ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ АЦЕТОНЕМІЧНОГО СИНДРОМУ У КОМПЛЕКСІ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ КРИТИЧНИМИ СТАНАМИ ІНФЕКЦІЙНОГО ҐЕНЕЗУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ¢Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

Шилова Єлизавета Володимирівна

УДК 616.33.-008.3.-053

ІНТЕНСИВНА ТЕРАПІЯ АЦЕТОНЕМІЧНОГО СИНДРОМУ У КОМПЛЕКСІ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ІЗ КРИТИЧНИМИ СТАНАМИ ІНФЕКЦІЙНОГО ҐЕНЕЗУ

14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Георгіянц Маріне Акопівна,
доктор медичних наук, професор

Харків 2007

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК ТА СКОРОЧЕНЬ 5
ВСТУП 8
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ, ДІАГНОСТИКИ ТА ІНФУЗІЙНОЇ ТЕРАПІЇ АЦЕТОНЕМІЧНОГО СИНДРОМУ У ДІТЕЙ НА ТЛІ КРИТИЧНИХ СТАНІВ, ЗУМОВЛЕНИХ ІНФЕКЦІЙНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ 13
1.1. Вікові передумови та особливості розвитку виникнення АС у дітей при критичних станах, зумовлених тяжкою інфекційною патологією 14
1.2. Особливості клінічної картини та діагностики АС у дітей при критичних станах інфекційного ґенезу 22
1.3. Інфузійна терапія АС у дітей при критичних станах інфекційного ґенезу: недоліки існуючих методів та перспективні напрямки 27
РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 40
2.1. Клінічна характеристика хворих 40
2.1.1. Основні напрямки інтенсивної терапії, яку отримували хворі з АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу 42
2.1.2. Характеристика хворих за групами 44
2.2. Методи дослідження 52
2.2.1. Клінічні, біохімічні, інструментальні 52
2.2.2. Методи статистичного та математичного аналізу 56
РОЗДІЛ 3
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ГЕМОДИНАМІКИ ТА КИСНЕВОГО ТРАНСПОРТУ ХВОРИХ ІЗ АЦЕТОНЕМІЧНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛІ КРИТИЧНОГО СТАНУ ІНФЕКЦІЙНОГО ҐЕНЕЗУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РІЗНИХ СХЕМ ІНФУЗІЙНОЇ АНТИКЕТОГЕННОЇ ТЕРАПІЇ 57
3.1. Характеристика показників центральної гемодинаміки 57
3.1.1. Оцінка показників переднавантаження 57
3.1.2. Оцінка показників контрактільної здатності міокарду та
післянавантаження 64
3.1.3. Оцінка інтегральних показників гемодинаміки 70
3.2. Характеристика показників кисневого транспорту 80
РОЗДІЛ 4
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ВОДНО-ЕЛЕКТРОЛІТНОГО ТА КИСЛОТНО-ОСНОВНОГО ГОМЕОСТАЗУ ХВОРИХ ІЗ АЦЕТОНЕМІЧНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛІ КРИТИЧНОГО СТАНУ ІНФЕКЦІЙНОГО ҐЕНЕЗУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РІЗНИХ СХЕМ ІНФУЗІЙНОЇ АНТИКЕТОГЕННОЇ ТЕРАПІЇ 88
4.1. Характеристика показників водно-електролітного гомеостазу 88
4.2. Характеристика показників кислотно-основного гомеостазу 89
4.3. Характеристика КОС хворих при надходженні до ВІТ в залежності від рівню кетонурії 98
РОЗДІЛ 5
ДИНАМІКА ДЕЯКИХ ПОКАЗНИКІВ ОБМІНУ РЕЧОВИН ТА ГОРМОНІВ СТРЕСУ ХВОРИХ ІЗ АЦЕТОНЕМІЧНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛІ КРИТИЧНОГО СТАНУ ІНФЕКЦІЙНОГО ҐЕНЕЗУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РІЗНИХ СХЕМ ІНФУЗІЙНОЇ АНТИКЕТОГЕННОЇ ТЕРАПІЇ 103
5.1. Характеристика показників білкового, вуглеводного та ліпідного
обміну 103
5.1.1. Оцінка показників білкового обміну 103
5.1.2. Оцінка показників вуглеводного обміну 108
5.1.3. Оцінка деяких показників ліпідного обміну 114
5.2. Характеристика деяких показників гормонів стресу 118
5.3. Характеристика деяких показників обміну речовин та гормонів стресу у хворих при надходженні до ВІТ в залежності від рівню кетонурії 124
РОЗДІЛ 6
КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ МІЖ ОСНОВНИМИ ПОКАЗНИКАМИ, ЯКІ ВИВЧАЛИСЬ У ХВОРИХ ІЗ АЦЕТОНЕМІЧНИМ СИНДРОМОМ НА ТЛІ КРИТИЧНИХ СТАНІВ ІНФЕКЦІЙНОГО ҐЕНЕЗУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ РІЗНИХ СХЕМ ІНФУЗІЙНОЇ АНТИКЕТОГЕННОЇ ТЕРАПІЇ 129
6.1. Кореляційний аналіз між основними показниками, які вивчались у хворих, що отримували антикетогенну інфузійну терапію розчинами глюкози 129
6.2. Кореляційний аналіз між основними показниками, які вивчались у хворих, що отримували антикетогенну інфузійну терапію розчином ксилітолу 135
6.3. Кореляційний аналіз між основними показниками, які вивчались у хворих, що отримували антикетогенну інфузійну терапію комбінацією розчинів глюкози та ксилітолу 141
РОЗДІЛ 7
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 149
ВИСНОВКИ 168
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 171

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК ТА СКОРОЧЕНЬ

А/Г коефіцієнт альбумін-глобуліновий коефіцієнт
АС ацетонемічний синдром
АТд діастолічний артеріальний тиск
АТс систолічний артеріальний тиск
АТФ - аденозинтрифосфат
Ацетіл-КоА ацетил-коензим-А
ВІТ відділення інтенсивної терапії
ВЧТ внутрішньочерепний тиск
ЕКГ електрокардіографія
ЗПСО загальний периферичний судинний опір
ІЗПСО індекс загального периферичного судинного опору
ІКДО ЛШ індекс кінцеводіастолічного об'єму лівого шлуночка
КДО ЛШ кінцеводіастолічний об'єм лівого шлуночка
КДР ЛШ кінцеводіастолічний розмір лівого шлуночка
КОС кислотно-основний стан
