ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ ПІДВИЩЕНОГО ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА СЕРЕДИННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ ВЕНТРАЛЬНІ ГРИЖІ : Хирургическая коррекция ПОВЫШЕННОГО Внутрибрюшное давление У БОЛЬНЫХ срединной послеоперационные вентральной грыжей



  • Название:
  • ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ ПІДВИЩЕНОГО ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА СЕРЕДИННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ ВЕНТРАЛЬНІ ГРИЖІ
  • Альтернативное название:
  • Хирургическая коррекция ПОВЫШЕННОГО Внутрибрюшное давление У БОЛЬНЫХ срединной послеоперационные вентральной грыжей
  • Кол-во страниц:
  • 145
  • ВУЗ:
  • ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
    ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
    УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І.ПИРОГОВА


    ПАШИНСЬКИЙ ЯРОСЛАВ МИКОЛАЙОВИЧ


    УДК 617.55.43:616.34-007.43-089


    ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ ПІДВИЩЕНОГО
    ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ НА СЕРЕДИННІ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНІ ВЕНТРАЛЬНІ ГРИЖІ


    14.01.03 хірургія


    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук

    Науковий керівник -
    доктор медичних наук, доцент
    Власов Василь Володимирович


    Вінниця 2009








    ЗМІСТ


    Стор.

    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ..4
    ВСТУП..5
    РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ПАТОГЕНЕЗУ, ЕТІОЛОГІЇ
    ТА МЕТОДІВ КОРЕКЦІЇ АБДОМІНАЛЬНОГО КОМПАРТМЕНТ
    СИНДРОМУ У ХВОРИХ НА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНУ ВЕНТРАЛЬНУ
    ГРИЖУ.11
    1.1. Причини виникнення ПОВГ..11
    1.2. Механізми виникнення абдомінального
    компартмент синдрому15
    1.3. Адаптація організму до підвищеного
    внутрішньочеревного тиску.20
    1.4. Вибір методу пластики черевної стінки з урахуванням
    черевного тиску.22
    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...33
    2.1. Характеристика об'єктів дослідження33
    2.2. Характеристика методів дослідження42
    2.2.1. Методика виміру внутрішньочеревного тиску.42
    2.2.2. Вивчення функції зовнішнього дихання..43
    2.2.3. Методика оцінки стану черевної стінки..44
    2.2.4. Методика оцінки параметрів ПОВГ живота..45
    2.2.5. Статистичний аналіз..47
    РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ49
    РОЗДІЛ 4. ВПЛИВ ВЧТ НА КАРДІОРЕСПІРАТОРНУ СИСТЕМУ
    У ХВОРИХ НА ПОВГ60
    РОЗДІЛ 5. ГЕРНІОАБДОМЕНОМЕТРИЧНІ ПОКАЗНИКИ72
    5.1. Особливості м'язово-апоневротичного шару у
    хворих на ПОВГ76
    5.2. Зміни об'єму черевної порожнини в залежності
    від методу грижопластики..86
    5.3. Визначення загальної форми моделі і метода оцінки
    параметрів87
    5.4. Ідентифікація регресорів моделі........89
    5.5. Оцінка параметрів моделі92
    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ98
    ВИСНОВКИ.113
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.115
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..116








    ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ


    C.s. ‑ component separation”
    АКС ‑ абдомінальний компрамент синдром
    АТд ‑ артеріальний тиск діастолічний
    АТс ‑ артеріальний тиск систолічний
    ВЧТ ‑ внутрішньочеревний тиск
    ЗОПС ‑ загальний опір периферичних суди
    ЗПСО ‑ загальнопереферичний системний опір
    КТ ‑ комп’ютерна томографія
    МВЛ ‑ максимальна швидкість видиху
    МШВ ‑ максимальна швидкість видиху
    ОФВ ‑ об’єм форсованого вдиху
    ОЧП ‑ органи черевної порожнини
    ПБСЖ ‑ передньобічна стінка живота
    ПОВГ ‑ післяопераційна вентральна грижа
    СІ ‑ серцевий індекс
    ССЗВ ‑ синдром системної запальної відповіді
    СШВ ‑ середня швидкість видиху
    ТНЛШ ‑ тиск наповнення лівого шлуночка
    УЗД ‑ ультразвукове дослідження
    УІ ‑ ударний індекс
    УО ‑ ударний об’єм
    ФЖЄЛ ‑ функціональна життєва ємкість легень
    ХОС ‑ хвилинний об’єм серця
    ЧСС ‑ частота серцевих скорочень









