ОСНОВНІ ФАРМАКОЛОГІЧНІ ЕФЕКТИ КУМАРИНВМІСНОГО ЗАСОБУ – ВОДНОГО ЕКСТРАКТУ З ТРАВИ БУРКУНУ

Краткое описание

АкаДемія медичних наук України
Інститут очних хвороб і тканинної терапії
ім. В.П. Філатова

на правах рукопису
УДК 615.322-092.9

Фесюнова Галина Степанівна

Основні фармакологічні ефекти кумаринвмісного засобу водного екстракту з трави буркуну

14.03.05 фармакологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата біологічних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Сотнікова Олена Петрівна

Одеса 2008

ЗМІСТ

ВСТУП..............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1
Біогенні стимулятори, перспективи розробки і ЗАСТОСУВАННЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

11

1.1. Тканинні препарати по В.П. Філатову, хімічна природа, механизм
дії, застосування у лікувальній практиці......................................

11

1.2. Загальна характеристика рослинних фенольних сполук: кумаринів, флавоноїдів.........................................................................

20

1.3. Перспективи одержування фітопрепаратів для використання у практичної медицині ......................................................

27

1.4. Особливості хімічного складу і біологічної дії трави буркуну лікарського.........................................................................................

30

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

34

Розділ 3
розробка методу Ідентифікації і кількісного визначення суми кумаринів в Екстракті Буркуну ...........

49

3.1. Ідентифікація кумаринів в екстракті буркуну..

49

3.2. Кількісне визначення суми кумаринів в екстракті буркуну ...........

50

Розділ 4
Вивчення нешкідливості Екстракту буркуну ......................

56

4.1. Вивчення гострої токсичності екстракту буркуну ..

55

4.2. Визначення субхронічної токсичності екстракту буркуну ................

56

4.3. Патоморфологічні дослідження внутрішніх органів ...

59

Розділ 5
Вивчення біологічних властивостей і фармакодинаміки Екстракту буркуну.................................

64

5.1. Скринінгове дослідження екстракту буркуну на дріжджовому тесті.............................................

65

5.2. Оцінка рівня біологичної активності екстракту буркуну на парабіотичному тесті.....................

66

5.3. Оцінка антитоксичних властивостей екстракту буркуну на стріхніновому тесті........................................................

67

5.4. Оцінка антигіпоксичної дії екстракту буркуну при утворенні гістотоксичної гіпоксії..........................................................

68

5.5. Вплив екстракту буркуну на ультраструктуру інтактних гепатоцитов кролів.......................

69

5.6. Вивчення антитоксичної дії екстракту буркуну по тесту гексеналового сну...........

78

5.7. Вивчення гепатозахисних властивостей екстракту буркуну на моделі токсичного ураження печінки ........................................

79

5.8. Дослідження антитоксичних і мембраностабілізуючих властивостей екстракту буркуну у кролів різного віку ............

85

5.9. Вивчення впливу екстракту буркуну на стан антиоксидантної системи у кролів різного віку...................................................

91

РОЗДІЛ 6
вивчення специфічної фармакологічної дії і лікувальної ефективності Екстракту буркуну................

97

6.1. Вивчення антиагрегаційної активності екстракту буркуну в умовах in vitro......................................................................................................

97

6.2. Вивчення антикоагулянтних властивостей екстракту буркуну в умовах in vivo.............................................

98

6.3. Вивчення впливу екстракту буркуну на фібринолітичну активність крові........................................................................

102

6.4. Вплив екстракту буркуну на перебіг експериментальної гіфеми......................................................................................

106

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...........

114

ВИСНОВКИ.....

132

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............

134

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

БАР біологічно активні речовини
БА біологічна активність
ЕБ екстракт буркуну
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ССl4 тетрахлорметан
АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
ДК дієнові кон’югати
МДА малоновий діальдегід
ОРЕ осмотична резистентність еритроцитів
ПРЕ перекисна резистентність еритроцитів
ТЧ тромбіновий час
ПЧ протромбіновий час
АПТЧ активований парціальний тромбопластиновий час
ХЗФ Хагеман - залежний фібриноліз
ПФА показник фібринолітичної активності
МІЧ Міжнародний Індекс Чутливості
ВОТ внутрішньоочний тиск
СР слізна рідина
БСП бромсульфалеїнова проба
БТП багата тромбоцитами плазма
АДФ аденозиндифосфорна кислота

