Клініко-морфологічна характеристика Ураження нирок при інфекційних захворюваннях та нефропатіях бактеріальної і вірусної етіології (КЛІНІКО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Дніпропетровська державна медична академія

На правах рукопису

Павлюк Сергій Олександрович

УДК 616.61-002:616.98-092-022.7:578-036.1-091.8

Клініко-морфологічна характеристика Ураження нирок
при інфекційних захворюваннях та нефропатіях бактеріальної і вірусної етіології
(клініко-експериментальне дослідження)

14.01.06 урологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник: Люлько Олексій Володимирович
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України

Науковий консультант: Шостакович-Корецька Людмила Романівна
доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП .

5

РОЗДІЛ 1. Сучасні уЯВЛЕННЯ ПРО ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ПІЄ-ЛОНЕФРИТУ (огляд літератури)...

11

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВЛАСНОГО МАТЕРІАЛУ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЯ .

63

2.1. Загальна характеристика власних досліджень .

63

2.2. Методи дослідженнь

74

РОЗДІЛ 3. Клініко-морфологічні особливості ураження ни-рок при запальних захворюваннях в залежності від збуд-ника ...

78

3.1. морфологічні зміни нирок при гострому та хронічному неспецифічному пієлонефриті .......

78

3.2. Ураження нирок при кишковій інфекції сальмонельозної та клебсієльозної етіології ..

87

3.3. Морфологічні зміни у нирках при вірусному гепатиті В..

95

3.4. Клініко-морфологічні аспекти ураження нирок у хворих на дифтерію....

102

РОЗДІЛ 4. РОЛЬ КОЛОНІЗАЦІЙНИХ МЕХАНІЗМІВ ТА МІКРОБНОЇ АДГЕЗІЇ У ПАТОГЕНЕЗІ СЕЧОВОЇ ІНФЕКЦІЇ ТА ГОСТРОГО ПІЄ-ЛОНЕФРИТУ ..

111

4.1. Роль колонізаційних механізмів у патогенезі сечової інфекції та пієлонефриту

111

4.2. Бактеріальні чинники сечової інфекції та фактори колонізації. ..

113

4.3. Еволюція і структура збудників пієлонефриту та динаміка їхньої резистентності до антибіотиків ..

119

4.4 Колонізаційні механізми розвитку сечової інфекції..

126

РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬ-ТАТІВ....

143

ВИСНОВКИ

154

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ .

157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...

