КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ СИРОВАТКОВОГО РІВНЯ АНТИТІЛ ДО ЦИКЛІЧНОГО ЦИТРУЛІНОВАНОГО ПЕПТИДУ У ПАЦІЄНТІВ З РІЗНОЮ ТРИВАЛІСТЮ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
«ІНСТИТУТ КАРДІОЛОГІЇ імені АКАДЕМІКА М.Д. СТРАЖЕСКА»

На правах рукопису

БІЛЯВСЬКА ЮЛІЯ ВІКТОРІВНА
УДК: 616.72.-002-079.5:612-097

КЛІНІКО-ДІАГНОСТИЧНА ЗНАЧУЩІСТЬ СИРОВАТКОВОГО РІВНЯ АНТИТІЛ ДО ЦИКЛІЧНОГО ЦИТРУЛІНОВАНОГО ПЕПТИДУ У ПАЦІЄНТІВ З РІЗНОЮ ТРИВАЛІСТЮ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ

14.01.12 ревматологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Борткевич Олег Петрович
доктор медичних наук

Київ 2009 рік

ЗМІСТ

Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

5

ВСТУП

6-12

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Медико-соціальне значення ревматоїдного артриту. Необхідність виділення раннього ревматоїдного артриту та недиференційованого артриту
1.2. Особливості діагностики ранного ревматоїдного артриту
1.2.1. Особливості дебюту ревматоїдного артриту залежно від статі пацієнтів
1.2.2. Особливості дебюту ревматоїдного артриту у осіб похилого віку
1.2.3. Особливості дебюту серопозитивного та серонегативного варіантів ревматоїдного артриту
1.3. Особливості імунологічної діагностики ревматоїдного артриту
1.3.1. Значення ревматоїдного фактору у діагностиці ревматоїдного артриту
1.3.2. Значення антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду у діагностиці ревматоїдного артриту

13-17

18-23
20-21

21
21-23

24-37

24-26

26-36

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Описання дослідження: критерії включення, виключення, групи пацієнтів
2.2. Комплекс використаних методик клінічного та лабораторно-інструментального методів обстеження хворих на ревматоїдний та недиференційований артрит
2.2.1. Клінічне обстеження пацієнтів
2.2.2. Лабораторно-інструментальне обстеження пацієнтів
2.2.3. Спеціальні методи обстеження хворих
2.3. Клінічна характеристика пацієнтів, включених у дослідження
2.4. Характеристика лікувальних комплексів

37-39

39-46

39-42
42-44
44-46
46-48

48-49

РОЗДІЛ 3. КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАННЬОГО АРТРИТУ
3.1. Термін та особливості встановлення діагнозу ревматоїдного артриту протягом першого року захворювання
3.2. Провокуючі фактори та «доклінічний» період раннього ревматоїдного артриту
3.3. Особливості дебюту різних серологічних варіантів ревматоїдного артриту
3.4. Маски «раннього» ревматоїдного артриту
3.5. Характеристика пацієнтів з раннім ревматоїдним артритом на етапі включення в дослідження
3.5.1. Порівняльна клініко-лабораторна характеристика пацієнтів з раннім ревматоїдним артритом з різною тривалістю симптомів захворювання
3.5.2. Порівняльна клініко-лабораторна характеристика пацієнтів з різними серологічними варіантами раннього ревматоїднного артриту
3.6. Аналіз проспективного спостереження за пацієнтами з раннім ревматоїдним артритом

50-52

53-56

57-58

59-60

60-71

61-65

65-71

71-79

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ЛАБОРАТОРНО-ІМУНОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ НА РАННІЙ СТАДІЇ РЕВМАТОЇДНОГО АРТРИТУ
4.1. Клінічне значення С-реактивного протеїну при ранньому ревматоїдному артриті
4.2. Клінічне значення антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду при ранньому ревматоїдному артриті
4.2.1. Частота виявлення та концентрація антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду при ранньому ревматоїдному артриті.
4.2.2. Зв'язок антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду з клінічними проявами та лабораторними показниками ревматоїдного артриту
4.2.3. Зв'язок сироваткового рівня антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду з різними ізотопами ревматоїдного фактора у обстежених хворих

80-85

85-104

85-88

89-96

96-104

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

105-120

ВИСНОВКИ

121-123

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

124

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

125-151

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АКР Американська колегія ревматологів
АЦЦП антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду
ВАШ візуальна аналогова шкала
НДА- недиференційований артрит
ПФС п’ястнофалангові суглоби
ПлФС плюснефалангові суглоби
РА ревматоїдний артрит
РФ ревматоїдний фактор
СО синовіальна оболонка
СХ- суглобовий хрящ
СРП С-реактивний протеїн
УЗД ультразвукове дослідження
ФНС функціональна недостатність суглобів
ХМАРП хворобомодифікуючі антиревматичні препарати
ЧБС число болючих суглобів
ЧПС число припухлих суглобів
DAS Інтегральний індекс оцінки активності захворювання
EULAR Європейська антиревматична ліга
HAQ Стенфордська анкета оцінки стану здоров’я