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність застосування лікарських рослин незмірно зросла в останні десятиріччя. Висока потреба медицини у відносно нешкідливих препаратах природного походження, що мають специфічну фармакологічну активність, диктує необхідність розробки і впровадження їх у лікувальну практику. Стійкість ряду хронічних хвороб до синтетичних лікарських засобів, а також важкі алергійні реакції на їх застосування змушують клініцистів все частіше використовувати препарати з рослинної сировини [90, 115, 264, 265, 268].
Збільшується кількість осіб з поєднанною патологією, що потребує одночасного призначення ряду лікарських засобів. Фармакологічна активність лікарських рослин залежить від складу БАР. Перевагу їх становлять мала токсичність і можливість тривалого застосування без істотних побічних явищ. Вони широко використовуються для профілактики і лікування ряду патологічних станів, а також для підвищення терапевтичної ефективності специфічного лікування. Тканинні препарати незамінні при функціональних розладах і начальних формах патології для проведення підтримуючої терапії [128, 135, 144, 147, 214, 261].
Найбагатший хімічний склад рослин дозволяє комплексно впливати на весь організм, не порушуючи природного плину фізіологічних процесів, тонко регулюючи патологічні зрушення. Експериментальні дослідження і клінічне застосування лікарських засобів рослинного походження свідчать про велику цінність їх при лікуванні багатьох, особливо хронічних захворювань, коли необхідний тривалий, іноді протягом усього життя прийом лікарських препаратів [155, 264, 265]. У зв’язку з зазначеним, нашу увагу привернув буркун лікарський відома лікарська рослина, що має велику кількість БАР та широко використовується в народній медицині. Трава буркуну містить в собі глікозиди, при розщепленні яких звільнюються кумарин, мелілотол, цимарин, мелілотова і кумарова кислоти, похідні пурину, холіну, флавоноїди, аскорбінову кислоту, токоферол, каротин, цукри тощо [173, 201, 235]. Його широко застосовують у вигляді настоїв, відварів як седативний засіб, для лікування застудних захворювань, при алергійних дерматозах та ін. [67, 130, 235]. Завдяки протизапальним, спазмолітичним властивостям буркун лікарський рекомендують застосовувати при ішемічній хворобі серця стенокардії, тромбозі коронарних судин і гіпертонії [43, 72]. Окремі роботи стосуються вивчення фенольних сполук трави буркуну [31, 33].
В офіцинальній медицині трава буркуну входить до складу лікарських зборів (детоксифіт, антистрес, кардіофіт), гелів (цикло 3 крем, тигрове око, ревентон). Однак готових лікарських засобів з цієї сировини доки не існує.
Дані літератури про широкий спектр фармакологічних властивостей трави буркуну та наявність вітчизняної сировинної бази з’явились обгрунтуванням для створення нового рослинного препарату, виготовленого за методом академіка В.П. Філатова. Враховуючи, що трава буркуну містить кумариноподібні речовини представляє значний інтерес для лікувальної медицини визначення його впливу на систему згортання крові, тобто антикоагулянтних властивостей. Викладене стало обгрунтуванням вибору теми наукового дослідження.
Вивчення фармакологічних ефектів екстракту буркуну проводилось в порівнянні з відомим тканинним препаратом ФіБСом, до складу якого входять синтетичні кумарин і корична кислота.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках НДР АМН України лабораторії фармакології і тканинної терапії Інститута очних хвороб і тканинної терапіі ім. В.П. Філатова (ІОХіТТ) АМН України за темою: Изучить специфическую фармакологическую активность и механизм действия экстракта донника” (№ державної реєстрації 0102U002746). Дисертант є співвиконавцем даної НДР.
Мета та задачі дослідження. Мета роботи з’ясувати основні фармакологічні ефекти водного екстракту буркуну і експериментально обгрунтувати доцільність застосування його у лікувальній медицині та геріатрії.
Для досягнення поставленої мети вирішувались наступні задачі:
1. Розробити методи ідентифікації екстракту буркуну за вмістом кумаринів.
2. Вивчити гостру і субхронічну токсичність екстракту буркуну і з’ясувати його вплив на ультраструктуру гепатоцитів кролів при тривалому введенні та рівень фармакобіологичної активності на спеціальних біотестах.
3. Дослідити особливості фармакодинаміки та механізм гепатозахисної дії екстракту буркуну.
4. Провести порівняльне вивчення антитоксичних, мембраностабілізуючих та антиоксидантних властивостей екстракту буркуну у кролів різного віку.
5. Визначити антиагрегаційні властивості екстракту буркуну in vitro та вплив на ступінь прояву антикоагулянтної і фібринолітичної дії in vivo.
6. Вивчити вплив екстракту буркуну на перебіг експериментальної гіфеми.
