АТИПОВА ЕНДОСКОПІЧНА ПАПІЛОТОМІЯ В ЛІКУВАЛЬНО–ДІАГНОСТИЧНОМУ АЛГОРИТМІ ДОБРОЯКІСНОЇ ОБСТРУКЦІЇ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ЗАГАЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ імені О. О. ШАЛІМОВА

ДЕЙНИЧЕНКО Андрій Геннадійович

УДК 616.367-007.272-07-089.819-089.819.5

АТИПОВА ЕНДОСКОПІЧНА ПАПІЛОТОМІЯ В ЛІКУВАЛЬНОДІАГНОСТИЧНОМУ АЛГОРИТМІ ДОБРОЯКІСНОЇ ОБСТРУКЦІЇ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ЗАГАЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук
Огородник Петро Васильович

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

3

ВСТУП .

4

РОЗДІЛ 1

АТИПОВА ПАПІЛОТОМІЯ В ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ ДОБРОЯКІСНОЇ ОБСТРУКЦІЇ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ЗАГАЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ (огляд літератури) ..

10

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

35

2.1.

Загальна клінічна характеристика хворих, розподіл на групи

35

2.2.

Методи клінічних досліджень

44

2.3.

Загальна характеристика ендоскопічних транспапілярних втручань

48

2.4.

Методи статистичного аналізу

56

РОЗДІЛ 3

МЕТОДИКИ АТИПОВОЇ ПАПІЛОТОМІЇ

61

РОЗДІЛ 4

ЕНДОСКОПІЧНА ТАКТИКА ПРИ ДОБРОЯКІСНІЙ ОБСТРУКЦІЇ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ЗАГАЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ

83

РОЗДІЛ 5

БЕЗПОСЕРЕДНІ ТА ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛЬТАТИ ЕНДОСКОПІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ДОБРОЯКІСНОЮ ОБСТРУКЦІЄЮ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ЗАГАЛЬНОЇ ЖОВЧНОЇ ПРОТОКИ

102

РОЗДІЛ 6

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

123

ВИСНОВКИ

147

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

149

Список скорочень

АЕПТ атипова ендоскопічна папілотомія
ВСДК великий сосочок дванадцятипалої кишки
ГПП головна панкреатична протока
ЕПСТ ендоскопічна папілосфінктеротомія
ЕРПХГ ендоскопічна ретроградна панкреатикохолангіографія
ЕФСТ ендоскопічна фістулотомія
ЗЖП загальна жовчна протока
ПР передрозсічення
ТПСТ транспанкреатична септотомія
УЗД ультразвукова діагностика.

