ПРОГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ : Прогностические критерии ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ травматическими внутричерепными гематом В остром периоде черепно-мозговой травмы



  • Название:
  • ПРОГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ В ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ
  • Альтернативное название:
  • Прогностические критерии ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ травматическими внутричерепными гематом В остром периоде черепно-мозговой травмы
  • Кол-во страниц:
  • 154
  • ВУЗ:
  • ДУ «ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ім. акад. А.П. РОМОДАНОВА АМН УКРАЇНИ»
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
    ДУ «ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ім. акад. А.П. РОМОДАНОВА
    АМН УКРАЇНИ»

    На правах рукопису

    ЛИТВИНЕНКО аНДРІЙ ЛЕОНІДОВИЧ


    УДК: 616.831-001-003.215-001.35-037


    Прогностичні критерії хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом
    в гострому періоді черепно-мозкової травми

    14.01.05 — НЕЙРОХІРУРГІЯ

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук









    Науковий керівник
    Поліщук Микола Єфремович
    доктор медичних наук, професор,
    член-кореспондент АМН України






    К И Ї В — 2 0 0 9










    З м і с т


    Стор.




    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    5




    ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    7




    РОЗДІЛ 1:


    ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    14




    1.1


    Актуальність вивчення ефективності лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді черепно-мозкової травми . . . . . . . . . . . . . . .




    14




    1.2


    Сучасні підходи лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми, досягнення та перспективи. . . . . .




    15




    1.3


    Загальна характеристика основних прогностичних критеріїв та математичних моделей прогнозування результатів лікування, зокрема лікування із травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді черепно-мозкової травми. . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .






    22




    1.4


    Моніторинг внутрішньочерепного тиску серед хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді черепно-мозкової травми, методики та їх особливості, покази, досвід застосування. . . . . . . . . . . . . .





    29




    РОЗДІЛ 2:


    КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ, МЕТОДИ ЇХ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



    38




    2.1


    Клінічна характеристика хворих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    38




    2.2


    Методи дослідження і обстеження хворих . . . . . . . . . . . . . . .


    44




    2.3


    Методика лікування травматичних внутрішньочерепних гематом в гострому періоді черепно-мозкової травми . . . . . .



    51




    2.4


    Оцінка результатів лікування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    54




    РОЗДІЛ 3:


    ОСНОВНІ ПРОГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ОБОЛОНКОВИМИ ТРАВМАТИЧНИМИ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИМИ ГЕМАТОМАМИ. . . . . . . . . . .





    55




    3.1


    Попереднє визначення основних прогностичних критеріїв, що впливають на ефективність хірургічного лікування хворих із оболонковими травматичними внутрішньочерепними гематомами. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .





    55




    3.2


    Вплив основних прогностичних критеріїв на ефективність хірургічного лікування хворих залежно від виду оболонкових травматичних внутрішньочерепних гематом . .




    62




    РОЗДІЛ 4:


    ПРОГНОЗУВАННЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ.




    72




    4.1


    Визначення ступеня значущості основних прогностичних критеріїв хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .





    72




    4.2


    Визначення ступеня значущості основних прогностичних критеріїв хірургічного лікування ТВГ у гострому періоді ЧМТ (окрім вентрикулярного крововиливу, інтраопераційної артеріальної гіпотензії, нозокоміальної пневмонії). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .






    80




    РОЗДІЛ 5:


    ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ТРАВМАТИЧНИХ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ ГЕМАТОМ У ГОСТРОМУ ПЕРІОДІ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЇ ТРАВМИ . . . . . . . . . . . . .




    85




    5.1



    5.1.1.


    5.1.2.


    Ефективність хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми на фоні моніторингу внутрішньочерепного тиску. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
    Клінічна характеристика травматичних внутрішньочерепних гематом, котрим проводили моніторинг внутрішньочерепного тиску. . . . . . . . . . . . . . . . .
    Ефективність хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом на фоні моніторингу внутрішньочерепного тиску. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .





    85


    86


    94




    5.2


    Вдосконалення тактики лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми з урахуванням прогностичних даних. . . . .




    100




    АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ. . . . . . . . . . .


    108




    ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    122




    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    125




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


    127










    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

    абс. — абсолютні
    АТ — артеріальний тиск
    БОМП — без означеного місця проживання
    ВМГ — внутрішньомозкова гематома
    ВЧГ — внутрішньочерепна гематома
    ВООЗ — всесвітня організація охорони здоров’я
    ВЧТ — внутрішньочерепний тиск
    ВЧГ — внутрішньочерепна гіпертензія
    ВЧМТ — відкрита черепно-мозкова травма
    ГМ — головний мозок
    ГХ — гіпертонічна хвороба
    ГСГ — гострі субдуральні гематоми
    ГЕГ — гострі епідуральні гематоми
    ДТП — дорожньо-транспортна пригода
    ДТЧ — декомпресійна трепанація черепу
    ЕЕГ — електроенцефалограма
    ЗЧМТ — закрита черепно-мозкова травма
    ІТ — інтенсивна терапія
    КДС — компресійно-дислокаційний синдром
    КТ — комп’ютерна томографія
    КМКЛШМД — Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги
    КПТЧ — кістково-пластична трепанація черепу
    ЛП — люмбальна пункція
    ЛТ — люмбальний тиск
    МДГ — множинні двобічні гематоми
    мм.рт.ст. — міліметри ртутного стовпа
    МОГ — множинні однобічні гематоми
    МРТ — магніто-резонансна томографія
    ПЕГ — підгострі епідуральні гематоми
    ПСГ — підгострі субдуральні гематоми
    рис. — рисунок
    САТ — середній артеріальний тиск
    СГ — субдуральні гідроми
    ТВГ — травматичні внутрішньочерепні гематоми
    тис. — тисяча
    ТМО — тверда мозкова оболонка
    ЧМТ — черепно-мозкова травма
    ХСГ — хронічні субдуральні гематоми
    ШКГ — шкала ком Глазго
    ШКТ — шлунково-кишковий тракт
    ШОЕ — швидкість осідання еритроцитів
    ЦПТ — церебральний перфузійний тиск
    ЦСР — цереброспінальна рідина









