СТАН РЕГУЛЯТОРНИХ СУБСТАНЦІЙ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ В ПОЄДНАННІ З РЕВМАТИЧНИМИ ТА ПРИРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
ОСВІТИ ім. П.Л.ШУПИКА
На правах рукопису
БОРТНЯК НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА
УДК: 616.12-008.331.1-06 + 616.126-007-06

СТАН РЕГУЛЯТОРНИХ СУБСТАНЦІЙ У ХВОРИХ НА АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ В ПОЄДНАННІ З РЕВМАТИЧНИМИ ТА ПРИРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ СЕРЦЯ
14.01.12 ревматологія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Науковий керівник:
Заслужений діяч науки
та техніки України,
член-кор. НАН і АМН України,
доктор медичних наук, професор
Бобров Володимир Олексійович

Киів - 2009

ЗМІСТ

стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ...................................................

4

ВСТУП......................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ АРТЕРІАЛЬНОЇ ГІПЕРТЕНЗІЇ ПРИ ВАДАХ СЕРЦЯ......................................................................................................

12

1.1. Фізіологічні механізми регуляції артеріального тиску
при есенціальній гіпертензії..........

13

1.2. Основні гіпотези патогенезу різноманітних форм
артеріальної гіпертензії..........................

24

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ....................

46

2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих ...............

46

2.2. Методи дослідження ...........................................

52

РОЗДІЛ 3. СТАН ПРЕСОРНИХ ГУМОРАЛЬНИХ СУБСТАНЦІЙ

55

3.1. Стан пресорних гуморальних субстанцій у хворих з ревматичними та природженими вадами серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією за даними вивчення реніну

55

3.2. Стан пресорних гуморальних субстанцій у хворих з ревматичними та природженими вадами серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією за даними вивчення ангіотензину

71

3.3. Стан пресорних гуморальних субстанцій у хворих з ревматичними та природженими вадам серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією за даними вивчення альдостерону

81

3.4. Корелятивні зв’язки ренін-ангіотензин-альдостеронової системи

95

РОЗДІЛ 4. СТАН КАЛІКРЕЇН-КІНІНОВОЇ СИСТЕМИ ТА АКТИВНОСТІ МОНОАМІНОКСИДАЗИ

109

4.1. Стан депресорних гуморальних субстанцій у хворих з ревматичними та природженими вадам серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією за даними вивчення калікреїн-кінінової системи

109

4.2. Стан депресорних гуморальних субстанцій у хворих з ревматичними та природженими вадами серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією за даними вивчення активності моноаміносидази

