НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ІНФЕКЦІЯМИ ОБЛАСТІ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА „ІНСТИТУТ ЕПІДЕМІОЛОГІЇ ТА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ ім. Л.В.ГРОМАШЕВСЬКОГО”

На правах рукопису

САЛМАНОВ АЙДИН ГУРБАН ОГЛИ

УДК 616-036.22+616.94:617.55

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЕПІДЕМІОЛОГІЧНОГО НАГЛЯДУ ЗА ІНФЕКЦІЯМИ
ОБЛАСТІ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ

14.02.02- епідеміологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Марієвський Віктор Федорович
доктор медичних наук, с.н.с.

Київ -2008

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ ..................................3
ВСТУП...................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ........................................................................................10
1.1. Епідеміологічні особливості ІОХВ..............................................................12
1.2. Сучасні дані щодо збудників ІОХВ.............................................................20
1.3. Заходи боротьби з інфекціями ІОХВ...............................................25
РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..................................................32
РОЗДІЛ 3
ЗАХВОРЮВАНІСТЬ НА ІОХВ..........................................................................40
3.1. Захворюваність на ІОХВ в Україні та м. Києві за офіційними даними ..40
3.2. Вивчення ІОХВ шляхом активного та пасивного методу виявлення .50
3.3. Визначення фонового рівня захворюваності на ІОХВ .............................71
3.4. Аналіз структури хворих на ІОХВ за даними досліджень .......................76
3.5. Оцінка факторів, що впливають на частоту розвитку ІОХВ....................82
3.6. Етіологічна структура збудників ІОХВ .................................................98
3.7. Аналіз даних санітарно-бактеріологічного контролю у стаціонарі........100
3.8. Профілактичні та протиепідемічні заходи по боротьби з ІОХВ ...........107
РОЗДІЛ 4
НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ ЕН ЗА ІОХВ....................................................................................................................111
4.1. Проблеми діючого епідеміологічного нагляду за ІОХВ .......................114
4.2. Шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду за ІОХВ ................120
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ ДАНИХ..............................127
ВИСНОВКИ.......................................................................................................140
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................142
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................ .......................145
Перелік умовних позначень ТА СКОРОЧЕНЬ

ВООЗ

-

Всесвітня організація охорони здоров’я

ІОХВ

-

інфекція області хірургічного втручання

ІК

-

Інфекційний контроль

ЕН

-

епідеміологічний нагляд

ЕП

-

епідемічний процес

КІК

-

Комісія з інфекційного контролю

МОЗ

-

Міністерство охорони здоров’я

СЕС

-

санітарно-епідеміологічна станція

УПМ

-

умовно-патогенні мікроорганізми

ASA

American Society of Anesthesiologists

CDC

-

Centers for Disease Control (Атланта, США)

NNIS

-

National Nosocomial Infections Surveillance (Атланта, США)

