Комплексне хірургічне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби : Комплексное хирургическое лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни

Краткое описание

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Шкварковський Ігор Володимирович

УДК: 616. 329. 002 007. 271 089

Комплексне хірургічне лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

14.01.03 хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Ковальчук Леонід Якимович,
член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України,
доктор медичних наук, професор

Чернівці 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів і скорочень

4

Вступ

5

Розділ 1.

Огляд літератури за темою і вибір напрямків дослідження

12

1.1.

Анатомо-фізіологічні особливості стравохідно-шлункового переходу

12

1.2.

Класифікація та сучасні погляди на механізм виникнення шлунково-стравохідного рефлюксу

17

1.3.

Клініка рефлюксної хвороби стравоходу та сучасні методи діагностики

22

1.4.

Методи консервативного лікування рефлюкс-езофагіту

39

1.5.

Сучасні підходи та вибір способу оперативного лікування шлунково-стравохідного рефлюксу

44

Розділ 2.

Матеріали та методи дослідження

52

2.1.

Клінічна характеристика груп хворих

52

2.2.

Загальна характеристика топографо-анатомічного дослідження

53

2.3.

Експериментальне дослідження

54

2.4.

Методи досліджень

57

2.4.1.

Рентгенологічне поліпозиційне дослідження

57

2.4.2.

Фіброезофагогастродуоденоскопічне дослідження

59

2.4.3.

Дослідження рН в абдомінальному відділі стравоходу

60

2.4.4.

Біохімічні дослідження

62

Розділ 3.

Топографо-анатомічне обгрунтування способу лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та грижі стравохідного отвору діафрагми з використанням полімерних матеріалів

69

Розділ 4.

Експериментальне дослідження способу лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та грижі стравохідного отвору діафрагми

104

4.1.

Показники про-та антиоксидантного стану тканин шлунково-стравохідного переходу за умов експериментальної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

122

4.2.

Гістопатологічне дослідження тканин гастроезофагеального переходу в умовах експериментальної гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

135

Розділ 5.

Ретроспективний аналіз результатів хірургічного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

164

Розділ 6.

Розробка алгоритму діагностичної програми та вибору лікувальної тактики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

180

Розділ 7.

Результати лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу з використанням різних методів оперативної корекції

208

7.1.

Оцінка результатів трансабдомінальних методів корекції шлунково-стравохідного рефлюксу

211

7.2.

Порівняльна характеристика лапароскопічної, лапаротомної та торакотомної фундоплікації в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

248

Розділ 8.

Клінічне застосування інвагінаційної езофагогастроплікації з пластикою гриж стравохідного отвору діафрагми полімерним імплантатом у лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби

270

Розділ 9.

