КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕННЯ ОБМІНУ КАЛЬЦІЮ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ім. М. ГОРЬКОГО

На правах рукопису

СІМБІРЦЕВА КСЕНІЯ ЮРІЇВНА

УДК:616.12-008.331.1+616.72-018.3-007.17/.18-007.248]-008.9:546.41-07-08-092

Клініко-патогенетичнЕ обгрунтування корекції порушенНЯ ОБМІНУ КАЛЬЦІЮ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ОСТЕОАРТРОЗ З АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.01.12 ревматологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Коломієць
Вікторія
Володимирівна,
доктор медичних
наук, професор

Донецьк-2008

ЗМІСТ

Список умовних скорочень4
Вступ.5
Розділ 1. Сучасні уявлення про стан обміну кальцію і методи корекції
його порушень у хворих на остеоартроз із супутньою артеріальною гіпертензією (Огляд літератури)......10
Розділ 2. Матеріал і методи дослідження....34
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.34
2.2. Основні методи клінічного дослідження.........36
Розділ 3. Клініко-функціональна характеристика хворих на
остеоартроз з артеріальною гіпертензією...........................................................43
3.1. Клінічна характеристика хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією...43
3.2. Добовий ритм артеріального тиску у хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією...47
3.3. Стан обміну кальцію у хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією...50
3.4. Характеристика структурно-функціонального стану кісткової
тканини у хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією..61
3.5. Дисфункція ендотелію та метаболізм оксиду азоту у хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією...67
Розділ 4. Оцінка антигіпертензивного, метаболічного та
суглобового ефектів індапаміду у хворих на остеоартроз
з артеріальною гіпертензією................................................................................71
4.1. Антигіпертензивний ефект індапаміду у хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією...71
4.2. Вплив індапаміду на метаболізм кальцію, стан кісткової тканини і суглобовий синдром..76
4.3. Динаміка синтезу оксиду азоту і дисфункції ендотелію на
тлі терапії індапамідом.87
Розділ 5. Метаболічні, гемодинамічні та суглобові ефекти додаткового прийому кальцію з вітаміном D3 на тлі терапії індапамідом у хворих на остеоартроз з артеріальною гіпертензією...........................................................91
5.1. Оцінка антигіпертензивної ефективності та вазопротективної
дії додаткового прийому кальцію з вітаміном D3 на тлі терапії індапамідом91
5.2. Вплив додаткового прийому кальцію з вітаміном D3 на обмін
кальцію і стан кісткової тканини у хворих на остеоартроз з
артеріальною гіпертензією на тлі терапії індапамідом..96
5.3. Динаміка клінічних проявів суглобового синдрому в процесі
додаткового вживання кальцію з вітаміном D3 на тлі лікування
індапамідом..105
Розділ 6. Оцінка значення корекції синтезу оксиду азоту шляхом використання донаторів оксиду азоту в лікуванні хворих на
остеоартроз з артеріальною гіпертензією.........................................................111
6.1. Оцінка добового ритму артеріального тиску у хворих на
остеоартроз з артеріальною гіпертензією в процесі лікування
глутаргіном на тлі прийому індапаміду і кальцію з вітаміном D3..111
6.2. Вплив додаткового призначення глутаргіну на синтез
ендотеліального оксиду азоту і дисфункцію ендотелію..116
6.3. Стан обміну кальцію, кісткової тканини і суглобового синдрому
під впливом комбінованої терапії з глутаргіном.120
Аналіз і узагальнення результатів дослідження...134
Висновки..147
Практичні рекомендації..149
Список використаних джерел....150

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ - артеріальна гіпертензія
АПФ - ангіотензин-перетворюючий фермент
АТ - артеріальний тиск
ВАШ - візуально-аналогова шкала
ВДАТ - варіабельність діастолічного артеріального тиску
ВСАТ - варіабельність систолічного артеріального тиску
ГХ - гіпертонічна хвороба
ДАТ - діастолічний артеріальний тиск
ДМАТ - добове моніторування артеріального тиску
ЕКГ - електрокардіографія
ЕхоКГ - ехокардіографія
ІП - індекс площі
ІЧ - індекс часу
КТТ - кальційтолерантний тест
ЛШ - лівий шлуночок
МЩКТ - мінеральна щільність кісткової тканини
НПЗП - нестероїдні протизапальні препарати
ОА - остеоартроз
ПА - плечова артерія
ПТГ - паратиреоїдний гормон
РГ - реактивна гіперемія
РП - ранковий підйом
САТ - систолічний артеріальний тиск
СНЗ - ступінь нічного зниження
ЧСС - частота серцевих скорочень
Са2+ - іони кальцію
NО - оксид азоту
NОx - метаболіти оксиду азоту нітрити

ВСТУП

Актуальність теми. Поширеність остеоартрозу (ОА) в різних країнах світу сягає 29%, а в осіб старше 60 років 97% [24, 59]. Внаслідок того, що вік - самий вагомий незалежний фактор ризику розвитку ОА, то, зважаючи на загальносвітову тенденцію до старіння популяції, очікується значне зростання цієї патології в структурі захворювань населення [112, 132]. ОА часто сполучається з артеріальною гіпертензією (АГ). В США ревматичні захворювання суглобів зареєстровані більше ніж у 30 мільйонів осіб у віці старше 35 років, 40% цієї категорії населення одержують антигіпертензивну терапію [236]. АГ залишається провідним фактором ризику розвитку важких серцево-судинних захворювань, які визначають тривалість і якість життя, рівень смертності й інвалідності населення [12]. Незважаючи на поширеність даної патології й пов'язаних з нею ускладнень, тільки у третини пацієнтів з АГ здійснюється необхідний контроль рівня артеріального тиску (АТ), що часто обумовлено наявністю супутньої патології та її медикаментозною терапією [22, 54]. Традиційні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які використовуються в лікуванні хворих на ОА, можуть підвищувати АТ і нівелювати ефекти більшості антигіпертензивних препаратів [49].