ВСТУП

Актуальність теми. Інфекції в області хірургічного втручання (ІОХВ) є найбільш поширеним та частим ускладненням оперативного лікування хірургічних хворих і можуть складати у структурі внутрішньолікарняних інфекцій (ВЛІ) від 15 % в розвинених країнах і до 60 % в країнах, що розвиваються. В країнах СНД ці інфекції виявляються в середньому у 35-45 % хірургічних хворих [1]. В Україні, за даними літератури, частота ІОХВ коливається у межах від 3 до 35 % [2, 3, 4].
Незважаючи на безсумнівні успіхи у розвитку лікувально-діагностичних технологій і, зокрема, методів стаціонарного, в тому числі хірургічного лікування, ІОХВ дотепер залишаються однією з актуальних проблем для усіх країн світу та набувають все більшого медичного та соціально-економічного значення [5, 6]. У сучасній клініці ІОХВ погіршують ефективність лікування, збільшують тривалість госпіталізації, завдають значних соціально-економічних збитків суспільству [7, 8. 9].
На сьогодні проблема ІОХВ в Україні недостатньо розроблена як в науковому, так і в організаційному плані. Реєстрація ІОХВ проводиться лише в абсолютних показниках і включає неповний перелік можливих нозологічних форм післяопераційних інфекцій. Все це ускладнює проведення аналізу захворюваності на ІОХВ та її прогнозування як за окремими нозологічними формами післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, так і в цілому.
У зв’язку з відсутністю обов’язкової реєстрації усіх можливих клінічних форм ІОХВ, офіційні дані не віддзеркалюють дійсних масштабів їх поширення у хірургічних стаціонарах країни. Вивчення захворюваності на ІОХВ, її етіологічної структури, біологічних властивостей збудників було проведено лише в окремих наукових дослідженнях. Згідно діючого законодавства, контроль за епідемічною ситуацією щодо ІОХВ в хірургічних стаціонарах здійснюється територіальними санітарно-епідеміологічними станціями (СЕС) та обмежується, у переважній більшості випадків, проведенням санітарно бактеріологічних досліджень внутрішнього стаціонарного середовища, що не дає можливість оцінити поширеність ІОХВ, інтенсивність епідемічного процесу тощо.
На даний час в Україні не розроблено системи епідеміологічного нагляду (ЕН) за ІОХВ, яка включала б чіткі підходи і критерії щодо діагностики та активного стеження за післяопераційними гнійно-запальними ІОХВ. Існуюча система ЕН за ВЛІ в Україні є ефективною, коли йдеться про «класичні» інфекційні хвороби, які занесені в стаціонар. Але при цьому не враховуються дія потужних, штучно створених медичних шляхів інфікування, пов’язаних із оперативними втручаннями, та визначальна роль умовно патогенних мікроорганізмів (УПМ) у пацієнтів [10].
Досвід багатьох країн світу свідчить про те, що вирішення проблеми ІОХВ не можливе без розробки і впровадження сучасної системи ЕН. Необхідними кроками у цьому напрямку є прийняття єдиних критеріїв визначення ІОХВ, порядок їх виявлення та державної реєстрації, лабораторне забезпечення розшифровки етіологічної структури окремих випадків та створення комп’ютерної бази даних для епідеміологічного аналізу та прогнозування поширення у хірургічних стаціонарах провідних збудників післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, появи у них факторів патогенності та інших біологічних властивостей, зокрема стійкості до антибактеріальних препаратів.
Таким чином, стратегія боротьби з ІОХВ в Україні вимагає наукового обґрунтування підходів щодо мікробіологічного моніторингу за епідемічно значимими об’єктами внутрішнього середовища (довкілля) хірургічного стаціонару, постійного стеження за домінуючими збудниками ІОХВ, їх біологічними властивостями, підходів щодо визначення впливу факторів ризику на розвиток післяопераційних гнійно-запальних інфекцій у хірургічних хворих, а також контроль за поширенням госпітальних штамів мікроорганізмів, які за певних умов можуть стати збудниками ІОХВ.
Крім того, важливим питанням сьогодення є розробка в Україні сучасної науково обґрунтованої системи ЕН за ІОХВ, впровадження якої в хірургічних стаціонарах дозволить уніфікувати стандарти визначення випадків ІОХВ, сприятиме повноцінному проведенню оперативного і ретроспективного аналізу щодо епідемічної ситуації в окремому стаціонарі та країні в цілому, а також дозволить своєчасно розробити та здійснити ефективні заходи профілактики і, насамкінець знизити рівень захворюваності та соціально-економічних збитків від цих інфекцій.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана в рамках науково-дослідних робіт лабораторії загальної мікробіології та лабораторії дезінфектології з групою зоонозних інфекцій ДУ "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського АМН України":
