ЛОКАЛЬНИЙ ВПЛИВ АПЛІКАЦІЇ ПРОГЕСТЕРОНУ НА РЕМІЄЛІНІЗАЦІЮ ЗОНИ ВХОДУ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА В ЕКСПЕРИМЕНТІ : Локальное воздействие АППЛИКАЦИИ прогестерона НА ремиелинизацию зону входят тройничного нерва В ЭКСПЕРИМЕНТЕ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
На правах рукопису
Чомоляк Юрій Юрійович
УДК 616.833.15-091.934-003.93-085:615.357.001.4

Локальний вплив аплікації прогестерону на ремієлінізацію зони входу трійчастого нерва в експерименті

14.01.05 нейрохірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Смоланка Володимир Іванович
д. мед. н., професор

Ужгород 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...... 4
ВСТУП....5
ОСНОВНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Діагностика та епідеміологія невралгії трійчастого нерва.... 12
1.2. Патогенез невралгії трійчастого нерва, як основа сучасного хірургічного лікування цього захворювання...... 14
1.3. Значення ремієлінізації для хірургічного лікування невралгії трійчастого нерва. Можливості впливу на відновлення мієлінової оболонки..... 22
1.4. Висновки..... 28
РОЗДІЛ 2. ЗАВДАННЯ, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.. 30
2.1. Обґрунтування вибору моделі токсичної демієлінізації за допомогою
броміду етидію........ 32
2.2. Обґрунтування вибору експериментальних тварин, які використані для власної моделі демієлінізації..... 43
2.3. Обґрунтування анестезії при проведенні власного експерименту 45
2.4. Хірургічний доступ до корінця трійчастого нерва..... 46
2.5. Обґрунтування утримання тварин, спостереження за ними, строків їх виведення з першого етапу експерименту...... 55
2.6. Повторна операція. Обґрунтування концентрації прогестерону, строків повторного втручання, доступу.... 57
2.7. Методика забору та обробки матеріалу для досліджень на світло­оптичному, електронномікроскопічному та імуногістохімічному рівнях............................................................................................................... 58
2.8. Очікувані результати морфологічного дослідження. 65
2.9. Статистичні методи обробки результатів дослідження.. .. 66
2.10. Висновки ................................................................................ 67
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ДЕМІЄЛІНІЗАЦІЯ ЗОНИ ВХОДУ КОРІНЦЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА
3.1. Модель сегментарної демієлінізації корінця трійчастого нерва....... 71
3.2. Результати експерименту.. 77
3.3. Порівняння результатів розрахунків та експерименту...... 91
3.4. Висновки. 93
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ. РЕМІЄЛІНІЗАЦІЯ ЗОНИ ВХОДУ КОРІНЦЯ ТРІЙЧАСТОГО НЕРВА ПІД ВПЛИВОМ АПЛІКАЦІЇ РОЗЧИНУ ПРОГЕСТЕРОНУ
4.1. Структурні особливості ремієлінізації у групі порівняння... 95
4.2. Структурні особливості ремієлінізації у дослідній групі.. 104
4.3. Висновки... .. 118
ВИСНОВКИ... 119
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ. 121

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГАМК гамааміномасляна кислота
ВЧК вузол чутливого корінця
ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота
ЕПР ендоплазматичний ретикулум
ЗЧЯ задня черепна ямка
ОДГ олігодендрогліоцит
РНК рибонуклеїнова кислота
ТМО тверда мозкова оболона

