ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ ТА АПОПЛЕКСІЇ ЯЄЧНИКА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АТАМАНЮК ОЛЕГ ЮРІЙОВИЧ

УДК: 616 079.4 + 616.346.2 − 002

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ ТА АПОПЛЕКСІЇ ЯЄЧНИКА

14.01.03. хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Гончар Михайло Григорович

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК-2008

ЗМІСТ

Стор.

перелік умовних скорочень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

РОЗДІЛ 1

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТУ
(ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.1

Історичний аспект та епідеміологія гострого апендициту . . . .

12

1.2

Суперечливі питання діагностику гострого апендициту у жінок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

14

1.3

Сучасні методи діагностики гострого апендициту . . . . . . . . . .

17

1.4

Диференціальна діагностика гострого апендициту та апоплексії яєчника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

34

РОЗДІЛ 2

Матеріали дослідження ТА КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

37

2.1

Клінічна характеристика обстежених хворих . . . . . . . . . . . . . . .

37

2.2

Методи дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

44

2.2.1

Визначення загальної кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів та показників лейкограми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

45

2.2.2

Визначення лейкоцитарних індексів інтоксикації . . . . . . . . . . .

45

2.2.3

Визначення показника швидкості осідання еритроцитів . . . . .

46

2.2.4

Визначення рівня сорбційної здатності еритроцитів . . . . . . . . .

47

2.2.5

Ультразвукова діагностика . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

48

2.2.6

Діагностична лапароскопія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

49

2.2.7

Оцінка якості життя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

49

2.2.8

Статистичні методи обробки результатів . . . . . . . . . . . . . . . . . .

53

РОЗДІЛ 3

Результати дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

55

3.1

Структурний аналіз діагностики гострого апендициту . . . . . . .

55

3.2

Особливості клінічних проявів гострого апендициту та апоплексії яєчника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

56

3.3

Інформативність загальноклінічного аналізу крові в диференціальній діагностиці гострого апендициту та апоплексії яєчника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

59

3.4

Лейкоцитарні індекси інтоксикації та популяційний дисбаланс клітин лейкоцитарного ряду у пацієнтів з гострим апендицитом та апоплексією яєчника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

66

3.5

Показник ендогенної інтоксикації в диференціальній діагностиці гострого апендициту та апоплексії яєчника. . . . . .

69

3.6

Ефективність ультрасонографії в диференціальній діагностиці гострого апендициту та апоплексії яєчника . . . . . . . . . . . . . . . .

71

3.7

Діагностична лапароскопія у хворих з підозрою на гострий апендицит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

79

РОЗДІЛ 4

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ТА ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА У ХВОРИХ З ПІДОЗРОЮ НА ГОСТРИЙ АПЕНДИЦИТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

85

4.1

Особливості діагностичної тактики у хворих з підозрою на гострий апендицит . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

85

4.2

Оцінка ефективності та якості проведеного лікування . . . . . . .

90

Аналіз і узагальнення результатів дослідження . . . . . . . . .

95

Висновки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

116

Додатки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

118

Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

131

ВСТУП

Актуальність проблеми
Актуальною проблемою ургентної хірургії є діагностика та лікування гострого апендициту (ГА), який в структурі гострих захворювань органів черевної порожнини займає провідне місце [14; 60]. Серед операційних втручань у невідкладній хірургії органів черевної порожнини апендектомія є найбільш масовою операцією [193]. ЇЇ питома вага складає 30−65% операцій в хірургічних стаціонарах клінік України та інших країн [86]. Захворюваність гострим апендицитом складає 20 випадків на 10 000 населення України [111]. А показник летальності утримується на рівні 0,1−0,2% без тенденції до зниження [32].
Вчення про ГА нараховує більш ніж столітню історію, проте багато важливих практичних питань диференціальної діагностики та лікування цієї патології і досі залишаються невирішеними [4; 65]. При відсутності чіткої клінічної картини захворювання хірурги дотримуються або вичікувальної тактики, при якій існує реальна загроза запустити перебіг захворювання, або активної хірургічної тактики, що приводить до діагностичних помилок та виконання непотрібних лапаротомій [8; 13; 75; 113].
По причині гострого апендициту жінок оперують в 1,5−2 рази частіше ніж чоловіків. Це пояснюється складністю діагностики, яка зумовлена анатомічними та функціональними особливостями жіночого організму і розміщенням червоподібного відростка (ЧВ) в безпосередній близькості від додатків матки, що з однієї сторони ускладнює розмежування ураження одного з цих органів, з другої їх поєднану участь в патологічному процесі [112].
Серед усіх пацієнток, які поступають в хірургічну клініку з підозрою на ГА у 4,8−47,8% мають місце гострі гінекологічні захворювання (ГГЗ) [28; 75; 113]. Відсутність уніфікованої тактики та алгоритму дії при виявленні гінекологічної патології та вторинного апендициту” приводить до виконання непотрібних апендектомій, частота яких, в середньому, складає 24−30% [45; 101], а у жінок дітородного віку − 50% [109]. Релапаротомії після апендектомії складають 2,5−3% випадків [101].
Частота розвитку ускладнень після виконаних не за показами апендектомій у 1,8−2,5 разів більше ніж по причині деструктивного апендициту [6; 60]. Після видалення незміненого ЧВ у 11,7% хворих виникають ускладнення зі сторони рани [34]. Тимербулатов В. М., вважає, що причиною злукової хвороби очеревини у 78% є перенесена апендектомія [99]. Аналогічні дані підтверджують результати досліджень Арапова Д. А., який вказував, що необґрунтоване видалення апендикса у 70−80% випадків приводить до розвитку злукової хвороби [7].
У 57,8% жінок, які лікують безпліддя та гінекологічні захворювання, в анемнезі знаходимо апендектомію [99]. Видалення відростка у пубертантному періоді сприяє у 42% пацієнток виникненню порушень анатомо-топографічних взаємовідносин внутрішніх статевих органів, та у 34% − менструальної функції [74]. Апендектомія виконана в даний віковий період є чинником ризику розвитку сальпінгоофоритів у 30% випадків [22].
Видалення імунокомпетентного органа, який виконує захисну функцію [6; 124] може привести до таких наслідків, як дисбактеріоз, коліт та рак товстої кишки [6; 24; 124; 129].
Причиною розвитку недостатності баугінєвої заслонки з розвитком рефлюкс-ілеїту у 43,2% є перенесена в минулому апендектомія [99].
Існуючі в нас час клінічні і лабораторні методи діагностики не дозволяють провести адекватну диференціальну діагностику та чітко розмежувати гострий апендицит і гостру гінекологічну патологію тому не можуть слугувати достатнім підґрунтям для встановлення показів до операційного лікування. Через це хірург виставляючи діагноз гострого апендициту ґрунтується тільки на скаргах, анамнезі та об’єктивній симптоматиці, а також спирається на свій досвід та інтуїцію, що породжує високий відсоток діагностичних помилок [8; 30; 60].
Викладене спонукає на розробку і впровадження в практику нових та удосконалення існуючих методів диференціальної діагностики гострого апендициту та гострої гінекологічної патології.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом НДР Івано-Франківського державного медичного університету і є фрагментом НДР кафедри хірургії стоматологічного факультету "Хірургічна діагностика і тактика лікування гострих захворювань черевної порожнини та судин нижніх кінцівок", державна реєстрація № 0107V005621.
Мета і завдання дослідження
Мета: підвищити якість лікування хворих на гострий апендицит шляхом розробки ефективних, доказових методів диференціальної діагностики гострого апендициту та апоплексії яєчника.
Для реалізації мети були поставлені наступні завдання:
1. Провести ретроспективний аналіз діагностичних помилок і, як наслідок, необґрунтованих апендектомій у хворих з гінекологічною патологією.
2. Вивчити особливості перебігу гінекологічної патології, яка симулює клініку ГА.
3. Проаналізувати ефективність індексів інтоксикації для диференціальної діагностики ГА та ГГЗ.
4. Розробити лабораторні методи диференціальної діагностики ГА і гострої гінекологічної патології.
5. Проаналізувати ефективність інструментальних методів диференціальної діагностики ГА і гострої гінекологічної патології.
6. Створити алгоритм діагностики у осіб жіночої статі з підозрою на гострий апендицит.