    ВСТУП


    Актуальність теми
    ЧМТ — одна з найбільш актуальних проблем неврології та нейрохірургії. У різних регіонах України частота ЧМТ коливається від 2,3 до 6 (у середньому 4 4,2) на 1 тис. населення [53, 54, 55]. За рік в Україні від ЧМТ гине понад 11 тис. осіб, тобто смертність від ЧМТ становить 2,4 та 10 тис. населення на рік. У структурі померлих від ЧМТ 59 % померли на догоспітальному етапі і 41 % у стаціонарі (проти 30 % госпітальної летальності у розвинених країнах) [92].
    Загальні успіхи лікування хворих із ТВГ у гострому періоді ЧМТ на сучасному етапі розвитку медицини зумовлені впровадженням стандартизованих протоколів лікування. У той же час, у стандарти входять численні засоби діагностики та лікування (перш за усе, засоби нейромоніторингу, один із основних моніторинг ВЧТ), які через різні причини не впроваджені в клінічну практику нашої країни та немає вітчизняного досвіду застосування цих процедур. Тому надбання особистого досвіду застосування моніторингу ВЧТ, підтвердженого науковими дослідженнями, вкрай важливе для вітчизняної медицини.
    Прогнозування наслідків ТВГ у гострому періоді ЧМТ є важливим аспектом у комплексі діагностично-лікувальних процедур, тому що може значно поліпшити результати лікування. Однак, такий істотний розділ ЧМТ, як прогноз наслідків, хоча інтерес до нього й росте, розкритий явно недостатньо, часто фрагментарно, не одержав ще всебічного висвітлення. У вітчизняній та зарубіжній літературі проведені дослідження щодо виділення окремих прогностичних критеріїв, котрі впливають на наслідки ЧМТ, без оцінки їх комплексного впливу, що дозволить істотно поліпшити результати лікування, у разі урахування таких критеріїв [13, 53, 62, 129, 154, 167], та варіанти прогностичних математичних моделей часто не враховують усі прогностичні критерії, зокрема, критерії моніторингу ВЧТ [65]. Також залишається невирішеним питання значущості кожного із несприятливих факторів (прогностичних критеріїв), що у разі їх урахування та корекції має вирішальне значення для сортування потерпілих (особливо в умовах масового травматизму), для порівняння ефективності різних способів лікування й уніфікації критеріїв оцінки його результатів, для активної корекції лікувального процесу, для своєчасного попередження ускладнень і інвалідизації потерпілих, тощо.
    Тому виникає необхідність у проведенні системного аналізу основних несприятливих факторів (прогностичних критеріїв) з оцінкою їх впливу на клінічний перебіг основного захворювання, що є підґрунтям для прогнозування наслідків ТВГ у гострому періоді ЧМТ. Такий аналіз дозволить оптимізувати тактику лікування цих хворих на основі урахування основних прогностичних критеріїв для їх своєчасного попередження або корекції.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Дисертаційна робота виконана в рамках комплексної науково-дослідної теми кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України «Повторна черепно-мозкова травма (клініка, діагностика, лікування, прогнозування)» за № держреєстрації 0108U011271.
    Мета дослідження — покращання результатів лікування хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми на основі визначення прогностичних критеріїв та їх впровадження у лікувальну тактику.
    Завдання дослідження
    1. Визначити основні прогностичні критерії хірургічного лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами (доопераційні, інтраопераційні, післяопераційні) за даними стандартизованих методів дослідження та моніторингу ВЧТ у динаміці, що впливають на результати лікування даної категорії хворих.
    2. Диференціювати ступінь значущості основних прогностичних критеріїв відносно впливу на результати хірургічного лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами.
    3. Визначити прогноз хірургічного лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді ЧМТ, залежно від значущості та поєднання основних прогностичних критеріїв.
    4. Встановити ефективність лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді ЧМТ на фоні моніторингу внутрішньочерепного тиску за інтравентрикулярною методикою та визначити доцільність його використання.
    5. Вдосконалити тактику лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді ЧМТ з урахуванням прогностичних даних.
    Об’єкт дослідження — хворі із травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми.
    Предмет дослідження — прогностичні критерії хірургічного лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми.
    Методи дослідження
    Для оцінки характеру і динаміки процесу, ефективності лікування хворих використовувалися: клінічні (анамнез, клініко-неврологічне обстеження), лабораторні (визначення групи крові, резус-фактора; загальний аналіз крові і сечі; аналіз крові на вміст цукру, алкоголю; електроліти, загальний білок, визначення гематокриту, осмолярності плазми, SpO2, контроль зсідання крові), рентгенологічні (рентгенографія черепа в 2 проекціях), нейровізуалізуючі (КТ та/або МРТ головного мозку), моніторинг ВЧТ за інтравентрикулярною методикою з використанням системи з мембранним трансд’юсером (у 54 хворих), статистичні методи.
    Особлива увага приділялась клініко-неврологічному обстеженню, даним нейровізуалізуючих методів дослідження та моніторингу ВЧТ за інтравентрикулярною методикою з використанням системи з мембранним трансд’юсером.
    Дані клініко-неврологічного обстеження, нейровізуалізаційних методів дослідження та моніторингу ВЧТ за інтравентрикулярною методикою з використанням системи з мембранним трансд’юсером, оброблялися та обчислювалися за параметричними та непараметричними методами варіаційної статистики із застосуванням t-критерію Стьюдента-Фішера, Уілкоксона, критерію X2.
    Наукова новизна одержаних результатів
    Встановлено, що ефективність лікування хворих з ТВГ у гострому періоді ЧМТ залежить від виду гематом та наявності таких прогностичних критеріїв як: доопераційні — порушення свідомості з оцінкою по ШКГ в 8 балів та нижче; алкогольне сп’яніння під час отримання травми; вентрикулярний крововилив; зміщення серединних структур понад 1 см; об’єм гематом, що перевищує 100 см3; строки видалення ТВГ пізніше 3 годин з моменту виникнення клінічних проявів. Особливе значення мають інтра- та післяопераційний прогностичні критерії — артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск 90 мм рт.ст. і нижче) та нозокоміальна пневмонія, відповідно.
    Вперше встановлено, що прогноз лікування абсолютно несприятливий (летальність становила 96,8100%) у разі наявності одного з наступних прогностичних критеріїв: інтраопераційна артеріальна гіпотензія, нозокоміальна пневмонія, вентрикулярний крововилив або поєднання 5 доопераційних прогностичних критеріїв. Прогноз лікування відносно несприятливий (летальність — 76,9%) у разі поєднання 4 доопераційних прогностичних критеріїв, крім вентрикулярного крововиливу.
    Вперше доведено, що у разі моніторингу ВЧТ в динаміці та своєчасної його корекції, летальність серед даної категорії хворих знижується на 26,6%.
    Встановлено, що серед даної категорії хворих, за результатами моніторингу ВЧТ у динаміці, одним з прогностично несприятливих критеріїв є підвищення та утримання ВЧТ понад 15 мм рт.ст. на фоні його корекції, що призводить до смерті у 77,8100% випадків.
    Вперше розроблена оцінка різних прогностичних критеріїв (клініко-неврологічних, нейровізуалізаційних та даних моніторингу ВЧТ) у хворих з ТВГ у гострому періоді ЧМТ, що дозволило покращити результати лікування.
    Практичне значення отриманих результатів
    Встановлені найбільш значущі доопераційні, інтраопераційні та післяопераційні прогностичні критерії за даними стандартизованих методів дослідження та моніторингу внутрішньочерепного тиску, які суттєво впливають на результати лікування хворих із травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді ЧМТ.
