ГІПОГОМОЦИСТЕЇНЕМІЧНA ДІЯ НОВОГО ВІТАМІННО-МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО КОМПЛЕКСУ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ) : ГИПОГОМОЦИСТЕИНЕМИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ НОВОГО ВИТАМИННО-микроэлементного КОМПЛЕКСА (Экспериментальное исследование)

Краткое описание

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ
М.І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

АРТЕМЧУК МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ

УДК 591.2.001.5:615.03:577.16:612.014.463

ГІПОГОМОЦИСТЕЇНЕМІЧНA ДІЯ НОВОГО ВІТАМІННО-МІКРОЕЛЕМЕНТНОГО КОМПЛЕКСУ
(ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)
14.03.05 фармакологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Луцюк Микола Борисович

Вінниця 2008

Перелік умовних скорочень

АЛТ аланінамінотрансфераза
АСТ аспартатамінотрансфераза
ВМК вітамінно-мікроелементний комплекс
ГГЦ гіпергомоцистеїнемія
ГМГ гіповітамінозно-метіонінова гіпергомоцистеїнемія
ГП гідроперикиси
ГЦ гомоцистеїн
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ІД індукована дієта
КГ карбонільні (кето-) групи
МДА малоновий діальдегід
ОД основна дієта
ПП-1 препарат порівняння 1
ПП-2 препарат порівняння 2
РНК рибонуклеїнова кислота
СМ середні молекули
СОД супероксиддисмутаза
тРНК транспортна рибонуклеїнова кислота
ФЗ фармзасоби
ЦНС центральна нервова система.

ЗМІСТ
ВСТУП..6
Розділ 1 етіопатогенез ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ та сучасні підходи до її ФАРМАКОкорекції (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).12
1.1. Гомоцистеїн та серцево-судинна патологія.......12
1.2. Гомоцистеїн: утворення та метаболізм......13
1.3. Причини виникнення ГГЦ.. ....18
1.4. Механізми патогенетичної дії ГГЦ ....20
1.5. Вплив лікарських препаратів на рівень ГЦ в плазмі крові. Лікування
ГГЦ та викликаних нею ускладнень... .25
1.6 Біологічна активність та фармакологічна дія складових
вітамінномікроелементного комплексу ........29
Розділ 2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ,
МОДЕЛЮВАННЯ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ......35
2.1. Тварини та дієти...35
2.2. Моделювання гіпергомоцистеїнемії..39
2.2.1. Модель гострої метіонінової ГГЦ.....40
2.2.2. Модель хронічної метіонінової ГГЦ.....40
2.2.3. Модель комбінованої гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ (ГМГ)..41
2.3. Характеристика ВМК та препаратів порівняння...41
2.4. Кількість тварин, організація експериментів, дозування,
шляхи введення препаратів...............................................................................46
2.5. Методи гематологічних, біохімічних, мікробіологічних та морфологічних досліджень ..49
2.5.1. Гематологічні та біохімічні методи дослідження ...49
2.5.2. Мікробіологічні дослідження....50
2.5.3 Морфологічні дослідження.50
2.6. Методи статистичної обробки цифрового матеріалу...50

Розділ 3 ДОСЛІДЖЕННЯ ГІПОГОМОЦИСТЕЇНЕМІЧНОЇ ДІЇ ВМК НА МОДЕЛЯХ ГОСТРОЇ ТА ХРОНІЧНОЇ МЕТІОНІНОВОЇ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ ..52
3.1. Апробація моделі гострої метіонінової ГГЦ....52
3.2. Дослідження профілактичної дії ВМК на моделі гострої метіонінової гіпергомоцистеїнемії 53
3.3. Дослідження профілактичної та лікувальної дії ВМК на моделі хронічної метіонінової гіпергомоцистеїнемії...58
Розділ 4 ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ ВМК НА МОДЕЛІ ГІПОВІТАМІНОЗНО-МЕТІОНІНОВОЇ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ (ГМГ).. 69
4.1. Характеристика гіповітамінозно-метиіонінової ГГЦ .69
4.2. Гіпогомоцистеїнемічна ефективність ВМК та препаратів порівняння, застосованих упродовж 4 діб71
4.3. Вивчення дозозалежної гіпогомоцистеїнемічної дії ВМК.75
4.4. Здатність ВМК та препаратів порівняння, застосованих упродовж 4 діб, нормалізувати порушення, індуковані гіповітамінозно-метіоніновою ГГЦ (гематологічні та біохімічні дослідження)..76
4.5. Гіпогомоцистеїнемічна активність ВМК, препаратів порівняння та ОД, застосованих упродовж 10 та 20 діб, та їх здатність нормалізувати порушення, індуковані гіповітамінозно-метіоніновою ГГЦ (гематологічні та біохімічні дослідження)86
Розділ 5 ОЦІНКА ЛІКУВАЛЬНОЇ ДІЇ ВМК ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ГІПОВІТАМІНОЗНО МЕТІОНІНОВІЙ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ
ЗА ПОКАЗНИКАМИ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ ..94
5.1. Мікроскопічні зміни в органах за умов ГГЦ96
5.2. Мікроскопічна будова міокарду щурів з ГМГ до та після їх лікування основною дієтою, ВМК та ПП-1....98
5.3. Мікроскопічна будова легенів щурів з ГГЦ та після їх лікування основною дієтою, ВМК та ПП-1....103
5.4. Мікроскопічна будова нирок щурів з ГГЦ та після їх лікування основною дієтою, ВМК та ПП-1....108
5.5. Мікроскопічна будова печінки щурів з ГГЦ та після їх лікування основною дієтою, ВМК та ПП-1......111
Розділ 6 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ...119
ВИСНОВКИ.140
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.141
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ143

ВСТУП

Актуальність теми. Підвищений рівень гомоцистеїну (ГЦ) в плазмі крові, тобто гіпергомоцистеїнемія (ГГЦ), є визнаним незалежним фактором ризику ураження серцево-судинної системи, у тому числі при ряді захворювань - атеросклерозі [Yang F. et al.,2005], гіпертонії [Андрушко І.І. та ін., 2003], цукровому діабеті [Schafer S.A. et al. 2006; Essais O. et al., 2006], псоріазі [Vanizor Kural B. et al., 2003], нирковій недостатності [Мухин Н.А.та ін., 2002], та інших. З ГГЦ пов’язують також деякі порушення діяльності ЦНС (депресія, шизофренія, хвороби Альцгеймера та Паркінсона), виникнення дефектів розвитку в онтогенезі, рак прямої кишки [Пентюк О.О. та ін., 2003; Weingaertner J. et al., 2005; de Souza F.G. et al.,2006]. Негативний вплив ГГЦ на організм реалізується шляхом пригнічення процесів метилювання, (гіпометилювання), хімічної модифікації білків [Selhub J. 1995] , стимуляції оксидативного стресу [Sydow K.et al., 2003; Tyagi N. et al., 2005], впливу на експресію генів, стимуляції тромбогенезу [Hainaut P. et al., 2002; Genser D., 2003] та інші процеси. Морфологічні зміни за ГГЦ характеризуються виникненням дегенеративних змін гіпоксичного характеру, ураженням ендотелію судин [Dimitrova K., et al., 2002] та іншими ознаками.
