УРАЖЕННЯ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ У ЧОЛОВІКІВ ГРИБАМИ РОДУ CANDIDA

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису
УДК 616.6 - 055.1:616.594.171.2

Зачеславський Олександр Миколайович

УРАЖЕННЯ ОРГАНІВ СЕЧОСТАТЕВОЇ СИСТЕМИ У ЧОЛОВІКІВ ГРИБАМИ РОДУ CANDIDA

14.01.06 - урологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:
Костєв Федір Іванович
доктор медичних наук, професор

Одеса 2009

ЗМІСТ
Стр
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...... 5

ВСТУП.......................6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ УРОГЕНІТАЛЬНОГО КАНДИДОЗУ У ЧОЛОВІКІВ. ........................13
1.1. Епідеміологія кандидної інфекції........................13
1.2. Патогенез і клінічний перебіг місцевого та генералізованого кандидозу.......18
1.3. Інфекційно-запальні зміни у гіперплазованій тканині передміхурової залози .............26
1.4. Стан імунної системи при різних формах кандидозу...........................................................................................29
1.5. Сучасний погляд на діагностику та лікування урогенітального кандидозу.......31

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ..........41

РОЗДІЛ 3. ОБГРУНТУВАННЯ МЕТОДІВ ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ УРАЖЕНЬ НИЖНІХ СЕЧОВИХ ШЛЯХІВ І СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЧОЛОВІКІВ, ВИКЛИКАНИХ ГРИБАМИ РОДУ CANDIDA............ ......................................................51
3.1. Виявлення грибів роду Candida бактеріоскопичним методом дослідження .................53
3.2. Результати виявлення грибів роду Candida за допомогою бактеріологічного методу дослідження..........57
3.3. Результати виявлення грибів роду Candida за допомогою імуноферментного аналізу........64
3.4. Результати виявлення грибів роду Candida за допомогою полімеразної ланцюгової реакції.........................................................66
3.5. Роль і місце морфологічних методів дослідження у діагностиці і диференціальній діагностиці урогенітального кандидозу........................67
3.6. Порівняльна оцінка інформативності методів діагностики урогенітального кандидозу...........................................75

РОЗДІЛ 4. КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГИЧНІ АСПЕКТИ КАНДИДНИХ УРАЖЕНЬ НИЖНІХ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ І СТАТЕВИХ ОРГАНІВ У ЧОЛОВІКІВ ...........................................82
4.1. Характеристика клінічного перебігу інфекційно-запальних захворювань нижніх сечовивідних шляхів і статевих органів у чоловіків, викликаних грибами роду Candida......................................... ......................82
4.2. Імунологічна резистентність хворих на урогенітальний кандидоз.....................................................................................................91

РОЗДІЛ 5. ТАКТИКА ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНОЇ ЭТІОЛОГІЧНОЇ І ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА УРОГЕНІТАЛЬНИЙ КАНДИДОЗ........105
5.1. Визначення чутливості виділених штамів грибів виду Candida albicans до антимікотиків................................................106
5.2. Оцінка якості проведеної терапії і контроль рецидивів урогенітального кандидозу........................................................................107
5.3. Динаміка змін у імунограмах пацієнтів з урогенітальним кандидозом при проведенні комплексного лікування..........119

ВИСНОВКИ.......128

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........131

ДОДАТОК 1 ..........132

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............135

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЛМ бактеріологічний метод дослідження
БСМ бактеріоскопічний метод дослідження
ДНК дезоксирібонуклеінова кислота
ЗПСШ захворювання, що передаються статевим шляхом
ІПСШ інфекції, що передаються статевим шляхом
ІФА імуноферментний аналіз
КУО колонієутворювальних одиниць
МБТ мікробіологічна терапія
моноАТ моноклональні антитіла
ПАП пероксидазно-антипероксидазний
ПН паличкоядерні нейтрофіли
ПОЛ перекісне окислення ліпідів
ПЛР полімеразна ланцюгова реакція
СН сегментоядерні нейтрофіли
ШОЕ швидкість зсідання еритроцитів
УГК урогенітальний кандидоз
УЗД ультразвукове дослідження
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
СD кластер диференціровки
DAN-PSSsex Danish Prostate Symptom Score sexual-function questionnaire