159

ВСТУП

Актуальність теми. Серед гострих проблем сучасної медицини особливе місце займає пієлонефрит. За збірною статистикою більше ніж 100 авторів, в середньому 0,1 % всіх людей на землі щороку захворюють на пієлонефрит. Поширеність гострого пієлонефриту серед населення працездатного віку свідчать як про медичне, так і соціальне значення проблеми. Тяжкість гострого пієлонефриту характеризується частотою його ускладнень і високою летальністю; може бути самостійним захворюванням (первинний) і як ускладнення різних захворювань (вторинний), одностороннім і двобічним. Для пієлонефриту характерна різноманітність його збудників. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених вивченню патогенезу запалення нирок, питання щодо етіології остаточно не вирішено. Виявлення етіологічних чинників пієлонефриту має важливе значення оскільки дозволяє вирішити ряд питань пов’язаних з прогнозом захворювання і вибором тактики лікування хворих. В теперішній час разом з досягнутими успіхами у застосуванні антибактеріальних засобів в лікуванні запальних процесів виникли серйозні труднощі, обумовлені біологічними властивостями збудників інфекційно-запальних процесів, резистентності організму і їх взаємодії. За останні роки цій проблемі приділяється велика увага. Відповідно з новітніми досягненнями у вивченні патології нирок удосконалені раціональні шляхи діагностики, лікування та профілактики гострого пієлонефриту. Проте деякі важливі питання і до цього часу вивчено недостатньо. Це стосується перш за все шляхів проникнення бактерій у нирки зі статевих органів та сечового міхура при нормальному і порушеному пасажу сечі, що, безсумнівно, набагато знижує можливості боротьби з цим захворюванням. Відповідно з’явилися публікації, що стосуються нових уявлень про механізми виникнення гострого пієлонефриту. Ці механізми опосередковані міжклітинними взаємодіями клітин ендотелію за участю цитокінової системи та адгезивних молекул [1-5].
До останнього часу найбільш значущим чинником в розвитку пієлонефриту вважалася кишкова паличка (нерідко до 50 %) в асоціації з іншими бактеріями. Є дані про роль інших ентеробактерій протеїв, клебсієли, які мають уропатогенні властивості, а також молі кутів (мікоплазм та уреаплазм). Не дивлячись на досягнення лабораторної діагностики, у 10-20 % хворих на пієлонефрит не вдається виділити бактеріального збудника, у зв’язку з чим проблема так званих абактеріальних” форм пієлонефриту залишається актуальною. В деяких випадках причиною виникнення пієлонефриту вважаються L-форми, які сприяють розвитку латентних хронічних і рецидивуючих форм захворювань. Можливо, що не один, а саме комплекс збудників має етіологічне і патогенетичне значення в розвитку запального процесу. Все більше нагромаджується даних про можливе значення вірусної інфекції в етіології пієлонефриту. Проте матеріали щодо особливостей збудників та морфологічного субстрату запального процесу нирок, який вони обумовлюють потребують подальшої розробки. Невідомо, чи віруси виступають в якості пускового фактору при асоціації з бактеріями, грають допоміжну роль в розвитку захворювання, чи можуть бути його монозбудником. Невідомо також, які при цьому наступають зміни в структурі нирки.
Все вище викладене зумовило доцільність проведення відповідних поглиблених досліджень, що лягли в основу проведеної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної теми кафедри урології Дніпропетровської державної медичної академії Клініко-морфологічна характеристика ураження нирок при інфекційних захворюваннях бактеріальної і вірусної етіології та їх прогностичне значення”, затвердженої МОЗ України номер державної реєстрації 0199U001007. Робота пройшла біоетичну експертизу ( протокол № 2 від 17 лютого 2009 p.).
Мета дослідження. Виявити характерні клініко-морфологічні і патогенетичні варіанти уражень нирок при інфекційних захворюваннях та нефропатіях бактеріальної і вірусної етіології у розвитку гострих інфекційно-запальних процесів у нирках.
Завдання дослідження:
1. Вивчити особливості ураження нирок при супутніх захворюваннях різної локалізації, обумовлених бактеріями та вірусами (вірусному гепатиті, гострій кишковій інфекції, дифтерії, респіраторній інфекції).
2. Вивчити клініко-морфологічну характериcтику уражень нирок при інфекційних захворюваннях та нефропатіях бактеріальної і вірусної етіології.
3. Вивчити характер сечового синдрому, функцію нирок і біохімічний гомеостаз при вірусних і бактеріальних захворюваннях.
4. Провести порівняльний аналіз патоморфологічних зрушень у нирках при інфекційній патології різного генезу.
5. Вивчити динаміку відновлення синдрому ураження” нирок при інфек-ційній патології, його значення для прогнозу повноти видужання.
6. Визначити в експерименті особливості колонізації слизової оболонки сечових шляхів уропатогенною флорою і можливість її запобігання з використанням пробіотика А-бактерину.
Об’єкт дослідження: Історії хвороби:
- 760 пацієнтів із гострими респіраторними інфекціями;
- 327 хворих на дифтерію;
- пацієнтів з гострою кишковою інфекцією викликаною: сальмонелами -1959 - і клебсієлами -1288;
- 1684 хворих на первинний і вторинний пієлонефрит;
- 57 пацієнтів, які померли внаслідок ускладненого перебігу інфекційних хвороб.
Експериментальний матеріал:
- 40 щурів лінії Wistar.
Наукова новизна результатів дослідження.
Доведено взаємозв’язок розвитку морфологічних змін нирок з гострою кишковою інфекцією, вірусним гепатитом та дифтерією. Підтверджено, що грамнегативні мікроорганізми залишаються найбільш частими етіологічними збудниками пієлонефриту. Встановлено зниження частоти виявлення бактерії при клінічно встановленому пієлонефриті, що може бути пов’язано обмеженням запального вогнища, блокадою всієї нирки або переходом бактерій в L-форми та протопласти.
Вперше виявлені особливості морфологічних змін в нирках при супутніх вірусних та бактеріальних захворюваннях (вірусному гепатиті, гострій кишковій інфекції, дифтерії, респіраторній інфекції).
Вперше в експерименті встановлена можливість пробіотика А-бактерину блокувати механізми колонізації уропатогенними мікроорганізмами слизової оболонки сечових шляхів та нирок. Запропонований ефективний метод профілактики сечової інфекції з використанням пробіотика А-бактерину. Виявлені особливості ураження нирок у хворих на сальмонельозну та клебсієльозну інфекції, які обумовлюють в організмі розвиток каскаду медіаторних реакцій, що призводить до інфекційного шоку та поліорганних порушень.
Практичне значення одержаних результатів. Доведено, що при гострих кишкових інфекціях відбуваються значні деструктивні та дегенеративні зміни ниркового епітелію, що супроводжуються порушеннями клубочкової фільтрації та перитубулярної гемомікроциркуляції, які призводять до накопичення в організмі продуктів білкового обміну і гострої ниркової недостатності. Встановлена необхідність спостереження за хворими, які перенесли ускладнену поліорганними порушеннями вірусну інфекцію, з метою виявлення можливих ускладнень, пов’язаних з токсемічними ураженнями та приєднанням вторинної інфекції, і їх своєчасного лікування. Доведена наявність порушення ниркового крово- та лімфообігу в нирках на тлі гепатиту В та гострих кишкових інфекцій, що потребує призначення препаратів для поліпшення ниркового кровообігу та сечовиділення з імунокорекцією і метаболічною терапією. Для запобігання колонізації сечових шляхів уропатогенними штамами бактерій запропоновано використання пробіотиків. Переконливо доведено, що при тяжких формах вірусного гепатиту В пошкодження нирок має маніфестну картину, яка заслуговує на увагу клініцистів щодо необхідності терапевтичної корекції. У хворих на інфекційні хвороби доцільними є проведення у динаміці ультразвукового і лабораторного дослідження функції нирок.