Аналіз та узагальнення результатів дослідження

291

Висновки

315

Рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів

317

Список використаних джерел

318

Додатки

349

Перелік умовних позначень, символів і скорочень

СОД

стравохідний отвір діафрагми

НСС

нижній стравохідний сфінктер

ГЕРХ

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

ДПК

дванадцятипала кишка

ЕОП

електронно-оптичного перетворювача

ІПП

інгібітори протонової помпи

НР

helicobacter pylori

ГСОД

грижа стравохідного отвору діафрагми

НГЕРХ

неерозивна гастроезофагеальна рефлюксна хвороба

СО

стравохідний отвір

ПОЛ

перекисне окиснення ліпідів

МА

малоновий альдегід

ДК

дієнові кон′югати

ГПО

глутатіон пероксидаза

КТ

каталаза

ТБК

тіобарбітурова кислота

ТХО

трихлороцетова кислота

ДФГ

динітрофенілгідразин

ЖК

жовчні кислоти

ХС

холестерин

НПВ

нижня порожниста вена

СПВ

селективна проксимальна ваготомія

АФК

активні форми кисню

ПОЛ

перекисне окиснення ліпідів

ОМБ

окиснювальна модифікація білків

НПЗП

нестероїдні протизапальні препарати

РЕ

рефлюкс-езофагіт

ДГЕР

дуоденогастроезофагеальний рефлюкс

ЖКХ

жовчнокам′яна хвороба

ВСТУП

Актуальність роботи За останні 20 років проблема гастроезофагеальної рефлюксної хвороби займає одне з чільних місць серед захворювань органів травлення, яким вчені всього світу приділяють основну увагу у вивченні етіології, патогенезу, класифікації та диференційованого лікування. Проведеними широкомасштабними епідеміологічними дослідженнями встановлено існування основних клінічних проявів захворювання у більш ніж 25-30 % населення розвинутих країн світу, в той час як в Україні за офіційними даними кількість хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу становить 3,5-5 %, що не відображає реальної картини. З одного боку така ситуація обумовлена недостатнім знайомством лікарів з проявами атипових та ускладнених форм рефлюксної хвороби стравоходу, а з іншого, через використання діагностичних засобів без урахування індивідуальних особливостей захворювання [55, 79, 92]
Протягом останніх п’ятидесяти років хірургічний метод лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби набув значної модифікації, однак не втратив свого значення незважаючи на розробку та застосування медикаментозних засобів лікування. Напрацьований колективний досвід виконання різних за обсягом фундоплікацій за методом Ніссена, Тупе, гастропексії за методом Хіла переконливо засвідчує високу ефективність даних способів корекції. Однак проведений ретельний аналіз результатів оперативного лікування дозволяє сформувати групу постфундоплікаційних ускладнень серед яких найбільше клінічне значення має гіперфункція фундоплікаційної манжети, її розправлення або зісковзування. Окрему групу складають ускладнення що виникають в результаті неефективної крурорафії. Розроблені способи укріплення лінії швів полімерними матеріалами призводять до натягування ніжок діафрагми та їх деформації, що обмежує спроможність до скорочування [12, 13].
Недостатня клінічна ефективність сучасних методів лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу, невпинне зростання їх чисельності і, як наслідок, погіршення якості життя, роблять дану патологію однією з найбільш актуальних проблем практичної хірургії.
Зв′язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програми науково-дослідної роботи кафедри хірургії та урології Буковинського державного медичного університету «Використання фізичних методів у хірургії» № 0103U004049. У її виконанні автор є співвиконавцем. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією «Хірургія» МОЗ України (протокол № 9 від 8.06.2007 року).
Мета і завдання дослідження Покращити результати хірургічного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби шляхом, розробки способу пластики грижі стравохідного отвору діафрагми змодельованим полімерним імплантатом в комплексі з інвагінаційною езофагогастроплікацією, опрацювання діагностично-лікувального алгоритму та обгрунтування показань до оперативного лікування, впровадження нових методів хірургічної корекції.
Для вирішення поставленої мети поставлені наступні завдання дослідження:
1. За результатами топографо-анатомічного дослідження структур гастроезофагеального переходу, стравохідного отвору діафрагми та прилеглих анатомічних структур, розробити новий спосіб лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, який передбачає формування інвагінаційної езофагогастроплікації та пластики грижі стравохідного отвору діафрагми полімерним імплантатом.
2. Здійснити експериментальне вивчення ефективності розробленого в результаті топографо-анатомічного дослідження, комплексного підходу до лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби за допомогою використання пластики грижі стравохідного отвору діафрагми полімерним імплантатом та формуванням інвагінаційної езофагогастроплікації.
3. За результатами ретроспективного аналізу оцінити трансформацію скарг захворювання та інформативність застосовуємих методів діагностики та ефективність лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
4. Розробити алгоритм патогенетично обґрунтованої діагностичної програми та вибору лікувальної тактики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з урахуванням ускладнень та супровідної плевролегеневої патології.
5. Дослідити результати різних методів оперативної корекції шлунково-стравохідного рефлюксу та обґрунтувати показання до вибору оптимальної лікувальної тактики.
6. Оцінити клінічну ефективність запропонованого комплексного підходу до діагностики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Об’єкт дослідження. Хворі на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Експериментальна модель гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Предмет дослідження. Морфологічні зміни в структурах, що формують стравохідний отвір діафрагми за наявності грижі стравохідного отвору діафрагми, зміни в тканинах стравохідно-шлункового переходу за умов експериментального шлунково-стравохідного рефлюксу, перебіг процесів регенерації структур діафрагми за участю полімерних імплантатів при пластиці гриж стравохідного отвору діафрагми, діагностичне значення та обґрунтованість використання окремих методів діагностики патологічного шлунково-стравохідного рефлюксу.
