КЛIНIКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЗМІН ЕКСПIРАТIВ ПРИ ХРОНІЧНІЙ РЕВМАТИЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ

Краткое описание

Донецький національний медичний університет
ім. М.Горького
Міністерства охорони здоров'я України

На правах рукопису

МАРТИНЕНКО ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 616.12-002.77: 616.233-002-073: :616.72-71

КЛIНIКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
ЗМІН ЕКСПIРАТIВ ПРИ
ХРОНІЧНІЙ РЕВМАТИЧНІЙ ХВОРОБІ СЕРЦЯ

14.01.12 ревматологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Єрмолаєва Майя Вґячеславівна,
доктор медичних наук, доцент

Донецьк - 2008

ЗМІСТ

Стор.
СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП. 6
Розділ 1. СУЧАСНІ АСПЕКТИ ЕТIОПАТОГЕНЕЗУ
І ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОЇ РЕВМАТИЧНОЇ
ХВОРОБИ СЕРЦЯ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) 12
1.1. Аспекти етiопатогенезу ревматизму 12
1.2. Лікування хворих з ХРХС 24
Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 33
2.1. Характеристика обстежених хворих 33
2.2. Методи дослідження 38
Розділ 3. ШВИДКІСТЬ РЕСПІРАТОРНОГО
ВОЛОГОВИДIЛЕННЯ І ФИЗИКО-ХІМІЧНІ
ВЛАСТИВОСТІ ЕКСПIРАТIВ У ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНУ РЕВМАТИЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ 41
Розділ 4. АЗОТИСТІ ПРОДУКТИ І МОЛЕКУЛИ СЕРЕДНЬОЇ
МАСИ В ЕКСПIРАТАХ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ
РЕВМАТИЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ 54
Розділ 5. ПОКАЗНИКИ ЛІПІДІВ, ЇХ ПЕРЕКИСНОГО
ОКИСЛЕННЯ І АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В
ЕКСПIРАТАХ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ РЕВМАТИЧНУ
ХВОРОБУ СЕРЦЯ 67
5.1. Показники ліпідів в експiратах хворих на ХРХС. 67
5.2. Показники ПОЛ і АОЗ в експiратах хворих на ХРХС. 77
Розділ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНУ РЕВМАТИЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ
ВІД СТАНУ ЕКСПIРАТIВ 90
УЗАГАЛЬНЕННЯ І АНАЛІЗ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ............. 100
ВИСНОВКИ 110
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.113
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ 114

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АН аортальна недостатність
АОЗ антиоксидантний захист
АС аортальний стеноз
AT ангіотензин
БРАТ блокатори рецепторів ангіотензину II
ВЕ модуль в'язкоеластичностi
ДК дiєнові кон'югати
ДТ діастолічний тиск в легеневій артерії
ET ендотелін
IАПФ інгібітори ангiотензинперетворюючого ферменту
Кат каталаза
КВВ конденсат вологи повітря, що видихується
ЛПВГ липопротеїди високої густини
ЛПНГ липопротеїди низької густини
ЛС легеневий сурфактант
МД малоновий діальдегід
МН мітральна недостатність
МС мітральний стеноз
МСМ молекули середньої маси
ПН поверхневий натяг
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПШ правий шлуночок
СО легеневий судинний опір
СОД супероксиддисмутаза
СТ систолічний тиск в легеневій артерії
ТГ триглiцериди
ТН трикуспiдальна недостатність
ТФ токоферол
ФЛ фосфоліпіди
ХРХС хронічна ревматична хвороба серця
ХС холестерин
ХСН хронічна серцева недостатність
ЦОГ циклооксигеназа
ЧР час релаксації
ШВВ швидкість респіраторного вологовидiлення
cGMP циклічний гуанозинмонофосфат
D критерій дисперсії
IL iнтерлейкiн
m помилка середнього значення
M середнє значення
NO оксид азоту
NO2 нітрит
NOS оксидазотна синтетаза
p достовірність статистичного показника
Pg простагландин
r коефіцієнт кореляції
R критерій регресії
S критерій Стьюдента
TNF туморонекротичний фактор
Tx тромбоксан
WR критерій Уїлкоксона-Рао
c2 критерій Хi-квадрат

ВСТУП

Актуальність теми. ХРХС є найбільш поширеною серед усіх захворювань ревматологічного профілю і на неї в Україні страждає більш ніж 570 осіб на 100 тис. населення, захворюваність складає 22,6 на 100 тис. населення, а первинна інвалідність 6 на 100 тис. населення [10, 46, 57]. Необхідно відзначити, що в деяких регіонах нашої країни поширеність ХРХС перевищує 1000 осіб на 100 тис. населення (Вінницька, Закарпатська, Полтавська області). Має місце збільшення медико-соціального навантаження на суспільство від ХРХС, ускладнення якої є причинами передчасної смертності людей [33, 44]. Останніми роками переважають важкодiагностуємi малосимптомні і приховані форми хвороби [12, 93], при цьому частота ХРХС в Україні не зменшується [54, 63, 64]. Еволюція ревматизму у бік малосимптомних форм робить актуальним пошук нових інформативних методів діагностики окремих ознак захворювання [42, 72].
