Оптимізація респіраторних функцій у постраждалих з торакальною травмою методом подовженої потенційованої субплевральної блокади :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

Павленко Андрій Юрійович

УДК: 617.541 – 001.36 – 089.5 – 031.83.615.884.6

Оптимізація респіраторних функцій у постраждалих з торакальною травмою методом подовженої потенційованої субплевральної блокади
14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія

Дисертація на здобуття наукового ступеню
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Хижняк Анатолій Антонович

ХАРКІВ – 2007

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень........................................................................................... 3
Вступ................................................................................................................................ 5
Розділ 1. Огляд літератури
1.1. Етіопатогенез та структура торакальних ушкоджень у постраждалих з політравмою................................................................................................ 10
1.2. Сучасні уявлення про механізми дихальних розладів, зумовлених закритою травмою грудної клітки........................................................... 13
1.3. Основні напрямки інтенсивної терапії респіраторних порушень у хворих з закритою торакальною травмою
1.3.1. Загальні положення............................................................................ 21
1.3.2. Лікування больового синдрому........................................................ 22
1.3.3. Лікувально-діагностичні аспекти при контузії легень………....... 27
Розділ 2. Матеріали та методи дослідження
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих............................................ 35
2.2. Методи обстеження...................................................................................... 39
Розділ 3. Особисті спостереження
3.1. Показники респіраторного статусу у постраждалих з закритою торакальною травмою..................................................................................... 48
3.2. Вплив загальних та регіональних методів знеболення у складі інтенсивної терапії торакальної травми на функціональні показники зовнішнього дихання, інтенсивність больового синдрому та динаміку рентгенологічних змін в легенях.................................................................. 67
3.3. Метод подовженої потенційованої субплевральної блокади та його
ефективність застосування у постраждалих з поєднаною закритою торакальною травмою в порівнянні з традиційними методами.................. 86
Резюме…...………………………………………………………………….………. 107
Висновки...................................................................................................................... 117
Практичні рекомендації............................................................................................. 121
Список використаних джерел.................................................................................... 123

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВАШ – візуально аналогова шкала
ГДН – гостра дихальна недостатність
ГПЛ – гостре пошкодження легень
ГРДС – гострий респіраторний дистрес-синдром
ДО – дихальний об’єм
ЖЄЛ – життєва ємність легень
ЗТТ – закрита торакальна травма
ІЛШ – інтегральний легеневий шунт
ІО – індекс оксигенації
НЖЄЛ – належна життєва ємність легень
НПЗП – нестероїдні протизапальні препарати
ПІБ  подовжена інтраплевральна блокада
ППСБ  подовжена потенційована субплевральна блокада
ПСБ  подовжена субплевральна блокада
ПТКВ – позитивний тиск у кінці видиху
ХОД – хвилинний об’єм дихання
ЧМТ  черепно-мозкова травма
ЧД – частота дихання
ШВЛ – штучна вентиляція легень
A-aDO2  кисневий альвеолярно-артеріальний градієнт
CaO2 – вміст кисню в артеріальній крові
FiO2 – частка (фракція) кисню у вдихаємій газовій суміші
[Hb]  концентрація гемоглобіну
[HCO3-]  концентрація бікарбонату в плазмі
рO2 – парціальний тиск кисню в плазмі
рСO2 – парціальний тиск вуглекислого газу в плазмі
PaO2 – парціальний тиск кисню в артеріальній крові
PaСO2 – парціальний тиск вуглекислого газу в артеріальній крові
pH – десятинний логарифм молярної концентрації іонів водню в плазмі
RI – респіраторний індекс
SaO2 – насичення киснем гемоглобіну артеріальної крові

ВСТУП

Актуальність теми. Внаслідок досягнутого суспільством науково-технічного прогресу соціальне та медичне значення проблеми травматизму має тенденцію до стійкого зростання без найменших шансів на стабілізацію. Для сучасного етапу характерні значні зміни в структурі поєднаних пошкоджень, серед яких одне провідних місць належить торакальній травмі [1-9].
Закрита травма грудної клітки становить потенціально зростаючу групу пошкоджень, що супроводжуються значною загрозою життю та здоров’ю постраждалих. Суттєвою особливістю закритої травми огруддя з порушенням груднино-реберного каркасу є висока частота ушкоджень внутрішньогрудних органів, зокрема легень [1, 2, 7, 8, 10-15]. Основним і найбільш тяжким ускладненням торакальної травми, що призводить до летальних наслідків, вважається дихальна недостатність. Однак фактори, які призводять до її розвитку, і впливають на динаміку патологічного процесу, вивчені недостатньо [8, 11, 16, 17, 37, 110]. Актуальним залишається питання ноцицептивної аферентації при торакальній травмі та її значення у розвитку патоморфологічних порушень в легенях [1, 7, 10, 11, 27-35]. Незважаючи на детальний опис механогенезу та клініко-діагностичних аспектів, не визначені чіткі настанови щодо надання необхідної медичної допомоги постраждалим з травмою грудної клітки на місці події, на шляхах транспортування у лікувальний заклад та в період перебування у стаціонарі. Досить часто виникають ситуації, коли ігноруються ті початкові, клінічно не виражені прояви порушення газообміну і втрачається дорогоцінний час щодо впровадження заходів профілактики дихальної недостатності. Хірургічна корекція торакальних уражень не завжди усуває фактори, що патогенетично сприяють прогресуванню дихальних розладів [1, 6-8, 11, 27, 40-42, 110]. Особливо безрадісним є той факт, що навіть протезування функцій зовнішнього дихання за допомогою різноманітних режимів штучної вентиляції легень не попереджує від фатальних наслідків торакальної травми [5, 31, 87-90, 99].
