ЗМЕНШЕННЯ УШКОДЖЕННЯ ТКАНИНИ НИРКИ ШЛЯХОМ ВИБОРУ БЕЗПЕЧНИХ ТЕРМІНІВ ПОВТОРНОЇ УДАРНО-ХВИЛЬОВОЇ ЛІТОТРИПСІЇ У ХВОРИХ НА СЕЧОКАМ'ЯНУ ХВОРОБУ : УМЕНЬШЕНИЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ ТКАНИ ПОЧКИ ПУТЕМ ВЫБОРА БЕЗОПАСНЫХ терминов ПОВТОРНОЙ ударно-волновой литотрипсии В больных мочекаменной болезнью

Краткое описание

Запорізька медична академія
післядипломної освіти

На правах рукопису

Стець Олександр Віталійович

УДК: 616.62-003.7-07-089

Зменшення ушкодження тканини нирки
шляхом вибору безпечних термінів
повторної ударно-хвильової літотрипсії
у хворих на сечокам'яну хворобу

14.01.06 урологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Люлько Олексій Олексійович
доктор медичних наук, професор

Запоріжжя 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

11

1.1.

Історія розвитку дистанційної літотрипсії

11

1.2.

Основні характеристики сучасних літотрипторів

14

1.3.

Ускладнення та клінічні прояви ушкоджувальної дії ударної хвилі на ниркову тканину

21

1.4.

Морфологічні зміни тканини нирки експериментальних тварин та людини після дії ударної хвилі

24

1.5.

Функціональний стан нирок у експериментальних тварин та людини після дії ударної хвилі

29

1.6.

Способи оцінки пошкодження ниркової тканини ударною хвилею в клінічних умовах

30

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

39

2.1.

Матеріали дослідження

39

2.2.

Методика проведення дистанційної літотрипсії

42

2.3.

Сучасний стан питань оцінки пошкодження ниркової тканини біохімічними методами

44

2.4

Методики визначення біохімічних маркерів, що відображають ступінь пошкодження ниркової тканини

49

2.5.

Методологія аналізу отриманих даних

52

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ КЛІНІЧНОГО МАТЕРІАЛУ

54

3.1.

Аналіз частоти повторних сеансів дистанційної літотрипсії в Запорізькій обласній клінічній лікарні

54

3.2.

Клінічна характеристика пацієнтів

55

3.3.

Ефектівність та результати проведених сеансів дистанційної літотрипсії

58

3.4.

Контрольні значення досліджуваних біохімічних маркерів

60

3.5.

Клінічний випадок хворого включеного у дослідження

60

РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА СТРОКІВ ВІДНОВЛЕННЯ ТА СТУПЕНЮ ПОШКОДЖЕННЯ ТКАНИНИ НИРКИ ПІСЛЯ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЛІТОТРИПСІЇ НА ФОНІ ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ТА ОБСТРУКТИВНОГО СИНДРОМУ

68

4.1.

Динаміка змін досліджуваних біохімічних показників після дистанційної літотрипсії на фоні запального процесу та обструктивного синдрому

68

4.1.1.

Динаміка змін показників окисної модифікації та дефрагментації білка після дистанційної літотрипсії

68

4.1.2.

Динаміка змін концентрації 8-гідроксі-2-діоксігуанозіна після дистанційної літотрипсії

100

4.1.3.

Динаміка змін активності α-глютатіон-S-амінотрансферази після дистанційної літотрипсії

107

4.1.4.

Динаміка змін активності N-ацетіл-β-D-глюкозамінідази після дистанційної літотрипсії

115

4.2.

Аналіз динаміки та строків відновлення тканини нирки після дистанційної літотрипсії на фоні запального процесу та обструктивного синдрому

122

4.3.

Порівняльна оцінка ушкоджувальної дії на ниркову тканину ударної хвилі, запального процесу та обструктивного синдрому

131

4.4.

Оцінка пошкодження ниркової тканини при проведенні дистанційної літотрипсії на фоні запального процесу та обструктивного синдрому

136

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА СТУПЕНЮ ПОШКОДЖЕННЯ ТА СТРОКІВ ВІДНОВЛЕННЯ ТКАНИНИ НИРКИ ПІСЛЯ ПОВТОРНИХ СЕАНСІВ ДИСТАНЦІЙНОЇ ЛІТОТРИПСІЇ ВИКОНАНИХ З РІЗНИМ ІНТЕРВАЛОМ ЧАСУ

142

5.1.