В даний час для оцінки порушень гемодинаміки в малому колі кровообігу у хворих на ХРХС стали використовувати дослідження фiзико-хімічних властивостей КВВ [213, 216], на стан яких, як відомо, впливають зміни реологічних властивостей крові [36, 79, 110]. Встановлено, що при інших захворюваннях (ішемічна хвороба серця, ревматоїдний артрит, хронічний бронхіт) тиск в легеневій артерії і СО визначає ліпідно-білковий склад ЛС, а той, у свою чергу ШВВ [35, 103, 106]. Можна припустити, що вивчаючи при ХРХС ШВВ, рівень рН експiратiв, концентрацій загального білка, небілкових азотистих продуктів, середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів, лiпопротеїдiв, продуктів ПОЛ і АОЗ можна встановити патогенетичну роль порушень ЛС у хворих з ревматичними пороками серця, підвищити якість діагностики патологічного процесу і розробити критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ХРХС і ефективність лікувальних заходів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась відповідно до основного плану НДР Донецького національного медичного університету і є фрагментом конкурсної теми МОЗ України «Оптимізація патогенетичної терапії уражень опорно-рухового апарату і внутрішніх органів при ревматичних захворюваннях (клiнiко-експериментальні дослідження)» (№ держреєстрації 0105U008727). Здобувач є співвиконавцем даної теми.
Мета дослідження: встановити патогенетичну роль ревматичних пороків серця в порушенні різних складових ЛС, розробити критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ХРХС і ефективність лікувальних заходів, що проводяться.
Завдання дослідження:
1. Визначити у хворих на ХРХС ШВВ, рН експiратiв, показники ПН, ВЕ і ЧР КВВ при різних пороках, оцінити вплив на фiзико-хімічний стан вологи, що видихується, змін збудливості міокарда, електричної провідності і розмірів камер серця, а також параметрів легеневої гемодинаміки, провести кореляційні зіставлення з біохімічними складовими ЛС.
2. Вивчити стан азотовидiльної функції легенів (показники небілкових продуктів аміаку, сечовини, СК, NO2) і детоксикацiйної (виділення середньомолекулярних сполук МСМ238, МСМ254, МСМ260, МСМ280) при різних варіантах перебігу ХРХС і роль в зміні параметрів легеневої гіпертензії.
3. Дослідити при ХРХС виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв (ФЛ, ХС, ТГ, ЛПВГ, ЛПНГ), які є компонентами ЛС, встановити вплив різних пороків серця, ступенів ХСН і показників гемодинаміки в малому колі кровообігу.
4. З'ясувати ступінь дії ХРХС на показники ПОЛ і АОЗ в КВВ, виконати кореляційні зіставлення з рівнями ліпідів і липопротеїдiв в експiратах, визначити залежність від порушень збудливості міокарда, електричної провідності серця, розмірів його камер і стану внутрішньолегеневої гемодинаміки.
5. Оцінити ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів, характеру порока серця, ступеня ХСН, початкових гемодинамічних показників, використання окремих груп ліків патогенетичної терапії захворювання.
6. Встановити вплив початкових параметрів експiратiв (ШВВ, рН, фiзико-хімічних показників, концентрації білка, небілкових азотистих речовин, МСМ, ліпідів, лiпопротеїдiв, продуктів ПОЛ і АОЗ) на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
Об'єкт дослідження: хворі на ХРХС.
Предмет дослідження: ШВВ, рН, фiзико-хімічний стан експiратiв, вміст в КВВ небілкових азотистих речовин, середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів, лiпопротеїдiв, продуктів ПОЛ і АОЗ у хворих на ХРХС, їх кореляційні співвідношення, взаємозв'язок стану ЛС з клiнiко-інструментальними ознаками перебігу захворювання, зокрема з параметрами гемодинаміки в малому колі кровообігу, ступінь впливу окремих чинників на ефективність патогенетичної терапії патологічного процесу.
Методи дослідження: клінічні (розпитування, фізичне обстеження, визначення ШВВ), електрофізіологічні (електрокардіографія), ультразвукові (ехокардіографія), фiзико-хімічні (дослідження ПН, ВЕ, ЧР експiратiв), біохімічні (вивчення в КВВ загального білка, аміаку, сечовини, СК, NO2, МСМ різних фракцій, ФЛ, ХС, ТГ, ЛПВГ, ЛПНГ, ДК, МД, СОД, Кат, ТФ), статистичні (варіаційний, кореляційний, регресійний, одно- і багатофакторний дисперсійний комп'ютерний аналіз).
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше при ХРХС доведено патогенетичну роль порушень внутрішньосерцевої і легеневої гемодинаміки в розвитку альтерації ЛС, встановлено зміни респіраторного вологовидiлення, фiзико-хімічних властивостей експiратiв, зрушень азотовидiльної і детоксикацiйної функції легенів, рівнів в КВВ ліпідів, продуктів їх перекисного окислення і протирадикального захисту, ступінь впливу окремих складових експiратiв на подальшу ефективність лікування хворих.
Практичне значення отриманих результатів. На підставі вивчення респіраторного вологовидiлення, фізико-хімічних властивостей КВВ і складу ЛС у хворих на ХРХС розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання і ефективність подальшої патогенетичної терапії.
Матеріали дисертаційної роботи впроваджено в практику Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, терапевтичної клініки Донецького національного медичного університету ім. М.Горького МОЗ України, терапевтичної клініки Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К.Гусака АМН України, а також в педагогічний процес Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, Харківського національного медичного університету і Вищого державного навчального закладу України Українська медична стоматологічна академія” (м. Полтава).
