ЛАПАРОСКОПІЧНА АПЕНДЕКТОМІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. М. І. ПИРОГОВА

На правах рукопису

МЕЛЬНИК ІГОР ПЕТРОВИЧ

УДК: 616.346.2002-071:615.844.4

ЛАПАРОСКОПІЧНА АПЕНДЕКТОМІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДУ ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ТКАНИН

14.01.03 хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник -
доктор медичних наук, професор
Шапринський Володимир Олександрович

Вінниця 2009

ЗМІСТ

Стор.
ВСТУП....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Сучасні уявлення про технічні можливості
та недоліки лапароскопічної апендектомії (огляд літератури)...12
1.1. Лапароскопічна апендектомія як альтернатива
хірургічного лікування гострого апендициту.12
1.2. Електрозварювання біологічних тканин в
абдомінальній хірургії..23
1.3. Способи виконання лапароскопічної апендектомії
та їх ускладнення...27
РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи досліджень...37
2.1. Загальна характеристика апарата для електрозварювання
біологічних тканин....37
2.2. Експериментальні методи дослідження...38
2.2.1. Експериментальний метод.38
2.2.2. Спостереження за тваринами.....45
2.2.3. Гістологічні дослідження...46
2.2.4. Дослідження апоптозу та некрозу клітин тканин кукси
червоподібного відростка.....47
2.3. Клінічні методи дослідження....51
2.3.1. Клінічний метод..51
2.3.2. Лабораторний метод...52
2.3.3. Метод ультразвукової діагностики....52
2.3.4. Метод діагностичної лапароскопії....53
2.3.5. Метод пневмопресії зварювального шва..54
2.3.6. Мікробіологічний метод.....54
2.3.7. Статистичний метод дослідження отриманих результатів57
РОЗДІЛ 3. Морфологічні дослідження тканин апендикса при різних
способах її обробки в експерименті та клініці ...58
3.1. Макроскопічна характеристика кукси червоподібного
відростка після апендектомії методом електрозварювання
біологічних тканин в експерименті ...58
3.2. Гістологічні дослідження тканин кукси апендикса
оброблених методом електрозварювання м’яких
біологічних тканин в експерименті....60
3.3. Дослідження апоптозу та некрозу клітин тканин кукси
апендикса після апендектомії методом електрозварювання
біологічних тканин в експерименті ...74
3.4. Морфологічні дослідження кукси апендикса людини,
що сформована за допомогою методу електрозварювання
біологічних тканин ..89
РОЗДІЛ 4. Результати лікування хворих з гострим апендицитом93
4.1. Клінічна характеристика хворих.93
4.2. Методика виконання лапароскопічної апендектомії з
використанням методу електрозварювання м’яких
біологічних тканин .97
4.3. Порівняльна характеристика лапароскопічної апендектомії
з використанням методу електрозварювання м’яких тканин з
іншими лапароскопічній методиками апендектомії ...101
4.4. Найближчі та віддалені результати лікування .....104
РОЗДІЛ 5. Аналіз та узагальнення результатів дослідження109
ВИСНОВКИ...115
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...117
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.118

ВСТУП

Актуальність теми
Гострий апендицит найрозповсюдженіше гостре хірургічне захворювання органів черевної порожнини, котре протягом останнього десятиріччя має стабільні показники летальності.
У структурі захворюваності на гостру хірургічну абдомінальну патологію гострий апендицит продовжує посідати одне з провідних місць, при цьому на фоні поступового зменшення за останні роки кількості захворювань відмічається зростання кількості деструктивних форм, що пояснює збільшення післяопераційних гнійних ускладнень і тривалості періоду одужання [3, 9, 11, 69, 123, 124].
Це найчастіша хірургічна причина болю в животі і розповсюджена причина розвитку гнійних ускладнень, у тому числі перитоніту. Захворюваність на гострий апендицит коливається в межах 4,55 на 1000 населення [24, 28, 122]. Апендектомія, за даними Скрипниченко Д. Ф., становить близько 30 % усіх хірургічних втручань [116]. Савельєв В. С. та Савчук Б. Д. (1976) підкреслюють, що хворі на гострий апендицит становлять 35 45 % всіх пацієнтів, які знаходяться в хірургічних стаціонарах [112]. За даними Пронина В. А. та Бойко В. В. (2007), у цілому в лікарнях близько 30% оперативних втручань становлять апендектомії, а в стаціонарах, які здійснюють невідкладну хірургічну допомогу ця цифра може досягати 45-65% [101].
Але, не зважаючи на безсумнівні успіхи ургентної хірургії, летальність при гострому апендициті залишається достатньо високою: загальна летальність за даними Сухопари Ю. Н. (2003), становить 0,2-0,4 %, за даними Гринберга А. А. (1998) від 0,1 до 0,5 % [29]. Під час пізньої госпіталізації на тлі цукрового діабету при деструктивних формах процент летальних випадків зростає на порядок до 1-2% [30, 31, 104, 128] та до 3 %, за даними Тумановой А. Б., Александрова К. Р. (2000) [123].
Проблема нагноєння післяопераційної рани залишається актуальною і при гострому апендициті, особливо при деструктивних його формах [32, 34, 35, 67]. Слід відмітити, що процент нагноєнь післяопераційної рани при виконанні апендектомії стандартним доступом за Мак-Бурнеєм становить в середньому 2-3 %, а при гангренозно-перфоративному апендициті з явищами перитоніту до 90 % [102, 103, 104, 105]. Ще гостріше стоїть питання нагноєння післяопераційних ран після апендектомії у хворих на цукровий діабет, середній показник якого за даними Кривицкого Д. И. (1990), становить близько 10,2 %. У цілому гнійні ускладнення після лапароскопічної апендектомії спостерігаються в 4 рази рідше, ніж після відкритої апендектомії і складають близько 1,2 % [17, 93, 95, 115].