Порушення метаболізму кальцію при ОА виявляється у розвитку системних змін в кістковій тканині, які грають значну роль в подальшому прогресуванні ураження суглобів [20]. Поряд з дегенерацією суглобового хряща, в патологічний процес при ОА залучається і кісткова тканина, передусім субхондральна кістка [142, 224]. Не дарма зміни в ній (порушення внутрішньокісткової гемодинаміки, венозний застій, остеоконденсацію, зміни кісткової архітектоніки, мікропереломи) виявляють вже на ранніх стадіях розвитку ОА [216]. При наявності ОА частота виявлення його коморбідності з остеопорозом становить 28,9% у жінок і 20% у чоловіків [110]. У пацієнтів з ОА прискорюється втрата мінерального компонента [130, 226]. Зниження мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) приводить до більш вираженої деградації хрящової тканини [179]. Важливою причиною порушення кальцієвого гомеостазу при ОА є гіповітаміноз D, що розглядається як основна причина вторинного гіперпаратиреозу, остеомаляції й остеопорозу [111, 138]. Зниження рівня вітаміну D3 приводить до посилення продукції деструктивних ферментів і зниження синтезу матриксних протеогліканів, що зумовлює втрату хрящової тканини [118].
При АГ відзначається дефіцит позаклітинного кальцію внаслідок зниження його кишкової абсорбції, надмірного виведення із сечею та вторинної активізації утворення паратгормону [62, 133, 208]. Водночас кальцій накопичується в клітинах гладеньких м’язів судин, підвищуючи їхній тонус і рівень АТ [128, 264]. Тому в терапії АГ у хворих на ОА найбільш обґрунтованим може бути використання антигіпертензивних препаратів, які позитивно впливають на метаболізм кальцію і стан кісткової тканини.
Ремоделюванню кісток внаслідок координації специфічних фаз диференціювання остеобластів і резорбції кісткової тканини сприяє дефіцит ендотеліального синтезу оксиду азоту (NO), що збільшується при прогресуванні АГ [158, 190, 195]. Проте корекція порушень метаболізму кальцію і NO у хворих на ОА з АГ розроблено недостатньо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках науково-дослідної роботи кафедри внутрішніх хвороб № 2 Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України Клініко-патогенетична характеристика функціонального стану нирок при артеріальній гіпертензії і супутніх захворюваннях” (№ держ-реєстрації 0104U010572).
Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування суглобового синдрому та АГ у хворих на ОА шляхом розробки адекватних методів корекції порушень обміну кальцію.
Задачі дослідження:
1. Визначити особливості стану обміну кальцію шляхом вивчення його кишкової абсорбції, ниркової екскреції та механізмів регуляції кальцемії у
хворих на ОА з АГ.
2. Оцінити стан кісткової тканини та її зв’язок з суглобовим синдромом у хворих на ОА з АГ.
3. Охарактеризувати добовий профіль АТ та ендотеліальний синтез NO у хворих на ОА з АГ.
4. Оцінити антигіпертензивну ефективність індапаміду та його вплив на суглобовий синдром і гомеостаз кальцію у хворих на ОА з супутньою АГ.
5. Дослідити вплив додаткового прийому кальцію з вітаміном D3 на стан обміну кальцію, суглобовий синдром, антигіпертензивну ефективність індапаміду у хворих на ОА з АГ.
6. Встановити значення корекції порушення ендотеліального синтезу NO шляхом використання донатора NO глутаргіну в оптимізації лікування суглобового синдрому та АГ у хворих на ОА.
Об'єкт дослідження. Хворі на ОА з супутньою АГ.
Предмет дослідження. Суглобовий синдром, стан кісткової тканини, порушення обміну кальцію, добового ритму АТ, ендотеліального синтезу NO та їхня корекція.
Методи дослідження. Загальноклінічні (розпитування, фізичне обстеження, вимірювання АТ, гоніометрія, оцінка суглобових індексів - бальна та за візуально-аналоговою шкалою); рентгенологічні (денситометрія поперекового відділу хребта); добове моніторування АТ (ДМАТ); ультразвукові (доплерографія плечової артерії на тлі реактивної гіперемії); біохімічні (визначення кальцемії, її динаміки на тлі кальцієвих навантажень, кишкової абсорбції, кальційуретичної функції нирок, метаболітів NO нітритів крові); імунноферментні (визначення в сечі маркерів кісткової резорбції); статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше доведено значення порушення обміну кальцію і його регуляції для прогресування змін кісткової тканини і суглобового синдрому у хворих на ОА з супутньою АГ, гетерогенність структури кісткової тканини при ОА з АГ та її залежність від віку, стану обміну кальцію, рентгенологічної стадії ОА та артрологічного статусу, уточнено роль дефіциту NO в розвитку порушень обміну кальцію та стану кісткової тканини, тобто в прогресуванні ОА, поглиблено уявлення про вплив індапаміду на гомеостаз кальцію та його значення в антигіпертензивному і суглобовому ефектах у хворих на ОА з АГ, вперше патогенетично обґрунтовано доцільність корекції порушень обміну кальцію та ендотеліального синтезу NO для підвищення ефективності терапії суглобового синдрому та АГ у хворих на ОА.
Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтовано необхідність денситометричної оцінки ступеня зниження МЩКТ для адекватної корекції порушень метаболізму кальцію та NO у хворих на ОА з АГ, визначено показання для призначення тіазидоподібних діуретиків, розроблений та впроваджений в практику лікування ОА з супутньою АГ метод корекції порушень обміну кальцію і синтезу NO за допомогою індапаміду, кальцієвих додатків та глутаргіну.
Основні результати дослідження впроваджено в практику Дорожньої клінічної лікарні на станції Донецьк, лікарні з поліклінікою ВМЗ ГУМВС України в Донецькій області, терапевтичної клініки Інституту невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака АМН України, МСЧ № 12 м. Харкова, обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова м. Вінниці, міської клінічної лікарні № 1 м. Луганська, міської лікарні № 5 м. Кривого Рогу, у навчальний процес Донецького національного медичного університету ім. М. Горького МОЗ України, Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України, Харківського національного і Луганського державного медичних університетів МОЗ України.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено інформаційно-патентний пошук, визначено мету і задачі роботи. Виконано клінічне і функціональне обстеження хворих, спостереження і лікування, добове моніторування АТ і його аналіз, вивчення стану обміну кальцію і кісткової тканини, функціонального стану суглобів, функції ендотелію. Лабораторні дослідження проведені при особистій участі автора. Автор запропонувала і обґрунтувала метод підвищення ефективності антигіпертензивної терапії та лікування суглобового синдрому у хворих на ОА з АГ, самостійно провела статистичну обробку отриманих даних, теоретичний аналіз та узагальнення результатів дослідження. Особисто здійснені формулювання положень, висновків і практичних рекомендацій роботи, які виносяться на захист. В роботі не були використані результати досліджень співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені й обговорені на наукових конференціях «Актуальні проблеми захворювань серцево-судинної системи» (Донецьк, 2005), «Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, диспансеризація, профілактика та лікування» (Івано-Франківськ, 2005, 2006), «IX Між-народному медичному конгресі студентів і молодих учених» (Тернопіль, 2005), конференціях «Достижения отечественной кардиологии» (Москва, 2005), «Ревматичні хвороби з системними проявами: проблемні напрямки клініки, діагностики та вибір раціональної фармакотерапії» (Київ, 2006), «Первинна та вторинна профілактика церебро-васкулярних ускладнень артеріальної гіпертензії» (Київ, 2006), «Працюємо, творимо, презентуємо» (Івано-Франківськ, 2007), «Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я» (Луганськ, 2007), «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» (Суми, 2007), на спільному засіданні кафедр внутрішніх хвороб № 1 і № 2, пропедевтики внутрішніх хвороб, пропедевтичної терапії і клінічної кардіології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2008).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 6 - у спеціалізованих виданнях, затверджених ВАК України (2 без співавторів), 11 - у матеріалах наукових конгресів, конференцій, тезах доповідей, отримано 1 деклараційний патент на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі подано теоретичне обґрунтування і нове вирі-шення наукової задачі підвищення ефективності лікування суглобового синдрому та АГ у хворих на ОА; доведено, що у хворих на ОА з супутньою АГ, що приймають НПЗП, корекція порушень обміну кальцію та синтезу NO пригнічує процеси ремоделювання кісткової тканини, зменшує вираженість суглобового синдрому, оптимізує добовий ритм АТ та підвищує ефективність антигіпертензивної терапії.
1. Стан обміну кальцію при ОА з АГ порушений в більшому ступені, ніж при АГ, що проявляється в зниженні кишкової абсорбції кальцію, надмірному виведенні кальцію нирками в результаті пригнічення його канальцевої реабсорбції та зменшенні ефективності регуляції гомеостазу кальцію.
2. При ОА з супутньою АГ за даними рентгенівської денситометрії остеодефіцитні стани визначаються у 76% хворих, проявляються остеопенічним синдромом у 47% випадків та остеопоротичним ураженням кісткової тканини у 29% і характеризуються залежністю від віку, рентгенологічної стадії ОА та функціонального стану суглобів. Порушення гомеостазу кальцію у хворих на ОА з АГ впливають на ступінь мінералізації кісток, про що свідчить існування достовірного позитивного кореляційного зв’язку помірної тісноти між мінеральною щільністю кісткової тканини і сумарним показником стану обміну кальцію - швидкістю ліквідації навантажувальної кальцемії.
3. У хворих на ОА з супутньою АГ на тлі нестероїдної протизапальної терапії встановлені більш виражені порушення добового ритму АТ: ступінь нічного зниження систолічного АТ та частота нормального добового профілю АТ (Dipper) достовірно нижчі, ніж у хворих на АГ, та відзначається більший дефіцит ендотеліального синтезу NO, що підтверджується більшим ступенем ендотеліальної дисфункції та нижчим рівнем кінцевих метаболітів NO нітритів в сироватці крові.
4. Терапія індапамідом у хворих на ОА з АГ чинить виражений антигіпертензивний ефект, знижуючи рівні САТ на 17,2% і ДАТ на 21,4%. Індапамід оптимізує баланс кальцію в організмі в результаті зниження ниркової екскреції кальцію та підвищення здатності гомеостатичних механізмів регуляції обміну кальцію підтримувати постійність кальцемії, стимулює ендотеліальну продукцію NO, що супроводжується зменшенням ступеня кісткового ремоделювання (вміст маркеру кісткової резорбції С-пептиду в сечі знизився на 23,6%; р<0,05) та позитивною динамікою суглобового синдрому.
5. Корекція порушень обміну кальцію при додатковому прийомі кальцію з вітаміном D3, регулюючи метаболічну активність кісткової тканини, зменшує вираженість суглобового синдрому та порушень добового ритму АТ у хворих на ОА з супутньою АГ.