Об'єкт дослідження: експериментальна фармакологія фітозасобу регулятора метаболічних процесів.
Предмет дослідження: основні фармакологічні ефекти кумаринвмісного водного екстракту буркуну в нормі у тварин різного віку та при моделюванні гіфеми, токсичного гепатиту.
Методи дослідження: фармакологічні, токсикологічні, біохімічні, гематологічні, морфологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. За допомогою методів хроматографії та спектрофотометрії вперше ідентифіковано та кількісно визначено суму кумаринів, що входять до складу екстракту буркуну. На всіх етапах дослідження встановлено, що за фармакологічними властивостями та біорегулюючою дією екстракт буркуну значно перевищує кумаринвмісний тканинний препарат ФіБС. На фармакологічних тестах для біостимуляторів з природної сировини виявлені антитоксична та антигіпоксична дії. За даними електронно-мікроскопічних досліджень клітин печінки вперше встановлено, що екстракт буркуну підвищує резистентність гепатоцитів шляхом активації білоксинтезуючої та енергоутворюючої функцій.
Вперше встановлено, що екстракт буркуну підвищує детоксикаційну функцію та надає захисну дію тваринам з токсичним ураженням печінки при профілактичному та профілактично-лікувальному застосуванні. Вперше виявлено, що екстракт буркуну надає мембраностабілізуючу дію за рахунок подовження діапазону функціональної стійкості еритроцитів за даними їх осмотичної та перекисної резистентності. Вперше виявлено позитивний біорегулюючий вплив екстракту буркуну на метаболічні процеси старих тварин, що дозволяє віднести його до потенційних геріатричних засобів.
Вперше визначено та експериментально обгрунтовано специфічну фармакологічну активність екстракту буркуну за параметрами впливу на систему гемостазу у кролів. Вперше виявлено високу антиагрегаційну активність екстракту буркуну на крові людини. Встановлено його виразні гіпокоагулянтні властивості за впливом на коагуляційний гемостаз експериментальних тварин. Виявлено, що екстракт буркуну активує фібринолітичну систему, сприяє зниженню фібриногену, чим забезпечує нормалізацію реології та мікроциркуляції крові.
При моделюванні гіфеми у кролів вперше встановлено, що застосування екстракту буркуну підвищує фібринолітичний потенціал слізної рідини, нормалізуючи її коагуляційну активність, що значно скорочує строки розсмоктування крововиливу. При цьому визначено однакову лікувальну ефективність екстракту буркуну незалежно від способу застосування.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі експериментальних досліджень обґрунтована доцільність клінічного випробування нового рослинного засобу екстракту буркуну (Патент України на корисну модель № 3544 „Спосіб одержання водного екстракту буркуну” від 15.11.04 р.), що має специфічні антиагрегаційні, гіпокоагулянтні, фібринолітичні властивості, які є фрагментом матеріалів доклінічного вивчення для подання до Державного фармакологічного центру МОЗ України з метою застосування в офтальмології та геріатрії.
Визначені антиоксидантні і мембраностабілізуючі властивості екстракту буркуну при експериментальному токсичному гепатиті, що дозволить рекомендувати його для комбінованої терапії при зниженні функціональної активності печінки.
Виявлене збільшення детоксикаційної функції печінки та функціональної стійкості еритроцитів у старих тварин надає можливість застосовувати препарат при прискореному старінні, для підвищення резистентності організму до несприятливих впливів зовнішнього середовища.
Отримані дані про механізм дії екстракту буркуну за результатами біологічних методів дослідження впроваджено в практичні заняття кафедри фізіології людини і тварин біологічного факультету ОНУ ім. І.І. Мечнікова.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто були здійснені патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за темою дисертації. Визначена мета і задачі дослідження, методичні підходи, опрацьовані моделі, за якими особисто виконані експериментальні дослідження. Здійснена статистична обробка отриманих результатів і оформлення їх у вигляді таблиць та графиків, аналіз і узагальнення результатів, сформульовано висновки, опубліковані основні матеріали дисертації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи були представлені і знайшли позитивну оцінку на IV українській науково-практичній конференції з міжнародною участю з клінічної фармакології: Актуальні питання фармакології” (Вінниця, 2004); XII Російському Національному конгресі «Человек и лекарство» (Москва, 2005); IV національному конгресі геронтологів і геріатрів України (Київ, 2005); XI з’їзді офтальмологів України (Одеса, 2006); сімпозіумі Рослинні поліфеноли та неспецифічна резистентність” (Одеса, 2006); III національному з’їзді фармакологів України Фармакологія 2006 крок у майбутнє” (Одеса, 2006); першої науково-практичній конференції „Безопасность лекарств: от разработки до медицинского применения” (Київ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 20 наукових робіт, з яких 9 статей у наукових журналах, рекомендованих ВАК України, 1 патент України, 10 тез доповідей на наукових форумах різних рівнів.