- № державної реєстрації 0106U011335 „Дослідження біологічних властивостей, які визначають адаптивні можливості збудників опортуністичних, у тому числі внутрішньолікарняних, інфекцій на сучасному етапі епідемічного процесу”.
- № державної реєстрації 0106U011338 „Вивчення ефективності дезінфекційних заходів та оптимізація системи їх проведення на сучасному етапі розвитку епідемічного процесу”.
Мета роботи: розробка науково обґрунтованої системи епідеміологічного нагляду за інфекціями області хірургічного втручання на основі вивчення їх епідеміологічних особливостей.
Для реалізації вказаної мети були поставлені такі завдання:
1. Встановити дійсній рівень захворюваності на ІОХВ із використанням єдиних критеріїв визначень.
2. Проаналізувати етіологічну структуру ІОХВ та встановити провідних їх збудників.
3. Визначити основні фактори ризику, що сприяють розвитку ІОХВ серед пацієнтів.
4. Створити науково обґрунтовану систему епідеміологічного нагляду за ІОХВ.
Об’єкт дослідження: епідемічний процес, система епідеміологічного нагляду за ІОХВ.
Предмет дослідження: захворюваність на ІОХВ, медичні карти стаціонарних хворих, збудники ІОХВ, госпітальні штами УПМ, фактори, які впливають на розвиток ІОХВ.
Методи дослідження: епідеміологічні, бактеріологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні вивчені епідеміологічні особливості ІОХВ в умовах хірургічного стаціонару; визначено домінуючі етіологічні чинники ІОХВ; встановлено взаємозв’язок між захворюваністю та факторами ризику розвитку ІОХВ; підготовлено та запроваджено критерії визначень ІОХВ; вперше розроблений регламент обліку та реєстрації ІОХВ; доведено необхідність розподілу об’єктів довкілля хірургічного стаціонару на епідемічно значущі і ті, бактеріологічне дослідження яких слід проводити лише у разі ускладнення епідемічної ситуації. Встановлено суттєві недоліки у системі ЕН за ІОХВ в Україні та науково обґрунтована модель сучасної системи ЕН за ІОХВ.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі одержаних результатів доведено необхідність впровадження в хірургічних стаціонарах системи ЕН за ІОХВ, яка передбачає як пасивну реєстрацію, так і активне виявлення хворих за допомогою єдиних критеріїв визначень, мікробіологічного моніторингу, обов’язковими компонентами якого є контроль за виділенням УПМ від хворих на ІОХВ та епідемічно значущих об’єктів довкілля, урахування факторів ризику на розвиток післяопераційних гнійно-запальних захворювань. Дані положення покладено в основу методичних рекомендацій „Епідеміологічній нагляд за інфекціями області хірургічного втручання та їх профілактика”, які затверджено наказом МОЗ України від 4 квітня 2008 року за №. 181. Розроблено стандарти визначення ІОХВ за анатомічною локалізацією патологічного процесу, що дозволить уніфікувати порядок виявлення післяопераційних гнійно-запальних інфекцій, повноцінно проводити оперативний і ретроспективний аналізи щодо епідемічної ситуації в окремому хірургічному стаціонарі та країні в цілому.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено пошук, збір і аналіз літератури вітчизняних та зарубіжних авторів із питань поширеності, епідеміологічних особливостей ІОХВ. На основі вивчення історії хвороб та іншої медичної документації проаналізовано результати хірургічного лікування 2356 пацієнтів, госпіталізованих у 2004-2006 рр. у Київську міську клінічну лікарню з приводу гострого хірургічного захворювання. За допомогою стандартних критеріїв визначень проведено збір даних щодо наявності у пацієнта ІОХВ. Самостійно здійснено узагальнення матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, інтерпретацію результатів, спільно з науковим керівником сформульовано висновки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи оприлюднені на засіданнях вченої ради Інституту епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В.Громашевського (2008 р.), Міжнародному конгресі „Стратегия и тактика борьбы с внутрибольничными инфекциями на современном этапе развития медицины” (Москва, 10-12 октября, 2006 г.), міжнародної науково-практичної конференції з нагоди Всесвітнього дня здоров’я, 2007 р., присвяченого міжнародній безпеці у сфері охорони здоров’я „Інвестуючи в здоров’я, збудуємо більш безпечне майбутнє” (Київ, 4-5 квітня, 2007 р.), ІІ всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 20-річчю кафедри дезінфектології та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій Харківської медичної академії післядипломної освіти „Внутрішньолікарняні інфекції - проблеми епідеміології, клініки, діагностики, лікування та профілактики” (Харків, 23-25 жовтня 2007р.), всеукраїнському науково-практичному семінарі з міжнародною участю Чисті руки”, присвяченому удосконаленню заходів боротьби з поширенням внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я (Київ, 3 червня 2008 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 19 наукових робіт (16 у моноавторстві), у тому числі 15 статей у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.
Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, списку використаних джерел, викладена на 144 сторінках, ілюстрована 12 рисунками і 26 таблицями. Список використаної літератури включає 320 джерел, з них 138 надрукованих кирилицею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації представлено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці системи епідеміологічного нагляду за інфекціями області хірургічного втручання на основі вивчення їх епідеміологічних особливостей.
1. На прикладі хірургічного стаціонару м. Києва встановлено високу частоту розвитку ІОХВ серед пацієнтів, яка складала, в середньому 27,1±0,9 на 100 операцій, у тому числі, після грижесічення 36,3±2,1, апендектомії 20,6±1,1 , холецистектомії 36,4±2,4.
2. Прояви гнійно-запального процесу спостерігаються у хірургічних хворих протягом 8 днів після операції, найчастіше на 3-й день після операції (48,4±2,8 %). У подальшому частка хворих на ІОХВ зменшується та складає відповідно 9,1±1,1 % і 2,7±0,64 % на 5-й та 8-й післяопераційний день.
3. Встановлено, що провідними збудники ІОХВ на сучасному етапі є УПМ, серед них 57,3 % складають грампозитивні та 42,7 % грамнегативні збудники. Серед грампозитивних мікроорганізмів переважають стафілококи, у т.ч. Staphylococcus aureus - 37,7 %, Staphylococcus epidermidis - 9,9 % та Enterococcus spp. 8,1 %. У структурі грамнегативних мікроорганізмів на долю Escherichia coli припадає 8,8 %, Enterobacter spp. - 8,5 %, Acinetobacter spp.- 7,7 %, Pseudomonas aeruginosa - 7,4 %. Proteus spp.- 4,7 %.
4. Доведено, що інтенсивність епідемічного процесу ІОХВ у стаціонарах залежить від факторів ризику розвитку інфекції. До них належать: стан пацієнта; передопераційні; операційні; післяопераційні; фактори внутрішнього середовища хірургічного стаціонару.
5. Встановлені найбільш важливі фактори передачі збудників ІОХВ у хірургічному стаціонарі: об’єкти із перев’язувальної кімнати хірургічного відділення (13,3 % контамінованих збудниками УПМ зразків); руки медичного персоналу під час огляду ран, заміни пов’язок та дренажів (35,0 %); хірургічний інструментарій та перев’язувальній матеріал (0,76 %). Показано, що контрольні дослідження змивів у хірургічному стаціонарі необхідно проводити з епідемічно значущих об’єктів внутрішнього середовища хірургічного стаціонару.
6. Розроблена науково-обґрунтована концептуальна модель системи епідеміологічного нагляду за ІОХВ. Впровадження її в практику роботи закладів охорони здоров’я дозволить підвищити ефективність профілактичних заходів, спрямованих на зниження рівня захворюваності на ІОХВ та попередити виникнення спалахів цих інфекцій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Результати ретроспективного епідеміологічного аналізу захворюваності на ІОХВ в м. Києві можуть бути використані при здійсненні ЕН за даною інфекцією, що дозволить об’єктивно оцінити епідемічну ситуацію в хірургічних стаціонарах, своєчасно усувати недоліки в організації та проведенні профілактичних та протиепідемічних заходів.
2. При здійсненні ЕН в закладах охорони здоров’я хірургічного профілю необхідно врахувати всі можливі клінічні форми ІОХВ, для чого використовувати як пасивну реєстрацію, так і активне виявлення хворих із застосуванням стандартних критеріїв визначень цих інфекцій. Це дозволить виявити реальні масштаби поширення ІОХВ та частоту їх розвитку в хірургічних стаціонарах, сприятиме встановленню причинно-наслідкових зв’язків інтенсивності епідемічного процесу.
3. ЕН за ІОХВ повинен проводитися з урахуванням різноманітності локалізації інфекційного процесу та перебігу клінічних форм захворювання в сучасних умовах, оцінкою ступеня їхньої епідеміологічної небезпеки для оточуючих, а також в залежності від факторів ризику розвитку ІОХВ.
4. При здійсненні ЕН за ІОХВ необхідно проводити мікробіологічний моніторинг резистентності до антимікробних препаратів госпітальних штамів, виділених з епідеміологічно значимих об’єктів лікарняного середовища та мікроорганізмів, виділених від прооперованих пацієнтів з гнійно-запальними захворюваннями.
5. Антибіотикопрофілактику хірургічним хворим призначати з урахуванням оцінки вірогідності розвитку ІОХВ, у тому числі ступеня мікробної контамінації операційного поля, належності пацієнта до груп ризику, а також даних мікробіологічного моніторингу резистентності до антимікробних препаратів госпітальних штамів і мікроорганізмів, виділених від хворих з гнійно-запальними процесами.