Безумовно, що консервативні лікувальні заходи та оперативне втручання у постраждалих з торакальною травмою повинні доповнювати один одне [1, 7, 11, 49-50]. Сучасні медикаментозні засоби, інструментально-діагностична та дихальна апаратура дозволяють активно втручатися в патологічний процес і вчасно усувати порушення газообміну зумовлені закритою травмою грудної клітки. При цьому, особливого значення набули різні методи усунення больового синдрому спричиненого торакальною травмою, як одного з основних чинників дихальних розладів [1, 53-74]. Останнім часом стратегія інтенсивної терапії дихальної недостатності спрямована на стимуляцію власних резервних можливостей респіраторної системи з метою попередження подальших розладів зовнішнього дихання [19, 21, 90-92, 95-103]. Проте, різноманітність існуючих методів лікування дихальних розладів при торакальній травмі зумовлена їх недостатньою ефективністю і потребує подальшого вдосконалення та ретельного відбору найбільш результативних, науково обґрунтованих напрямків лікування, що і явилося предметом даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Вибраний напрямок дослідження пов’язаний з науковою діяльністю та тематичним планом Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, і являється складовою частиною науково-дослідної роботи “Надання медичної допомоги постраждалим з множинними та поєднаними пошкодженнями” ( Держ. реєстр. № 0101U001863).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи стало поліпшення ефективності лікування постраждалих із закритою торакальною травмою шляхом удосконалення методу регіонального знеболювання та фізіотерапевтичних заходів.
Перед дослідженням були поставлені наступні основні задачі:
1. Визначити основні чинники дихальних розладів у постраждалих з закритою травмою грудної клітки.
2. Дослідити особливості порушення респіраторних функцій та газообміну у постраждалих зі сполучною та множинною закритою торакальною травмою в гострому періоді.
3. Порівняти вплив загальних та регіональних методів знеболювання на інтенсивність больового синдрому, функції зовнішнього дихання та патоморфологічні зміни в легенях у хворих з пошкодженнями грудної клітки.
4. Розробити методику пролонгованої субплевральної блокади потенційовану комбінованим застосуванням фізіотерапевтичних факторів (електрофорез) у постраждалих з закритою торакальною травмою, визначити її показання та протипоказання до застосування.
5. Порівняти ефективність та безпосередні результати запропо¬нованого методу лікування з традиційними методами у постраждалих з закритою травмою огруддя, ускладненою забоєм легень.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті дослідження були визначені основні чинники дихальних розладів зумовлені закритою травмою грудної клітки, виявлені особливості порушень респі¬раторних функцій та газообміну у постраждалих з торакальною травмою ускладненою забоєм легень та без нього, а також, вивчена динаміка рентгенопатоморфологічних змін у легенях в гострому періоді закритої травми огруддя.
Вперше встановлено, що вторинні альтеративні процеси в легенях, зумовлені травмою, мають каскадний характер, чим пояснюється неспроможність традиційних методів знеболення щодо усунення дихальних розладів в гострому періоді.
Вперше були досліджені особливості перебігу травматичної хвороби у постраждалих з закритою травмою грудної клітки в залежності від застосованих методів знеболення. Були виявлені основні відмінності впливу загальної та регіональної аналгезії на оксигенаційну функцію легень при ізольованій та поєднаній закритій торакальній травмі.
Доведена ефективність комбінованого використання фізіотерапевтичних факторів та регіонального знеболення для профілактики та лікування гострої дихальної недостатності зумовленої пульмональною контузією.
Практичне значення одержаних результатів. Встановлена важлива роль та доцільність застосування регіональних методів знеболювання при травмі грудної клітки, ускладненій забоєм легень. Запропонований метод потенційованої регіональної аналгезії у складі комплексної лікувальної програми дозволив знизити частоту кардіо¬респіраторних ускладнень у хворих з тяжкою торакальною травмою, що дало змогу зменшити строки госпіталізації та летальність у даного контингенту постраждалих. Результати наукового дослідження втілені в план надання невідкладної медичної допомоги постраждалим з торакальною травмою і широко застосовуються у відділенні анестезіології з 12 ліжками інтенсивної терапії для хворих з поєднаною травмою, у відділенні політравми Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І. Мєщанінова, у відділенні травматичного шоку Інституту загальної та невідкладної хірургії АМН України, у відділенні інтенсивної терапії з ліжками загального та гострих отруєнь (токсикологічного) профілю Харківської обласної клінічної лікарні, у відділенні хірургії ушкоджень, республіканському центрі політравми Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Особистий внесок здобувача. Самостійно проводив обстеження, підбір і курацію тематичних хворих з використанням клініко-інструментальніх та лабораторних методів діагностики, призначав інтенсивну терапію з подальшим спостереженням за ефективністю лікування в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії, та відділення політравми ХМКЛШНМД. Автор особисто визначив мету та планування завдань дослідження, проводив аналіз та статистичну обробку отриманих результатів з використанням електронно-обчислювальної техніки. Оформляв наукову документацію за визначеними методиками.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Політравма” (Донецьк, 2003 р.), засіданнях Асоціації анестезіологів м. Харкова та Харківської області, а також, входять в курс лекцій кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги Харківської медичної академії післядипломної освіти. Вони були представлені на розгляд Проблемної комісії “Ортопедія та травматологія” від 7 березня 2006 року Інституту травматології і ортопедії АМН України та рекомендовані до включення в реєстр нововведень.