ВСТУП

Актуальність теми. За останні роки, в зв’язку з активним впровадженням в клінічну практику мініінвазивних технологій, значно розширились можливості ендоскопічних методів діагностики та лікування хворих з патологією дистального відділу загальної жовчної протоки (ЗЖП) та великого сосочка дванадцятипалої кишки (ВСДК).
Найбільш поширеною причиною доброякісної обструкції жовчних протоків є ускладнена жовчнокам’яна хвороба. За даними різних авторів частота жовчнокам’яної хвороби серед населення розвинутих країн складає 1015% [3, 9, 15, 50, 90, 146, 149, 150]. Калькульозний холецистит ускладнюється холедохолітіазом в 1533%, що призводить до виникнення таких ускладнень як обтураційна жовтяниця, гострий біліарний панкреатит, гнійний холангіт, абсцеси печінки, сепсис [17, 33, 100, 102, 104, 109, 141, 155, 172, 183]. В Україні конкременти в жовчних протоках виявляють в 1015% хворих калькульозним холециститом [12 14]. Внаслідок травмування сфінктерного апарату ВСДК, що виникає при міграції через нього конкрементів розвивається фіброз сосочка з подальшим виникненням стенозуючого папіліту [83, 88, 175, 176].
На сьогоднішній день провідне місце в діагностиці та лікуванні обструкції жовчних протоків посідають ендоскопічні транспапілярні втручання, які ліквідуючи жовтяницю і явища холангіту не тільки дозволяють підготувати пацієнта до оперативного втручання і виконати його в плановому порядку, але й в багатьох випадках можуть стати альтернативою традиційному хірургічному лікуванню [17, 21, 24, 31, 94, 124]. Найбільш поширеним втручанням на ВСДК, яке виконується для корекції патології термінального відділу ЗЖП є ендоскопічна папілосфінктеротомія. Типова (канюляційна) папілосфінктеротомія передбачає розсічення сосочка після попередньої селективної канюляції та контрастування жовчних протоків. Розуміння анатомії ампули ВСДК та її варіантів основа успішної селективної канюляції необхідного з протоків. Новітні технології привели до впровадження в клінічну практику різноманітних ендоскопічних аксесуарів для полегшення селективної канюляції протоків в біліарній ендоскопії: гнучкі канюлі, провідники, одно, дво і навіть трьохпросвітні папілотоми [40, 70, 111, 122, 147, 179, 182]. Однак, незважаючи на це, у випадках патології зони сосочка та термінального відділу ЗЖП (вклинені в ампулі ВСДК конкременти, фіксовані конкременти дистального відділу ЗЖП, стенозуючий папіліт), коли селективна канюляція жовчної протоки неможлива або довготривала, з діагностичною та лікувальною метою застовуються різні методи атипової ендоскопічної папілотомії, які об’єднує те, що розсічення сосочка виконується перед канюляцією та ретроградним контрастуванням протокових систем [55, 60, 131, 174].
На сьогоднішній день в літературі немає чітко сформульованих показів до виконання атипових папілотомій. Деякі дослідники вважають їх небезпечними, інші звертають увагу на їх високу ефективність і низький рівень ускладнень, при умові виконання втручання досвідченим фахівцем [55, 86, 91, 93, 144, 165, 177]. Згідно даних вітчизняної та зарубіжної літератури частота виконання атипових папілотомій по відношенню до традиційних канюляційних складає 5 38%, що дозволяє досягти успішної селективної канюляції необхідного з протоків в 9299,5% випадків, при цьому рівень ускладнень становить 5,730% [42, 92, 99, 154]. В сучасній літературі все частіше з’являються повідомлення, що ускладнення атипових папілотомій виникають не за рахунок самого втручання, а пов’язані з довготривалими спробами канюляції і травмування загальної панкреатичної протоки та її розгалужень перед виконанням папілотомії [51, 57, 63, 65, 188].
Актуальними залишаються питання «складної» канюляції, її тривалості, вибору оптимального методу атипової папілотомії в залежності від анатомічних особливостей та патологічних змін ВСДК та дистального відділу ЗЖП, необхідності тимчасового стентування головної панкреатичної протоки перед виконанням атипової папілотомії з метою профілактики виникнення гострого панкреатиту [55, 76, 86, 91, 93, 161, 144].
Важливою проблемою є діагностика та лікування стенозуючого папіліту, а також оптимальна ендоскопічна тактика при ампулярному холедохолітіазі, флотуючих та фіксованих конкрементах дистального відділу ЗЖП.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом галузевої наукової програми Національного інституту хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова АМН України за запланованою темою: Розробити та впровадити атипові ендоскопічні транспапілярні втручання при обтурації дистального відділу загальної жовчної протоки” (номер державної реєстрації 0107U011458). Автор приймає участь у виконанні зазначеної теми.
Тему дисертації затверджено на засіданні Вченої Ради Інституту хірургії та трансплантології протокол № 14 від 22. 12. 2006 року.
Мета і задачі дослідження. Покращити результати діагностики та лікування хворих з доброякісною обструкцією дистального відділу ЗЖП шляхом розробки, впровадження та раціонального використання атипових способів папілотомій.
