УДОСКОНАЛЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДИФТЕРІЄЮ І ПРАВЦЕМ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СЕРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Краткое описание

АКАДЕМІя медичних наук україни
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА
ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л.В. ГРОМАШЕВСЬКОГО»

На правах рукопису

ЛИТВИНЕНКО ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 616.931.+616.921.8:616-036.2-078

УДОСКОНАЛЕННЯ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДИФТЕРІЄЮ І ПРАВЦЕМ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ СЕРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

14.02.02 - епідеміологія

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник -
доктор медичних наук О.І. Поліщук

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП..................................................................................... 6
1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.РОЛЬ І ЗНАЧЕННЯ СЕРОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ В СИСТЕМІ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ДИФТЕРІЄЮ І ПРАВЦЕМ..................................................................................... 15
1.1 Загальна характеристика природного і післявакцинального імунітету та серологічних методів його визничення ........................................................................................................ 15
1.2 Актуальні питання епідеміологічного нагляду за дифтерійною інфекцією та правцем,які контролюються за допомогою серологічних методів........................................................................................... 25
1.3 Особливості сучасної епідеміології та необхідність удосконалення епіднагляду за дифтерією і правцем в післяепідемічному періоді............................................................................................ 40
2 МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ........................................................................... 44
2.1 Епідеміологічний аналіз дифтерійної інфекції та правця за періоди епідемії і після неї................................................................................................... 45
2.2 Дослідження протидифтерійного і протиправцевого імунітету методами РПГА та ІФА................................................................................................ 46
3 ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПІДЕМІЧНОГО ПРОЦЕСУ ДИФТЕРІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ В ДОНЕЦЬКОМУ РЕГІОНІ В 1990-2008 РР................................................................................................... 56
4 АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ СЕРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НА ДИФТЕРІЙНУ ІНФЕКЦІЮ ЗА ПЕРІОД 1990-2008 РР................................................................................................... 71
4.1 Загальна оцінка кількісних і якісних показників серологічних досліджень на дифтерійну інфекцію......................................................................................... 71
4.2 Аналіз показників серологічних досліджень на дифтерійну інфекцію з діагностичною метою............................................................................................. 78
4.3 Оцінка серологічних досліджень в осередках дифтерійної інфекції........................................................................................... 98
4.4 Порівняльний аналіз результатів серологічних досліджень з фактичною реєстрацією дифтерійної інфекції......................................................................................... 107
4.5 Оцінка показників антибактерійного і антитоксичного імунітету проти дифтерії........................................................................................ 110
4.5.1 Визначення і інтерпретація результатів антибактерійного і антитоксичного імунітету проти дифтерії у здорового населення..................................................................................... 111
4.5.2 Вивчення антибактерійного і антитоксичного імунітету проти дифтерії организованому колективі студентів...................................................................................... 113
4.5.3 Комплексна оцінка показників антибактерійного і антитоксичного імунітету серед імунокомпроментованих контингентів................................................................................ 118
5 АНАЛІЗ ВПЛИВУ МАСОВОЇ ІМУНІЗАЦІЇ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ НА СТАН ФАКТИЧНОЇ ЗАХИЩЕНОСТІ І ОСОБЛИВОСТІ ПОДАЛЬШОЇ ІМУНІЗАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ І ПРАВЦЯ...................................................................................... 122
5.1 Динаміка фактичної захищеності населення проти дифтерії і правця за 1990-2008 рр.................................................................................................. 123
5.2 Визначення фактичного стану антитоксичного імунітету у підлягаючих ревакцинації проти дифтерії і правця дорослих, які були щеплені в період епідемії......................................................................................... 132
6 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ ПРОТИ ПРАВЦЯ В РЕГІОНІ НА ОСНОВІ РЕЗУЛЬТАТІВ СЕРОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ............................................................................ 140
6.1 Аналіз захворюваності на правець за період 1990-2008рр. в зв'язку з проведенням планової і екстреної імунопрофілактики...................................................................... 140
6.2 Поглиблений аналіз імуноструктури осіб похилого віку, як контингенту ризику до правця.......................................................................................... 149
6.3 Оцінка показників активно-пасивної імунізації проти правця під серологічним контролем.................................................................................... 154
7 РОЗРАХУНКИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЛАНОВОЇ І ЕКСТРЕНОЇ ІМУНІЗАЦІЇ ПРОТИ ДИФТЕРІЇ ІПРАВЦЯ ПІД СЕРОЛОГІЧНИМ КОНТРОЛЕМ.............................................................................. 161
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ............................................................................ 166
ВИСНОВКИ......................................................................... 176
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................................................... 178

перелік скорочень

АБ антибактерійний
АД антидифтерійний
АДП антидифтерійно-правцевий
АКДП антикашлюково-дифтерійно-правцева
АПІ активно-пасивна імунізація
АТ антитоксичний
ВІЛ вірус імунодефіциту людини
ВКІ вакцинокеровані інфекції
ЕН епідеміологічний нагляд
ЕП епідемічний процес
ЗР захисний рівень
ІФА імуноферментний аналіз
ЛПЗ лікувально-профілактичні заклади
МЗР мінімальний захисний рівень
МОЗ міністерство охорони здоров'я
ПДС протидифтерійна сироватка
ППЛІ протиправцевий людський імуноглобулін
ППС протиправцева сироватка
РПГА реакція пасивної гемаглютинації
СГТ середньо-геометричний титр
Ig A імуноглобулін А
Ig G імуноглобулін G
Ig M імуноглобулін М

Вступ

Актуальність теми. Дифтерія і правець належать до класичних інфекцій з достатньо вивченими епідеміологічними характеристиками. В основі клінічного перебігу цих різних за патогенезом хвороб лежить механізм утворення збудниками (Corynebacterium dyphtheriae, Clostridium tetani) надзвичайно сильних екзотоксинів, що вражають специфічні для кожної інфекції органи, зумовлюють важкий перебіг захворювань і високу летальність. Профілактика дифтерії і правця об'єднана комплексними дифтерійно-правцевими препаратами і потребує системного контролю специфічного імунітету населення (ЧуднаЛ.М., 2000; Сергеева Т.И., 2005; Edmunds W.J. et al., 2001; Neal S., Efstratiou A., 2007).
