ДІАГНОСТИКА І ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ НЕЙРОКОМПРЕСІЙНИХ СИНДРОМІВ ПРИ СПОНДИЛОЛІСТЕЗІ ПОПЕРЕКОВОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА : ДИАГНОСТИКА И ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ нейрокомпрессионных СИНДРОМОВ ПРИ Спондилолистез ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ ІНСТИТУТ НЕЙРОХІРУРГІЇ ім. акад. А.П.РОМОДАНОВА
АМН УКРАЇНИ”

На правах рукопису

ВОЛОСЮК ЯРОСЛАВ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК: 616.833.59.7:616.721-001.7-07-089

ДІАГНОСТИКА І ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ НЕЙРОКОМПРЕСІЙНИХ СИНДРОМІВ ПРИ СПОНДИЛОЛІСТЕЗІ ПОПЕРЕКОВОГО
ВІДДІЛУ ХРЕБТА

14.01.05. - нейрохірургія
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівний:
СЛИНЬКО ЄВГЕНІЙ ІГОРОВИЧ
доктор медичних наук
провідний науковий співробітник

Київ 2009

ВМІСТ
стор.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ..........................................................................................4
ВСТУП.........................................................................................................................5
Глава 1. Огляд літератури.....................................................................................10
Глава 2. Характеристика власних спостережень та методик
дослідження...............................................................................................................21
Глава 3. Діагностика спондилолістезу поперекового відділу хребта............29
3.1. Клінічна діагностика спондилолістезу поперекового
відділу хребта..........29
3.2. Рентгенографічна діагностика спондилолістезу поперекового
відділу хребта........................................................................................................35
3.3. КТ, СКТ - діагностика спондилолістезу поперекового відділу хребта...40
3.4. МРТ діагностика спондилолістезу поперекового відділу хребта.....43
Глава 4. Хірургічне лікування спондилолістезу поперекового
відділу хребта..........................................................................................................51
4.1. Покази та протипокази до хірургічного лікування хворих
із спондилолістезом поперекового відділу хребта.....................................52
4.2. Методи хірургічного лікування спондилолістезу
поперекового відділу хребта.......................................................................55
Глава 5. Результати хірургічного лікування при
спондилолістезі поперекового відділу хребта............................................. 90
5.1. Найближчі результати хірургічного лікування спондилолістезу
поперекового відділу хребта.......................................................................90
5.2. Віддалені результати хірургічного лікування спондилолістезу
поперекового відділу хребта..........................................................................98
ЗАКЛЮЧЕННЯ.....................................................................................................111
ВИСНОВКИ............................................................................................................117
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................119
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ...................................................120
ДОДАТОК...............................................................................................................140

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МхД - міжхребцевий диск
ПВХ - поперековий відділ хребта
ДНС - дискогенні нейрокомпресійні синдроми
КТ - комп’ютерна томографія
МРТ - магнітно резонансна томографія
СКТ - спіральна комп’ютерна томографія
NLS - комп’ютерна нелінійна діагностика
ЕНМГ - електронейроміографія
ЕОП - електронно оптичний перетворювач
УЗД - ультразвукова діагностика
РLIF - задньо поперекова міжтілова фіксація
TLIF - бокова міжтілова фіксація
ALIF - передньо-поперекова міжтілова фіксація
TSF - транспедикулярна система фіксації

