ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ МІСЦЕВОГО ЗАХИСТУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ У ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ



  • Название:
  • ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ МІСЦЕВОГО ЗАХИСТУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ У ПОЄДНАННІ З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ
  • Альтернативное название:
  • ОСОБЕННОСТИ НАРУШЕНИЙ НЕКОТОРЫХ ФАКТОРОВ МЕСТНОГО ЗАЩИТЫ И ИХ КОРРЕКЦИЯ ПРИ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ Впервые диагностированным туберкулезом ЛЕГКИХ В СОЧЕТАНИИ С хроническим обструктивным заболеванием легких
  • Кол-во страниц:
  • 120
  • ВУЗ:
  • ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ ім. Ф.Г. Яновського АМН УКРАЇНИ”
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • ДЕРЖАВНА УСТАНОВА
    ІНСТИТУТ ФТИЗІАТРІЇ І ПУЛЬМОНОЛОГІЇ
    ім. Ф.Г. Яновського АМН УКРАЇНИ”



    На правах рукопису



    ГУСАРОВА АЛІНА ЮРІЇВНА



    УДК: 616.24-002.5 - 036.12 - 007.271] -08




    ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ДЕЯКИХ ФАКТОРІВ
    МІСЦЕВОГО ЗАХИСТУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ
    НА ВПЕРШЕ ДІАГНОСТОВАНИЙ ТУБЕРКУЛЬОЗ ЛЕГЕНЬ У ПОЄДНАННІ
    З ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

    14.01.26 фтизіатрія




    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук




    Науковий керівник
    Кужко Михайло Михайлович
    доктор медичних наук, професор





    Київ - 2008











    ЗМІСТ

    стор.
    Перелік умовних позначень, символів, скорочень і термінів 4
    ВСТУП 5
    РОЗДІЛ 1. Сучасні уявлення про стан місцевого захисту при поєднанні туберкульозу легень і хронічного обструктивного захворювання легень.
    (Огляд літератури) 12
    1.1 . Особливості виникнення поєднання та перебігу туберкульозу легень
    та хронічного обструктивного захворювання легень 12
    1.2. Особливості імунологічної реактивності при поєднаному перебігу туберкульозу легень і хронічного обструктивного захворювання легень 21
    1.3. Сучасний погляд на стан сурфактантної системи легень при
    туберкульозі легень і ХОЗЛ 27
    1.4. Сучасні принципи лікування туберкульозу легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 32
    РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідження 38
    2.1. Загальна клінічна характеристика хворих 38
    2.2. Методи дослідження 42
    2.2.1. Клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження 42
    2.2.2. Методи імунологічного дослідження 44
    2.2.3. Методи дослідження сурфактантної системи легень 45
    2.2.4. Методи лікування хворих 46
    2.2.5. Методи статистичної обробки отриманих результатів 47
    РОЗДІЛ 3. Клініко-функціональні особливості перебігу туберкульозу
    легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 48
    РОЗДІЛ 4.Стан місцевого імунітету та сурфактантної системи легень при поєднаному перебігу туберкульозу легень та хронічного обструктивного захворювання легень 59
    4.1. Стан клітинних та гуморальних факторів місцевого імунітету у хворих з поєднаним перебігом туберкульозу легень і ХОЗЛ 59
    4.2. Стан сурфактантної системи легень у хворих на туберкульоз легень та при поєднанні його з хронічним обструктивним захворюванням легень 65
    РОЗДІЛ 5. Вплив фенспіриду на стан місцевого імунітету та сурфактантну систему легень у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 68
    5.1. Вплив фенспіриду in vitro на альвеолярні макрофаги, що виділені з бронхоальвеолярного змиву хворих на туберкульоз легень у поєднанні з ХОЗЛ 68
    5.2. Вплив комплексного лікування із застосуванням фенспіриду на окремі ланки місцевого імунітету у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 72
    5.3. Вплив комплексного лікування із застосуванням фенспіриду на стан
    сурфактантної системи легень у хворих на туберкульоз легень у поєднанні
    з ХОЗЛ 74
    РОЗДІЛ 6. Клінічна ефективність препарату фенспірид в комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень 76
    6.1. Динаміка клінічних симптомів та ендоскопічних ознак при поєднаному перебігу туберкульозу легень та ХОЗЛ у залежності від варіантів терапії 77
    6.2. Вплив фенспіриду на лабораторні та функціональні показники у хворих на поєднану патологію 81
    6.3. Ефективність лікування туберкульоз легень у досліджуваних хворих 84
    ЗАКЛЮЧЕННЯ 87
    ВИСНОВКИ 101
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 103
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 104








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ,
    СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

    АЛТ - аланінамінотрансфераза
    АМ - альвеолярні макрофаги
    АСТ - аспартатамінотрансфераза
    БАЗ - бронхоальвеолярний змив
    БАЛ - бронхоальвеолярний лаваж
    ЖЄЛ - життєва ємність легень
    КФ - кисла фосфатаза
    Лф - лімфоцити
    МБТ - мікобактерії туберкульозу
    МОШ - максимальна об'ємна швидкість видиху
    НГ - нейтрофільні гранулоцити
    ОФВ1 - об'єм форсованого видиху за І секунду
    ПА - поверхнева активність
    ПАРл - поверхнево-активна речовина легень
    ПН - поверхневий натяг
    ПОШ - пикова об'ємна швидкість
    ППКФ - процент поглинання кислої фосфатази
    ПТ - поверхневий тиск
    ПФ - процент фагоцитозу
    ССЛ - сурфактантна система легень
    ум. од. - умовні одиниці
    ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень
    ФЗД - функція зовнішнього дихання
    ФЧ - фагоцитарне число
    ХОЗЛ - хронічне обструктивне захворювання легень
    ШЗЕ - швидкість зсідання еритроцитів
    Ig - імуноглобулін