Актуальність удосконалення епідеміологічного нагляду за дифтерією і правцем обумовлена об'єктивними причинами: уповільненням темпів зниження рівня дифтерійної інфекції після епідемії і масової імунізації населення; продовженням реєстрації спорадичної захворюваності на правець в умовах збільшення захищеності населення проти правця після масової імунізації комплексними препаратами і офіційного впровадження екстреної імунізації під серологічним контролем. Триваюче епідемічне поширення ВІЛ та туберкульозу щодо яких Донецька область є однією з найбільш уражених в Україні (Goletti D., Fauci A.S., 1997, КоломійцеваГ.М., 2007), обумовлює необхідність досліджень специфічного імунітету проти дифтерії і правця цих груп хворих з порушенням імунокомпетентності.
Епідемія дифтерії наприкінці ХХ століття обумовила значне збільшення обсягів серологічних досліджень щодо дифтерії та правця і розширення діапазону їх застосування (Charles R. et al., 2000; Максимова Н.М., Маркина С.С., 2003). Однак, їх ефективність обмежувалась недосконалістю і недостатністю регламентуючих директивних документів щодо дифтерії (Деміховська О.В., 1999) і відсутністю вивчення антибактерійного імунітету, який розглядають як важливу ланку патогенезу носійства коринебактерій дифтерії (Шмелева Е.А., 2003).
Після проведення масової імунізації проти дифтерії в Україні зареєстровано зниження захворюваності більше ніж в 10 разів, а в 1999 р. офіційно оголошено про припинення епідемії. Протягом 2000-2006 рр. в умовах проведення масової ревакцинації проти дифтерії дорослого населення захворюваність в Україні продовжувала знижуватись і у 2005 р. досягла рівня доепідемічного періоду (0,21 на 100тис. населення). У 2007-2008 рр. Донецький регіон за активністю епідпроцесу дифтерійної інфекції (0,13 та 0,28 на 100 тис. населення) та летальністю від дифтерії (33,3% та 7,6% відповідно) значно випереджав загальнодержавний рівень.
Дифтерія ефективно контролюється засобами вакцинопрофілактики в більшості європейських держав, але там також існує загроза її повернення, яку пов‘язують із можливістю епідемічного розповсюдження нових риботипів коринебактерій дифтерії та збільшенням частки незахищених серед дорослого населення (T. Dallman et al., 2008; Galazka A., 2000; WagnerK.S., 2008). Тому відсутність зареєстрованих випадків дифтерії в окремих країнах розглядається як недосконалість епідеміологічного нагляду. Серед сусідніх з Україною держав найбільш небезпечними щодо дифтерії вважаються Латвія (захворюваність у 2006 р. 1,39 на 100 тис.населення), Бєларусь і Російська Федерація - 0,13 і 0,14 на 100тис. відповідно (Spika J., 2006).
На фоні значного зниження захворюваності на правець в Україні з 0,2 на 100 тис. у 1993 р. до 0,04 у 2005 р. та у Донецькому регіоні (0,1 і 0,02 відповідно), летальність серед людей похилого віку сягає 85-95 % (Чумаченко С.С. із співавт., 2006). Існуюча система профілактики правця суттєво не впливає на формування контингенту ризику людей похилого віку, серед яких існує найбільш низький імунний прошарок з захисним рівнем антитоксичних антитіл. Більше 80 % випадків правця пов’язані з несвоєчасним зверненням за медичною допомогою з приводу травм та відмовою від щеплень (Чумаченко С.С. із співавт., 2006). Тому потребують узагальнення результати серологічних досліджень при проведенні екстреної профілактики правця, які тривалий час застосовуються в регіоні.
Вищенаведене обумовлює потребу в удосконаленні епідеміологічного нагляду за дифтерією і правцем на сучасному етапі із застосування серологічних методів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у межах планової наукової тематики ДУ „Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім.Л.В.Громашевського АМН України” „Поствакцинальний імунітет у дітей з тяжкою хронічною соматичною патологією та методи його корекції” (номер державної реєстрації0195U011858) та „Створення лікувально-профілактичних препаратів антидифтерійного та антикандидозного спрямування на основі живих ліофілізованих культур спороутворюючих бактерій” (номер державної реєстрації 0198V000765).
Мета роботи: удосконалення епідеміологічного нагляду за дифтерією і правцем з урахуванням показників протидифтерійного і протиправцевого імунітету.
Для реалізації мети були поставлені такі задачі:
1. Провести аналіз епідемічного процесу дифтерійної інфекції в Донецькому регіоні за 1990-2008 рр. з оцінкою значення серологічних і бактеріологічних методів досліджень щодо дифтерії.
2. Оцінити ефективність серологічних досліджень при первинній та остаточній діагностиці та при обстеженні осередків дифтерійної інфекції.
3. На підставі вивчення природних антибактерійних (АБ) і переважно штучних антитоксичних (АТ) антитіл розробити комплексну оцінку протидифтерійного імунітету у дорослого населення, в колективах здорових і імунокомпроментованих осіб.
4. Надати порівняльну характеристику фактичної захищеності проти дифтерії і правця у населення регіону до епідемії (1990 р.), після завершення масової імунізації (1998 р.), та через 10 років після неї (2008 р.) з визначенням рівнів антитоксичних антитіл проти дифтерії і правця у дорослих, які підлягали черговій ревакцинації.
5. Оцінити стан протиправцевого АТ-імунітету у хворих на правець; осіб похилого віку, як контингенту ризику до правця; травмованих осіб, які підлягають екстреній імунізації проти правця та запропонувати заходи щодо підвищення фактичної захищеності населення.
Об'єкт дослідження: епідеміологічний нагляд за дифтерією і правцем, епідемічний процес дифтерійної інфекції, захворюваність на правець, імунітет проти правця і дифтерії, серологічні методи.
Предмет дослідження: кількісні і якісні прояви епідемічного процесу дифтерійної інфекції та правця, рівні АТ і АБ-антитіл проти дифтерії, АТ-антитіл проти правця, щеплювальний анамнез.
Методи дослідження епідеміологічні, серологічні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Проведено поглиблений аналіз застосування серологічних методів щодо дифтерії і правця в Донецькому регіоні з визначенням їх ролі в різні періоди епідемічного процесу.
