ДІАГНОСТИКА І ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ВУЗЛОВОГО ЗОБУ в СПОЛУЧЕННІ З АВТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ Харківський національний медичний університет

На правах рукопису

Циганенко Оксана Сергіївна

УДК 616.441-002+616.441-006.5]-07-089

ДІАГНОСТИКА І ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ВУЗЛОВОГО ЗОБУ в СПОЛУЧЕННІ З АВТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ

14.01.03 хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Шевченко Станіслав Іванович

Харків 2009

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП................................................................................................................

5

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................

11

1.1. Сучасні етіологічні і патогенетичні аспекти розвитку автоімунного
тиреоїдиту...................................................................................................

11

1.2. Екстратиреоїдні прояви гіпотиреозу.........................................................

16

1.3. Сучасні методи діагностики і хірургічного лікування захворювань
щитоподібної залози автоімунного походження....................................

21

Розділ 2. Матеріал і методи ДОСЛІДЖЕННЯ......................................

33

2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих..........................................

33

2.2. Методи дослідження ..................................................................................

40

Розділ 3. ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНО-ЛАБОРАТОРНИХ ПОКАЗНИКІВ
ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ У
ХВОРИХ НА ВУЗЛОВИЙ ЗОБ У ПОЄДНАННІ З
АВТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ.................................................

48

3.1. Характеристика біохімічних показників, гематологічних індексів і
маркерів ендогенної інтоксикації у хворих на вузловий зоб у
поєднанні з автоімунним тиреоїдитом....................................................

48

3.2. Стан травної функції тонкої кишки у хворих на вузловий зоб у
поєднанні з автоімунним тиреоїдитом.....................................................

57

3.3. Результати інструментальних| методів| дослідження......|.................

64

3.3.1. Ультразвукове дослідження в діагностиці стадій автоімунного
процесу у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним
тиреоїдитом.............................................................................................

64

3.3.2. Тонкоголкова пункційна аспіраційна біопсія в діагностиці
автоімунного процесу у хворих на вузловий зоб у поєднанні з
автоімунним тиреоїдитом.......................................................................

75

Розділ 4. Морфологічне дослідження тканини
ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ і вузлових утворень у
хворих НА вузловиЙ зоб у поЄднаННІ з
АВТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ

81

Розділ 5. Хірургічне лікування хворих НА вузловиЙ зоб у
поєднаННІ з АВТОІМУННИМ ТИРЕОЇДИТОМ,
залежно від функціональної активності
ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ і стадії АВТОІМУННОГО
ТИРЕОЇДИТА....................................................................................|

96

Розділ 6. АНАЛІЗ ВІДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І ЯКОСТІ ЖИТТЯ
ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА
вузловиЙ зоб У ПОЄДНАННІ з АВТОІМУННИМ
ТИРЕОЇДИТОМ.................................................................................

117

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..............

126

ВИСНОВКИ.......................................................................................................

149

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................

151

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................

152

ДОДАТКИ

ПЕРЕЛІК умовних скорочень

АІТ автоімунний тиреоїдит
АТ-ТГ - антитіла до тиреоглобуліну
АТ-ТПО антитіла до тиропероксидази
ІЛ інлтерлейкін
ІФН - інтерферон
МСМ- молекули середньої маси
МГ - маніфестний гіпотиреоз
РЩЗ рак щитоподібної залози
СГ - субклінічний гіпотиреоз
Т4 в. вільний тироксин
Т3 трийодтиронін
Т4 тироксин
ТГПАБ тонкоголкова пункційна аспіраційна біопсія
ТТГ тиреотропний гормон
УЗД ультразвукове дослідження
ФЕГДС фіброезогастродуоденоскопія
ФНП фактор некроза пухлин
ХС холестерин
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ЩЗ щитоподібна залоза