    ВСТУП



    Актуальність теми. Поєднання туберкульозу легень і хронічного обструктивного захворювання легень є актуальною соціально-епідеміологічною і клінічною проблемою [42, 125, 130].
    Туберкульоз у більшості країн світу став однією з найважливіших медико-соціальних проблем. Це пов’язано із високим рівнем захворюванності, інвалідності та смертності від цієї хвороби [60, 119, 142, 156, 165, 180].
    Щорічно в світі захворюють на туберкульоз до 10 млн. населення. Серед виявлених приблизно 3 млн. осіб помирають від цієї хвороби. Майже половина населення світу інфікована мікобактеріями туберкульозу [60]. За прогнозами ВООЗ, на протязі наступного десятиріччя передбачається 90 млн. нових випадків туберкульозу [121, 163]. В Україні на теперішній час склалась вкрай небезпечна ситуація щодо цієї патології. Сьогодні кількість хворих на туберкульоз в нашій країні складає 1,4 % від усієї чисельності населення [62, 103, 172]. За визначенням ВООЗ, це кваліфікується як епідемія. Офіційно епідемія туберкульозу в Україні була зареєстрована в 1995 році [103].
    У структурі захворюванності на туберкульоз відмічається збільшення розповсюджених, деструктивних, занедбаних клінічних форм. Це завдає країні значних економічних збитків за рахунок високого рівня смертності, тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих [56, 114, 183, 185].
    Згідно із загальносвітовими даними, значного поширення у структурі хвороб органів дихання також набули запальні захворювання бронхолегеневої системи неспецифічного характеру, насамперед хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ) [61, 124, 158, 162]. За даними ВООЗ, у світі нараховується понад 600 млн. хворих на ХОЗЛ і щорічно реєструється приблизно 2,7 млн. смертельних випадків [34]. Прогнозується, що до 2010 року ХОЗЛ буде четвертою за частотою причиною смерті в Європі [35, 54, 94].
    На особливу увагу заслуговує проблема поєднання туберкульозу легень і хронічних обструктивних захворювань легень, як одна з найбільш актуальних у фтизіатрії та пульмонології [79, 130, 155].
    Згідно даних різних авторів, хронічний бронхіт (ХБ) у хворих на туберкульоз легень зустрічається від 4,1 % до 87,1 % в залежності від віку пацієнтів, форми туберкульозу легень і тривалості його перебігу [16, 42].
    Поєднання вказаних захворювань ускладнює лікування туберкульозу легень збільшується термін та зменшується частота припинення бактеріовиділення і загоєння каверн, подовжується загальна тривалість лікування, збільшується кількість рецидивів та частота розвитку легеневого серця, що в цілому погіршує соціально-економічну й епідеміологічну ситуацію з туберкульозу [130].
    При вперше виявленому туберкульозі легень ХОЗЛ зустрічається у 57,4 %, при тривалості захворювання понад 4 років у 80 % випадків [53, 65].
    Часто ХОЗЛ є фактором, що сприяє розвитку туберкульозу легень. Вважається, що захворюванність на туберкульоз серед осіб з ХОЗЛ у 20 разів вища, ніж серед іншого населення [14, 53, 150].
    Хронічне запалення дихальних шляхів обумовлено комплексом морфологічних і імунопатологічних змін [45, 46, 50, 51, 87, 91, 131, 138, 139].
    Чисельні дослідження стосовно цих захворювань свідчать про важливу роль імунологічних механізмів у патогенезі як туберкульозу легень, так і ХОЗЛ [34, 35,38, 68, 69, 83].
    Встановлені особливості системних порушень імунного статусу, доведена їх роль у реалізації патологічного процесу [58, 128, 132, 133, 174]. Менше робіт, що розкривають місцеві захисні механізми [18, 63, 95, 98].
    В останні роки набули широкого застосування методи, які дозволяють більш об’єктивно охарактеризувати стан місцевого імунітету. До них належать дослідження бронхоальвеолярного змиву, який одержують шляхом бронхоальвеолярного лаважу. Бронхоальвеолярний змив містить завись вільних клітинних елементів з нижніх повітропровідних просторів та ряд біологічних речовин, які застилають поверхню альвеол сурфактант та гуморальні фактори [4, 18, 113].
    Складність структури поверхнево-активних речовин легень і велика швидкість їх обміну свідчать про те, що значна частина метаболічної активності легеневої тканини направлена на підтримку оптимальної концентрації внутрішньоклітинних сурфактантів [89, 99, 104].
    Вивчення стану місцевого імунітету та сурфактантної системи легень, як правило, проводилось окремо при туберкульозі легень і ХОЗЛ. Дотепер не проведено комплексне дослідження стану місцевих захисних механізмів при поєднанні вищезазначених захворювань.
    Крім цього, не розроблені методи корекції порушень як місцевого імунітету, так і сурфактантної системи легень.
    На даний час існує препарат, який володіє протизапальною та, можливо, імуномоделюючою дією, - фенспірид (ереспал).
    За механізмом дії фенспірид не належить ні до стероїдних, ні до нестероїдних протизапальних ліків. Він гальмує проникнення кальцію, який активує фосфоліпазу А2, у клітину. Завдяки цьому активність цього ферменту знижується. А це, у свою чергу, блокує запуск циклооксигеназного та ліпооксигеназного шляхів метаболізму арахідонової кислоти. Вищезазначені процеси призводять до зменшення синтезу простогландинів і лейкотриєнів, відповідальних за підтримку запального процесу і бронхіальної гіперсекреції [7, 8, 32, 94, 112, 179].
    Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Робота є фрагментом НДР Розробити критерії діагностики ранньої стадії хронічного бронхіту та вивчити патогенетичний взаємозв’язок між ним та туберкульозом легень” № держреєстрації 0101U000383 (2001 2003) та НДР Розробити раціональні схеми лікування хворих на туберкульоз легень в поєднанні з хронічним бронхітом” № держреєстрації 0104U000935 (2004 2006), які виконані у межах галузевих програм наукових досліджень у відділенні фтизіопульмонології ДУ Інститут фтизіатрії i пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” під керівництвом д. мед. н., професора Кужка М.М.
    Мета дослідження. Підвищення ефективності комплексного лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень шляхом корекції порушень факторів місцевого захисту.