    ВСТУП


    Актуальність проблеми
    В умовах зростання кількості хірургічних втручань на органах черевної порожнини (ОЧП) частота післяопераційних вентральних гриж (ПОВГ) становить 4-15% [27, 120]. У країнах Європи близьких за чисельністю до України, щороку виконується понад 200000 оперцій з приводу гриж передньочеревної стінки. що складає 1015% від числа усіх оперативних втручань, які виконуються у світі [139]. Переважна кількість грижоносіїв (близько 60%) люди працездатного віку, що вказує на важливість, актуальність вивчення даної патології, а також її соціальне значення [16, 122].
    Продовжується вдосконалення методів герніопластики, запро-ваджуються нові технології в хірургії гриж, зокрема лапароскопічні використовуються сучасні синтетичні матеріали (поліпропілен, політетрафторетілен, розвиваються комп’ютерні технології, моделювання патологічних процесів [24-26, 107, 108]. Але ідеальної технології, щодо вибору найбільш доцільного методу пластики, який би відповідав вимогам герніології на даний час немає. Різноманітність методів лікування ПОВГ потребує диференційованого, та обґрунтованого вибору пластики ПОВГ для конкретного хворого, що є основним фактором, що впливає на результат лікування [26, 82].
    Відсутність вагомих об’єктивних критеріїв, для використання найбільш доцільного методу, та лікувальної тактики, а також прогнозування віддалених наслідків лікування ставить питання про вибір хірургічної тактики в залежність від суб’єктивної думки хірурга. Це призводить до невиправданого розширення показів до пластики місцевими тканинами, а також відмови від корекції підвищеного ВЧТ.
    Від правильності вибору методу хірургічного лікування залежить сприятливий перебіг в післяопераційному періоді, а саме відсутність ускладнень, до яких слід віднести підвищення ВЧТ, яке є проявом абдомінального компрамент синдрому (АКС). Останній призводить до негативного впливу на серцево-судинну систему, дихання, сечовиділення, до розладів перфузії внутрішніх органів з розвитком ішемії кишечнику. Ішемічні порушення, викликані АКС в спланхнічній зоні, посилюють запальну реакцію, підвищення проникності стінки кишечнику і розвитку бактеріальної транслокації та появи каскадів патологічних змін, з розвитком синдрому системної запальної відповіді (СCЗB), та розвитку поліорганної недостатності [35]. Смертність в таких випадках, за думками деяких авторів [93, 96] при відсутності адекватної терапії, та профілактики в доопераційний період, та не обґрунтованого вибору методу хірургічного лікування ПОВГ, тобто без корекції внутрішньочеревного тиску, складає близько 100%. АКС зумовлює негативну місцеву дію на післяопераційну рану шляхом зменшення кровопостачання прямих м’язів живота, що призводить до некрозу та гнійного запалення і, як наслідок виникнення рецидиву грижі.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Робота є фрагментом теми кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії 1 Вінницького національного медичного університету ім. М.І Пирогова Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в організмі при захворюваннях органів черевної порожнини, малого тазу та клініко-експериментальне обґрунтування нових способів хірургічного лікування”, номер державної реєстрації: 0106U006045. Тема дисертації затверджена рішенням проблемної комісії "Хірургія" Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова АМН України (протокол № 1 від 12.01.2006) та засіданням Вченої ради медичних факультетів №1 та №2 Вінницького національного медичного університету ім. М..І. Пирогова (протокол № 5 від 12.05.2005).
    Мета роботи: покращити результати лікування хворих на серединні ПОВГ на підставі корекції ВЧТ шляхом обґрунтованого застосування хірургічних методів лікування та прогнозування рівня підвищення ВЧТ.
    Для досягнення зазначеної мети визначені наступні задачі дослідження:
    1. Визначити оптимальні значення ВЧТ для виконання різних типів герніопластики.
    2. Визначити тактику застосування хірургічних методів корекції підвищеного ВЧТ.
    3. Вивчити стан кардіореспіраторної системи у хворих з різними методами герніопластики.
    4. Визначити роль та місце КТ та УЗД у виборі методу та об'єму хірургічного втручання у хворих на ПОВГ.
    5. Визначити предиктори для прогнозування виникнення підвищеного ВЧТ у післяопераційному періоді
    Об’єкт дослідження: серединні ПОВГ, що утворились після операцій на ОЧП.