Швидкість відновлення тканини нирки після повторних сеансів літотрипсії, виконаних на різних строках

142

5.1.1.

Динаміка змін показників окисної модифікації та дефрагментації білка після повторних сеансів дистанційної літотрипсії, виконаних на різних строках

143

5.1.2.

Динаміка змін концентрації 8-гідроксі-2-діоксігуанозіна після повторних сеансів дистанційної літотрипсії

168

5.1.3.

Динаміка змін активності α-глютатіон-S-амінотрансферази після повторних сеансів дистанційної літотрипсії

174

5.1.4.

Динаміка змін активності N-ацетіл-β-D-глюкозамінідази після повторних сеансів дистанційної літотрипсії

179

5.1.5.

Аналіз динаміки відновлення тканини нирки після повторних сеансів літотрипсії, виконаних на різних строках

184

5.2.

Оцінка пошкодження ниркової тканини після першого та повторних сеансів літотрипсії, виконаних на різних строках

190

РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

195

ВИСНОВКИ

207

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

209

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГЗ a-глюкозідаза
АЛТ аланінамінотрансфераза
ААП амінопептидаза
АСТ аспартатамінотрансфераза
АФГ альдегідфенілгідразон
БМГ β-2-мікроглобулін
ГАТ α-глютатіон-S-амінотрансфераза
ГГ 8-гідроксі-2-діоксігуанозін
ГРВІ гостра респіраторна вірусна інфекція
ГГТ γ-глютамілтрансфераза
ДІ довірчий інтервал
ДК дієнові кон’югати
ДЛТ дистанційна літотрипсія
КТ комп’ютерна томографія
КФ крупні фрагменти
КФГ карбоксилфенілгідразон
ЛАП лейцинамінопептидаза
ЛДГ лактатдегидрогеназа
МДА малоновий діальдегід
МРТ магніто-резонансна томографія
МФ мілкі фрагменти
НАГ N-ацетіл-β-D-глюкозамінідаза
ОДБ окисна дефрагментація білка
ОМБ окисна модифікація білка
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПУС пієлоуретеральний сегмент
СКХ сечокам'яна хвороба
СРБ С-реактивний білок
СФ середні фрагменти
ЛФ лужна фосфатаза
УЗД ультразвукове дослідження
ШОЕ швидкість осідання еритроцитів
RI интраренальний індекс судинного опору

