ОБҐРУНТУВАННЯ Й ОЦІНКА ХІРУРГІЧНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГНІЙНО-ДЕСТРУКТИВНИХ УРАЖЕНЬ КИШЕЧНИКУ : ОБОСНОВАНИЕ И ОЦЕНКА хирургическим методом ЛЕЧЕНИЕ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ГНОЙНО-деструктивных поражений КИШЕЧНИКА

Краткое описание

ДУ «ІНСТИТУТ НЕВІДКЛАДНОЇ І ВІДНОВНОЇ
ХІРУРГІЇ ім. В.К.Гусака АМН УКРАЇНИ»

На правах рукопису

АНТОНЮК ОЛЕГ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 616.34 089.166.1 06

ОБҐРУНТУВАННЯ Й ОЦІНКА ХІРУРГІЧНИХ МЕТОДІВ
ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГНІЙНО-ДЕСТРУКТИВНИХ УРАЖЕНЬ КИШЕЧНИКУ

14.01.03 хірургія

Дисертація на здобуття вченого ступеня
доктори медичних наук

Науковий консультант-
доктор медичних наук
професор Міміношвілі О.І.

Донецьк - 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 5

ВСТУП 7

Розділ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПРОБЛЕМУ

ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГНІЙНО-ДЕСТРУКТИВНИХ

УРАЖЕНЬ КИШЕЧНИКУ (огляд літератури) 17

1.1. Етіологія, патогенез ГДУК 17

1.2. Класифікація ГДУК 27

1.3. Діагностика ГДУК 30

1.4. Лікування ГДУК 34

1.5. Лікування і профілактика наслідків ГДУК 56

Розділ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 62

2.1. Загальна характеристика хворих 62

2.2. Методи обстеження хворих 78

Розділ 3. НОВИЙ КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ 88

3.1. Обґрунтування нової класифікації гнійно-деструктивних
уражень кишечнику 94

Розділ 4. ДАНІ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ 97
4.1. Оцінка результатів клінічного обстеження 97
4.2. Оцінка даних загальноклінічних і біохімічних лабораторних досліджень 108
4.3. Дані клініко-імунологічних досліджень 126
4.4. Інтерпретація результатів рентгенологічного та
інструментального дослідження 134
4.5. Оцінка даних електрофізіологічних досліджень 147

Розділ 5. СПОСОБИ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕНЬ ГОМЕОСТАЗУ
ХВОРИХ 150
5.1. Загальне лікування 150
5.2. Місцеве лікування 155
5.3. Оцінка результатів комплексного лікування 164

Розділ 6. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ 193
6.1. Терміни оперативних втручань 193
6.2. Способи операцій 196
6.2.1. Спосіб профілактики і лікування синдрому
короткої кишки 219
6.3. Результати хірургічного лікування 223
6.3.1. Спосіб профілактики спайкового процесу в черевній порожнини після операцій на кишечнику 257

Розділ 7. ВИВЧЕННЯ ВІДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ГНІЙНО-
ДЕСТРУКТИВНИМИ УРАЖЕННЯМИ КИШЕЧНИКУ 260

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 269

ВИСНОВКИ 296

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 299

ПЕРЕЛІК УМОВНИХСКОРОЧЕНЬ

1. АГ антиген
2. АТ артеріальний тиск
3. АЛАТ аланінамінотрансфереза
4. АСАТ аспартатамінотрансфераза
5. ВА внутрішньочеревний абсцес
6. ГДУК гнійно-деструктивні ураження кишечнику
7. ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
8. ІК імунні комплекси
9. КН кишкова непрохідність
10. КТ комп'ютерна томографія
11. ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
12. МА міжкишковий абсцес
13. ВД вогнище деструкції
14. ВК вимикальна колостома
15. ГКН гостра кишкова непрохідність
16. ВП відвідна петля
17. ПА піддіафрагмальний абсцес
18. ПОН поліорганна недостатність
19. ППА підпечінковий абсцес
20. ПП привідна петля
21. РПГА реакція пасивної гемаглютинації
22. РСКН рання спайкова кишкова непрохідність
23. ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
24. ТА тазовий абсцес
25. ТК тонка кишка
26. ТСТК товста кишка
27. ТЕЛА тромбоемболія легеневої артерії
28. УЗД ультразвукове дослідження
29. ЦІК циркулюючі імунні комплекси
30. SАРS Simplified Acute Physiology Score
(поліорганні гострі фізіологічні порушення)