6. Для раціонального вибору антимікробних засобів необхідні дані щодо найбільш частих збудників ІОХВ та їх резистентності до препаратів, які використовуються у даному стаціонарі. З цією метою є доцільним використання формуляру антибіотиків, який ґрунтується на даних мікробіологічної лабораторії лікарні. Формуляр систематично переглядається відповідно до епідеміологічних даних, появи нових антибіотиків, зміни підходів до профілактики й лікування ІОХВ.
7. При здійсненні ЕН за ІОХВ необхідно проводити мікробіологічний моніторинг лише за епідеміологічно значущими об’єктами лікарняного середовища з метою своєчасного виявлення формування госпітальних штамів і оцінки ефективності заходів, спрямованих на боротьбу з ІОХВ.
8. Мікробіологічний моніторинг за носійством золотистого стафілококу серед медичного персоналу хірургічних стаціонарів доцільно проводити за епідемічними показаннями з метою пошуку джерела інфекції та його санації.
9. Враховуючи можливість виникнення спалахів ІОХВ у хірургічних стаціонарах, необхідно визначити фоновий рівень захворюваності окремо для кожного відділення хірургічного профілю. Це дозволить своєчасно виявити спалах та здійснити адекватні протиепідемічні заходи щодо його локалізації і недопущення подальшого поширення ІОХВ у хірургічному стаціонарі.
10. Особливу увагу при плануванні профілактичних та протиепідемічних заходів та проведенні епідеміологічного аналізу слід приділяти операційному блоку та перев’язувальним приміщенням з урахуванням факторів ризику ІОХВ.
11. При здійсненні ЕН необхідно проводити ретроспективний та оперативний епідеміологічний аналіз захворюваності на ІОХВ. Знання епідеміологічної ситуації в стаціонарі дозволяє призначати раціональну антибактеріальну профілактику або терапію, знизити частоту невиправданого використання антибіотиків і витрат на них, підвищити контроль за застосуванням антибіотиків.
12. Основну роль у розвитку ІОХВ у стаціонарах відіграють госпітальні ековари та штами УПМ. Тому профілактичні та протиепідемічні заходи необхідно спрямувати перш за все на попередження формування госпітальних ековарів і штамів, пригнічення їх в організмі хворого і ефективній деконтамінації епідемічно значимих об’єктів внутрішнього стаціонарного середовища.
13. Мікробіологічний моніторинг за об’єктами внутрішнього стаціонарного середовища має бути спрямований на виявлення, визначення ступеня поширення і вивчення біологічних властивостей госпітальних ековарів УПМ - збудників ІОХВ.
14. З метою контролю за формуванням та поширенням резистентності збудників ІОХВ до антимікробних препаратів і раціональної антибіотикотерапії є доцільним впровадження у хірургічних стаціонарах рекомендованої ВООЗ комп’ютерної програми WHONET. База даних цієї програми дозволить виявити госпітальні штами, тенденції формування резистентності до антибактеріальних препаратів, джерела інфекції і фактори її поширення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Яковлев В.П. Рациональная антимикробная фармакотерапия / В.П. Яковлев, С.В. Яковлев. — М.: Литера, 2003. — 667 с.
2. Годлевський А.І. Рання діагностика гнійно-запальних ускладнень загоєння операційної рани / А.І. Годлевський, О.Є. Каніковський, О.С. Багрій, А.В. Даценко // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №4-5. — С.16-17.
3. Гринчук Ф.В. Профілактика нагноєння операційної рани у пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями / Ф.В. Гринчук // Клінічна хірургія. — Київ, 2002. — №11-12. — С.23-24.
4. Инфекционный контроль в хирургии / [Шалимов А.А., Грубник В.В., Ткаченко А.И. и др.], — [3-е изд.]. — Киев, 2001. — 181 с.
5. Акимкин В.Г. Система профилактики внутрибольничных инфекций в России. Служба госпитальных эпидемиологов: итоги и перспективы развития / В.Г. Акимкин // Епидемиология и инфекционные болезни. — М., 2005. — №1. — С.4-8.
6. Шаги в направлении сокращения распространенности внутрибольничных инфекций [Електронный ресурс]: Ежеквартальный отчет по инфекционным заболеваниям / ВООЗ, CD NEWS. — 2005. — №38. Режим доступу до журн.: http: // www.euro.who.int/surveillance / cooperation/ 20050707_1 / html
7. Венцель Р. Руководство по инфекционному контролю в стационаре / под.ред. Венцеля Р., Бревера Т., Бутцлера Ж-П.; пер. с англ. Д.В. Галкина, С.Б. Якунина. — Смоленск: МАКМАХ, 2003. — 272 с.
8. Мухарська Л.М. Епідситуація з внутрішньолікарняних інфекцій /Л.М. Мухарська // СЕС профілактична медицина. — Київ, 2005. — №5. — С.40 - 45.
9. Graves N. Economics and Preventing Hospital-acquired Infection / N. Graves // Emerging Infection Diseases. 2004. — Vol.10, № 4. — P. 561- 66.
10. Ковалева Е.П., Семина Н.А. Классификация механизмов передачи инфекций в свете новых данных / Е.П. Ковалева // Эпидемиология и вакцинопрофилактика. — М., 2004. — №2(15). — С.5-7.
11. Яфаев Р.Х. Эпидемиология внутрибольничной инфекции / Р.Х. Яфаев, Л.П. Зуева. — Л.: Медицина, 1989. — 168 с.