КСО ЛШ кінцевосистолічний об'єм лівого шлуночка
КСР ЛШ кінцевосистолічний розмір лівого шлуночка
ЛПУ лікувально-профілактична установа
НАДФ - нікотинамідаденілдинуклеотидфосфат
НАДФН - нікотинамідаденілдинуклеотидфосфат відновлений
НЕЖК неестерифіковані жирові кислоти
ОДІКБ обласна дитяча інфекційна клінічна лікарня
ППТ площа поверхні тіла
САТ середній артеріальний тиск
СІ серцевий індекс
УІ ЛШ ударний індекс лівого шлуночка
УО ЛШ ударний обсяг лівого шлуночка
ФВ ЛШ - фракція викиду лівого шлуночка
ХОС хвилинний об'єм серця
ЦВТ центральний венозний тиск
ЦПТ центральний перфузійний тиск
ЦРЛ центральна районна лікарня
ЧД частота дихання
ЧСС частота серцевих скорочень
ШВЛ штучна вентиляція легень
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
АВ актуальний бікарбонат
Agаp аніонний інтервал
ВВ загальний рівень бікарбонату
ВЕ дефіцит/надлишок основ
СaO2 вміст кисню в артеріальній крові
CvO2 вміст кисню у венозній крові
C(a-v)O2 артеріо-венозна різниця за вмістом кисню
CO2 вуглекислий газ
Cl- - хлор
DO2 постачання кисню тканинам
GluT транспортер глюкози
H+ - іон водню
Hb гемоглобін
Ht гематокрит
iCa++ - іонізований кальцій
K+ - калій
Mg++ - магній
Na+ - натрій
O2ER коефіцієнт утилізації кисню
pCO2 рівень напруження вуглекислоти
pH негативний десятинний логарифм концентрації іонів водню
PRISM Pediatric Risk of Mortality
SaO2 насичення киснем артеріальної крові
SvO2 насичення киснем венозної крові
V об'єм
VO2 споживання кисню тканинами
% DS відсоток передньо-заднього скорочення

ВСТУП
Актуальність теми. Схильність дітей до розвитку ацетонемічного синдрому (АС) на тлі різноманітних інфекційних захворювань підкреслюється багатьма авторами (Ласица О.И., 1991, Воловик Г.К., 1992, Казак С.С., 2005). Основними пусковими чинниками для розвитку кетозу є аліментарне голодування та стрес будь-якої природи, які завжди мають місце при тяжких інфекційних захворюваннях у дітей.
АС справляє комплексну негативну дію на організм дитини (Шабалов Н.П., 1999). При описанні проявів АС багатьма авторами підкреслюється, що у дітей розвивається зневоднення різного ступеня, але у доступній літературі нам не зустрілися дані, що відображають стан центральної гемодинаміки у цих хворих (Закірова Р.А., 1988, Чибирас П.П., 1982). Також добре відомо, що надлишок кетонових тіл призводить до порушення кислотно-основного стану, а саме, до кетоацидозу (Зайчик А.Ш., 2000, Гордеев В.И., 2004). Але також невідомо, при якому рівні кетокислот виникають порушення кислотно-основного стану (КОС), наскільки вони виразні, як відбуваються компенсаторні реакції. Є твердження, що для утилізації кетонових тіл використовується велика частина кисню, але відсутні дані, що відображають найважливіший аспект для грамотного проведення інтенсивної терапії стан системи кисневого транспорту хворих із АС (Зайчик А.Ш., 2000). Вивчення цих ланок патогенезу АС дозволить проводити цілеспрямовану інтенсивну терапію хворих.
Рекомендовані раніш методики інфузійної терапії АС мають багато обмежень для використання у дітей із тяжкою інфекційною патологією. Крім того, в їх основі лежить використання тільки одного антикетогенного субстрату глюкози (Закірова Р.А., 1988, Шабалов Н.П., 1999). Однак, антикетогенні властивості притаманні також цукроспиртам, більш за все ксилітолу (Хартиг В., 1982, Корпачев В.В., 2004). Нам не зустрілися дані по використанню ксилітолу для корекції АС у дітей в критичних станах інфекційного ґенезу. Дослідження застосування ксилітолу в якості антикетогенного субстрату у таких пацієнтів, порівняння ефективності цього методу із раніш рекомендованими здається цілком доцільним. Це дозволить розробити найбільш ефективний та безпечний метод інфузійної терапії АС у дітей в критичних станах інфекційного ґенезу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України з 2004 р. «Удосконалення діагностики деяких патофізіологічних розладів та оптимізація тактики інтенсивної терапії у дітей в критичних станах» (номер державної реєстрації 0105U002867).
Мета дослідження оптимізація лікування дітей із критичними станами інфекційного ґенезу шляхом удосконалення інфузійної терапії ацетонемічного синдрому.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан центральної гемодинаміки та кисневого транспорту у дітей із ацетонемічним синдромом на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
2. Оцінити стан кислотно-основного та водно-електролітного балансу у дітей із ацетонемічним синдромом на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
3. Надати характеристику деяким показникам вуглеводного, білкового та ліпідного обміну, а також гормонів стресу у дітей із ацетонемічним синдромом на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
4. Дати оцінку різних схем інфузійної антикетогенної терапії та розробити найбільш ефективний метод інфузійної терапії ацетонемічного синдрому у дітей на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
5. Провести кореляційний аналіз між основними показниками, що вивчались у хворих із ацетонемічним синдромом на тлі критичних станів інфекційного ґенезу на етапах лікування у відділенні інтенсивної терапії.