ВСТУП
Актуальність теми. Інфекції сечових шляхів і статевих органів у чоловіків нині вельми розповсюджені, а захворюваність на них сягає близько 24%. Суттєвого значення набувають темпи зростання питомої ваги мікст-інфекції, нечутливість уропатогенних штамів мікроорганізмів до нових генерацій антибактеріальних препаратів [15, 42], а також можливість реінфекції та розвиток вторинного імунодефіцитного стану [13].
Поглибленими дослідженнями виявлено, що серед хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози частота інфікованості збудниками, що передаються статевим шляхом, становить 33,9% [49].
Останнім часом значно зросла розповсюдженість кандидної інфекції. Гриби роду Candida посідають четверте місце серед мікроорганізмів, які най­частіше виявляються [39, 65, 105].
Розповсюдженість інвазивного кандидозу у США за два останніх десятиріччя зросла на 487%, а генералізований кандидоз досяг 12% у структурі лікарняної інфекції [143]. Відсутність інформативних методів диференційної діагностики кандидозу пов’язують з його високою розповсюдженістю [88, 144. 171].
На медико-соціальну актуальність проблеми та подальше удосконалення системи надання спеціалізованої медичної допомоги хворим з інфекціями сечових шляхів і статевих органів указують чимало дослідників [56].
При цьому необхідно враховувати індивідуальні особливості взаємодії мікро- і макроорганізму, а також ступінь анатомо-функціональних змін з боку органів репродуктивної системи [54]. Сьогодні доведено важливе значення мікроекології жіночої статевої системи в забезпеченні нормального фізіологічного стану організму, однак відсутні дані про біоценоз сечостатевої системи у чоловіків і роль дисбалансу у співвідношеннях мікрофлори зовнішніх статевих органів [17]. Збереження нормальної мікрофлори та створення умов для її відновлення — необхідні вимоги до тактики лікування інфекційних захворювань сечостатевих органів. Тому автори пропонують у комплексному лікуванні застосовувати імуно­троп­ні препарати [28], мультипробіотики [17, 66] і рослинні протизапальні комплекси [68, 71, 72].
Тим же часом майже відсутні епідеміологічні дані щодо урогенітального кандидозу та діагностичні критерії його виявлення у чоловіків, а також стосовно факторів, які впливають на захворюваність, перебіг, хронізацію інфекції, про ефективні методи профілактики та лікування, що визначило актуальність нашого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукових досліджень Одеського державного медичного університету і є фрагментом комплексної наукової теми кафедри урології та нефрології «Вплив сучасних техногенних і екологічних факторів на розвиток, клінічний перебіг і реабілітацію захворювань органів сечової та репродуктивної системи людини і шляхи їх корекції» (№ державної реєстрації 0101U007764). Проведена біоетична експертиза роботи (протокол № 46А від 2 листопада 2007 р.).
Дисертант є співвиконавцем зазначеного наукового дослідження. Брав безпосередню участь у зборі й обробці первинної документації, аналізі та узагальненні отриманих даних, формулюванні висновків, наукових положень, практичних рекомендацій.

Мета дослідження — підвищення ефективності лікування хворих з ураженнями органів сечостатевої системи грибами роду Candida шляхом обґрунтування методів диференційної діагностики та вибору раціональної етіотропної та патогенетичної терапії.

Завдання дослідження:
1. Вивчити частоту ураження грибами роду Candida чоловіків з інфекційно-запальними захворюваннями нижніх сечових шляхів і статевих органів.
2. Вивчити особливості клінічного перебігу кандидозу нижніх сечових шляхів і статевих органів у чоловіків при асоційованій бактеріальній інфекції.
3. Вивчити характер змін з боку клітинного та гуморального ланцюгів імунітету у хворих із кандидними ураженнями нижніх сечових шляхів і статевих органів.
4. Розробити діагностичний алгоритм для захворювань органів сечостатевої системи у чоловіків кандидної етіології.
5. Установити диференційовані показання до етіотропної терапії та раціонального вибору антимікотичних препаратів у хворих на кандидні ураження нижніх сечових шляхів і статевих органів.
6. Оцінити клінічну ефективність нового вітчизняного мультипробіотика «Симбітеру» у комплексній терапії урогенітального кандидозу (УГК) у чоловіків.

Об’єкт дослідження: хворі на інфекційно-запальні захворювання нижніх сечових шляхів і статевих органів і на УГК.

Предмет дослідження: інформативність методів діагностики УГК, клінічний перебіг УГК при асоційованій бактеріальній інфекції, оцінка ефективності вітчизняного мультипробіотика «Симбітеру» у складі комплексного лікування хворих на УГК.

Методи дослідження: бібліосемантичний метод використаний для відтворення стану проблеми і можливих шляхів її розв’язання в тісному контексті існуючих реалій; епідеміологічний метод використаний для організації дизайну дослідження, створення плану спостереження., основ вибірок; статистичний для визначення обсягу спостережень, достовірності результатів; клініко-лабораторні та інструментальні при обстеженні відповідних контингентів хворих; системний та порівняльний аналіз при оцінці отриманих даних, формулюванні висновків, наукових положень та практичних рекомендацій.

