Профілактика та корекція ускладнень, зумовлених внутрішньочеревною гіпертензією, в періопераційному періоді

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК
НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ХІРУРГІЇ ТА ТРАНСПЛАНТОЛОГІЇ імені О. О. ШАЛІМОВА

На правах рукопису

ЛІСУН ЮРІЙ БОРИСОВИЧ

УДК 616.1.089: 616036.82808

Профілактика та корекція ускладнень, зумовлених внутрішньочеревною гіпертензією, в періопераційному періоді

14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Наукові керівники:
Мазур Андрій Петрович,
завідувач відділу анестезіології та
реаніматології з експрес лабораторією
кандидат медичних наук
Білянський Леонід Семенович,
головний науковий співробітник відділу хірургії травного тракту і трансплантації кишечнику
доктор медичних наук

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .............................................................

4

ВСТУП...............................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1

Внутрішньочеревна гіпертензія й синдром черевної порожнини (огляд літератури).........................

12

1.1.

Функціональна організація судинної системи................

13

1.2.

Етіологія й патогенез внутрішньочеревної гіпертензії...

17

1.3.

Вплив змін внутрішньочеревного тиску на органи й системи................................................................................

21

1.4.

Діагностика і моніторинг внутрішньочеревної гіпертензії

25

1.5.

Лікування і профілактика внутрішньочеревної гіпертензії

26

1.6.

Особливості анестезіологічного забезпечення при виникненні внутрішньочеревної гіпертензії ..................

30

РОЗДІЛ 2

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ............................

35

2.1.

Клінічна характеристика хворих .....................................

35

2.2.

Етапи дослідження............................................................

43

2.3.

Методи дослідження.........................................................

44

2.4.

Підготовка до операції .....................................................

46

2.5.

Вступний та основний наркоз .........................................

47

2.6.

Інформація для пацієнта та форма інформованої згоди

49

2.7.

Методи статистичної обробки результатів.

51

РОЗДІЛ 3

Вірогідність методів виміру внутрішньочеревного тиску

52

РОЗДІЛ 4

Зміни внутрішньочеревного тиску і перфузійного тиску черевної порожнини у пацієнтів при різних хірургічних захворюваннях

54

4.1.

Динаміка показників у пацієнтів за високого вихідного рівня внутрішньочеревного тиску

55

4.2.

Динаміка показників у пацієнтів за вихідного внутрішньочеревного тиску, що відповідає середньому рівню

61

4.3.

Динаміка показників у пацієнтів за низького вихідного рівня внутрішньочеревного тиску

65

РОЗДІЛ 5

Визначення меж норми внутрішньочеревного тиску як критерію діагностики внутрішньочеревної гіпертензії.

70

РОЗДІЛ 6

Вплив компресійної передопераційної підготовки та епідурального знеболювання на величини внутрішньочеревного тиску і перфузійного тиску черевної порожнини у пацієнтів за наявності гігантської післяопераційної грижі черевної стінки...

74

6.1.

Вплив компресійної передопераційної підготовки на рівень внутрішньочеревного тиску..

74

6.2.

Динаміка показників у пацієнтів, оперованих після проведення компресійної передопераційної підготовки

77

6.3.

Динаміка показників у пацієнтів, оперованих після проведення компресійної передопераційної підготовки та застосування епідурального знеболювання

84

РОЗДІЛ 7

Аналіз І узагальнення результатів дослідження...

92

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...

115

ВИСНОВКИ......................................................................................................

117

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ..

120

Список умовних скорочень

АКС абдомінальний компартмент синдром
АТсер артеріальний тиск середній
ВЧГ внутрішньочеревна гіпертензія
ВЧТ внутрішньочеревний тиск
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДН дихальна недостатність
КОС кислотноосновний стан
ОЦК обۥєм циркулюючої крові
ПТЧП перфузійний тиск черевної порожнини
САТ систолічний артеріальний тиск
СЧП синдром черевної порожнини
СВ серцевий викид
ШВЛ штучна вентиляція легенів
ФВ фракція викиду
ЦВТ центральний венозний тиск
ЦНС центральна нервова система
ЧД частота дихання
ЧСС частота скорочень серця

