ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ МІСЦЕВОГО ЗАХИСТУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ У ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА

ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ

ім. Ф.Г. Яновського АМН УКРАЇНИ”

На правах рукопису

ГУСАРОВА АЛІНА ЮРІЇВНА

УДК: 616.24-002.5 - 036.12 - 007.271] -08

ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ

МІСЦЕВОГО ЗАХИСТУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ

НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ У ПОЄДНАННІ

З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

14.01.26 фтизіатрія

Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Науковий керівник

Кужко Михайло Михайлович

доктор медичних наук, професор

Київ - 2008

ЗМІСТ

стор.

Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів 4

ВСТУП 5

РОЗДІЛ 1. Сучасні уявлення про стан місцевого захисту при поєднанні туберкульозу легень і хронічного обструктивного захворювання легень.

(Огляд літератури) 12

1.1 . Особливості виникнення поєднання та перебігу туберкульозу легень

та хронічного обструктивного захворювання легень 12

1.2. Особливості імунологічної реактивності при поєднаному перебігу туберкульозу легень і хронічного обструктивного захворювання легень 21

1.3. Сучасний погляд на стан сурфактантної системи легень при

туберкульозі легень і ХОЗЛ 27

1.4. Сучасні принципи лікування туберкульозу легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 32

РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідження 38

2.1. Загальна клінічна характеристика хворих 38

2.2. Методи дослідження 42

2.2.1. Клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження 42

2.2.2. Методи імунологічного дослідження 44

2.2.3. Методи дослідження сурфактантної системи легень 45

2.2.4. Методи лікування хворих 46

2.2.5. Методи статистичної обробки отриманих результатів 47

РОЗДІЛ 3. Клініко-функціональні особливості перебігу туберкульозу

легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 48

РОЗДІЛ 4.Стан місцевого імунітету та сурфактантної системи легень при поєднаному перебігу туберкульозу легень та хронічного обструктивного захворювання легень 59

4.1. Стан клітинних та гуморальних факторів місцевого імунітету у хворих з поєднаним перебігом туберкульозу легень і ХОЗЛ 59

4.2. Стан сурфактантної системи легень у хворих на туберкульоз легень та при поєднанні його з хронічним обструктивним захворюванням легень 65

РОЗДІЛ 5. Вплив фенспіриду на стан місцевого імунітету та сурфактантну систему легень у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 68

5.1. Вплив фенспіриду in vitro на альвеолярні макрофаги, що виділені з бронхоальвеолярного змиву хворих на туберкульоз легень у поєднанні з ХОЗЛ 68

5.2. Вплив комплексного лікування із застосуванням фенспіриду на окремі ланки місцевого імунітету у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 72

5.3. Вплив комплексного лікування із застосуванням фенспіриду на стан

сурфактантної системи легень у хворих на туберкульоз легень у поєднанні

з ХОЗЛ 74

РОЗДІЛ 6. Клінічна ефективність препарату фенспірид в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 76

6.1. Динаміка клінічних симптомів та ендоскопічних ознак при поєднаному перебігу туберкульозу легень та ХОЗЛ у залежності від варіантів терапії 77

6.2. Вплив фенспіриду на лабораторні та функціональні показники у хворих на поєднану патологію 81

6.3. Ефективність лікування туберкульоз легень у досліджуваних хворих 84

ЗАКЛЮЧЕННЯ 87

ВИСНОВКИ 101

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 103

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 104

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,

СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АЛТ - аланінамінотрансфераза

АМ - альвеолярні макрофаги

АСТ - аспартатамінотрансфераза

БАЗ - бронхоальвеолярний змив

БАЛ - бронхоальвеолярний лаваж

ЖЄЛ - життєва ємність легень

КФ - кисла фосфатаза

Лф - лімфоцити

МБТ - мікобактерії туберкульозу

МОШ - максимальна об'ємна швидкість видиху

НГ - нейтрофільні гранулоцити

ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за І секунду

ПА - поверхнева активність

ПАРл - поверхнево-активна речовина легень

ПН - поверхневий натяг

ПОШ - пикова об'ємна швидкість

ППКФ - процент поглинання кислої фосфатази

ПТ - поверхневий тиск

ПФ - процент фагоцитозу

ССЛ - сурфактантна система легень

ум. од. - умовні одиниці

ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень

ФЗД - функція зовнішнього дихання

ФЧ - фагоцитарне число

ХОЗЛ - хронічне обструктивне захворювання легень

ШЗЕ - швидкість зсідання еритроцитів

Ig - імуноглобулін

ВСТУП

Актуальність теми. Поєднання туберкульозу легень і хронічного обструктивного захворювання легень є актуальною соц

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі сучасної фтизіатрії - виявлення особливостей порушень факторів місцевого захисту у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та їх корекція шляхом застосування препарату фенспірид, що суттєвого зменшує прояви респіраторних симптомів, підвищує показники ФЗД, зменшує явища запалення трахеобронхіального дерева і, таким чином, позитивно впливаючи на перебіг супутнього захворювання, призводить до підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз легень.