Хоча ГЦ є нормальним метаболітом організму, однак за певних умов при спадкових генетичних дефектах, недостатності в харчуванні вітамінів В6, В9, В12, інших захворюваннях та патологічних станах - рівень ГЦ в плазмі крові підвищується.
Перші знахідки ГГЦ у людей були описані ще у 1962 та 1964 роках, але на роль ГГЦ як можливого етіологічного фактору атерогенезу та тромбогенезу першим вказав в 1969 р. K. McCully, який описав численну судинну патологію у малюків із гомоцистеїнурією - рідкісною аутосомно-рецесивною хворобою, зумовленою дефіцитом цистатіонін-b-синтетази. Ці роботи не були помічені протягом багатьох років і лише дослідження Selhub J. et al. (1995) цит. по [Yang F. et al.,2005] привернули увагу широкої медичної спільноти до цієї проблеми. В першому випадку було встановлено зв’язок між ГГЦ та інфарктом міокарду, в другому - з позакраніальним стенозом сонної артерії. В подальшому ряд дослідників отримали дані про те, що ГГЦ пов’язана з ураженням судин навіть тісніше, ніж гіперхолестеринемія. Крім того, неодноразово показано, що підвищений вміст ГЦ в плазмі має місце у більшості пацієнтів вже на ранніх стадіях розвитку атеросклерозу та передує виникненню кардіоваскулярної патології [Andreotti F. et al.,1999; Ueland P. et al., 2000; Pearson T.A., 2002]. В зв’язку з цим переважаюча більшість науковців вважає ГГЦ об’єктивно незалежним фактором ризику розвитку серцево-судинної патології.
Підтвердженням значної ролі ГГЦ у прогресуванні серцево-судинної патології є те, що призначення гіпогомоцистеїнемічної терапії приводить не лише до зниження рівня ГЦ в плазмі крові, але і до позитивної динаміки відхилень з боку серцево-судинної системи та покращенню функції ендотелію [Постовітенко К.П., 2006; Chambers C. et al., 2000; Title L.M. et al., 2000; Schnyder G. et al., 2002]. По даним [Ceperkovic Z., 2006] зниження рівня ГЦ в крові на 3 ммоль/л знижує ризик ішемічної хвороби серця на 16 %, тромбозу вен на 25 %, серцевих нападів на 24 %.
Причиною ГГЦ можуть бути явна або прихована недостатність вітамінів В6, В9, В12, пов'язана з дефектами харчування, віком, порушеннями на генетичному рівні синтезу ферментів, що приймають участь в метаболізмі цих вітамінів. ГГЦ виникає також при ряді захворювань нирковій недостатності, діабеті, псоріазі та інших, при наявності у людини деяких шкідливих звичок [Rasmussen.K., Moller J., 2000].
Наведені дані свідчать про те, що з ГГЦ пов’язаний підвищений ризик розвитку серцево-судинних та інших захворювань. В наш час для зниження рівня ГЦ в крові рекомендують такі заходи, як раціональне харчування та пропаганда здорового способу життя (боротьба з курінням, адинамією, зловживанням алкоголю та кави), а серед фармзасобів прийом препаратів гіпогомоцистеїнемічної дії (вітамінів В6, В9, В12, рибофлавіну, креатину, холіну, бетаїну та інших). Найчастіше використовують високі дози вітамінів В6, В9, та В12 - кожного окремо або їх комплекси, але дія всіх цих заходів є недостатньою. Наприклад, в клінічних умовах найбільшу гіпогомоцистеїнемічну активність виявила певна комбінація вітамінів В6, В9, В12 [Clark R., 1998], тривале застосування якої привело до вірогідного зниження рівня ГЦ в крові, але не нормалізувало його.
В літературі відсутні дані щодо застосування мікроелементів та вітамінно-мікроелементних комплексів як гіпогомоцистеїнемічних засобів, хоча вважають, що вітамінно-мінеральні комплекси мають високу біологічну та лікувальну активність, особливо при включені до них легко засвоюваних форм мінеральних солей [Григор’єва Г.С. та співавт., 2004]. Відомо, що ферменти метилювання ГЦ є Zn-залежними метало ензимами [Goulding C.W., Matthews R.G., 1997; Millian N.S., Garrow T.A., 1998; Ferrer J.L. et al., 2004; Ratnam S. et al., 2006]. Вказують на можливу антиоксидантну активність хрому та ванадію [Bonnefont-Rousselot D., 2004; Jelikić-Stankov M. еt al., 2007], а саме оксидаттивний стрес є однією з ознак ГГЦ. Крім того, хром та особливо ванадії проявляють інсуліноподібну дію, а недостатність інсуліну часто супроводжується підвищенням рівня ГЦ в крові. В зв’язку з цим комплекс вітамінів В6, В9, В12 з хелатними сполуками мікроелементів цинку, ванадію та хрому, тобто ВМК, може бути ефективним гіпогомоцистеїнемічним засобом .