ВСТУП
Актуальність теми
Підвищення ВЧТ, патогномонічними симптомами якого є здуття живота, парез кишечнику, порушення мікроциркуляції органів черевної порожнини, спричиняє виникнення патологічних станів, обۥєднаних поняттям «абдомінальний компартмент синдром» (АКС). Він виникає за умови швидкого підвищення тиску в замкненому просторі, що зумовлює ішемію розташованих у ньому органів і тканин з порушенням їх функцій аж до повної втрати [38, 47].
Виділяють дві основні причини підвищення внутрішньопорожнинного тиску: зменшення обۥєму порожнини за незміненого обۥємі її вмісту і збільшення обۥєму вмісту у порожнині. У клінічній практиці відомі краніальний, торакальний, абдомінальний і мۥязовофасціальний компартмент синдром.
В основі АКС лежить підвищення ВЧТ. Дослідники виділяють чотири ступеня ВЧГ [124]. При прогресуванні ВЧГ виникає СЧП тяжке ускладнення ВЧГ, на етапах перебігу якого порушуються функції ТК, дихальної, серцевосудинної, сечової систем і ЦНС. СЧП визначають як поліорганну недостатність, зумовлену швидким підвищенням ВЧТ [64].
Точних даних про частоту СЧП у хворих, що перебувають у критичному стані, немає [31, 37]. Деякі дослідники вважають, що підвищення ВЧТ виникає у 30% потерпілих при травмі органів черевної порожнини і після операцій з приводу їх захворювань, частота СЧП становить 5,5% [63, 23]. У терапевтичних реанімаційних відділеннях ВЧГ спостерігають у 24% хворих [3, 121]. Смертність від СЧП становить 42 68%, за відсутності лікування сягає 100% [40].
Під час обстеження хворого з ВЧГ визначають напруження передньої черевної стінки, що прогресує, олігурію, незважаючи на відсутність змін СВ, стійку гіпоксію, що компенсується шляхом збільшення ЧД. Внаслідок перебігу під маскою різних тяжких захворювань, ВЧГ може бути своєчасно не діагностована, що зумовлює тяжкі наслідки. Особливо це небезпечно у пацієнтів старшого віку з супутніми захворюваннями. ВЧГ справляє вплив на весь організм, "від верхівки до носків" [14]. У той же час тяжких ускладнень ВЧГ можна уникнути за умови її своєчасного виявлення й лікування.
Визначення стандартних показників центральної гемодинаміки у хворих з ВЧГ і СЧП не забезпечує оцінку реального ОЦК або стану серцевосудинної системи [7]. У зв'язку з цим не визначені якісні й кількісні параметри інфузійної терапії, неадекватність якої може спричинити критичний рівень ВЧТ, що вимагає здійснення тільки хірургічної корекції.
Патофізіологія ВЧГ вивчена як в експерименті, так і в клініці, проте, деякі питання не зۥясовані.
У 1947 р. дослідниками запропоновано вважати черевну порожнину резервуаром з рідиною, процеси в якому підпадають під дію закону Паскаля [37, 55]. Відповідно до цього закону, тиск над поверхнею рідини та всередині її однаковий. Отже, ВЧТ можна вимірювати в будьякому відділі живота у черевній порожнині, прямій кишці, шлунку, сечовому міхурі. Проте, немає клінічних даних, що доводять відповідність рівня ВЧТ виміряного прямим методом та непрямим у сечовому міхурі й шлунку.
Предметом обговорення є питання, який рівень ВЧТ слід вважати нормальним. J. Bailey [44] вважає, що ВЧТ має бути дещо” негативним, оскільки він відображає внутрішньоплевральний тиск. Інші дослідники вважають, що в нормі рівень ВЧТ наближається до 0. За даними деяких авторів [122], величина ВЧТ залежить від індексу маси тіла. Даних про межі норми ВЧТ у доступній літературі знайти не вдалося.
Ступінь підвищення тиску у черевній порожнині залежить від еластичних властивостей її стінок і обۥєму вмісту. ВЧТ підвищується непропорційно різко у відповідь на однакове збільшення обۥєму черевної порожнини [62, 64.]. Чималу роль відіграє напруження мۥязів черевної стінки при появі болю і збудженні хворого [31, 37, 78]. Кровообіг у черевній порожнині залежить від різниці між Атсер. і ВЧТ ПТЧП, величина якого визначає ступінь ішемії внутрішніх органів. Визначення ПТЧП (Атсер. ВЧТ) може бути найкращим орієнтиром під час оцінки ефективності лікування, тяжкості та прогнозу ВЧГ [36, 54, 71, 97]. При підвищенні ВЧТ СЧП виникає не відразу, його рівень, за якого формується СЧП, є предметом дискусії. Чим вище ВЧТ і більше виснажений організм, тим імовірніше поява СЧП [55]. На жаль, програма передопераційної підготовки травного каналу, серцевосудинної та дихальної систем у хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ у післяопераційному періоді, не опрацьована.
Не визначені строки підготовки хворих до оперативного втручання, субкритичні показники ВЧТ у хворих, що становлять групу ризику, основані на об'єктивній оцінці їх стану, що необхідне для індивідуального підходу до конкретної ситуації.
Предметом дискусії є рівень ВЧТ, який дозволяє завершити оперативне втручання. Вимагає більш глибокого вивчення вплив методів анестезіологічного забезпечення і методів ведення хворих у ранньому післяопераційному періоді на рівень ВЧТ
Оскільки хірургічні втручання у пацієнтів виконують, як правило, за наявності супутніх захворювань серцевосудинної та дихальної систем, зрозумілі складність і важливість досліджуваної проблеми.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень відділу хірургії підшлункової залози, реконструктивної хірургії жовчовивідних шляхів Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова АМН України у складі галузевої наукової програми за запланованою темою «Розробити нові малотравматичні методи лікування деструктивних форм гострого некротичного панкреатиту та визначити їх місце в комплексі лікувальних заходів» (номер державної реєстрації 0105U008902).