Особистий внесок здобувача. Внесок здобувача в отримані результати досліджень є основним і полягає в формуванні мети і завдань дослідження, проведенні патентно-інформаційного пошуку, в аналізі сучасних даних літератури з проблеми, в підборі, обстеженні і лікуванні хворих. Дисертант запропонувала критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг ХРХС і контролювати хід подальших лікувальних заходів, оцінила ефективність патогенетичної терапії хворих, самостійно виконала статистичну обробку результатів і впровадження їх в практику. Здобувачем не були використані результати і ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота апробована на спільному засіданні кафедр пропедевтики внутрішніх хвороб, внутрішніх хвороб №1 і №2, пропедевтичної терапії і клінічної кардіології, шпитальної терапії і сімейної медицини Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (січень, 2008). Основні положення дисертаційної роботи обговорені на науково-практичних конференціях, присвяченої пам’яті академіка Л.Т.Малої (Харків, 2005), Сучасні аспекти діагностики та лікування в кардіології і ревматології (Вінниця, 2006, 2007), Метаболічний синдром в практиці кардіолога” (Харків, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових праць, серед яких 8 статей в журналах, 3 - в збірниках, 4 роботи в матеріалах наукових форумів. 3 роботи, що відповідають вимогам ВАК України, виконані здобувачем самостійно.
Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 139 сторінках тексту, складається зі вступу, 6 розділів (зокрема огляду літератури, матеріалів і методів, 4 розділів власних досліджень), узагальнення і аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури, який містить 230 найменувань (120 кирилицею і 110 латиницею). Роботу ілюстровано 32 таблицями і 16 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової задачі на підставі вивчення швидкості респіраторного вологовиділення, фiзико-хімічних параметрів експiратiв, рівнів в них небілкових азотистих продуктів, середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів, лiпопротеїдiв, продуктів ПОЛ і АОЗ доведено патогенетичну роль порушень ЛС при ХРХС, розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг захворювання, ступінь легеневої гіпертензії і ефективність подальших терапевтичних заходів.
1. У 70% хворих на ХРХС зменшується ШВВ, у 49% - рН експiратiв, у 65% - їх ПН, у 88% - ЧР, показники яких корелюють між собою, залежать від ступеня ХСН, характеру пороків серця, параметрів ПШ і міжшлуночкової перегородки, наявності порушень збудливості міокарда і електричної провідності серця, а також змін мітрального клапана, рівнів СТ, ДТ і СО, причому ШВВ корелює з вмістом в експiратах загального білку, ДК і активностю СОД, а фiзико-хімічні показники КВВ з білком і небілковими азотистими продуктами (аміаком, СК і NO2).
2. При ХРХС посилюється азотовидiльна функція легенів і зростає в експiратах рівень окремих фракцій середньомолекулярних сполук, що виявляється змінами в КВВ СК і NO2 у всіх обстежених, МСМ238 у 77%, МСМ254 у 61%, МСМ260 у 60%, сечовини у 16%, показники яких корелюють між собою, залежать від віку пацієнтів, тривалості і характеру пороку серця, виконаних на попередніх етапах кардіохірургічних втручань, наявності порушень внутрішньошлуночкової провідності і надшлуночкової екстрасистолічної аритмії, параметрів легеневої гемодинаміки, розмірів лівого шлуночка і лівого передсердя, а також насосної функції серця.
3. ХРХС супроводжується зменшенням на 35% респіраторного виділення ФЛ, що реєструється у 65% хворих, причому ці показники прямо корелюють з концентраціями ХС, ЛПВГ і ЛПНГ, рівень ХС в експiратах залежить від ступеня легеневої гіпертензії, а інтегральний стан ліпідної складової ЛС визначають наявність у хворих МС і виразність дилятації лівого передсердя.
4. При ХРХС у порівнянні зі здоровими людьми відзначається підвищення вмісту в КВВ ДК (на 88%) і МД (у 17 разів) на тлі зменшення концентрації ТФ (на 35%), причому такі зміни відповідно реєструються у 40%, 93% і 61% хворих, а показники ПОЛ і АОЗ корелюють між собою і з вмістом ліпідів і лiпопротеїдiв в експiратах, залежать від наявності аортального пороку серця, синдрому Вольфа-Паркiнсона-Уайта і товщини задньої стінки лівого шлуночка серця, визначаються рівнем легеневої гіпертензії.
5. У процесі медикаментозного лікування відсутність ефекту констатується у 9% хворих на ХРХС, незначне поліпшення у 28%, поліпшення у 63%, причому на результати терапії не діють впливу окремі пороки серця, проведена у минулому їх кардіохірургічна корекція, вихідний функціональний клас ХСН, стан внутрішньолегеневої гемодинаміки, використання нітратів, селективних bадреноблокаторiв, серцевих глікозидів, антагоністів кальцію і кардiометаболiкiв, але має місце істотна дія IАПФ і діуретиків, наявність мерехтіння передсердь і внутрішньошлуночкової блокади.
6. Дисперсійний і регресійний аналізи демонструють вплив на ефективність лікувальних заходів при ХРХС концентрацій в експiратах аміаку, ФЛ і ТГ, а на тлі комплексної терапії реєструється олужування КВВ, збільшення в ньому рівня ФЛ і зменшення вмісту ЛПНГ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдрахманова Л.М., Фархутдинов У.Р., Фархутдинов Р.Р. Особенности экспрессии активных форм кислорода клетками крови у больных хроническим бронхитом // Тер. арх.-2001.-Т.73, №3.-С.45-48.
2. Амосова Е.Н. Клиническая кардиология.-К.: Здоров’я, 1998.-704с.
3. Бабак О.Я., Топчий И.И. Окислительный стресс, воспаление и эндотелиальная дисфункция ключевые звенья патогенеза сердечно-сосудистой патологии при прогрессирующих заболеваниях почек // Укр. тер. журн.-2004.-№4.-С.10-17.
4. Багирова Г.Г., Баталина М.В. Лечение хронической сердечной недостаточности у больных с митральными и аортальными пороками сердца ревматической этиологии // Тер. арх.-2000.-Т.72, №9.-С.63-66.
5. Баранов А.А., Цыбулько С.В., Бородин А.Г. и др. Фактор некроза опухоли a и поражение почек при ревматоидном артрите // Тер. арх.-2001.-Т.73, №5.-С.8-11.