Об’єкт дослідження показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, кислотно-основного та водно-електролітного балансу, вуглеводного, білкового, ліпідного обміну та гормонів стресу у дітей із АС на тлі критичних станів інфекційної природи.
Предмет дослідження діти із АС, що розвинувся на тлі критичного стану інфекційного ґенезу.
Методи дослідження клінічні, біохімічні, імуноферментні, радіоімунні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше вивчено стан центральної гемодинаміки та кисневого транспорту, узагальнено дані, що відображають кислотно-основний і водно-електролітний баланс у дітей із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
Уперше отримано комплексні дані стосовно стану вуглеводного, білкового, ліпідного обміну та гормонів стресу у хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
Уперше розроблено схему інфузійної антикетогенної терапії АС у дітей при критичних станах інфекційного ґенезу із застосуванням комбінації глюкози з ксилітолом.
Уперше проведено оцінку різних схем інфузійної антикетогенної терапії на показники центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, водно-електролітного та кислотно-основного балансу, деякі показники обміну речовин та рівень гормонів стресу у хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
Практичне значення одержаних результатів. Отримані дані про стан центральної гемодинаміки, кисневого транспорту, кислотно-основного та водно-електролітного балансу хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу дозволяють проводити цілеспрямовану корекцію порушень, які при цьому виникають.
Розроблено найбільш ефективний метод інфузійної антикетогенної терапії у дітей із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу на основі комбінованого використання цукроспирту ксилітолу та глюкози.
Розроблену схему інфузійної антикетогенної терапії втілено до практики відділення інтенсивної терапії Харківської обласної дитячої клінічної інфекційної лікарні (акт впровадження від 28.02.2007), обласного реанімаційного центру Харківської обласної дитячої клінічної лікарні №1 (акт впровадження від 15.03.2007), відділення інтенсивної терапії та анестезіології Харківської обласної дитячої клінічної лікарні (акт впровадження від 12.03.2007), відділення анестезіології та інтенсивної терапії Харківської міської дитячої клінічної лікарні №16 (акт впровадження від 13.03.2007).
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно проведено патентний пошук, проаналізовано вітчизняну та іноземну літературу. Разом із науковим керівником проф. Георгіянц М.А. сформульовано мету та завдання дослідження, обговорено висновки та практичні рекомендації. Автор у співробітництві із працівниками Харківської обласної дитячої інфекційної клінічної лікарні та кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії ХМАПО з 2004 по 2006 роки брала участь у клінічному обстеженні та лікуванні 110 хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу, що знаходились у відділенні інтенсивної терапії. Дисертантом самостійно проведено статистичний аналіз отриманого матеріалу із цього напрямку інтенсивної терапії, здійснено інтерпретацію результатів, написано огляд літератури, розділи власних досліджень та підсумки.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на засіданні асоціації анестезіологів г. Харкова (грудень, 2005), на науково-практичній конференції «Актуальні питання дитячої анестезіології та інтенсивної терапії» (Київ, вересень 2005 р.), на науково-практичній конференції «Актуальні питання ендокринології» (Харків, грудень 2005 р.), на науково-практичній конференції «Досягнення сучасної анестезіології та інтенсивної терапії» (Вінниця, 25-26 травня 2006 р.). Апробація дисертації відбувалась на спільному засіданні кафедр дитячої анестезіології та інтенсивної терапії Харківської медичної академії післядипломної освіти (ХМАПО), анестезіології та інтенсивної терапії ХМАПО, дитячих інфекційних хвороб ХМАПО, невідкладних станів та анестезіології Харківського державного медичного університету (ХДМУ), дитячих інфекційних хвороб ХДМУ та факультетської педіатрії ХДМУ від 21.03.07.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 друкованих робіт у журналах, із них 5 надруковані у фахових журналах, затверджених ВАК України. Отримано один патент на корисну модель.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 187 сторінках друкованого тексту, складається з вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована 37 таблицями (із них 1 займає цілу сторінку), 9 рисунками. У бібліографічному вказівнику на 17 сторінках наведено 202 джерела (з них 101 кирилицею і 101 латиницею).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. При надходженні до ВІТ у 77,3±4,0% хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу спостерігається зниження ІКДО ЛШ, у 70,9±4,3% - зменшення ФВ ЛШ. Сполучення гіповолемії та порушення скоротливої здібності міокарду призводить до розвитку у 74,5±4,2% пацієнтів синдрому «малого викиду». Спостерігається вірогідне зростання споживання кисню тканинами до 194,1±17,1 мл/(хв*м2), при цьому, внаслідок гемодинамічних порушень, рівень постачання кисню тканинам вірогідно не збільшується.
2. У дітей із АС на тлі критичного стану інфекційного ґенезу при надходженні до ВІТ має місце ізотонічний тип зневоднення. При рівні кетонурії до 15,0 ммоль/л спостерігається вірогідне зростання Аgаp та ВЕ, зменшення АВ, при цьому рН вірогідно від норми не відрізняється, тобто має місце компенсований метаболічний ацидоз із збільшеним аніонним інтервалом внаслідок накопичення кетонових тіл. При рівні кетонурії понад 15,0 ммоль/л відбувається вірогідне зниження рівню рН до 7,20±0,03, тобто метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру.
