НЕПРОХІДНІСТЬ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ: ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ.

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ.П.Л.ШУПИКА

На правах рукопису

РИБАЛЬЧЕНКО ВАСИЛЬ ФЕДОРОВИЧ
УДК: 616.34-007.272-053.2/.5-07-089

НЕПРОХІДНІСТЬ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ:
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ.

14.01.09 дитяча хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
ДАНИЛОВ ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ,
доктор медичних наук, професор

КИЇВ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ..

5

ВСТУП....

7

РОЗДІЛ-1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

16

1.1. Загальні питання непрохідності кишечника у дітей.....

16

1.2. Класифікація непрохідності кишечника....

18

1.3. Клінічна характеристика непрохідності кишечника.

23

1.4. Синдром ентеральної недостатності у дітей .....

31

1.5. Лікування непрохідності кишечника у дітей ...

36

1.6. Ускладнення непрохідності кишечника у дітей ...

41

1.7. Результати лікування непрохідності кишечника у дітей .

44

РОЗДІЛ 2. КЛІНІЧНИЙ МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ.

46

2.1. Характеристика клінічного матеріалу....

46

2.2. Клініко лабораторні методи дослідження..

58

2.3. Рентген інструментальні методи дослідження..

61

2.4. Ендоскопічні та хірургічні методи дослідженя....

62

2.5. Методи оцінки результатів лікування ...

65

2.6. Математична обробка отриманих результатів..

66

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ...

68

3.1. Результати клініко-анамнестичних даних ....

68

3.2. Результати клініко-лабораторних даних ...

68

3.3. Результати рентгенологічного дослідження .....

71

3.4. Результати УЗ дослідження ....

72

3.5. Результати морфологічних дослідження ..

76

3.6. Класифікація та характеристика стадій перебігу НК у дітей .

83

РОЗДІЛ 4. ВІДМІННІ ЕМБРІО ЕТІОЛОГІЧНІ ТА СПІЛЬНІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ УСКЛАДНЕНЬ ПРИ НЕПРОХІДНОСТІ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ.

92

4.1. Ембріологічні та клінічні відмінності непрохідності кишечника. ............

92

4.2. Патогенетична спільність формування симптоматики при непрохідності кишечника вродженого та набутого характеру...

95

4.3. Патогенетична спільність розвитку ускладнень
непрохідності кишечника вродженого та набутого характеру......

107

4.4. Патогенетична спільність наслідків непрохідності
кишечника вродженого та набутого характеру........................

117

4.5. Інтраопераційні особливості та ґрунтовна спільність патогенетичних підходів до лікування вродженої
та набутої непрохідності кишечника.

123

4.6. Спільні патогенетичні наслідки резекцій
кишечника при вродженій та набутій патології. .

131

РОЗДІЛ 5. АЛГОРИТМИ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ДІАГНОЗУ І ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ХВОРИХ ДІТЕЙ З НЕПРОХІДНІСТЮ КИШЕЧНИКА..

135

5.1. Алгоритми обстеження хворих дітей
з непрохідністю кишечника ....

135

5.2. Алгоритми прогнозування діагнозу
та ризику оперативного втручання....

144

5.3. Алгоритми прогнозування ускладнень в післяопераційному періоді у дітей з непрохідністю кишечника .

151

РОЗДІЛ 6 ХАРАКТЕРИСТИКА СТАДІЙ ПЕРЕБІГУ НЕПРОХІДНОСТІ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ ..

159

6.1. Характеристика Iї стадії клінічного перебігу НК

159

6.2. Характеристика IIї стадії клінічного перебігу НК..

175

6.3. Характеристика IIIї стадії клінічного перебігу НК.

190

6.4. Характеристика IVї стадії клінічного перебігу НК.

205

РОЗДІЛ 7 МЕТОДИ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОХІДНОСТІ
КИШЕЧНИКУ У ДІТЕЙ

215

7.1. Консервативні заходи спрямовані на відновлення
прохідності кишечнику у дітей.

215

7.2. Оперативне відновлення прохідності кишечнику у дітей

219

7.3. Показання та методи дренування черевної порожнини...

237

7.4. Показання та методи інтубації кишечника

238

7.5. Власні наукові розробки хірургічного лікування
непрохідності кишечника у дітей..

239

РОЗДІЛ 8 ЛІКУВАННЯ НЕПРОХІДНОСТІ КИШЕЧНИКА У ДІТЕЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТАДІЇ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ НЕДУГИ..

