ЕНТЕРАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРОЮ ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Гай Олена Юріївна

УДК 616.381-036.11-089.168.1-06:616.341

ЕНТЕРАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ В РАННЬОМУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ У ПАЦІЄНТІВ З ГОСТРОЮ ХІРУРГІЧНОЮ ПАТОЛОГІЄЮ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ

14.01.30 анестезіологія та інтенсивна терапія

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
профессор,
Анатолій Антонович Хижняк

Харків - 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

ГЛАВА 1. Синдром ентеральної недостатності: причини та роль в порушенні обміну речовин.........................................................................,,....

11

1.1. Патогенетичні основи синдрому функціональної недостатності кишечника.........................................................................................................

11

1.1.1. Роль гемодинамічних розладів у розвитку ентеральної недостатності......................................................................................................

11

1.1.2. Нейрогуморальні впливи в розвитку рухових порушень шлунково-кишкового тракту.............................................................................

17

1.2. Морфологічна основа і критерії оцінки моторної активності кишечника.........................................................................................................

20

1.3. Морфологічні зміни в тонкій кишці при деяких видах гострої абдомінальної патології та можливість застосування ентерального харчування...........................................................................................................

22

1.4. Роль кишечника в обміні речовин і в порушенні гомеостазу організму при стресовому голодуванні............................................................

25

ГЛАВА 2. Матеріали та методи дослідження................................................

31

2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих................................

31

2.2. Методи дослідження.........................................................................

39

2.3. Статистична обробка результатів....................................................

43

ГЛАВА 3. Всмоктувальна функція тонкої кишки при ГШКК та при перитоніті в ранньому післяопераційному періоді..........................................

44

ГЛАВА 4. Біоелектрична активність тонкої кишки в ранньому післяопераційному періоді при ГШКК та при перитоніті.............................

53

ГЛАВА 5. Стан білкового обміну при ГШКК та при перитоніті...................

58

ГЛАВА 6. Особливості ліпідного обміну в ранньому післяопераційному періоді при ГШКК та при перитоніті...............................................................

69

ГЛАВА 7. Аналіз та узагальнення результатів дослідження.........................

78

ВИСНОВКИ........................................................................................................

94

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

95

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ....................................................................................

96

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ
А/Г альбумін-глобуліновий коефіцієнт
БЕА біоелектрична активність
ГШКК гостра шлунково-кишкова кровотеча
ЕЗХ ентеральне зондове харчування
ЗБ загальний білок
ЗЛ загальні ліпіди
ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності
ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності
ММК мігруючий міоелектричний комплекс
ПОН поліорганна недостатність
РПП ранній післяопераційний період
СЕН синдром ентеральної недостатності
ТГ тригліцериди
ХС холестерин
ШКТ шлунково-кишковий тракт
β-ЛП бета-ліпопротеїди

ВСТУП

Актуальність теми. На теперішній час існує багато досліджень, що доводять користь та ефективність застосування раннього ентерального зондового харчування (ЕЗХ) після операцій на органах шлунково-кишкового тракту (ШКТ) [1-6]. Вважають, що це поперджує атрофію ентероцитів внаслідок голодування, забезпечує профілактику стресових виразок, знижує ступінь бактеріальної транлокації, забезпечує організм хворого достатньою кількістю нутрієнтів, потреба в яких різко зростає в ранньому післяопераційному періоді (РПП) [1, 4]. Метод набуває особливої актуальності в умовах, коли період голодування різної тривалості передував оперативному втручанню і у хворих виявляються ознаки порушення харчового статусу [7].
Оперативне втручання та розлади водно-електролітного обміну сприяють формуванню синдрому ентеральної недостатності (СЕН) різного ступеня тяжкості, ускладнюючи перебіг РПП [8-12]. Нерідко передумови для виникнення кишкової дисфункції у хворих з гострою хірургічною патологією органів черевної порожнини виникають ще в доопераційному періоді внаслідок централізації гемодинаміки, розладу мікроциркуляції в кишковій стінці, гіпоксичного та реперфузійного ушкодження ентероцитів, дії прозапальних медіаторів, набряку кишкової стінки та ін. [4, 13, 14]. Зазначені патогенетичні фактори мають місце при крововтраті та при перитоніті, саме тому дослідження проводили у хворих, оперованих з приводу гострої шлунково-кишкової кровотечі (ГШКК), а також у хворих з перитонітом у різних його фазах.
Застосування методу раннього ЕЗХ у хворих із зазначеною патологією нерідко супроводжується труднощами (біль та відчуття здуття в животі, нудота та блювання) [15]. Ці фактори обмежують можливість корекції дефіциту харчування ентеральним шляхом і потребують парентерального введення нутрієнтів. Вимушена харчова депривація на протязі декількох діб призводить до дистрофії ентероцитів, порушень імунного захисту ШКТ і організма в цілому, підвищуючи ризик розвитку синдрому поліорганної недостатності (ПОН), поглиблює порушення усіх ланок обміну речовин [1, 4, 16, 17].
Будь-який патологічний стан супроводжується, в першу чергу, використанням глюкози як джерела енергії. В подальшому організм розщеплює ліпіди та тканинні білки [1, 17]. Доведено, що у хворих, у яких РПП супроводжувався значною інтоксикацією, у віддаленому періоді після операції формується ліпідний дистрес-синдром, супроводжуючись посиленим атерогенезом та зростанням ризику смерті від серцево-судинних захворювань у молодих осіб [18, 19]. Таким чином, зацікавлення викликає питаня про оптимальні сроки початку ентерального харчування у хворих, оперованих з приводу ГШКК та хворих з перитонітом в умовах кишкової дисфункції та стан білкового і ліпідного обмінів в залежності від тяжкості перебігу РПП.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково - дослідних робіт Харківського державного медичного університету МОЗ України; комплексна тема кафедри медицини невідкладних станів та анестезіології «Інтенсивна терапія ендотоксичного шоку хворих із супутньою патологією серцево-судинної системи» (номер державної реєстрації 0107U001388). Автор виконувала дослідження стосовно теми дисертації.