3. У 43,6±4,7% пацієнтів із АС на тлі критичного стану інфекційного ґенезу при надходженні до ВІТ спостерігається гіперглікемія та у 4,5±2,0% - гіпоглікемія. У 58,4±5,5% хворих має місце глюкозурія. Спостерігається вірогідне збільшення сироваткової концентрації НЕЖК до 827,8±62,4 мкмоль/л, рівень кетонемії сягає 2,1±0,2 ммоль/л. Рівень екскреції азоту із сечею за 1 добу лікування становить 7,8±0,9 г, що вірогідно перебільшує норму вдвічі. Сироваткові концентрації кортизолу та інсуліну вірогідно більші за норму 1324,4±91,0 нмоль/л та 46,3±7,1 мкОд/мл відповідно. Тобто, хворим притаманний стресовий обмін речовин.
4. При дослідженні впливу різних схем інфузійної антикетогенної терапії на патофізіологічні розлади, які виникають у дітей із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу було виявлено, що використання схеми на основі комбінації глюкози та ксилітолу сприяє більш ранній нормалізації показників гемодинаміки та кисневого транспорту, вірогідному розширенню на 3 добу лікування об’єму ентерального харчування до 74,1±2,9 мл на кг маси тіла та зменшенню обсягу інфузійної терапії до 36,1±3,7 мл на кг маси тіла; призводить до вірогідного зниження рівню кетонурії вже через 12 годин від початку лікування та вірогідно скорішому усуненню метаболічного ацидозу; забезпечує більш інтенсивне зменшення процесів ліполізу та протеолізу, нормалізує вуглеводний обмін та його гормональну регуляцію.
5. При проведенні кореляційного аналізу між основними показниками, що вивчались у хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу виявлено, що кетоз сприяє розвитку гемодинамічних порушень та неадекватному постачанню тканин киснем, призводить до розвитку метаболічного ацидозу зі збільшеним аніонним інтервалом, про що свідчить зворотній кореляційний зв’язок між рівнем кетонемії/кетонурії та показниками ІКДО ЛШ, САТ, СІ та DO2, прямий зв’язок між рівнем кетонемії/кетонурїї та величиною Аgаp, а також зворотна взаємодія між показниками кетозу та рівнем рН, АВ. При порівнянні структури та кількості кореляційних зв’язків у групах на етапах лікування відмічено, що найбільш ефективною для корекції порушень, які пов’язані з АС, виявилась схема інфузійної антикетогенної терапії комбінацією глюкози та ксилітолу.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Визначенню тест-стрічками «TetraPHAN» рівню кетонурії як 1,5, так і 15,0 ммоль/л, відповідає рівень кетонурії «4+», отриманий за допомогою традиційної проби Лестраде. Тому, для визначення інтенсивності кетозу доцільно користуватися експрес-методом за допомогою тест-стрічок «TetraPHAN».
2. При визначенні рівню кетонурії до 15,0 ммоль/л експрес-методом за допомогою тест-стрічок «TetraPHAN» у хворих спостерігається компенсований метаболічний ацидоз із збільшеним аніонним інтервалом внаслідок накопичення кетонових тіл. При рівні кетонурії понад 15,0 ммоль/л метаболічний ацидоз набуває декомпенсованого характеру. Таким чином, експрес-метод визначення кетонурії за допомогою тест-стрічок «TetraPHAN» можна використовувати для прогнозування виразності порушень КЛС та визначення подальшої інфузійної терапії у хворих із АС на тлі критичних станів інфекційного ґенезу.
3. При наявності АС у хворих із критичними станами інфекційного ґенезу рекомендується застосовувати інфузійну антикетогенну терапію на основі комбінації глюкози та ксилітолу дозою 6 г та 1 г на кг маси тіла за добу шляхом постійного введення за допомогою інфузоматів зі швидкістю 0,25 та 0,042 г на кг маси тіла за годину відповідно. У перерахунку на 10% розчин глюкози та 5% розчин ксилітолу («Ксилат») вищенаведені дози складають 60 мл та 20 мл на кг маси тіла за добу зі швидкістю 2,5 та 0,84 мл на кг маси тіла за годину відповідно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Gee S. On fitful or recurrent vomiting. // St. Bartholomew's Hospital Reports. 1882. - V. 18. P. 1-6.
2. Воловик Г.К., Островський І.М., Черемних Р.К. та ін. Ацетонемічний стан у дітей з ГРВІ. // ПАГ. 1992. - №1. С. 26.
3. Курило Л.В. Первичный ацетонемический синдром у детей. // Medicus Amicus. 2002. - №5. - С. 4-7.
4. Казак С.С., Бекетова Г. Діагностика та дієтотерапія ацетонемічного синдрому у дітей. // Ліки України. 2005. - №1. С. 83-86.
5. Вельтищев Ю.Е. Обмен веществ у детей. М.: «Медицина», 1983. 462 с.
6. Салихбаева Г.Ш., Авчиев С.Н. Ацетонемическая рвота у детей. // Медицинский журнал Узбекистана. 1990. - №6. С. 13-14.
7. Закирова Р.А., Кузнецова Л.А. Кетоацидоз у детей. // Казанский медицинский журнал. 1988. - №1. С. 29-31.
8. Dover R. Cyclical vomiting syndrome. // Practice Nurse. 2000. V. 20(10). P. 592-596.
9. Li B. Cyclic vomiting: new understanding of an old disorder. // Contemporary Ped. 1996. V. 13(7). P. 48-62.
10. Brown J., Li B. Recurrent vomiting in children. // Clinical Perspectives in Gastroenterology. 2002. V. 5. P. 35-39.
11. Справочник по функциональной диагностике в педиатрии. / Под ред. проф. Ю.Е. Вельтищева. М.: «Медицина», 1979. 623 с.
12. Клінічна лабораторна діагностика. Практичні заняття з клінічної біохімії. / За ред. проф. М.А. Базарінової. К.: Вища школа”, 1994. С. 161-162.
13. Чибирас П.П. Гипогликемическая кетонемия как причина нейротоксикоза у детей. // Вопросы охраны материнства и детства. 1982. - №2. - С. 30-32.
14. Ласица О.И., Сидельников В.М. Диатезы у детей. К.: Здоровье, 1991. 113 с.