118

4.3. Корелятивні зв’язки стану депресорних гуморальних субстанцій

123

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

125

ВИСНОВКИ

139

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

142

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

143

ВСТУП

Актуальність теми. Найбільш частими вадами серця (ВС) вважають ревматичні та природжені вади серця. Вважається, що більшість з вад серця представлена ревматичними вадами, які на сучасному етапі становлять основну причину летальних випадків від серцево-судинних захворювань у вікових групах до 35 років у більшості країн світу та перевищують показники смертності таких „хвороб тисячоліття”, як ішемічна хвороба серця та артеріальні гіпертензії (В.О. Насонова, 1997). Артеріальні гіпертензії (АГ) в свою чергу є частим клінічним раритетом вад серця.
Ось чому в літературі зустрічаються дані про наявність підвищення артеріального тиску при різних вадах серця. Підвищення артеріального тиску може бути наслідком як есенціальної артеріальної гіпертензії, що простежується в основній популяційній групі, так і обумовлюватись розвитко симптоматичних артеріальних гіпертензій (Бобров В.О., 2007).
Артеріальні гіпертензії (АГ) відносяться в сучасних розвинених країнах до числа найбільш поширених синдромів при серцево-судинних і деяких інших захворюваннях. В Україні поширеність АГ за даними 2007 року становила 32391,6 на 100 тис. населення [52].
З кожним роком зростає кількість медикаментів, які можуть впливати на тонус судин. Практичним лікарям важко співвідносити механізм дії рекомендованих антигіпертензивних засобів з особливостями протікання хвороби, з патогенетичними змінами, які лежать в основі формування клінічних симптомокомплексів, з реальними можливостями усунення скарг пацієнтів та покращенням прогнозу їх життя. Лікування часто призначається без чіткої уяви про процеси, які ініціюють або пригнічують призначені препарати.
Підвищення артеріального тиску (АТ) в системі великого кола кровообігу спостерігається за даними різних авторів від 2% до 52% хворих з вадами серця [6, 11, 17, 19, 31, 120, 186, 211]. Приєднання артеріальної гіпертензії сприяє розвитку гіпертрофії лівого шлуночка серця, що посилює зміни при вадах серця. Питання про наявність різних форм гіпертензій при вадах серця за даними вітчизняної та закордонної літератури вивчено недостатньо [17, 115, 126, 147].
Однією з основних систем, відповідальних за підвищення АТ вважається ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС), особливою речовиною якої є ренін, що у крові стимулює виділення потужного судинозвужуючого та підвищуючого АТ фактора ангіотензину ІІ. Біологічно активна речовина альдостерон також відіграє велику роль у розвитку артеріальної гіпертензії. До однієї з найпотужніших депресорних систем відносять калікреїн-кінінову систему (ККС) та активність моноаміноксидази (МАО).
Для підтримки гемодинамічного гомеостазу в організмі людини необхідна присутність численних механізмів, які включають пресорні та депресорні системи [83, 239]. В фізіологічних умовах вони добре збалансовані. Під впливом тривалої і систематичної дії багатьох ендогенних та екзогенних чинників ця гемодинамічна рівновага починає зрушуватись у бік превалювання пресорних механізмів, що обумовлює становлення та розвиток АГ.
Роль пресорних та депресорних систем в патогенезі артеріальної гіпертензії в теперішній час відома [83, 86, 176, 212, 239]. Поряд з тим питання про зміни та взаємодію цих систем при вадах серця в поєднанні з АГ вивчені недостатньо [19, 31, 98, 186, 211]. Ось чому важливим залишається дослідження випадків поєднання ВС з різними формами гіпертензії (есенціальної та симптоматичної) в залежності від стану пресорних гуморальних субстанцій (ренін-ангіотензин-альдостеронової системи) та депресорних гуморальних субстанцій (каллікреін-кінінової системи та активності моноаміноксидази) для розуміння та обґрунтування вибору диференційованої терапії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась в межах наукової роботи кафедри кардіології та функціональної діагностики НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України: Стес-індукована ішемія при констеляції ІХС, есенціальної гіпертензії, цукрового діабету: механізми, критерії діагностики, стратифікація ризику, обґрунтування терапії”. Державний реєстраційний номер 0105U006753 (2003-2006 рр.). Автор є співвиконавцем зазначеної теми, виконував її фрагмент.
Мета дослідження на підставі вивчення ролі пресорних та депресорних гуморальних субстанцій в механізмах формування та розвитку різних форм артеріальної гіпертензії у хворих з вадами серця оптимізувати діагностику та лікування різних форм артеріальних гіпертензій.
Завдання дослідження:
1. Дослідити стан пресорних гуморальних субстанцій у хворих на вади серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією.
2. Визначити стан депресорних гуморальних субстанцій у хворих на вади серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією.
3. Вивчити стан активності МАО у хворих на вади серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією.
4. З'ясувати наявність кореляційних зв'язків між компонентами ренін-ангіотензин-альдостеронової системи та каллікреїн-кінінової системи, активністю МАО у хворих на вади серця в поєднанні з артеріальною гіпертензією.
Об'єкт дослідження: вади серця у поєднанні з різними формами артеріальної гіпертензії.
Предмет дослідження: стан пресорних (активність ренін-ангіотензин-альдостеронової системи) та депресорних (активність калікреїн-кінінової системи та моноаміноксидази) регуляторних субстанцій при вадах серця в поєднанні з різними формами артеріальної гіпертензії.
