ОБҐРУНТУВАННЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ тяжкості ПОСТТРАВМАТИЧНИХ КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Харківський національний медичний університет

На правах рукопису

Губін Микола Володимирович

УДК 340.6:616.833.18-002-001-079.6

ОБҐРУНТУВАННЯ СУДОВО-МЕДИЧНИХ ДІАГНОСТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ тяжкості ПОСТТРАВМАТИЧНИХ КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ

14.01.25 - судова медицина

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Ольховський Василь Олексійович,
доктор медичних наук, професор

Харків 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ...................................................................... 4
ВСТУП ....................................................................................................................... 5
Розділ 1 СучаснЕ УЯВЛЕННЯ ПРО судово-медичну
діагностику посттравматичних кохлеарних невритів
при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень
(Огляд літератури) .......................................................................................... 10
1.1. Клінічні аспекти сучасної судово-медичної
діагностики посттравматичних кохлеарних невритів ............................. 10
2.2. Сучасна судово-медична діагностика
посттравматичних кохлеарних невритів .................................................. 29
РОЗДІЛ 2 Матеріал і методи дослідженНЯ .......................................... 35
2.1. Загальна характеристика матеріалу дослідження ............................. 35
2.2. Методи дослідження ............................................................................ 43
РОЗДІЛ 3 АНАЛІЗ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ, КІНЦЕВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ
ТА ЇХ СУДОВО-МЕДИЧНА ОЦІНКА ................................................................. 50
3.1. Судово-медичний аналіз клінічного перебігу посттравматичних
кохлеарних невритів ................................................................................... 50
3.2. Кінцеві результати посттравматичних кохлеарних невритів та їх
судово-медична оцінка ............................................................................... 65
3.2.1. Строки визначення кінцевих результатів ............................... 65
3.2.2. Повне відновлення слухової функції ...................................... 66
3.2.3. Позитивна динаміка зміни слухової функції,
без повного її відновлення .................................................................. 70
3.2.4. Стійке зниження слухової функції без динаміки ................... 75
3.2.5. Негативна динаміка зміни слухової функції .......................... 79
3.2.6. Втрата слухової функції ........................................................... 85
3.2.7. Судово-медична оцінка кінцевих результатів посттравматичних кохлеарних невритів ........................................... 86
РОЗДІЛ 4 ХАРАКТЕРИСТИКА посттравматичних кохлеарних НЕВРИТІВ за матеріалами ХАРКІВСЬКОГо ОБЛАСТНоГО БЮРО СУДОВО-МЕДИЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ.................................................................. 91
РОЗДІЛ 5 СУДОВО-МЕДИЧНА ДІАГНОСТИКА ПОСТТРАВМАТИЧнИХ
КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ ПРИ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ТІЛЕСНИХ уШКОДЖЕНЬ.................................................................................. 109
РОЗДІЛ 6 ОБҐРУНТУВАННЯ КРИТЕРІЇВ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ
ПОСТТРАВМАТИЧНИХ КОХЛЕАРНИХ НЕВРИТІВ..................................... 144
Розділ 7 аналіз і узагальнення результатів досліджень........ 152
Висновки............................................................................................................ 164
Практичні рекомендіціі.............................................................................. 167
список використаних джерел............................................................... 169

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ акустична травма
БТ баротравма
ДП диференціальний поріг зміни інтенсивності сили звуку
ЗГМ забій головного мозку
КПІ кістково-повітряний інтервал
КТ комбінована травма
ОМТ опосередкована механічна травма
ПКН посттравматичний кохлеарний неврит
ПМТ пряма механічна травма
ПСКПТ пороги сприйняття кістковопроведених тонів
ПСППТ пороги сприйняття повітрянопроведених тонів
РМ розмовна мова
СГМ струс головного мозку
СЗПСТ середнє значення порогів сприйняття тонів
СП слухові порушення
ТНА тональна надпорогова аудіометрія
ТПА тональна порогова аудіометрія
ШМ шепітна мова
ХОБСМЕ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи
ЧМТ черепно-мозкова травма

ВСТУП

Актуальність теми. Ушкодження слухового аналізатора зустрічається в 32-70% випадків усіх травматичних ушкоджень тіла людини, що обумовлено його анатомічною будовою, локалізацією, та безпосереднім контактом із зовнішнім середовищем [21, 120, 128, 151]. Наявність пневматичних осередків у скроневій кістці знижує її стійкість до зовнішніх впливів [82, 135]. Лабіринтова артерії являє собою тонку судину, що легко піддається коливанням при травматичному впливі, колатеральний кровообіг лабіринту розвинений недостатньо [69, 72, 139]. Нейросенсорні елементи кортієва органа завитка також мають підвищену чутливість до зовнішніх впливів та слабку клітинну регенераторну здатність [103].
Посттравматичні кохлеарні неврити (ПКН) становлять 15% випадків від усіх ургентних ушкоджень внутрішнього вуха і 0,75% - від усіх ургентних ушкоджень ЛОР-органів [116].