Мета і завдання дослідження
Метою роботи є поліпшення результатів лікування хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ, шляхом розробки об'єктивних критеріїв проведення передопераційної підготовки, забезпечення неускладненого перебігу інтраопераційного та післяопераційного періоду.
Відповідно до поставленої мети сформульовані наступні завдання дослідження.
1. Визначити інформативність результатів вимірювання ВЧТ у шлунку й сечовому міхурі та його відповідність тиску, виміряному в черевній порожнині прямим способом. На підставі отриманих даних обґрунтувати можливість моніторування ВЧТ непрямим способом у пацієнтів з захворюваннями органів черевної порожнини й заочеревинного простору до і після операції.
2. Вивчити закономірності змін ВЧТ і перфузійного тиску черевної порожнини (ПТЧП) на етапах анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з захворюваннями органів черевної порожнини, обґрунтувати діагностичну, тактичну і прогностичну доцільність їх визначення.
3. Визначити середній рівень ВЧТ у пацієнтів за операційного ризику ASA I, його можливу залежність від антропометричних даних пацієнтів і показників гемодинамічного профілю.
4. На підставі аналізу результатів досліджень опрацювати алгоритм моніторингу ВЧТ у хворих з ВЧГ у післяопераційному періоді.
5. Розробити й впровадити у клінічну практику заходи передопераційної підготовки (ПП) на підставі визначення її оптимальних строків і рівня штучного підвищення ВЧТ, тактику анестезіологічного й післяопераційного забезпечення.
6. Визначити залежність між частотою післяопераційних ускладнень та рівнем ВЧТ і ПТЧП в ранньому післяопераційному періоді.
Об'єкт дослідження: пацієнти з захворюваннями органів панкреатодуоденальної зони, кишечнику, гігантською післяопераційною грижею черевної стінки.
Предмет дослідження: внутрішньочеревний тиск, перфузійний тиск черевної порожнини, показники гемодинаміки, функції дихання й сечовиділення.
Методи дослідження: клінічні, функціональні, лабораторні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів
Дисертаційна робота містить новий підхід до вирішення наукового завдання, які передбачає поліпшення результатів лікування хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ, у післяопераційному періоді.
Вперше проведене цілеспрямоване комплексне дослідження, що передбачає розробку раціональної діагностичної та лікувальної тактики ведення хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ. Розроблений комплекс передопераційної підготовки, що дозволяє забезпечити зниження ВЧТ до операції, усунути ВЧГ або зменшити тривалість її впливу на тлі адаптації пацієнта до ВЧГ і ПТЧП, що не змінився після операції.
Визначені нормальний рівень ВЧТ, межі його норми, залежність показника від антропометрічнних даних, запропоновано та обґрунтовано класифікацію ВЧГ, визначені групи хворих, планового операційного втручання, з вихідною ВЧГ, показано вплив компресійної ПП на рівень ВЧТ, визначені строки виконання оперативного втручання у хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ.
Запропоновано тактику анестезіологічного забезпечення та післяопераційного ведення хворих з вихідною ВЧГ.
Розроблений принцип індивідуального підходу з огляду на рівень ВЧТ, що дозволяє завершити оперативне втручання з мінімальним ризиком для хворого.
Вперше представлений науковообгрунтований алгоритм вибору тактики лікування хворих за ВЧГ різного ступеня.
Практичне значення отриманих результатів
Проаналізовані результати діагностики, лікування та профілактики ВЧГ у хворих, що становлять групу ризику, на етапах консервативного й оперативного лікування.
Вперше формалізований підхід до клінічної оцінки стану хворих, що складають групу ризику виникнення ВЧГ, на етапах проведення консервативної терапії та оперативного втручання. Встановлені критерії індивідуального підходу до визначення рівня ВЧТ у хворих з великими дефектами черевної стінки на етапах лікування.
Доведено необхідність і доцільність здійснення етапного лікування хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ.
Вперше проаналізовано ефективність використаних методів діагностики й лікування синдрому ВЧГ, доведене їх практичне значення в сучасних умовах, встановлена раціональна послідовність їх застосування.
Розроблені й обґрунтовані критерії індивідуального підходу до тривалості проведення передопераційної підготовки і строків виконання оперативного втручання у хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ.
Розширені показання до проведення оперативного втручання у пацієнтів з супутніми захворюваннями, які можуть спричинити ВЧГ різної тяжкості.
Обґрунтовані критерії вибору індивідуального підходу до визначення рівня ВЧТ під час завершення оперативного втручання.
Розроблені й впроваджені в практику програми й методи корекції ВЧТ, що дозволило прискорити активізацію й функціональне відновлення хворих після операції.
Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає у зниженні частоти виникнення ускладнень після операції на 38%, розширенні показань до проведення оперативного лікування, що свідчить про доцільність їх впровадження в роботу лікарів, які забезпечують анестезіологічні й реанімаційні заходи під час планових і невідкладних оперативних втручань у хворих з ВЧГ.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені в роботу Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова АМН України, кафедри хірургії та трансплантології НМАПО імені П.Л. Шупика МОЗ України (м. Київ), хірургічного відділення лікарні № 6 (м. Київ). Отримані результати свідчать про ефективність запропонованої тактики та об'єктивність способів діагностики.
Особистий внесок здобувача
Автором самостійно визначений напрямок дослідження, проведені клінічні дослідження, здійснені трактування й аналіз результатів. Дисертація представляє самостійну працю здобувача, всі розділи написані ним особисто.
Автором самостійно здійснений патентний пошук, вивчена література з представленої теми, зібраний клінічний матеріал, проведений його аналіз.
Дисертантом підготовлені до оперативного втручання 90% хворих, включених у матеріали дослідження, розроблений алгоритм діагностичної та лікувальної тактики. Обґрунтовані критерії індивідуального підходу до тривалості передопераційної підготовки і строків виконання оперативного втручання у хворих, що становлять групу ризику виникнення ВЧГ, здійснене анестезіологічне забезпечення, обґрунтовані критерії вибору рівня ВЧТ під час завершення оперативного втручання, післяопераційного ведення хворих.
Отримані результати дозволили розширити показання до оперативного лікування хворих з ВЧГ різного ступеня тяжкості.
Апробація результатів дослідження
Основні матеріали й положення дисертаційної роботи викладені та обговорені на: I Міжнародній науковопрактичній конференції Современные методы герниопластики и абдоминопластики с применением полимерных материалов” (Москва, 2003); науковопрактичній конференції, присвяченій пам’яті академіка О.О. Шалімова (Київ, 2007); науковопрактичній конференції Современные принципы этапного лечения гигантских грыж брюшной стенки” (Крым, 2007).

