ПОРІВНЯЛЬНА СУДОВО-МЕДИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УШКОДЖЕНЬ, ЗАПОДІЯНИХ ПРИ ПОСТРІЛАХ З ВИКОРИСТАННЯМ РІЗНИХ ВИДІВ 9 ММ ПІСТОЛЕТНИХ БОЄПРИПАСІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

На правах рукопису

ЗАРИЦЬКИЙ Геннадій Аркадійович

УДК 612.12-001.45:340.624

Порівняльна судово-медична характеристика
ушкоджень, заподіяних при пострілах
з використанням різних видів 9 мм
пістолетних боєприпасів

14.01.25 судова медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Мішалов Володимир Дем’янович
доктор медичних наук, професор

Київ 2008

З М І С Т
ВСТУП..5

РОЗДІЛ 1 Сучасні уявлення про залежність морфологічних особливостей вогнепальних ушкоджень від технічних і балістичних характеристик вогнепальних боєприпасів та анатомічної будови тіла людини (ОГЛЯД ДАНИХ ЛІТЕРАТУРИ)..10
1.1 Сучасні уявлення про особливості вогнепальних ушкоджень та їх діагностику..10
1.2 Особливості вогнепальних кульових ушкоджень грудної клітки, живота та кінцівок..24
1.3 Новітні стрілкові боєприпаси..30

РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..35
2.1 Матеріал дослідження..35
2.2 Методи дослідження.37

РОЗДІЛ 3 Порівняльна судово - балістична характеристика 9 мм набоїв luger” штатного, експансивного і реактивного видів.48
3.1 Порівняльна характеристика конструктивних та балістичних особливостей 9 мм патронів штатного, експансивного та реактивного видів.48
3.2 Характеристика пробивної здатності набоїв штатного, експансивного і реактивного видів.51
3.3 Особливості деформації 9 мм куль Luger” штатного, експансивного і реактивного видів при проходженні через перешкоди..54
3.4 Медико-криміналістична характеристика слідів на гільзах та кулях 9 мм патронів Luger” штатного, експансивного і реактивного видів..58

РОЗДІЛ 4 Судово-медична характеристика пошкоджень не біологічних імітаторів при пострілах 9 мм набоями LUGER” штатного, експансивного ТА реактивного видів з різних відстаней.59
4.1 Особливості складу частинок продуктів пострілу та граничні відстані їх самостійного розповсюдження....59
4.2 Особливості вогнепальних пошкоджень тканин одягу при пострілах впритул і з близької дистанції69
4.3 Особливості вогнепальних пошкоджень тканин одягу на не близькій дистанції82

РОЗДІЛ 5 ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ УШКОДЖЕНЬ, ЗАПОДІЯНИХ ПРИ ПОСТРІЛАХ 9 ММ ШТАТНИМИ, РЕАКТИВНИМИ ТА ЕКСПАНСИВНИМИ КУЛЯМИ У НЕЗАХИЩЕНІ ДІЛЯНКИ ТІЛА ЛЮДИНИ З РІЗНИХ ВІДСТАНЕЙ..85
5.1 Особливості вогнепальних ушкоджень, при пострілах з близької дистанції 9 мм набоями штатного, експансивного і реактивного видів..85
5.2 Особливості вогнепальних ушкоджень тіла людини при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного та реактивного видів з неблизької дистанці.96
5.3 Особливості вогнепальних ушкоджень стегнових кісток, заподіяних при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного і реактивного видів..101
5.4 Гістологічні особливості вогнепальних ушкоджень при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного і реактивного видів106

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ113
В И С Н О В К И122
П Р А К Т И Ч Н І Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї125
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.126

В С Т У П
Актуальність теми. Останнім часом в Україні та в інших країнах світу, збільшилась кількість вогнепальних ушкоджень, заподіяних різними видами зброї, оcкільки, не дивлячись на певне обмеження доступу до зброї, існує можливість її використання з протиправною метою або випадкових поранень, що значно загострює проблему і на погляд Бурчинського В.Г. [27], Герасименка О.І. [35], Гурова О.М. та співавт. [45]; Szwarcwald C.L., de Castilho E.A. [244] робить її надзвичайно актуальною.
Вогнепальна зброя постійно удосконалюється, за даними Сухого В.Д., Колоса О. П., Чайки І. В. [190], створюються її нові конструкції та набої до неї, що призводить до змін їх балістичних характеристик та особливостей утворення вогнепальних ушкоджень, а отже - потребує прискіпливого вивчення з позицій криміналістики та судово-медичної експертизи [93].
В Україні і Росії протягом останніх років було розпочато виробництво та реалізація нових боєприпасів експансивного та реактивного видів, призначених для використання працівниками правоохоронних органів, охоронних і військових служб. При цьому, на відміну від попередніх, новітні боєприпаси володіють підвищеною пробивною здатністю куль [188], однак, обсяг ураження та морфологічні зміни тіла людини, не захищеної засобами індивідуального захисту, при пострілах, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного виду, висвітлені не у повній мірі. Наукове обгрунтування визначення відстані при пострілах, також не втратило своєї актуальності, оскільки, на думку Филипчука О.В. [203], діагностика дистанції ураження з трьохступінчатою градацією (впритул, з близької і неблизької відcтані) повинна бути лише проміжним варіантом при визначенні точної відстані пострілу.