Судово-медична експертиза травм вуха становить 3,1% від загальної кількості експертиз із приводу тілесних ушкоджень та 23,9% від загальної кількості експертиз із приводу травм ЛОР-органів, і перебуває на другому місці після травм носа (71,7%). При судово-медичній експертизі переважають травми вуха у осіб чоловічої статі - 69%. Аналіз вікового розподілу травм вуха виявив їх переважання у осіб 19-30 років (32,4% випадків). У структурі травм вуха локальні механічні ушкодження слухового аналізатора, які призводять до розвитку ПКН становлять до 10,4% випадків [6, 37, 273].
Питома вага експертиз із приводу черепно-мозкової травми, яка в 70-75% випадків може ускладняться розвитком ПКН, становить 12,7% від загальної кількості експертиз із приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень [122]. Переломи скроневої кістки зустрічаються в 1,6% обстежених із приводу ушкоджень органа слуху. Нерідко судово-медичну експертизу із приводу ПКН проходять діти [37].
Разом з тим до останнього часу відсутні чіткі діагностичні судово-медичні критерії, що дозволяють об'єктивно оцінити ступінь тяжкості такої травми. Немає однакових вимог до обсягу досліджень. Результатом цього є недооцінка наслідків і кінцевих результатів ПКН експертами. В "Правилах судовомедичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" (1995) і в спеціальній літературі відсутній повний перелік рекомендацій з оцінки тяжкості ПКН, що спричиняє часом неправильні, довільні тлумачення експертів при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. Все це вимагає наукового обґрунтування та має актуальне теоретичне і практичне значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної науково-дослідної роботи кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса Харківського національного медичного університету, присвяченої питанням визначення достовірності висновку експерта при ушкодженнях від впливу різноманітних факторів зовнішнього середовища (№ державної реєстрації 0103U004543).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - науково обґрунтувати діагностичні критерії оцінки ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів на основі їх комплексного клінічного вивчення для проведення судово-медичних експертиз.
Для досягнення поставленої мети вирішувались такі завдання:
1. Виявити частоту і характер посттравматичних кохлеарних невритів.
2. Проаналізувати особливості клінічного перебігу посттравматичних кохлеарних невритів відповідно до критеріїв встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
3. Виявити діагностичні критерії оцінки характеру і кінцевих результатів посттравматичних кохлеарних невритів при судово-медичній експертизі.
4. Визначити оптимальний осяг діагностичних досліджень, необхідних для оцінки характеру і кінцевого результату посттравматичних кохлеарних невритів при судово-медичній експертизі.
5. На основі отриманих даних розробити і запропонувати практичні рекомендації із судово-медичної оцінки ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів.
Об’єкт дослідження судово-медична діагностика ушкоджень слухового аналізатора.
Предмет дослідження обґрунтування судово-медичних діагностичних критеріїв оцінки посттравматичних кохлеарних невритів за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень.
Методи дослідження: морфо-фізіологічні (встановлення характеру ушкоджень, їхньої давності), клініко-сурдологічні (тональна порогова, надпорогова, мовна аудіометрії, імпедансометрія), вестибулометричні (отоневрологічне дослідження), доплерографічні, реєстраційні (аналіз даних з використанням оригінальних реєстраційних карток), математико-статистичного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше, на основі аналізу особливостей клінічного перебігу ПКН та його кінцевих результатів, за даними власних судово-медичних досліджень виявлені діагностичні критерії для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках ПКН.
Вперше представлені обґрунтування діагностичних критеріїв судово-медичного визначення ступеня тяжкості ПКН для проведення експертиз.
Вперше, на підставі проведеного дослідження, представлений алгоритм судово-медичної діагностики експерта при оцінці ПКН за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень.
Результати досліджень по судово-медичному визначенню кінцевих результатів ПКН та обґрунтуванню діагностичних критеріїв оцінки їх за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, виявилися теоретичною основою для запропонованого «Способу судово-медичного визначення ступеня тяжкості посттравматичних кохлеарних невритів» (Патент України на корисну модель №24030, МПК7 (2006) А61В10/00, заявлено 16.03.2007, опубліковано 11.06.2007. Бюл. № 8).
Вперше, на підставі отриманих даних, представлений комплекс діагностичних досліджень для оцінки характеру, кінцевих результатів, механізму утворення ПКН при судово-медичній експертизі. Результати досліджень у цьому напрямку виявилися теоретичною основою для «Способу визначення механізму утворення посттравматичних кохлеарних невритів» (Патент України на корисну модель №24381 МПК (2006) А61В1/227, заявлено 05.03.2007, опубліковано 25.06.2007. Бюл. № 9).
Практичне значення одержаних результатів. Представлені діагностичні критерії для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, у випадках ПКН при різних видах травми слухового аналізатора, мають конкретну реалізацію при проведенні судово-медичних експертиз.