ВСТУП

Актуальність теми. Внутрішньочеревинні ускладнення в післяопераційному періоді, особливо на ранніх термінах, належать до найбільш важких і небезпечних.
Це, в першу чергу, стосується порушень цілості кишкової стінки, викликаних гнійно-деструктивними процесами в тонкій і товстій кишках.
Дана патологія до теперішнього часу залишається однією зі складних проблем сучасної клінічної хірургії. Частота таких ускладнень коливається від 15,8 до 39,65%, а летальність при цьому стійко утримується на цифрах 12,9 36,15% [17, 24, 142, 166, 226, 262, 292].
Особливо висока післяопераційна летальність (до 65 70%) при ранніх операціях з приводу гнійно-деструктивних уражень проксимальных відділів тонкої кишки [88, 105, 220, 303, 312, 319, 321].
Природно, результати лікування вказаних ускладнень не можуть задовольнити хірургів.
Слід також відзначити, що гнійно-деструктивні ураження кишечнику (ГДУК) зустрічаються переважно у осіб працездатного віку.
Крім того, істотне значення мають тривалі терміни лікування хворих з цією патологією в стаціонарі з подальшою реабілітацією. Ці чинники визначають соціально-економічну значущість проблеми.
Слід зауважити, що на сьогоднішній день не існує чіткої, фізіологічно обґрунтованої концепції вирішення проблеми в цілому, з урахуванням особливостей процесів травлення в тонкій кишці (ТК), ролі товстої кишки (ТСТК) у цих процесах.
Немає чітко обкресленої тактики відносно найбільш складної і важкої категорії хворих, якими є хворі з ГДУ проксимальных відділів ТК, особливо при обструктивних варіантах цієї патології, коли повністю порушується пасаж кишкового вмісту дистальніше вогнища ураження, а всі існуючі операції практично не розраховані на різноманітні варіанти інтраопераційної ситуації на ранніх етапах захворювання.
Не розроблено критерії найоптимальніших термінів виконання оперативних втручань саме в цій групі хворих, де практично неможливо компенсувати порушення гомеостазу консервативними методами.
Отже, єдиним шляхом вирішення проблеми є хірургічна корекція функцій кишечнику.
Немає єдиної думки щодо харчування хворих з ГДУК. Багато хірургів віддають перевагу інфузіям парентеральних препаратів різноманітного складу, зокрема елементним дієтам, з метою компенсації порушень основних видів обміну речовин [67, 68, 140, 175, 180, 199, 288].
Інші вважають, що парентеральне харчування через втрати біологічно активних речовин з хімусом, що витікає назовні, інтоксикації, розлади травної функції кишечнику неспроможнє покрити витрати організму [167, 197, 208, 226, 284, 332].
Нарешті, відсутність нутрієнтного навантаження в ТК згубно позначається на її функції, зокрема на стані пристінкового і порожнинного травлення, транспорту живильних речовин, і досить швидко призводить до морфологічних розладів атрофічного характеру [13, 141, 153, 321, 372].
Не існує універсального підходу до термінів і видів оперативної допомоги, що виконується в плановому порядку при необструктивних ураженнях ТК або при обструктивних варіантах цієї патології в дистальних відділах кишечнику.
Застарілими представляються деякі елементи класифікації ГДУК.
У розглядуваній проблемі в цілому, великим недоліком є відсутність реальних і ефективних методів профілактики ранніх внутрішньочеревних ускладнень після оперативних втручань на кишечнику.
Усе сказане зумовлює необхідність пошуків нових шляхів ефективнішого вирішення проблеми діагностики, лікування і профілактики внутрішньочеревних ускладнень, що супроводжують операції на кишечнику.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами

Дане дослідження виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України і є фрагментом планової теми: «Вивчення порушень моторно-евакуаційної функції шлунково-кишкового тракту у патогенезі поліорганної недостатності при перитоніті та їх корекція» № держреєстрації АМН 90199U000519 (спеціальність хірургія).

Мета дослідження: поліпшення результатів хірургічного лікування хворих з післяопераційними гнійно-деструктивними ураженнями кишечнику, шляхом розробки і впровадження нового напрямку хірургічної тактики, а також нових способів оперативних втручань.

Завдання дослідження:
1. Визначити частоту і причини ГДУК після операцій на кишечнику.
2. Розробити патогенетично обґрунтовану клінічну класифікацію деструктивних гнійних уражень кишечнику, що розвинулися після різних операцій на ньому.
3. Удосконалити існуючі і розробити нові методи діагностики післяопераційних ГДУК.
4. Розробити новий напрямок у проблемі хірургічної тактики при ГДУК.
5. Розробити терміни хірургічного лікування гнійно-некротичних ускладнень при операціях на тонкій і товстій кишках залежно від типу і рівня ураження.
6. Розробити нові й удосконалити існуючі способи хірургічної корекції порушень основних функцій кишечнику, пов'язаних з його гнійно-деструктивними ураженнями, залежно від характеру патології і термінів лікування.
7. Розробити способи хірургічного лікування синдрому короткої кишки після операцій з приводу ГДУК.
8. Запропонувати нові способи допоміжних операцій при ГДУК.
9. Розробити методи профілактики внутрішньочеревних ускладнень у хворих, що оперуються на кишечнику.
10.Оцінити ефективність лікування післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень у хворих, що оперуються на кишковому тракті, шляхом аналізу результатів, залежно від характеру патології, термінів і виду лікування.

Об'єкт дослідження хворі з ГДУК, що розвинулися після операцій на кишечнику.

Предмет дослідження хірургічне лікування хворих з ГДУК; статус хворих до- і післяоперативних втручань, безпосередні і віддалені результати, ускладнення, летальність, терміни лікування.

Методи дослідження загальноклінічні лабораторні дослідження, біохімічні, імунологічні, електрофізіологічні, рентгенологічні, інструментальні, ультразвукові, комп'ютерна томографія.

Наукова новизна отриманих результатів

Визначено принципово новий напрям в тактиці лікування ГДУК, в основу якого покладено раннє відновлення нормального кишкового пасажу при всіх видах даної патології і при будь-якій ситуації в черевній порожнині, але без виключення з процесу травлення більш або менш значних за довжиною фрагментів тонкої кишки.
Розроблено патогенетично обґрунтовану нову класифікацію ГДУК.
Визначено принципово нову тактику лікування обструктивних варіантів ГДУ проксимальных відділів тонкої кишки, засновану на ранньому відновленні кишкового пасажу.
Уперше виявлено особливості імунних реакцій і проявів аутосенсибілізації організму хворих у різні періоди розвитку ГДУК, їх значущість для розробки лікувальних програм.
Уперше визначено особливості порушень моторики тонкої кишки при проксимальной локалізації ГДУК обструктивного характеру методом електрофізіологічного дослідження, розроблено способи їх корекції.
Розроблено і обґрунтовано терміни операцій на тонкій і товстій кишках залежно від типу і рівня ураження.
Визначено нові підходи до обґрунтування тактичних варіантів при обструктивних ГДУ тонкої кишки, а також планових оперативних втручань при ураженнях інших відділів кишечнику.
Удосконалено принципи ентерального харчування при обструктивних ГДУК.
Розроблено принципи хірургічної профілактики і лікування синдрому короткої кишки після широких резекцій тонкої кишки.
Розроблено і вдосконалено існуючі принципи профілактики спайкового процесу в черевній порожнині після внутрішньочеревних операцій.
Практичне значення отриманих результатів