    Предмет дослідження: клінічне та КТ-герніоабдоменометричне обґрунтування застосування хірургічних методів корекції ВЧТ у хворих, післяопераційні вентральні грижі, комплексне лікування хворих з ПОВГ.
    Методи дослідження: усім хворим виконували всебічне клініко-лабораторне обстеження: моніторинг артеріального тиску, пульсу, динамічне визначення загального аналізу крові та сечі, цукру крові, загального білку, білірубіну, трансаміназ, креатиніну, сечовини, електролітів, амілази крові, коагулограми, діастази сечі, контроль за станом центральної гемодинаміки (кардіомонітор „UTASum300”, пульоксиметрUTASoxi201”). Вивчали функцію зовнішнього дихання (спірограм SPIROLABII”). Проводили ультразвукове дослідження черевної порожнини з вивченням топографічних особливостей ділянки грижового дефекту черевної стінки, комп'ютерну томографію з вивченням стану внутрішніх органів та герніоабдоменометрією, моніторинг внутрішньочеревного тиску проводили за Cheatam M., 1998, Kron I., 1998, Collee G., 1993 та апаратним методом GYNICARE MONITORR
    Наукова новизна
    Вперше проводили порівняльний аналіз діагностичного значення методів виміру ВЧТ у хворих на ПОВГ. Встановлена залежність між ВЧТ на розвитком ПОВГ. Вперше визначені оптимальні методи хірургічної корекції ВЧТ у хворих на ПОВГ. Розроблена технологія комплексного дослідження черевної порожнини у хворих на ПОВГ КТ герніоабдомінометрія. Розроблений метод оцінки величини грижі за її відносним об'ємом. Визначена роль та місце КТ та УЗД в оцінці структури черевної стінки при комплексному обстеженні пацієнтів з ПОВГ.М
    Практичне значення одержаних результатів
    Основні положення дисертації використовуються в лекціях і під час практичних занять студентів V, VI курсів, інтернів-хірургів кафедри хірургії №1 та кафедри хірургії №2, кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Практичні рекомендації впроваджені в клінічну практику хірургічних стаціонарів Вінницької, Хмельницької, Житомирської областей.
    Особистий внесок здобувача
    Дисертація є завершеним самостійним науковим дослідженням. Внесок автора в її виконання полягає у проведенні інформаційно-патентного пошуку, аналізу джерел літератури, визначенні актуальних проблем за темою дисертації, виборі напрямку, обсягу та методів дослідження, формуванні мети і завдань роботи. Сформована база показників, проведена статистична обробка результатів дослідження, узагальнені отримані дані наукової роботи. Оперативні втручання виконувались особисто здобувачем, або за його безпосередньою участю.
    Автором розроблені основні теоретичні та практичні положення дисертаційної роботи. Викладені в ній наукові положення та висновки сформульовані самостійно.
    В наукових статтях, опублікованих у співавторстві, здобувачеві належить фактичний матеріал. Його участь є визначальною і полягала у бібліографічному пошуку, проведенні клінічних, інструментальних досліджень, хірургічних втручань, статистичній обробці матеріалу, аналізі отриманих результатів, формулюванні висновків. Співавторство інших науковців та практичних лікарів у роботах, опублікованих за матеріалами дисертації, полягає у співучасті в діагностичному та лікувальному процесах, консультативній допомозі та матеріальному забезпеченні.
    Апробація результатів дисертації
    Основні положення дисертації викладені та обговорені на: ІІІ Міжнародному конгресі "Міжнародні Пироговські читання" (Вінниця, 2006); ХІ, ХІІ та ХІІІ конференціях молодих вчених ВНМУ ім. М.І. Пирогова (Вінниця, 2005-2007); науково-практичній конференції присвяченій 90-річчю Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова "Актуальні питання медицини" (Вінниця, 2007); засіданнях Вінницької обласної асоціації хірургів (2004, 2005); „Нові техніки в хірургії гриж” (Бідгощ, Польща, 2005); „Современные методы в лечении грыж живота» (Москва, 2006); «Современные методы хирургического лечения вентральных грыж и эвентерации» (Алушта, 2006); „Новітні технології в лікуванні післяопераційних вентральних гриж” (Євпаторія, 2008).
    Публікації
    За темою дисертації опубліковані 12 наукових праці, в тому числі 5 у вигляді статей у фахових журналах, що входять до затвердженого ВАК України переліку наукових видань (3 з них ‑ одноосібні), 7 у вигляді тез доповідей у матеріалах вітчизняних та міжнародних з'їздів, конгресів, конференцій.
    Обсяг і структура дисертації