ВСТУП

Актуальність теми
Спондилолістез поперекового відділу хребта зустрічається в 5-7 % населення, при цьому у 74 % він є основною причиною хронічного болю в спині [14, 20, 26, 41]. Спондилолістез - це стан хребців, при якому верхній зміщується по відношенню до нижнього допереду або дозаду.
В Україні спондилогенні нейрокомпресійні синдроми, спричинені спондилолістезом поперекового відділу хребта, за розповсюдженістю займають чільне місце, поступаючись лише гострим респіраторним інфекціям [16]. За останні 10 років спостерігається збільшення хворих з спондилолістезом, що зумовлене також впливом економічних, соціальних, екологічних та інших чинників.
Спондилолістез поліетіологічне захворювання з великою кількість невирішeних питань, його лікуванням займаються різні спеціалісти: нейрохірурги, неврологи, ортопеди травматологи, мануальні терапевти та ін. Зміщення хребців і зміна структури ядра міжхребцевого диска спричиняють запуск каскаду патофізіологічних механізмів, що обумовлюють клінічні та неврологічні прояви захворювання [20, 32, 134, 194].
На сучасному етапі розвитку нейрохірургії в Україні розширюються показання до оперативного лікування спондилолістезу поперекового відділу хребта. У більшості випадків використовують задні та задньо-бокові доступи, що відображає традиційний підхід при цьому захворюванні. Однак, за даними нейровізуалізуючих методів дослідження, у більшості випадків компремуючий субстрат локалізується вентрально від дурального мішка. Тому ефективність, безпечність і доцільність використання передньо-бокових і комбінованих доступів у деяких випадках є незаперечною. Досвід виконання доступів при різних ступенях спондилолістезу поперекового відділу хребта має важливе значення при виборі хірургічної тактики в кожному окремому випадку з урахуванням всіх особливостей клінічної ситуації.
Відсутність єдиних підходів до лікування спондилолістезу поперекового відділу хребта свідчить про те, що ця проблема далека від свого вирішення, вона є актуальною та потребує детального вивчення, удосконалення існуючих та розробки нових декомпресивно-стабілізуючих методів втручання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана в рамках пошукової НДР ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України»: «Діагностика і хірургічне лікування нейрокомпресійних синдромів при спондилолістезі хребта» (20082009 рр.) за № держреєстрації 0109U003805.
Мета та завдання дослідження
Мета дослідження — покращення результатів хірургічного лікування спондилолістезу поперекового відділу хребта з неврологічними проявами на основі застосування необхідного обсягу сучасних діагностичних досліджень, вдосконалення існуючих і розробки нових науково обгрунтованих оперативних втручань при різних ступенях спондилолістезу поперекового відділу хребта.
Завдання дослідження:
1. Уточнити неврологічні прояви спондилолістезу поперекового відділу хребта в залежності від ступеня зміщення хребців.
2. Розробити діагностичний комплекс для визначення хірургічної тактики при лікуванні спондилолістезу поперекового відділу хребта з неврологічними проявами.
3. Вдосконалити існуючі та розробити нові методики хірургічного лікування: декомпресії невральних структур і фіксації хребців при спондилолістезі поперекового відділу хребта.
4. Розробити схему хірургічного лікування та визначити оптимальну оперативну тактику при спондилолістезі поперекового відділу хребта з неврологічними проявами.
5. Проаналізувати безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих з спондилолістезом поперекового відділу хребта ІIV ступеня.
Об’єкт дослідження — спондилолістез поперекового відділу хребта з неврологічними проявами.
Предмет дослідження — аналіз особливостей клінічного перебігу, діагностики та хірургічного лікування спондилолістезу поперекового відділу хребта.
Методи дослідження:
- клініко-неврологічний;
- рентгенографія хребта;
- комп’ютерна томографія (КТ);
- магнітно-резонансна томографія (МРТ);
- статистична обробка даних.
При виконанні дисертаційного дослідження дотримані принципи біоетики та біомедицини.
Наукова новизна отриманих результатів.
Уточнені дані про неврологічні прояви при компресії невральних структур при різному ступені спондилолістезу з урахуванням рівня ураження поперекового відділу хребта.
Розроблений діагностичний комплекс для визначення хірургічної тактики при лікуванні спондилолістезу поперекового відділу хребта різного ступеня з урахуванням рівня ураження, що супроводжується компресією невральних структур м’якотканинними та кістковими елементами.
Вдосконалені існуючі методики нейрохірургічної декомпресії невральних структур за рахунок фіксації хребта при спондилолістезі його поперекового відділу.
Вперше розроблено та впроваджено схему хірургічного лікування, що визначає оптимальну оперативну тактику при спондилолістезі хребта.
Оцінені безпосередні та віддалені результати хірургічного лікування хворих в залежності від характеру неврологічних проявів, рівня та ступеня ураження при спондилолістезі поперекового відділу хребта.