Відповідно до поставленої мети сформульовані наступні задачі дослідження.
1. Проаналізувати причини безуспішних типових папілосфінктеротомій при доброякісній патології ВСДК та дистального відділу ЗЖП.
2. Удосконалити методики існуючих та розробити нові способи папілотомій в діагностиці та лікуванні доброякісної обструкції дистального відділу ЗЖП.
3. Розробити класифікацію атипових папілотомій та уніфікувати покази до їх застосування при доброякісній обструкції дистального відділу ЗЖП.
4. Проаналізувати характер та причини виникнення ускладнень атипових папілотомій і розробити методи їх профілактики та лікування.
5. Вивчити безпосередні та віддалені результати запропонованого ендоскопічного лікування хворих і на основі цього розробити раціональний алгоритм використання ендоскопічних методів корекції при дистальній доброякісній обструкції ЗЖП з метою зниження тривалості виконання втручання та променевого навантаження на хворого і медичний персонал.
Об’єкт дослідження: хворі (111) з доброякісною дистальною обструкцією загальної жовчної протоки, яким виконувались атипові папілотомії, та контрольна група (104) пацієнти, яким застосовували типову канюляційну папілосфінктеротомію.
Предмет дослідження: атипова ендоскопічна папілотомія, яка виконувалась у хворих з доброякісною обструкцією дистального відділу загальної жовчної протоки.
Методи дослідження: ендоскопічні, сонографічні, рентгенологічні, клінічні, лабораторні, гістологічні та статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота містить новий підхід до ендоскопічного лікування хворих з ампулярним холедохолітіазом, флотуючими та фіксованими конкрементами дистального відділу загальної жовчної протоки, та стенозуючим папілітом. В роботі на достатньому клінічному матеріалі вивчені причини безуспішних типових папілотомій, досліджені результати виконання папілотомій атиповим способом та проведена комплексна оцінка ефективності різних видів атипових папілотомій у хворих з дистальною обструкцією загальної жовчної протоки. Проведений порівняльний аналіз ускладнень атипових папілотомій по відношенню до канюляційних (типових) папіллотомій, а також вивчені причини цих ускладнень і розроблено ефективні методи їх профілактики. Уніфіковано покази до виконання атипових папілотомій та запропонована раціональна тактика і алгоритми ендоскопічної корекції у хворих з дистальною обструкцією загальної жовчної протоки, розроблені та впроваджені в клінічну практику нові способи та інструменти для виконання атипових папілотомій.
Практичне значення одержаних результатів. Запропонована ендоскопічна тактика у хворих з доброякісною обструкцією дистального відділу ЗЖП покращує безпосередні та віддалені результати лікування хворих з ампулярним холедохолітіазом, конкрементами дистального відділу ЗЖП, та стенозуючим папілітом.
Розроблені і впроваджені в клінічну практику спосіб виконання атипової папілотомії № 22378, спосіб виконання атипової папілотомії № 34747, спосіб виконання діагностичної папілотомії № 34320, які істотно знижують частоту виникнення ускладнень при транспапілярних втручаннях.
Розроблені покази та алгоритми виконання атипових ендоскопічних папілотомій значно скорочують тривалість втручання, знижують променеве навантаження на хворого та медичний персонал, підвищують успіх ендоскопічної операції та дозволяють суттєво знизити частоту виникнення ускладнень.
Результати дисертаційної роботи впроваджено в практику навчальних та лікувальних установ України (Головний військовий клінічний госпіталь Міністерства оборони України, м. Київ; Київська міська клінічна лікарня № 10; Кримський республіканський заклад «Клінічна лікарня ім. Н. А. Семашко», м. Сімферополь) шляхом проведення виїздних тематичних семінарів і науковопрактичних конференцій, а також ознайомлення з ними практичних хірургів під час їх стажування в ІХТ імені О. О. Шалімова АМН України.
Особистий внесок здобувача. Автор разом з науковим керівником здійснив вибір теми дисертації, самостійно розробив задачі дослідження, провів аналіз та статистичну обробку одержаних результатів, безпосередньо приймав участь в ендоскопічних операціях.
Наведені в дисертації результати ендоскопічного лікування хворих з доброякісною обструкцією дистального відділу ЗЖП одержані автором особисто. Дисертант критично проаналізував огляд літературних джерел відповідно до сучасних уявлень про методи ендоскопічних транспапілярних втручань та їх місце в діагностиці та лікуванні хворих з патологією ВСДК та дистального відділу ЗЖП.
За особистою участю дисертанта розроблені методики виконання атипової та діагностичної папілотомії, а також нові інструменти для виконання папілотомій.