12. Основы инфекционного контроля: Практическое руководство / Американский международный союз здравоохранения / [Патрисия Экерман, Мери Бракман и др.]; под ред. Эдвард О'Рук, Нина Семина, Людмила Зуева. — [2-е изд.]. — М.: Альпина Паблишер, 2003. — 478 с.
13. Деміховська О.В. Система нагляду за нозокоміальними інфекціями: Європейський вибір / О.В. Деміховська // Інфекційні хвороби. — Тернопіль, 2003. — №1. — С.85-92.
14. Клюжев В.М. Эпидемиологические и организационные аспекты профилактики внутригоспитальных инфекций / В.М. Клюжев, В.Г. Акимкин // Воен.- мед. журн. — М., 1996. — № 8. — С.23-28.
15. Онищенко Г.Г. Концепция профилактики внутрибольничных инфекций. / Г.Г. Онищенко // Журн. главная мед.сестра. — М., 2001. — №4. — С.109-120.
16. Paterson D.L. Collateral Damage” from antibiotic therapy / D.L. Paterson // Clin.Infect.Dis. — 2004. — Vol.38, №4. — P. 341- 45.
17. Hiramatsu K. New trends in Staphylococcus aureus infections glcopeptide resistance in hospital and methicillin resistance in the community / K. Hiramatsu, K. Okuma, X.X. Ma et al. // Curr. Ohin. Infect. Dis. — 2002. — Vol.15. — P. 407- 413.
18. Doebbeling B.N. Epidemics: identification and management / B.N. Doebbeling // In: Wenzel RP, ed. Prevention and control of nosocomial infections. — Williams and Wilkins, 1993. — P.177-206.
19. Leclercq R. Plasmid-mediated resistance to vancomycin and teicoplanin in Enterococcus faecium strain / R.Leclercq, E. Derlot, J. Duval et al. // New Engl.J.Med. — 1988. — Vol. 319. — P.157-161.
20. Bryce EA, Tiffin SM, Isaak-Renton JL, Wright CJ. Evidence of delays in transferring patients with methicillin-resistant Staphylococcus aureus or vancomycin-resistant Enterococcus to long-term-cfre facilities / E.A. Bryce, S.M. Tiffin, J.L Isaak-Renton, C.J. Wright // Infect. Control. Hosp.Epidemiol. — 2000. — Vol. 21, №4. — P.270-271.
21. Саєнко В.Ф. Оптимізація профілактики й антибактеріальної терапії інфекційних ускладнень в ділянці хірургічного втручання / В.Ф. Саєнко, Є.Б. Медвецький, Л.А. Гиндич // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №11. — С .38-39.
22. Knighton D.R. Oxygen as an antibiotic. The effect of inspired oxygen on infection / D.R. Knighton, B.Р. Halliday, T.K. Hunt // Arch Surg. — 1984. — №11. — Р.199-204.
23. Бадиков В.Д. Антибиотикопрофилактика хирургических инфекций / В.Д. Бадиков, Г.Н. Цыбуляк, И.П. Миннулин // Вестник хирургии им. И.И. Грекова: Науч.- практ. журн. — СПб., 2002. — Т.161, №4. — С.95-101.
24. Шевченко В.С. Актуальні проблеми профілактики, діагностики та комплексного лікування гнійно-запальних ускладнень / В.С. Шевченко, С.В. Малик, Е.О. Федорина // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №4/5. — С.39- 40.
25. Покровский В.И. Методология эпидемиологического надзора и социально-гигиенического мониторинга / В.И. Покровский, Н.Н. Филатов, И.Л. Шаханина и др. // Эпидемиология и инфекционные болезни. — М., 2001. — №2. — С.4-7.
26. Филатов Н.Н. Социально-гигиенический мониторинг и эпидемиологический надзор в условиях Москвы / Н.Н. Филатов, И.Л. Шаханина, Н.И. Брико. — М.: Медицина, 2001.— 187 с.
27. Черкасский Б.Л. Руководство по общей эпидемиологии / Б.Л. Черкасский. — М.: Медицина, 2001.— 558 c.
28. Марієвський В.Ф. Шляхи та фактори внутрішньо лікарняної передачі збудників гепатитів В та С і стратегічні напрямки по зменшенню їх дії / В.Ф. Марієвський // Експериментальна і клінічна медицина. — Харків, 2005. — №3. — С.79-82.
29. Рекомендации по оптимизации антимикробной терапии нозокомиальных инфекций, вызванных грамотрицательными бактериями в отделениях реанимации и интенсивной терапии: Пособие для врачей / [Л.С. Страчунский, Г.К. Решедько, Е.Л. Рябкова и др.]. — Смоленск: Боргес, 2002. — 22 с.
30. Simmons B.P. Guideline for prevention of surgical wound infections / B.P. Simmons // Infect. Control. — 1982. — №3. — Р.185-196.
31. Профилактика внутрибольничных инфекций/ G.Ducel, J.Fabry, L.Nicolle. 2-е издание / Практическое руководство. ВОЗ, WHO/CDS/CSR/EPH/2002/12. — Женева, 2002. — 66 c.
32. Генчиков Л.А. Распространение внутрибольничных инфекций. В кн.: Профилактика внутрибольничных инфекций. Под ред. Ковалевой Е.П., Семиной Н.А. — М.: Медицина, 1993. — 286 с.
33. Стручков В.И. Общая и местная гнойная инфекция / В.И. Стручков, В.К. Гостищев, Ю.В. Стручков // Вестник АМН СССР. — М.,1983. — №8. — С.3-7.
34. Гайдаш І.С. Видовий склад збудників внутрішньолікарняних інфекцій у відділеннях хірургічного профілю та їх вплив на апоптоз лімфоцитів / І.С. Гайдаш, В.В. Флегонтова, С.В. Вітращак та ін. // Шпитальна хірургія. — Тернопіль, 2001. — №3. — С.107-110.
35. Жебровский В.В. Ранний и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости / В.В. Жебровский. — Симферополь: издательский центр КГМУ, 2000. — 288 с.
36. Кацап А.В.Пред - и интраоперационная антибиотикопрофилактика гнойных осложнений в неотложной хирургии / А.В Кацап, А.В. Седой, В.Л. Зимовский, В.И. Безкоровайный // Клінічна хірургія. — Київ, 2004. — №11-12. — С.39-40.
