ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ПОЄДНАНОЮ КРАНІО-ФАЦІАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ : ДИАГНОСТИКА И ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С СОЧЕТАННОЙ Кранио-фациальные ТРАВМОЙ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ «ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ
імені академіка А.П. Ромоданова АМН України»

На правах рукопису

ЄВМІНОВ ДМИТРО В’ЯЧЕСЛАВОВИЧ

УДК 616.714+617.52]-001-06-07-089

ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ПОЄДНАНОЮ КРАНІО-ФАЦІАЛЬНОЮ ТРАВМОЮ
14.01.05 нейрохірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
ЦИМБАЛЮК ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ
доктор медичних наук,
професор, чл.-кор. АМН України

КИЇВ 2009

ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.....4
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ......13
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..43
2.1. Характеристика матеріалів дослідження....43
2.2. Характеристика методів обстеження хворих із ПКФТ.....49
2.2.1. Рентгенографія...49
2.2.2. Комп‘ютерна томографія та магнітно-резонансна томографія....54
2.2.3. Вимірювання внутрішньо-черепного тиску...56
2.3. Засоби статистичної обробки інформації..57
РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТИКА ПОЄДНАНОЇ КРАНІО-ФАЦІАЛЬНОЇ ТРАВМИ.....58
3.1. Характеристика клінічних, неврологічних та рентгенологічних даних у хворих із ПКФТ...........58
3.2. Достовірність клінічних, неврологічних та рентгенологічних даних у хворих із ПКФТ за результатами статистичних досліджень...........................84
РОЗДІЛ 4. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ПКФТ...97
4.1 Загальні заходи лікування хворих із ПКФТ....97
4.2. Оперативні заходи при лікуванні хворих із ПКФТ............................100
4.3. Результати диференційованого хірургічного лікування хворих із ПКФТ .................................................................................................................119
4.4. Ускладнення краніо-фаціальної травми...125
4.5. Статистичний аналіз результатів лікування.........................................127
4.6. Питання оптимізації надання медичної допомоги хворим із ПКФТ шляхом створення окремого стаціонару краніо-фаціальної хірургії........................138
ЗАКЛЮЧЕННЯ.....141
ВИСНОВКИ .......152
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........154
ДОДАТКИ.......................................156
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..171

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АМН Академія медичних наук
АТ артеріальний тиск
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров‘я
ВЧТ внутрішньо-черепний тиск
ДТП дорожньо-транспортна пригода
КМКЛ Київська міська клінічна лікарня
КТ комп‘ютерна томографія
МРТ магнітно-резонансна томографія
НМАПО Національна медична академія післядипломної освіти
ПКФТ поєднана краніо-фаціальна травма
ПХО первинна хірургічна обробка (рани)
CAK субарахноїдальний крововилив
сСАК спонтанний САК
ТМО тверда мозкова оболонка
тСАК травматичний САК
ЦВТ центральний венозний тиск
ЧЛД черепно-лицева ділянка
ЧЛТ черепно-лицева травма
ЧМТ черепно-мозкова травма
ШВЛ штучна вентиляція легень
ШКГ шкала ком Глазго

ВСТУП

Поєднана травма, а особливо поєднана краніо-фаціальна травма, являє собою важливу проблему сучасного травматизма. [1,2,3]
Діагностика та лікування травм голови, мозку та щелепно-лицевої ділянки продовжує залишатися актуальною проблемою екстреної медицини. За останні понад 10 років відбувся кількісний стрибок травматизму серед населення України та країн бувшого СРСР. Дані досліджень багатьох авторів [2,3,7,8,10,11], пояснюють це декількома причинами:
1. Зміна соціальних умов життя розшарування доходів населення, збільшення кількості безробітних та тимчасово працюючих, зростання вживання алкоголю в суспільстві.
2. Продовжується інтенсивний ріст крупних міст та урбанізація сіл, зростання кількості транспортних засобів, збільшення швидкості пересування на дорогах, нехтування елементарними правилами дорожнього руху.
3. Відбувається інтенсифікація праці на приватних підприємствах, частіше за все використовується некваліфікований труд на будівлях, працівники не знають, або внаслідок своєї недоосвіченості, не дотримуються правил техніки безпеки, працюють на висоті після зловживання алкоголю.
4. Значно виріс рівень кримінальної активності в містах, що безумовно впливає на збільшення травмованих побиті та покалічені, після тортур.
5. Посилене психологічне навантаження на людину людина не завжди може подолати життєві труднощі, а особливо це молодь, люди середнього віку, які знаходять вихід із складного становища шляхом самогубства.