ВСТУП

Актуальність теми

Лікування невралгії трійчастого нерва є ак­туаль­ною медичною проблемою. За даними різних досліджень в країнах Єв­ро­союзу щорічно виявляється від 4 до 27 нових випадків цього за­хво­рювання на 100 тис. населення [1, 2]. Виражений больовий синдром у пацієнтів з невралгією трійчастого нерва, опи­саний більш ніж 300 років тому Bausch J. L., нерідко зали­ша­є­ть­ся стійким до сучасних ме­дикаментів. З розвитком мініінвазивних тех­но­логій своє місце в лікуванні цього захворювання зайняли хірургічні методи [3]. Так, метод вибору хірургічного лікування даного захворювання мікроваскулярна деком­пресія трій­частого нерва забезпечує відмінні результати протягом пер­шого тижня після втру­чання у 82% пацієнтів. Проте, через 10 років від­сут­ність больового синдрому без додаткового медикаментозного лікування спо­стерігається лише у 63,5% оперованих [4]. Підвищення ефективності хірургічних втручань при невралгії трій­частого нерва можливе завдяки розвитку знань про патогенез цього захво­рювання.
За допомогою досліджень останніх років встановлено, що одним з основних чинників розвитку невралгії трійчастого нерва є локальна демієлінізація, яка виникає в корінці трійчастого нерва під впливом стиснення судиною [5, 6, 7]. При цьому ектопічна генерація нервових імпульсів та перехід останніх між близько розташованими демієлінізованими нервовими волокнами вважаються безпосередніми причинами захворювання [8].
Роль ремієлінізації при невралгії трійчастого нерва залишається не­з’я­сованою. Існує припущення, що рідкісні випадки спонтанного видужання па­цієнтів з цим захворюванням пов’язані саме з повноцінним відновленням міє­лінової оболонки трійчастого нерва [6], тоді як недостатня ремієлінізація роз­глядається деякими авторами, як основна причина рецидивів захворювання після хірургічних втручань [9]. Відповідно до цього, пошук засобів для пов­ноцінного відновлення мієлінової оболонки нервових волокон є пріоритетним напрямком су­часних досліджень. Проведені наприкінці ХХ століття до­слі­дження ремієлінізації периферичних нервів виявили, що існує гуморальна ре­гуляція цього процесу. Стало відомо, що в периферичній нервовій системі ссавців виробляються так звані нейростероїди, які за структурою близькі до прогестерону і мають стимулюючий вплив на ремієлінізацію [10, 11, 12]. Протягом останнього часу з’явились повідомлення про вплив прогестерону на ремієлінізацію також в центральній нервовій системі [13]. Крім того, місцеве застосування прогестерону для ремієлінізації нервових волокон периферичної нервової системи виявилось ефективним як in vitro, так in vivo [12, 11].
Вищезазначене обумовлює можливість та доцільність місцевого ви­ко­рис­тання прогестерону під час мікроваскулярної декомпресії трій­час­того нерва з метою забезпечення більш повноцінного відновлення мієлі­нової оболонки ко­рінця трійчастого нерва і, відповідно, покращення результатів хірургічного лі­кування. Проте переваги такого комбінованого мікрохірургічного лікування мо­жуть бути оцінені з достатнім ступенем вірогідності лише в умовах експе­рименту на лабораторних тваринах. От­же, необхідним є експериментальне об­ґрун­тування вказаного нейро­хірур­гічного втручання з аплікацією прогестерону та використанням мік­ро­хірургічної техніки.

Зв’язок роботи з науковими темами і програмами

Дисертаційне дослідження пов’язане з темою науково-дослідної роботи кафедри невро­логії, нейрохірургії та психіатрії медичного факультету Ужго­род­ського національного університету в 2005-2007 рр. і є фрагментом теми: «Вто­ринна профілактика і прогнозування інсультів та судинних компресійних син­дромів, спричинених церебральним атеросклерозом», номер дер­жре­єс­т­рації 0104U010447.

Мета і завдання дослідження

Метою роботи є посилення ремієлінізації корінця трійчастого нерва шляхом аплікації прогестерону в хронічному експерименті задля вдосконалення мік­ро­хірургічного втручання при невралгії трійчастого нерва.

Для реалізації встановленої мети плануються такі завдання:

1. Розробити експериментальну модель сегментарної демієлінізації корінця трійчастого нерва.
2. На моделі сегментарної демієлінізації трійчастого нерва провести серії експериментальних досліджень аплікації прогестерону з вико­ристанням мікро­хірургічної техніки та наступним морфологічним дослідженням процесу реміє­лінізації зони входу корінця трійчастого нерва.
3. Встановити оптимальний варіант місцевого застосування проге­стерону з метою посилення ремієлінізації зони входу трійчастого нерва в експерименті.

Визначення об’єкта і предмета дослідження

Об‘єкт дослідження: процеси демієлінізації та ремієлінізації корінця трій­частого нерва.
Предмет дослідження: особливості ремієлінізації зони входу корінця трій­частого нерва в експерименті з використанням комбінованого мікрохірургічного втручання.

Методи дослідження

Для реалізації мети та завдань роботи проведено наступні дослідження:
1. Хронічний експеримент змодельовано фокальну демієлінізацію та ре­міє­лінізацію корінця трійчастого нерва морської свинки.
2. Морфологічні досліджено гістологічні особливості де- та ремієлінізації зони входу корінця трійчастого нерва в експерименті.
3. Гістохімічні визначено рецептори до КІ-67 у клітин Шванна корінця трійчастого нерва в експерименті.
4. Статистичні виконано математичну обробку результатів.