Об’єкт дослідження: хворі з підозрою на гострий апендицит.
Предмет дослідження: диференціальна діагностика гострого апендициту та апоплексії яєчника.
Методи дослідження: клініко-анамнестичні, лабораторні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів
З’ясовано причини та характер діагностичних помилок у хворих оперованих з підозрою на ГА. Вивчено структуру гінекологічної патології, яка симулює ГА, та виділено для диференціальної діагностики апоплексію яєчника питома вага якої є переважаючою. Проаналізовано значення лейкоцитозу та нейтрофільного зсуву для диференціальної діагностики ГА та АЯ. На основі вивчення клітинного складу лейкоцитарної формули з’ясовано значення лейкоцитарних індексів інтоксикації та клітинних співвідношень лейкоцитарної формули в диференціальній діагностиці ГА та АЯ. Вперше впроваджено визначення рівня сорбційної здатності еритроцитів (СЗЕ) для диференціальної діагностики гострого апендициту та апоплексії яєчника. Розроблено алгоритм ультразвукового обстеження хворих з підозрою на ГА та вивчено специфічність та чутливість сонографічного обстеження пацієнток з гострим апендицитом. Визначено покази та доведено значимість діагностичної лапароскопії, як провідного методу диференціальної діагностики гострого апендициту та апоплексії яєчника. На основі проведених досліджень створено диференціально-діагностичний алгоритм у пацієнток з підозрою на гострий апендицит.
Практичне значення отриманих результатів
Встановлено диференціально-діагностичні особливості показників лейкоцитозу та нейтрофільного зсуву у хворих з гострим апендицитом та апоплексією яєчника, так у пацієнтів з апоплексією яєчника рівень лейкоцитів залишається в межах норми (8,57+0,4 х109/л), тоді як у хворих з деструктивними формами гострого апендициту достовірно зростає (гострий флегмонозний апендицит (ГФА) − 10,98+0,43 х109/л і гострий гангренозний апендицит (ГГА) − 11+0,55 х109/л). Діагностична чутливість та діагностична ефективність зростання відсотку паличкоядерних нейтрофілів у пацієнтів з флегмонозним апендицитом складає − 82,19% і 84,47%, а з гангренозним 92,14% і 91,49%. Запропоновано для диференціальної діагностики ГА та АЯ застосовувати визначення лейкоцитарного індексу інтоксикації Островського‏ В. К., та нейтрофільно-лімфоцитного і нейтрофільно-моно-лімфоцитного співвідношень, які достовірно підвищені у хворих з деструктивними формами ГА (ГФА − 3,16+0,1, 4,26+0,31, 4+0,54, ГГА − 3,33+0,37, 4,8+0,9, 3,53+0,41) в порівнянні з пацієнтами в яких діагностовано АЯ (2,44+0,14, 2,95+0,19, 2,58+0,15). Проте, у хворих на ГА (гострий катаральний апендицит (ГКА) − 6,92+0,6, ГФА − 7,12+0,47, ГГА − 6,57+0,87) високодостовірне (р<0,001) зниження спостерігається тільки показника лімфоцитно-моноцитного співвідношення, в порівнянні з показником контрольної групи (11,78+1,24), в той час як, у хворих на апоплексію яєчника (8,83+0,81) даний показник істотно не відрізняється. Найбільш достовірним критерієм диференціальної діагностики ГА та АЯ є встановлення рівня ендогенної інтоксикації шляхом визначення сорбційної здатності еритроцитів. Так, рівень поглинання еритроцитами метиленового синього у групі пацієнтів з ГА є достовірно вищий (41,02+0,66% − з ГКА, 52,12+1,56% − з ГФА, 71,56+2,34% − з ГГА) в порівнянні з групою хворих на апоплексію яєчника (37,12+1,43%). Застосування розробленого алгоритму УЗД гострого апендициту дозволило збільшити рівень діагностичної чутливості до 87%, специфічності 74%, а ефективності 82%. Діагностичну лапароскопію рекомендуємо застосовувати, як кінцевий і найбільш об’єктивний етап диференціальної діагностики ГА та АЯ. Застосування вищенаведених методик складає диференціально-діагностичний алгоритм, використання якого у пацієнток з підозрою на гострий апендицит сприяло зниженню кількості діагностичних помилок до 2%.
Результати роботи з позитивним ефектом впроваджено у лікувальну практику колективів хірургічних відділень центральної міської клінічної лікарні і міської клінічної лікарні №1, відділення малоінвазивної та гастрохірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, відділення хірургії Перегінської лікарні №1, Маловисківської центральної районної лікарні Кіровоградської області та Хустської районної лікарні Закарпатської області.
Матеріали дисертації використовуються у навчальному процесі кафедр хірургії факультету післядипломної освіти, хірургії стоматологічного факультету, факультетської та шпитальної хірургії Івано-Франківського державного медичного університету, а також на переривистих курсах хірургів м. Івано-Франківська та області (акти впровадження подані в додатках В. 3. 1 В. 3. 6).
Особистий внесок здобувача
Внесок автора в отримання результатів є основним і полягає у виборі об’єму та методів дослідження, у постановці мети та формулюванні завдань, у пошуку та опрацюванні джерел літератури; розробці основних теоретичних і практичних положень досліджень, в аналізі актуальності та ступеня вивчення проблеми; в самостійному проведенні ретроспективного вивчення характеру та причин діагностичних помилок; виявленні клініко-анамнестичних особливостей апоплексії яєчника, які спричиняють помилки у діагностиці ГА, розрахунку показників загального аналізу крові, лейкоцитарних індексів інтоксикації та співвідношень клітин лейкоцитарної формули в диференціальній діагностиці ГА та АЯ. Автору належить ідея використання у клініці визначення рівня СЗЕ для диференціальної діагностики ГА та АЯ, самостійно розроблений алгоритм ультразвукового обстеження у хворих з підозрою на ГА, проаналізовано діагностичну чутливість та ефективність даного методу. Автор приймав участь, як хірург чи асистент, у всіх діагностичних лапароскопіях у пацієнтів з підозрою на гострий апендицит та обґрунтовував методи лікування хворих, проводив аналіз та узагальнення результатів дослідження, статистичну обробку даних. Здобувач самостійно сформулював висновки і практичні рекомендацій, готував наукові матеріали до публікацій. У роботах, що опубліковані у співавторстві, автором самостійно зібрано матеріал, проведено огляд літератури за темою роботи, здійснено статистичну обробку даних, зроблено узагальнення та висновки.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації оприлюднені на науково-практичній конференції з міжнародною участю Сучасні підходи в діагностиці та лікуванні ускладнень гострої патології органів черевної порожнини” (м. Чернівці 2005 р.); переривистих курсах Асоціації хірургів Івано-Франківської області ім. Верхрадського С. А. (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю Актуальні питання лабораторної діагностики в сучасних умовах” (м. Київ 2008 р.), XІІ конгресі світової федерації українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008).
Публікації результатів дослідження
Матеріали дисертації висвітлені у 6 наукових статтях (5 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України і 1 у тезах доповідей науково-практичних конференцій ). За результатами роботи отримано один патент на корисну модель і 3 свідоцтва на раціоналізаторські пропозиції (див. додаток Д. 4. 1, Е. 5. 1 − Е. 5. 3).