Публікації за матеріалами дисертації

За матеріалами дисертації опубліковані 11 наукових робіт, в тому числі 6 статей у фахових журналах, включених до переліку наукових видань, рекомендованих ВАК України (з них 1 самостійна, 5 у співавторстві з науковим керівником), 3 у вигляді тез матеріалів конференцій, одержані 2 патенти України на винахід.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведені теоретичні узагальнення й нові аспекти вирішення наукового завдання лікування у плановому порядку пацієнтів, у яких виникла внутрішньочеревна гіпертензія, з огляду на вихідний стан і характер супутніх захворювань. Обґрунтовано можливість і доцільність проведення передопераційної підготовки, що дозволило нормалізувати внутрішньочеревний тиск, визначити оптимальні строки виконання оперативного втручання. Розроблений принцип індивідуального підходу, що забезпечує завершення оперативного втручання за мінімального рівня внутрішньочеревного тиску, усунення або зменшення тривалості внутрішньочеревної гіпертензії після операції.
1. Моніторинг внутрішньочеревного тиску і перфузійного тиску черевної порожнини є обов'язковою умовою, що визначає показання до застосування комплексу профілактичних заходів, які дозволяють уникнути наслідків внутрішньочеревної гіпертензії у 84,7% хворих.
2. Вимірювання внутрішньочеревного тиску непрямим методом високо інформативне (r = 0,74), здійснюється з мінімальними матеріальними і фізичними затратами, що дозволяє проводити ефективний моніторинг.
3. Внутрішньочеревний тиск і перфузійний тиск черевної порожнини у пацієнтів за різних захворювань органів черевної порожнини характеризуються достовірною тенденцією до зниження в умовах гіповолемії і після релаксації на початкових етапах операції, підвищення на момент зашивання операційної рани відповідно до (4,9 ± 0,8) і (91,4 ± 5) мм рт. ст., а також після виходу з наркозу та екстубації відповідно до (8,9 ± 1,3) і (93,1 ± 5,1) мм рт. ст.
4. Максимальний рівень внутрішньочеревного тиску спостерігають у першу добу після операції на тлі недостовірного зниження перфузійного тиску черевної порожнини. Темп зниження внутрішньочеревного тиску становить (0,9 ± 0,2) мм рт. ст. за добу, підвищення перфузійного тиску черевної порожнини (0,6 ± 0,2) мм рт. ст. за добу. Стабільна тенденція виявлених змін свідчить про діагностичну, тактичну й прогностичну доцільність визначення внутрішньочеревного тиску і перфузійного тиску черевної порожнини у хворих після оперативних втручань. Критичні показники внутрішньочеревного тиску вище 10 мм рт. ст. і перфузійного тиску черевної порожнини нижче 80 мм рт. ст. вимагають застосування заходів для їх корекції.
5. Середній рівень внутрішньочеревного тиску становить 3 мм рт. ст. (від 0,7 до 4,9 мм рт. ст.) та має прямий кореляційній звۥязок з віком пацієнтів (r=0,7), середнім артеріальним тиском (r=0,69), характеризується достовірними добовими коливаннями, обернено спрямованими змінам перфузійного тиску черевної порожнини.
6. Впровадження розробленого алгоритму моніторингу внутрішньочеревного тиску, принципів передопераційної підготовки, анестезіологічного забезпечення, інфузійної терапії хворих з внутрішньочеревною гіпертензією забезпечує індивідуальний підхід до вибору тактичних прийомів медикаментозної підтримки, реалізується в нормалізації внутрішньочеревного тиску до операції, зниженні його по завершенні оперативного втручання на 8%, після виходу з наркозу на 13%, зменшенні тривалості існування внутрішньочеревної гіпертензії на 33%.
7. Профілактичне підвищення рівня внутрішньочеревного тиску до (12,2 ± 0,8) мм рт. ст. шляхом еластичного бандажування протягом (7 ± 1,3) доби є оптимальним терміном передопераційної підготовки для виконання оперативного втручання у хворих за підвищеного ризику виникнення внутрішньочеревної гіпертензії в післяопераційному періоді.
8. Оптимальна тактика анестезіологічного забезпечення хворих з внутрішньочеревною гіпертензією передбачає проведення передопераційної підготовки, комбінованого ендотрахеального наркозу (атаралгезії) та інфузійної терапії з використанням кристалоїдних та колоїдних розчинів у співвідношенні 2:1.
9. Застосування епідуральної аналгезії на тлі передопераційної підготовки зумовлює максимальне підвищення внутрішньочеревного тиску після операції з (9,4 ± 0,4) до (11,2 ± 0,5) мм рт. ст. (на 18%) (Р = 0,000003), збільшення тривалості існування внутрішньочеревної гіпертензії з 2 до 4 діб без істотного впливу на величину перфузійного тиску черевної порожнини.
10. Застосування алгоритму моніторингу і корекції внутрішньочеревного тиску сприяло зменшенню частоти післяопераційних ускладнень на 36%, тривалості перебування хворих у відділенні реанімації до 1 доби, зменшенню кількості скарг після операції в 5 разів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграненко В. А. Гемотрансфузионные реакции и осложнения / В. А. Аграненко, Н. Н. Скачилова. М.: Медицина, 1979. 126 с.
2. Аппаратная управляемая лапаростомия в этапном лечении перитонита с синдромом абдоминальной компрессии / С. Г. Измайлов, М. Г. Рябков, А. Ю. Щукин [и др.] // Хирургия. Журнал им. Н.И. Пирогова. 2008. № 11. С. 47 52.
3. Аутлев К. М. Профилактика дыхательной недостаточности при лечении больных с большими и гигантскими грыжами брюшной стенки / К. М. Аутлев, В. В. Иванов, Е. В. Кручинин // Вестн. герниологии. 2006. Вып. П. С. 28 30.
4. Барков А. А. Синдром внутрибрюшной гипертензии после устранения больших и гигантских послеоперационных грыж / А. А. Барков, К. В. Новиков // Амбулаторная хирургия. 2007. № 2. С. 34 36.
5. Ганин Ю. М. Синдром абдоминальной компрессии в хирургии / Ю. М. Ганин, С. А. Алексеев, В. Г. Богдан // Белорус. мед. журн. 2004. № 3. С. 15 17.
6. Дарвин В. В. Особенности течения послеоперационного периода у больных с обширными и гигантскими послеоперационными грыжами / В. В. Дарвин, А. В. Шпичка, А. Н. Ждановский // Герниология. 2006. № 3. С. 13.