    Вдосконалена тактика лікування даної категорії хворих визначає найбільший ступінь значущості описаних вище прогностичних критеріїв. Сумарна оцінка доопераційних прогностичних критеріїв дозволяє адекватно сортувати потерпілих (особливо в умовах масової травми), найшвидше визначати покази до негайного проведення диференційованого лікування, що призводить до зменшення летальності та рівня інвалідизації серед хворих, які вижили.
    Запропонована у дисертації тактика лікування хворих із ТВГ у гострому періоді ЧМТ впроваджена у Київській міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги; у Центральній міській клінічній лікарні м. Києва, обласних клінічних лікарнях м. Ужгорода, м. Луцька.
    Особистий внесок здобувача
    Дисертація є самостійним науковим дослідженням автора. Автором особисто проведено патентний пошук, огляд літератури, виконано планування досліджень, аналіз клінічних спостережень і медичної документації хворих, складено базу даних, здійснено статистичну обробку матеріалу, аналіз та інтерпретацію одержаних результатів, їх зіставлення з літературними даними. Загальний план роботи, висновки та практичні рекомендації на основі проведених досліджень сформульовані автором разом з науковим керівником. Усі наукові результати, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. Усі розділи дисертаційної роботи написані автором особисто.
    Апробація результатів дисертації
    Результати досліджень доповідалися на наступних конференціях, з'їздах і симпозіумах: науково-практичній конференції, присвяченій 100 річниці з дня заснування Київської станції швидкої медичної допомоги «Актуальні питання невідкладних станів» (м. Київ, 2627 червня 2002 р.), науковому симпозіумі КМАПО «Актуальні питання невідкладних станів та медицини катастроф» (м. Київ, 31 березня 1 квітня 2005 р.), міжнародному медико-фармацевтичному конгресі «Ліки та життя», (м. Київ, 2124 лютого 2006 р.), першому Національному конгресі «Інсульт та судинно-мозкові захворювання» (м. Київ, 1416 вересня 2006 р.), науково-практичній конференції молодих вчених НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України, присвяченій дню та фестивалю Науки «Науку молодих вчених медиків — в практику охорони здоров’я» (м. Київ, 17 травня 2007 р.), IV з’їзді нейрохірургів України (м. Дніпропетровськ, 2730 травня 2008 р.). Апробація дисертації відбулася на сумісному засіданні кафедри нейрохірургії та кафедри медицини невідкладних станів Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України разом з запрошеними співробітниками відділення нейротравми ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» 27.11.2008 р., протокол №11.
    Публікації
    За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць у профільних виданнях. Серед них статей: 5 у фахових журналах, 2 у збірниках наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика; тез: 1 за матеріалами міжнародного медико-фармацевтичного конгресу «Ліки та життя», 1 за матеріалами першого Національного конгресу «Інсульт та судинно-мозкові захворювання», 1 за матеріалами IV з’їзду нейрохірургів України.
    Обсяг і структура дисертації
    Робота викладена на 154 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 22 таблицями та 13 рисунками, складається із вступу, 5 розділів (огляду літератури, 4 розділів власних досліджень), аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Список використаних джерел нараховує 248 найменувань, з них 95 — кирилицею, 153 — латиницею.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    В роботі вперше наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової та практичної задачі — оптимізації тактики ведення хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми шляхом визначення основних прогностичних критеріїв, що впливають на результати лікування.
    1. Вагомим несприятливим фактором, який впливає на результати хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом, є їх вид. В ранні строки після операції найбільша летальність констатована при гострих субдуральних а також при множинних двобічних та однобічних гематомах (60,4%). Більше, ніж у половини хворих, які вижили, відзначене хороше відновлення, у другої частини — помірна або глибока інвалідизація.
    2. Найбільш значущими для прогнозу післяопераційного перебігу у хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми є наступні критерії: доопераційні — порушення свідомості 8 та нижче балів за ШКГ, алкогольне сп’яніння під час отримання травми, зміщення серединних структур понад 1 см, об’єм гематом понад 100 см3, вентрикулярний крововилив, строки видалення травматичних внутрішньочерепних гематом через 3 години і більше з моменту появи клінічних проявів; інтраопераційний — артеріальна гіпотензія; післяопераційні — підвищення та утримання ВЧТ понад 15 мм рт.ст. на фоні його корекції, нозокоміальна пневмонія.
    3. Найбільш вагомими прогностичними критеріями хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми є вентрикулярний крововилив, інтраопераційна артеріальна гіпотензія, нозокоміальна пневмонія, за наявності яких летальність становила 96,8100%. За відсутності цих показників у ранні строки після операції померли значно менше (21,8%) хворих.
    4. Ефективність лікування пацієнтів з травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді черепно-мозкової травми суттєво залежить від своєчасного контролю та корекції внутрішньочерепного тиску, який впливає на результати лікування цих хворих. Серед пацієнтів, котрим проводили моніторинг внутрішньочерепного тиску в динаміці та його постійну корекцію, порівняно з тими, яким моніторинг внутрішньочерепного тиску не проводили, вдалося значно поліпшити результати лікування та зменшити летальність: померли 30 (55,5%) проти 64 (82,1%) хворих відповідно (Р<0,001). Отже, летальність вдалося знизити на 26,6%.
    5. Рівень показників внутрішньочерепного тиску в динаміці та його постійна корекція впливають на результати лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми. Серед хворих, у котрих внутрішньочерепний тиск утримувався на рівні 1520 мм рт.ст. і більше та не піддавався корекції, летальність становила 77,8100%, тоді як серед пацієнтів, у яких внутрішньочерепний тиск утримувався на рівні до 15 мм рт.ст., померли до 40% хворих відповідно. Отже, утримання внутрішньочерепного тиску на рівні понад 15 мм рт.ст., що не піддається корекції, є одним з важливих прогностичних критеріїв хірургічного лікування травматичних внутрішньочерепних гематом.
    6. Надзвичайно важливим в прогнозуванні результатів лікування хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами в гострому періоді черепно-мозкової травми є поєднання прогностичних критеріїв. У разі одночасної наявності 5 і більше доопераційних прогностичних критеріїв, летальність становила 100%, за наявності 4 доопераційних прогностичних критеріїв (за винятком вентрикулярного крововиливу) — 76,9%.
    7. Тактика лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми повинна базуватись на чіткому алгоритмі дій, який оснований на врахуванні виду та кількості прогностичних критеріїв, а саме: негайному визначенні показань до видалення травматичних внутрішньочерепних гематом та проведенні хірургічного втручання до 3 годин з моменту появи клінічних симптомів, проведенні інтенсивної терапії для попередження артеріальної гіпотензії та високого неконтрольованого внутрішньочерепного тиску і нозокоміальної пневмонії. Це ті фактори, які можуть бути кореговані в процесі лікування хворих з травматичними внутрішньочерепними гематомами у гострому періоді черепно-мозкової травми, і мають суттєвий вплив на прогноз.