Для практичної охорони здоров'я розроблено патогенетично обумовлену класифікацію ГДУК, зручну для розробки алгоритму лікування (свідоцтво про реєстрацію авторського права №26494 від 18.11.2008).
Розроблено нову концепцію тактичного підходу при різних видах ГДУК. Патогенетично обґрунтовано необхідність ранніх оперативних втручань при обструктивних ГДУ початкових відділів тонкої кишки, незалежно від стану запально-адгезивного процесу в черевній порожнині, розроблено й упроваджено в практику нові способи операцій стосовно різних ситуацій у даному аспекті.
Визначено терміни операцій при ГДУ інших відділів кишечнику, запропоновано нові способи цих операцій.
Розроблено оригінальний спосіб визначення місця непрохідності відвідної петлі кишки, що містить вогнище деструкції, в умовах спайкового процесу в черевній порожнині, що дозволяє без широкого вісцеролізу точно визначити джерело перешкоди кишковому пасажу (декларативний патент України на винахід № 38864 від 15.05.2001).
Розроблено й упроваджено: «Спосіб формування тимчасового кишкового свища» (декларативний патент України на винахід №32213 від 15.12.2000); «Спосіб виключення кишкового свища при щільних кишкових зрощеннях» (декларативний патент України на винахід № 37529 від 15.05.2001); «Спосіб формування міжкишкового анастомозу» (декларативний патент України на винахід №40059 від 16.07.2001); «Спосіб зашивання колостоми двостволки зі шпорою» (декларативний патент України на винахід № 43090 від 15.11.2001).
Розроблено спосіб, що дозволяє хірургічним шляхом досягти уповільнення кишкового пасажу при синдромі короткої кишки, що виник після широких резекцій органу з приводу ГДУ (декларативний патент України на винахід № 38865 від 15.05.2001).
Розроблено й упроваджено способи допоміжних операцій при ГДУК, зокрема способи завершення операцій при гнійно-некротичних ускладненнях з боку передньої черевної стінки: ушивання рани черевної стінки при евентрації (декларативний патент України на винахід № 39610 від 15.06.2001), профілактики евентрацій, лігатурних свищів.
Удосконалено й впроваджено методику профілактики спайкового процесу в черевній порожнині після оперативних втручань на кишечнику.
Виконання розробленої програми лікування ГДУК після операцій на кишечнику дозволило досягти таких результатів:
- зниження числа ускладнень: з 29,7% до 15,6%;
- зниження післяопераційної летальності: з 12,6% до 6,9%.
Крім того, вдалося знизити середні терміни лікування при ураженні тонкої кишки з 69,4 ± 3,2 до 52,2 ± 3,1 доби, при ураженні товстої кишки з 158,8 ± 1,9 до 133, 4 ± 2,9 доби.

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження використовуються в практиці наукових розробок ІНВХ ім. В.К. Гусака АМН України і кафедри госпітальної хірургії Донецького медичного університету ім. М. Горького, а також у практиці роботи хірургічних відділень м. Донецька: лікарні № 9 № 21 № 26, дорожня клінічна лікарня на станції Донецьк; Донецькій області: вузлова лікарня на ст. Волноваха, лікарня № 2 м. Горлівки, № 7 м. Єнакієва, вузлова лікарня на ст. Іловайськ, вузлова лікарня на ст. Червоноармійськ, лікарні №1 і №5 м. Макіївки, лікарня швидкої допомоги м. Маріуполя, відділкова лікарня на ст. Маріуполь, лікарня м. Н-гродівки, вузлова лікарня на ст. Попасна, вузлова лікарня на ст. Слов'янськ, ЦРЛ м. Тореза, ЦРЛ м. Шахтарська, дорожня лікарня № 2 на ст. Ясинувата; Обласної клінічної лікарні м. Івано-Франківська, міських клінічних лікарень №2 і №3 м. Луганська, відділкової лікарні на ст.Луганск, дорожньої клінічної лікарні на ст. Одеса, лікарні швидкої допомоги м. Тернополя.

Особистий внесок претендента. Авторові належить ідея розробки принципово нового підходу до тактики лікування ГДУК, нової класифікації цієї патології.
Ним виконано збір, вивчення й аналіз клінічного матеріалу, статистична обробка отриманих результатів, написання всіх розділів і формулювання висновків дисертації.
Автором самостійно виконано близько 90% оперативних втручань, в останніх брав участь як асистент; контролював і проводив післяопераційне лікування хворих.
Дисертантом розроблено всі нові способи операцій при ГДУК, спосіб топічної діагностики непрохідності тонкої кишки в умовах спайкового процесу, спосіб уповільнення кишкового пасажу при короткій тонкій кишці, методики допоміжних операцій, методика профілактики спайкового процесу в черевній порожнині після операцій на кишечнику.
У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовано ідеї дисертанта, ним не були використані результати та ідеї співавторів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оголошено й обговорено на ХІХ з'їзді хірургів України (Харків, 2000), на республіканській науково-практичній конференції «Надання медичної допомоги хворим з невідкладними станами» (Крим, Ялта, 2001), на науково-практичній конференції з міжнародною участю «Хірургічне лікування ран та дефектів м'яких тканин” (Київ, 2004), на засіданні Донецького обласного наукового товариства хірургів (Донецьк, 2004; 2007), на науково-практичній конференції з міжнародною участю Рани м'яких тканин та