6. Барац С.С., Закроева А.Г. Диастолическая дисфункция сердца по показателям трансмитрального кровотока и потока в легочных венах: дискуссионные вопросы патогенеза, терминологии и классификации // Кардиология.-1998.-№5.-С.69-76.
7. Бахтияров Р.З., Забиров М.Р. Гипертоническая болезнь и эндотелиальная дисфункция // Вестн. ОГУ.-2004.-№4.-С.114-118.
8. Беленков Ю.Н. Роль нарушений систолы и диастолы в развитии сердечной недостаточности // Тер. арх.-1994.-Т.66, №9.-С.3-7.
9. Беленков Ю.Н., Мареев В.Ю., Агеев Ф.Т. Эндотелиальная дисфункция при сердечной недостаточности: возможности терапии ингибиторами ангиотензинпревращающего фермента // Кардиология.-2001.-№5.-С.100-104.
10. Беляєва Н.М., Семенюк Н.А. Інвалідність внаслідок хронічних ревматичних хвороб серця та шляхи реабілітації // Матер. IV Національного конгресу ревматологів України.-Київ, 2005.-С.72.
11. Бенца Т.М., Бабиніна Л.Я. Лікування хворих на ревматоїдний артрит з ураженнями серця // Укр. ревматол. журн.-2001.-Т.6, №4, додаток.-С.21.
12. Бенца Т. Острая ревматическая лихорадка и ревматическая болезнь сердца // Ліки України.-Т.84-85, №7-8.-С.17-21.
13. Бестужева С.В. Современное состояние вопроса о сурфактантной системе легких // Тер. арх.-1995.-Т.66, №3.-С.50-54.
14. Бобкова И.Н., Чеботарева Н.В., Рамеев В.В. и др. Роль эндотелиальной дисфункции в прогрессировании хронического гломерулонефрита, современные возможности ее коррекции // Тер. арх.-2005.-Т.77, №6.-С.92-96.
15. Боровиков В.П., Боровиков И.П. STATISTICA.-М.: Б.и., 1998.-583с.
16. Ванин A.Ф. Оксид азота в биологии: история, состояниe и перспективы исследований // Биохимия.-1998.-Т.63, №7.-С.867-869.
17. Ванин А.Ф. Оксид азота в биомедицинских исследованиях // Вестн. Рос. АМН.-2000.-№4.-С.3-5.
18. Васильева Е.М., Баканов М.И., Марков Х.М. Влияние системы L-аргинин-NO на активность АТФаз и ПОЛ эритроцитов // Бюл. экспер. биол.-1999.-Т.128, №9.-С.321-323.
19. Визир В.А., Березин А.Е. Роль эндотелина-1 в прогрессировании сердечной недостаточности // Укр. мед. часопис.-2003.-Т.35, №3.-С.5-16.
20. Викторов И.В. Роль оксида азота и других свободных радикалов в ишемической патологии мозга // Вестн. Рос. АМН.-2000.-№4.-С.5-10.
21. Виноградов Н.А. Антимикробные свойства окиси азота и регуляция ее биосинтеза в макроорганизме // Антибиот. химиотер.-1998.-Т.43, №2.-С.24-29.
22. Виноградов Н.А., Ванин А.Ф. Антимикробные свойства окиси азота и регуляция ее биосинтеза в макроорганизме // Антибиот. химиотер.-2000.-Т.43, №2.-С.24-29.
23. Вознесенский Н.А., Чучалин А.Г., Антонов Н.С. Окись азота и легкие // Пульмонология.-1998.-Т.8, №2.-С.6-10.
24. Воронков Л.Г., Коваленко В.Н., Рябенко Д.В. Хроническая сердечная недостаточность: механизмы, стандарты диагностики и лечения / Под. Ред. В.Н.Коваленко.-К.: Морион, 1999.-128с.
25. Габриелян Э.С., Погосян С.Ш., Акопов С.Э., Григорян Г.Г., Серкомб Р., Сейлаз Ж. Инактивация оксида азота полиморфно-ядерными лейкоцитами как механизм развития дисциркуляции при облитерирующем атеросклерозу // Кардиология.-1996.-№8.-С.43-46.
26. Ганджа І.М., Коваленко В.М., Лисенко Г.І., Свінціцький А.С. Ревматологія.-К.: Здоров’я, 1996.-280с.
27. Голиков П.П., Николаева Н.Ю., Гавриленко И.А. и др. Оксид азота и перекисное окисление липидов как факторы эндогенной интоксикации при неотложных состояниях // Пат. физиол. экспер. терапия.-2000.-№2.С.6-9.
28. Громашевська Л.Л. Середні молекули” як один з показників метаболічної інтоксикації” в організмі // Лаборат. діагностика.-2000.-№1.-С.11-16.
29. Гусева Н.Г. Простагландин Е1: результаты и перспективы применения в клинической практике // Клин. мед.-2001.-Т.79, №2.-С.4-10.
30. Дейл М.М., Фан Т.-П.Д. Эндотелиальные клетки сосудов // В кн.: Руководство по иммунофармакологии: Пер. с англ. / Под ред М.М.Дейла и Д.К.Формена.-Москва: Медицина, 1998.-С.87-102.
31. Дзгоева Ф.У., Кутырина И.М. Тромбоксан А2 и простациклин у больных хроническим гломерулонефритом и ишемической болезнью сердца в условиях нефротоксического действия рентгеноконтрастных средств: протекторное действие антагонистов кальция // Тер. арх.-2000.-Т.72, №6.-С.42-45.
32. Дзгоева Ф.У., Кутырина И.М., Мусселиус С.Г. и др. Дисфункция эндотелия при тяжелых формах острой почечной недостаточности. Новые подходы к патогенетической терапии // Тер. арх.-2005.-Т.77, №6.-С.35-39.