ВСТУП

Актуальність проблеми. Сечокам'яна хвороба (СКХ) є однією з найактуальніших проблем урології у зв'язку з ії широкою поширеністю і великою частотою повторного каменеутворення. За розповсюдженням вона займає друге місце після запальних неспецифічних захворювань нирок і сечових шляхів. Уролітіазом страждає 4-5 % дорослого населення планети (О. Л. Тиктинский и др., 2000 [134], А. К. Полиенко и др. 2006 [111], Ю. Г. Аляев и др. [125]), при цьому зросла поширеність захворювання. Так, згідно даним О. В. Люлько та ін., 2004 [80], за станом на 1997 рік, розповсюдженість сечокам'яної хвороби в Україні становила 43,1 на 10000 дорослого населення, а в 2003 р 56,4.
В теперішній час у країнах цивілізованого світу дистанційна літотрипсія (ДЛТ) виконується при СКХ більш, ніж в 90 % випадків, оскільки, володіючи високою ефективністю, є якнайменше інвазівним та травматичним методом порівняно з оперативними та ендоскопічними втручаннями.
Однак встановлена ушкоджувальна дія ударної хвилі на паренхіму нирки (А. Ф. Возіанов та співавт. (1998) [27]). Цими питаннями займалися з часу появи перших літотрипторів (J. V. Kaude et al., 1985 [244]). До теперішнього часу в цьому напрямку досягнуті значні успіхи. Зараз практично не зустрічаються такі тяжкі ускладнення, як розрив нирки, позачеревна гематома, гнійні пієлонефрити (О. В. Онищенко, 2005 [96]).
Проте актуальним та невирішеним залишається питання забезпечення збереження ниркової тканини при проведенні повторних сеансів літотрипсії, особливо на фоні запального процесу та обструктивного синдрому, які самі по собі надають виражену пошкоджуючу дію на нирку.
Згідно з даними літератури необхідність в проведенні повторних сеансів літотрипсії коливається в широких межах 6-48 % (Н. А. Лопаткин, 1998 [123], М. Ф. Трапезникова и др., 2004 [135], Л. М. Рапопорт и др., 2006 [49], D. M. Bolton at al., 1994 [159], C. D. Holman at al., 2002 [166], S. Baltaci at al., 1992 [220], F. Sofras at al., 1994 [189], H. Coga at al., 1996 [173]). Це пов'язано з широким діапазоном показань до проведення дистанційної літотрипсії та різними максимальними енергетичними навантаженнями за один сеанс літотрипсії, прийнятими у різних авторів, а також оснащеністю клінік ендоскопічною апаратурою.
Чітких рекомендацій по вибору безпечних строків при неодноразових сеансах літотрипсії в літературі немає. Так, дуже короткі проміжки між сеансами підвищують травматизацію нирки, викликають тривалу макрогематурію та утворення субкапсулярних гематом. Необгрунтоване подовження періоду між сеансами підвищує вірогідність загострення пієлонефриту та обструкції крупними фрагментами, що залишилися, призводить до зворотного формування конкременту (ауторецидиву) та збільшує строки одужання пацієнта.
На сьогоднішній день не існує об'єктивного та показового критерію оцінки ступеня деструкції та відновлення ниркової тканини. Дослідники пропонують різні біохімічні маркери, ультразвукове дослідження з допплерографією, комп'ютерну томографію, сцінтіграфію та ін. При аналізі літератури відновлення показників коливається в дуже широких межах - від декількох діб до декількох місяців. Це може пояснюватися недостатньою наочністю методу, відсутністю чіткого скринінгу пацієнтів та єдиного стандарту проведення методик. Необхідний подальший пошук доступних та показових маркерів, що відображають пошкодження нирки при даній патології.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, результати яких відображені в даній роботі, є фрагментом науково-дослідницької теми кафедри урології Запорізької медичної академії післядипломної освіти затвердженої МОЗ України, номер державної реєстрації 0104U000563. Визначення біохімічних показників проводилося в сертифікованому біохімічному відділі центральної науково-дослідної лабораторії Запорізького державного медичного университету на підставі договору між інститутами № 03/07 від 17.01.07.
Проведена біоетична експертиза дисертаційної роботи (протокол № 11 від 18.09.07).

Мета. Покращення результатів лікування методом дистанційної літотрипсії хворих на сечокам’яну хворобу шляхом зменшення ступеня пошкодження нирки та кількості ускладнень після неодноразових сеансів літотрипсії каменів нирок, визначивши мінімально необхідний проміжок між сеансами, що потребується для відновлення тканини нирки.

Завдання дослідження:
1. Дослідити здатність вивчаємих біохімічних маркерів відображати пошкодження ниркової тканини при дії ударної хвилі, запального процесу та обструктивного синдрому.
2. Провести порівняльну оцінку пошкодження ниркової тканини після проведення ДЛТ на фоні запального процесу та обструктивного синдрому.
3. Визначити строки відновлення тканини нирки після дистанційної літотрипсії на фоні запального процесу та обструктивного синдрому.
4. Провести порівняльну оцінку пошкодження ниркової тканини після першого та повторних сеансів літотрипсії, виконаних на різних строках.
5. Визначити швидкість відновлення тканини нирки після повторних сеансів літотрипсії, виконаних на різних строках.

Об’єкт дослідження. Ушкоджувальна дія ударної хвилі на тканину нирки при проведенні ДЛТ хворим на сечокам'яну хворобу.

Предмет дослідження. Ступінь ушкодження та строки відновлення ниркової тканини після ДЛТ.

Методи дослідження. Клінічні, біохімічні, рентгенологічні, ультразвукові, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше визначено мінімально необхідний проміжок між сеансами, що потребується для відновлення тканини нирки між неодноразовими сеансами дистанційної літотрипсії каменів нирок у хворих на СКХ.
Визначена допустима активність пієлонефриту на фоні якого можливе безпечне проведення дистанційної літотрипсії.
Встановлена верхня межа показників біохімічних маркерів після дистанційної літотрипсії, перевищення якої вказує на високий ризик розвитку ускладнень.
Визначена тривалість відновлення ниркової тканини після проведення дистанційної літотрипсії у пацієнтів з неускладненою СКХ на фоні запального процесу та обструктивного синдрому, що впливає на строки лікування та відновлення працездатності.
Вперше встановлено, що 8-гідроксігуанозін та показники окисної модифікації і дефрагментації білка показово відображають ступінь пошкодження ниркової тканини після дистанційної літотрипсії у хворих з неускладненою СКХ, а також у поєднанні з пієлонефритом та обструктивним синдромом.