37. Косенко А.В. Гнойно-воспалительные осложнения в реконструктивной хирургии желудка / А.В. Косенко, М.М. Волобуєв, А.Ю. Білоконь, А.А. Вороніна // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №11. — С.49.
38. File T.M., Tan J.S. Treatment of skin and soft tissue infections / T.M. File J.S. Tan // Am.j Surg. — 1995. — Vol.16. — P.19-123.
39. Радзіховський А.П. Профілактика, рання діагностика гнійно-септичних ускладнень при обтураційниій непрохідності товстої кишки / А.П. Радзіховський, П.І. Гордійчук, Д.О. Стасюк // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №4-5. — С.32-33.
40. Турчин А.Е. Гнойно-воспалительные осложнения в реконструктивной сосудистой хирургии и их профилактика / А.Е. Турчин // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №11. — С.60-61.
41. Зуева Л.П. Опыт внедрения системи инфекционного контроля в лечебно-профилактических учреждениях / Л.П. Зуева. — СПБ.: ГОУВПО СПбГМА им. И.И.Мечникова Минздрава России, 2003. — 264 с.
42. Горшевикова Э.В. Особенности возбудителей гнойно-септической хирургической инфекции и их антибиотикорезистентность. / Э.В. Горшевикова // Клиническая антибиотикотерапия. — М., 1999. — №1. — С.41-43.
43. Mayon -White R.T. An international survey of the prevalence of hospital-acquired infection / R.T. Mayon White, G. Ducel, T. Kereseselidze et al. // J. Hosp. Infect. — 1998. —Vol.11. — P.43-48.
44. Basadre J.O. Indications for surgical debridement in 125 human bites to the hand / J.O. Basadre, S.W. Parry // Arch Surg. — 1991. — Vol.12. — P.65-67.
45. NNIS reports on surgical site infection and hospital acquired bacteraemia” / Commun.Dis.Rep. CDR Wkly, 2000. — P.213-216.
46. Haley R.W. Extra charges and prolongation of stay attributable to nosocomial infections: a prospective interhospital comparison / R.W. Haley, K.B. Crossly, S.D. Allman, J.E. McGowan // Am J Med. — 1981. — №7.— Р.51-58.
47. Зайчук А.И. Значение инфекционного контроля в хирургии / А.И. Зайчук, Л.Е. Калашникова // Инфекционный контроль. — Одесса, 2005. — №2/3. — С.31-35.
48. Ільченко Ф.М. Профилактика воспалительных осложнений заживления раны у больных с послеоперационной грыжей брюшной стенки / Ф.М. Ільченко // Клінічна хірургія. — Київ, 2002. — №11-12. — С.31-33.
49. Костюченко А.Л. Интенсивная терапія послеоперационной раневой инфекции и сепсиса / Костюченко А.Л., Бельских А.Н., Тулупов А.Н. — СПБ.: Фолиант, 2000. — 448 с.
50. Запобігання гнійних ускладнень після лапараскопичних втручань на органах черевної порожнини / О.Л. Ковальчук, В.П. Польовий, С.П. Польова, А.Я. Господарській // Буковинській медичний вісник. — Чернівці, 2001. — Т.5, №2.— С.98 100.
51. Чулакова Т.Є. Принципи обргунтування режимів антимікробної терапії у хворих відділень інтенсивної терапії / Т.Є. Чулакова // Лікарська справа.— Київ, 2006.— №1/2. — С.38- 44.
52. Dixon R.E. Costs of nosocomial infections and benefits of infection control programs / R.E. Dixon / In: Wenzel R.P, ed. Prevention and Control of Nosocomial Infections. — Baltimore, Williams & Wilkins, 1987. — P.19 -25.
53. Саенко В.Ф. Проблемы инфекции в хирургическом стационаре. С чем мы встретили ХХI век / В.Ф. Саенко, А.П. Мазур, С.Н. Титаренко // Клінічна хірургія. — Київ, 2006. — №6. — С.34-39.
54. Одинець Ю.В. Актуальные вопросы нозокомиальной инфекции / Ю.В. Одинець, Н.Х. Амирханова, Л.Е. Латышев // Врачебная практика: науч.-практ.журн. — Харків, 2003. — №1.— С.13-23.
55. Усенко Л.В. Профилактика и лечение инфекционных осложнений в практике врача анестезиолога и хирурга / Л.В. Усенко, Е.М. Клигуленко // Днепропетровская гос. мед.академия. — Днепропетровск, 2004. — 40 с.
56. Приказ МЗ СССР от 13.12.1989 г. №654 О совершенствовании системы учета отдельных инфекционных и паразитарных заболеваний”: Збірник важливих офіційних матеріалів з санітарних і протиепідемічних питань. — К.: М-во охорони здоров’я України, 1996 р. — Т. 2, Ч. 1. — 68 с.
57. Наказ Держкомстату України від 30.12.99 р. №430. „Про внесення змін до наказу Держкомстату України від 01.09.99 №299” [Електронний ресурс ]. Режим доступу до документу: http: //www.uapravo.net.
58. Мурысева Е.Н. Динамика заболеваемости внутрибольничными инфекциями в крупном промышленном городе / Е.Н. Мурысева, Л.В. Щепанская // Эпидемиология и инфекционные болезни. — М., 2006. — №1. — С.15-18.
59. Холодна Л.С. Роль мікроорганізмів рани у виникненні післяопераційних ускладнень. / Л.С. Холодна, О.Г. Голева, Т.А. Любченко, Н.П. Коржик, Г.В. Голев // Клінічна хірургія. — Київ, 1999. — №8. — С.25-27.
60. Шано В.П., Черный В.И., Гюльмамедов Ф.И и др. Периоперационная профилактика и лечение инфекционных осложнений в хирургии / В.П. Шано, В.И. Черный, Ф.И. Гюльмамедов и др. // Методические рекомендации. — Донецк, 2001. — 44 с.