Запропонований комплекс діагностичних досліджень дозволить судово-медичним експертам більш об’єктивно обґрунтувати діагностичні критерії при оцінці характеру і кінцевих результатів ПКН.
Розроблений алгоритм судово-медичної діагностики експерта при проведені експертиз із приводу ПКН, дозволить на практиці виявити діагностичні критерії їх тяжкості, обґрунтувати прогнози кінцевих результатів ПКН.
Результати роботи впроваджено в навчальний процес, лекційні курси та практичні заняття на профільних кафедрах Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Запорізького державного медичного університету, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, Харківського національного медичного університету, а також у практичну роботу Вінницького, Запорізького, Чернівецького бюро судово-медичної експертизи.
Особистий внесок здобувача. Автором проведено інформаційний пошук і аналіз літературних джерел, визначні об'єкт, мета і задачі дослідження, самостійно відібрано судово-медичний та клінічний матеріал, проведено статистичне опрацювання та аналіз отриманих даних. Інтерпретація отриманих результатів основні положення та висновки, які викладені в дисертації, належать авторові. Написання розділів дисертації здійснено автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень повідомлені і обговорені на міжнародній науково-практичній конференції судових медиків та криміналістів, присвяченій 200-річчю кафедри судової медицини та основ права імені Заслуженого професора УРСР М.С. Бокаріуса ХДМУ (2005 р.); наукових конференціях молодих вчених ХНМУ «Медицина третього тисячоліття» (2006, 2007, 2008 рр.); Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання вікової анатомії та ембріології» м. Чернівці (2006 р.); на науково-практичній конференції судових медиків і криміналістів «Бокаріусовські читання» м. Харків (2006 р.); науково-практичній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів «Невідкладні стани в отоларингології» м. Місхор (2006 р.); науково-практичній конференції Українського наукового медичного товариства отоларингологів «Запальні та алергічні захворювання ЛОР-органів» м. Місхор (2007 р.); на засіданні Харківського відділення Українського медичного товариства отоларингологів (2007 р.), судових медиків і криміналістів (2007 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових робіт, у тому числі 5 статей у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 4 без співавторів); 12 робіт - у збірниках наукових праць, журналах, матеріалах наукових з’їздів і конференцій; 2 патенти України на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація написана українською мовою і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалу і методів досліджень, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації 196 сторінок, з них на 58 сторінках наведено список використаних джерел, таблиці та ілюстрації, які повністю займають їх площу. Список використаної літератури містить 283 джерела, з яких - 94 іноземних. Дисертація ілюстрована 5 рисунками, 5 діаграмами та 51 таблицею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яка полягає в обґрунтуванні судово-медичних діагностичних критеріїв визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень в осіб з посттравматичними кохлеарними невритами (ПКН).
1. Експертизи (обстеження) із приводу ПКН за даними Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, становлять на рік - 0,3-2,3% від загального числа експертиз (обстежень); кількість хворих в спеціалізованому отоларингологічному стаціонарі - 0,2% від загальної їх кількості. В судово-медичній та клінічній практиці, за характером травми слухового аналізатора, переважають ПКН від опосередкованої механічної травми (відповідно, 69,6% і 45,9%, випадків) та комбінованої травми (відповідно, 29,8% та 23,5%, випадків). Опосередкована механічна травма в 90,2% випадків виникає внаслідок ЧМТ без перелому скроневої кістки і основи черепа (у формі струсу, або забою головного мозку легкого, чи середнього ступеня), та у всіх випадках внаслідок ЧМТ з переломом скроневої кістки і основи черепа. Комбінована травма слухового аналізатора виникає в 64% випадків при локальній дії тупих предметів в скроневу ділянку.
2. Діагностичними критеріями ПКН, які необхідно враховувати при проведенні судово-медичної експертизи із приводу визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, слід вважати: 1) ступінь зниження слухової функції (підвищення порогів сприйняття тонів, одного або двох вух на 16-80 дБ і вище); 2) наявність та тривалість (до 21 дня включно, понад 21 день, до 3 міс., понад 3 міс.) динаміки зміни слухової функції від моменту травми: а) позитивної динаміки - з повним відновленням слуху, або без повного його відновлення (зниження середніх показників кістково- та повітрянопроведених тонів після лікування, на частотах 125-8000 Гц, відповідно, на 6,8-14,7 дБ та 8,7-22,9 дБ); б) негативної динаміки - з повною, або неповною втратою слуху (підвищення середніх показників, кістково- та повітрянопроведених тонів після лікування, на частотах 125-8000 Гц, відповідно, на 4,0-6,4 дБ та 1,7-7,5 дБ).
3. Оцінка за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень легких форм ЧМТ, що супроводжуються розвитком ПКН, здійснюється з урахуванням слухових та вестибулярних порушень, що виявлені при проведенні комплексного аудіологічного та отоневрологічного дослідження у постраждалих.