Практичне значення отриманих результатів. Використання результатів дослідження в практичній медицині дозволяє зменшити пошкодження ниркової тканини та понизити частоту розвитку ускладнень у хворих на СКХ при проведенні неодноразових сеансів дистанційної літотрипсії за рахунок вибору безпечних строків проведення повторних сеансів дистанційної літотрипсії. Доведено, що 14 діб є найбільш раціональним та безпечним інтервалом між сеансами.
При розвитку ускладнень, обумовлених уролітіазом або використанням методу ДЛТ, визначення сучасних біохімічних маркерів: 8-гідроксігуанозіна та показників окисної модифікації і дефрагментації білка дозволяє встановити ступінь пошкодження та строки відновлення ниркової тканини.
Результати дослідження впроваджені в клінічну практику роботи: Медико-санітарної частини ВАТ "МОТОР СІЧ", кабінет дистанційної літотрипсії; КУ "Запорізька обласна клінічна лікарня", відділення РУХДДК "Урат"; Запорізького обласного Центру екстремальної медицини та швидкої допомоги, відділення літотрипсії. Оформлено 3 акти впровадження. Опубліковані методичні рекомендації.

Особистий внесок здобувача. Ідея дисертаційної роботи запропонована науковим керівником. Здобувач опрацював і спільно з науковим керівником розробив методологічну основу роботи, адекватну меті та завданням дисертації, теоретично обґрунтував можливість і довів доцільність використання безпечних інтервалів часу між неодноразовими сеансами ДЛТ у хворих з каменями нирок.
Накопичення клінічного матеріалу відбувалося за особистою участю здобувача. Результати наукових досліджень, що викладені в дисертаційній роботі, ґрунтуються на самостійному аналізі результатів дослідження. Обстеження, лікування та проведення дистанційної літотрипсії проведено особисто здобувачем. Надруковані роботи та доповіді на конференціях підтверджують особистий внесок здобувача в отримані та узагальнення результатів, що представлені в дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та фрагменти фрагменти результатів дисертаційної роботи докладалися і обговорювалися на:
1. Міжрегіональній конференції "Актуальні питання урології" Дніпропетровської та Запорізької філій Асоціації урологів України, Кривий Ріг, 28.10.05.
2. 66 підсумковій науково-практичній конференції Запорізької медичної академії післядипломної освіти, м. Запоріжжя, 07.12.05.
3. Міжрегіональній науково-практичній конференції Запорізької та Дніпропетровської філій Асоціації урологів України, м. Дніпропетровськ, 27.04.06.
4. Міжрегіональній науково-практичній конференції Запорізької та Дніпропетровської філій Асоціації урологів України, м. Запоріжжя, 20.10.06.
5. 67 підсумковій науково-практичній конференції Запорізької медичної академії післядипломної освіти, м. Запоріжжя, 14.12.06.
6. Міжрегіональній науково-практичній конференції Запорізької та Дніпропетровської філій Асоціації урологів України, м. Запоріжжя, 2008.