7. Диагностическая значимость мониторинга внутрибрюшного давления в выборе лечебной тактики у больных перитонитом / В. Ф. Зубрицкий, А. Л. Щелоков, А. А. Крюков, М. В. Заболин // Инфекции в хирургии. 2007. № 3.
8. Егиев В. Н. Ненатяжная герниопластика / В. Н. Егиев. М., 2002. С. 107 135.
9. Ермолаев А. С. Выбор способа пластики послеоперационных грыж живота полипропиленовыми протезами / А. С. Ермолаев, А. К. Алексеев, А. В. Упырев // Хирургия. 2005. № 8. С. 16 21.
10. Жебровский В. В. Грыжи брюшной стенки / В. В. Жебровский, К. Д. Пекин. М.: Медицина, 1990. С. 279.
11. Кожемяцкий В. М. Профилактика абдоминального компартментсиндрома у больных с послеоперационными грыжами / В. М. Кожемяцкий // Герниология. 2006. № 3. С. 23.
12. Корабельников А. И. Подготовка к герниопластике с помощью пневмоперитонеума / А. И. Корабельников // Герниология. 2006. № 3. С. 58 59.
13. Курбанов К. М., Раджилов А. Комплексная профилактика рецидивов грыж живота / К. М. Курбанов, А. Раджилов // Вестн. хирургии. 2006. Вып. П. С. 117 120.
14. Мироненко І. О. Гостра непрохідність тонкої кишки як ознака синдрому підвищеного внутрішньочеревного тиску / І. О. Мироненко // Клін. хірургія. 2000. № 3. С. 53 55.
15. Ошибки, опасности и осложнения в герниологии / С. А. Колесников, Д. Г. Петренко, А. А. Копылов, С. Г. Горелик // Вестн. герниологии. 2006. № 2. С. 121 122.
16. Пасічник І. В. Особливості лікувальної тактики при синдромі абдомінальної компресії на фоні гострої спайкової непрохідності кишечнику // Харк. хірург. школа. 2005. № 4. С. 55 58.
17. Поташов Л. В. Сравнительная характеристика гемодинамики в нижних конечностях при лапароскопических и традиционных вмешательствах на органах брюшной полости / Л. В. Поташов, Д. Ю. Семенов, В. М. Савранский // Вопр. общ. и частн. хирургии. 1999. Т. 158, № 2. С. 22 26.
18. Предоперационная подготовка больных с большими послеоперационными грыжами / С. Г. Измайлов, Ю. А. Майоров, К. И. Троицкий [и др.] // Герниология. 2006. № 3. С. 20 21.
19. Предоперационная подготовка больных с большими послеоперационными грыжами / С. Г. Измайлов, Ю. А. Майоров, К. И. Троицкий [и др.] // Герниология. 2006. № 3. С. 20.
20. Профилактика абдоминального компартментсиндрома в неотложной хирургии / В. П. Шано, С. В. Гладкая, И. В. Струкова [и др.] // Укр. журн. хірургії. 2009. № 2. С. 146 149.
21. Профилактика развития синдрома интраабдоминальной гипертензии в хирургическом лечении больных с послеоперационными грыжами / С. В. Харитонов, М. А. Кузнецов, О. А. Оговорихина, У. О. Гафаров // Герниология. 2006. № 3. С. 47.
22. Сабиров Д. М. Внутрибрюшная гипертензия реальная клиническая проблема / Д. М. Сабиров, У. Б. Батиров, А. С. Саидов // Вестн. интенсивной терапии. 2006. № 1. С. 21 23.
23. Синдром абдоминальной компрессии: клиникодиагностические аспекты / Г. Г. Рощин, Д. Л. Мищенко, И. П. Шлапак, А. З. Пагава // Укр. журн. екстремал. медицини iм. Г. О. Можаева. 2002. Т. 3, № 2. С. 25 39.
24. Синдром интраабдоминальной гипертензии / Б. Р. Гельфанд, Д. Н. Проценко, О. В. Игнатенко, А. И. Ярошецкий // Медицина неотложніх состояний. 2008. № 5. С. 94 99.
25. Теплый В. В. Планування та проведення абдомінопластики з урахуванням тиску в черевній порожнині / В. В. Теплый // Хірургія України. 2006. № 1 (17). С. 33 40.
26. Фелештинский Я. П. Пути улучшения предоперационной подготовки пациентов пожилого и старческого возраста с послеоперационными, больших размеров грыжами живота / Я. П. Фелештинский // Укр. мед. часопис. 1999. № 56. С. 78 82.
27. Шмидт Р. Физиология человека: пер. с англ.: в 3 т. / Р. Шмидт, Г. Тевс. М.: Медицина, 1996. Т. 2. 512 с.
28. Является ли внутрибрюшная гипертензия причиной полиорганной недостаточности при деструктивном панкреатите? / Ю. И. Савин, В. Ф. Зубрицкий, И. С. Осипов [и др.] // Воен.мед. журн. 2006. № 11. С. 26 30.
29. Ягудин М. К. Роль этапной реконструкции брюшной стенки при больших и гигантских послеоперационных грыжах / М. К. Ягудин // Хирургия. 2005. № 9. С. 69 72.
30. A new technique of direct intraabdominal pressure measurement: a preliminary study / E. Risin, B. Kessel, I. Ashkenazi [et al.] // Am. J. Surg. 2006. Vol. 191. P. 235 237.
31. A pilot study comparing percutaneous decompression with decompressive laparotomy for acute abdominal compartment syndrome in thermal injury / B. A. Latenser, A. KowalVern, D. Kimball [et al.] // J. Burn. Care Rehabil. 2002. Vol. 23. P. 190 195.
32. A prospective, randomized evaluation of intraabdominal pressures with crystalloid and colloid resuscitation in burn patients / M. S. O'Mara, H. Slater, I. W. Goldfarb, P. F. Caushaj // J. Trauma. 2005. Vol. 58. P. 1011 1018.
33. A role for negative fluid balance in septic patients with abdominal compartment syndrome? / R. Kula, P. Szturz, P. Sklienka [et al.] // Intensive. Care Med. 2004. Vol. 30. P. 2138 2139.
34. A simplified approach to the diagnosis of elevated intraabdominal pressure / S. L. Lee, J. T. Anderson, E. J. Kraut [et al.] // J. Trauma. 2002. Vol. 52. P. 1169 1172.
35. Abdominal compartment syndrome / R. R. Ivatury, M. L. Cheatham, M. L. Malbrain, M. Sugrue. Landes Bioscience; Georgetown, 2006.
36. Abdominal compartment syndrome as a consequence of rectus sheath hematoma / M. S. O’Mara, H. Semins, D. Hathaway, P. F. Caushaj // Am. Surg. 2003. Vol. 69. P. 975 977.
37. Abdominal compartment syndrome in patients with isolated extraperitoneal injuries / T. Kopelman, C. Harris, R. Miller, A. Arrillaga // J. Trauma. 2000. N 49. Р. 744 749.
38. Abdominal compartment syndrome in the surgical intensive care unit / J. McNelis, S. Soffer, C. P. Marini [et al.] // Am. Surg. 2002. Vol. 68. P. 18 23.
39. Abdominal compartment syndrome is common in medical ICU patients receiving large volume resuscitation / E. L. Daugherty, H. Liang, D. Taichman [et al.] // Crit. Care Med. 2005. Vol. 32. P. 303.
40. Abdominal perfusion pressure: a superior parameter in the assessment of intraabdominal hypertension / M. L. Cheatham, M. W. White, S. C. Sagraves [et al.] // J. Trauma. 2000. Vol. 49, N 4. P. 621 627.