ВСТУП

Актуальність теми. За поширеністю в Україні захворювання щитоподібної залози (ЩЗ) посідають провідне місце серед ендокринної патології, що зумовлено підвищеною чутливістю тиреоїдної тканини до геобіохімічних чинників [53, 55, 72]. Виявлено, що зростання захворюваності на зоб спричинено, в основному, вузловими формами. Серед вузлового зоба зростає і питома вага рака щитоподібної залози (РЩЗ), а також автоімунного тиреоїдиту (АІТ) [61, 155]. На сьогодні питання етіології, патогенезу, діагностики та хірургічного лікування такої поєднаної патології як вузловий зоб і АІТ зберігають свою актуальність [63, 111, 116]. Автоімунний тиреоїдит, як фонове захворювання вузлового зоба, при якому практично завжди розвивається гіпотиреоз, на сьогодні ще вивчений недостатньо [24, 36, 68, 74, 91]. Незважаючи на велику кількість публікацій стосовно проблем вузлового зоба та АІТ, деякі суперечливі питання щодо діагностики та лікування цієї поєднаної патології до кінця не вирішені та знаходяться серед найактуальніших [39].
У результаті гормонального тиреоїдного дисбалансу, що розвивається при АІТ, виникає ряд екстратиреоїдних проявів як функціонального, так і органічного характеру, які залежать, насамперед, від функціональної активності ЩЗ, а також від виразності автоімунної агресії. На теперішній час найменш вивченими залишаються структурно-функціональні зміни з боку шлунково-кишкового тракту [20, 77, 80].
Незважаючи на значні успіхи у хірургії зоба, проблем у даній галузі все ще багато. Недостатнє розуміння механізму розвитку АІТ та вузлового зоба, багатогранність клінічних форм, труднощі у діагностиці цієї поєднаної патології призвели до того, що питання хірургічного лікування даної категорії хворих до кінця не вирішені [56, 146, 164]. Вибір тактики лікування вузлового зоба на фоні АІТ в більшості випадків залежить від діагностичних можливостей. Однак, ні пальпаторне, ні рентгенологічне, ні ультразвукове дослідження з використанням різноманітних режимів, навіть тонкоголкова пункційна аспіраційна біопсія (ТГПАБ) ЩЗ під контролем ультрасонографії, використання імунологічних маркерів малігнізації тиреоїдного епітелію не дають стовідсоткового уявлення про морфологічну структуру вузлової трансформації ЩЗ на фоні АІТ, а також можливості достовірно ідентифікувати цитологічний характер [12, 37, 74, 87].
На сьогодні немає єдиної думки щодо визначення показань до хірургічного лікування, обсягу операційного втручання на ЩЗ у хворих на вузловий зоб у поєднанні з АІТ [39, 42, 43, 53].
Таким чином, все вищезазначене свідчить про те, що існує багато невирішених питань у хірургії ЩЗ, що обумовлює пошук нових і удосконалення вже існуючих методів діагностики та хірургічного лікування, що дозволить поліпшити результати операційних втручань у даної категорії хворих, мінімізувати розвиток ускладнень у ранньому і пізньому післяопераційному періодах, обумовлених гормональним тиреоїдним дисбалансом та особливостями операційного втручання на ЩЗ при автоімунному тиреоїдиті.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи Харківського національного медичного університету „Патофізіологічне обґрунтування сучасних методів діагностики і хірургічної корекції захворювань органів черевної порожнини, судин, легенів, щитоподібної залози з урахуванням порушень гомеостазу”. Державний реєстраційний № 0106U001855. Здобувач є співвиконавцем зазначеної НДР і виконала фрагмент роботи, присвячений діагностиці та хірургічному лікуванню хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом. Тема дисертації затверджена Проблемною комісією «Хірургія» 24.12.2007 р. (протокол № 14).
Мета дослідження: оптимізувати діагностику і хірургічне лікування хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від функціональної активності щитоподібної залози та стадії автоімунного процесу в тиреоїдній тканині.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості клінічного перебігу вузлового зоба у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від стадії автоімунного процесу і функціональної активності щитоподібної залози.
2. З’ясувати стан біохімічних показників, гематологічних індексів, маркерів ендогенної інтоксикації у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом залежно від функціональної активності щитоподібної залози і визначити їх значення у діагностиці автоімунного процесу.
3. Дослідити травну функцію тонкої кишки у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від функціональної активності щитоподібної залози.
4. Оцінити інформативність передопераційних методів діагностики вузлового зоба та автоімунного тиреоїдиту, а саме, стадії автоімунного процесу, і з’ясувати достовірність отриманих результатів з результатами морфологічних досліджень.
5. На підставі отриманих результатів розробити лікувально-діагностичний алгоритм, рекомендації щодо обсягу операційного втручання у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від стадії автоімунного процесу, функціональної активності щитоподібної залози та вузлової трансформації у тиреоїдній тканині. Удосконалити техніку виконання операційного втручання з урахуванням анатомо-топографічних змін у тиреоїдній тканині та прилеглих до неї органах.
6. Вивчити показники якості життя перед і після операції у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від функціональної активності щитоподібної залози та термінів після хірургічного лікування.
Об’єкт дослідження: вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом.