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках планової наукової роботи кафедри загальної та біологічної хімії ВНМУ ім. М.І. Пирогова (УДК: 615.22:262, № державної реєстрації 0101U002832), а також згідно договору з Інститутом фармакології та токсикології АМН України „Створення нового лікарського засобу антиатеросклеротичної дії на основі комплексу вітамінів В6, В9, В12 та мікроелементів” від 01.11.2001 р. та 02.02.2004 року.
Мета і завдання дослідження. На основі експериментальних досліджень встановити лікувально-профілактичні властивості нового вітамінно-мікроелементного комплексу при гіпергомоцистеїнемії.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Відтворити на білих щурах-самцях три експериментальні моделі ГГЦ гостру метіонінову, хронічну метіонінову та гіповітамінозно-метіонінову.
2. На моделях гострої та хронічної метіонінової ГГЦ дослідити профілактичну гіпогомоцистеїнемічну активність нового вітамінно-мікроелементного комплексу та препаратів порівняння.
3. На моделі хронічної метіонінової ГГЦ вивчити лікувальну гіпогомоцистеїнемічну дію ВМК, препаратів порівняння та їх антиоксидантну здатність.
4. На моделі комбінованої (гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ) дослідити в динаміці вплив ВМК та препаратів порівняння на рівень ГЦ в плазмі крові, вітамінний статус тварин, а також гематологічні зрушення, показники оксидативного стресу та ендотоксикозу, індуковані ГГЦ.
5. Дослідити дозозалежну гіпогомоцистеїнемічну дію ВМК в умовах гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ.
6. Дослідити зміни мікроскопічної будови внутрішніх органів щурів (серце, легені, нирки, печінка, шлунок, кишківник, сім’яники, сітківка ока та головний мозок) за гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ та здатність ВМК в цих умовах відновлювати порушену структуру органів.
Об’єкт дослідження: гіпергомоцистеїнемія
Предмет дослідження: лікувально-профілактична дія нового вітамінно-мікроелементного комплексу на моделях гіпергомоцистеїнемії.
Методи дослідження. біохімічні, гематологічні, мікробіологічні, морфологічні та статистичні.
Наукова новизна дослідження. Достаменно підтверджено, що гіповітамінозно-метіонінова ГГЦ супроводжується пошкодженням судинного русла внутрішніх органів, у т.ч. серця, легень, нирок та печінки. Досліджено основні фактори фармакологічної дії ВМК та встановлено переваги його активності на досліджених моделях гіпергомоцистеїнемії у щурів: нормалізації відхилень, індукованих ГГЦ у порівнянні з вітамінною сумішшю ПП-1 та препаратом Декамевіт”. Вперше показано, що композиція мікроелементів на основі координаційних сполук цинку та хрому з N-2,3-диметилфенілантраніловою кислотою та ванадатом амонію підсилює специфічну гіпогомоцистеїнемічну дію вітамінів В6, В9 та В12. Вперше запропонована класифікація гіпогомоцистеїнемічних лікарських засобів, заснована на аналізі механізму їх дії.
Практичне значення одержаних результатів. Проведені експериментальні дослідження показали доцільність застосування ВМК з профілактично-лікувальною метою при ГГЦ. На основі літературних та власних даних у співавторстві розроблені методичні рекомендації Доклінічні дослідження гіпогомоцистеїнемічної дії потенційних лікарських засобів”.
Впровадження результатів дослідження в практику. За результатами дослідження отримано 1 патент України на винахід. Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрах Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова (кафедри фармакології, патологічної анатомії), Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського (кафедра медичної хімії), Буковинського державного медичного університету (кафедри фармації та медичної хімії), Ужгородського національного університету (кафедра біохімії і фармакології).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аналіз даних літератури за темою дисертації, опрацьовано моделі, згідно з якими особисто виконано експериментальні дослідження. Дисертант самостійно провів статистичну обробку та аналіз первинного матеріалу, написав всі розділи дисертації, сформулював висновки та практичні рекомендації. Мікробіологічні дослідження проведені на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології ВНМУ ім. М.І. Пирогова (зав. каф. проф. Г.К. Палій), гістологічні на кафедрі гістології та ембріології ВНМУ ім. М.І. Пирогова (зав. каф. проф. М.С. Пушкар), гістохімічні у відділі морфології ІФТ АМН України (зав. відділом ст.н.с. О.В. Сергієнко), за що дисертант їм щиро вдячний.
Апробація результатів дослідження. Результати роботи були оприлюднені на науково-практичних конференціях Біопсихосоціальні аспекти здоров’я: здоров’я здорових” (Вінниця, 2004), "Сучасний стан і проблеми експериментальної та клінічної медицини" (Тернопіль, 2004), Новітні технології у медицині” (Вінниця, 2005), на ІХ з'їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (Вінниця, 2007).
Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 10 наукових праць: 5 статей у виданнях, рекомендованих ВАК України, 4 тез в матеріалах наукових конференцій і з’їздів, 1 методична рекомендація.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі експериментально обгрунтовуєьться доцільність застосування нового вітамінно-мікроелементного комплексу для профілактики та лікування гіпергомоцистеїнемії.