Усі вище наведені фактори призвели до збільшення кількості травм взагалі і в тому числі краніо-фаціальної, що зумовило необхідність відокремлення цілої категорії травмованих хворих − із поєднаною краніо-фаціальною травмою, де має місце пошкодження мозку, склепіння й основи черепа, із поєднанням травми обличчя середньої та нижньої зон. [2, 7, 11]
За аналізом статистичних даних по Україні внаслідок дорожньо-транспортних пригод, травматизму, пов’язаного з ним, а також високої кількості ДТП внаслідок алкогольного сп’яніння, відмічається збільшення кількості постраждалих. Кількість людей, що загинула в дорожньо-транспортних пригодах у 1998 році становила 45696 загиблих, а в 2003 році вже 54607. [12] Зросла також кількість ДТП із травмами. Якщо у 1998 році було травмовано 36299 людей, то в 2003 було вже 42409 постраждалих. Ці дані свідчать про те, що кількість хворих, постраждалих внаслідок ДТП, неухильно зростає з кожним роком в нашій країні, що також веде до зростання кількості хворих із поєднаною травмою, в тому числі й із краніо-фаціальною. [13]
В Україні, як і в світі в цілому, щороку збільшується кількість хворих із ПКФТ, що зумовлено дійсним зростанням травматизму. Так, лише за два роки, за даними М.Є.Поліщука, в Україні в 1993 р. від наслідків механічної травми померло 19260 людей, а в 1994 р. − 26085 людей. Загальними причинами смерті були шок, крововтрата, ЧМТ, порушення дихання. ЧМТ це основна причина несприятливих наслідків у 60-70% випадків. Автор наголошує, що рівень надання допомоги невисокий як на догоспітальному, так і на госпітальному етапах. На 100 постраждалих у ДТП в Україні вмирає 13-14 людей, в Європі 3-4, в США 1,3-1,4. Дуже часто при ДТП черепно-мозкова травма поєднується із травмою лицевого скелету, що може призвести до порушення дихання, асфіксії, аспірації кров’ю. Важливими є результати своєчасної діагностики та лікування поєднаної краніо-фаціальної травми. [14,15]
Анатомічна цілісність мозкового та лицевого черепа створює умови для виникнення тяжких наслідків краніо-фаціальних ушкоджень. В.В. Лебедєв (1984) вказує, що нижня щелепа за рахунок скронево-нижньощелепного суглобу з’єднується із зовнішньою частиною основи черепа. Тому при ударі в нижню щелепу суглобова голівка пошкоджує основу середньої черепної ямки (кам’янистої частини скроневої кістки) та слуховий прохід, що може викликати порушення слуху, а також дисфункції слухового та лицевого нервів. [16]
Особливості архітектоніки лицевого скелету з однієї сторони створюють умови для запобігання травматичного впливу на головний мозок, а з іншої відіграють важливу роль в передачі механічної енергії на мозкові структури. Інтимними топографо-анатомічними взаємовідносинами лицевого та мозкового черепа можна пояснити такі серйозні ускладнення при травмі обличчя, як субдуральні гематоми, субарахноїдальний крововилив, що супроводжує забій головного мозку різного ступеню тяжкості, тромбози мозкових судин, травматичні аневризми, переломи шийних хребців, перелом основи черепа. [3,4,6,8 ] Це підтверджується також даними M. Hohlrieder, J. Hinterhoelzl, за якими серед 6649 випадків краніо-фаціальної травми за 7 років близько 10% пацієнтів із переломами краніо-фаціальної ділянки потребували невідкладного нейрохірургічного втручання внаслідок внутрішньо-черепного крововиливу. [17]
Пошкодження щелепно-лицевої ділянки при більшості випадків поєднаної травми у постраждалих не є домінуючими, але відіграють важливу роль у перебігу та наслідках травми. [6]
Клінічна симптоматика поєднаної травми залежить від тяжкості та характеру черепно-мозкової та щелепно-лицевої травми. При поєднанні тяжкої черепно-мозкової травми із щелепно-лицевою тяжкою або нетяжкою, в клінічній картині переважає неврологічна симптоматика, яка значно заважає провести діагностику ушкоджень щелепно-лицевої ділянки. А при наявності ознак навіть легкої щелепно-лицевої травми, як, наприклад, забої м‘яких тканин обличчя середньої та верхньої зони, у лікаря не має можливості достовірно оцінити неврологічний статус пацієнта, можливе порушення свідомості, перевірити та оцінити функцію черепних нервів, стан очних яблук, визначити, чи є ознаки ліквореї, чи немає. [18] Черепно-мозкова травма та щелепно-лицева можуть, таким чином, взаємно робити одна одну більш тяжкою. Внаслідок порушення свідомості, наявності психо-моторного збудження, що супроводжує травму мозку, не завжди є можливим проведення стандартного рентгенологічного обстеження в необхідних проекціях. Тому, окрім існуючих методів діагностики ступеню уражень у хворих із ПКФТ, етапності лікування, доцільно було б універсалізувати та відпрацювати єдиний алгоритм діагностики та лікування хворих із поєднаною ПКФТ на госпітальному етапі. Це створює умови для покращення результатів лікування, зменшення та профілактики ускладнень, уникнення можливих функціональних та косметичних дефектів краніо-фаціальної ділянки, що в подальшому буде значно підвищувати якість життя цих постраждалих. Важливими для повноцінної сучасної людини є також відновлення і збереження функціональних особливостей зон краніо-фаціальної ділянки, оскільки потребує уваги збереження зору, відсутність зорових розладів, профілактика можливих косметичних деформацій тощо. [19]
Зв‘язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дослідження виконано в період навчання в очній аспірантурі за спеціальністю нейрохірургія на базі ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України». Приймав участь в комплексній науково-дослідній роботі Розробити комбіновані методи лікування хворих з краніофаціальними пухлинами” за державним реєстраційним № 0107U001199 (2007-2008 рр.), в якій досліджував ефективність, доцільність та етапність застосування існуючих хірургічних втручань при краніо-фаціальній онкопатології.