253

8.1. Лікування хворих з першою стадією клінічного перебігу непрохідності кишечника . ...

253

8.2. Лікування хворих з другою стадією клінічного перебігу непрохідності кишечника . ...

272

8.3. Лікування хворих з третьою стадією клінічного перебігу непрохідності кишечника . ...

301

8.4. Лікування хворих з четвертою стадією клінічного перебігу непрохідності кишечника . ...

320

РОЗДІЛ 9 РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ
З НЕПРОХІДНОСТЮ КИШЕЧНИКА.

347

9.1. Резекция кишечника та ускладнення..

347

9.2. Результати лікування. .

350

9.1. Найближчі результати лікування....

354

9.2. Віддалені результати лікування..

359

9.3. Показники якості життя після лікування...

361

ЗАКЛЮЧЕННЯ....

363

ВИСНОВКИ..

394

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ......

397

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ......

398

Перелік умовних скорочень.

АБС

- Абдомінальний болевий синдром

АН

- Аліментарна недостатність

АГК

- Агангліоз гіпогангліоз кишечника

ВРКК

- Вагово ростовий коефіцієнт Кетеля

ВГНК

- Вроджена гостра непрохідність кишечника

ВХНК

- Вроджена хронічна непрохідність кишечника

ВНК

- Вроджена непрохідність кишечника

ВЧТ

-Внутрішньочеревний тиск

ГВННК

- Гостра вроджена та набута непрохідність кишечника

ГНК

- Гостра непрохідність кишечника

ГСІ

-Гнійно-септичні інфекції

г

- Години

ІВТ

- Індекс ваги тіла

ІК

- Інвагінація кишечника

КД

- Консервативна дезінвагінація

НабНК

- Набута непрохідність кишечника

НасНК

- Наслідки непрохідності кишечника

НГНК

- Набута гостра непрохідність кишечника

НТовК

- Непрохідність товстого кишечника

НТонК

- Непрохідність тонкого кишечника

НК

- Непрохідність кишечника

ОЧП

- Органи черевної порожнини

ППХ

-Повне парентеральне харчування

РНК

- Рецидивуюча непрохідність кишечника

РвО2

- Парциальний тиск кисню венозної крові

РвСО2

- Парциальний тиск вуглекислого газу венозної крові

САТ

- Середній артеріальний тиск

СНК

- Странгуляційна непрохідність кишечника

СЕН

- Синдром ентеральної недостатністі

СХЧП

- Спайкова хвороба черевної порожнини

СКК

- Синдром короткої кишки

УЗД

- Ультразвукове дослідження

ХНТовК

- Хронічна непрохідність товстого кишечника

ХНК

- Хронічна непрохідність кишечника

ЦВТ

- Центральний венозний тиск

ЦНС

-Центральна нервова система

ВСТУП

Актуальність теми: Непрохідність кишечника (НК) у дітей є однією з актуальних проблем сучасної наукової та практичної медицини, оскільки вона, відноситься до найбільш складної для діагностики, вирізняється важким клінічним перебігом та складає до 25-30% хворих хірургічних відділень. [19, 20, 35, 38,50, 105, 128, 158, 242, 368, 399, 443].
На сьогодні запропонована достатня кількість класифікацій НК [15, 19, 20, 102, 159, 233, 243, 443], що ґрунтуються на анатомічних, клінічних і морфологічних показниках, в яких відсутні патогенетичні механізми формування недуги та розвитку її ускладнень. В той же час, маючи близький або єдиний патогенез розвитку ускладнень, ці стани розділені нозологічною термінологією. Поміж тим, не зважаючи на різноманітність клінічних форм вродженої та набутої недуги, усі вони супроводжуються важкими ускладненнями непрохідності, як з некрозом стінки кишки, так і перфорацією та перитонітом, чи крововиливом в черевну порожнину або їх поєднанням з ознаками органної або поліорганної недостатності (ПОН). Показники летальності при яких сягає 78,5% [17, 29, 35, 234, 414, 417].