6. Включення до терапії хворих на ОА з АГ донатора NO глутаргіну підвищує адекватність механізмів регуляції гомеостазу кальцію, зменшує інтенсивність кісткової резорбції, поліпшує добовий ритм АТ, не втручаючись в ефективність терапії суглобового синдрому.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У хворих на ОА з супутньою АГ доцільно проводити денситометричне дослідження мінеральної щільності кісткової тканини з метою визначення ступеня остеодефіциту для адекватної корекції порушень метаболізму кальцію та NO.
2. У хворих на ОА до терапії АГ найбільш обґрунтовано включати тіазидоподібний діуретик індапамід в дозі 2,5 мг на добу.
3. Хворим на ОА і АГ з остеопенічним синдромом (Т-індекс від -1 до -2,5 ум. од.) рекомендується додаткове вживання до антигіпертензивної терапії індапамідом комплексного препарату кальцію з вітаміном D3 в дозі 1000 мг карбонату кальцію та 400 МО вітаміну D3 на добу.
4. Хворим на ОА з АГ, які мають остеопоротичні ураження кісткової тканини (Т-індекс більше -2,5 ум. од.) доцільно 3-місячне призначення до комбінованої терапії індапамідом і кальцієм з вітаміном D3 глутаргіну в дозі 750 мг на добу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрагамович О.О., Файник А.Ф., Нечай О.В. і співавт. Механізми розвитку дисфункції ендотелію та її роль у патогенезі ішемічної хвороби серця // Укр. кардіол. журн. 2007. - № 4. С. 81-87.
2.Братусь В.В. Оксид азота как регулятор защитных и гомеостатических реакций организма // Укр. ревматол. журн. 2003. Т. 14, № 4. С. 3- 10.
3. Бувальцев В.И., Спасская М.Б., Небиеридзе Д.В. Фармакологическая модуляция синтеза NO у больных с артериальной гипертонией и эндотелиальной дисфункцией // Клинич. мед. - 2003. - № 7. С. 51-55.
4.Вівчар Н.М. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування моексиприлу та емоксипіну в комплексній терапії хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію в поєднанні з остеоартрозом. Івано-Франківськ, 2004. 20 с.
5. Вялков А.И., Гусев Е.И., Зборовский А.Б., Насонова В.А. Основные задачи международной декады (The bone and joint decade 2000-2010) в совершенствовании борьбы с наиболее распространенными заболеваниями опорно-двигательного аппарата в России // Науч.-практ. ревматология. - 2001. № 2. - С. 4 - 8.
6.Гайко Г.В. Остеоартроз - медико-соціальна проблема та шляхи її вирішення // Вісн. ортопед., травматол., протезування. - 2003. - № 4. - С. 5-8
7. Гайко Г.В., Калашников О.В. Алгоритм патогенетичної медикаментозної корекції структурно-функціонального стану кісткової тканини у хворих на коксартроз // Укр. ревматол. журн. - 2005. - Т. 22, № 4. - С. 38-41.
8. Голиков П.П., Николаева Н.Ю. Метод определения нитрата/нитрита (NOx) в сыворотке крови // Биомедицинская химия. 2004. Т. 50, № 1. С. 79-85.
9. Головач І.Ю., Попович В.І. Гіперпаратиреоз: стан проблеми на сучасному етапі // Лік. справа. 2003. - № 3-4. С. 3-10.
10. Головач І.Ю., Семенів І.П. Маркери хрящового і кісткового метаболізму у хворих на остеоартроз // Укр. ревматол. журн. 2005. Т. 22, № 4. С. 22-26.
11. Головач І.Ю., Семенів І.П., Митник З.М. і співавт. Клінічні, артросонографічні та біохімічні зіставлення при остеоартрозі колінних суглобів // Укр. ревматол. журн. 2007. Т. 27, № 1. С. 61-66.
12. Горбась І.М. Контроль артеріальної гіпертензії серед населення: стан проблеми за даними епідеміологічних досліджень // Укр. кардіол. журн. 2007. - № 2. С. 21-25.
13. Григор’єва Н.В. Особливості зв’язку між структурно-функціональним станом кісткової тканини та розвитком гонартрозу у жінок у постменопаузальний період // Укр. ревматол. журн. - 2006. - Т. 24, №2. - С. 57-60.
14. Гужевский И.В. Современные представления о патогенезе, диагностике и медикаментозном лечении первичного остеоартроза суставов нижних конечностей // Журнал практ. лікаря. 2005. - № 6. С. 5-13.
15. Дедух Н.В. Значение кальция и витамина D3 в метаболизме костной ткани // Проблемы остеологии. 2002. Т.5, № 2-3. С. 45-48.
16. Дедух Н.В. Препараты кальция и витамина Д3 в профилактике, лечении остеопороза и остеопоротических переломов // Укр. мед. альманах. 2005. № 2. С. 44-48.
17. Дзяк Г.В. Новые направления и перспективы противо-воспалительной терапии в ревматологии // Материалы Украинской ревматологической школы. Киев, 2002. С. 24 - 41.
18. Задионченко В.С., Адашева Т.В., Сандомирская А.П. Дисфункция эндотелия и артериальная гипертония: терапевтические возможности // РМЖ. 2002. Т. 10, № 1. С. 11.
19. Казимирко В.К., Коваленко В.Н., Мальцев В.И. Остеопороз: патогенез, клиника, профилактика и лечение. К.: Морион, 2006. 160с.
20. Коваленко В.Н., Борткевич О.П. Остеоартроз. К.: Морион, 2005. 592 с.