Практична новизна отриманих результатів полягає у розробці схеми хірургічного лікування спондилолістезу поперекового відділу хребта в залежності від ступеня та рівня ураження, складності та тривалості компресії невральних структур м’якотканинними та кістковими елементами.
Запропонований новий метод оцінки неврологічних проявів при спондилолістезі поперекового відділу хребта з урахуванням рівня та ступеня ураження дає можливість застосовувати диференційовані декомпресивно-стабілізуючі хірургічні втручання та покращити результати лікування хворих.
Основні положення і результати дисертаційного дослідження впроваджені в практичну роботу відділення патології хребта і спинного мозку ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», відділення ортопедії Київської міської клінічної лікарні №8, а також включені в курс лекцій і практичних занять кафедр нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України і Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.
Особистий вклад дисертанта
Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Разом з науковим керівником — д.мед.н. Слиньком Є.І. було визначено мету та завдання дослідження. Дисертантом особисто виконаний патентно-інформаційний пошук, проаналізована та систематизована вітчизняна і зарубіжна література за темою дослідження, проведений відбір хворих, проаналізований клінічний матеріал, проведені статистична обробка й узагальнення результатів дослідження.
Дисертант брав участь у обстеженні та виконанні хірургічних втручань у більшості хворих з спондилолістезом поперекового відділу хребта.
Усі розділи дисертаційної роботи написані автором особисто.
Апробація результатів дисертації.
Матеріли дисертаційного дослідження доповідалися на: IV з’їзді нейрохірургів Росії (Москва, 2006), конференції нейрохірургів України «Нові технології в нейрохірургії» (Ужгород, 2006), IV з’їзді нейрохірургів України (Дніпропетровськ, 2008).
Апробація дисертації відбулася на сумісному засіданні Вченої ради ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», кафедр нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України та Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України 20 березня 2009 р., протокол №13.
Публікації.
За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових друкованих робіт, в тому числі: 4 статті у фахових періодичних виданнях, рекомендованих ВАК України, та збірках наукових робіт, 3 патенти на винахід, 5 тез доповідей.
Структура та обсяг роботи.
Дисертація складається з вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, підсумку, висновків, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, додатку. Робота викладена на 146 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 29 рисунками, 33 таблицями. Список використаних літературних джерел містить 226 посилань, з них 63 — кирилицею, 163 — латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі викладено теоретичне узагальнення та нове вирішення задачі вибору оптимального методу нейрохірургічного лікування спондилолістезу поперекового відділу хребта з неврологічними проявами.
1. Неврологічні прояви мають безпосередній зв’язок зі ступенем і видом спондилолістезу. При спондилолістезі І ступеня однобічна радикулопатія переходить у двобічну, що супроводжується вираженою больовою симптоматикою. При ІІ ступені спондилолістезу відзначається прогресування радикулопатії, при ІІІІV ступені — спостерігається парапарез нижніх кінцівок, а при синдромі кінського хвоста — рефлекторні порушення, розлади функцій тазових органів. При істмічному та диспластичному спондилолістезі у всіх випадках період відновлення довший, ніж при дегенеративному.
2. Диференційоване застосування комплексу клініко-інструментальних методів діагностики: клініко-неврологічного огляду, рентгенографії, КТ, СКТ, МРТ дозволяє визначити ступінь спондилолістезу, а електронейроміографії — локалізацію та ступінь компресії нервових структур.
3. Розроблені абсолютні та відносні показання до оперативного втручання у хворих з спондилолістезом поперекового відділу хребта з урахуванням його ступеня та виду, зміщення хребців, неврологічної симптоматики та прогресуванням захворювання, які підвищують ефективність хірургічного лікування.
4. Хірургічна тактика залежить від виду та ступеня спондилолістезу, прогресування процесу. За наявності неврологічних проявів хірургічне втручання має бути спрямоване на декомпресію нервових структур, відновлення фізіологічного стану хребта та фіксацію зміщених хребців.
5. Проведений аналіз результатів хірургічного лікування хворих на спондилолістез поперекового відділу хребта свідчить, що при І ступені спондилолістезу достатньо провести декомпресію корінців; при ІІ ступені — доцільно виконати декомпресію нервово-судинних структур, дистракцію, редресацію та стабілізацію хребців; при ІІІ ступені — двобічну декомпресію, дистракцію і редресацію, стабілізацію (PLIF, TSF); при ІV ступені спондилолістезу ефективними є двобічна декомпресія, резекція верхнього краю нижнього зміщеного хребця, редресація та стабілізація (TSF).
6. Проведений аналіз безпосередніх і віддалених результатів хірургічного лікування в залежності від ступеня та виду спондилолістезу свідчить про значний регрес неврологічної симптоматики у оперованих хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою ранньої діагностики спондилолістезу поперекового відділу хребта всім хворим необхідно проводити неврологічний огляд, рентгенографію у двох проекціях (прямій і бічній), КТ і МРТ.
2. Хворим на спондилолістез IIV ступеня рекомендовано виконувати хірургічне втручання за неефективності консервативного лікування протягом 23 місяців.
3. Хірургічне лікування має включати повну, а у деяких випадках (спайкова хвороба) — часткову декомпресію нервово-судинних структур.
4. Рекомендується динамічне спостереження за хворим після хірургічного лікування спондилолістезу протягом 16 місяців, у подальшому — огляд спеціалістом 1 раз на рік впродовж 3 років з проведенням реабілітації.
5. Хворим з спондилолістезом поперекового відділу хребта після операції необхідне проведення контрольного рентгенографічного та МРТ-дослідження, динамічне спостереження невропатолога.

Список використаної літератури

1. Абальмасова Е.А. Сколиоз у детей и подростков и задний спондилодез: Дисс. ... докт. мед. наук. - М., 1965 -С.82.

2. Ахадов Т.А.. Панов В.О., Айхофф У. Магнитно-резонансная томография спинно­го мозга и позвоночника. - М., 2000. С. 747.

3. Боголепов Н.К. Нервные болезни. - М., 1956 С. 29.

4. Брехов А.К Малоинвазивная и эндоскопическая хирургия поясничного остеохондроза // Укр. журнал малоинваз. и эндоскоп, хирург. - 1999- Т. 3. - № 3. - С. 82.