Слід зауважити, що приблизно у 40 % хворих, яким виконана апендектомія стандартним способом із доступу за Мак-Бурнеєм, визначається спайковий процес у правій здухвинній ділянці, що може призвести до спайкової кишкової непрохідності, вторинного безпліддя у жінок, хронічного больового синдрому [29, 33].
До нині залишається невирішеною проблема невиправданих апендектомій [14, 15, 106]. Особливо гостро вона стоїть у дитячій хірургії [16, 92, 96]. За даними Майстренко Н. А. (2003), частота невиправданих апендектомій в середньому становить 20-45 % , а при застосуванні лапароскопії зменшується до 4,6 % [7, 8, 13, 120, 141]. Крім того, враховуючи багатогранність функцій червоподібного паростку, можливе виникнення несприятливих наслідків його видалення: дисбаланс у системі травлення, імунній системі, розвиток гіпертрофії лімфовузлів у небезпечних” зонах переходу шлунку в дванадцятипалу кишку і тонкої кишки в товсту [5, 8]. Існують дослідження, що вказують на зростання захворюваності на хворобу Крона в першу декаду після перенесеної апендектомії [135].
З 1889 року апендектомія виконувалась з доступу, який запропонував Чарльз Мак-Бурней (Charles McBurney). Операція виконувалась у дітей лігатурним способом, у дорослих переважно із зануренням кукси апендикса в купол сліпої кишки кисетним та Z-подібним швами, тобто понад 100 років тому доступ Мак-Бурнея при апендектомії був основним. Але в 1983 році німецький гінеколог Земм (Semm) вперше описав видалення апендикса за допомогою лапароскопа. Із 1990 року лапароскопічна апендектомія почала виконуватися в багатьох клініках Німеччини, США, Західної Європи. І на теперішній час лапароскопічна апендектомія виконується лігатурним або апаратним способом, інколи із зануренням кукси апендикса кисетним та Z-подібним швами.
Як стандартна відкрита апендектомія із доступу за Мак-Бурнєм, так і лапароскопічна апендектомія, мають недоліки. При стандартній відкритій апендектомії із доступу за Мак-Бурнєм це деформація купола сліпої кишки кисетним та Z-подібним швами, незадовільний косметичний ефект, неможливість виконати адекватну ревізію органів черевної порожнини.
Всім відомо, що гострий апендицит „хамелеон” черевної порожнини, може симулювати перфоративну виразку, гострий холецистит, гострий панкреатит, апоплексію яєчника, позаматкову вагітність, піооваріум та інші хірургічні захворювання [40, 57, 107]. А виконати через стандартний доступ Мак-Бурнея адекватну ревізію черевної порожнини не можливо, не кажучи вже про ушивання перфоративної виразки, холецистектомію, дренування загальної жовчної протоки та сальникової сумки при гострому панкреатиті, видалення маткової труби при позаматковій вагітності, зупинки кровотечі при апоплексіі яєчника, резекції яєчника при розриві кісти останнього, а тому всі ці захворювання потребують розширення доступу в правій здухвинній ділянці або виконання ще одного [20, 141].
Основний недолік лапароскопічної апендектомії лігатурним способом це інфікованість кукси апендикса. А необхідність коагуляції кукси апендикса може призвести до опіку купола сліпої кишки та розвитку тифліту. Серед недоліків лапароскопічної апендектомії апаратним способом це висока вартість ніж-степлерів та витратних до них матеріалів [21].
Основними ускладненнями після лапароскопічної апендектомії лігатурним способом є інфекційні запальні ускладнення черевної порожнини (до 6%), післяопераційний тифліт (до 3-5%), що в цілому становить від 9 до 11 % [36, 124].
Отже, нині день перелік найчастіших ускладнень та їх частота обумовлені недоліками техніки існуючих незанурюючих способів обробки кукси апендикса та вибору того чи іншого способу операції [72].
На сьогоднішній день розроблено технологію електрозварювання м’яких біологічних тканин в Інституті електрозварювання ім. Б. Є. Патона АН України. Технологія дозволяє формувати герметичні з’єднання порожнистих органів, судин та забезпечує можливість формування зварювального з’єднання із власних тканин органа. Принциповою відмінністю формування зварювального з’єднання є температура, при якій відбувається з’єднання тканин, яка складає від 80 до 120 градусів. При такій температурі відбувається денатурація білка, а при його охолодженні склеювання. В експерименті на тваринах, а також у клінічних умовах доведено, що при електрозварюванні зберігається структура тканин, яка з’єднуються. Після проведення великої кількості експериментів та апробації технології електрозварювання в клінічних умовах було отримано свідоцтво про державну реєстрацію в Україні та дозвіл Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2004 на застосування зварювального обладнання в медичній практиці.
Застосування технології електрозварювання в ургентній хірургії достатньо не вивчено, зокрема при гострому апендициті. Використання нового способу апендектомії з застосуванням методу електрозварювання біологічних тканин дозволить удосконалити існуючі незанурюючі способи обробки основи апендикса, спростити техніку лапароскопічної апендектомії, а також попередити виникнення в післяопераційному періоді таких ускладнень, як післяопераційний тифліт унаслідок коагуляції слизової кукси апендикса, абсцеси та інфільтрати черевної порожнини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького Національного медичного університету ім. М. І. Пирогова «Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в організмі при захворюваннях органів черевної порожнини, малого таза та клініко-експериментальне обґрунтування нових способів лікування», № держреєстрації 0106 U 006045.