Список литературы

ВИСНОВКИ|висновки|

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і практичне вирішення оптимізації актуальної проблеми післяопераційних гнійно-деструктивних уражень|уражень| кишечнику шляхом розробки нового напрямку|направлення| в тактиці лікування даної патології, а також нових методів діагностики і хірургічних втручань.
1. Післяопераційні ГДУК є надзвичайно актуальною проблемою і складають 15,8 39,56% від всіх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень. Основними причинами їх розвитку є|з'являються|: перитоніт, локальні гнійні вогнища|осередки|, порушення кровопостачання кишечнику, технічні помилки при операціях на кишечнику, зокрема дефекти дренування черевної порожнини.
2. Розробка нової, патогенетично|патогенетичний| обґрунтованої клінічної класифікації ГДУК дозволила більш оперативно і адекватно вирішувати питання тактики лікування у кожному конкретному випадку.
3. У результаті|унаслідок| проведених досліджень доведено високу ефективність методу перорального прийому фарбників|барвників| у діагностиці рівня локалізації ГДУК, що особливо актуально при обструктивному|обструкційному| варіанті патології; розробка способу топічної| діагностики ділянки непрохідності|непрохідний| тонкої кишки в умовах спайкового| процесу дозволила полегшити і зменшити травматичність| операцій у даній ситуації.
4. При високих дефектах стінки тонкої кишки обструктивного|обструкційного| характеру|вдачі| завжди відзначається дисфункція моторної активності. У основі цих порушень лежить пригноблення скорочувальної здатності|здібності| нервово-м'язового апарата| стінки кишки. Найбільш ефективним методом корекції цих порушень є|з'являється| електростимуляція моторної активності з|із| підібраними параметрами електростимулів|стимул-реакцій|.
5. Найбільш інформативним електрофізіологічним параметром для оцінки скорочувальної|скорочувальної| активності тонкої кишки була величина внутрішньопорожнинного тиску|тиснення|. Якщо в процесі підготовки хворого до операції, величина усередині|всередині| порожнинного тиску|тиснення| в динаміці зростає|зростає|, це є|з'являється| позитивною ознакою і показанням для продовження консервативних заходів|; якщо ж усередині|всередині| порожнинний тиск|тиснення| у динаміці знижується, це повинно розцінюватися як негативний|заперечний| момент, який свідчить|засвідчує| про неефективність консервативного лікування і його подальшої|дальшої| недоцільності.
6. Виявлено безперечну корелятивну залежність між результатами електрофізіологічних методів дослідження з|із| показниками загальної|спільної| системи гомеостазу обстежених. Погіршення показників моторної активності тонкої кишки у хворих з|із| гнійно-деструктивними процесами у її проксимальному| відділі обструктивного|обструкційного| характеру|вдачі|, завжди поєднується|сполучається| з|із| подальшим|наступним| погіршенням стану|достатку| хворого і показників гомеостазу.
7. В основу розробленого нового напрямку|направлення| в лікуванні ГДУК покладено принципи, що враховують фізіологічні дані про механізми процесів травлення в тонкій кишці, про взаємозв'язок функцій різних відділів ТК, про компенсаторні можливості|спроможності| кишечнику при виключенні з|із| процесу травлення тих або інших його фрагментів; у зв'язку з цим головним напрямком|направленням| лікувальних заходів при ГДУК має бути вплив на два провідних патогенетичних чинники|фактору|: витікання кишкового вмісту і порушення кишкового пасажу при обструктивних|обструкційних| видах патології.
Неухильним елементом комплексного лікування хворих з|із| ГДУК має бути повне|цілковите| і стабільне відновлення кишкового пасажу дистальніше за вогнище|осередок| деструкції при будь-якому варіанті захворювання, при будь-якому стані адгезивно-запального процесу в черевній порожнині, без виключення з|із| процесу травлення значних фрагментів тонкої кишки (в межах приблизно 20 30 см).
8. Терміни відновлення нормального стравотоку| мають бути випереджувальними відносно розладів гомеостазу і атрофічно-дегенеративних порушень у петлях кишечнику при обструктивних|обструкційних| варіантах патології: при проксимальній| локалізації процесу 3 5 діб від початку захворювання. При дистальній локалізації обструктивного|обструкційної| ураження|ураження| і необструктивних|обструкційних| варіантах терміни мають бути достатніми для адекватної підготовки хворих до операції, а також для завершення і купирування запального процесу в черевній порожнині, у стінках кишечнику: 55 60 діб для тонкої кишки, при ураженні товстої кишки 4 5 місяців.