    Задачі дослідження:
    1. Вивчити клініко-ренгенологічні, функціональні та бронхологічні особливості перебігу туберкульозу легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень.
    2. Визначити особливості стану місцевого імунітету у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень.
    3. З’ясувати роль сурфактантної системи легень у розвитку сумісного захворювання на туберкульоз легень і хронічне обструктивне захворювання легень.
    4. З’ясувати особливості впливу препарату фенспірид in vitro на альвеолярні макрофаги, які виділені з бронхоальвеолярного змиву.
    5. Вивчити дію препарату фенспірид на місцевий імунітет та сурфактантну систему у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень.
    6. Розробити раціональні схеми застосування фенспіриду для підвищення ефективності лікування хворих на поєднану патологію.
    Об’єкт дослідження вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень.
    Предмет дослідження - місцевий імунітет та сурфактантна система легень при вперше діагностованому туберкульозі легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень.
    Методи дослідження: клінічні, рентгенологічні, функціональні, бронхологічні, імунологічні, біохімічні. Обробку отриманих даних проводили з використанням математико-статистичних методів.
    Наукова новизна роботи.
    На підставі комплексного дослідження встановлені особливості клінічної симптоматики вперше діагностованого туберкульозу легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, які проявляються більш тяжким перебігом вищезазначених захворювань при їх поєднанні.
    Виявлені особливості цитограми бронхоальвеолярного змиву у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, які полягають у зменшенні числа альвеолярних макрофагів та підвищенні відсотку лімфоцитів; порушенні функціонального стану клітин бронхоальвеолярного змиву - зниженні адгезивної і поглинальної здатностей альвеолярних макрофагів, зниженні життєздатності клітин бронхоальвеолярного змиву на тлі підвищення їх кількості.
    Встановлено, що у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень знижені показники поверхневої активності сурфактанту. Виявлені взаємозв’язки між показниками сурфактантної системи легень і клітинним складом бронхоальвеолярного змиву, характер змін яких у ході лікування має діагностичне та прогностичне значення.
    У пробах in vitro встановлено позитивний вплив фенспіриду на функціональну активність альвеолярних макрофагів, які виділені з бронхоальвеолярного змиву.
    Відзначено, що фенспірид стимулює проліферативні процеси та зменшує катаральні явища у слизовій оболонці бронхів.
    Вперше обґрунтована доцільність клінічного застосування фенспіриду, як патогенетичного засобу, який достовірно підвищує ефективність комплексного лікування хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень за рахунок більш швидкої позитивної динаміки з боку основних клінічних проявів, ендоскопічної картини та скорочення на (0,9 ± 0,3) місяця термінів загоєння деструктивних змін у легенях.
    Розроблена оптимальна схема застосування фенспіриду у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень при поєднанні його з хронічним обструктивним захворюванням легень І-ІІ стадії стабільного перебігу.
    Практичне значення. Одержані дані поширюють уяву про стан місцевих захисних механізмів при туберкульозі легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень, обґрунтовують доцільність корекції порушень у різних ланках локального імунітету при проведенні комплексної терапії. Включення фенспіриду до стандартних схем лікування дозволяє підвищити ефективність лікувальних заходів у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень на 16,9 % за рахунок більш ранньої ліквідації основних клінічних проявів поєднаного захворювання та скорочення на (0,9 ± 0,3) місяця тривалості лікування.
    Впровадження результатів дослідження в практику. Результати роботи впроваджені в практику ДУ Інститут фтизіатрії і пульмонології ім Ф.Г. Яновського АМН України”, Запорізької академії післядипломної освіти, Запорізького, Херсонського обласних протитуберкульозних диспансерах, міських протитуберкульозних закладах м. Запоріжжя №№ 1, 2, 3, 4, базових протитуберкульозних диспансерах області - Бердянському та Мелітопольському.
    Особистий внесок здобувача. Автором дисертації самостійно проведено планування досліджень, патентний пошук, огляд літератури. Дисертант здійснював відбір пацієнтів для дослідження, їх курацію та лікування, аналізував медичну документацію обстежених хворих; провів наукові дослідження, узагальнив і статистично обробив отримані результати, зіставив їх з літературними даними. Висновки і практичні рекомендації на основі проведених досліджень сформульовані автором разом із науковим керівником.
    Апробація роботи. Основні положення дисертації представлені на Обласній науково-практичній конференції фтизіатрів і пульмонологів Актуальні питання організації лікування хворих на туберкульоз та хронічні обструктивні захворювання легень”, Запоріжжя (2005), науково-практичній конференції молодих вчених, присвяченої 145-річчю Харківського медичного товариства, Харків (2006), засіданні Асоціації фтизіатрів, Запоріжжя (2006), 67-й Підсумковій науково-практичній конференції Запорізької медичної академії післядипломної освіти (2006), науково-практичній конференції ДУ Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України” (2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні проблеми фтизіатрії та пульмонології в умовах промислового мегаполіса”, Запоріжжя (2007).
    Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, з них 6 статей - у профільних періодичних виданнях, що рекомендовані ВАК України (з них 2 самостійні), решта 3 у вигляді тез доповідей на конференціях та в матеріалах з’їздів. Отримано 2 посвідчення на раціоналізаторські пропозиції. Складено інформаційний лист Спосіб лікування хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень із застосуванням фенспіриду” (Київ, 2006).

    Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 120 сторінках друкованого тексту, проілюстрована 6 рисунками, містить 26 таблиць. Вона складається зі вступу, огляду літератури, розділу Матеріали і методи дослідження”, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку літератури, який налічує 185 джерел, з яких 147 кирилицею, 38 латиницею.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ



    У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі сучасної фтизіатрії - виявлення особливостей порушень факторів місцевого захисту у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та їх корекція шляхом застосування препарату фенспірид, що суттєвого зменшує прояви респіраторних симптомів, підвищує показники ФЗД, зменшує явища запалення трахеобронхіального дерева і, таким чином, позитивно впливаючи на перебіг супутнього захворювання, призводить до підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз легень.
    1. Поєднання вперше діагностованого туберкульозу легень з хронічним обструктивним захворюванням легень характеризується більш тяжкою клінічною картиною, порушенням вентиляційної функції легень переважно за обструктивним типом, наявністю значного відсотку катаральних (65,0 %) та гнійних (15,0 %) форм ендобронхіту при ендоскопічному дослідженні.
    2. При туберкульозі легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень виявлені суттєві порушення місцевого імунітету, які проявляються у підвищенні кількості клітин у бронхоальвеолярному змиві до (1,01 ± 0,04x106) та зниженням їх життєздатності - до (51,4 ± 3,1) %, порушенням співвідношення клітин у бронхоальвеолярному змиві - зменшення числа АМ до (68,6 ± 1,4) % та підвищення проценту Лф до (20,6 ± 1,2) %, дисфункцією альвеолярних макрофагів - зниженням їх адгезивної - (26,4 ± 2,6) % та поглинальної здатності - ПФ склав (33,9 ± 2,4) %, ФЧ (2,0 ± 0,4) ум. од.
    3. У хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень відмічається зниження поверхневої активності сурфактанту, що проявилось підвищенням поверхневого натягу - (39,6 ± 0,9) мН/м і зниженням індексу стабільності - (0,50 ± 0,03) ум. од.
    4. Виявлена кореляційна залежність між показниками сурфактантної системи легень і клітинним складом бронхоальвеолярного змиву. Встановлена суттєва діагностична значимість взємозв’язків між показниками клітинного складу БАЗ. Характер змін вищезазначених зв’язків у процесі лікування та їх виразність дозволяє прогнозувати перебіг захворювання та оцінити ефективність терапії, що проводиться.
    5. Фенспірид in vitro позитивно впливає на функціональну активність альвеолярних макрофагів, які виділені з бронхоальвеолярного змиву хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень підвищує їх фагоцитарну активність.
    Ефективність стимуляції поглинальної здатності альвеолярних макрофагів може бути використана як прогностичний тест для оцінки доцільності призначення цього препарату та визначення ефективності його дії.
    6. Використання патогенетичного препарату фенспірид у комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень вірогідно підвищує життєздатність клітин (на 19,5 %), виділених з бронхоальвеолярного змиву, нормалізує їх кількість та співвідношення, значно підвищує функціональну активність альвеолярних макрофагів (ПФ підвищився на 10,5 %), а також позитивно впливає на кількість та виразність кореляційних зв’язків між показниками сурфактантної системи легень та клітинами БАЗ.
    7. Тривале, протягом 3-х місяців, застосування препарату фенспірид у дозі 80 мг 2 рази на добу на тлі стандартної протитуберкульозної та бронхолітичної терапії є ефективним способом лікування хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень. Це сприяє більш швидкому зникненню симптомів інтоксикації, зменшенню бронхолегеневої симптоматики, виразному поліпшенню показників ФЗД, зменшенню явищ запалення трахеобронхіального дерева у більшості хворих та скороченню строків загоєння деструктивних змін у легенях - на (0,9 ± 0,3) місяця, що, в цілому, підвищує ефективність терапії на 16,9 % та зменшує термін стаціонарного етапу лікування хворих на поєднану патологію.