    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Вибір тактики лікування травматичних внутрішньочерепних гематом у гострому періоді черепно-мозкової травми, згідно протоколів надання медичної допомоги хворим з черепно-мозковою травмою, затверджених наказом МОЗ України №380 від 25.04.2006 р., необхідно здійснювати залежно від наявності та кількості прогностичних критеріїв.
    2. За наявності доопераційних прогностичних критеріїв (крім вентрикулярного крововиливу): порушення свідомості 8 і нижче балів за ШКГ, алкогольне сп’яніння під час отримання травми, зміщення серединних структур понад 1 см; об’єм гематом понад 100 см3 — особливо у разі визначення 34 з них, — негайно вирішувати питання про видалення травматичних внутрішньочерепних гематом до 3 годин з моменту виникнення клінічних проявів.
    3. Вживати заходи щодо попередження та/або корекції:
    а) Інтраопераційної артеріальної гіпотензії. Масивна швидка інфузія ізотонічних та гіпертонічних розчинів кристалоїдів, колоїдів в об’ємах, необхідних для підтримання нульового чи помірного позитивного балансу рідини, вазопресори;
    б) Підвищення внутрішньочерепного тиску понад 15 мм рт.ст. Помірна гіпервентиляція, аналгоседація, осмотично активні препарати, комбіновані високоосмолярні розчини (у тому числі на основі сорбітолу), петлеві діуретики. Важливість моніторингу внутрішньочерепного тиску в динаміці полягає у негайній та постійній корекції лікування. Суттєвим принципом є послідовність застосування засобів інтенсивної терапії: фракційне виведення ліквору з шлуночків мозку, збільшення агресивності терапії за відсутності ефекту (від помірної до глибокої гіпервентиляції, від помірної аналгоседації до барбітурової коми, збільшення дози маннітолу, вазопресори). Якщо перелічені компоненти не забезпечують зниження внутрішньочерепного тиску, проводять контрольну КТ для виключення наявності відстрочених гематом та вогнищ забою.
    в) Нозокоміальної пневмонії. Профілактика — попередження аспіраційного синдрому (надання підвищеного положення головному кінцю хворого, встановлення назогастрального зонду в разі констатації дисфагії, аспірація секрету з ротоглотки), призначення раннього збалансованого ентерального харчування; лікування — адекватна антибіотикотерапія (не менше, ніж двома антибіотиками широкого спектру дії), високочастотна об’ємна ШВЛ з використанням позитивного тиску у кінці видиху, симптоматична терапія.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Багненко С. Ф. Теоретические предпосылки и рациональные приемы прогнозирования течения и исходов шокогенных травм / С. Ф. Багненко, С. А. Селезнев, Ю.Б. Шапот // Интегральная оценка и прогнозирование в экстренной медицине : материалы научно-практической конференции, посвященной 70-летию со дня рождения проф. Ю.Н.Цибина. — Санкт-Петербург, 2001. — С. 1117.
    2. Владыка А.С. Организационно-лечебные аспекты помощи пострадавшим с изолированной и сочетанной черепно-мозговой травмой при дорожно-транспортных происшествиях / А. С. Владыка, А. П. Король // Бюл. УАН. 1998. № 5. С. 2021.
    3. Гальцева И. В. Проблемы и перспективы определения тяжести травматического шока в клинике / И. В. Гальцева, Ю. Н. Цибин // Вопросы скорой медицинской помощи : респ. сб. научн. трудов. — Л.: ЛенНИИ СП им. И.И. Джанелидзе, 1981. — С. 4351.
    4. Глумчер Ф. С. Недостаточность функции внешнего дыхания у больных с черепно-мозговой травмой / Ф. С. Глумчер, А. И. Трещинский, С. А. Дубров // Сучасна концепція надання медичної допомоги: Перша всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю : Політравма. Збірник тез. К., 2002. С. 143.
    5. Гойко О.В. Практичне використання пакера STATISTICA для аналізу медико-біологічних даних : [навч. посібник] / О. В. Гойко. К. : Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, 2004. 76 с.
    6. Диагностические и прогностические возможности исследования электрического импеданса спинномозговой жидкости при черепно-мозговой травме / Н. Л. Юткина, Е. Б. Шадрин, Н. Е. Иванова [та ін.] // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р. : тези доп. К. : вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 48.
    7. Дзяк Л. А. Возрастные особенности обмена биогенных аминов при тяжелой черепно-мозговой травме / Л. А. Дзяк, О. А. Зозуля // Укр. нейрохір. журн. 2002. № 1. С. 2328.
    8. Дзяк Л. А. Вариант математической модели прогноза исхода тяжелой черепно-мозговой травмы / Л. А. Дзяк, О. А. Зозуля // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р. : тези доп. К. : вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 45.
    9. Доказательная нейротравматология / [Потапов А. А., Лихтерман Л. Б., Зельман В. Л. и др.] ; под. ред. А. А. Потапова, Л. Б. Лихтермана. М. : НИИ нейрохирургии им. Н.Н. Бурденко РАМН, 2003. 517 с.
    10.Єльський В. М. Концепція травматичної хвороби на сучасному етапі й aспекти прогнозування її результатів / В. М. Єльський, В. Г. Климовицький, В. М. Пастернак // Арх. клін. експ. мед.— 2003.— Т.12, № 1.— С. 8792.