33. Дорогой А.П. Динаміка показників поширеності гострої ревматичної гарячки і хронічних ревматичних хвороб серця серед населення України // Матер. IV Національного конгресу ревматологів України.-Київ, 2005.-С.151.
34. Драпкина О.М., Задорожная О.О., Ивашкин В.Т. и др. Особенности синтеза оксида азота у больных инфарктом миокарда // Клин. мед.-2000.-Т.78, №3.-С.19-23.
35. Ермолаева М.В., Песин Я.М., Синяченко О.В. и др. Экспираторное влаговыделение у больных ревматоидным артритом // Травма.-2005.-Т.6, №1.-С.22-27.
36. Ермолаева М.В., Синяченко О.В., Белоконь А.М., Песин Я.М. Диагностика поражения легких у больных ревматоидным артритом по физико-химическому состоянию экспиратов // Укр. пульмон. журн.- 2006.-№2.-С.18-20.
37. Ждан В.М., Кітура О.Є., Кітура Є.М. та ін. Лікування хронічної серцевої недостатності у хворих з мітральними і аортальними вадами серця ревматичної етіології // Матер. IV Національного конгресу ревматологів України.-Київ, 2005.-С.53.
38. Зозуля Ю.A., Сенько Л.Н. Мультифункциональность и метаболизм оксида азота в центральной нервной системе // Журн. АМН України.-2000.-№1.-С.3-25.
39. Зуева Н.А., Ефимов А.С. Новое в патогенезе и лечении сахарного диабета и его хронических осложнений.-Киев: ДСГ Лтд, 2003.-88с.
40. Ильяш М.Г., Бризинская Я.М., Ткаченко И.В. Притменение ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента у больных ревматизмом с недостаточностью митрального клапана // Укр. кард. журн.-1998.-№4.-С.26-28.
41. Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В. Применение каптоприла и эналаприла у больных с митральным пороком сердца // Укр. ревматол. журн.-2000.-Т.1, №1.-С.51-54.
42. Ильяш М.Г., Сергиенко Е.Н. Ревматизм: актуальные вопросы диагностики и лечения // Doctor.-2002.-№1.-С.19-21.
43. Ильяш М.Г., Базыка О.Е., Сергиенко Е.Н. Нестероидные противовоспалительные препараты в лечении ревматизма // Матер. IV Національного конгресу ревматологів України.-Київ, 2005.-С.65.
44. Ильяш М.Г. Новые подходы лечения ревматизма.-Киев: Б.и., 2005.-155 с.
45. Ілляш М.Г., Несукай О.Г., Рей Є.С. Застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту у лікуванні мітральної недостатності // Укр. ревматол. журн.-2001.-Т.6, №4.-Додаток.-С.12.
46. Іпатов А.В., Сергієні О.В., Войтчак Т.Г. та ін. Інвалідність та сучасні принципи визначення обмежень життєдіяльності при хронічних ревматичних хворобах серця // Матер. IV Національного конгресу ревматологів України.-Київ, 2005.-С.38.
47. Казаков В.Н., Синяченко О.В., Файнерман В.Б. и др. Динамическое поверхностное натяжение биологических жидкостей здоровых людей // Арх. клин. экспер. мед.-1996.-Т4, №1.-С.3-6.
48. Казаков В.Н., Синяченко О.В., Файнерман В.Б., Миллер Р. Динамическое поверхностное натяжение биологических жидкостей в медицине.-Донецк: Из-во медуниверситета, 1997.-296с.
49. Казаков В.Н., Миллер Р., Синяченко О.В. и др. Динамическая межфазная тензиометрия - новый метод изучения биологических жидкостей человека: Используемая техника // Вестн. нов. мед. технол.-1997.-Т.4, №4.-С.100-103.
50. Казаков В.Н., Возианов А.Ф., Синяченко О.В. и др. Межфазная тензиометрия и реометрия в нефрологии.-Донецк: Из-во медунивер., 1999.-380с.
51. Казаков В.Н., Возианов А.Ф., Синяченко О.В. и др. Межфазная тензиометрия и реометрия конденсата влаги выдыхаемого воздуха при хроническом гломерулонефрите // Арх. клин. экспер. мед.-1999.-Т.8, №2.-С.130-134.
52. Кнышов Г.В., Бендет Я.А. О классификации приобретенных пороков сердца // Укр. кард. журн.-1996.-№3.-С.82-86.
53. Кнышов Г.В., Бендет Я.А. Приобретенные пороки сердца.-К.: ИССХ, 1997.-280с.
54. Кнышов Г.В., Бендет Я.А., Ситар Л.Л. и др. Состояние и проблемы хирургического лечения приобретенных пороков сердца в Украине // Укр. ревматол. журн.-2001.-Т.6, №4.-Додаток.-С.12-13.
55. Ковалевский А.Н., Нифантьев О.Е. Замечания по скринингову методу определения молекул средней массы // Лабор. дело.-1989.-№5.-С.35-39.
56. Коваленко В.М. Систематизація та класифікація некоронарогенних хвороб серця, уніфіковані стандарти та критерії діагностики // Укр. ревмат. журн.-2000.-Т.2, №2.-С.3-6.
57. Коваленко В.М., Корнацький В.М., Манойленко Т.С. та ін. Сучасний стан здоров’я народу та напрямки його покращення в Україні.-Київ: АМНУ, 2005.-141 с.
58. Коваленко В.Н. Новые методические подходы к диагностике сердечной недостаточности у больных РПС // Укр. кард. журн.-1994.-№1.-С.70-73.