Методи дослідження. Лабораторні методи (вивчення ефективності моделі шлунково-стравохідного рефлюксу та експериментальне застосування комплексного способу корекції); гістологічні (визначення тканинної реакції на кислотно-пептичну альтерацію), біохімічні (вивчення активності каталази, вмісту малонового альдегіду, дослідження вмісту НS-груп, продуктів окисної модифікації білків у тканині стравоходу), інструментальні, статистичні (математична обробка отриманих результатів), топографо-анатомічний метод (встановлення морфологічних змін в тканинах стравохідного отвору діафрагми та стравохдно-шлункового переходу за умов патології), клінічне спостереження.
Наукова новизна одержаних результатів.
1. Проведене комплексне експериментально-клінічне дослідження та системний аналіз дозволили опрацювати діагностично-лікувальну тактику, яка застосована у хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу.
2. У результаті проведеного дослідження вперше вивчено морфологічні та гістопатологічні зміни зони кардіоезофагеального переходу та стравохідного отвору діафрагми, за умов існування грижі, що дозволило вперше обгрунтувати оптимальну форму, розміри полімерного імплантату та методику його використання для лікування гриж стравохідного отвору. Розроблено новий спосіб інвагінаційної езофагогастроплікації спрямований на корекцію шлунково-стравохідного рефлюксу.
3. Вперше розроблено ефективну експериментальну модель гастроезофагеального рефлюксу, спроможну оптимально відтворити зміни стравоходу, що притаманні рефлюкс-езофагіту.
4. Вивчено стан системи антиоксидантного захисту стінки стравоходу за умов експериментального шлунково-стравохідного рефлюксу.
5. В експерименті здійснено порівняльну оцінку ефективності корекції шлунково-стравохідного рефлюксу розробленими методами та фундоплікацією за Ніссеном.
6. Розроблено принципово новий алгоритм діагностичного пошуку та визначення оптимальної лікувальної тактики.
7. Вперше доведено доцільність та можливість визначення ролі жовчних кислот та холестерину у стравохідному рефлюксаті в розвитку та прогресуванні дуоденогастроезофагеального рефлюксу.
8. Удосконалено спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що грунтується на емпіричному застосуванні комплексного препарату, що складається з інгібітора протонової помпи та прокінетика.
9. Вперше проведено клінічне застосування розробленого комплексного способу хірургічного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з використанням змодельованих полімерних імплантатів та інвагінаційної езофагогастроплікації.
Практичне значення одержаних результатів.
1. Розроблений спосіб експериментального моделювання шлунково-стравохідного рефлюксу дозволила отримати гістопатологічно та біохімічно доведені зміни стравоходу, що обумовлені хронічною кислотно-пептичною альтерацією.
2. Експериментальне застосування розробленого способу корекції шлунково-стравохідного рефлюксу та грижі стравохідного отвору діафрагми, дозволило ефективно усунути вплив кислотно-пептичного вмісту шлунка на стінку стравоходу.
3. Впроваджений алгоритм діагностичного пошуку типових стравохідних та атипових позастравохідних проявів гастроезофагеального рефлюксу дозволив підвищити вірогідність діагнозу та відповідно ефективність лікування.
4. Розроблений спосіб діагностики дуоденогастроезофагеального рефлюксу та пристрій для його застосування покращив ефективність діагностування дуоденогастроезофагеального рефлюксу та дозволив обрати ефективну лікувальну тактику.
5. Аналіз результатів хірургічного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби виявив причини неефективної фундоплікації та дозволив обгрунтувати показання до застосування розробленого способу корекції.
6. Розроблена методика інвагінаційної езофагогастроплікації в поєднанні з пластикою розширеного стравохідного отвору діафрагми полімерним імплантатом, який дозволяє покращити ефективність хірургічного лікування ускладнених та атипових форм гастроезофагеальної рефлюксної хвороби.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у їх впровадженні в практику наукових досліджень та навчальний процес кафедри хірургії та урології, загальної хірургії, хірургії ЛОР та очних хвороб Буковинського державного медичного університету МОЗ України; а також у лікувальну роботу хірургічних відділень Одеської, Тернопільської, Волинської, Ужгородської, Вінницької обласних та Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги, що реалізоване у формі відповідних актів впроваджень.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є реалізованою самостійною науковою роботою, побудованою на особистих творчих міркуваннях автора. Здобувач особисто провів патентно-інформаційний пошук, розробив програму виконання роботи, сформулював мету, визначив завдання дослідження та сформував клінічні групи хворих. Висвітлені в дисертаційній роботі результати отримані та оброблені автором самостійно. Здобувач особисто визначив план проведення та виконав морфологічну та експериментальну частини дослідження. Понад 60 % обстежених хворих оперовані за участю автора. Здобувачем розроблені та впроваджені в лікувальну практику цілої низки лікувальних закладів України нові діагностичні методи, діагностично-лікувальні алгоритми, оперативні методики покликані покращити результати лікування хворих на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Автором особисто проведено аналіз, систематизацію та обробку отриманих результатів, написані всі розділи дисертації та сформульовані висновки. У наукових працях опублікованих у співавторстві основний матеріал належить автору. У тій частині актів впроваджень, що стосується науково-практич ної новизни викладено дані отримані дисертантом в процесі виконання дослідження.
Внесок співавторів у 5 із 25 праць, опублікованих за матеріалами дослідження та у 4 із 6 Патентів України, підтверджується їх співучастю у лікувально-діагностичному процесі під час надання допомоги хворим та при консультативній допомозі.
Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення, висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження оприлюднені на наукових форумах різного рівня: 88-мій підсумковій науковій конференції професорсько-викладацького персоналу Буковинського державного медичного університету (Чернівці, 2007), Другій всеукраїнській науково-практичній конференції «Використання фізичних факторів у хірургії» (Чернівці, 2006), науково-практичній конференції «Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения» (Симферополь, 2007), четвертій міжнародній науково-практичній конференції «Nauka: teoria I praktyka» (Przemsl, 2007), третій міжнародній науковій конференції студентів-медиків та молодих лікарів (Bialystok, 2007), ХІІ Конгресі Світової організації українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008).