Наукова новизна роботи.
Вперше проведено комплексне дослідження з визначення особливостей патогенезу кандидних уражень органів сечостатевої системи у чоловіків, що розвиваються на фоні порушень антимікробної резистентності організму та виникнення синдрому вторинного імунодефіциту, а запальний процес набуває характеру тривалого хронічного перебігу з частими рецидивами та стертими проявами клінічних симптомів.
Розроблено концептуальні підходи до диференціювання кандидоносійства та власне кандидозу на основі порівняльного аналізу різних методів дослідження. Науково доведено діагностичний комплекс, що включає бактеріологічне, бактеріоскопічне, серологічне (ІФА), імуно­логічне (клітинний та гуморальний ланцюги) та ПЛР дослідження.
Науково обґрунтовано імуносупресивний вплив на хворих грибів роду Candida та асоційованої з ними інфекції нижніх сечових шляхів і статевих органів, який супроводжується нейтропенією та зниженням концентрації CD3- і CD8-лімфоцитів та є науковим обґрунтуванням до включення імунотропних лікарських засобів у комплексну терапію.
Вперше встановлено високу місцеву розповсюдженість грибів у тканині передміхурової залози у хворих на доброякісну гіперплазію з їх локалізацією в м’язовому прошарку залози, а її морфогенез проявляється фіброзом, склерозом і кальцифікацією.
На підставі вивчення характеру структурних змін передміхурової залози за умов вісцерального кандидозу науково обґрунтовано доцільність емпіричної терапії антимікотиками антибіотикорезистентних форм інфекційно-запальних захворювань нижніх сечових шляхів і статевих органів.

Практичне значення отриманих результатів роботи полягає у визначенні частоти розповсюдження УГК у чоловіків фертильного віку, виявленні рівня інфікування грибами роду Candida хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози (ДГПЗ).
Доведена роль вітчизняного мультипробіотика «Симбітеру» в метафілактиці інфекційно-запальних процесів нижніх сечових шляхів і статевих органів, спричинених грибами роду Candida, за рахунок антагоністичної активності цього препарату до широкого спектра патогенних й умовно-патогенних мікроорганізмів, зниження адгезивної активності до епітелію, імуномоделюючої дії та відновлення біоценозу.
Проведена оцінка інформативності найбільш розповсюджених сьогодні методів діагностики УГК за критеріями чутливості, специфічності та точності, на підставі здійсненого аналізу створено діагностичний алгоритм. Визначена роль вітчизняного мультипробіотика «Симбітер» у лікуванні урогенітального кандидозу, доведено метафілактичний ефект «Симбітеру», що дало підставу рекомендувати його застосування у складі комплексної терапії.

Особистий внесок здобувача. Ідея дослідження належить науковому керівникові. Мета і завдання дослідження, а також аналіз результатів і обґрунтування висновків сформульовані та наведені дисертантом разом із науковим керівником. Автором самостійно проаналізована наукова література з досліджуваної проблеми, проведені патентно-інформаційний пошук, статистична обробка матеріалу, написані всі розділи роботи. Автором самостійно здійснено обстеження і лікування усіх пацієнтів.