    Дисертаційна робота викладена українською мовою на 140 сторінках машинописного тексту, складається з вступу, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Дисертація ілюстрована 18 таблицями, 31 рисунком. Список використаних джерел містить 269 посилань (з них кирилецею - 125, латиницею - 144).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У роботі на підставі клінічних досліджень, представлено теоретичне та практичне обґрунтування вирішення актуальної задачі покращення результатів хірургічного лікування хворих на ПОВГ на підставі обгрунтованого застосування хірургічних методів корекції підвищеного внутрішньочеревного тиску.
    1. На підставі отриманих результатів встановлено, що показник ВЧТ під час тесту адаптації до 13,5 мм рт.ст. є оптимальним для виконання відновної пластики. Мотивована оцінка ВЧТ під час операції є основою обґрунтованого вибору герніопластики, що дозволило покращити результати лікування та зменшити тривалість післяопераційного періоду з 17,5 ±1,8 до 11,5±2,0.
    2. Для визначення адекватного способу грижопластики необхідно оцінити за допомогою УЗД чи КТ стан м’язово-апоневротичного шару, розмірів грижового мішка, об'єму черевної порожнини та ВЧТ при моделюванні способу закриття грижового дефекту. Виявлене значне зменшення об’єму черевної порожнини до15% при натяжній пластиці при ВЧТ у післяопераційному періоді 13,3±1,2, збільшення об’єму черевної порожнини до 7% з пластикою „край в край” із значенням ВЧТ 6,8±2,1 та до 3,3% при пластиці „component separation” ВЧТ 6,7±2,3. Мотивована оцінка ВЧТ під час операції є основою обґрунтованого вибору герніопластики
    3. Підвищений ВЧТ супроводжуються вира­женими змінами гемодинаміки на етапах індукції (як у хворих з та без супутньої патології, відповідно, СДТ (мм рт.ст.) - 84,4±2,7, 83,8±4,7; УІ (мл) - 44,1±3,2, 42,8±2,1; ЗПСО (дин*с*см-5) - 2331±280, 2979±514) та негативно впливає на функцію зовнішнього дихання, призводячи як до рестриктивних (19,6%), так і до обструктивних порушень легеневої вентиляції (60,8%). Ступінь виразності післяопераційних розладів зовнішнього дихання вищий у пацієнтів із супутньою кардіо-респіраторною патологією, які мали ці розлади ще до операції.
    4. Існує пряма залежність між дегенеративними змінами черевної стінки, та тривалістю хвороби та розміром грижових воріт. Методом комп'ютерної герніоабдоменометрії можна встановити відносний об'єм грижі, який є найбільш чітким та об'єктивним її критерієм. У відповідності до цього показника грижі класифікують, як малі з відносним об'ємом до 5%, середні 5,1%-14,0%, великі 14,1%-18,0%, гігантські більше 18%. Це дозволяє зпрогнозувати ступінь ризику розвитку АКС відповідно до зміни об’єму черевної порожнини після операції.
    5. Предикторами ВЧТ у післяопераційному періоді за результатами покрокової регресійної процедури послідовного виключення пре дикторів стали вік (Ср=2,1), ступінь хірургічного ризику (Ср=2,1), об’єм черевної порожнини після операції (Ср=2,0), розмір грижових воріт (Ср=1,4). ВЧТ до операції, маса та стать за парціальним коефіцієнтом детермінації та критерієм Меллоуса практично не створюють прогнозу.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    1. Аблаев Э. Э. Проблемы профилактики абдоминального компартмент-синдрома у пациентов с послеоперационными вентральными грыжами / Э. Э. Аблаев, Д. М. Каракаш // Хірургія. 2008. ‑ № 2. ‑ С. 6.
    2. Адамян А. А. Медико-социальные аспекты пластики передней брюшной стенки / А. А. Адамян, Р. Э. Величенко // Анналы пластической, реконструктивной и эстетической хирургии. — 1999. ‑ № 2. ‑ С. 41-48.
    3. Адамян А. А. Путь герниопластики в герниологии и современные ее возможности / А. А. Адамян // Современные методы герниопластики с применением полимерных имплантатов: мат. I Междунар. конф. ‑ Москва, 2003. — С. 15.
    4. Антропова Н. В. Тактика лечения больных с послеоперационными грыжами с учетом индекса риска / Н. В. Антропова, A. M. Шулутко // Хирургия. — 1996. — № 6. ‑ С. 45-48.
    5. Арий Е. Г. Этиологические предпосылки грыжевой болезни / Арий Е. Г., Широкополе А. С., Шпилевой М.С. — Новосибирск : Сиб. мед. ун-т., 2000. 86 с.
    6. Аутобрюшинная пластика грыжевых ворот у больных с ущемленными рецидивирующими большими пахово-мошоночными грижами. / A. M. Антонов, К. М. Чернов, Н. А. Яицкий [и др.] // Вестник хирургии. — 1999. — Т. 158, № 1. ‑ С. 57-58.