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі аналізу результатів клінічної, лабораторної, інструментальної, діагностики гострого апендициту та апоплексії яєчника у роботі розпрацьовано диференціально-діагностичний алгоритм, впровадження якого у клінічну практику дозволило покращити якість діагностики ГА і суттєво зменшити кількість необґрунтованих апендектомій.
1. Найбільшу кількість діагностичних помилок у хворих, оперованих з підозрою на ГА, виявлено у жінок, у 21,1% яких діагностовано гострі гінекологічні захворювання, в структурі яких провідне місце належить АЯ (61,4%).
2. До основних клінічних проявів, які дозволяють диференціювати ГА від АЯ належать: поява болю в другій половині менструального циклу у 94% хворих на АЯ; у 76% − відсутній дефанс при 100% наявності локальної болючості у цієї категорії пацієнток.
3. Рівень лейкоцитів у периферичній крові є достовірно вищим у пацієнтів з деструктивними формами ГА (ГФА − 10,98+0,43 х109/л і ГГА − 11+0,55 х109/л) у порівнянні з хворими на АЯ (8,57+0,4 х109/л). Діагностична чутливість та діагностична ефективність зростання відсотку паличкоядерних нейтрофілів є високою тільки в діагностиці деструктивних форм ГА і становить 82,19% і 84,47% у хворих з ГФА та 94,12% і 91,49% − з ГГА.
4. Серед показників, які демонструють зміни популяційного дисбалансу лейкоцитів у пацієнтів з ГА та АЯ, інформаційними є використання нейтрофільно-лімфоцитного та нейтрофільно-моно-лімфоцитного співвідношень, оскільки відзначено істотне зростання цих показників у хворих на ГФА (4,26+0,31, 4,+0,54) та ГГА (4,8+0,9, 3,53+0,41) у порівнянні з показниками у хворих на АЯ (2,95+0,19, 2,58+0,15). Проте, у хворих на ГКА (6,92+0,6) істотно (р<0,001) знижується тільки показник лімфоцитно-моноцитного співвідношення, в порівнянні з показником контрольної групи (11,78+1,24), тоді як, у хворих на АЯ (8,83+0,81) цей показник істотно не відрізняється.
5. Ефективним методом диференціальної діагностики ГА та АЯ, є визначення рівня ендогенної інтоксикації методом СЗЕ, оскільки у групі пацієнтів з ГА (41,02+0,66% з ГКА, 52,12+1,56% − з ГФА, 71,56+2,34% − з ГГА) відзначено істотне зростання цього показника, тоді, як у пацієнток з АЯ (37,12+1,43%) цей показник залишається в межах норми.
6. Опрацьований алгоритм ультразвукового обстеження хворих з підозрою на ГА дозволив збільшити рівень діагностичної чутливості до 87%, специфічність 74%, а ефективність 82%. Проте, ні одна із ультразвукових ознак не дозволяє зі 100% точністю поставити діагноз ГА.
7. Застосування діагностичної лапароскопії у пацієнтів з підозрою на ГА об’єднує в собі високу інформативність, мінімальну травматичність, та радикалізм. Діагностична чутливість цього методу у хворих з підозрою на ГА складає 99,5%, специфічність методу 95,8%, та діагностична ефективність 98,1%.