Апробація результатів дисертації.
Матеріали дисертаційної роботи доповідалися на:
VI міждисциплінарній науково-практичній конференції «Эпидемиология, иммунопатогенез, диагностика, лечение хламидиоза и TORCH-инфекций» (м.Київ, квітень 2004р.);
Першому з’їзді андрологів і сексопатологів України (м.Київ, вересень 2004р.);
Науково-практичній конференції «Ак­ту­альні питання медичної науки та практики» (м. Запоріжжя, вересень 2004 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (м. Одеса, жовтень 2004р.);
IX Українській науково-практичній конфе­ренції з актуальних питань клінічної та лабораторної імунології, алергології та імунореабілітації (м. Київ, квітень 2007р.);
Науково-практичній конференції сексологів і андрологів України «Актуальні питання сексології та андрології» (м.Київ, листопад 2008р.).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано у 8 наукових працях, із яких 4 — у журнальних статтях у виданнях, що входять до переліку ВАК України, 4 — у тезах науково-практичних конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, методів й об’єкта дослідження і трьох розділів, у яких викладено аналіз й обговорення власних матеріалів дослідження.
Дисертація містить висновки і список літератури з 203 джерел, 73 з яких представлені публікаціями вітчизняних авторів, а 130 — зарубіжних.
Матеріали дисертації надруковані на 157 сторінках, ілюстровані 18 таблицями і 26 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове розв’язання актуального наукового завдання — обґрунтування ролі Candida albicans у формуванні запального процесу сечових шляхів і статевих органів у чоловіків і впливу на його перебіг, що сприяє впровадженню раціональної етіотропної та патогенетично спрямованої терапії, запобігає розвитку ускладнень і зниженню частоти рецидивів.
1. Встановлена частота ураження нижніх сечових шляхів і статевих органів грибами роду Candida albicans (17,1%). Серед асоційованої інфекції найчастіше виявляються: Staphylococcus epidermidis — 84,8%, Escherichia Сoli — 15,2%, Enterococcus faecalis — 11,4% і Staphylococcus haemolyticus — 8,9%. Характерна різноманітність асоціацій мікроорганізмів вказує на необхідність диференціальної діагностики та проведення раціональної етіотропної терапії.
2. Найвищу діагностичну цінність мають культуральні методи обстеження, при яких точність бактеріоскопічного і бактеріологічного методів виявлення урогенітального кандидозу становить 88,1 і 98,6%, за високих показників чутливості — 94,0 та 91,9%, а також специфічності — 92,0 і 100% відповідно. Метод ПЛР представлено чутливим, але недостатньо специфічним тестом. Чутливість ПЛР становить 100%, специфічність — 20,0% і точність — 83,1%. Серологічні дослідження (ІФА) виявляють 100%-ну специфічність до грибів Candida albicans, а їх чутливість і точність становлять 71,8 і 84,5% відповідно, що необхідно враховувати при виборі діагностичної тактики, поданої у алгоритмі.
3. При визначенні імунного статусу хворих на урогенітальний кандидоз встановлено вірогідне пригнічення клітинної ланки імунітету, що проявляється зниженням вмісту CD3-лімфоцитів на 15,0%, CD8-лім­фоцитів — на 30,0%, а також підвищенням на 20,0% кількості лімфоцитів у крові. Ще більш вираженими є зміни у гуморальній ланці, про що свідчить підвищення вмісту у крові ЦІК у 3 і більше разів, з перевагою в основному дрібнодисперсних фракцій.
4. Морфологічними дослідженнями тканини передміхурової залози хворих, оперованих із приводу доброякісної гіперплазії, у 35,0% встановлено вісцеральний кандидоз, що удвічі перевищує частоту УГК, діагностованого неінвазивними методами, і вказує на необхідність проведення терапії антимікотиками у хворих із ДГПЗ при неадекватному лікуванні антибактеріальними препаратами інфекційно-запального процесу.
5. Особливістю перебігу УГК є присутність у складі мікробіоти у 100% хворих умовно-патогенної мікрофлори і ІПСШ. Гриби Candida alb. виявляються з одним збудником у 81,4 %, з двома — у 16,3 % і з трьома — у 2,3 % випадків. Висока частота виявлення мікоплазм (66,7 %) свідчить про розвиток дисбіозу слизової оболонки урогенітального тракту й ускладнює перебіг хронічного запального процесу. За наявності кан­дидозу передміхурової залози запальний процес набуває хронічного перебігу; переважне ураження грибами роду Candida її м’язового прошарку проявляється нечіткою клінічною симптоматикою, а тривалий перебіг і часті рецидиви призводять до склерозу органа.
6. Чутливість грибів роду Candida, виділених у хворих на УГК, до антимікотичних препаратів вказує на високу стійкість і визначає антимікотичний ряд препаратів для етіотропної терапії за рівнем їх чутливості: амфотерицин В — 65,1%; флуконазол — 59,0%; ністатин — 51,2% і клотримазол — 44,2%.
7. Застосування вітчизняного мультипробіотика «Симбітер» у комплексному лікуванні хворих на урогенітальний кандидоз сприяє шестимісячній ремісії після курсового лікування у 79,6% хворих і на 24,4% знижує кількість рецидивів у пацієнтів, яких лікували традиційними методами.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У пацієнтів з інфекційно-запальними захворюваннями нижніх сечових шляхів і статевих органів обов’язковим тестом є мікроскопічне і бактеріологічне вивчення зскрібків з уретри і секрету передміхурової залози з ідентифікацією виду грибів, виявлення асоційованої з грибами мікро­флори та визначенням їх чутливості до антибактеріальних й антимікотичних препаратів.
2. Пацієнти з урогенітальним кандидозом і проявом імуносупресії, за оцінкою клітинної та гуморальної ланок імунітету, потребують призна­чення імунокорегувальної терапії у комплексі з етіотропним і патогенетичним лікуванням.
3. Результати оцінки клінічної ефективності комплексного лікування урогенітального кандидозу у чоловіків дозволяють рекомендувати вітчизняний мультипробіотик «Симбітер», антимікотичні методичні засоби згідно з антимікотикограмами й імунокоригувальні препарати з метою етіотропної терапії та відновлення мікробіоценозу урогенітального тракту.