9. Розроблені способи ранніх операцій при обструктивних|обструкційних| формах ГДУ проксимального| відділу тонкої кишки, виконані за показаннями, незалежно від характеру|вдачі| адгезивно-запального процесу в черевній порожнині, забезпечили нормалізацію функцій кишки і не призвели до виключення з|із| акту травлення значних за величиною фрагментів її; розроблені удосконалення циркулярної резекції тонкої кишки і спосіб відновлення безперервності товстої кишки при вимикальних колостомах також відповідають завданням|задачам| хірургічної корекції порушень функцій кишечнику, що розвинувся при ГДУК.
10. Розроблений спосіб хірургічного лікування і профілактики синдрому короткої кишки після|потім| операцій по приводу ГДУК зважаючи на|внаслідок| мале число спостережень не може отримати|одержувати| остаточну оцінку, проте|однак| його застосування|вживання| забезпечило задовільну якість життя у більшості оперованих.
11. Розроблені способи допоміжних операцій забезпечили завершення оперативних втручань при великих дефектах черевної стінки, що утворилися в процесі їх виконання і, які не підлягають ушиванню; вони також сприяли значному скороченню числа евентрацій, лігатурних свищів.
12. Розроблені і вдосконалені методи профілактики неспроможності тонкокишечних анастомозів, а також спайкового| процесу в черевній порожнині після|потім| внутрішньочеревних операцій довели їх високу ефективність: на 25 резекцій тонкої кишки з використанням тимчасової двоствольної ентеростоми| випадків неспроможності співвусть| не відмічено; гарні результати у віддаленому періоді після|потім| профілактики спайкового| процесу отримано у|біля| 81,1% обстежених.
13. Виконання розробленої програми лікування післяопераційних гнійно-деструктивних уражень|уражень| кишечнику дозволило досягти таких результатів: зниження числа ускладнень при ГДУК з 29,7% до 15,6%, а післяопераційної летальності з 12,6% до 6,9%.
Крім того, досягнуто зниження середніх термінів лікування хворих з|із| ураженням тонкої кишки з 69,4 ± 3,2 до 52,2 ± 3,1 доби, при ураженні товстої кишки з 158,8 ± 1,9 до 133, 4 ± 2,9 доби.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абуховский А.А. Профилактика спаек брюшины после операций на тонкой кишке / А.А. Абуховский // Здравоохранение Белоруссии. 1999. №7. С.47 51.
2. Апоян В.Т. К лечению послеоперационных наружных кишечных свищей / В.Т. Апоян, А.В. Газарян, С.И. Арутюнян // Клиническая хирургия. 1988. №2. С. 12 15.
3. Арбулиев М.Г. Изменение микроциркуляции у детей с наружными кишечными свищами / Г.А. Гаджимирзаев, А.Д. Магомедов // Клиническая хирургия. 1985. №6. С.52.
4. Арбулиев М.Г. Тромбогеморрагические осложнения при наружных кишечных свищах / М.Г. Арбулиев, А.Д. Магомедов // Клиническая хирургия. 1985. №2. С. 6 8.
5. Аскерханов Р.П Лечение кишечных свищей / Р.П. Аскерханов, М.М. Махатилов // Хирургия. 1998. №9. С. 44 47.
6. Аскерханов Р.П. Внутрибрюшинные операции при наружных кишечных свищах / Р.П. Аскерханов // Клиническая хирургия. 1999. №2. С.8 9.
7. Атаманов В.В. Лечение больных с несформированными кишечными свищами: Автореф. дис. докт. мед. наук.: спец. 14.01.03 «хирургия» / В.В. Атаманов М., 1985. 38с.
8. Атаманов В.В. Лечение больных с несформированными кишечными свищами: Дис. докт. мед. наук.: спец. 14.01.03 «хирургия» / В.В. Атаманов Новосибирск, 1985. 345 с.
9. Ахмадулина Н.Н. Способность слизистой оболочки тонкого кишечника аккумулировать желчные кислоты и холестерин в разные периоды функциональной активности // Механизмы патологических процессов. Сб. научн. труд. Ташкентского мед ин-та. Н.Н. Ахмадулина. Ташкент, 1986. С. 17 19.
10. Ахметели Т.И. Оперативное лечение наружных кишечных свищей
/ Т.И.Ахметели, Н.Г. Долидзе, Г.Н. Гвасалия. // ХV съезд хирургов
Украинской ССР. Киев, 1984. С. 68 69.
11. Ахунджинов В.А. Анализ причин кишечных свищей после аппендектомии и результаты лечения / В.А. Ахунджинов, В.Я. Девятов, Г.А. Лефтеров // Мед. журнал Узбекистана. 1984. №4. С. 33 35.
12. Бабаева А.Г. Регенерация и система иммуногенеза. / А.Г. Бабаева М.: Медицина, 1985. 256 с.
13. Базаев А.В. Результаты лечения наружных кишечных свищей / А.В. Базаев, В.А. Овчинников, В.А. Соловьев, А.В. Пузанов // Хирургия. 2004. №1. С. 30 33.
14. Базаев А.В. Лечение больного с множественными осложненными кишечными свищами с помощью мигрирующего обтурирующего устройства / А.В. Базаев, С.В. Петров, И.А. Галинин, А.Г. Захаров // Хирургия. 2006. №2. С. 61 62.