    11. Завгородний В. Л. Алгоритмы интенсивной терапии при заболеваниях и травмах мозга / Завгородний В. Л., Налапко Ю. И., Мамчур С. Ю. ; под ред. И. П. Шлапака. Луганськ : Янтар, 2002. 144 с.
    12.Задачи и методы прогнозирования исходов у пострадавших с тяжелой травмой / Н. Н. Егурнов, Э. В. Пашковский, А. Н. Лапин [и др.] // Особенности патогенеза и терапии шока при травмах различной локализации : симпозиум : тезисы докл. — Л., 1977. — С. 9294.
    13.Зайцев И. А. Современные представления о патогенезе внутричерепной гипертензии и значимости мониторинга внутричерепного давления / И. А. Зайцев, Е. А. Чебалина // Травма. 2002. Т. 3, № 1. С. 107111.
    14.Зозуля Ю. А. Антибактериальная терапия нозокомиальных инфекций в нейрохирургии с позиций доказательной медицины / Ю. А. Зозуля, В. И. Цымбалюк, И. П. Ткачик // Укр. нейрохир. журн. 2008. № 2. С. 1622.
    15.Іванюшко О. В. Клініко-біохімічне обгрунтування використання реосорбілакту при черепно-мозковій травмі, поєднаній з переломами кісток кінцівок / О. В. Іванюшко // Укр. нейрохир. журн. 2008. № 2. С. 6164.
    16.Избранные аспекты патогенеза и лечения травматической болезни / [В. Н. Ельский, В. Г. Климовицкий, С. Е. Золотухин и др.]. — Донецк, ООО Лебедь”. — 2002. — 360 с.
    17.Інтраопераційний моніторинг внутрішньочерепного і церебрального перфузійного тиску у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою / Л. А. Дзяк, М. О. Зорін, А. Г. Сірко [и др.] // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 185.
    18.Информационные технологии в объективизации прогноза исходов травматических очаговых ушибов головного мозга / С. Я. Семисалов, Ю. Е. Лях, В. Г. Гурьянов [та ін.] // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р.: тези доп. К.: вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 44 45.
    19.Искуственные нейросети в оценке развития легкой черепно-мозговой травмы в крупном промышленном центре / А. М. Каралаш, Д. Ю. Сайко, С. А. Гладунов [та ін.] // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2005 р.: тези доп. К.: вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 43 44.
    20.Кассиль В. Л. Респираторная поддержка / Кассиль В. Л., Лескин Т. С., Выжигина М. А. М. : Медицина, 1997. 320 с.
    21.Касумов Р. Д. Тактика хирургического лечения тяжелой черепно-мозговой травмы / Р. Д. Касумов, Ж. С. Жанайдаров, В. Р. Касумов // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р.: тези доп. К.: вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 36.
    22.Качуровский И. С. Организация и перспективы развития нейротравматологической службы в г. Измаиле и Измаильском районе / И. С. Качуровский, А. И. Верба, В. П. Гончар // Бюл. УАН. 1998. № 5. С. 1718.
    23.Клименко Н. Б. Прогнозирование ранних исходов тяжелой черепно-мозговой травмы в зависимости от длительности неврологических синдромов и наличия осложнений / Н. Б. Клименко, Р. Д. Касумов, С. Г. Григорьев // Вестн. хир. — 2001.— №2. — С. 4649.
    24.Ковбасюк Б. П. Робота Житомирського обласного нейрохірургічного відділення в умовах реорганізації системи охорони здоров'я / Б. П. Ковбасюк, В. П. Гордійчук // Бюл. УАН. 1998. № 5. С. 1112.
    25.Кондратьев А. Н. Анестезия и интенсивная терапия травмы ЦНС / А. Н. Кондратьев, И. М. Ивченко. СПб. : Мед. изд-во, 2002. 128 с.
    26.Коновалов А. Н. Клиническое руководство по черепно-мозговой травме. Т.2 / Коновалов А. Н., Лихтерман Л. Б., Потапов А. А. — М. : "Антидор", 2001.— 674 с.
    27.Коновалов А. Н. Градации тяжести состояния пострадавших с черепно-мозговой травмой и унифицирование критериев для их определения / А. Н. Коновалов // Вопр. нейрохир. — 1982. — № 5. — C. 1116.
    28.Кореляція між показниками внутрішньочерепного тиску (ВЧТ) та визначенням стану свідомості за шкалою ком Глазго (ШКГ) у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою (ЧМТ) / Ф. С. Глумчер, С. О. Дубров, Ю. Л. Кучин [и др.] // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 186.
    29.Короткоручко А. А. Роль и место мониторинга ВЧД при черепно-мозговой травме / А. А. Короткоручко, Н. Е. Полищук // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р. : тези доп. К. : вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 43.
    30. Короткоручко А. А. Анестезия и интенсивная терапия в нейрохирургии / А. А. Короткоручко, Н. Е. Полищук. К. : Четверта хвиля, 2004. 526 с.
    31.Котляров В. Н. Зависимость летальных исходов при тяжелой черепно-мозговой травме с внутричерепными оболочечными гематомами от сроков госпитализации / В. Н. Котляров, В. А. Бобряков, Д. Н. Шишенков // Бюл. УАН. 1998. № 7. С. 3536.
    32.Крылов В. В. Интраоперационная динамика внутричерепного давления у больных с травматическими внутричерепными гематомами / В. В. Крылов, А. Р. Ситников // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р. : тези доп. К. : вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 72.