Не зважаючи на значні напрацювання в питаннях діагностики НК, близько 50-83,8% хворих мають на етапах обстеження та лікування діагностичні і прогностичні прорахунки, зумовлені пізньою діагностикою, що в подальшому зумовлює зміну тактики ведення хворих - від консервативного до оперативного. У значної кількості пацієнтів (0,1-21,2%) виникає необхідність проведення резекції кишечника з накладенням, як міжкишкового анастомозу, так і кишечної стоми. Разом з тим, результати досліджень свідчать про ускладнення, які виникають при проведенні лікування. [4, 126, 129, 133, 159, 243, 386, 400]. Частота неспроможності міжкишкових анастомозів складає до 32% [180, 181, 187, 289, 344], Близько 15,5-20,8% дітей після проведення резекції кишечника мають різноманітні ускладнення, а в групі новонароджених та дітей раннього віку відсоток ускладнень сягає 30% [68, 69, 157, 182, 279, 282, 299, 308, 318, 331, 332, 351, 374, 480].
Таким чином, залишається ціла низка невирішених та суперечливих питань стосовно особливостей клінічної картини, які спричиняють запізнілу діагностику, що змінює тактику лікування. Разом з тим, дотепер немає чітко патогенетично обґрунтованої класифікації НК, яка б сприяла вибору оптимального передопераційного та післяопераційного лікування при різних етіологічних чинниках. Не повністю висвітлені питання консервативного та хірургічного лікування дітей з урахуванням, як аліментарної недостатності, так і порушень кровотоку в кишечнику. Не визначений комплекс функціональних відхилень в організмі дітей, які перенесли обширні резекції кишечнику. Відсутні дані за шкалою оцінки рівня якості життя хворих після лікування НК.
Усе вище викладене стало підставою даного дослідження, визначило його характер, мету і основні завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами Дисертаційна робота виконувалась згідно плану наукових досліджень кафедри дитячої хірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика МОЗ України. Номер державної реєстрації 0104U004371. Дисертація є самостійною науковою роботою, яка передбачає діагностику та лікування непрохідності кишечника у дітей.
Мета і задачі дослідження. Покращити результати лікування дітей з непрохідністю кишечника шляхом розробки наукової концепції диференційно-діагностичного критерію оцінки стану обструкції кишечника, обґрунтування вибору раціональної тактики лікування та удосконалення технологій хірургічного втручання з прогнозуванням її результатів, а також післяопераційну реабілітацію.

Для досягнення даної мети дослідження були поставлені такі завдання:

1.

Вивчити особливості клінічної симптоматики та перебігу різних за походженням варіантів непрохідності кишечника у дітей.

2.

Розкрити послідовність патогенетичних механізмів формування непрохідності кишечника та розвитку її ускладнень на підставі лабораторних, візуалізаційних критеріїв оцінки ступеня тяжкості патологічного процесу.

3.

Проаналізувати діагностичну значущість та встановити послідовність і об’єм застосування діагностичних методів оцінки клінічних стадій непрохідності кишечника у залежності від тривалості її перебігу.

4.

Обґрунтувати диференційований підхід до лікування хворих з непрохідністю кишечника у залежності від ступеня тяжкості її клінічного перебігу і гемодинамічних розладів та порушень моторно-евакуаторної здатності кишечника.

5.

Розробити нові та удосконалити відомі методи лікування непрохідності кишечника з урахуванням його функціонального стану, а також у залежності від локалізації, обсягу та ступеня порушення кровотоку.

6.

Удосконалити критерії оцінки ефективності відновлення прохідності кишечника у дітей та обґрунтувати алгоритм відновлення його функції.

7.

Визначити ефективність диференційованого лікування дітей з непрохідністю кишечника у залежності від застосованих методів відновлення його прохідності.

Об’єкт дослідження. Непрохідність кишечника.
Предмет дослідження. Клініко-анамнестичні, клініко-лабораторні та візуалізаційні особливості перебігу НК у дітей у різні періоди захворювання, структурно-функціональний стан і морфологічні зміни кишечника, патогенетичне комплексне лікування.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в роботі використано клініко-анамнестичні, клініко-лабораторні (біохімічні, бактеріологічні, імунологічні) і клініко-інструмент