Мета дослідження: покращення результатів лікування постраждалих із поєднаною краніо-фаціальною травмою (ПКФТ).
Завдання дослідження:
1.Визначити особливості клінічного перебігу поєднаної краніо-фаціальної травми в залежності від анатомо-фізіологічних особливостей ушкодження зон краніо-фаціальної ділянки.
2.Оцінити інформативність існуючих методів діагностики та підвищити їх ефективність для діагностики ушкоджень у хворих із ПКФТ.
3.Уточнити покази до хірургічного лікування хворих із поєднаною краніо-фаціальною травмою відповідно до клінічного стану.
4.Порівняти ефективність методики раннього проведення реконструктивних втручань в краніо-фаціальній ділянці із ефективністю загальноприйнятих методик при ПКФТ.
5.Розробити доцільно обумовлену послідовність діагностичних та лікувальних заходів із надання спеціалізованої медичної допомоги хворим із поєднаною краніо-фаціальною травмою.
6.Визначити медичні умови створення центру (відділення) для надання допомоги хворим із ПКФТ.
Об’єкт дослідження: постраждалі із поєднаною краніо-фаціальною травмою.
Предмет дослідження:
Особливості змін краніо-фаціальної ділянки при ПКФТ, методи діагностики, хірургічне лікування хворих із поєднаною краніо-фаціальною травмою.
Методи дослідження
Для всебічної оцінки морфо-функціональних та місцевих змін, та їхньої корекції, використовували наступні методи: загальне обстеження, неврологічне обстеження, рентгенівське обстеження, комп’ютерна томографія в аксіальному та коронарному режимах, магнітно-резонансна томографія, статистична обробка даних.
Вказане дослідження проведено на базі КМКЛ №17 Головного управління охорони здоров‘я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, відділення політравми, КМКЛ швидкої та медичної допомоги Головного управління охорони здоров‘я та медичного забезпечення Київської міської державної адміністрації, у відділенні нейрохірургії-І, та підрозділів ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України» (лабораторії клінічних досліджень та біохімії крові, відділення рентгенівських досліджень, кабінетах КТ та МРТ досліджень).
Наукова новизна
Обґрунтовані особливості краніо-фаціальної травми як окремого різновиду поєднаної травми.
Уточнено анатомічні особливості краніо-фаціальної ділянки та встановлено, що при ПКФТ виникає загроза формування ліквореї (7,3%), пневмоцефалії (14,5%), ушкодження черепно-мозкових нервів (5%), інфекційних ускладнень менінгіту та запалення вмісту орбіти (4%), зміщення та ушкодження очного яблука (7%), швидкої крововтрати (12%).
Встановлено, що у травмованих пацієнтів при ПКФТ існує маскування інтракраніальних геморагічних ускладнень (60%), недооцінка стану ушкодження лицевого скелету, в тому числі функціонального стану щелепного апарату, що веде до розвитку ускладнень (4%), в тому числі й запальних.
Виявлено, що рентгенографія у хворих із ПКФТ є малоінформативною і веде до діагностичних помилок у 60% обстежень, які було виявлено після КТ.
Визначено, що комп’ютерна томографія в аксіальному та коронарному режимах, із та без використання контрасту виступає основним методом для діагностики ПКФТ у відповідності до клінічного стану пацієнта.
Обґрунтована хірургічна тактика при ПКФТ в залежності від клінічного статусу першочергові втручання на краніальних чи фаціальних структурах при наявності відповідних невідкладних станів, потім проведення реконструктивно-відновних втручань в умовах багатопрофільного стаціонару.
Доведено, що оптимальними термінами щодо проведення та ефективності хірургічних втручань в краніо-фаціальній ділянці при ПКФТ є перші 72 години після травми хворого в умовах багатопрофільного стаціонару.
Визначена доцільність організації центру (відділення) в структурі багатопрофільної лікарні з надання допомоги хворим із краніо-фаціальною травмою в містах, де кількість мешканців перевищує за 2 мільйони.
Практичне значення отриманих результатів
Розроблені рекомендації про доповнення до сучасного діючого в нашій країні стандарту щодо діагностики та лікування хворих із ПКФТ.
Запропоновано алгоритм діагностики та етапного лікування хворих із ПКФТ.
Поліпшено ефективність комплексної діагностики та лікування хворих із поєднаною травмою черепа, головного мозку, лицевої ділянки.