Публікації. По темі дисертації опубліковано 7 друкарських робіт, з яких одна – без співавторів, 3 – в наукових журналах, затверджених президією ВАК України, 4 - в збірниках наукових праць та в тезах конференцій. За матеріалами дисертаційної роботи отримано деклараційний патент на корисну модель “Спосіб проведення пролонгованої потенційованої ретроплевральної блокади” № 20040705388.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 129 сторінках машинописного тексту. Складається із вступу, огляду літератури, розділів описання матеріалів, методів та результатів проведених досліджень, а також їх аналізу, резюме, висновків, практичних рекомендацій і списку використаних літературних джерел. Робота ілюстрована фотоматеріалами (11 фотографій) та малюнками (4 схеми, 5 діаграм), містить 15 таблиць. Список використаної літератури включає 126 джерела, з них 67 вітчизняних і 59 іноземних авторів, з яких за останні 10 років - 44 та 26 відповідно.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Основними чинниками розвитку дихальних розладів при закритій травмі грудної клітки, що супроводжується множинними переломами ребер та контузією легень являються: виражений больовий синдром, первинне враження легеневої тканини, інтраплевральні травматичні об’єми та нестабільність каркасу грудної клітки.
2. Прогресування ГДН в гострому періоді закритої торакальної травми, особливо у постраждалих з легеневою контузією, зумовлено зниженням вентиляційно-перфузійних співвідношень та зростанням внутрішньолегеневого шунту.
3. Загальне знеболення на відміну від розглянутих регіональних методик має найменші антиноцицептивний потенціал та стабілізуючий вплив на оксигенаційну функцію легень у постраждалих з ЗТТ.
4. Розроблений метод подовженої потенційованої субплевральної блокади вдало об’єднав властивості регіонального знеболення та фізіотерапевтичного впливу постійного струму. Показаннями до застосування даного методу є: виражений больовий синдром та ГДН на фоні множинних переломів ребер, ускладнених забоєм легень. Протипоказання: ГДН зумовлена не дренованим інтраплевральним об’ємом, гіпокоагуляція та легенева кровотеча, тяжкі порушення ритму серця, інфекція шкіри у місці пункції.
5. Запропонований метод знеболення, на відміну від традиційних методик, відрізняється значною анальгезуючою та вегетостабілізуючою дією, оптимізує оксигенаційну функцію легень, стимулює саногенно-репараційні процеси в зоні пульмональної контузії, що сприяє покращенню ефективності лікування та зниження летальності серед постраждалих з ЗТТ, ускладненою забоєм легень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У постраждалих з ЗТТ, яка супроводжується множинними переломами ребер без контузійного ураження легень з метою знеболення повинні застосовуватись методи регіональної аналгезії, переважно інтра- чи субплевральна блокади. При цьому, у пацієнтів з дренованою плевральною порожниною виконується переважно інтраплевральна блокада.
Подовжена інтраплевральна блокада, виконується наступним шляхом: в асептичних умовах, після знеболення шкіри за типом “лимонної скориночки”, пацієнту на стороні переломів ребер за допомогою голки Tuohy з набору для перидуральної анестезії фірми “B.Braun”, проводять пункцію плевральної порожнини в VI-VII міжреберному прошарку між паравертебральною та задньою пахвинною лініями. Ідентифікацію інтраплеврального простору проводять методом “підвішеної краплі”. Після цього, через отвір голки в плевральну порожнину вводять катетер на глибину 5-6 см від кінчика голки, який закріпляють лейкопластиром до шкіри. Знеболення досягається введенням в плевральну порожнину 20 мл 0,5% розчину бупівакаїну гідрохлориду 3 рази на добу. У постраждалих з пневмо- та/або гемотораксом на стороні пошкодження ребер анестетик вводять через дренаж по Бюлау - Петрову після видалення травматичного об’єму.
Подовжена субплевральна блокада здійснюється за допомогою вищевказаного набору для перидуральної анестезії. В асептичних умовах, після знеболення шкіри за типом “лимонної скориночки”, постраждалому проводять пункцію та катетеризацію субплеврального (ретроплеврального) простору на стороні пошкодження в області реберно-хребтового кута, зазвичай у IV, V або VI міжреберному прошарку в залежності від кількості зламаних ребер. Ідентифікація субплеврального простору проводять методами “втрати опору” та “підвішеної краплі”, по аналогії з ідентифікацією епідурального простору. Знеболення досягається введенням в субплевральний простір 20 мл 0,5% розчину бупівакаїну гідрохлориду 3 рази на добу.
2. У постраждалих з ЗТТ, яка супроводжується множинними переломами ребер та легеневою контузією методом вибору повинна бути подовжена потенційована субплевральна блокада, яка окрім антиноцицептивной дії безпосередньо впливає на зону пульмонального забою та сприяє усуненню патологічних реакцій пов’язаних з нею. Дана блокада виконується наступним шляхом: постраждалого кладуть на бік, протилежний ураженій половині грудної клітки. Вибір місця пункції та катетеризації субплеврального простору проводиться з урахуванням кількості зламаних ребер та проекції зони контузії на грудну клітку. В асептичних умовах, після знеболення шкіри за типом “лимонної скориночки”, за допомогою голки Tuohy з набору для перидуральної анестезії фірми “B.Braun” проводять пункцію в області реберно-хребтового кута у міжреберному прошарку. Після дотику голки з ребром, останнє обходять по його верхньому краю до відчуття легкого провалу. Ідентифікація субплеврального простору проводиться методами “втрати опору” та “підвішеної краплі”, аналогічно з ідентифікацією епідурального простору. Після визначення того, що кінець голки знаходиться в субплевральному просторі, проводять його катетеризацію та фіксацію катетера до шкіри пластиром. Розраховану кількість локального анестетика (розчин бупівакаїну гідрохлорид 0,25%-20 мл) вводять в катетер і проводять гальванізацію грудної клітки апаратом „Поток - 1” з розташуванням свинцевих електродів загальною площею 300 см2 в передньо-задньому напрямку з урахуванням проекції легеневої контузії та полярності локального анестетика. Позитивний електрод розміщують по задній поверхні грудної клітки, негативний – по передній. Густина струму становить 0,05 мА/см2, експозиція – 30-40 хвилин. Введення анестетика повторюють кожні 6 годин, гальванізацію – кожні 12 годин протягом доби.