Mета дослідження: встановити оптимальні строки початку ентерального харчування у хворих, оперованих з приводу гострої шлунково-кишкової кровотечі і перитоніту, на підставі дослідження всмоктувальної функції та біоелектричної активності тонкої кишки з оцінкою стану білкового та ліпідного обміну при різній тяжкості перебігу раннього післяопераційного періоду.
Завдання дослідження:
1. Дослідити стан всмоктувальної функції тонкої кишки в РПП у хворих з ГШКК та перитонітом.
2. Встановити стан біоелектричної активності (БЕА) тонкої кишки у цих хворих на протязі перших 5-и діб після операції.
3. Оцінити стан білкового та ліпідного обміну в досліджуваних групах в перші 7 діб післяопераційного періоду.
4. Визначити оптимальні строки початку ентерального харчування при кишковій недостатності у хворих з різною тяжкістю перебігу РПП при зазначених видах патології.
Об’єкт дослідження ентеральна недостатність в РПП після хірургічних втручань на органах ШКТ у хворих з ГШКК та з перитонітом.
Предмет дослідження всмоктувальна функція, біоелектрична активність тонкої кишки, білковий та ліпідний обміни в РПП у хворих з зазначеною патологією.
Методи дослідження: клінічні, лабораторні, біохімічні, інструментальні, електрофізіологічні та статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в РПП у хворих з ГШКК і з перитонітом проведене комплексне дослідження та оцінка порушень всмоктувальної функції та БЕА тонкої кишки в залежності від тяжкості їх стану. Визначені відділи тонкої кишки з найбільш значним пригніченням всмоктування і характер його змін на протязі перших трьох діб після операції, вираженість порушень БЕА тонкої кишки на протязі перших 5-и діб та клініко-функціональні паралелі їх відновлення. Встановлено низьке засвоєння глюкозо-сольового розчину, введеного ентерально, в перші три доби після операції у хворих з перитонітом та оптимальні строки початку ЕЗХ в залежності від вираженості ентеральної недостатності та тяжкості перебігу РПП.
В досліджуваних групах хворих встановлено достовірне зниження рівня загальних ліпідів, холестерину, ліпопротеїдів низької щільності в крові та зв’язок визначених порушень з характером перебігу РПП; зниження концентрації тригліцеридів та ліпопротеїдів високої щільності характеризує тяжкий стан хворих.

Практичне значення отриманих результатів. На підставі проведених досліджень встановлено динаміку та глибину порушень всмоктувальної функції та БЕА тонкої кишки в залежності від тяжкості перебігу РПП у хворих з ГШКК та з перитонітом. Розроблено і впроваджено в клінічну роботу пристрій для оцінки БЕА кишечника (деклараційний патент України на корисну модель №14998 від 15.06.2006 р.); завдяки отриманим результатам встановлені клініко-функціональні паралелі відновлення моторної функції тонкої кишки після оперативного втручання та визначені оптимальні строки початку ентерального харчування.
Вираженість змін показників вмісту загальних ліпідів, холестерину, тригліцеридів та ЛПВЩ в крові залежить від тяжкості перебігу РПП і має прогностичне значення.
Парентеральне харчування не забезпечує своєчасної корекції порушень білкового та ліпідного обміну, тому доцільне поєднання парентерального харчування з ентеральним застосуванням сумішей, що містять всі необхідні речовини.

Впровадження результатів роботи. Результати роботи впроваджено в лікувальний процес у відділеннях інтенсивної терапіі Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної допомоги №4, Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, м. Харків, МКЛ №2, м. Харків. Основні теоретичні матеріали, отримані в результаті дослідження, використовуються в лекціях і на практичних заняттях при підготовці лікарів-інтернів на кафедрі медицини невідкладних станів та анестезіології та кафедрі госпітальної хірургії ХДМУ.