Наукова новизна отриманих результатів

Уперше розроблено доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки з використанням мікрохірургічної техніки.
Вперше встановлено, що застосування 0,1% розчину броміду етидію ві­рогідно відтворює локальну дегенерацію мієлінової оболонки корінця трій­час­того нерва у морської свинки із збереженням цілісності аксонів.
Вперше розроблено експериментальну модель локальної сегментарної де­міє­лінізації корінця трійчастого нерва морської свинки з використанням роз­робленого доступу до трійчастого нерва та 0,1% розчину броміду етидію.
Вперше експериментально відтворено процес відновлення мієлінової обо­лонки корінця трійчастого нерва після його сегментарної демі­єлі­нізації.
З’ясовано вплив різних чинників на ремієлінізацію корінця трій­частого нерва лабораторних тварин та вперше встановлено, що аплікація 2,5% розчину прогестерону на демієлінізовану ділянку покращує від­нов­лення мієлінової оболонки.

Практичне значення одержаних результатів

Практична цінність отриманих результатів полягає у методологічному об­ґрунтуванні запла­нованого хронічного експерименту.
Розроблена модель сегментарної демієлінізації є необхідною для до­сліджен­ня цього процесу в корінці трійчастого нерва, а також для ви­значення мож­ли­востей посилення ремієлінізації даної частини нервової системи.
Експериментально підтверджено стимулюючий вплив аплікації 2,5% роз­чину прогестерону на ремієлінізацію трійчастого нерва, що об­ґрун­товує по­дальші клінічні дослідження місцевого застосування про­ге­стерону під час хірургічних втручань у хворих з невралгією трійчастого нерва.

Особистий внесок здобувача

Дисертація є самостійним науковим дослідженням автора. Дисертанту належить його ідея, він самостійно провів інформаційно-патентний пошук і аналіз літератури, організував наукове дослідження, разом з науковим ке­рів­ником професором Смоланкою В. І. сформулював мету, завдання та план ди­сертаційної роботи. Автором самостійно розроблено модель сегментарної демі­є­лінізації корінця трійчастого нерва, самостійно виконано експе­риментальну частину роботи, спільно з завідувачем відділу па­томорфології ДУ «Інститут нейрохірургії імені академіка А. П. Ро­моданова АМН України», д. мед. н., професором М. І. Шамаєвим та старшим науковим співробітником цього від­ділу, к. мед. н. Т. А. Малишевою здійснено морфологічні та імуногістохімічні до­­слідження. Дисертант особисто провів статистичну обробку отриманих ре­зультатів, разом з науковим керівником піддав аналізу результати дослідження, сформулював висновки. Автор самостійно оформив дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації

Основні положення дисертації були представлені на конференції нейрохірургів України «Нові технології в нейрохірургії» (Ужгород, 2006), науково-практичній конференції неврологів України (Харків, 2007), спільному засіданні Закарпатського осередку Асоціації нейрохірургів України та обласного то­вариства неврологів (Хуст, 2007). Дисертація пройшла апробацію на роз­ширеному засіданні Вченої ради ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А. П. Ро­мо­данова АМН України» сумісно з кафедрами нейрохірургії Національної ме­дичної академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України та На­ціо­нального медичного університету ім. О. О. Богомольця МОЗ України, членами Української асоціації нейрохірургів 13 липня 2007 року.

Публікації

Результати дисертаційної роботи представлені у 6 публікаціях, з них дві статті у фахових наукових журналах, один патент України (2007 р.), дві статті у фахових виданнях, що містять огляд літератури та власні спостереження, одні тези доповіді на конференції нейрохірургів України, один позитивний ви­сновок на патент України (2007 р.).

Обсяг і структура дисертації.

Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 136 сторінок, з яких 120 сторінок тексту, а також 51 ілюстрація та 6 таблиць, які займають менше однієї сторінки. Список використаних джерел нараховує 152 найме­ну­вання.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне розв’я­зан­ня актуального та маловивченого наукового завдання посилення реміє­лінізації ко­рін­ця трійчастого нерва шляхом аплікації прогестерону в хро­нічному експе­ри­мен­ті задля вдосконалення мікрохірургічного втручання при невралгії трійчас­то­го нерва.