Отримані результати в подальшому дозволять розробити профілактичні заходи, здатні блокувати розвиток уражень нирок при вірусних та бактеріальних інфекціях, що може кардинальним чином впливати на ефективність терапії.
Впровадження результатів дослідження. Результати дослідження неодноразово доповідалися на засіданнях Асоціації урологів Дніпропетровської і Запорізької областей. Основні положення і рекомендації наукового дослідження використовуються у навчальному процесі на кафедрі урології Дніпропетровської державної медичної академії при підготовці студентів, лікарів-урологів і клінічних ординаторів, а також на кафедрі урології Запорізького інституту удосконалення лікарів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковою роботою здобувача. Мета і завдання дослідження, аналіз отриманих результатів і наукове обґрунтування висновків сформульовані та проведені дисертантом спільно з науковим керівником. Автором самостійно здійснено глибокий патентно-інформаційний пошук, проаналізовано літературу за обраною темою, підібрано та застосовано інформативні діагностичні методики. Самостійно провів клінічне обстеження хворих на гострий пієлонефрит вірусної та бактеріальної етіології. Інтерпретація отриманих результатів, формування наукових положень та висновків здійснювалась разом з науковим керівником і консультантом. Експерименти на щурах проведені автором спільно с канд. мед. наук Р.М. Молчановим. Гістологічні дослідження здійснені спільно із професором кафедри гістології Дніпропетровської державної медичної академії В.С. Котляровим.
Первинну обробку отриманих результатів, аналіз літератури, всіх розділів особистих досліджень, підсумків, висновків та практичних рекомендацій дисертант виконав самостійно. Здобувач не використовував результатів та ідей співавторів у дисертаційній роботі.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені й обговорені на: міжнародній науково-практичній конференції урологів та нефрологів (м. Київ, 1997), науково-практичних конференціях Дніпропетровської державної медичної академії (м. Дніпропетровськ, 2000, 2002, 2006); міжрегіональних спільних науково-практичних конференціях Дніпропетровського та Запорізького осередків асоціацій урологів (2000, 2003, 2008); науково-практичній конференції урологів Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг, 2005); ХІІІ науково-практичній регіональній конференції урологів з міжнародною участю (м. Харків, 2007).
Публікації. Отримані наукові результати автором повністю викладені в дисертаційній роботі, авторефераті і 14 опублікованих працях (12 у фахових журналах і 2 у збірниках праць міжрегіональних науково-практичних конференцій урологів, нефрологів та андрологів), 3 з них самостійно.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 177 сторінках машинописного тексту й складається із вступу, огляду літератури, 2 розділів з описом власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Робота ілюстрована 7 таблицями, 29 рисунками. Бібліографічний показник включає 200 літературних джерел, з яких - 71 зарубіжних авторів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведене теоретичне узагальнення та отримані нові дані про клініко-морфологічну характеристику уражень нирок при запальних захворюваннях та нефропатіях бактеріальної і вірусної етіології, які лягли в основу розробки заходів комплексного диференційного лікування та проведення профілактики у пацієнтів із груп підвищеного ризику розвитку захворювання.
1. Ведучою бактеріальною флорою сечі при пієлонефриті (68,9 %) у хворих, оперованих з приводу урологічної патології, є E. сoli. На ступінь бактеріурії, співвідношення штамів збудників впливають вік пацієнта, тривалість інфекції, її перебіг і попереднє лікування. Через 15 років спостереження після операції мікрофлора виявлялася у 78,6 % хворих цієї групи. Спостерігається зниження питомої ваги кишкової палички (48,2 %), підвищення нозокоміальних штамів протею (29,6 %) і синьогнійної палички (15,9 %). Відзначено патоморфоз збудників за останні 25 років, що характеризується підвищенням ролі Enterobacter sp (з 7,2 до 31,3 %) та Enterococcus sp ( з 3,6 до 17,2 %). Частота виділення Pseudomonas aeruginosa залишається на стійкому високому рівні (21-26 %), разом з тим відзначене значне зниження частоти виділення культур Proteus spp (на 7,1 %), Serratia marcescens (на 11,6 %), Klebsiella pneumoniae (на 16,3 %)
2. У результаті статистичного аналізу виявлено, що 20,3 % хворих із загостренням хронічного пієлонефриту, які потрапляють до урологічних стаціона-рів напередодні перенесли інфекційні захворювання. У 33,7 % хворих, що страж-дають на системні кишкові інфекції (сальмонельоз та клебсієльоз), дифтерію, грип та вірусний гепатит В спостерігаються симптоми ураження нирок та ниркова недостатність, які значно погіршують прогноз перебігу хвороби.
3. При гепатиті В, дифтерії, клебсієльозній та сальмонельозній інфекціях виникають порушення мікроциркуляції та функції пасажу первинної сечі у системі ниркових канальців, які значно погіршують прогноз перебігу хвороби і можуть визначати летальний кінець. Встановлена наявність компенсаторного розвитку лімфатичної системи нирок при порушенні дренажу інтерстицію і переповнення системи канальців у період токсемії та розвитку поліорганних вражень. Клінічний перебіг пієлонефриту на тлі досліджуваних інфекційних захворювань у перші дні носить абактеріальний характер і супроводжується лейкоцитурією, хибною протеїнурією, підвищенням у плазмі крові залишкового азоту, сечовини та азоту сечовини. На 5 7 день до вірусного ураження нирок у 79-82,7 % хворих приєднується умовно патогенна інфекція.
4. При інфекціях викликаних сальмонелами та клебсієлами, у нирках виникають однотипові мікроциркуляторні порушення, що мають специфічні для кожного виду інфекції зміни: при сальмонельозі зміни ниркових тілець менш значимі ніж у хворих на гострі кишкові інфекції викликаною клебсієлами, але більш виражені зміни, які пов’язані з ішемією усіх структурних компонентів; при клебсієльозній інфекції переважають процеси атрофії ниркового епітелію канальців нефрону та більш виражені явища інтерстиційного набряку. Ураження нирок у хворих на гострий вірусний гепатит В у більшості випадків проявляється змінами сечового осаду у вигляді транзиторної протеїнурії, помірної лейкоцитурії та еритроцитурії; інтенсивність змін зростає при тяжкому перебігу інфекції у результаті пошкоджень структур нефрону і призводить до порушення утворення та пасажу сечі у системі ниркових канальців. Запальні зміни в нирковій паренхімі при дифтерії супроводжуються вираженими ексудативними змінами, дискомплексацією ниркової паренхіми, більш вираженою активацією системи лімфатичного дренування інтерстицію, формуванням скупчень імунокомпетентних клітин крові, що вказує на імунопатологічний характер змін у нирках. Перебіг пієлонефриту у дитячому віці відрізняється більш вираженими змінами ниркової паренхіми у порівнянні зі змінами в нирках дорослого.
5. Доведена роль лімфатичної системи у механізмах компенсації порушення дренажу інтерстицію і переповнення системи канальців у період токсинемії і розвитку поліорганних вражень, що диктує необхідність пошуку нових засобів як детоксикації з урахуванням ендолімфатичного введення антитоксичної сироватки, так і розробки тактики корегування гломерулярних і тубулоінтерстиційних уражень нирок із забезпеченням нормалізації пасажу сечі.