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація викладена на 170 сторінках, складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних джерел із 342 найменувань (284 вітчизняних і країн СНД та 58 іноземних). Робота ілюстрована 30 таблицями і 21 рисунком.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове рішення актуальної наукової проблеми, що виявляється в теоретичному та експериментальному обгрунтуванні ефективності застосування водного ЕБ, як комплексного рослинного біорегулятора із специфічною фармакологічною дією на систему гемостазу.
1. На підставі розроблених методів хроматографічної ідентифікації кумарину і його похідних і спектрофотометричного визначення сукупності кумаринів визначено якісний і кількісний вміст суми кумаринів в ЕБ, що складає не менше 0,09 %.
2. За даними вивчення гострої токсичності встановлено, що ЕБ відноситься до малотоксичних речовин (IV клас токсичності). При вивчені субхронічної токсичності у печінкових клітинах встановлено накопичення кількості рибосом, полісом, мітохондрій, зернистої ендоплазматичної сітки, глікогену, що свідчить про його активуючу дію на білоксинтезуючу та енергоутворюючу функції гепатоцитів. На тестах для природних біологічно активних речовин (дріжджовий, парабіотичний, стрихніновий, гістотоксична гіпоксия) виявлено високий рівень біологічної активності ЕБ з антитоксичною спрямованістю фармакологічної дії. В залежності від дози зростали тривалість життя і виживаність лабораторних тварин. Курсове введення ЕБ підвищує детоксикаційну функцію печінки: відзначено достовірне зменшення тривалості гексеналового сну на 20 %.
3. Встановлено гепатозахисну дію ЕБ при моделюванні токсичного ураження печінки CCl4. Профілактичне введення ЕБ виявило антицитолітичний ефект на що вказує зниження активності АлАТ і АсАТ у 1,3 рази і виражену антиоксидантну активність зниження ДК у 1,8 рази і МДА в 1,5 рази щодо контрольної патології. Лікувально-профілактичне введення усуває токсичний вплив CCl4 на печінку і підвищує її фізіологічні можливості. Нормалізація функціонального стану печінки під впливом ЕБ пов’язана з підвищенням білоксинтетичної функції гепатоцитів, стимуляцією мікроциркуляторних процессів, а саме підвищенням клітинної резистентності.
4. Встановлено, що курсове введення ЕБ молодим і старим кролям збільшує діапазон функціональної стійкості еритроцитів (осмотична та перекисна резистентність), що свідчить про мембраностабілізуючі властивості; ефективно регулює прооксидантно-антиоксидантну рівновагу за рахунок підвищення рівня водо- і жиророзчинних антиоксидантів в крові і активності каталази в плазмі та печінці; сприяє прискоренню виведення бромсульфалеїну в 1,3 рази (у молодих кролів) і 1,6 рази (у старих кролів).
5. В дослідах in vitro визначено, що ЕБ має високу антиагрегаційну активність, на 7080 % інгібуючи агрегацію тромбоцитів крові людини у порівнянні з контролем, і за даною дією практично в 3 рази перевищує референс-препарат ФіБС (27,5 %). На відміну від останнього ЕБ в дозах 0,3; 1,0; 3,0 мл/кг, має більш виразні гіпокоагулянтні властивості, що характеризується достовірним подовженям показників коагуляційного гемостазу (у 1,61,9 рази). Під впливом ЕБ знижується вміст фібриногену, що сприяє зменшенню в’язкості крові. Показник фібринолітичної активності та Хагеман-залежний фібриноліз підвищились у 1,3 рази.
6. Введення ЕБ з лікувальною метою при крововиливах в передню камеру ока скорочує терміни розсмоктування на 56 днів у порівнянні з нелікованою групою тварин незалежно від способу введення. ЕБ значно збільшує фібринолітичну активність слізної рідини, нормалізує її коагуляційну активність і знижує ВОТ на 14,014,8 %.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашина Н.М., Купрій Л.І., Коберніченко О.М. Використання тканинної тепарії при офтальмотуберкульозі // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. −Одеса, 2003. −С. 46.
2. Абрамова А.Б., Бимбаш Е.Г. Влияние экстракта донника на некоторые иммунологические показатели при экспериментальной патологии // Застосування геропротекторів для попередження прискоренного старіння: наук.-практ. конф. Одеса, 15−17 жовтня 1996 р. − Одеса, 1996. −С. 25.
3. Абрамова Ж.И., Оксенгендлер Г.И. Человек и противоокислительные вещества. −Л: Наука, 1985. − 230 с.
4. Ажунова Т.А., Алексеева Э.А., Бидогаева Т.Г. Фитофармакокоррекция лекарственных гепатопатий // Практическая фитотерапия. − 2004. − № 3. − С. 16−18.