Таким чином, цілеспрямованого вивчення і судово медичної оцінки вогнепальних ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного виду, виявлених на тілі осіб, не захищених засобами індивідуального балістичного захисту (бронежилетом) з різної відстані, не проводилось, шо ускладнює можливості проведення повноцінної судово-медичної експертизи і диференційної діагностики таких поранень, створює передумови для експертних помилок.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Тема дисертаційної роботи є фрагментом планової наукової роботи кафедри судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика „Судово-медична оцінка вогнепальних ушкоджень тіла і одягу” (№ держреєстрації 0106V009578) та виконувалась на підставі договору про науково-технічну співпрацю з державним Науково-дослідним інститутом МВС України (2006 р.), а також угоди про науково-технічне співробітництво з Національною академією оборони Міністерства оборони України (2007 р.).
Мета дослідження: розробити критерії диференційної діагностики вогнепальних ушкоджень тіла людини, заподіяних при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного та реактивного видів.
Задачі дослідження:
1. Визначити судово-балістичні особливості 9 мм патронів штатного, експансивного і реактивного видів.
2. Виявити особливості розповсюдження продуктів пострілу при застосуванні 9 мм набоїв штатного, експансивного і реактивного видів.
3. Дати судово-медичну характеристику пошкоджень не біологічних імітаторів при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного та реактивного видів з різних відстаней.
4. Встановити морфологічні особливості ушкоджень незахищеного тіла, що утворюються при пострілах 9 мм набоями штатного, експансивного та реактивного видів з різних відстаней.
5. Провести порівняльну судово-медичну характеристику ушкоджень, заподіяних незахищеному засобами індивідуального захисту тілу, 9 мм набоями штатного, експансивного та реактивного видів.
6. Накреслити шляхи оптимізації диференційної діагностики вогнепальних ушкоджень заподіяних 9 мм набоями різних видів.
Об’єкт дослідження: небіологічні імітатори (біла бавовняна тканина, листи сталі товщиною 4 мм) а також тканини та органи трупів, які були ушкоджені при пострілах, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами штатного, експансивного та реактивного видів з різних відстаней.
Предмет дослідження: механізм і особливості утворення пошкоджень небіологічних імітаторів і ушкоджень незахищених ділянок грудної клітки, живота і стегна, що утворюються при пострілах, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами штатного, експансивного та реактивного видів з різних відстаней.
Методи дослідження: візуальний, огляд за допомогою лупи, дослідження ушкоджених ділянок шкіри грудної клітки, живота, стегна та пошкоджень не біологічних імітаторів за допомогою мікроскопів МБС”, Биолам”, МССО”, а також в інфрачервоних і ультрафіолетових променях. Морфометрія (вимірювання лінійних розмірів) ушкоджень шкіри, органів грудної клітки і живота. Фізико-хімічний (метод кольорових відбитків). Судово-гістологічний дослідження гістологічних показників травмованих тканин органів грудної клітки, живота і стегна. Фотографічні методи. Для математичної обробки отриманих даних використовували стандартні процедури біометричного аналізу. Необхідні розрахунки проводили на ІВМ РС «Pentium» при застосуванні відповідних ліцензійних прикладних програм.
Наукова новизна отриманих результатів. В результаті виконаного дослідження вперше наведена якісна та кількісна судово-медична характеристика ушкоджень, заподіяних новітніми 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів та штатними 9 мм боєприпасами у незахищені та захищені одягом і засобами індивідуального захисту ділянки грудної клітки, живота і стегна з різних відстаней. Вивчено вплив конструктивних особливостей експансивних та нових 9 мм куль на характер ушкоджень, які виникають на біологічних та не біологічних об’єктах при різних дистанціях пострілу.
Вперше встановлені закономірності та особливості розповсюдження продуктів пострілу 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів та їх відкладання на різних перепонах.
Вперше виявлені статистично значимі якісні та кількісні критерії, які дозволяють проводити диференційну діагностику ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів та штатними 9 мм кулями.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати поглиблюють і розширюють відомості про особливості вогнепальних ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів та штатними 9 мм кулями. Дані дослідження є морфологічною основою для встановлення критеріїв та обгрунтовання шляхів диференційної діагностики ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними боєприпасами експансивного та реактивного видів із ушкодженнями заподіяними штатними 9 мм кулями.