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота містить науково-теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми дитячої хірургії - поліпшення результатів лікування дітей з непрохідністю кишечника на підставі комплексного вивчення основних ланок патогенезу та розробки критеріїв диференціальної діагностики, обґрунтування вибору раціональної тактики лікування та удосконалення технологій хірургічного втручання з прогнозуванням їх результатів і післяопераційну реабілітацію.
1. На основі клінічного досвіду діагностики та лікування 633 хворих встановлено, що хворі з порушенням прохідності кишечнику складають до 26,54±1,52% дітей серед пацієнтів хірургічного відділення, із яких діти раннього віку до 38.22% - 297 пацієнтів, а причиною непрохідності є вроджена у 227 (35,86%), та набута у 406 (64,14%) недуга.
2. У формуванні ускладнень НК провідна роль належить підвищенню внутрікишкового та внутрічеревного тиску, який зумовлює тип порушень кровообігу кишечнику (зворотній чи незворотній), наслідком цього є структурно-функціональна перебудова проксимального відділу слизової оболонки кишечника. З огляду на це, лікування даного контингенту хворих має бути комплексним та направленим на фізіологічну нормалізацію внутрікишкового і внутрічеревного тиску.
3. Аналіз анамнестичних, клінічних та лабораторних даних показав, що атипова клінічна симптоматика НК з I стадією клінічного перебігу встановлена у 39,0% хворих, і у 14,28% з II стадією недуги. У хворих з III та IV стадіями недуги переважала симптоматика органної та поліорганної недостатності.
4. Найбільшу діагностичну цінність щодо топографо-анатомічної верифікації НК має рентгенологічне (99,7±1,1%) та сонографічне (93,5±3,2%) дослідження. Розроблені алгоритми обстеження та прогнозування перебігу недуги дають можливість ранньої діагностики як ймовірних ускладнень, так і причин НК у дітей з дослідженням кровотоку в ділянці непрохідності, що вірогідно (р<0,05) перевищує відповідні показники традиційного обстеження. Доведено, що за показниками діагностичної цінності променеві методи (рентгенографія та УЗД) не мають суттєвої різниці (р>0,05).
5. Розроблений алгоритм етапності діагностики та лікування НК та її ускладнень у дітей, який включає загальноклінічне обстеження, рентгенологічне (оглядова рентгенографія, іригографія, пасаж контрасту), УЗД (черевної з дослідженням кровотоку і грудної порожнин при ускладненні НК), за якими визначається стадія і вид порушення гемодинаміки ділянки кишечника, дослідження сечовидільної та серцево-судинної систем на наявність сопутніх вад розвитку.
6. Непрохідність кишечника характеризується наступними стадіями клінічного перебігу: I-стадія (компенсації), яка характеризується компенсованими змінами кишечника і внутрішньостінкової гемоциркуляції, 2-стадія (субкомпенсації), що характеризується субкомпенсованими дегенеративно-дистрофічними змінами в слизовій оболонці кишечника, III-стадія (декомпенсація) бактеріотоксемії з дистрофічними змінами в слизовій оболонці кишечника, IV-стадія поліорганної недостатності. Стадії компенсації і субкомпенсації відповідають локальній запальній відповіді, а фази декомпенсації та поліорганної недостатності є наслідком системних запальних уражень.
7. При визначенні показань до консервативного або оперативного лікування доцільно керуватися критеріями клінічної стадії НК, при компенсованих змінах в організмі і кишечнику - показано консервативне лікування, яке є ефективним у 27.33%, оперативне - у 72.67%. В стадії суб- та декомпенсації доцільно проводити кишковий лаваж декомпресію, що сприяє зменшенню мікробної контамінації та стабілізації біоенергетичних процесів в слизовій оболонці кишечника і очеревини.
8. Для оптимізації вибору раціонального методу хірургічного лікування розроблена клінічна класифікація резекцій кишечника, яка вміщує алгоритм відновлення безперервності кишечнику, що дозволяє оптимізувати як вибір методу первинного оперативного втручання, так і вибір методу і термінів відновного етапу.
9. Розроблені оригінальні хірургічні технології накладання міжкишкових анастомозів зменшують кількість післяопераційних ускладнень (з 15,79% до 6,10%) (р<0,05) і поліпшують функціональні результати лікування та суттєво підвищують адаптацію і якість життя хворих. Розроблені міжкишкові анастомози дозволяють на ранніх етапах проводити профілактику ентеральної недостатності та є вибором при лікуванні НК.
10. Після обширних резекцій кишечника аліментарна та ентеральна недостатність розвивається за рахунок невідповідності довжини і площі травного каналу, що викликає білкові та електролітні порушення. Розроблений комплекс заходів реабілітації прооперованих хворих, що дозволив зменшити ранні і віддалені наслідки перенесених ампутаційних операцій та покращити якість життя.
11. Інтегральна оцінка ефективності лікування хворих головної та контрольної груп на НК підтверджують, що розроблена індивідуалізована патогенетична відновна терапія з застосуванням засобів корекції психовегетативного синдрому та ймовірних порушень регуляції моторної функції кишечника значно покращили якість життя та адаптацію хворих пацієнтів.
12. Віддалені результати свідчать про необхідність постійного диспансерного нагляду з плановою госпіталізацією та проведенням як комплексного обстеження, так і відновного лікування з корекцією встановлених порушень не менше 2 рази на рік протягом 5 років.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Всі діти, які в анамнезі мають клініку гострого чи хронічного блювання з затримкою випорожнення підлягають госпіталізації в хірургічні відділення з метою з’ясування причини порушення транзиту хімусу по травному кналу.
Для своєчасної діагностики НК у дітей слід застосовувати диференційно-діагностичниі алгоритми, складовими елементами якого є комплексне клініко-лабораторне, рентгенологічне та УЗД дослідження хворих як при госпіталізації, так і в динаміці, що дає можливість проводити ранню діагностику захворювання, і при скринінгових обстеженнях, так і при неможливості проведення інвазивних методів дослідження. З метою об'єктивної оцінки стадій НК варто застосовувати сканування черевної порожнини з наступним дослідженням кровотоку.
Відновлення безперервності кишечнику є одним з основних чинників успішного лікування пацієнтів з НК, тому в будь-якій ситуації треба передбачити можливість збереження непереривності кишечника з метою відновлення пасажу хімусу.
Діти, що перенесли оперативні втручання на черевній порожнині та мали ознаки хронічної чи гострої непрохідності підлягають диспансерному нагляду хірурга, гастроентеролога та педіатра.