Показана можливість застосування титанових мікропластин, сіток з мікрогвинтами як засобів вибору для проведення ранніх реконструктивних операцій при ПКФТ.
Розроблено практичні рекомендації для використання в роботі лікарів, які надають допомогу хворим із ПКФТ.
Застосована методика раннього хірургічного лікування хворих із ПКФТ дозволила зменшити на 50% загальний термін стаціонарного лікування пацієнтів із поєднаною краніо-фаціальною травмою із гарними косметичними результатами, відносно невеликою кількістю ускладнень.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну роботу відділення політравми КМКЛ №17.
Особистий внесок здобувача
Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Автором особисто проведено аналіз наукової літератури з проблеми діагностики та лікування хворих із краніо-фаціальною травмою, здійснено інформаційний пошук, сформульовано мету і основні завдання дослідження, виконано первинну обробку клінічних даних та аналіз одержаних результатів. Приймав участь в хірургічному лікуванні хворих із ПКФТ. Усі розділи дисертаційної роботи написано особисто здобувачем.
Науковим керівником доктором медичних наук, чл.-кор. АМН України, професором Цимбалюком В.І. скеровано напрямок наукового дослідження, сформовано його цілі та задачі.
Самостійно провів аналіз лікування 220 пацієнтів із ПКФТ, які знаходилися в КМКЛ №17, відділенні політравми та КМКЛ ШМД, відділенні нейрохірургії-І, та опанував необхідні методи обстеження та лікування. Статистична обробка результатів досліджень та висновки обговорювалися з науковим керівником.
Апробація результатів дисертації
Основні наукові положення та результати дослідження було висвітлено в доповідях, а саме: на Науково-практичній конференції, присвяченої 30-річчю кафедри торакальної хірургії та пульмонології та 30-річчю Київської міської лікарні №17 (Київ, листопад 2005 р.); доповідав на засіданні наукового товариства неврологів та нейрохірургів м.Києва (травень 2006 року); на 7-ому Конгресі Іспанського Товариства хірургії основи черепа, м.Доностія, (червень 2006 р.).
Публікації

За темою дисертації із результатами дослідження опубліковано 4 статті у фахових журналах, з них одна стаття оглядова.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В роботі представлено нове, теоретично обґрунтоване вирішення проблеми діагностики та лікування хворих із поєднаною краніо-фаціальною травмою на основі клінічного матеріалу, сучасних методів нейровізуалізації (КТ та МРТ), встановлені клініко-морфологічні особливості поєднаної черепно-мозкової та лицевої травми, а також розроблена раціональна хірургічна тактика при цій патології.
1. Травма фаціальної ділянки у 30% пацієнтів із ПКФТ маскує клінічні прояви інтракраніальної геморагічної патології та супроводжується розвитком назальної ліквореї (7,3%), пневмоцефалії (14,5%). В свою чергу, порушення свідомості заважає адекватно оцінити стан кісток лицевого черепа (30%), ушкодження нервів (5%), очного яблука (2%).
2. Переломи кісток носа та нижньої щелепи поєднуються із черепно-мозковою травмою середнього ступеня тяжкості (60%), а переломи середньої зони обличчя та назо-етмоїдо-орбітального комплексу із черепно-мозковою травмою тяжкого ступеня (40%).
3. Комп’ютерна томографія в аксіальному та коронарному режимах без та із застосуванням контрасту є основним та найбільш інформативним методом діагностики у хворих із ПКФТ, оскільки класична рентгенографія у 60% хворих із ПКФТ давала діагностичні помилки, які в подальшому виявлялись при КТ.
4. Першочерговість втручання при ПКФТ залежить від переважання тяжкості ушкодження фаціальної або краніальної ділянки; реконструктивно-відновні втручання бажано виконувати в перші 72 години після травми в залежності від клінічного стану.
5. Раннє оперативне лікування хворих із ПКФТ в гострому періоді, яке використовували в основній групі хворих, забезпечує достовірно кращі результати, ніж двохетапне лікування хворого спочатку в одному стаціонарі, а потім в іншому, що підтверджується скороченням загального терміну лікування вдвічі у хворих в основній групі, співвідношенням косметичних дефектів (1:10 у пацієнтів основної та контрольної груп), вдвічі меншою кількістю запальних ускладнень в основній групі, на 50% меншою кількістю функціональних дефектів, що не корегуються.
6. Розроблена послідовність діагностичних та лікувальних заходів із надання спеціалізованої медичної допомоги хворим із поєднаною краніо-фаціальною травмою полегшує процес прийняття рішення, при цьому клінічний стан хворого та дані від застосування сучасних діагностичних заходів (КТ та МРТ) виступають основою при виборі методу хірургічного лікування.