Результати дослідження викладені дисертантом у статтях, матерілах наукових конференцій і конгресів, доповідях.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та матеріали дисертаційної роботи були викладені й обговорені на: науковопрактичній конференції з міжнародною участю Рани м’яких тканин та ранова інфекція” (Київ, 2005); науковопрактичній конференції з міжнародною участю Рани, ранова інфекція, ранні післяопераційні ускладнення в абдомінальній та судинній хірургії” (Київ, 2006); науковопрактичній конференції з міжнародною участю Актуальні питання абдомінальної та судинної хірургії, клінічні проблеми трансплантології органів” (Київ, 2006); науковопрактичній конференції з міжнародною участю присвяченій 35річчю НІХТ імені О. О. Шалімова АМН України Актуальні проблеми клінічної хірургії” (Київ, 2007); ІІІ симпозіумі Асоціації лікарівендоскопістів України Сучасна діагностична та лікувальна ендоскопія” (Миколаїв, 2007).
Публікації за темою дисертації. По темі дисертації опубліковано 16 наукових робіт, з них 14 у фахових журналах, включених до переліку видань, рекомендованих ВАК України, 2 у вигляді тез і доповідей у матеріалах національних та міжнародних конгресів та конференцій. Отримано 10 патентів України на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 168 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків та списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 19 таблицями та 34 рисунками. Список літературних джерел містить 190 назв, в тому числі 37 кирилецею і 153 латиною.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі викладено теоретичне обґрунтування та нові підходи до діагностики та ендоскопічного лікування хворих з доброякісною обструкцією дистального відділу загальної жовчної протоки, які у випадках складної чи довготривалої канюляції великого сосочка дванадцятипалої кишки передбачають активне впровадження ранньої атипової папілотомії.
1. Виконання атипової папілотомії показано при: вклинених в сосочок конкрементах, фіксованих конкрементах загальної жовчної протоки, дегенеративній формі стенозуючого папіліту, а також при всіх інших варіантах дистальної обструкції загальної жовчної протоки при тривалості канюляції сосочка більше 5 хв, чи 3х разовому контрастуванні головної панкреатичної протоки;
2. Впровадження ранньої атипової папілотомії при доброякісній обструкції дистального відділу загальної жовчної протоки підвищує успішність канюляції загальної жовчної протоки до 92%, дозволяє в більшості випадків завершити ендоскопічну операцію в один етап та знизити кількість ускладнень з 13,5 до 5,4%.
3. В залежності від характеру патології та анатомічних особливостей великого сосочка дванадцятипалої кишки та дистального відділу загальної жовчної протоки необхідно використовувати різні методи атипової папілотомії (торцева папілотомія, торцева дозована папілотомія, фістулотомія, передрозсічення, транспанкреатична септотомія), що суттєво підвищує діагностичні та лікувальні можливості ендоскопічної операції.
4. Розпрацьована хірургічна тактика та методика ендоскопічних втручань зменшує тривалість виконання папілосфінктеротомії з (58,1 ± 12,75) до (30,7 ± 5,75) хв, що суттєво знижує ступінь променевого навантаження на хворого та медичний персонал.
5. Обов’язковим елементом ендоскопічного втручання у хворих з стенозуючим папілітом є прицільна пошарова біопсія найбільш змінених ділянок слизової ампули великого сосочка дванадцятипалої кишки з 3 позицій та контрольні ендоскопічні ретроградні панкреатикохолангіографії з біопсією через 3, 6, 12, та 24 місяці після виконання папілотомії, з метою своєчасної діагностики рестенозу та ідентифікації його ґенезу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бобров О. Є. Ендоскопічна папілотомія у хворих з постхолецистектомічним синдромом / О. Є. Бобров, П. В. Огородник, Д. І. Лобода // Клін. хірургія. 1991. № 3. С. 46 48.
2. Борисов А. Е. Руководство по хирургии печени и желчевыводящих путей. В 2х томах / А. Е. Борисов. Спб.: Скифи, 2003. Т. 2. 560 с.
3. Васютков В. Я. Клиникоанатомическая классификация холедохолитиаза / В. Я. Васютков // Анналы хирург. гепаталогии. 1998. Т. 3, № 3. С. 43 44.
4. Виноградов В. В. Заболевания фатерова соска / В. В. Виноградов. М., 1962. 124 с.
5. Галлингер Ю. И. Эндоскопическое лечение калькулезного холецистита, осложненного холедохолитиазом и папиллостенозом: Материалы международ. конф. хирургов, посвященной 80летию проф. В. В. Виноградова / Ю. И. Галлингер, М. В. Хрусталева, В. И. Карпенкова. М., 2000. С. 140 141.
6. Григорян Р. С. Эндоскопическая папиллосфинктеротомия при папилярных дивертикулах / Р. С. Григорян, Ю. Г. Старков // Хирургия. 2001. № 7. С. 52 55.
7. Гэри Дж. Винд Прикладная лапароскопическая анатомия: брюшная полость и малый таз / Гэри Дж. Винд. М.: Мед. литература, 1999. 384 с.
8. Ермолов А. С. Декомпрессия желчевыводящих путей для подготовки больных с обтурационной желтухой и холангитом к радикальной операции / А. С. Ермолов, С. В. Юрченко, Н. А. Дасаев // Хирургия. 1994. № 9. С. 24 29.
9. Желчеистечение после лапароскопических холецистэктомий / С. А. Бычков, Е. Д. Хворостов, Ю. Б. Захарченко, А. И. Шеремет // Укр. журн. малоінвазив. та ендоскоп. хірургії. 2001. Vol. 5, № 3. С. 22 23.
10. Иванов А. Э. Дистанционная литотрипсия и малоинвазивные эндоскопические вмешательства в лечении больных холедохолитиазом: автореф. дис. канд. мед. наук / А. Э. Иванов. М., 1997. 18 с.