Особистий внесок здобувача. Визначення напрямку та методології наукової роботи, інтерпретація отриманих даних здійснені спільно з науковим керівником.
Автором самостійно проведений патентно-інформаційний пошук за темою, опрацьовані літературні джерела, обстежені 78 хворих методом електрогастроентерографії, а також проведені всі етапи обстеження пацієнтів із застосуванням двогодинного d-ксилозного тесту. Сумісно із співробітником ЦНДЛ ХДМУ к.мед.н., доц. Т.В. Горбач (зав. лабораторії д.мед.н., проф. М.Г. Щербань) впроваджена методика визначення в крові вмісту d-ксилози. Проаналізовані дані клінічних, лабораторних, електрофізіологічних досліджень, виконана їх статистична обробка, узагальнені отримані результати, сформульовані основні положення та висновки, написані усі розділи дисертації.
Клінічне та інструментальне обстеження хворих проводилось у відділенні реанімації з палатами інтенсивної терапії Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, який є базою кафедри медицини невідкладних станів та анестезіології ХДМУ (директор інституту д.мед.н., професор В.В. Бойко). Біохімічні дослідження виконувались у співпраці з колективом діагностичної лабораторії з імуноферментним та радіоізотопним аналізом ІЗНХ АМН України під керівництвом зав. лабораторії д. біол. н. О.М. Клімової. Виконавець дисертаційної роботи є співавтором у розробці та апробації в клінічних умовах мікропроцесорного електрогастроентерографа ЕГГ-МП02Н (деклараційний патент України на корисну модель №14998 від 15.06.2006 р), що становить собою комплекс технічних та програмних засобів, призначених для реєстрації біопотенціалів органів шлунково-кишкового тракту в медицині та експериментальній фізіології.
Усім співробітникам, які брали участь у виконанні даної роботи, автор висловлює щіру подяку.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації були оприлюднені і обговорювалися на засіданні Харківського товариства анестезіологів (2006, 2007), науково-практичній конференції «Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики» (Харків, 2007), науково-практичній конференції студентів та молодих вчених «Медична наука: сучасні досягнення та іновації» (Харків, 2007), науково-практичній конференції «Актуальні питання невідкладної хірургії» (Харків, 2007).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 друкованих робіт, з яких 6 в спеціалізованих фахових журналах, що входять до переліку ВАК України, 2 тез у матеріалах конференцій, отримано 1 деклараційний патент України на корисну модель № 14998 від 15.06.2006 р.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення актуальної наукової медичної задачі визначення оптимальних строків початку ентерального харчування в РПП у хворих, оперованих з приводу ГШКК та перитоніту на підставі дослідження всмоктувальної функції та БЕА тонкої кишки з оцінкою характеру змін білкового та ліпідного обміну при різній тяжкості перебігу РПП. Встановлені вираженість порушень і клініко-функціональні паралелі відновлення всмоктувальної та моторної функцій тонкої кишки при різній тяжкості перебігу РПП, динаміка і характер змін білкового та ліпідного обміну в зазначених патологічних умовах.
1. У хворих, оперованих з приводу ГШКК і перитоніту на протязі перших трьох діб всмоктувальна функція тонкої кишки найбільш пригнічена в середньому відділі худої кишки: всмоктування d-ксилози зменшується в 2-3 рази у порівнянні з контролем.
2. При ГШКК з середньотяжким і тяжким перебігом РПП та при перитоніті з середньотяжким перебігом РПП амплітуда біопотенціалів тонкої кишки знижується в 6 - 8 разів без суттєвої зміни їх тривалості. За таких умов відновлення перистальтики виникає на 3-ю 4-у добу після операції. Засвоєння рідини відновлюється наприкінці 3-ї доби.
3. При вкрай тяжкому перебігу РПП у хворих з перитонітом амплітуда біопотенціалів тонкої кишки в перші 5 діб знижується в 9-10 разів з одночасним зростанням їх тривалості в 2 3 рази. Відновлення пасажу по кишечнику починається не раніше 4-ї 5-ї доби, а засвоєння глюкозо-сольового розчину на 5-у 6-у добу
4. В умовах ентеральної недостатності в РПП вірогідне зменшення вмісту загального білка, альбуміну, загальних ліпідів, холестерину, β-ліпопротеїдів в крові пов’язане з тяжкістю перебігу РПП. Зниження в 2 3 рази концентрації тригліцеридів та ЛПВЩ притаманне тяжкому перебігу РПП при перитоніті.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