Мета дослідження покращити результати хірургічного лікування хворих на гострий апендицит шляхом розробки та впровадження в практику нового лапароскопічного способу обробки основи та брижі червоподібного відростка.
Завдання дослідження:
1. Вивчити частоту інтраопераційних та післяопераційних ускладнень при виконанні лапароскопічної апендектомії лігатурним способом.
2. Дослідити патоморфологічну структуру тканин кукси червоподібного відростка та процеси її регенерації після апендектомії методом електрозварювання біологічних тканин в експерименті та клініці.
3. Дослідити апоптоз клітин тканин кукси червоподібного відростка після апендектомії методом електрозварювання біологічних тканин.
4. Провести мікробіологічне дослідження кукси апендикса, що сформована лігатурним способом, а також з використанням методу електрозварювання біологічних тканин.
5. Провести порівняльну характеристику різних способів лапароскопічної апендектомії та довести перевагу лапароскопічної апендектомії з використанням методу електрозварювання м’яких біологічних тканин над іншими способами.
Об’єкт дослідження тканини кукси апендикса, які оброблені методом електрозварювання м’яких біологічних тканин та за допомогою діатермокоагуляції.
Предмет дослідження перебіг процесів регенерації тканин кукси апендикса, які оброблені методом електрозварювання м’яких біологічних тканин.
Методи дослідження: клінічний, лабораторний, метод діагностичної лапароскопії, патоморфологічний, метод пневмопресії, бактеріологічний метод.
Наукова новизна отриманих результатів
Уперше досліджено можливість виконання апендектомії методом електрозварювання м’яких тканин в експерименті та доведено, що запропонований спосіб є надійним, забезпечує герметичність та стерильність кукси червоподібного відростка, а також надійний гемостаз при обробці його брижі. Досліджено патоморфологічну структуру тканини апендикса в експерименті та в клінічних умовах, що оброблені апаратом для електрозварювання м’яких біологічних тканин. Уперше досліджено апоптоз клітин тканин кукса апендикса в експерименті на тваринах. Проведеними мікробіологічними дослідженнями кукси апендикса, що сформована з використанням методу електрозварювання біологічних тканин, засвідчують її асептичність.
Уперше в клінічній практиці при лапароскопічній апендектомії для обробки основи апендикса та його брижі був застосований метод електрозварювання м’яких тканин.
Практичне значення отриманих результатів
Проведені дослідження дають можливість більш обґрунтовано застосовувати лапароскопічну апендектомію з використанням методу електрозварювання м’яких біологічних тканин, а також надавати перевагу цьому способу над іншими у конкретного пацієнта. Розроблений нами спосіб обробки кукси червоподібного відростка дає змогу спростити техніку лапароскопічної апендектомії та покращити результати лікування хворих на гострий апендицит.
Результати роботи впроваджені в практику та використовуються у Військово-медичному центрі Центрального регіону, у госпіталі СБУ м. Київ.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі на кафедрі хірургії № 1 та на кафедрі оперативної хірургії з топографічною анатомією Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.
Особистий внесок здобувача
Ідею дисертаційної роботи запропоновано науковим керівником. Спільно з науковим керівником сформульовано мету і завдання наукової роботи, розроблено програму дослідження. Здобувачем особисто проведено аналіз літературних та наукових джерел, виявлено невирішені проблеми за темою дисертації, особисто виконано оперативні втручання на тваринах та у людей. Інтерпретація результатів гістологічних досліджень тканин апендикса тварин та людей виконувались дисертантом з консультативною допомогою доктора медичних наук, професора М. С. Пушкаря. Первинна обробка результатів досліду, підсумки і попередні висновки зроблено автором самостійно. Разом з науковим керівником обґрунтовано та розроблено методику використання технології електрозварювання при лапароскопічній апендектомії, проведено остаточну інтерпретацію результатів виконаної роботи, формулювання наукових положень, висновків та практичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації доповідались на: науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини» (Чернівці, 2005), ІІ з’їзді хірургів України (Запоріжжя, 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання абдомінальної та судинної хірургії. Клінічні проблеми трансплантації органів» (Київ, 2006), науково-практичній конференції «Актуальні питання хірургічної та анестезіологічної служби Збройних сил України» ( Київ, 2006), науково-практичній конференції «Актуальні питання хірургічної та анестезіологічної служби Збройних сил України» ( Вінниця, 2008).
Публікації
Результати досліджень дисертації опубліковано в 9 друкованих роботах, з них 5 у фахових журналах, які рекомендовано до друку ВАК України та 4 у збірниках наукових праць. Отримано патент на корисну модель № 14983, МПК А 61 В 17/00 «Спосіб обробки брижі та кукси апендикса».

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання покращення результатів хірургічного лікування хворих на гострий апендицит шляхом впровадження в практику нового лапароскопічного способу обробки брижі та кукси червоподібного відростка з використанням методу електрозварювання біологічних тканин.
1. Під час лапароскопічної апендектомії при обробці кукси та брижі червоподібного відростка лігатурним способом та шляхом кліпації спостерігається низка загальновідомих недоліків та ускладнень. Зокрема, кровотечі при обробці брижі відростка в 11,9%±5% випадків, прорізання чи ампутація відростка при його кліпації в 7,1%±3,96%, інфекційні запальні внутрішньочеревні ускладнення спостерігаються в 12%±5% випадків, серед яких інфільтрат черевної порожнини в 4,8-5%±3,23%, абсцеси черевної порожнини в 2,4 %±2,36%, а також післяопераційний тифліт в 4,8-5%±3,23%.