Вперше доведена можливість ранньої серологічної діагностики дифтерійної інфекції на основі опосередкованого визначення класів АТ-антитіл в реакції пасивної гемаглютинації в першому зразку крові, взятому до введення лікувальної протидифтерійної сироватки. Проведена діагностична інтерпретація результатів вихідних рівнів АТ-антитіл, їх класів та співвідношення з рівнями АТ-антитіл проти правця і на цій основі запропоновані поняття «характерні» і «не характерні» серологічні ознаки дифтерійної інфекції. Доведено можливість використання цих ознак в комплексі з клінічними і бактеріологічними даними для диференціації форм дифтерійної інфекції захворювання та носійства, що дозволяє зменшити рівні гіпо- і гіпердіагностики, та підвищити ефективність епідеміологічного нагляду за дифтерійною інфекцією.
Вперше експериментально вивчено природний АБ-імунітет проти дифтерії в різних вікових групах населення, встановлено особливості розподілу класів АБ-антитіл. Сформульовано епідеміологічне значення комплексної оцінки природного АБ-імунітету і переважно штучного АТ-імунітету для визначення контингентів ризику щодо дифтерійної інфекції і циркуляції коринебактерій дифтерії в організованих колективах. Вперше в Україні досліджено АТ-імунітет проти дифтерії і правця і АБ-імунітет проти дифтерії у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією і у хворих на туберкульоз.
В умовах збільшення фактичної захищеності населення проти правця в цілому визначено критичні фактори, що сприяли захворюванням і смерті від правця осіб похилого віку (невідповідність між документованою щепленістю, фактичною захищеністю і проведенням екстрених щеплень), через серологічний контроль яких можна поліпшити систему планових і екстрених щеплень проти правця.
На підставі всебічного аналізу результатів серологічних досліджень щодо дифтерії і правця в період епідемії та післяепідемічний період визначено суттєві недоліки в системі епідеміологічного нагляду і обґрунтовано шляхи його удосконалення.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані щодо особливостей сучасного епідемічного процесу дифтерійної інфекції, значення і можливостей серологічних методів досліджень щодо дифтерії з діагностичною метою і за епідемічними показниками були використані при підготовці Наказу УОЗ Донецької облдержадміністрації №348 від 10.08.2004 р. "Про посилення епіднагляду за станом захворюваності та імунопрофілактики дифтерії в Донецькій області". Наказом затверджено алгоритм дій при підозрі та захворюванні на дифтерію, виявленні носія токсигенного штаму, а саме: обов'язкове імунологічне обстеження хворих в 1-й день госпіталізації; імунологічне обстеження контактних протягом першої доби, додаткове щеплення контактних при титрі менш 1,0 МО/мл.
За даними дослідження підготовлено інформаційно-методичні листи управління охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації і обласної санепідстанції № 4920/04.1 "Показники діяльності з профілактики вакцинокерованих інфекцій за І півріччя 2007 р." і № 01/19-1900/8209/04.1 від 21.10.2008 р. "Про стан захворюваності на дифтерію в Донецькій області та заходи щодо її профілактики".
Результати дослідження протиправцевого і протидифтерійного імунітету використовуються в навчальному процесі кафедри управління вищою освітою, організації охорони здоров’я та епідеміології Донецького державного медичного університету ім. М.Горького, роботі лабораторії сучасних імуномодуляторів ДУ „Московський науково-дослідний інститут епідеміології і мікробіології ім. Г.Н.Габричевського”.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснив пошук літературних джерел і їх аналіз. Дослідження АТ-імунітету проти дифтерії і правця у всіх визначених контингентів на базі бактеріологічної лабораторії Горлівської міської СЕС у 1990-2004 рр. виконано безпосередньо автором. За участю автора проводилась організаційна робота щодо впровадження додаткових серологічних досліджень під час епідемії дифтерії і після неї. Автор виконав самостійно ретроспективний аналіз як особистих результатів серологічних досліджень, так і матеріалів, наданих епідеміологічними відділами Донецької обласної і міської СЕС за період 1990-2008 рр. Самостійно проведено планування, виконання і аналіз результатів додаткових серологічних досліджень по визначенню впливу масової імунізації проти дифтерії на стан індивідуального і колективного імунітету та захворюваності на дифтерію і правець в м. Горлівка у період 1998-2008 рр. Дослідження сироваток крові здорових дорослих і контингентів ризику щодо дифтерії з визначенням АБ і АТ-антитіл проведено за участю автора на базі ДУ„Московський науково-дослідний інститут епідеміології і мікробіології ім.Г.Н.Габричевського” під керівництвом проф. О.О.Шмельової. Автором самостійно виготовлені лабораторні серії тест-систем для визначання АБ-антитіл проти дифтерії методом імуноферментного аналізу. Самостійно здійснено узагальнення матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, інтерпретацію результатів та спільно з науковим керівником сформульовано висновки.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, які увійшли до дисертації, оприлюднені на науково-практичній конференції з міжнародною участю Асоціації інфекціоністів України „Вірусні хвороби. Токсоплазмоз. Хламідіоз.” (м.Тернопіль, 2004 р.); науково-практичній конференції „Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека” (м. Київ, 2006 р.); засіданні проблемної комісії „Мікробіологія, епідеміологія та інфекційна клініка” вченої ради ДУ „Московський науково-дослідний інститут епідеміології і мікробіології ім.Г.Н.Габричевського” (09.12.2004 р.); секції вченої ради „Імунологія і медична біотехнологія” ДУ „Московський науково-дослідний інститут епідеміології і мікробіології ім. Г.Н.Габричевського” (12.03.2009 р.); тематичних нарадах та семінарах Донецької обласної СЕС 03.03.05 р., 10.08.06 р., 26.04.07 р.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 13 наукових робіт, з них 8 у наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі результатів епідеміологічного аналізу та серологічних досліджень вирішено актуальну наукову задачу визначено ефективність і можливості застосування серологічних досліджень протиправцевого та протидифтерійного імунітету населення в різні періоди епідемічного процесу та удосконалено на цій основі епідеміологічний нагляд за дифтерією і правцем.