5. Ветрилэ С. Т., Кулешов А. А. Хирургическое лечение спондилолистеза с использо­ванием транспедикулярных систем фиксации и других металлических конструк­ций // Материалы Конгресса травматологов-ортопедов России с международным участием «Новые имплантанты и технологии в травматологни и ортопедии». - Ярославль, 2-5 июня 1999. - С. 88- 89.

6. Ветрилэ С.Т, Основные направления в лечении больных с тяжелыми формами поясничного остеохондроза // Вертеб- рология - проблемы, поиски, решения. - М., 1998. - С. 88-90.

7. Волошин П.В., Тайцлин В.И., Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. М., 2005. С. 321-324.

8. Воронович И.Р.. Дулуб О.И., Николаев В. Н. Спондилолістез. - Минск, 1990. С. 46.

9. Вреден Р.Р. Спондилолиз и спондилолистез // Практическое руковод­ство по ортопедии. - Ленинград, 1936.-С. 185-192.

10. Глазырин Д.И., Мухачев В.А. Патогенетическое обоснование оперативных приемов для лечения спондилолистеза//Травматология и ортопедия. России. - 1994.-№3. С.74-78.

11.Глазырин Д.И. Оперативное лечение спондилолистеза с редукцией смещенного позвонка //Ортопед. травматол.- 1975.-№8. С. 88-91.

12.Грунтовский Г.Х. Первично-стабильный спондилодез эндопротезами из корундовой керамики у больных остеохондрозом поясничного отдела позвоночника // Остеохондроз позвоночника. М., 1992. С. 18-23.

13.Данчин А.Г. Особенности эндоскопической ассистирующей микрохирургической техники трипорталыюго удаления зад- небоковых грыж поясничных дисков // Укр. журн. малоинваз. и эндоскоп, хирург. - 1998. - Т. 2. - № 2. - С. 51-56.

14.Доценко В.В., Загородний Н.В., Новые малотравматичные способы оперативного лечения спондилолистеза // Спондилолистез М., 2005. С.82-124.

15. Доценко В.В. Объемная лазерная спондилолитография - новый метод исследования позвоночника // Материалы 13-ой научно-практической конференции SIСОТ. -13-25 мая 2002.-С. 42.

16.Доценко В.В., Шевелев И.Н., Загородний Н.В., Коновалов Н.А., Кошеварова О.В. Спондилолистез. Передние малотравматичные операции // Хирургия позвоночника. Россия. - 2004. - № 1. - С. 47-54.

17.Дьяченко В.А, Спондилолистез // Рентгендиагностика заболеваний костей и суставов. -М., 1958. - С. 171 -174.

18.Епифанов В.А., Епфанов А.В. Остеохондроз пояснично крестцового отдела позвоночника // Остеохондроз позвоночника, -М., 2004. С.175.

19.Епифанцев А.Г. Хирургическое лечение спондилолистеза с использованием имплантантов из пористого никелида титана: Автореф. Дис. ... канд. мед. наук. Кемерово, 1993. С. 13.

20. Зозуля Ю.А., Педаченко Е.Г., Слынько Е.И., Хирургическое вмешательства при дегенеративном спондилолистезе пояснично-крестцового отдела позвоночника // Хирургическое лечение нейрокомпресионных пояснично-крестцовых болевых синдромов К., 2006. С. 246-262.

21.Кахановиц Я, Вейола К, МаккулокДж. Ограниченная хирурги­ческая дискэктомия и микродискэктомия: клиническое сопоставление Матер. Советско-америк симп. - М., - 1992.-С 134-Н2.

22.Копанадзе Ю.Е. Оперативное лечение пролабированного межпозвоночного диска передним доступом: Дисс.. докт. мед. наук. -С 137.

23. Корж А.А. Костнопластическая фиксация позвоночника при тяжелых формах спондилолистеза // Ортоп. травмат. и протезир. - 1965. - № 4. - С. 40-43.

24. Корж А.А., Талышинский Р.Р., Хвисюк Н.И. Оперативные доступы к грудным и поясничным позвонкам, -М.:Медицина 1988. -С234.

25.Корж А.А., Хвисюк Н.И. О хирургическом лечении спондилолистеза // Ортопед. трвматол. -1968.-№10.-С.17-21.

26. Корнилов Н.В., Грязнухин Э.Г., Спондилолистез // Травматология и ортопедия, -Санкт-Петербург, -2008. С. 285-87.

27.Лавруков А.М., Бердюгин К.А. Лечение больных с задними смещениями пояснкчных позвонков // Материалы Конгресса травматологов-ортопелов России. Ярославль. 2-5 июня 1999. С.215-217.