41. Abdominal compartments syndrome after mesenteric revascularization / K. M. Sullivan, P. M. Batteu, J. S. Miller [et al.] // J. Vasc. Surg. 2001. Vol. 34. P. 559 561.
42. An increase of abdominal pressure increases pulmonary edema in oleic acidinduced lung injury / M. Quintel, P. Pelosi, P. Caironi [et al.] // Am. J. Respir. Crit. Care Med. 2004. Vol. 169. P. 534 541.
43. Avoidance of abdominal compartment syndrome in damagecontrol laparotomy after trauma / P. J. Offner, A. L. de Souza, E. E. Moore [et al.] // Arch. Surg. 2001. Vol. 136. P. 676 681.
44. Bailey J. Abdominal compartment sindrom / J. Bailey // Crit Care. 2000. N 4. Р. 23 29.
45. Balogh Z. Postinjury secondary abdominal compartment syndrome / Z. Balogh, F. A. Moore // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown. 2006. P. 170 177.
46. Barba C. A. The intensive care unit as an operating room / C. A. Barba // Surg. Clin. N. Am. 2000. Vol. 80, N 3. P. 16 21.
47. Blunt trauma resuscitation: the old can respond / B. A. McKinley, R. G. Marvin, C. S. Cocanour [et al.] // Arch. Surg. 2000. Vol. 135. P. 688 693.
48. Both primary and secondary abdominal compartment syndrome can be precidicted early and are harbingers of multiple organ failure / Z. Balogh, B. A. McKinley, J. B. Holcomb [et al.] // J. Trauma. 2003. Vol. 54. P. 848 859.
49. Braxton C. Secondary abdominal compartments syndrome following cardiac surgery / C. Braxton, J. Baker, A. Spotnitz // Crit. Care Med. 2004. Vol. 32. P. 153 158.
50. Cheatham M. L. Intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome / M. L. Cheatham // New Horizons. 1999. Vol. 7. P. 96 115.
51. Cheatham M., Malbrain M. Abdominal perfusion pressure / M. Cheatham, M. Malbrain // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown. 2006. P. 69 81.
52. Cheatham M., Malbrain M. Cardiovascular implications of elevated intraabdominal pressure / M. Cheatham, M. Malbrain // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown. 2006. P. 89 104.
53. Clinical examination is an inaccurate predictor of intraabdominal pressure / M. Sugrue, A. Bauman, F. Jones [et al.] // World J. Surg. 2002. Vol. 26. P. 1428 1431.
54. Comparison of different methods for measuring intraabdominal pressure / F. F. Gudmundsson, A. Viste, H. Gislason, K. Svanes // Intens. Care Med. 2002. Vol. 28. P. 509 514.
55. Comparison of indirect methods of measuring intraabdominal pressure in children / P. J. Davis, S. Koottayi, A. Taylor, W. W. Butt // Intensive. Care. Med. 2005. Vol. 31. P. 471 475.
56. Continuous intraabdominal pressure measurement technique / Z. Balogh, F. Jones, S. D'Amours [et al.] // Am. J. Surg. 2004. Vol. 188. P. 679 684.
57. Corcos A. C. Percutaneous treatment of secondary abdominal compartmets syndrome / A. C. Corcos, H. F. Sherman // J. Trauma. 2001. Vol. 51. P. 1062 1064.
58. Dabney A. Enoxaparinassociated severe retroperitoneal bleeding and abdominal compartment syndrome:a report of two cases / A. Dabney, B. Bastani // Intens. Care Med. 2001. Vol. 27. P. 1954 1957.
59. De Potter T. J. Intra and interobserver variability during in vitro validation of two novel methods for intraabdominal pressure monitoring / T. J. De Potter, H. Dits, M. L. Malbrain // Intensive. Care Med. 2005. Vol. 31. P. 747 751.
60. De Waele J. J. Decompressive laparotomy for abdominal compartment syndromea critical analysis / J. J. De Waele, E. A. Hoste, M. L. Malbrain // Crit. Care. 2006. Vol. 10. P. 51.
61. De Waele J. J. Life saving abdominal decompression in a patient with severe acute pancreatitis / J. J. DeWaele, U. J. Hesse // Acta Chir. Care. 2005. Vol. 105. P. 96 98.
62. Debaveye Y. Simultaneous measurement of intraabdominal pressure and regional CO2 via a gastric tonometer / Y. Debaveye, S. Bertieaux, M. Malbrain // Intens. Care Med. 2000. Vol. 26, suppl. 3. P. 324.
63. Deeren D. Correlation between intraabdominal and intracranial pressure in nontraumatic brain injury / D. Deeren, H. Dits, M. L. N. G. Malbrain // Intensive Care Med. 2005. Vol. 31. P. 1577 1578.
64. Dobutamine restores mucosal blood flow in a porcine moodel of intraabdominal hyperpressure / M. Agusti, J. I. Elizalde, R. Adalia [et al.] // Crit. Care Med. 2000. Vol. 28. P. 467 472.
65. Effects of continuous negative extraabdominal pressure on cardiorespiratory function during abdominal hypertension: an experimental study / F. Valenza, M. Irace, M. Guglielmi [et al.] // Intensive. Care. Med. 2005. Vol. 31. P. 105 111.
66. Endpoints of resuscitation of critically ill patients: Normal or supranormal? A prospective randomized trial / G. C. Velmahos, D. Demetriades, W. C. Shoemaker [et al.] // Ann. Surg. 2000. Vol. 232. P. 409 418.
67. Estimating the optimal bladder volume for intraabdominal pressure measurement by bladder pressurevolume curves / W. Verbrugghe, N. Van Mieghem, R. Daelemans [et al.] // Crit. Care. 2003. Vol. 7, suppl. 2. P. 183.
68. Etzion Y. Malignant ascites presenting as abdominal compartment syndrome / Y. Etzion, L. Barski, Y. Almog // Am. J. Emerg. Med. 2004. Vol. 22. P. 430 431.
69. Fecal impaction causing megarectumproducing colorectal catastrophes. A report of two cases / O. Lohlun, N. Margolis, W. Gorecki [et al.] // Dig. Surg. 2000. Vol. 17. P. 196 198.
70. Gorecki P. J. Abdominal compartments syndrome from intractable constipation / P. J. Gorecki, E. Kesslel, M. Schei // J. Am. Coll. Surg. 2000. Vol. 190. P. 371.
71. Hamad G. G. B. Morbid obesity and chronic intraabdominal hypertension / G. G. Hamad, A. B. Peitzman // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown, 2006. P. 187 194.
72. In vitro validation of a novel method for continuous intraabdominal pressure monitoring / M. L. Malbrain, I. De Laet, D. Viaene [et al.] // Intensive. Care Med. 2007. Vol. 34, N 4. P. 740 745.