4. Діагностичні критерії тяжкості ПКН виявляються при дотримані наступного оптимального обсягу досліджень слуху: мовою та за допомогою тональної порогової аудіометрії в динаміці; надпорогової тональної аудіометрії, мовної аудіометрії, імпедансометрії та отоневрологічного дослідження в гострому і підгострому періодах травми.
5. Прогнозування кінцевих результатів ПКН повинно враховувати характер травми слухового аналізатора та ступінь зниження слухової функції: 1) у осіб з комбінованою травмою - частіше спостерігається повне відновлення слухової функції (24,3% випадків). При цьому рівень підвищення порогів сприйняття кістковопроведених тонів одразу після травми, в 62,5 % випадках, не перевищує 20-29 дБ; 2) у осіб з опосередкованою механічною травмою - частіше спостерігається позитивна динаміка слуху без повного його відновлення (47,8% випадків), негативна динаміка слуху (14,5% випадків), та повна його втрата (1,5% випадків). У випадках такої травми важкі ураження слухового аналізатора одразу після її виникнення (підвищення порогів сприйняття кістковопроведених тонів, на рівень 50-59 дБ і вище), переважають у осіб зі стійким зниженням слуху без динаміки та негативною динамікою слуху (69% спостережень), ніж у осіб з позитивною динамікою слуху з повним або неповним його відновленням (51% спостережень); 3) у осіб з баротравмою - частіше (57,2% випадків) спостерігається стійке зниження слуху без динаміки.
6. Кінцеві результати ПКН у осіб з опосередкованою механічною травмою слухового аналізатора, а також кінцеві результати у випадках комбінованої, прямої механічної, акустичної та баротравми, не залежать від віку постраждалих. Повне відновлення слуху у осіб з опосередкованою механічною травмою, можливо тільки у молодому віці (від 6 до 22 років).
7. Оцінка ПКН у осіб з комбінованою та баротравмою слухового аналізатора за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, згідно діагностичних критеріїв, повинна надаватися переважно за критерієм «тривалість розладу здоров’я «Правил». Це обґрунтовується значною кількістю однобічних уражень слухового аналізатора (82,5% спостережень) та ступенем зниження слуху після лікування. При комбінованій травмі середні показники кістково- та повітрянопроведених тонів (у діапазоні 125-8000 Гц) на боці з більше вираженими слуховими порушеннями, становлять, відповідно, 10,4+1,8 дБ і 24,2+3,4 дБ; на боці з менше вираженими слуховими порушеннями - відповідно, 8,7+2,4 дБ і 15,3+2,6 дБ. При баротравмі середні показники, кістково- та повітрянопроведених тонів у тому ж діапазоні, становлять, відповідно, 17,7+7,3 дБ і 27,5+9,3 дБ.
8. При судово-медичній оцінці ПКН доцільним є визначення топіки ураження слухового та вестибулярного аналізатора. При однобічних ПКН ураження периферійного відділу слухового та вестибулярного аналізатора, підтверджує що він утворився внаслідок локальної дії в скроневу ділянку тупих предметів; центральне ураження слухового аналізатора підтверджує, що ПКН утворився внаслідок ЧМТ у формі струсу, або забою головного мозку легкого чи середнього ступеня.
9. Розроблений та запропонований алгоритм послідовності судово-медичної діагностики постраждалих з ПКН дозволить на практиці виявити діагностичні критерії їх тяжкості, обґрунтувати прогнози кінцевих результатів ПКН, та підвищить доказову цінність експертних висновків.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Судово-медична діагностика посттравматичних кохлеарних невритів при визначені ступеня тяжкості тілесних ушкоджень може проводитися за допомогою запропонованого алгоритму, який складається з послідовності дій, що необхідні для обґрунтованої оцінки посттравматичних кохлеарних невритів за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень, визначення їх характеру, механізму утворення, давності виникнення, засобу заподіяння ушкоджень.
2. Основою алгоритму є детальний анамнез постраждалих з ПКН - ретельне з’ясовування захворювань, які передували травмі, особливо захворювань слухового аналізатора, наявність повторних травм, за допомогою вивчення медичної документації до моменту одержання травми.
3. Для виявлення критеріїв тяжкості ПКН необхідно використовувати комплекс сучасних судово-медичних та клінічних методів досліджень на базі спеціалізованого стаціонару. Дослідження слуху мовою та тональною пороговою аудіометрією необхідно проводити в динаміці. При цьому контрольне дослідження слуху за цими методами, необхідно проводити на 21 день від моменту травми, а при необхідності очікування кінцевого результату - через 3 міс. Тональну надпорогову, мовну аудіометрію, імпедансометрією, отоневрологічне дослідження, транскраніальну доплерографію, необхідно проводити один раз, бажано одночасно з першим дослідженням тональною пороговою аудіометрією, а якщо це неможливо, то одночасно з контрольним дослідженням. Рентгенологічне дослідження скроневих кісток слід проводити при підозрі на їх перелом. Аудіологічні дослідження проводяться за участю лікаря-сурдолога, який складає висновок за їх результатами.