ДОДАТОК 1.
1. Чи відчували Ви будь-який біль або дискомфорт протягом останнього тижня у таких органах: Так Ні
a. над лоном, в паху 1 0
b. статевий член, калитка, яєчка 1 0
c. сечовипускний канал 1 0
d. промежина 1 0
e. пряма кишка 1 0
2. Чи відчували Ви протягом останнього тижня: Так Ні
a. біль і дискомфорт при завершенні статевого акту
(еякуляції) 1 0
b. появу або посилення болю, дискомфорту після
статевого акту в органах, наведених у пункті № 1 1 0
3. Скільки разів у Вас виникав біль або дискомфорт у органах, наведених у пунктах № 1 і 2?
Жодного разу (0); 1-2 рази (1); 3-4 рази (2); 5-6 разів (3); щодня (4); щодня, багаторазово (5).
4. Яка середня інтенсивність болю або дискомфорту, якщо вони траплялися на минулому тижні?
Відсутні (0); незначні (1); помірні (2); значні (3).
5. Як часто у Вас були: послаблений струмінь сечі, переривчасте сечовипускання і відчуття неповного спорожнення сечового міхура після сечовипускання протягом останнього тижня?
Не було (0); 1 раз на добу (1); менш ніж у половині сечовипускань (2); приблизно у половині сечовипускань (3); більш ніж у половині сечовипускань (4); майже завжди (5).
6. Як часто у Вас виникала потреба мочитися раніше ніж через 2 години після останнього сечовипускання?
Не виникала (0); 1-2 рази (1); 3-4 рази (2); 5-6 разів (3); щодоби (4); багаторазово (5).
7. Скільки разів на ніч (з часу, коли Ви лягали спати і до підйому вранці) Вам доводилося вставати, щоб помочитися протягом останнього тижня?
Жодного разу (0); 1 раз (1); 2 рази (2); тричі і більше (3).
8. Як часто у Вас траплялося тривале виділення сечі краплями після сечовипускання протягом останнього тижня?
Не було (0); 1 раз на добу (1); менш ніж у половині сечовипускань (2); приблизно у половині сечовипускань (3); більш ніж у половині сечовипускань (4); майже завжди (5).
9. Чи спостерігали Ви виділення секрету простати (білувата рідина) наприкінці сечовипускання або при дефекації протягом останнього тижня?
Жодного разу (0); 1-2 рази (1); 3-4 рази (2); 5-6 разів (3); щодня (4).
10. Скільки симптомів у Вас зберігалося, коли Ви були зайняті будь-якими справами протягом останнього тижня?
Нескількі (0); менше половини (1); приблизно половина (2); більше половини (3); усі (4).
11. Як часто Ви згадували про Ваші симптоми протягом останнього тижня?
Не згадував (0); рідко (1); іноді (2); часто (3); майже завжди (4).
12. Якщо б Вам потрібно було все життя відчувати симптоми останнього тижня, як Ви до цього ставилися?
Позитивно (0); добре (1); задовільно (2); щось середнє між задовільно і не задовільно (3); не задовільно (4); погано (5).

РЕЗУЛЬТАТ.
Біль: сума балів за пунктами 1(a + b + c + d + e), 2 (a + b), 3, 4 = від 0 до 15.
Дизурія: сума балів за пунктами 5, 6, 7, 8 = від 0 до 18.
Якість життя: сума балів за пунктами 10, 11, 12 = від 0 до 13.
Індекс симптоматики хронічного простатиту (ІС-ХП): сума балів, що характеризує біль, дизурію та простаторею (пункт 9) = від 0 до 37.
Клінічний індекс хронічного простатиту (КІ-ХП): сума індексу симптоматики й індексу якості життя = від 0 до 50.
Градація КІ-ХП:
незначний від 0 до 10;
помірний від 11 до 25;
виражений від 26 до 50.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.