Предмет дослідження: діагностика і хірургічне лікування хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом.
Методи дослідження: загально-клінічні, лабораторні, інструментальні, морфологічні та статистичні методи дослідження. За допомогою цих методів вивчали зміни в організмі хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, які відбувалися в результаті дії автоімунного процесу та гормонального тиреоїдного дисбалансу. Вони включали фізикальну оцінку щитоподібної залози, характеристику вузлової трансформації тиреоїдної тканини; визначення рівня тиреоїдних гормонів та антитиреоїдних антитіл для визначення функціональної активності щитоподібної залози та автоімунного генезу захворювання; для визначення структурних змін у щитоподібній залозі та шлунково-кишковому тракті використовувалися інструментальні методи: фіброезогастродуоденоскопія з подальшою пункцією низхідного відділу 12-палої кишки для визначення амілолітичної активності тонкої кишки, ультрасонографія; цитологічні дослідження пунктатів вузлової трансформації та паранодулярної тканини щитоподібної залози для визначення характеру вузлів та стадії автоімунного тиреоїдиту з подальшою гістологічною верифікацією діагнозу.
Наукова новизна отриманих результатів. На підставі отриманих результатів доведена можливість використання показників гематологічних індексів у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом для діагностики автоімунного процесу, а також визначена залежність рівня цих показників від функціональної активності щитоподібної залози та виразності автоімунної агресії. Доведено, що збільшення вмісту гострофазових білків та молекул середньої маси свідчать про наявність ендогенної інтоксикації автоімунного ґенезу.
Вивчена травна функція (амілолітична активність) тонкої кишки у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом і з’ясована залежність рівня її порушень від функціональної активності щитоподібної залози та виразності автоімунних процесів.
На підставі результатів інструментальних методів дослідження доведена можливість використання ультразвукового дослідження і тонкоголкової пункційної аспіраційної біопсії у діагностиці не тільки вузлових утворень у тиреоїдній тканині, але й у визначенні стадії автоімунного тиреоїдиту на передопераційному етапі. Розроблено алгоритм лікувально-діагностичної тактики для хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від стадії автоімунного процесу, функціональної активності та вузлової трансформації щитоподібної залози, який дозволяє покращити результати як діагностики, так і хірургічного лікування вузлового зоба у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом.
Вдосконалено методику виконання операційного втручання з урахуванням особливостей, які властиві хворим на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, а саме, тих анатомо-топографічних змін, що відбуваються у тиреоїдній тканині під впливом автоімунної агресії.
Вперше оцінено якість життя хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом на передопераційному та післяопераційному періодах, визначено залежність якості життя від функціональної активності щитоподібної залози та термінів після хірургічного лікування.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених досліджень і отриманих результатів інструментальних, цитологічних, гістологічних методів діагностики розроблено оптимальну хірургічну тактику у хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом, залежно від функціональної активності щитоподібної залози, стадії автоімунного тиреоїдиту та вузлової трансформації у тиреоїдній тканині.
Запропоновано алгоритм лікувально-діагностичної тактики, який дозволяє поліпшити результати хірургічного лікування хворих; зменшити кількість рецидивів вузлового зоба на фоні автоімунного тиреоїдиту; знизити кількість специфічних і неспецифічних ускладнень у післяопераційному періоді.
Отримано позитивне рішення про видачу патента на корисну модель "Спосіб визначення об’єму оперативного втручання у хворих з вузловим зобом щитопо­дібної залози в сполученні з автоімунним тиреоїдитом" за заявкою № U200900594. Основні положення і результати наукових досліджень дисертаційної роботи впроваджено у практичну діяльність хірургічних відділень: 17 міської клінічної лікарні м. Харкова, обласної клінічної лікарні м. Харкова, ДЗ «ДКЛ ст. Харків СТГО «ПЗ»», Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України м. Харкова.
Особистий внесок дисертанта. Автор самостійно провела інформаційний пошук і науковий аналіз літератури за темою дисертації. Автором спільно з науковим керівником визначено мету і завдання дослідження, шляхи їх досягнення. Автор особисто брала участь в обстеженні і хірургічному лікуванні хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом. Морфологічні дослідження виконано за консультативної допомоги професора Т.П. Якимової на базі Інституту медичної радіології імені С.П. Григор’єва АМН України. Автором сформульовані основні положення, висновки, практичні рекомендації. У наукових працях, що опубліковані у співавторстві, здобувачем проведений аналіз матеріалу, формування основних положень та висновків, написання тексту та підготовка до друку.