1. У білих нелінійних щурів з гострою та хронічною моделлю ГГЦ, викликаною введенням L-метіоніну, так само, як і з гіповітамінозно-метіоніновою моделлю, реєструється значне підвищення рівню гомоцистеїну (в 4,5-5,1; 2,2; 11-13 разів, відповідно) в плазмі крові, виникають явища оксидативного стресу вміст малонового діальдегіду в крові, печінці та нирках підвищується на 65,8; 57,0; 20%, відповідно, кетогруп білків на 57,6; 84,8; 46,7%, відповідно, гідропероксидів в печінці на 37,8%, в нирках на 40,8%. За гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ формується ендотоксикоз рівень молекул середньої маси в крові підвищується на 53,6%.
2. На моделі гострої ГГЦ, викликаної L-метіоніном, 10-добове внутрішньошлункове введення щурам ВМК значно зменшувало рівень гомоцистеїну в плазмі крові (2,86±0,26 мкг/мл, в контролі ГГЦ - 8,26±1,53 мкг/мл). За цим показником ВМК вірогідно переважав препарат порівняння ПП-2 (3,86±0,32 мкг/мл) та дорівнював ПП-1.
3. Лікувально-профілактичне введення білим щурам з моделлю хронічної метіонінової ГГЦ вітамінно-мікроелементного комплексу протягом 15 діб практично нормалізувало рівень гомоцистеїну (знизився з 3,70±0,3 мкг/мл до 1,87±0,23 мкг/мл), а також зменшувало вміст малонового діальдегіду в сироватці крові (з 17,8±0,95 до 13,2±0,88 мкмоль/л) і кетогруп білків (з 60,3±2,5 до 42,8±2,0 мкг/100мг білка). За цими ефектами ВМК вірогідно переважав ПП-1 (15,9±0,74 мкмоль/л та 55,3±2,6 мкг/100мг білка, відповідно) і дорівнював ПП-2.
4. В умовах сформованої хронічної метіонінової ГГЦ щодобове внутрішньошлункове введення ВМК протягом 3 діб нормалізувало вміст гомоцистеїну в плазмі крові білих щурів (1.44±0,19 мкг/мл), малонового діальдегіду (14,2±0,83 мкмоль/л) та кетогруп білків (50,5±2,5 мкг/100 мг білка) в сироватці крові. Дія ВМК була тотожною такій ПП-2 та переважала ефект ПП-1 (за рівнем малонового діальдегіду та кетогруп білків).
5. На моделі гіповітамінозно-метіонінової ГГЦ щодобове введення ВМК протягом 4 діб нормалізувало вміст гомоцистеїну в плазмі крові білих щурів (рівень знизився з 19,2±2,6 до 0,86±0,12 ), а після дії ПП-1 - до 1,58±0,21 (при 1,43±0,26 мкг/мл у інтактних тварин). Препарат порівняння ПП-2 нормалізував цей показник лише на 10 добу.
6. Застосування ВМК у білих щурів з гіповітамінозно-метіоніновою ГГЦ на 4 добу нормалізувало вміст молекул середньої маси (рівень зменшився з 0,424±0,016 од до 0,276±0,02 од), а на 10 добу рівень малонового діальдегіду, кетогруп білків, гідроперекисів в сироватці крові, печінці та нирках. За цими показниками ВМК дорівнював ПП-2 та вірогідно перевищував ПП-1.
7. У білих щурів з гіповітамінозно-метіоніновою ГГЦ реєструються морфологічні ознаки ушкодження судинного русла (повнокрів’я, набухання стінки судин, десквамація ендотелію, тромбоз окремих судин різної давнини та інші), паренхіми печінки та нирок гіпоксичного та метаболічного характеру (дистрофія, стеатоз, гломерулосклероз та інші). Лікування ВМК при цій патології відновлює структуру судин та органів на 10 добу, а при використанні ПП-1 на 20 добу.
8. Механізм лікувально-профілактичної дії ВМК, ймовірно, обумовлений в першу чергу зниженням в плазмі крові ГЦ за рахунок прискорення його метаболізму під впливом вітамінів та мікроелементів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. За механізмом дії сучасні засоби лікування ГГЦ доцільно поділити на 4 групи: а) прямої гіпогомоцистеїнемічної дії (активують обмін ГЦ чи сприяють екскреції його з сечею); б) з опосередкованою гіпогомоцистеїнемічною активністю (знижують потребу в S-аденозилметіоніні або мають нез’ясований механізм впливу); в) засоби, дія яких спрямована на корекцію ускладнень, викликаних ГГЦ; г) комбіновані препарати, що в одній лікарській формі містять речовини з різним механізмом дії.
2. При станах, що супроводжуються підвищеним вмістом гомоцистеїну в плазмі крові, з лікувальною метою слід застосовувати новий вітамінно-мікроелементний комплекс (вітаміни В6, В9, В12, цинк, хром, ванадій).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Али Мустафа. Гомоцистеин: еще один, связанный с возрастом фактор риска сердечно-сосудистых заболеваний / Али Мустафа, Киллиан Робинсон // Международный медицинский журнал. - 1999. - № 11-12.- C. 613-618.
2. Андрушко І.I. Гіпергомоцистеїнемія у хворих на гіпертонічну хворобу: зв’язок із станом серцево-судинної системи, гіперліпідемією та недостатністю вітамінів В2, В6, В12: Дис. канд. мед. наук: 14.01.11 / Ін-т кардіології ім. М.Д.Стражеско; - Захищено 26.11.2003; Затв. 11.02.2004. К., 2003. - 157 с.
3. Антраль. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA/6893/01/02.
4. Асатиани В.С. Ферментные методы анализа: Монография. - М.: Наука, 1969.- 740с.
5. Асачева О.С. Місце гіпергомоцистеїнемії в етіопатогенезі судинної патології органа зору // Ліки України. - 2004. - №1.- С. 76-78.
6. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение //Микроэлементы в медицине. - 2001. - Т.1, вып.1.- С.2-5.
7. Баранова Е.И. Клиническое значение гомоцистеинемии / Баранова Е.И., Большакова О.О. // Артериальная гипертензия. - 2004. - Т. 10, №1. С. 10-17.