28.Макаревич С.В. Спондилодез универсальным фиксатором грудного и поясничного отделов позвоночника. - Минск, 2001. С. 73.

29.Мачерет Є.Л., Довгий І.Л., Коркушко О.О., Хірургічне лікування // Остеохондроз - К., 2006. Т. 2. С. 291-293.

30.Миронов С.П., Ветрилэ С.Т., Кулешов А.А., Ветрилэ М.С. Тактика хирургического лечения спондилолистсза // Вестник травматологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова, - М., 2002. - № 3. - С. 3-12.

31.Миронов С.П., Котельников Г.П., Деструктивно дистрофические поражения суставов // Ортопедия национальное руководство, -М., 2008. С.440-455.

32.Миронов С.П., Котельников Г.П., Повреждения позвоночника: классификация, диагностика, лечение // Травматология национальное руководство, -М., 2008. С.536-562

33.Митбрейт И. М. Консолевидный передний спондилодез для лечения тяжелых форм спондилолистеза // Патология позвоночника. - Новосибирск, 1966. - С. 244-247.

34.Митбрейт И. М. Показания к оперативному лечению спондилолистеза // Лечение заболеваний и повреждений позвоночника. - Новосибирск, 1963. - С. 29-30.

35.Митбрейт И.М. Спондилолистез. -М.: Медгиз, 1978. С. 271.

36.Михайловский М.В., Фомичев Н.Г., Техника хирургических доступов // Хирургия деформаций позвоночника Новосибирск, -2002. С. 47-73.

37.Мусалатов X.А, Аганесов А. Г- Хирургическая реабилитация корешкового синдрома при остеохондрозе поясничного от­ дела позвоночника. - М.: Медицина, 1998. С. 83.

38. Михайлов М.К., Володина Г.И., Ларюкова Е.К. Дифференциальная диагностика заболеваний позвоночника. - Казань: Изд-во «ФЭН», 1993. С. 139.

39. Мовшович И.А., Шотемор Ш.Ш. К вопросу о нестабильности позвоночника (клас­сификация, диагностика) // Ортопед, травматол. -1979. -№ 5. - С.24-29.

40.Мовшович И.А. Оперативная ортопедия. -М.: Медицина, 1994. С.446.

41. Мухачев В.А. Тактика хирургического лечения диспластического спондилолистеза с позиций теории нормы и патологии в медицине // VII съезд травматологов-ортопедов России. - Новосибирск, 18-20 сентября 2002. С.206-207.

42. Никольский М.А. Недостатки задних и преимущества передних оперативных дос­тупов к телам поясничного отдела позвоночника // Патология позвоночника. - Но­восибирск, 1970. - С. 150-154.

43. Осна А.И. Дискэктомия со спондилодезом как радикальный метод хирургическо­го лечения поясничных остеохондрозов // Остеохондроз позвоночника. - Новокузнецк, 1972. -Часть 1. - С.131-144.

44. Процепко А.И., Алиев М.Д., Томский М.И. и др. Декомпрессивные и стабилизирую­щие операции при лечении больных с опухолями тел позвонков // Вестник травма­тологии и ортопедии им. Н.Н. Приорова. • 2000. - № I. - С. 22 -25.

45. Перльмуттер О.А. Травма позвоночника и спинного мозга. Нижний Новгород, 2000.

46.Полищук Н.Е., Слынько Е.И., А. Е. Косинов А.Е. и др. // Укр. журн. малоинваз. и эндоскоп. хирург. - 1998. - Т. 2. - № 2. - С. 57-64.

47.Поліщук М.Є., Корж Н.А., Фіщенко В.Я. Пошкодження хребта та спинного мозку К:”Книга плюс”, 2001. С. 152-167.

48. Радченко В.А. Оптимизация хирургической тактики и техники операций при дистрофических заболеваниях поясничного от­дела позвоночника: Автореф. дис. ... д-ра. мед. наук: 14.00.22 /ХНИИОТ им. проф. М. И. Ситенко. - Харьков, 1996. С. 44.

49.Рерих В.В., Гладков А.В., Денисова Л.А. Оперативное лечение спондилолистеза//VII съезд травматологов-ортопедов России. - Новосибирск, 8-20 сентября 2002. - С. 210.

50.Тагер И.Л., Мазо И.С. Рентгенодиагностика спондилолистеза. - М.: Медицина, 1968. С.122.

51.Триумфов А.В. Топическая диагностика заболеваний нервной системы. - Л., 1964. С.259.

52. Турнер Г.И. Спондилолистез, его сущность, клиническое проявление и значение в изменении статики тела // Вестник хирургии и погран. обл. - 1926. - С. 3-17.

53.Фищенко В.Я. Уровень и протяженность задненго спондилодеза при коррегирующих операциях на позвоночнике // Сколиоз: Наукове видання. Макіївка .- 2005.-С. 339 - 345.