73. Incidence and clinical pattern of the abdominal compartment syndrome after damage control” laparotomy in 311 patients with severe abdominal and/or pelvic trauma / W. Entel, A. Oberholzer, A. Platz [et al.] // Crit. Care Med. 2000. Vol. 28. P. 1747 1753.
74. Incidence and prognosis of intraabdominal hypertension in a mixed population of critically ill patients: a multiplecenter epidemiological study / M. L. Malbrain, D. Chiumello, P. Pelosi [et al.] // Crit. Care Med. 2005. Vol. 33. P. 315 322.
75. Increased intraabdominal pressure affects respiratory variations in arterial pressure in normovolaemic and hypovolaemic mechanically ventilated healthy pigs / S. Duperret, F. Lhuillier, V. Piriou [et al.] // Intensive. Care Med. 2007. Vol. 33. P. 163 171.
76. Increased intraabdominal pressure causes bacterial translocation in rabbits / G. Yagci, N. Zeybek, N. Kaymakcioglu [et al.] // J. Chin. Med. Assoc. 2005. Vol. 68. P. 172 177.
77. Influence of support on intraabdominal pressure, hepatic kinetics of indocyanine green and extravascular lung water during prone positioning in patients with ARDS: a randomized crossover study / P. Michelet, A. Roch, M. Gainnier [et al.] // Influenc. Crit. Care. 2005. Vol. 9. P. 251 257.
78. Intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome in burn patients / M. E. Ivy, N. A. Atweh, J. Palmer [et al.] // J. Trauma. 2000. N 49. Р. 387 391.
79. Intraabdominal hypertension in septic shock patients / G. Hernandez, T. Requcira, R. Cornejo [et al.] // Intens. Care Med. 2005. Vol. 31, suppl. 1. P. 91.
80. Intraabdominal hypertension is an independent cause of postoperative renal impairment / M. Sugrue, F. Jones, S. A. Deane [et al.] // Arch. Surg. 1999. Vol. 134. P. 1082 1085.
81. Intraabdominal pressure monitoring in septic patients / E. Efstathiou, M. Zaka, M. Farmakis [et al.] // Intens. Care Med. 2005. Vol. 31, suppl. 1. P. 183.
82. Is clinical examination an accurate indicator of raised intraabdominal pressure in critically injured patients? / A. W. Kirkpatrick, F. D. Brenneman, R. F. McLean, T. Rapanos // Can. J. Surg. 2000. Vol. 43. P. 207 211.
83. Ivature R. R. Abdominal compartment syndrome: A century later, isn’t it time to pay attention? / R. R. Ivature, H. J. Sugerman // Crit. Care Med. 2000. Vol. 28. P. 2137 2138.
84. Ivatury R. Intraabdominal hypertension and the splanchnic bed / R. Ivatury, L. Diebel // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown. 2006. P. 129 137.
85. Kimball E. J. Delayed abdominal closure in the management of ruptured abdominal aortic aneurysm / E. J. Kimball // Presentation at 2006 SCCM Congress. Crit Care Med. 2006. Suppl. Abstract. S. 144.
86. Kimball E. J. Influence of neuromuscular blockade on intraabdominal pressure / E. J. Kimball, M. Mone // Crit. Care Med. 2005. Vol. 33, N 38. P. 142.
87. Leppaniemi N. Recent advances in the surgical management of necrotizing pancreatitis / N. Leppaniemi, R. Kemppaine // Curr. Opin. Crit. Care. 2005. Vol. 11. P. 349 352.
88. Longterm physical, mental, and functional consequences of abdominal decompression / M. L. Cheatham, K. Safcsak, L. E. Llerena [et al.] / J. Trauma. 2004. Vol. 56. P. 237 241.
89. Madl C. Gastrointestinal disorders of the critically ill. Systemic consequences of ileus / C. Madl, W. Druml // Best Pract. Res. Clin. Gastroenterol. 2003. Vol. 17. P. 445 456.
90. Malbrain M. L. Different techniques to measure intraabdominal pressure (IAP): time for a critical reappraisal / M. L. Malbrain // Intensive. Care Med. 2004. Vol. 30. P. 357 371.
91. Malbrain M. L. Effect of bladder volume on measured intravesical pressure: a prospective cohort study / M. L. Malbrain, D. H. Deeren // Crit. Care. 2006. Vol. 10. P. 98.
92. Malbrain M. L. Functional haemodynamics during intraabdominal hypertension: what to use and what not use / M. L. Malbrain, I. De Laet // Acta Anaesthesiol. Scand. 2008. Vol. 52. P. 576 577.
93. Malbrain M. L. Intraabdominal hypertension in the critically ill: it is time to pay attention / M. L. Malbrain, D. Deeren, T. J. De Potter // Curr. Opin Crit. Care. 2005. Vol. 11. P. 156 171.
94. Malbrain M. L. N. G. A novel technique of intraabdominal pressure measurement: validation of two prototypes / M. L. N. G. Malbrain, M. Leonard, D. Delmarcelle // Crit. Care Med. 2002. Vol. 6, suppl. 1. P. 2 3.
95. Malbrain M. L. N. G. Abdominal perfusion pressure as a prognostic marker in intraabdominal hypertension / M. L. N. G. Malbrain // Yearbook of Intensive Care and Emergency Medicine; ed. J. L.Vincent. Berlin: Springer, 2004. P. 792 814.
96. Malbrain M. L. N. G. Abdominal pressure in the critically ill / M. L. N. G. Malbrain // Сurr. Opin. Crit. Care. 2000. Vol. 6. P. 17 29.
97. Malbrain M. L. N. G. Abdominal pressure in the critically ill: measurement and clinical relevance / M. L. N. G. Malbrain // Intens. Care Med. 1999. Vol. 25. P. 1453 1458.
98. Malbrain M. L. N. G. Bladder pressure or super syringe: correlation between intraabdominal pressure and lower inflection point? / M. L. N. G. Malbrain // Intens. Care Med. 1999. Vol. 25, suppl. 1. P. 110.
99. Malbrain M. L. N. G. Cardiovascular effects and optimal preload markers in intraabdominal hypertension / M. L. N. G. Malbrain, M. L. Cheatham // Yearbook of Intensive Care and Emergency Medicine; ed. J. L. Vincent. Berlin: Springer, 2004. P. 519 543.
100. Malbrain M. L. N. G. For the CIAH study group. Prevalence of intraabdominal hypertension in the ICU / M. L. N. G. Malbrain // Intens. Care Med. 2001. Vol. 27, suppl. 2. P. 176.
101. Malbrain M. L. N. G. Intraabdominal pressure in the ICU: Clinical tool or toy? / M. L. N. G. Malbrain // Yearbook of Intensive Care and Emergency Medicine; ed. J. L. Vincent. Berlin: Springer, 2004. P. 547 585.
102. Malbrain M. L. N. G. Validation of a novel fully automated continuous method to measure intraabdominal pressure (IAP) / M. L. N. G. Malbrain // Intens. Care Med. 2003. Vol. 29, suppl. 1. P. 73.
103. Management of intraabdominal hypertension by percutaneous catheter drainage / J. M. Reckard, M. H. Chung, M. K. Varma, S. M. Zagorski // J. Vasc. Int. Radiol. 2005. Vol. 16. P. 1019 1021.