1. Антонов В. Б. Висцеральные микозы в реаниматологической практике / В. Б. Антонов // Анестезиология и реанимация. 1999. № 2. С. 41 45.
2. Ариевич А. М. Кандидамикозы как осложнение антибиотикотерапии /А. М. Ариевич, З. Г. Степанищева. М. 1965. 300 с.
3. Бондаренко В. М. Дисбактериозы желудочнокишечного тракта / В. М. Бондаренко, В. В. Боев, Е. А. Лыкова [и др.] // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 1998. № 1. С. 6672.
4. Бондаренко В. М. Иммуностимулирующее действие лактобактерий, используемых в качестве основы препаратовпробиотиков / В. М. Бондаренко, Э. И. Рубакова, В. А. Лаврова // Журнал микробиол., эпидемиол., иммунол. 1998. № 5. С. 107112.
5. Бородин А. Д. Применение альфа-блокаторов у больных хроническим простатитом / А. Д. Бородин, К. Ю. Хрящев, А. Б. Матийцев // Здоровье мужчины. 2008. № 1. С. 8284.
6. Бульвахтер Л. А. Грибы рода Кандида у беременных и новорожденных: обзор литературы / Л. А. Бульвахтер, А. А. Антоньев // МРЖ. 1978. разд. 11. № 7. С. 48 (Реф. 470).
7. Быков В. Л. Динамика инвазивного роста Candida albicans в тканях хозяина / В. Л. Быков // Вестн. дерматол. венерол. 1990. № 4. С. 2528.
8. Быков В. Л. Патогенез и морфогенез кандидоза / В. Л. Быков // Архив патологии. 1984. №12. С. 7582.
9. Быков В. Л. Патогенез и морфогенез кандидоза при иммуносупрессии / В. Л. Быков // Архив патологии. 1990. № 11. С. 6769.
10. Быков В. Л. Патоморфогенез кандидоза при эндокринных нарушениях : автореф. дис докт. мед. наук : 14.01.20 / В. Л. Быков Л., 1988. 34 с.
11. Величко Е. В. Условия и факторы адгезии грибов рода Candida к эпителиоцитам слизистых оболочек : автореф. дис канд. мед. наук : 14.01.20 / Е. В. Величко Е.В. Л., 1987. 22 с.
12. Виненцов Ю. А. Роль простопланта в лечении хронического простатита, осложненного патоспермией / Ю. А. Виненцов, В. Н. Гузенко, С. А. Сохин, С. А. Золочевский, А. Ю. Виненцов // Здоровье мужчины. 2007. № 3. С. 5758.
13. Возіанов О. Ф. Клініко-імунологічні ефекти Лаферону у хворих на хронічний урогенітальний хламідіоз / О. Ф. Возіанов, Г. М. Драннік, В. Є. Дріянська, Г. В. Федорук, В. В. Ващенко // Урологія. 2001. № 3. С. 38 41.
14. Возианов А. Ф. Экспрессия проапоптотического маркера (СД 95) и молекул адгезии (ICAM-1) на лимфоцитах у больных хроническим мочеполовым хламидиозом / А. Ф. Возианов, Г. Н. Дранник, В. Е. Дриянская, А. В. Руденко [та інш.] // Здоровье мужчины. 2004. № 4. С. 64 66.
15. Возіанов О. Ф. Вплив хронічного запального процесу передміхурової залози та сечівника на симптоми нижніх сечових шляхів у хворих із доброякісною гіперплазією передміхурової залози / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, В. С. Грицай // Здоровье мужчины. 2008. № 2. С. 176 178.
16. Гордиенко С. М. Наступающая эпоха пробиотиков / С. М. Гордиенко // Здоров‘я України. 2006. № 7. С. 12 17.
17. Горпинченко И. И. Профилактика и лечение дисбиоза мультапробиотиком Апибакт в комплексной терапии инфекционных заболеваний мочеполовой системы у супружеской пары / И. И. Горпинченко, С. Н. Мельников, А. М. Корниенко, Л.П. Добровольская // Здоровье мужчины. 2006. № 4. С. 2733.
18. Горпинченко И. И. Современные подходы и пути оптимизации лечения больных хроническим простатитом / И. И. Горпинченко, Е. А. Литвинец // Здоровье мужчины. 2007. № 3. С. 4856.
19. Горпинченко И. И. Лазерная рефлексотерапия в лечении больных хроническим простатитом / И. И. Горпинченко, Ю. Н. Гурженко // Материалы VII пленума научного общества урологов Украины., 1993 г., г. Киев. К. : [б.в.], 1993. С. 264267.
20. Горпинченко И. И. Исследование клинической эффективности современного комплексного лечения больных хроническим неспецифическим простатитом с использованием препаратов Хемомицин и Витапрост / И. И. Горпинченко, Ю. Н. Гурженко // Здоровье мужчины. 2007. № 3. С. 6066.
21. Горпинченко И. И. Новые технологии лечения заболеваний мочеполового тракта человека / И. И. Горпинченко, В. Л. Исаков // Здоровье мужчины. 2008. № 1. С. 6164.
22. Горская Е. М. Гнотобиологические исследования в определении колонизационной резистентности кишечника / Е. М. Горская // Антибиотики и химиотерапия. 1989. Т. 34. № 8. С. 601606.