21. Коваленко В.Н., Казимирко В.К., Мальцев В.И. Проблема остеоартроза с позиций системного анализа // Укр. ревматол. журн. - 2005. - Т.22, № 4. - С. 53-60.
22. Коваленко В.М., Сіренко Ю.М., Дорогой А.П. Реалізація Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні // Укр. кардіол. журн. 2005. - № 1. С. 9-15.
23. Коваленко В.Н., Шуба Н.М. Ревматические болезни: номенклатура, классификация, стандарты диагностики и лечения. К.: КомПолиС, 2002. 208 с.
24. Коваленко В.М., Шуба Н.М. Ревматичні хвороби суглобів: медико-соціальні проблеми в Україні та шляхи їх вирішення //Укр. ревматол. журн. - 2003. - Т.13, № 3. - С. 3-7.
25. Козинская И.А. Роль оксида азота при остеоартрозе у шахтеров // Питання експериментальної та клінічної медицини: Зб. статей. 2005. Вип. 9, Т.2. С. 34-36.
26. Козинская И.А., Синяченко О.В., Гринь В.К., Егудина Е.Д. Уровень эйкозаноидов в крови при остеоартрозе у шахтеров // Укр. терапевт. журн. - 2005. № 2. С. 9-11.
27. Коломиец В.В. Повышение эффективности антигипертензивной терапии у больных остеоартрозом, принимающих нестероидные противовоспалительные препараты // Сімейна медицина. 2006. - № 2. С. 104-107.
28. Коломієць В.В., Боброва О.В. Ессенціальна гіпертензія і гомеостаз кальцію. К.: Четверта хвиля, 1998. 196 с.
29. Корж О.О. Подібне, але не таке саме, чи артроз як ортопедична проблема // Укр. ревматол. журн. - 2005. - № 4. - С. 11-12.
30. Корж Н.А., Поворознюк В.В., Дедух Н.В. и соавт. Остеопороз: эпидемиология, клиника, диагностика, профилактика и лечение. Харьков: Золотые страницы, 2002. 648 с.
31. Лібрик О.М., Вакалюк І.П. Динаміка систолічного артеріального тиску у разі застосування антигіпертензивних засобів у хворих на артеріальну гіпертензію із синдромом метеозалежності // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. Т. 7, № 2/1. С. 531 - 532.
32. Лила А.И., Карпов О.И. Остеоартроз: социально-экономическое значение и фармакоэкономические аспекты патоге­нетической терапии // РМЖ. - 2003. - Т. 28, № 11. - С. 28-34.
33. Магомедов А.М., Гайко О.Г., Козуб Т.А. Особливості біохімічних маркерів метаболізму кісткової тканини у хворих з вродженими захворюваннями опорно-рухового апарату // Вісн. ортопед., травматол., протезув. 2003. - № 2. С. 11-14.
34. Мартинюк Л. Застосування інгібіторів ангіотензинперетво-рювального ферменту із метою нефро- й остеопротекції // Ліки України. 2005. - № 12. С. 81-84.
35. Мартынов А.И., Аветян Н.Г., Акатова Е.В. и соавт. Дисфункция эндотелия у больных гипертонической болезнью // Кардиология. 2005. - № 10. С. 101-105.
36. Мартынов А.И., Гороховская Г.Н. Перспективы медикаментозного лечения эндотелиальной дисфункции // Фарматека. 2005. - № 9. С. 3134.
37. Маршалл В.Дж. Клиническая биохимия: Пер. с англ. // М., СПб: Бином— Невский диалект, 2002. - 348с.
38. Масик О.М., Борткевич О.П. Остеоартроз та мінеральна щільність кісткової тканини // Укр. ревматол. журн. - 2004. - Т. 16, № 2. - С. 21-25.
39. Методы оценки поражения суставов, активности заболевания и функционального состояния больных ревматоидным артритом: Методическое пособие / Е.Л. Насонов, Н.В. Чичасова. Москва, 2001. - 32 с.
40. Насонов Е.Л. Вторичный остеопороз: патогенез и клиническое значение при воспалительных заболеваниях суставов // Остеопороз и остеопатии. 1998.- № 3.- С. 42-47.
41. Насонова В.А. Рациональное применение нестероидных противовоспалительных препаратов в ревматологии // РМЖ. 2002. - № 6. С. 302-306.
42. Насонова В.А., Цветкова Е.С. Фармакотерапия остеоартроза // Лечащ. врач. 2004. - № 7. - С. 22-24.
43. Паливода С.Н., Черепок А.А. Оценка вазоактивного пула оксида азота у больных гипертонической болезнью и его изменений при медикаментозной терапии // Серце і судини. - 2006. - № 1. - С.58-62.
44. Поворознюк В.В. Особливості перебігу остеоартрозу колінних суглобів у жінок у постменопаузальному періоді: зв’язок із структурно-функціональним станом кісткової тканини // Вісн. ортопед., травматол., протезування. 2004. - № 2. С. 48-53.
45. Поворознюк В.В. Менопауза и остеоартроз // Журнал практ. лікаря. 2006. - № 1. С. 41-43.
46. Поворознюк В.В. Менопауза и остеоартроз // Журнал практ. лікаря. 2006. - № 2. С. 29-32.
47. Поворознюк В.В, Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. К., 2004. 512 с.
48. Радченко Г.Д. Оцінка ефективності терапії за даними добового моніторування та офісного вимірювання артеріального тиску // Укр. кардіол. журн. 2003. № 1. С. 71 - 74.