Методи дослідження: загально-клінічні, клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження, визначення глюкози крові, тесту на толерантність до глюкози, рівня сечової кислоти, ліпідного спектру, електролітів, креатиніну крові, дослідження сечового осадку та функціональних ниркових тестів. Визначення активності реніну, ангіотензину ІІ та концентрації альдостерону проводили радіоімунологічними методами, активність калікреїну та калікреїногену спектрофотометричним методом Т.С. Пасхіної та А.В. Кримської (1974), вміст МАО визначали за методом Mc. Eiven в модифікації Д.М. Аронова та З.М. Кисельової (1971). Проводилась 12-канальна електрокардіографія, комплексне ехокардіографічне обстеження з визначенням лінійних, об'ємних показників та локальної скорочуваності лівого шлуночка, систолічної та діастолічної функції, рентгенографія органів грудної клітки, за показанням екскреторна урографія, радіонуклєїдні методи дослідження.
Наукова новизна результатів. Встановлено, що артеріальна гіпертензія при вадах серця є неоднорідною з точки зору нейро-гуморальних механізмів розвитку. Виявлені частота, поширеність та структура різних форм АГ при ревматичних та природжених вадах серця. Показано, що дозоване фізичне навантаження є найбільшим демонстративним тестом, при якому найбільшою мірою проявилась еволюція компенсаторних нейрогуморальних механізмів по мірі стабілізації артеріальної гіпертензії. На підставі комплексного клініко-інструментального дослідження встановлено взаємозв’язок між станом пресорних та депресорних гуморальних субстанцій при вадах серця в поєднанні з АГ.
Максимальна активність пресорних вазоактивних субстанцій проявлялась при вадах серця в поєднанні з симптоматичними АГ, на початку розвитку АГ. Зниження ступеня відповіді спостерігалось при ЕГ ІІ ступеня. Наявність супутніх проявів серцевої недостатності було додатковим незалежним фактором збільшення рівня пресорних гуморальних субстанцій. При активному ревматичному процесі в порівнянні з неактивним на фоні хронічної ревматичної хвороби серця в поєднанні з АГ виявлене збільшення активності РААС.
Для депресорних систем характерно було пригнічення відповіді на дозоване фізичне навантаження, що вказувало на раннє виснаження цих систем при становленні та розвитку АГ. Були виявлені кореляційні зв’язки між компонентами пресорної гуморальної системи (реніном, ангіотензином, альдостероном) та депресорної системи (калікреїн, калікреіноген, БАЕЕ-естеразна активність, активність МАО). Взаємодія пресорних та депресорних гуморальних чинників і взаємозв’язок з різними формами АГ зміщувались у бік активізації на користь пресорного контура та пригнічення депресорної системи.
Практичне значення отриманих результатів. За результатами дослідження артеріальна гіпертензія при вадах серця зустрічалась в 58,4%. При ревматичних вадах серця в 69,1% випадків виявлений підвищений АТ, при природжених вадах серця в 25,8%. З'ясовано нейро-гуморальні характеристики різних форм та ступеню гіпертензії в залежності від наявності гемодинамічних порушень (зниження скоротливості міокарда, збільшення розмірів лівого передсердя, наявності фібриляції передсердь), виду вади серця, активності ревматичного процесу. Продемонстровано, що у хворих з вадами серця в поєднанні з АГ відбуваються зміни у стані пресорних та депресорних гуморальних субстанцій на перевагу перших. Обґрунтовано необхідність дослідження стану пресорних та депресорних нейро-гуморальних субстанцій у хворих з ВС, що страждають на різні форми гіпертензії для призначення та контролю терапії.
Практична цінність роботи полягає у створені алгоритму діагностики та покращені диференційного підходу до терапії підвищення артеріального тиску при ревматичних та природжених вадах серця.
Результати роботи можуть бути використані для оптимізації лікування хворих з ВС в поєднанні з АГ.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є особистою працею здобувача. Дисертантом самостійно проведено: патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з обраної теми, визначення завдання, підбір та клінічне обстеження хворих із використанням загально клінічних та інструментальних методів дослідження, здійснена статистична обробка та аналіз отриманих даних, оформлена дисертаційна робота, сформульовані висновки та практичні рекомендації. Автором самостійно підготовлені наукові дані до публікації, написані й остаточно оформлені всі розділи дисертаційної роботи.
Апробація результатів дисертації. Матеріали роботи були представлені та опубліковані на Українській науково-практичній конференції „Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні” (м. Київ, 2004), пленумі правління асоціації кардіологів України „Порушення ритму серця: сучасні підходи до лікування” (м. Киів, 2005), VІІ Міжнародному слав'янському конгресі по електростимуляції та клінічній електрофізіології серця „Кардіостим” (м. Санкт-Петербург, 2006), на Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології та ревматології” (м. Вінниця, 2007). Основні результати та висновки дисертаційної роботи були заслухані та обговорені на міжкафедральному засіданні кафедр кардіології і функціональної діагностики та сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім.П.Л.Шупика (протокол № 6 від 12.05.2008) та на засіданні Апробаційної Вченої Ради (протокол № 110 від 27.05.2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, з них 4 статті у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 1 - у збірці наукових праць, 5 - у тезах наукових конференцій та пленумів. За матеріалами дисертації вийшла монографія В.О.Боброва "Артериальная гипертензия при клапанной болезни сердца", куди увійшла одна глава без співавторства по темі наукової роботи та 5 глав у співавторстві.