    7. Багирова А. Р. Аспекты абдоминопластики / А. Р. Багирова // Хирургия. — 2001. — № 1. — С. 64-66.
    8. Баешко А. А. Риск и профилактика венозных тромбо-эмболических осложнений в хирургии / А. А. Баешко // Хирургия. ‑ 2001. ‑ № 4. ‑ С. 61-69.
    9. Барков А. А. Хирургическое лечение послеоперационных грыж /А. А. Барков, К. Н. Мовчан.— М. : Медицина. ‑ 1995. 65 с.
    10. Баязитов М. Р. Єффективність алопластики великих та гіганських післяопераційних вентральних гриж : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / М. Р. Баязитов — Тернопіль, 2001. ‑ 22 с.
    11. Баязитов Н. Р. Эффективность аллопластики при лечении гигантской послеоперационной и рецидивной грыжи живота / Н. Р. Баязитов // Клін. хірургія. — 2000. — №5.— С. 19-21.
    12. Белоконев В. И. Биомеханическая концепция патогенеза послеоперационных вентральных грыж / В. И. Белоконев, С. Ю. Пушкин, Т. А. Федорина, С. В. Нагапетян //Вестнтник хирургии — 2000. — №5. — С. 23-27.
    13. Белоконев В. И. Патогенез послеоперационных вентральных грыж и обоснование хирургических способов их лечения / В. И. Белоконев, С. Ю. Пушкин, Л. Б. Павлишин, Д. В. Белоусов // Самарский медицинский архив. — 1996. — Сб. 2. — С. 23-29.
    14. Белослудцев Д. Н. Применение углеродного имплантата в лечении больных с послеоперационными и рецидивными грижами / Д. Н. Белослудцев // Вестник хирургии. ‑ 2000. ‑ Т. 159, № 5. ‑ С. 90-91.
    15. Ближайшие результаты лапароскопической герниопластики при паховых и бедренных грижах / Г. М. Рутенбург, В. В. Стрижелецкий, А. В. Гуслев, И. В. Чуйко // Хирургия. ‑ 1995. ‑ № 5. ‑ С. 27-29.
    16. Борисов А. Е. Анализ показателей лечения больных с острыми хирургическими заболеваниями органов живота в Санкт-Петербурге за 50 лет (1946-1996 гг.) / А. Е. Борисов, А. П. Михайлов, В. П. Акимов // Вестник хирургии — 1997. — № 3. — С. 35-39.
    17. Борисов А. Е. Пластика больших фиксированных параэзофагеальных грыж с использованием полипропиленовой сетки / А. Е. Борисов, С. К. Малкова, В. В. Гонзе // Вестник хирургии. ‑ 2001. ‑ № 2. ‑ С. 43-45.
    18. Бородин И. Ф. Хирургия послеоперационных грыж живота / Бородин И. Ф., Скобей Е. В., Акулик В. П. — Минск : Беларусь. — 1982. 204 с.
    19. Булынин И. И. Наружные грыжи живота / И. И. Булынин. — Ставрополь, 1968. 124 с.
    20. Васильев В. И. Грыжесечение как одна из причин мужского бесплодия / В. И. Васильев // Хирургия. — 1990. — № 8. ‑ С. 70-73.
    21. Везирова З. Ш. Оценка факторов риска возникновения сердечно-сосудистых осложнений в абдоминальной хирургии / З. Ш. Везирова, Ф. Є. Аббасов, Ф. Д. Гасанов // Клінічна хірургія. ‑ 2001. ‑ № 12. ‑ С. 43-46.
    22. Веронский Г. И. Применение никелидтитановых сплавов при пластике передней брюшной стенки / Г. И. Веронский, В. А. Зотов // Вестник хирургии — 2000. — № 5. — С. 92-97.
    23. Висаитов Б. А. Ранние осложнения в желудочно-кишечной хирургии (обзор литературы) / Б. А. Висаитов // Хирургия. ‑ 1986. ‑ № 4. ‑ С. 138-143.
    24. Власов В. В. «Парасольковий» механізм передньобічної стінки живота. / В. В. Власов // Буковинський медичний вісник. 2000. Т. 4, № 1. С. 18-22.
    25. Власов В. В. Нові погляди на хірургічне лікування післяо-пераційних серединних вентральних гриж / В. В. Власов // Хирургия. ‑ 1997. ‑ № 1. ‑ С. 56-59.
    26. Власов В. В. Поетапне лікування хворих на післяопераційну вентральну грижу / В. В. Власов // Буковинський медичний вісник. 2000.- Т. 4, № 4. С. 27-29.
    27. Власов В. В. Этиология, патогенез, профилактика и лечение послеоперационных вентральных гриж : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / В. В. Власов.— Львов, 2003. 20 с.
    28. Возможности прогнозирования гнойно-воспалительных осложнений при хирургическом лечении больных с нерецидивной послеоперационной вентральной грыжей / Н. А. Майстренко, М. Ю. Бахтин, А. Н. Ткаченко, Д. Ю. Федоров // Вестник хирургии. — 2000. — № 1. — С. 68-72.
    29. Воленко А. В. Профилактика послеоперационных осложнений ран / А. В. Воленко // Хирургия. — 1998 — № 9. —С. 65-68.
    30. Воскресенский Н. В. Хирургия грыж брюшной стенки / Н. В. Воскресенский, С. Л. Горелик.— М. : Медицина, 1965. 128 с.
    31. Воскресенский П. К. Ненатяжная герниопластика / П. К. Воскресенский, С. И. Емельянов, Е. А. Ионова ; под ред. В.Н.Егиева. — М. : Медпрактика. —2002. — 148 с.
    32. Галимов О. В. Применение «стимулятора регенерации» при хирургическом лечении послеоперационных вентральных грыж / О. В. Галимов, Р. З. Мусин // Вестник хирургии. ‑ 2001. ‑ Т. 160, № 4. ‑ С. 84-86.