ВСТУП

Актуальність проблеми. Ревматоїдний артрит (РА) широко розповсюджене системне запальне захворювання невідомої етіології, що характеризується розвитком хронічного деструктивного артриту та широким спектром позасуглобових проявів [124]. Останніми роками в Україні відмічається зростання чисельності хворих на РА. Щорічна захворюванність становить близько 0,02%, протягом наступних 10 років захворювання 50% пацієнтів втрачають працездатність, з них 20% стають прикутими до ліжка, потребуючи постійного стороннього догляду [29]. Своєчасне встановлення вірного діагнозу і, як результат, призначення хворобомодифікуючих антиревматичних препаратів (ХМАРП) на ранніх етапах процесу суттєво знижує ризик втрати працездатності та значно покращує якість життя даної категорії пацієнтів [74, 232].
До цього часу не виявлені специфічні клінічні, лабораторні або інструментальні ознаки ранньої стадії РА [61, 104, 180]. Останніми роками деякими ревматологами висловлюється думка про неспроможність діагностичних критеріїв Американської колегії ревматологів (АКР) (1987) щодо виявлення РА на початку розвитку процесу. Саме тому рання, а отже своєчасна діагностика РА залишається актуальним і до цього часу невирішеним питанням, що визначає складнощі ведення хворих на РА [39].
Серед проблем діагностики РА варто виділити наступні: тривалий проміжок між початком захворювання та зверненням пацієнта до ревматолога, різноманітність варіантів дебюту РА [108,119]. Останнє обумовлює потребу виділення групи пацієнтів з ознаками стійкого запалення суглобів, що неповністю відповідають прийнятим діагностичним критеріям РА, за умови відсутності у них явних симптомів іншого ревматологічного захворювання [219].
В лабораторній діагностиці РА найбільш важливим на сьогоднішній день залишається виявлення ревматоїдного фактора (РФ) [71,89, 130, 197, 218], однак недостатньо висока специфічність цього показника [64, 100, 231], особливо у дебюті РА [96], та існування серонегативного варіанту захворювання зумовлює необхідність пошуку інших серологічних маркерів. Наразі важливим додатком до діагностики ранньої стадії РА розглядаються антитіла до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП) [182]. За попередніми даними АЦЦП володіють достатньо високою специфічністю (85%-97%) та чутливістю (60-85%) у випадку наявності РА [52, 92, 194]. За даними інших авторів відмічено більш низькі показники поширеності цього маркера при ранньому РА: близько 40% у загальній групі пацієнтів з РА, і лише 14% у пацієнтів негативних по РФ [117].
Діагностика РА за умов відсутності РФ також є маловивченою. Відкритими залишаються питання щодо особливостей клінічної картини ранньої стадії серонегативного варіанту РА, темпів прогресування рентгенологічних змін, якості життя та порушення працездатності даної категорії хворих.
Саме через відсутність специфічних ознак РА на ранніх стадіях, нозологічне трактування кожного конретного пацієнта з артритом часто є утрудненим і нерідко буває помилковим, що й обумовлює актуальність вивчення початкових проявів захворювання з врахуванням комплексного клініко-інструментального та лабораторного методів обстеження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу некоронарогенних хвороб серця та клінічної ревматології ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України на тему: „Вивчення порушень кісткової тканини та мінерального обміну у пацієнтів з патологією опорно-рухового апарату», № державної реєстрації 0107U001438. Автор є співвиконавцем даної теми.
Мета дослідження. Удосконалити діагностику РА у пацієнтів з дебютом захворювання чи наявністю суглобового синдрому невідомого генезу з підозрою на розвиток РА на підставі розширення комплексного клініко-лабораторного обстеження із включенням нових клінічних критеріїв та імунологічних маркерів хвороби.
Завдання дослідження:
1. Вивчити та описати особливості «доклінічного» періоду РА (до виникнення симптомів стійкого суглобового синдрому) у пацієнтів з дебютом хвороби чи підозрою на РА.
2. Оцінити спроможність використання рекомендацій Європейської антиревматичної ліги (ЕULAR) (2002) та класифікаційних критеріїв РА Американської Колегії Ревматологів (АКР) (1987) для діагностики ранньої стадії розвитку РА.
3. Встановити характер та динаміку прогресування суглобового синдрому протягом 12 місяців спостереження, враховуючи серопозитивність за РФ у пацієнтів з раннім РА.
4. Вивчити частоту виявлення АЦЦП у сироватці крові хворих з раннім артритом.
5. Оцінити зв'язок між наявністю АЦЦП та основними клініко-лабораторними проявами раннього РА.
6. Встановити діагностичну цінність АЦЦП у пацієнтів з підозрою на РА порівняно з сумарним РФ і IgM РФ, що визначались імуноферментним аналізом (ІФА) та в латекс-тесті.
Об’єкт дослідження: ранній РА та суглобовий синдром невідомого генезу.
Предмет дослідження: сироватковий вміст АЦЦП, РФ у крові хворих на ранній артрит, клінічні та лабораторно-інструментальні показники активності запального процесу у хворих на РА та їх залежність від наявності АЦЦП та РФ у плазмі крові.
Методи дослідження: клінічні (опитування, число болючих та припухлих суглобів, суглобовий індекс Річі, інтенсивність больового синдрому та загального стану за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ), індекс DAS4, функціональний індекс HAQ), інструментальні (рентгенографія, ультразвукове дослідження опорно-рухового апарату (УЗД ОРА)), лабораторні методи (показники гемограми, лейкоцитарної формули, біохімічний аналіз крові), імунологічні (визначення сироваткового рівня С-реактивного протеїну, АЦЦП, сумарного РФ, РФ IgM методом ІФА, РФ IgM методом латекс-тесту), статистичні (комп’ютерний варіаційний та кореляційний аналіз).