8. Башкірова Л. Біологічна роль деяких ессенціальних макро- та мікроелементів: (огляд) / Башкірова Л., Руденко А. // Ліки України.-2004.-№10.-C.59-65.
9. Біохімічні зміни в крові, печінці та нирках при експериментальній гіпергомоцистеїнемії за її лікування вітамінами та вітамінно-мінеральним комплексом / Постовітенко К.П., Пентюк О. О., Луцюк М. Б. та ін. // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту.- 2005. - Т.9, №2.- С. 222-231.
10. Вітам. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № Р.07.00/01968.
11. Визначення концентрації гомоцистеїну в біологічних рідинах методом високоефективної рідинної хроматографії / Пентюк О.О., Ільченко О.В., Шевчук С.В. та ін. // Медична хімія. - 2001.- Т.3, №3.- С. 61-68.
12. Витамины и микроэлементы в клинической фармакологии / Под ред. В.А.Тутельяна.- М.: Палея, 2001. 560 c.
13. Вплив вітамінів В6, В9, В12 на рівень гомоцистеїну в плазмі крові щурів за метіонінової гіпергомоцистеїнемії / Постовітенко К.П., Пентюк О.О., Луцюк М.Б. та ін. // Буковинський медичний вісник.- 2005. - Т.9, №2.- С. 208-210.
14. Габриэлян Н.И. Опыт использования показателей средних молекул в крови для диагностики нефрологических заболеваний у детей / Габриэлян Н.И., Липатова В.И. // Лабораторное дело.- 1984. - №3.- С. 138-140.
15. Гаврилов В.Б. Спектрофотометрическое определение содержания гидроперикисей липидов в плазме крови / Гаврилов В.Б., Мишкорудная М.И. // Лабораторное дело.- 1983. - №3.- С. 33-35.
16. Гіпергомоцистеїнемія: моделювання та вплив на стан судинної системи в експерименті / Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Постовітенко К.П. та ін. // Досягнення біології та медицини.- 2004. - Т.3, № 1.- С. 35-38.
17. Гіпергомоцистеїнемія та її зв’язок з ураженням нирок / Постовітенко К.П., Станіславчук М.А., Луцюк М.Б. та ін. // Матер. IX Українського біохімічного з’їзду, 24-27 жовтня 2006 р. Т.2. Харків, 2006. C.103.
18. Григорьева А.С. Трехъядерные кластеры железа с производными антраниловой кислоты / Григорьева А.С., Конахович Н.Ф., Зеленцов В.В. // Координ.химия.-1990.-Т.16, № 5. - С.646-649.
19. Григорьева А.С. Оптимизация фармакологической активности биометаллов при комплексообразовании с НПВС // Микроэлементы в медицине. - 2001.-Т.2, вып.1. - С.17-22.
20. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов: Монография. - Л.: Медицина, 1978. 296 с.
21. Державний реєстр лікарських засобів України.-Київ: РС World Ukraine, 1996. - 363 с.
22. Доклінічні дослідження лікарських засобів / Під ред. О.В.Стефанова.- К.: Авіцена, 2001.- 528 с.
23. Дослідження гіпогомоцистеїнемічної ефективності вітамінів В6, В9, В12, бетаїну, креатину та холіну при гострій гіпергомоцистеїнемії / Призимирська Т.В., Постовітенко К.П., Йолтуховський М.М. та ін. // ХII Університетська (XXXXII вузівська) наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців / ВНМУ ім. М.І.Пирогова. Вінниця, 2006.- С. 39.
24. Есмін. Реєстраційне посвідчення МОЗ України № UA /0446/01/01.
25. Зербино Д.Д. Диссеминированное внутрисосудистое свертывание крови: Монография / Зербино Д.Д., Лукасевич Л.Л. М.: Медицина, 1989. 255с.
26. Инструкция для приготовления основной диеты для крыс. Утверждена Институтом Питания АМН СССР 27.12.1952. - М., 1952.- 8 с.
27. К 20-летию Чернобыльской аварии. Изучение витаминного статуса и обеспеченности микро- и макроэлементами отдельных групп людей в различные периоды времени после аварии на ЧАЭС / Спиричев В.Б., Донченко Г.В., Блажеевич Н.В. и др. // Український біохімічний журнал. - 2006.- Т.78, №2.- С. 5-26.
28. Коденцова В.М. Витаминно-минеральные комплексы: типы, способы приема, эффективность / Коденцова В.М., Врженсинская О.А. // Вопросы питания. 2006. Т.75, №5. С. 34-44.
29. Компендиум 2006 лекарственные препараты: В 2 т. / Ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторов. К.: МОРИОН, 2006.
30. Координационные соединения металлов в медицине / Крисс Е.Е., Волченскова И.И., Григорьева А.С.и др. - К.: Наукова думка, 1986. - 216 с.
31. Костюк В.А. Простой и чуствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцитина / Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В. // Вопросы медицинской химии.- 1990. - №2.- С. 88-91.
32. Кудрин А.В. Микроэлементы в неврологии: Пособие / Кудрин А.В., Громова О.А М.: "ГЭОТАР". -2006.- 303 с.
33. Кураева Т.Л. Витаминно-минеральные комплексы при сахарном диабете в детском возрасте//Педиатрия.- 2005.- №5.- С. 40-43.
34. Лабораторные животные. Разведение, содержание, использование в эксперименте: Монография / Западнюк М.П., Западнюк В.И., Захария Е.А. и др. - К.: Вища школа, 1983.- 246 c.
35. Маи Отс. Преждевременный атеросклероз при хронической почечной недостаточности / Маи Отс, Улле Пехтер // Нефрология и диализ.- 2002. - №3. С.28-32.
36. Машковский М.Д. Лекарственные средства: Пособие. -М.: Новая Волна, 2005. - 1206 с.