7. Для населених пунктів із кількістю мешканців більше 2 мільйонів є доцільним створення спеціалізованих центрів в структурі багатопрофільної лікарні для надання допомоги постраждалим із ПКФТ із ліжко-фондом від 20 ліжок та більше. Обов’язковим є цілодобове проведення КТ діагностики на сучасному обладнанні, наявність спеціалістів нейрохірурга, хірурга-стоматолога, щелепно-лицевого хірурга тощо.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Рощин Г. Г. Надання медичної допомоги постраждалим з політравмою на догоспітальному етапі / Рощін Г. Г. // Укр. наук.прак. центр медичної допомоги та медицини катастроф. ― К., 2003. ― 33 с.
2. Лимберг А. А. Специализированная помощь пострадавшим при сочетанной и множественной травме челюстнолицевой области / Лимберг А. А., Титова А. Т., Гальцева И. В. // Материалы междунар. конф. челюстнолицевых хирургов. ― СПб., 1994. ― С. 58.
3. Сочетанные и множественные повреждения челюстнолицевой области, особенности их клинического течения, лечения и реабилитации : метод. рекомендации / [Лукьяненко А. В.]. ― М., 1997. ― 40 с.
4. Науменко В. Г. Базальные субарахноидальные кровоизлияния : судебномедицинское исследование / В. Г. Науменко, И. Е. Панов. ― М. : Медицина, 1996. ― 126, [1] с.
5. Фаизов Т. Т. Сочетанная челюстномозговая травма : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук : специальность 14.00.21 «Соматология»: специальность 14.00.28 «Нейрохирургия» / Т. Т. Фаизов. ― М., 1998. ― 42 с.
6. Цыбуляк Г. Н. Лечение тяжелых и сочетанных повреждений : руководство для врачей / Г. Н. Цыбуляк. ― СПб. : Гиппократ, 1995. ― 432 с.
7. Шаргородский А. Г. Диагностика и лечение одновременных повреждений лица и головного мозга : метод. рекомендации / [Шаргородский А. Г., Юдельсон Я. Б., Родионов Н. Т]. ― Смоленск, 1980. ― 21 с.
8. Травмы головы и шеи : справочник для врачей / [авт. : Ф. В. Олешкевич, А. Ф. Олешкевич, И. И. Король и др. ; сост. Г. А. Шершень]. ― Минск : Беларусь, 1999. ― 255, [1] с.
9. Alpert B. Complications in Mandibular Fracture Treatment / B. Alpert // Problems in Plastic Reconstruc Surg. ― 1991. ― Vol. 1, N. 2. ― P. 253―289.
10. Kroon F. The Use of Miniplates in Mandibular Fractures / F. Kroon // J. CranioMaxilloFacial Surg. ― 1991. ― Vol. 19, N. 6. ― P. 235―282.
11. Manson P. Facial Trauma : Immediate and Delayed Fracture Repair / P. Manson // Contemporary Surg. ― 1992. ― Vol. 40. ― P. 33―67.
12. Столяров Г. С. Статистика охорони здоров‘я (підручник) // Столяров Г. С., Вороненко Ю. В., Голубчиков М. В. ― К. : Видво КНЕУ, 2002. ― 199 c.
13. Столяров Г. С. Здоров’я населення та діяльність галузі охорони здоров’я України в 2001―2005 роках (статистичноаналітичний довідник) // Столяров Г. С., Вороненко Ю. В., Голубчиков М. В. ― К. : Поліум, 2006. ― 199 с.
14. Полищук Н. Е. Лечебная тактика при сочетанной черепномозговой травме / Полищук Н. Е. // Первая конф. нейрохирургов Республики Крым, 5―6 июня 1995 г. : тезисы доп. ― Керчь, 1995. ― С. 46.
15. Поліщук М. Є. Хірургічна тактика при поєднаній черепномозковій травмі / М. Є. Поліщук // Травма. Анестезія та інтенсивна терапія : матеріали Пленума асоц. анестезіологів. ― ЛуганськЛуцьк, 1994. ― С. 132.
16. Лебедев В. В. Принципы неотложной нейрохирургии / В. В. Лебедев, Л. Д. Быковников Л. Д. // Журн. Вопр. нейрохирургии им. Н. Н. Бурденко. ― 1984. ― № 4. ― С. 3―7.
17. Hohlrieder M. Maxillofacial fractures masking traumatic intracranial hemorrhages / M. Hohlrieder, J. Hinterhoelzl // Int. J. Oral and Maxillofac. Surg. 2004. ― Vol. 33, N. 4. ― P. 389―395.
18. Hussain K. A comprehensive analysis of craniofacial trauma. Department of Emergency Medicine, St. Georges Hospital, London, United Kingdom / K. Hussain, D. B. Wijetunge // J. Trauma. ― 1994. ― Vol. 36, N. 1. ― P. 34―47.
19. Giuliani G. Management of complex craniofacial traumas. Maira G. U. O. di Chirurgia MaxilloFaciale, Azienda Ospedaliera di Terni, Italy / G. Giuliani // Rev Stomatol. Chir. Maxillofac. ― 1997. ― Vol. 98, Suppl. 1. ― P. 100―102.
20. Rohrich R. J. Evolving concepts of craniomaxillofacial fracture management / R. J. Rohrich, K. B. Shewmake // Clin. Plast. Surg. ― 1992. ― Vol. 19. ― P. 1―10.