Апробація дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених „Актуальні питання в сучасній медицині" (Харків, 2007); на конгресі асоціації хірургів «Nicolae anestiadi» (Молдова, 2007); на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених «Медична наука 2008» (Полтава, 2008); на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної хірургії” (Тернопіль, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових робіт, зокрема 6 статей у фахових періодичних виданнях, затверджених ВАК України, одна у науковому журналі, дві в матеріалах з’їздів і конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертація присвячена вирішенню однієї з актуальних проблем ендокринної хірургії - діагностиці та лікуванню хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом залежно від функціональної активності тиреоїдної тканини і стадії автоімунного процесу.
1. Клінічна картина вузлового зоба у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом залежить від наявності вузлової трансформації і гіпертрофії щитоподібної залози з розвитком компресійного синдрому, гормонального тиреоїдного дисбалансу та екстратиреоїдних проявів. Компресійний синдром у хворих з автоімунним тиреоїдитом у стадії лімфоїдної інфільтрації обумовлений наявністю вузлів, а у хворих в стадії склерозу або змішаній стадії автоімунного тиреоїдиту щільністю тиреоїдної тканини.
2. Доцільно використання гематологічних індексів лімфоцитів-ШОЕ та лімфоцитарно-гранулоцитарного для встановлення автоімунної природи захворювання щитоподібної залози. Визначення показників вмісту гострофазових білків та молекул середньої маси служить об’єктивним критерієм діагностики ендогенної інтоксикації автоімунного ґенезу.
3. Амілолітична активність тонкої кишки залежить від функціональної активності щитоподібної залози та виразності автоімунного процесу в організмі хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом.
4. Ультрасонографія щитоподібної залози дозволяє не тільки визначити наявність об’ємних утворень, надати їм кількісну та якісну характеристику, але й виявити ознаки автоімунного тиреоїдиту, масштаб ураження тиреоїдної тканини, характер змін на певних етапах його розвитку. Цитологічний метод у 88,9% дозволяє встановити наявність автоімунного тиреоїдиту та його стадію і в комплексі з іншими методами діагностики є об’єктивним методом для вибору об'єму операційного втручання.
5. Комплексна оцінка результатів клінічних, інструментальних та цитологічних методів діагностики дозволяє визначити структуру паранодулярної тканини та вузлових утворень для вибору оптимальної тактики хірургічного лікування хворих на вузловий зоб у поєднанні з автоімунним тиреоїдитом. Обсяг операційного втручання залежить від стадії автоімунного тиреоїдиту, функціональної активності та кількості вузлів у щитоподібній залозі. Розроблено діагностично-лікувальний алгоритм та удосконалено техніку виконання операцій.
6. На протязі 6 тижнів після операції визначено зниження якості життя по всіх шкалах, проте зі збільшенням тривалості післяопераційного періоду показники шкал якості життя збільшуються, що свідчить про поліпшення як фізичного здоров'я, так і психоемоційної сфери одужуючих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
В діагностиці поєднаної патології ЩЗ необхідно застосовувати УЗД та ТГПАБ ЩЗ для підтвердження наявності вузлових утворень у структурі тиреоїдної тканини, у визначенні ознак АІТ різного ступеня виразності, що дозволяє встановити варіанти тканинних змін у ЩЗ для визначення показань, обсягу операційного втручання у хворих на вузловій зоб у поєднанні з АІТ на доопераційному етапі.
При виборі обсягу операційного втручання у хворих на вузловий зоб у поєднанні з АІТ необхідно враховувати функціональну активність тиреоїдної тканини, стадію АІТ, а також наявність вузлової трансформації в ЩЗ.
Для визначення оптимальної хірургічної тактики доцільне використання запропонованого лікувально діагностичного алгоритму, що сприяє покращенню діагностики, дозволяє проводити диференційований і строго обгрунтований вибір операційного втручання у хворих на вузловий зоб у поєднанні з АІТ.
Всі хворі після хірургічного лікування повинні знаходитися на диспансерному обліку з динамічним контролем за гормональним тиреоїдним фоном і тиреоїдними куксами, при необхідності застосовують адекватну замісну терапію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдулхалимова М.М. Использование ЦДК в комплексной ультра­звуковой диагностике узловых образований щитовидной железы / М. М. Абдулхалимова, В. В. Митьков, В. О. Бондаренко // Ультразвуковая диагностика. 1999. № 1. С. 7478.
2. Аденомы щитовидной железы / П. С. Ветшев, К. Е. Чилингариди, Д. И. Габаидзе [и др.] // Хирургия. 2005. № 7. С. 48.
3. Акинчев А. Л. Возможные причины послеоперационного рецидивного зоба / А. Л. Акинчев, А. Ф. Романчишен // IV Всероссийский конгресс эндокринологов. С-Пб, 2001. С. 256257.
4. Аспирационная биопсия щитовидной железы: клинические аспекты цитологических исследований / И. Л. Аветисьян, А. А. Самойлов, Н. В. Гульчий, А. О. Яровой // Український медичний часопис. 2002. Т. 29, № 3. С. 121126.
5. Ассоциация полиморфных маркеров ALA(-9)VAL гена SOD2 и C(-262)T гена CAT с аутоиммунным тиреоидитом и гипотиреозом / А. М. Мкртумян, С. Зербалиева, В. В. Носиков [и др.] // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. 2008. № 1. С. 5359.
6. Аутоантитела различных уровней специфичности и функциональ­ности в патогенезе и диагностике аутоиммунных заболеваний щитовидной железы / М. А. Исаева, З. И. Богатырева, Е. Н. Сучкова [и др.] // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. 2007. Т. 3, № 4. С. 2734