1. Поєднання вперше діагностованого туберкульозу легень з хронічним обструктивним захворюванням легень характеризується більш тяжкою клінічною картиною, порушенням вентиляційної функції легень переважно за обструктивним типом, наявністю значного відсотку катаральних (65,0 %) та гнійних (15,0 %) форм ендобронхіту при ендоскопічному дослідженні.

2. При туберкульозі легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень виявлені суттєві порушення місцевого імунітету, які проявляються у підвищенні кількості клітин у бронхоальвеолярному змиві до (1,01 ± 0,04x106) та зниженням їх життєздатності - до (51,4 ± 3,1) %, порушенням співвідношення клітин у бронхоальвеолярному змиві - зменшення числа АМ до (68,6 ± 1,4) % та підвищення проценту Лф до (20,6 ± 1,2) %, дисфункцією альвеолярних макрофагів - зниженням їх адгезивної - (26,4 ± 2,6) % та поглинальної здатності - ПФ склав (33,9 ± 2,4) %, ФЧ (2,0 ± 0,4) ум. од.

3. У хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень відмічається зниження поверхневої активності сурфактанту, що проявилось підвищенням поверхневого натягу - (39,6 ± 0,9) мН/м і зниженням індексу стабільності - (0,50 ± 0,03) ум. од.

4. Виявлена кореляційна залежність між показниками сурфактантної системи легень і клітинним складом бронхоальвеолярного змиву. Встановлена суттєва діагностична значимість взємозв’язків між показниками клітинного складу БАЗ. Характер змін вищезазначених зв’язків у процесі лікування та їх виразність дозволяє прогнозувати перебіг захворювання та оцінити ефективність терапії, що проводиться.

5. Фенспірид in vitro позитивно впливає на функціональну активність альвеолярних макрофагів, які виділені з бронхоальвеолярного змиву хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень підвищує їх фагоцитарну активність.

Ефективність стимуляції поглинальної здатності альвеолярних макрофагів може бути використана як прогностичний тест для оцінки доцільності призначення цього препарату та визначення ефективності його дії.

6. Використання патогенетичного препарату фенспірид у комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень вірогідно підвищує життєздатність клітин (на 19,5 %), виділених з бронхоальвеолярного змиву, нормалізує їх кількість та співвідношення, значно підвищує функціональну активність альвеолярних макрофагів (ПФ підвищився на 10,5 %), а також позитивно впливає на кількість та виразність кореляційних зв’язків між показниками сурфактантної системи легень та клітинами БАЗ.

7. Тривале, протягом 3-х місяців, застосування препарату фенспірид у дозі 80 мг 2 рази на добу на тлі стандартної протитуберкульозної та бронхолітичної терапії є ефективним способом лікування хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень. Це сприяє більш швидкому зникненню симптомів інтоксикації, зменшенню бронхолегеневої симптоматики, виразному поліпшенню показників ФЗД, зменшенню явищ запалення трахеобронхіального дерева у більшості хворих та скороченню строків загоєння деструктивних змін у легенях - на (0,9 ± 0,3) місяця, що, в цілому, підвищує ефективність терапії на 16,9 % та зменшує термін стаціонарного етапу лікування хворих на поєднану патологію.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою підвищення ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень рекомендується застосовувати препарат фенспірид у комплексі з протитуберкульозною та бронхолітичною терапією.

2. Для лікування хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень фенспірид слід назначати у найбільш ранні строки, терміном не менше 3-х місяців у дозі 80 мг 2 рази на добу до прийому їжі.

3. При застосуванні фенспіриду побічні ефекти майже не спостерігались - у 5,3 % пацієнтів прийом препарату супроводжувався виникненням нудоти, що усувалось прийомом фенспіриду після їжі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абросимов В.Н., Шутов А.В. О влиянии лекарственных препаратов на одышку // Пульмонология. 2003. - №1. С. 100-105.