23. Гурженко Ю. Н. Клиническая эффективность препарата КСЕТ при лечении больных с преждевременной эякуляцией, обусловленной хроническим неспецифическим простатитом / Ю.Н. Гурженко // Здоровье мужчины. 2008. № 1. С. 98102.
24. Дайняк Л. Б. Микозы глотки. / Л. Б. Дайняк, В. Я. Кунельская. Ташкент : Мед., 1985. 96 с.
25. Даньшин Т. И. Лечение кандидозной инфекции у новорожденных с хи­рургической патологией. / Т. И. Даньшин, С. А. Черноволенко, Е. В. Сурмашева [и др.] // Клиническая антибиотикотерапия. 2000. № 4 (6). С. 46.
26. Дзюрак В. С. Профилактика и лечение кандидоза в урологической практике с применением Микосиста / В.С. Дзюрак, А. И. Бойко // Здоровье мужчины. 2006. № 1. С. 4344.
27. Дмитриева Н. В. Микробиологические аспекты инфекционных осложнений в онкологической клинике / Н. В. Дмитриева, А. З. Смолянская, И. Н. Петухова, Е. В. Кулага [и др.] // Антибиотики и химиотерапия. 1999. № 10. С. 1619.
28. Дранник Г. Н. Особенности продукции цитокинов как важный фактор иммунопатогенеза хронического мочеполового хламидиоза и обоснование целесообразности использования иммунотерапии / Г. Н. Дранник, С. М. Гибнер, С. Н. Ващенко, В. Е. Дриянская [и др.] // Здоровье мужчины. 2004. № 3. С. 238 242.
29. Дубинин А. В. Трофические и регуляторные связи кишечной микрофлоры и макроорганизма / А. В. Дубинин, В. Н. Бабин, П. М. Раевский // Клиническая медицина. 1991. № 7. С. 2428.
30. Журавчак А. З. Використання Кардури в лікуванні хворих на хронічний небактеріальний простатит / А. З. Журавчак, Р. З. Шеремета, О. В. Шуляк // Здоровье мужчины. 2007. № 1. С. 5556.
31. Журило А. А. Перспективы использования биологических бактерийных препаратов для коррекции нарушенного микробиоценоза кишечника / А. А. Журило, А. И. Барбова, Н. И. Барбова, Н. Н. Недлинская // Укр. хіміотерапевт. журнал. 1999. № 2. С. 43 50.
32. Зимина Т. В. Комплексні методи лікування хворих на ускладнені форми мікозів шкіри та оніхомікози з використанням нових вітчизняних препаратів зовнішньої терапії : автореф. дис. канд. мед. наук : 14.01.20. / Т. В. Зимина. Х., 2001. 22 с.
33. Ильин И. И. Негонококковые уретриты у мужчин / И. И. Ильин. 2е изд. М.: Медицина. 1983. 256 с.
34. Караев З. О. Кандидоз у детей / З. О. Караев. Л., 1987. 31 с.
35. Караев З. О. Основные характеристики процесса адгезии грибов рода Candida к эпителиоцитам человека / З. О. Караев, Е. В. Величко, В. Л. Быков // Журнал микробиол., эпидемиол. и иммунол. 1986. № 7. С. 5961.
36. Кацитадзе А. Г. Роль микроценоза, вызванного Candida albicans и вирусом простого герпеса второго типа при уретритах и вульвовагинитах / А. Г. Кацитадзе // Вестн. дерматол. венерол. 1990. № 7. С. 1216.
37. Климко Н. Н. Диагностика и лечение кандидемии и острого диссеминированного кандидоза. Consilium medicum / Н. Н. Климко. 2003. Т. 5. № 6. С.10-12.
38. Кононов А. В. Местный иммунитет и регенерация слизистых оболочек при хроническом воспалении / А. В. Кононов. Омск : [б. и.], 1993. С. 65.
39. Кулага В. В. Грибковые болезни и их осложнения : руководство для врачей / В. В. Кулага, И. М. Романенко. Луганск : «Элтон2», 2006. 519 с.
40. Лесовой В. Н. Лечение простатита у пациентов с доброкачественной гиперплазией предстательной железы / В. Н. Лесовой, А. В. Аркатов, А. В. Книгавко, В. В. Ханжин // Здоровье мужчины. 2006. № 2. С. 9698.
41. Лопаткин Н. А. Руководство по урологии в 3-х т. / Н. А. Лопаткин ; под ред. Н.А. Лопаткина. М. : Медицина, 1998. 1720 с.
42. Мавров И. И. Оценка эффективности доксициклина моногидрата при лечении больных мочеполовым хламидиозом / И. И. Мавров // Дерматологія та венерологія. 2001. № 2 (12). С. 7980.
43. Мельников С. Н. Коррекция нарушений биоценоза мультипробиотиком Апибак в комплексной терапии мочеполовых инфекционных заболеваний у супружеской пары в системе «Планирование семьи» / С. Н. Мельников, А. М. Корниенко, Л. И. Добровольская // Здоровье мужчины. 2007. № 1. С. 143149.
44. Медведев Ю. А. Микотическая инфекция и антифунгальный иммунитет при оториноларингологической патологии / Ю. А. Медведев, Н. А. Арефьева, Л. Р. Фархутдинова. Уфа : [б. и.], 1996. 72 с.
45. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники / Г. А. Меркулов Л. : Медицина, 1969. 168 с.
46. Минушкин А. Н. Дисбактериоз кишечника / А. Н. Минушкин, М. Д. Ардатская, И. В. Домарадский, А. В. Дубинин // Рос. мед. журнал. 1999. № 3. С. 40 45.