ЛІТЕРАТУРА.

1.

Абдуллаев Э. Г., Бабышин В. В., Писаревский А. А. Пути улучшения результатов лечения больных с острой непроходимостью кишечника // Клин. хир. - 1995. -№ 4. - С. 23-25.

2.

Абдуллаев Э.Г, Бабышин В.В., Писаревский А.А. Критерии определения степени интоксикации организма у больных с острой непроходимостью кишечника // Клінічна хірургія. 1994. - №9. С. 20-22.

3.

Автандилов Г.Г. Медицинская морфометрия. М.: Медицина, 1990. 218с.

4.

Акмолаєв Д.С. Хирургическое лечение сочетанных пороков развития кишечника у детей: Автореф. дис...док. мед. наук: 14.01.14. Л., 1994. 18с

5.

Акмолаєв Д.С., Умеров М.Ю., Пейліванов Ф.П. Після травматичний стеноз товстого кишечника. //Хірургія дитячого віку 2005., ТомII. №1 (6)., С.86-88.

6.

Алексєєв О.В. Оцінка життєздатності кишечника при гострій кишковій непрохідності, защемленій грижі, травмі живота, мезентеріальному тромбозі та емболії // Шпитальна хірургія. 1999. №1. С. 127-131.

7.

Алиев М.Л., Шальков Ю.П. Хирургия острой кишечной непроходимости.-Алма-Ата, 1996.-256 с.

8.

Алиева Э. И. Патогенетические механизмы заболеваний толстой кишки // Педиатрия. Журнал им. Г. Н. Сперанского. М., 2002. - №5. С.87-92.

9.

Ангеловский И.Н. Лечение острой обтурационной толстокишечной непроходимости // Тези всеукраїнської конференції за міжнародною участю Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. Запоріжжя, 15-16 листопада.- 2001.- С.72.

10.

Ангеловский И.Н. Состояние ПОЛ и АОС у больных острой обтурационной толстокишечной непроходимостью // Тезисы докладов I Межвузовской конференции молодых ученых «Актуальные вопросы медицины и фармации».- Запорожье, 4 ноября.- 2003.- С.8-9.

11.

Антонюк С.М., Головня П.Ф., Свиридов Н.В. и др. Диагностика острой непроходимости кишечника // Клінічна хірургія. 1998. - №4. С. 17-18.

12.

Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника. М.: Триада-Х,1998. 483с

13.

Андреенко Г.В. Фибринолиз. - М.: Издательство Московского университета, 1979.-351 с.

14.

Андрющенко В.П., Федоренко С.Т., Дворчин О.М. Синдром ентеральної недостатності: погляд на проблему у світлі досвіду клініки // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1-2. С. 127-129.

15.

Ашкрафт К.У., Холдер Т.М. Детская хирургия. СПб., Пит-Тал, 1997. Том-2, 392с.

16.