    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ



    1. З метою підвищення ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень рекомендується застосовувати препарат фенспірид у комплексі з протитуберкульозною та бронхолітичною терапією.
    2. Для лікування хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень фенспірид слід назначати у найбільш ранні строки, терміном не менше 3-х місяців у дозі 80 мг 2 рази на добу до прийому їжі.
    3. При застосуванні фенспіриду побічні ефекти майже не спостерігались - у 5,3 % пацієнтів прийом препарату супроводжувався виникненням нудоти, що усувалось прийомом фенспіриду після їжі.









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



    1. Абросимов В.Н., Шутов А.В. О влиянии лекарственных препаратов на одышку // Пульмонология. 2003. - №1. С. 100-105.
    2. Авдеев С.А., Чучалин А.Г. Применение шкал оценки тяжести в интенсивной терапии и пульмонологии // Пульмонология. 2001. - №1. С. 77-91.
    3. Аверьянов А.В., Пашкова Т.Л. Сухой кашель // Пульмонология. 1999. - №3. С. 83-88.
    4. Алексеевских Ю.Г., Маринушкин А.М., Баринова М.В. Состояние аэрогематического барьера при некоторых заболеваниях легких // Врачебное дело. 1991. - №11. С. 26-31.
    5. Апоптоз нейтрофілоцитів та його роль в патогенезі запальних процесів в легенях туберкульозного та неспецифічного генезу / І.Ф. Ільїнська, О.М. Рекалова, Л.В. Ареф’єва та ін. // Укр. пульмонол. журн. 2007. - №2. С. 32-38.
    6. Баскакова А.Е. Хроническая обструктивная болезнь лёгких и организация длительной кислородотерапии на дому // Пульмонология. 1999. - №3. С. 24-27.
    7. Безлепко А.В. Опыт длительного применения эреспала при лечении больных хроническим обструктивным бронхитом // Пульмонология. 2001. - №2. С. 80-90.
    8. Безлепко А.В. Опыт длительного применения фенспирида (эреспала) при лечении больных хроническим обструктивным бронхитом (сообщение второе) // Пульмонология. 2002. - №3. С. 76-82.
    9. Березовский В.А., Горчаков В.Ю. Поверхностно-активные вещества легкого. Киев: Наук. думка. - 1982. 168 с.
    10. Биркун А.А., Нестеров Е.Н., Кобозев Г.В. Сурфактант легких К.: Здоров’я. - 1981. 160 с.
    11. Бронхопульмонология: Монография / Г.И. Лукомский, М.Л. Шулутко, М.Г. Виннер, А.А. Овчинников.- М.: Медицина, 1982.- 398 с.
    12. Бронходилатационный тест у больных с хронической обструктивной болезнью легких / А.В. Черняк, С.Н. Авдеев, Т.Л. Пашкова, З.Р. Айсанов // Пульмонология. 2003. - №1. С. 51-56.
    13. Бутенко З.А., Глузман Д.Ф., Зак К.П. Цитохимия и электронная микроскопия клеток кроветворных органов. Киев: Здоровье. 1974. 380 с.
    14. Валецький Ю.М. Частота та аналіз супутньої хронічної патології хворих на туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №2. С. 132.
    15. Величковский Б.Т. Молекулярные и клеточные основы экологической пульмонологии // Пульмонология. 2000. - №3. С. 10-18.
    16. Вильдерман А. М. Туберкулез и неспецифические заболевания легких // Пробл. туберкулеза. - 1991. - № 2. - С. 74-76.
    17. Вплив дексаметазону in vitro на функціональну активність імунокомпетентних клітин у хворих на туберкульоз легень / О.Р. Панасюкова, Л.П. Кадан, К.Ф. Чернушенко, А.С. Фірсова // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №2. С. 50-52.
    18. Гедымин Л.Е., Ловачева О.В. Морфология легких и клеточный состав бронхоальвеолярного смыва при туберкулемах // Пробл. туберкулеза. 1996. - №3. С. 48-52.
    19. Герасимов А.Н. Современные возможности и проблемы статистической обработки медицинских данных // Пробл. туберкулеза 2000. - №4. С. 41- 43.
    20. Даниляк И.Г. Кашель: этиология, патофизиология, диагностика, лечение // Пульмонология. 2001. - №3. С. 33-37.
    21. Дворецкий Л.И. Пожилой больной хронической обструктивной болезнью лёгких // Пульмонология. 2001. - №1. С.105-118.
    22. Дидковский Н.А., Дворецкий Л.И. Наследственные факторы и местная защита при неспецифических заболеваниях легких. - Москва: Медицина, 1990. 234с.
    23. Динамика показателей качества жизни у больных хроническим бронхитом в процессе лечения / С.В. Ловицкий, А.А. Новик, В.И. Трофимов и др. // Пульмонология. 2002. - №5. С. 25-28.
    24. Динаміка захворюваності та смертності від туберкульозу до і під час епідемії: тенденції та регіональні особливості / В.М. Мельник, І.О. Новожилова, А.М. Приходько, О.Р. Сметаніна // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №1. С. 53-55.
    25. Донцова О.В., Процюк Р.Г. Эндоскопические особенности течения хронического бронхита при заместительной сурфактантной терапии // Врачебное дело. 2003. - №3-4. С. 49-52.
    26. Дудка П.Ф., Ільницький Р.І., Соколова Л.І. Сучасні аспекти впливу фенспіриду на жирнокислотний метаболізм, імунологічну реактивність та гемореологічний статус при хронічному обструктивному захворюванні легень // Лікарська справа. Врачебное дело. 2005. - №7. С. 60-64.
    27. Жданов В.Ф. О противовоспалительном лечении хронических бронхитов // Пульмонология 2002. - №5. С.102-107.
    28. Жингель И.П. Туберкулёз бронхов проблема бронхологии или фтизиатрии? // Пробл. туб. 2000. - №4. С. 43-46.
    29. Значение бронхоспазма в развитии бронхиальной обструкции при заболеваниях лёгких / В.Б. Нефедов, Е.А. Шергина, Л.А. Попова, Т.П. Соколова // Пробл. туберкулеза. 2001. - №2. С. 37-40.
    30. Зонис Я.М. Немедикаментозная реабилитация больных обструктивными заболеваниями лёгких // Пульмонология. 2000. - №4. С. 83-87.