6. Зміна проникності слизової сечових шляхів й порушення покриваючого ї захисного шару слизу призводить до розвитку максимально виражених змін у присутності уропатогенної мікрофлори. Інстиляція в сечовий міхур суспензії аерококів приводить до пролонгованої (до 14 діб) колонізації слизової сечового міхура, що супроводжується підвищенням рівня лімфоцитів, які інфільтрують слизову, і це може слугувати засобом захисту її від адгезії патогенної флори та порушення патогенетичної ланки розвитку висхідного пієлонефриту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Лоран О. Б. Функциональное состояние почек у больных, перенесших гнойный пиелонефрит / О.Б. Лоран, Л.А. Синякова, Е.В. Берников // Урология. 2008. - № 3. С. 3-7.
2. Лопаткин Н. А. Этиологическая структура и лечение инфекционно-воспалительных осложнений в урологической практике / Н.А. Лопаткин, И.И. Деревянко, Л.А. Нефедова : Мат лы Пленума Правления Рос-го об-ва урологов, 20-22 июня, 2000г., г. Киров. Киров : [б и.], 2000. С. 5-29.
3. Levine Muron M. New Know Ledge on pathogenesis of bac-terial enteric infections as applied to vaccine development / M. Levine Muron, B. Kaper James // Microbiol. Rev. 2003. V. 47, N 4. P. 510-550.
4. Nickel J. C. Bacterial biofilms: Influence on the pathogenesis, diagnosis and treatment of urinary tract infections / J.C. Nickel, J.W. Costerton, R.J.C. McLean [et al.] // J. Antimicrob. Chemother. 2004. V. 33. - P. 41-45.
5. Svanborg C. Bacterial adherence and mucosal cytokine responses. Receptors and transmembrane signaling / C. Svanborg, M. Hedlund, H. Connell [et al.] // Ann. NY Acad.Sci. 2000. V. 797. P. 56-58.
6. Руденко А. В. Значення бактеріальних та вірусних інфекцій у ініціації та розвитку гломерулонефриту у дітей / А.В. Руденко, В.Т. Кругліков // укр. журнал нефрології та діалізу. 2004. - № 1. С. 20-23.
7. Lomberg H. Correletion of P blood group, vesico-ureteral reflux, and bacterial attachment in patients with recurrent pyelonephritis / H. Lomberg // N. Eng. J. Med. 2003. V. 308. P. 1189-1195.
8. Владимиров Ю. А. Cвободные радикалы в живых системах / Ю.А. Владимиров, О.А. Азизова, А.И. Деев // Итоги науки и техники. М. : Медицина, 2001. Т. 29. 244 с.
9. Van der Vusse G. J. Ischemia and reperfusion induced alteration in membrane phospholipids: an overview / G.J. Van der Vusse , M. Van Bilsen, R.S. Reneman // Ann. The NY Academy Sci. 1999. V. 723. P. 1-14.
10. Roberts J. A. Management of Urinary Tract Infections in the Adolescent Male J.A. Roberts / // Adolesc. Med. (United States). 1999. V. 7, N 1. P. 1-8.
11. Бухарин О. В. Механизмы выживания бактерий / О.В. Бухарин, А.Л. Гинцбург, Ю.М. Романова, Г.И. Эль-Регистан. М. : Медицина, 2005. 76 с.
12. Ходырева Л. А. Клиническое значение факторов патогенности кишечной палочки у пациентов с мочевой инфекцией / Л.А. Ходырева, В.М. Бондаренко, А.Е. Вершинин [и др.] // Урология. 2006. - № 4. С. 35-40.
13. Рафальский В. В. Резистентность возбудителей неосложненных инфекцией мочевых путей в России / В.В. Рафальский, Л.С. Страчунский, П.А. Бабкин [и др.] // Урология. 2006. - № 5. С. 34-37.
14. Уразбаева Д. Ч. Антилизоцимная активность микроорганизмов, вызывающих острый и хронический пиелонефрит / Д.Ч. Уразбаева, Б.А. Рамазанова, Б.У.Шалекенов // Урология. 2005. - № 6. С. 63-65.
15. Gravers F. W. Diagnosis and management of chonic kidney diseases / F.W. Gravers // Mayo Clin. Proc. 2008. V. 83. № 9. Р. 1064-1069.
16. Люлько А. В. Пиелонефрит / А.В. Люлько, Б.С. Горев, П.С. Кондрат [и др.]. К. : Здоров’я, 1989. 272 с.
17. Борисов И. А. Пиелонефрит. Нефрология : pуководство для врачей в 2-х т. / И.А. Борисов ; под ред. И.С. Тареевой. М. : Медицина, 1995. Т. 2. - С. 109-140.
18. Возианов А. Ф. Атлас-руководство по урологии : в 3-х т. / А.Ф. Возианов, А.В. Люлько. Днепропетровск: РИА Днепр-VAL, 2001. Т.1. С. 56-82.
19. Шабад А. Л. О формах острого пиелонефрита / А.Л. Шабад, Д.Ф. Шарапов // Урология и нефрология. 2002. - № 2. С. 37-42.
20. Возіанов О. Ф. Проблеми антибактеріальної терапії грамнегативного сепсису / О.Ф. Возіанов, С.П. Пасечніков, А.О. Андреєва // Урологія. 1998. - № 4. С. 29-45.
21. Шумакова Е. А. Этиологическая структура возбудителей неспецифических инфекционно-воспалительных заболеваний в урологической практитке / Е.А. Шумакова, О.И. Братчиков // Инфекции в урологии. Харьков : ХМАПО, 2005. С. 98-102.