1. Розроблений нами мікрохірургічний доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки дає змогу виконувати втручання зі встановленням волокнистих матеріалів поблизу зони входу трійчастого нерва у стовбур мозку без значимих для результатів експерименту пошкоджень оточуючої тканини мозку.
2. Застосування одного мікролітра 0,1% розчину броміду етидію відтворює ло­кальну дегенерацію мієлінової оболонки корінця трійчастого нерва із збе­ре­жен­ням цілісності аксонів у морської свинки. Використання 0,1% розчину вка­за­но­го гліотоксину спричиняє більш виражене сегментарне пошкодження мієлі­но­вої оболонки нерва в порівнянні з 0,05% розчином і, відповідно, більш прий­нят­не для відтворення процесу демієлінізації в зоні нейроваскулярного конфлікту.
3. Аплікація 0,1% розчину броміду етидію на корінець трійчастого нерва мор­­ської свинки викликає специфічну вакуольну дегенерацію мієлінової обо­лон­ки сегментарного характеру.
4. Розроблена експериментальна модель демієлінізації зони входу корінця трій­­частого нерва з використанням оригінального доступу та розчину бро­мі­ду етидію придатна для досліджень процесів де- і ремієлінізації вка­за­них структур в умовах хронічного експерименту протягом тривалого часу.
5. Аплікація 0,1 мл 2,5% розчину прогестерону на попередньо деміє­лі­ні­зо­ва­ну ділянку корінця трійчастого нерва морських свинок поблизу входу у стовбур мозку достовірно покращує відновлення мієлі­но­вої оболонки. Водночас вказана доза стероїдного гормону при місцевому застосуванні не викликає системного пошкодження тканин мозку.
6. Індекс мічення ІМ Кі-67(МІВ 1) в тканині дослідної групи достовірно збільшений у порівнянні з групою контролю: 4,2-5,1±0,05% проти 0,8-1,4±0,7% відповідно, що свідчить про підвищення проліферативної активності ней­ро­лем­мо­цитів, тобто активацію утворення мієлінової оболонки на фоні аплікації про­гес­терону.
7. Місцеве застосування прогестерону викликає достовірне зниження по­каз­ника співвідношення площ осьового циліндра і мієлінового нер­во­во­го волокна. В дослідній групі цей показник становив 0,37 ± 0,01, а в групі порівняння (без впли­ву прогестерону) 0,54 ± 0,01, що є наближеним до контрольного показ­ника і свідчить про позитивний вплив місцевого застосування прогестерону на товщину мієлінової оболонки трійчастого нерва лабораторних тварин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Hall G.C., Carroll D., Parry D., McQuay H.J. Epidemiology and treatment of neuropathic pain: the UK primary care perspective // Pain. 2006. Vol. 122. P. 156-162.
2. Manzoni G.C., Torelli P. Epidemiology of typical and atypical craniofacial neural­gias // Neurological Science. 2005. Vol. 26, Supplement 2. P. 65-67.
3. Цимбалюк В.І., Дмитерко І.П., Сапон М.А., Федірко В.О. Етіологія, патогенез та нейрохірургічне лікування невралгії трійчастого нерва // Український нейрохірургічний журнал. 2001. № 4. С. 40-46.
4. Lovely T., Jannetta P. Microvascular decompression for trigeminal neuralgia. Surgical technique long-term results // Neurosurgery Clinics of North America. 1997. Vol. 8, № 1. P. 11-29.
5. Broggi G. et al. Role of microvascular decompression in trigeminal neuralgia and multiple sclerosis // Lancet. 1999. Vol. 354. P. 1878-1879.
6. Love S., Coakham H. Trigeminal neuralgia: pathology and pathogenesis // Brain. 2001 Vol. 124, № 12. P. 2347-2360.
7. Hilton D.et al. Pathological findings associated with trigeminal neuralgia caused by vascular compression // Neurosurgery. 1994. Vol. 35, № 2. P. 299-303.
8. Devor M., Govrin-Lippmann R., Rappaport Z. Mechanism of trigeminal neuralgia: an ultrastructural analysis of trigeminal root specimens obtained during microvascular decompression surgery // Journal of Neurosurgery. 2002. Vol. 96, № 3. P. 532-543.