1. Сучасні особливості (2007-2008 рр.) епідемічного процесу дифтерійної інфекції в регіоні, а саме збільшення рівнів захворюваності, бактеріоносійства, летальності, потребують удосконалення серологічних досліджень для лабораторної діагностики, активного виявлення хворих і носіїв та контролю за імуноструктурою населення.
2. Встановлено, що у період епідемії дифтерії та у післяепідемічний період визначення в РПГА виключно вихідних рівнів антитоксичних протидифтерійних антитіл призвело до 50 % гіподіагностики на рівні первинного діагнозу та до 30 % гіпо- та гіпердіагностики на рівні остаточного діагнозу дифтерійної інфекції. Додаткове визначення класів АТ-антитіл в першій сироватці, взятій до введення лікувальної протидифтерійної сироватки, збільшує діагностичні можливості РПГА при ранній первинній діагностиці дифтерійної інфекції у 5,1-5,4 рази.
3. На основі серологічних досліджень визначено, що в осередках дифтерійної інфекції 65,8 % осіб підлягали імунізації, а 12,2 % мали характерні серологічні ознаки дифтерійної інфекції. Проведення бактеріологічних досліджень після попереднього визначення осіб з характерними серологічними ознаками дифтерійної інфекції збільшило інформативність лабораторних досліджень в осередках у 3,6 рази.
4. Комплексною оцінкою антибактерійного і антитоксичного імунітету проти дифтерії встановлено, що більше 50 % здорових осіб у регіоні з незахисними рівнями дифтерійного антитоксину мають високий природній антибактерійний імунітет, однак характеризуються зниженими рівнями антибактерійних IgА. В колективі, де тривало відсутня реєстрація дифтерійної інфекції, переважання осіб з надвисокими рівнями антибактерійних IgМ свідчило про приховану циркуляцію коринебактерій. Відсутні достовірні показники ризику щодо дифтерійної інфекції у імунокомпрометованих осіб хворих на туберкульоз, психічні розлади та ВІЛ-інфікованих.
5. На фоні збільшення фактичної захищеності дорослого населення за період 1990-2008 рр. проти дифтерії з 19,6 % до 94,5 % і проти правця з 79,4 % до 95,2 % після масових щеплень комплексними дифтерійно-правцевими препаратами виявлено зростання серед дорослих частки осіб з надвисокими рівнями АТ-антитіл проти правця до 25,9 % та наявність контингенту ризику щодо захворювання на дифтерію і правець населення вікової групи більше 58 років. За серологічними даними встановлено фактичну необхідність ревакцинації через 7 років після масових щеплень тільки 25 % обстежених проти правця та 75 % проти дифтерії, що обґрунтовує переважне застосування дифтерійних монопрепаратів.
6. В умовах спорадичної захворюваності на правець, вразливим контингентом щодо якого залишаються особи похилого віку, визначено фактори, що сприяли захворюванню і смерті від правця: невідповідність між документованою щепленістю, фактичною захищеністю і отриманням екстрених щеплень, які можливо контролювати серологічними методами. Встановлено необхідність контролю специфічного імунітету проти правця і дифтерії на межі пенсійного віку. Проведення екстреної імунізації проти правця без попереднього серологічного визначення рівня АТ-антитіл призводить до більш ніж у 2.3-5,2 рази необґрунтованих щеплень і у 1,2-1,4 рази необґрунтованих відведень від щеплень.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Чудная Л.М. Дифтерія в Україні / Л.М.Чудная, В.Г.Оксиюк, Л.С.Красюк та ін.// Дитячі інфекції. К., 2000. №27. С.39.
2. Оксіюк В.Г. Особливості епідемічного процесу дифтерії та шляхи удосконалення заходів специфічної профілактики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук : спец. „Епідеміологія” / В.Г.Оксіюк. К., 1999. 29 с.
3. Облапенко Г. Дифтерия в Европе в 19851992гг. / Г.Облапенко, А.Галазка // Материалы совещания ВОЗ по эпидемии дифтерии в Европе. С-Петербург, 1993. С.1321.
4. Моисеева А. Эпидемия дифтерии на Украине / А.Моисеева, В.Мариевский // Материалы совещания ВОЗ по эпидемии дифтерии в Европе. С-Петербург, 1993. С.3039.
5. Charles R. Vitek. Diphtheria Surveillance and Control in the Former Soviet Union and the Newly Independent States [Electronic resource] / Charles R. Vitek, Erika Y. Bogatyreva, and Melinda Wharton // The Journal of Infectious Diseases. 2000. Vol.181. P. S23S26.
6. Lubov S. Nekrassova. Epidemic Diphtheria in Ukraine, 19911997 [Electronic resource] / [Lubov S. Nekrassova, Liudmila M. Chudnaya, Victor F. Marievski et al.] // The Journal of Infectious Diseases. 2000. Vol.181. P. S35S40
7. Максимова Н.М. Эпидемиологический надзор за дифтерией в России / Н.М. Максимова, С.С. Маркина // Инф. Бюллетень МЗ РФ Здоровье населения и среда обитания. 2003. №8. С.711.
8. Зоря В.Г. Повторные заболевания столбняком / В.Г.Зоря // Врачебное дело. К., 1973. №1. С.133135.
9. Стовбун С.Ф. Иммунологические аспекты резистентности к столбняку / Стовбун С.Ф., Букова В.Е., Шварц С.А. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1976. №1. С.140-144.
10. Veronesi R. Новые концепции противостолбнячной иммунизации: естественно приобретаемый иммунитет/ Veronesi, H.Cecin, A.Correa et al. // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1975. №1. С.144122.
11. Стовбун С.Ф. Сравнительное изучение резистентності к стовбняку и показателей реакции пассивной гемагглютинации у экспериментальных животных / С.Ф.Стовбун, В.Е.Букова, С.А.Шварц // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1984. №9. С.9799.
12. Шмелева Е.А. Современный взгляд на старые истины о противодифтерийном иммунитете / Е.А.Шмелева, С.И.Макарова, И.Г.Батурина и др.] // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. 2003. №2. С.2631.
13. Буровцева И.А. Иммуноморфологические аспекты местной (раневой) ревакцинации столбнячным анатоксином / И.А.Буровцева, М.П.Ермакова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1989. №8. С. 8993.