Публікації за темою дисертації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 30 наукових робіт, з них 18 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (одноосібно 14), 5 у матеріалах конгресів та конференцій, 4 патентах України на винахід та 2 деклараційних патентах на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В роботі вирішена актуальна проблема діагностики та хірургічного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, що сприяло розробці нових методик хірургічної корекції рецидивуючих та ускладнених форм шлунково-стравохідного рефлюксу за рахунок розроблених алгоритму лікувально-діагностичної тактики, нових способів оперативного лікування з метою підвищення ефективності хірургічного лікування.
1. На підставі вивчення морфологічних змін структур, що формують стравохідний отвір діафрагми, за умов існування грижі, опрацьовано новий спосіб корекції розширеного стравохідного отвору діафрагми з використанням змодельованого полімерного імплантату, що забезпечує оптимальне укріплення швів при проведенні крурорафії без порушення функціонального стану ніжок діафрагми та попереджує рецидив грижі.
2. На секційному матеріалі опрацьовано новий спосіб усунення шлунково-стравохідного рефлюксу шляхом формування інвагінаційної езофагогастроплікації, що дозволяє відновити замикальну функцію шлунково-стравохідного переходу та усунути вплив кислотно-пептичного рефлюксату на стінку стравоходу.
3. Експериментальне застосування опрацьованого способу моделювання гастроезофагеального рефлюксу дозволило усунути основні механізми антирефлюксного захисту та створити умови для розвитку патоморфологічних змін зони кардіоезофагеального переходу притаманних гастроезофагеальній рефлюксній хворобі, що доведено гістологічними та біохімічними дослідженнями.
4. Використання запропонованого комплексного способу лікування гастроезофагеального рефлюксу, в експерименті, дозволило ефективно усунути вплив кислотно-пептичного рефлюксату на стінку стравоходу, що характеризувалося зменшенням альтерації слизової стравоходу на фоні переважання проліферативних процесів та нормалізацією показників про та антиоксидантного стану.
5. Проведений ретроспективний аналіз дозволив змінити уявлення про інформативність окремих клінічних проявів у хворих контрольної групи. Діагностування печії, як основної скарги (у 97,4 %), у поєднанні з болями за грудниною (у 71,4 %), відрижкою кислим (у 76,6 %) та дисфагією (у 45,4 %), чітко підтверджує кислотозалежність рефлюксної хвороби. Дана сучасна оцінка діагностичному значенню інструментальних методів діагностики.
6. Застосування запропонованого діагностично-лікувального алгоритму дозволило систематизувати клінічні прояви рефлюксної хвороби стравоходу, підвищити ефективність діагностики її стадії та позастравохідних проявів, а також обрати оптимальну лікувальну тактику з урахуванням стадії, варіанту перебігу захворювання та його чутливості до застосованого лікування у 100 % хворих основної групи.
7. Клінічне застосування опрацьованого пристрою та способу діагностики дуоденогастроезофагеального рефлюксу дозволило вперше визначити концентрацію холестерину та жовчних кислот у стравохідному рефлюксаті, концентрація холестерину становила 0,27±0,0901 г/л, вміст жовчних кислот визначався на рівні 4,26±1,1585 г/л., що підтверджує жовчний характер змін слизової стравоходу, верифікованих ендоскопічно та за допомогою рН-метрії, що дозволило оцінити їх роль у перебігу езофагіту та визначити оптимальну тактику лікування.
8. Впровадження опрацьованого способу діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з використанням ланцидому дозволило підвищити рівень діагностики та досягти швидкого клінічного ефекту у 76 % хворих основної групи.
9. Клінічне застосування опрацьованої лапароскопічної інвагінаційної езофагогастроплікації у поєднанні з пластикою грижі стравохідного отвору полімерним імплантатом у хворих з рецидивними формами рефлюксної хвороби стравоходу та великими грижами стравохідного отвору діафрагми дозволило уникнути розвитку типових постфундоплікаційних ускладнень у 100 % хворих та покращити результати лікування на 5,7 %.