3. Загальне знеболення може застосовуватись як доповнення до регіональної аналгезії у постраждалих з ЗТТ, в поєднанні з пошкодженням інших анатомо-функціональних областей, та у постраждалих з ГДН в стадії декомпенсації, які потребують респіраторної терапії. Для цієї мети можуть використовуватися ненаркотичні та наркотичні анальгетики, а також їх комбінації.

Список використаних джерел

1. Флорикян А.К. Хирургия повреждений груди. Харків, “Основа”.– 1998. – 504 с.
2. Григорян Г.О., Панченко Е.В. Рентгенологическая диагностика причин острой дыхательной недостаточности при закрытых травмах грудной клетки // Харківська хірургічна школа. - №1(6). – 2003. – С. 101-104.
3. Антонюк М.Г. Епідеміологія закритої торакоабдомінальної травми // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва. – 2002. – Т. 3, №4. – С. 23-27.
4. Debadie Ph., Sztark F., Mazières J. Épidémiologie et mécanismes des lésions traumatiques du thorax. In: Coriat P., Carli P., Eds. La dysfonction cardiaque aiguë en réanimation. Les traumatismes du thorax. JEPU. Paris: Arnette.-1995.-P.165-177.
5. Ziegler D.W., Agarval N.A. The morbidity of rib fractures // J. Trauma. – 1994. – Vol. 37. – P. 975-979.
6. Соханева И.Л., Костиков Ю.П., Гильборг Г.Р., Павленко А.Ю., Сафронов Д.В., Водка М.Е. Лечебно-диагностическая тактика у больных с торакальной травмой при сочетанных повреждениях. В сборнике статей Харьковской городской клинической больницы скорой неотложной медицинской помощи. Вып. 7., Харків, “Основа”. – 2004. – С. 140-143.
7. Вагнер Е.А. Хирургия повреждений груди. М., “Медицина”. – 1981. – 288 с.
8. Got C. Mécanismes lésionnels des traumatismes thoraciques.In: SRLF, Ed. Actualités en réanimation et urgences. Paris: Elsevier.- 2000.- P.313-328.
9. Trunkey D.D. Overview of trauma // Sur. Clin. North. Amer. – 1982. – V.1. – P.3-7.
10. Григорян Г.О., Флорикян А.К. Рентгенологическая диагностика разрывов легких и причина развития острой дыхательной недостаточности при тяжелых закрытых травмах грудной клетки // Харківська хірургічна школа. - №1(02). – 2002. – С. 40-43.
11. Замятин П.Н., Голобородько Н.К., Бойко В.В., Карев Д.В. Хирургия тяжелых повреждений груди при политравме / Под ред. Зайцева В.Т. - Харьков, – 2005. – 162 с.
12. Астафуров В.Н., Кабанов А.Н. Ушибы легких при закрытой травме груди // Грудная хирургия. - №3. – 1986. – С. 36-40.
13. Muller K.M. Morphological changes after lung trauma // Kongressbd. Dtsch. Ges. Kongr. – 2001. – Vol. 118. – P. 576-579.
14. Dresing K., Sievers K.W., Obertacke U. et al. Primary diagnosis and follow-up after throracic trauma and lung contusion // Zentralbl Chir. – 1994. – V. 119. - №10. – P. 690-701.
15. Beydon L., de Vaumas C. Traumatismes pariétaux thoraciques et contusions pulmonares. In: Beydon L., Carli P., Riou B., Eds. Les traumatismes graves. Paris: Arnette. – 2000. – P. 301-312.
16. Зарнадзе Н.Р. Посттравматическая пневмония при закрытых травмах груди и переломах ребер. // Научно-практическая ежегодная конференция Ассоциации хирургов Санкт-Петербурга. Сборник работ – СПб.- 2001. – С. 85-88.
17. Шевченко Ю.Л., Шапот Ю.Б., Тулупов А.Н., Малышев Д.Н. Профилактика и лечение осложнений сочетанной травмы груди. В руководстве для врачей: Травматическая болезнь и ее осложнения под / Под. ред. Селезнева С.А., Багненко С.Ф., Шапота Ю.Б., Курыгина А.А. – СПб.: Политехника. – 2004. – 414 с.
18. Рябов Г.А. Гипоксия критических состояний. М., “Медицина”. – 1988. – 288 с.
19. Кассиль В.Л. Искусственная вентиляция легких в интенсивной терапии. М., “Медицина”. – 1987. – 251 с.
20. Сильвестров В.П., Никитин А.В., Бакулин М.П. и соавт. Неспецифические заболевания легких: клиника, диагностика, лечение. Воронеж: Изд-во ВГУ. – 1991. – 216 с.
21. Зильбер А.П. Респираторная медицина “Этюды критической медицины”. т.2. – Петрозаводск: Изд-во ПГУ. – 1996. – 488 с.
22. O’Connor N.E., Moore F.D. Post-traumatic pulmonary in sufficiency: acute respiratory failure in adult surgical patient // Critical surgical illness // Ed. J. Hardy. – Philadelphia. – 1980. – P.1-3.
23. Гриппи М.А. Патофизиология легких (пер. с англ.) 3-е изд. исп. – М.: СПб: Изд-во “БИНОМ”. – “Невский диалект”. – 2001. – 318 с.