2. При гістологічному дослідженні зварювального шва кукси червоподібного відростка кролика на 3-ю післяопераційну добу відмічається проліферація мезотелія в ділянці зварювального шва, на 7-у післяопераційну добу проліферація фібробластів та мезотеліоцитів в ділянці зварювального шва. На 14-у післяопераційну добу відзначаються явища проліферації та фібрилогенезу. На 30-у післяопераційну добу спостерігаються явища завершеного формування сполучної тканини, завершений фібрилогенез.
3. Проаналізувавши стан апоптозу та некрозу клітин кукси апендикса кролика за допомогою методу проточної цитометрії на 3-ю, 7-у та 14-у післяопераційну добу, можна стверджувати, що регенерація тканин кукси апендикса та відповідно закриття просвіту органа забезпечується за рахунок життєздатності тканин. Це підтверджується тим, що відсоток життєздатних клітин (клітини в стані апоптозу та клітини, які ще не стали на шлях апоптозу) становить відповідно на 3-ю післяопераційну добу 71,23%±0,31% ( 83,82 % від норми), на 7-у добу 75,69%±0,22% (89,07 % від норми) та на 14-у добу 75,74%±0,27% ( 89,13 % від норми).
4. Результати посівів з кукси червоподібного відростка людини, що сформована з використанням методу електрозварювання, характеризуються відсутністю росту кишкової мікрофлори в 100 % випадків. Це дозволяє уникнути таких ускладнень, як інфільтрат та абсцес черевної порожнини.
5. Застосування розробленого лапароскопічного способу апендектомії з використанням методу електрозварювання біологічних тканин скорочує час операції на 20-25 хвилин (з 50-70 до 25-50 хвилин), дає змогу уникнути таких післяопераційних ускладнень, як інфільтрат та абсцес ілеоцекального кута, а також післяопераційного тифліту. Застосування запропонованого способу лапароскопічної апендектомії при гострому апендициті зменшує відсоток конверсій з 7,1±3,96 % до 2,1%±1,49%, скорочує ліжко-день з 8±1,2 до 5,5±0,8 та покращує результати лікування хворих в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андреев А. Л. Лапароскопическая аппендектомия с перитонизацией культи червеобарзного отростка / А. Л. Андреев // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 8-10.
2. Афендулов С. А. Результаты лапароскопической аппендектомии / С. А. Афендулов, В.А. Назолов // Эндоскопическая хирургия.- 2000.- № 2.- С. 5-8.
3. Бараев Т. М. К дискуссии о простом аппендиците / Т. М. Бараев // Хирургия. 2000. - № 4. С. 19-21.
4. Бараев Т. М. К проблеме острого аппендицита / Т. М. Бараев // Вестник хирурги им. И. И. Грекова. 1999. Т. 158, № 4.- С. 35-38.
5. Бараев Т. М. Клинико-ендоскопические и патофизиологические сопоставления при остром аппендиците / Т. М. Бараев // Клінічна хірургія. 1998. - № 2. С. 10-11.
6. Бараев Т. М. По поводу статьи Я.П. Кулика и С.Н. Поколюхина «Время делать выбор: профилактическая или лечебная аппендектомия?»(точка зрения) / Т. М. Бараев // Хирургия. 2000. - № 9. С. 62-63.
7. Бараев Т. М. Роль лапароскопии в реализации сберегательной тактики при остром аппендиците / Т. М. Бараев // Эндоскопическая хирургия. -2000.- № 3.- С. 8-10.
8. Баранов Г. А. Клинические аспекты лапароскопии : автореф. дис. на соискание науч. степени док. мед. наук : спец. 14.01.03 «Хирургия» / Г. А. Баранов. М., 1999. 27 с.
9. Башир Мохамад. Заворот червеобразного отростка, проявившийся острым гангренозным апендицитом/ Мохамад Башир // Детская хирургия. 2000.- № 6. С. 51-53.
10. Белкания С. П. Некоторые итоги сдержанной тактики хирургического лечения больных с диагнозом «хронический рецидивирующий аппендицит» / С. П. Белкания, С. П. Жученко // Клиническая хирургия. 1984. - № 2.- С. 19-21.
11. Борисов А. Е. Анализ лечения больных с острыми хирургичесими заболеваниями органов брюшной полости в Санкт-Петербурге за 50 лет(1946-1990) / Борисов А. Е., Михайлов А. П., Хурцилава О. Г. СП., 1997.- 28 с.
12. Борисов А. Е. Ошибки, осложнения и летальность у больных с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости / Борисов А.Е., Федоров А.В., Земляной В.П. С.-Пб., 2000.- 162 с.
13. Борисов А. Е. Некоторые результаты и перспективные задачи организации эндовидеохирургической помощи в Санкт-Петербурге / А. Е. Борисов, Л. А. Левин // Эндоскопическая хирургия . 2002. Т.8, № 2. С. 21-22.
14. Боровой Е. М. Опыт диагностики и лечения острого и хронического аппендицита / Е. М. Боровой, О. Е. Боровая // Клиническая хирургия. 1997. - № 1.- С. 44-46.
15. Бурхонов К. Б. Симптом достоверности раздражения брюшины при остром аппендиците / К. Б. Бурхонов // Хирургия. 1993. - № 7. С. 75-76.
16. Буценко В. Н. Значимость отдельных симптомов острого аппендицита / В. Н. Буценко, С. М. Антонюк // Клиническая хирургия. 1992. - № 2.- С. 33-35.
17. Бушмелев В. А. Хирургические доступы и заживление операционных ран у детей / В. А. Бушмелев, Н. С. Стрелков.- Ижевск, 1993. 164 с.
18. Васильев Н. А. Осложнения, которые непосредственно связаны с процедурой ТЭМ, малоинвазивные технологии в диагностике и лечении острого аппендицита / Н. А. Васильев, Є. В. Братчиков // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 26-28.