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше наведено детальний аналіз клінічних симптомів РА до розвитку стійкого суглобового синдрому (у «доклінічному» періоді). Вперше проведена порівняльна оцінка інформативності класифікаційних критеріїв РА АКР (1987) та рекомендацій EULAR (2002) на ранньому етапі захворювання.
Встановлено особливості дебюту та початкових клініко-лабораторних проявів різних серологічних за РФ варіантів раннього РА та описані особливості їх перебігу на основі даних 12-місячного проспективного спостереження.
Вперше на великому клінічному матеріалі проведено визначення сироваткового рівня АЦЦП і продемонстрована їх висока діагностична цінність у виявленні раннього РА серед пацієнтів з суглобовим синдромом невідомого генезу та підозрою на РА.
Практичне значення отриманих результатів: В ході дослідження отримані дані, що дозволять оптимізувати підходи до діагностики раннього РА, що буде сприяти скороченню проміжку між появою перших симптомів захворювання та призначенням ХМАРП.
На основі одержаних даних обгрунтовано доцільність визначення сироваткового рівня АЦЦП у якості діагностичного маркера при суглобовому синдромі невідомого генезу, що дозволяє оцінити ризик розвитку та удосконалити діагностику раннього РА. Отримані результати встановили можливість використання АЦЦП у диференційній діагностиці, в першу чергу раннього РА, а також у якості прогностичного маркера і показника інтенсивності аутоімунного запального процесу.
Використання результатів дослідження дозволить своєчасно встановлювати діагноз і спрогнозувати особливості перебігу РА вже на ранніх стадіях розвитку захворювання. Результати роботи можуть використовуватись практичними лікарями при амбулаторному чи стаціонарному обстеженні, а також спостереженні за хворими на РА.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційної роботи впроваджені у практику роботи поліклінічного відділення, відділу імунології Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України (м. Київ), а також у відділенні кардіології, функціональної діагностики і терапії УНКЛ «Університетська клініка» (м. Донецьк), що підтверджено актами впровадження. Видано методичні рекомендації.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Здобувачем самостійно проведено літературний та патентно-інформаційний пошук за темою дисертації. Разом з науковим керівником сформульовані мета, завдання і висновки дослідження. Автором особисто проведено планування етапів дослідження, відбір та клінічне обстеження 114 пацієнтів, сформовані групи хворих, здійснено узагальнення одержаних результатів клініко-лабораторних, інструментальних та імунологічних методів обстеження, створено базу даних та проведено статистичну обробку результатів. Здобувачем написані всі розділи та остаточно оформлений текст дисертації, підготовлені дані до публікацій. Здобувачем не використовувались ідеї та розробки співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації обговорювались на ІІ міжнародній конференції молодих вчених «Захворювання кістково-м‘язової системи та вік» (Київ, 2008), ІІ міжнародній школі-семінарі «Захворювання кістково-м’язової системи та вік» (Яремче, 2009), науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю від дня народження А.Л. Міхньова «Серцево-судинні та поєднані з ними хвороби внутрішніх органів» (Київ, 2009), представлені у вигляді доповідей і в матеріалах друкованих робіт на пленумі правління асоціації ревматологів України «Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії» (Київ, 2006), науково-практичних конференціях «Актуальні аспекти неспецифічних запальних захворювань суглобів» (м. Хмельницький, 2007), XІ міжнародному медичному конгресі студентів і молодих вчених присвяченому 50-річчю заснування ТДМУ (Тернопіль, 2007). Основні положення роботи заслухані на розширеному засіданні апробаційної ради Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України за участю співробітників відділів некоронарогенних хвороб серця та клінічної ревматології, фармакотерапії та функціональної діагностики, імунології Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» АМН України 19 листопада 2008 року. Опубліковано одні методичні рекомендації: Ультразвукове дослідження опорно-рухового апарата: [методичні рекомендації].- К.-: «Четверта хвиля», 2008. 39 с.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць, серед них 5 статей у фахових виданнях, які входять до переліку, затвердженого ВАК України, 4 тез у матеріалах наукових конгресів та пленумів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення та досягнуто вирішення науково-практичної задачі ревматології - удосконалення ранньої діагностики РА на основі комплексного клінічного та лабораторно-інструментального обстеження пацієнтів. В ході дослідження визначено клініко-діагностичну цінність антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду, з’ясовано зв’язок даного маркера з клінічними проявами та лабораторними показниками активності РА, проведено порівняння інформативності АЦЦП та різних ізотипів РФ, які визначали методом ІФА та в латекс-тесті. Визначено симптоми «доклінічного» періоду РА та особливості дебюту різних серологічних за РФ варіантів РА, проведена оцінка інформативності діючих на сьогодні клінічних рекомендацій EULAR (2002) та діагностичних критеріїв АКР (1987) при ранньому РА (тривалість клінічної маніфестації до 12 місяців)