37. Меньшиков В.В. Лабораторные методы исследования: Справочное пособие. - М.: Медицина, 1987.- 365 с.
38. Метаболізм гомоцистеїну та його роль в патології / Пентюк О.О., Луцюк М.Б., Андрушко І.І., Постовітенко К.П. // Український біохімічний журн. - 2003. - Т. 75, №1.- С. 5-17.
39. Мисливець С.О. Створення композиції координаційних сполук біметалів і вітамінів групи В та експериментальне обґрунтування застосування її для підвищення резистентності організму: автореф.дис. канд. біол. наук: 14.03.05 / Інститут фармакології та токсикології АМН України. - К., 2002. -19 с.
40. Морфологічні зміни в органах тварин з експериментальною гіпергомоцистеїнемією та можливість їх корекції дієтами, збагаченими вітамінами / Постовітенко К.П., Пентюк О.О., Луцюк М.Б. та ін. // Вісник морфології. 2005. Т.11, №2. С.287-291.
41. Мухин Н.А. Гипергомоцистеинемия - кардиоваскулярные проблемы нефрологических больных / Мухин Н.А., Моисеев С.В., Фомин В.В. // Кардиоваскулярная терапия и профилактика.- 2002. - Т.1, №3.- С. 85-94.
42. Орехович В.Н. Современные методы в биохимии: Пособие. - М.: Медицина, 1977.- С. 66-68.
43. Пат. на винахід №47645 А, МКВ7 А61 В5/145. Спосіб визначення концентрації тіолів в біологічній рідині / О.В. Ільченко, О.О. Пентюк, В.Л. Розгонюк та ін. - №2001064454; Заявл. 26.06.2001; Опубл. 15.07.2002, Бюл. №7. 5 с.
44. Пат. на винахід №53403 А, А61F 9/00. Спосіб моделювання ретинопатії / Й.Р. Салдан, О.О. Пентюк, М.Б. Луцюк та ін. - №2002054043, Заявлено 17.05.2002; Опубл. 15.01.2003, Бюл. №1. 6 с.
45. Пат. на винахід №66134 А, А23L 1/29. Експериментальна модель гіпергомоцистеїнемії / В.Ф. Чехун, М.Б. Луцюк, О.О. Пентюк та ін. - №2003087305; Заявл. 04.08.2003; Опубл. 15.04.2004, Бюл. №4. 6 с.
46. Постовітенко К.П. Гіпергомоцистеїнемія як можливий фактор прогресування хронічної ниркової недостатності // Матер. наук.-практ. конф. Біопсихосоціальні аспекти здоров’я”. - Вінниця, 2005.- С. 68-70.
47. Постовiтенко К.П. Гіпергомоцистеїнемія у хворих з хронічною нирковою недостатністю: зв’язок з ураженням серцево-судинної системи, вітамінним статусом та дисліпідемією (клініко-експериментальне дослідження): Автореф. дис. ... канд.мед.наук: 14.01.02 / НМА післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. - К., 2006. - 22 с.
48. Постовітенко К.П. Гіпергомоцистеїнемія у хворих з хронічною нирковою недостатністю: зв’язок з ураженням серцево-судинної системи, вітамінним статусом та дисліпідемією (клініко-експериментальне дослідження): Дис. канд. мед. наук: 14.01.02 / НМА післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика; - Захищена 16.01.2007; Затв. 12.04.2007. - К., 2007. - 184 с.
49. Прозоровский В. Прошлое и будущее токсикологии // Наука и жизнь.- 2005. - №1.- С. 21-22.
50. Слинченко Н.З. Быстрая и прочная окраска соединительной ткани, гиалина, фибрина и фибриноидов// Архив патологии. - 1964.-№2. -С.84.
51. Снегирева Л.В. Метод определения метилмалоновой кислоты / Снегирева Л.В., Арешкина Л.Я. // Прикладная биохимия и микробиология.- 1972.- Т. 8, №3.- С. 363-366.
52. Фармакотерапевтична ефективність нового вітамінно-мікроелементного препарату "Вітам" / Григор'єва Г.С., Мохорт М.А., Мисливець С.О. та ін. // Лікарська справа. 2004. №1. С.75-78.
53. Фортификация пищевых продуктов витамином В9 с целью предупреждения врожденных дефектов невральной трубки // Науч.-практ. междунар. конф., 27-29 ноября 2006, Киев, Украина.- К., 2006. С.5.
54. Хмелевский Ю.В. Витамины и возраст человека: Пособие / Хмелевский Ю.В., Поберезкина Н.Б. - К.: Наукова думка, 1990.- 168 с.
55. Целлариус Ю.Г. Патологоанатомическая диагностика преднекротических изменений и инфаркта миокарда методом поляризационной мироскопии: Метод. реком. // Целлариус Ю.Г., Семенова Л.А., Непомнящих Л.М. - М.: Минздрав СССР, 1979. 68 с.
56. Ципріян В.І. Гігієна харчування з основами нутріціології: Посібник. - К.: Здоров’я, 1999.- 569 с.
57. Чекман И.С. Биохимическая фармакодинамика: Пособие. - К.: Здоров’я.- 1991.- 200 с.
58. Шевченко О.П. Гипергомоцистеинемия и её клиническое значение / Шевченко О.П., Онефриенко Г.А. // Лаборатория.- 2002. - №1.- С. 3-7.
59. Экспериментальная витаминология: Справочное руководство / Под ред. Ю.М.Островского. - Минск: Наука и техника, 1979.- 552 с.
60. Activation of mesangial cell MAPK in response to homocysteine / Ingram A.J., Krepinsky J.C., James L. et al. // Kidney Int.- 2004.- Vol. 66, № 2.- P.733-745.
61. Acute negative inotropic effects of homocysteine are mediated via the endothelium / Kennedy R.H., Owings R., Shekhawat N., Joseph J. // Am. J. Physiol. Heart. Circ. Physiol. - 2004. - Vol. 287, №2. - Р.812-817.