    33.Крылов В. В. Выбор трепанации в хирургии тяжелой черепно-мозговой травмы / В. В. Крылов, А. Э. Талыпов, Ю. В. Пурас // Журнал вопросы нейрохирургии им. Н. Н. Бурденко. 2007. № 1. С. 1116.
    34.Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. К. : Морион, 2001. 408 с.
    35.Лебедев В. В. Определение степени тяжести ушибов головного мезга / В. В. Лебедев // Вопр. Нейрохир. — 1982. — № 2. — C. 2329.
    36.Лисенко Б. П. Оцінка тяжкості політравми з прогнозуванням перебігу травматичної хвороби / Б. П.Лисенко, В. Д. Шейко // Ортопед. травматол. — 2000. — №1. — С. 3640.
    37.Мамадалиев А. М. Балльная оценка состояния больных при хирургическом лечении травматических сдавлений головного мозга / Мамадалиев А. М., Мамадалиев С. А., Шодиев А. Ш. [и др.] // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р.: тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 15 16.
    38.Мельниченко П. В. Лёгочные осложнения при тяжелой черепно-мозговой травме / П. В. Мельниченко, В. В. Могила, Ю. А. Воробьев // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р.: тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 16.
    39. Молчанов И. В. Принципы интенсивной терапии изолированной черепно-мозговой травмы / И. В. Молчанов // Анестезиология и реаниматология. 2002. № 3. С. 1217.
    40.Моніторинг внутрішньочерепного тиску у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою (огляд літератури та аналіз власних спостережень) / Л. А. Дзяк, М. О. Зорін, А. Г. Сірко [та ін.] // Укр. нейрохир. журн. 2008. № 1. С. 1722.
    41.Мониторинг изменений внутричерепного и церебрального перфузионного давления у пострадавших с тяжелой черепно-мозговой травмой / В. И. Черний, Г. А. Городник, А. М. Каралаш [и др.] // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р.: тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 183.
    42.Мониторинг изменений функционального состояния головного мозга в остром периоде черепно-мозговой травмы / Г. А. Городник, В. И. Черний, А. М. Каралаш [и др.] // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 186.
    43.Морозов А. Н. Динамика и прогноз при острой черепно-мозговой травме в Украине / А. Н. Морозов // Бюл. УАН. — 1999. — Вип. 1, № 8.— С. 5255.
    44.Морозов А. Н. Клинико-эпидемиологические особенности острой черепно-мозговой травмы и повышение эффективности специализированной помощи в Украине: автореф. дис. на соискание науч. степени докт. мед. наук: спец. 14.01.05 «нейрохирургия» / А. Н. Морозов. Киев, 1999. 29 с.
    45.Надання допомоги хворим із черепно-мозковою травмою у відділенні нейротравматології / С. В. Комарницький, В. І. Шрамко, В. І. Текучев [та ін.] // Бюл. УАН. 1998. № 5. С. 1819.
    46.Нейротравматология : Справочник. М. : ИПЦ «Вазар-Ферро», 1994. 410 с.
    47.Оджум С. Влияние времени наложения трахеостомии на исход лечения у больных с черепно-мозговой травмой, находящихся на длительной ИВЛ / Силванус Оджум, Ф. С. Глумчер, Л. П. Чепкий // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 190.
    48.Опанасець С. С. Динаміка зростання частоти важкої черепно-мозкової травми в Рівненській області / С. С. Опанасець, В. І. Черниш, С. С. Підлісний // Бюл. УАН. 1998. № 5. С. 18.
    49.Пашковский Э. В. Объективная оценка тяжести и прогнозирование исхода при травмах / Э. В. Пашковский, Г. Н. Цыбуляк // Вестн. хир. — 1989. — № 7. — С. 127132.
    50. Педаченко Г. А. Сочетанная черепно-мозговая травма. Догоспитальная помощь при черепно-мозговой травме / Г. А. Педаченко К. : Б.и., 1996. 31 с.
    51.Педаченко Е. Г. Множественные травматические внутричерепные гематомы. Клиника, диагностика и хирургическое лечение : автореф. дис. на соискание наук. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.05 «нейрохирургия» / Е. Г. Педаченко. — К., 1975. — 25 с.
    52. Педаченко Е. Г. Дифференцированное лечение при очаговых травматических внутричерепных повреждениях / Е. Г. Педаченко, В. О. Федирко. — К. : ООО Задруга”, 1997. 148 с.
    53.Педаченко Є. Г. Сучасні стандарти і організація лікувально-діагностичного процесу при черепно-мозковій травмі / Є. Г. Педаченко, А. М. Морозов // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 1999. № 1. С. 115120.
    54.Педаченко Є. Г. Сучасний стан та перспективи невідкладної нейрохірургічної допомоги в Україні / Є. Г. Педаченко, А. П. Гук, В. М. Ольхов // Травма. 2003. Т. 4, № 3. С. 243246.
    55.Педаченко Е. Г. Состояние и перспективы развития нейрохирургической помощи в Украине / Е. Г. Педаченко // Нейрохирургия. 2004. № 2. С. 35 36.
    56. Педаченко Є. Г. Невідкладна допомога при черепно-мозковій травмі в Україні / Є. Г. Педаченко // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 4.
    57.Первый опыт применения мониторинга ауторегуляции мозговых сосудов в остром периоде тяжелой черепно-мозговой травмы / А. В. Ошоров, И. А. Савин, А. С. Горячев [и др.] // Анестезиология и реаниматология. 2008. № 2. С. 6163.