    33. Гиреев Г. И. Лечение грыж белой линии и диастаза прямых мышц живота. / Г. И. Гиреев, У. З. Загиров, A. M. Шахназаров // Хирургия. ‑ 1997. ‑ № 7. ‑ С. 58-61.
    34. Гогия Б. Ш. Герниопластика с применением сетчатых имплантатов и без них у больных с послеоперационными грыжами передней брюшной стенки / Б. Ш. Гогия, А. А. Адамян, P. P. Аляутдинов // Актуальные вопросы герниологии: мат. конф. — Москва, 2002. — С. 13.
    35. Годлевський А. І. Інвазивний метод профілактики гнійних ускладнень під час виконання втручань з приводу післяопераційної та рецидивної грижі / А. І. Годлевський, А. В. Даценко // Клінічна хірургія. - 2003. -. № 11. - С. 44-45.
    36. Грубник В. В. Открытая пластика с использованием сетки — метод выбора в лечении паховой грыжи / В. В. Грубник, Н. Р. Баязитов, Р. С. Парфентьев // Клінічна хірургія. ‑ 2003. ‑ № 11. ‑ С. 13.
    37. Грубник В. В. Применение абдоминопластики в лечении большой гигантской грыжи брюшной стенки / В. В. Грубник, Н. Р. Баязитов, Р. С. Парфентьев, Н. Д. Венгер // Клінічна хірургія. ‑ 2003. — № 11. — С. 14-15.
    38. Дерюгина М. С. Отдаленные результаты лечения гигантских послеоперационных грыж после акушерскогинекологических операцій / М. С. Дерюгина // Хирургия. ‑ 1997. ‑ № 6. ‑ С. 62-63.
    39. Дерюгина М. С. Реконструктивно-пластическая хирургия сложных вентральных грыж и диастазов прямых мышц живота / М. С. Дерюгина. — Томск : Изд-во Томского ун-та. — 1999. — 365 с.
    40. Дерюгина М. С. Хирургия вентральных грыж и диастазов прямых мышц живота: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / М. С. Дерюгина. — Томск, 1994. 36 с.
    41. Егиев В. Н. Атлас оперативной хирургии грыж / В. Н. Егиев, К. В. Лядов, П. К. Воскресенский. —М. : Медпрактика. ‑ 2003. ‑ 228 с.
    42. Егиев В. Н. Герниопластика без натяжения тканей в лечении послеоперационных вентральных гриж / В. Н. Егиев, М. Н. Рудакова, М. В. Святковский // Хирургия. ‑ 2000. ‑ № 6. ‑ С. 18-22.
    43. Егиев В. Н.Шовный матеріал / В. Н. Егиев // Хирургия. — 1998. ‑ № 3. ‑ С. 33-38.
    44. Еляшевич Б. Л. Профилактика раневой инфекции при хирургическом лечении послеоперационных грыж / Б. Л. Еляшевич, P. M. Рамазанов // Хирургия. — 1987. — №5. ‑ С. 141-143.
    45. Емельянов С. И. Эндохирургия паховых и бедренных грыж / Емельянов С. И., Протасов А. В., Рутенберг Г. М. — Спб. : Фолиант, 2000. ‑ С. 89-97.
    46. Жебровский В. В. Двадцатилетний опыт лечения послеоперационных вентральных гриж // В. В. Жебровский, К. Д. Тоскин, Ф. Н. Ильченко [и др.] // Вестн. хир. — 1996. ‑ № 2. ‑ С. 102-108.
    47. Жебровский В. В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости / В. В. Жебровский. — Симферополь : Изд. центр КГМУ. — 2000. 68 с.
    48. Жебровский В. В. Эвентрации и сложные вентральные грыжи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / В. В. Жебровский. — Харьков, 1984. 36 с.
    49. Железный В. И. Лечение больших вентральных и послеоперационных грыж методом аутодермальной пластики / В. И. Железный, В. Ф. Мичурин, Ю. М. Жуковский, Ю. П. Потапский // Клиническая хирургия. — 1987. — № 2. — С. 22-23.
    50. Женчевский Р. А. Послеоперационные грыжи и спайки брюшной полости. / Р. А. Женчевский // Вестник хирургии — 1975. ‑ № 12. ‑ С. 45-49.
    51. Зайцева М. И. Выбор метода вентропластики с использованием местных тканей по поводу послеоперационной обширной грыжи брюшной стенки / М. И. Зайцева, Н. А. Баулин, И. В. Сергеев // Клінічна хірургія. — 2001. — № 10. ‑ С. 58-61.
    52. Зайцева М. И. Причины возникновения большой и сложной послеоперационной грыжи передней брюшной стенки / М. И. Зайцева, Н. А. Баулин, И. В. Сергеев // Клінічна хірургія. ‑ 2001. ‑ № 11. ‑ С. 51-53.
    53. Заривчацкий М. Ф. Большие и гигантские послеоперационные вентральные грыжи / М. Ф. Заривчацкий, В. Ф. Яговкин. — Пермь : Пермск, 1996. 78 с.
    54. Землянкин А. А. Симультанные операции при вентральных грыжах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / А. А. Землянкин. — Харьков, 1991. 40 с.
    55. Ильченко Ф. Н. Диагностика и лечение очагов хронического воспаления в мягких тканях живота при послеоперационных и рецидивных грижах / Ф. Н. Ильченко // Таврич. мед.-биол. вест. ‑ 1999. ‑ № 1-2. ‑ С. 120-124.