Отримані дані використовуються у навчальному процесі та науково-дослідній роботі кафедр: судової медицини Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика; патологічної анатомії та судової медицини Дніпропетровської державної медичної академії; патоморфології, судової медицини та медичного законодавства Луганського державного медичного університету, а також у практичній роботі Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, Дніпропетровського, Запорізького та Луганського обласних бюро судово-медичної експертизи, що підтверджено актами впровадження.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведені набір матеріалу, усі морфологічні, медико-криміналістичні дослідження, виготовлення макро- та мікроскопічних препаратів. Визначені мета та задачі дослідження, проведено літературний пошук. Вивчені конструктивні особливості кулі, результати рентгенологічних та фотографічних досліджень, макро- та мікроскопічні препарати. В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачем проведено набір матеріалу та аналіз отриманих результатів. Особисто написані усі розділи наукової роботи, також самостійно проведений математично-статистичний аналіз та опис отриманих результатів.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень і основні положення дисертації були викладені та обговорені на Першій міжнародній науково-практичній конференції судових медиків і криміналістів, присвяченій 75-річчю з дня смерті професора М.С. Бокаріуса (Харків, 2006); міжнародній науково-практичній конференції викладачів, лікарів, молодих вчених та студентів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» (Суми, 2007); на Нараді-семінарі начальників бюро судово-медичної експертизи України (Ужгород, 2007) та на сумісному засіданні кафедри судової медицини НМАПО імені П.Л. Шупика і Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України 30 січня 2008 р.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць, які повністю відображають зміст проведеного дослідження, з них: 4 статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (3 статті опубліковано без співавторів), 2 роботи опубліковано у матеріалах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації Дисертацію викладено державною мовою на 150 сторінках, з яких 125 сторінок залікового принтерного тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Робота має 24 ілюстрацій, 9 таблиць та 3 графіки. Список використаної літератури містить 246 джерел, з них українською та російськими мовами - 218, іноземними (англійською, німецькою, французькою та польською мовами) - 28.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. За конструктивними та балістичними особливостями 9 мм патрони Luger” штатного, експансивного і реактивного видів суттєво відрізнялись між собою. Зокрема, кулі реактивного виду володіли підвищеною пробивною здатністю, проявом чого були наскрізні ушкодження листа сталі товщиною 4 мм при пострілах з відстані 25 м. За значенням кінцевої маси та довжини, кулі реактивного виду достовірно відрізнялись від штатних і експансивних при проходженні через м’які тканини стегна, стегнової кістки та стальних листів товщиною 4 мм, тоді як, кулі експансивного виду достовірно перевершували кулі штатного і реактивного видів за розмірами зони сплощення.
2. Відстань самостійного розповсюдження частинок пострілу по направленню польоту рективної кулі складала від 0 до 220 см із зоною максимального відкладання на 80 см, значно перебільшуючи за цими показниками штатну і експансивну кулі. За складом продуктів пострілу реактивні набої відрізнялись наявністю дрібних шлакоподібних продуктів повного згоряння зерен бездимного пороху у обсязі 40-50% від усіх відкладень, та меншою кількістю і більшими розмірами (до 1,45х0,8х0,12 мм) напівзгорілих частинок пороху, а відстань розповсюдження краплин зброярського мастила при пострілах реактивними кулями складала 130 см проти 100-110 см при пострілах штатною і експансивною кулями.
3. Зональність відкладань кіптяви та її складу при пострілах впритул і з близької відстані 9 мм набоями Luger” штатного, експансивного та реактивного видів не мала суттєвих відмінностей. Тоді як, мінімальні прояви механічної дії порохових газів коливались для штаних і експансивних набоїв в діапазоні 220-240 см, а для реактивних набоїв - 300-330 см. Максимальними відстанями виявлення напівзгорілих порошинок для штатних і експансивних набоїв були: на тканині 140 см, на фотопапері 150 см, а для реактивних набоїв - на тканині 180 см, на фотопапері 245 см. На цих відстанях виявлялися тільки відкладання напівзгорілих частинок пороху великих розмірів - 1,45x0,80x0,12 мм.
4. Розміри та форма пошкоджень тканин одягу заподіяних штатними, експансивними та реактивними кулями з неблизької дистанції достовірно не відрізнялись між собою. За результатами мікрохімічних реакцій для виявлення металів серед додаткових факторів пострілу по краях цих пошкодень, як і на препаратах шкіри, при пострілах штатною кулею виялялась мідь, при пострілах експансивною кулею - мідь та свинець, а при пострілах реактивною кулею виявлялось залізо.
5. Розміри дефекту шкіри при пострілах впритул набоями реактивного (від 2,80х2,55 см до 4,30х2,65 см) та експансивного (від 2,25х2,0 см до 2,50х2,35 см) видів були значно більшими у порівнянні з дефектами, що були заподіяні при пострілах штатними набоями (0,8х0,8 см). Форма вхідних ран при пострілах штатнимими набоями була переважно округлою, при пострілах набоями експансивного виду - ромбоподібною, а при пострілах набоями реактивного виду - овальною. Відмінною особливістю ушкоджень шкіри при пострілах впритул для набоїв реактивного виду була відсутність навколо вхідної рани пояска зсаднення (обтирання), штам-відбитка дульного зрізу та відкладання продуктів пострілу (кіптяви, напівзгорілих порошинок тощо).
6. При пострілах штатними набоями з усіх відстаней близької дистанції вихідні рани були щілиноподібними, без дефекту шкіри та відкладань продуктів пострілу; при застосуванні експансивних набоїв вихідні рани мали переважно овальну форму з дефектом шкіри, без відкладань продуктів пострілу; при пострілах набоями реактивного виду рани були овальної форми з дефектом шкіри та відкладанням поодиноких часточок кіптяви і напівзгорілих порошинок.