2. Авдеев С.А., Чучалин А.Г. Применение шкал оценки тяжести в интенсивной терапии и пульмонологии // Пульмонология. 2001. - №1. С. 77-91.

3. Аверьянов А.В., Пашкова Т.Л. Сухой кашель // Пульмонология. 1999. - №3. С. 83-88.

4. Алексеевских Ю.Г., Маринушкин А.М., Баринова М.В. Состояние аэрогематического барьера при некоторых заболеваниях легких // Врачебное дело. 1991. - №11. С. 26-31.

5. Апоптоз нейтрофілоцитів та його роль в патогенезі запальних процесів в легенях туберкульозного та неспецифічного генезу / І.Ф. Ільїнська, О.М. Рекалова, Л.В. Ареф’єва та ін. // Укр. пульмонол. журн. 2007. - №2. С. 32-38.

6. Баскакова А.Е. Хроническая обструктивная болезнь лёгких и организация длительной кислородотерапии на дому // Пульмонология. 1999. - №3. С. 24-27.

7. Безлепко А.В. Опыт длительного применения эреспала при лечении больных хроническим обструктивным бронхитом // Пульмонология. 2001. - №2. С. 80-90.

8. Безлепко А.В. Опыт длительного применения фенспирида (эреспала) при лечении больных хроническим обструктивным бронхитом (сообщение второе) // Пульмонология. 2002. - №3. С. 76-82.

9. Березовский В.А., Горчаков В.Ю. Поверхностно-активные вещества легкого. Киев: Наук. думка. - 1982. 168 с.

10. Биркун А.А., Нестеров Е.Н., Кобозев Г.В. Сурфактант легких К.: Здоров’я. - 1981. 160 с.

11. Бронхопульмонология: Монография / Г.И. Лукомский, М.Л. Шулутко, М.Г. Виннер, А.А. Овчинников.- М.: Медицина, 1982.- 398 с.

12. Бронходилатационный тест у больных с хронической обструктивной болезнью легких / А.В. Черняк, С.Н. Авдеев, Т.Л. Пашкова, З.Р. Айсанов // Пульмонология. 2003. - №1. С. 51-56.

13. Бутенко З.А., Глузман Д.Ф., Зак К.П. Цитохимия и электронная микроскопия клеток кроветворных органов. Киев: Здоровье. 1974. 380 с.

14. Валецький Ю.М. Частота та аналіз супутньої хронічної патології хворих на туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №2. С. 132.

15. Величковский Б.Т. Молекулярные и клеточные основы экологической пульмонологии // Пульмонология. 2000. - №3. С. 10-18.

16. Вильдерман А. М. Туберкулез и неспецифические заболевания легких // Пробл. туберкулеза. - 1991. - № 2. - С. 74-76.

17. Вплив дексаметазону in vitro на функціональну активність імунокомпетентних клітин у хворих на туберкульоз легень / О.Р. Панасюкова, Л.П. Кадан, К.Ф. Чернушенко, А.С. Фірсова // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №2. С. 50-52.

18. Гедымин Л.Е., Ловачева О.В. Морфология легких и клеточный состав бронхоальвеолярного смыва при туберкулемах // Пробл. туберкулеза. 1996. - №3. С. 48-52.

19. Герасимов А.Н. Современные возможности и проблемы статистической обработки медицинских данных // Пробл. туберкулеза 2000. - №4. С. 41- 43.

20. Даниляк И.Г. Кашель: этиология, патофизиология, диагностика, лечение // Пульмонология. 2001. - №3. С. 33-37.

21. Дворецкий Л.И. Пожилой больной хронической обструктивной болезнью лёгких // Пульмонология. 2001. - №1. С.105-118.

22. Дидковский Н.А., Дворецкий Л.И. Наследственные факторы и местная защита при неспецифических заболеваниях легких. - Москва: Медицина, 1990. 234с.

23. Динамика показателей качества жизни у больных хроническим бронхитом в процессе лечения / С.В. Ловицкий, А.А. Новик, В.И. Трофимов и др. // Пульмонология. 2002. - №5. С. 25-28.

24. Динаміка захворюваності та смертності від туберкульозу до і під час епідемії: тенденції та регіональні особливості / В.М. Мельник, І.О. Новожилова, А.М. Приходько, О.Р. Сметаніна // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №1. С. 53-55.

25. Донцова О.В., Процюк Р.Г. Эндоскопические особенности течения хронического бронхита при заместительной сурфактантной терапии // Врачебное дело. 2003. - №3-4. С. 49-52.

26. Дудка П.Ф., Ільницький Р.І., Соколова Л.І. Сучасні аспекти впливу фенспіриду на жирнокислотний метаболізм, імунологічну реактивність та гемореологічний статус при хронічному обструктивному захворюванні легень // Лікарська справа. Врачебное дело. 2005. - №7. С. 60-64.

27. Жданов В.Ф. О противовоспалительном лечении хронических бронхитов // Пульмонология 2002. - №5. С.102-107.

28. Жингель И.П. Туберкулёз бронхов проблема бронхологии или фтизиатрии? // Пробл. туб. 2000. - №4. С. 43-46.

29. Значение бронхоспазма в развитии бронхиальной обструкции при заболеваниях лёгких / В.Б. Нефедов, Е.А. Шергина, Л.А. Попова, Т.П. Соколова // Пробл. туберкулеза. 2001. - №2. С. 37-40.

30. Зонис Я.М. Немедикаментозная реабилитация больных обструктивными заболеваниями лёгких // Пульмонология. 2000. - №4. С. 83-87.

31. Ивчик Т.В. К оценке диагностического и прогностического значения функциональной активности альвеолярных макрофагов у больных хроническим бронхитом / Клиника и лечение хронического бронхита. Л., 1980. С. 40-44.

32. Игнатьев В.А., Киселева Е.А., Титова О.Н. Влияние Эреспала на эффективность терапии ХОБЛ холинолитиком продленного действия // Пульмонология. 2006. - №6. С. 65-70.

33. Изменение качества жизни у больных хроническим обструктивным брохитом под влиянием сальметерола / Е.И. Шмелев, Н.М. Шмелева, Н.А. Дидковский и др. // Пульмонология. 2000. - №4. С. 78-82.

34. Ільницький Р.І. Особливості імунологічної реактивності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. пульмонол. журн. 2007. - №2. С. 21-25.

35. Кайдашев І.П., Бойко Д.М., Горбатенко В.В. Використання антигомотоксичних препаратів у комплексній терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №1. С. 27-32.

36. Калинина Е.Е., Жук Н.А., Приймак А.А. Реабилитация больных ХНЗЛ в амбулаторных условиях на базе противотуберкулёзного диспансера // Пульмонология. 2001. - №1. С. 28-35.

37. Калинина Е.П., Исаченко Е.В., Цывкина Г.И. Цитокиновый дисбаланс у больных хроническим обструктивным бронхитом // Клиническая медицина. 2003. - №7. С. 25-27.

38. Калініченко Ю.М., Островський М.М. Оцінка інтерлейкінового профілю при хронічному обструктивному захворюванні легень // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №1. С. 33-34.

39. Клиническая классификация дыхательных и гемодинамических нарушений при заболеваниях лёгких // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №1. С. 30-32.

40. Клиническая иммунология и аллергология // Монография в 3-х томах / Перевод с нем. / Под ред. Л. Йегера. М.: Медицина, 1986. Т.1. 480 с., ил.

41. Клиническая иммунология и аллергология // Монография в 3-х томах / Перевод с нем. / Под ред. Л. Йегера. М.: Медицина, 1986. Т.3. 448 с.

42. Клінічні особливості поєднаного перебігу туберкульозу легень і хронічного бронхіту / М.М. Кужко, С.М. Куріло, Л.М. Процик та ін. // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №3. С. 29-32.

43. Клиническая эффективность бронхолитической терапии у больных хроническими обструктивными заболеваниями лёгких / А.С. Шальмин, И.М. Фуштей, О.А. Савченко и др. // Запорожский мед. журн. 2003. - №4. С. 91-92.

44. Козлова Л.И., Чучалин А.Г., Айсанов З.Р. Принципы формирования функционального диагноза у больных с хронической обструктивной болезнью легких в сочетании с ишемической болезнью сердца // Пульмонология. 2003. - №3. С. 37-42.

45. Кокосов А.Н. Реабилитация больных нетуберкулёзными заболеваниями бронхов и лёгких: наш опыт и взгляд на перспективу проблемы // Пульмонология. 2000. - №4. С. 43-47.

46. Кокосов А.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких у взрослых // Хроническая обструктивная патология легких у взрослых и детей: Руководство / Под ред. А.Н. Кокосова. Санкт-Петербург: СпецЛит, 2004. С. 13-104.

47. Кокосов А. Н. Хронический бронхит и обструктивная болезнь лёгких // Международный медицинский журнал. 2000. - №4. С. 24-26.

48. Колпакова А.Ф. О связи нарушений функции внешнего дыхания у больных хроническими обструктивными заболеваниями лёгких со степенью антропогенного загрязнения среды обитания населения крайнего севера // Пульмонология. 2003. - №3. С. 28-31.

49. Коррекция иммунных нарушений у больных хроническим бронхитом неоселеном / Е.П. Калинина, Н.С. Журавская, Г.И. Цывкина, Н.В. Козявина // Клиническая медицина. 2003. - №3. С. 43-46.

50. Костромина В.П., Ярощук Л.Б. Заболевания органов дыхания: взгляд на проблему с точки зрения гомотоксикологии и возможности антигомотоксической терапии в лечении заболеваний дыхательной системы // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №2. С. 21-23.

51. Кругликов Г.Г., Величковский Б.Т., Чучалин А.Г. Морфологическая характеристика хронического обструктивного бронхита // Пульмонология. - 2003. - №3. С. 16-19.

52. Куницына Ю.Л., Шмелёв Е.И. Противовоспалительная терапия больных при хронической обструктивной болезни лёгких // Пульмонология. 2003. - №1. С. 111-116.

53. Куріло С.М. Закономірності формування поєднання туберкульозу легень і хронічного бронхіту (розповсюдженість, патогенез, діагностика, лікування): Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. К., 2004. 32 с.

54. Лебедева И.В., Кудрин А.В., Романов В.А. Госпитализированная заболеваемость по болезням органов дыхания населения промышленного города // Врачебное дело. - №3-4. С. 35-37.

55. Лещенко И.В., Овчаренко С.И. Современные подходы к лечению хронической обструктивной болезни легких // Тер. архив. 2003. - №8. С. 83-87.

56. Любинец В. И. Особенности течения туберкулеза легких при поражении бронхов // Туберкулез: Респ. межвед. сб. - Київ, 1992. - Вып. 24. - С. 101 - 102.

57. Маев И.В., Бусарова Г.А. Муколитические средства в терапии хронической обстуктивной болезни легких // Лечащий врач. 2003. - №1. С. 41-47.

58. Матюшичев В.Б., Шамратова В.Г., Музафарова Д.А. Изменения параметров объёма лейкоцитов крови при заболеваниях органов дыхания // Пульмонология. 2000. - №3. С. 38-40.

59. Мельник В.М. Неефективне комплексне лікування хворих на туберкульоз легень, його причини і шляхи подолання: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - К., 1995. 42 с.

60. Мельник В.П., Садомова Г.В. Захворюваність на туберкульоз жінок репродуктивного віку в Україні // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №3. С. 50-55.

61. Медико-социальное значение хронической обструктивной болезни легких на Кубани / С.А. Павлищук, Т.В. Лукошникова, Е.Н. Туник, С.В. Плотников // Пульмонология. - 2003. - №1. С. 71-75.

62. Москаленко В.Ф., Фещенко Ю.І. Актуальні проблеми туберкульозу в Україні за останні 10 років // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №1. С. 5 7.

63. Нестеров Е.Н., Паневская Г.Н. Сурфактантная система лёгких и коррекция её нарушений при бронхолёгочных заболеваниях // Пульмонология. 2000. - №3. С. 19-25.

64. Нефедов В.Б., Соколова Т.П. Значение бронхоспазма в развитии бронхиальной обструкции при туберкулёзе лёгких. // Пробл. туберкулеза. 1999. -№1. С. 36-38.

65. Нефедов В.Б., Шергина Е.А. Клинико-физиологические проявления и патофизиологические механизмы дыхательной недостаточности при туберкулёзе и неспецифических заболеваниях легких // Пробл. туберкулеза. 1996. - №4. С. 11-14.

66. Новожилова Т.О., Стасюк І.М. Діагностика обструктивного бронхіту з посттуберкульозними змінами в легенях // Матеріали наук. праць ІІ з”їзду фтиз. і пульм. - Укр.: Київ, 1998. С. 134.

67. Новые возможности в лечении бронхообструктивного синдрома у детей / А.Б. Малахов, С.А. Макарова, М.А. Малахов и др. // Пульмонология. 2001. - №4. С. 55-59.

68. Норейко Б.В. Иммунологи