Список литературы

ВИСНОВКИ:

У дисертаційній роботі представлено узагальнення та практичне вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні взаємозв’язків між станом пресорних та депресорних гуморальних субстанцій з метою оптимізації діагностики і лікування шляхом усунення найбільш вагомих патогенетичних чинників.
1. Артеріальна гіпертензія при ВС є неоднорідною з точки зору нейро-гуморальних механізмів розвитку. Встановлено, що частота та поширеність АГ у хворих з ВС знаходиться в межах 58,4%. Структуру різних патогенетичних форм підвищення АТ представляють набута ЕГ (41,1 % від всіх хворих АГ) та симптоматичні АГ (58,9 % від всіх випадків АГ). Серед симптоматичних форм АГ частіше за все спостерігались ниркова (19,4%), центрогенно-нервова (15,2%) і „застійна” (12,5%) АГ. Рідше зустрічались ендокринна (6,9%) та бронхогенна (6,9,5%) АГ у співставленні із всією кількістю АГ.
2. При ВС в поєднанні з АГ виявлене підвищення відповіді з боку пресорних агентів після дозованого фізичного навантаження супроводжувалось зростанням рівня реніну та ангіотензиную Так, при симптоматичній центрогенно-нервовій АГ рівень реніну зростав в 4 рази, натомість при нирковій АГ він збільшувався вдвічі. Ангіотензин в більшій ступені (в 2 рази) зростав при симптоматичних АГ, в той час, як при збільшеному ЛП в 4 рази. Найбільш істотними ці зміни були при гемодинамічних порушеннях і при зниженій ФВ ЛШ, де рівень реніну зростав в 1,8 рази, при збільшенні ЛП в 1,5 рази.
3. Після дозованого фізичного навантаження у хворих з ВС виявлене виснаження ККС в період розвитку та становлення АГ свідчить про дисбаланс у взаємозв’язках між пресорними та депресорними гуморальними системами, шо, вірогідно, утримує підвищеними показники АТ при ВС.
4. При вадах серця в поєднанні з АГ відмічалась достовірна активація РААС в умовах спокою та після дозованого фізичного навантаження. Виявлене підвищення рівня реніну у разі приєднання АГ у хворих з ВС особливо стосувалось хворих із симптоматичною „застійною” АГ. При симптоматичній нирковій АГ в стані спокою більших змін зазнавав рівень ангіотензиногену, збільшуючись у 2,3 рази. У хворих з ВС при наявності ЕГ ІІ ступеня рівень альдостерону зростав у 1,4 рази.
5. Приєднанні АГ при ВС погіршує перебіг захворювання. Так, при порівнянні значень реніну на фоні АГ та при нормальному АТ виявлено його збільшення при мітральних вадах серця та при мітрально-аортальних ВС в сані спокою і після навантаження. Подібно цьому підвищувався рівень альдостерону. Так, при мітральних та комбінованих мітрально-аортальних ВС на фоні хронічної ревматичної хвороби серця його рівень зростав майже в 2 рази.
6. На фоні хронічної ревматичної хвороби серця в поєднанні з АГ за наявністю активного ревматичного процесу відмічалась більша активність РААС. Так, зростання рівня реніну до та після навантаження при всіх формах АГ відбувалось поряд із підвищенням рівня альдостерону. Вдвічі зростала активністьРААС, особливо при симптоматичній центрогенно-нервовій АГ, щодо неактивного ревматичного процесу.
7. Виявлені тісні кореляційні зв’язки між компонентами пресорної гуморальної системи (реніном, ангіотензином, альдостероном), компонентами депресорної системи (калікреїном, калікреіногеном, БАЕЕ-естеразною активністю, активністю МАО). Взаємодія пресорних і депресорних гуморальних систем при ВС у взаємозв’язку з різними формами АГ зміщується у бік активації на користь пресорного контура та пригнічення депресорної системи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Походження системної АГ при ВС може мати різний генез. У частині випадків причиною підвищення АТ при ВС є приєднання ЕГ, яка етіологічно пов'язана з дією звичайних для неї нейрогенних факторів. Серед причин появи симптоматичної АГ при ВС в першу чергу можна вважати активний ревматичний процес, ураження нирок, центральної нервової системи, гемодинамічні порушення.
1. Визначення рівня пресорних та депресорних агентів у хворих з ВС дозволяє визначити етіологію АГ в кожному конкретному випадку. Моніторинг рівня пресорних гормонів при дозованому фізичному навантаженні збільшує діагностичні можливості методу.
2. У хворих з ВС в поєднанні з АГ, крім терапії ангіогіпертензивними препаратами І ряду слід в деяких випадках за наявностя веріфікованого підвищення рівня альдостерону призначати антагоністи альдостерону з метою запобігання затримки натрію, втрати калію та магнію, підвищення симпатичної активності, стимуляції розвитку міакардіального фіброзу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амосова Е.Н. Патогенетические подходы к лечению сердечной кахексии / Е.Н. Амосова, Л.Ю. Маркулан // Серце і судини. 2004. - № 3.- С. 101-107.