Бабкова И.В., Мишукова Л.Б., Ларичев С.Е. Ультразвуковая диагностика нарушения внутристеночного кровотока при острой тонкокишечной непроходимости с помощью допплерографии // Мед. Визуализация. 2000. -№3.-С. 5-9.

17.

Баиров Г.А. Неотложная хирургия детей. Л.: Медицина 1983.-218с.

18.

Баиров Г.А., Кущ Н.Л. Повреждения органов брюшной полости и забрюшинного пространства у детей. Киев, Здоров”я” 1977.-140с.

19.

Баиров Г.А. Срочная хирургия детей: Руководство для врачей.-СПб.: Питер Пресс, 1997. - 464 с

20.

Баиров Г.А., Ситковский Н.Б., Топузов В.С. Непроходимость кишечника у детей. - К.: Здоров’я, 1977.- 157 с.

21.

Балуда В.П., Балуда М.В., Деянов И.И., Тлепшуков И.К. Физиология системы гемостаза. - М.: Медицина, 1995.- 243 с.

22.

Бардюк О.Я. Можливості ранньої діагностики і вибір тактики лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки: Автореф. дис...канд. мед. наук: 14.01.03. Х., 2001. 17с.

23.

Барсук О.М., Садовенко О.Г., Носар А.Е., Хомяков В.Г., Царьова І.В. Післяопераційна рання спайкова непрохідність кишечника у дітей. //Матеріали XIX з’їзду хірургів України. м. Харків. 2000. С.236-237.

24.

Балтайтис Ю.В. Обширные резекции толстой кишки.//Киев, Здоров”я” 1990. 176с.

25.

Белоусов Ю.В., Белоусова О.Ю. Хронические нарушения стула у детей. Киев 2006.-с240.

26.

Белый И.С. Спаечная болезнь: Автореф. дис. д-ра мед. наук. Днепропетровск. 1968. 32с.

27.

Бережна Е. В. Вплив КВЧ-терапії на мітотичні та апоптотичні процеси у слизовій оболонці товстого кишечнику у хворих на хронічний невиразковий коліт і синдром подразненої кишки // Одеський медичний журнал. — 2002. — № 3. — С. 36-39.

28.

Бережна Е. В. Місце електромагнітних хвиль міліметрового діапазону серед сучасних фізіотерапевтичних методів відновного лікування хронічної патології товстого кишечнику // Одеський медичний журнал. — 2005. — № 5. — С. 98-102.

29.

Бєляєва О.О. Комплексне лікування перитоніту та профілактика його ускладнень (експериментально-клінічне дослідження) : Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.03 / Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л. Шупика.- Київ, 1999.-36с.

30.

Біляєва О.О., Бойко І.І., Перепадя В.М. Застосування череззондової детоксикаційної терапії в комплексі лікування непрохідності кишечника та поширеного перитоніту // Клін. хірургія. 2003. № 6. С. 8-9.

31.

Билич Г.Л.Стимуляция регенерации и защитных механизмов в детской хирургии. М.Медицина 1976. 198с.

32.

Бирюкова А. А. Физические факторы в лечении синдрома раздраженной толстой кишки: Автореф. дис докт. мед.наук. М.,1990 23 с.

33.

Биленко М.В. Ишемические и реперфузионные повреждения органов. - М.,1989. - 124 С.

34.

Боголюбов В. М., Пономаренко Г. Н. Общая физиотерапия. М. С.-П.,1996. 480 с.

35.

Боднар Б.М. Апендикулярний перитоніт у дітей, фактори, що погіршують його перебіг, та шляхи оптимізації комплексного лікування (клініко-експеритентальне дослідження). Автореферат дис. Док. мед. наук. НМУ ім..О.О.Богомольця, Київ. 1998. 36с.

36.

Боднар Б.М., Шестобуз С.В. Хірургічне лікування інвагінації кишечнику у дітей.//Хірургія дитячого віку. 2004. Т.I, №3(4). С. 132-135.

37.

Боднар О.Б., Москаленко В.З. Етіологія, патогенез та прогнозування виникнення спайкової хвороби у дітей на сучасному етапі розвитку абдомінальної хірургії // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина”. 2002. - вип.17. С.143-147.

38.

Боднар Б.М., Брожик В.Л., Іринчин А.В. Ендогенна інтоксикація в дітей з перитонітом: клініко біохімічні кореляці перекисного окислення білків.// Хірургія дитячого віку 2006. -Т.II № 1(6). С. 34-39.

39.