    31. Ивчик Т.В. К оценке диагностического и прогностического значения функциональной активности альвеолярных макрофагов у больных хроническим бронхитом / Клиника и лечение хронического бронхита. Л., 1980. С. 40-44.
    32. Игнатьев В.А., Киселева Е.А., Титова О.Н. Влияние Эреспала на эффективность терапии ХОБЛ холинолитиком продленного действия // Пульмонология. 2006. - №6. С. 65-70.
    33. Изменение качества жизни у больных хроническим обструктивным брохитом под влиянием сальметерола / Е.И. Шмелев, Н.М. Шмелева, Н.А. Дидковский и др. // Пульмонология. 2000. - №4. С. 78-82.
    34. Ільницький Р.І. Особливості імунологічної реактивності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень // Укр. пульмонол. журн. 2007. - №2. С. 21-25.
    35. Кайдашев І.П., Бойко Д.М., Горбатенко В.В. Використання антигомотоксичних препаратів у комплексній терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №1. С. 27-32.
    36. Калинина Е.Е., Жук Н.А., Приймак А.А. Реабилитация больных ХНЗЛ в амбулаторных условиях на базе противотуберкулёзного диспансера // Пульмонология. 2001. - №1. С. 28-35.
    37. Калинина Е.П., Исаченко Е.В., Цывкина Г.И. Цитокиновый дисбаланс у больных хроническим обструктивным бронхитом // Клиническая медицина. 2003. - №7. С. 25-27.
    38. Калініченко Ю.М., Островський М.М. Оцінка інтерлейкінового профілю при хронічному обструктивному захворюванні легень // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №1. С. 33-34.
    39. Клиническая классификация дыхательных и гемодинамических нарушений при заболеваниях лёгких // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №1. С. 30-32.
    40. Клиническая иммунология и аллергология // Монография в 3-х томах / Перевод с нем. / Под ред. Л. Йегера. М.: Медицина, 1986. Т.1. 480 с., ил.
    41. Клиническая иммунология и аллергология // Монография в 3-х томах / Перевод с нем. / Под ред. Л. Йегера. М.: Медицина, 1986. Т.3. 448 с.
    42. Клінічні особливості поєднаного перебігу туберкульозу легень і хронічного бронхіту / М.М. Кужко, С.М. Куріло, Л.М. Процик та ін. // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №3. С. 29-32.
    43. Клиническая эффективность бронхолитической терапии у больных хроническими обструктивными заболеваниями лёгких / А.С. Шальмин, И.М. Фуштей, О.А. Савченко и др. // Запорожский мед. журн. 2003. - №4. С. 91-92.
    44. Козлова Л.И., Чучалин А.Г., Айсанов З.Р. Принципы формирования функционального диагноза у больных с хронической обструктивной болезнью легких в сочетании с ишемической болезнью сердца // Пульмонология. 2003. - №3. С. 37-42.
    45. Кокосов А.Н. Реабилитация больных нетуберкулёзными заболеваниями бронхов и лёгких: наш опыт и взгляд на перспективу проблемы // Пульмонология. 2000. - №4. С. 43-47.
    46. Кокосов А.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких у взрослых // Хроническая обструктивная патология легких у взрослых и детей: Руководство / Под ред. А.Н. Кокосова. Санкт-Петербург: СпецЛит, 2004. С. 13-104.
    47. Кокосов А. Н. Хронический бронхит и обструктивная болезнь лёгких // Международный медицинский журнал. 2000. - №4. С. 24-26.
    48. Колпакова А.Ф. О связи нарушений функции внешнего дыхания у больных хроническими обструктивными заболеваниями лёгких со степенью антропогенного загрязнения среды обитания населения крайнего севера // Пульмонология. 2003. - №3. С. 28-31.
    49. Коррекция иммунных нарушений у больных хроническим бронхитом неоселеном / Е.П. Калинина, Н.С. Журавская, Г.И. Цывкина, Н.В. Козявина // Клиническая медицина. 2003. - №3. С. 43-46.
    50. Костромина В.П., Ярощук Л.Б. Заболевания органов дыхания: взгляд на проблему с точки зрения гомотоксикологии и возможности антигомотоксической терапии в лечении заболеваний дыхательной системы // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №2. С. 21-23.
    51. Кругликов Г.Г., Величковский Б.Т., Чучалин А.Г. Морфологическая характеристика хронического обструктивного бронхита // Пульмонология. - 2003. - №3. С. 16-19.
    52. Куницына Ю.Л., Шмелёв Е.И. Противовоспалительная терапия больных при хронической обструктивной болезни лёгких // Пульмонология. 2003. - №1. С. 111-116.
    53. Куріло С.М. Закономірності формування поєднання туберкульозу легень і хронічного бронхіту (розповсюдженість, патогенез, діагностика, лікування): Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. К., 2004. 32 с.
    54. Лебедева И.В., Кудрин А.В., Романов В.А. Госпитализированная заболеваемость по болезням органов дыхания населения промышленного города // Врачебное дело. - №3-4. С. 35-37.
    55. Лещенко И.В., Овчаренко С.И. Современные подходы к лечению хронической обструктивной болезни легких // Тер. архив. 2003. - №8. С. 83-87.
    56. Любинец В. И. Особенности течения туберкулеза легких при поражении бронхов // Туберкулез: Респ. межвед. сб. - Київ, 1992. - Вып. 24. - С. 101 - 102.
    57. Маев И.В., Бусарова Г.А. Муколитические средства в терапии хронической обстуктивной болезни легких // Лечащий врач. 2003. - №1. С. 41-47.
    58. Матюшичев В.Б., Шамратова В.Г., Музафарова Д.А. Изменения параметров объёма лейкоцитов крови при заболеваниях органов дыхания // Пульмонология. 2000. - №3. С. 38-40.
    59. Мельник В.М. Неефективне комплексне лікування хворих на туберкульоз легень, його причини і шляхи подолання: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. - К., 1995. 42 с.