Рекомендації щодо наукового і практичного використання здобутих результатів

1. Для вивчення результатів довготривалого впливу кислотно-пептичного рефлюксату на стінку стравоходу доцільно використовувати опрацьовану експериментальну модель щлунково-стравохідного рефлюксу.
2. З метою підвищення ефективного обстеження хворих та покращення результатів лікування доцільно застосовувати запропонований діагностично-лікувального алгоритму, що дозволяє систематизувати клінічні прояви рефлюксної хвороби стравоходу, встановити стадію та позастравохідні прояви.
3. У хворих з підозрою на існування дуоденогастроезофагеального рефлюксу доцільно використовувати опрацьований пристрій та спосіб визначення концентрації холестерину та жовчних кислот у стравохідному рефлюксаті.
4. Для покращення рівня діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, доцільним є використання опрацьованого способу з використанням ланцидому, що дозволяє досягти швидкого клінічного ефекту при емпіричному лікуванні у 76 % хворих.
5. Вибір оптимального методу хірургічної корекції повинен базуватися на результатах медикаментозного лікування з урахуванням етіологічних чинніків та характеру порушень функції нижнього стравохідного сфінктера.

6. У хворих з рецидивним перебігом гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та грижами стрвохідного отвору діафрагми великих розмірів доцільним є використання опрацьованого комплексного способу лікування.