22. Гузенко В. Н. Современные аспекты диагностики и лечения острого пиелонефрита / В.Н. Гузенко, Ю.А. Винецов, С.А. Золочевский // Инфекции в урологии. Харьков : ХМАПО, 2005. С. 25-34.
23. Пасечніков С. П. Гострий пієлонефрит у хворих на цукровий діабет: аналіз госпіталізованої захворюваності / С.П. Пасечніков, Н.О. Сайдакова, В.О. Андрійчук // Урологія. 2003. - № 4. С. 19-24.
24. Пасечніков С.П., Сайдакова Н.О., Андрійчук В.О. Критерії розмежування стадії гострого пієлонефриту у хворих на цукровий діабет / С.П. Пасечніков, Н.О. Сайдакова, В.О. Андрійчук // Урологія. 2004. - № 2. С. 21-27.
25. Серняк Ю. П. Клініко-лабораторні особливості перебігу гострого пієлонефриту у породілей / Ю.П. Серняк, С.В.Ткаченко, О.С. Фуксзон // Урологія. 2004. - № 4. С. 24-30.
26. Андоньева Н. М. Мочевая инфекция у беременных / Н.М. Андоньева // Инфекции в урологии. Харьков : ХМАПО, 2005. С. 41-49.
27. Возианов А. Ф. Этиологическая диагностика пиелонефрита путь к повышению эффективности лечения больных / А.Ф. Возианов, А.В. Руденко, А.М. Романенко [и др.] // Актуальные проблемы химиотерапии бактериальных инфекций. М. : [б.и.], 1991. Ч. 1. С. 132-134.
28. Roland A. R. Complicated urinary infections / A.R. Roland, G.K. Harding // Infect. Dis. Clin. North. AM, 1997. Sep: 11 (3). P. 583-920.
29. Пасечніков С. П. Сучасні можливості лікування хворих на гострий калькульозний пієлонефрит із застосуванням малоінвазивних методів втручання / С.П. Пасечніков, М.В. Мітченко, Ю.І. Синишин // Урологія. 2003. - № 2. С. 70-87.
30. Krzeska I. The role of E. coli adhesiveness in the patjgenethis and clinical course of urinary tract infection / I. Krzeska, J. Ostojska, I. Dzerzanowska // Pol. Tyg. Lec., 1999. Aug. 7-17: 47 (31-33). P. 706-709.
31. Meares E. M. Nonspecific Infections of Genitourinary Tract / E.M. Meares // Smith’s General Urology. Prentice-Hall International Inc., 2001. P. 201-244.
32. Pathogenesis and Treatment of urinary Tract Infections / Edit. By T.A. Stamey NY: - Williams&Wilkins, 2000. 562 p.
33. Stamm W. E. Diagnosis of coliform infection in acutely dysuric women / W.E. Stamm // N. Eng.J. Med. 1982. V. 307. P. 463-479.
34. Суходольская А. Е. Микробиологические исследования в урологии / А.Е. Суходольская, А.В. Руденко, В.Л. Чайковская. К.: Здоров’я, 1981. 152 с.
35. Свечникова Е. В. Результаты динамического наблюдения детей с врожденными обструктивными аномалиями верхних мочевых путей : автореф. дис. канд. мед. наук : 14.03.04 / Е.В. Свечникова. М., 2005. 27 с.
36. Риженко С. А. Ефективність пробіотиків на основі аерококів у боротьбі з гнійно-запальними захворюваннями : автореф. дис. канд. мед. наук : 03.00.07 / С.А. Риженко. Х., 2000. 23 с.
37. Люлько А. В. Воспалительные заболевания почек и мочевыводящих путей / А.В. Люлько, А.Е. Суходольская . К.: Здоров’я, 1980. 168 с.
38. Тимаков В. Д. L-формы бактерий и семейство микоплазм в патологии человека / В.Д. Тимако, Г.Л. Каган. М.: Медицина, 1976. 173 с.
39. Раннее начало антибактериальной терапии при инфекции мочевыводящих путей у детей, сопровождающихся снижением риска повреждения паренхимы почек / Новости мед-ны и фармации. 2008. - №3. С. 13-14.
40. Лопаткин Н. А. Пиелонефрит у детей / Н.А. Лопаткин, А.Г. Пугачев, В.Е. Родоман. М.: Медицина, 1979. 254 с.
41. Braude A. J. Current concepst of pyelonephritis / A.J. Braude // Medicine Balt. 2003. - V. 52. P. 257-263.
42. Тиктинский О. Л. Пиелонефриты / О.Л. Тиктинский, С.Н. Калинина. СПб. : Медиа-Пресс, 1996. 256 с.
43. Филимонова Р. Г. Инфицирование вирусом гепатита В и гломерулонефрит / Р.Г. Филимонова, И.Е. Тареева, М.И. Михайлов [и др.] // Терапевт. архив. 1987. - № 11. С. 71-75.
44. Иламонов М. Роль НВ-вирусной инфекции в развитии гломерулонефрита / М. Иламонов // Вопросы охраны материнства. 1989. - № 4. С. 64-67.
45. Наумова В. И. НВ-вирусная инфекция и первичный гломерулонефрит у детей / В.И. Наумова, М.В. Иламонов, В.Г. Иванов // Педиатрия. 1991. - № 3. С. 57-62.
46. Невраева Е. Г. Персистенция генома вируса кори в лимфоцитах периферической крови у больных гломерулонефритом и системной красной волчанкой / Е.Г. Невраева, Н.Н. Бомолова, Н.М. Чаплыгина [и др.] // Терапевп. aрхив. 1991. - № 2. С. 108-110.
47. Соха Л. Г. Роль персистирующей вирусной и хламидийной инфекции в развитии пиелонефрита у детей / Л.Г. Соха // Педиатрия. 1991. - № 4. С. 97- 100.
48. Magie A. Glomerulonephritis associated with hepatitis B surfase antigenemia / А. Magie, D. Wobber, V. Chan // Nephron. 2001. V. 42. P. 335-339.