    60. Мельник В.П., Садомова Г.В. Захворюваність на туберкульоз жінок репродуктивного віку в Україні // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №3. С. 50-55.
    61. Медико-социальное значение хронической обструктивной болезни легких на Кубани / С.А. Павлищук, Т.В. Лукошникова, Е.Н. Туник, С.В. Плотников // Пульмонология. - 2003. - №1. С. 71-75.
    62. Москаленко В.Ф., Фещенко Ю.І. Актуальні проблеми туберкульозу в Україні за останні 10 років // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №1. С. 5 7.
    63. Нестеров Е.Н., Паневская Г.Н. Сурфактантная система лёгких и коррекция её нарушений при бронхолёгочных заболеваниях // Пульмонология. 2000. - №3. С. 19-25.
    64. Нефедов В.Б., Соколова Т.П. Значение бронхоспазма в развитии бронхиальной обструкции при туберкулёзе лёгких. // Пробл. туберкулеза. 1999. -№1. С. 36-38.
    65. Нефедов В.Б., Шергина Е.А. Клинико-физиологические проявления и патофизиологические механизмы дыхательной недостаточности при туберкулёзе и неспецифических заболеваниях легких // Пробл. туберкулеза. 1996. - №4. С. 11-14.
    66. Новожилова Т.О., Стасюк І.М. Діагностика обструктивного бронхіту з посттуберкульозними змінами в легенях // Матеріали наук. праць ІІ з”їзду фтиз. і пульм. - Укр.: Київ, 1998. С. 134.
    67. Новые возможности в лечении бронхообструктивного синдрома у детей / А.Б. Малахов, С.А. Макарова, М.А. Малахов и др. // Пульмонология. 2001. - №4. С. 55-59.
    68. Норейко Б.В. Иммунологические аспекты фтизиатрии: Монография.- Севастополь: Вебер”, 2003.- 231 с.
    69. Норейко Б.В., Норейко С.Б. Практические аспекты хронического бронхита // Укр. пульмонол. журн. 2000. - №1. С. 15-21.
    70. Норейко Б.В., Норейко С.Б. Фармакотерапия хронических обструктивных заболеваний легких // Укр. пульмонол. журн. 2000. - №3. С. 29-32.
    71. Норейко С.Б., Мирошниченко Н.И., Лепшина С.М. Частота и характер патологических изменений бронхов у больных туберкулезом легких // Укр. пульмонол. журн. 2002. - №1. С. 44-47.
    72. Обоснование дифференцированного использования неспецифических патогенетических средств в комплексном лечении больных туберкулёзом лёгких / Е.В. Старостенко, Р.П. Селицкая, А.М. Салпагаров и др. // Пульмонология. 2001. -№1. С. 12-15.
    73. Общие проблемы фтизиатрии, онкологии и пульмонологии в выявлении бронхолёгочной патологии / Н.А. Жук, А.А. Приймак, М.В. Левченко и др. // Пульмонология. 2000. - №4. С. 6-10.
    74. Овчаренко С.И., Малова Е.В., Передельская О.А. Оценка клинической эффективности халиксола в комплексном лечении больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой // Пульмонология. 2001. - №1. С. 56-59.
    75. Овчинников А.А. Патогенез и дифференциальная диагностика хронического кашля // Пульмонология. 2002. - №4. С. 92-98.
    76. Оксидантный и антиоксидантный статус больных хроническим бронхитом и пневмонией / Г.В. Трубников, Б.Я. Варшавский, Л.П. Галактионова и др. // Пульмонология. 2002. - №4. С. 37-40.
    77. О механизмах развития легочной гипертензии при хронической обструктивной болезни легких / М.А. Бородина, Л.А. Мерзликин, В.В. Щетинин и др. // Пульмонология. 2003. - №3. С. 120-124.
    78. Орлова Г.П., Яковлева Н.Г. Бронхообструктивный синдром при пылевых заболеваниях легких // Пульмонология. 2003. - №1. С. 25-28.
    79. Особенности течения и лечения туберкулёза лёгких у детей при сочетании его с неспецифическими заболеваниями органов дыхания / Л.А. Митинская, В.Ф. Елуфимова, Т.М. Гнездилова, Н.В. Юхименко // Пробл. туберкулеза. 1996. - №2. С. 13-16.
    80. Патогенетическое обоснование применения препаратов экзогенных сурфактантов у больных синдромом острого легочного повреждения / А.К. Загорулько, А.А. Бабанин, А.Л. Потапов и др. // Укр. пульмонол. журн. 2000. - №2. С. 39-41.
    81. Патогенетическое обоснование применения фенспирида (эреспала) при бронхиальной астме у детей / С.В. Лукьянов, А.С. Духанин, Е.В. Середа и др. // Пульмонология. 2001. - №4. С. 59-64.
    82. Перцева Т.А., Онищенко Т.С. Эффективность длительной бронхолитической терапии у больных хроническим обструктивным бронхитом // Укр. пульмонол. журн. 2002. - №2. С. 13-16.
    83. Петренко В.І., Варченко Ю.А., Малиновська Т.В. Рівень специфічних протитуберкульозних та загальних імуноглобулінів як ознака типу імунної відповіді у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. 2006. - №2. С. 42-45.
    84. Петренко В.І. Метаболізм лейкотриєнів у хворих на туберкульоз легень // Укр. пульмонол. журн. 1997. - №2. С. 32-33.
    85. Петренко В.И. Некоторые методы коррекции бронхиальной проходимости у больных хроническим обструктивным бронхитом // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №3. С. 35-36.
    86. Петренко В.І. Пікас О.Б. Паління як фактор ризику розвитку патологічних процесів в органах дихання та його вплив на сурфактант легень // Укр. пульмонол. журн. 2002. - №1. С. 18-20.
    87. Петренко В. И. Показатели системы фибринолиза у больных хроническим обструктивным бронхитом // Укр. пульмонол. журн. 2002. - №2. С. 39-40.
    88. Петренко В.М. Туберкульоз легень та супутні захворювання // Укр. пульмонол. журн. 1993. - №1. С. 39-41.
    89. Пилипчук Н.С., Процюк Р.Г. Диагностическая ценность сурфактантов при специфической и неспецифической патологии легких. Кислородное голодание и способы коррекции гипоксии К.: Наукова думка. 1990. С. 29-34.