14. Болотовский В.М. Дифтерия. / В.М.Болотовский // Руководство по эпидемиологии инфекционных болезней. М. : Медицина, 1993. С. 196203.
15. Галазка А. Общая иммунология. Иммунологические основы иммуногенеза. Модуль 1 / А.Галазка С-Пб. : Питер, 1994. 24 с.
16. Змушко Е.И. Клиническая иммунология / Е.И.Змушко, Е.С.Белозеров С-Пб.: Питер, 2001. 576 с.
17. Новиков Д.К. Противобактериальный иммунитет / Д.К.Новиков // Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2002. № 2. С. 719.
18. Газизова Г.Р. Цитотоксическое и антимитотическое действие дифтерийного токсина / Г.Р.Газизова. Казань : Мастерлайн. 2000. 247с.
19. Езепчук Ю.В. Биомолекулярные основы патогенности бактерий / Ю.В.Езепчук. М. : Наука, 1977. 215 с.
20. Barksdale L. Corynebacterium diphtheriae and its relatives / L.Barksdale // Bacteriol. Rev. 1970. N. 34. P. 378422.
21. Дифтерия / [М.Х.Турьянов, Н.М.Беляева, А.Д.Царегородцев и др.]. М. : Медикас, 1996. 252 с.
22. Клиническая иммунология и аллергология / под ред. A.B. Караулова. М.: МИА, 2002. 651 с.
23. Павелкина В.Ф. Дифтерия : учебное пособие / В.Ф.Павелкина, В.М.Мамыкина. Саранск : Морд. Унт, 1999. 63 с.
24. Анохин В.А. Напряженность антибактериального и антитоксического иммунитета при нетоксических формах дифтерии у взрослых / В.А.Анохин, Г.Р.Фаткуллина, H.A.Сафина .// Материалы VIII съезда всероссийского общества эпидемиологов, микробиологов и паразитологов. М., 2002. С. 131 132.
25. Анохин В.А. Эффективность гуморальной специфической защиты при различных клинических формах дифтерии / В.А. Анохин, Г.Р. Фаткуллина, Н.А. Сафина и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2004. № 1. С. 2023.
26. Гоц Ю.Д. Вивчення та оцінка іммунності населення і хворих на дифтерію в Києві в період епідемії (1996 1998) / Ю.Д.Гоц, M.M.Колесников, Г.А.Мохорт // Сучасні інфекції. 2000. № 1. С. 1720.
27. Косенкова Т.В. Особенности формирования иммунного ответа на дифтерийный анатоксин у детей с разным иммунным статусом при второй возрастной ревакцинации / Т.В. Косенкова, Г.Н. Федоров, Т.В. Виноградова, и др.] // Журнал микробиологии. 2000. № 5. С. 4548.
28. Косенкова Т.В. Особенности формирования иммунитета при первичном комплексе иммунизации АКДСвакциной / Т.В. Косенкова, Г.Н. Федоров, В.В. Наперсников и др.] // Журнал микробиологии. 2000. № 3. С. 5558.
29. Максимова Н.М. Динамика напряженности иммунитета против дифтерии и столбняка при профилактических прививках у детей : дис. доктора мед. наук: спец. „Эпидемиология” / Н.М. Максимова М., 1991. 271 с.
30. Сухорукова Н.Л. Эпидемиологическая оценка дифтерийной инфекции в условиях высокого уровня противодифтерийного иммунитета: автореф. дис. на соиск. степени д. м. н: спец. „Эпидемиология” / Н.Л.Сухорукова. М., 1978. 46с.
31. Учайкин В.Ф. Вакцинопрофилактика: настоящее и будущее / В.Ф.Учайкин, O.B.Шамшева. М. : ГЭОСТАР-МЕД, 2001. 399 с.
32. Колодкина В.Л. Иммунологическая эффективность одной, двух и трех прививок против дифтерии у взрослых В.Л. Колодкина, Э.З. Фельдман, А.М. Дронина и др.]// Журнал микробиологии. 1999. № 4. С. 3438.
33. Кветная A.C. Адаптационные механизмы формирования бактерионосительства С. diphtheriae / А.С. Кветная, С.С. Иванова, Т.Б. Корженевская и др.] // Журнал микробиологии. 2000 № 4. С. 3146.
34. Наркевич М.И. Особенности распространения дифтерии в России на фоне массовой иммунизации детей / М.И.Наркевич, И.М.Тымчаковская // Журнал микробиологии. 1996. № 2. С. 2529.
35. VitekC.R. Epidemiology of epidemic diphtheria in three regions Russia, 19941996 / [VitekC.R., Brisgalov S.P., Bragina V.Y., Zhilyakov A.M.] // European journal of epidemiology. 1999. 15. №1. P. 7583.
36. Асфандиярова Н.С. Состояние системы иммунитета при дифтерии / Н.С. Асфандиярова, В.Г. Чайцев // Журнал микробиологии. 1998. №4. С.7780.
37. Kristiansen M. Improved ELISA for determination of antidiphtheria and/or antitetanus antitoxin antibodies in sera. Kristiansen M, Aggerbeck H, Heron I. APMIS 1997; 105: 843853.
38. Максимова Н.М. Изучение причин заболеваемости дифтерией привитых детей / Н.М.Максимова, С.С.Маркина, Э.Я.Богатырева, И.Н.Лыткина и др. // Сборник науч. тр. «Проблемы эпидемиологии, микробиологии и клиники капельных и кишечных инфекций». 1996. Т. 1. С. 20 26.
39. Ценёва Г.Я. Дифтерийное бактерионосительство и состояние иммунной системы у детей и взрослых / Г.Я.Ценёва, Н.В.Сабадаш, Э.А.Гуцина, Е.Е.Щедеркина // VI Рос.Ит. науч. конф. «Инфекционные болезни: диагностика, лечение, профилактика» С-Питербург, 2000. С. 283.
40. Тарасова A.A. Состояние противодифтерийного иммунитета у непривитых реконвалесцентов дифтерии / A.A.Тарасова, М.П.Костинов, О.В.Миловидова, Т.Н.Баталова, СИ.Макарова // Сб. «Проблемы инфекционных болезней (эпидемиология и профилактика)». 2000. Ч. 1 С.3539.