49. Лозовская Л. С. Значение врожденной энтеровирусной инфекции в патогенезе транзиторной интраинфекционной нефропатии и интер-стициальных нефритов, выявляемых у детей при гриппоподобных и острых респираторных заболеваниях / Л.С. Лозовская, Е.К. Каблукова // Урология. 1991. - № 2. С. 26-31.
50. Руденко Л. М. Роль вирусной инфекции в развитии острого гломерулонефрита у детей / Л.М. Руденко // Педиатрия. 1987. - № 5. С. 12-15.
51. Савицкий С. Н. Поражение почек у больных инфицированных вирусом иммунодефицита человека / С.Н. Савицкий, Т.И. Ирова, Э.П. Вострикова [и др.] // Терапевт. архив. 1988. - № 6. С. 127-129.
52. Игнатова М. С. Детская нефрология : руководство для врачей / М.С. Игнатова, Ю.Е. Вельтищев. Л. : Медицина, 1982. 528 с.
53. Цинзерлинг А .В. Современные инфекции / А.В. Цинзерлинг // Патологическая анатомия и вопросы патогенеза. СПб. : Сотис, 1993. С. 363-366.
54. Heptinstall R. H. Interstitial nephritis. A brief review / R.H. Heptinstall // Am. J. Pathol. 2002. V. 83. P. 214-219.
55. Дядик О. І. клініко-морфологічна характеристика хронічного інтертиціального нефриту / О.І. Дядик, І.В. Василенко, Н.І. Шпильова : Мат-ли наук. практ. конф : Нирки та інфекції, 26-28 травня, 1997 р. , м. Івано-Франківськ. Івано-Франківськ : [б. в.], 1997. С. 83-84.
56. Nephritis in infections mononucleosis / F.J. Woodroffe, P.G. Row, R. Meadows [et al.] // Q.J. Med. 2004. V. 43. P. 451-457.
57. Zollinger H. U. Die glomerularen entzundlisch en neirenerkrankungen / H.U. Zollinger, M.J. Mihatsch // Aktuel. Urol. 1997. V. 8, N 3. P. 113-125.
58. Zollinger H. U. Renal pathology: an immunofluorescent microscopy and clinical aspects / H.U. Zollinger, M.J. Mihatsch. Berlin-Heidelberg-New York, 1999. 238 p.
59. Рябинский В. С. Значение определения чувствительности микрофлоры мочи к антибактериальным препаратам в лечении пиелонефрита / В.С. Рябинский // Урология и нефрология. 2002. - № 1. С. 36-38.
60. Возіанов О. Ф. Нові можливості диференціації стадій гострого пієлонефриту в залежності від рівня клітинних та субклітинних порушень : Медицина / О. Ф. Возіанов, С.П. Пасєчніков, Г.Г. Нікуліна [та інш.]. Наук. вісник Ужгородського ун-ту. Ужгород : [б. в.], 1999. Вип. 10. С. 32-33.
61. Зайцев И. А. Лечение хронического вирусного гепатита В в вопросах и ответах / И.А. Зайцев, А.А. Заплатная. Донецк : [б. и.], 2002. 38 с.
62. Bourgoignie J. The clinical spectrum of renal disease associated with human immunodeficiency / J. Bourgoignie, R. Meneses, C. Ortiz [et al.] // Amer. J. Kidney Dis. 1999. V. 12, N 2. P. 131-137.
63. Soni A. Evidence for an HIV-related nephropathy: a clinico-pathological study / A.Soni, A. Agarwal, P. Chander, J. Yoo [et al.] // Clin. Nephrol. 1999. V. 31, N 1. P. 12-17.
64. Зильбер Л.А. Учение о вирусах / Л.А. Зильбер. М., Медгиз, 1956. 176 с.
65. Смородинцев А. А. Вирусные геморрагические лихорадки / А.А. Смородинцев, Л.И. Кобинцев, В.Г. Чудаков. Л.: Медицина, 1963. 136 с.
66. Utz J. P. Роль вирусов в этиологии и патогенезе заболеваний почек / J.P. Utz // Prorg. Med. Virol. 2004. V. 72. - P. 103-111.
67. Бочаров А. Ф. Персистенция вирусов / А.Ф. Бочаров, Е.Ф. Бочаров. Новосибирск, 1979. 187 c.
68. Филимонова Р. Г. Вирусы и заболевания почек. Нефрология : руководство для врачей : в 2-х т. / Р.Г. Филимонова ; под ред. И.Е. Тареевой. М. : Медицина, 1995. Т. 1. С. 143-152.
69. Букринская А. Г. Вирусология / А.Г. Букринская. М., Медицина, 1986. 237 с.
70. Щербак Ю. О. Локалізовані форми гострого гнійного не обструктивного ПН: вогнищевий пієлонефрит та абсцес нирки. Послідні стадії чи окремі форми / Ю.О. Щербак, С.П. Пасєчніков, Д.М. Михайлов // Укр. журнал нефрології та діалізу. 2005. - № 7. С. 16-18.
71. Филимонова Р. Г. Эпидемиология, патогенез и лечение болезней почек / Р.Г. Филимонова, Е.Г. Невраева, Г.А. Посевная. Харьков, 1984. С. 30-33.
72. Пасєчніков С. П. Діагностичне та прогностичне значення критеріїв диференціювання стадій гострого пієлонефриту у хворих на цукровий діабет / С.П. Пасєчніков, Н.О. Сайдакова, В.О. Андрійчук // Здоровье мужчины. 2007. - № 3. С. 16-18.
73. Баринский И.Ф. Общая и частная вирусология / И.Ф. Баринский. М., 1982. Т. 2. С. 375-412.
74. Грановский Н. Н. Методические рекомендации по применению современных методов исследования в общей и медицинской вирусологии / Н.Н. Грановский, М.И. Михайлов, Н.В. Жданов. М., [б. и.], 1984. 12 с.