7. Дослідження особливостей вогнепальних переломів діафізів стегнових кісток заподіяних набоями штатного, експансивного і реактивного видів виявило, що найбільша кількість вільних кісткових уламків, радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів, загальна площа перелому, сумарна довжина всіх тріщин, площа дефекту кістки на вході та на виході, спостерігались при застосуванні набоїв експансивного типу, а найменші значення вказаних показників мали місце при застосуванні набоїв реактивного типу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для встановлення перепони, через яку пройшла куля реактивного та експансивного типу доцільно визначати їх кінцеву масу, довжину куль та розміри зони їх сплощення.
2. Вивчення характеруі розмірів ушкоджень металевих перепон сприяє диференційній діагностиці куль штаного, експансивного і реактивного типів.
3. Для диференційної діагностики застосованого набою на місці пригоди слід вивчати якісну та кількісну різницю складових частинок продуктів пострілу, а саме дольову частку дрібних шлакоподібних продуктів повного згоряння зерен пороху, кількість і розміри напівзгорілих порошинок, інтенсивність їх закопчення.
4. Для встановлення відстані при пострілах з близької дистанції слід встановити чітку зональність відкладань кіптяви та розміри напівзгорілих частинок пороху.
5. Для підвищення точності експертної оцінки пошкоджень 9 мм кулями штатного, експансивного та реактивного типів доцільним є виявлення слідів металів міді, заліза, свинця та інших.
6. Наявність у ділянці вхідної рани циркулярного розшарування підшкірної клітковини з відкладанням на його стінках продуктів пострілу, слід вважати діагностичною ознакою вогнепального ураження 9 мм набоями реактивного типу з близької дистанції (1-20 см).
7. Для диференційної діагностики вогнепальних ушкоджень, заподіяних 9 мм пістолетними набоями штаного, експансивного, реактивного або інш. типів, слід визначати кількість вільних кісткових уламків, радіальних тріщин біля вхідного і вихідного отворів, загальну площу перелому, сумарну довжину всіх тріщин, площу дефекту довгих трубчастих кісток на вході та на виході.
8. Найкращим методом виявлення кіптяви пострілу на шкірі та стінках раневого каналу є дослідження нативних (не забарвлених ) препаратів.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Авдеев М.И. Судебномедицинская экспертиза огнестрельных повреждений // Курс судебной медицины.- М.: Гос-юриздат, 1959.- С. 182-235.
2. Авдеев М.И. Судебномедицинская экспертиза трупа. - М.: Гос-юриздат, 1976.- С. 234-248.
3. Аветисян В.Р., Потапова Л.Ф. Влияние глушителя на отложение продуктов выстрела при стрельбе из разных видов оружия // Экспертная техника: Актуальные вопросы судебно-баллистической экспертизы. - М., 1990. - Вып. 3. - С. 49-62.
4. Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. Руководство. М.: Медицина, 1990. 384 с.
5. Автандилов Г.Г., Яблучанский Н.И., Губенко В.Г. Системная стереометрия патологического процесса. М.: Медицина, 1981. 192 с.
6. Алгоритм поэтапного выполнения экспертизы огнестрельных повреждений // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сборник научно-практических материалов / В.И. Кононенко, Ю.А. Крапивкин, Б.С. Лакиза, А.М. Гуров, И.Н. Козаченко, С.В. Куценко, Б. Саблух.- Харьков: Право, 1998. - С. 258-260.
7. Алисиевич В.И. Огнестрельные повреждения // Судебная медицина. - М.: Юридическая литература, 1987. - С. 62-82.
8. Альтов Д.А. Судебно-медицинская характеристика огнестрельных повреждений из 9 мм пистолета 6П35 пулями патронов 7Н21: Дис. канд. мед. наук: 14.00.24. СПб., 2001. 164 с.
9. Аханов В.С. Криминалистическая экспертиза огнестрельного оружия и следов его применения: Учебн. для вузов МВД СССР / ВСШ МВД СССР. Волгоград: Б.и., 1979. 232 с.
10. Асханов Р.Н., Гальцев Ю.В., Гыскэ А.В., Жоров А.В., Калмыков К.Н., Сергеев А.С. Приминение слепочных и рентенконтрастных методов при диагностике огнестрельных ран // Судебно-медицинская экспертиза огнестрельных повреждений. Л., 1988. С. 11-12.
11. Беликов В.К. О микроструктуре пороха из патронов к АК-74 // Актуальные вопросы теории и практики судебно-медицинской экспертизы: IY расширенная конференция. - Л., 1982.- С. 76-77.
12. Беляев В.И. Некоторые наблюдения выстрела и повреждений из гладкоствольного оружия // Сб. науч. работ, посвященных 10-летию Ярославского мед. инст. (1944-1954). Ярославль, 1954. С. 359-364.
13. Беляев В.И. Судебно-медицинская характеристика и диагностика выстрела и повреждений из гладкоствольного огнестрельного оружия: Дисс...канд. мед наук. Ярославль, 1951. 21 с.