Публікації. Наукові результати, отримані автором і викладені в дисертаційної роботи повністю відображені у 8 наукових працях, з них: з них 4 статті (2 - самостійно) у науковому фаховому журналі "Урологія", рекомендованому ВАК України, 1 деклараційний патент, 2 тез в матеріалах науково-практичних конференцій різних рівнів, 1 методичні рекомендації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання науково обгрунтовано мінімально необхідний проміжок часу між сеансами дистанційної літотрипсії, який потребується для відновлення тканини нирки, що дозволяє зменшити ступінь пошкодження нирки та кількість ускладнень при неодноразових сеансах літотрипсії хворим на сечокам’яну хворобу, що має суттєве значення в урології.
1. Встановлено, що показники окисної модифікації та дефрагментації білка, 8-гідроксі-2-діоксігуанозін, α-глютатіон-S-амінотрансфераза та N-ацетіл-β-D-глюкозамінідаза є непрямою ознакою ступеня ушкодження ниркової тканини, відбиваючи характерні особливості, властиві кожному виду ушкодження. Найбільшу чутливість проявили N-ацетіл-β-D-глюкозамінідаза та 8-гідроксі-2-діоксігуанозін, оскільки їх рівень найбільш значущо зростав у пацієнтів з неускладненою СКХ. Найменшу чутливість проявили показники окисної дефрагментації білка, значущо зростаючи лише на ранніх строках після дистанційної літотрипсії.
2. Визначені максимально допустимі значення біохімічних маркерів при проведенні дистанційної літотрипсії на фоні пієлонефриту, перевищення яких можуть вказувати на розвиток ускладнень.
3. Встановлено, що у пацієнтів з неускладненою СКХ повне відновлення ниркової тканини після одноразового сеансу дистанційної літотрипсії спостерігається на 14 добу, про що свідчить відновлення біохімічних маркерів до контрольного рівня. У пацієнтів як з супутнім пієлонефритом, так і з обструктивним синдромом повне відновлення тканини нирки потребує не менш одного місяця.
4. Інтервал між сеансами в 7 діб призводить до більш вираженого пошкодження нирки після повторної літотрипсії, ніж інтервал в 14 та більше діб.
5. Визначено, що найбільш оптимальним проміжком часу між повторними сеансами літотрипсії каменів нирок є 14 діб. Інтервал часу від першого сеансу до відновлення ниркової тканини після повторного сеансу виконаного на 7 добу, склав той же період (28 діб), що і після повторної літотрипсії, яка була виконана на 14 добу. Збільшення інтервалу між неодноразовими сеансами більше 14 діб не призводить до більш швидкого відновлення ниркової тканини після повторного сеансу, а лише збільшує час дії патологічних факторів на тканину нирки, обумовлених наявністю незруйнованого конкременту та пролонгує процеси ауторецидиву конкременту.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. 8-гідроксігуанозін та показники окисної модифікації і дефрагментації білка можуть використовуватися в практичній медицині для відображення ступеня пошкодження ниркової тканини після дистанційної літотрипсії у хворих з неускладненою СКХ, а також у поєднанні з пієлонефритом та обструктивним синдромом. Визначені значення норми та максимально допустимі значення біохімічних маркерів при проведенні дистанційної літотрипсії на фоні активного пієлонефриту, перевищення яких можуть вказувати на розвиток ускладнень.
2. Встановлені строки реабілітації пацієнтів після проведення дистанційної літотрипсії. Так, у пацієнтів з неускладненою СКХ період реабілітації складає 14 діб, оскільки даний період часу потрібний для повного відновлення ниркової тканини після одноразового сеансу дистанційної літотрипсії. У пацієнтів як з супутнім активним пієлонефритом, так і з обструктивним синдромом повне відновлення тканини нирки потребує не менш одного місяця.