62. Acute stressor-selective effects on homocysteine metabolism and oxidative stress parameters in female rats / de Souza F.G., Rodrigues M.D., Tufik S. et al. // Pharmacol. Biochem. Behav. 2006. Vol.85, №2. P.400-407.
63. ADMA and oxidative stress are responsible for endothelial dysfunction in hyperhomocyst(e)inemia: effects of ?-arginine and B vitamins/ Sydow K., Schwedhelm E., Naoshi A. et al. // Cardiovascular Research.- 2003.- Vol. 57, №1.- Р. 244-252.
64. Age-related effects of methionine-enriched diet on plasma homocysteine concentration and methylation of hepatic DNA in rats / Pogribny I.P., Prizimirska T.V., Kulik G. I. et al. // Український біохімічний журнал.- 2005.- Т. 77, №4.- С. 114-119.
65. Anavekar N.S., Pfeffer M.A. Cardiovascular risk in chronic kidney disease // Kidney Int. Suppl. - 2004.- Vol. 92.- P. 11-15.
66. Asaoka K., Takahashi K. An enzymatic assay of reduced glutathione using glutathione S-aryltransferase with O-dinitrobenzene as a substrate // J. Biochem.- 1981.- Vol. 90, № 5.- P. 1237-1242.
67. Association between plasma homocysteine concentrations and extracranial carotid-artery stenosis // Selhub J., Jacques P.F., Bostom A.G. et al. // N. Engl. J. Med. -1995. - Vol.332, №4. - P. 286-291.
68. Association between serum homocysteine and markers of impaired kidney function in adults in the United States / Francis M.E., Eggers P.W., Hostetter T.H. et al. // Kidney Int.- 2004.- Vol. 66, №1.- Р. 303-312.
69. Asymmetrical dimethylarginine regulates endothelial function in methionine-induced but not in chronic homocystinemia in humans: effect of oxidative stress and proinflammatory cytokines / Antoniades C., Tousoulis D., Marinou K. et al. // Am. J. Clin. Nutr. 2006. - Vol.84, №4. P. 781-788.
70. Barrio D.A., Etcheverry S.B. Vanadium and bone development: putative signaling pathways // Can. J. Physiol. Pharmacol. 2006. - Vol. 84, №7. - Р. 677-686.
71. Beltowski J. Protein homocysteinylation: a new mechanism of atherogenesis? //Postepy Hig. Med. Dosw. 2005. - №59. P.392-404.
72. Biological and clinical implications of the MTHFR.C677T polymorphism / Ueland P., Hustad S., Schneede J. et al. // Thends. Pharmacol. Sci.- 2001.- Vol. 22, №4.- P. 195-201.
73. Bonnefont-Rousselot D. The role of antioxidant micronutrients in the prevention of diabetic complications // Treat Endocrinol.- 2004. - Vol. 3, №1. Р.41-52.
74. Bostom A., Culleton B. Hyperhomocycteinemia in chronic renal disease // J. Am. Soc. Nephrol. - 1999.- Vol. 10.- P. 891-900.
75. Cabezas-Leon M.M., Garcia-Montero M.R., Morente-Matas P. Hyperhomocysteinemia as a risk factor for central retinal vein thrombosis in a young patient // Rev. Neurol. 2003. - Vol.37, № 5. - P 441-443.
76. Carlsson C.M. Homocysteine lowering with folic acid and vitamin B supplements: effects on cardiovascular disease in older adults // Drugs. Aging. -2006. Vol.23, №6. P.491-502.
77. Cashman K.D. Homocysteine and osteoporotic fracture risk: a potential role for B vitamins // Nutr. Rev. 2005. Vol.63, №1. P.29-36.
78. Cattaneo M. Hyperhomocysteinemia, atherosclerosis and thrombosis // Thromb. Haemost. - 1999. - Vol. 81. - P. 165-176.
79. Cattaneo M. Hyperhomocysteinemia and venous thromboembolism // Semin. Thromb. Hemost. 2006. - Vol.32, №7. P.716-723.
80. Cefalu W.T., Franc B.H. Role chromium in human health and in diabetes // Diabetes Care. - 2004.- Vol.27, №11.- P. 2741-2751.
81. Cellular redox state and endothelial dysfunction in mildly hyperhomocysteinemic cystationin beta-synthase deficient mice / Weiss N., Heydrick S., Zhong Y. et al. // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol.- 2002.- Vol. 22, №1.- P. 34-41.
82. Ceperkovic Z. The role of increased levels of homocysteine in the development of cardiovascular diseases // Med. Pregl. 2006. Vol.59, №3-4. P.143-147.
83. Ceriotti G., De Nadai-Frank A. Glytamyl transpeptidase. A simple method for routine microdetermination // Enzyme.- 1972-1973.- Vol. 14, № 4.- Р. 221-228.
84. Cesari M., Rossi G.P., Pessina A.C. Homocysteine-lowering treatment in coronary heart disease // Curr. Med. Chem. Cardiovasc. Hematol. Agents. 2005. №3-4. P.289-295.
85. Choline supplemented as phosphatidylcholine decreases fasting and postmethionine-loading plasma homocysteine concentrations in healthy men / Olthof M.R., Brink E.J., Katan M.B. et al. // Am. J. Clin. Nutr.- 2005.- Vol. 82, №1.- P. 111-117.
86. Clark R. Lowering blood homocysteine with folic acid based sapplement; meta-analisis of randomised trials // ВМІ.- 1998.- Vol. 316, №3.- P. 894-898.
87. Colombatto S., Grillo M.A. Effect of vanadate and pyridoxal phosphate on S-adenosylmethionine // Int. J. Biochem.- 1985. - Vol. 17, № 5. Р. 657-660.