59. Коваленко В.Н., Гуйда П.П., Латогуз И.К. Диагностика и лечение ревматических болезней.-Харьков: Основа, 1999.-288с.
60. Коваленко В.Н., Ильяш М.Г., Несукай Е.Г., Ткаченко И.В. Дифференцированные подходы к лечению больных с ревматическими пороками сердца, осложненными фибрилляцией предсердий и сердечной недостаточностью // Врач. практика.-2000.-№4.-С.4-9.
61. Коваленко В.Н., Каминский А.Г. Ревматология как одна из важнейших проблем медицины // Укр. ревмат. журн.-2000.-Т.1, №1.-С.3-8.
62. Коваленко В.Н. Обоснование и методические подходы к диагностике сердечной недостаточности с учетом геометрии сокращения левого желудочка // Укр. терапевт. журн.-2001.-№1.-С.65-68.
63. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Некоронарогенніе болезни сердца. Практическое руководство / Под ред В.Н.Коваленко.-К.: Морион, 2001.-480с.
64. Коваленко В.Н., Несукай Е.Г. Приобретенные пороки сердца: механизмы развития и принципы лечения сердечной недостаточности // Укр. кард. журн.-2001.-№6.-С.84-89.
65. Козлова Н.В., Ватанська І.Ю., Горошенко Л.М. Визначення вмісту пептидів середньої молекулярної маси в крові та конденсаті вологи видихнутого повітря у клінічній практиці // Матеріали 15-го з’їзду терапевтів України.-Київ, 2004.-С.55.
66. Корзун А.И., Кириллова М.В. Сравнительная характеристика ингибиторов АПФ // Экология человека.-2003.-№2.-С.16-22.
67. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г. и др. Метод определения активности каталазы // Лабор. дело.1988.-№1.С.16-19.
68. Курята А.В., Егорова Ю.В. Статины в коррекции нарушений липидного обмена и дисфункции эндотелия у больных стенокардией напряжения с подтвержденным коронарным атеросклерозом (по данным коронарографии) // Кровообіг та гемостаз.-2004.-№2-3.-С.78-82.
69. Лутай М.І., Сісецький А.П., Шандренко С.Г. та ін. Особливості метаболізму оксиду азоту при біотрансформації органічних нітратів у пацієнтів з ішемічною хворобою серця // Укр. кардіол. журн.-1998.-№7-8.-С.34-37.
70. Майданник В.Г., Малкоч А.В. Фізіологічна роль окису азоту в дитячому організмі // Педіатр. акушер. гінекол.-1999.-№6.-С.51-57.
71. Малышев И.Ю. Введение в биохимию оксида азота: роль оксида азота в регуляции основных систем организма // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. колопроктол.-1997.-Т.7, №1.-С.49-55.
72. Малюкова Н.Г. Гемостаз і ліпопереокислення при хронічній серцевій недостатності, зумовленій ревматичними вадами серця // Укр. ревматол. журн.-2005.-Т.19, №1.-С.74-77.
73. Манухина Е.Б., Покидышeв Д.А., Малышев И.Ю. и др. Предупреждение гипeрпродукции оксида азота с помощью адаптации к стрессорным воздействиям // Изв. АН. Серия биологическая.1998.-№2.-C.300-304.
74. Манухина Е.Б., Малышев И.Ю. Стресс-лимитирующая система оксида азота // Рос. физиол. журн. им. И.М.Сеченова.-2000.-Т.86, №10.-С.1293-1292.
75. Манухина Е.Б., Малышев И.Ю., Архипенко Ю.В. Оксид азота в сердечно-сосудистой системе: роль в адаптационной защите // Вестн. Рос. АМН.-2000.-№4.-С.16-21.
76. Мареев В.Ю. Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента в лечении больных коронарной болезнью сердца. Взгляд 2003 года // Кардиология.-2003.-№12.-С.4-14.
77. Марков Х.М. О биорeгуляторной системе L-apгинин—окись азота // Пат. физ. экспep. терапия.-2000.-№1.-С.34-39.
78. Матвейков Г.П., Пшоник С.С., Милькоманович В.К. Ревматизм.-Минск: Беларусь, 1999.-272с.
79. Мильнер И.А. Лечение эндотелиальной дисфункции при хронической ревматической болезни сердца // Вестн. неотложн. восстанов. мед.- 2006.-Т.7, №4.-С.627-629.
80. Насонов Е.Л. Ингибиторы циклооксигеназы-2: Современная концепция // Тер. арх.-1999.-Т.71, №11.-С.54-58.
81. Насонов Е.Л. Фармакотерапия ревматических заболеваний // Рос. ревматол.1999.№3.С.4654.
82. Насонов Е.Л., Самсонов М.Ю., Тилз Г., Фукс Д. Неоптерин: новый иммунологический маркер аутоиммунных ревматических заболеваний // Клин. мед.-2000.-Т.78, №8.-С.43-46.
83. Насонова В.А., Кузьмина Н.Н. Ревматизм / В кн.: Ревматические болезни / Под ред. В.А.Насоновой и Н.В.Бунчука.-М.: Медицина, 1997.-С.144-160.
84. Насонова В.А., Фоломеева О.М., Амирджанова В.Н. Ревматические болезни в свете международной статистической классификации болезней и проблем, связанных со здоровьем (десятый пересмотр) // Тер. арх.-1998.-Т.70, №5.-С.5-8.
85. Насонова В.А. Ревматическая лихорадка (ревматизм): настоящее и будущее // Врач.-1999.-№5.-С.4-6.
86. Невзорова В.А., Гельцер Б.И. Окись азота и геморегуляция легких // Пульмонология.-1997.-№2.-С.80-85.