2. Андропова О.В. Прогнозирование течения дегенеративного аортального стеноза / О.В. Андропова, В.Н. Анохин // Вестник Российского государственного медицинского университета. - 2005. - № 8 (47). - С. 17 -20.
3. Аронов Д.М. Активность моноаминоксидазы крови и экскреция катехоламинов при коронарной недостаточности у лиц молодого возраста / Д.М.Аронов, З.М.Киселева // Кардіологія. - 1971. - № 8. С. 3.
4. Артериальная гипертензия: современная классификация и тактика ведения больных. (Рекомендации Европейского общества артериальной гипертензии, Европейского общества кардиологов, Украинской ассоциации кардиологов). // Doctor. - 2005. - № 2 (28). - С. 8 - 10.
5. Бабаджан В.Д. Современные представления о ренин-альдостероновой системе и возможности медикаментозной коррекции ее активності / В.Д. Бабаджан, В.И. Летик, В.Д. Немцова и др. // Врачебная практика. - 2000. - № 5. - С. 79 - 83.
6. Багирова Г.Г. Лечение хронической сердечной недостаточности у больных митральными и аортальними пороками сердца ревматической этиологии / Г.Г. Багирова, М.В. Баталина // Терапевт. арх. 2000. - № 9. С. 63 66.
7. Базанова О.М. Концентрация альдостерона в плазме крови и сосудистая реактивность при гипертонической болезни /О.М. Базанова, И.Ш. Штеренталь и др. // Кард. - 1977. - № 10.- С. 31 - 35.
8. Барсуков А.В. Состояние системы ренин-ангиотензин-альдостерон у больных мягкой артериальной гипертензией в процессе дозированной физической нагрузки / А.В. Барсуков, А.В. Конев, М.Ю. Измайлов, Д.В. Гаврюченков // Рос. кард. ж. - 1999. - № 4.- С. 11.
9. Башрова Г.Г. Лечение хронической сердечной недостаточности у больных с митральными и аортальными пороками сердца ревматической этиологии / Г.Г. Башрова, М.В. Баталина // Тер. архив.- 2000. - № 9. - С. 63 - 66.
10.Белов Б.С. Острая ревматическая лихорадка / Б.С. Белов // Рус. мед. журн. 1998. 3 18. с. 1199 - 1204.
11.Бендерская С.М. Поражение почек при певматизме у детей: автореф. дис. на соискание степени д-ра мед. наук: спец. 14.01.11 кардиология /С.М. Бендерская Харьков, 1952. 23 с.
12.Бенца Т. Острая ревматическая лихорадка и ревматическая болезнь сердца / Т. Бенца // Ліки України. - 2004. - № 7 - 8. - С. 17 - 21; № 9. - С. 17 - 21; № 10. - С. 14 - 18.
13.Берлянд А.С. О гипоксии при расстройствах кровообращения / А.С. Берлянд // Тр. Конф. по проблеме кислородной недостаточности организма. Киев, 1949. С. 184.
14.Биверс Г. Артериальная гипертония / Г. Биверс, Г. Лип, Э. О´Брайен // М., "Бином" - 2005. - С. 38 - 46.
15.Бобров В.А. Системная артериальная гипертензия при хронических обструктивных заболеваниях легких / В.А Бобров // К. "Здоров´я". - 1994. С. 3 - 33.
16.Бобров В.А. Состояние прессорных гуморальних субстанций при констелляции ревматических пороков сердца с систолической артериальной гипетензией / B.A. Бобров, Л.И. Витохина // Врачебное дело. - 1991. - № 5.- С. 40 - 43.
17.Бобров В.А. Артериальная гипертензия при клапанной болезни сердца / Владимир Алексеевич Бобров. - Киев, 2007. - 183 с.
18.Бобров В.А. Трансторакальная эхокардиография: методика исследования и клиническая интерпретация / В.А. Бобров, В.Н. Чубучный, Ю.А. Иванив, В.И. Павлюк // К., 1998. 80 с.
19.Бургсдорф М.Ф. О состоянии артериального давления при митральном стенозе / М.Ф. Бургсдорф, Т.А. Никифорова // Клин. мед. 1957. - №1. С. 10.
20.Буторов И.В. Блокаторы ангиотензиновых рецепторов: новый поход к лечению вторичной легочной гипертензии / И.В. Буторов, О.Н. Вербицкий, С.И. Буторов // Тер. архив. - 2004. - № 6. - С. 84 - 87.
21.Василенко Е.П. Оценка активности кининовой, симпатико-адреналовой систем и простогландинов при ревматизме с нарушением ритма / Е.П. Василенко, Т.З. Кудинцева, В.А. Визир// Врачебное дело. 1991. - № 9. С. 41 43.
22.Визир В.А. Нейрогуморальная активация как важнейшая детерминанта прогрессирования сердечной недостаточности / В.А. Визир, А.Е. Березин // Український мед. часопис. - 2002. - № 1.- С. 109 120.
23.Власенко О.И. Состояние ренин-альдостероновой системы при острой и хронической недостаточности кровообращения / О.И. Власенко, О.И. Шушляпин, П.Г. Кравчун и др. // Врачебное дело. - 1975. - № 7.- С. 14 - 17.
24.Воробьева А.И. Роль серотонина в патологии сердечно-сосудистой системы / А.И. Воробьева // Матер. I научн. конф. кафедр внутрен. болезней и госпитапьной терапии.- М.- 1966.- С.ЗЗ.