88. Comparison of cytotoxicity of cysteine and homocysteine for renal epithelial cells / Nakanishi T., Akabane E.R., Nanami M. et al. // Nephron. Exp. Nephrol.- 2005.- Vol. 100, № 1.- P. 11-20.
89. Compounds of Mo, V and W in biochemistry and their biomedical activity / Jelikić-Stankov M., Uskoković-Marković S., Holclajtner-Antunović I. et al. // J. Trace. Elem. Med. Biol. 2007. Vol. 21, №1. Р.8-16.
90. Constans J., Conri C. Circulating markers of endothelial function in cardiovascular disease // Clin. Chim. Acta. 2006. Vol.368, №1-2. P.33-47.
91. The controversy over homocysteine and cardiovascular risk / Ueland P., Refsum H., Beresford S. et al. // Am. J. Clin. Nutr.- 2000.- Vol. 72, №2.- Р. 324-332.
92. Cook S., Hess O.M. Homocysteine and B vitamins // Handb. Exp. Pharmacol. -2005. Vol.170. P.325-338.
93. Correlation of plasma homocysteine level with arterial stiffness and pulse pressure in hemodialysis patients / Tsai J.C., Kuo H.T., Chiu Y.W. et al. // Atherosclerosis.- 2005.- Vol. 182, №1.- Р. 121-127.
94. C-reactive protein and homocysteinemia in patients undergoing on-line hemodiafiltration / Gonella M., Calabrese G., Mengozzi A. et al. // G. Ital. Nefrol.- 2004.- Vol. 21, № 30. - P. 201-203.
95. Creatine sapplementation decreases homocysteine in an animal model of uremia / Taes Y., Delanghe J., De Vriese A. et al. // Kidney Int.- 2003.- Vol. 64, №4.- P. 1331-1337.
96. Crystal structures of cobalamin-independent methionine synthase complexed with zinc, homocysteine, and methyltetrahydrofolate / Ferrer J.L., Ravanel S., Robert M. et al. // J. Biol. Chem. 2004. - Vol.22, №43. P. 35-38.
97. Dayal S., Lentz S.R. ADMA and hyperhomocysteinemia // Vasc. Med. 2005. Vol.10, №2. - P.27-33.
98. De Lorgeril M., Salen P. Selenium and antioxidant defenses as major mediators in the development of chronic heart failure // Heart. Fail. Rev. 2006. Vol.11, №1. P.13-17.
99. Desousa C. Drugs affecting homocysteine metabolism. Impact on cardiovascular risk // Drugs. - 2002. - Vol.62, №4. - P.605-616.
100. Diabetes-altered gene expression in rat skeletal muscle corrected by oral administration of vanadyl sulfate / Willsky G.R., Chi L.H., Liang Y.et al. // Physiol. Genomics. 2006. - Vol. 26, №3. Р. 192-201.
101. Dietary intake of B-vitamins in mothers born a child with a congenital heart defect / Verkleij-Hagoort A.C., de Vries J.H., Ursem N.T. et al. // Eur. J. Nutr.- 2006.- Vol.45, №8. P.478-486.
102. Diet-induced hyperhomocysteinemia exacerbated neointima formation in rate carotid arteries after balloon injury / Morita H., Kurihara H., Yoshida S., et al. // Circulation.- 2001.- Vol. 102, №1.- P. 103-133.
103. Dierkes J. Vitamin supplementation can markedly reduce the homocysteine elevation induced by fenofibrate // Atherosclerosis.- 2001.- Vol. 158, №1.- P. 161-164.
104. Dierkes J., Westphal S., Luley C. Fenofibrate-induced hyperhomocysteinaemia: clinical implications and management // Drug. Saf.- 2003.- Vol. 26, №2.- Р. 81-91.
105. Differences in plasma homocysteine levels between Zucker fatty and Zucker diabetic fatty rats following 3 weeks oral administration of organic vanadium compounds / Wasan K.M., Risovic V., Yuen V.G., McNeill J.H. // J. Trace. Elem. Med. Biol. 2006. - Vol. 19, № 4. Р. 251-258.
106. DNA hypomethylation in inflammatory arthritis: reversal with methotrexate / Kim Y.I., Logan J.W., Mason J.B., Roubenoff R. // J. Lab. Clin. Med. -1996. -Vol.128, №2. - P. 165-172.
107. A double-blind controlled study of folote and vitamin therapy for hyperhomocysteinemia in hemodialysis / Gonnin J., Sorna A., Loya A. et al. // J. Am. Soc. Nephrol.- 2000.- Vol. 11.- P. 269.
108. Does folic acid decrease plasma homocysteine and improve enlothelial function in patients wich predialysis renal failure? / Thambyrajah J., Laundray M., Mc Glynn F. et al. // Circulation.- 2000.- Vol. 102.- P. 871-875.
109. Durand P., Lussier-Cacan S., Blache D. Acute methionine load-induced hyperhomocysteinemia enhances platelet aggregation, thromboxane biosynthesis, and macrophage-derived tissue factor activity in rats // J. FASEB.- 1997.- №11.- Р. 1157-1168.
110. The effect of homocysteine on fibrinolytic system in human umbilical vein endothelial cells / Zhou L.J., Mei Y.F., Jin H. et al. // Zhonghua Xin Xue Guan Bing Za Zhi.- 2005.- Vol. 33, №9.- P. 810-814.
111. The effect of homocysteine reduction by B-vitamin supplementation on inflammatory markers / Peeters A.C., van Aken B.E., Blom H.J.et al. // Clin. Chem. Lab. Med. 2007. Vol.45, №1. P.54-58.
112. Effect of caspase 9 related signaling molecules on the apoptosis of human vascular endothelial cell induced by homocysteine / Zhang J., Wang Y.F., Liang W.B.et al. // Zhonghua Yi Xue Yi Chuan Xue Za Zhi.- 2005.- Vol. 22, №4.- P. 383-386.