    58.Первый опыт одновременного двустороннего мониторирования оксигенации и метаболизма головного мозга у больных с внутричерепными кровоизлияниями / С. С. Петриков, А. А. Солодов, Ю. В. Титова [и др.] // Анестезиология и реаниматология. 2008. № 2. С. 7374.
    59. Пилипенко М. М. Сучасні аспекти респіраторної підтримки при тяжкій черепно-мозковій травмі / М. М. Пилипенко, І. П. Шлапак, М. С. Лісянський // Біль, знеболювання та інтенсивна терапія. 2003. № 2. С. 3144.
    60.Площенко Ю. А. Опыт применения сорбилакта в комплексе интенсивной терапии у больных в остром периоде тяжелой черепно-мозговой травмы / Ю. А. Площенко, Э. Е. Хмельницкий // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р.: тези доп. К.: вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 42.
    61.Полищук Н. Е., Педаченко Г. А., Полищук Л. Л., Алкогольная интоксикация в клинике неотложной нейрохирургии и неврологии.— Киев, 2000. — 204 с.
    62.Полищук Н. Е. Унификация объема и диагностики медицинской помощи больным с черепно-мозговой травмой / Н. Е. Полищук, С. Ю. Расказов // Укр. нейрохірург. журн. — 2000. — № 7. — С. 7377.
    63.Полищук Н. Е. Принципы ведения больного в неотложной неврологии и нейрохирургии / Н. Е. Полищук, С. Ю. Расказов. — К. : Здоров’я, 1998. — 81 с.
    64.Прогнозирование вероятности возникновения осложнений в ранний постшоковый период травматической болезни // Общая и неотложная хирургия / С. Е. Золотухин, В. Н. Ельский, Ю. Я. Крюк [и др.] — Киев : Здоровье, 1987. — С. 112 117.
    65.Прогнозирование функциональных исходов хирургического лечения внутримозговых кровоизлияний в остром периоде черепно-мозговой травмы / С.Я. Семисалов, Ю.Е. Лях, В.С. Константинов [и др.] // Актуальні питання невідкладної нейрохірургії: матеріали конф. нейрохір. України, 21 23 вер. 2005 р. Укр. нейрохірург. журн. 2005. № 3. С. 18 19.
    66.Рагимов В. С. Патоморфологические изменения в легких у больных с тяжелыми черепно-мозговыми травмами // В. С. Рагимов, Ш. М. Мусаев, А. Б. Гасанов // Анестезиология и реаниматология. 2007. № 1. С. 5769.
    67.Раннее неполное парентеральное питание в остром периоде тяжелой черепно-мозовой травмы / В. А. Билошапка, В. И. Черний, Г. А. Городник [и др.] // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р.: тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 182.
    68.Ребковец И. И. Способ прогнозирования исхода тяжелой черепно-мозговой травмы на основании изменений функции гипоталамо-гипофизарно-тиреоидной системы / И. И. Ребковец, Г. А. Городник, В. И. Черний // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 22.
    69.Роль системно-воспалительного ответа и полиорганной недостаточности в исходах лечения больных с тяжелой черепно-мозговой травмой / Л. П. Чепкий, С. В. Минов, С. А. Андреев [и др.] // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 183.
    70.Рожок А. П. Вопросы оказания помощи при черепно-мозговой травме в сельских районах Николаевской области / А. П. Рожок // Бюл. УАН. 1998. № 5. С. 20.
    71.Сердюк А. М. Здоров'ю нації - державну увагу / А. М. Сердюк // Урядовий кур'єр. 1997. № 10 С. 5.
    72.Семисалов С. Я. Краткосрочный прогноз развития острой черепно-мозговой травмы у взрослого населения г. Донецка / С. Я. Семисалов, Т. В. Семенова // Укр. мед. альманах. 2000. Том 3, № 4. С. 184187.
    73.Сингаевская Г. И. Функции в Excel. Решение практических задач / Г. И. Сингаевская. М. : Издательский дом «Вильямс», 2005. С. 444518.
    74. Современные информационные технологии при черепно-мозговой травме : [монография] / Е. Г. Педаченко, С. Я. Семисалов, В. И. Агарков, А. М. Кардаш. Донецк : УкрНТЭК, 2001. 128 с.
    75.Современные представления о патогенезе закрытой черепно-мозговой травмы / [И. Г. Васильева, А. Н. Васильев, М. Р. Костюк и др.] ; под ред. Е. Г. Педаченко. К. : "Задруга", 1996. 282 с.
    76.Современные рекомендации по диагностике и лечению тяжелой черепно-мозговой травмы / А. А. Потапов, В. В. Крылов, Л. Б. Лихтерман [и др.] // Вопр. нейрохир. 2006. № 1. С. 38.
    77.Старченко А. А. Клиническая нейрореаниматология : руководство для врачей / А. А. Старченко. [2-е изд. доп.]. М. : «МЕДпресс», 2004. 944 c.
    78. Тяжелая черепно-мозговая травма, сопровождающаяся гипоксией и гипотензией у взрослых и детей // Неотложная хирургия детского возраста / А. А. Потапов, Э. И. Гайтур, Х. Мухамеджанов [и др.]. М. : Медицина, 1996. С. 125154.
    79.Хусанов Л. Э. Диагностика травматических внутричерепных гематом у больных в пожилом и старческом возрасте / Л. Э. Хусанов, Г. А. Алиходжаева, М. Ж. Мирзабаев // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 1213.
    80.Царенко С. В. Нейрореаниматология. Интенсивная терапия черепно-мозговой травмы / Царенко С. В. М. : Медицина, 2005. 352 с.
    81.Чепига Е. Л. Нейросетевое моделирование в прогнозировании исхода тяжелой черепно-мозговой травмы / Е. Л. Чепига // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р. : тези доп. К. : вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 45.