4. Після проведення діагностичних досліджень слуху постраждалих з ПКН, їх необхідно направити на консультацію до окуліста, отоларинголога і невропатолога.
5. Судово-медична оцінка ступеня тяжкості тілесних ушкоджень у випадках посттравматичних кохлеарних невритів повинна проводитися відповідно до запропонованих обґрунтувань діагностичних критеріїв.
6. Механізм утворення ПКН слід визначати на підставі характеру слухових та вестибулярних розладів, локалізації ушкоджень м'яких тканин на голові, визначенні топіки ураження слухового і вестибулярного аналізатора, посттравматичних неврологічних розладів, характеру посттравматичних змін з боку середнього вуха.
7. Судово-медична оцінка ПКН здійснюється з урахуванням термінів виникнення ушкоджень м’яких тканин голови, аналізу медичної документації до моменту одержання травми та після її отримання.
8. Визначення засобу заподіяння ушкоджень, що привели до розвитку ПКН, повинно здійснюватися з урахуванням механізму його виникнення та характеру ушкоджень м’яких тканин голови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеев М.И. Судебно-медицинская экспертиза живых лиц. - М.: Медицина, 1968. - 376 с.: ил., табл.
2. Актуальные проблемы медико-социальной экспертной помощи больным с патологией органа слуха / Д.И. Заболотный, Д.И. Клименко, В.Г. Базарнов и др. // Журнал вушних, носових и горлових хвороб. 1996. - № 1. С. 16-25.
3. Актуальные вопросы медико-социальной экспертизы при профессиональных заболеваниях органа слуха / Д.И. Заболотный, Д.И. Клименко, А.И. Розкладка и др. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2000. - № 5. С. 15-19.
4. Актуальные и наиболее перспективные направления в судебной медицине / В.А. Клевно, С.С. Абрамов, Д.В. Богомолов и др. // Судебно-медицинская экспертиза: научно-практический журнал. - 2007. Том 50, № 1. С. 2-9.
5. Алексеенко Ю.В. Последствия легких черепно-мозговых повреждений: проблемы диагностики и лечения // Медицина: Научно-практический рецензируемый медицинский журнал в Беларуси. 2005. - № 2. С. 57-60.
6. Анализ травмы органов уха, горла и носа в практике судебно-медицинской экспертизы / И.Д. Коврыжных, Д.А. Коврыжных // Судебно-медицинская служба на рубеже веков. Киров, 2001. С. 131-133.
7. Андреева О.С. Вестибулометрическая диагностика периферической вестибулярной дисфункции: Автореферат дис. ... кандидата мед. наук / СПб. науч.-исслед. ин-т уха, горла, носа и речи. СПб., 2006. 22 с.
8. Бабияк В.И. Клиническая вестибулогия: Руководство для врачей / В.И. Бабияк, А.А. Ланцов, В.Г. Базаров. СПб.: «Гиппократ», 1996. 336 с.
9. Бабияк В.И. Нейроотоларингология: Руководство для врачей / В.И. Бабияк, Гофман В.Р., Натис Я.А. СПб.: «Гиппократ», 2002. 728 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 720-727.
10. Бабияк В.И. Клиническая отоларингология: Руководство для врачей. СПб.: «Гиппократ», 2005. 800 с.
11. Базаров В.Г. Импедансная аудиометрия в диагностике нарушений слуховой функции / В.Г. Базаров, Л.А.Карамзина, С.И. Кардаш // Журнал ушных, носовых и горловых болезней. 1995. - № 1. С. 42-51.
12. Бастуев Н.В. О причинах ошибок в клинической диагностике сотрясения головного мозга // Актуальные вопросы судебной и клинической медицины. Ханты-Мансийск: Полиграфист, 1997. С. 41-42.
13. Бедилло О.В. Состояние слуховой функции больных с черепно-мозговой травмой // Успехи научных исследований в области отоларингологии за последнее десятилетие и перспективы ее развития. М., 1996. С. 40-41
14. Беличева Э.Г. Связь эндогенных факторов риска развития острой сенсоневральной тугоухости с индивидуальной чувствительностью к гипоксии // Российская оториноларингология. 2004. № 2(9). С. 27-30.
15. Білякова І.А. Стан слухової функції при гострих сенсоневральних порушеннях слуху за даними аудіометрії до та після лікування / І.А. Білякова, В.Г. Базаров, Л.А. Савчук // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2002. № 3-с. С. 25-26.
16. Благовещенская Н.С. Отоневрологические симптомы и синдромы. М.: Медицина, 1990. 328 с.: ил., табл.
17. Благовещенская Н.С. Надежный симптом для дифференциальной диагностики кохлеарной и ретрокохлеарной нейросенсорной тугоухости (исследование латерализации в опыте Вебера и ультразвука) // Вестник оториноларингологии - 1992. - № 2. - С. 19-21.
18. Бободжанов У.Б. Клиникоаудиологическая характеристика больных с острой травмой уха // Вестник оториноларингологии 2003. - № 3. - С. 28-29.