21. Tessier P. Anatomical classification of facial, craniofacial and laterofacial clefts / P. Tessier // J. Maxillofac. Surg. ― 1976. ― Vol. 4. ― P. 69―92.
22. Lam L. K. Reconstruction after craniofacial trauma / L. K. Lam // J. Hong Kong Med. Assoc. ― 1994. ― Vol. 46, N. 4. ― P. 247―252.
23. Специализировання медицинская помощь пострадавшим с сочетанной черепнолицевой травмой в СанктПетербурге на базе Центра сочетанной черепнолицевой травмы Александровской городской многопрофильной больницы скорой помощи / Лимберг А. А. // Моск. общество нейрохирургов. Заседание 69. ― М. : Медицина, 2002. ― C. 119.
24. Чистякова В. Ф. Травмы лица и головного мозга / В. Ф. Чистякова. ― К. : Здоров‘я, 1977. ― 103 с. ― (Библиотека практ. врача).
25. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия челюстнолицевой области / Бернадский Ю. И. ― К. : Вища шк., 1985. ― 390 с.
26. Харитонов Д. Ю. Возрастные аспекты диагностики и лечения сочетанных краниофациальных повреждений : метод. рекомендации кафедры стоматологии детского возраста ВГМА им. Н. Н. Бурденко / [Д. Ю. Харитонов]. ― М., 1997. ― 40 с.
27. Тимофеев А. А. Руководство по челюстнолицевой хирургии и хирургической стоматологии / Тимофеев А. А. ― К. : Червона РутаТурс, 1998. ― Т. 2. ― 348 с.
28. Rauch S. D. Medial orbital blowout fracture with entrapment / S. D. Rauch // Arch. Otolaryngol. ― 1985. ― Vol. 111. ― P. 53―55.
29. Linnau K. F. Orbital apex injury : trauma at the junction between the face and the cranium / K. F. Linnau // Eur. J. Radiol. ― 2003. ― Vol. 48, N. 1. ― P. 5―16.
30. Greenberg J. Handbook of Head and Spine Trauma / J. Greenberg. ― New York : Marcel Deker Inc., 1993. ― P. 112―144.
31. McQuone M. Emergencies of the Head and Neck / M. McQuone. ― St. Louis : Mosby, 2000. ― 400 p.
32. Becker D. Textbook of Head Injuiry / D. Becker. ― Philadelphia : Saunders company, 1989. ― 318 p.
33. Пинелис И. С. Особенности неврологического и психологического статуса больных, нуждающихся в восстановительных операциях челюстнолицевой области / Пинелис И. С. // Материалы конф. «Стоматология», СанктПетербург, 26―30 мая 2003. ― СПб. : КИТ, 2003. ― С. 98.
34. Бернадский Ю. И. Травматология и восстановительная хирургия черепночелюстнолицевой области / Бернадский Ю. И. ― М. : Мед. литература, 1999. ― 456 с. : ил.
35. Лорина Л. В. Особенности клиники и диагностики сочетанной черепнолицевой травмы / Лорина Л. В., Стариков А. С. // Материалы конф. «Стоматология», СанктПетербург, 26―30 мая 2003. ― СПб. : КИТ, 2003. ― С. 98.
36. Fisher А. Relation of cerebral vasospasm to subarachnoid hemorrhage visualised by computerized tomographic scanning / A. Fisher, J. P. Kistler, J. M. Davis // Neurosurgery. ― 1980. ― Vol. 6. ― P. 1―9.
37. Gaetani P. Prognostic value of the amount of posttraumatic subarachnoid hemorrhage in a six months follow up period / P. Gaetani, F. Tancioni, F. Tartara // J. Neurol. Neurosurg. Psychiat. ― 1995. ― Vol. 59. P. 635―637.
38. Greene K. A. Impact of traumatic subarachnoid hemorrhage on outcome in nonpenetrating head injury. Part I : A proposed computerized tomography grading scale / K. A. Greene, F. F. Marciano, B. A. Johnson // J. Neurosurg. ― 1995. ― Vol. 83. ― P. 445―452.
39. Kakarieka A. Traumatic subarachnoid hemorrhage / A. Kakarieka. ― Berlin : SpringerVerlag, 1997. ― 218 p.
40. Kakarieka A. Clinical significance of the finding of subarachnoid blood on CT scan after head injury / A. Kakarieka, R. Braakman, E. H. Schakel // Acta Neurocir. ― 1994. ― Vol. 129. ― P. 1―5.
41. Lang D. A. Diffuse brain swelling after head injury : more often malignant in adults than children ? / D. A. Lang, G. M. Teasdale, P. Macpherson // J. Neurosurg. ― 1994. ― Vol. 80. ― P. 675―680.
42. Shigemori M. Clinical Significance of traumatic subarachnoid hemorrhage / M. Shigemori, T. Tokutomi, M. Hirohata // Neurol. Med. Chir. ― 1990. ― Vol. 30. ― P. 396―400.