    82.Цымбалюк В. И. Экспериментальное моделирование черепно-мозговой травмы / В. И. Цымбалюк, О. В. Кочин // Укр. нейрохирург. журн. 2008. № 2. С. 1012.
    83.Чепига Е. Л. Прогнозирование исхода тяжелой черепно-мозговой травмы / Е. Л. Чепига, Г. А. Городник, С. Я. Семисалов // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 24.
    84.Чепкий Л. П. Эффекты, возможности и преимущества комплексного инфузионного препарата сорбилакт / Л. П. Чепкий, Р. В. Гавриш, Г. Е. Читаева // Укр. нейрохирург. журн. 2007. № 2. С. 410.
    85. Черепно-мозговая травма и общесоматическая патология / [Ромоданов А. П., Педаченко Г. А., Педаченко Е. Г., Полищук Н. Е.]. К. : Здоров'я, 1992. 152 с.
    86.Черепно-мозговая травма: прогноз течения и исходов / [Л. Б. Лихтерман, В. Н. Корниенко, А. А. Потапов и др.]. М. : Книга ЛТД, 1993. — 299 с : ил.
    87.Черепно-мозкова травма: сучасні принципи невідкладної допомоги : [Навчал. метод. посіб.] / Є. Г. Педаченко, І. П. Шлапак, А. П. Гук, М. М. Пилипенко. К. : ВАРТА, 2007. 310 с.
    88.Шамаев М. И. Доказательность значимости перелома костей черепа для экспертной оценки тяжести черепно-мозговой травмы / М. И. Шамаев, С. Я. Семисалов, А. В.Семенов // Укр. нейрохірург. журн. 2005. № 4. С. 4751.
    89.Шевага В. М. Особливості динаміки міжгормональних відношень при сприятливому перебігу важкої черепно-мозкової травми (ВЧМТ) / В. М. Шевага, А. М. Нетлюх, Р. Г. Романюк // Матеріали ІІІ з'їзду нейрохірургів України, 23 25 вер. 2003 р. : тези доп. К. : вид-во Інституту нейрохірургії ім. акад. Ромоданова АМН України, 2003. С. 49.
    90.Шевага В.М. Епідеміологія черепно-мозкової травми, поєднаної з алкогольною інтоксикацією, у м. Львові / В. М. Шевага, Л. Р. Чміль // Укр. нейрохірург. журн. 2006. № 4. С. 2731.
    91.Шевага В. М. Покази до хірургічного лікування забиття головного мозку середнього і тяжкого ступеню, фактори прогнозу / В. М. Шевага, А. М. Нетлюх, Р. М. Романюк // Матеріали ІV з'їзду нейрохірургів України, 27 30 трав. 2008 р. : тези доп. Дніпропетровськ, 2008. С. 24.
    92.Шлапак І. П. Епідеміологічне дослідження смертності від ЧМТ в Україні / І. П. Шлапак, В. Г. Бурчинський, М. М. Пилипенко // Укр. нейрохір. журн. 2005. № 3. С. 1416.
    93.Шлапак И. П. Вторичные системные нарушения при тяжелой черепно-мозговой травме, мониторинг внутричерепного давления, особенности анестезии и интенсивной терапии / И. П. Шлапак, М. Н. Пилипенко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2000. № 1. С. 5258.
    94.Шлапак І. П. Можливості та ілюзії при лікуванні тяжкої черепно-мозкової травми / І. П. Шлапак, М. Н. Пилипенко // Ліки та життя: міжнародний медико-фармацевтичний конгрес, 21 24 лют. 2006 р. : тези доп. К., 2006. С. 83.
    95.Шлапак И. П. Черепно-мозговая травма: клиникофизиологические и патобиохимические особенности, диагностика и неотложная помощь / И. П. Шлапак, М. Н. Пилипенко // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 1999. № 4. С. 4754.
    96.A clinical evaluation of the Codman MicroSensor for intracranial pressure monitoring / D. F. Signorini, A. Shad, I. R. Piper [et al.] // Br. J. Neurosurg. — 1998. — Vol. 12. — P. 223227.
    97. Adverse effects of prolonged hyperventilation in patients with severe head injury: a randomized clinical trial / J. P. Muizelaar, A. Marmarou, J. D. Ward [et al.] // J. Neurosurg. — 1991. — Vol. 75. — P. 731739.
    98.A follow-up analysis of factors associated with head-injury mortality after paramedic rapid sequence intubation / D. P. Davis, J. Stern, M. J. Sise [et al.] // Journal of Trauma. 2005. Vol. 59, № 2. P. 486490.
    99.Allen R. Intracranial pressure: a review of clinical problems, measurement techniques and monitoring methods / R. Allen // J. Med. Eng. Technol. 1986. Vol. 10. P. 299320.
    100. Andaluz N. Indications for endovascular therapy for refractory vasospasm after aneurismal subarachnoid hemorrhage: experience at the University of Cincinnati / N. Andaluz, T. A. Tomsick, J. M. Tew // Surg. Neurol. 2002. Vol. 58, № 2. P. 131138.
    101.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ ДИССЕРТАЦИИ

Малахова, Татьяна Николаевна Совершенствование механизма экологизации производственной сферы экономики на основе повышения инвестиционной привлекательности: на примере Саратовской области
Зиньковская, Виктория Юрьевна Совершенствование механизмов обеспечения продовольственной безопасности в условиях кризиса
Искандаров Хофиз Хакимович СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МОТИВАЦИОННОГО МЕХАНИЗМА КАДРОВОГО ОБЕСПЕЧЕНИЯ АГРАРНОГО СЕКТОРА ЭКОНОМИКИ (на материалах Республики Таджикистан)
Зудочкина Татьяна Александровна Совершенствование организационно-экономического механизма функционирования рынка зерна (на примере Саратовской области)
Валеева Сабира Валиулловна Совершенствование организационных форм управления инновационной активностью в сфере рекреации и туризма на региональном уровне