54.Фокин В. А, Волна А. А. Биологический остеосинтез Status Praesens // Margo Anterior. - 1999- - № 1. - C. 1-2.

55.Хвисюк И.И. Нестабильность поясничного отдела позвоночника: Дисс. ... докт. мед. наук. - Харьков. - 1976. С. 472.

56.Цив’ян Я. Л. Хірургія хребта. — 2-е вид. — Новосибірск: Наука, 1993. — С. 93-97.

57.Цивьян Я.Л. Хирургия позвоночника. - М.: Медицина, 1966. С. 312.

58. Цивьян Я.Л. Оперативное лечение спондилолистеза // Патология позвоночника. -Новосибирск, 1966. - С. 238-242.

59.Чаклин В.Д. Жизнь, искания, встречи. -Екатеринбург, 2000. С. 260.

60.Чаклин В.Д. Новый метод операции на позвоночнике // Труды научно-исследова­тельских институтов Уральского областного отдела здравоохранения. - Свердловск, 1933. - Т. I.-С. 577-589.

61.Чаклин В.Д. Основы оперативной ортопедии и травматологии. - М.: Медгиз, 1964. -С.738.

62. Шустин В. А., Панюшкин А.И. Клиника и хирургическое лечение дискогенных пояснично-крестцовых радикуломиелоишемий. - Л.: Медицина, 1985. - С. 217.

63. Юмашев Г. С, Фурман А.Е. Остеохондроз позвоночника. - М.: Медицина, 1984, - С.376.

64.AbramovitzJN, Noil", SR. I umbar disc surgery: results of the prospec­ tive lumbar discectomy study of the Joint Section on Disorders of the Spine and Peripheral Nerves of the American Association of Neurological Surgeons and the Congress of Neurological Surgeons. Neumwrgery. 1991;2 9:301-308.

65.Adas SJ, Deyo RA, Keller RB, et al. The Main Lumbar Spine Study, Part II. 1-year outcomes of surgical and nonsurgical management of sciatica. Spine. 1996:21:1777-1786.

66.Ahmad S, Coker GT, Silver J, WujekJ. ADCON®-L is a potent and long acting inhibitor of surgical adhesions. J Invest Surg. 1992;5:247.

67.Ahmad S, Maier K, Hingson M, et al. ADCON®-L produces a long- lived inhibition of epidural fibrosis after laminectomy in the rat. Presented at the annual meeting of the American Association of Neurological Surgeons; April 9-14, 1994; San Diego, CA.

68.Ahmad S, Maier K, Hingson M, Wujck J, Coker GT. ADCON®-L produces a long-lived inhibition of epidural fibrosis after laminectomy in the rat. Presented at the Annual Meeting of the American Association of Neurological Surgeons; San Diego, CA, April 9-14, 1994.

69.Akeson R, Warren SL. PC12 adhesion and neurke forma­ tion on selected substrates are inhibited by some glycosammo- glycans and a fibronectin-derived tetrapeptide. Exp Cell Res 1986;162:347-62.

70.Alessi MC, Gaussem I, Juhan-Vague I, et al. The determi­ nation of functional plasminogen activator inhibitors (PAI) based on the inhibition of urokinase: PAI normal range and circadian variations in healthy donors; comparison with other methods. Fibrinolysis 1990;4:177-81.

71.Altman DG. Practical Statistics for Medical Research. 1st ed. London: Chapman Sc Hall, 1991.

72.Amundson G., Edwards C.C., Garfin S.R., (1991) Spondylolisthesis. Philadelphia:913-969.

73.Antoniades SP, Hammerburg KW, De Wald RL. Sacral sagittal configuration in spondylolisthesis. Spine. 2000; 25: 1085-1091.

74.Annertz M,Jonsson B, Stromqvist B, Holtas S. No relation­ ship between epidural fibrosis and sciatica in the lumbar post- discectomy syndrome: A study with contrast-enhanced mag­ netic resonance imaging in symptomatic and asymptomatic patients. Spine 1995;20:449-53.

75.Annertz M, Jonsson B, Stromqvist B, Holtas S. Serial MRI in the early postoperative period after lumbar discectomy. Neuroradiology 1995;37:177-82.

76.Argenson, C., Lovet, J., Cambas, P.M., Griffet, J., & Barraud, O. (1989). Osteosynthesis of thoraco-lumbar spine fractures with Cotrel-Dubousset instrumentation. Proceedings of the 5th Groupe Interna­tional Cotrel Dubousset (pp. 75-82). Montpellier, France: Sauramps Medical.

77. Barbera J, Gonzalez J, Esquerdo J, et al. Prophylaxis of the laminectomy membrane: An experimental study in dogs. J Neurosurg 1978;49:419-24.