19. Бободжанов У.Б. Шуммометрия при острой травме уха // Вестник оториноларингологии 2003. - № 4. - С. 54-55.
20. Богомильский М.Р. Аудиометр нового поколения Дэльфа-311” на базе персонального компьютера / М.Р. Богомильский, Я.М. Сапожников, К.М. Левин // Вестник оториноларингологии 1998. - № 5. - С. 4-8.
21. Боевые повреждения в локальных войнах. Травма головного мозга, слуховой и вестибулярной системы при взрывах (этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение) / Ю.К. Янов, А.Т. Гречко. - СПб.: ЭЛБИ, 2001.- 395 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 348-395.
22. Вартанян И.А. Длиннолатентные слуховые вызванне потенциалы при радиальном движении звукового источника / И.А. Вартанян, В.Г.Андреева, А.М. Маркович // Физиология человека. 2001. Т. 27, № 1. С. 14-22.
23. Використання комп’ютерної постурографії в прогнозуванні перебігу гострої односторонньої сенсоневральної приглухуватості / О.А. Компанієць, Т.В. Почуєва // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2002. - № 3-с С.46.
24. Влияние ушной травмы на исходы лечения черепно-мозговой травмы / В.Н. Ельский, А.М. Кардаш С.Я. Семисалов и др. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2006. - № 3-с. С. 28-29.
25. Возможности восстановления слуха в остром периоде нейросенсорной тугоухости в детском возрасте / В.Р. Чистякова, Ю.Д. Ковшенкова // Лечащий врач. 1999. - № 4. С. 16-18.
26. Воронин М.С. Слуховые нарушения у больных в отдаленном периоде черепно-мозговой травмы с переломом височной кости / М.С. Воронин, Е.В. Гаров, В.Н. Лукин // Коммуникативные нарушения голоса, слуха и речи: Материалы научн.практ. конф. 29-30 мая 2003 г., Москва. М., 2003. С. 47-49.
27. Галимов А.Р. Судебно-медицинская оценка легкой черепно-мозговой травмы у живых лиц: Автореф. дис. кандидата мед. наук/Рос. центр. суд.-мед. экспертизы МЗ РФ. - М.,2004. 26 c.
28. Гланц С.С. Медико-биологическая статистика: Пер. с англ. М.: «Практика», 1999. 460 с.
29. Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы мозга в клинической практике. Таганрог: ТГРУ, 1997. 252 с.
30. Говорун М.И. Кохлеопатия / М.И. Говорун, В.Р. Гофман, В.Е. Парфенов. СПб.: ВМед.А, 2003. 173 с.
31. Говорун М.И. Современные методологические подходы к дифференциальной диагностике кохлеарной и ретрокохлеарной патологии слуховой системы: Автореф. дис. доктора мед. наук / Воен.-мед. акад. 2003. - СПб. 33 с.
32. Говорун М.И. Особенности слуховой и вестибулярной функции при поражениях внутреннего уха / М.И. Говорун, Ф.М. Синепуп, С.В. Федоренко // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2004. - № 5-с С. 112-113.
33. Головкин В.И. О взаимосвязи между показателями нейродинамики и состоянием слуха при взрывной травме / В.И. Головкин, Л.А. Глазников, В.Р. Гофман // Военно-мед. журнал. 1992. - № 1. С.45-46.
34. Голубовский О.А. Субьектикный ушной шум и гиперакузия. Лечение флюктуирующими токами // Вестник оториноларингологии 2000. - № 5. - С 43.
35. Горбунов В.А. Лечение коммоционных и контузионных поражений органа слуха // Вестник оториноларингологии 2001. - № 4. С. 55-56.
36. Гофман В.Р. Структура слуховых нарушений и объем медицинской помощи при минно-взрывной травме / В.Р. Гофман, Л.А. Глазников, Ю.К. Янов // Матер.научн.-практ.-конф.: Специализированная помощь при боевой патологиии. М., 1991. С. 84-85.
37. Громов А.П. Судебно-медицинская оценка повреждений органа слуха: Автореф. дис. кандидата мед. наук / 1 ММИ. - М., 1952. 16 с.
38. Громов А.П. Судебно-медицинская оценка травмы органа слуха и расстройства слуха // Вопросы судебно-медицинской экспертизы. - М., 1954. 185-189 с.
39. Громов А.П. К вопросу о постановке судебно-отиатрической экспертизы // Вопрсы судебно-медицинской экспертизы. - М., 1954. 191-194 с.
40. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. М.: Медицина, 1978. - 296 с.
41. Гусаков А.Д. Острая вестибулярная дисфункция при патологии уха / А.Д. Гусаков, В.И. Диденко, Л.В. Евсеева // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2002. - № 3-с. С. 6-7.
42. Дабринян В.Ж. Динамика кохлео-вестибулярных расстройств у больных с черепно-мозговой травмой при лечении кавинтоном / В.Ж. Дабринян, Г.А. Ованесян, Н.Г. Айрапетян // Мистецтво лікування. 2004. - № 1. С. 54-55.