49. Савенков М.П., Бродская С.А., Иванов С.Н. и соавт. Влияние нестероидных противовоспалительных средств на антигипертензивный эффект ингибиторов АПФ // РМЖ. 2003. - Т. 19. С. 1056-1059.
50. Свищенко Е.П., Безродная Л.В. Влияние индапамида на суточный профиль артериального давления и нейрогуморальные факторы его регуляции // Укр. кард. журнал. 2001. - № 1. С. 65-68.
51. Семенкин А.А., Живилова Л.А. Сравнительная оценка гипотензивного, метаболического и эндотелиального эффектов индапамида ретард и гидрохлортиазида у больных с эссенциальной гипертензией // Кардиология. 2006. - № 5. С. 35-39.
52. Синяченко О.В., Звягина Т.В. NO оксид азота в терапевтической практике. - Донецк: Юго-Восток, Лтд”, 2001. 258 с.
53. Топчий И.И., Горбач Т.В., Бондарь Т.Н. Взаимосвязь изменений антиоксидантной системы и метаболизма оксида азота у больных хронической болезнью почек с артериальной гипертензией // Серце і судини. - 2006. - № 1. - С.89-94.
54. Ураження органів-мішеней при артеріальній гіпертензії: Профілактика, діагностика та лікування: Методичні рекомендації /Сіренко Ю.М., Граніч В.М., Радченко Г.Д. і співавт. Київ, 2003. 42 с.
55. Фролькіс В.В., Безруков В.В., Мала Л.Т. Механізм дії оксиду азоту на серцево-судинну систему та патогенетичне лікування захворювань серцево-судинної системи // Кровообіг та гемостаз. 2003. - № 2. С. 42-52.
56. Ходырев В.Н. Остеоартроз коленных суставов у больных постменопаузальным осложненным остеопорозом // Ревматология. 2002. - № 4. С. 132.
57. Чижов П.А., Беляев Д.В. Связь остеопороза с артериальной гипертензией // Ревматология. 2002. - № 4. С. 134.
58. Шостак Н.А. Современные аспекты диагностики и лечения дегенеративных заболеваний позвоночника и суставов // Фарматека. 2005. - № 20. С. 80-85.
59. Яременко О.Б. Сучасна медикаментозна терапія остеоартрозу // Укр. ревматол. журн. 2003. - № 3. С. 24-32.
60. Ярынкина Е.А. Метаболизм кальция при эссенциальной гипертензии // Укр. кард. журнал. 1998. № 11. - С. 60-64.
61. Afghani A. Resting blood pressure and bone mineral content are inversely related in overweight and obese Hispanic women // Am. J. Hypertens. 2006. Vol. 19, № 3. P. 286-292.
62. Afghani A., Goran M. Lower bone mineral content in hypertensive compared with normotensive overweight Latino children and adolescents // Am. J. Hypertens. 2007. Vol. 20, № 2. P. 190-196.
63. Afzal F., Polak J., Buttery L. Endothelial nitric oxide synthase in the control of osteoblastic mineralizing activity and bone integrity // J. Pathol. 2004. Vol. 202, № 4. P. 503-510.
64. Aigner Т., Rose J., Matrin J. et al. Aging theories of primary osteoarthritis: from epidemiology to molecular biology //Rejuvenation Res. - 2004. - Vol.7, № 2. - P. 134-145.
65. Aigner T., Sachse A. Osteoarthritis: pathobiology-targets and ways for therapeutic intervention // Adv. Drug Deliv. Rev. 2006. Vol. 58, № 2. P. 128-149.
66. ALLHAT Collaborative Research Group. Major outcomes in high-risk hypertensive patients randomized to angiotensin-converting enzyme inhibitor or calcium channel blocker vs diuretic: the Anti-hypertensive and Lipid-lowering Treatment to Prevent Heart Attack Trial (ALLHAT) // JAMA. 2002. Vol. 288. P. 2981-2997.
67. Anderson-MacKenzie J., Quasnichka H. Fundamental subchondral bone changes in spontaneous knee osteoarthritis // Int. J. Biochem. Cell Biol. 2005. Vol. 37. P. 224-236.
68. Appel L., Brands M. Dietary approaches to prevent and treat hypertension: a scientific statement from the American Heart Association // Hypertension. 2006. Vol. 47, № 2. P. 296-308.
69. Arden N., Crozier S. Knee pain, knee osteoarthritis, and the risk of fracture // Arthritis Rheum. 2006. Vol. 55, № 4. P. 610-615.
70. Armas-Padilla M. Nitric oxide and malondialdehyde in human hypertension // Am. J. Ther. 2007. Vol. 14, № 2. P. 172-176.
71. Augustyniak R., Thomas G. Nitric oxide pathway as new drug targets for refractory hypertension // Curr. Pharm. Des. 2005. Vol. 11, № 25. P. 3307-3315.
72. Avci D., Bachmann G. Osteoarthritis and osteoporosis in postmenopausal women: clinical similarities and differences // Menopause. 2004. Vol. 11. P. 615-621.
73. Bataillard A., Schiavi P., Sassard J. Pharmacological properties of indapamide. Rationale for use in hypertension // Clin. Pharmacokinet. 1999. Vol. 37. P. 7-12.
74. Behets C., Williams J. Effects of calcitonin on subchondral trabecular bone changes and on osteoarthritic cartilage lesions after acute anterior cruciate ligament deficiency // J. Bone Miner. Res. 2004. Vol. 19, № 11. P. 1821-1826.
75. Bettica P., Cline G. Evidence for increased bone resorption in patients with progressive knee osteoarthritis: longitudinal results from the Chingford study // Arthritis Rheum. 2002. - Vol. 46, № 12. P. 3178-3184.