1. Період РА до розвитку стійкого суглобового синдрому («доклінічний» період хвороби) характеризується наявністю неспецифічного симптомокомплексу, який включає минучі поліартралгії (37% хворих), підвищену втомлюваність (20%), відчуття оніміння кистей/стоп (14%), міалгії (12%), гіпергідроз (11%), підвищення рівня ШОЕ (10%).
2. Показана недостатня інформативна цінність діагностичних критеріїв Американської колегії ревматологів (1987) у виявленні ранньої стадії розвитку РА, оскільки у пацієнтів з РА тривалістю >12 місяців необхідна кількість критеріїв АКР (1987) для встановлення діагнозу РА зустрічалась у 90%, тоді як у групах раннього РА і НДА у 71% та 25% пацієнтів відповідно.
3. В діагностиці раннього РА доцільно використовувати клінічні рекомендації Європейської антиревматичної Ліги (2002), оскільки окремі з зазначених критеріїв у пацієнтів з раннім РА зустрічаються з частотою від 84% до 91%, а оскільки для підозри на РА достатньо присутності хоча б одного критерію. Отримані результати свідчать про високу інформативність даних клінічних рекомендацій такя як для підозри на РА достатньо присутності навіть одного симптому з переліку.
4. Дебют серонегативного за РФ варіанту раннього РА характеризується моно-олігоартритичним ураженням суглобів, в першу чергу, первинним ураженням гомілковоступневих суглобів і суглобів стоп, відсутністю ранкової скутості, меншим числом болючих суглобів, кращими прогностичними показниками якості життя (за функціональним індексом непрацездатності HAQ) та нижчими значеннями інтегральних індексів активності захворювання (DAS28). Такий серологічний варіант раннього РА має достовірно більш повільну швидкість прогресування деструктивних змін опорно-рухового апарату за даними рентгенографії (р<0,05), що вказує на відносно доброякісний перебіг і більш сприятливий віддалений прогноз серонегативного за РФ варіанту РА.
5. Сироватковий рівень АЦЦП є високочутливим (за нашими даними 75%) та високоспецифічним (94%) діагностичним маркером РА. Свідченням особливої цінності даного імунологічного показника у диференційній діагностиці РА є те, що в ході спостереження всім пацієнтам групи недиференційованого артриту, серопозитивними за АЦЦП, був встановлений діагноз РА.
6. Відсутність кореляційного зв’язку рівня АЦЦП з характеристиками хворих (вік, стать), окремими клінічними проявами РА (числом болючих та припухлих суглобів, індексом Річі, тривалістю ранкової скутості, оцінкою болю за ВАШ, наявністю позасуглобових проявів, тощо), лабораторними показниками (рівень гемоглобіну, лейкоцитів, ШОЕ), а також з активністю процесу (за критеріями Насонової В.О., Астапенко М.Г. (1989), індексом DAS4) вказує на об’єктивність і підвищує діагностичну цінність зазначеного серологічного маркера.
7. Кореляційний зв’язок рівня АЦЦП з ультразвуковими ознаками запального процесу у суглобах (наявністю випоту) (r=0,35, р<0,05) та сироватковим рівнем С-реактивного протеїну (r=0,38, р<0,01) демонструють присутність взаємозв’язку даної групи антитіл з активністю запального процесу і відображає потенційну можливість використання АЦЦП не тільки як діагностичного маркера РА, але й як незалежного показника оцінки інтенсивності активності аутоімунного запального процесу при РА.
8. При порівнянні частоти виявлення АЦЦП та ізотипів РФ у хворих на РА, встановлено, що в групі раннього РА підвищення рівня АЦЦП зустрічається частіше (76,8%) порівняно з сумарним РФ, IgM РФ (ІФА) та РФ IgM РФ в латекс-тесті 75,0%, 69,6% та 67,9%, відповідно. Це вказує на високу чутливість, порівняно з визначенням РФ, на фоні достовірно вищої специфічності АЦЦП (94%).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У діагностиці раннього РА більш доцільним є використання загальноприйнятих клінічних рекомендацій EULAR (2002), ніж класифікаційних критеріїв АКР (1987). Крім того, вже на ранніх етапах розвитку процесу необхідно встановлювати серологічний варіант РА з метою прогнозування особливостей перебігу та віддаленого прогнозу захворювання.
2. Враховуючи високу чутливість та специфічність АЦЦП, поряд з іншими клінічними та лабораторно-інструментальними методами дослідження, доцільним є використання зазначеного імунологічного маркера у комплексному обстеженні пацієнтів з суглобовим синдромом невідомого генезу та підозрою на дебют РА.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аксенфельд Р.Г. Клиническое течение и иммунологическая характеристика ревматоидного артрита у мужчин: автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.39 «Ревматология» / Р.Г. Аксенфельд. Ярославль, 1986.- 23 с.
2. Алекберова З.С. Серонегативный ревматоидный артрит некоторые вопросы серологической самостоятельности / З.С. Алекберова, Н.М. Мылов, Л.Г. Гроппа Л.Г // Терапевтический Архив. 1985. - № 9. - С. 113-118.
3. Алексеева Л.И. Изучение клинического сходства и различия серопозитивного и серонегативного ревматоидного артрита / Л.И. Алексеева, А.В. Орлов-Морозов, Л.И. Беневоленская // Терапевтический Архив. 1982. - № 6. - С. 65-77.