15. Бардюк О.Я. Можливості ранньої діагностики і вибір тактики лікування хворих на гостру кишкову непрохідність: Автореф. дис.канд. мед. наук: 14.01.03 «хирургия»; Харк. держ. мед. ун-т. / О.Я. Бардюк. Харків, 2001. 16 с.
16. Бегимкулов Ш.В. Некоторые вопросы гомеостаза в зависимости от времени года у больных с несформированными тонкокишечными свищами // Ш.В. Бегимкулов. Узбекистан: Мед. журнал Узбекистана. 1985. №8. С. 69 71.
17. Белоконев В.И. Клинические варианты свищей желудочно-кишечного тракта и их лечение / В.И. Белоконев, Е.П. Измайлов // Хирургия. 2000. №12. С. 8 11.
18. Біленький В.П. Прогнозування гострої спайкової кишкової непрохідності з урахуванням порушень імунореактивності та їх корекції при хірургічному лікуванні: автореф. дис..канд. мед. наук: 14.01.03 «хирургия»; Харк. держ. мед. ун-т. / В.П. Біленький. Харків, 2001. 16 с.
19. Блинничев Н.М. К методике ушивания цекостомы / Н.М. Блинничев, А.В. Андрианов, Л.Ф. Калашник // Клиническая хирургия. 1988. №2. С.55 56.
20. Блинничев Н.М. Методы обтурации наружных кишечных свищей / Н.М. Блинничев, В.Ф. Шарапов, Е.П. Кривощеков // Хирургия. 1989. №10. С.106 108.
21. Блинничев Н.М. Методы обтурации наружных кишечных свищей / Н.М. Блинничев, В.Ф. Шарапов, Е.П. Кривощеков // Хирургия. 1996. №2. С.106 108.
22. Богданов А.В. Свищи пищеварительного тракта в практике общего хирурга. / А.В. Богданов М.: Медицина, 2001. 205 с.
23. Боднар О. Б. Лікування та профілактика спайкової хвороби у дітей після перенесених гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.09 «хирургия»; Ін-т невідкл. і відновної хірургії. / О.Б. Боднар Донецьк, 2003. 18 с.
24. Бойко В.В. Хирургический подход к лечению внутрибрюшных послеоперационных гнойных осложнений / В.В Бойко, И.А. Криворучко, Н.К. Голобородько, Р.Р. Сейдалиев // Клінічна хірургія. 2003. №4 5. С. 10 11.
25. Бондаренко Н.М. Наружные тонкокишечные свищи / Н.М. Бондаренко, И.С. Белый, В.Т. Мосиенко // Клиническая хирургия. 1996. №2. С. 53 54.
26. Бондарчук О.И. Обтуратор для временного закрытия свищей желудка и кишечника / О.И. Бондарчук // Клиническая хирургия. 1996. №2. С. 68 69.
27. Борисов А.И. Хирургическое лечение высоких кишечных свищей / А.И. Борисов, В.В. Аликов.// Хирургия. 1981. №9. С. 54 56.
28. Борисов А.И. Двухэтапные операции в лечении наружных несформировавшихся тонкокишечных свищей / А.И. Борисов, А.П. Пушпаков // Всеросийский съезд хирургов, 6 й. Воронеж, 1983. С. 218.
29. Бородуля Л.В. Сравнительная оценка методов лечения наружных свищей тонкой и толстой кишки / Л.В. Бородуля, Н.И. Колос, Ю.М. Григоренко // ХV съезд хирургов Украинской ССР. Киев, 1984. С. 70 71.
30. Булынин В.И. Хирургическая тактика при огнестрельном ранении кишечника в зоне связки Трейтца, осложненном распространенным гнойным перитонитом / В.И. Булынин, В.Н. Демьянов, В.П. Глянцев, В.П. Медведев // Хирургия. 1999. №4. С. 73 74.
31. Валенкевич Л.Н. Диагностика нарушения процессов гидролиза и всасывания при хроническом энтерите методом пищевых загрузок. / Л.Н. Валенкевич // Современные проблемы гастроэнтерологии. Петрозаводск, 1989. С. 140 148.
32. Вансович В.Е. Результати комплексного лікування спайкової хвороби черевної порожнини / В.Е. Вансович, М.Ю. Ничитайло // Клінічна хірургія. 2004. №11 12. С. 14.
33. Ванцян Э.Н. Хирургическое лечение наружных кишечных свищей. / Э.Н. Ванцян // Хирургия. 1986. №6. С. 17 19.
34. Веллер Д.Г. Тактика лечения послеоперационных кишечных свищей / Д.Г. Веллер, В.К. Логачев, Ф.Ф. Усиков, И.В. Гусак, Р.И. Османов, В.С. Хацкилевич // Клиническая хирургия. 1999. №2. С. 19 21.
35. Вицын Б.А. Наружные кишечные свищи : Автореф. дис. ...докт. мед.наук. спец. 14.01.03 «хирургия» / Б.А. Вицын М., 1966. 28 с.
36. Вицын Б.А. Лечение больных с несформированными кишечными свищами / Б.А. Вицын, В.В. Атаманов // Хирургия. 1985. №7. С. 129 133.
37. Вицын Б.А., Благитко Е.М. Сформированные и несформированные наружные кишечные свищи. / Б.А. Вицын, Е.М. Благитко Новосибирск, 1983. 142 с.
38. Власов А.П. О патогенезе несостоятельности кишечных анастомозов. / А.П. Власов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2001. Т.54, №7. С.105 106.
39. Волколаков Я.В. Комплексное лечение наружных кишечных свищей / Я.В. Волколаков, Я.Я. Строд, А.Я. Павар // Хирургия. 2000. №9. С. 47 50.
40. Вопросы формирования, лечения и реабилитации больных с кишечными свищами / М.А. Нартийланов, В.М. Назыров, С.С. Нигматзянов, Р.М. Матигуллин // Здравоохранение Башкортостана. 1993, №1. С. 23 28.