11. Иванов Ю. В. Особенности диагностики и лечения острого билиарного панкреатита / Ю. В. Иванов, Е. А. Рагуина, Н. А. Соловьев // 7й Московский междунар. конгресс по эндоскоп. хирургии. Сб. тез. под ред. проф. Ю. И. Галлингера. М., 2003. С. 152 153.
12. Лапароскопические вмешательства на общем желчном протоке / М. Е. Ничитайло, П. В. Огородник, В. В. Дяченко [и др.] // Вісн. морської медицини. 1999. № 2. С. 117 118.
13. Лапароскопические вмешательства на общем желчном протоке. 5летний опыт / М. Е. Ничитайло, П. В. Огородник, А. Н. Литвиненко [и др.] // Клінічна хірургія. 2000. №7. С. 22 24.
14. Лапароскопическое лечение холедохолитиаза при остром и хроническом калькулезном холецистите / В. В. Грубник, А. И. Ткаченко, А. С. Дюжев [и др.] // Укр. журн. малоінвазив. та ендоскоп. хірургії. 2001. Vol. 5, № 3. С. 24.
15. Лечение желчнокаменной болезни, осложненной заболеванием общего желчного ротока, из минилапароскопического доступа / В. И. Лищенко, Е. А. Ермаков, Д. А. Елизаров [и др.] // Эндоскоп. хирургия. 2002. № 2. С. 55 56.
16. Малярчук В. И. Заболевания большого дуоденального сосочка / В. И. Малярчук, Ю. Ф. Пауткин, Н. Ф. Плавунов. М.: Издательский дом «Камерон», 2004. 168 с.
17. Минимально инвазивная хирургия патологии желчных протоков / М. Ю. Ничитайло, В. В. Грубник, А. Л. Ковальчук [и др.]. К.: Здоров’я, 2005. 424 с.
18. Могучев В. М. Интраоперационная холангиоскопия / В. М. Могучев, В. Л. Прикупец, Г. М. Митрофанова // Хирургия. 1997. № 6. С. 33 36.
19. Непосредственные, ближайшие и отдаленные результаты эндоскопической папиллосфинктеротомии / Л. К. Соколов, М. В. Агейчева, Н. Н. Малкерова [и др.] // Хирургия. журнал им. Н. И. Пирогова. 1995. № 5. C. 22 24.
20. Нечай А. И. Рецидивный и резидуальный холедохолитиаз / А. И. Нечай // Хирургия. 1998. № 9. С. 37 41.
21. Ничитайло М. Е. Эндоскопическая папиллосфинктеротомия: техника и способы выполнения / М. Е. Ничитайло, И. Л. Насташенко, О. В. Довбенко // Клін. хірургія. 2003. № 6. C. 50 54.
22. Новые технологии в эндоскопической папиллосфинктеротомии / В. П. Харченко, Ю. В. Синев, Р. А. Серов, Г. К. Наседкин // Эндоскоп. хирургия. 2003. № 5. С. 27 30.
23. Новый взгляд на структуру запирательного механизма терминального отдела общего желчного протока / Б. С. Брискин, Г. П. Титова, П. В. Эктов, Ю. Ф. Клименко // Анналы хирург. гепатологии. 2003. Т. 8, № 1. С. 63 71.
24. Огородник П. В. Ендоскопічна холедоходуоденостомія / П. В. Огородник // Клін. хірургія. 2001. № 9. C. 26 28.
25. Огородник П. В. Ендоскопічні методи лікування обтурації великого сосочка дванадцятипалої кишки / П. В. Огородник // Клін. xірургія. 1999. № 11. С. 13 16.
26. Огородник П. В. Хірургічне лікування механічної жовтяниці при непрохідності загальної жовчної протоки з застосуванням мініінвазивних технологій: дис. дра мед. наук / П. В. Огородник. К., 2002. 366 с.
27. Оноприев А. В. «Послойная» эндоскопическая папиллотомия в лечении холедохолитиаза: материалы VIII Всерос. съезда по эндоскоп. хирургии / А. В. Оноприев, С. А. Габриэль, Л. А. Тхамадокова. М., 2005. С. 97 98.
28. Оперативная абдоминальная эндоскопия / А. С. Балалыкин, М. В. Авалавни, Ю. В. Василенко [и др.] // Хирургия. 1998. № 9. С. 62 66.
29. Савельев В. С. Руководство по клинической эндоскопии / В. С. Савельев. М.: Медицина, 1985. 543 с.
30. Савельев В. С. Эндоскопическая папиллотомия в хирургической практике / В. С. Савельев, А. С. Балалыкин // Хирургия. 1987. № 7. С. 35.
31. Сьомін М. Д. Діагностична ендоскопічна папілотомія / М. Д. Сьомін, В. С. Хоцяновський // Практ. медицина. 2003. № 1 (Т. ІХ). С. 14 15.
32. Хірургія печінки та жовчовивідних шляхів / О. О. Шалімов, С. О. Шалімов, М. Ю. Ничитайло, Б. В. Доманський. К.: Здоров’я, 1993. 512 с.
33. Холедохолитиаз: проблемы и перспективы / Б. С. Брискин, А. Э. Иванов, П. В. Эктов [и др.] // Анналы хирург. гепаталогии. 1998. Т. 3, № 2. С. 71 78.
34. Хрусталева М. В. Эндоскопические методы лечения неопухолевых стенозов желчных протоков / М. В. Хрусталева, Ю. И. Галлингер // 7й Московский междунар. конгр. по эндоскоп. хирургии. Сб. тез. Под ред. Проф. Ю. И. Галлингера. М., 2003. С. 434 436.
35. Шалимов С. А. Диагностика и лечение заболеваний большого дуоденального сосочка / С. А. Шалимов. К.: Здоров’я, 1985. 280 с.
36. Эндоскопическая баллонная дилатация сфинктера Одди современная альтернатива папиллосфинктеротомии в лечении холедохолитиаза / С. Г. Шаповальянц, Е. Д. Федоров, С. Ю. Орлов, З. В. Галкова // Эндоскоп. хирургия. 2001. № 4. С. 48 56.
37. Эндоскопическая папиллотомия и холангиолитиаз (доступы, принципы, эффективность) / А. С. Балалыкин, Ю. В. Снегирев, В. В. Гвоздик [и др.] // Клин. эндоскопия. 2006. № 2(8). С.13 19.
38. A new papillotome for cannulation, precut or conventional papillotomy / H. Seifert, K. F. Binmoeller, T. Schmitt [et al.] // Z. Gastroenterol. 1999. Vol. 37. P. 1151.
39. A retrospective comparison of outcomes using three different precut needle knife techniques for biliary cannulation / E. M. AbuHamda, T. H. Baron, D. T. Simmons, B. T. Petersen // J. Clin. Gastroenterol. 2005. Vol 39, N 8. P. 717 721.