43. Дайхес Н.А. Понятия и термины сурдологии / Н.А. Дайхес, О.П. Токарев, Х.Ш. Давудов. М.: Медицина, 2004. 104 с.
44. Дайхес Н.А. Реабилитация больных с посттравматическими кохлеовестибулярными нарушениями / Н.А. Дайхес, С.В. Морозова, О.В. Зайцева // Материалы XVII съезда оториноларингологов России. - СПб: «РИА-АМИ», 2006. С. 19-20.
45. Деменков В.Р. Травмы и огнестрельные ранения ЛОР-органов. Луганск: «Книжковий світ», 2006. 128 с.: ил. Библиогр.: с. 120-127.
46. Детская сурдоаудиология / Козлов М.Я., Левин А.Л. Л.: Медицина, 1989. 224 с.: ил. Библиогр.: с. 219-222.
47. Дєєва Ю.В. Порушення циркуляції внутрішньолабіринтної рідини при нейросенсорній приглухуватості різного генезу та методи її корекції: Автореф. дис. ... кандидата мед. наук / АМН України Ін-т отоларингології ім. О.С. Коломійченка. - К., 2001. - 18 с.
48. Дідковський В.Л. Вестибулярна дисфункція при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів до лікування): Автореф. дис. ... кандидата мед. наук / АМН України Ін-т отоларингології ім. О.С. Коломійченка. - К., 2000. - 19 с.
49. Диагностика и лечение больных с травматическими повреждениями структур уха: Пособие для врачей / О.К. Патякина, О.В. Федорова. - М.: Медицина, 1997. 202 с.: ил., табл.
50. Диагностика повреждений слуховой системы в ранний период минно-взрывной травмы и оптимизация лечения пострадавших / Ю.К. Янов, В.Р. Гофман, Л.А. Глазников и др. // Военно-медицинский журнал. 1997. - № 4. С. 26-30.
51. Динамика слуха у детей после черепно-мозговой травмы / Б.В. Шеврыгин, О.М. Строева // Вестник оториноларингологии 1991. - № 2. - С. 33-36.
52. Диференційно-топічна діагностика гострих сенсоневральних порушень слуху за даними суб’єктивної аудіометрії та об’єктивних методів дослідження / І.А. Бєлякова, С.П. Чайка // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2006. - № 3-с. С. 6-7.
53. Евтушенко В.В. Особенности статокинетической функциональной системы у больных сенсоневральной тугоухостью // Российская оториноларингология. 2004. №1(8). С. 39-41.
54. Жилинский А.В. Состояние микроциркуляции внутреннего уха у больных нейросенсорной тугоухостью после минно-взрывной травмы: Автореф. дис. ... кандидата мед. наук /Воен.-мед. акад. СПб., 1994. 28 с.
55. Журавский С.Г. Хроническая сенсоневральная тугоухость // Врач. 2006. - № 6. С. 57-60.
56. Загайнова Н.С. Состояние микроциркуляции бульбарной конъюнктивы у больных кохлеарным невритом // Шестой съезд оториноларингологов РСФСР: Тез. докл. Оренбург, 1990. С. 338-340.
57. Загальні принципи діагностики і лікування хворих з сенсоневральною приглухуватістю / Т.В. Шидловська, Т.А. Шидловська // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2005. № 4 . - С. 2-16.
58. Значение сурдологических исследований для судебно-медицинской оценки посттравматической тугоухости / С.В. Морозова, Т.Ю. Морозова // Материалы XVII съезда оториноларингологов России. - СПб: «РИА-АМИ», 2006. С. 45-46.
59. Иванец И.В. Внезапная нейросенсорная тугоухость: причины возникновения и особенности течения // Вестник отоларингологии 2001. - № 5. - С. 11-16.
60. К вопросу об этиопатогенезе сенсоневральной тугоухости / М.И. Говорун, К.В. Герасимов // Сборник материалов Х съезда отоларингологов Украины. Судак: «Пресса України», 2005. С. 272-273.
61. К вопросу травматического разрыва барабанной перепонки / А. Антохи, С. Ветричан, И. Антохин и др. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2006. - № 3-с. С. 5-6.
62. Козлов В.В. Судебно-медицинское определение тяжести телесных повреждений — Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1976. - 254 с.
63. Колбина Е. Ю. Экспертные критерии оценки тяжести вреда здоровью при черепно-мозговой травме с учетом отдаленных ее последствий: Автореф. дис. кандидата мед. наук /Моск. гос. медико-стоматологический ун-т. М.,2000. 30 c.
64. Колычева Т.С. Травматические невриты слуховых нервов // Современные принципы диагностики и терапии при травмах уха, горла и носа. Саратов, 1980. - С. 89-97.
65. Косаковський А.Л. Сенсоневральна приглухуватість / Мистецтво лікування. 2005. - № 7. С. 86-90.
66. Критерии временной нетрудоспособности при заболеваниях ЛОР органов / В.М. Аксенов, А.И. Перекрест // Вестник отоларингологии - 1998. - № 3. - С. 35-36.