41. Габбасов С.Г. Способ лечения кишечных свищей и глубоких гнойных ран / С.Г. Габбасов, М.М. Ахметов // Здравоохранение Казахстана. 1985. №7. С. 68 69.
42. Гаджимарзаев Г.А. Нарушение микроциркуляции при наружных кишечных свищах / Г.А. Гаджимарзаев, М.Г. Арбулиев // ХХХ Всесоюзный съезд хирургов. Минск, 1983. С. 338 339.
43. Галеев М.А. Особенности хирургической тактики при наружных свищах тонкого кишечника / М.А. Галеев, М.Р. Царев, В.П. Трубицын // Всеросийский съезд хирургов, 6 й. Ворнеж, 1983. С. 223 224.
44. Гельфанд Е.Б. Абдоминальный сепсис при перитоните: клиническая характеристика и эффективность антибактериальной терапии: Автореф. дис. канд. мед. наук. спец. 14.01.03 «хирургия» / Е.Б. Гельфанд М., 1999. 18с.
45. Герич І.Д. Внутрішньочеревна гіпертензія та виникнення гнійно-септичних ускланень у пацієнтів з гострим захворюванням органів черевної порожнини / І.Д. Герич, Т.П. Кирик // Клінічна хірургія. 2003. №4 5. С. 15.
46. Гнойный перитонит: патофизиология и лечение / Под ред. А.Я. Цыганенко Харьков: «Контраст», 2002. 250 с.
47. Годлевський А.І. Аналіз ускладнень і летальності при лікуванні післяопераційного перітоніту / А.І. Годлевський, В.О. Шапринський, Г.К. Палій, В.Г. Палій // Клиническая хирургия. 1996. №8. С. 10 12.
48. Гончаренко О.В. Формування тонкокишкових анастомозів у хворих з перитонітом / О.В. Гончаренко // Клиническая хирургия. 1997. №11 12. С. 24 25.
49. Горский В.А. Технические аспекты аппликации биополимера Тахо Комб при операциях на органах брюшной полости. / В.А. Горский // Хирургия. 2001. №5. С. 43 46.
50. Горфинкель И.В. Наружные кишечные свищи после гинекологических операций и их лечение. / И.В. Горфинкель, Д.Г. Рехен, Ю.В. Чирков // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2003. Т. 159, №3. С. 60 63.
51. Гребенов А.Л. «Горячие точки» в гастроэнтерологии. / А.Л. Гребенов // Гастроэнтерология. 2005. №6. С. 60 63.
52. Григорьев С.Г. Обтурация наружных кишечных свищей с использованием винтового обтуратора / С.Г. Григорьев, Е.П. Кривощеков, В.Ф. Шарапов, В.П. Санагин // Клиническая хирургия. 1985. №2. С. 51.
53. Грицман Ю.Я., Борисов А.И. Послеоперационные кишечные свищи. / Ю.Я. Грицман М.: Медицина, 1972. 152 с.
54. Груздков А.А. Взаимоотношение пищеварительно-всасывательной и моторно-эвакуаторной функций тонкой кишки (математические модели) / А.А. Груздков // Современные проблемы гастроэнтерологии. Петрозаводск, 1989. С. 140 148.
55. Гузеев А.И. Пути снижения послеоперационной летальности при острых хирургических заболеваниях органов живота в условиях городской больницы. / А.И. Гузеев // Вестник хирургии. СПб., 2000. №3. С.21 24.
56. Гусейнов С.А. Комплексная диагностика и антибактериальная терапия неклостридиального анаэробного перитонита. / С.А. Гусейнов // Анналы хирургии. 2000. №6. С. 62 65.
57. Гуц С.В. Фотохромна антисептика анастомозів у комплексі хірургічного лікування на обтураційну непрохідність товстої кишки: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.03 «хирургия»; Харк. мед. ун-т. / С.В. Гуц Харків, 2002. 16 с.
58. Давыдов Ю.А., Ларичев А.Б. Вакуум-терапия и раневой процесс. / Ю.А. Давыдов, А.Б. Ларичев М.: Медицина, 1999. 160 с.
59. Дикий О.Г. Лікування та попередження гострої спайкової непрохідності тонкої кишки / О.Г. Дикий // Шпитальна хірургія. 2004. №4. С.108 110.
60. Динерман Г.В. Успешное лечение больной с множественными кишечными свищами / Г.В. Динерман, В.М. Бордуновский, М.А. Дрожжилов, Ю.И. Токарев, Н.М. Греков, Л.И. Норкина// Хирургия. 2003. №11. С. 44 45.
61. Дуданов И.П. Оценка эффективности дренирования брюшной полости / И.П. Дуданов, А.М. Меженин, Г.А. Шаршавицкий, Ю.В. Андреев, Н.Н. Алонтцева, В.Е. Соболев // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2001. Т.160, №1. С. 63 66.
62. Евтихов Р.М. Лечение наружных кишечных свищей с помощью ферромагнитной суспензии / Р.М. Евтихов, Ю.Ф. Николаенков, С.Н. Грязнов // Хирургия. 1995. №6. С. 118 120.
63. Ежов В.М. Лечение формирующегося кишечного свища методом наложения бесшовного межкишечного анастомоза с помощью магнитных элементов / В.М. Ежов, В.Г. Вагин, А.Н. Курицын // Военно-медицинский журнал. 1999. №1. С. 68.
64. Жебровский В.В. Релапаротомия при ранней спаечной непроходимости кишечника после операций на органах брюшной полости / В.В. Жебровский, Е.Б. Чемоданов, И.А. Аль-Ола Мухамед // Клінічна хірургія. 2003. №4 5. С. 20.
65. Женчевский Р.А. Спаечная болезнь. / Р.А. Женчевский М.: Медицина, 1989. 191 с.