87. Невзорова В.А., Зуга М.В., Гельцер Б.И. Роль окиси азота в регуляции легочных функций // Тер. арх.-1997.-Т.69, №3.-С.68-73.
88. Невзорова В.А., Просекова Е.В., Гельцер Б.И. и др. Динамика биохимических маркеров воспаления в оценке эффективности базисной фармакотерапии при бронхиальной астме // Тер. арх.-2001.-Т.73, №3.-С.24-27.
89. Нестеров Е.Н., Паневская Г.Н. Сурфактантная система легких и коррекция ее нарушений при бронхолегочных заболеваниях // Пульмонология.-2000.-№3.-С.19-25.
90. Нетяженко В.З., Мальчевська Т.Й. Основні сучасні погляди на патогенез, діагностику та лікування в ревматології // Клін. фармакол. фізіол. біохімія.-1998.-№3.-С.76-123.
91. Никитин А.В., Зуйкова А.А. Клиническая эффективность ингаляций супероксида и их влияние на кристаллическую структуру и систему антирадикальной защиты сыворотки крови и конденсата выдыхаемого воздуха у больных бронхиальной астмой // Тер. арх.-2001.-Т.73, №3.-С.20-23.
92. Николайчик В.В., Кирковский В.В. Средние молекулы образование и способы определения // Лабор. дело.-1989.-№8.-С.31-33.
93. Никула Т.Д., Хомазюк В.А., Кисіль С.С., Татарчук І.М. // Укр. ревматол. журн.-2004.-Т.6, №4.-Додаток.-С.15.
94. Пархоменко А.Н., Лутай Я.М. Безопасность и эффективность применения представителя нового поколения блокаторов bадренорецепторов со свойствами модулятора метаболизма оксида азота небилета (небиволола) у больных с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST на электрокардиограмме // Укр. мед. часопис.-2001.-Т.22, №2.-С.24-29.
95. Петухов В.И. Активные формы кислорода в прогрессировании хронического миелолейкоза: Перспективы применения натуральных антиоксидантов // Тер. арх.-2000.-Т.72, №8.-С.64-67.
96. Пилипчук Н.С., Прохорович И.В., Процюк Р.Г., Пилипчук В.Н. Методические аспекты определения барьерной функции легких // Укр. пульмон. жур.-1993.-№1.-С.63-66.
97. Поливода С.Н., Черепок А.А. Роль оксидативного стресса в нарушении метаболизма азота оксида при гипертонической болезни // Серце і судини.-2004.-Т.5, №1.-С.39-43.
98. Поливода С.Н., Черепок А.А., Соловьюк А.О. Реверсия эндотелиальной дисфункции у пациентов с гипертонической болезнью в процессе терапии фелодипином // Кровообіг та гемостаз.-2004.-№2-3.-С.102-105.
99. Привалова Е.В., Черепенин Л.П., Ершов В.И. и др. Течение легочной гипертонии у больных, оперированных по поводу ревматических митральных пороков сердца // Тер. арх.-2000.-Т.72, №4.-С.58-62.
100. Пылищев В.В. Исследование сурфактанта легких в конденсате выдыхаемого воздуха у больных туберкулезом органов дыхания // Пробл. туб.-1995.-№10.-С.18-20.
101. Ремизова М.И. Роль оксида азота в норме и при патологии // Вестн. службы крови России.-2000.-№2.-С.53-57.
102. Решетняк Т.М., Алекберова З.С., Насонова В.А. Применение вазопростана у больных системной красной волчанкой с антифосфолипидным синдромом // Тер. арх.-1999.-Т.71, №5.-С.40-47.
103. Рыбалко Г.С., Игнатенко Г.А., Синяченко О.В. Биохимический состав экспиратов у больных хроническим бронхитом на фоне ишемической болезни сердца // Укр. пульмон. журн.- 2003.-Т.42, №4.-С.47-49.
104. Северина И.С., Буссыгина О.Г., Пятакова Н.В. Активация растворимой гуанилатциклазы новыми донорами NO как основа направленного поиска эффективных вазодилататоров и антиагрегантов // Вестн. Рос. АМН.-2000.-№4.-С.25-30.
105. Сергієнко О.М., Ілляш М.Г., Гавриленко Т.І., Базика О.Є. Особливості клітинного імунітету та антитілоутворення у хворих на ревматизм // Укр. ревматол. журн.-2001.-Т.6, №4.-Додаток.-С.17.
106. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Егудина Е.Д., Песин Я.М. Респираторное выведение молекул средней массы при ревматоидном артрите // 2005.-№4.-С.49-52.
107. Стокле Ж.-К., Мюлле Б., Андрианцитохайна К., Клещев А. Гиперпродукция оксида азота в патофизиологии кровеносных сосудов // Биохимия.-1998.-Т.63, №7.-С.967-971.
108. Таганович А.Д. Исследование сурфактантной системы легких с помощью биохимических методов // Пульмонология.-1996.-№2.-С.45-50.
109. Тимків І.В., Нейко В.Є. Особливості імунної відповіді і осіб, спадковосхильних до ревматизму // Укр. ревматол. журн.-2001.-Т.6, №4.-Додаток.-С.18.
110. Токарев Г.Н., Синяченко О.В., Гринь В.К., Толстой В.А. Биофизические свойства конденсата выдыхаемого воздуха у шахтеров с хроническим обструктивным заболеванием легких // Укр. пульмон. журн.- 2005.-№3.-С.36-39.
111. Топчий И.И., Кордеро Г.А. Влияние глутаргина на экспрессию адгезивных молекул и функциональную активность нейтрофилов при диабетической нефропатии // Кровообіг та гемостаз.-2005.-№3-4.-С.110-114.
112. Тюрин Ю.Н., Макаров А.А. Статистический анализ данных на компьютере.-М.: Инфра-М, 1998.-528с.