75. Маниатис Т. Молекулярное клонирование / T. Маниатис, Э. Фрич, Д. Сембрук. М. : Медицина, 1984. С. 32-45.
76. Вольфовский В. Д. Герпес вирусы и их роль в урогенитальной инфекции : Нефрогенная гипертензия / В.Д. Вольфовский, В.В. Вольфовский. Харьков: Прапор, 1996. С 248-257.
77. Зернов Н. Г. Роль вирусов в происхождении пиелонефрита у детей / Н.Г. Зернов, Н.Г. Теблоева, М.И. Васенович [и др.] // Педиатрия. 1993. - № 3. С. 17-20.
78. Церковнюк Р. Г. Патогенетичні зв’язки параметрів загальної адаптаційної реакції та імунітету у учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС, хворих на хронічний пієлонефрит : автореф. дис. канд. мед. наук : 14.03.04 / Р.Г. Церковнюк . К., 2008. 27 с.
79. Лозовская Л. С. Значение врожденной энтеровирусной инфекции в патогенезе транзитной интраинфекцийонной нефропатии и интерстициальных нефритов, выявляемых у детей при гриппоподобных и острых респираторных заболеваниях / Л.С. Лозовская, Е.К. Каблукова // Урол. и нефрол. 1999. - № 5. С. 28-31.
80. Пиріг Л. А. Особливості імунологічних зрушень у хворих на гломерулонефрит за наявності бактеріальної, вірусної та мікст-інфекції / Л.А. Пиріг, А.В. Руденко, І.О. Дудар // Імунологія та алергологія. - 1999. № 3. С. 83-84.
81. Пасєчніков С. П. Хронічний пієлонефрит / С.П. Пасєчніков, О.Д. Нікітін // Журнал практик. лікаря. 2008. № 1. - С. 23-28.
82. Перепанова Т. С. Матер-лы. науч.-практ. конф. : Современные принципы диагностики, профилактики и лечения инфекционно-воспалительных заболеваний почек, мочевыводящих путей и половых органов, 8-9 февраля, 2007 г., г. Москва / Т. С. Перепанова. Урология. -2007. С. 102-103.
83. Рафальский В. В. Антибактериальная терапия острой гнойной инфекции почек / В.В. Рафальский // Consil. Medicum. 2008. - №4. С. 4-7.
84. Коломиец А. Г. Вирус простого герпеса и его роль в патологии человека / А.Г. Коломиец, Ю.К. Малевич, Н.Д. Коломиец [и др.]. Минск, [б. и.], 1986. 139 с.
85. Цинзерлинг В. А. Простой герпес / В.А. Цинзерлинг. Л., [б. и.], 1988. 197 с.
86. Nagi J. Herpes virus antigans and antibodies in kidney biopsies and sera of Ig A glomerulonephritis in kidney / J. Nagi, M. Uj, G. Szucs [et al.] // Clin. Nephrol. 2004. - V. 21, N 5. P. 259-262.
87. Соринсон С. Н. Вирусные гепатиты / С.Н. Соринсон. 2-е изд., перераб. и доп. - СПб. : Гиппократ, 1998. 331 с.
88. Балаян М. С. Энциклопедический словарь вирусные гепатиты / М.С., Балаян, М.И. Михайлов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Наука, 1999. С. 89-123.
89. Хоронжевская-Муляр И. С. Широта инфицирования вирусами гепатитов В и С различных групп населения северозападной Украины / И.С. Хоронжевская-Муляр, Г.А. Мартынюк, Г.А. Шахгильдян [и др.] // Журнал микробиол., эпидемиол. иммунобиол. 2000. - № 5. С. 35-40.
90. Богач В. В. Распространенность маркеров гепатитов В и С среди потребителей наркотиков / В.В. Богач, И.С. Старостина, О.Е. Троценко [и др.] // Журнал микробиол., эпидемиол. иммунобиол. 2000. - № 4. С. 46-49.
91. Кожевникова Г. М. Вирусные гепатиты В и С у потребитилей психотропных препаратов, вводимых парентерально / Г.М. Кожевникова, В.В. Серова, М.Р. Бобкова, Н.В. Деткова //Журнал микробиол., эпидемиол. иммунобиол. 2000. - № 4. С. 49-53.
92. Чаплинскас С. Распространения вирусных гепатитов среди молодежи / С. Чаплинскас, А. Гришкявичус, Г. Ликатавичус // Журнал микробиол., эпидемиол. иммунобиол. 2000. - № 4. С. 53-55.
93. Майер К. П. Гепатиты и последствия гепатита / К.П. Майер. М. : Медицина, 1999. 86 с.
94. Sharara A. Hepatitis C / А. Sharara, С. Hunt, J. Hamilton // Ann. Intern. Med. 1999. V. 125. - P. 656-658.
95. Wiggelinkhuisen I. Hepatitis B virus associated membranous glomerulonephritis / I. Wiggelinkhuisen, L.M. Sinclair-Smith Stannard [et al.] // Arch. Dis. Childh. 1999. V. 58, N 7. P. 488-496.
96. Лоран О.Б. Воспалительные заболевания органов мочевой системы актуальные вопросы : Учебное пособие для врачей / О.Б. Лоран, Л.А. Синякова. Рига : [б. и.], 1982. 147 с.
97. Takekoshi Y. Hepatitis B virus (HBV) associated glomerulo-nephritis in children / Y. Takekoshi, M. Tanaka // The 7thIntern. Congr. Pediatr. - Nephrology. Abstracts. Tokyo, 2001. S. 4-13.
98. Ito H. Hepatitis BS antigen-mediated membranous glomerulonephritis. Correlation of ultrastructural changes with HbsAg in the serum and glomeruli / H. Ito, S. Hattori, J. Matusda [et al.] // Lab. Invest. 2001. V. 44., N 3. P. 214-220.