78.Baumgartner JE, Weinstein PR, Dillon WP, Heath S. Patterns of postoperative Gadolinium enhancement in lumbar spine surgery. Abstract #1263, p 492, Scientific program, 59th Annual meeting of the AANS, New Orleans, April 20-25, 1991

79. Benoist M, Ficat C, Baraf P, CauchoixJ. Postoperative lumbar epiduroarachnoiditis. Diagnostic and therapeutic aspects. Spine. 1980; 5:432-436.

80.BenDebba M, Torgerson WS, Long DM. A simple procedure for assessing the impact of low back pain on activities of daily living. Presented at the Eighth World Congress on Pain; August 17-22, 1996; Vancouver, BC.

81.Boclen SC, Wiesel SW. The multiply operated low back patient. In: Rothman RH, Simeone FA, eds. The Spine. 3rd ed. Philadelphia: Saunders; 1992: 1899-1906.

82. Boot DA, Hughes SP. The prevention of adhesions after laminectomy: Adverse results of Zenoderm implantations into laminectomy sites in rabbits. Clin Orthop 1987;215:296-302.

83. Braun IF, Hoffman JC, David PC, Landman JA, Tindall GT. (1985) Contrast enhancement in CT differentiation between recurrent disc herniation and post operative scar: Prospective study. AJR 145:785-790.

84.Breger RK, Williams AL, Daniels DL, Czervionke LF, Mark LP, Haughton VM, Papke RA, Coffer M. (1989) Contrast enhance­ ment in spinal MR imaging. AJR 153(2):387-391.

85.Bundschuh CV, Modic MT, Ross JS, Masaryk TJ, Bohlman H. Epidural fibrosis and recurrent disk herniation in the lumbar spine: MR imaging assessment. AJNR Arn J Neuroradiol 1988; 9:169-78.

86.Bundschuh CV, Stein L, Slusser JH, Schinco FP, Ladaga LE, Dillon JD. Distinguishing between scar and recurrent herniated disk in postoperative patients: Value of contrast-enhanced CT and MR imaging. AJNR Am J Neuroradiol 1990;ll:949-58.

87.Burton CV. Causes of failure of surgery on the lumbar spine: Ten-year follow-up. Mt Sinai J Med 1991;58:183-7.

88.Burton CV, Kirkaldy-Willis WH, Yong-Hing K, Heithoff KB. Causes of failure of surgery on the lumbar spine. Clin Orthop. 1981; 157:191-199.

89. Burton CV, Kirkaldy-Willis WH, Yong-Hing K, et al. Causes of failure of surgery on the lumbar spine. Clin Orthop 1981^57:191-9.

90.Cabezudo JM, Lopez A, Bucci F. Symptomatic root com­ pression by a free fat transplant after herrnlammectomy. J Neu­ rosurg 1985;63:633-5.

91.Caspar W. A new surgical procedure for lumbar herniation caus­ ing less tissue damage throught a microsurgical approach //Advanches in Neurosurgery. - 1977. - Vol. 4. - P. 74-77.

92. Cauchoix J, Ficat C, Girard B. Repeat surgery after disc excision. Spine. 1978;3:256-259.

93.Chosa E., Totoribe K., Tajima N. A biomechanical study of lumbar spondilolysis based on a three-demensional finite element mothed // J.Orthop. Res.-2004.-V.22, № 1 P. 158-163.

94.Cooper RG, Mitchell WS, Illingworth KJ, Forbes WS, Gillespie JE, Jayson MI. The role of epidural fibrosis and de­ fective fibrinolysis in the persistence of postlaminectomy back pain. Spine 199'l;16:1044-8.

95.Cotrel, Y., Dubousset, J., & Guillaumat, M. (1988). New universal instru­mentation in spinal surgery, Clinical Orthopaedics and Related Research, 227, 10-23.

96.Cotrel, Y. (1992). Compact Cotrel-Dubousset instrumentation, Proceedings of the 8th international congress on CD instrumentation (pp. 111-130). Montpellier, France: Sauramps Medical.

97. Crandall D.G., Edwards C.C. (September 1994). A temporary iliak strut rod for treatment of degenerate lumbar scoliosis with lateral listhesis. Presented at the Scoliosis Researsh Sosiety annual meeting. Portland. OR.

98.Doillon CJ, Dunn MG, Bender E, et al. Collagen fiber formation in repair tissue: development of strength and toughness. Collagen Res Rel. 1985;5:481-492.

99.Ebelke, D.K., Jackson, R.P, Hess, W.F., & McManus A.C. (1992). CD pedicle instrumentation for improved burst fracture fixation and reduc­tion with in situ extension contouring of the rods. Proceedings of the 8th Groupe International Cotrel Dubousset (pp. 45-58). Montpellier, France: Saurarrms Medical.