19. Верзаков И. В. Осложнения лапароскопической аппендектомии / И. В. Верзаков, И. А. Зайнулин // Эндоскопическая хирургия.- 2006.- № 2.- С. 27-30.
20. Виноградов В. В. Диагностическое значение некоторых симптомов острого аппендицита / В. В. Виноградов, С. С. Акперов // Хирургия. 1978. - № 5. С. 75-77.
21. Галингер Ю. И. Первый опыт лапароскопической аппендэктомии / Ю. И. Галингер, А. Д. Тимошин, А. Д. Андреев // Хирургия. 1994. - № 4. С. 18-20.
22. Ганцев Ш. Х. Современная классификация заболеваний червеобразного отростка / Ш. Х. Ганцев, Н. С. Серяк А. // Казанский медицинский журнал. 1991. Т.72, № 4. С. 438-440.
23. Гасьмаев В. К. Ультразвуковое исследование в комплексной диагностике острого аппендицита / В. К. Гасьмаев, Т. Н. Шевякова // Вестник рентгенологии и радиологии. 1992. - № 1. С.31.
24. Гервазиев В. Б. Хронический абдоминальный болевой синдром / В. Б. Гервазиев, В. Г. Лубянский // Хирургия. 1982. - № 3. С. 42-46.
25. Гнійні післяопераційні ускладнення після аппендектомії у дітей / В. І. Мамчич, В. М. Бутенко, В. Т. Шило // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии : науч.-практ. конф. хирургов Украины, 12-14 апр. 1995 г. : [тез. докл.] Харьков, 1995. С. 340-341.
26. Гнойно-септические осложнения после аппендэктомии по материалам республики Крым / В. В. Жебровский, В. И. Селиванов, А. П. Катков [и др.] // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии : науч.-практ. конф. хирургов Украины, 12-14 апр. 1995 г. : тезисы докл. Харьков, 1995. С. 257-259.
27. Голомаздов М. Ф. Причины осложнений при остром аппендиците / М. Ф. Голомаздов, В. А. Шидловский, В. Л. Напастюк // Клиническая хирургия. 1987. № 4.- С. 53-54.
28. Горшевикова Э. В. Особенности возбудителей гнойно-септической хирургической инфекции и их антибиотикорезистентность/ Э. В. Горшевикова // Клиническая антибиотикотерапия. 1999. № 1.- С. 41-43.
29. Гринберг А. А. Диагностика трудных случаев острого аппендицита / Гринберг А. А., Михайлусов С. В., Тронин Р. Ю. М. : Триада-Х, 1998. 240 с.
30. Гринцов А. Г. Диагностика и хирургическая тактика при остром аппендиците и его осложнениях / Гринцов А. Г., Семенова Т. В., Семенов А. В. Донецк, 2002. 73 с.
31. Гузеев А. И. Пути снижения послеоперационной летальности при острых хирургических заболеваниях живота в условиях городской больницы / А. И. Гузеев // Вестник хирурги им. И.И. Грекова. 2000.- Т.159, № 3.- С. 21-24.
32. Гусейнов А. З. К вопросу диагностики и лечения гнойно-хирургической инфекции / А. З. Гусейнов, В. В. Семерджян // Вестник новых медицинских технологий. 1998. Т.5, № 2. С.54-55.
33. Данкович Н. Ю. Профілактика сальпінгоофориту і порушень менструального циклу після гострого апендициту, перенесеного в періоді статевого дозрівання / Н. Ю. Данкович, А. К. Нечидюк, А. Е. Вечеринський // Вісник наукових досліджень. 2000. - № 4. С. 70-71.
34. Даценко Б. М. Гнойная рана / Даценко Б. М., Белов С. Г., Тамм Т. И. К. : Здоров’я, 1985.- 134 с.
35. Даценко Б. М. Теория и практика местного лечения гнойных ран / Б. М. Даценко. К. : Здоров’я, 1995.- 381 с.
36. Дербенев В. В. Осложнения лапароскопических аппендэктомий у детей / В. В. Дербенев, А. А. Иудин // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 40-41.
37. Дронов А. Ф. Лапароскопические операции при осложенных формах острого аппендицита у детей / А. Ф. Дронов, В. И. Котлобовский // Эндоскопическая хирургия.- 1996.- № 4.- С. 8-9.
38. Дронов А. Ф. Осложнения лапароскопической аппендэктомии у детей: опыт 1000 операций / А. Ф. Дронов, В. И. Котлобовский // Эндоскопическая хирургия.- 1998.- № 1.- С. 24-25.
39. Дуданов И. П. Спорные вопросы острого простого аппендицита и пути снижения частоты необоснованных аппендэнктомий / И. П. Дуданов,
А. М. Меженин, Г. А. Шаршавицкий // Вестник хирурги им. И.И. Грекова. 1998.- № 2.- С. 34-36.
40. Ерюхин И. А. О лечении больных с аппендикулярным инфильтратом / И. А. Ерюхин, А. А. Урманчиев // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 1982.- № 7.- С. 120-124.
41. Ефременко Н. А. Лапароскопическая хирургия аппендицита / Н. А. Ефременко, А. А. Степанов // Эндоскопическая хирургия.- 2006.- № 2.- С. 46-47.
42. Жебровский В. В. Ранние и поздние осложнения в хирургии органов брюшной полости : практ. рук. / В. В. Жебровский. М. : Издат. центр КГМУ, 2000.- 688 с.
43. Желіба М. Д. Профілактика та лікування післяопераційної ранової інфекції та гнійно-запальних захворювань м’яких тканин: дис. доктора мед. наук : 14.01.03 / Желіба Микола Дмитрович. - Вінниця, 2002. 322 с.