41. Оценка развития эпидемического процесса дифтерии в Москве в 2001 2002 годах и мероприятия по усилению иммунной защиты в очагах дифтерийной инфекции. Методические рекомендации (№ 16). М. 2003. 22 с.
42. Бочкова В.А. АБ иммунитет при дифтерийной инфекции и его роль в патогенезе носительства токсигенных коринебактерий дифтерии: автореф. дис. на соискание науч. степени док. мед. наук: спец. „Иммунология” / В.А.Бочкова. М., 1978. 34 с.
43. Железникова М.С. Изотипический спектр антител к дифтерийному токсину при четырех уровнях (типах) иммунного ответа у ранее вакцинированных детей, переносящих дифтерию / [М.С. Железникова, А.В. Мельникова, Н. Е. Монахова и др.] // Иммунология. 2000. №6. С. 2933.
44. Кондрашина H.H. Белки поверхностной мембраны С. diphtheriae и использование их для выявления антибактериальных антител: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. „Микробиология” / H.H.Кондрашина. М., 1988. 19 с.
45. Мазурова И.К. Разработка и применение реакции пассивной гемагглютинации для обнаружения дифтерийных противомикробных антител у больных дифтерией и бактерионосителей: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. „Микробиология” / И.К.Мазурова . М., 1971. 27 с.
46. Тебякина А.Е. Об антибактериальном иммунитете при дифтерии / А.Е.Тебякина // Журнал микробиологии. 1939. № 1. C. 1214.
47. Фаворова Л.А. Эпидемиологическое значение различных источников инфекции (на модели дифтерии и менингококкового менингита) : автореф. дис. на соискание науч. степени д. мед. наук: спец. „Эпидемиология” / Л.А.Фаворова. М., 1967. 28 с.
48. Шмелева Е.А. Биологическая функция антигенов клеточной стенки C.diphtheriae и научнопроизводственная разработка иммуномодулирующего препарата Кодивак : дис. д. биол. наук : / Е.А. Шмелева М., 1991. 336 с.
49. Barber G. Sur les relations immunochemiques des С. diphtheriae et les Corynebacteries phytopatogeneus / Barber G., Bica Popii V. // Pathol. Mocrobiol. 1966. V. 29.p. 377386.
50. Frobisher M. Studies on typespecific protection with somatic antigens of C. diphtheria / Frobisher M., Parsone E. // American journal of tropical medicine and hygiene. 1950. Vol. 52. p. 239 246.
51. Lautrop H. Studies on antigenic structure of Corynebacterium diphtheria / H.Lautrop // Acta pathologica et microbiologica. 1950. N 27. P.443 447.
52. Покровский В.И. Приобретенный иммунитет и инфекционный процесс / [В.И. Покровский, М.М. Авербах, В.И. Литвинов, И.В. Рубцов] // Журнал микробиологии. М., 1979. С. 7273.
53. Ройт А. Основы иммунологии / А.Ройт ; [пер. с англ. Т.В.Великодворской, Т.Н.Власик, А.А.Нейфаха]. М. : Мир, 1991. 328 с.
54. Хаитов P.M. Иммунология / P.M.Хаитов, Г.А.Игнатьева, И.Г.Сидорович. М. : Медицина, 2000. 429 с.
55. Granoff D.M. Antibodies that define unique meningococcal В epitops and vaccine compositions. / Granoff D.M., Мое G.R., Chiron S. Children's Hospital Medical Center of Nothern California, №08/925002.
56. Варламова Е.Ю. Основные представления о структуре, биосинтезе и генетике ИГ человека / Е.Ю.Варламова // Клиническая онкогематология: руководство для врачей. М., 2001. С. 8691.
57. Tomasi T.B. Human secretory IgA / Tomasi T.B., Kand Y.S., Galvanico N. // Feder. Proc. 1968. vol. 27. P. 617.
58. Проскуряков С.Л. Оксид азота в механизмах патогенеза внутриклеточных инфекций / С.Л.Проскуряков, С.И.Бикетов, А.И.Иванников // Иммунология. 2000. № 4. С. 920.
59. Бондаренко В.М. Общий анализ представлений о патогенных и условно патогенных бактериях / В.М.Бондаренко // Журнал микробиологии. 1997. № 4. С. 2026.
60. Высоцкий В.В. К вопросу о строении поверхностных структур коринебактерий / В.В.Высоцкий // Журнал микробиологии. 1976. № 7. С.112.
61. Cummins C. Studies of the cell wall composition and taxonomy actinomycetales and related group A / C.Cummins// Journal Microbioljgy. 1958. V.18. P. 173209.
62. Cummins C. Chemical and antigenic studies on cell walls of Mycobacteria, Corynebacteria and Nocardia / C.Cummins // American review of respiratory disease. 1965. V. 92. P. 6372.
63. Barksdale L. Immunobiology of diphtheria / L.Barksdale // Immunological human infection. 1981. P. 171199.
64. Barksdale L. Corynebacterium diphtheriae and its relatives / L.Barksdale // Bacteriol Rev. 1970. N. 34. P. 378422.
65. Frobisher M. Further studies in the immunization of rabbits to toxigenic Corynebacterium diphtheriae by infection of nontoxigenic diphtheria bacilli / M.Frobisher, E.Updyke // Journal Bacterid. 1947. N. 54. P. 609 617.
66. Шмелева Е.И. Современный взгляд на старые истины о противодифтерийном иммунитете / Е.И.Шмелева, С.И.Макарова, И.Г.Батурина // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. 2003. № 2 (9). С. 2631.
67. КорженевскаяТ.Б. Клиникопатогенетические особенности бактерионосительства С. diphtheria tox+ у детей: автореф. дис. на соискание науч. степени докт мед. наук: спец. „Инфекционные болезни” / Т.Б.Корженевская. С-Пб., 1998. 23с.
68. Костюкова H.H. Микробиологические факторы, определяющие носительство при капельных инфекциях / H.H.Костюкова // Журнал микробиологии. 1997. № 4. С. 1015.
69. Ощук Н.Д. Характеристика субпопуляционного состава лимфоцитов и его клинического значения у бактерионосителей токсигенных С. diphtheriae / Н.Д. Ощук, О.Ф. Еремина // Журнал микробиологии. 1997. № 6. С. 6164.