8. Опрацьований диференціально-діагностичний алгоритм у хворих з підозрою на ГА дозволив зменшити кількість діагностичних помилок до 2%, покращити безпосередні та віддалені наслідки лікування хворих: фізична активність (89,23+3,26) пацієнтів основної групи через 1 рік після операційного лікування істотно не відрізнявся від показника здорових осіб, тоді як у хворих контрольної групи цей показник був істотно нижчий (78,61+2,04).
ЛІТЕРАТУРА
1. Атаманюк О. Ю. Значення гематологічних індексів інтоксикації в диференціальній діагностиці гострого апендициту та апоплексії яйника. / О.Ю.Атаманюк // Галицький лікарський вісник. Т. 15, № 2. 2008. С. 911.
2. АтаманюкО.Ю. Значення сорбційної здатності еритроцитів в диференціальній діагностиці гострого апендициту та апоплексії яйника. / О.Ю.Атаманюк // Лабораторна діагностика. № 2 (44). 2008. С. 32−33.
3. АтаманюкО.Ю. Ультразвукова діагностика гострого апендициту. / О.Ю.Атаманюк, М.Г.Гончар, О.М.Герасимчук // Архів клінічної медицини. № 1 (13). 2008. С. 19−21.
4. Бараев Т. М. К дискуссии о простом аппендиците. / Т.М.Бараев // Хирургия. − 2000. − № 4. − С. 19−21.
5. Бараев Т. М. Применение лапароскопии в диагностике и лечении острих гинекологических заболеваний. / Т.М.Бараев // Клінічна хірургія. − 1998. − № 4. − С. 24−25.
6. Бараев Т. М. Роль лапароскопии в реализации сберегательной тактики при остром аппендиците. / Т.М.Бараев // Эндоскопическая хирургия. − 2000. − № 3. − С. 8−10.
7. Белявська Б. М. Гостра спайкова кишкова непрохідність після апендектомії. / Б.М.Белявська // Науковий вісник Ужгородського університету. − 2003. − № 20. − С. 95−97.
8. Белявська Б. М. Сучасні методи і системи діагностування гострого апендициту. / Б.М.Белявська // Практична медицина. − 2003. − № 4. − С.122−129.
9. Бисенкова Л.Н.Неотложная хирургия груди и живота: Руководство для врачей / Л.Н.Бисенкова, П.Н.Зубарева. СПб.: Гиппократ, 2002. 512с.
10.БойкоВ. В. Лапароскопия в неотложной хирургии и гинекологии. / БойкоВ. В. Харков: Торнадо, 2002. 175 с.
11.БримкуловН.Н. Применение опросника SF-36 для оценки качества жизни / Н.Н.Бримкулов, Н.Ю.Сенкевич, А.Д.Калиева // Центральноазиатский медицинский журнал. 1998. № 4−5. С.236−241.
12.ВасилюкМ.Д. Особливості клінічного перебігу та зміни білково-синтезуючої функції печінки при гострому апендициті. / М.Д.Василюк, В.О.Кавин // Шпитальна хірургія. − 1999. − № 2. − С. 56−59.
13.Відеоендоскопічні операції у хірургії та гінекології. / В. І. Запорожан, В.В. Грубник, В. Ф. Саєнко, М. Ю. Ничитайло − К.: Здоров’я, 2000. 304с.
14.Выбор хирургической тактики при остром аппендиците / Х. Т. Нишанов, У. И. Исонтурдиев, А. Р. Яриев, Н. Норкулов // Эндоскопическая хирургия. − 2003. − № 6. − С. 38−41.
15.Возможности диагностической лапароскопии при остром аппендиците. / В. П. Сажин, А. Л. Авдовенко, Д. Е. Климов [и др.]. // Хирургия. − 2002. − № 8. − С. 24−27.
16.Ворыпин Д.М. Динамика изменения ферментов нейтрофильных лейкоцитов при остром аппендиците. / Д.М.Ворыпин, И.В.Елецкий, А.А.Денисов // Кубанский научный медицинский вестник. − 1998. − №1−2. − С. 24−25.
17.Вплив факторів конституційного імунітету на особливості клінічного перебігу гострого апендициту / М. М. Бондаренко, C. І. Баранник, Ю.М.Бондаренко, С. С. Ткаченко // Клінічна медицина. − 2002. − Т. 7, № 4. − С. 57−59.
18.ГладчукІ.З. Апоплексія яєчника в сучасній гінекології. / І.ЗГладчук., В.Л.Кожанов, О.В.Якименко // Репродуктивное здоровье женщины. − 2005. − № 4 (24). − С. 56−58.
19.Гончар М. Г. Диференціальна діагностика гострого апендициту та гінекологічних захворювань. / М.Г.Гончар, О.Ю.Атаманюк, І.К.Чурпій // Матеріали ХІІ Конгресу світової федерації українських лікарських товариств. Івано-Франківськ Київ Чікаго. 2008. С.344.
20.Гончар М. Г. Роль діагностичної лапароскопії у диференціальній діагностиці гострого апендициту. / М.Г.Гончар, О.Ю.Атаманюк, Я.М.Кучірка // Львівський медичний часопис. Т. 14, № 1 2. 2008. С. 3437.
21.Григович И. Н. В XXI век с проблемой острого простого аппендицита. / И.Н.Григович, В.В.Дербенёв / Вестник хирургии им. И. И. Грекова. − 2000. − № 3. − С. 97−100.