47. Молочков В. А. Хронический уретрогенный простатит / В. А. Молочков, И. И. Ильин. - М.: Медицина, 1998. 303 с.
48. Пасечников С. П. Использование Простамола-Уно в лечении больных с хроническим простатитом / С. П. Пасечников, О. Д. Никитин // Здоровье мужчины. 2003. № 5. С. 7982.
49. Пасечников С. П. Инфицированность больных гиперплазией предстательной железы возбудителями заболеваний, передающихся половым путем / С. П. Пасечников, Н. В. Митченко, В. С. Грицай // Здоровье мужчины. 2006. № 2. С. 203 205.
50. Покровская О. Л. Иммуномодулирующие свойства Candida albicans : автореф. дис канд. биол. наук : 14.01.20 / О. Л. Покровская. Л., 1988. 17 с.
51. Реброва Р. Н. Грибы рода Candida при заболеваниях негрибковой этиологии / Р. Н. Реброва. М. : Медицина, 1989. 124 с.
52. Реброва Р. Н. Грибы рода Кандида у здоровых людей / Р. Н. Реброва, И. С. Чистякова, И. И. Серебреникова // Вестн. дерматол. венерол. 1980. № 3. С. 6265.
53. Романюк Ф. П. Клиникоиммунологическая характеристика кандидоза у детей : автореф. дис канд. мед. наук : 14.01.20 / Ф.И. Романюк. СПб., 1990. 17 с.
54. Руденко А. В. Оценка причин недостаточной эффективности лечения воспалительных заболеваний урогениталий хламидийной этиологии / А. В. Руденко, О. В. Ромащенко, А. В. Романенко // Здоровье мужчины. 2004. № 1. С. 112 116.
55. Рыжко П.П. Грибковые заболевания (микозы) одна из актуальных проблем современной медицины / П. П. Рыжко // Ліки і здоров′є. 1977. № 10. С. 25.
56. Сайдакова Н. О. Основні показники урологічної допомоги в Україні за 2003-2004 роки : відомче видання / Міністерство охорони здоро’я України, Інститут урології АМН України, Центр медичної статистики ; уклад. Н. О. Сайдакова, Л. М. Старцева, Н.Г. Кравчук. - К. : [б. в.], 2005. 212 с.
57. Сергеев А. Ю. Национальная академия микологии : медицинская микология / А. Ю. Сергеев, В. Е. Маликов, Н. Е. Жарикова. - М. : [б. и.], 2001. - Вып 4. - С. 1-4.
58. Сергеев А. Ю. Кандидоз / А. Ю. Сергеев, Ю. В. Сергеев. - М. : Триада-Х, 2001. 472 с.
59. Сергеев А. Ю. Грибковые инфекции / А. Ю. Сергеев, Ю. В. Сергеев. - М. : Бином, 2003. 439 с.
60. Смолянская А. З. Грибковая инфекция в онкологической клинике / А. З. Смолянская, Н. В. Дмитриева, Е. В. Кулага, И. Н. Петухова // Антибиотики и химиотерапия. 1999. № 4. С. 2530.
61. Соляник И. В. Возможности микробиологической терапии в общемедицинской практике / И. В. Соляник // Материалы наук.-практ конф, 20 октября, 2007, г. Киев. К. : [б. в.], 2007. С. 34- 36
62. Степаненко В. И. Хронический простатит, осложненный конкрементами предстательной железы (простатолитиаз), патогенез, клиника, диагностика и новые подходы в комплексной терапии / В. И. Степаненко, А. И. Литус // Здоровье мужчины. 2005. № 4. С. 8490.
63. Сурмашева О. В. Мікози і антимікотичні препарати / О. В. Сурмашева, С. А. Черноволенко // Укр. хіміотерапевт. журнал. 2000. № 4 (8). С. 13-16.
64. Тиктинский О. Л. Андрология / О. Л. Тиктинский, В. В. Михайличенко. СПб. : Медиа Пресс, 1999. 464 с.
65. Ткачик И. П. Кандидоз: актуальные аспекты проблемы, обоснование этиотропной терапии и профилактики / И. П. Ткачик // Клиническая антибиотикотерапия. 2000. № 5-6. С. 47 53.
66. Харченко Н.В. Применение мультипробиотика „Симбитер концентрированный” в лечении больных хроническими заболеваниями желудочно-кишечного тракта / Н. В. Харченко, В.В. Черненко, Д. С. Янковский, Г. С. Дымент // Здоровье женщины. 2003. № 2 (14). С. 102 108.
67. Хмельницкий О. К. О кандидозе слизистых / О. К. Хмельницкий //Архив патологии. 2000. Т. 62. № 6. С. 310.
68. Черненко В. В. Застосування фітопрепарату Канефрон Н у комплексному лікуванні сечокамяної хвороби / В. В. Черненко, Н.І. Желтовська, В. Й. Савчук, Л. М. Штільвасер // Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф., 2003 р., м. Чернівці. Чернівці : [б. в.], 2003. С. 67 68.
69. Чернышова Л. И. Влияние дисбактериоза и нарушения становления иммунитета в раннем неонатальном периоде на заболеваемость детей первого года жизни и пути ее снижения / Л.И. Чернышова // Педиатрия. 1989. № 6. С. 2429.
70. Шендеров Б. А. Нормальная микрофлора человека и некоторые вопросы микроэкологической токсикологии