70. Бочкова В.А. Гуморальные показатели антимикробного иммунитета при дифтерии / В.А.Бочкова, И.Е.Мазурова, Л.М.Филиппова // Журнал микробиологии. 1971. №4. С. 8689.
71. Сохин А.А. Зависимость частоты и длительности носительства дифтерийных бактерий от антимикробного иммунитета и групповых факторов крови / A.A.Сохин, Л.Т.Заплатников, B.C.Кучерявенко и др.] // Журнал микробиологии. 1970. № 7. С. 7680.
72. Сохин А.А. Иммунологическая реактивность и вакцинация детей раннего возраста / А.А.Сохин К. : Здоровье, 1981. 208 с.
73. Слюсарь Л.И., Сохин А.А. Лагунов Ю.В. и др. Некоторые иммунологические методы исследований в профилактике инфекций, управляемых вакцинацией // Методические рекомендации МЗ СССР. Новокузнецк. 1991. 22 с.
74. Слюсар Л.І. Можливості РПГА в системі епідеміологічного нагляду за дифтерійною інфекцією / Л.І.Слюсар, Т.А.Романенко // Дитячі інфекції. К., 2000. № 27. С.4752.
75. Слюсарь Л.И. Определение состояния антитоксического иммунитета против дифтерии и столбняка с помощью РНГА / Л.И.Слюсарь, Ф.С.Носков, А.А.Сохин // Тезисы докл. науч.-практ. конф. Л., 1989. С. 9496.
76. Марков А.А. Применение реакций пассивной гемагглютинации при выборе средств экстренной профилактики столбняка / А.А.Марков, А.А.Гейко, А.И.Голуб // Клиническая хирургия. К. 1991. №1. С.6667.
77. Максимова Н.М. Состояние защищенности от дифтерии населения Москвы [Н.М. Максимова, С.С. Маркина, Г.Г. Чистякова и др.] // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. 2004. №4. С. 2831.
78. Фельдблюм И.В. Иммунодиагностика как метод эпидемиологического надзора за дифтерийной инфекцией / И.В.Фельдблюм, М.Ю.Девятков, Н.Н.Басова // Тезисы докл. науч.-практ. конф. Пермь, 1986. С. 6164.
79. Осипова Т.Ф. Применение лиофилизированного эритроцитарного диагностикума для изучения напряженности противодифтерийного антитоксическогог иммунитета / Т.Ф.Осипова, М.Я.Хазова, Г.А.Баяр // Тезисы докл. науч.-практ. конф. Л., 1989. С.8891.
80. ШварцС.А. Эпидемиология, вакцинопрофилактика, контроль иммунитета / [С.А. Шварц, В.Е. Букова, С.Ф. Стовбун] Штиинца. Кишинёв, 1986. 199с.
81. Анохин В.А. Эффективность гуморальной специфической защиты при различных клинических формах дифтерии / В.А. Анохин, Г.Р. Фаткуллина, Н.А. Сафина и др.] // Эпидемиология и инфекционные болезни. 2004. №1. С.2023.
82. Шаврова Е.Н. Иммуноглобулины и содержание антитоксина у больных и носителей дифтерийных микробов / Е.Н. Шаврова, А.Д. Соколовская, О.В. Шкодич. // Здравоохранение Белоруссии. 1977. №12. С.4345.
83. Костюкова Н.Н. Реакция агглютинации при различных формах дифтерийной инфекции / Н.Н. Костюкова, К.В. Блюменталь, Н.А. Леонова // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1969. №12. С.3337.
84. Железникова Г.Ф. Изотипический спектр антител к дифтерийному токсину при четырех уровнях (типах) иммунного ответа у ранее вакцинированных детей, переносящих дифтерию /[Г.Ф. Железникова, А.В. Мельникова, Н.Е. Монахова и др.] // Иммунология. 2006. №6. С. 2933.
85. Allagapan К. Antibody protection to diphtheria in geriatric patients: need for ED compliance with immunization guidelines / [Allagapan К., Rennie W., Kwiatkovski Th., Narang V.] // Annals of emergency medicine. 1997. N. 4. Р. 455 458.
86. Allagapan K. Imuunologic response to tetanus toxoid in geriatric patients / [Allagapan K., Rennie W., Narang V., Auerbah C.] // Annals of emergency medicine. 1997. N.4. Р. 459462.
87. Egeneen A. Immunity to diphtheria in Izmir, Turkey / [Egeneen A., Kurugol L., Aksit S., Ozacar T.] // European journal epidemiology. 2000. N. 11. P. 1039 1042.
88. Karabaxoglou D. Иммунитет к инфекционным заболеваниям среди больничного персонала: 17th Nat. Congr. Microbiol, and med. Biopathol., the Saloniki, 26 28 apr., 1996 / Karabaxoglou D., Psillaki H., Mamassi P. // Делтион элленикес микробиологикес 3TaTpeiiac = Acta microbiol. hell. 1997. 42. №1. С. 136 140.
89. Lagergard T. Determination of neutralizing antibodies and specific immunoglobulin isotype levels in infants after vaccination against diphtheria / Lagergard T., Trollfors B., Claesson BA. // European journal of clinical microbiology & infectious diseases. Springer Berlin : Heidelberg, 1992. Apr. 11. P. 341 345. Mode of access : http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10930669.
90. Maple PA. Immunity to diphtheria and tetanus in England. [Electronic resource] / Maple P.A., Jones C.S. // Vaccine. 2000. Sep. 15 ; 19(2-3) : 167-73.
91. Shelly M. Low baseline antibody level to diphtheria is associated with poor response to conjugated pneumococcal vaccine in adults / Shelly M., Pichichero M., TreanorJ.// Scandinavian Journal of Infectious Diseases. 2001. № 7. P. 542544.
92. Gasparini R. Immunity to diphtheria in Sienna. / Gasparini R.,Possi T.,Fragapane E., Severini R. // Epidemiol. And Infec. .1997.119.N 2.p.203208.
93. ELISA and other solid phase immunoassays: theoretical and practical aspects/ Ed. By D.M. Remenia S.J. Chicheste: WILEY, cop. 1988. VIII, 367 p.