25.Воронков Л.Г. Патогенез и клиническая диагностика хронической сердечной недостаточности / Л.Г. Воронков // Doctor. - 2001.- № 4 (18). - С. 12 - 17.
26.Воронков Л.Г. Современные рекомендации по лечению хронической сердечной недостаточности: комментарии в свете доказательной медицины / Л.Г. Воронков // Пособие для врачей. К.: Четверта хвиля, 2003. - 68 с.
27.Ганджа Г.И. Система ренин-ангиотензин-альдостерон и простагландины плазы крови при лечении больных гипертонической болезнью обзиданом / Г.И. Ганджа, Н.С. Заноздра, А.А. Яковлев, Е.П. Свищенко, Л.Н. Малышко // Тез. докладов научн. сессии. Тбилиси. 1985. С. 103 106.
28.Глебова Л.П. Иммунологические показатели при ревматических и неревматических кардитах / Л.П. Глебова, Г.Б. Аронина, В.П. Бурлай // Врачебное дело. 1991. - №4. - С. 74 - 76.
29.Гогин Е.Е. Гипертоническая болезнь. / Е.Е. Гогин Москва, 1997 - С. 195 - 200.
30.Григорьева И.А. Церебральные осложнения при артериальной гипертензии / И.А. Григорьева // Doctor. - 2005. - № 4 (28). - С. 19 - 21.
31.Грохотова С.Г. Гипертония при пороках сердца / С.Г. Грохотова // Сборн. научн. трудов Красноярского мед. ин-та.- 1951.- N 2. - С. 88.
32.Де Ліюв П.В. (P.W. De Leeuw) Ренин-ангиотензиновая система / П.В. Де Ліюв (P.W. De Leeuw) // Тер. архив. - 1997. - № 8. - С. 69 72.
33.Дзяк Г.В. Активность ренин-ангиотензин-альдостероновой системы у больных с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью под влиянием различных схем лечения / Г.В. Дзяк, Л.И. Васильева, А.А. Ханюков // Укр. кард. ж-л. - 2002.- № 1 (додаток). - С. 58 - 60.
34.Дзяк Г.В. Блокаторы рецепторов ангиотензина ІІ в лечении больных с артериальной гипертензией / Г.В. Дзяк, A.A. Ханюков // Украинский терапевтический журнал. - 2004. - № 1.- С. 22 - 27.
35.Дзяк Г.В. Стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у хворих на артеріальну гіпертензію та хронічну серцеву недостатність / Г.В. Дзяк, A.A. Ханюков // Медичні перспективи. - 2003. - № 1. - С. 5 - 7.
36.Дядык А.И. Современные представления о патофизиологии сердечной недостаточности Часть 1. Интракардиальные нарушения. / А.И. Дядык, А.Е. Багрий // Укр. терапевтичний. журнал.- 2001.- № 1.- С. 69 - 74.
37.Дядык А.И., Багрий А.Э. Артериальные гипертензии в современной клинической практике / А.И. Дядык, А.Э. Багрий - Донецк, 2006. - С. 8 -40.
38.Жарінов О.Й. Нейрогуморальні „мішені” для лікування хронічної серцевої недостатності / О.Й. Жарінов // Мистецтво лікування. - 2004. - № 5.- С. 57 - 63.
39.Закиров Г.З. Инфаркты почек у больных сердечной недостаточностью /Закиров Г.З. и др. // Недостаточность сердца и патология миокарда. - Оренбург, 1968. - С. 48.
40.Ильяш М. Ревматизм: активные вопросы диагностики и лечения / М. Ильяш, Е. Сергиенко // Доктор. - 2002. - № 1. - С. 19 - 21.
41.Ильяш М.Г. Применение ингибиторов ангиотензинового фермента у больных ревматизмом при недостаточности митрального клапана / М.Г. Ильяш, Я.М. Бризицкая, И.П. Ткаченко // Укр. ревм. журнал. - 1998. - № 4. - С. 28 - 28.
42.Кабалава Ж.Д. Комбинированная терапия артериальной гипертонии / Ж.Д. Кабалава, Ю.В. Котовська, Ю.Н. Замотаєва - Качество жизни. Медицина, 2005. - С. 56 - 60.
43.Карпов Ю.А. Ренин-альдостероновая система сосудистой стенки как мишень для терапевтических воздействий / Ю.А. Карпов // Кардиология. - 2003. - № 5. - С. 82 - 86.
44. Карпов Ю.А. Роль нейрогуморальных систем в развитии и прогрессировании хронической сердечной недостаточности: эндотелиальные факторы / Ю.А. Карпов // Сердечная недостаточность. - 2002. - Т.3., № 1 (11). - С. 22 - 24.
45. Кикнадзе М.П. Прогностическое значение активности ренина и концентрации альдостерона в плазме крови у больных с хронической сердечной недостаточностью / М.П. Кикнадзе // Кардиология. -1991. - Т. 31., № 9. - С. 71 - 72.
46. Кикнадзе М.П. Ренин-альдостероновая система сердца / М.П. Кикнадзе // Кардиология. - 1995. - № 3. - С. 56 - 58.
47.Клубова А.Ф. Активність деяких гуморальних систем при серцевій недостатності у хворих на зворотній ревмокардит / А.Ф. Клубова // ХХІІ з'їзд терапевтів України: тез доп. Тернопіль. -1992.- Ч 1. - С. 110 - 111.
48.Коваленко В.М. Ревматизм / В.М. Коваленко, А.П. Дорогой, О.П. Борткевич // Укр. мед. газета. - 2006. - № 7 - 8. - С. 8 - 9.
49.Коваленко В.М., Сіренко Ю.М. Реалізація національної програми профілактики та лікування артеріальної гіпертензії на Україні / В.М. Коваленко, Ю.М. Сіренко // Укр. мед. часопис. - 2003. - №1. С. 9 - 15; № 5 (37). - С. 97 - 101.
50.Коваленко В.Н. Приобретенные пороки сердца: механизмы развития и принципы лечения сердечной недочтаточности / В.Н. Коваленко, Е.Г. Несукай // Укр. кард. журнал. - 2001. - № 6. - С. 84 - 89.