100.Ebeling U, Reichenberg W, ReulenH-J. (1986) Results of micro- surgical lumbar discectomy. Review on 485 patients. Acta Neurochir (Wien) 81:45-52.

101. Edwards C.C., Connell J.R., (1992). The surgical reconstruction of degenerative lumbar stenosis end listesis. Spinal stenosis (pp.373-392). St.Louis: Mosby.

102. Edwards C.C., Rhyne A., (1990). Late treatmeatment of post-traumatic khiphosis. Seminar of Spine Surgery,2, 63-69.

103.Einhaus SL, Robertson JT, Curtis FC, et al. Reduction of peridural fibrosis after lumbar laminotomy and discectomy in dogs by a resorbable gel (ADCON-L®). Spine. 1997; 13:1440-1447.

104.Einhaus SL, Robertson JT, Wujek JR, Ahmad S. Reduction of peridural fibrosis after lumbar laminectomy and discectomy in dogs by a carbohydrate polymer gel (ADCON®-L). Presented at the Annual Meeting of the American Association of Neurological Surgeons; Boston. MA, April 24-29, 1993.

105.Eliding U, Reichenberg W, Reulen HJ. Results of microsurgical lum­ bar discectomy. Review on 485 patients. Ada Neurochir (Wiert). 1986; 81:45-52.

106.Fager CA, Freidberg SR. Analysis of failures and poor results of lum­ bar spine surgery. Spine. 1980;5:87-94.

107.Fiume D, Sherkat S, Callovini GM, Parzialc G, Gazzeri G. Treatment of the failed back surgery syndrome due to lumbo- sacral epidural fibrosis. Acta Neurochir Suppl 1995;64:116-8.

108.Fountain GD, Keegan AL, Jayson MI. Impaired fibrinolytic activity in defined chronic back pain syndromes. Spine 1987; 12:83-6.

109.Fritsch EW, Heise! J, Rupp S. The failed back surgery syn­ drome: Reasons, intraoperative findings, and long-term results: A report of 182 operative treatments. Spine 1996;21:626-33.

110.GoethemJW, van de Kelft li, Biltjes 1C, et al. MR1 after successful lumbar discectomy. Neu'roradiology. 1996;38(suppl):S90-S96.

111.Gillet, P., Meyer, R., Fatemi, F-, & Letnaire, R. (1991). Interet des osteosyntheses courtes avec fixations pediculaires dans le traitement des fractures instables du rachis dorso-lombaire: Elude biomecanique et resultats cliniques actuels. Acm Onhopaedica Belgica, 57 (Suppl. 1) 177-183.

112. Gill G, Scheck M, Kelley ET, Rodrigo JJ. Pedicle fat grafts for the pre­ vention of scar in low-back surgery. Spine. 1985; 10:662-667.

113. Gillet, P. (1992a). Preliminary results with the new CCD instrumentation for the lumbar and lumbosacral spine. Proceedings of the 8th Groupe International Cotrel Dubousset (pp. 161-166). Montpellier, France: Sauramps Medical.

114.Gillet, P. (1992). Usefullness of the DDT n*3 in trauma to prevent pedicular screw bending and loss of correction. Groupe International Cotrel Dubousset News, 3, 4.

115. Glickstein MF, Sussman SK. Time-dependent scar enhance­ ment in magnetic resonance imaging of the postoperative lum­ bar spine. Skeletal Radiol 1991;20:333-7.

116. Goffin J. Microdiscectomy for lumbar disc herniation. Clin N enrol Neurosurg. 1994;96:130-134.

117. Grane P, Tullberg T, Rydberg J, Lindgren L. Postoperative lumbar MR imaging with contrast enhancement: Comparison between symptomatic and asymptomatic patients. Acta Radiol 1996;37:366-72.

118.Gris JC, Schved JF, Fetigeas O, et al. Impact of smoking, physical training and weight reduction on FVII, PAI-1 and he- mostatic markers in sedentary men. Thromb Haemost 1990; 64:516-20.

119. Haland AK, Graver V, Ljunggren AE, et al. Fibrinolytic activity as a predictor of the outcome of prolapsed intervertebral lumbar disc surgery with reference to background vari­ables: Results of a prospective cohort study. Spine 1992;17: 1022-7.

120. Hanley E.N., Starr J.K. (1992). Functional burst fractures. Spine, 17, 551-557.

121. Levine A.M., Bosse M., et al.(1998). Bilateral facet dislocations in the thoracolumbar spine. Spine. 13. 630.

122. Levine A.M., Friedman C., Edwards C.C.(1990). The use of a short rod-sleeve contruct for fixation of thoracolumbar spine trauma. Orthopedic Transactions, 14, 264.

123.Hedtmann A. [The so-called post-discotomy syndrome-failure of intervertebral disk surgery] Z Orthop Ihre Grenzgeb. 1992; 130:456-466.

124.