Список використаних джерел

1. Абакумов М. М. Эндоскопическая и морфологическая диагностика гастроезофагеального рефлюкса / М. М. Абакумов, Т. П. Пинчук, И. Е. Галанкина, А. Н. Погодина // Вестник хирургии. 2004. Т. 163, № 6. С. 1116.
2. Агибалов А. Н. Результаты использования схем тройной терапии. Дыхательный тест как контроль эффективности эрадикации Helicobacter pylori / А. Н. Агибалов // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 1. С. 6870.
3. Алексеенко С. А. Алгоритмы диагностики и лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / С. А. Алексеенко // Фарматека. 2006. № 1. С. 4849.
4. Аллахвердян А. С. Анализ неудач и ошибок антирефлюксных операций / А. С. Аллахвердян // Анналы хирургии. 2005. № 2. С. 815.
5. Аллахвердян А. С. Возможность применения лапароскопических антирефлюксных операций для профилактики рестенозов после бужирования послеожоговых рубцовых стриктур пищевода / А. С. Аллахвердян, В. С. Мазурин, В. А. Саков, А. Г. Титов // Эндоскопическая хирургия. 2006. № 1. С. 1819.
6. Андреещев С. А. Пути улучшения результатов лечения грыжи пищеводного отверстия диафрагмы / С. А. Андреещев, С. Д. Мясоедов, П. Н. Кондратенко // Клін. хірургія. 2003. № 11. С. 56.
7. Арутюнов А. Г. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь у пациентов пожилого и старческого возраста / А. Г. Арутюнов, С. Г. Бурков // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. № 1. С. 3137.
8. Асланов Я. И. Новый способ радионуклидной динамической сцинтиграфии пищевода / Я. И. Асланов, В. М. Кухаренко, Ф. Ф. Кротков, Ю. Н. Касаткин // Мед. радиология и радиац. безопасность. 1999. Т. 44, № 4. С. 3439.
9. Бабак О. Я. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь / О. Я. Бабак, Г. Д. Фадеенко. К. : Интерфарма. 2000. 175 с.
10. Балацкий Е. Р. Пластика грыжи брюшной стенки с использованием проленовой сети при лапароскопической холецистэктомии и в общехирургической практике / Е. Р. Балацкий, К. К. Скворцов, А. А. Щербинин // Клін. хірургія. 2003. № 45. С. 65.
11. Белозерцев А. М. Функциональное состояние пищеводно-желудочного перехода у больных с ожогом пищевода / А. М. Белозерцев, В. Г. Гетьман, Б. С. Полинкевич, С. С. Ксенофонтов // Клін. хірургія. 2003. № 8. С. 2022.
12. Бондаренко О. Ю. Влияние терапии омепразолом на качество жизни больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью / О. Ю. Бондаренко, Н. В. Захарова, В. Т. Ивашкин, Т. Л. Лапина // Росс. журн. гастроэнтерол. гепатол., колопроктол. 2005. № 5. С. 2226.
13. Борисов А. Е. Пластика больших фиксированных параэзофагеальных грыж с использованием полипропиленовой сетки / А. Е. Борисов, С. К. Малкова, В. В. Тоидзе // Вест. хирургии. 2001. Т. 160, № 3. С. 4345.
14. Борисов А. Е. Влияние лапароскопической фундопликации на клини­ческое течение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / А. Е. Борисов, К. Г. Кубачев, С. Н. Пешехонов, Е. Г. Солоницын // Эндоскоп. хирургия. 2007. №1. С. 24.
15. Васильев Ю. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь и Helicobacter pylori / Ю. В. Васильев // Гастроэнтерология. 2000. № 23. С. 21.
16. Васильев Ю. В. Антагонисты гистаминовых Н2рецепторов в лечении некоторых кислотозависимых заболеваний / Ю. В. Васильев // РМЖ. Болезни органов пищеварения. 2004. Т. 6, № 1. С. 813.
17. Васильев Ю. В. Предложения по новой эндоскопической классификации гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Ю. В. Васильев // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 3. С. 6468.
18. Васильев Ю. В. Реабилитация больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью / Ю. В. Васильев, А. А. Машарова, И. В. Мананников, Л. Б. Лазебник // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 2. С. 3643.
19. Вдовиченко В. І. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: нерозв’язані питання і перспективи в світлі консенсусу «GERD 2003» / В. І. Вдовиченко, А. В. Острогляд // Medicus amicus. 2005. № 2. С. 20.
20. Вдовиченко В. І. Особливості перебігу виразкової хвороби дванадця­ти­палої кишки, обтяженої дуоденогастроезофагеальним рефлюксом / В. І. Вдовиченко, Г. І. Ковальчук // Acta Medica Leopoliensia. 2003. Vol. 9, № 3. С. 99102.
21. Велигоцкий Н. Н. Хирургическая тактика лечения больных с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью / Н. Н. Велигоцкий, А. В. Горбулич, В. В. Комарчук, А. Н. Велигоцкий // Клін. хірургія. 2004. № 45. С. 8.
22. Врублевська О. О. Ендоскопія в діагностиці гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / О. О. Врублевська, О. І. Александров, М. В. Сіренко, Ю. М. Денисенко // Шпитальна хірургія. 2005. № 3. С. 139140.
23. Галимов О. В. Лапароскопические технологи в корекции грыжи пищеводного отверстия диафрагмы / О. В. Галимов, В. О. Ханов, А. И. Палтусов, Э. Х. Гаптракипов // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 1. С. 32.
24. Галимов О. В. Новый способ хирургической коррекции грыж пищеводного отверстия диафрагмы / О. В. Галимов, В. О. Ханов, Э. Х. Гаптракипов // Вест. хирургии. 2007. Т. 166, № 1. С. 6566.
25. Галимов О. В. Новые технологии в хирургическом лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / О. В. Галимов, В. О. Ханов, Э. Х. Гаптракипов // Хирургия. 2007. № 2. С. 2933.
26. Гланц С. Медико-биологическая статистика. М. : Практика, 1999. 460 с.
27. Громашевская Л. Л. Определение общего содержания желчных кислот, холестерина в желчи. Холато-холестериновый коэффициент / Л. Л. Громашевская, В. П. Мірошниченко, Е. Ю. Сиденко // Лабораторное дело. 2005. № 3. С. 44-47.
28. Грубник В. В. Лапароскопическое лечение грыжи пищеводного отверстия диафрагмы / В. В. Грубник, О. Н. Загороднюк, А. В. Грубник // Клін. хірургія. 2003. № 45. С. 6566.
29. Грубник В. В. Видеоэндоскопические операции в лечении грыжи пищеводного отверстия диафрагмы / В. В. Грубник, О. Н. Загороднюк, А. В. Грубник // Клін. хірургія. 2004. № 45. С. 4344.
30. Грубнік В. В. Застосування лапароскопічних операцій в лікуванні поєднання виразки дванадцятипалої кишки і гастроєзофагеальної рефлюксної хвороби / В. В. Грубнік, О. Н. Загороднюк, О. В. Грубнік // Шпитальна хірургія. 2005. № 1. С. 101103.