Боднар О.Б. Лікування та профілактика спайкової хвороби у дітей після перенесених гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини (клініко-експериментальне дослідження)/ Автореферат дис. кан. мед. наук. 14.01.09 - дитяча хірургія.2003., 16 C

40.

Боднар О.Б. Гемоперитонеум, як фактор виникнення спайкової кишкової непрохідності у дітей (клініко-експериментальне дослідження). //Хірургія дитячого віку 2005., Том II. № 3-4 (8-9)., С.57-59.

41.

Бойко В.В., Криворучко И.А., Брусницына М.П. Особенности современной хирургической доктрины при лечении больных с острой непроходимостью кишечника // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1-2. С. 6-9.

42.

Бородина А.Б. Оптимизация диагностики и лечения инвагинации кишечника у детей. Сборник статей научно-практической конференции детских хирургов Украины - Киев 2001.- С. 221-223.

43.

Богданов А.П. Свищи пищеварительного тракта в практике общего хирурга. М.:Издат.: Мокеєв, 2001. 197с.

44.

Бондаренко І.М. Профілактика діагностика та лікування гострої ранньої післяопераційної непрохідності шлунково-кишкового тракту. Автореферат дис. Док. мед. наук. Ін-т хірургії, Харків. 1997.

45.

Буянов В.М., Алексеев А.А. Лимфология эндотоксикоза. М.: Медицина, 1990. 272 с.

46.

Васильев И.Т. Механизм развития эндотоксикоза при острых гнойных заболеваниях органов брюшной полости //Хирургия.-1995.-№2.- С.54-58.

47.

Васильев Н.С., Тарасов А.А., Савченков А.Л. Кишечные стомы в лечении кишечной непроходимости у детей. IV Российский конгресс Современные технологии в педиатрии и детской хирургии. Москва, 25-27 октября 2005г.с. 319.

48.

Вдовиченко В. І. Клінічна гастроентерологія. Львів: Вільна Україна, 1997. 196 с.

49.

ВеселийМ.П. Клинико-морфологічні аспекти хірургічного лікування спайкової хвороби // Клін.хір. -1997.- №7-8.-С. 51-53.

50.

Весёлый С.В. Прогнозирование осложнённого течения острого заболевания органов брюшной полости у детей // Клин. хирургия. - 1997. - №11-12. -С.66-69.

51.

Витебский Я.Д. Клапанные анастомозы в хирургии пищеварительного тракта. М.Медицина 1988. 112с.

52.

Вопросы реконструктивной и восстановительной хирургии органов брюшной полости // Иркутск. ГМИ. Иркутск, 1989. 154с.

53.

Восстановительное лечение больных после операций на органах пищеварения. Барановский А.Ю. СПб. Фолиант. 2002. 576с.

54.

Вовк О.М., Інюшин С.В., Гладкий Г.О. Спайкова хвороба та її діагностика у дітей. //Матеріали XIX з’їзду хірургів України. м. Харків. 2000. С. 238-239.

55.

Врожденная кишечная непроходимость у новорожденных. Методические рекомендации под рук. Ю.Ф.Исакова. Москва 1984., -21с.

56.

Гальперин Ю.М. Парезы, параличи и функциональная непроходимость кишечника . М.: Медицина. 1975. 219с.

57.

Гаврюшов В.В., Гельдт М.А.. Непроходимость кишечника //Диагностика и лечение неотложных состояний у детей.-М., Медицина, 1977.- С. 87-92.

58.

Гладкий П.М., Нагорний Е.І., Щербина І.В. Перебіг гострої інвагінації кишечника у дітей за матеріалами клініки. //Матеріали XIX з’їзду хірургів України. м. Харків. 2000. С.239.

59.

Григорович И.Н. Алгоритмы в неотложной детской хирургии. Петрозаводск. 1996. 256с.

60.

Горбатюк О.М. Аналіз діяльності дитячої хірургічної служби в Україні.//Хірургія дитячого віку 2006. №2, Том.III. С.-79-89.

61.

Горяинов В.Ф. Острая спаечная непроходимость кишечника у детей / Клинико-экспериментальное исследование: Автореф.дис. д-ра мед.наук. Саратов, 1976. 35с.

62.

Гостра мезентеріальна ішемія, ускладнена некрозом кишки: Вибір тактики лікування. Орел Ю.Г., Криштальська Л.Р., Кобза І.І., та ін.// Клін. хір. - 2002. - №1. - С.30-32.

63.