99. Люлько А. В. Неотложная урология и нефрология / А.В. Люлько, А.А. Люлько, Ю.И. Удовицкий [и др.]. К. : Здоров’я, 1996. С. 50-129.
100. Тиктинский О. Л. Воспалительные неспецифические заболевания мочеполовых органов / О.Л. Тиктинский. Л.: Медицина, 1984. 243 с.
101. Interleukin-8 receptor knockout mice have subepithelial neutrophil entrapment and renal scarring following acute pyelonephritis // L. Hang, В. Frendйus, G. Godaly[et al.] // J. Infect. Dis. 2001. -V. 182, N 6. - P. 1738-1748.
102. Hamawy M. Adhеsion molecules as regulators of mast-cell and basophil function / M. Hamawy, S.E. Mergenhagen, R.P. Siraganian // Immunol. Todav. 2004. V 15, N 2. P. 62-66.
103. Sparling P. Frederick. Bacterial virulence and pathogenesis / P. Sparling // Rev. Infec. Diseases. 2003. V. 4. P. 367-645.
104. Кривич И. П. Генетические маркеры предрасположенности к пиелонефриту и особенности медико-генетического консультирования в нефрологической практике / И.П. Кривич // Острый пиелонефрит : Сб. науч трудов ІІІ Межрегион. науч-практ. конф. урологов, 12-14 октября, 1995 г. Харьков : [б. в.], 1995. С. 164-166.
105. Renal Immunology // Clinic immunology and allergy / Ed. By O.B. Сarpent. 1999. V. 6. P. 255-439.
106. Baldwin F. Origin of Brain macrophages. A new experimental model / F. Baldwin // J. Anat. 1999. V. 118, N 2. P. 388-412.
107. Сергеева Т. В. Характер и значение тубулоинтерстициальных изменений при первичном гломерулонефрите у детей / Т.В. Сергеева, Ю.Г. Алексеевских, Т.В. Гозалишвили [и др.] // Педиатрия. 2007. - № 2. С. 49-53.
108. Lee K. H. Klebsiella bacteraemia: a report of 101 cases from National University Hospital, Singapore / K.H. Lee, K.P. Hui, W.C. Tan // J. Hosp. Infect. 1999. V. 27, N 4. P. 299-305.
109. Боброицька А. І. Вікові особливості сальмонельозу у дітей. Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани / А.І. Боброицька, Н.Є. Мухлиніна, І.О. Криштоніна [та ін.]. Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. С. 15-17.
110. Гнатюк В. С. Епідеміологічне та діагностичне значення позитивної уринокультури при сальмонельозі в дітей раннього віку. Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани / В.С. Гнатюк, О.В. Никипчук, І.Б. Гайдук. Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. С. 45-47.
111. Козько В. М. Стан мікробіоценозу ки-шечника у хворих на сальмонельоз залежно від ступеня тяжкості. Тяжкі форми інфекційних хвороб і невідкладні стани / В.М. Козько, М.І. Краснов, А.В. Бондаренко. Тернопіль : Укрмедкнига, 2002. С. 93-95.
112. Buklin S. E. Differences in therapeutic efficacy among cell wall-active antibiotics in a mouse model of gram-negative sepsis / S.E. Buklin, D.C. Morrison // J. Infect. Dis. 1999. V. 172, N 6. P. 19-27.
113. Vallance P. Role of endogenous nitric shock / P. Vallance, S. Moncada // Nev Horiz. United States. 2001. V. 1, N 1. P. 77-86.
114. Бережнова И. А. Новые критерии оценки тяжести эндотоксикоза у больных дифтерией / И.А. Бережнова, Н.И. Зрячкин, Ю.Ю. Елисеев, Н.Ю. Шанина // Эпидемиология и инфекционные болезни. 1998. - № 2. С. 33-35.
115. Молчанов В. И. Дифтерия / В.И. Молчанов. М. : Медгиз, 1974. 147 с.
116. Философова Т. Г. Дифтерийная инфекция / Т.Г. Философова, П.С. Мошич, М.Н. Мельник, С.А. Богатырева. К. : Здоров’я, 1984. 112 с.
117. Иванова В. В. Лечение дифтерии у детей / В.В. Иванова, О.В. Родионова, Т.П. Курбатова // Эпидемиология и инфекционные болезни. 1998. - № 2. С. 35-37.
118. Борзих О. А. Епідеміологія запальних хвороб нирок з обґрунтуванням номенклатури та комплексу диференціальної діагностики : автореф. дис к. мед. наук : 14.01.06. / О.А. Борзих. К., 2000. 18 с.
119. Carrol S. F. Diphtheria toxin: Purification and properties / S.F. Carrol, J.T. Barbieri, R.S. Collier // Med. Enrymol. 1999. V. 165. P. 68-72.
120. Solders G. Diphtheritic neuropathy, an analysis based on muscle and nerve biopsy and repeated neurophysiological and autonomic function tests / G. Solders, I. Nennesmo, A. Persson // Neurosurg Psychiatry. 1999. V. 52. P. 876-883.
121. Halsey N. Gram-Positive Bacilli. Corinebacteria in: Infections diseases edited by Sherwood L. Gorbach, Sohn G. Bartlett // Nei S.R. Blacklow., 2002. P. 1429-1434.
122. Зрячкин Н. И. Катанамнез переболевших дифтерией ротоглотки в тяжелой форме / Н.И. Зрячкин, Ю.С. Цека, И.М. Рычкова, Ю.В. Бондарева // Эпидемиология и инфекционные болезни. 1998. - № 2. С. 59-60.
123. Рябов С. И. Нефрология :