31. Грубник В. В. Первый опыт эндоскопического лечения пищевода Барретта / В. В. Грубник, В. В. Ильяшенко, А. В. Грубник, Ю. А. Мельниченко // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. 2005. Т. 9, №12. С. 1214.
32. Грубник В. В. Ранние и отдаленные результаты лапароскопической фундопликации / В. В. Грубник, В. В. Ильяшенко, А. В. Грубник, А. А. Соломко // Клін. хірургія. 2005. № 45. С. 7.
33. Грубник В. В. Эффективность лапароскопического лечения гастроэзофа­геальной рефлюксной болезни в зависимости от метода фундопликации / В. В. Грубник, В. В. Ильяшенко, А. В. Грубник, А. А. Соломко // Клін. хірургія. 2007. № 23. С. 4445.
34. Грубник В. В. Зависимость отдаленных результатов хирургического лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни от техники выполнения лапароскопической фундопликации / В. В. Грубник, А. А. Соломко, А. В. Грубник, О. В. Медведєв // Клін. хірургія. 2006. № 45. С. 3132.
35. Грубнік В. В. Порівняння віддалених результатів лапароскопічної фундоплікації у хворих з ефективною й неефективною консервативною терапією ГЕРХ. Фактори, що впливають на віддалені результати оперативного лікування / В. В. Грубнік, О. О. Соломко, В. В. Ільяшенко, О. В. Медведєв // Шпитальна хірургія. 2006. № 4. С. 3740.
36. Грубник В. В. Способы пластики пищеводного отверстия диафрагмы при лапароскопических антирефлюксных операциях в зависимости от размеров грыжевого дефекта / В. В. Грубник, А. В. Малиновский // Український журнал хірургія. 2008. №. 1. С. 5458.
37. Грубник Ю. В. Малоінвазивні операції в лікуванні діафрагмальних гриж та рефлюкс-езофагіту, які ускладнені кровотечею / Ю. В. Грубник, Ю. Т. Тимохін, В. А. Фоменко // Шпитальна хірургія. 2003. № 2. С. 148149.
38. Гураєвський А. А. Досвід виконання лапароскопічних операцій при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі / А. А. Гураєвський, А. Р. Стасишин, А. Д. Квіт, О. І. Кушнірук // Шпитальна хірургія. 2006. № 45. С. 33.
39. Дарвін В. В. Эндоскопическая хромоскопия в диагностике и лечении осложнений гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / В. В. Дарвин, Д. В. Фунигин // Вестник хирургии. 2008. Т. 167, № 4. С. 30-31.
40. Демчик Є. С. Рефлюксезофагітні зміни з позиції лікаря ендоскопіста / Є. С. Демчик, М. І. Ткачук, Ю. А. Дорожинський, В. М. Коваль // Шпитальна хірургія. 2005. № 3. С. 147149.
41. Заздравнов А. А. Особливості перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на ревматоїдний артрит залежно від характеру супутнього анемічного синдрому / А. А. Заздравнов // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 5. С. 4143.
42. Жерлов Г. К. Хирургическое лечение гастроэзофагеальной рефлюксной болезни, сочетаной с язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / Г. К. Жерлов, В. Э. Гюнтер, С. В. Козлов, С. П. Синько // Вестник хирургии. 2007. Т. 166, № 1. С. 5154.
43. Жерлов Г. К. Результаты лапароскопической хирургии гастроэзофа­геальной рефлюксной болезни / Г. К. Жерлов, С. В. Козлов, Р. С. Карась // Эндоскопическая хирургия. 2006. № 1. С. 49.
44. Жерлов Г. К. Оценка органической и функциональной состоятельности ниж­него пищеводного сфинктера при рефлюкс-эзофагите / Г. К. Жерлов, С. В. Козлов, Н. С. Рудая, С. П. Синько // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 1. С. 3031.
45. Жерлов Г. К. Роль антродуоденальной манометри в диагностике гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Г. К. Жерлов, С. В. Козлов, С. П. Савченко, Р. С. Карась // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 1. С. 31.
46. Жерлов Г. К. Роль нарушений моторики в патогенезе гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Г. К. Жерлов, С. В. Козлов, С. П. Савченко, Р. С. Карась // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 1. С. 50.
47. Жерлов Г. К. Способ лечения рефлюкс-эзофагита после гастрэктомии / Г. К. Жерлов, А. П. Кошель, В. В. Нестеров, С. В. Козлов // Вестн. хирургии. 2005. Т. 164, № 5. С. 6871.
48. Жерлов Г. К. Опыт клинического применения новой лапароскопической технологии при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Г. К. Жерлов, С. В. Козлов, Н. С. Рудая, С. А. Соколов // Эндоскоп. хирургия. 2007. № 5. С. 1116.
49. Иванова О. В. Внепищеводные проявления гастроэзофагеальной рефлюкс­ной болезни / О. В. Иванова, С. В. Морозов // Болезни органов пищеварения. 2004. № 2. С. 1521.
50. Ивашкин В. Г. Болезни пищевода. Патологическая физиология, клиника диагностика, лечение / В. Г. Ивашкин, А. С. Трухманов. М. : Триада, 2000. 178 с.
51. Кадыров Л. М. Рефлюкс-эзофагит при язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Л. М. Кадыров, Д. М. Ишанкулова, Д. М. Курбонов, Ф. Д. Кодиров // Хирургия. 2008. №. 7. С. 2732.
52. Калинин А. В. Особенности лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и пищевода Барретта / А. В. Калинин // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. № 3. С. 3233.
53. Касумов Н. А. Хирургическое лечение при сочетании дуоденальных язв и рефлюкс-эзофагита / Н. А. Касумов // Хирургия. 2007. № 3. С. 1516.
54. Касумов Н. А. Рефлюксезофагит: современное состояние проблемы / Н.А. Касумов // Хирургия. 2007. № 4. С. 6265.
55. Колісник С. П. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: актуальні питання сучасної діагностики, лікування та профілактики / С. П. Колісник, В. М. Чернобровий // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 1. С. 9396.
56. Кононов А. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь: взгляд мор­фолога на проблему / А. В. Кононов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2004. Т 14, № 1. С. 7177.
57. Кочуков В. П. Лапароскопическая хирургия в лечении гастроэзо­фа­геальной рефлюксной болезни / В. П. Кочуков, О. В. Жилин, В. В. Зарука, И. М. Дмитриев // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 1. С. 65.
58. Кривченя Д. Ю. Рефлюкс-езофагіт з пептичним стенозом стравоходом та ектопією селезінки після корекції вродженої діафрагмальної грижі та фундо­плі­кації за Ніссеном / Д. Ю. Кривченя, О. Г. Дубровін, О. В. Метленко, С. Ф. Хуссеіні // Клін. хірургія. 2003. № 10. С. 5657.