51.Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Различия механизмов формирования сердечной недостаточности у мужчин и женщин с недостаточностью митрального клапана /В.Н. Коваленко, Е.Г. Несукай //Укр. кард.журнал. - 2005. - № 4.- С. 60 - 63.
52.Коваленко В.Н. Руководство по кардиологии / Коваленко В.Н. // - К.: Морион, 2008. С. 444 - 459, 461 - 480, 481 - 520, 941 - 962.
53. Когут М.Д. Функциональное состояние почек у больных с декомпенсированными пороками сердца / М.Д. Когут // Актуальные проблемы кардиологии. - К., 1965. - C. 92.
54.Козлов Г.С. Гипертония у больных ревматизмом / Г.С. Козлов и др. // Вопросы морфологии и патологии сердечно-сосудистой системы.- Ярославль, 1965. - С.94.
55.Космачева Е.Д. Нарушения ритма сердца у больных артериальной гипертензией с первичным альдостеронизмом / Е.Д. Космачева, Н.М. Чихладзе, Д.М. Атауллаханова и др. // Кардиология. - 1990.- № 3.- С. 97-98.
56.Корчинская О.И. Состояние системы ренин-ангиотензин-альдостерон у лиц с пограничной артериальной гипертензией / О.И. Корчинская, Г.Ф. Примак // Второй съезд кардиологов Армении. Ереван. - 1986. - С. 565 - 566.
57.Кравчун П.Г. Особенности клинического применения АТ1-блокаторов при заболеваниях сердечно-сосудистой системы / П.Г. Кравчун, В.Д. Бабаджан // Doctor. - 2005. - № 2(28). - С. 26-29.
58.Кривченя Д.Ю. Транзиторная гипертония у больных с приобретенными пороками сердца и ее изменение в процессе хирургического лечения /Д.Ю. Кривченя, О.П. Менцер // Кардиология. - 1972. - № 6. - С. 96 - 99.
59.Крижанівський В.О. Природжені вади серця / В.О. Крижанівський - К.: Такі справи, 2005. C. 79.
60.Крыжановская И.И. Диагностическая и прогностическая и ценность некоторых показателей обмена ферментов, биогенных аминов и гормонов при ревматизме / И.И. Крыжановская и др. // Матер. I Всесоюзн. съезда ревматологов. - 1971. - С. 109.
61.Крылов А.А. К вопросу об артериальной гипертонии при стенозе устья аорты / А.А. Крылов // Кардиология. - 1968. - N 3. - С. 133.
62.Кушаковский М.С. Эссенциальная гипертензия (гипертоническая болезнь). Причины, механизмы, клиника, лечение /М.С. Кушаковский. - СП. б., 2002. - 311 с.
63.Кушнир Ф.И. Гипертонический синдром при ревматизме / Ф.И. Кушнир - Запорожье: Вопросы ревматизма, 1962. - С. 51.
64.Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В Чубенко, П.Н. Бабич К.: МОРИОН, 2000. - 320 с.
65.Лапшина Л.А. Мозговой натрийуретический пептид как маркер поражения левого желудочка сердца / Л.А. Лапшина, Салих Саид Нажар, Ю.Н. Шапошникова // Врачебная практика. - 2004. - № 2. - С. 85 - 90.
66.Левина Ц.А. О сочетании ревматизма и гипертонической болезни / Ц.А. Левина, А.И. Романовская Одесса: Ревматизм, 1961. - С. 75.
67.Малая Л.Т. Новое в лечении хронической недостаточности кровообращения / Л.Т. Малая // Укр. терапевт. журн. 2001. - №1. С. 5 16.
68.Малая Л.Т. Некоторые звенья нейрогуморальной регуляции при недостаточности кровообращения у больных ревматическими пороками сердца / Л.Т. Малая, А.Д. Визир // - М., 1968. - С. 43.
69.Малая Л.Т. Хроническая недостаточность кровообращения / Л.Т. Малая. - К., 1994. - 624 с.
70.Маколкин В.И. Гипертоническая болезнь / В.И. Маколкин, В.И. Подзолов. - М., 2000. - С. 39-46.
71.Мареев В.Ю. Блокада ренин-ангиотензин-альдостероновой системы на различных уровнях / В.Ю. Мареев // Практ. врач. - 2000. - № 18. - С. 23 - 24.
72.Меерзон А.К. О характере ишемии почек при сердечной недостаточности / А.К.Меерзон // Врач. дело. - 1966. - № 5. - С. 27.
73.Меерзон А.К. Митральный стеноз и артериалъная гипертония / А.К. Меерзон , Е.С. Рыбак // Тер. арх. - 1966. - N 6. - С. 35.
74.Михеев В.В. Диэнцефальный (гипоталамический) синдром при ревматизме. Современные проблемы ревматизма / В.В. Михеев - М., 1965. - С. 73.
75.Молчанов Н.С. Функция внешнего дыхания при недостаточности кровообращения / Н.С. Молчанов, В.В. Медведев // Тер. арх. - 1965. - № 8. - С. - 3.
76.Мотюк Г.А. Діагностика запального процесу при ревматизмі / Г.А. Мотюк, Г.І. Гавриленко, М.А. Підгоріла, Т.Я. Дембицька // Укр. ревмат. журнал. 2004. - № 3, дод. - С. 38 - 38.
77.Мухарлямов М.М. Системная артериальная гипертония у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких / М.М. Мухарлямов, Ж.С. Сатбеков, В.В. Сучков // Кардиология. -1979. - № 2. - С. 55 - 59.
78.Мухарлямов Н.М. Классификация и номенклатура приобретенных пороков сердца / Н.М. Мухарлямов и др. // Тер. арх.- 1978. - N 4.- С. 6.