У хворих, оперованих у зв’язку з ГШКК, при середньотяжкому перебігу РПП розпочинати прийом їжї доцільно не раніше 4-ї доби після операції. При тяжкому перебігу РПП - наприкінці 4-ї або з 5-ї доби, орієнтуючись на відчуття хворого.
При перитоніті з середньою тяжкістю перебігу РПП починати зондове введення глюкозо-сольового розчину доцільно з 3-ї доби після операції, а харчової суміші не раніше 4-ї доби.
При тяжкому перебігу РПП у хворих з перитонітом починати ентеральне введення мономірних розчинів доцільно не раніше, ніж через 3 доби після операції. Оптимальний строк початку застосування харчових сумішей з 5-ї доби, коли введена суміш майже повністю засвоюється.
При перитоніті з вкрай тяжким перебігом РПП оптимальний час для початку введення глюкозо-сольового розчину - не раніше 5-ї доби після операції, нутритивної суміші - з 6-ї доби.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Костюченко А.Л., Костин Э.Д., Курыгин А.А. Энтеральное искусственное питание в интенсивной медицине. СПб.: Спец. Лит., 1996. 330 с.
2. Мальцева Л.А., Усенко Л.В., Мосенцев Н.Ф., и др. Гастроинтестинальная недостаточность, пути диагностики и коррекции. Днепропетровск, 2006. 130 с.
3. Курапов Е.П., Ворхлик М.И. Современные проблемы энтерального питания. Когда? Чем? Сколько? // Medicus Amicus. 2004. - № 4. С.4.
4. Попова Т.С., Тамазишвили Т.Ш., Шестопалов А.Е. Синдром кишечной недостаточности в хирургии. М.: Медицина, 1991. 240 с.
5. Луфт В.М., Костюченко А.Л., Луфт А.В. Роль энтерального питания в нутриционной поддержке больных в хирургической практике // Вестн. хирургии им. Грекова И.И. 2002. Т. 160, № 6. С. 87-91.
6. Bengmark S., Gianotti L. Nutritional support to prevent and treat multiple organ failure // World J. Surg. 1996. - № 20. P. 474-481.
7. Репин В.Н., Дворецкий Л.Э., Возгомент Н.М. Раннее энтеральное питание как метод интенсивной терапии при деструктивном панкретатите // Вестник интенсивной терапии. 2000. - № 4. С. 42-44.
8. Diable L.N., Dulchavsky S.A., Brown W.J. Splanchnic ischemia and bacterial translocation in the abdominal compartment syndrome // J. Trauma. 1997. Vol. 43. P. 852-855.
9. Shein M. The abdominal compartment syndrome // Brit. J. Surg. 1998. Vol. 85, № 8. P. 10-28.
10. Biswajit M. Abdominal compartment syndrome // Ind. J. of Crit. Care Medicine. 2004. Vol. 8, Issue 1. P. 26-32.
11. Brinkmann A., Wolf C.F., Berger D. et al. Perioperative endotoxemia and bacterial translocation during major abdominal surgery: evidence for the protective effect of endogenous prostacyclin. // Crit. Care Med. 1996. Vol. 24, № 8. P. 1293-3001.
12. Deitch E.A., Bridges R.M. Effects of stress and trauma on bacterial translocation from the gut. // J. Surg. Res. 1987. Vol. 42, № 5. P. 536-542.
13. Гальперин Ю.М. Парезы, параличи и функциональная непроходимость кишечника. - М.: Медицина, 1975. 220 с.
14. Тамм Т.И., Бардюк А.Я., Репин Р.В, Говоруха Т.П. Характер изменения исчерченной каемки энтероцитов при экспериментальном перитоните и кишечной непроходимости // Експерим. і клін. медицина.- 2000. - № 4. С. 28-30.
15. Ерпулева Ю.В. Преимущества и недостатки раннего энтерального питания // Вестник интенсивной терапиию. 2005. - №2. С. 48-50.
16. Багаев В.Г., Рошаль Л.М., Острейков И.Ф., Карасева О.В., Тюрюмина М.И. Энтеральное питание при лечении перитонитов аппендикулярного происхождения у детей // Анест. и реаниматол. 2003. - № 3. С. 57-59.
17. Шанин В.Ю. Клиническая патофизиология. Учебник для вузов. - СПб.: Спец. Лит., 1998 569 с.
18. Курашвили Л.В., Васильков В.Г. Липидный обмен при неотложных состояниях. Пенза, 2003 198 с.
19. Савельев В.С., Лубянский В.Г., Петухов В.А., Сон Д.А. и др. Дисметаболические последствия синдрома кишечной недостаточности в абдоминальной хирургии // Анналы хирургии. 2005. - № 6. С. 46-54.
20. Уголев А.М., Иезуитова Н.Н., Масевич Ц.Г., Надирова Т.Я., Тимофеева Н.М. Исследование пищеварительного аппарата у человека. Обзор современных методов. Л.: Наука, 1969. - 216 с.
21. Коняева Т.П., Долгих В.Т., Еломенко С.Н. Функционально-морфологические изменения тонкой кишки в раннем постреанимационном периоде // Бюл. сиб. медицины. 2004. - № 2. С. 5-12.