7. Аутоиммунные заболевания щитовидной железы: состояние проблемы / И. И. Дедов, Е. А. Трошина, С. С. Антонова [и др.] // Пробл. эндокринол. 2002. Т. 48, № 2. С. 613.
8. Афанасьєв Д. Є. Тонкоголкова аспіраційна біопсія щитовидної залози с сучасні уявлення та принципи виконання / Д. Є. Афанасьєв, О. О. Самойлов // Нові медичні технології. 2004. № 1. С. 2935.
9. Бальтер С. А. Критерии оценки качества методов визуализации: расчет показателей информативности и диагностического эффекта / С. А. Бальтер, Г. Т. Миронова // Ультразвуковая диагностика. Нормативные материалы и методы : рекомендации [под ред. С. А. Бальтера]. М., 1990. С.155160.
10.Бойчук А. В. Диференційовані підходи до корекції ендокринного непліддя у жінок з різною активністю щитовидної залози / А. В. Бойчук, Н. В. Петренко // Здоровье женщины. 2005. № 3 (23). С. 131134.
11.Бримкулов H. H. Применение опросника SF-36 для оценки качества жизни / H. H. Бримкулов, Н. Ю. Сенкевич, А. Д. Калиева // Центральноазиат. мед. журн. 1998. № 45. С. 236241.
12.Вагапова Г. Р. Допплерография в диагностике аутоиммунного тиреоидита / Г. Р. Вагапова, И. М. Михайлов, Ф. Т. Хамзина // Ультразвук. и функцион. диагн. 2006. № 3. С. 7784.
13.Ванушко В. Э. Современные аспекты хирургического лечения наиболее распространенных заболеваний щитовидной железы : автореф. дисс. на соискание научной степени докт. мед. наук : 14.00.03 ; 14.00.27 / В. Э. Ванушко. М., 2006. 48с.
14.Васильченко И. Г. Результат проведения дифференциальной диаг­нос­тики доброкачественных новообразований щитовидной железы при исполь­зовании комплексного ультразвукового исследования / И. Г. Васильченко, Л. С. Шимановская, Ю. Ф. Сахно // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2002. № 3. С. 2632.
15.Вольпе Р. Болезни щитовидной железы / Р. Вольпе ; под ред. Л.И. Браверманна ; пер. с англ. 2000. С. 140172.
16.Герасимов Г. А. Йодный дефицит в странах восточной Европы и центральной Азии состояние проблемы в 2003 году / Г. А. Герасимов // Клиническая тиреиодология. 2003. Т. 1, № 3. С. 3239.
17.Гешелін С. О. Дифренційна діагностика доброякісних захворювань і раку щитоподібної залози у визначенні обсягу хірургічної операції / С. О. Гешелін, С. Р. Петров, О. І. Кравченко // Одеський медичний журнал. 2006. № 3 (95). С. 4043.
18.Голдобин В. А. Оптимизация диагностики и хирургического лечения пациентов с узловыми образованиями щитовидной железы : автореф. дисс канд.мед. наук / В. А. Голдобин. Ярославль, 2004. 23 с.
19.Гринёва Е. Н. Узловые образования в щитовидной железе / Е. Н. Гринёва // Проблемы эндокринологии. 2003. № 6. С. 5962.
20.Данилова А. И. Болезни щитовидной железы и ассоциированная с ними патология / А. И. Данилова. Минск, 2005. 235 с.
21.Данн Д. Отрицательные эффекты йодной недостаточности и ее ликвидация путем йодных добавок / Д. Данн ; под ред. Л.И.Бравермана ; пер. с англ. М. : Медицина, 2000. С. 378391.
22.Деякі тактичні питання хірургічного лікування хворих на вузлові еутиреоїдні форми зоба / О. Г. Бутирський, О. А. Могилястий, О. Ч. Хаджів [та ін.] // Acta Med. Leopol. 2005. Vol. 11, № 4. P. 9296.
23.Ершова Г. И. А. Новые подходы к лечению аутоиммунного тиреоидита / Г. И. Ершова, С. А. Степанов // Pacific Medical Journal. 2005. №1. Р. 5052.
24.Зелінська Н. Б. Особливості клініки ураження серця при гіпотиреозі / Н. Б. Зелінська // Ендокринологія. 2002. Т. 7, № 2. С. 274280.
25.Значение ультразвуковой ангиографии с трехмерной реконструкцией сосудов в диагностике узловых образований щитовидной железы / А. В. Зубарев, В. П. Башилов, И. Ю. Насникова, Н. В. Маркова // Медицинская визуализация. 2000. июльсентябрь. С. 5762.
26.Зобогенные вещества и факторы / Н. А. Абрамова, В. В. Фадеев, Г. А. Герасимов, Г. А. Мельниченко // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. 2006. Т. 2, № 1. С. 2132.
27.Изучение качества жизни в послеоперацион­ном периоде при узловых образованиях щитовидной желе­зы / Н. П. Рязанцева, Г. К. Жерлов , Карпович А.В., Синь­ко С. П. // Паллиатив. медицина и реабилитация. 2005. № 2. С. 1415.
28.Иммуноферментный анализ Fas-рецептора (CD95) у лиц с патологией щитовидной железы / Н. В. Пивень, В. В. Новиков, Л. Н. Лухверчик, Е. И. Кульменкова // Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2001. № 3. С. 1520.
29.Использование сцинтиграфии с Tс-99м-МИБИ для диагностики заболеваний щитовидной и паращитовидных желез / Н. В. Гульчий, Е. С. Кущаева, С.С. Макеев [и др.] // Укр. мед. часопис. 2003. №1(33). C. 4352.
30.Калинин А. П. Неврологические расстройства при эндокринных заболеваниях / А. П. Калинин, С. В. Котов. М. : Медицина, 2001. 272 с.
31.Каминский А. В. Актуальные вопросы терапии при хроническом аутоиммунном тиреоидите: применение селективных нестероидных противовоспалительных препаратов / А. В. Каминский // Укр. мед. часопис. 2004. № 4 (42). C. 4048.
32.Кандрор В. И. Аутоиммунные заболевания щитовидной железы и апоптоз / В. И. Кандрор // Проблемы эндокринологии. 2002. Т. 48, № 1. С.4548.
33.Кандрор В. И. Молекулярно-генетические аспекты тиреоидной патологии / В. И. Кандрор // Проблемы эндокринологии. 2001. Т. 47, № 5. С. 310.
34.Карпатский И. В. Хирургическая анатомия соединительнотканных образований, фиксирующих щитовидную железу : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : 14.00.02, 14.00.27 / И. В. Карпатский. СПб, 2007. 22 с.