79.Мухин Н.А. Диагностика и лечение болезней почек / Н.А.Мухин, И.Е.Тареева, Е.М.Шилов - М.: ГЭОТАР Медиа, 2002. 328 с.
80.Налетоф С.В. Артериальная гипертензия у женщин в постменопаузальном периоде. Руководство для врачей / С.В. Налетов, В.Я. Беренфус, Я.Ю. Галаева // Донецк. - 2006. - С. 7 - 19.
81.Насонова В.А. Ревматическая лихорадка (ревматизм) в ХХ веке / В.А. Насонова // Тер.архив. - 1998. - № 9. - С. 41 - 44.
82.Насонова В.А. Ревматизм / В.А. Насонова, Н.Е. Кузьмина - Ревматические болезни; pед. В.А. Насонова, Н.В. Бунчук М.: Медицина, 1997. С. 144 - 159.
83.Некрасова А.А. Некоторые гуморальне прессорные и депрессорные системы при гипертонической болезни / А.А. Некрасова, З.М. Киселева, С.И. Устинова и др. // Кард. - 1977. - № 10. - С. 19 - 27.
84.Нестеров А.И. Об активности ревматического процесса / А.И. Нестеров // Вопр.ревмат. - 1972. - N 3. - С. З.
85.Несукай Е.Г. Структурно-функциональная перестройка сердца при аортально-митральном пороке сердца / Е.Г. Несукай // Укр. ревматол. журнал. - 2004. - № 2. - С. 49 - 51.
86.Нетяженко В., Барна О. Артеріальна гіпертензія: Сучасні погляди на патофізіологію, діагностику, лікування / В.Нетяженко, О. Барна // Ліки Укр. - 2003. - № 5. - С. 4 - 9.
87.Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревматичних хвороб. /Під редакцією В.М.Коваленка, Н.М .Шуби - К., 2004. - C. 156.
88.Олійник М.В. Стан деякий нейрогуморальних факторів у хворих з ревматичними вадами серця з недостатністю кровообігу: aвтореферат дис. на здобуття ступенi канд. мед. наук: cпец. 14.01.11 «Кардiологiя» канд. мед. наук. / М.В. Олійник. - К., 1997. С. 24.
89.Ощенкова Е.В. Дифференциальная диагностика вторичных форм артериальной гипертонии / Е.В. Ощенкова // Кард. - 2005. - № 1. - С. 22 - 24.
90.Пасхина Т.С. Упрощенный метод определения калликреиногена и калликреина в сыворотке (плазме) крови человека в норме и при некоторых патологических состояниях / Т.С.Пасхина, А.М.Кринская // Вопр. мед. химии. 1974. Т.І. С. 660 - 663.
91.Перцова Т.О., Кулікова О.М. Стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у хворих на гіпотіреоз та артеріальну гіпертензію / Т.О. Перцова, О.М. Кулікова // Ендокринологія. - 2004.- №1 - С. 97 - 100.
92.Попкова П.И. О взаимосвязи ревматизма и гипертонии / П.И. Попкова и др. // Тр.Ленингр.педиатр. мед. инст.- М., 1967. - N 41. - С. 180.
93.Преображенский Д.В. Физиология и фармакология ренин-ангиотензин-альдостероновой системы / Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, Ю.В. Сополева, И.К. Иосава // Кардиология. - 1997.- № 11.- С. 91 - 97.
94.Пугачев О.М. Эхокардиографическая оценка стадий недостаточности кровообращения при ИБС и ревматизме/ О.М. Пугачев, Г. И. Сторожаков // 3-й Всесоюзный съезд кардиологов. Тезисы докладов. - М., 1979. - С. 188 - 189.
95.Рандомізоване контрольоване дослідження подвійної блокади ренін-ангіотензинової системи в пацієнтів з гіпертензією, мікроальбумінемією та інсулінонезалежним цукровим діабетом: дослідження CALM / Медицина світу. - 2004. - № 3. - С. 207 - 212.
96.Ратнер Н.А. Болезни почек и гипертония / Н.А. Ратнер. - М., 1971. - 464 с.
97.Рязанов А.С. Гипертоническое сердце, состояние проблемы / А.С. Рязанов, А.А. Аракелянц, А.П. Юренев // Клиническая медицина. - 2003. - № 6. - С. 15 - 18.
98.Саморядова О.С., Балабанова Р.М. Артериальная гипертензия при ревматических заболеваниях / О.С. Саморядова, Р.М. Балабанова // Тер. архив. - 1987. - № 12. - С. 23 - 26.
99.Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Гипертоническая болезнь. Вторичные артериальные гипертензии / Е.П. Свищенко, В.Н. Коваленко. - К.: Лыбидь, 2002. - С. 46 - 47.
100. Свищенко Е.П. Калликреин-кининовая и ренин-ангиотензиновая системы крови у больных гипертонической болезнью при дозированной физической нагрузке. В книге: „Гипертоническая болезнь, атеросклероз и коронарная недостаточность / Е.П. Свищенко, А.И. Швиденько - К., 1984. - С. 23 - 28.
101. Сергиенко В.И. Математическая статистика в клинических исследованиях / В.И. Сергиенко, И.Б. Бондарева М.: Гэотар Медицина, 2000. 256 с.
102. Серов В.В. Состояние сосудов почки при ревматизме / В.В. Серов // Арх. патол. - 1958. - N7. - C. 27.
103. Сіренко Ю.М. Ангіотензивна система та нирки: погляд крізь призму артеріальної гіпертензії / Ю.М. Сіренко // Укр. кард. журнал. - 1996. - № 3. - С. 60 - 71.
104. Сіренко Ю.М. Комбінована антигіпертензивна терапія інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту і діуретиком: мода чи необхідність / Ю.М. Сіренко // Серце і судини. - 2004. - №2 - С. 4 - 8.