22.Данкович Н. О. Профілактика сальпінгоофориту і порушень менструального циклу після гострого апендициту перенесеного в період статевого дозрівання. / Н. О. Данкович, А. К. Нечирдюк, А.Е.Вегеринський // Вісник наукових досліджень. 2000. № 4. С.7071.
23.ДжумабаевЭ.С. Острый аппендицит: нужна ли аппендектомия. / Э.С.Джумабаев // Хирургия. Журнал им. Н.И.Пирогова. − 2004. − № 2. − С. 69−71.
24. Джумабаев Э. С. Острый катаральный апендицит: нужна ли аппендектомия? / Э. С. Джумабаев, О. А. Ахлиддинов // Хірургія. − 2004. − № 2. − С. 69−72.
25.Диагностика и лечение апоплексии яичника. / О. Ю. Панкова, А. А. Евсеев, В. Г. Бреусенко [и др.] // Репродуктивное здоровье женщины. − 2003. − № 3 (15). − С. 77−79.
26.Динаміка захворювання і летальності при гострому апендициті. / Б. О. Матвійчук, В. В. Михайлович, Б. І. Лисович, Т. П. Марущак // Хірургія України. − 2002. − № 2. − С. 11−12.
27.Динамика основных социально-демографических показателей здоровья населения Санкт-Петербурга, 19992001 гг. / О.Т.Дятченко, В.М.Мерабишвили, Р.Ш.Бахтияров [и др.] // Вопр. онкол. − 2003. − Т.49, № 3. − С. 299311.
28.Дискуссионные вопросы лечения острого аппендицита. / С. Г. Белов, А.П. Захарчук, С. Б. Кутепов [и др.] // Харківська хірургічна школа. − 2002. − №2 (3). − С. 72−73.
29.ДоброхотоваЮ.Э. Заболевания женских внутренних полових органов в практике хирурга. / Ю.Э.Доброхотова // Эндоскопическая хирургия. − 2002. − № 1. − С. 37−40.
30.Досвід діагностики гострого апендициту. / О. І. Сопко, Р. М. Козубович, І. М. Молнар [та інш.] // Хірургія України. − 2006. − № 3. − С. 98−102.
31.ДуманськийЮ.В. Стандартизація алгоритмів ультразвукового дослідження у невідкладній абдомінальній хірургії / Ю.В.Думанський, М.В.Конькова, О.О.Юдін // Український Журнал Хірургії. − 2008. − №1. − С. 21−25.
32.Ендовідеохірургічний метод лікування гострого апендициту. / М.І.Тутченко, В. М. Лисенко, Ю. А. Гайдаєв [та інш.] // АML. 2005. − XI, № 2. − С. 45−46.
33.Ермолов А. С. Неотложный ультразвук. Острый аппендицит [практическое руководство]. / А.С.Ермолов, Е.Ю.Трохимова. К.: Стром, 2003. С.18−24.
34.Жолобов В. Е. Эндовидеохирургические технологии в диагностике и лечении острого аппендицита. / В. Е. Жолобов, В.В. Стрижелецкий, Г.М. Рутенберг //Эндоскопическая хирургия. − 2002. − № 5. − С. 17−22.
35.ЖученкоО.П. Прогностична динаміка основних невідкладних хірургічних захворювань за 13 років та її соціально-медична значущість. / О.П.Жученко // Клінічна хірургія. − 2001. − № 1. − С. 48−49.
36.Инородные тела червеобразного отростка и слепой кишки, осложненные острым аппендицитом. / М. И. Давидов, В. М. Субботин, А. О. Гернер [и др.]. // Хирургия. − 2005. − № 9. − С. 25−30.
37.Информационные материалы по неотложной хирургической помощи при острых хирургических заболеваниях органов брюшной полости в Санкт-Петербурге за 2005 год. / С.Ф.Багненко, В.Ф.Озеров, К.А.Харебов, В.А.Негрей // − СПб.: Гиппократ, 2006. − 16 с.
38.Исследование качества жизни и психологического статуса больных с хронической сердечной недостаточностью. / А.О.Недошивин, А.Э.Кутузова, Н.Н.Петрова [и др.]. // Сердечная недостаточность. − 2000. − Т. 1, № 4. − С. 14−18.
39.Кавин В. О. Порушення деяких показників гомеостазу у хворих з гострим апендицитом. / В.О.Кавин // Науковий вісник Ужгородського університету. − 2001. − № 14. − С. 185−186.
40.Кавин В. О. Спектр сироваткового білка та фактори гуморального імунітету при гострому апендициті та його комплексне хірургічне лікування. / В.О.Кавин // Галицький лікарський вісник. − 2000. − Т. 7, №4. − С. 45−48.
41.Калашникова Н. А. Репродуктивная функция у женщин, перенесших оперативные вмешательства в брюшной полости в период детства и полового созревания. / Н.А.Калашникова, В.Д.Михайлов, М.З.Крейман // Вопросы охрани материнства и детства. − 1990. − № 3. − С. 77.
42.Калитеевский П. Ф. Болезни червеобразного отростка. / КалитеевскийП.Ф. М.: Медицина, 1977. − 202 с.
43.КенджаєвЮ.Х. Апоплексия яичника. / Ю.Х.Кенджаєв // Клиническая хирургия. − 1990. − № 4. − С. 74−76.
44.Ковальчук Л. Я. Невідкладна хірургія: Керівництво для лікарів / Ковальчук Л. Я. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 288 с.
45.Компьютерная томография в диагностике трудных случаев острого аппендицита. / В. И. Егоров, А. Т. Бронтвейн, Н. К. Витько [и др.] // Анналы хирургии. − 2002. − № 2. − С. 51−54.