14. Беляев Л.В. Особенности фрагментации пуль при выстрелах из автоматов // Актуальные вопросы теории и практики суд.-мед. экспертизы. Л., 1982. С. 65-66.
15. Беляев Л.В. Определение дистанции близкого выстрела из 5,45-мм автомата АК-74 по сопутствующим продуктам выстрела / Информационное письмо Центральной судебно-медицинской лаборатории МО СССР. М., 1984. 10.
16. Беляев Л.В. Использование количественной характеристики копоти для уточнения дистанции близкого выстрела // Судебно-медицинская экспертиза. 1985. № 3. С. 17-19.
17. Бергер В.Е. Криминалистическая и уголовно-правовая оценка обрезов охотничьего оружия и использование научных методов и технических средств в борьбе с преступностью // Материалы меж-ведомственной научно-практической конференции криминалистов и судебных медиков / Под редакцией А.В. Дулова и Н. И. Порубова. М., 1965. - С. 204-207.
18. Бергер В.Е., Грановский Г.Л., Прищена В.Н. Исследование механизма и условий взаимодействия в трассологии и судебной балистике. М: ВНИСЭ МЮ СССР, 1970. 73 с.
19. Беркутов А.Н. Механизм образования и строения огнестрельной раны. В.кн.: Раны и раневая инфекция / Под ред. М.И. Кузина, Б.М. Костюченко. М., 1981. С. 628-640.
20. Беркутов А.Н., Дыскин Е.А. Современное учение об огнестрельной ране // Вестн. АМН СССР. 1979. - № 3. С. 11-17.
21. Бокариус Н.С. Первоначальный наружный осмотр трупа при милицейском и розыскном дознании. - Харьков, 1925. - 263 с.
22. Бокариус Н.С. Осмотр трупа на месте происшествия. - Харьков, 1929. - 180 с.
23. Бокариус Н.С. Судебная медицина для медиков и юристов. - Харьков: Юридическое изд-во Украины. - Харьков, 1930. - 690 с.
24. Бондарь В.В. Судебно-медицинская характеристика огнестрельных ранений, причиненных 9 мм полуоболочечными пулями: Дис. канд. мед. наук: 14.00.24. СПб., 1992. 176 с.
25. Будрин Ю.П. К вопросу о выстреле холостым зарядом охотничьим бездымным порохом марки "Фазан" // Вопросы теории и практики судебной медицины / Под редакцией П.А. Соколова. Чита, 1959. С. 99-104.
26. Бурма В.В., Антонюк А.П., Загорулько В.В., Тагаєв М.М. Особливості відкладення продуктів пострілу при стрільбі з пістолета ПБ та ПМ з саморобним заглушувачем // Анотована програма, присвячена 100-річ. заснування Харківської суд.-мед. служби. - Харків, 1997. - С. 40.
27. Бурчинский В.Г. Судебно-медицинские аспекты морфологии огнестрельных ранений головы // Одесса, Астропринт”, 2007. 46 с.
28. Виноградов И.В. Возможность отложения порохового нагара у входного отверстия при выстрелах из винтовки с дальнего расстояния // Тр. Воен.-мед. акад. Л., 1952. Т. 53. С. 23-28.
29. Виноградов И.В. Огнестрельные повреждения. В.кн.: Судебно-медицинская травматология. М., 1977. С. 203-228.
30. Вольвач Н.С. Некоторые особенности при установлении направления и дистанции выстрела на месте происшествия // Ученые записки: Юридические науки. Кишинев, 1969. - С. 206-214.
31. Гальцев Ю.В., Болдеску А.А. Моделирование дефектов кожи в огнестрельных ранах при помощи силиконовой пасты в судебно-медицинской практике // Диагностика давности процессов в объектах судебно-медицинской экспертизы. Кишинев, 1986. С. 52-55.
32. Гальцев Ю.В. К вопросу о морфологических признаках, характеризующих объем огнестрельного повреждения кожи и диафиза длинной трубчатой кости в зависимости от скорости пули // Судебно-медицинская экспертиза огнестрельных повреждений. Л., 1988. С. 20-21.
33. Гальцев Ю.В., Бахтадзе Г.Э. Классификация объектов-мишеней в судебной баллистике. Тбилиси, 1991. 12 с.
34. Герасименко О. Словник-довідник термінів судової медицини. Київ, 2002. 418 с.
35. Герасименко О. Судово медична експертиза (загальна частина). Донецьк: Норд-Прес, 2007. 508 с.
36. Глико Ю.П. Об устойчивости признаков близкого выстрела из пистолета ПМ и автомата АК // Суд.-мед. эксперт.- 1968.- № 3.- С. 10-13.
37. Головня Н.Г., Цыбик А.И. О раневой баллистике высокоскоростных снарядов // Огнестрельная рана и раневая инфекция. М., 1991. С. 18-19.
38. Гомоной Ю. А. Судебно-медицинская характеристика огнестрельных повреждений, причиненных выстрелами из автомата АК-74 при пробитии средств индивидуальной бронезащиты: Дис. канд. мед. наук: 14.00.24. М., 2004. 204 с.
39. Гордон Б.Е. Спектральный эмиссионный анализ. Киев, 1962. С. 201-202.