76. Bianchi M., Mazzanti A. Bone mineral density and bone metabolism in Duchenne muscular dystrophy // Osteoporos. Int. 2003. Vol. 14, № 9. P. 761-767.
77. Bischoff-Ferrari H., Dawson-Hughes B., Willet W. et al. Effect of Vitamin D on falls: a meta-analysis // JAMA. 2004. Vol. 291, № 16. P. 1999-2006.
78. Bischoff-Ferrari H., Willet W., Wong J. et al. Fracture prevention with vitamin D supplementation: a meta-analysis of randomized controlled trials // JAMA. 2005. Vol. 293, № 18. P. 2257-2264.
79. Bjordal J., Ljunggren A., Klovning A. et al. Non-steroidal anti-inflammatory drugs, including cyclo-oxygenase-2 inhibitors, in osteoarthritic knee pain: meta-analysis of randomised pla­cebo controlled trials // BMJ. 2004. - Vol. 329, № 7478. - P. 1317-1318.
80. Blackwood A. Urinary calcium excretion, sodium intake and blood pressure in a multi-ethnic population: results of the Wandsworth Heart and Stroke Study // J. Hum. Hypertens. 2002. Vol. 15, № 4. P. 229-237.
81. Boger R., Ron E. L-Arginine improves vascular function by overcoming deleterious effects of ADMA, a novel cardiovascular risk factor // Altern. Med. Rev. 2005. Vol. 10, № 1. P. 14-23.
82. Bolland M. The effect of treatment with a thiazide diuretic for 4 years on bone density in normal postmenopausal women // Osteoporos. Int. 2007. Vol. 18, № 4. P. 479-486.
83. Boonen S., Bischoff-Ferrari H. Addressing the musculoskeletal components of fracture risk with calcium and vitamin D: a review of the evidence // Calcif. Tissue Int. 2006. Vol. 78, № 5. P. 257-270.
84. Boonen S., Rizzoli R. The need for clinical guidance in the use of calcium and vitamin D in the management of osteoporosis: a consensus report // Osteoporos. Int. 2004. Vol. 15, № 7. P. 511-519.
85. Boonen S., Vanderschueren D. Calcium and vitamin D in the prevention and treatment of osteoporosis - a clinical update // J. Intern. Med. 2006. Vol. 259, № 6. P. 539-552.
86. Brandt K. D. Diagnosis and nonsurgical management of osteoarthritis - Professional communication, 2000. 304p.
87. Bucher H., Cook R. Effects of dietary calcium supplementation on blood pressure. A meta-analysis of randomized controlled trials // JAMA. 1996. Vol. 275. P. 10161022.
88. Buckland-Wright C. Subchondral bone changes in hand and knee osteoarthritis detected by radiography // Osteoarthritis Cartilage. 2004. - Vol. 12. P.10-19.
89. Buckland-Wright C., Lynch J. Early radiographic features in patients with anterior cruciate ligament rupture // Ann. Rheum. Dis. 2003. Vol. 59. P. 641-646.
90. Bukoski R. Linkage of Na(+) and Ca(2+) balance: evidence that Na(+) retention preserves Ca(2+) balance and limits bone wasting // J. Hypertens. 2004. Vol. 22, № 4. P. 803-810.
91. Burne T. Behavioural characterization of vitamin D receptor knockout mice // Behav. Brain Res. 2005. Vol. 157, № 2. P. 299-308.
92. Burr D. Subhondral bone in the pathogenesis of osteoarthritis. Mechanical aspects // Oxford University Press. - 2003. P. 125-133.
93. Campbell D. L-NAME hypertension: trying to fit the pieces together // J. Hypertens. 2006. Vol. 24, № 1. P. 33-36.
94. Cappuccio F., Elliott P. Epidemiologic association between dietary calcium intake and blood pressure: a meta-analysis of published data // Am. J. Epidemiol. 1995. Vol. 142. P. 935945.
95. Carbone L., Nevitt M. The relationship of antiresorptive drug use to structural findings and symptoms of knee osteoarthritis // Arthritis Rheum. 2004. Vol. 50, № 11. P. 3516-3525.
96. Cavalieri L., Cremonesi G. Delapril plus Indapamide: A Review of the Combination in the Treatment of Hypertension // Clin. Drug Investig. 2007. Vol. 27, № 6. P. 367-380.
97. Ceylan K., Topal C., Erkoc R. et al. Effect of indapamide on urinary calcium excretion in patients with and without urinary stone disease // Ann. Pharmacother. 2005. Vol. 39. P. 1034-1038.
98. Champagne C. Dietary interventions on blood pressure: the Dietary Approaches to Stop Hypertension (DASH) trials // Nutr. Rev. 2006. Vol. 64. P. 53-56.
99. Cherry D., Burt C., Woodwell D. Advance data from vital and health statistics // National Center for Health Statistics. 2003. Vol. 337. P. 165-178.
100. Chobanian A., Bakris G., Black H. et al. The Seventh Report of the Joint National Committee on Prevention, Detection, Evaluation, and Treatment of High Blood Pressure: the JNC 7 report // JAMA. 2003. Vol. 289. P. 2560-2572.
101. Coats A., Zioupos P. Material properties of subchondral bone from patients with osteoporosis or osteoarthritis by microindentation testing and electron probe microanalysis // Calcif. Tissue Int. 2003. Vol. 73, № 1. P. 66-71.
102. Colas B. Direct vascular actions of methyclothiazide and indapamide in aorta of spontaneously hypertensive rats // Fundam. Clin. Pharmacol. 2003. Vol. 14, № 4. P. 363-368.