46.Кондратенко П. Г. Неотложные состояния. Учебное пособие / Кондратенко П. Г. Донецк: Новый мир, 2001. 500 с.
47.КондратенкоП.Г. Ультразвукове дослідження в діагностиці гострого апендициту. / П.Г.Кондратенко, М.В.Конькова // Шпитальна хірургія. − 2006. − № 3. − С. 83−85.
48.Кондратенко П. Г. Хірургічні хвороби. / Кондратенко П. Г. Харків: Факт, 2006. 816 с.
49.Конькова М. В. Диагностическая и интервенционная сонография в неотложной абдоминальной хирургии. / М. В. Конькова Донецк: Новый мир, 2005. 300с.
50.КотовМ.С. Оценка качества жизни пациентов, связаного со здоровьем. / М.С.Котов, В.И.Подолужный // Медицина в Кузбасе. − № 3. − 2007. − С. 80−85.
51.КоханевичЕ.В. Сальпинго-оофориты. Некоторые аспекты этиологии, патогенеза, диагностики и лечении. / Е.В.Коханевич, С.В.Дутка // Репродуктивное здоровье женщины. − 2003. − № 3 (15). − С. 59−64.
52.Крестин Г. П. Острый живот: визуализационние методы диагностики. / Г. П. Крестин, П. Л. Чойке. − М.: Гэотар медицина. − 2000. − 349 с.
53.Лапароскопічна діагностика гострих хірургічних захворювань черевної порожнини. / В. К. Гусак, О. І. Міміношвілі, О. І. Ярощак [та ін]. // Науковий вісник Ужгородського університету, серія медицина. − 2001. − № 14. − С. 201−203.
54.Лапароскопия в диагностике и лечении заболеваний органов брюшной полости, симулирующих острый аппендицит у детей. / А. Ф. Дронов, А.Н. Смирнов, Н. А. Аль-Машат [и др.] // Детская хирургия. 2006. − №3. − С. 4−6.
55.Лапароскопия в диагностике острого аппендицита. / А. Г. Кригер, Б.К.Шуркалин, А. А. Шогенов, К. Э. Ржебаев // Хирургия. − 2002. − №8. − С. 14−19.
56.Лапароскопия в неотложной абдоминальной хирургии. / А. С. Ермолов, А. А. Гуляев, П. А. Ярцев [и др.]. // Хирургия. 2007. − № 7. С. 5759.
57.Лебедев К. А. Иммунограмма в клинической практике. / Лебедев К. А. − М.: Наука, 1990. 224 с.
58.ЛевинЛ.А. Видеолапароскопия при подозрении на острый аппендицит. / Л.А.Левин, С.И.Пешехонов // Вестник хирургии. − 2005. − Т. 164, №5. − С. 84−87.
59.ЛесюкЮ.С. Інформативність клінічних критеріїв для диференціальної діагностики гострого апендициту і гострих гінекологічних захворювань. / Ю.С.Лесюк, О.О.Кущ, В.З.Діжак // Харківська хірургічна школа. − 2002. − № 2. − С. 70−72.
60.Липатов В. А. Диагностика острого аппендицита (обзор литератури) [Електронний ресурс] / В. А. Липатов. MedLinks.ru. 2002. Режим доступу www.drli.h1.ru.
61.Лучевая диагностика острого аппендицита. / А. Т. Бротвейн, В.И.Егоров, Н. К. Витько [и др.]. // Хирургия. − 2002. − № 12. − С.13−16.
62.МатвійчукБ.О. Значення інтерлейкіну 1b для діагностики гострого апендициту. / Б.О.Матвійчук, В.В.Михайлович, Б.Д.Луцик // Экспериментальная и клиническая медицина. − 2004. − № 3. − С.252−253.
63.МатвійчукБ.О. Інтерлейкін 6 у діагностиці гострого апендициту. / Б.О.Матвійчук, В.В.Михайлович, Б.Д.Луцик // Шпитальна хірургія. - 2004. − № 4. − С. 62−64.
64.МатвійчукБ.О. Нетипові варіанти перебігу гострого апендициту. / Б.О.Матвійчук, В.В.Михайлович // Шпитальна хірургія. − 2002. − № 4. − С. 107−111.
65.Матвійчук Б. О. Проблема гострого апендициту в Україні. / Б.О.Матвійчук, В. В. Михайлович, О. Б. Матвійчук // AML. − 2002. VIII, №4. − С. 103−109.
66.Меншиков В. В. Руководство по клинической лабораторной диагностике // Меншиков В. В. − М.: Медицина, 1982. 576 с.
67.МихайловичВ.В. Лейкоцитоз та лейкоцитарна формула у діагностиці гострого апендициту. / В.В.Михайлович // Шпитальна хірургія. − 2003. − № 3. − С. 67−70.
68.Мидленко В. И. Критерии диагностики аппендицита, сочетающегося с гинекологической патологией. / В. И. Мидленко, М. В. Серёгина, В.В.Серёгина // Скорая медицинская помощь. 2004. Т.5, № 3. С.39−40.
69.Мидленко В. И. Характер микрофлоры и влияние её на течение острого аппендицита, сочетающегося с гинекологической патологией. / В.И.Мидленко, В. В. Серёгина, М. В. Серёгина //Скорая медицинская помощь. 2004. Т.5, № 3. С. 40−41.
70.Мільков Б. О. Ще раз про тактику лікування гострого апендициту. / Б.О.Мільков // Клінічна хірургія. − 1996. − № 5. − С. 43−45.