44. Жолобов В. Е. Эндовидеохирургические технологии в диагностике и лечении острого аппендицита / В. Е. Жолобов, В. В. Стрижелецкий, Г. М. Рутенбург // Эндоскопическая хирургия. 2002. - № 5.- С. 17-22.
45. Зеркалов В. Н. Ретроспективное исследование ошибок в диагностике острого аппендицита / В. Н. Зеркалов, М. В. Лысенко // Военно-медицинский журнал. 1991. - № 8. С. 67-68.
46. Иванов В. Р. Аппендицит у беременных / Иванов В. Р. М. : Медицина, 1968. 128 с.
47. Ивачев А. С. Диагностическая ценность лапароскопии при остром аппендиците / А. С. Ивачев, Д. М. Бикбаев // Эндоскопическая хирургия. -2005.- № 1.- С. 57-59.
48. Исак И. Г. Роль и место лапароскопии в диагностике острого аппендицита/ И. Г. Исак, Н. Д. Клецко // Здравоохр МССР.- 1987.- № 6.- С. 25-27.
49. Капустин И. В. Лапароскопическая аппендэктомия в детском возрасте / И. В. Капустин, А. В. Брянцев // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 58-59.
50. Караванов А. Г. Ошибки в диагностике и лечении острых заболеваний и травм живота / А. Г. Караванов, И. В. Данилов. ‑ [3-е изд. пераб. и доп.]. К. : Здоров’я, 1975.- 344 с.
51. Карасева О. В. Ошибки и опасности лапароскопических аппендэктомий / О. В. Карасева, В. А. Капустин // Эндоскопическая хирургия.- 2001.- № 2.- С. 30-33.
52. Касумьян С. А. Лапароскопическая аппендэктомия в диагностике и лечении острого аппендицита / С. А. Касумьян, А. Ю. Некрасов // Эндоскопическая хирургия.- 2001.- № 1.- С. 73-75.
53. Каштальян М. А. Применение лапароскопической техники в диагностике и лечении деструктивных форм острого аппендицита / М. А. Каштальян, В. Ю. Шаповалов // Эндоскопическая хирургия.- 2006.- № 2.- С. 56-58.
54. Кириакиди С. Ф. Лапароскопическая аппендэктомия / С. Ф. Кириакиди // Эндоскопическая хирургия.- 2000.- № 1(5).- С. 22-26.
55. Климов Д. Е. Дифференцированное применение лапароскопической и комбинированной аппендэктомии при остром аппендиците / Д. Е. Климов, В. П. Сажин // Эндоскопическая хирургия.- 2002.- № 2.- С. 45-47.
56. Климов Д. Е. Профилактика осложнений при лапароскопической аппендэктомии / Д. Е. Климов // Эндоскопическая хирургия.- 2000.- № 2.- С. 31-32.
57. Коваленко И. В. Острое воспаление червеобразного отростка, расположенного в брижейке поперечно-ободочной кишки / И. В. Коваленко // Клиническая хирургия. 1989. - № 4.- С. 63-65.
58. Колесов И. В. Клиника и лечение острого аппендицита / Колесов И. В. Л. : Медицина, 1972. 344 с.
59. Комаров Н. В. Актуальные вопросы лечения острого аппендицита: обзор / Н. В. Комаров, Г. В. Сиднев // Клінічна хірургія . 1993. - № 2. С. 56-60.
60. Коновалов А. К. Диагностика и лечение осложненного течения аппендицита у детей / А. К. Коновалов, С. М. Махачев, А. В. Сереев // Российский медицинский журнал. 2001. - № 5.- С 50-52.
61. Кончев О. С. Экстренная хирургия желудочно-кишечного тракта / Кончев О. С. Казань : изд-во Казанского ун-та, 1984. 288 с.
62. Кошелев П. И. Видеолапароскопически ассистированные аппендэктомии / П. И. Кошелев, Г. Н. Карпухин // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 65-67.
63. Крейстин Габриель П. Острый живот: визуализационные методы диагностики / Габриель П. Крейстин, Питер Л. Чайке ; пер. з англ. М: ГЭОТАР. Медицина, 2000. 360 с.
64. Кривицький Д. И. Послеоперационные абсцессы брюшной полости / Кривицький Д. И., Поляков Н. Г., Мамчич В. И. Київ : Здоров’я, 1990. 120 с.
65. Кригер А. Г. Лапароскопия в диагностике острого аппендицита / А. Г. Кригер, Б. К. Шуркалин, А. А. Шогенов // Хирургия. 2000. - № 8.- С. 14-19.
66. Кудашев С. Г. Острый простой аппендицит актуальна задача в неотложной хирургии, пути снижения частоты необоснованых аппендэктомий/ С. Г. Кудашев, В. Г. Кузьмин, Н. А. Макурин // Актуальные вопросы военной и практической медицины : труды ІІ науч.-практ. конф. врачей ПурВО, 6-7 дек. 2001 г. Оренбург, 2001. С. 56-58.
67. Кузин М. И. Раны и раневая инфекция: Руководство для врачей / М. И. Кузин, Б. М. Костюченко.- М. : Медицина, 1990. 591 с.
68. Кулачек Ф. Г. Результаты оперативного лечения острого аппендицита / Ф. Г. Кулачек, Б. О. Мильков, Г. И. Кокощук // Клиническая хирургия. 1991. - № 2.- С. 4-5.
69. Кулик Я. П. Время делать выбор: профилактическая или лечебная аппендэктомия? / Я. П. Кулик, С. Н. Поколюхин / // Хирургия. 1999. - № 7.- С. 23-26.
70. Лисицын К. М. Неотложная хирургия органов брюшной полости / К. М. Лисицын, Ю. Г. Шапошников. М. : Воениздат, 1984. 224 с.