24. Баранов В.Л., Куренкова И.Г., Казанцев В.А., Харитонов М.А. Исследование функции внешнего дыхания. – СПб.: Элби – СПб. – 2002. – 302 с.
25. Гаврисюк В.К., Ячник А.И., Солдатченко С.С. и др. Клиническая классификация дыхательных и гемодинамических нарушений при заболеваниях легких // Doctor. Журнал для практикующих врачей. - №2. – 2004. – С. 13-16.
26. Lanken P.N. Weaning from mechanical ventilation. In: Fishman A.P., ed. Update: Pulmonary Diseases and Disorders. New York: Mc. Graw-Hill, 1982: P. 366-386.
27. Diraison Y., Le Gulluche Y. Aspects physiopathologiques des traumatismes thoraciques. Détresses respiratoires de cause viscérale. In: Carli P., Gandjbakhch I., Jancovici R., Ollivier J. Eds. Plaies et traumatismes du thorax. Paris: Arnette-Blackwell;1997.P.101-109.
28. Christin F., Launoy A., Pottecher T. Évaluation de la gravité des traumatismes du thorax et critères d’admission en réanimation. In: Sfar, Ed. Médecine d’urgence. Ếdition scientifiques et médicales Elsevier SAS. – 2002. – P. 131-141.
29. Макарова Н.П.. Сидоров В.П., Симонова З.С., Кутепов С.М. Состояние функции дыхания у больных с закрытой травмой грудной клетки // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. – 1980. - №7. – С. 73-77.
30. Цыбуляк Г.Н., Бечик С.Л. Ранения и травмы груди // Хирургия. – 1997. – №3. – С. 5-10.
31. Довгий С.Ю., Картавенко В.И. Влияние тяжелой закрытой травмы груди на газообмен // Анестезиология и реаниматология. – 1990. - №5. – С. 59-62.
32. Клигуненко Е.Н., Станин Д.М., Мурызина О.Ю. Влияние кеторолака на показатели центральной гемодинамики у больных с тяжелой сочетанной торакальной травмой // Травма. – Т. 4, №2. – 2003. – С. 193-196.
33. Glinz W. Chest trauma. Diagnosis and management. – Berlin-Heidelberg-New York. – 1981. – 303 p.
34. Lenfan F. Détresse respiratoire aiguё: analgésie. In: Sfar, Ed. Médecine d’urgence. Édition scientifiques et médicales Elsevier SAS. – 2002. – P. 29-36.
35. Dahan M., Sanchez P., Bouchet L. Physiopathology of closed thoracic trauma // Rev Prat. – 1997. – V. 47. - №9. – P. 946-950.
36. Гаттерер Р, Орлянски В., Шабус Р. Интенсивная терапия при травме груди // Клінічна хірургія. – 1995. - №2. – С. 28-30.
37. Замятин П.Н., Голобородько Н.К., Бойко В.В. и соавт. Лечение синдрома острого легочного повреждения при политравме. Харьков, ООО “Торсинг”. – 2005. – 120 с.
38. Флорикян А.К., Григорян Г.О., Флорикян Р.А. Ошибки, опасности и осложнения трансторакального дренирования плевральной полости при травме // Харківська хірургічна школа. - №1 (02) – 2002.- С.63-69.
39. Cullen F., Modell J., Kirby R. Treatment of flail chest // Arch. Surg. – 1985. – V. 110. - №9. – P. 1099-1103.
40. Чухриенко Д.П., Гавриленко А.И., Чухриенко Н.Д. Шоковое легкое как осложнение закрытой травмы груди // Клиническая хирургия. – 1984. - №10. – С. 17-19.
41. Чухриенко Д.П., Чухриенко Н.Д. Ателектаз легких. Киев, “Здоровье”. – 1979. – 184 с.
42. Greene R. Lung alteration in thoracic trauma // J. Thoracic. Imag. – 1987. – Vol. 2. – P. 1-11.
43. Pepe J.A., Patkin R.T., Rews D.H., et al.Clinical predictions of the adult respiratory distress syndrome // Amer. J. Surg. – 1982. – V. 144. - №1. – P. 124-129.
44. Bernard G.R., Artigas A., Brigham K.L. et al. Report of the American-European consensus conference on ARDS: definition, mechanisms, relevant outcomes and clinical trial coordination. The Consensus Committe // Chest. – 1992. – V. 101. – P. 1077-1079.
45. Hasleton P.S., Roberts T.E. Adult respiratory distress syndrome – an update // Histopatology. – 1999. – Vol. 34. - №4. – P.285-294.
46. Russell G.B., Campbell D.B. Thoracic trauma and the adult respiratory distress syndrome // Semin. Thorac. Cardiovasc. Surg. – 1992. – Vol. 4. – P. 241-246.
47. Авдеев С.Н., Чучалин А.Г. Применение шкал оценки тяжести в интенсивной терапии и пульмонологии // Пульмонология. – 2001. – 1. – С. 77-91.
48. Кассиль В.Л., Золотокрылина Е.С. Острый респираторный дистресс-синдром в свете современных представлений // Вестник интенсивной терапии. – 2000. - №4. – С. 3-7.
49. Жестков К. Хирургическая тактика при травме органов грудной клетки // Медицинская газета. – 2002. - №51. – С . 9-11.
50. Haas N.P., Schutz M., Kaisers U. Management of thoracic trauma in multiple injures in the clinic // Kongressbd. Dtsch. Ges. Chir. Kongr. - 2001. – V. 118. – P. 421-423.