66. Жижин Ф.С. Лечебная тактика при высоких несформированных кишечных свищах. / Ф.С. Жижин // I Московсий международный конгресс хирургов. Тез. докл. М., 1995. С. 147 148.
67. Жижин Ф.С. Энтеральное и парентеральное питание больных с наружными кишечными свищами / Ф.С. Жижин, А.Е. Ворончихин // Современные тенденции развития гастроэнтерологии. Ижевск, 2005. С. 63 64.
68. Жолмухамедов К.К. Новые технологии в хирургии. / К.К. Жолмухамедов // Хирургическая инфекция. Новгород, 2003. С. 128 129.
69. Жученко П.С. Морфофункціональний стан тонкої кишки після субтотальної резекції: Автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.03 «хирургия»; / П.С. Жученко - Харків, 2000. 19 с.
70. Зайцев В.Т., Логачев В.К., Бойко В.В., Тарабан И.А., Малликахева К.Б. Комплексное лечение послеоперационных кишечных свищей. / В.Т. Зайцев, В.К. Логачев, В.В. Бойко, И.А. Тарабан. Харьков, 1994. 68 с.
71. Зайчук А.І. Тактика при лікуванні післяопераційних несформованих кишкових нориць / А.І. Зайчук, А.Л. Веретенніков, С.М. Дзизенко, О.І. Ткаченко // I (ХVII) з’їзд хірургів України. Тези доповідей: Львів. 1994. С. 169.
72. Запорожченко Б.С. Лечебно-диагностический алгоритм при ранней острой непроходимости кишечника / Б.С. Запорожченко, В.И. Шилов, В.И. Бородаев, В.Н. Качанов // Клінічна хірургія. 2005. №11 12. С. 74.
73. Захаров С.Н. Временное протезирование тонкой кишки при ее свищах / С.Н. Захаров, В.Ф. Зонов, В.А. Хребтов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2000. №9. С. 69 71.
74. Захарова Г.Н. Лечение послеоперационных несформированных тонкокишечных свищей / Г.Н. Захарова, И.В. Горфинкель, Франфурт А.М. // Хирургия. 2000. № 9. С. 81 83.
75. Измайлов Г.А. Комплексная предоперационная подготовка больных с наружными кишечными свищами / Г.А. Измайлов, В.Г. Морозов // Клиническая хирургия. 1994. №2. С. 52 54.
76. Кабанов Н.Я. Лечение несформировавшихся кишечных свищей / Н.Я. Кабанов, И.И. Шарабандов // Хирургия. 1995. №8. С. 23 25.
77. Канищев П.А., Береза Н.М. Лабораторные методы диагностики в гастроэнтерологии. / П.А. Канищев, Н.М. Береза Днепропетровск, 1987. 39 с.
78. Каншин Н.Н. Несформированные кишечные свищи и гнойный перитонит. / Н.Н. Каншин М.: Медицина, 1999. 165с.
79. Каншин Н.Н. Лечение несформированных свищей тонкой кишки в условиях гнойного перитонита. / Н.Н. Каншин // Хирургия. 2000. № 10. С.37 40.
80. Карипиди Г.К. Несформированные кишечные свищи. /Г.К. Карипиди // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 1993. №8. С. 54 57.
81. Карипиди Г.К. Наружные кишечные свищи. / Г.К. Карипиди // Хирургия. 1995. №10. С. 55 59.
82. Карпів І.В. Роль компонентів тонкокишкового вмісту в морфофункціональній організації слизової оболонки тонкої кишки: Автореф. дис. канд. мед. наук: спец. 14.01.03. «хирургия»/ І.В. Карпів - Львів, 1993. 19 с.
83. Карякин А.М., Кучер В.В., Барсуков А.Е. Хирургия перитонита, панкреонекроза, несформированных кишечных свищей. / А.М. Карякин, В.В. Кучер, А.Е. Барсуков Иркутск, 1994. С. 218 222.
84. Кизюкович Л.С. Дистрофические изменения в почках при потере желчи организмом и их профілактика / Л.С. Кизюкович // Сб. научн. тр. Гроднен. мед. ин-та, 1984. C. 161 166.
85. Кирей И.И. Нижний надчревний абсцедирующий лимфаденит, осложнившийся кишечным свищем / И.И. Кирей, А.И. Кирей // Детская хирургия. 2002. №4. С. 49 50.
86. Кириленко М.П. Хирургическое лечение сформированных кишечных свищей / М.П. Кириленко, А.И. Матвеев // Клиническая хирургия. 1984. №2. С. 49 51.
87. Кириллов С.В. Ультразвуковая диагностика острой кишечной непроходимости / С.В. Кириллов // Российский журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 2004. Т.7, №5. С. 258 259.
88. Климушев В.Н. Показания и противопоказания к экстраперитонеальному закрытию наружных кишечных свищей / В.Н. Климушев, Е.Ю. Левчик, В.Д. Mалыгин, А.А. Власов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 2005. Т.164, №3. С. 23 26.
89. Клионский С.И. Патогенез кишечных свищей аппендикулярного происхождения / С.И. Клионский, Г.К. Денисовский // Здравоохранение Белоруссии. 1992. №11. С. 18 20.
90. Клюев И.И. Лечение наружных кишечных свищей / И.И. Клюев, В.К. Константинов, В.И. Клюев // Хирургия. 2004. №3. С. 56 59.
91. Костюченко Л.Н. Влияние концентраций и соотношений энергообеспечивающих нутриентов на скорость всасывания в тонкой кишке / Л.Н. Костюченко, Т.В. Федичкина, Т.В. Короткова // Физиол. журн. СССР им.И.М. Сеченова. 1988. Т. 74, №6. С. 860 863.
92. Костюченко А.Л. Возможности, реальности и перспективы энтерального искусственного питания в хирургической клинике / А.Л. Кос