61. Десятерик В.І. Структура і лікування гнійно-запальних ускладнень і захворювань в хірургічному відділенні. / В.І. Десятерик, С.П. Міхно, О.В. Котов, А.Г. Ларіна, Ю.П. Соловей, І.В. Захарова // Клінічна хірургія. — Київ, 2004. — №11-12. — С.28 - 29.
62. Бугаев В.И. О возможных причинах генерализации инфекции у больных при наличии длительно не заживающих гнойных ран мягких тканей. / В.И. Бугаев, В.Я. Кононенко, Л.Г. Кащенко, В.Я. Пак, А.Л. Сытник // Клінічна хірургія. — Київ, 2004. — №11-12. — С.13.
63. Циганенко А.Я. Досягнення та перспективи розвитку антибіотикотерапії гнійно-септичних інфекцій. / А.Я. Циганенко // Експериментальна і клінічна медицина. — Харків, 2004. — №2. — С.8-11.
64. Брусина Е.Б. Профилактика внутрибольничных гнойно-септических инфекций в хирургических стационарах: новый взгляд на старую проблему / Е.Б. Брусина Е.Б. // Эпидемиология и инфекционные болезни. — М., 2006. — №1. — С.18-24.
65. Внутрибольничные инфекции. Некоторые аспекты эпидемиологии, диагностики, лечения и профілактики [Электронный ресурс] / К.В. Гайдуль, А.А. Муконин //Научно-информационный центр ООО ”АБОЛмед”.— 2005. Режим доступу к журн.: http: // www. abolmed.ru. /.
66. Бабенков Г.Д. Профилактика гнойно-воспалительных осложнений в раннем послеоперационном периоде у больных, оперированных по поводу параректального свища. / Г.Д. Бабенков, М.В. Мищенко, Л.П. Макаров, В.А. Маленкин // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №4 - 5. — С.3 - 4.
67. Шевченко В.С. Актуальні проблеми профілактики, діагностики та комплексного лікування гнійно-запальних ускладнень / В.С. Шевченко, С.В. Малик, Е.О. Федорина // Клінічна хірургія. — Київ, 2003. — №4-5. — С.39 -40.
68. Ehrenkranz N.J. An apparent excess of operative site infections: analyses to evaluate false-positive diagnoses / N.J. Ehrenkranz, E.I. Richter, P.M. Phillips, J.M. Shultz // Infect Control Hosp Epidemiol. — 1995. — Vol.16, №12. — P.712-716.
69. Taylor G. Effect of surgeon’s diagnosis on surgical wound infection rates / G. Taylor, M. McKenzie, T. Kirkland, R. Wiens //Am J Infect Control. — 1990. — Vol.18, №5. — P.295-299.
70. SHEA, APIC, CDC, SIS. Consensus paper on the surveillance of surgical wound infections // Infect Control Hosp Epidemiol. — 1992. — Vol.13, №10. — P.599-605.
71. Rubio P.A. Septisol antiseptic foam: a sensible alternative to the conventional surgical scrub / P.A. Rubio // Int Surg. — 1987. — Vol.72, №4. —P.243-246.
72. Babb J.R. A test procedure for evaluating surgical hand disinfection / J.R. Babb, J.G. Davies, G.A. Ayliffe // J Hosp Infect. — 1991. — Vol.18. — P.41- 49.
73. Holloway P.M. Multi-centre evaluation of two chlorhexidine-containing formulations for surgical hand disinfection / P.M. Holloway, J.H. Platt, G.N. Reybrouck, H.A. Lilly, S.A. Mehtar, Y.A. Drabu // J Hosp Infect. — 1990. — Vol.16. — P.151-159.
74. Kobayashi H. Evaluation of surgical scrubbing / H. Kobayashi // J Hosp Infect. — 1991. — Vol.18. — P.29-34.
75. Nicoletti G. Hygienic hand disinfection: a comparative study with chlorhexidine detergents and soap / G. Nicoletti, V. Boghossian, R. Borland // J Hosp Infect. — 1990. — Vol.15. — P.323-337.
76. Rotter ML, Koller W. Surgical hand disinfection: effect of sequential use of two chlorhexidine preparations / M.L. Rotter, W.R. Koller // J Hosp Infect. — 1990. — Vol.16. — P.161-166.
77. McGeer A.N. Definitions of infection for surveillance in long-term care facilities / A.N. McGeer // Am. J Infect Control. — 1991. —Vol.19. — P.1-7.
78. Horan TC, Gaynes RP, Martone WJ, Jarvis WR, Emori TG. CDC definitions of nosocomial surgical site infections, 1992: a modification of CDC definitions of surgical wound infections / T.C. Horan, R.P. Gaynes, W.J. Martone, W.R. Jarvis, T.G. Emori // Am J Infect Control Hosp Epidemiol. — 1992. — Vol.13, №10. — P.606 -608.
79. Garner J.S. CDC definitions for nosocomial infections, 1988 / J.S. Garner, W.R. Jarvis, T.G. Emori, T.C. Horan, J.M. Huges // Am J Infect Control. — 1988, —Vol.16. — P.128-140.
80. Mangram A.J. The Hospital Infection Control Practices Advisory Committee. Guideline for Prevention of Surgical Site Infection, 1999 / A.J. Mangram, T.C. Horan, M.L. Pearson, L.C. Silver, W.R. Jarvis // Infect Control and Hospital Epidemiology. — 1999. — Vol.20, №4. — P.247-280.
81. Horan TC, Gaynes RP. Surveillance of nosocomial infections / T.C. Horan, R.P. Gaynes. — Philadelphia: Lippincott Williams & Wilkins, 2004. — P.1659-1702.
82. Борщ С.К. Поточний контроль санепідрежиму як складова реалізації нового підходу до управління якістю медичної допомоги та профілактики внутрішньолікарняних інфекцій / С.К. Борщ, О.В. Борщ, Б.І. Васильчик, В.М. Вовчук та ін. // Галицькій лікарський вісник.