. Vol. 25. P. 1532.
49. Okada T. and Mizoi Y. Studies on the problem of blood acetaldehyde determination in man and its level after alcohol intake // Japanese Journal of Alcohol and Drug Dependence. 1982. Vol. 17. P. 141159.
50. Tuma D.J., Thiele G.M., Xu D.S. et al. Acetaldehyde and malondialdehyde react together to generate distinct protein adducts in the liver during longterm ethanol administration // Hepatology. 1996. Vol. 23. P. 872880.
51. Quertemont E., Grant K.A., Correa M., Arizzi M.N. et al. The role of acetaldehyde in the central effects of ethanol // Alcohol. Clin. Exp. Res. Liege, Belgium. 2005. Vol. 29. - N. 2. P. 221234.
52. Truitt E. B., Walsh M. J. The role of acetaldehyde in the actions of ethanol // In The Biology of Alcoholism. New York: Plenum Press. 1971. Vol. 1. P. 161195.
53. Fouw, J. de [Bearb.] Acetaldehyde / first draft prepared by J. de Fouw. Geneva: World Health Organization, 1995. 129 P.
54. Tuma D.J., and Sorrell M.F. The role of acetaldehyde adducts in liver injury // Pathology and Pathogenesis. London: Ed. Arnold. 1995. P. 8999.
55. Lieber C.S., DeCarli L.M., Feinman L., Hasumura Y. et al. Effect of chronic alcohol consumption on ethanol and acetaldehyde metabolism // Adv. Exp. Med. Biol. 1975. Vol. 59. P. 185227.
56. Буров Ю.В., Ведерникова Н.Н. Нейрохимия и фармакология алкоголизма. М.: Медицина, 1985. 249 с.
57. Cicero T.J., Bell R.D. Effects of ethanol and acetaldehyde on the biosynthesis of testosterone in the rodent testes // Biochemical and Biophysical Research Communications. 1980. Vol. 94, N. 3. P. 814819.
58. Hellstrom E., Tottmar O. Acute effects of ethanol and acetaldehyde on blood pressure and heart rate in disulfiram-treated and control rats // Pharm. Biochem. Behav. 1982. Vol. 17, N. 6. P. 11031109.
59. Gawlikowski T., Piekoszewski W., Gomolka E., Krol A. Acetaldehyde concentration in acute ethanol-intoxicated patients addicted to alcohol // Przegl. Lek. Krakowie, 2004. Vol. 61, N. 4. 310313.
60. Cole-Harding S., Wilson J.R. Ethanol metabolism in men and women // J. Stud. Alcohol. 1987. Vol. 48. P. 380387.
61. Heap L., Ward R.J., Abiaka C., Dexter D. et at. The influence of brain acetaldehyde on oxidative status, dopamine metabolism and visual discrimination task // Biochem. Pharmacol. 1995. Vol. 50. P. 263270.
62. Mizoi Y., Ijiri I., Tatsun Y., Kijima T. et al. Relationship between facial flushing and blood acetaldehyde levels after alcohol intake // Pharmacology Biochemistry and Behavior. 1979. Vol. 10. P. 303311.
63. Niemela O., Parkkila S., YlaHerttuala S. et al. Sequential acetaldehyde production, lipid peroxidation and fibrogenesis in micropig model of alcoholinduced liver disease // Hepatology. 1995. Vol. 22. P. 12081214.
64. Nishiguchi M., Kinoshita H., Mostofa J., Taniguchi T. et al. Different blood acetaldehyde concentration following ethanol administration in a newly developed high alcohol preference rat model system // Alcohol. 2002. Vol. 37, N. 1. P. 912.
65. Quertemont E. Genetic polymorphism in ethanol metabolism: acetaldehyde contribution to alcohol abuse and alcoholism // Mol. Psychiatry. Liege, Belgium. 2004. Vol. 6, N. 9. P. 570581.
66. Quintans L.N., Castro G.D., Castro J.A. Oxidation of ethanol to acetaldehyde and free radicals by rat testicular microsomes // Arch. Toxicol. Buenos Aires, 2005. Vol. 79, N. 1. P. 2530.
67. Rahvan R.G. Toxic Effects of Ethanol: Possible Role of Acetaldehyde? Tetrahydroisoquinolines and Tetrahydro-ß-Carbolines // Toxicol. appl. Pharmacol. 1975. Vol. 34, N. 1. P. 327.
68. Reed T.E., Kalant H., Gibbins R.J., Kapur B.M., Rankin J.G. Alcohol and acetaldehyde metabolism in Caucasians, Chinese and Amerinds // Can. Med. Assoc. J. 1976. Vol. 115. P. 851855.
69. Перова Т.П. Диагностические показатели алкогольокисляющих ферментов и катехоламинов при смертельных отравлениях алкоголем: Автореф. дис...канд. мед.наук: 14.00.24 / Кубанск. мед. ин-т. Краснодар, 1986. 23 с.