94. Ishikawa E. Enzyme Immunoassay / E.Ishikawa Tokyo : N.Y. IgakuShoin, 1981. 281 p.
95. Ценева Г.Я. Экспериментальное изучение специфической активности противодифтерийных препаратов Кодивак и АДМанатоксин / Г.Я. Ценева, В.В. Лебедева, Е.А. Шмелева и др.] // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. 2005. №6. С.2527.
96. Фаворова Л.А. Дифтерия / Л.А. Фаворова, Н.В. Астафьева, М.П. Корженкова. М.: Медицина, 1988. 208 с.
97. Макарова С.И. Выявление противодифтерийных антибактериальных антител с помощью иммуноферментного анализа: автореф. дис. канд. биол. наук: спец. микробиология„” / С.И.Макарова. Москва., 2005. 22с.
98. Маркина С.С.Характеристика эпидемического процесса дифтерии в России в начале нового тысячелетия / С.С.Маркина, Н.М.Максимова // Тез. VIII съезда эпидемиологов, микробиологов, паразитологов. М., 2002. Т.1. С. 80.
99. Онищенко Г.Г. Контроль и ликвидация инфекционных заболеваний стратегия здравоохранения России в ХХІ веке / Г.Г.Онищенко // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. 2002. № 34. С. 610.
100. Данилкин В.А. Актуальные вопросы экстренной профилактики столбняка в Орловской области. / В.А. Данилкин, Г.К. Саянова // Здоровье населения и среда обитания. Инф. бюллетень МЗ России. 2003. № 8. С. 1516.
101. Деміховська О.В. Мінливість епідемічного процесу дифтерії як результат взаємодії соціальної та біологічної підсистем: автореф. дис. на здобуття наук. степеня докт. мед. наук: спец. „Епідеміологія” / О.В.Деміховська. К., 1999. 36 с.
102. Онищенко Т.Є. Показники специфічного і природного імунітету у хворих на дифтерію в умовах епідемії 19951996рр. / Т.Є.Онищенко, В.П.Мірошниченко // Інфекційні хвороби. 2002. №1. С.2528.
103. Кондрашина Н.Н. Использование иммуноферментного анализа для определения антибактериальных антител при дифтерийной инфекции / Н.Н. Кондрашина, Е.А. Шмелева, С.Ф. Берестень // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1987. №5. С. 115119.
104. Меркушев Н.В. Дифтерия в Псковской области на протяжении 43 лет / [Н.В. Меркушев, В.С. Яковлева, З.П. Калинина и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1999. №4. С. 9496.
105. Деміховська О.В. Динаміка колективного імунітету та структури популяції збудника у зв’язку з активізацією дифтерії / О.В.Деміховська // Інфекційні хвороби. 1997. №3. С.1216.
106. Методичні вказівки „Організація і проведення імунологічного моніторингу за інфекціями, які контролюються засобами специфічної профілактики (дифтерія, правець, кашлюк та кір)”: Наказ МОЗ України 04.07.2006 № 441. С.22.
107. Кузнецова М. Агаммаглобуленемия с повышенным уровнем IgM: клиническая и иммунологическая характеристика / [М. Кузнецова, И. Кондратенко, Г. Оке и др.] // Клиническая медицина. М. 2000. № 9. С. 72.
108. Максимова Н.М. Динамика напряженности иммунитета против дифтерии и столбняка при профилактических прививках у детей: дис. доктора мед. наук: спец. „Эпидемиология” / Н.М. Максимова М., 1991. 271 с.
109. Gupta PvK. Use of in vitro VERO cell assays and ELISA in the USA potency test of vaccines containing adsorbed diphtheria and tetanus toxoids / Gupta PvK, Siber GR //Dev. Biol. Stand 1996. Vol. 86. p. 207215.
110. Sousa P. Et Evans // WHO Geneva. 1993. № 2. P. 3.
111. Walory J. / Immunity against diphtheria and tetanus in the adult Polish population / Walory J., Grzesiowski P., Hryniewicz W. // Pol. Merkuriusz Lek 2000. oct. 9. vol. 52. p. 687692.
112. Androulla Efstratiou. Дифтерия Руководство по лабораторной диагностике. / Androulla Efstratiou, P.A.Christpher Maple ВОЗ. 1994. С-Петербургский НИИЭМ им.Пастера. 1995 (перевод). 57 с.
113. Ценева Г.Я. Дифтерия эпидемиология, клиника, лабораторная диагностика / Г.Я. Ценева, Ю.П. Рыкушин, Л.В. Быстрякова // Методическое пособие. СанктПетербург, НИИ инта эпидемиол.и микробиол. им. Пастера.1995. С. 62.
114. Колодкина В.Л. Иммунологическая эффективность одной, двух и трех прививок против дифтерии у взрослых / В.Л. Колодкина, Э.В. Фельдман, А.М. Дронина и др.]// Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1999. №4. С.3438.
115. Турьянов М.Х. Дифтерия / [М.Х. Турьянов, Н.М. Беляева, А.Д. Царегородцев и др.]. М. : Медикас, 1996. 252 с.
116. Budd R. An enzyme immunoassay for antidiphtheria antibodies giving improved correlation with the VERO Cell Assay. / Budd R., George R.C., Efstratiou A.// Abstr. Book: 8th International Meeting of the ELWGD and DIPNET. Copenhagen, Denmark. 2004. 16 18 June. p. 48.
117. Петров В.Ф. О многоэтапном метрологическом подходе к проблеме оценки результатов количественного иммуноферментного определения антитоксических антител / В.Ф. Петров, А.М. Николаева, В.А. Иванова и др.]// Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 1998. №2. С. 4346.
118. Максимова Н.М. Напряженность и длительность иммунитета против дифтерии истолбняка у детей, привитых по существующей схеме иммунизации и с нарушением цикла вакцинации : дис. канд. мед. наук : спец. „Эпидемиология” / Н.М. Максимова М., 1974. 205 с.
119. Максимова Н.М. Состояние антитоксического иммунитета к дифтерии после подъёма заболеваемости / Н.М.Максимова, С.С.Маркина, Т.Т.Чистякова и др. // Тез. VIII съезда Всероссийского общества эпиде