51. Vedrinne J.M., Duperret S. Prise en charge thérapeutique initiale des traumatismes thoraciques fermés et filières d'aval. In: SRLF, Ed. Actualités en réanimation et urgences. Paris: Elsevier.- 2000.- P.347-356.
52. Можаев Г.А., Заболотный В.Н., Дьяконов В.П., Малыш И.Р. Неотложная медицинская помощь пострадавшим при авариях и катастрофах. Київ, “Здоров’я”. – 1995. – 285 с.
53. Заугольников В.С., Плаксин С.А., Матвеев А.Т. и др. Обезболивание при закрытой травме груди. Неотложная хирургия, анестезиология, реаниматология. Сб. научных трудов. Пермь. – 1987. – С. 98-102.
54. Матвеев А.Т. Регионарная анальгезия после внутригрудных операций // Анестезиология и реаниматология. – 1990. - №2. – С. 71-75.
55. Ферранте Ф.М., Вейд Бонкор Т.Р. Послеоперационная боль. Руководство (пер. с англ.) М. Медицина. – 1998. – 640 с.
56. Бутров А.В., Борисов А.Ю. Современные подходы к фармакотерапии послеоперационной боли с применением синтетических опиоидов и ненаркотических анальгетиков // Русский медицинский журнал. -Т.12. - №24. – 2004. – С. 1434-1437.
57. Ricard-Hibon A., Chollet C., Marty J. Stratégie de prise en charge de la douleur dans les premières heures. In: Urgences 2000. Cours supérieurs d'urgences. Sfum et Samu de France, Eds. Paris: Arnette. - 2000.- P. 191-200.
58. Bachmann-Hennenga B. Intercostal nerve block, interpleural analgesia, thoracic epidural block or systemic opioid aplication for pain relief after thoracotomy? // Eur. J. Cardiothorac. Surg. – 1993. – V. 7. - №1. – P. 12-18.
59. Zhu L.L. Thoracic epidural pain control for chest trauma patients // Int. Surg. – 1999. – Vol. 84. - №1. – Р. 91-92.
60. Хижняк А.А., Фесенко У.А., Фесенко В.С. Епідуральна анестезія. Харків, “Основа”. – 2003. – 186 с.
61. Moon M.R., Luchette F.A., Gibson S.W., Crews J., Sudarshan G., Hurst J.M., Davis K. Jr., Johannigman J.A., Frame S.B., Fisher J.E. Prospective, randomized comparison of epidural parenteral opioid analgesia in throracic trauma // Ann Surg. – 1999. – V. 225. - №5. – P. 691-692.
62. Пащук А.Ю. Региональное обезболивание. - М.: Медицина. – 1987. - 136 с.
63. Wulf H., Jecrstrom W. Intrapleural catheter analgesia in patient with multiple rib fractures // Anest. – 1991. – Vol. 40. - №1. – Р. 19-24.
64. Murphy D.F. Intrapleural analgesia // B. J. A. – 1993. – Vol. 71. - №3. – Р. 426-434.
65. Mekhall N.A. Intrapleural analgesia: continuous regional blockade for acute pain // Pain Digest. – 1996. – Vol. 6. - №6. – Р. 364-367.
66. Трещинский А.И., Глумчер Ф.С. и др. Внутриплевральное обезболивание после торакальных операций при травме груди // Анестезиология и реаниматология. – 1992. – №2. – С. 8-10.
67. Covino B.G. Interpleural regional analgesia // Anest. Analg. – 1989. – Vol.67. – P. 427-429.
68. Спасова А.П. Интерплевральная анальгезия. Клиническая анатомия, физиология и фармакология, медицинская технология и оценка результатов. – Петрозавдск, Изд-во ПетрГУ. – 2001. – 32 с.
69. Спасова А.П. Интерплевральная анальгезия в повседневной практике Актуальные проблемы медицины критических состояний (МКС), в. 10 – Изд-во. ПетрГУ. – 2003. – С. 174-194.
70. Shanta T.R. Anatomic and histologic basis for interpleural analgesia // Pain Digest. – 1992. – Vol. 2. - №1. – Р. 3-17.
71. McKenzie A.G., Mathe S. Interpleural local analgesia: anatomical basis for mechanism action // B. J. A. – 1996. – Vol. 76. – P. 297-299.
72. Stromscag K.E. et all. Side effect and complications related to interpleural analesia: an update // Acta Anaesthesiol. Scand. – 1990. – Vol. 304. – P. 473-477.
73. Murphy D.F. Continuous intercostal nerve blocade. Anatomical study to elucidate its mode of action // B. J. A. – 1984. – Vol. 57. – P. 627-629.
74. Mowbray A. Low volume intercostal injection. A comparative study in patients and cadavers // Anest. – 1988. – Vol. 43. – P. 633-634.
75. Adnet F., Lapandry C., Lapostolle F. Thoracic trauma // Rev Prat. – 2003. – V. 53. - №9. – P. 967-974.
76. Shild H.S., Strunk H., Weber W. et al. Pulmonary contusion: CT vs plain radiograms // J. Comput Assist Tomogr. – 1989. – V. 13. – P. 417-420.
77. Kunisch-Hoppe M., Bachmann G., Hoppe M. еt al. CT quantification of pleuropulmonale lesions in severe thoracic trauma // Fortschr Röntgenstr. – 1997. – V. 167. – P. 453-457.
78. Кочергаев О.В. Распознавание повреждений легких при сочетанной травме груди // Хирургия. - 2002. - № 10. С. 18-23.
79. Murray J.F., Matthay M.A., Luce J.M., Flick M.R. En expanded definition of the adult respiratory distress syndrome // Am. Rev. Respir. Dis. – 1988. – V. 138. – P. 720-723.