35.Касянчук Н. Ю. Анатомо-функціональні особливості лютеїнової фази менструального циклу у жінок аутоімунним тиреоїдитом еутиреозу / Н. Ю. Касянчук, К. Л. Аветисьян, Л. М. Захарцева // Укр. мед. часопис. 2008. № 2 (64). С. 123127.
36.Климович В. Б. О роли аутоантител против тиреоглуболина в патогенезе аутоиммунных заболеваний щитовидной железы / В. Б. Климович // Медицинская иммунология. 2001. Т. 3, № 2. С. 182.
37.Клинические рекомендации Российской ассоциации эндокринологов по диагностике и лечению узлового зоба / И. И. Дедов, Г. А. Мельниченко, В. В. Фадеев [и др.] // Проблемы эндокринологии. 2005. Т. 51, № 5. С. 4042.
38.Колокасидис И. В. Магнитно-резонансная томография в диагностике заболеваний щитовидной железы / И. В. Колокасидис, Т. А. Ахадов, Р. Я. Снегирева // Мед. виз. 1999. № 1. С. 1115.
39.Комісаренко І. В. Діагностика і хірургічне лікування вузлових форм зобу в дітей та підлітків / І. В. Комісаренко, М. Ю. Болгов //Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2002. № 1(1). С. 1819.
40.Концепція тиреотоксичного ентерального синдрому в хірургії тирео­ток­сичного зоба / В. О. Шідловський, І. М. Дейкало, І. І. Чонка, Г. І. П’ятикоп // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2003. № 3 (4). С. 2528.
41.Косивцов О. А. Узловые образования щитовидной железы: дифференцированный подход к хирургическому лечению и качество жизни больных после операции :автореф. дисс. на соискание научной степени канд. мед. наук : 14.00.27 / О. А. Косивцов. Волгоград, 2007. 28 с.
42.Ларін О. С. Стандартизація підходів до лікування вузлового зобу на основі патогенетично доцільних та ефективних методів вимога часу у сучасній ендокринології / О. С. Ларін // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2002. № 1 (1). С. 45.
43.Лукавецький О. В. Автоімунний тироїдит (патогенез, патоморфоз, діагностика, консервативнее і хірургічне лікування) : автореф. дисс. на соискание научной степени д-ра мед. наук : 14.01.03 / О. В. Лукавецький. Львів, 2001. 31 с.
44.Лукавецький О. В. Взаємний зв’язок та залежність імунної та гормональної систем в організмі хворих на автоімунний тиреоїдит / О. В. Лукавецький // Шпитальна хірургія. 2000. № 3. С. 3639.
45.Лукавецький О. В. Ультраструктура непухлинних гіперпластичних захворювань щитоподібної залози / О. В. Лукавецький, Ю. В. Бісярін, Е. В. Плешанів // Вісник морфології. 2000. Т. 6, № 1. С. 114116.
46.Маркова Е. Г. Ультразвуковые методики исследования объемных образований щитовидной железы / Е. Г. Маркова // Хирургия. 2001. № 1. С. 6771.
47.Марова Е. И. Классификация остеопороза / Е. И. Марова // Остеопороз и остеопатии. 1998. № 1. С. 812.
48.Митьков В. В. Трехмерная эхография в оценке объема щитовидной железы / В. В. Митьков, Р. С. Батаева, М. Д. Митькова // Ультразвуковая и функциональная диагностика. 2003. № 4. С. 3541.
49.Новик А. А. Исследование качества жизни в медицине : учеб. пос. / А. А. Новик, Т. И. Ионова ; под ред. Ю.Л.Шевченко М. : ГЭОТАРМЕД, 2004. 304 с.
50.О сложности дифференциальной диагностики аутоиммунного тиреоидита / А. А. Филатов, П. С. Ветшев, Г. П. Филимонов, Ф. Б. Ахмедова // Радиология. 2002. № 4. С. 4042.
51.Олійник В. А. Патологія щитовидної залози в Україні (епідеміологія та регіональні особливості) / Олійник В. А. // Журн. практ. лікаря. 2001. №2. С. 57.
52.Олійник В. А. Системна патологія кісткової тканини при захворюваннях щитоподібної залози: клініка, діагностика, профілактика і лікування / В. А. Олійник, В. В. Поворознюк, Г. М. Терехова // Ендокринологія. 2002. Т. 7, № 2. С. 257273.
53.Олійник В. А. Хронічний лімфоцитарний тироїдит (тиреоїдит Хашимото): сучасний стан проблеми / В. А. Олійник // Ендокринологія. 2006. № 1. С. 7179.
54.Особливості діагностики і хірургічного лікування гіпертиреоїдних пацієнтів із вузлами у щитоподібній залозі / М. П. Павловський, О. М. Сироїд, В. І. Коломійцев, І. М. Павловський // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2002. № 1 (1). С. 8184.
55.Павловський М. П. Хірургічне лікування пацієнтів із доброякісними захворюваннями щитоподібної залози, ускладненими компресійним синдромом / М. П. Павловський, В. І. Коломійцев, О. М. Сироїд // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2005. № 2 (11). С. 1419.
56.Петров Б. В. Исследование качества жизни и пси­хологического статуса пациентов с дефектами головы и шеи до и после реконструктивных операций / Б. В. Петров // Вест. ин-та стома­тологии (Воронеж). 2006. № 1. С. 6467.
57.Петунина Н. А. Клиника, диагностика и лечение аутоиммунного тиреоидита / Н. А. Петунина // Проблемы эндокринологии. 2002. Т. 48, № 6. С. 1621.
58.Пинский С. Б. Диагностика заболеваний щитовидной железы / С. Б. Пинский, А. П. Калинин, В. А. Белобородов. М. : Медицина, 2005. 192 с.
59.Порівняльна характеристика доброякісних тазлоякісних вогнищевих утворень щитовидної залози / М. Ю. Болгов, І. В. Комісаренко, Є. А. Шелковий, О. В. Омельчук // Укр. мед. часопис. 2007. Т. 2, № 58 С. 112116.
60.Продукция некоторых цитокинов у больных с аутоиммунными заболеваниями щитовидной железы / Т. В. Глазанова, Л. Н. Бубнова, Е. М. Трунин [и др.] // Проблемы эндокринологии. 2004. Т. 50, № 3. С. 2932.
61.Романчишен А.Ф. Особенности хирургического лечения больных с узловыми новообразованиями щитовидной железы на фоне диффузного токсического зоба / А.Ф. Романчишен, П.Н. Яковлев // Вестн. хирургии. 2005. Т. 164, № 1. С. 2124.
62.Сенча А. Н. Методы лучевой визуализации в диагностике и лечении заболеваний щитовидной железы : автореф. дисс. на соискание научной степени д-ра мед. науки / А. Н. Сенча. Москва, 2008. 40 с.