5. Алмазов В.А., Гуревич В.С., Шатилина Л.В. Роль пероксидации липидов в нарушении структурной организации тромбоцитарных мембран // Бюл. экспериментальной биологии. − 1992. − № 9. − С. 265−267.
6. Анисимов В.Н. Средства профилактики ускоренного старения (геропротекторы) // Успехи геронтологии. −2000. −Вып. 4. − С. 8897.
7. Арбузова С.Б. Свободные радикалы в возникновении и клиническом проявлении синдрома Дауна // Цитология и генетика. 1996. Т. 30, № 2. С. 65 70.
8. Арчаков А.И. Оксигеназы биологических мембран (ХХХVII Баховское чтение). − М.: Наука, 1983. − 55 с.
9. Арыстанова А.Ж., Юсай Н.В., Байдурин С.А. Гепатопротекторное и иммуномодулирующее свойства препарата солодкового корня // Человек и лекарство: VIII Рос. Нац. конгресс .− М., 16−20 апреля 1997р. −М., 1997. − С. 541.
10. Бабенко Н.О., Нікітіна Н.С., Вередіна О.Г. Вплив камілофлану на функціональний стан печінки // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. − 1999. − № 4. −С. 16−22.
11. Бабенко Н.О., Шахова О.Г. Вікові особливості впливу флавоноїдів на зовнішньосекреторну функцію печінки щурів // Фізіологічний журнал. − 2005. − Т. 51, № 4. − С. 6569.
12. Бакаев И.В. Применение биостимуляторов в комплексном лечении центральной дистрофии сетчатки при шейном остеохондрозе // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. − Одеса, 2003. −С. 47.
13. Барабой В.А. Биологическое действие растительных фенольных соединений. − К.: Наукова думка, 1984. − 234 с.
14. Барабой В.А., Хомчук Ю.В. Механизм антистрессового и протилучевого действия растительных фенольных соединений // Укр. Биохим. Журнал. − 1998. − Т.70, № 6. − С. 1323.
15. Баркаган З.С., Момот А.П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. Изд-е 2-е дополнительное. − М.: Ньюдиамед−АО, 2001. − 296 с.
16. Безруков В.В. Ускоренное старение: медицинские и социальные аспекты // Прискорене старіння та шляхи його профілактики: 2-га наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 18−19 жовтня 2001р. −К., 2001. −С. 17−19.
17. Белай И.М. Сравнительная оценка єффективности терапии, коррегирующей нарушения перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы при гиперлипидемии // Вісник Наукових Досліджень. − 1988. − № 3 − 4. − С. 6−7.
18. Белай И.М. Перспективы применения нового фитопрепарата бетафит” в профилактике и лечении атеросклероза / И.М Белай, В.В. Дунаев, В.И. Салионова и др. // Прискорене старіння та шляхи його профілактики: 2-га наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 18−19 жовтня 2001р. −К., 2001. − С. 129130.
19. Биляч Я.И., Ващенко Е.С. Изучение гепатозащитного действия биофлавоноидов // Человек и лекарство: ХII Росс. нац. конгресс. − М., 18−22 апреля 2005 г. − М., 2005. − С. 325326.
20. Блахей А.С., Шутый Л.П. Фенольные соединения растительного происхождения. −М.: Мир, 1997. − 194 с.
21. Блюгер А.Ф., Караташова О.Я. Моделирование патологических процессов в печени. − Рига: Зинатне, 1983. −С. 716.
22. Бобро Е.В., Лобасюк Б.А. Влияние торфота на эпилептическую активность, созданную в коре головного мозга крыс внутрибрюшинным введением пенициллина // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. −Одеса, 2003. − С. 10.
23. Бобырев В.Н., Свободнорадикальное окисление в патогенезах, сопряжённых со старением // Пат. физиология и экспериментальная терапия. − 1989. − № 5. − С. 90−94.
24. Бобырев В.Н., Островская Г.Ю., Рябушко Н.Н. Свободнорадикальные механизмы биотрансформации ксенобиотиков прооксидантов // Проблеми екології та медицини. − 1998. − Т. 2, № 5 −6. − С. 4−24.
25. Богацкая Л.Н., Литошенко А.Я. Энергетический обмен // Биология старения. Серия: Руководство по физиологии. − Л.: Наука, Ленинградское отделение, 1982. − С. 267 279.
26. Болдырев А. А., Куклей М. Л. Свободные радикалы в нормальном и ишемическом мозге // Нейрохимия. 1996. Т. 13. С. 25 29.
27. Бранд- Гарнис Э., Бранд Х., Дансик П.В. Флавоноиды в косметике. Ч. 3. Растительные экстракты, богатые флавоноидами // Косметика и медицина. − 2001. − № 6. − С. 3235.
28. Бриттон Г. Биохимия природных пигментов. − М: Мир, 1986. − 422 с.
29. Бубенчиков Р.А. Фитохимическое и фармакологическое изучение растений рода фиалка: Автореф. дисс...канд. мед. наук. − Купавна, 2002. − 23 с.
30. Бубенчикова В.Н., Дроздова И.Л. Кумарины донника рослого // Разработка, исследование и маркетинг новой фармацевтической продукции: 58-я межрегиональная конф. по фармации и фармакологии. Пятигорск, апрель 2003 р. − Пятигорск, 2003. − С. 14 −15.
31. Бубенчикова В.Н., Дроздова И.Л. Изучение состава фенольных соединений донника лекарственного методом ВЭЖХ //Химико-фармацевтический журнал. − 2004. −Т. 38, № 4. −С. 2425.
32. Бубенчикова В.Н., Королёв В.А., Кочкаров В.И. Определение суммы флавоноидов в траве донника лекарственного и чистеца болотного // Актуальные проблемы фармацевтической химии: Сб. статей.−М., 1996. − С. 175179.