67. Клiнiка та судово-медична експертиза черепно-мозкових ушкоджень / М.Е. Полiщук, Т.П. Верхоглядова, А.С. Лiсовий та ін. К.: Здоров’я, 1996. - 118 с.
68. Круглов А.В. Вызванная отоакустическая эмиссия в норме и при различных формах тугоухости: Автореф. дис. кандидата мед. наук/Научный центр аудиологии и слухопротезирования. - М.,1998. 19 c.
69. Кунельская Н.Л. Роль лабиринтной артерии в развитии нейросенсорной тугоухости // Вестник оториноларингологии 1995. - № 3. - С. 20-23.
70. Кунельская Н.Л. Состояние слуховой функции у больных с минно-взрывной травмой / Н.Л. Кунельская, Ю.В. Левина, Е.П. Полякова // Материалы IV Российской конференции отоларингологов «Надежность и достоверность научной информации в отоларингологии». М., 2005. С. 142-143.
71. Курако Е.В. Кохлеарные нарушения в остром периоде черепно-мозговой травмы // Актуальні проблемі отоларингології: Матер. міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 75-річчу кафедри і клініки отоларингології Дніпропетровської медичної академії (1-3 жовтня 1997 р.). Дніпропетровськ, 1997. С. 134-135.
72. Ланцов А.А. Особенности кровоснабжения внутреннего уха / А.А. Ланцов, В.В. Митрофанов, М.С. Шахова // Вестник оториноларингологии. 1993. - № 4. С. 9-11.
73. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Exel / С.Н. Лапач, А.В. Губенко, П.Н. Бабич. К.: МОРИОН, 2000. 320 с.
74. Левина Ю.В. Тональная пороговая аудиометрия в расширенном диапазоне частот по воздуху в возрастном аспекте / Ю.В. Левина, Н.Л. Кунельская, И.В. Иванец // Вестник оториноларингологии 2003. - № 2. - С. 12-13.
75. Левин Л.Т. Хирургические болезни уха. М.: Мед. лит., 2002. 432 с.: ил.
76. Легкая закрытая черепно-мозговая травма / Ю.Л. Курако, В.В. Букина К.: Здоровье, 1989. - 160 с.
77. Леушкина Л.Н. Особенности отоневрологической симптоматики в резидуальном периоде тяжелой черпно-мозговой травмы: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Ленинградск. научн.-исследов. ин-т нейрохирургии им. А.Л. Поленова. - М., 1982. 27 с.
78. Лечение острой нейросенсорной тугоухости / Н.М. Гусейнов, В.Н. Фисенко, А.З. Эфендиев и др. // Материалы XVII съезда оториноларингологов России. - СПб: «РИА-АМИ», 2006. С. 17-18.
79. Лопатко А.И. Особенности возрастной инволюции слуховой функции человека // Новости отоларингологии и логопатологиии. 2000. - № 3.- С. 36-46.
80. Лучихин Л.А. Постурография - возможности и перспективы использования в оториноларингологии // Вестник оториноларингологии 1997. - № 1. - С. 19-23.
81. Магомедов М.М. Ранняя диагностика нейросенсорного компонента при различных формах кондуктивной тугоухости / М.М. Магомедов, И.В. Иванец, Д.Л. Муратов // Вестник оториноларингологии 1997. - № 3. - С. 25-29.
82. Маерович И.М. Травма головного мозга и слух. - Л.: Медицина, 1976 - 136 с.
83. Мартыщенко Ю. В. Судебно-медицинская оценка особенностей течения сотрясения головного мозга при остеохондрозе и повреждениях шейного отдела позвоночника: Автореф. дис. кандидата мед. наук/Алт. гос. мед. ун-т. - Барнаул,2003. 20 c.
84. Майновская О. А. Судебно-медицинская оценка черепно-мозговой травмы у живых лиц по кристаллографическим характеристикам спинномозговой жидкости: Автореф. дис. кандидата мед. наук / Рос. центр судебно-мед. экспертизы МЗ РФ. - М., 2001. 21 c.
85. Мартынова Н.С. Клиника, диагностика и лечение повреждений уха при острой черепно-мозговой травме: Автореф. дис. кандидата мед. наук / 2 МГМИ. - М., 1972. - 23 с.
86. Медицинские аспекты совершенствования принципов лечения и профилактики больных с нарушениями слуха / В.Р. Гофман, М.И. Говорун, К.В. Герасимов и др. // Российская оториноларингология. 2004. № 2(9). С. 45-48.
87. Методика оптимізації лікування хворих з нейросенсорною приглухуватістю / Д.І. Клименко, І.О. Козачун, С.В. Марченко и др. // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2004. - № 5. С. 126-127.
88. Мітін Ю.В. Сенсоневральна приглухуватість при травмі вуха // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 2002. - № 3-с. С. 56.
89. Мітін Ю.В. Вибір способу та строків закриття травм