9. Kitt C.A. Trigeminal neuralgia: opportunities for research and treatment // Pain. 2000. Vol. 82. P. 3-7.
10. Morfin R., Young J., Corptchot C., Egestadt B., Sjovallt J., Baulieu E. Neurosteroids: pregnenolone in human sciatic nerves // Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. 1992. Vol. 89. P. 6790-6793.
11. Koenig H.L., Gong W.H., Pelissier P. Role of progesterone in peripheral nerve repair // Reviews of Reproduction. 2000. Vol. 5. P. 189-199.
12. Schumacher M., Guennoun R., Mercier G., Franck Desarnaud, Pascale Lacor , Benavides J., Ferzaz B., Francoise R., Baulieu E. Progesterone synthesis and myelin formation in peripheral nerves // Brain Research Reviews. 2001. Vol. 37. P. 343-359.
13. Mellon S.H., Griffin L.D., Compagnone N.A. Biosynthesis and action of neu­ro­s­teroids // Brain Research Reviews. 2001. Vol. 37, Issues 1-3. P. 3-12.
14. Pearce J. M. S. Trigeminal neuralgia (Fothergill’s disease) in the 17th and 18th centuries // Journal of neurology, neurosurgery, and psychiatry. 2003. Vol. 74. P. 1688-1690.
15. Rose C.F. Trigeminal neuralgia // Archives of Neurology. 1999, Sep. Vol. 56. P. 1163-1164.
16. Карлов В.А. Неврология лица. М.: Медицина, 1991. 284 с.
17. Зозуля Ю.П., Цимбалюк В.І., Федірко В.О. Больові синдроми і дисфункції черепно-мозкових нервів в одній половині обличчя і голови // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. 1999. Додаток № 3. С. 326-328.
18. Hartley F. Intracranial neurectomy of the second and third divisions of the fifth nerve // New York state journal of medicine. 1892. Vol. 55. P. 317.
19. Krause F. Entfernung des Ganglion Gasseri und des Central daron gelegnen Trigemenusstammes // Deutsche medizinische Wochenschrift. 1893. Vol. 19. P. 341.
20. Spiller W.G., Frazier C.H. The division of the sensory root of the trigeminus for the relief of tic douloureux // University of Pennsylvania medical bulletin. 1901. Vol. 14. P.341.
21. Gardner W.J, Miclos M.V. Response of trigeminal neuralgia to decompression” of sensory root: Discussion of cause of trigeminal neuralgia // JAMA 1959. Vol. 170, № 15. P. 1773-1776
22. Jannetta P.J. Observations on the etiology of trigeminal neuralgia, hemifacial spasm, acoustic nerve dysfunction and glossopharyngeal neuralgia. Definitive microsurgical treatment and results in 117 patients // Neurochirurgia (Stuttg). 1977. Vol. 20, № 5. Р. 145-154.
23. Dandy W.E. Concerning the cause of trigeminal neuralgia // American Journal of Surgery. 1934. Vol. 24. P. 447-445.
24. Jannetta P.J. Treatment of trigeminal neuralgia by micro-operative decompression // Neurological Surgery. Ed 2. Philadelphia, Saunders. 1982. Vol. 6. P. 3589-3603.
25. Kolluri S., Heros R.C. Microvascular decompression for trigeminal neuralgia. A five-year follow-up study // Surgical Neurology. 1984. Vol. 22, № 3. P. 235-240.
26. Richards P., Shawdon H., Illingworth R. Operative findings on microvascular exploration of the cerebello-pontine angle in trigeminal neuralgia // Journal of neurology, neurosurgery, and psychiatry. 1983. Vol. 46. P.1098-1101.
27. Apfelbaum R.I. Surgery for tic douloureux // Clinical Neurosurgery. 1984. Vol. 31. Р. 351-368.
28. Sheehan J., Pan H.C., Stroila M., Steiner L. Gamma knife surgery for trigeminal neuralgia: outcomes and prognostic factors // Journal of Neurosurgery. 2005. Vol. 102, Issue 3. P. 434-41.
29. Сапон Н.А., Ломако Л.А., Морозов А.Н. Ретрогасеральная криодеструкция в лечении невралгий тройничноо нерва // Український нейрохірургічний журнал. 2001. № 2. С. 137-139
30. Meaney J.F., Eldridge P.R., Dunn L.T., Nixon T.E., Whitehouse G.H., Miles J.B. Demonstration of neurovascular compression in trigeminal neuralgia with magnetic resonance imaging. Comparison with surgical findings in 52 consecutive operative cases // Journal of Neurosurgery. 1995. Vol. 83, Issue 5. P.799-805.
31. David Bowsher Trigeminal neuralgia: An anatomically oriented review. // Clinical Anatomy. Volume 10, Issue 6. P. 409-415.
32. Hamlyn P.J. Neurovascular relationships in the posterior cranial fossa with special reference to trigeminal neuralgia. Review of the literature and development of a new method of vascular injection-filling in cadaveric controls // Clinical Anatomy. Volume 10, Issue 6. P. 371-379.
33. McLaughlin M.R., Jannetta P.J., Clyde B.L., Subach B.R., Comey C.H., Resnick D.K. Microvascular decompression of cranial nerves: lessons learned after 4400 operations // Journal of Neurosurgery. 1999. Vol. 90, Issue 1. P. 1-8.
34. Samii M., Matthies C. Management of 1000 Vestibular Schwannomas (Acoustic Neuromas): Surgical Management and Results with an Emphasis on Complications and How to Avoid Them // Neurosurgery. 1997. Vol. 40, Issue 1. P. 11-23.
35. Mohanty A., Venkatrama S., Rao B., Chandramouli B., Jayakumar P., Das B. Experience with Cerebellopontine Angle Epidermoids // Neurosurgery. 1997. Vol. 40, Issue 1. P. 24-30.
36. Kato T., Sawamura Y., Abe H. Trigeminal neuralgia caused by a cerebellopontine-angle lipoma: case report // Surgical Neurology. 1995. Vol. 44, Number 1. P. 33-35.
37. Revuelta R., Juambelz P., Balderrama J., Teixeira F. Contralateral Trigeminal Neuralgia: A New Clinical Manifestation of Neurocysticercosis: Case Report // Neurosurgery. 1995. Vol. 37, Issue 1. P.138-140.
38. Fujimaki T., Hoya K., Sasaki T., Kirino1 T. Recurrent trigeminal neuralgia caused by an inserted prosthesis: Report of two cases // Acta Neurochirurgica. 1996. Vol. 138, Number 11. P. 1307-1310.
39. Kerr F.W.L. Pathology of trigeminal neuralgia: light and electron microscope observations // Journal of Neurosurgery. 1967. Vol. 26. P.151-156.
40. Leandri M., Eldridge P., Chir M., Miles J. Recovery of nerve conduction following microvascular decompression for trigeminal neuralgia // Neurology. 1998. Vol. 51, Issue 6. P. 1641-1646.
41. Moulin D. Pain in central and peripheral demyelinating disorders. Multiple Sclerosis and Guillain-Barre Syndrome // Neurologic Clinics. Vol. 16, Issue 4. P. 889-897.
42. Лисяный Н.И. Иммунология и иммунотерапия рассеянного склероза. Киев, 2003. 251с.
43. Broggi G. et al. Role of microvascular decompression in trigeminal neuralgia and multiple sclerosis // Lancet. 1999. Vol. 354. P.1878-1879.
44. Jannetta P. Treatment of trigeminal neuralgia by micro-operative decompression. In Youmans J (ed) // Neurological Surgery. 1990. Vol. 6. P. 3928-3942.
45. Erbay S.H. et al. Nerve Atrophy in Severe Trigeminal Neuralgia: Noninvasive Confirmation at MR Imaging Initial Experience // Radiology. 2006. Vol. 238, № 2. P. 689-692.
46. Brown J.A. The Trigeminal Complex: Anatomy and Physiology // Neurosurgery Clinics of North America. 1997. Vol. 8, №1. P.1-8.
47. Gardner W.J. Crosstalk: the paradoxical transmission of a nerve impulse // Archives of neurology. 1966. Vol.14. P.149-156.
48. Fromm G.H. Pathophysiology of trigeminal neuralgia // Trigeminal neuralgia: current concepts regarding pathogenesis and treatment. Stoneham, MA, Butterworth-Heinemann, 1991. P. 105-130.
49. Calvin W.H., Howe J.F, Loeser J.D. Ectopic repetitive firing in focally demyelinated axons and some implications for trigeminal neuralgia // Pain in the trigeminal region. Amsterdam: Elsevier, 1977. P.125136.
50. Devor M., Seltzer Z. Pathophysiology of damaged nerves in relation to chronic pain // Textbook of pain, 4th edition. Churchill Lovingstone: London, 1999. P. 129-164.
51. Amir R, Michaelis M, Devor M. Membrane potential oscillations in dorsal root ganglion neurons: role in normal electrogenesis and in neuropathic pain // Journal of Neuroscience. 1999. Vol.19. P.85898596.
52. Smith K.J., McDonald W.I. Spontaneous and mechanically evoked activity due to central demyelinating lesion // Nature. 1980. Vol. 286, №10 Р.154-155.
53. Hartmann M., Rottach K.G., Wohlgemuth W.A., Pfadenhauer K. Trigeminal neuralgia triggered by auditory stimuli in multiple sclerosis // Archives of Neurology. 1999. Vol. 56, № 6. P. 731-733.
54. Namba S., Shimizu Y., Wani T., Fujiwara N. An experimental model of deafferented pain in the cat // Applied Neurophysiology. 1985. Vol. 48, № 1-6. Р.201-211.
55. Nardone R., Matullo M.F, Tezzon F. The trigemino-cervical reflex in patients with trigeminal neuralgia // Neurolоgical Research. 2005. Vol. 27, № 1. Р. 36-40.
56. Крыжановский Г.Н., Долгих В.Г., Горизонтова М.П., Миронова И.В. Формирование патологической системы у крыс с нейропатической невралгией тройничного нерва // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1993. Том 115, № 6. С. 567-569
57. Block F. Gabapentin therapy for pain // Der Nervenarzt. 2001. Vol. 72, № 2. Р. 69-77.
58. Rozen T.D. Antiepileptic drugs in the management of cluster headache and trigeminal neuralgia // Headache. 2001. Vol. 41, Supp l.1. Р. 25-32
59. Burchiel K.J., Slavin K.V. On the Natural History of Trigeminal Neuralgia // Neurosurgery. 2000. Vol. 46. P. 152-155
60. Resnick D., Jannetta P., Lunsford D. Microvascular decompression for trigeminal neuralgia in patients with multiple sclerosis // Surgical Neurology. 1996. Vol. 46. P. 358-362.
61. Цимбалюк В.І., Дмитерко І.П., Третяк І.Б. Аналіз результатів лікування тригеміналгії з використанням черезшкірних хірургічних втручань // Український нейрохірургічний журнал. 2002. № 2. С. 66-69
62. Цымбалюк В.И., Посохов Н.Ф., Сапон Н.А., Гуардо-Салинас Р., Першин В.А. Криодеструкция чувствительного корешка в лечении тяжелых форм невралгии тройничного нерва // Бюллетень УАН. 1997. № 3. С. 14-16
63. Бернштейн А.Л. Влияние карбохолина на регенерацию перерезанного периферического нерва // Сборник научных работ, посвященных 70-летию проф.Е.К.Сеппа. М.: Медгиз. 1948. С. 63-70.
64. Finkelstein D.I., Luff A.R. The possible influence of nerve growth factor on regenerating motor axons // Proc. Austral. Physiol. And Pharmacol. Soc. 1987. Vol. 18, Number 1. P. 103.
65. Scott D., Gutman E., Horsky P. Regeneration of spinal neurons: proteosynthesis following nerve growth factor administration // Science. - 1966. - V.152. -P.787-788.
66. Bjorklund A., Bjerre В., Wiklund L. NGF in maintenance and regeneration of adrenergic axons // Proc.6th Intern.Congr.Pharmacol. - Helsinki. - 1975. -V.2. - P.259-274.
67. Калюнов В.Н. Биология фактора роста нервной ткани. - Минск: Наука техника, 1986. - 208 с
68. Grillo V. The treatment of the peripheral nervous system's lession in children: a longterm evaluation // Eur. Med. Physiol. 1977. V. 13, Number 1. P. l-18.
69. Dornay M., Gilad V.H., Shiler L, Gilad G.M. Early polyamine treatmen accelerates regeneration of rat sympathetic neurons // : Experimental neurology. 1986. V.92, Number 3. P. 665-674.
70. Gerschenbaum M.R., Roisen F.J. A transmission and scanning electr microscopic study of peripheral nerve regeneration: the effects of с AMP // The Anatomical record . 1979. V. 193, Number 3. P.547-548.
71. Bijlsma W.A., Jennekens F.G., Schotman P., Gipsen W.H. Neurotrophic factors and regeneration in the peripheral nervous system // Psychoneuroendocrinology. 1984. Vol. 9, Number 3. P. 199-215.
72. Daval J.-L., Louis J.-C., Gerard M.-J., Vincendon G. Neuroscience letters. 1983. Vol. 36, Number 3. P. 299-304.
73. Verhaagen J., Edwards P.M., Jennekens F.G. Early effect an ACTH 4_9 an ale (Org.2766) on regenerative sprouting demonstrated by the use ( neurofilament-binding antibodies isolated from a serum raised by MS immunization // Brain Research. 1987. Vol. 404, Number 1-2. P. 142-150.
74. Marinesco G., Minea J. Nouvelles recherches sur 1'influence qu'exerce 1'ablation du corps throide sur la degenerescence et la regenerescence des nerfs // Comptes rendus des séances de la Société de biologie et de ses filiales. 1910. Vol. 68. P. 188-190.
75. Diaz-Guerrero R., Thomson J.D., Hines H.M. Effect of thymectomy, hyperthyroidism and hypothyroidism on neuromuscular atrophy and regeneration // The American journal of physiology. 1947. Vol. 151, Number 1. P. 91-95.
76. Крылов Н.П., Одинокова В.А., Шолохов С.В. Роль гипо- и гиперфункции щитовидной железы в регенерации перерезанного седалищного нерва кро­ лика // Проблемы эндокринологии и гормонотерапии. 1962. Т . 8, № 4. С. 39-45.
77. Cockett S.A., Kieran J.A. Acceleration of peripheral nervous regeneration the rat by exogenous triiodthyronine // Experimental neurology. 1973. Vol. 39, Number 3. P. 389-394.
78. Danielsen N., Dahlin L.B., Ericson I.E. et al. Experimental hyperthyroidism stimulates axonal growth in mesothelial chambers // Experimental neurology. 1986. Vol. 94, Number 1. P. 54-65.
79. Cook R.A., Kiernan J.A. Effects of triiodthyronine on protein synthesis : regenerating peripheral neurons // Experimental neurology. 1976. Vol. 52, Number 5. P. 511-524.
80. Hines H.M., Knowlton G.C. Effect of thyroparathyroidectomy and thyroxin on rate of atrophy of skeletal muscle // Proceedings of the Society for Experimental Biology and Medicine. Society for Experimental Biology and Medicine. 1934. Vol. 31. P. 1029-1030.
81. Bouvet J., Saxod R. Relationship between Schwann cells and peripheral nerve fiber: effect of thyroid deficiency during development // Biologie cellulaire. 1982. Vol. 45, Number 2. P. 140.
82. Nathaniel E.J., Nathaniel D.R., Nathaniel V.E. Cytological effects of triiodothyronine on dorsal regeneration in adult rat // Experimental neurology. 1983. Vol. 80, Number 3. P. 672-681.
83. Valcana Т., Einstein E.R., Csejtey J. Influence of thyroid hormones on myelin proteins in the developing rat brain // Journal of the neurological sciences 1975. Vol. 25, Number 1. P. 19-27.
84. Allpress S.J., Pollock M. Morphological and functional effects of triiodthyron on regenerating peripheral nerve // Experimental neurology. 1986. Vol. 91, Number 2. P. 382-391.
85. Berenberg R.A., Forman D.S., Wood D.K. et al. Recovery of peripheral nerve function after axotomy: Effect of triiodthyronine // Experimental neurology. 1977. Vol. 57, Number 3. P. 349-363.
86. Cotrufo R. et al. Experimental hyperthyroidism fails 1 expedite reinnervation of muscle denervated by crushing sciatic nerves in rabbits // Experimental neurology. 1979. Vol. 65, Number 2. P. 271-277.
87. Войткевич А.А., Жутаев И.А. Влияние адренокортикальннх гормонов посттравматическую регенерацию нерва // Проблеми ендокринолога 1971. Т. 17, №3. С. 76-79.
88. Зайцев P.З. Дегенерация й регенерация в поврежденном нерве при применении гормонов коры надпочечников // Бюллетень зкспери­ментальной биологии и медицины. 1971. Т. 71, № 5. С. 110-112.
89. Yu Wan-Hua A., Srinivasan R. Effect of testosteron on nerve regeneration // The Anatomical record. 1980. Vol. 196, Number 3. P. 212.
90. Yu Wan-Hua A. Sex differences in the regeneration of the hypoglossal nerve in rats // Brain Research. 1982. Vol. 238, Number 2. P. 404-406.
91. Yu Wan-Hua A., Yu Mang C. Acceleration of the regeneration of the crushed hypoglossal nerve by testosterone // Experimental Neurology. 1983. V. 80, № 2. P. 349-360.
92. Loots J.M., Loots G.P., Joubert W.S., Kruger W. The effects of allantoin on nerve degeneration and regeneration // Journal of anatomy. 1976. Vol. 121, № 2. P. 432-433.
93. Lacroix C., Fiet J., Benais J.P., Gueux B., Bonete R., Villette J.M., Gourmel B., Dreux C. Simultaneous radioimmunoassay of progesterone, androst-4-enedione, pregnenolone, dehydroepiandrosterone and 17-