33. Бубенчикова В.Н., Литвиненко В.И. Королёв В.А. Флавоноидные соединения донника лекарственного // Фармацевтическая наука в решении вопросов лекарственного обеспечения: Сб. статей. − М., 1998. − Ч.2. − С. 210−213.
34. Буеверов А.О. Оксидантный стресс и его роль в повреждении печени // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колонопроктологии. − 2002. − № 4. − С. 21−25.
35. Бунятян Н.Д. Природные антиоксиданты как гепатопротекторы / Н.Д. Бунятян, О.А. Герасимова, Т.С. Сахарова, Л.В. Яковлева // Экспериментальная и клиническая фармакология. − 1999. −Т. 62. − С. 64−67.
36. Бурлакова Е.Б. Молекулярные механизмы действия антиоксидантов при лечении сердечно-сосудистых заболеваний // Кардиология. − 1980. − № 8. − С. 48.
37. Валенкевич Л.Н. Изменение функции печени при старении человека // Физиология человека. − 1981. −№ 1. − С. 166−167.
38. Ванюшин Б.Ф. Апоптоз у растений // Успехи биологической химии. − 2001. − Т. 41. − С. 3−38.
39. Вельшер Л.З., Прилепо В.Н. Отзыв о клинических испытаниях «Фитодон» при комплексном лечении постмастэктомического отёка конечности на стороне операции / Архив центральной клиниченской больницы им. Н.А.Семашко МПС России. − Инв. № 867. − М., 2001г. − 9 с.
40. Венгеровский А.И. Гепатопротекторы оказывают лечебное действие при экспериментальном синдроме Рейе / А.И. Венгеровский, И.В. Суходоло, В.С. Чучалин и др.// Экспериментальная и клиническая фармакология. − 2000. − № 5. − С. 73−76.
41. Вериго Е.Н., Кузнецова И.А., Романова И.Ю. Консервативная терапия и реабилитация больных с повреждением органа зрения // Вестник офтальмологии. − 2002. − № 2. − С. 34−37.
42. Вермейлен Н. Полезные травы. Иллюстрированная энциклопедия. − М.: Лабиринт Пресс, 2002. − 320 с.
43. Вишнев В. Целебные травы отечества. Сердечно-сосудистые заболевания. М. −Санкт-Петербург: МиМ−Дельта, 2004. − С. 23−24.
44. Вишнякова Г.М., Самохвалов А.Н., Смирнова Т.В. Антибактериальная активность производных кумарина // Изв. АН СССР, серия биологическая, 1989. −№ 1. −С. 144−147.
45. Владимиров Ю.А. Свободные радикалы в биологических системах // Соросовский образовательный журнал. − 2000. − Т. 6, № 2. −С. 13−19.
46. Вороніна Л.М., Галузинська Л.В., Набока О.Л. Мембраностабілізувальна активність рослинного комплексу Локорин” // Буковинський медичний вісник. − 2005. −Т. 9, № 2. − С. 51−53.
47. Воронина Л.Н. Адаптогенные свойства экстракта из листьев винограда / Л.Н. Воронина, А.Л. Загайно, О.П. Тимошенко и др. // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицини: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. −Одеса, 2003. − С. 12.
48. Воскресенский О.Н., Бобырев В.Н. Биоантиоксиданты облигатные факторы питания // Вопросы мед. химии. − 1992. − № 4. − С. 21−26.
49. Воскресенский О.Н. Антиоксидантная система, онтогенез и старение (обзор) / О.Н. Воскресенский, И.А. Жугаев, В.Н. Бобырев, Ю.В. Безуглый // Вопросы мед. химии. −1982. − № 1. − С. 14−27.
50. Воскресенский О.Н., Туманов В.А. Ангиопротекторы. − К.: Здоров’я, 1982. −120 с.
51. Галенко-Ярошевский П.А., Чекман И.С., Горчакова Н.А. Очерки фармакологии метаболитных средств. − М: Медицина, 2002. − 280 с.
52. Георгиевский В.П. Фитохимия в Украине итоги и перспективы / В.П. Георгиевский, С.И. Дихтярёв, Ю.И. Губин и др. // Фармаком. − 1999. − № 3− 4. − С. 39−43.
53. Георгиевский В.П. Фитомедицинская отрасль в Украине. Состояние и перспективы развития / В.П. Георгиевский, С.И. Дихтярёв, Ю.И. Губин и др. // Фітотерапія в Україні. −2000. − № 1. − С. 3− 6.
54. Георгиевский В.П., Комисаренко Н.Ф., Дмитрук С.Е. Биологически активные вещества лекарственных растений. − Новосибирск: Наука, 1990. − 333с.
55. Герасимова О.О. З’ясування механізму мембранопротекторних властивостей рослинного гепатопротектора піфламіну // Вісник Фармації. − 2004. − № 2 (38). − С. 75−78.
56. Гланц С. Медико-бирлогическая статистика / Пер.с англ. Ю.А. Данилов. −М: Практика, 1999. − 459 с.
57. Головенко Н.Я., Галкин Б.Н., Филиппова Т.О. Характеристика монооксигеназных систем иммунокомпетентных клеток // Успехи современной биологии. − 1984. − № 2. −С. 268−278.
58. Гончарук Е.Н., Коршун М.М Вільно радикальне окислення як універсальний неспецифічний механізм пошкоджуючої дії шкідливих чинників довкілля // Журнал АМН України.− 2004. − Т. 10, № 1. − С. 131−150.
59. Горбунов Н.В. Влияние структурной структурной модификации мембранных белков на липид-белковое взаимодействие в мембранах эритроцитов человека // Бюл. Экспериментальной биологии. − 1993. − № 11. − С. 488−491.
60. Гордієнко В.В. Косуба Р.Б. Вплив поліфітолу 1 на екскреторну функцію нирок // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. −Одеса, 2003. − С. 13−14.