40. A sphincterotomebased technique for selective transpapillary common bile duct cannulation / H. Schwacha, H. P. Allgaier, P. Deibert [et al.] // Gastrointest. Endosc. 2000. Vol. 52, N 3. P. 387 391.
41. Aizawa T. Stent placement in the pancreatic duct prevents pancreatitis after endoscopic sphincter dilation for removal of bile duct stones / T. Aizawa, N. Ueno // Gastrointestinal. Endoscopy. 2001. Vol. 54. P. 209 213.
42. Akashi R. Pancreatic sphincter precutting to gain selective access to the common bile duct: a series of 172 patients / R. Akashi // Endoscopy. 2004. Vol. 36. P. 405.
43. Allescher H. D. Clinical significance of sphincter of Oddi dyskinesia / H. D. Allescher // Curr. Gastroenterol. Rep. 2003. N 5. P. 164 170.
44. Ammori B. J. Elective laparoscopic cholecystectomy: preoperative prediction of duration of surgery / B. J. Ammori, M. Larvin, M. J. McMahon // Surg. Endosc. 2001. Vol. 15, N 3. P. 297 300.
45. An annotated algorithm for the evaluation of choledocholithiasis / G. M. Eisen, J. A. Dominitz, D. O. Faigel [et al.] // Gastrointest. Endos. 2001. Vol. 53, N 7. P. 864 866.
46. Application of needleknife in difficult biliary cannulation for endoscopic retrograde cholangiopancreatography / P. H. Zhou, L. Q. Yao, M. D. Xu [et al.] // Hepatobiliary Pancreat. Dis Int. 2006. Vol 5, N 4. P. 590 594.
47. Avisse C. Ampulla of Vater: anatomic, embryologic, and surgical aspects / C. Avisse, J. B. Flament, J. F. Delattre // Surg. Clin. North. Am. 2000. Vol. 80, N 1. P. 201 212.
48. Banerjee B. Simultaneous cannulation and needleknife papillotomy using a largechannel duodenoscope / B. Banerjee // Gastrointestinal. Endoscopy. 1996. Vol 44, N 2. P. 189 190.
49. Benefits and risks of needleknife papillotomy / T. Rabenstein, T. Rupert, T. Schnneider [et al.] // Gastrointestinal. Endoscopy. 1997. Vol. 46, N 3. P. 207 211.
50. Binmoeller K. F. Endoscopic management of bile duct stones / K. F. Binmoeller, T. W. Schafer // J. Clin. Gastroenterol. 2001. Vol. 32, N 2. P. 106 118.
51. Branch S. ERCPinduced Pancreatitis / S. Branch // Curr Treat. Options. Gastroenterol. 2000. Vol. 3, N 5. P. 363 370.
52. Bruel J. M. Cholelithiasis and choledocholithiasis: diagnostic imaging / J. M. Bruel // Abdom. Imaging. 2001. Vol. 26, N 1. P. 1 2.
53. Can endoscopic papillary balloon dilation really preserve sphincter of Oddi function? / I. Yasuda, E. Tomita, M. Enya [et al.] // Gut. 2001. Vol. 49. P. 686 691.
54. CarrLocke D. L. Biliary access during endoscopic retrograde cholangiopancreatography / D. L. CarrLocke // Can. J. Gastroenterol. 2004. Vol. 18. P. 251 254.
55. Catalano M. F. Endoscopic transpancreatic papillary septotomy for inaccessible obstructed bile ducts:Comparison with standard precut papillotomy / M. F. Catalano, J. D. Linder, J. E. Geenen // Gastrointestinal. Endoscopy. 2004. Vol. 60. P. 557 561.
56. Chuttani R. Pathophysiology of the sphincter of Oddi / R. Chuttani, D. L. CarrLocke // Surg. Clin. North. Am. 1993. Vol. 73. P. 1311 1322.
57. Cohen S. A. Complications of diagnostic and therapeutic ERCP / S. A. Cohen, J. H. Siegel, F. E. Kasmin // Abdom. Imaging. 1996. Vol. 21. P. 385 394.
58. Common bile duct stone characteristics: correlation with treatment choice during laparoscopic cholecystectomy / R. A. Duensing, R. A. Williams, J. C. Collins, S. E. Wilson // J. Gastrointest. Surg. 2000. Vol. 4, N 1. P. 6 12.
59. Comparison between magnetic resonance cholangiopancreatography (MRCP) and endoscopic retrograde cholangiopancreatography (ERCP) / J. R. Pulpeiro, V. Armesto, L. LopezRoses [et al.] // Radiologia. 2000. Vol. 42, N 3. P. 175 181.
60. Comparison of earle precutting vs standard technique for biliary cannulation in endoscopic retrograde cholangiopancreatography: A personal experience / K. Laohavichitra, T. Akaraviputh, A. Methasate [et al.] // World J. Gastroenterol. 2007. Vol. 13, N 27. P. 3734 3737.
61. Comparison of standard and steerable catheters for bile duct cannulation in ERCP / H. U. Laasch, A. Tringali, L. Wilbraham [et al.] // Endoscopy. 2003. Vol. 35. P. 669 674.
62. Complications of diagnostic and therapeutic ERCP: a prospective multicenter study / E. Masci, G. Toti, A. Mariani [et al.] // Am. J. Gastroenterol. 2001. Vol. 96, N 2. P. 417 423.
63. Complications of endoscopic retrograde cholangiopancreatography. A study in a small ERCP unit / J. GarciaCano Lizcano, J. A. Conzalez Martin, J. Morillas Arino, A. Perez Sola // Rev. Esp. Enferm. Dig. 2004. Vol. 96, N 3. P. 155 162.
64. Complications of endoscopic sphincterotomy: results from a single tertiary referral center / M. Barthet, N. Lesavre, A. Desjeux [et al.] // Endoscopy. 2002. Vol. 34, N 12. P. 991 997.
65. Complications of ERCP / J. S. Mallery, T. H. Baron, J. A. Dominitz [et al.] // Gastrointest. Endosc. 2003. Vol. 57. P. 633 638.
66. Computed tomographic cholangiography in the diagnosis of choledocholithiasis / L. LopezNegrete, J. L. Sanchez, J. GarciaLozano [et al.] // Radiologia. 2001. Vol. 43, N 3. P. 105 108.