43. Greene K. A. Impact of Traumatic Subarachnoid Hemorrhage on Outcome in Nonpenetrating Head Injury. Part IІ : Relationship to Clinical Course and Outcome Variables during Acute Hospitalization / K. A. Greene // J. TraumaInjury Infection & Critical Care. ― 1996. ― Vol. 41, N. 6. ― P. 964―971.
44. Наказ МОЗ України від 27.07.98, № 226. Тимчасові галузеві уніфіковані стандарти медичних технологій діагностичнолікувального процесу стаціонарної допомоги населенню в лікувальнопрофілактичних закладах України. ― «Медицинский вестник Украины». К., 1998 , №12. ― 8 с.
45. Сучасні принципи діагностики та лікування хворих із невідкладною нейрохірургічною патологією (черепномозкова травма) : (метод. рекомендації) / [авт. : Педаченко Є. Г., Гук А. П., Каджая Н. В. та ін.]. ― К., 2005. ― 47с.
46. Протоколи надання медичної допомоги хворим із черепномозковою травмою / [авт. кол. : Педаченко Є. Г., Морозов А. М., Могила В. В. та ін.]. ― К., 2006. ― 33, [1] с.
47. Шлыков А. А. Проникающие в черепномозговую полость огнестрельные ранения переднего парабазального отдела черепа / А. А. Шлыков // Тр. Инта нейрохирургии им. акад. Н. Н.Бурденко / под ред. В. Н. Шамова и др. ― М. : Изд-во АМН СССР, 1948. ― Т. 1. ― С. 259―285.
48. Sturla I. Anatomical and mechanical considerations of craniofacial fractures : an experimental study / I. Sturla, D. Absni, J. Buquet // J. Plast. Reconstr. Surg. ― 1990. ― Vol. 66. ― P. 815―820.
49. Бабчин И. С. Клиника проникающих ранений / И. С. Бабчин // Опыт советской медицины в Великой Отечественной войне 1941―1945 гг. ― М. : Медгиз, 1950. ― Т. 4. ― С. 340―362.
50. Смирнов Л. И. Патологическая анатомия и патогенез травматических заболеваний нервной системы / Л. И. Смирнов. ― М. : Издво АМН СССР, 1947. ― Ч. 1: Общая патологическая анатомия травматической болезни головного мозга. Сотрясение мозга. ― 135 с.
51. Бирючков Ю. В. Открытые фронтобазальные черепномозговые травмы / Ю. В. Бирючков. ― АлмаАта : Наука, 1987. ― 135 с. ― (Медицина. Теория и практика).
52. John W. Craniofacial trauma and cerebrospinal fluid leakage A retrospective clinical study / W. John, D. Clemenza // Int. J. Oral and Maxillofacial Surg. ― 2002. ― Vol. 34, N. 4. ― P. 385―390.
53. BuitragoTéllez C. H. A comprehensive classification of craniofacial fractures : postmortem and clinical studies with two and threedimensional computed tomography / C. H. BuitragoTéllez // Operative Techniques in Otolaryngology. Head and Neck Surgery. ― 2002. ― Vol. 9, N. 3. ― P. 125―131.
54. Donat T. L. Facial Fracture Classification According to Skeletal Support Mechanisms / T. L. Donat // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. ― 1998. ― Vol. 124. ― P. 1306―1314.
55. Еолчиян С. А. Опыт лечения больных с сочетанной черепнолицевой травмой / С. А. Еолчиян // Московское общество нейрохирургов. Заседание 69. ― М. : Медицина, 2002. ― C. 129.
56. Идрис М. И. Реконструктивная хирургия в лечении пострадавших с сочетанной черепнолицевой травмой при повреждении околоносовых пазух / М. И. Идрис, А. А. Лимберг // Материалы IV съезда общества пластических, реконструктивных и эстетических хирургов. ― М., 2006. ― 148 с.
57. Фрегатов И. Д. Методические аспекты панорамной зонографии в диагностике переломов костей верхней и средней зон лицевого черепа / И. Д. Фрегатов // Вестн. рентгенологии и радиологии. — 1991. — № 8. — С. 67—71.
58. Коссовой А. Л. Характеристика повреждений околоносовых пазух при переломах костей лицевого черепа по данным панорамной зонографии / А. Л. Коссовой, И. Д. Фрегатов // Вестн. рентгенологии и радиологии. — 1998. — № 4. — С. 74—79.
59. Горбунов А. А. Сравнительная оценка информативности традиционной рентгенографии и компьютерной томографии при повреждениях области глазницы / А. А. Горбунов // Вестн. рентгенологии и радиологии. — 2001. — № 6. — С. 58—62.
60. Haers P. E. Preoperative diagnosis of complex craniofacial syndromes / P. E. Haers // Mund Kiefer Gesichtschir. ― 1998. ― Vol. 2, Suppl. 1. ― S. 13―15.