22. Фролькис А.В. Энтеральная недостаточность. Л.: Наука, 1989. 207 с.
23. Гальперин Ю.М., Лазарев П.И. Пищеварение и гомеостаз. М.: Наука, 1986. 354 с.
24. Васильев И.Т., Мумладзе Р.Б., Сельцовский А.П., Колесова О.Е., Яровая Г.А., Шевсков В.В. Патогенетическое лечение функциональной кишечной непроходимости // Анналы хирургии. 2000. - № 2. С. 60-65.
25. Лупальцов В.И, Хаджиев О.Ч., Ягнюк А.И. Способ оценки функционального состояния пищеварительного тракта у больных с перфоративной язвой // Харківська хірургічна школа. - №2 (3). 2002. С. 42-43.
26. Островская М.С. Применение симпатолитика пирроксана для активации моторики кишечника после абдоминальных вмешательств // Анестезиол. и реаниматол. 1977. - № 4. С. 87-90.
27. Черпак Б.Д. Диагностика и лечение нарушений моторно-эвакуаторной функции желудка и кишечника в послеоперационом периоде // Клин. хирургия. - 1986. - № 1. - С. 55-58.
28. Кирилина С.И., Шевченко В.П., Лебедева М.Н., Семенычева Т.В. Ранняя нутритивная поддержка при синдроме кишечной недостаточности в хирургии позвоночника // Анестезиол. и реаниматол. 2004. - № 4. С. 64-66.
29. Ерюхин И.А., Зубарев П.Н., Рухляда Н.В. Декомпрессия тонкой кишки при острой непроходимости кишечника // Вестн. хирургии. 1988. - №11. - С. 15-20.
30. Волков В.Е. Принципы современной терапии парезов кишечника у больных разлитым перитонитом // Актуальные проблемы современной клинической хирургии. Чебоксары, 1986. С. 12-18.
31. Карфкин А.М., Сусла П.А. К патогенезу и лечению острого разлитого перитонита // Вестн. хир. 1988. - № 11. С. 23-25.
32. Шалимов А.А., Шапошников В.И., Пинчук М.П. Острый перитонит. К.: Наук. думка, 1981. 287 с.
33. Ханевич М.Д., Полоцкий Ю.Е., Ганкин В.Н. и др. // Физиология пищеварения и всасывания: Тез. Докл. 15 Всесоюзн. конф. Краснодар, 1990. - С. 647-648.
34. Billing F., Frohlish D., Assfad-Machleit et al. // Biomed. Biochim. Acta. 1991, Vol. 50-51, № 4-6. P. 399-402.
35. Колесова О.Е., Фролова Т.М., Зайцев В.Я., Синегуб Г.А. // Всерос. науч.-практ. конф., 1-я., Материалы. Н.Новгород, 1992. С. 18-19.
36. Буянов В.М., Родоман Г.В., Белоус Г.Г. и соавт. Экспериментальная модель острого гнойного перитонита // Хирургия. - 1997. - № 1. - С. 25-29.
37. Петров В.П., Ерюхин И.А. Кишечная непроходимость.- М.: Медицина, 1989. - 288 с.
38. Koperna T.H., Schulz F. Prognosis and treatment of peritonitis // Arch. Surg. - 1996. Vol. 131. - P. 180-185.
39. Хрупкин В.И., Алексеев С.А. Синдром энтеральной недостаточности у больных с распространенным перитонитом: оценка степени тяжести и исхода процесса // Вестн. хирургии им. Грекова И.И. 2004. Т.163, №2. С. 46-49.
40. Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н. Современные взгляды на комплексное лечение больных острым панкреатитом (обзор литературы) // Новости медицины и фармации. 2005. - № 11-12. С. 8-9.
41. Кобиашвили М.Г., Ерюхин И.А., Гаврилин С.В. Морфофункциональная характеристика энтеральной недостаточности и способы нутриционной поддержки у пострадавших с тяжелой травмой // Вестн. хирургии им. Грекова И.И. 2003 Т.162, №4. С. 49-53.
42. Нечаев Э.А., Курыгин А.А., Ханевич М.Д. Дренирование тонкой кишки при перитоните и кишечной непроходимости. СПб., 1993. - 238 с.
43. Снигиренко А.С. Новые подходы к лечению синдрома энтеральной недостаточности // Воен.-медицинский журнал 2000. - № 2. С. 83-84.
44. Хлебников Е.П., Кубышкин В.А. Антибиотикопрофилактика инфекции области хирургического вмешательства в плановой абдоминальной хирургии // РМЖ. 2003. Т. 11, № 24. Режим доступа: http://www.medband.ru/article/36/7.
45. Мироненко О.І. Гостра непрохідність тонкої кишки як ознака синдрому підвищеного внутрішньочеревного тиску // Клін.хірургія. 2000. - №3. С. 53-55.
46. Erbil Y. The effect of intestinal transit time on bacterial translocation // Acta Chir. Belg. 1998. Vol. 98, № 6. P. 245-249.
47. Исаков Ю.Ф., Белобородова Н.В. Сепсис у детей. Москва, 2001. 369 с.
48. Deitch E.A. The role of intestinal barrier failure and bacterial translocation in the development of systemic infection and multiple organ failure // Arch. Surg. 1990. Vol. 125. P. 403404.
49. Deitch E.A., Berg R.D. Endotoxin but not malnutrition promotes bacterial translocation from the gut // J.Trauma. 1987. Vol. 27. P. 161166.