63.Старкова Н. Г. Структурные изменения щитовидной железы / Н. Г. Старкова // Проблемы эндокринологии. 2002. Т. 48, № 1. С. 36.
64.Тимофеева Н. И. Современный алгоритм дифференциальной диаг­ностики и оптимизация тактики хирургического лечения у больных с узловыми образованиями щитовидной железы : автореф. дисс. на соискание научной степени канд.мед. наук : 14.00.27 / Н. И. Тимофеева. С.Пб, 2007. 20с.
65.Ультразвуковая диагностика заболеваний щитовидной железы / В. П. Харченко, П. М. Котляров, М. С. Могутов [и др.]. М. : Видар, 2007. 232 с.
66.Ультразвуковая диагностика узлового зоба, дооперационный и интраопе­рационный этапы / Ю. К. Александров, Ю. Н. Агапитов, Б. А. Кудрявцев [и др.] // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной : 2-ой Всеросссийский тиреоидологический конгресс. М., 2002. С. 123124.
67.Ультразвуковая семиотика узловых образований щитовидной железы / С. А. Пащевский, А. Н. Бубнов, Е. Н. Трунин [и др.] // 4-й Всероссийский конгресс эндокринологов : материалы конгресса. СПб, 2001. С. 359.
68.Фадеев В. В. Узловой зоб: дискуссионные проблемы и негативные тенденции клинической практики (клиническое эссе) / В. В. Фадеев // Клини­ческая и экспериментальная тиреоидология. 2007. Т. 3, № 2. C. 514.
69.Фадеев В. В. Физиологические дозы йода и носительство антител к тиреоидной пероксидазе: открытое рандомизированное исследование / В. В. Фадеев, Г. А. Мельниченко // Проблемы эндокринологии. 2004. Т. 50, № 5. С.37.
70.Хайкина И. А. Узловой коллоидный зоб: результаты проспективных контролируемых исследований (обзор литературы) / И. А. Хайкина, В. В. Фадеев // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. 2008. Т. 4, № 2. С. 2432.
71.Хирургическая эндокринология : руководство ; под ред. А. П. Калинина, Н. А. Майстренко, П. С. Ветшева. Санкт-Петербург, 2004. 960 с.
72.Черенько С. М. Сучасні тенденції в діагностиці та лікуванні вузло­вого зобу: досвід клініки у вирішенні дискусійних питань / С. М. Черенько // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 2002. № 1(1). С. 5.
73.Шевченко С. И. Оптимизация диагностики и хирургическое лечение гиперпластических заболеваний щитовидной железы с антитиреоидным аутоиммунным процессом : автореф. дисс. на соискание научной степени д-ра мед. наук : 14.00.27, 14.00.03 / С. И. Шевченко. Харьков, 1986. 38 с.
74.Шевченко С. И. Пункционная биопсия щитовидной железы: контент-анализ и клинические аспекты / С. И. Шевченко, Р. С. Ворощук, О. С. Цыганенко // Врачебная практика. 2006. № 6. С. 3647.
75.Шевченко С. И. Сопоставление информативности инструментальных методов исследования при заболеваниях щитовидной железы / С. И. Шевченко, А. А. Тонкоглас, Р. С. Шевченко // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии. Харьков, 2000. С. 103.
76.Шилин Д. Е. Новейшие международные стандарты диагностики и контроля терапии заболеваний щитовидной железы / Д. Е. Шилин // Проблеми ендокринної патології. 2004. № 1. С. 86102.
77.Шідловський В. О. Йодний дефіцит і йододефіцитні захворювання : посібник для лікарів / В. О. Шідловський, І. М. Дейкало, О. В. Шідловський. К., 2004. 68 с.
78.A population study of the association between thyroid autoantibodies in serum and abnormalities in thyroid function and structure / I. Bulow Pedersen, P. Laurberg, N. Knudsen [et al.] // Clin. Endocrinol. 2005. Vol. 62, N6. P. 713720.
79.Andrikoula M. The role of Fas-mediated apoptosis in thyroid disease / M. Andrikoula, A. Tsatsoulis // Eur. J. Endocrinol. 2001. Vol. 144. P. 561568.
80.Antibody-dependent cell-mediated cytotoxicity in autoimmune thyroid disease: relationship to antithyroperoxidase antibodies / P. Rodien, A. M. Madec, J. Ruf [et al.] // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2006. Vol. 81, N 7. P. 25952600.
81.Assessing Quality of Life in Clinical Trials: Methods and Practice : 2nd edn. : eds. P.M. Fayers & R.D. Hays. New York : Oxford University Press, 2005. 482 p.
82.Association between thyroid dysfunction and total cholesterol level in an older biracial population: the health, aging and body composition study / A. M. Kanaya, F. Harris, S. Volpato [et al.] // Arch. of Intern. Med. 2002. Vol. 162, N 7. P. 773779.
83.Autoantibodies from patients with autoimmune thyroid disease do not interfere with the activity of the human iodide symporter gene stably transfected in CHO cells / M. Tonacchera, P. Agretti, G. Ceccarini [et al.] //Eur. J. Endocrinol. 2001. Vol. 144, N 6. P. 611618.
84.Badenhoop K. Intrathyroidal microchimerism in Graves’ disease or Hashimoto’s thyroiditis: regulation of tolerance or alloimmunity by fetal-maternal immune interactions? / K. Badenhoop // Eur. J. Endocrinol. 2004. Vol. 150, N 4. P.421423.
85.Belfiore A. Fine-needle aspiration biopsy of the thyroid / A. Belfiore, G. L. La Rosa // Endocrinol. Metab. Clin. North Am. 2001. Vol. 30, N 2. P. 361400.
86.Bennedbaek F. N. Management of the solitary thyroid nodule: results of a North American survey / F. N. Bennedbaek, L. Hegedüs // J. of Clinical Endocri­no­logy and Metabolism. 2000. Vol. 85, N 7. P. 24932498.
87.Black thyroid revisited: cytologic diagnosis in fine-needle aspirates is unlikely / Y. C. Oertel, J. E. Oertel, K. Dalal [et al.] //Diagn. Cytopathol. 2006. Vol. 34, N 2. P. 106111.
88.Boelaert K. Thyroid hormone in health and disease / K. Boelaert, J. A. Franklyn // J. Endocrinol. 2005. Vol. 187. N 1. P. 115.