61. Вакуленко В. И. Выбор тактики лечения больных с сочетанной черепночелюстнолицевой травмой / Вакуленко В. И., Лозенко П. А., Кузнєцов А. В. // Бюл. Укр. Асоц. нейрохірургів. ― 1998. ― № 5. ― [Матеріали ІІ з‘їзду нейрохірургів України, Одеса, 14―18 верес. 1998 р.]. ― С. 61―62.
62. Пєрєдков К. Я. Поєднана черепнолицева травма (особливості клініки, діагностики та лікування) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук : спец. 14.01.22 «Стоматология» ; 14.01.03 «Хирургия» / К. Я. Пєрєдков. ― К., 1993. ― 20 с.
63. Еолчиян C. А. Реконструктивные вмешательства при посттравматических деформациях и дефектах краниоорбитальной области / Еолчиян С. А. // Материалы заседания российского общества нейрохирургов № 69. ― М. : Медицина, 2002. ― С. 128.
64. HoffmannAxthelm W. The treatment of maxillofacial fractures and dislocations, in historical perspective / W. HoffmannAxthelm, E. Kruger, W. Schilli // Oral and maxillollofacial traumatology. ― Chicago : Quintessence Publishing, 1982. ― Vol. 1. ― P. 17.
65. Rowe N. L. The history of treatment of maxillofacial trauma / N. L. Rowe, R. Ann // Coll. Surg. Engl. ― 1971. ― Vol. 49. ― P. 329.
66. Blair V. P. Relation of the early care to the final outcome of major face wounds in war surgery / V. P. Blair // Milit. Surg. ― 1943. ― Vol. 92. ― P. 12―17.
67. Kelly J. F. Management of war injuries to the jaws and related structures / J. F. Kelly. ― Washington : US Government Printing Office, 1977. ― Vol. 4. ― P. 98―108.
68. Ivy R. H. Maxillofacial surgery / R. H. Ivy, J. D. Eby. ― Washington : US Government Printing Office, 1924. ― Vol II, Part 2. ― P. 56―62.
69. Hayes G. B. Maxillofacial surgery : histories of 146 selected cases of facial wounds treated at the American Ambulance / G. B. Hayes // J. Maxillofac. Surg. ― 1920. ― Vol. 112. ― P. 12―18.
70. Lothrop H. A. Fractures of the superior maxillary bone, caused by direct blows over the malar bone. A method for the treatment of such fractures / H. A. Lothrop // J. M. Reconstr. Plast. Surg. ― 1977. ― Vol. 6. ― P. 713―719.
71. Dingman R. O. Use of rubber bands in treatment of the fractures of bones of face and jaws / R. O. Dingman // J. Am. Dent. Assoc. ― 1939. ― Vol. 26. ― P. 173―183.
72. The dental treatment of maxillofacial injuries / W. K. Fry, P. R. Shepherd, A. C. McLeod, G. J. Parfitt. ― Oxford : Blackwell Scientific Publications, 1943. ― Vol. 98. ― P. 132―141.
73. Adams W. M. Internal wiring fixation of facial fractures / W. M. Adams // Surgery. ― 1942. ― Vol. 12. ― P. 523―540.
74. Midface fractures : advantages of immediate extended open reduction and bone grafting / P. N. Manson, W. A. Crawley, M. J. Yaremchuk [et al.] // Plast. Reconstr. Surg. ― 1985. ― Vol. 76. ― P. 1―10.
75. Gruss J. S. Complex maxillary fractures : role of buttress reconstruction and immediate bone grafts / J. S. Gruss, S. E. Mackinnon // Plast. Reconstr. Surg. ― 1986. ― Vol. 78. ― P. 9―22.
76. Cook M. W. Traumatic optic neuropathy. A meta-analysis / M. W. Cook // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. ― 1996. ― Vol. 142. ― P. 389―392.
77. Michael A. Surgical approaches in the management of facial trauma / A. Michael, M. Fritz // Operative Techniques in Otolaryngology. Head and Neck Surg. ― 1998. ― Vol. 8, N. 2. ― P. 125―131.
78. Заричанский В. А. Хирургическое лечение сочетанных повреждений головы и шеи : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора мед. наук : спец. 14.00.27 «Хирургия» / В. А. Заричанский. ― М., 2000. ― 43 с.
79. Mullins J. Complications of the transconjunctival approach. A review of 400 cases / J. Mullins, B. Holds // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. ― 1993. ― Vol. 123. ― P. 385―388.
80. Moe K. S. The Precaruncular Approach to the Medial Orbit / K. S. Moe // Arch. Facial Plast. Surg. ― 2003. ― Vol. 5. ― P. 483―487.
81. Moe K. S. The Precaruncular Approach to the Medial Orbit / K. S. Moe // J. CranioMaxillofac. Surg. ― 2001. ― Vol. 29, N. 2. ― P. 75―81.
82. Fechner F. P. Microvascular free flap reconstruction after craniofacial trauma / F. P. Fechner // Operative Techniques in Otolaryngology. Head and Neck Surg. ― 2003. ― Vol. 10, N. 3. ― P. 141―149.
83. Burns J. The zygomaticsp