59. Кубышкин В. А. Ретропарастернальная грыжа диафрагмы (клиническое наблюдение) / В. А. Кубышкин, Е. А. Войновский, А. Ю. Васильев, А. П. Виткалов // Хирургия. 2005. № 8. С. 8687.
60. Кубышкин В. А. Гастоэзофагиальная рефлюксная болезнь: Диагностика, консервативное и оперативное лечение / В. А. Кубышкин, Б. С. Корняк. М. : СПРОС, 1999. 108 с.
61. Міхєєв А. О. Лабораторні щурі / А. О. Михєєв, В. М. Магаляс, А. В. Щербініна. Чернівці : Рута, 2002. 66 с.
62. Ливзан М. А. Фармакоэкономические аспекты гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / М. А. Ливзан, А. В. Кононов, И. К. Предвечная // Росс. журн. гастроэнтерол. гепатол., колопроктол. 2005. № 5. С. 2934.
63. Логинов А. Ф. Оценка эффективности и безопасности монотерапии диспепсии мотилаком при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / А. Ф. Логинов, К. В. Дзюба, А. Н. Пономарев, В. В. Вертелецкий // Клин. перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. № 4. С. 3135.
64. Луцевич О. Э. История и современное состояние проблемы гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / О. Э. Луцевич, Э. Я. Галлямов, М. П. Толстых, В. В. Финогенов // Эндоскоп. хирургия. 2005. № 4. С. 5459.
65. Любченко П. Н. Гастроэзофагеальный рефлюкс у больных с легочной патологией / П. Н. Любченко, Т. В. Стоцкая, С. Г. Терещенко, Е. М. Лукина // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 2. С. 91.
66. Маев И. В. Внепищеводные проявления гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / И. В. Маев // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2005. № 5. С. 5667.
67. Маев И. В. Гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь / И. В. Маев, Е. С. Вьючнова, Е. Г. Лебедева : учебно-методическое пособие. М. : ВУНМЦ МЗ РФ, 2000. 52 с.
68. Мармоза А. Т. Практикум з математичної статистики. К. : Кондор, 2004. 264 с.
69. Матвійчук Б. О. Лапароскопічна фундоплікація за Ніссеном як метод вибору хірургічного лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / Б. О. Матвійчук, А. А. Гураєвський, А. Р. Стасишин, В. В. Юрченко // Клін. хірургія. 2007. № 23. С. 49.
70. Мейлах Б. Л. Антирефлюксный еффект лапароскопической гастропластики lapband / Б. Л. Мейлах, Е. А. Столина, А. И. Прудков, С. В. Нудельман // Анналы хирургии. 2006. № 2. С. 3033.
71. Минушкин Л. В. Поддерживающая терапия гастроэзофагеальной рефлюксной болезни 0 1 степени после достижения клинико-эндоскопической ремиссии / Л. В. Минушкин, О. Н. Масловский, Н. Ю. Аникина, А. М. Сафронов // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. 2006. № 1. С.1522.
72. Милиця М. М. Клінікоендоскопічні прояви гастроезофагеальної рефлюксної хвороби до і після проведення монотерапії інгібіторами протонної помпи / М. М. Милиця, В. І. Давидов, В. Б. Козлов, В. Ф. Тимченко // Шпитальна хірургія. 2005. № 3. С. 122123.
73. Мохов Е. М. Результаты лапароскопических операций по поводу гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / Е. М. Мохов, О. В. Перехов, В. Н. Силаев, А. Г. Еремеев // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 1. С. 91.
74. Мясоєдов С. Д. Прогнозування результатів хірургічного лікування рефлюксної хвороби стравоходу / С. Д. Мясоєдов, А. В. Романов, Ю. І. Петунін, С. А. Андреєщев // Клін. хірургія. 2003. № 3. С. 913.
75. Мясоєдов С. Д. Діагностика та хірургічне лікування рефлюксної хвороби стравоходу з розладами моторики / С. Д. Мясоєдов, І. С. Чорна, О. Д. Фурманенко, С. А. Андреєщев // Клін. хірургія. 2000. № 3. С. 912.
76. Надинская М. Ю. Рабепразол (париет) в лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни с позиции медицины, основаной на научных доказательствах / М. Ю. Надинская // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2004. Т. 14, № 1. С. 920.
77. Никольская К. А. Первый опыт сочетанного применения омепразола, фамотидина, метоклопрамида (церукала) в терапии язвенной болезни двенад­ца­ти­перстной кишки, сочетающейся с рефлюкс-эзофагитом / К. А. Никольская // Эксперим. и клинич. гастроэнтерология. 2003. № 1. С. 100101.
78. Оскретков В. И. Технические особонности выполнения видеолапарос­ко­пи­ческой дозированой эзофагофундопликации / В. И. Оскретков, В. А. Ганков, А. Г. Климов, А. А. Гурьянов // Эндоскоп. хирургия. 2006. № 1. С. 107.
79. Острогляд А. В. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба чи реактивний езофагіт? Аналіз 103 випадків автопсій / А. В. Острогляд // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 2. С. 4749.
80. Острогляд А. В. Перший досвід вивчення епідеміології гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в Україні / А. В. Острогляд // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 1. С. 8689.
81. Острогляд А. В. Значення мікроскопії біоптатів слизової оболонки стравоходу для діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби / А. В. Острогляд // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 2. С. 1215.
82. Острогляд А. В. Чутливість анкетування і ендоскопії у діагностиці гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки / А. В. Острогляд // Acta medica leopoliensia. 2007. T.13, № 3. С. 4345.
83. Проценко А. В. Резекция пищевода по поводу пептического эзофагита и язвы // Клин. хирургия. 1996. № 1. С. 2225.
84. Приворотский В. Ф. Заболевания респираторного тракта у детей, ассоциированные с гастроэзофагеальным рефлюксом / В. Ф. Приворотский, Н. Е. Луппова, Т. А. Герасимова, А. В. Орлов // РМЖ. 2004. Т. 12, № 3. Р. 3436.
85. Приворотский В. Ф. Проэкт рабочего протокола диагностики и лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / В. Ф. Приворотский, Н. Е. Луппова // Вопросы детской диетологии. — 2004. — Т. 2, № 1. С. 8792.
86. Разумовский А. Ю. Лапароскопическая фундопликация по Ниссену в лечении гастроэзофагеального рефлюкса у детей / А. Ю. Разумовский, А. Б. Алхасов, А. А. Павлов, З. Б. Митупов // Хірургія. 2008. № 2. С. 4853.
87. Рева В. Б. Некоторые аспекты развития рефлюкс-эзофагита у