71.Митьков В. В. Трудности и ошибки, возникающие при ультазвуковом исследовании больных с острим аппендицитом (лекция). / В.В.Митьков, Е. Ю. Трофимова // Ультразвуковая и функциональная диагностика. − 2002. − № 3. − С. 99−104.
72.Назаренко А. М. Случаи консервативного лечения острого аппендицита./ А.М.Назаренко, Б.Ю.Суслов // Медицина в Кузбасе. − № 3. − 2007. − С. 80−85.
73.Некоторие данные о показателях нормы лейкоцитарного индекса интоксикации / В. К. Островский, Р. Р. Алимов, А. В. Мащенко [и др.]. // Клиническая лабораторная диагностика. 2003. − № 1. − С. 45−46.
74.Нечирдюк А. К. Актуальні питання постапендикулярних сальпінгоофоритів у дівчат-підлітків. / А.К.Нечирдюк, Н.О.Данкович, А.Є.Вегеринський // Галицький лікарський вісник. − 2001. − Т 8, № 1. − С. 104−105.
75.НичитайлоМ.Ю. Лапароскопія у диференціальній діагностиці гострого апендициту та гострих запальних гінекологічних захворювань. / М.Ю.Ничитайло, О.В.Капшитар // Шпитальна хірургія. − 2003. − № 3. − С. 18−20.
76.Новик А. А. Оценка качества жизни больного в медицине / А.АНовик, С.А.Матвеев, Т.И.Ионова // Клиническая медицина. 2000. № 2. С.10−13.
77.Опыт использования видеолапароскопических операций у больних острым аппендицитом. / А. П. Уханов, С. В. Байдо, А. И. Игнатьев, С.В.Ковалев // Эндоскопическая хирургия. − 2007. − № 4. − С. 13−15.
78.Особенности радиотермографической картины в зависимости от характера морфологических изменений червеобразного отростка при остром аппендиците/ Д. Хамада, А. Гейниц, Н. Тогонидзе, С. Веснин // Журнал лазерной медицины. 2001. − № 4. − С. 60−62.
79.Острый аппендицит и беременность. / А.Н.Стрижаков, Т.Г.Старкова, М.В.Рыбин, Ю.А.Самойлова // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. − 2006. − Т. 5, № 6. − С. 54−60.
80.Острый аппендицит и его осложнения. / В. В. Бойко, М. П. Брусницына, Л. Г. Яновская, И. В. Гусак // Харківська хірургічна школа. − 2002. − №2. − С. 70.
81.Оценка значимости некоторых клинико-лабораторных показателей в совершенствовании диагностики аппендицита / Д.М.Ворыпин, И.В.Елецкий, А.А.Денисов, Е. В. Виноградова // Вестник хирургии им.И. И. Грекова. − 2000. − № 4. − С. 43−45.
82.Патент на корисну модель 30166 Україна, МПК А61В 19/00. Спосіб диференціальної діагностики гострого апендициту і апоплексії яйника / Атаманюк О. Ю., Гончар М. Г. − № 30166; Заявл. 15. 11. 2007; Опубл. 11. 02. 2008; Бюл. № 3, 2008 р.
83.Первый опыт применения глубинной микроволновой радиотермографии в хирургическом стационаре. [Научно-практическая конфференция: ”Лазерные и информационные технологии в медицине 21 века”], (Санкт-Петербург, 21-22 июня, 2001.) / Д. Хамада, А. Гейниц, Н. Тогонидзе, С. Веснин. − 2001 − С. 468−469.
84.Применения глубинной микроволновой радиотермографии в диагностике острого аппендицита. [Третий пленум правления научного общества гастроэнтерологов России], (Москва, 20-21 сентября, 2001.) / Д. Хамада, А. Гейниц, Н. Тогонидзе, С.Веснин. 2001. С. 119−120.
85.Применение новинета и кавинтона в комплексной реабилитационной терапии пациенток, перенесших апоплексию яичника. / О.Ю.Пивоварова, А.А.Евсеїв, Ю.А.Голова [и др.] // 2003. Т. 5, №3. С. 24−26.
86.РадзиховськийА.П. К 120-летию первой аппендектомии. / А.П.Радзиховський, В.И.Бабенко, А.В.Силантьев // Хірургія України. − 2003. − № 4. − С. 224−226.
87.Ретроспективний аналіз діагностики гострого апендициту у жінок. / М.Г.Гончар, Я.М.Кучірка, О.Ю.Атаманюк, В.Д.Скрипко // Буковинський медичний вісник. Т. 10, № 1. 2006. С. 131133.
88.Роль лапароскопии в диагностике и лечении острых хирургических заболеваний и трвам органов брюшной полости. / А. М. Хаджибаев, Ш.К. Атаджанов, У. Р. Архипов, И. С. Махмудов // Вестник хирургии. 2006. Т. 165, № 3. С. 5860.
89.Руководство по охране репродуктивного здоровья. / [Кулаков В. И., Серов В. Н., Адамян Л. В. и др.] − М.: Медицина, 2001. 87 с.
90.Синыченко Г.И. Хирургия острого живота. / Г.И.Синыченко, А.А.Курыгина, С.Б.Багненко. − Санкт-Петербург: Элби, 2007. − 479 с.
91.Слепых Н. И. Причины осложнений и летальности при острых заболеваниях органов брюшной полости. / Н. И. Слепых // Вестн. хирургии им. И. И. Грекова. − 2000. − № 2. − С. 39−43.