70. Пиголкин Ю.И., Морозов Ю.Е., Охотин В.Е. Алкогольдегидрогеназа мозга маркер индивидуальной толерантности к этанолу при алкогольной интоксикации // Суд.- мед. экспертиза. 2002. № 3. С. 59.
71. Породенко В.А., Травенко Е.Н. Состояние моноаминооксидаз крови и печени при смертельных алкогольных интоксикациях // Суд.-мед. экспертиза. 1999. №4. С. 2224.
72. Athanaselis S., Stefanidou M., Koutselinis A. Interpretation of postmortem alcohol concentrations // Forensic Science International. 2005. Vol. 149. P. 289291.
73. Banks W. P., Vogler R. E., Weissbach T. Adaptation of ethanol intoxication // Bull. Psychonom. Soc. 1979. Vol. 14, N. 5. P. 319322.
74. Cobb C.F., Van Thiel D.H., Gavaler J.S., Lester R. Effects of ethanol and acetaldehyde on the rat adrenal // Metabolism. 1981. Vol. 30. P. 537543.
75. Jaklinski A., Marek Z. Alkohol etylowy // Medycyna sadowa dla prawnikow. KrakowLublin: Zakamycze. 1999. P. 172182.
76. Jones A.W., Andersson L. Comparison of ethanol concentrations in venous blood and end-expired breath during a controlled drinking study // Forensic Science International. 2003. Vol. 132, N. 1. P. 1825.
77. Морозов Ю.Е. Оценка алкогольной интоксикации в зависимости от уровня активности этанолметаболизирующих ферментов головного мозга при смерти от ИБС // Суд.- мед. экспертиза. 2001. № 4. С. 1418.
78. Морозов Ю.Е., Васильева Е.В., Маммадов В.К., Саломатин Е.М. Диагностическое значение определения ацетальдегида в крови, моче и ликворе // Суд.- мед. экспертиза. 2001. № 1. С. 3537.
79. Морозов Ю.Е., Козлова Т.В., Мамедов В.К. Активность этанол- и альдегидокисляющих ферментов головного мозга при отравлении этиловым спиртом // Суд.- мед. экспертиза. 2004. № 5. С. 1821.
80. Casini A., Galli G., Salzano R. et at. Acetaldehyde induces c-fos and c-jun proto-oncogenes in fat storing cell cultures through protein kinase C activation // Alcohol and Alcoholism. 1994. Vol. 29. P. 303314.
81. Heap L., Ward R.J., Abiaka C., Dexter D. et at. The influence of brain acetaldehyde on oxidative status, dopamine metabolism and visual discrimination task // Biochemical Pharmacology. 1995. Vol. 50. P. 263270.
82. Helander A., Tabakoff B. Biochemical markers of alcohol use and abuse: experiences from the Pilot Study of the WHO/ISBRA Collaborative Project on state and trait markers of alcohol. International Society for Biomedical Research on Alcoholism // Alcohol and Alcoholism. 1997. Vol. 32, N. 2. P. 133144.
83. Kinoshita H., Jessop D.S., Finn, D.P., Coventry T.L. et al. Acetaldehyde, a metabolite of ethanol, activates hypothalamicpituitaryadrenal axis in the rat // Alcohol and Alcoholism. 2001. Vol. 36. P. 5964.
84. Kinoshita H., Ijiri I., Ameno S., Kubota T. et al. Cholinergic nerves mediate acetaldehyde action in the gastrointestinal tract // Alcohol and Alcoholism. 2001. Vol. 36. P. 377380.
85. Kinoshita H., Ijiri I., Ameno S. et al. Additional proof of reduction of ethanol absorption from in vivo rat intestine by high acetaldehyde concentrations // Alcohol and Alcoholism. 1995. Vol. 30. P. 419421.
86. Kinoshita H., Ijiri I., Ameno S., Fuke C. et al. Inhibitory mechanism of intestinal ethanol absorption induced by high acetaldehyde concentrations: effect of intestinal blood flow and substance specificity // Alcoholism: Clinical and Experimental Research. 1996. Vol. 20. P. 510513.
87. Kinoshita H., Jessop D.S., Roberts D.J., Ameno K. et al. Effects of acetaldehyde on cfos mRNA induction in the paraventricular nucleus following ethanol administration // Alcoh. and Alcohol. 2002. Vol. 37, N. 5. P. 432435.
88. Породенко В.А. О значении оценки морфофункционального состояния печени в диагностике смертельных алкогольных интоксикаций // Суд.-мед. экспертиза. 1997. № 4. С. 2224.
89. Породенко В.А. Гистохимические показатели алкогольдегидро-геназы печени при острой и хронической алкоголизации в эксперименте // Актуальные вопросы теории и практики суд.-мед. экспертизы. Екатеринбург: изд-во УГМА. 1998. С. 176179.
90. Eriksson C. J. P., Deitrich R. A. Metabolic mechanisms in tolerance and physical dependence on alcohol // Biol. of alcoholism. The pathogenesis of alcoholism: Biological factors. 1983.