4. Амирджанова В.Н. Оценка и прогнозирование трудоспособности при ревматоидном артрите / В.Н. Амирджанова, О.М. Фоломеева, Е.С. Цветкова [и др.] // Ревматология. - 1990.-№ 2. - С. 41-46.
5. Артеменко Н.А. Имунологические и клинические аспекты различных вариантов течения ревматоидного артрита : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.39 «Ревматология» / Н.А. Артеменко. - Ростов-на-Дону, 1999. 20 с.
6. Балабанова Р.М. Ревматоидный артрит с системными проявлениями (клиника, течение, прогноз) : автореф. дисс. на соискание ученой степени докт. мед. наук : спец. 14.00.39 «Ревматология» / Балабанова Р.М. - М., 1990. - 38 с.
7. Балабанова Р.М. Ревматоидный артрит / Р.М. Балабанова // Ревматические болезни / В.А. Насонова, Н.В. Бунчук. - М. : Медицина, 1997. - С. 257-294.
8. Барышников А.Ю. Иммунологические проблемы апоптоза /А.Ю. Барышников, Ю.В. Шишкин. - М. : УРСС, 2002. 318 с.
9. Барис К.Г. Ревматоидный артрит / Барис К.Г. // Клиническая ревматология. //Х.Л.Ф. Каррель; пер. с англ. М.: Медицина, 1990. - С. 53-85.
10.Бененсон Е.В. Иммунорегуляторные нарушения при серонегативном и серопозитивном ревматоидном артрите /Е.В. Бененсон, А.И. Сейсенбаев // Терапевтический Архив. - 1983. - № 7.- С. 42-46.
11.Беневольская Л.И. Эпидемиология ревматических заболеваний / Л.И. Беневольская // Ревматические болезни / В.А. Насонова, Н.В. Бунчук. - М. : Медицина, 1997. - с. 142.
12.Березняков И.Г. Диагностика ревматоидного артрита на ранней стадии / И.Г. Березняков, В.В. Жеребкин //Харьковский медицинский журнал. 1996.-№ 3. - С. 66-67.
13.Борткевич О.П. Прогресування локальних змін кісткової тканини суглобів у хворих на ранній ревматоїдний артрит і прогнозування його перебігу / О.П. Борткевич //Український ревматологічний журнал.2003.- №3(13).- С. 62-68.
14.Гроппа Л.Г. Современное состояние проблемы серонегативного ревматоидного артрита /Л.Г. Гроппа //Ревматология.-1988.-№1.- С. 52-58.
15.Дормидонтов Е.Н. Клиническое течение ревматоидного артрита в зависимости от пола и возраста больных / Е.Н. Дормидонтов, Р.Г. Аксенфельд, И.Н. Калинникова // Ревматология. - 1983. -№ 3. - С. 47-48.
16.Дормидонтов Е.Н. Ревматоидный артрит как системное заболевание / Е.Н. Дормидонтов, Н.И. Коршунов, Э.Я. Баранова [и др.] // Терапевтичесский архив. - 1983. -№ 6.- С. 6-11.
17.Дормидонтов Е.Н.. Клинические варианты ревматоидного артрита / Е.Н. Дормидонтов, Н.И. Коршунов, Э.Я. Баранова [и др.] // Клиническая медицина. - 1987. - № 10. - С. 45-49.
18.Еров Н.К. Клиничекие аспекты диагностики ревматоидного артрита / Н.К. Еров // Терапевтический Архив. 1992. - № 4. - С. 62-65.
19.Еров Н.К. Атипичные варианты течения ревматоидного артрита / Н.К. Еров // Терапевтический Архив. - 1993. -№ 5. - С. 30-34.
20.Иванова Р.Л. Клинические особенности ревматоидного артрита в зависимости от пола и возраста / Р.Л. Иванова, Т.М. Уалиева, Р.С. Овсянникова [и др.] // Клиническая медицина. - 1986. - № 2. - С. 132-134.
21.Иевлева Л.В. Ревматоидный артрит (вопросы диагностики и течения ранней стадии) / Л.В. Иевлева, Т.Ф. Акимова, Л.И. Акимова // Терапевтический Архив. - 1979. - № 7. -С. 20-23.
22.Каратеев Д.Е. Синовиальная оболочка на ранней стадии ревматоидного артрита: клинико-морфологические сопоставления / Д.Е. Каратеев, С.Г. Раденска-Лоповок, В.А. Насонова [и др.] // Терапевтический Архив. 2002. - № 5. С. 13-20.
23.Каратеев Д.Е. Фармакотерапия раннего ревматоидного артрита / Д.Е. Каратеев // Фарматека. 2006.-№ 6.С. 3-9.
24.Кирикова С.Ф. Иммунопатогенетические механизмы различий серопозитивного и серонегативного ревматоидного артрита / С.Ф. Кирикова, В.С. Ширинский // Иммунология. - 1993. - № 3. - С. 44-46.
25.Соколов Е.И. Клиническая иммунология / Е.И. Соколов. - М. : Медицина,1998. 269 с.
26.Коваленко В.Н. Ревматоидный артрит. Диагностика и лечение / В.Н. Коваленко, Н.М. Шуба, Л.Б. Шолохова, О.П. Борткевич. - К.: МОРИОН, 2001. - 272 с.
27.Коваленко В.М. Ревматичні хвороби суглобів: медико-соціальні проблеми в Україні та шляхи їх вирішення / В.М. Коваленко, Н.М. Шуба // Український ревматологічний журнал. - 2003. - № 3 (13). - С. 3-7.
28.Коваленко В.М. Номенклатура, класифікація, критерії діагностики та програми лікування ревматичних хвороб / В.М. Коваленко, Н.М. Шуба. - К. : Зовнішторгвидав України, 2004. - 156 с.
29.Коваленко В.М. Сучасний стан здоров’я народу та напрямки його покращення в Україні / В.М. Коваленко. - К., 2005. - 140 с.
30.Коваленко В.М. Хвороби системи кровообігу: динаміка та аналіз : аналітично-статистичний посібник / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький. К., 2008. С. 66-70.
31.Крель А.А. Длительное проспективное изучение клинических вариантов ревматоидного артрита с использованием статистического анализа / А.А. Крель, Н.В. Чичасова, М.З. Каневская [и др.] // Терапевтический Архив. - 1989. - № 5. - С. 68-75.
32.Крель А.А. Длительное проспективное изучение коинических вариантов ревматоидного артрита с использованием статистического анализа / А.А. Крель, Е.В. Болотин, М.З. Каневская [и др.] // Терапетический Архив. - 1989. - № 5. - С. 68-75.
33.Крикунов В.П. Прогрессирование ревматоидного артрита и клиническая оценка вариантов его течения / В.П. Крикунов, М.В. Головзин // Российская ревматология. - 1999. - № 5. -С. 8-13.
34.Курманалиева А.К. Варианты проявлений ранней стадии и прогноз ревматоидного артрита, болезни Бехтерева и системной красной волчанки /А.К. Курманалиева, Д. Рыспаева, Д. Ахунова [и др.] //Здравохранение Киргизии. - 1988.- № 6.- С.40-42.