67. Costamagna G. Therapeutic biliary endoscopy / G. Costamagna // Endoscopy. 2000. Vol. 32, N 3. P. 209 216.
68. Costeffective management of common bile duct stones: a decision analysis of the use of endoscopic retrograde cholangiopancreatography (ERCP), intraoperative cholangiography, and laparoscopic bile duct exploration / D. R. Urbach, Y. S. Khajanchee, B. A. Jobe [et al.] // Surg. Endosc. 2001. Vol. 15, N 1. P. 4 13.
69. Cotton P. B. ERCP is most dangerous for people who need it least / P. B. Cotton. Gastrointest. Endosc. 2001. Vol. 54, N 4. P. 535 536.
70. Cotton P. B. Income and outcome metrics for the objective evaluation of ERCP and alternative methods / P. B. Cotton // Gastrointestinal. Endosc. 2002. Vol. 56, N 6. P. 283 290.
71. David L., CarrLocke. Role of endoscopy in gallstone pancreatitis / L. David, CarrLocke // Amer. J. Surg. 1993. Vol. 165. P. 519 521.
72. Devereaux B. M. Sphincter of Oddi (pancreatic) hypertension and recurrent pancreatitis / B. M. Devereaux, S. Sherman, G. A. Lehman // Curr. Gastroenterol. Rep. 2000. N 4. P. 153 159.
73. Diagnostic workup before laparoscopic cholecystectomywhich diagnostic tools should be used? / J. Fahlke, K. Ridwelski, T. Manger [et al.] // Hepatogastroenterology. 2001. Vol. 48, N 37. P. 59 65.
74. Does a pancreatic duct stent prevent postERCP pancreatitis? A prospective randomized study / A. Fazel, A. Quadri, M. F. Catalano [et al.] // Gastrointestinal. Endoscopy. 2003. Vol. 57. P. 291 294.
75. Does leaving a main pancreatic duct stent in place reduce the incidence of precut biliary sphincterotomy (ES)induced pancreatitis? A final analysis of a randomized prospective study / S. Sherman, R. Hawes, D. Earle [et al.] // Gastrointestinal Endoscopy. 1996. Vol. 3. P. 413.
76. Does prophylactic pancreatic stent placement reduce the risk of postERCP acute pancreatitis? A metaanalysis of controlled trials / P. Singh, A. Das, G. Isenberg [et al.] // Gastrointestinal Endoscopy. 2004. Vol. 60. P. 544 550.
77. Early institution of precutting for difficult biliary cannulation: a prospective study comparing conventional vs a modified technique / A. J. Kaffes, P. V. J. Sriram, G. V. Rao [et al.] // Gastrointestinal. Endoscopy. 2005. Vol. 62, N 5. P. 669 674.
78. Endoscopic biliary drainage for cannulation for biliary obstruction / P. H. Zhou, L. Q. Yao, Y. Q. Zhang [et al.] // Hepatobiliary Pancreat. Dis. Int. 2003. Vol. 2. P. 598 601.
79. Endoscopic diagnosis and treatment of postcholecystectomy syndrome / P. H. Zhou, F. L. Liu, L. Q. Yao, X. Y. Qin // Hepatobiliary Pancreat. Dis. Int. 2003. Vol. 2. P. 117 120.
80. Endoscopic papillectomy: a novel approach to difficult cannulation / R. J. Farrell, M. I. Khan, N. Noonan [et al.] // Gut. 1996. Vol. 39. P. 36 38.
81. Endoscopic retrograde cholangiopancreatography in children: A surgeon's perspective / P. Prasil, J. M. Laberge, A. Barkun, H. Flageole // J. Pediatr. Surg. 2001. Vol. 36, N 5. P. 733 735.
82. Endoscopic sphincterotomy and endoscopic papillary balloon dilatation for bile duct stones: A prospective randomized controlled multicenter trial / N. Fujita, H. Maguchi, Y. Komatsu [et al.] // Gastrointest. Endosc. 2003. Vol. 57, N 2. P. 151 155.
83. Endoscopic sphincterotomy for stenosis of th esphincter of Oddi / С. Sugawa, D. H. Park, C. E. Lucas [et al.] // Surg. Endosc. 2001. Vol. 15. P. 1004 1007.
84. Endoscopic suprapapillary blunt dissection of the distal common bile duct in cases of difficult cannulation: a pilot series / K. Hashiba, M. A. D’Assuncao, S. Armellini [et al.] // Endoscopy. 2004. Vol. 36. P. 317 321.
85. Endoscopic treatment of obstructive jaundice in a second level national health system hospital / J. GarciaCano Lizcano, J. A. Gonzalez Martin, A. Perez Sola, J. Morillas Arino // Gastroenterol. Hepatol. 2001. Vol. 24, N 6. P. 287 291.
86. Evaluation of needleknife precut papillotomy after unsuccessful biliary cannulation, especially with regard to postoperative anatomic factors / H. Fukatsu, H. Kawamoto, N. Kurihara [et al.] // Surg. Endosc. 2008. Vol. 22, N 3. P. 717 723.
87. Evaluation of the predictors of choledocholithiasis: comparative analysis of clinical, biochemical, radiological, radionuclear, and intraoperative parameters / S. M. Bose, A. Mazumdar, V. S. Prakash [et al.] // Surg. Today. 2001. Vol. 31, N 2. P. 117 122.
88. Ewald Nils. Endoscopic sphincterotomy in patients with stenosis of ampulla of Vater: Threeyear followup of exocrine pancreatic function and clinical symptoms / Nils Ewald, Axel Michael Marzeion, Reinhard Georg Bretzel // World J. Gastroenterol. 2007. Vol. 13, N 6. P. 901 905.
89. Extrahepatic biliary obstruction: magnetic resonance imaging compared with endoscopic ultrasonography / R. Materne, B. E.Van Beers, J. F. Gigot [et al.] // Endoscopy. 2000. Vol. 32, N 1. P. 3 9.
90. Fletcher D. R. Gallstones. Modern management / D. R. Fletcher // AustFam. Physician. 2001. Vol. 30, N 5. P. 441 445.