92.Сложные и нерешённые вопросы диагностики и лечения острого аппендицита, острой кишечной непроходимости и сочетанной травмы. [Научно-практическая конференции хирургов Российской Федерации] (Санкт-Петербург, 3-4 июня. 2004 г). / М.В.Кукош, С.Г.Измайлов, В.Н.Гречко, Г.И.Гомозов. − 2004. С. 39−42.
93.Совцов С.А. Острый аппендицит. Спорные вопросы. / С. А. Совцов // Хирургия. − 2002. − № 1. − С. 59−61.
94.Способ диагностики эндогенной интоксикации / А.А.Тогайбаев, А.В.Кургузкин, И.В.Рикун, Р.М.Карибжанова // Лабораторное дело. − 1988. − № 9. − С. 22−24.
95.Стандарти медичних технологій діагностично-лікувального процесу стаціонарної допомоги. К.: МНІАЦ медичної статистики; МВЦ „Медінформ”, 2005. 452 с.
96.Стрижаков А. Н. Малоинвазивная хирургия в гинекологии. / СтрижаковА. Н., Давидов А. И., Белоцерковцева Л. Д. − М.: Медицина, 2001. 222 с.
97.Структура летальности при острих хирургических заболеваниях органов брюшной полости и роль эндовидеохирургических технологий в ее снижении. / А. А. Коваленко, Ю. Е. Веселов, Л. А. Левин [и др.]. // Вестник Санкт-Петербургского университета. − 2007. − Т. 11, № 3. − С.80−85.
98.Терновой С. К. Электронный учебный атлас магнитно-резонансной и компьютерной томографии брюшной полости. / С. К. Терновой, В.Е.Синицын М.: Видар, 2000. 370 с.
99.Тимербулатов В. М. По поводу статьи Я. П. Кулика и С. Н. Полюхина Время делать выбор: профилактическая или лечебная аппендектомия (точка зрения)”. / В. М. Тимербулатов, М. В. Тимербулатов // Хирургия. 2001. − № 11. − С.72−73.
100. ТкачЮ.И. Вспомогательное значение гематологических индексов при диагностике острого аппендицита. / Ю.И.Ткач, Н.О.Танадайчук // Український медичний альманах. − 2006. − Т. 9, № 4. − С. 175−177.
101. Тойчуев Р. М. Вторичние изменение червеобразного отростка у детей. / Р.М.Тойчуев, Р.Р.Маметов // Детская хирургия. − 2006. − № 3. − С.51−53.
102. Томашук І. П. Острый аппендицит. / І. П. Томашук, І. І. Томашук − К.: Здоров’я, 1998. 96 с.
103. Ультразвукова діагностика гострого апендициту та його ускладнень. / М.П. Захараш, Л. Г. Завєрний, А. І. Стельмах [та ін.] // Клінічна хірургія. − 2004. − № 7. − С. 13−17.
104. Уметалиев Ю. К. К вопросу об оптимизации лабораторной диагностики острого аппендицита. / Ю. К. Уметалиев // Журнал Доктор. Ру. − 2005. − С. 38−44.
105. Федоров В. Д. Лечение перитонита. / Федоров В. Д. − М.: Медицина, 1974. − 270 с.
106. Фомін П. Д. Особливості мікрофлори при гострому апендициті та їх вплив на частоту гнійно-запальних ускладнень. / П.Д.Фомін, О.П.Жученко // Клінічна хірургія. − 2006. − № 7. − С. 24−27.
107. ХашукоеваА.З. Неотложные состояния в гинекологии. / А.З.Хашукоева, З.З.Хашукоева. // Лечащий врач 2005. − № 10. − С.36−39.
108. ХмільС.В. Рівень СА 125 при гострому апендициті, аднекситі та ендометріозі у жінок дітородного віку. / С.В.Хміль, М.Г.Бульса, А.З.Ничик. // Шпитальна хірургія. − 2002. − № 1. − С. 59−61.
109. ЦивянБ.Л. Роль лапароскопии в диагностике и лечении острого аппендицита у беременных. / Б.Л.Цивян, В.Ф.Беженарь, А.Е.Борисов // Журналъ акушерства и женских болезней. − 2006. − Т. LV., № 3. − С.70−77.
110. ЧерноморскаяО.Д. Возможности ультразвуковой диагностики острого аппендицита и некоторих его осложнений. / О.Д.Черноморская, А.В.Никанорова, Ю.П.Бичков // Эксперементальная и клиническая гастроентерология. − 2003. − № 2. − С. 74−77.
111. Шаповалов В. Ю. Технические особености выполнения лапароскопической аппендектомии по поводу острого деструктивного аппендицита. // В. Ю. Шаповалов // Клінічна хірургія. − 2006. − № 3. − С.17−19.
112. Шевчук М. Г. Аппендицит у женщин. / Шевчук М. Г., ХохоляВ.П., Шевчук И. М. − К.: Здоров’я”, 1992. − 141 с.
113. ШідловськийВ.О. Помилки в діагностиці гострого апендициту при гінекологічних захворюваннях. / В.О.Шідловський, І.М.Дейкало, І.В.Чепіль // Харківська хірургічна школа. − 2002. − №2 (3). − С. 81−81.
114. Шулутко А. М. Инструментальная диагностика острого аппендицита. / А.М.Шулутко, Н.Ф.Насиров, А.Г.Натрошвили // Российский медицинский журнал. − 2003. − № 1. − С. 51−53.
115. Ягенський А. В. Оцінка якості життя в сучасній медичній практиці. / А.В.Ягенський, І.М.Січкарук // Лікарю-практику. − 2007. − №3 (3). С. 101−106.
116. Accuracy of nonfocused helical CT for the diagnosis of acute appendicitis