71. Лупальцев В. И. Причины диагностических ошибок и осложнений при остром аппендиците у больных пожилого и старческого возраста / В. И. Лупальцев, И. А. Дехтярук, Б. Е. Гладких // Клиническая хирургия. 1988. - № 12.- С. 56-58.
72. Малиновский Н. Н. Резидуальные абсцесы брюшной полости / Н. Н. Малиновский, Б. Д. Савчук // Хирургия. 1986. - № 10.- С. 123-127.
73. Мальчиков А. Я. Выбор хирургической тактики лечения острого аппендицита при лапароскопических операциях / А. Я. Мальчиков, А. Н. Крюков // Эндоскопическая хирургия.- 2002.- № 3.- С. 29-30.
74. Мартьянов С. Г. Рак червеобразного отростка, осложненный деструктивным аппендицитом / С. Г. Мартьянов, Н. В. Смирнова // Хирургия. 2000. - № 1.- С. 62-64.
75. Математическое моделирование и информационные технологии в сварке и родственных процессах : 4 междунар. конф. [Электронный ресурс] / Режим доступа до ресурсу: www.iaw.com.ua.
76. Матяшин И. М. Итоги хирургической деятельности в УССР за 1974 г. / И. М. Матяшин // Клиническая хирургия. 1976. - № 1.- С. 4-9.
77. Матяшин И. М. Осложнения аппендэктомии / Матяшин И. М., Балтайтис Ю. В., Яремчук А. Я. К. : Здоров’я, 1974. 223 с.
78. Махлин А. М. Осложнения после лапароскопической аппендэктомии у детей / А. М. Махлин, А. Н. Никифоров // Эндоскопическая хирургия.- 1997.- № 2.- С. 56-57.
79. Махлин А. М. Осложнения после лапароскопической аппендэктомии у дитей / А. М. Махлин, А. А. Свирський // Эндоскопическая хирургия. - 1999.- № 3.- С. 53-54.
80. Миниинвазивная холецистэктомия с использованием биологической сварки тканей / А. Г. Гринцов, О. В. Совпель, М. Ф. Сало, Ю. А. Шаповалова // Харківська хірургічна школа. 2008. № 2.- С. 256-259.
81. Мищенко Н. В. Дифференциально-диагностическая лапароскопия острого аппендицита и других заболеваний внутренних половых органов у женщин / Н. В. Мищенко, В. И. Безкоровайный // Лікарська справа. - 1999. - № 7-8. - С. 93-95.
82. Накладання товсто-товстокишкового анастомозу за допомогою електрозварювання / С. Є. Подпрятов, С. С. Подпрятов, О. Ф. Петренко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. 2008. № 2.- С. 279-281.
83. Некрасов А. Ю. Варианты видеолапароскопической аппендэктомии / А. Ю. Некрасов, С. А. Касумьян // Эндоскопическая хирургия.- 2006.- № 1.- С. 42-43.
84. Некрасов А. Ю. Применение видеолапароскопических методик при остром аппендиците / А. Ю. Некрасов, С. А. Касумьян // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 94-96.
85. Неотложная хирургия груди и живота: ошибки диагностики и тактики / [Кутушев Ф. Х., Гвоздев М. П., Филин В. И., Либов А. С.]. Л. : М., 1984.- 248 с.
86. Никитенко А. И. Выбор безопасного метода лапароскопической аппендэктомии / А. И. Никитенко, А. М. Желаннова // Эндоскопическая хирургия. 1998.- № 1.- С. 33-35.
87. Нишанов Х. Т. Выбор метода лапароскопической апендэктомии при остром аппендиците / Х. Т. Нишанов, У. И. Исонтурдиев // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 181-183.
88. Нишанов Х. Т. Выбор хирургической тактики при остром аппендиците / Х. Т. Нишанов, У. И. Исонтурдиев // Эндоскопическая хирургия.- 2003.- № 6.- С. 38-41.
89. Новые малоинвазивные и лапароскопические способы аппендэктомии / О. И. Миминошвили, В. И. Орховский, А. Д. Шаталова, И. В. Алтин // Харківська хірургічна школа. 2007. - № 4.- С. 139.
90. Ормантаев К. С., Арынов И. М Активность калликреин-кининовой системы крови как критерии тяжести аппендикулярного перитонита у детей // Вестник хирургии им. И.И. Грекова.- 1991. - № 2. - С. 3-4.
91. Осложнения заживления раны после аппендэктомии: Медицинские и экономические аспекты / Н. Н. Каншин, А. В. Воленко, К. А. Файнберг [и др.] // Хирургия. 1991. - № 9. С. 119-123.
92. Островский В. П. Новый способ дифференциальной диагностики острого аппендицита / В. П. Островский, В. Д. Шапринский // Клиническая хирургия. -1991. - № 10. - С. 71.
93. Острый аппендицит у больных сахарным диабетом / Д. И. Кривицкий, Н. Н. Гвоздняк, З. З. Параций, В. А. Шуляренко // Клиническая хирургия. 1989. - № 4.- С. 14-17.
94. Основные принципы технологии проточной цитофлуориметрии и методов идентификации лимфоцитов CD4: Региональный Учебно-Информационный Центр по проблемам помощи и лечения при ВИЧ/СПИДе в Евразии. [Электронный ресурс] / Режим доступа до ресурсу: www.aidsknowledgehub.org.
95. Охрименко Г. Л. Ускладнення гocтpoгo апендициту / Г. Л. Охрименко, М. Л. Шишкин // Шпитальна хірургія. - 1998. - № 4. - С. 49-52.
96. Ошибки в диагностике и лечении острого аппендицита / В. Н. Буценко, А. Н. Бурцев, С. М. Антонюк, А. Д. Шаталов // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 1984. № 2.- С. 111-114.