3. Інтервал між повторними сеансами ДЛТ повинен складати 14 діб, оскільки є мінімально необхідним проміжком часу який потребується для відновлення тканини нирки. Зменшення інтервалу між сеансами збільшує ступінь пошкодження та період відновлення нирки, в той же час, збільшення інтервалу між сеансами більш 14 діб не призводить до більш швидкого відновлення ниркової тканини після повторного сеансу. Тривалий інтервал між сеансами пролонгує процеси ауторецидиву конкременту, що залишився, та підвищує вірогідність розвитку ускладнень і збільшує час дії патологічних факторів на тканину нирки, обумовлених наявністю незруйнованого конкременту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. 14-летний опыт дистанционной ударно-волновой литотрипсии / В. К. Ткачук, С. Х. Аль-Шукри, А. О. Иванов [и др.] // Пленум правления Российск. об-ва урологов. Сочи. - 2003. - С. 303-304.
2. 8-гідроксі-2-гуанозін як біохімічний маркер оцінки ушкодження тканини нирки після дистанційной літотрипсії / О. О. Люлько, О. В. Стець, І. Ф. Бєленічев, О. О. Бурназ // Тези доп. наук. конф. Зап. мед. акад. післядип. освіти "Акт. пит. мед. науки та практики". Запоріжжя. 2006. Вип. 69. - С. 389.
3. Авдейчук Ю. И. Бесконтактное разрушение мочевых камней сфокусированными ударными волнами (экспериментальное исследование): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.06 "Урологія" / Ю. И. Авдейчук. - М., 1988. - 22 с.
4. Аитова Э. Р. Возможности сонографии в оценке травматического воздействия ДЛТ у больных с нефролитиазом / Э. Р. Аитова, М. Э. Ситдыкова, А. Ю. Зубков // X Российский Съезд урологов. Материалы. - Москва. 2002. - С. 514-515.
5. Аитова Э. Р. Оценка ДЭПЛ -индуцированного нарушения почечной гемодинамики у больных нефролитиазом / Э. Р. Аитова, М. Э. Ситдыкова, Э. Н. Ситдыков // Пленум правления Российского общества урологов. - Сочи. 2003. - С. 48.
6. Александров В. П. Дистанционная литотрипсия при лечении одно- и двусторонних коралловидных камней почек / В. П. Александров, Б. И. Устюжанинов // Матер. Пленума правления российского общества урологов. - М. 1998. - С. 278.
7. Аляев Ю. Г. Внутреннее дренирование мочевых путей у больных нефролитиазом / Ю. Г. Аляев, Л. М. Рапопорт, В. И. Руденко // М.: "Mark print & publisher". 2003. - 90 с.
8. Аляев Ю. Г. Осложнения дистанционной ударно-волновой литотрипсии (ДУВЛ) / Ю. Г. Аляев // М.: "Mark print & publisher". - 2001. - С. 144.
9. Аляев Ю. Г. Профилактика и лечение осложнений дистанционной ударно-волновой литотрипсии (ДЛТ) / Ю. Г. Аляев, Л. М. Рапопорт, В. И. Руденко // М.: "Mark print & publisher". 2003. - 144 с.
10. Аль-Шукри С. Х. Наш опыт дистанционной ударно-волновой литотрипсии у больных с камнями единственной почки / С. Х. Аль-Шукри, В. Н. Ткачутс, В. Я. Дубинский // Матер. Пленума правления Российского общества урологов. Сочи. - 2003. С. 49-50.
11. Антоненко В. В. Тонкоигольная аспирационная биопсия в диагностике стадий воспалительного процесса в почке: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.06 "Урологія" / В. В. Антоненко. - Ташкент, 1990. 18 с.
12. Аспирационная цитология почки при экстракорпоральной ударно - волновой литотрипсии. Оценка повреждающего действия ударной волны / Д. А. Арустамов, Ф. А. Акилов, Ш. Т. Мухтаров [и др.] // Мат. 1 Съезд урологов республики Узбекистана. Ташкент. - 1992. - С. 123-124.
13. Астахов Ю. И. Комплексное амбулаторное ведение больных с мочекаменной болезнью / Ю. И. Астахов // Матер. Пленума правления Российск. об-ва урологов. Сочи. - 2003. - С. 62-63.
14. Аюкаев Р. Я. Динамика ферментной активности после ДУВЛ / Р. Я. Аюкаев // Тез. докл. Пленум правления Всероссийск. об-ва урологов. Пермь. - 1994. - С. 216-217.
15. Беловол А. Н. Дистанционная ударно-волновая уретеролитотрипсия / А. Н. Беловол, Н. В. Ситников // Тезисы Первого Российского симпозиума по дистанционной литотрипсии в урологии. Москва. 1992. - С. 38-39.
16. Бешлиев Д. А. Опасности, ошибки, осложнения дистанционной литотрипсии, их лечение и профилактика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук: спец. 14.01.06 "Урологія" / Д. А. Бешлиев. - НИИ Урологии МЗ РФ. М., 2003. 35 с.