15. Shime N., Ashida H., Hiramatsu N., Kageyama K. et al. Arterial ketone body ratio for the assessment of the severity of illness in pediatric patients following cardiac surgery. // Journal of Critical Care. 2001. V. 16(3). P. 102-107.
16. Шабалов Н.П. Детские болезни. С.-Петербург: Питер, 1999. 1080 с.
17. Enns G.M., Packman S. Diagnosing inborn errors of metabolism in the newborn: laboratory investigations. // NeoReviews. 2001. V. 2. P. 192-200.
18. Полин Р.-А, Дитмар М.-Ф. Секреты педиатрии: Пер. с англ. / Под ред. Н.Н. Володина, А.Г. Румянцева, Ю.Н. Токарева. М.: ЗАО Издательство БИНОМ”, 1999. 783 с.
19. Fleisher D., Matar M. The cyclic vomiting syndrome: areport of 71 cases and literature review. // Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 1993. V. 17(4). P. 361-369.
20. Forbes D. Cyclical vomiting syndrome. // Journal of Paediatric Child Health. 1995. - V. 31. P. 67-69.
21. Dover A. Cyclical vomiting syndrome. // Practice Nurse. 2000. V. 20(10). P. 592-596.
22. Forbes D. Cyclical vomiting syndrome. // Journal of Paediatric Child Health. 1995. - V. 31. P. 67-69.
23. Issenman R. Cyclic vomiting syndrome. // Digest Health in Children, International Foundation for Functional Gastrointestinal Disorders. 2002. - V. 2(2). P. 1-2.
24. Lee G., Kaur N., Boey A. Cyclic vomiting syndrome in South-East Asian children. // Journal of Paediatrics and Child Health. 1998. V. 34(6). P. 568.
25. Li B. Cyclic vomiting syndrome. // Current Treatment Options in Gastroenterology. - 2000. V. 3(5). P. 395-402.
26. Li B., Howard J.C. New hope for children with cyclic vomiting syndrome. // Contemp. Pediatrics. 2002. V. 19(3). P. 121-130.
27. Li B., Murray R., Heitlinger L., Robbins J., Hayes J. Heterogeneity of diagnosis presenting as cyclic vomiting. // Pediatrics. 1998. V. 102(3). P. 583-587.
28. Li B., Sarna S., Issenman R. Proceedings of the 2nd International Scientific Symposium on CVS. Held at the Medical College of Wisconsin, USA, April 17-18, 1998. // Digestive Diseases and Sciences. 1999. - V. 44. P. 1-120.
29. Ravelli A.M. Cyclic vomiting syndrome. // J. Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 2001. - V. 32. P. 14-15.
30. Abu-Arafeh I., Russell G. Migraine and cyclical vomiting syndrome in children. // Headache Quarterly, Current Treatment and Research. 1997. - V. 8. P. 122-125.
31. Sato T. et al. Recurrent attacks of vomiting, hypertension, and psychotic depression: a syndrome of periodic catecholamine and prostaglandin discharge. // Acta Endocrinology. 1988. V. 117. P. 189-197.
32. Boles R. Cyclic vomiting syndrome and mitochondrial DNA mutations. // Lancet. 1997. V. 350. P. 1299-1300.
33. To J., Issenman R.M., Kamath M.V. Evaluation of neurocardiac signals in pediatric patients with cyclic vomiting syndrome through power spectral analysis of heart rate variability. // J. Pediatr. 1999. V. 135. P. 363-366.
34. Fleisher D. Cyclic vomiting and migraine. // Journal of Pediatrics. 1999. V. 134(5). P. 533-534.
35. Hockaday J. Migraine and its equvalent in childhood. // Developmental Child Neurology. 1987. V. 29. P. 258-270.
36. Jan M. Vomiting after mild head injury is related to migraine. // Journal of Pediatrics. - V. 130(1). P. 134-137.
37. Lanzi G., Ballotin U., Ottolini A., Rosano B.F., Fazzi E., Arisi D. Cyclic vomiting and recurrent abdominal pains as migraine or epileptic equvalents. // Cephalalgia. 1983. V. 3. P. 115-118.
38. Li B. Cyclic vomiting syndrome and abdominal migraine. // Int. Sem. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. 2000. V. 9(3). P. 1-9.
39. Parker C. Complicated migraine syndromes and migraine variants. // Pediatric Annals 26 July. 1997. - V. 7. P. 417-421.
40. Dignan F., Symon K., AbuArafeh I., Russell G. The prognosis of cyclical vomiting syndrome. // Arch. Dis. Child. 2001. V. 84(1). P. 55-57.
41. Drynan L., Quant P.A., Zammit V.A. Flux control exerted by mitochondrial outer membrane carnitine palmitoyltransferase over b-oxidation, ketogenesis and tricarboxylic acid cycle activity in hepatocytes isolated from rats in different metabolic states. // Biochem. J. 1996. V. 317. P. 791-795.
42. Stanley C.A. Carnitine deficiency disorders in children. // Annals of the New York Academy of Sciences. 2004. V. 1033. P. 42.
43. Blazquez C., Sanchez C., Daza A., Galve-Roperh I. et al. The stimulation of ketogenesis by cannabinoids in cultured astrocytes defines carnitine palmitoyltransferase I as a new ceramide-activated enzyme. // J. neurochem. 1999. V. 72(4). P. 1759-1768.
44. Nakajima T., Horiuchi M., Yamanaka H., Kizaki Z. et al. The effect of carnitine on ketogenesis in perfused livers from juvenile visceral steatosis mice with systemic carnitine deficiency. // Pediatric research. 1997. V. 42(1). P. 108-113.
45. Li B., Balint J. Cyclic vomiting syndrom: the evolution of understanding of a brain-gut disorder. // Adv. Pediatr. 2000. V. 47. P. 117-160.
46. Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтикa детских болезней. М.: «Медицина», 1986. 431 с.
47. Бірюкова М.К. Порушення в обміні пуринів та інших видах обміну речовин у дітей з різними фенотипичними проявами гіперурікемії: Автореф. дис. канд. мед. наук. Харків, 2004. 20 с.
48. Abu-Arafeh I., Russell G. Prevalence and clinical features of abdominal migraine compared with those of migraine headache. // Arch. Dis. Child. - 1995. - V. 5 Р. 413-417.
49. Георгиянц М.A., Белебезьев Г.И., Корсунов В.А. Тяжелые и молниеносные формы менингококковой инфекции у детей: современные принципы прогнозирования исхода и интенсивной терапии. // Мистецтво лікування. 2005. - №10. С. 76-80.
50. Георгиянц М.A., Белебезьев Г.И., Корсунов В.А. Интенсивная терапия острых кишечных инфекций у детей. // Мистецтво лікування. 2005. - №10. С. 90-93.
51. Георгиянц М.А., Корсунов В.А., Одинец И.Ю., Кухарь Д.И. Пороша Н.С. Некоторые аспекты интенсивной терапии тяжелых и молниеносных форм менингококковой инфекции у детей. // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. 2005. - №2(д). С. 19-21.
52. Георгіянц М.А., Шкурупій Д.А., Похилько В.І., Корсунов В.А. Анестезія та інтенсивна терапія в дітей. Полтава-Харків: «Техсервіс», 2006. 309 с.
53. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы патохимии. С.-Петербург: Элби-СПб, 2000. - 687 с.
54. Рябов Г.А. Синдромы критических состояний. М.: «Медицина», 1994. 368 с.
55. Лукьянчиков В.С. Кетоз и кетоацидоз. Патобиохимический и клинический аспект. // РМЖ. - 2004. Том 12. - № 23.
56. Тодоров Й. Клинические и лабораторные исследования в педиатрии. София: Медицина и физкультура. - 1968. - 978 с.
57. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. Том I: Пер. с англ. / Под ред. Л.М. Гинодмана. М: Мир, 1993. - 381 с.
58. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. / Под ред. П.Д. Решетова. М.: Мир, 2000. 469 с.
59. Папаян А.В., Цыбулькин Э.К. Острые токсикозы в раннем детском возрасте. - М.: Медицина, 1984. - 229 с.
60. Водкайло Ш.Й. Лечение токсикозов у грудных детей. - Кишинев: Картя Молдовеняскэ, 1984. - 189 с.
61. Воротынцева Н.В. Руководство по инфекционным болезням у детей. - М.: Медицина, 1980. 678 с.
62. Соринсон С.Н. Неотложные состояния у инфекционных больных. - Л.: Медицина, 1990. - 251 с.
63. Мусил Я. Основы биохимии патологических процессов: Пер. с чеш. - М.: Медицина, 1985. - 432 с.
64. Хартиг В. Современная инфузионная терапия. Парентеральное питание: Пер. с нем. М.: Медицина, 1982. - 494 с.
65. Oral E.A., Pietropaolo M. Metabolism lessons for survival: when adults and children are not alike. // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2006. - V. 91(10). P. 3763-3765.
66. Алсира С. Гомес, Гилберт Р. Парк. Ключевые факты в анестезиологии и интенсивной терапии: Пер. с англ. М.: МедЭкспертПресс, 2004. 95 с.
67. Зарубежные практические руководства по медицине. Педиатрия: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Грефа. - М.: Практика, 1997. 912 с.
68. Педиатрия. Руководство. Общие вопросы. Т. I: Пер. с англ. / Под ред. Р.Е. Бермана, В.К. Вогана. - М.: Медицина, 1991. - 704 с.
69. Карваял Х., Паркс Д. Ожоги у детей: Пер с англ. - М.: Медицина, 1990. - 512 с.
70. Гордеев В.И., Александрович Ю.С. Педиатрическая анестезиология-реаниматология. Частные разделы. С.-Петербург: Медицинское издательство, 2004. 408 с.
71. Coss-Bu J.A., Klish W.J., Walding D., Stein F. et al. Energy metabolism, nitrogen balans and substrate utilization in critically ill children. // American Journal of Clinical Nutrition. 2001. - V. 74(5). P. 664-669.
72. Селбст С.М., Кронэн К. Секреты неотложной педиатрии: Пер. с англ. / Под ред. Н.П. Шабалова. М.: «МЕДпресс-информ», 2006. 479 с.
73. Комаров Ф.И., Коровкин Б.Ф., Меньшиков В.В. Биохимические исследования в клинике. Москва, Елиста: АПП Джангар”, 2001. 215 с.
74. Kupper A. Wintergerst K.A., Buckingham B., Gandrud L., Wong B.J. et al. Association of hypoglycemia, hyperglycemia, and glucose variability with morbidity and death in the pediatric intensive care unit. // Pediatrics. 2006. - V. 118(1). P. 173-179.
75. Жидков Ю.Б., Колотилов Л.В. Инфузионно-трансфузионная терапия при инфекционных заболеваниях у детей и взрослых. М.: «МЕДпресс-информ», 2005. 301 с.
76. Исаков Ю.Ф., Белобородова Н.В. Сепсис у детей. М.: Издатель Мокеев, 2001. 369 с.
77. Георгіянц М.А., Генес В.С., Вінник Ю.О. Результати радіоімунологічного дослідження гормонального статусу у дітей в критичних станах. // Український радіологічний журнал. - 1999. Т. 7(1). - С.112-114.
78. Георгіянц М.А. Радіоімунологічний аналіз гормонального статусу в критичній інфектології у дітей. // Український радіологічний журнал. - 1997. Т. 5(4). - С. 363-365.