    90. Полівода С.М., Кривенко В.І., Євченко Л.М. Оцінка якості життя хворих на хронічний обструктивний бронхіт у залежності від стадії захворювання // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №4. С.30-33.
    91. Попович Ю. Ю. Обмін деяких вітамінів і стан перекисного окислення ліпідів у хворих на хронічний обструктивний бронхіт і гостру пневмонію // Укр. пульмонол. журн. 1997. - №3. С. 65-66.
    92. Порушення бронхіальної прохідності у хворих з метатуберкульозними змінами / Л.М. Процик, М.М. Кужко, Р.С. Давида та ін. // Матеріали наук. праць ІІ з¢їзду фтиз. і пульм. Укр., Київ, 1998. С. 189.
    93. Посібник з клінічної лабораторної діагностики / В.Г. Денисюк, І.М. Ганджа, Я.І. Виговська та ін. / За ред. В.Г. Денисюка. К.: Здоров¢я, 1992. 296 с.
    94. Применение эреспала у больных хронической обструктивной болезнью легких / Е.Б. Букреева, С.В. Нестерович, Е.А. Дементьева и др. // Пульмонология. 2004. - №2. С. 102-107.
    95. Процюк Р.Г., Веселовський Л.В., Биченко О.В. Оцінка поверхневоактивних властивостей легеневого сурфактанта при інгаляційному введенні протитуберкульозних препаратів // Укр. пульмонол. журн. 2007. - №2. С. 61-65.
    96. Процюк Р.Г. Роль сурфактанта в барьерной функции легких // Укр. пульмонол. журн. 1995. - №3. С. 31-34.
    97. Пухлик В.М. Руководство по практической иммунодиагностике и иммунотерапии: Монография. Винница: Иммунологический центр”, 1992. 118с.
    98. Разумный Р.В. Динамика показателей сурфактантного гомеостаза и микроциркуляции у больных с хроническим обструктивным бронхитом в условиях дифференцированной терапии // Укр. хіміотерапевт. журн. 2001. - №3. С. 31-36.
    99. Разумный Р.В. Сурфактант легких и сыворотки крови у больных хроническим обструктивным бронхитом в условиях дифференцированной терапии // Врачебное дело. 2002. - №3-4. С. 58-63.
    100. Раков А.Л., Синопальников А. И. Диагностика и дифференциальная диагностика бронхиальной астмы и хронического обструктивного бронхита с позиции врача общей практики // Клиническая медицина. 1999. - №1. С. 54-57.
    101. Ребров А.П., Худзик Л.Б., Морозова Т.И. Состояние противоинфекционной защиты у больных хроническим бронхитом // Пробл. туберкулеза. 1996. - №2. С. 47-50.
    102. Репик В.И., Чуканов В.И. Актуальные проблемы туберкулёза органов дыхания: эпидемиология, диагностика, клиника, лечение // Пульмонология. 2000. - №1. С. 70-77.
    103. Речкіна О.О., Куц В.В. Епідеміологічні аспекти дитячого туберкульозу в Україні // Укр. пульмонол. журн. 2007. - №2. С. 53-56.
    104. Родіонова В.В. Сурфактант легень як біологічна мембрана. Стан та зміни при лікуванні ХОБ // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №2. С. 43-45.
    105. Савченко В.М. Формализованная система базовых клинических показателей для оценки состояния больных с хроническими необструктивными и обструктивными болезнями легких // Укр. пульмонол. журн. 2001. - №2. С. 46-50.
    106. Сапин М.Р., Этинген Л.Е. Иммунная система человека. М.: Медицина, 1996. 304 с., ил.
    107. Сидоренко А.С. Пособие по эндоскопии: Монография. 2-е изд., испр. и доп. К.: Вища школа. Головное изд-во, 1983. 302 с.
    108. Соколов А.С. Фенспирид (эреспал) в лечении обструктивных заболеваний лёгких // Пульмонология. 2001. - №1. С. 101-104.
    109. Солдатченко С.С., Иванова И.В., Савченко В.М. Клинико-функциональные варианты хронического обструктивного бронхита в фазе клинической ремиссии // Укр. пульнонол. журн. 2000. - №2. С. 11-14.
    110. Состояние мукоцилиарного клиренса у больных туберкулезом легких / В.П. Филиппов, А.Т. Блиадзе, А.Т. Сигаев и др. // Пробл. туберкулеза. 1991. - №1. С. 6-8.
    111. Спиральная компьютерная томография с функциональными пробами в диагностике хронических обструктивных болезней легких / А.Ю.Васильев, Н.К. Витько, Н.Н. Тришина и др. // Клиническая медицина. 2003. - №8. С. 29-31.
    112. Суворкина И.В. Эффективность применения фенспирида (эреспала) в лечении больных хроническим обструктивным заболеванием легких тяжелого течения // Укр. пульмонол. журн. 2005. - №3. С. 28-31.
    113. Сурфактантная система при заболеваниях легких у взрослых // Анестезиология и реаниматология / Г.А. Ливанов, А.Н. Лодягин, Е.И. Мартынова и др. 2004. - №6. С. 58-62.
    114. Суховская О.А., Илькович М.М., Игнатьев В.А. Исследование качества жизни при заболеваниях органов дыхания // Пульмонология. 2003. - №1. С. 96-100.
    115. Тышко Н.А., Гавриленко Т.И. Определение адгезивной способности фагоцитирующих клеток при саркоидозе // Клиническая лабораторная диагностика. 1992. - №7-8. С. 25-27.
    116. Факторы риска хронической обструктивной болезни легких / Т.В. Ивчик, А.Н. Кокосов, Г.Д. Янчина. и др. // Пульмонология. 2003. - №3. С. 6-15.
    117. Фещенко Ю.І. Актуальні питання фтизіатрії і пульмонології в Україні // Укр. пульмонол. журн. 1993. - №1. С. 8-10.
    118. Фещенко Ю.И., Гаврисюк В.К. Хронические обструктивные заболевания легких: классификация, диагностика, лечение // Ліки України. 2004. - № 7-8. С. 22-25. / - №9. С. 14-17.
    119. Фещенко Ю.І. Мельник В.М. Медико-соціальні та організаційні аспекти фтизіопульмонології // ІІ з”їзд фтизіатрів і пульмонологів України: Тез. Доп. К., 1998. С. 19-23.
    120. Фещенко Ю.І. Мельник В.М. Медичні аспекти боротьби з туберкульозом // Укр. пульмонол. журн. 2005. - №2. С. 5-8.
    121. Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Туберкульоз легень в період епідімії: епідеміологічні, клініко-діагностичні, лікувально-профілактичні та організаційні аспекти. К.: Логос, 1998. 280 с.