80. Зайковский Ю.Я., Ивченко В.Н. Респиратоный дистресс-синдром у взрослых. . Київ, “Здоров’я”. – 1987. – 184 с.
81. Глумчер Ф.С., Вольхина И.А., Сергеенко А.В. Профилактика и лечение больных с синдромом острого повреждения легких вследствие травмы // Біль, знеболення та інтенсивна терапія. - №3. – 2001. – С. 2-8.
82. Кобеляцький Ю, Царьов О., Усенко Л. Комплексна терапія гострого легеневого ушкодження у пацієнтів з політравмою // Ліки України. - №10. – 2004. – С. 53-55.
83. Улащик В.С., Лукомский И.В. Основы общей физиотерапии. Минск. – 1997. – 256 с.
84. Ушаков А.А. Руководство по практической физиотерапии. Москва. – 1996. – 272 с.
85. Лещинский А.Ф., Улащик В.С. Комплексное использование лекарственных средств и физических лечебных факторов при различной патологии. Київ, “Здоров’я“. – 1989. – 240 с.
86. Trupka A., Nast-Kolb D., Schweiberer L. Thoracic trauma // Unfallchirurg.-1998.-V.101.-№ 4.- P. 244-258.
87. Wagner R.B., Jamieson P.M. Pulmonary contusion. Evaluation and classification by computed tomography // Surg. Clin. North. Am. – 1989. – Vol.89. – P. 31-40.
88. Nelson L.D. Ventilatory support of the trauma patient with pulmonary contusion // Resp. Care Crit. N. Am. – 1996. – Vol. 2. – P. 425-447.
89. Глумчер Ф.С. Продленная искусственная вентиляция легких при травме груди // Автореф. дис. на соиск. степени канд. мед. наук. Харьков. – 1985. – 26 с.
90. Tsuno K., Prato P., Kolobow T. et all. Acute lung injury from mechanical ventilation et moderetely high airway pressures // J. Appl. Phisiol. – 1990. – Vol.69. – P. 956-961.
91. Кичин В.В., Лихванцев В.В., Прокин Е.К. Искусственная вентиляция легких при остром респираторном дистресс-синдроме: сравнение объемной и прессциклической вентиляции // Вестник интенсивной терапии – 2000. - №4. – С. 7-11.
92. Garfield M.J., Howard-Griffin R.M. Non-invasive positive pressure ventilation for sever thoracic trauma // Br. J. Anaesth.-2000.-V.85.- №5.-P. 788-790.
93. Неверин В.К., Власенко А.В., Митрохин А.А. и др. Позиционная терапия при механической вентиляции легких с ПДКВ у больных с односторонним повреждением легких // Анестезиология и реаниматология. – 2000. - №2. – С. 50-53.
94. Глумчер Ф.С., Кучин Ю.Л. Искусственная вентиляция в положении сидя у пациентов с контузией легких // Проблеми військової охорони здоров’я. – Київ. – 2006. – С. 534-539.
95. Cattinoni L., D’Andrea L., Pelosi P., Vitale G. Regional еffects and mechanisms of positive end-expiratory pressure in early adult respiratory distress syndrome // JAMA. – 1993. – Vol.269. - №16. – P. 2122-2127.
96. Keseuoglu J., Tibboel D., Lachmann B. Advantages and rationale for pressure controlled ventilation // Yearbook of intensive care and emergency medicine. J.-L. Vicent (ed). Berlin. Heidelbery, New York Springer-Verlay. – 1994. – P. 524-533.
97. Armstrong B.W., Maclntyre N.R. Pressure controled inverse ratio ventilation that avoid gas trapping in the adult respiratory distress syndrome // Crit. Care. Med. – 1995. – Vol.23. – №2. – P. 279-285.
98. Николаенко Э.М., Беликов С.М., Волкова М.И. и соавт. Вентиляция легких, регулируемая по давлению при обратном соотношении продолжительности фаз вдоха и выдоха // Анестензиология и реаниматология. – 1996. - №1. – С. 43-47.
99. Власенко А.В., Закс И.О., Мороз В.В. Нереспираторные методы терапии синдрома острого паренхиматозного поражения легких // Вестник интенсивной терапии. – 2001. - №2. – С. 31-38.
100. Власенко А.В., Закс И.О., Мороз В.В. Нереспираторные методы терапии синдрома острого паренхиматозного поражения легких // Вестник интенсивной терапии. – 2001. - №3. – С.3-11.
101. Lu Q., Mourgeon E., Law Koune J.D. et al. Dose-preponse curves of inhaled nitric oxide with and without intravenous almitrine in nitric oxide-responding patients with acute respiratory distress syndrome // Anesthesiolog. – 1995. – V. 83. – P. 929-943.
102. Hart C.M. Nitric oxide in adult lung disease // Chest. – 1999. – Vol. 115.- №5. – Р. 1407-1417.
103. Peek G.J., Moore H.M., Moore N., Sosnowski A.W. Extracorporeal membrane oxygenation for adult respiratory failure // Chest. – 1997. – V. 112. – P. 759-764.
104. Мороз В.В., Власенко А.А., Закс И.О., Неверин В.К. Острое повреждение легких и острый респираторный дистресс-синдром // Фундаментальные проблемы реаниматологии // Труды института общей реаниматологии РАМН. – М.:НИИОР. – 2000. – Т.1. – С. 186-217.
105. Kollmorgen D.R, Murrey K.A., Sullivan J.J., Mone M.C. Predictors of mortality in pulmonary contusion // Am. J. Surg. – 1994. - Vol.168. – P.659-664.
106. Hoff S.J., Shotts S.D., Eddy V.A., Morris J.A. Outcome of isolated pulmonary contusion in blunt trauma patient // Am. Surg. – 1994. – Vol.60. – P.132-148.