50. Deitch E.A., Berg R.D., Specian R. Endotoxin promotes the translocation of bacteria from the gut // Arch. Surg. 1987. Vol. 122. P. 185190,
51. Gregory M. Swank, Edwin A., Deitch A. Role of the gut in multiple organ failure: bacterial translocation and permeability changes //World J.Surg. - 1996. - Vol. 20, № 4. P. 411-417.
52. Johnsson C., Gannedahl G., Westlund A., Haglund U. Alterations in mucosal immune cell distribution in septic rats // Shock. - 1997. Vol. 3. P. 182-185. (online version).
53. Almeida J., Galhenage S., Yu J., Kurtovic J., Riordan S. Gut flora and bacterial translocation in chronic liver disease //World J. Gastroenterol. - 2006. - Vol. 14, № 12(10). P. 1493-1502.
54. Condon R.E., Cowles V.S., Schulte W.J. et al. Resolution of postoperative ileus in humans // Ann. Surg. - 1986. Vol. 77, № 5. P. 661-666.
55. Нечай А.И., Островская М.С. Лечение функциональной непроходимости кишечника после вмешательства на органах брюшной полости // Хирургия. 1981. - № 3. - С. 7-12.
56. Kиров А.А., Попов В.В., Поляков Д.И. и др. Моторная функция желудочно-кишечного тракта в ранние сроки после дренирующей операции на желудке в сочетании с трункулярной или селективной ваготомией // Клин. Хирургия. - 1974. - № 5. - С. 86-88.
57. Hallenback B., Andeer S., Glise H. Effects of combined blocage of beta-adrenoreceptors and acetylcholinesterase in the treatment of postoperative ileus after cholecystectomy // Scand. J. Gastroent. 1987. - Vol. 22, № 4. P. 420-424.
58. Малков И.С., Биряльцев В.Н., Филиппов А.В., Бердников А.В. Оценка электромиографической активности желудочно-кишечного тракта у больных острым разлитым перитонитом // Анналы хирургии. 2004. № 6. С. 66-69.
59. Тамазишвили Т.Ш, Попова Т.С. Электрография в оценке двигательной активности ЖКТ у больных с острой кишечной непроходимостью и перитонитом // Хирургия. 1981. - №3. С. 64-68.
60. Гейбулаев А.А. Электроэнтерография при ведении больных с послеоперационной динамической кишечной непроходимостью // Анналы хирургии. 2000. - №1. С. 70-73.
61. Чадаев А.П,, Хрипун А.И. Перитонит и внутрибрюшное давление. Патогенетические аспекты. Диагностическая и лечебная тактика. - М.: Фонд «Клиника XXI века», 2003. 150 с.
62. Carry P.Y., Bansillon V. La pression intra-abdominale // Ann. Fr. Anesth. Reanim. 1994. Vol.13. P. 313-318.
63. Bloomfield G.L., Dalton J.M., Sugerman H.J. et al. Treatment of increasing pressure secondary to the acute abdominal compartment syndrome in a patient with combined abdominal and head trauma // J. Trauma. 1995. Vol. 39. P. 1186-1170.
64. Bloomfield G.L., Ridings P.C., Blocher C.R.et al. Effects of increased intraabdominal pressure upon intracranial and cerebral perfusion pressure before and after volume expansion // J. Trauma. 1996. Vol. 40 P. 936-943.
65. Saggi B.H., Sugerman H.J., Ivatury R.R., Bloomfield G.L. Abdominal compartment syndrome // J. Trauma. 1998. Vol. 45, № 3. P. 597-609.
66. Nathens A.B., Brenneman F.D., Boulanger B.R. The Abdominal сompartment syndrome // Can. J. Surg. 1997. Vol. 4. P. 254.
67. Sieh K.M., Chu K.M., Wong J. Intra abdominal hypertension, and abdominal compartment syndrome // Langenbeck's Arch. of Surgery - 2001 Vol. 386. P. 53-61.
68. Кауфман О.Я., Ростовщиков А.С., Струков А.И. и др Острый разлитой перитонит. М.: Медицина, 1987. 288 с.
69. Shein M., Wittman H.D., Wise L. Abdominal contamination, infection and sepsis // Ibid. 1997. Vol. 84. P. 26.
70. Чернов В.Н., Белик Б.М. Классификация и принципы лечения острого гнойного перитонита // Хирургия. 2002. - № 4. С. 52-56.
71. Brown G.L., Davies B.N., Gillespie J.S. The release of chemical transmitter from the sympathetic nerves of the intestine of the cat. // J. Physiol. 1958. Vol. 143. P. 41-54.
72. Akwari O.E., Kelly K.A. Phillips S.F. Myoelectric and motor patterns of continent pouch and conventional ileostomy // Surg. Gynec. Obstet. 1980. Vol.150, № 3 P. 363-371.
73. Takala J., Havia T., Heinonen R., Renvall S. Immediate enteral feeding after abdominal surgery // Acta Сhir. Scand. 1985. Vol. 157, № 2. P. 143-145.
74. Hiltebrand L., Krejc V., Sigurdsson G. Effects of dopamine, dobutamine, and dopexamine on microcirculatory blood flow in the gastrointestinal tract during sepsis and anesthesia. //Anesthesiology. 2004. Vol. 100, № 5. P. 1188-1197.