    122. Фещенко Ю.І., Мельник В.М. Фтизіоепідеміологія. - Київ: Здоров’я, 2004. 624 с.
    123. Фещенко Ю.И. Новые подходы в лечении и диагностике хронического обструктивного бронхита // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №1. С. 5-11.
    124. Фещенко Ю.И. Проблемы хронических обструктивных заболеваний легких // Укр. пульмонол. журн. 2002. - №1. С. 3-10.
    125. Фещенко Ю.І. Сучасні проблеми пульмонології // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №1. С. 3-8.
    126. Фещенко Ю.И. Фармакотерапия хронических обструктивных заболеваний лёгких // Укр. пульмонол. журн. 2002. - №2. С. 5-9.
    127. Фещенко Ю.И., Яшина Л.А. Хронические обструктивные заболевания легких // Доктор. 2004. - №2. С. 27-30.
    128. Функциональная активность нейтрофилов у больных хронической обструктивной болезнью легких / Л.А. Колодкина, Т.П. Сесь, Н.И. Александрова, И.В. Походзей // Пробл.туберкулеза и болезни легких. 2003. - №7. С. 58-60.
    129. Фримель Х., Брок Й. Основы иммунологии / Пер. с нем. 5-е изд. М.: Мир, 1986. 254 с., ил.
    130. Хроническая обструктивная болезнь у больных туберкулёзом лёгких / В.Ю. Мишин, С.П. Завражнов, А.Э. Радзевич и др. // Пульмонология. 2003. - №3. С. 92-97.
    131. Цитооксидантные маркеры воспаления в оценке эффективности дифференцированной терапии тяжелых форм обструктивных заболеваний легких / Ю.И. Горинштейн, В.А. Шестовицкий, А.В. Кулигина-Максимова и др. // Клиническая медицина. 2003. - №7. С. 28-31.
    132. Чернушенко Е.Ф. Актуальные проблемы иммунологии во фтизиатрии и пульмонологии // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №2. С. 94-96.
    133. Чернушенко Е.Ф., Когосова Л.С. Иммунологические исследования в клинике: Монография. К.: Здоров¢я, 1978. 160 с.
    134. Чернушенко Е.Ф., Фещенко Ю.И. Принципы иммунодиагностики и иммунотерапии при заболеваниях легких // Укр. пульмонол. журн. 2000. - №2. С. 5-8.
    135. Чуканов В.И., Касымов И.А. Проблемы лечения больных туберкулезом легких // Пробл. туберкулеза. 1997. - №4. С. 17-19.
    136. Шальмин А.С., Герман А.К., Ахтырский А.И. Эндобронхиальная терапия при туберкулезе и неспецифических заболеваниях легких // Метод. рекомендации. Запорожье: 1996. 82 с.
    137. Шестакова К.Г., Христич Т.М. Хронічний бронхіт у осіб похилого та старечого віку: особливості епідеміології, патогенезу, діагностики та реабілітації // Укр. пульмонол. журн. 2002. - №2. С. 58-62.
    138. Шестовицкий В.А., Горинштейн Ю.И., Кулагина-Максимова А.В. Цитооксидантные маркеры воспаления у больных с тяжелыми формами обструктивной патологии легких // Пульмонология. 2003. - №3. С. 31-36.
    139. Школьник М.А., Буторов И.В. Показатели окислительного метаболизма и антиоксидантной защиты у больных хроническим обструктивным бронхитом, осложнённым хроническим легочным сердцем, и их изменения в процессе лечения // Пульмонология. 2002. - №4. С. 45-49.
    140. Шмелев Е.И., Куклина Г.М. Совершенствование лечения бронхиальной обструкции у больных туберкулезом легких // Пульмонология. 2001. - №1. С. 23-27.
    141. Шмелев Е.И., Куклина Г.М. Современные принципы лечения бронхиальной обструкции у больных туберкулезом лёгких // Пробл. туберкулеза. 2001. - №9. С. 36-40.
    142. Ефективність контролю за епідемією туберкульозу в Україні за період 1996 2001рр. / Ю.І. Фещенко, В.М. Мельник, В.Г. Матусевич та ін. // Укр. пульмонол. журн. 2003. - №2. С. 386.
    143. Юхимец В.А., Петренко В.М. Современные антибиотики при лечении гнойно-воспалительных заболеваний органов дыхания // Укр. пульмонол. журн. 1997. - № 3. С. 37-42.
    144. Яковлева О.А. Диагностические возможности изучения конденсата выдыхаемого воздуха // Тер. архив. 1990. - №3. С. 102-106.
    145. Яковлев С.В., Дворецкий Л.И. Инфекционное обострение хронического бронхита: логика выбора оптимального антибиотика // Пульмонология. 2002. -№5. С. 96-101.
    146. Якушин С.С., Смирнова Е.А., Якушин К.С. Эффективность длительной терапии хронического обструктивного бронхита // Пульмонология. 2001. - №3. С. 73-75.
    147. Ященко Б.П. Фтизиогериартрия. К.: Здоров¢я, 1991. 208 с.
    148. American Thoracic Society. Standards for the Diagnosis and Care of patients of chronik obstructive pulmonary disease (COPD). / Am. J. Resp. Crit / Care Med., 1995. 152, №5: 177-120.
    149. Ball P. Epidemiology ad treatment of chronik bronchitis and its exacerbations // Cheat, 1995. 108 (2): 43-52.
    150. Banavalicer J., Bose M. // Int. J. Tuberc. Lung Dis. 2001. Vol. 5, №11. Suppl. 1. P.82.
    151. Borg G. Psycophysical basses of perceived exertion // Med. Sci. Sport Exerc. 1982; 14: 436-447.
    152. BTS Guidelines for the management of chronik obstructive pulmonary disease // Thorax. 1997. v/ 52, suppl. 5.
    153. Buist A.S. Risk factors for COPD / Eur. Resp. Rev., 1996. 6 (39): 253-258.
    154. Burge P.S. Occupation and patients of chronik obstructive pulmonary disease (COPD) // Eur. Resp. J., 1994. 7: 1032-1034.
    155. Detencion of persistenly nonadherent patients with tuberculosis / T. Oscherwitz, J. Tulsky, S.Roger et al. // JAMA. 1997. Vol.278, №10. P.838-842.
    156. Dolin P.J., Raviglione M.C., Kochi A. Туберкулёз: заболеваемость и смертность в мире в 1990-2000 гг. // Бюлл. ВОЗ. 1994. Т.72, №2. С.27-34.
    157. Donaldson G.C. et al. Rel
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины