ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД ЗА КРАПЕЛЬНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ (КІР ТА ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ) В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ: СТАН І ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ : ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЙ НАДЗОР ЗА капельной инфекции (КИР И эпидемический паротит) В ВООРУЖЕННЫХ СИЛАХ УКРАИНЫ: СОСТОЯНИЕ И ПУТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО»

На правах рукопису

ПІВНИК ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 616.915+616.316.5-002.1:616-036.22-084+351.77

ЕПІДЕМІОЛОГІЧНИЙ НАГЛЯД ЗА КРАПЕЛЬНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ (КІР ТА ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ) В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ: СТАН І ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ

14.02.02 епідеміологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Фролов Аркадій Федорович,
член-кор. НАН та АМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...

5

ВСТУП.

6

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..

14

1.1. Проблема поширення кору та епідемічного паротиту, зокрема
серед військовослужбовців.

15

1.1.1. Характеристика епідемічного процесу кору.

15

1.1.2. Характеристика епідемічного процесу епідемічного паротиту...

24

1.2. Система епідеміологічного нагляду за вірусними крапельними
інфекціями в збройних силах провідних країн світу.....

35

1.3. Специфічна та неспецифічна профілактики крапельних інфекцій..

46

1.3.1. Специфічна профілактика кору..

48

1.3.2. Специфічна профілактика епідемічного паротиту........

54

1.4. Неспецифічна профілактика крапельних інфекцій у військово-
службовців в умовах адаптації до військової служби........

58

2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ..........................................................................

65

2.1. Матеріали та обсяг досліджень..............................................................

65

2.2. Методи досліджень.................................................................................

68

3. ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ КОРУ ТА
ЕПІДЕМІЧНОГО ПАРОТИТУ В ЗС УКРАЇНИ........................................

76

3.1. Епідемічний процес кору в ЗС України...............................................

76

3.2. Характеристика епідемічного процесу кору у військах Західного
та Південного оперативних командувань...........................................

98

3.3. Епідемічний процес епідемічного паротиту в ЗС України................

109

3.4. Перебіг епідемічного процесу епідемічного паротиту у військах
Західного та Південного оперативних командувань..........................

134

4. ІМУНОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ (МОЛОДЕ ПОПОВНЕННЯ, КУРСАНТИ) В СИСТЕМІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА КОРОМ ТА ЕПІДЕМІЧНИМ ПАРОТИТОМ.....................................................................................................

146

4.1. Напруженість імунітету до кору та епідемічного паротиту у
військовослужбовців молодого поповнення навчального центру....

147

4.2. Специфічний імунітет до кору та епідемічного паротиту у
курсантів першого курсу ВВНЗ............................................................

153

4.3. Дослідження напруженості імунітету до кору та епідемічного
паротиту у молодого поповнення навчального центру та курсан-
тів ВВНЗ ЗС України осіннього призову 2006 року..........................

155

4.4. Стан популяційного імунітету до кору та епідемічного паротиту у
військовослужбовців..............................................................................

160

4.5. Вплив гельмінтів на формування протикорового імунітету у
військовослужбовців..............................................................................

165

5. СПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА КРАПЕЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ (КОРУ ТА ЕПІДЕМІЧНОГО ПАРОТИТУ) У ВІЙСЬКАХ........................................

169

5.1. Реактогенність, імунологічна та епідеміологічна ефективність
ЖПВ зі штаму Л-3 при її застосуванні у військових колективах......

170

5.2. Реактогенність та епідеміологічна ефективність ЖПВ зі штаму
Л-3 при екстреній профілактиці у військовослужбовців в епіде-
мічному осередку...................................................................................

176

5.3. Реактогенність, імунологічна та епідеміологічна ефективність
комбінованої вакцини Пріорікс” при її застосуванні в окремих
військових колективах ЗС України.....................................................

178

5.4. Безпека застосування та епідеміологічна ефективність комбінова-
ної вакцини "Пріорікс” для профілактики епідемічного паротиту
в епідемічному осередку цієї інфекції.

188

5.5. Епідеміологічна ефективність екстреної профілактики кору у
військовослужбовців в епідемічних осередках...

191

6. НЕСПЕЦИФІЧНА ПРОФІЛАКТИКА КРАПЕЛЬНИХ ІНФЕКЦІЙ У ВІЙСЬКОВИХ КОЛЕКТИВАХ

197

7. СИСТЕМА ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА КРАПЕЛЬНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ (КІР ТА ЕПІДЕМІЧНИЙ ПАРОТИТ) В ЗС УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ......................................................................

202

7.1.Оцінка ефективності системи епідеміологічного нагляду за
крапельними інфекціями в ЗС України...............................................

202

7.2. Шляхи удосконалення системи епідеміологічного нагляду за
крапельними інфекціями (кір та епідемічний паротит) в ЗС
України....................................................................................................

216

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ......................

223

ВИСНОВКИ........................................................................................................

255

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ........................................................................

258

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................

261

ВСТУП

Актуальність теми. Забезпечення епідемічного благополуччя військовослужбовців є одним із основних чинників національної безпеки держави, бойової готовності її Збройних Сил (ЗС).
Державною програмою реформування та розвитку ЗС України передбачено створення сучасних військових функціональних структур, зокрема Об’єднаних сил швидкого реагування. Формування на контрактній основі ЗС України суттєво підвищує вимоги до стану здоров’я особового складу, як невід’ємної складової боєздатності військ.
У той же час, комплектування здоровим контингентом ЗС України в умовах соціально-економічної кризи у значній мірі ускладнено. Через низький рівень здоров’я молодого поповнення в середньому з лав ЗС України щороку звільняється майже 5 % від загальної кількості військовослужбовців строкової служби, зростають видатки на проведення лікувально-оздоровчих заходів [1,2], простежується тенденція до збільшення кількості військовослужбовців практично здорових”, а також тих, які потребують систематичного медичного спостереження [3,4].
В цих умовах значної актуальності набуває збереження та підтримання належного рівня професійного здоров’я військовослужбовців, профілактика серед них захворюваності, в тому числі - інфекційної.
Провідне місце в інфекційній патології військовослужбовців посідають крапельні інфекції, що складають третину її структури. Найбільш поширеними серед вказаних інфекцій в останні роки стали кір та епідемічний паротит [5].
Вивченню перебігу епідемічного процесу окремих інфекційних захворювань, що зустрічаються в ЗС України, присвячено ряд наукових робіт (Савицький В.Л., 2000; Устінова Л.А., 2003; Федосенко І.М., 2004 та ін.), якими визначені епідеміологічні особливості поширення серед військовослужбовців вірусного гепатиту А, дифтерії, гострих кишкових та інших інфекцій. В той же час, незважаючи на значну небезпеку кору та епідемічного паротиту для військовослужбовців строкової служби громадян репродуктивного віку, аналогічних досліджень з цих інфекцій в ЗС України не проводилося.
Слід наголосити, що проблема профілактики крапельних інфекцій є актуальною в цілому й для України, а також інших держав, де відмічається активізація епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту серед підлітків і дорослих (Оксіюк В.Г., 2002; Колеснікова І.П., 2002; Романенко Т.А., 2006; Чудна Л.М. і співавт., 2006; Юмінова Н.В., 2004 та ін.).
Одним із завдань Програми Здоров’я 21: основи політики досягнення здоров’я для всіх в Європейському регіоні ВООЗ” є скорочення розповсюдженості інфекційних захворювань за рахунок систематичних програм по частковій або повній їх ліквідації. Це стосується і кору та епідемічного паротиту, як вакцинокерованих інфекційних хвороб.
Враховуючи велику соціально-економічну значимість кору та епідемічного паротиту для ЗС України, необхідний всебічний науковий аналіз перебігу їх епідемічного процесу та причин, що сприяють розповсюдженню цих інфекцій серед військовослужбовців, а також ефективності існуючої системи епідеміологічного нагляду.
Розробка удосконаленої системи епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями сприятиме збереженню та зміцненню рівня професійного здоров’я військовослужбовців, підтриманню високої бойової готовності військ, зменшенню державних видатків на лікування хворих і проведення протиепідемічних заходів в осередках захворювань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дане дослідження виконане згідно з плановими науково-дослідними роботами лабораторії імунології та вакцинопрофілактики Державної установи Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України":
- № державної реєстрації 0106U000023 Оцінка ефективності календаря профілактичних щеплень з урахуванням рівня імунітету при застосуванні моно- та комбінованих вакцин, оптимізація схеми проведення щеплень”;
- № державної реєстрації 0104U000212 Удосконалення методів епіднагляду і профілактики кору в умовах її елімінації”.
Здобувач був виконавцем окремих фрагментів названих робіт.
Мета дослідження. Аналіз та удосконалення існуючої системи епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями (на моделі кору та епідемічного паротиту) в ЗС України, як основи збереження та підвищення їхньої боєздатності.
Для досягнення цієї мети були визначені такі завдання:
1. Вивчити динаміку поширеності та перебігу епідемічного процесу кору й епідемічного паротиту в ЗС України на сучасному етапі.
2. Визначити причини, що сприяють розповсюдженню вказаних інфекцій у військах.
3. Вивчити ефективність засобів специфічної та неспецифічної профілактики в системі епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у військовослужбовців.
4. Провести аналіз ефективності існуючої системи епідеміологічного нагляду за кором та епідемічним паротитом в ЗС України.
5. Науково обґрунтувати шляхи удосконалення системи епідеміологіч-ного нагляду за кором та епідемічним паротитом в ЗС України.
Об’єкт дослідження. Епідемічний процес кору та епідемічного паротиту в ЗС України.
Предмет дослідження. Поширеність кору та епідемічного паротиту серед особового складу військових частин (з’єднань) ЗС України за 1992 - 2006 рр., стан популяційного імунітету військовослужбовців проти досліджуваних інфекцій, охоплення військовослужбовців профілактичними щепленнями, реактогенність вакцин, епідеміологічна ефективність імунізації військовослужбовців проти кору та епідемічного паротиту.
Методи дослідження. Під час виконання роботи використовувалися епідеміологічні, серологічні, клінічні та медико-статистичні методи дослідження.
Із застосуванням епідеміологічного методу вивчено перебіг епідемічного процесу кору і паротиту, ефективність імунізації та ефективність діючої системи епідеміологічного нагляду. Серологічними методами досліджено напруженість протикорового й протипаротитного імунітету напередодні та після щеплень військовослужбовців, їхню імуноструктуру. Клінічними методами оцінено реактогенність корових та паротитних вакцин, перебіг інфекційного процесу у захворілих на епідемічний паротит. Медико-статистичний метод використовувався на всіх етапах здійснення роботи для обробки результатів дослідження, перевірки їхньої вірогідності.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначено особливості проявів та перебіг епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в ЗС України за період 1992-2006 рр. Встановлено та оцінено територіальну нерівномірність напруженості протикорового та протипаротитного імунітету у молодого поповнення навчальних центрів, курсантів ВВНЗ у ЗС України. Надана порівняльна характеристика рівня захворюваності на кір та епідемічний паротит у військових частинах та напруженості імунітету у військовослужбовців до цих інфекцій. Визначено та оцінено реактогенність, імунологічну та епідеміологічну ефективність вакцин (як моно-, так і комбінованих), що застосовуються в ЗС України для профілактики кору та епідемічного паротиту. Науково обґрунтовано необхідність специфічної профілактики кору та епідемічного паротиту у військовослужбовців. Визначено та оцінено епідеміологічну ефективність засобів неспецифічної профілактики крапельних інфекцій серед військовослужбовців під час їх адаптації до військової служби. Вперше оцінено ефективність епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями та запропоновано удосконалення його діючої системи на організменному та популяційному рівнях проведення в ЗС України.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі наукових розробок були надані пропозиції щодо вдосконалення системи епідеміологічного нагляду за перебігом епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту, зокрема впроваджено проведення імунологічного моніторингу молодого поповнення для визначення стану популяційного імунітету до цих інфекцій. Розроблено план профілактичних щеплень особового складу ЗС України проти кору та епідемічного паротиту. Запропоновано та впроваджено в практичну діяльність медичної служби обов’язкове щеплення молодого поповнення ЗС України у разі відсутності у військовослужбовців офіційних відомостей щодо проведених їм раніше вакцинації та ревакцинації проти кору та епідемічного паротиту.
Результати проведених досліджень знайшли своє відображення, як обов’язковий компонент профілактичної та протиепідемічної роботи у військах, у наказі директора Департаменту з питань охорони здоров’я Міністерства оборони України № 32 від 4 квітня 2005 р. Про введення в дію Плану профілактичних щеплень особовому складу Збройних Сил України на мирний час”, проекті наказу Міністра оборони України Про затвердження Інструкції про організацію та проведення профілактичних щеплень особовому складу Збройних Сил України”, Методичних рекомендаціях з профілактики захворюваності на кір, краснуху та епідемічний паротит серед особового складу Збройних Сил України”, 2005 р. Начальнику Генерального штабу Збройних Сил України за вих. № 231 /3/ 420 від 29 січня 2007 р. запропоновано підготовку призовників до служби в армії здійснювати з обов'язковою реєстрацією в їх медичних документах відомостей щодо проведених у дитинстві щеплень та перенесених інфекційних захворювань.
Результати проведених досліджень дозволили рекомендувати комбіновану вакцину проти кору, паротиту й краснухи Пріорікс” виробництва фірми Glaxo SmithKline (Бельгія), а також моновакцину - живу паротитну вакцину (ЖПВ) зі штаму Л - 3, виробництва Російської Федерації, для щеплення військовослужбовців.
Наукові результати, отримані при проведенні даних досліджень, використовуються в навчальному процесі на кафедрах організації медичного забезпечення збройних сил та військової профілактичної медицини Української військово-медичної академії Міністерства оборони України.
Особистий внесок автора. Основний обсяг досліджень виконано автором самостійно. Автором особисто проаналізовано наукову літературу за напрямом дисертаційного дослідження, проведений патентно-інформаційний пошук, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження.
Автором особисто здійснено ретроспективний аналіз епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в ЗС України за період 1992-2006 рр. Проаналізовано стан популяційного імунітету проти кору та епідемічного паротиту у військовослужбовців зі складу молодого поповнення за 2002-2006 рр.
За безпосередньою участю автора спільно з фахівцями лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних закладів Міністерства оборони України здійснювалася організаційно-методична робота щодо відбору сироваток крові для серологічних та імунологічних досліджень напруженості популяційного імунітету до кору та епідемічного паротиту в молодого поповнення навчальних центрів, курсантів вищих військових навчальних закладів у містах Київ, Львів, Харків та проведенні профілактичних щеплень проти досліджуваних інфекцій. Серологічно обстежено 448 військовослужбовців строкової служби із числа молодого поповнення та 228 курсантів першого курсу.
За безпосередньою участю автора проведено обробку анкет і щоденників нагляду за 568 військовослужбовцями, щепленими російською ЖПВ зі штаму Ленінград - 3 та 986 військовослужбовцями, щепленими вакциною Пріорікс” виробництва фірми Glaxo SmithKline (Бельгія).
Дисертант приймав участь у проведенні серологічних досліджень щодо вивчення напруженості специфічного імунітету до та після щеплення ЖПВ зі штаму Ленінград - 3. Особисто встановлено, що імунний захист проти кору у військовослужбовців, які є носіями гельмінтів, відрізняється від такого, що є у військовослужбовців, у яких носійства гельмінтів не виявлено. Особисто проведено збір та аналіз даних щодо використання у військових колективах для профілактики крапельних інфекцій амізону індуктора ендогенного інтерферону.
За результатами досліджень особисто розроблені практичні рекомендації щодо вдосконалення та оптимізації існуючої системи епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями в ЗС України.
Автором самостійно узагальнено матеріал, здійснено його статистичну обробку, інтерпретацію результатів, сформульовано висновки, оформлено дисертаційну роботу. Особистий внесок автора при підготовці матеріалів до опублікування становить значну частину.
Апробація результатів дисертації. Доповіді за результатами дисертаційної роботи були заслухані та обговорені на: засіданнях вченої ради Державної установи Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України” (2002 2008 рр.), науково-практичній конференції Збройних Сил України Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования” (Київ, 1996 р.), міжнародній науково-практичній конференції інфекціоністів та епідеміологів Збройних Сил України (Актуальні питання інфектології, епідеміології та мікробіології (Київ, 1998р.),

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на підставі вивчення та узагальнення основних характеристик епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту серед військовослужбовців, безпечності, імунологічної та епідеміологічної ефективності щеплень проти цих інфекцій вирішено науково-практичну проблему, яка полягає в удосконаленні та впроваджені системи епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у ЗС України.
1. Встановлено особливості сучасного епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту у ЗС України. Доведено, що низький рівень колективного імунітету проти кору та епідемічного паротиту у військовослужбовців, організований характер їх проживання сприяють активній реалізації крапельного механізму передачі, проявом чого є високі рівні захворюваності на ці інфекції у військах.
2. Визначено, що показники захворюваності на кір та епідемічний паротит серед військовослужбовців строкової служби перевищують аналогічні показники серед дорослого цивільного населення України відповідно в 58 та 18 разів (за період 1992-2006 рр. показники захворюваності військовослужбовців строкової служби на кір та епідемічний паротит склали відповідно 788,7 ± 39,0 та 304,1 ± 24,6 на 100 тис. проти відповідних показників серед дорослого цивільного населення - 13,61 ± 0,01 та 16,78 ± 0,01 на 100 тис.).
3. Встановлено недостатній рівень захищеності щодо кору та епідемічного паротиту у військовослужбовців з числа молодого поповнення навчального центру та курсантів. Питома вага серонегативних до кору за 2002-2005 рр. коливалась в межах від 15,0 ± 3,57 % до 48,0 ± 4,99 % , а до епідемічного паротиту від 4,0 ± 1,95 % до 50,0 ± 5,01 %.
Зазначені категорії військовослужбовців були основною групою ураження на ці інфекції (понад 90 % від усіх захворілих).
4. Відмічається тенденція до подовження багаторічного циклу захворюваності на кір у групі військовослужбовців строкової служби від 3 до 5 років. Захворюваність на паротит за період 1992-2006 рр. характеризувалася наявністю двох циклів: семирічного - з 1994 по 2000 рр. та п’ятирічного - з 2001 по 2005 рр.
Семирічний цикл з піком у 1999 році пов’язаний з поширенням паротиту серед 18-19 - річних військовослужбовців, які не мали або втратили імунітет до нього з часом, що минув після одноразового щеплення проти епідемічного паротиту у віці 12 місяців.
5. Встановлена циклічність свідчить про періодичну активізацію епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в організованих військових колективах, що формуються молодим поповненням із різним ступенем імунного захисту, на який впливає епідемічна ситуація в Україні та організація вакцинопрофілактики цих інфекцій в регіонах за місцем призову.
6. Доведено, що сезонність захворюваності на кір та епідемічний паротит у військах зумовлена дією міграційних потоків” під час чергових весняних та осінніх призовів громадян з недостатнім протикоровим та протипаротитним імунітетом на військову службу.
7. Визначено, що у військових колективах поширення кору та епідемічного паротиту в епідемічних осередках характеризується тривалим, хвилеподібним характером, із збільшенням рівня захворюваності впродовж другої та третьої її епідемічних хвиль.
8. Показана безпечність, імунологічна та епідеміологічна ефективність щеплень військовослужбовців комбінованою вакциною "Пріорікс" та живою паротитною вакциною зі штаму Л-3. Тривалість епідемічних осередків паротиту, де використовувалися вказані вакцини, обмежувалась одним або двома інкубаційними періодами, проти трьох або чотирьох у випадку не проведення вказаних щеплень.
9. Встановлено більш високу ефективність застосування за епідемічними показами в осередках кору протикорової вакцини порівняно з імуноглобуліном людини нормальним. Рівень захворюваності на кір та термін існування осередків були значно меншими при використанні вакцини.
10. Визначено ефективність використання для неспецифічної профілактики крапельних інфекцій у військовослужбовців під час їх адаптації до військової служби амізону.
11. Аналіз існуючого в ЗС України епідеміологічного нагляду за кором та епідемічним паротитом свідчить про його недостатню ефективність що дозволяє рекомендувати додаткові заходи для його удосконалення:
проводити вибірковий серологічний моніторинг під час чергового призову для визначення рівня захищеності молодого поповнення і з’ясування прогнозу розвитку епідемічної ситуації з цих інфекцій;
забезпечити постійну наявність епідемічного резерву вакцини проти кору та епідемічного паротиту для проведення екстреної вакцинопрофілактики після виявлення першого випадку захворювання у військовій частині;
налагодити лабораторну діагностику перших випадків кору та епідемічного паротиту з використанням ІФА та забезпечити проведення відповідних протиепідемічних заходів в епідемічних осередках.
12. Впроваджено науково обґрунтовану сучасну вдосконалену систему епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у Збройних Силах України та встановлено її ефективність.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Епідеміологічний нагляд за крапельними інфекціями (кір, епідемічний паротит) у Збройних Силах України повинен базуватися на сучасних науково-практичних засадах з обов’язковим виконанням заходів, передбачених функціонуванням інформаційної, діагностичної, профілактичної та управлінської його підсистемами. Для реалізації цього нами розроблений відповідний алгоритм дій. Дослідження тенденцій перебігу епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту необхідно здійснювати з виявленням територій та груп підвищеного ризику ураження ними, інформаційним моніторингом за захворюваністю цими інфекціями в окремих регіонах розташування військ, за станом імунітету військовослужбовців до вказаних інфекцій, за організацією їх імунопрофілактики до призову, впровадженням у військових колективах профілактичних і протиепідемічних заходів, спрямованих на джерело інфекції та сприйнятливість організму до вказаних інфекцій, аналізом ефективності функціонування самої системи епідеміологічного нагляду та розробкою за його результатами відповідних управлінських рішень.
2. При проведенні епідеміологічного нагляду за кором та паротитом на організменному рівні необхідно впроваджувати в роботу військових госпіталів сучасних методів лабораторного підтвердження клінічного діагнозу. Надалі, при зниженні захворюваності серед військовослужбовців на вказані інфекції до спорадичних випадків, необхідно проводити епідеміологічний нагляд за кором та паротитом на молекулярному та субклітинному рівні, що буде сприяти визначенню епідеміологічних зв’язків у системі епідемічного процесу, виявленню джерел інфекції тощо.
3. На організменному рівні епідеміологічний нагляд за кором та паротитом повинен проводитися з урахуванням особливостей їх клінічних форм, оцінкою епідемічного ризику та небезпеки для військовослужбовців, визначенням груп ризику”.
4.Функціонування на популяційному рівні системи епідеміологічного нагляду за кором та епідемічним паротитом у військах повинно супроводжуватися оперативною та всебічною взаємодією з питань проведення комплексу протиепідемічних заходів між військово-медичною службою Міністерства оборони та органами МОЗ України, медичними службами і підрозділами інших міністерств і відомств, а також єдиним інформаційно-аналітичним центром із вказаної проблеми.
Для спостереження за циркуляцією вірусів кору та епідемічного паротиту як у військах, так і в країні необхідне впровадження єдиної системи реєстрації інфекційних захворювань, у тому числі й захворювань на кір та епідемічний паротит, оперативного обміну інформацією з використанням сучасних молекулярно-генетичних технологій.
5. З метою виявлення сприйнятливих контингентів військовослужбовців та оцінки ефективності вакцинопрофілактики епідеміологічний нагляд за кором та паротитом на популяційному рівні необхідно проводити з обов’язковим використанням моніторингу імуноструктури військовослужбовців до цих інфекцій.
6. Для прогнозу тенденцій розвитку епідемічної ситуації у військах з кору та паротиту, визначенню найбільш ефективних протиепідемічних заходів аналіз імунологічної структури та захворюваності військовослужбовців повинен здійснюватись з урахуванням регіону їх призову на військову службу.
7. У молодого поповнення навчальних центрів та курсантів перших курсів вищих військових навчальних закладів необхідно проводити дослідження напруженості протикорового та протипаротитного імунітету. Неімунні контингенти, виявлені при серологічному обстеженні, повинні підлягати підчищаючій” імунізації.
8. Враховуючи вплив гельмінтів на імунний стан організму, перед щепленням військовослужбовців необхідно проводити їх паразитологічне обстеження з відповідною дегельмінтизацією.
9. Своєчасні щеплення проти епідемічного паротиту та кору повинні проводитись юнакам перед призовом їх до військової служби у цивільних закладах охорони здоров’я або безпосередньо після їх прибуття до військових частин у початковому періоді військової служби. Проведені щеплення повинні бути офіційно задокументованими.
10. Для імунопрофілактики кору, епідемічного паротиту та краснухи серед військовослужбовців доцільніше використовувати комбіновані трьохкомпонентні вакцини, а для підчищаючої” імунізації, враховуючи результати імунологічного моніторингу, слід застосовувати моновакцини.
В осередках захворювань на кір та епідемічний паротит за епідемічними показами необхідно використовувати відповідні моновакцини. В регіонах повинен зберігатися резерв вакцин для оперативного проведення щеплень за епідемічними показами.
11. Для екстреної профілактики крапельних інфекцій у військових колективах доцільне використання амізону індуктора ендогенного інтерферону за інструкцією виробника препарату.
12.Підготовка фахівців військово-медичної служби протиепідемічної спрямованості повинна проводитися з урахуванням вимог ВВОЗ щодо здійснення епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями на всіх його рівнях.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Білий В.Я. Гігієнічні аспекти діяльності військово-медичної служби у військах / В.Я. Білий, М.І. Хижняк // Проблеми військової охорони здоров’я: зб. наук. праць Укр. військово-медичної академии. 2002. С.3 8.
2. Косарчук В.В. Проблемні питання медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в системі допризовник-призовник-молодий солдат / В.В. Косарчук // Проблеми військової охорони здоров’я: зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. 2006. С.178 183.
3. Волкодав Н.Н. Уровень физического развития рядового состава ВС Украины / Н.Н. Волкодав, Н.И. Хижняк, В.Д. Дяченко // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: зб. науч. трудов Укр. военно-медицинской академії. 1998. С.8896.
4. Руководство по медицинскому обеспечению Советской Армии и Военно-морского флота,1991.
5.Чудна Л.М. Про актуальність профілактики керованих” крапельних інфекцій серед військовослужбовців Збройних Сил України / Л.М. Чудна, М.І. Хижняк, В.М. Півник // Проблеми військової охорони здоров’я / Зб. наук. праць Укр.військово-медичної академії. 2002. Випуск 12. С.2326.
6.Задорожна В.І. Сучасна концепція епідеміологічного нагляду та профілактики ентеровірусних інфекцій / В.І. Задорожна, С.І. Доан, В.І. Бондаренко //Матеріали доповідей науково-практичної конференції Вчення Л.В. Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами”, 12-13 жовтня 2006. С.39 49.
7. Черкасский Б.Л. Путешествие эпидемиолога во времени и в пространстве / Черкасский Б.Л. - Воронеж, 2003. 640 с.
8. Шаханина И.Л. Задачи эпидемиологического надзора в системе социально-гигиенического мониторинга / И.Л. Шаханина // Эпидемиол. и инфекц. бол. 2002. №2. С.4-6.
9.Фролов А.Ф. Система эпидемиологического надзора за респираторными инфекциями на современном уровне / А.Ф. Фролов // Матеріали науково-практичної конференції Епідеміологія, сучасні методи діагностики і профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів”, 7 8 лютого 2007. С.31 33.
10. KremerJ.R. Measles virus genotyping by nucleotide-specific multiplex PCR / J.R. Kremer, F. Fack, C.M. Olinger [et al.] // Clin. Microbiol. 2004. №7. P.3017-3022.
11. NakayamaT. Molecular epidemiology of measles virus in Japan. / T. Nakayama, M. Fujino, N. Yoshida // Pediatr.Int. 2004. №2. - Vol.46 P.214223.
12. ХайдерА.М. Белки вируса кори, их функции и антигенная изменчивость / А.М. Хайдер // Вопросы вирусологии. 1996. - №2. С.7274.
13. International Conference on Negative Strand Viruses, 9-th: Abstract / Edit. P.A.Rota, B.R.Newton. Estoril, 1994. 321p.
14. Журавлева Ю.H. Молекулярно-генетическая характеристика штаммов вируса кори / Ю.H. Журавлева, Т.А. Мамаева, М.А. Наумова [и др.] // Эпидемиология и инфекц. болезни. 2003. №3. С.4246.
15. Маркушин C.Г. Генетическая характеристика диких штаммов вируса кори, циркулирующих на европейской территории России в период 1998—2002 гг. / C.Г. Маркушин, И.Б. Коптяева, П.Рота [и др.] // Вопросы вирусологии. - №4. 2004. С.2429.
16. Гусева Е.В. Роль лабораторной диагностики в программе ВОЗ по элиминации кори. / Е.В. Гусева, Т.Д. Будяченко, Н.Н. Тихенко //Инфекционный контроль. 2007. №1. С.48-50.
17.Фролов А.Ф. Персистенция вирусов (Механизмы и клинико-эпидемиологические аспекты) / Фролов А.Ф. - Винница: Изд-во ВМУ им. Н.И. Пирогова, 1995.- 233 с.
18. Зуев В.А. Медленные вирусные инфекции человека и животных / Зуев В.А. - М.: Медицина.- 1988.- С.14-28.
19. Постовит В.А. Детские капельные инфекции у взрослых / Постовит В.А. Ленинград, 1982. 205 с.
20. Чудна Л.М. До проблеми дитячих інфекцій / Л.М. Чудна, В.Г. Оксіюк // Пам’яті Л.В. Громашевського (до 110-річчя від дня народження).- Зб. наук. праць Київського НДІЕІХ ім Л.В. Громашевського.- 1997.- С.56-64.
21. Эпидемиология и профилактика кори / [Чудная Л.М., Шехтер А.Б., Фастовская Б.Н., Ливанова Л.В.] Киев, 1981.- 160 с.
22.АйдиралієваЧ. Перспективи елімінації кору в Україні / Ч. Айдиралієва // СЕС профілактична медицина: наукововиробниче видання. 2005. - №6. С.44-46.
23.Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней: В 2 т. / Под ред. В.И. Покровского. М: Медицина, 1993. Т.ІІ. С. 210-233.
24. Шабловская Е.А. Корь / Е.А. Шабловская, Л.М. Чудная // Управляемые инфекции.- К: Здоровье, 1993. С.67-89.
25. Hinman A.R. Current features of measles in the United States: feasibility of measles elimination / A.R. Hinman, A.D. Brandling-Bennett, R.H. Bernier [et al.] // Epidemiol. Rev. 1980. №2. P.153-170.
26. Гендон Ю.З. Стратегия ВОЗ полной ликвидации заболеваемости корью / Ю.З. Гендон // Вопр. вирусол. 1996. № 2. С. 88-91.
27.Диттман С. Настоящее положение выполнения программы борьбы с корью в ГДР / С. Диттман, Г.Штарке, Х. Оклиц [и др.] // Тезисы совмест. симпозиума ученых СССР и ГДР по проблеме «Профилактика кори и паротита». Москва, 1981. С.7-8.
28.ЮминоваН.В. Корь: новый этап вакцинопрофилактики / Н.В. Юминова, В.М. Колышкин // Сб. материалов межрегиональной научно-практической конф. «Актуальные проблемы эпидемиологии и профилактики инфекционных болезней на региональном уровне». Пенза, 2004. С.9-23.
29.Болотовский В.М. Характеристика эпидемического процесса кори в период активной иммунизации против этой инфекции / В.М. Болотовский, Б.Г. Геликман, И.В. Михеева // Современный этап эволюции эпидемического процесса. М., 1989. С.79-84.
30. Болотовский В.М. О клинической и серологической диагностике кори у привитых против этой инфекции детей / В.М. Болотовский, Н.С.Титова, О.М.Тамм [и др.] // Журн. микробиол., эпидмиол. и иммуол. 1977. №11. С.91-96.
31. VitekC.R. Increased protections during a measles outbreak of children previously vac-cinated with a second dose of measles-mumps-rubella vaccine / C.R. Vitek, M. Aduddell, M.J. Brinton [et al.] // Pediatr. Infect. Dis. J. 1999. Vol.18, №7. P.620-623.
32.Аникеева Л.Н. Заболеваемость корью в Киеве в условиях массовой ревакцинации живой коревой вакциной / Л.Н. Аникеева, Л.С. Некрасова, Н.Е. Кожан // Детские инфекции. К, 1991. Вып. 21. С. 11-14.
33. Игнатьева Г.В. Тактика борьбы с корью / Г.В. Игнатьева,А.Г. Герасимова, Д.К. Садыкова[и др.]// Здравоохр. Рос. Федерации. 1993. № 1. С.22-24.
34.Рыкушин Ю.П. Стратегия вакцинопрофилактики и элиминации кори в развитых странах / Ю.П. Рыкушин // Журн. микробиол., эпидeмиол. и иммунол. 1996. - № 2. С.44-48.
35.Оксіюк В.Г. Вивчення рівня колективного імунітету населення України до корової інфекції та вплив ревакцинації на його показники / В.Г. Оксіюк, Л.М.Чудна, Л.В.Мороз [та ін.] // Дитячі інфекції. К, 1998. Вип.24. C.59-61.
36.Савицкая Т.А. Заболеваемость корью в Республике Татарстан и влияние на нее ревакцинации детей в возрасте 6 7 лет |/ Т.А. Савицкая // Казанский мед. журн. 1998. - №2. С.148-149.
37.Элиминация кори и краснухи и предупреждение врожденной красушной инфекции. Стратегический план Eвропейского региона ВОЗ 2005-2010гг. Копенгаген: ВОЗ, 2005. 31с.
38.Бектимиров Т.А. Вакцинопрофилактики кори на современном этапе / Т.А. Бектимиров // Вакцинация. Новости вакцинопрофилактики: информац. бюл. 2001. №1. С.6-7.
39.Оксіюк В.Г. Епідемічна ситуація з кору в Україні в пeріод підйому заxворюваності / В.Г.Оксіюк, Л.М.Чудна,С.І. Брижата [та ін.] // Дитячі інфекції. К., 2002. Вип.29. С.113-120.
40.Чудна Л.М. Епідемічна ситуація з кору в Закарпатській області / Л.М.Чудна, В.П.Маркович, С.В.Оберемко [та ін.] // Дитячі інфекції. К., 2002. Вип.29. С.128-132.
41.БіломеряТ.А. Епідеміологічна характеристика кору, епідемічного паротиту, краснухи в умовах урбанізованого регіону та ефективність імунізації вакциною Тримовакс: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14-02-02 / Т.А. Біломеря Київ, 2002. 19с.
42.СолонинаО.М. Основні причини епідемічних підвищень захворюваності на кір / О.М. Солонина // Дитячі інфекції. К., 2002. Вип.29. С.100-105.
43.Сміян О.І. Особливості епідемічного процесу щодо кору в Сумській області / О.І.Сміян, В.В.Тіщенко, Т.П.Бинда [та ін.] // Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека: Тези доп. науково-практ. конф. Київ, 2006. С.36-37.
44.Нікітін Є.В. Клініко-епідеміологічні особливості кору в Одеській області / Нікітін Є.В., Михайлова А.М., Засипка Л.Г.[та ін.] // Дитячі інфекції. К., 2002. Вип.29. С.95-99.
45.КрамарєвС.А. Кір: сучасні уявлення / С.А. Крамарєв // Сучасні інфекції. 2003. - №1. С.109-115.
46.ВозиановаЖ.И. Корь у взрослых / Ж.И. Возианова, О.А. Подолюк // Сучасні інфекції. 2004. - №2. С.42-46.
47. Чудна Л.М. Епідемічна ситуація з кору в Україні за 2002-2006рр. / Л.М.Чудна, Л.С. Красюк, С.І. Брижата [та ін.] // Вчення Л.В. Громашевського в сучасних умовах боротьби з інфекційними хворобами”: Тези доп. науково-практ. конф. Київ, 2006. С.133-139.
48.РыженкоС.А. О циклическом подъеме заболеваемости корью в Днепропетровском регионе в период реализации программы элиминации кори / С.А. Рыженко, E.H. Курилов, В.H. Портныx // Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека: Тези доп. науково-практ. конф. Київ, 2006. С.30-33.
49. Савчук А.І. Стан вакцинопрофілактики та перспективи щодо елімінації кору в Одеській області / А.І. Савчук, Л.Г. Засипка, В.Р.Гайдей [та ін.] // Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека: Тези доп. науково-практ. конф. Київ, 2006. С.33-36.
50.Чудна Л.М. Епідемічна ситуація з кору в Україні у 2003-2005рр. / Л.М.Чудна, С.І.Брижата, Л.С. Красюк [та ін.] // Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека”: Тези доп. науково-практ. конф. Київ, 2006. С.22-23.
51. Крамарев С.О. Сучасний перебіг кору у дітей / С.О. Крамарев, Л.О. Палатна, І.В.Шпак [та ін.] // Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека: Тези доп. науково-практ. конф. Київ, 2006. С.24-26.
52.Болотовский В.М. Заболеваемость корью среди ранее привитых против этой инфекции детей и ее причины / В.М. Болотовский, Н.С. Титова // Тезисы совместн. симпозиума ученых СССР и ГДР по проблеме ”Профилактика кори и паротита” М., 1981. С.24-26.
53.Колеснікова І.П. Епідеміологічні особливості корового епідемічного процесу в м. Харкові у 1984-1998 рр. / І.П. Колеснікова, Л.О. Клещар, Н.Л. Бондарева // Дитячі інфекції К, 1999. Вип.26. С.105- 112.
54. Козлова І.А.Про захворюваність в м. Києві кором, епідпаротитом та краснухою / І.А. Козлова, Л.Д. Клякіна, О.О. Попова [та ін.] // Дитячі інфекції К., 1998. Вип.24. С.67-71.
55.ПогодинаЛ.В. Эпидемиологическая ситуация по кори в Нижегородском регионе / Л.В. Погодина // Эпидемиология и вакциопрофилактика. 2003. №2 (9). С.7-10.
56.ТевеленокО.Г. Эпидемиологическая ситуация по кори на территориях, курируемых центром госсанэпидадзора в Красноярском крае / О.Г. Тевеленок // Эпидемиология и вакциопрофилактика. 2003. №2 (9). С.11-13.
57.ЛыткинаИ.Н. Особенности эпидемического процесса кори, эпидемического паротита и краснухи в Москве / И.Н. Лыткина, И.В. Михеева, Н.Н. Филатов // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2002. - №2. С.23-26.
58. Брико H.И.Проблемы и перспективы профилактики краснухи, кори и паротита в Москве / H.И. Брико, И.H.Лыткина, В.Ф.Миронова [и др.]// Лечащий врач. 2000. №10. С.3-9.
59.Зверев В.В. Проблемы кори, краснухи и эпидемического паротита в Российской Федерации / В.В. Зверев, Н.В. Юминова // Вопросы вирусологии. 2004. № 3. С. 8-11.
60.ГолубВ.С. Динамика заболеваемости инфекциями, управляемыми средствами специфической профилактики, в Республике Беларусь за 1999-2000 года / В.С. Голуб, Л.И. Мосина, С.В. Тарарук // Вакцинация. Новости вакцинопрофилактики: информац. бюл. 2002. №4 (22). С. 16-18.
61.Савчук А.І. Еволюція епідемічних особливостей кору / А.І. Савчук, А.І. Гайдей, С.Я. Лаврюкова [та ін.] // Інфекційні хвороби.- 2006. № 3 С.17-20.
62.Assaad F. Measles: summary of worldwide impact / F. Assaad // Rev. Infect. Dis. 1991. Vol.5, №2. P. 452-459.
63.ТатотченкоВ.К. Цели Всемирной организации здравоохранния по вакцинопрофилактике кори и краснухи / В.К. Татотченко // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунол. 2000. - №3. С.51-54.
64. Зниження захворюваності на кір в Америці // Мед. реферат. журн., розд.2. 1998. Вип.3-4. С.21-22.
65.Повна ліквідація інфекції кору в Фінляндії // Мед. реферат. журн., розд.2. 1998. Вип.3-4. С.22-23.
66.Global Measles Eradication: Target 2010? // EPI Newsletter, EPI in the Americas. 1996. Vol.17, №4. P.1-3.
67. OsterN. International importation of measles virus United State, 1993-2001 / N. Oster // Jornal of Infectious Diseases. 2004. Vol.189, №1. P.48-53.
68.KingA.B. Measles elimination in Canada / A.B. King, D.U. Armstrong // Jornal of Infectious Diseases. 2004. Vol.189, Suppl.1. P.236-242.
69.Technical consultation on measles, rubella and congenital rubella syndrome surveillance (Copenhagen, Denmark, 12-13 April 2005). Copenhagen: WHO Regional Office for Europe. 2005. 29p.
70. Півник В.М. Деякі особливості формування інфекційної захворюваності з повітряно-крапельним механізмом передачі в Збройних Силах і першочергові заходи щодо її профілактики серед військовослужбовців / В.М. Півник, В.В. Нарожнов, В.Л. Пашкович [та ін.] //Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования. Материалы науч.-практической конференции.-1996.- С.169-171.
71. Затолокін Ю.О. Санітарно-епідемічний стан у військах Збройних Сил України і основні напрямки удосконалення профілактичних заходів серед особового складу / Ю.О. Затолокін, В.М. Півник //Сб.науч. трудов международной научно-практической конференции инфекционистов и эпидемиологов ВС Украины (Актуальные вопросы инфектологии, эпидемиологии и микробиологии) 27-29 мая 1998 г. 1998.- С.217-221.
72.Баркевич В.А. Характеристика інфекційної захворюваності в Збройних Силах України/ В.А. Баркевич // Сучасні аспекти військової медицини. Збірник наукових праць. Випуск 9. 2004.- С.9-16.
73. Василенко А.Ж. Элиминация кори первый опыт работы, первые проблемы / НИИЭМ им. Пастера МЗ РФ Северо-Западный региональный центр по эпиднадзору за корью.-2003 р. // http. www.pasteur nii. spb.ru.
74.Савченко Э.Н. Заболеваемость корью взрослых в организованых коллективах / Э.Н. Савченко, Е.М. Дробат // Воен.-мед. журн.-1980.-№ 1.- С.73.
75.Мельниченко П.И. Перспективы совершенствования иммунопрофила-ктики инфекционных болезней в войсках / П.И. Мельниченко, П.И. Огарков, М.И. Ишкильдин // Воен.-мед. журн.- 1999.- № 6.-С.43-48.
76.Фургал С.М. Диагностика состояния восприимчивости военнослужа-щих к актуальным аерозольным инфекциям / С.М. Фургал // Воен.-мед. журн.- 1997.-№ 7-С. 38-46.
77. Казанцев А.П. Справочник по инфекционным болезням / А.П. Казанцев, В.С. Матковский - 1986.- С. 102-105.
78.Любимский Н.Н. О некоторых тенденциях инфекционной заболеваемости военнослужащих / Н.Н. Любимский, Н.И. Ляшенко // Воен.-мед. журн.- 1999.-№ 1.-С.46-52.
79. Бобков А.В. Характеристика противокоревого иммунитета у военнослужащих на ТОФ / Бобков А.В., Г.А. Сергеев // Воен.-мед. журн.- 1994.-№ 6.-С.63.
80.Сибилев В.И. К вопросу эпидемиологической эффективности массовой вакцинации против кори в войсках / В.И. Сибилев, В.А. Шевцов, Э.А. Тясто // Воен.-мед. журн.- 1994.-№ 2.-С.50-51.
81.Колков В.Ф. Значение уровня иммунитета организованных коллективов при проведении эпидемиологического надзора за дифтерией, столбняком, и корью / В.Ф. Колков, В.И. Васильева, Е.В. Русакова // Воен.-мед. журн.- 1988.-№ 7.-С.46-49.
82.Городецкий М.М. Энцефаломиэлит коревой этиологии в виде спастического тетрапареза / М.М. Городецкий, В.И. Трихлеб //Сб.науч. трудов международной научно-практической конференции инфекционистов и эпидемиологов ВС Украины (Актуальные вопросы инфектологии, эпидемиологии и микробиологии) 27-29 мая 1998 г. 1998.- С.178-181.
83.Городецкий М.М. Особенности клинического течения кори у взрослых / М.М. Городецкий, М.П. Бойчак, В.И. Трихлеб [и др.] // Сб.науч. трудов международной научно-практической конференции инфекционистов и эпидемиологов ВС Украины (Актуальные вопросы инфектологии, эпидемиологии и микробиологии) 27-29 мая 1998 г. 1998.- С.174-178.
84.Gordon J.E. Ten years in epidemiology of mumps / J.E. Gordon, L. Kilham // Amer. J. Med. Sci..- 1949, 218, 3, 338-358.
85. Савельев С.Т. К статистике заболеваний в войсках руской армии эпидемической заушницей / С.Т. Савельев // Воен. − мед. журн. − 1901. − № 6. − С. 79.
86.Мельник М.Н. Эпидемический паротит / Мельник М.Н., Шатило В.А., Лихторович С.А. − Киев. −1979. − 156 с.
87.Селимов М.А. Эпидемический паротит / М.А. Селимов // Сов. мед. - 1955.-№ 1.- С.37-40.
88.Лазикова Г.Ф. К вопросу о закономерностях распространения эпидемического паротита в СССР / Г.Ф. Лазикова, Г.П. Николаевский // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунобиол. 1977. № 1. С. 132-138.
89.Оксиюк В.Г. Некоторые вопросы эпидемиологии и специфической профилактики эпидемического паротита / В.Г. Оксиюк // Дитячі інфекції: Укр. міжвід. зб.: К., 1984. Вип. 14. С. 87-93.
90.Пилле Э.Р. Заболеваемость эпидемическим паротитом в различных странах / Э.Р.Пилле, А.П. Андреева // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунобиол. 1975. № 11. С. 86-90.
91.Шарлай М.М. Вопросы эпидемиологии паротита в Ровенской области в 1954-1973 гг. / М.М. Шарлай, И.Ф. Шевченко, А.М. Шарлай // Дитячі інфекції: Укр. міжвід. зб.: К., 1977. Вип. 7. С. 88-93.
92.Stelzner A. Epidemiologische und serologische Mumps-analysen unter Berucksichtigung meningoenzephalitischen Krankheitsbilder / A. Stelzner, W. Talaska // Dtsch. Gesundheitwes. 1972. Bd. 27. S. 2083-2089.
93.Muller A. Beitrag zur Epidemiologie des Mumps in der DDR / A. Muller, W. Hajduk // Dtsch. Gesundheitwes. 1975. Bd. 30. S. 1703-1708.
94.Zabiska I. Analiza epidemiologicz-na przypadkow zapalenia virusen swinki na terenie Warszawy w latach 1972-1973 / I. Zabiska, D. Imbs, M. Czachorowska // Przegl. Epidem. 1974. V. 8, № 4. Р. 425-432.
95. Gordon I.E. The epidemiology of mumps / I.E. Gordon, R.H. Heeren // Amer. Med. Sci. 1940. V. 700. P. 412-428.
96. Андреева А.П. Роль субклинических форм эпидемического паротита в формиро вании коллективного иммунитета / А.П. Андреева, Э.Р. Пилле, Т.К.Сахарова [и др.] // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунобиол. 1976. № 5. С. 136-139.
97.Клячко Н.С. О стертых и бессимптомных формах эпидемическо-го паротита и их значении в распространении инфекции / Н.С. Клячко // Вопр. охраны матер. и дет. 1960. № 5. С. 26-30.
98.Бароян О.В. Итоги полувековой борьбы с инфекциями в СССР и некоторые вопросы современной эпидемиологии / Бароян О.В., под ред. П.Н.Бургасова. М.: Медицина, 1968. 303 с.
99.Коцюруба В.П. Влияние вакцинопрофилактики на эпидемический процесс при эпидемическом паротите: дисс. канд. мед. наук: 14-02-02 /Коцюруба В.П. К., 1988.155с.
100. Герасеферян М.Г.Профилактика эпидемического паротита в детских дошкольных учреждениях живой паротитной вакциной из штамма Л-16 / М.Г. Герасеферян, В.М. Болотовский, Л.П. Шатрова [и др.] // Журн. микробиол., эпидемиол. и иммунобиол. 1988. № 4. С. 39-42.
101. Михеева И.В. Проблемы эпидемиологического надзора за эпидемическим паротитом / И.В. Михеева, В.М. Болотовский, Г.Е. Рубинов [и др.] // Эпидемиол. и инфекцион. бол. 1996. № 3. С. 21-24.
102. Михеева И.В. Формирование очагов эпидемического паротита в коллективах с различным уровнем иммунной прослойки к этой инфекции / И.В. Михеева, И.Н. Лыткина, Н.Н. Мальцева [и др.] // Эпидемиол. и инфекц. бол. 1999. № 2. С. 60-62.
103. Хлябич Г.М. Специфическая профилактика эпидемического паротита вакциной производства МНИИВП / Г.М. Хлябич, О.Г.Анджапаридзе, С.С. Унанов [и др.] // Тез. докл. совместного симпозиума ученых СССР и ГДР по проблеме «Профилактика кори и паротита». М., 1981. С. 104-105.
104.Шаргородская В.А. Возможные причины сезонных колебаний заболеваемости эпидемическим паротитом / В.А. Шаргородская // Материалы республ. науч.-практич. конф. по механизму передачи возбудителей инфекц. бол. Л., 1973. С. 59-60.
105.Андреева А.П. Основные закономерности распространения вируса эпидемического паротита: Автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14-02-02 / А.П. Андреева М., 1978. 24 с.
106.Рыкушин Ю.П. Характеристика эпидемического процесса при паротите в различных по численности городах / Ю.П. Рыкушин, К.И. Слатина, Р.М. Малыхина [и др.] // Детские вирусные инфекции. Л., 1979. С. 43-50.
107.Рыкушин Ю.П. Эпидемиологические обоснования ликвидации некоторых инфекционных заболеваний на больших территориях / Ю.П. Рыкушин // Труды института эпидемиол., микробиол. и гиг. им. Пастера Закономерности эпидемического процесса”. Т. 61. Л., 1983. С. 11-13.
108.Zabicka J. Mumps