17. Биохимические аспекты диагностики травмы почек при оперативных вмешательствах (ДЛТ, ЧПЛ, открытая операция) / С. А. Голованов, В. В. Дрожжева, Д. А. Бешлиев [и др.] // Материалы X Российского Съезда урологов. - Москва. 2002. - С. 539-540.
18. Бондарь И. А. Окислительная модификация белков при диабетических микроангиопатиях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук: спец. 14.01.14 "Ендокринологія" / И. А. Бондарь. - Новосибирск. гос. мед. академ. Новосибирск, 2002. 35 с.
19. Борисов С. О. Зміни окисно-відновних і детоксикаційних процесів в організмі хворих з обструктивною нефропатією при комплексному лікуванні /С. О. Борисов, Ф. І. Костєв // Урологія. - 2005. - №2 - С.43-48.
20. Бронер В. Р. Осложнения дистанционной литотрипсии / В. Р. Бронер, З. А. Павловская, Э. В.Федоров // Пленум правления Всерос. об-ва урологов. Пермь. - 1994. - С. 194-195
21. Брусков В. И. Определение 8-оксогуанина в ДНК методом хемилюминесцентного иммуноферментного анализа / В. И. Брусков, Ж. К. Масалимов, А. М. Усачева // Биохимия. - 1999. - Т. 64(7). - С. 958-964.
22. Будин С. В. Неотложная дистанционная литотрипсия / С. В. Будин, М. И. Давидов // Матер. Пленума правления Российск. об-ва урологов. Сочи. - 2003. - С. 85-86.
23. Бураков И. А. Допплеровские исследования кровотока в почках после дистанционной пьезоэлектрической литотрипсии / И. А. Бураков, И. А. Колесников // Тез. науч. конф."Современные методы лечения нефролитиаза". - М. - 1994. - С. 33-35.
24. Виноградов В. Р. Ультразвуковой мониторинг при дистанционной литотрипсии / В. Р. Виноградов, А. И. Демин, Н. С. Игнашин // Тез. докл. І Российск. симпозиум по дистанционной литотрипсии в урологии. - М. - 1992. - С. 25-26.
25. Влияние дистанционной литотрипсии на экскрецию в мочу плазменных белков / В. Н. Синюхин, Д. А. Бешлиев, И. Н. Волков [и др.] // Матер. X Российского Съезда урологов. - Москва. - 2002. - С. 608-609.
26. Влияние дистанционной пьезоэлектрической нефролитотрипсии на почечную гемодинамику у больных нефролитиазом / М. Э. Ситдыкова, Э. Р. Аитова, Э. Н. Ситдыков, А. П. Андреев // Казанский медицинский журнал. 2001. Т.82, №3, С. 7 - 10.
27. Возианов А. Ф. Литотрипсия коралловидных камней почек / А. Ф. Возианов, B. C. Дзюрак // Праці VIII пленуму Асоціації урологів України. - Дніпропетровськ: Пороги. - 1998. - С. 26-28.
28. Возможности параметрического анализа непрямой изотопной ангинографии и динамической нефросцинтиграфии в выявлении осложнений дистанционной литотрипсии / Ю. Н. Касаткин, О. В. Теодорович, Н. П. Герасимова, О. В. Бессолова // Материалы пленума правления Всероссийского общества урологов. Екатеринбург, 15-18октября 1996 г. М. - 1996. - С. 360-361.
29. Волков И. Н. Неотложная дистанционная литотрипсия в лечении мочекаменной болезни: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.06 "Урологія" / И. Н. Волков. - НИИ Урологии МЗ РФ. М., 1999. - 23 с.
30. Волков И. Н. Осложнения отмечаемые после дистанционной литотрипсии / И. Н. Волков, С. А. Москаленко, А. В. Лыков // Материалы пленума правления Российского общества урологов. Киров, 20-22 июня 2000 г. - М. - 2000. С. 287-288.
31. Воспалительные осложнения дистанционной ударно-волновой литотрипсии / В. Н. Степанов, В. М. Перельман, В. Т. Истратов, З. А. Кадыров // Пленум Всерос. об-ва урологов: Тез. докл. Пермь. - 1994. - С. 244-245.
32. Гайсенюк Ф. З. Екстракорпоральна ударно-хвильова літотрипсія в експерименті та лікуванні хворих коралоподібним нефролітіазом: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.06 "Урологія" / Ф. З. Гайсенюк. - Київська медична академія післядипломної освіти ім.П. Л.Шупика МОЗ України. - Київ, 2000. - 25 с.
33. Гарилевич Б. А. Структурно-функциональные изменения почек после ударно-волнового воздействия / Б. А. Гарилевич, Ю. В. Кудрявцев, Ю. И. Авдейчук // "Современные методы лечения нефролитиаза". Тезисы научной конференции. - М. - 1994.- С. 47-49.
34. Голованов С. А. Влияние ударно-волновой литотрипсии на состояние перекисного окисления липидов почечной ткани у больных мочекаменной болезнью / С. А. Голованов, М. В. Чудновская, Н. К. Дзеранов // Матер. 1-го российск. симп. по дистанционной литотрипсии в урологии. - М. - 1992. - С. 62-64.