79. Kirby R., Taylor R., Civetta G. Handbook of critical care. Philadelphia New York: Lippincott Raven, 2003. 638 p.
80. Кемпбелл Я. Энергетический баланс в критических состояниях. // Актуальные проблемы анестезиологии и реаниматологии. Освежающий курс лекций: Пер. с англ. (5-й выпуск). - Архангельск-Тромсе, 1998. - С. 191-196.
81. Бахман A. Искусственное питание: Пер. с англ. / Под ред. проф. А.Л. Кoстюченко. С.-Перербург: Невский диалект, 2001. 190 с.
82. Лейдерман И.Н. Современная концепция нутритивной поддержки при критических состояниях. 5 ключевых проблем. // Интенсивная терапия. icj.ru. 2005. - №1.
83. Козлов В.К. Сепсис: этиология, иммунопатогенез, концепция современной иммунотерапии. С.-Петербург: «Диалект», 2006. 295 с.
84. Jessie H.M., Koen J.F., Dick T., van Goudoever J.B. Causes and consequences of inadequate substrate supply to pediatric ICU patients. // Current Opinion in Clinical Nutrition & Metabolic Care. 2006. V. 9(3). P. 297-303.
85. Fung E.B. Estimating Energy Expenditure in Critically Ill Adults and Children. // Advanced practice in acute & critical care. 2000. V. 11(4). P. 480-497.
86. Francois B., Colomb V., Bonnefont J. P., Goulet O. et al. Tolerance to starvation in children on long-term total parenteral nutrition. // Clinical nutrition. 1997. V.16(3). P. 113-117.
87. Agus M., Jaksic T. Nutritional support of the critically ill child. // Current opinion in pediatrics. 2002. V. 14(4). P. 470-481.
88. Delgado A., Kimura H., Cardoso A., Uehara D., Carrazza F. Nutritional follow-up of critically ill infants receiving short term receiving short term parenteral nutrition. // Rev. Hosp. Clín. 2000. V. 55(1). P. 3-8.
89. Костюченко А.Л., Костин Э.Д., Курыгин А.А. Энтеральное искусственное питание в интенсивной медицине. С.-Петербург: Специальная Литература, 1996. - 329 с.
90. Зильбер А.П. Этюды критических состояний. Медицина критических состояний. Общие проблемы. - П.: Изд.-во Петрозаводского ун.-та, 1995. - 359 с.
91. Rogers M.C., Nichols D.G. Textbook of Pediatric Intensive Care. - Philadelphia: Williams and Wilkins, 1996. - 1710 p.
92. Интенсивная терапия в педиатрии. В 2т. Т.1: Пер. с англ. / Под. ред. Дж. П. Моррея. - М.: Медицина, 1995. - 464 с.
93. Курек В.В., Кулагин А.Е., Фурманчук Д.А. Анестезия и интенсивная терапия у детей. М.: Медицинская литература, 2006. 235 с.
94. Havalad S., Quaid M.A., Sapiega V. Energy expenditure in children with severe head injury: lack of agreement between measured and estimated energy expenditure. // Nutr. Clin. Pract. 2006. V. 21(2). P. 175-181.
95. Shew S.B., Jaksic T. The metabolic needs of critically ill children and neonates. // Semin. Pediatr. Surg. 1999. V. 8(3). P. 131-139.
96. Savage M., Mah P., Weetman A., Newell-Price J. Endocrine emergencies. // Postgraduate Medical Journal. 2004. V. 80. P. 506-515.
97. Vanhorebeek I., Peeters R.P., Vander S.P., Jans I. et al. Cortisol response to critical illness: effect of intensive insulin therapy. // J. Clin. Endocrinol. Metab. 2006. V. 91(10). P. 3803 - 3813.
98. Лисенко Л.С. Клініко-патогенетичне обгрунтування лікування тяжких пневмоній у дітей, з урахуванням ліпідного обміну та антиоксидантної системи: Автореф. дис. канд. мед. наук. Донецьк, 2006. 20 с.
99. Губарь С.О. Коррекция нарушений метаболизма углеводов, тканевого дыхания при тяжелых бронхолегочных заболеваниях у детей: Дис. канд. мед. наук. Харьков, 1993. 163 с.
100. Dick A. van Waardenburg, Tim C. Jansen, Gijs D., Vos and Wim A. Buurman. Hyperglycemia in children with meningococcal sepsis and septic shock: the relation between plasma levels of insulin and inflammatory mediators. // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2006. - V. 91(10). - P. 3916-3921.
101. Hamrahian A.H., Oseni T.S., Arafah B.M. Measurements of serum free cortisol in critically ill patients. // The New England Journal of Medicine. 2004. V. 350(16). P. 1629-1638.
102. Мальцева Л.А., Усенко Л.В., Мосенцев Н.Ф. Сепсис: эпидемиология, патогенез, диагностика, интенсивная терапия. Днепропетровск: АРТ-ПРЕСС, 2004. 158 с.
103. Levy B., Sadoune L., Gelot A., Bollaert P., Nabet P., Larcan A. Evolution of lactate/pyruvate and arterial ketone body ratios in the early course of catecholamine treated septic shock. // Crit. Care Med. 2000. V. 28(1). P. 114-119.
104. Laffel L. Ketone bodies: a review of physiology, pathophysiology and application of monitoring to diabetes. // Diabetes. 1999. V. 15(6). P. 412-426.
105. Cogo P.E., Carnielli V.P., Rosso F., Cesarone A. et al. Protein turnover, lipolysis, and endogenous hormonal secretion in critically ill children. // Crit. Care Med. 2002. V. 30(1). P. 65-70.
106. Beuers U., Beckh K., Jungermann K. Control of ketogenesis in the perfused rat liver by the sympathetic innervation. // European Journal of Biochemistry. 1986. V. 158. P. 19-24.
107. Oberhaensli R.D., Schwendimann R., Keller U. Effect of norepinephrine on ketogenesis, fatty acid oxidation, and esterification in isolated rat hepatocytes. // Diabetes. 1985. V. 34(8). P. 774-779.