40. Горст А.Г. Пороха и взрывчатые вещества. М.: Изд. "Машиностроение", 1972. 207 с.
41. Гуров А.М. К решению вопроса о способах снаряжения боеприпасов для гладкоствольного оружия по следам на преградах // Юбил. конф. мол. ученых, посвящ. 70-летию ХИУВ: Тез. докл. - Харьков, 1993. С. 114.
42. Гуров А.М. Сравнительная судебно-медицинская характеристика следов и повреждений от действия простых полимерных пыжей и их аналогов из традиционных материалов // Медицина: эксперимент, практика. Харьков, 1994. С. 13-15.
43. Гуров А.М. Терминология и классификация простых полимерных пыжей для задач судебно-медицинского экспертного исследования // Вопр. суд.-мед. эксперт. Харьков, 1995. С. 73-75.
44. Гуров О.М. Судово-медична оцінка пошкоджень і слідів від впливу простих і комбінованих полімерних пижів для гладкоствольної зброї: Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.24 / Київ. Держ. інститут удоскон. лікарів. Київ, 1996. 26 с.
45. Гуров О.М., Куценко С.В., Козаченко І.М., Лакіза Б.С., Покатило В.Е. Порівняльна судово-медична характеристика слідів і пошкоджень на тканинах одягу, що залишаються від куль Вятка” і Gala Star ” // Український судово-медичний вісник. №20(1). 2007. С. 8-11.
46. Деньковский А.Р. Пламя при выстрелах из некоторых новых образцов ручного огнестрельного оружия // СБ. работ по теории и практике судебной медицины. Л., 1962. Т. 29. С. 210-213.
47. Дотримання етичних та законодавчих норм і вимог при виконанні наукових морфологічних досліджень / Кулініченко В.Л., Мішалов В.Д., Чайковський Ю.Б. та ін. К., 2007. 29 с.
48. Дубровина И. А. Судебно-медицинские критерии диагностики расстояния выстрела по морфологическим особенностям раневого канала в плоских костях: Дис. канд. мед. наук: 14.00.24. М., 2004. 176 с.
49. Дыскин Е.А. Современные представления о механизме огнестрельных ранений // Воен.-мед. журн. 1972. - № 11. С. 19-24.
50. Дыскин Е.А. Клинико-анатомические особенности ранений, нанесенных современным стрелковым оружием. Л., ВмедА, 1976. 97 с.
51. Дыскин Е.А. Контузионный фактор, определяющий морфологию и механизм огнестрельных повреждений // Судебно-медицинская экспертиза огнестрельных повреждений. Л., 1988. С. 23-25.
52. Дыскин Е.А. Раневая балистика базовая наука в понимании современной огнестрельной раны и перспективы ее развития // Актуальные военно-медицинские и общие вопросы патологической анатомии и судебной медицины. СПС., 1996. С. 38-39.
53. Ермоленко Б.Н. Теоретические и методические проблемы судебной баллистики. Киев, 1976. 196 с.
54. Зеленский С. А. Судебно-медицинская оценка повреждений, причиненных из пневматического оружия различными видами пуль: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.00.24 / Воен.-мед. акад. МО РФ С.-П., 2001. 173 с.
55. Золотов А.В. Закономерности полета снарядов после столкновения с преградами при рикошете // Экспертная практика и новые методы исследования. - М., 1989. - Вып. 11. - С. 1-19.
56. Исаков В.Д. Судебно-медицинская характеристика повреждений, причиненных выстрелами из малогабаритного самозарядного пистолета // Суд.-мед. эксперт. М., 1983. - № 1. - С. 30-32.
57. Исаков В.Д. Судебно-медицинская характеристика и экспертная оценка дополнительных факторов выстрела за пределами близкой дистанции (Эксперимент. исслед.): Дисс. канд. мед. наук. М., 1984. 278 с.
58. Исаков В.Д. Механизм и топография отложений химических элементов в зонах копоти при выстрелах из короткоствольного оружия // Актуальные вопросы теории и практики судебной медицины. - Л. - 1989. - С. 72-75.
59. Исаков В.Д. Влияние особенностей пуль на количество передаваемой тканям энергии // Методология и методика судебно-медицинской экспертизы огнестрельных повреждений. Л., 1991. - С. 25-27.
60. Исаков В.Д., Калмыков К.Н. Микрочастицы лака, как признак входного огнестрельного повреждения // Методология и методика судебно-медицинской экспертизы огнестрельных повреждений. Л., 1991. Ч. 2. С. 23-27.
61. Исаков В.Д. Признаки входных огнестрельных повреждений одежды при выстрелах с неблизкой дистанции // Акт. вопр. Судебной медицины и экспертной практики. Барнаул, 1991. - С. 62-63.
62. Исаков В.Д., Пудовкин К.В. Структурные изменения кожи в области огнестрельных ран // Судебно-медицинская экспертиза. М., 1991. - № 4. - С. 27-32.
63. Исаков В.Д. Механизмы поражающего действия факторов выстрела и их судебно-медицинская оценка (Эксперимент. исслед.): Дисс. д-ра мед. наук. Л., 1993. 4668 с.