97. Павловський М. П. Лапароскопия в неотложной хирургии «острого живота» / М. П. Павловский, Г. Л. Орёл, Олампаде Омоджонун // Клиническая хирургия. - 1983.- № 1.- С. 31-33.
98. Петров В. П. Лечебная тактика при гангренозно-перфоративных формах аппендицита / В. П. Петров, М. В. Татаринский, Н. Гамолка // Военно-медицинский журнал. - 1990. - № 3. - С. 47-49.
99. Подшибякин А. К. Аппендицит. Основные вопросы клиники, диагностики, хирургической тактики / Подшибякин А. К. Киев : Здоров’я, 1996.- 400 с.
100. Портной М. В. К диагностике и лечению острого аппендицита на кораблях в море / М. В. Портной // Военно-медицинский журнал. - 1977. - № 8. - С. 57-60.
101. Пронин В. А., Бойко В. В. Патология червеобразного отростка и аппендэктомия. Харьков: СІМ, 2007 8-9 с.
102. Предупреждение возникновения гнойных осложнений в неотложной хирургии / В. Н. Буценко, Л. И. Василенко, В. Д. Тимофеев [и др.] // ІІ Конгрес хірургів України : зб. наук. робіт. Київ, Донецьк, 1998. С. 17-18.
103. Предупреждение хирургической раневой инфекции / В. В. Грубник, А. И. Зайчук, В. П. Гогуленко [и др.] // ІІ Конгрес хірургів України : зб. наук. робіт. Київ, Донецьк, 1998. С. 24-25.
104. Профилактическая антибиотикотерапия как фактор снижения частоти послеоперационных гнойно-септических ослонений / О. Б. Зубков, Ю. Н. Кошель, А. И. Зайчук, А. И. Ткаченко // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии : науч.-практ. конф. хирургов Украины, 12-14 апр. 1995 г. : тезисы докл. Харьков, 1995. С. 261-262.
105. Профілактика нагноєнь післяопераційних ран при гострому апендициті / В. И. Коленсик, І. Г. Садовський, Л. А. Хільченко, М. І. Познанський // Гнойно-септические осложнения в неотложной хирургии : науч.-практ. конф. хирургов Украины, 12-14 апр. 1995 г. : тези доп. Харьков, 1995. С. 271-272.
106. Пулатов А. Т. Острый аппендицит: ранняя диагностика, уменьшение числа операций и осложнений / А. Т. Пулатов // Здравоохранение Таджикистана. - 1990. - № 4.- С. 87-89.
107. Резник С. Д. О некоторых путях улучшения диагностики острого аппендицита и профилактике осложнений / С. Д. Резник, В. А. Гриневич, В. Ф. Смирнов // Труды Уральской конференции хирургов, 24-27 июня 1969 г. Пермь, 1971 - С. 234-235.
108. Роман Л. И. Эффективность инструментально-лабораторных методов исследования в диагностике острого аппендицита / Л. И. Роман, А. Г. Витан, И. Р. Широков // Общая и неотложная хирургия. Острые заболевания органов брюшной полости. Выпуск 2. Киев : Здоров'я, 1971.- С. 3-6.
109. Ротков И. Л. Диагностические и тактические ошибки при остром аппендиците / И. Л. Ротков. М. : Медицина, 1988. - 208 с.
110. Руководство по медицине. Диагностика и терапия : [в 2-х томах] / под ред. Р. Бернау, Э. Флетчера; пер. с англ. - М.: Мир, 1997. - Т.1. - Часть V. Аппендицит. - С. 537-538.
111. Русанов А. А. Аппендицит / А. А. Русанов. - Л. : Медицина, 1979. - 173 с.
112. Савельев В. С. Руководство по неотложной хирургии органов брюшной полости / В. С. Савельев. М. : Медицина, 1976. 897 с.
113. Сажин А. В. Применение лапароскопии в диагностике и лечении хронического болевого синдрома в правой подвздошной области / А. В. Сажин, С. В. Мосин // Эндоскопическая хирургия.- 2006.- № 2.- С. 116-117.
114. Саценко В. A. Антибиотикопрофилактика в абдоминальной хирургии / В. A. Саценко, Л. И. Голопыхо, А. В. Викторов // Клиническая хирургия. 1992. - № 2. С. 54-57.
115. Седов В. М. Эффективность лапароскопической технологии в лечении острого аппендицита / В. М. Седов, В. В. Стрижелецкий, Г. М. Рутенбург // Эндосопическая хирургия. 1995. Т. 1, № 2/3. С. 24-28.
116. Скрипниченко Д. Ф. Неотложная хирургия брюшной полости / Д. Ф. Скрипниченко. К. : Здоров’я, 1986. 22 с.
117. Сорока А. К. Лапароскопическая аппендэктомия / А. К. Сорока,
А. Н. Курицина // Эндоскопическая хирургия.- 2005.- № 1.- С. 184-185.
118. Стрижелецкий В. В. Лапароскопия при остром аппендиците / В. В. Стрижелецкий, Г. М. Рутенбург, С. Н. Поколюхин // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. 1994.- Т.152, № 3-4. С. 101-102.
119. Стрижелецкий В. В. Эффективность лапароскопической технологии в диагностике и лечении больных острым аппендицитом / В. В. Стрижелецкий, Г. М. Рутенбург // Эндоскопическая хирургия.- 1996.- № 4.- С. 31-33.
120. Сухопара Ю. Н. Основы неотложной лапароскопической хирургии / Ю. Н. Сухопара, Н. А. Майстренко. Санкт-Петербург : «ЭЛБИ СПб», 2003. С. 68-78.