61. Горчакова Н.О., Войтенко Г.М., Олійник О.Г. Вивчення антиалергійних антиоксидантних та кардіопротекторних властивостей нових вітчизняних фітопрепаратів // Оздоровчі ресурси Карпат і прилеглих регіонів: конф. з міжнар. уч. Чернівці, 5−6 жовтня 1999 р. − Чернівці, 1999. − С. 163.
62. Горчакова Н.О. Вплив рослинних адаптогенів на процеси перекисного окислення ліпідів в процесі адаптації до гіпоксії / Н.О. Горчакова, І. С. Чекман, Л. П. Купраш та ін. // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицини: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. − Одеса, 2003. −С. 14.
63. Горячковский А.М. Клиническая биохимия. − Одесса: Астропринт, 1998. − 608 с.
64. Госурственный реестр лекарственных средств. − М.: Материк, 2000. − 172 с.
65. Григоров Ю.Г. Антиоксиданты в питании людей старческого возраста / Ю.Г. Григоров, Т.М. Семесько, С.Г. Козловская и др. // Прискорене старіння та шляхи його профілактики: 2−га наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 1819 жовтня 2001 р. −К., 2001. −С. 76−78.
66. Грижак М.В., Зузук Б.М., Бережницький М.М. Біологічно активні речовини рослиного походження в ревматології //Фармацевтичний журнал. − 1993. − № 5. − С. 51−53.
67. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса /Под ред. канд. фарм. наук А.Я. Кобзар.−Донецк: Донбасс, 1990. −С. 55−57.
68. Губский Ю.И. Коррекция химического поражения печени. − К.: Здоров’я, 1989. − 168 с.
69. Губський Ю.І, Задоріна О.В., Брюзгіна Т.С. Вивчення впливу препаратів антиоксидантної дії на оксигеназні реакції та ліпідний склад мембран гепатоцитів за умов хімічного ушкодження // Фармакологія 2006 крок у майбутнє: III Нац. з’їзд фармакологів України. Одеса, 1720 жовтня 2006 р. Одеса, 2006. С. 4849.
70. Гудивок Я.С., Голубєва М.Г. Антиперекисна система при гострому токсичному експериментальному гепатиті та його корекції амізоном // Biomedical and Biosocial Anthropology. − 2004. −№ 3. − С. 22−24.
71. Гудивок Я.С. Дослідження активності екстрактів чистотілу великого та щавлю альпійського при хронічному експериментальному гепатиті / Я.С.Гудивок, І.О. Федяк, Б.М. Зузку та ін. // Фармакологія 2001− крок у майбутнє: II нац. з’їзд фармакологів України: Дніпропетровськ, 1−4 жовтня, 2001, − Дніпропетровськ, 2001. −С. 69−70.
72. Гуков А.О., Гукова О.Д. 230 рецептов лечения растениями болезней сердца и сосудов. −М: Лайда, 1992. − 77с.
73. Гусев В.А. Свободнорадикальная теория старения в парадигме геронтологии // Успехи геронтологии. 2000. Вып. 4. С. 271 272.
74. Давиденкова Е.Ф., Шафран М.Г. Атеросклероз и процесс перекисного окисления липидов // Вестник АМН СССР. − 1989. − № 3. −С. 10−18.
75. Дашинамжилов Ж.Б., Алексеев А.В., Ажурова Т.А. Гепатозащитное действие фитосредства норбу-дун-тан при экспериментальном этаноловом повреждении печени // Практическая фитотерапия. − 2004. −№ 2. − С. 8−11.
76. Дегтяренко Т.В. Тканевые препараты по В.П. Филатову биологические модификаторы иммунитета // Прискорене старіння та шляхи його профілактики: 2-га наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 18−19 жовтня 2001 р. −К., 2001. − С. 141−142.
77. Дегтяренко Т.В., Макулькин Р.Ф. Индивидуально-специфическая реактивность и реабилитация адаптогенами // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 17−18 вересня 2003 р. −Одеса, 2003. −С. 16.
78. Державна фармакопея України /Державне підприємство "Науково-експертний фармакопейний центр". −1 −вид. − Х: PIPER, 2001. − 556 с.
79. Дмитриев В.В. Инструкция по определению коагуляционных свойств плазмы на коагулометре CGL 2110. − Минск, 1997. −13 с.
80. Дмитриев Л.Ф. Биохимические аспекты атерогенеза: роль антиоксидантов // Тер. архив. − 1995. − Т. 67, № 12. − С. 73 −77.
81. Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації). / За ред. О.В.Стефанова. К.: Авіцена, 2001. 528 с.
82. Доркина Е.Г. Изучение гепатозащитного действия природных флавоноидных соединений // Эксперим. и клин. фармакология. − 2004. − № 6. − С. 41 −44.
83. Дроговоз С. М. Експериментальне вивчення жовчогінної, холелітіазної та гепатопротекторної активності нових лікарськиї засобів (методичні рекомендації) / С.М. Дроговоз, Ю.І. Губський, М.П. Скакун та ін. /За ред. О.В. Стефанова. К.: Авіценна, 2001. − С. 334 −351.
84. Дроговоз С.М. Фармакологічне дослідження кардіопротекторної дії препаратів СОД / С.М. Дроговоз, Л.М. Деримедвідь, В.П. Вереїтинова та ін. //Фармакологія 2001− крок у майбутнє: II нац. з’їзд фармакологів України. Дніпропетровськ, 1−4 жовтня, 2001р. − Дніпропетровськ, 2001. − С. 81−82.
85. Дроздова И.Л., Бубенчиков Р.А. Аминокислоты фиалки полевой и донника рослого // Фармация. 2003. № 5. − С. 15−18.
86. Западнюк И.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте. − К.: Вища школа, 1983. 383 с.