64. Калмыков К.Н. Судебно-медицинская характеристика поражений обыкновенными и специальными пулями образца 1943 г., предварительно преодолевшими преграду: Т. 1, 2: Дис. канд. мед. наук. Л., 1961.- 462 с.
65. Калмыков К.Н. Характер деформации и повреждающие факторы при рикошете обыкновенных и специальных пуль образца 1943 г. от плоской металлической преграды // Проблемы криминалистики и судебной экспертизы. - Алма-Ата, 1965.- С. 445-447.
66. Калмыков К.Н. Использование рентгенконтрастной пластмассы для определения формы и размеров раневого канала // Современные методы исследования в медицине. - Ярославль, 1970.- С. 26-28.
67. Калмыков К.Н. Огнестрельные повреждения // Судебная медицина. - Л.: Медицина, 1976. С. 82-113.
68. Калмыков К.Н., Молчанов В.И. К вопросу о комплексном исследовании огнестрельных повреждений // Актуальные вопросы теории и практики судебно-медицинской экспертизы: IY расширенная конференция. - Л., 1982. - С. 74-75.
69. Калмыков К.Н., Молчанов В.И. Об исследовании огнестрельных повреждений одежды в инфракрасных и ультрафиолетовых лучах // Актуальные вопросы теории и практики судебно-медицинской экспертизы: IY расширенная конференция. - Л., 1982. - С. 75-76.
70. Калмыков К.Н., Молчанов В.И., Озерецковский Л.Б. Следы близкого выстрела из 5,45-мм укороченного автомата // Актуальные вопросы теории и практики судебно-медицинской экспертизы. - Л., 1986. - С. 59-61.
71. Кантор И.В., Чулков И.А. и др. Криминалистическое исследование оружия и следов его применения: Практикум. Волгоград, 1993. 154 с.
72. Капкова Е.И. Пороха и взрывчатые вещества в курсе «Химия»: Учебное пособие. - Харьков, 1986. - 53 с.
73. Каплуновский П.А., Кирсанова Е.Л. Особенности повреждений, образующихся на хлопчатобумажной ткани при выстрелах из пневматического револьвера Кросман-357 // Актуальні питання теорії та практики судової експертизи. - Харків, 2000. - С. 53-54.
74. Караваев В.В. Ранение из самодельного пистолета патроном, изготовленным из капсюля «Жевело». Вопросы судебно-медицинской экспертизы и криминалистики / Под ред. А.И. Законова. Горький, 1959. - С. 320-321.
75. Карнасевич Ю.А. Судебно-медицинская характеристика повреждений автоматической очередью выстрелов: Дис. канд. мед. наук. СПб., 1996. 297 с.
76. Касьянов М.И. Особенности порошинок при гистологическом исследовании кожи в области входного отверстия раневого канала // Воен.-мед. акад.. Л., 1952. Т. 53. С. 60-71.
77. Катонин В.А. Исследование огнестрельных повреждений // Лабораторные и специальные методы исследования в судебной медицине: Практическое руководство / Под ред. В.И. Пашковой, В.В. Томилина. - М.: Медицина, 1975. - С. 248-265.
78. Катонин В.А., Григорьев В.В., Дербенев В.Д. Особенности повреждений одежды, причиненных выстрелами из 5,45 мм автомата АК-74 // Суд.-мед. эксперт. - 1977. - № 2. - С. 18-20.
79. Кобелев Ю. Г. Особенности огнестрельных повреждений длинных трубчатых костей малокалиберной безоболочечной пулей: Дис. канд. мед. наук.: 14.00.24. М., 2003. 188 с.
80. Ковалев А.В. Судебно-медицинская характеристика огнестрельных повреждений из 5,54-мм пистолета самозарядного малогабаритного (ПСМ): Дис. канд. мед. наук. Л., 1991. 232 с.
81. Козаченко І.М. Критерії для визначення взаємо розташування постраждалого та зброї (стрілявшого) при судово-медичній експертизі огнестрільних ушкоджень, що спричинені з автомата АК-74 // Анотована програма, присвячена 100-річчю заснування Харківської судово-медичної служби. Харків, 1997. С. 21-22.
82. Козаченко І.М. Застосування лабораторних методів дослідження для визначення взаємного розташування постраждалого та автомата АК-74 // Укр.. судово-мед. вісник. 1999. - №2. С. 31-33.
83. Козаченко І.М. Алгоритм підтримки рішень при визначенні взаємного розташування постраждалого та автомата АК-74 в момент пострілу // Актуальні питання теорії і практики судової експертизи: Матер. конф. Харків, 2000. Вип. 6. С. 45-46.
84. Козаченко І.М. Визначення взаємного розташування постраждалого та зброї при пораненні з автомата АК-74: Метод. рекомендації. Харків, 2001. 18 с.
85. Козаченко І.М. Вогнепальна травма в наукових працях харківських судових медиків // Український судово-медичний вісник. Київ, 2002. - № 1. - С. 36-41.
86. Колкутин В.В. Судебно-медицинская характеристика огнестрельных повреждений, причиненных с неблизкой дистанции 5,6 мм безоболочечными пулями, имеющими разную скорость: Дис. канд. мед. наук. Л., 1990. 156 с.