75. Nelson D.P., Samsel R.W., Wood L.D., Schumacker P. Pathological supply dependence of systemic and intestinal O2 uptake during endotoxemia // J. Appl. Physiol. 1988. Vol. 64. P. 2410-2419.
76. Guyton A.C., Hall J.E. General principles of gastrointestinal function: motility, nervous control, and blood circulation. In: Guyton A.C., Hall J.E. Textbook of medical physiology, 9-ed., - 1996. - P. 793-802,
77. Marshall J.C., Christou N.V., Meakins J.L. The gastrointestinal tract: the "undrained abscess" of multiple organ failure. // Ann. Surg. 1993. Vol. 218. P. 111-119.
78. Bibbo C. et al. Bacterial translocation after mesenteric ligation in dogs // J. Invest. Surg. - 1996 Vol. 9, № 4. P. 293-303.
79. Никитенко В.И., Захаров В.В., Бородин А.В., Симоненко Е.В., Копылов В.А., Фомина М.В. Роль транслокации бактерий в патогенезе хирургической инфекции // Хирургия. 2001. - № 2. С. 63-66.
80. Poli de Figueiredo L.F., Silva E., Cruz Jr. R.J, Rocha e Silva M. Gas tonometry for evaluation of gastrointestinal mucosal perfusion: experimental models of trauma, shock and complex surgical maneuvers. Part 1, // Acta Cir. Bras. (serial online) 2002, Vol. 17, № 4. P. 211-219. Available from URL: http://www.scielo.br/acb.
81. Голубев А.М., Кожура В.Л., Басараб Д.А., Мороз В.В. Оценка интенсивности морфологических изменений тонкой кишки, вызванных нарушением кровотока в мезентериальных артериях при внутривенном введении перфторана // Рос. биомед. журнал - Т. 5. - С. 88.
82. Милюков В.Е., Сапин М.Р. Патогенетические механизмы развития перитонита при острой тонкокишечной непроходимости. // Хирургия. 2005. - № 7. С. 40 44.
83. Милюков В.Е., Сапин М.Р., Ефименко Н.А. Гемомикроциркуляторные нарушения в патогенезе несостоятельности энтеро-энтероанастомоза // Хирургия. 2003. - № 8. С. 35-38.
84. Schumacker P, Cain S.M. The concept of a critical oxygen delivery. // Intensive Care Med. - 1987. Vol. 13. P. 223-229.
85. Ince C, Sinaasappel M. Microcirculatory oxygenation and shunting in sepsis and shock. // Crit. Care Med. 1999. Vol. 27. P. 1369-1377.
86. Vallet B., Lund N., Curtis S.E., et al. Gut and muscle tissue PO2 in endotoxemic dogs during shock and resuscitation. // J. Appl. Physiol. - 1994. Vol. 76. P. 793-800,
87. Rasmussen I., Haglund U. Early gut ischemia in experimental fecal peritonitis // Circ. Shock. 1992. - Vol. 38, № 1. P. 22-28.
88. Mishra N.K., Appert H.E., Howard J.M. Studies of paralytic ileus effects of intraperitoneal injury on motility of the canine small intestine // Amer. J. Surg. 1975. Vol. 54, № 5. P. 559-563.
89. Тропская Н.С. Роль серотонина в восстановлении электрической активности желудка и тонкой кишки в раннем послеоперационном периоде у крыс // Бюл. эксперим. биол. и медицины. 2005.- Т. 140, № 11. С. 511 -514.
90. Антипов Б.В. Функциональная морфология гипоталамо-гипофизарной нейросекреторной системы (ГГНС) при некоторых патологических процессах // Всесоюзный съезд патологоанатомов, 5-й: Материалы. М., 1971. С. 60-61.
91. Антипов Б.В. Патогенетическая роль нарушений микроциркуляции в кишечнике при динамическом илеусе // Микроциркуляция. Функция и структура. М., 1971. С. 153-154.
92. Богач П.Г. Механизмы нервной регуляции моторной функции тонкого кишечника. Киев, 1961 344 с.
93. Тропская Н.С., Попова Т.С., Соловьева Г.И. Анализ влияния фармакологических препаратов разного механизма действия на пропульсивную активность тонкой кишки //Бюл. эксперим. биол. и медицины. 2005. Т. 140, № 9. С. 247-249.
94. Билибин Д.П., Шевелев О.А., Ходорович Н.А., Завьялов А.В., Горпинич А.Б., Привалова И.Л., Дурнева О.М. Роль серотонинреактивных структур в координации электрической активности гастродуоденального комплекса // Бюл. эксперим. биол. и медицины. 2002. Т. 133, № 3. С. 270-273.
95. Yu P.L., Fujimura M., Hayashi N. et al. // Mechanisms in regulating the release of serotonin from the perfused rat stomach. Am. J. Physiol. Gastrointest. Liver. Physiol. 2001. Vol. 280, Issue 6. P. G1099-G1105.
96. Смирнов В.М. Гипотеза о механизме торможения сокращений тонкой кишки посредством блуждающего нерва // Бюл. эксперим. биол. и медицины. 2000. Т. 129, № 1. С. 135-138.
97. Dubois A. Etudes physiopathologiques de l’ileus postoperatoire // Acta chir. belg. 1977. Vol. 76, № 2. Р. 141-166.