Гречаніна Є.Я., Жадан І.А. Внутрішньоутробні інфекції і вроджені вади розвитку. Міжнародний медичний журнал. -2002. -№4. С.93-95.

64.

Григор’єв П.Я., Стародуб Є.М., Яковенко Е.П. Хвороби органів травлення. Теорнопіль. Укрмедкнига. 2000. 448с.

65.

Гриценко Є.М., Гриценко М.І. Дивертикул Меккеля та його ускладнення в хірургії дитячого віку. //Хірургія дитячого віку 2006., Том III. № 2 (11)., С.60-64.

66.

Гусак І.В. Роль інтубації кишківника в лікуванні ентеральної недостатності у хворих на абдомінальний сепсис // Галицький лікарський вісник. 2002. Т. 9, № 3. С. 97-99.

67.

Давиденко В. Б., Пащенко Ю. В., Міхалін М.О. Діагностика та лікування рідкісних захворювань і ушкоджень кишечника у невідкладній хірургії дитячого віку. //Хірургія дитячого віку 2006, Том III, №13, с.34-37.

68.

Данилов О.А. Юрченко М.І., Горбатюк О.М. Тести з дитячої хірургії. Київ 2004.,- 108с.

69.

Данилов О.А. Белебезьев Г.І., Юрченко М.І. Поєднані гострі гнійні захворювання в дитячій хірургії.// Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». Випуск 10.1999р., С- 58-59.

70.

Данилов О.А., Юрченко М.І., Рибальченко В.Ф. Субтотальні форми агангліозу товстого кишечника у дітей.// Хірургія України 2004., №1(5), С-54-56.

71.

Данилов О.А., Рибальченко В.Ф., Урін О.М. Профілактика і терапія рубцевого процесу м»яких тканин.// Хірургія дитячого віку 2006, Том III, №1(10)., С.-67-72.

72.

Даньшин Т.І., Максакова І.С., Черноволенко С.О. Реконструктивно-відновлювальні операції у немовлят з вадами розвитку кишечника.// Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім.П.Л.Шупика Вмпуск 10, Кника 1, Київ 2001., С.129-134.

73.

Дворяковский И.В., Беляев О.А. Ультразвуковая диагностика в детской хирургии.-М.-1997.- 243 с.

74.

Дедерер Ю. М. Патогенез и лечение острой непроходимости кишечника. - М.: Медицина, 1971. -272 с.

75.

Деклараційний патент на винахід 55844 А UA, МКИ А61В17/00. Спосіб лікування гострої непрохідності тонкої кишки / Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Поляцко К.Г. № 2002075569; Заявл. 08.07.2002; Опубл. 15.04.2003; Бюл. № 4.

76.

Державин В.М., Беляева О.А., Иванова М.Н. Эхография в диагностике послеоперационной кишечной непроходимости у детей //Вестник хирургии.-1992.-№4-6.- С. 70-73.

77.

Деткая колонопроктология. Ленюшкин А.В. М.: Медицина. 1998. 280с.

78.

Дешкевич В.С. Кишечные свищи. - Минск: Беларусь, 1985. - 126 с.

79.

Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г. Оптимізація стандарту лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки // Збірник матеріалів першої всеукраїнської науково-практичної конференції Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії”. Львів, 2004. С. 91-92.

80.

Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г. Профілактика поглиблення ентеральної недостатності та ендогенної інтоксикації у хворих на гостру непрохідність тонкого кишечнику // Матеріали науково-практичної конференції хірургів Тернопілля. Бережани Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. С. 38-40.

81.

Дзюбановський І.Я., Свистун Р.В., Поляцко К.Г. Спосіб лікування гострої непрохідності тонкої кишки // Матеріали науково-практичної конференції хірургів Тернопілля. Чортків Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. С. 87-89.

82.

Диагностика и интенсивная терапия в хирургии новорожденных. Красовская Т.В., Кобзева Т.Н. Москва. 2001. 68с.

83.

Дитяча травматологія. Під ред.. Дольницького О.В., Кривчені Д.Ю., Поліщука М.Є. м.Київ Книга ПЛЮС., 2006р., 367с.

84.

Довідник з колонопроктології. Русін В.І., Боршош Ю.Ю., Чобей С.М. Ужгород. 2001.-173с.

85.

Дудилин О.П. Руководство по технике врачебных манипуляций. Витебск. 1996. 384с.

86.

Дьяченко П.К., Желоваков Н.М. Эндотоксикоз в хирургии //Вестник хирургии.-1987.-№7.-