35.Мазуров В.И. Ревматоидный артрит (клиника, диагностика, лечение) / В.И. Мазуров, А.М. Лила. Санкт - Петербург : МедМасМедиа, 2000. 205 с.
36.Мочалова О.В. Клинико-серологичекие особенности ревматоидного артрита / О.В. Мочалова, А.Ю. Поярков, А.В. Попов // Актуальные вопросы трансфузиологии и клинической медицины: научн.практикч. конф. 1994 г. : тезисы докл. - Киров, 1994. - С. 77-78.
37.Насонов Е.Л. Антиперинуклеарный фактор и антитела к кератину: новые серологические маркеры ревматоидного артрита / Е.Л. Насонов, В.З. Штутман, А.И. Сперанский // Клиническая ревматология. - 1993. - № 2. - С. 20-24.
38.Насонов Е.Л. Почему необходима ранняя диагностика ревматоидного артрита? / Е.Л. Насонов // Российский Медицинский Журнал.- 2002. № 22. С. 10 - 15.
39.Насонов Е.Л. Ревматоидный артрит как общемедицинская проблема / Е.Л. Насонов // Терапевтический Архив. - 2004. - № 5. - С. 5-7.
40.Насонова В.А. Клиническая ревматология: [руководство для врачей] / В.А. Насонова, М.Г. Астапенко. М. : Медицина, 1989. С. 253-311.
41.Насонова В.А. Ревматоидный артрит. Современная концепция патогенетической терапии / В.А. Насонова, Е.Л. Насонов // Materia Medica. - 1995. - № 1. - С. 5-7.
42.Насонова В.А. Базисная терапия ревматоидного артрита в ранней стадии / В.А. Насонова, Я.А. Сигидин // Терапевтический Архив. - 1996. - № 5.- С. 5-8.
43.Прокаева Т.Б. Вторичный амилоидоз при ревматоидном артрите у пожилых / Т.Б. Прокаева, З.С. Алекберова, Л.С. Мануйлова [и др.] // Клиническая Медицина. - 1990. - № 6. - С. 42-44.
44.Прокаева Т.Б. Ревматоидный артрит у мужчин : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.39 «Ревматология» / Т.Б. Прокаева. - М. - 1991. - 25 с.
45.Прокаева Т.Б. Половой диморфизм и гетерогенность ревматоидного артрита / Т.Б. Прокаева, З.С. Алекберова // Клиническая ревматология. - 1994. -№ 3. - С. 9-13.
46.Сигидин Я.А. Ревматоидный артрит (клиническое, научно-методические и организационные аспекты) / Я.А. Сигидин, Г.В. Лукина. - М. : Анко, 2001. 328 с.
47.Сорока Н.Ф. Как начинается ревматоидный артрит (ретроспективный анализ) / Н.Ф. Сорока // Здравохранение Белоруссии. - 1991. - № 12. С. 57-59.
48.Сорока Н.Ф. Диагностика ревматоидного артрита / Н.Ф. Сорока // Здравохранение Белоруссии. 1994. -№ 3. - С. 39-44.
49.Сперанский А.И. Клиническое значение ревматоидных факторов и прогноз серонегативного и серопозитивного ревматоидного артрита / А.И. Сперанский, Т.М. Трофимова, Т.Д. Буланова [и др. ]// Терапевтический Архив. - 1982. - № 6. - С. 3-6.
50.Тимофеев В.Т. Иммунологические аспекты диагностики ранней стадии ревматоидного артрита / В.Т. Тимофеев, Н.А. Шостак, Т.К. Логинова [и др.] // Терапевтический Архив. - 2000.- № 5. С. 19-21.
51.Хасанов А.Х. Клинико-иммунологические особенности системных проявлений ревматоидного артрита и развития глюкокортикостероидной зависимости при различных вариантах сочетания HLA детерминант : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.39 «Ревматология» / А.Х. Хасанов - Уфа. 2002. - 20 с.
52.Чемерис Н.В. Особенности диагностики ревматоидного артрита на ранней стадии : автореф. дисс. на соискание ученой степени канд. мед. наук : спец. 14.00.39 «Ревматология» / Н.В. Чемерис. М. - 2005. 23 с.
53.Шехтер А.Б. Эволюция морфологических проявлений синовита у больных с начальной стадией ревматоидного артрита при различных вариантах его дальнейшего течения / А.Б. Шехтер, Н.В. Чичасова, А.А. Крель // Ревматология. - 1988. - № 2. - С. 3-16.
54.Шостак Н.А. Ранняя диагностика ревматоидного артрита / Н.А. Шостак, Г.В. Порядин, И.В. Золкина [ и др.] // Российский медицинский журнал. - 1999. - № 6. С. 12-14.
55.Шуба Н.М. Новые данные патогенеза и определения тактики при лечении ревматоидного артрита / Н.М. Шуба, О.П. Борткевич, Ю.В. Белявская // Український ревматологічний журнал.- 2006. - № 3(25). - С. 17-26.
56.Abu-Shakra M. Clinical and radiographic outcomes of rheumatoid arthritis patients not treated with disease-modifying drugs / М. Abu-Shakra, R. Toker, D. Flusser [et al.] // Arthritis Rheum. - 1998. - Vol. 41. - P. 1190-1195.
57.Adhya S. Serology and immunoglobulin profile in rheumatoid arthritis / S. Adhya, G. Chakraborty, B. Hajra [et al.] // Judian. J. Pathol. Microbiol. -1998. - Vol. 41. - № 1. - P. 43-47.
58.Aho K. Marker antibodies of rheumatoid arthritis: diagnostic and pathogenetic implications / K. Aho, T. Patusuo, P. Kurki // Sem. Arthr. Rheum., - 1994. - Vol. 23. - № 6. - P. 379-387.
59.Alarcon G.S. Seronegative rheumatoid arthritis, a distinct immunogenetic disease? / G.S. Alarcon, W.J. Koopman, R.T. Acton [et al.] // Arthritis. Rheum. - 1982. - Vol. 25. - № 5. - P. 502-507.
60.Alessandri C. Decrease of anti-cyclic citrullinated peptide antibodies and rheumatoid factor following anti-TNF alpha therapy (infliximab) in rheumatoid arthritis is associated with clinical improvement / C. Alessandri, M. Bombardieri, N. Papa [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2004. - vol. 63 (10). - P. 1218-1221.
61.Aletaha D. Attitudes to early rheumatoid arthritis: changing pattern. Result of survey / D. Aletaha, G. Eberl, V.P.K. Nell [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2004. - Vol. 63. - P. 1269-1275.
62.Amos R.S. Rheumatoid arthritis: relation of serum C-reactive protein and erythrocyte sedimentation rates to radiographic changes / R.S. Amos, T.J. Constable, R.A. Crockson [et al.] // BMJ. - 1977. - Vol.1 - P. 195-197.