98. Ито З., Секигучи Т. Межпищеварительная моторная активность // Физиология и патофизиология желудочно-кишечного тракта: Пер. С англ. / Под ред. Дж. М. Поллака, С.Р. Блума, Н.А. Райта, А.Г. Баттлера. 1989. C. 145-163.
99. Курыгин А.А., Батаев В.А., Курыгин А.А., Сысоева Л.Н. Моторная функция тонкой кишки в норме и при некоторых патологических состояниях. М., 1994. 202 с.
100. Wingate D.L. (Уингейт Д.Л.) Моторика тонкой кишки // Гастроэнтерология. Т. 2: Пер. С англ. / Под. Ред. В.С. Чадвика, С.Ф. Филлипса. 1988. С. 130-154.
101. Зубров В.Г., Станковский Б.А., Куланина Г.И. Особенности регистрации электрической активности желудка и кишечника с поверхности тела пациента // Рос. Журн. Гастроэнтерологии, Гепатологии, Колопроктологии 1996. - № 2. - С. 48-52.
102. Бурый А.Н., Медведев В.Е., Гройсман С.Д. О характере межпищеварительной моторики ДПК. // Физиология человека. 1981. - Т. 7, № 6. С. 1103-1107.
103. Билибин Д.П., Шевелев О.А., Ходорович Н.А., Завьялов А.В., Привалова И.Л., Зотова О.М. Роль отделов желудка и двенадцатиперстной кишки в формировании электрической активности гастродуоденального комплекса // Бюл. эксперим. биол. и медицины. 2003. Т. 136, № 9. С. 252-256.
104. Гальперин Ю.М., Ребров В.Г., Попова Т.С, и др. Характеристика двигательной активности желудка по данным накожной электрогастрографии и баллонной механографии// Физиолог. Журн. СССР. - 1976. - № 11. - С. 1667-1675.
105. Брискин Б.С., Федоров В.П. Новые возможности применения электрогастрографии. // Клин.мед. 1978. - № 3. С. 77-80.
106. Ступин В.А., Смирнова Г.О., Баглаенко М.В., Силуянов С.В., Закиров Д.Б. Периферическая электрогастроэнтерография в клинической практике // Лечащий врач. - 2005. - № 2. - С. 60-62.
107. Смирнова В.И., Яковенко С.В, Яковенко В.Н., Желтов И.П., Смирнов Е.П., Хитаршвили Н.И., Шульгина Н.М. Селективная ЭЭГ // Хирургия. - 1996. - № 2. - С. 68-70.
108. Чорна І.С., Разумний П.К, Бурий О.М., Бахарєв О.М. Неінвазивні методи дослідження рухової діяльності травного каналу в хірургічній практиці // Клін. хірургія. - 1999. - № 2. - С. 22-25.
109. Титова Г.П., Платонова Г.А., Попова Т.С., Тройская Н.С., Севастьянова Т.В., Тамазашвили Т.Ш. Морфофункциональные нарушения в тонкой кишке при острой обтурационной непроходимости // Арх. патологии 1999. - № 2. C. 27-30.
110. Шестопалов А.Е., Попова Т.С., Ушаков И.И. Энтеральная коррекция полиорганной недостаточности в интенсивной терапии разлитого гнойного перитонита. Докл. на 297-м заседании московского ОАР // Анестезиол. и реаниматол. - 1993. - № 6. - С. 76.
111. Чибисов Л.П., Старовик С.П., Дворниченко В.М., Старовик О.С. // Опыт применения смеси Берламин-Модуляр компании Berlamin-Chemie (Германия) в качестве искусственного энтерального питания у онкологических больных с опухолями желудочно-кишечного тракта // Новости медицины и фармации в мире. 2005. - № 13. С. 6.
112. Вандер К.А, Бондаренко В.А. Принципы применения раннего энтерального зондового питания в хирургической гастроэнтерологии // Експерим. и клин. медицина. 2000. - № 4. С. 86-89.
113. Брюсов П.Г., Бутко Г.В. Энтеральная коррекция гемодинамики при массивной кровопотере // Вестник хирургии . 1998. Т. 157, № 1. С. 39-43.
114. Репин В.Н., Ткаченко И.М., Гудков О.С., Репин М.В. Энтеральное зондовое питание в раннем периоде после операций на желудке и двенадцатиперстной кишке // Хирургия. 2002. - № 12. С. 21-25.
115. Казеннов В.В., Шишкин М.Н., Амеров Д.Б., Елагина Л.В. и др. Влияние раннего энтерального зондового питания на иммунный статус в ближайшем послеоперационном периоде. // Анестезиол. и реаниматол. 2003. - № 5. С. 73 77.
116. Костюченко А.Л. Возможности, реальности и перспективы энтерального искусственного питания в хирургической клинике. // Вестн. хирургии им. Грекова. 1998. Т. 157, № 5. С. 138-142.
117. Хорошилов. И.Е. Принципы диагностики и лечения нарушений питания в клинической практике. - СПб. Петрозаводск: ИнтелТек, 2003. 16 с.
118. Braga M., Gianotti L., Gentilini O., Parisi V. et al. Early postoperative enteral nutrition improves gut oxygenation and reduces costs compared with total parenteral nutrition // Crit. Care Med. 2001. Vol. 29, № 2. P. 242 248.
119. Хендерсон Д. М. Патофизиология органов пищеварения. М.: Бином, СПб.: Невский диалект, 1997. 287с.
120. Khan M.M., Desborough J.P. Calcium homeostasis. Reproduced from the Bulletin of the Royal College