87. Колкутин В.В. Моделирование огнестрельных повреждений с использованием биологических и небиологических имитаторов: Дис. д-ра мед. наук. СПб., 1995. 456 с.
88. Колобов Ю.В. Входное отверстие на одежде при стрельбе в упор из малокалиберной винтовки ТОЗ-16 // Суд.-мед. эксперт. - 1976. - № 2. - С. 29-33.
89. Колосова В.М. К вопросу о спектрографическом исследовании при судебно-медицинской экспертизе огнестрельных повреждений // Матер. 3-го Всесоюз. совещания суд.-мед. эксп. Рига, 1957. С. 88.
90. Колосова В.М., Митричев В.С., Одиночкина Т.Ф. Спектральный эмиссионный анализ при исследовании вещественных доказательств. М., 1974. С. 8-38.
91. Кононенко В.И. Возможности идентификации безоболочечных пуль по входному костному отверстию: Сборник трудов. - Алма-Ата, 1963.- вып. 5.- С. 160-163.
92. Кононенко В.И., Крапивкин Ю.А. Огнестрельная и взрывная травма: Учебно-методические рекомендации в схемах и таблицах. - Харьков, 1991. - 52 с.
93. Кононенко В.И. Алгоритм поэтапного выполнения экспертизы огнестрельных повреждений // Актуальные вопросы судебной экспертизы и криминалистики на современном этапе судебно-правовой реформы: Сборник научно-практических материалов. - Харьков: Право, 1998. - С. 258-260.
94. Концевич И.А. Дефект ткани при огнестрельном повреждении: Автореф. дис. канд. мед. наук. Киев, 1951. 25 с.
95. Концевич І.О. Судово-медична експертиза вогнепальних пошкоджень // Судова медицина. - Київ: Леся, 1997. - С. 271-311.
96. Краинская-Игнатова В.М. Морофологические изменения в коже и подлежащих тканях по краю огнестрельных повреждений и их генез: Дисс д-ра мед. наук. - Харьков, 1940.
97. Крапивкин Ю.А. Судебно-медицинское значение следов на тканях одежды и теле человека, оставляемых пластмассовыми пыжами при выстрелах из гладкоствольного оружия: Дис канд. мед. наук: 14.01.24 - Харьков, 1982. 17 с.
98. Крапивкин Ю.А. Влияние метеорологических факторов на следообразование пластмассовых пыжей // Науч.-техн. прогр. в мед.: Прогр. и аннот. док. обл. конф. мол. ученых-медиков. Харьков, 1987. С. 121.
99. Крапивкин Ю.А. Сравнительная характеристика следов, оставляемых простыми и комбинированными пыжами на тканях одежды при выстрелах из гладкоствольного оружия // I-й съезд суд. медиков Украины: Тез. докл. Киев, 1987. С. 93.
100. Крапивкин Ю.А. Судебно-медицинская характеристика следов и повреждений, оставляемых полимерными компонентами пули Полева на преградах // Науч.-тех. прогр. в мед.: Прогр. и аннот. док. обл. науч.-практич. конф. Харьков, 1988. С. 177.
101. Крапивкин Ю.А. Следы и повреждения на одежде оставляемые полимерным контейнером охотничьей пули «Кировчанка» // Суд.-мед. эксп. огнестр. повр.: Мат. конф. Л., 1988. С. 52-55.
102. Крапивкин Ю.А. Некоторые особенности изучения следов и повреждений от действия комбинированных пластмассовых пыжей на кожу человека и ее имитатор // Методол. и метод. суд.-мед эксперт. огнестрельных повр.: Матер. конф. Ч. 1. Л., 1991. С. 49-50.
103. Крапивкин Ю.А. Судебно-медицинская характеристика особенностей повреждений контейнерной пулей «Стрела» // Вопр. суд. мед. и эксп. практ.: 3-й сб. науч. трудов. Донецк, 1994. С. 18.
104. Крапівкін Ю.А. Методологія дослідження вогнепальних ушкоджень та аналіз сучасних технічних засобів і методик виявлення та ідентифікації речовини полімерних компонентів боєприпасів (ПБК) у слідах та пошкодженнях // Укр. суд.-мед. вісник. - Київ, 1995. - № 1. С. 27-30.
105. Крапівкін Ю.А. Комплексна судово-медична оцінка пошкоджень і слідів на одязі і тілі людини, що залишають полімерні компоненти боєприпасів для гладкоствольної зброї: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.01.24 / Київ. Держ. інститут удоскон. лікарів. Київ, 1996. 47 с.
106. Крюков В.Н. Исследование трупов лиц погибших от огнестрельных повреждений. В кн: Судеб.-мед. исследование трупа. Под ред. Громова А.П. Капустина А.В. М., 1991. С. 182-196.
107. Кубицкий Ю.М. Следы выстрела в области входного огнестрельного отверстия. М., 1955. 34 с.
108. Кузнецов Ю.Д. Судебно-медицинская характеристика повреждений, причиненных низкоскоростными компактными элементами (Эксперимент. исслед.): Дис. канд. мед. наук. Л., 1984. 195 с.
109. Купов И.Я. Влияние п