103. Corretti M., Anderson T. Guidelines for the ultrasound assessment of endothelial-dependent flow-mediated vasodilation of the brachial artery: a report of the International Brachial Artery Reactivity Task Force // J. Am. Coll. Cardiol. 2002. Vol. 39. P. 257265.
104. Corti M., Rigon C. Epidemiology of osteoarthritis: prevalence, risk factors and functional impact // Aging Clin. Exp. Res. - 2003. - Vol. 15. - P. 359-363.
105. De Filipps L., Gulli S., Caliri A. Epidemiology and risk factors in osteoarthritis: literature review data from "OASIS" study // Reumatismo. - 2004. - Vol. 56, № 3. - P. 169-184.
106. Del Puente A., Esposito A. Longitudinal study on osteoarthritis and bone metabolism // Reumatismo. 2003. Vol. 55, № 2. P. 102-107.
107. Dell'Omo G., Penno G. Chlorthalidone improves endothelial-mediated vascular responses in hypertension complicated by nondiabetic metabolic syndrome // J. Cardiovasc. Pharmacol. Ther. 2005. Vol. 10, № 4. P. 265-272.
108. Dequeker J., Aerssens J. Osteoarthritis and osteoporosis: clinical and research evidence of inverse relationship // Aging Clin. Exp. Res. 2003. Vol. 15, № 5. P. 426-439.
109. Desjardins F., Balligand J. Nitric oxide-dependent endothelial function and cardiovascular disease // Acta Clin. Belg. 2006. Vol. 61, № 6. P. 326-334.
110. Drees P., Decking J., Ghezel-Ahmadi V. et al. The common occurrence of osteoarthritis and osteoporosis and the value of markers of bone turnover // Z. Rheumatol. 2005. - Vol. 64. P. 488-498.
111. Drinka P., Krause P. Determinants of vitamin D levels in nursing home residents // J. Am. Med. Dir. Assoc. 2007. Vol. 8, № 2. P. 76-79.
112. Ehrlich G. The rise of osteoarthritis // Bull. World Health Organ. - 2003. - Vol. 81, № 9. - P. 630-631.
113. Endermann D., Schiffrin E. Endothelial Dysfunction // J. Am. Soc. Nephrol. 2004. Vol. 15. P. 1983-1992.
114. Eriksen E., Glerup H. Vitamin D deficiency and aging: implications for general health and osteoporosis // Biogerontology. 2002. Vol. 3, № 1-2. P. 73-77.
115. Ernst M. Comparative antihypertensive effects of hydrochlorothiazide and chlorthalidone on ambulatory and office blood pressure // Hypertension. 2006. Vol. 47, № 3. P. 352-358.
116. Felson D. An update on the pathogenesis and epidemiol­ogy of osteoarthritis // Radiol. Clin. North Am. - 2004. - Vol. 42. - P. l-9.
117. Felson D., Lawrence R. Osteoarthritis: new insights. Part 2: treatment approaches // Ann. Intern. Med. 2002. Vol. 133. P. 726-737.
118. Felson D., Niu J. Low levels of vitamin D and worsening of knee osteoarthritis: results of two longitudinal studies // Arthritis Rheum. 2007. Vol. 56, № 1. P. 129-136.
119. Fierro-Carrion G., Ram C. Non-steridal antiinflammatory drugs (NSAIDs) and blood pressure // Amer. J. Cardiol. 2003. - Vol. 80. - P. 775-776.
120. Flora S. Role of free radicals and antioxidants in health and disease // Cell. Mol. Biol. 2007. Vol. 53, № 1. P. 1-2.
121. Fraenkel L., Bogardus S., Cancato J. et al. Treatment options in knee osteoarthritis: the patient's perspective // Arch. Intern. Med. - 2004. - Vol. 164. - P. 1299-1304.
122. Francis R. Calcium, vitamin D and involutional osteoporosis // Curr. Opin. Clin. Nutr. Metab. Care. 2006. Vol. 9, № 1. P. 13-27.
123. Francis R., Anderson F. Calcium and vitamin D in the prevention of osteoporotic fractures // QJM. 2006. Vol. 99, № 6. P. 355-363.
124. Frishman W. Effects of nonsteroidal anti-inflammatory drug therapy on blood pressure and peripheral oedema //Am. J. Cardiol. 2002. Vol. 89. P. 18-25.
125. Fuchs F. Diuretics: again the first step in the treatment of most patients with hypertension // Curr. Control. Trials Cardiovasc. Med. 2002. Vol. 2, № 5. P. 244-248.
126. Fujita T. Calcium paradox: consequences of calcium deficiency manifested by a wide variety of diseases // J. Bone Miner. Metab. 2000. - Vol. 18, № 4. P. 234-236.
127. Fujita T., Ohue M., Fujii Y. et al. The effect of active absorbable algal calcium (AAA Ca) with collagen and other matrix components on back and joint pain and skin impedance // J. Bone Miner. Metab. 2002. Vol. 20. P. 298-302.
128. Gillman M. Maternal calcium intake and offspring blood pressure // Circulation. 2004. Vol. 110, № 14. P. 1990-1995.
129. Glowacki J., Hurwitz S., Thornhill T. et al. Osteoporosis and vitamin-D deficiency among postmenopausal women with osteoarthritis undergoing total hip arthroplasty // J. Bone Joint Surg. Am. 2003. Vol. 85. P. 2371-2377.
130. Goerres G., Hauselmann H., Seifert B. et al. Patients with knee osteoarthritis have lower total hip bone mineral density in the symptomatic leg than in the contralateral hip // J. Clin. Densitom. 2005. Vol. 8, № 4. P. 484-487.
131.