113. Ушварок Л.Б., Крахмалова Е.О. Сравнительная оценка влияния эналаприла и лозартана на эндотелиальную дисфункцию при хронической сердечной недостаточности // Кровообіг і гемостаз.-2005.-№3-4.-С.10-14.
114. Хухліна О.С. Дисліпідемія та ендотеліальна дисфункція в патогенезі неалкогольного стеатогепатиту у хворих на цукровий діабет 2 типу, нові можливості їхньої корекції глутаргіном // Укр. терапевт. журн.-2005.-№2.-С.39-43.
115. Цыба И.Н., Литвинова И.А., Онищенко А.В. и др. Особенности поражения клапанного аппарата сердца при митральной недостаточности ревматического генеза // Укр. ревматол. журн.-2001.-Т.6, №4.-Додаток.-С.18-19.
116. Чазов Е.И., Парфенова Е.В., Красникова Т.Л., Ткачук В.А. Периферические bадренорецепторы при артериальной гипертонии // Тер. арх.-2000.-Т.71, №12.-С.58-63.
117. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. Оксид азоту в механізмі дії серцево-судинних засобів // Лікар. справа.-1995.-№5-6.-С.36-40.
118. Черепенин Л.П., Привалова Е.В., Иванов А.С. и др. Программа обследования больных с изолированными митральніми пороками сердца для оценки степени легочной гипертензии // Клин. мед.-2000.-Т.78, №3.-С.28-32.
119. Чучалин А.Г. Актуальные вопросы диагноза в пульмонологии // Тер. арх.-2001.-Т.73, №8.-С.28-33.
120. Шимановский Н.Л., Гуревич К.С. Роль оксида азота в механизмах действия лекарственных веществ // Международный мед. журн.-2000.-Т.6б №1.-С.104-107.
121. Abbad F., Benjamin B., Kerdosh M.M. et al. Acute rheumatic fever in southern saudi arabia // East Afr. Med. J.-1998.-Vol.75.-P.279-281.
122. Abrams J. Role of endothelial dysfunction in coronary artery disease // Amer. J. Cardiol.-1997.Vol.79, 12B.P.2-9.
123. Adnot S., Raffestin B., Eddahibi S. NO in the lung // Respir. Physiol.-1995.-Vol.101, N2.-P.109-120.
124. Amin A.R., Attur M., Abramson S.B. Nitric oxide synthase and cyclooxigenases: distribution, regulation, and intervention in arthritis // Curr. Opin Rheumatol.-1999.-Vol.11, N3.-P.202-209.
125. Auch-Schwelk W., Duske E., Claus M. et al. Endothelium-mediated vasodilation during ACE inhibition // Eur. Heart J.-1995.-Vol.16.-Suppl. С.-P.59-65.
126. Bacon P.A., Stevens R.J., Carruthers D.M. et al. Accelerated atherogenesis in autoimmune rheumatic diseases // Autoimmun. Rev.-2002.-Vol.1, N6.-P.338-347.
127. Baidoshvili A., Niessen H.W., Stooker W. et al. N (omega)-(carboxymethyl)lysine depositions in human aortic heart valves: similarities with atherosclerotic blood vessels // Atherosclerosis.-2004.-Vol.174, N2.-P.287-292.
128. Berard E. Metabolism and regulation of nitric oxide: a hard-to-control mediator // Arch. Pediatr.-1997.-Vol.4, N10.-P.1004-1015.
129. Berkenboom G., Unger P., Fontaine D. et al. Prevention of nitrate tolerance by long-term treatment with ramipril, an endothelium-dependent mechanism // Eur. Heart J.-1998.-Vol.19.-Suppl. A.-P.143.
130. Boda D., Eck E., Boda K. Measurement of surface tension in biological fluids by a pulsating capillary technique // J. Perinat. Med.-1997.-Vol.25, N2.-P.146-152.
131. Braunwald E. Heart disease / Ed. Saunders W.B.-Philadelphia, 1995.-1124p.
132. Bullard D.C. Adhesion molecules in inflammatory diseases: insights from knockout mice // Immunol. Res.-2002.-Vol.26, N1-3.-P.27-33.
133. Busse W.W. Leukotrienes and inflammation // Am. J. Respir. Crit. Care Med.-1998.-Vol.157, N6.-P.S210-S213.
134. Caligaris-Cappio F., Bertero M., Converso M. et al. Circulating levels of soluble CD30, a marker of cells producing Th2-type cytokines, are increased in patients with systemic lupus erythematosus and correlate with disease activity // Clin. Exp. Rheumatol.-1995.-Vol.13.-P.339-343.
135. Carr A., Frei B. The role of natural antioxidants in preserving the biological activity of endothelium-derived nitric oxide // Free Rad. Biol. Med.2000.-Vol.28.P.1806-1014.
136. Clair E.W., Wilkinson W.E., Lang T. et al. Increased expression of blood mononuclear cell nitric oxide synthase type 2 in rheumatoid arthritis patients // J. Exp. Med.-1996.-Vol.184, N3.-P.1173-1178.
137. Clancy R.M., Abramson S.B. Nitric Oxide: A Novel Mediator of Inflammation (43927AA) // Proc. Soc. Exp. Biol. Med.-1995.-Vol.210, N2.-P.93-101.
138. Clozel M., Kuhk H., Hefti F., Baumgarlnener H.R. Endothelial dysfunction and subendothelial monocyte macrophages in hypertension: Effect of angiotensin converting enzyme inhibition // Hypertension.1999.Vol.18.P.132-141.
139. Cohn J. Structural basis for heart failure: ventricular remodelling and its pharmacological inhibition // Circulation.-1995.-Vol.91.-P.2504-2507.