108. Kosugi K., Harano Y., Nakano T., Suzuki M. et al. Mechanism of adrenergic stimulation of hepatic ketogenesis. // Metabolism. 1983. V. 32(11). P. 1081-1087.
109. Основы клинического питания. Материалы лекций для курсов Европейской ассоциации парентерального и энтерального питания: Пер. с англ. / Под. ред. Л. Соботка. Петрозаводск: «ИнтелТек», 2003. 412 с.
110. Jain S.K., Kannan K., Lim G., McVie R., Bocchini J.Hyperketonemia increases tumor necrosis factor secretion in cultured U937 monocytes and type 1 diabetic patients and is apparently mediated by oxidative stress and cAMP deficiency. // Diabetes. 2002. V. 51(7). P. 2287-2293.
111. Аникеева С.П. Органоспецифические черты метаболизма кетоновых тел в тканях. // Вопросы медицинской химии. 1988. - №6. С. 11-16.
112. Musa-Veloso K., Likhodii S.S., Rarama E., Benoit S. et al. Breath acetone predicts plasma ketone bodies in children with epilepsy on a ketogenic diet. // Nutrition. 2006. V. 22(1). P. 1-8.
113. Duee P.H., Pegorier J.P., Manoubi L., Herbin C. et al. Hepatic triglyceride hydrolysis and development of ketogenesis in rabbits. // Am. J. Physiol. Endocrinol. Metab. 1985. V. 249(5). P. 478-484.
114. Champion M.P., Dalton R.N., Morrison G.C., Turner C. et al. The ketone body ratio: arterial or venous? // Clinical Intensive Care Publisher/ - 1998. V. 9(2). P. 67-70.
115. Brown J., Li B. Recurrent vomiting in children. // Clinical Perspectives in Gastroenterology. 2002. V. 5. P. 35-39.
116. Barth N., Riegels B., Hebebrand F., Remschmudt L. Cyclic vomiting in childhood and adolescence. // Z. Kinder Jugendpsychiatr Psychother. 2000. V. 28(2). P. 107-117.
117. Olson A.D. The diagnostic evaluation of children with cyclic vomiting: a cost-effectiveness assessment. // J. Pediatr. 2002. V. 141(5). P. 724-728.
118. Ben-Amitay G. et al. Cyclic vomiting syndrome in children. // Harefuah. 1988. V. 134(8). P. 611-613.
119. Вrody J. Cyclic vomiting: a century in doctor's blind spot. New York Times, Science Section Tuesday, April 30, 2002.
120. Fleisher D. Cyclic vomiting syndrome: a paroxismal disorder of brain-gut interaction. // Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition. 1997. V. 25(1). P.13-15.
121. Марино П. Интенсивная терапия: Пер. с англ. доп. / Под ред. акад. А.И. Мартынова. М.: Гэотар Медицина, 1998. - 639 с.
122. Горн М.М., Хейтц У.И., Сверинген П.Л. Водно-электролитный и кислотно-основной баланс: Пер с англ. С.-Петербург: Невский диалект, 1999. 319 с.
123. Облывач А.В. Патофизиология кислотно-основного и газового гомеостаза. Ужгород, 1993. 189 с.
124. Жалко-Титаренко В.Ф. Водно-электролитный обмен и кислотно-основное состояние в норме и при патологии. - К.: Здоровья, 1989. - 196 с.
125. Зильбер А.П. Клиническая физиология в анестезиологии и реаниматологии. - М.: Медицина, 1984. - 479 с.
126. Михельсон В.А. Детская анестезиология и реаниматология. - М.: Медицина, 1985. - 364 с.
127. Дюк Дж. Секреты анестезии: Пер. с англ. / Под ред. проф. А.П. Зильбера, доц. B.B. Мальцева. М.: «МЕДпресс-информ», 2005. 549 с.
128. Интенсивная терапия угрожающих состояний. Под ред. доц. В.А. Корячкина, проф. В.И. Страшнова. С.-Петербургское медицинское издательство, 2002. 286 с.
129. Харкен О., Мур Э. Секреты хирургии: Пер. с англ. / Под ред. д.м.н. М.П. Толстых. М.: «Издательство Бином», 2004. 469 с.
130. Парк Г., Роу П. Инфузионная терапия: Пер. с англ. / Под ред. к.м.н. А.М. Цейтлина. М.: «Бином», 2005. 134 с.
131. Дементьева И.И. Клинические аспекты состояния и регуляции кислотно-основного гомеостаза. М.: «ЮНИМЕД-пресс», 2002. 80 с.
132. Рагимов А.А., Щербакова Г.Н. Руководство по инфузионно-трансфузионной терапии. М.: «Медицинское информационное агенство», 2003. 182 с.
133. Casaletto JJ. Differential diagnosis of metabolic acidosis. // Emerg. Med. Clin. North. Am. 2005. V. 23(3). P. 771-787.
134. Uchida H., Yamamoto H., Kisaki Y., et al. D-lactic acidosis in short-bowel syndrome managed with antibiotics and probiotics. // J. Pediatr. Surg. 2004. V. 39(4). P. 634-636.
135. Ronco R. Blood lactate as prognostic marker in critically ill children: a problem related to production or clearance? // J. Pediatr. 2005. V. 81(4). P. 271-272.
136. Fall P.J., Szerlip H.M. Lactic acidosis: from sour milk to septic shock. // J. Intensive Care Med. 2005. V. 20(5). P. 255 - 271.
137. Морган-мл. Дж., Мэгид С. Клиническая анестезиология. Кн.2: Пер. с англ. / Под ред. акад. А.А. Бунятяна, А.М. Цейтлина. - М. С.-Петербург: БИНОМ Невский Диалект, 2000. - 366 с.
138. Duke T. Dysoxia and lactate. // Arch. Dis. Child. - 1999. V. 81. P. 343-350.
139.&nbs