    56. Ильченко Ф. Н. Новые методические подходы к патоге-нетическому обоснованию предоперационной подготовки к грыжесечению на основании изучения кровообращения в области грыжевых ворот при послеоперационной вентральной грыже в эксперименте / Ф. Н. Ильченко, И. Д. Сапегин. Симферополь : Изд. центр КГМУ, 2001.- Т. 137, Ч. 1. ‑ С.64-69.
    57. Ильченко Ф. Н. Особенности протезирующей герниопластики при послеоперационных грыжах брюшной стенки с размещением имплантата в «sub 1ау»-позиции / Ф.Н. Ильченко // Хірургія. ‑ 2008. ‑ № 2. ‑ С. 35.
    58. Иоффе И. Л. Оперативное лечение паховых грыж / И. Л. Иоффе. ‑ М. : Медицина, 1968. 112 с.
    59. К проблеме хирургического лечения большой послео-перационной вентральной грыжи у больных старше 60 лет / A. M. Антонов, К. М. Чернов, Н. А. Яицкий [и др.] // Вестник хирургии. — 1998. — № 5. — С. 144-145.
    60. Казакова В. В. Биохимические аспекты эндогенной интоксикации организма человека при грыжах передней брюшной стенки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук. : спец. 03.00.04 «Біохімія» / В.В. Казакова - Симферополь, 1996.
    61. Каминский И. В. Оптимизация лечения больных со сложными формами грыж живота : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / И.В. Каминский. ‑ Симферополь, 1996. 24 с.
    62. Кармазов Ю. Е. Эндопротезирование сеткой из пролена при вентральных и паховых грижах / Ю. Е. Кармазов, Р. Д. Ибатуллин, А. Г. Сауткин // Актуальные вопросы герниологии : мат. Симпозиума. ‑ Москва, 2001. ‑ С. 24-26.
    63. Коган А. С. Патогенетические основы хирургического лечения паховых и бедренных грыж / Коган А. С., Веронский Г. И., Таевский А. В. Иркутск : изд-во Иркутского университета, 1990. 72 с.
    64. Компьютерная термография в выборе способа использования антибиотиков у больных с послеоперационными вентральными грижами / Ф. Н. Ильченко, Том Эльбашир, И. Р. Астахова, И. Д. Сапегин // Клиническая хирургия. ‑- 2001. — № 7. ‑ С. 57-60.
    65. Корнилаев П. Г. Хирургическое лечение больных с послеоперационными вентральными грижами : дис. доктора мед. наук. : 14.01.03 / П. Г. Корнилаев. ‑ Уфа, 1999. ‑ 275с.
    66. Костин А. Е. Лечение и профилактика послеоперационных эвентраций / А. Е. Костин // Хирургия. ‑ 1999. ‑ № 9. ‑ С. 22-24.
    67. Кремень В. Е. Нарушения дыхания, сердечно-сосудистой деятельности и пути коррекции в раннем послеоперационном периоде у больных с большими послеоперационными грыжами живота : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / В. Е. Кремень. — Минск, 1989. 20 с.
    68. Крымов А. П. Учение о грыжах / А. П. Крымов. — Ленинград, 1929. 156 с.
    69. Кузнецов В. Д. Поздние гнойные послеоперационные осложнения / В. Д. Кузнецов, Н. В. Бобовникова, В. Ф. Михайлов, В. В. Антонов // Хирургия. — 1998. — № 7. — С. 48-50.
    70. Кузнецов Н. А. Ситуация риска и крайней необходимости в хирургии / Н. А. Кузнецов // Хирургия. — 1994. — № 4. ‑ С. 53-55.
    71. Кузнецов Н. А. Факторы операционного риска: сердечно-сосудистые заболевания / Н. А. Кузнецов // Хирургия. — 1996. ‑ № 6. ‑ С. 93-98.
    72. Кукуджанов Н. И. Паховые грыжи / Н. И. Кукуджанов. — М. : Медицина, 1969. 239 с.
    73. Лаврова Т. Ф. Клиническая анатомия и грыжи передней брюшной стенки / Т. Ф. Лаврова. — М. : Медицина, 1979. 104 с.
    74. Лапароскопическая герниопластика при послеоперационных грижах / В.Н. Егиев, М. Н. Рудакова, А. И. Валетов, Р. В. Ипаткин // Эндоскопическая хирургия. ‑ 1999. ‑ № 3. ‑ С. 49-50.
    75. Лисенко Р. Б. Хірургічне лікування післяопераційної грижі живота великого розміру у хворих з ожирінням / Р.Б. Лисенко // Клінічна хірургія. — 1999. — № 4. — С. 26-29.
    76. Лікування гриж живота з використанням різних пластичних матеріалів / С. Д. Хіміч, А. П. Превар, А. І. Рева [та ін.] // Хірургія. 2008. ‑ № 2. ‑ С. 79.
    77. Лукомский Г. И. Перспективы развития абдоминопластики синтетическими протезами / Г. И. Лукомский, A. M. Шулутко, Н. В. Антропова // Хирургия. ‑ 1994. ‑ № 5. ‑ С. 53-54.
    78. Лунін О. Г. Сучасні можливості хірургічного лікування гігантських вентральних гриж із застосуванням критеріїв прогнозування та профілактики бронхолегеневих ускладнень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук. : спец. 14.01.03 «Хірургія» / О. Г. Лунін. ‑ Сімферополь, 2003. — 23 с.
    79. Лятуринская О. В. Диагностика и лечение эмбриональной грыжи / О. В. Лятуринская, Ю. П. Герасименко, М. А. Макарова, И. Н. Бердяева // Клінічна хірургія. ‑ 2000. ‑ № 10. ‑ С. 44-46.