63.Arnett F.C. The American Rheumatism Association 1987 revised criteria for the classification of rheumatoid arthritis / F.C. Arnett, S.M. Edworthy, D.A. Bloch [et al.] // Arthritis Rheum.- 1988. - Vol. 31. - P. 315-324.
64.Atkinson J.C. Serum anti-SS-B/La and IgA rheumatoid factor are markers of salivary gland disease activity in primary Sjogren’s syndrome / J.C. Atkinson, W. D. Travis, L. Slocum [et al.] // Arthritis Rheum. - 1992. - Vol. 35. - P. 1368-1372.
65.Avcin T. The prognostic value of anti-cyclic citrullinated peptide antibody in juvenile idiopathic arthritis / T. Avcin, R. Cimaz, F. Falcini [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2002. - Vol. 61 (7). - P. 608-611.
66.Bas S. Association of rheumatoid factors and anti-fillagrin antibodies with severity of erosions in rheumatoid arthritis / S. Bas, T.V. Perneger, E. Mikhnevitch [et al.] // Rheumatology (Oxford). - 2000. - Vol.39. - P. 1082-1088.
67.Bas S. Comparative study of different enzyme immunoassays for measurement of IgM and IgA rheumatoid factors / S. Bas, T.V. Pergener, E. Kunzle [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2002. - Vol. 61. - P. 505-510.
68.Bas S. Anti-cyclic citrullinated peptide antibodies, IgM and IgA rheumatoid factors in diagnosis and prognosis of rheumatoid arthritis / S. Bas, S. Genevay, O. Meyer [et al.] // Rheumatology (Oxford). - 2003. - Vol. 42. - P. 677-680.
69.Berling E. A combination of autoantibodies to cyclic citrullinated peptide (CCP) and HLA-DRB1 locus antigens is strongly associated with future onset of rheumatoid arthritis / E. Berling, L. Padyukov, U. Sundin [et al.] // Arthritis Res. Ter. - 2004. - Vol. 6(4). - P. 303-308.
70.Bizzaro N. Diagnostic accuracy of the anti-citrulline antibody assay for rheumatoid arthritis / N. Bizzaro, G. Mazzanti, E. Tonutti [et al.] // Clin.Chem. - 2001. - Vol. 47(6). P. 1089-1093.
71.Breedveld F.C. Early rheumatoid arthritis. Future treatment / F.C. Breedveld // Bailuers. Clin. Rheum. 1997. - Vol. 11. - № 1. P. 83-96.
72.Breedveld F.C. Appropriate and effective management of rheumatoid arthritis / F.C. Breedveld, J. R. Kalden // Ann. Rheum. Dis. - 2004. - Vol. 63. - P. 627-633.
73.Bombardieri M. Role of anti-cyclic citrullinated peptide antibodies in discriminating patients with rheumatoid arthritis from patients with chronic hepatitis C infection-associated polyarticular involvement / M. Bombardieri, C. Alessandri, G. Labbadia [et al.] // Arthritis Res. Ther. - 2004. Vol. 6(2). P. 137-141.
74.Buckley C.D. Science, medicine and the future. Treatment of rheumatoid arthritis / C.D. Buckley // BMJ. - 1997. - 315. - P. 236-238.
75.Bywaters E.G.L. 10-year follow-up study of rheumatoid arthritis / E.G.L. Bywaters, M. Curwen, E. Dresner // Ann. Rheum. Dis. - 1961. - Vol.20. - № 2. - P. 198-199.
76.Calabrese L.H. Rheumatoid arthritis and primary care: the case for early diagnosis and treatment / L.H. Calabrese // J. Am. Osteopath. Assos. -1999. -Vol.99(6) - P. 313-341.
77.Calin A. The case against seronegative rheumatoid arthritis / A. Calin, S.H. Marks // Amer. J. Med. - 1981. - Vol. 70. - № 5. - P. 992-994.
78.Caruso Y. Clinical, laboratory and radiographic features in early rheumatoid arthritis / Y. Caruso, S. Santandrea, P. Sarzi Puttini [et al.] // J. Rheum. - 1990. -Vol.10. - P. 1263-1267
79.Cats A. Significance of positive tests for rheumatoid factor in the prognosis of rheumatoid arthritis. A follow-up study / A. Cats, H.M. Hazevoet // Ann. Rheum. Dis. - 1970. - Vol. 29. - № 3.- P. 254-260.
80.Chan K.A. The lag time between onset of symptoms and diagnosis of rheumatoid arthritis / K.A. Chan, D. T. Felson, R.A. Yood // Arthrittis Rheum. - 1994. - Vol. 37. - P. 814-820
81.Chapuy-Regaud S.M. Fibrin deimination in synovial tissue is not specific for rheumatoid arthritis but commonly occurs during synovitidies / S.M. Chapuy-Regaud, M. Sebagg, D. Baeten // J. Immunol. - 2005. - Vol. 174. - P. 5057-5064.
82.Ciobanu A. Cytomorphological, ultrastructural, and immunological particularities of the synovial fluid in seronegative rheumatoid arthritis / A. Ciobanu, I.R. Ciobanu, M. Stoicescu [et al.] // Rom. J. Morphol. Embryol. - 1992. - Vol. 38. - № 3 - 4. - Р. 129-141.
83.Combe B. Prognostic factors for radiographic damage in early rheumatoid arthritis: a multiparameter prospective study. / B. Combe, M. Dougados, P. Goupille [et al.] // Arthritis Rheum. 2001.- Vol. 44.- P. 1736
84.Combe B. The French early arthritis registry/ B. Combe // Clin. Exp. Rheumatol. 2003. Vol. 21. - 5 (31). P. 123 - 128.
85.Cush J.J. Early rheumatoid arthritis clinic: a USA perspective / J. J. Cush // Clin. Exp. Rheumatol. 2003.- Vol. 21. - 5 (31). P.75-78.
86.Da - Silva J.A. The effects of gender and sex hormones on outcome in rheumatoid arthritis / J.A. Da - Silva, G.M. Hall // Baillieres. Clin. Rheum. - 1992. Vol. 6. - № 1. - P. 196-219.
87.De Rycke L. Rheumatoid factor and anticitrullinated protein antibodies in rheumatoid arthritis: diagnostic value, associations with radiological progression rate, and extra-articular manifestations / L. De Rycke, I. Peene, I.E. Hoffman [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2004. - Vol. 63. - P. 1587-1593.