87. Запорожченко О.М., Соколова Б.Н., Шерина Н.М. Биологические критерии оценки качества тканевых препаратов. Биотехнология получения кормового белка, экологически чистых препаратов, повышающих урожайность, премиксов ферментов и витаминов кормового назначения. − Днепропетровск: Авіцена, 1990. − С. 119.
88. Запрометов М.Н. Фенольные соединения. Распространение, метаболизм и функции в растениях. М.: Наука. 1993. 272 с.
89. Звягінцева Т.В. Фітотерапія неспецифічної опірності організму в експерименті / Т.В. Звягинцева, Л.Т. Киричек, И.В. Трутаев и др. // Фармакологія 2006 крок у майбутнє: III Нац. з’їзд фармакологів України. Одеса, 1720 жовтня 2006 р. Одеса. 2006. С. 61.
90. Звягинцева Т.В. Фитопрепараты на доклиническом этапе экспериментального исследования / Т.В. Звягинцева, Л.Т. Киричек, И.В. Трутаев и др. // Експериментальна і клінічна медицина. 2007. № 1. С. 710.
91. Зиновьев М.Ю., Вериго Е.Н. Клинические особенности постконтузионной гифемы // Неотложная помощь, реабилитация и лечение осложнений при травмах органа зрения и чрезвычайных ситуациях: научно-практ. конф. М.- 2003р. М., 2003. С. 166 168.
92. Иванов В.И. Использование торфота в комплексном лечении эпилепсии: Автореф.дис.канд.биол.наук / ІОХіТТ АМНУ. Одесса, 1994. 20 с.
93. Иванов В.И., Сироштаненко Т.И. Мидриатическое действие гумината в эксперименте // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицини: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 1718 вересня 2003 р. Одеса, 2003. С. 2122.
94. Иванов В.И., Шандра А.А., Годлевский Л.С. Сочетанное применение торфота с противосудорожными препаратами у крыс, подвергнутых пикротоксиновому киндлингу // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медицині: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса, 1718 вересня 2003 р. Одеса, 2003. С. 2223.
95. Иванов В.И., Фесюнова Г.С. Влияние курсового введения экстракта донника на состояние внутриглазного давления у кроликов // ХI з’їзд офтальмологів України: матеріали з’їзду. Одеса, 1619 травня 2006 р. Одесса. 2006. С. 3536.
96. Иванов И.И. Миграция свободного радикала в реакциях окисления мембранных липидов и процессах трансмембранного переноса ионов и электрона // Науч. докл. высшей школы. Биол. науки. 1981. № 5. С. 1624.
97. Ивашин Д.С., Катина З.Ф., Рыбачук И.З. Справочник по заготовкам лекарственных растений. К., 1983. 296 с.
98. Карасёва Т.Л., Кабанова Т.А., Фесюнова Г.С. Антиагрегационная активность тканевых препаратов ФиБСа и экстракта донника в опытах in vitro // Актуальні питання тканинної терапії та перспективи застосування природних біологічно активних речовин у сучасній медиціні: наук.-практ. конф. з міжнар. уч. Одеса 1718 вересня 2003р. Одесса. 2003. С. 25.
99. Кашинцева Л.Т. Лечение больных с диабетическими изменениями глазного дна / Л.Т. Кашинцева, Е.А. Грузина, И.Р. Салдан и др. // Методические рекомендации. Одеса: Чорноморська комуна, 1988. 30 с.
100. Кінах М.В., Михайлович В.В. Антикоагулянтна терапія і ії лабораторний контроль. Методичні рекомендації. Львів. 2000. 36 с.
101. Кисилевский Ю. Аналитические и диагностические аспекты практической коагулологии / Ю. Кисилевский, В. Борец, В. Лелевич и др. // Методические рекомендации Гродно: изд. отдел мед. института г. Гродно, 1997. 80 с.
102. Коваль Е., Лакиза Т., Олейник О. Применение єхинацеи ратиофарма в клинике: анализ литературных данных и собственного опыта // Ліки України. 2003. № 11. С. 27 30.
103. Ковальова А.М. Визначення ліпотропної активності поліфенольних сполук рослинного походження // Вісник фармації. 1999. № 1. С. 2528.
104. Кожевников Ю.Н. О перекисном окислении липидов в норме и патологии (обзор) // Вопросы мед. химии. 1985. № 5. С. 2 7.
105. Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия. Минск: Бєларусь, 1986. С. 78 84.
106. Колхир В.К., Сакович Г.С., Зюзин В.А. Растительные антикоагулянты // Человек и лекарство: II нац. конгресс.- М., 57 апреля 1995р. М., 1995. С. 236.
107. Комиссаренко Н.Ф. Анаболическая, антиоксидантная, гепатозащитная и противовоспалительная активность некоторых природных кумаринов и хром онов / Н.Ф. Комиссаренко, С.И. Сальникова, А.Н. Комиссаренко и др. // Растительные ресурсы. 1999. № 3. С. 17.
108. Кончин И.Н. Эффект ингибитора 5оксигеназы кверцетина на функциональные и морфологические проявления повреждения миокарда при ишемии и реперфузии сердца / И.Н. Кончин, Л.Ф. Попович, Л.А. Грабовский и др. // Кардиология. 1990. Т. 30, № 3. С. 7275.
109. Коркушко О.В., Калиновская Е.Г., Молотков В.И. Преждевременное старение человека. Киев: Здоров’я. 1979. 192 с.
110. Коркушко О.В., Соловей Л.М., Шатило В.Б. Влияние курсового применения тканевых препаратов на физическую работоспособность у лиц с ускоренным старением сердечно-сосудистой системы // Украинский кардиологический журнал. 1988. № 78. С. 4449.
111. Коркушко О.В., Чеботарёв Д.Ф., Калиновская Е.Г. Гериатрия в терапевтической практике. Киев: Здоров’я, 1993. 840 с.
112.