91. Foutch P. G. A prospective assessment of results for needleknife papillotomy and standart endoscopic sphincterotomy / P. G. Foutch // Gastrointestinal Endosc. 1995. Vol. 41, N 1. P. 25 32.
92. Freeman M. L. Adverse outcomes of ERCP / M. L. Freeman // Gastrointestinal Endoscopy. 2002. Vol. 56. P. 273 282.
93. Freeman M. L. ERCP cannulation: a review of reported techniques / M. L. Freeman, N. M. Guda // Gastrointestinal Endoscopy. 2005. Vol. 61, N 1. P. 112 125.
94. Freeman M. L. Outcome assessment for endoscopic retrograde cholangiopancreatography / M. L. Freeman // Clin. Perspect. Gastroenterol. 2000. Vol. 3, N 3. P. 143 149.
95. Freeman M. L. Pancreatic stent insertion: consequences of failure and results of a modified technique to maximize success / M. L. Freeman, C. Overby, Q. Dongfeng // Gastrointestinal Endoscopy. 2004. Vol 59, Issue 1. P. 8 14.
96. Freeman M. L., Guda N. M. Prevention of post ERCP pancreatitis: a comprehensive review / M. L. Freeman, N. M. Guda // Gastrointestinal Endoscopy. 2004. Vol. 59. P. 845.
97. Goff J. S. Common bile duct precut sphincterotomy: transpancreatic sphincter approach / J. S. Goff // Gastrointestinal. Endoscopy. 1995. Vol. 41. P. 502 506.
98. Gostout C. J. Issues in the use of needleknife sphincterotomy techniques / C. J. Gostout // Gastroenterology, Hepatology. 2006. Vol. 2, Issue 10. P. 716 718.
99. Harewood G. C. An assessment of the learning curve for precut biliary sphincterotomy / G. C. Harewood, T. H. Baron // Am. J. Gastroenterol. 2002. Vol. 97. P. 1708.
100. Hawasli A. Management of choledocholithiasis in the era of laparoscopic surgery / A. Hawasli, L. Lloyd, B. Cacucci // Am. Surg. 2000. Vol. 66, N 5. P. 425 430; discussion 430 431.
101. Heiss F. W. Biliary sphincter scissor for precut access: preliminary experience / F. W. Heiss, R. S. Cimis, F. P. MacMillan // Gastrointestinal. Endoscopy. 2002. Vol. 55, N 6. P. 719 722.
102. Himal H. S. Common bile duct stones: the role of preoperative, intraoperative, and postoperative ERCP / H. S. Himal // Semin. Laparosc. Surg. 2000. Vol. 7, N 4. P. 237 245.
103. Hogan W. J. Biliary dyskinesia / W. J. Hogan, J. E. Geenen // Endoscopy. 1988. Vol. 20. P. 179 183.
104. Holmium: YAG laser lithotripsy for gallstones / J. M. H. Teichman, W. H. Schwesinger, J. Lackner, R. M. Cossman // Surg. Endosc. 2001. Vol. 15. P. 1034 1037.
105. Intramural incision technique / J. S. Burdick, A. London, R. N. Donald, R. Thompson // Gastrointestinal. Endoscopy. 2002. Vol. 55, N 3. P. 425 427.
106. Is endoscopic balloon dilation for removal of bile duct stones associated with an increased risk for pancreatitis or a higher rate of hyperamylasemia? / J. J. Bergman, A. M. van Berkel, M. J. Bruno [et al.] // Endoscopy. 2001. Vol. 33, N 5. P. 416 420.
107. Jimenez Cuenca I. Helical CT without contrast in choledocholithiasis diagnosis / I. Jimenez Cuenca, L. del Olmo Martinez, M. Perez Homs // Eur. Radiol. 2001. Vol. 11, N 2. P. 197 201.
108. Kahaleh M. Prospective evaluation of pancreatic sphincterotomy as a precut technique for biliary cannulation / M. Kahaleh // Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2004. N 2. P. 971.
109. Kalloo A. N. Gallstones and biliary disease / A. N. Kalloo S. V., Kantsevoy // Prim. Care. 2001. Vol. 28, N 3. P. 591 606.
110. Kavic S. M. Complications of endoscopy / S. M. Kavic, M. D. Basson // Am. J. Surg. 2001. Vol. 181, N 4. P. 319 332.
111. Laparoscopic cholecystectomy and perioperative ERCP / M. BekavacBeslin, A. Mijic, V. Supanc [et al.] // Hepatogastroenterology. 2000. Vol. 47, N 35. P. 1221 1222.
112. Larkin C. J. Precut sphincterotomy: indications, pitfalls, and complications / C. J. Larkin, K. Huibreegtse // Curr. Gastroenterol. Rep. 2001. Vol. 3. P. 147 153.
113. Late biliary complications after endoscopic sphincterotomy for common bile duct stones in patients older than 65 years of age with gallbladder in situ / I. Boytchev, G. Pelletier, F. Prat [et al.] // Gastroenterol. Clin. Biol. 2000. Vol. 24, N 11. P. 995 1000.
114. Leung J. W. C., Banez V. P., Chung S. C. S. Precut (needleknife) papillotomy for impacted comon bile duct stone at the ampulla / J. W. C. Leung, V. P. Banez, S. C. S. Chung // Gastrointestinal. Endoscopy. 1990. Vol. 36. P. 991 993.
115. Lew R. J. Endoscopic management of biliary disease / R. J. Lew, M. L. Kochman // Curr. Opin. Gastroenterol. 2000. Vol. 16, N 5. P. 454 460.
116. Li P. The application of needle knife in duodenal papillotomy / P. Li, X. Zhang // China J. Endoscopy. 2002. N 8. P. 28 30.
117. Longterm followup after biliary stent placement for postoperative bile duct stenosis / J. J. Bergman, L. Burgemeister, M. J. Bruno [et al.] // Gastrointest. Endosc. 2001. Vol. 54, N 2. P. 154 161.
118. Major early complications from diagnostic and therapeutic ERCP: a prospective multicenter study / S. Loperfido, G. Angelini, G. Benedetti [et al.] // Gastrointestinal Endoscopy. 1998. Vol. 48. P. 1 10.
119. Management of choledocholithiasis found during laparoscopic