104. Management of intraabdominal hypertension in patients with severe acute pancreatitis with continuous hemodiafiltration using a polymethyl methacrylate membrane hemofilter / S. Oda, H. Hirasawa, H. Shiga [et al.] // Ther. Apher. Dial. 2005. Vol. 9. P. 355 361.
105. Manipulation of ascitic fluid pressure in cirrhotics to optimize hemodynamic and renal function / J. A. Savino, T. Cerabona, N. Agarwal, D. Byrne // Ann. Surg. 1988. Vol. 208, N 4. Р. 504 511.
106. Manu L. N. G. Insidense and prognosis of intraabdominal hypertension in mixed population of critically ill patients: A multiplecenter epidemiological study / L. N. G. Manu // Crit. Care Med. 2005. N 33. P. 315 322.
107. Negative fluid balance predicts survival in patients with septic shock / F. Alsous, M. Khamiees, A. DeGirolamo [et al.] // Chest. 2000. Vol. 117. P. 1749 1754.
108. New technique of direct intraabdominal pressure measurement / E. Risin, B. Kessel, N. Lieberman [et al.] // Asian. J. Surg. 2006. Vol. 29. P. 247 250.
109. Patients with impending abdominal compartment syndrome do not respond to early volume loading / Z. Balogh, B. A. McKinley, C. S. Cocanour [et al.] // Am. J. Surg. 2003. Vol. 186. P. 602 607.
110. Pouliart N. An observational study on intraabdominal pressure in 125 critically ill patients / N. Pouliart, L. Huyghens // Crit. Care. 2002. Vol. 6, suppl. 1. P. 3.
111. Prevalence of intraabdominal hypertension in critically ill patients: a multicentre epidemiological study / M. L. Malbrain, D. Chiumello, P. Pelosi [et al.] // Intensive. Care. Med. 2004. Vol. 30. P. 822 829.
112. Prospective study of the incidence and outcome of the abdominal compartment syndrome / J. J. Hong, S. M. Cohn, J. M. Perez [et al.] // Br. J. Surg. 2002. Vol. 89. P. 591 596.
113. Raeburn C. D. Abdominal compartment syndrome provokes multiple organ failure: animal and human supporting evidence / C. D. Raeburn, E. E. Moore // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown, 2006. P. 157 169.
114. Renal implications of increased intraabdominal pressure: are the kidneys the canary for abdominal hypertension / I. De Laet, M. L. Malbrain, J. L. Jadoul [et al.] //Acta. Clin. Belg. 2007. Vol. 62 (Suppl. 1). P. 119 130.
115. Results from the international conference of experts on intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome / M. L. Malbrain, M. L. Cheatham, A. Kirkpatrick [et al.] // I. Definitions. Intensive Care Med. 2006. Vol. 32. P. 1722 1732.
116. Results from the international conference of experts on intraabdominal hypertension and abdominal compartment syndrome. II. Recommendations / M. L. Cheatham, M. L. Malbrain, A. Kirkpatrick [et al.] // Intensive. Care. Med. 2007. Vol. 33. P. 951 962.
117. Saline volume in transvesical intraabdominal pressure measurement: enough is enough / J. De Waele, P. Pletinckx, S. Blot, E. Hoste // Intensive. Care Med. 2006. Vol. 32. P. 455 459.
118. Schachtrupp A. Evaluation of two novel methods for the direct and continuous measurement of intraabdominal pressure in a porcine model / A. Schachtrupp, C. Tons, V. Fackeldey // Intens. Care Med. 2003. Vol. 29. P. 1605 1608.
119. Schein M. Abdominal compartment syndrome: historical background / M. Schein // In: R. Ivatury, M. Cheatham, M. Malbrain, M. Sugrue (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown, 2006. P. 1 7.
120. Secondary abdominal compartment syndrome : An elusive complication of traumatic shock resuscitation / Z. Balogh, B. A. McKinley, C. S. Cocanour [et al.] // Am. J. Surg. 2002. Vol. 184. P. 538 543.
121. Secondary abdominal compartment syndrome is a highly lethal event / W. L. Biffl, E. E. Moore, J. M. Burch [et al.] // Am. J. Surg. 2001. Vol. 182. P. 645 648.
122. Secondary abdominal compartment syndrome: an underappreciated manifestation of severe hemorrhagic shock / R. A. Maxwell, T. C. Fabian, M. A. Croce, K. A. Davis // J. Trauma. 2000. Vol. 49. P. 744 749.
123. Sugrue M. Abdominal compartments syndrome / M. Sugrue // Curr. Opin. Crit. Care. 2005. Vol. 11. P. 333 338.
124. Sugrue M. Intraabdominal pressure hypertension and the kidney / M. Sugrue, A. Hallal, S. D'Amours // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience, Georgetown, 2006. P. 119 128.
125. Supranormal trauma resuscitation causes more cases of abdominal compartment syndrome / Z. Balogh, B. A. McKinley, C. S. Cocanour [et al.] // Arch. Surg. 2003. Vol. 138. P. 637 643.
126. Surviving sepsis campaign guidelines for management of severe sepsis and septic shock / R. P. Dellinger, J. M. Carlet, H. Masur [et al.] // Intensive. Care Med. 2004. Vol. 30. P. 536 555.
127. The abdominal compartment syndrome is a morbid complication of postinjury damage control surgery / C. D. Raeburn, E. E. Moore, W. L. Biffl [et al.] // Am. J. Surg. 2001. Vol. 182. P. 542 546.
128. The effect of neuromuscular blockers in patients with intraabdominal hypertension / I. De Laet, E. Hoste, E. Verholen, J. J. De Waele // Intensiv. Care Med. 2007. Vol. 33. P. 1811 1814.
129. The SAFE Study Investigators. A comparison of albumin and saline for fluid resuscitation in the intensive care unit // N. Engl. J. Med. 2004. Vol. 350. P. 2247 2256.
130. Treatment of abdominal compartment syndrome with subcutaneous anterior abdominal fasciotomy in severe acute pancreatitis / A. K. Leppaniemi, P. A. Hienonen, J. E. Siren [et al.] // World J. Surg. 2006. Vol. 30. P. 1922 1924.
131. (195) Vacuumassistet wound closure provides early fascial reapproximation in trauma patients with open abdomens / G. B. Garner, D. N. Ware, C. S. Cocanour [et al.] // Am. J. Surg. 2001. Vol. 182. P. 630 638.

132. Valenza F. Continuous negative abdominal pressure / F. Valenza, L. Gattinoni // In: Ivatury R., Cheatham M., Malbrain M., Sugrue M. (eds). Abdominal compartment syndrome. Landes Bioscience: Georgetown. 2006. P. 238 251.