107. Miller P.R., Croce M.A., Bee T.K. et al. ARDS after pulmonary contusion: accurate measurement of contusion volume identifies high-risk patients // J. Trauma. – 2001. – Vol.51. – P. 223-230.
108. Baker S.P., O’Neill B. The injury severity score. A method of describing patients with multiple injuries and evaluating emergency care // J. Trauma. - 1975. - №3. – P. 187-196.
109. Корячкин В.А., Страшнов В.И., Чуфаров В.Н. Клинические функциональные и лабораторные тесты в анестезиологии и интенсивной терапии.- Санкт-Петербургское медицинское издательство.- СПб., 2001.-144 с.
110. Замятин П.Н., Голобородько Н.К., Бойко В.В., Шулика В.И. Артериальная гипоксемия при политравме / Под ред. Зайцева В.Т. - Харьков, “Консум”. – 2004. – 124 с.
111. Василенко Н.И. Некоторые причины развития артериальной гипоксемии в постреанимационном периоде у больных с массивной кровопотерей и травмой // Патол. физиол. и экспер. терапия.-1981.- №4.- С. 41-45.
112. Шурыгин И.А. Мониторинг дыхания: пульсоксиметрия, капнография, оксиметрия. – СПб.: “Невский Диалект”; М.: “Изд-во БИНОМ”, - 2000. – 301 с.
113. Самосюк И.З., Чухраев Н.В., Самосюк Н.И., Чухраева Е.Н. Электротерапия и электропунктура в медицинской реабилитации, физиотерапии и курортологи.-К.: НИИ “Мединтех”, - 2005. – 292 с.
114. Соколов С.Б., Перцовский А.И., Жучков А.Г., Иванов И.К. Лечение абсцессов и абсцедирующих пневмоний с использованием внутритканевого электрофореза // Грудная хирургия.- 1981.- №4.- С. 61-65.
115. Никитин А.В., Омелюсик В.В., Щербакова Т.В., Гончаров Ю.Н. Клиническая эффективность лечения больных инфекционно-воспалительными заболеваниями легких с применением внутрилегочных введений лекарственных препаратов игольно-струйным инъектором // Проблемы туберкулеза.- 1988.- №8.- С. 63-66.
116. Никитин А.В., Омелюсик В.В. Лечение больных кортикозависимой бронхиальной астмой поэтапным внутрилегочным введением глюкокортикостероидов // Проблемы туберкулеза.- 1990.- №10.- С. 35-38.
117. Гиріна О., Мурза В., Ляпко М. та ін. Вплив мікроелектрофорезу на імунний і цитокіновий статус хворих на бронхіальну астму // Ліки України. – 2004.- №7-8.- С. 54-57.
118. Паневская Г.Н., Ярош А.М., Нестеров Е.Н. и др. Влияние гальванического тока на состояние сурфактанта легких и состав липидов крови при воспалении в эксперименте // Вопросы курортологии.- 1986.-№3.- С. 4-5.
119. Котлович Г.К. К проблеме оптимизации в использовании различных видов токов для лекарственного электрофореза // Вопросы курортологии.- 1982.-№6.- С. 54-56.
120. Л.П. Коробчевская, М.Н. Мордвинцева, А.В. Лозинский, В.В. Булынин. Применение лекарственного электрофореза на ранних этапах лечения закрытых травм грудной клетки // Научно-медицинский вестник Центрального Черноземья.- Воронеж: ВГМА им. Н.Н. Бурденко.- 2006.– № 24.– С. 14-18.
121. Павленко А.Ю., Никонов В.В., Феськов А.Э. Продленная потенцированная субплевральная блокада в терапии респираторных нарушений, обусловленных торакальной травмой // Травма. – 2003. – Том 4. - №5. - С. 565-568.
122. А.Ю. Павленко, В.В. Никонов, А.Э. Феськов, Ю.В. Волкова. Оптимизация респираторных функцій к пострадавших с закрытой травмой груди методом потенцированной субплевральной блокады // Неотложная медицинская помощь. Сборник статей ХГКБСНП / Под ред. А.Е. Зайцева, В.В. Никонова – Х.: Основа. - 2004. – Вып.7. – С.149-150.
123. А.Ю. Павленко, А.А. Хижняк. Болевой синдром: патофизиологические механизмы развития и методы воздействия на етапах оказания медицинской помощи // Медицина неотложных состояний. – 2006. - №1(2) – С.29-39.
124. Levine C.B. Long-term interpleural analgesia using a subcutaneous implantable infusion system // Can. J. Anaesth.- 1992.- Vol.39.- №4.- Р. 408.
125. Павленко А.Ю. Клінічна ефективність подовженої потенційованої субплевральної блокади в порівнянні з іншими методами регіонального знеболення у постраждалих з поєднаною торакальною травмою // Харківська хірургічна школа. – 2004. - №6.- С. 57-60.
126. А.А. Хижняк, В.В. Никонов, О.В. Кудинова, В.И. Иевлева, А.Ю. Павленко, А.В. Белецкий, А.В. Авдеев, Ю.В. Волкова. Опыт применения региональной блокады у больных с торакальной травмой // Неотложная медицинская помощь. Сборник статей ХГКБСНП / Под ред. А.Е. Зайцева, В.В. Никонова – Х.: Основа. - 2003. – Вып.6. – С.306-308.
127. Хижняк А.А., Никонов В.В., Павленко А.Ю., Волкова Ю.В. Оптимизация респираторных функций методом продленной потенцированной субплевральной блокады у пострадавших с контузией легких // Біль, знеболювання, інтенсивна терапія. – 2004. - №2-Д – С. 383-38.