89.Bone and Calcium Metabolism in Subclinical Autoimmune Hyperthyroidism and Hypothyroidism / G. Kisakol, A. Kaya, S. Gonen, R. Tunc // Endocrine Journal. 2003. Vol. 50, N 6. P. 657661.
90.Bretz J. D. Apoptosis and autoimmune thyroid disease: following a TRAIL to thyroid destruction? / J. D. Bretz, J. R. Baker // Clinical Endocrinology. 2001. Vol. 55, N 1. P. 111.
91.Burek C. L. Autoimmune thyroiditis and ROS / C. L. Burek, N. R. Rose // Autoimmun Rev. 2008. Vol. 7, N 7. P. 530537.
92.Burikhanov R. B. Excess iodine induces apoptosis in the thyroid of goitrogen-pretreated rats in vivo / R. B. Burikhanov, S. Matsuzaki // Thyroid. 2000. Vol. 10, N 2. P. 123129.
93.Burns P. Thyroid pathology and the globus symptom: are they related? A two year prospective trial / P. Burns, C. Timon // J. Laryngol. Otol. 2007. Vol.121,N 3. P. 242245.
94.Catalytic autoantibodies in clinical autoimmunity and modern medicine / A. G. Gabibov, N. A. Ponomarenko, E. B. Tretyak [et al.] // Autoimmunity Reviews. 2006. Vol. 5, N 5. P. 324330.
95.Chistiakov D. A. Immunogenetics of Hashimoto’s thyroiditis / D. A. Chistiakov // J. Autoimmune Dis. 2005. Vol. 2. P. 112.
96.Clinical significance of the comet tail artifact in thyroid ultrasound / A. Ahuja, W. Chick, W. King, C. Metrewweli // J. Clin. Ultrasound. 1999. Vol. 24, N 3. P. 129133.
97.Co-occurrence of autoimmune thyroid disease in a multiple sclerosis cohort / J. S. Sloka, P. W. Philips, M. Stefanelli, C. Joyce // Journal of Autoimmune Diseases. 2005. Vol. 2. P. 9.
98.Depression in patients with thyroid dysfunction / L. Radanovic-Grguric, P. Filakovic, J. Barkic [et al.] // European Journal of Psychiatry. 2003. Vol. 17, N3. P. 133144.
99.Differences between endocrine surgeons and endocrinologists in the management of non-toxic multinodular goitre / M. C. Bhagat, S. S. Dhaliwal, Bonnema S. J. [et al.] // British Journal of Surgery. 2003. Vol. 90, N 9. P. 11031112
100. Differential expression of Fas system apoptotic molecules in peripheral lymphocytes from patients with Graves’ disease and Hashimoto’s thyroiditis / S. Fountoulakis, G. Vartholomatos, N. Kolaitis [et al.] // Eur. J. Endocrinol. 2008. Vol. 158, N 6. P. 853859.
101. Duntas L. H. Environmental factors and autoimmune thyroiditis / L. H. Duntas // Nat. Clin. Pract. Endocrinol. Metab. 2008. Vol. 4, N 8. P. 454460.
102. Duntas L. H. Lipoprotein(a) and apolipoprotein(a) isoform size in thyroid disease: the quest for the golden fleece / L. H. Duntas // Thyroid. 2003. Vol. 13. P. 345346.
103. Effects of Prophylactic Thyroid Hormone Replacement in Euthyroid Hashimoto’s Thyroiditis / D. Yazgan, U. Kerimoglu, H. Okur [et al.] // Endocrine Journal. 2005. Vol. 52, N 3. P. 337343.
104. Elevated regional lipolysis in hyperthyroidism / A. L. Riis, C. H. Gravholt, C. B. Djurhuus [et al.] // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2002. Vol. 87, N 10. P. 47474753.
105. Expression of the proliferation-inducing ligand in the peripheral blood of patients with autoimmune disease / Fu-Jian-Fang [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. 2002. Vol. 98. P. 456459.
106. Fadeyev V. Prevalence of thyroid disorders in pregnant women with mild iodine deficiency / V. Fadeyev, S. Lesnikova, G. Melnichenko // Gynecological Endocrinology. 2003. Vol. 17. P. 413418.
107. Fine-needle aspiration biopsy of the thyroid in an area of endemic goitre: influence of restored sufficient iodine supplementation on the clinical significance of cytological results / D. Slowinska-Klencka, M. Klencki, S. Sporny, A. Lewinski // Eur. J. Endocrinol. 2002. Vol. 146, N 1. P. 1926.
108. Goitrous Hashimoto’s thyroiditis presenting as obstructive sleep apnea / J. A. Eloy, S. Omerhodzic, P. M. Som, E. M. Genden // Thyroid. 2007. Vol.17, N7. P. 691692.
109. Hashimoto’s encephalopathy / S. Taylor, G. Tudor-Williams, M. Garalda, N. Martinez-Alier // The Lancet 2003. Vol.361, Issue9372. P. 19121913.
110. Health status in patients with sub-clinical hypothyroidism / S. Razvi, L. E. Ingoe, C. V. McMillan, J. U. Weaver // European Journal of Endocrinology. 2005. Vol. 152, N 5. P. 713717.
111. Health-related quality of life in patients with thyroid disorders / G. P. Bianchi, V. Zaccheroni, E. Solaroli [et al.] // Quality of Life Research. 2004. Vol.13, N 1. P. 4554.
112. Hemithyroidectomy on principle in cases of unclear fine nedlle biopsy and frozen section findings / J. Jonas, S. Blaich, A. Nagel, R. Bähr // Zentrabl. Chir. 2001. Vol. 126, N 12. P. 964968.
113. Hepatic lipogenesis and cholesterol synthesis in hyperthyroid patients / A. Cachefo, P. Boucher, C. Vidon [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. 2001. Vol.86, N 11. P. 53535357.
114. High prevalence of suspicious cytology in thyroid nodules associated with positive thyroid autoantibodies / F. Boi, M. L. Lai, B. Marziani [et al.] // Eur. J. Endocrinol. 2005. Vol. 153, N 5. P. 637642.
115. High prevalence of thyroid autoimmunity and hypothyroidism in patients with psoriatic arthritis / A. Antonelli, A. Delle Sedie, P. Fallahi [et al.] // J. Rheumatol. 2006. Vol. 33, N 10. P. 20262028.
116. Hussain M. Total thyroidectomy: the procedure of choice for toxic goitre / M. Hussain, A. N. Hisham // Asian J. Surg. 2008. Vol. 31, N 2. P. 5962.
117. Idiopathic retroperitoneal fibrosis associated with Hashimoto’s thyroiditis: a long-term follow-up / T. Sanai, M. Hirakawa, M. Yokoyama [et al.] // Clin. Nephrol. 2006. Vol. 66, N 6. P. 476478.
118.