    80. Майстренко Н. А. Негативные последствия хирургического лечения послеоперационных вентральных грыж. Возможности прогноза и пути профілактики / Н. А. Майстренко, А. Н. Ткаченко // Вестник хирургии. ‑ 1998. ‑ № 1. ‑ С. 130-135.
    81. Малиновский Н. Н. Возможна ли надежная профилактика послеоперационных тромбоэмболических осложнений? / Н. Н. Малиновский //Хирургия. — 2001. — № 1. — С. 6-11.
    82. Мамчич В. І. Профілактика післяопераційних ускладнень у хворих з складними дефектами черевної стінки з урахуванням імунологічної реактивності організму. / В. І. Мамчич, В. А. Шуляренко, Т. Ю. Пилипенко // Хірургія. ‑ 2008. ‑ № 2. ‑ С. 115.
    83. Милонов О. Б. Послеоперационные осложнения и опасности в абдоминальной хирургии / Милонов О.Б., Тоскин К.Д., Жебровский В.В. — М. : Медицина, 1990. С. 19-25.
    84. Мясников А. Д. Концепция аутогерниопластики в лечении наружных брюшных гриж / А. Д. Мясников, С. А. Колесников // Анналы хирургии. — 2000. — № 4. — С. 46-52.
    85. Нестеренко Ю. А. Влияние пахового грыжесечения на функциональное состояние яичка (обзор литературы) / Ю. А. Нестеренко, В. А. Ярыгин // Хирургия. — 1990. — № 3. ‑ С. 135-140.
    86. Ничитайло М. Е. Профилактика тромбоэмболических осложнений в лапароскопической хирургии / М. Е. Ничитайло, В. В. Беляев // Клінічна хірургія. — 2001. — № 7. ‑ С. 21-26.
    87. Новый способ пластики пахового канала при лечении паховых грыж / В. В. Жебровский, К. Д. Тоскин, А. А. Бабанин [и др.] //Вестник хирургии. — 1995. — №3. ‑ С. 81-85.
    88. Ноздрачев Ю. Н. Оптимизация гепаринопрофилактики послеоперационных тромбоэмболических осложнений / Ю.Н. Ноздрачев // Вестн. хирургии им. И.И. Грекова. ‑ 1995. ‑ Т. 154, № 2. ‑ С. 61-65.
    89. Нозокомиальная инфекция в интенсивной терапии / Б. Р. Гельфанд, В. А. Гологорский, И. Ю. Лапшин [и др.] // Анестезиология и реаниматология. — 1997. — № 3. — С. 4-14.
    90. Опыт лечения гигантских послеоперационных грыж передней брюшной стенки у больных с ожирением, с выраженным кожножировым фартуком / А. Г. Сохнин, В. И. Кочура, В. И. Прохоров // Актуальные вопросы герниологии : мат. конф. — Москва, 2002. — С. 64-65.
    91. Ороховский В. И. Основные грыжесечения / В. И. Ороховский. ‑ Ганновер-Донецк-Коттбус : МУНЦЭХ, КИТИС, 2000. 240 с.
    92. Основные принципы лечения гигантских вентральных грыж / В.В. Жебровский, А.В. Косенко, Е.Б. Чемоданов [и др.] // Хірургія. ‑ 2008. ‑ № 2. ‑ С. 30.
    93. Особливості внутрішньочерепного тиску при гострій абдомінальній патології / І. Д. Герич, А. С. Барвинська, Т. П. Кирик, А. М. Шеремента // Актуальні проблеми сучасної медицини. 2006. Т. 6, Вип. 1/2. С. 13-14.
    94. Рева В. Б. Выбор способа пластики при грыжах пищеводного отверстия диафрагмы / В. Б. Рева, А. А. Алексеенко, A. M. Мороз // Вестник хирургии. ‑ 1999.. ‑ № 4. ‑ С. 18-21.
    95. Ривкин В. И. Первая тысяча лапароскопических грыжесечений / В. И. Ривкин // Русский медицинский журнал. ‑ 1996. ‑ № 7. ‑ С. 448.
    96. Рощин Г. Г. Синдром абдоминальной компрессии: клинико-диагностические аспекты / Г. Г. Рощин, Д. Л. Мищенко, И. П. Шлапак, А.З. Пагава //Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. ‑ 2002. ‑ Т. 3, № 2. ‑ С. 48-62.
    97. Рубинов М. А. Сравнительная оценка вживления некоторых сетчатых эксплантатов для герниопластики при различных вариантах имплантации / М. А. Рубинов, В. А. Козлов, Л. П. Истранов // Актуальные вопросы герниологии : мат. конф. — Москва, 2002. ‑ С. 52-53.
    98. Саенко В. Ф. Выбор метода лечения грыжи брюшной стенки / В. Ф. Саенко, Л. С. Белянский, Н. В. Манойло // Кліні
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Малахова, Татьяна Николаевна Совершенствование механизма экологизации производственной сферы экономики на основе повышения инвестиционной привлекательности: на примере Саратовской области
Зиньковская, Виктория Юрьевна Совершенствование механизмов обеспечения продовольственной безопасности в условиях кризиса
Искандаров Хофиз Хакимович СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО МЕХАНИЗМА КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ (на материалах Республики Таджикистан)
Зудочкина Татьяна Александровна Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования рынка зерна (на примере Саратовской области)
Валеева Сабира Валиулловна Совершенствование организационных форм управления инновационной активностью в сфере рекреации и туризма на региональном уровне