88.De Rycke L. Rheumatoid factor, but not anti-citrullinated protein antibodies, is modulated by infliximab treatment in rheumatoid arthritis / L. De Rycke, X. Verhelst, E. Kruithof [et al.] // Ann. Rheum. Dis. 2004. - May 27.
89.Del Puente A. The incidence of rheumatoid arthritis is predicted by rheumatoid factor titer in a longitudinal population study / A. Del Puente, W.C. Knowler, D.J. Pettitt [et al.] //Arthritis Rheum. - 1988. - Vol. 31. - P. 1239-1244.
90.Dixon N.G. Does early arthritis exist? / N.G. Dixon, D.P.M. Symmons // Best Practice and Research. Clinical Rheumatology. - 2005. -Vol.19. - P. 37-54.
91.Dorner T.K. Rheumatoid factor revisited / T.K. Dorner, E. Egerer, E. Feist [et al.] // Curr. Opin. Rheumatol. - 2004. - Vol. 16. - P. 246-253.
92.Dubucquoi S. Evaluation as hallmarks for the diagnosis of rheumatic diseases / S. Dubucquoi, E. Solau-Gervais, D. Lefranc [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2004. - Vol. 63. P. 415-419.
93.Duffy T. Early rheumatoid arthritis mechanisms of synovitis and prevention of damage / T. Duffy, B. Bresnian // Fast Fact Rheumatology Highlights. 2001. Vol.2. - P. 7-14.
94.Dugowson C. Evaluation of the 1987 revised American Rheumatism Association criteria for rheumatoid arthritis in a cohort newly diagnosed female patients / C. Dugowson, J.L. Nelson, T.D. Koepsell // Arthritis Rheum. - 1990. Vol. 33. - P. 1042-1046.
95.Duthie J.J. Course and prognosis in rheumatoid arthritis. A futher report / J.J. Duthie, P.E. Brown, L.H. Truelove // Ann. Rheum. Dis. - 1964. - Vol. 23. - P. 193-204.
96.Eberhardt K.B. The occurrence of rheumatoid factor isotypes in early definite rheumatoid arthritis / K. B. Eberhardt, B. Svensson, I. Truedson [et al.] // J. Rheumatol. - 1988. - Vol. 15. - P. 1070-1074.
97.Eberhardt K.B. Early rheumatoid arthritis some social, economical and psychological aspects / K.B. Eberhardt, B.M. Zarsson, K. Nived // Scand. J. Rheum.-1993. - Vol. 22 (3). - P. 119-123.
98.Eberhardt K.B. Functional involvement and disability in early rheumatoid arthritis development over 5 years / K.B. Eberhardt, E. Fex // J. Rheumatol. - 1995. - Vol.22. - № 6. - P. 1037-1042.
99.Egeland T. The role of the laboratory in rheumatology. Rheumatoid factors / T. Egeland, E. Munthe // Clin. Rheum. Dis. 1983. - Vol. 9. - 135-160.
100. Eggelmeijer F. Significance of rheumatoid factor in seronegative rheumatoid arthritis / F. Eggelmeijer, H.G. Otten, H.H. de Rooy [et al.] // Rheumatol. Int. - 1990. - Vol. 10. - P. 43-46.
101. Egsmose C. Patients with rheumatoid arthritis benefit from early 2nd line therapy: 5 year follow up prospective double blind placebo controlled study / C. Egsmose, B. Lund, G. Borg [et al.] // J. Rheumatol. - 1995. - Vol. 22. - P. 2208-2213.
102. Ekdahl C. Assessing disability in patients with rheumatoid arthritis / C. Ekdahl, K. Eberhardt, S.I. Andersoon [et al.] // Scand. J. Rheumatol. - 1988. - Vol. 17. - P. 263-271.
103. Elewaut D. A comparative phenotypical analysis of rheumatoid nodules and rheumatoid synovium with special reference to adhesion molecules and activation markers / D. Elewaut, F. de Keyser, N. De Wever [et al.] // Ann. Rheum. Dis. 1998. Vol. 57. P. 480-486.
104. Еmery P. Early referral recommendation for newly diagnosed rheumatoid arthritis: evidence based development of clinical guide / P. Еmery, F.C. Breedveld, M. Dougados [et al.] // Ann. Rheum. Dis. 2002. Vol. 61. P. 290-297.
105. Еmery P. Practical aspects of treatment of rheumatoid arthritis, when, how, what is the evidence? / P. Emery // Ann. Rheum. Dis. 2003. 2. - SP 0001
106. Emery P. Rheumatoid arthritis / P. Emery, M. Suarez-Almazor // Clin Evidence. 2003. Vol.10. P. 1454-76.
107. Fitzgerald O. Morphometric analysis of blood vessels in synovial membranes obtained from clinically affected and unaffected knee joints of patients with rheumatoid arthritis / O. Fitzgerald, M. Soden, G. Yanni [et al.] // Ann. Rheum. Dis.-1991. - Vol. 50. - P. 792-796.
108. Fleming A. Early rheumatoid arthritis. II. Patterns of joint involment / A. Fleming, R.T. Benn, M. Corbett [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 1976. Vol. 35 (4). P. 361-364.
109. Feldman M. Rheumatoid arthritis / M. Feldman, F.M. Brennan, R.N. Maini // Cell. - 1996. - Vol. 85. - P. 307-310.
110. Forslind K. Prediction of radiological outcome in early rheumatoid arthritis in clinical practice: role of antibodies to citrullinated peptides (anti-CCP) / Forslind K., Ahlmen M., Eberhardt K [et al.] //Ann. Rheum. Dis. - 2004. - Vol. 63(9). - P. 1090-1095.
111. Fries J.F. Measurement of patients’ outcome in arthritis / J.F. Fries, P. Spits, G. Kraines [et al.] // Arthritis Rheum. - 1980. - Vol. 23. - P. 137-145.
112. Freis J.F. Reduction in long-term disability in patients with rheumatoid arthritis by disease-modifying antirheumatic drugs-based strategies / J.F. Freis, C.A. Williams, D. Morfeld [et al.] // Arthritis Rheum. - 1996. - Vol. 36. - P. 616-622.
113. Gabriel E.S. Mortality in rheumatoid arthritis: have we made an impact in 4 decades? / E.S. Gabriel, C.S. Crowson, W.M. O’Fallon // J. Rheumatol. - 1999. - Vol. 26. - P. 2529-2533.
114. Gabriel E.S. The epidemiology of rheumatoid arthritis / E.S. Gabriel // Rheum Dis. Clin. North. Am. - 2001. - № 2. - Vol. 27. - P. 269-281.
115. Gabriel E.S. Survival in rheumatoid arthritis / E.S. Gabriel, C.S. Crowson, H.M. Kremers [et al.] // Arth. Rheum. 2003. - Vol.40 P. 54-58.
116. Genevay S.