35. Голубчиков В. А. Оценка анатомо-функционального состояния почек после дистанционной литотрипсии на установке "Урат-П" / В. А. Голубчиков, Ю. И. Авдейчук // Материалы четвертого Всесоюзного съезда урологов. - М. - 1990. - С. 34-36.
36. Голубчиков И. В. Экстракорпоральное дробление камней почек и верхних мочевых путей в эксперименте: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.06 / Голубчиков Игорь Владимирович. - М., 1991. 189 с.
37. Горилевич В. А. Исследование факторов возможного повреждения почек при дистанционной литотрипсии на комплексе «УРАТ - П» / В. А. Горилевич, Ю. В. Кудрявцев, В. Н. Захаров // Авиакосмич. и экологич. медицина. - 1993. -Т. 27. - №4. - С. 65-68.
38. Деклараційний патент на корисну модель 17279 України, МПК JOIN 33/52 Спосіб визначення вмісту 8-гидроксигуаніну в сечі як маркера оксидативного пошкодження нуклеїнових кислот / Колесник Ю. М., Бєленічев І. Ф., Абрамов А. В. [та ін].; заявник та патентовласник Запорізький держ. мед. ун-т. - № 200603501; заявл. 31.03.2006; опубл. 15.09.2006, Бюл. № 9.
39. Деклараційний патент на корисну модель 17908 UA, МПК (2006) G01N 33/00 Спосіб визначення ступеня ушкодження тканини нирки / Стець О. В., Люлько О. О., Бєленічев И. Ф.; заявник та патентовласник Запорізький держ. мед. ун-т. № u200604481; заявл. 21.04.2006; опубл. 16.10.2006, Бюл № 10.
40. Деревянченко В. И. Осложнения литотрипсии / В. И. Деревянченко, Д. М. Зозуля // Пленум правления Всероссийск. об-ва урологов: Тез докл. Пермь. - 1994. - С. 202-203.
41. Джавад-Заде С. М. Дистанционная ударно-волновая литотрипсия и рецидив камнеобразования / С. М. Джавад-Заде, С. Ш. Абдуялаев // Урология. - 2002. - №3. - С. 38-39.
42. Дзеранов Н. К. Дистанционная ударно-волновая литотрипсия в лечении мочекаменной болезни: дис. ... доктора мед. наук: 14.01.06 / Дзеранов Николай Константинович. - М., 1994. 408 с.
43. Дзеранов Н. К. Отдаленные результаты лечения детей с камнями почек и мочеточника дистанционной литотрипсией / Н. К. Дзеранов, А. Г. Пугачев, Г. В. Романов // Урология. - 2002. - №5. - С. 54-58.
44. Дзеранов Н. К. Повреждение клеточных мембран при дистанционной литотрипсии. Мембранопротекторный эффект альфа-токоферола / Н. К. Дзеранов, С. А. Голованов, В. В. Дрожжева // Пленум Всероссийского общества урологов. Второй Всероссийский симпозиум по литотрипсии. Сборник тезисов и докладов. Пермь. - 1994. - С. 205-206.
45. Дзеранов Н. К. Современные литотрипторы для дистанционной литотрипсии мочевых камней / Н. К. Дзеранов, В. Н. Захаров, К. А. Байбарин // Лечащий Врач. 2005. №7. С. 24-26.
46. Дзяк Г. В. Ризик виникнення артеріальної гіпертензії після проведення дистанційної літотрипсії / Г. В. Дзяк, О. В. Люлько, С. І. Баранник, А. В. Черніловський // Праці VIII пленуму Асоціації урологів України. - Дніпропетровськ: Пороги. - 1998. - С 58-61.
47. Диагностическое значение показателей ферментурии, перекисного окисления липидов и экскреции среднемолекулярных токсинов при хроническом пиелонефрите / С. А. Голованов, Э. К. Яненко, Л. А. Ходырева [и др.] // Урология. - 2001. - №6. - С.3-6.
48. Диагностическое значение энзимурии в оценке функции почек у больных мочекаменной болезнью / А. И. Неймарк, А. В. Фидиркин, Е. Н. Звягинцев, В. Н. Жуков // Урология и нефрология. - 1997. - №1. - С. 5-7.
49. Дистанционная литотрипсия при коралловидных камнях / Л. М. Рапопорт, В. И. Руденко, Т. А. Ужегов [и др.] // Матер. Пленума правления Российск. об-ва урологов. Сочи. - 2003. - С. 255-257.
50. Дистанционная уретеролитотрипсия в неотложной урологии / К. П. Мельник, А. Н. Ткачев, С. Ю. Мусорин, Д. Н. Трунев // Матер. Пленума правления Российск. об-ва урологов. - Сочи, 2003. - С. 202-203.
51. Дистанционное разрушение камней мочеточника на литотрипторе «УРАТ - П» / В. Я. Симонов, Д. А. Бешлиев, Н. К. Дзеранов, И. В. Голубчиков // Матер. IV Всесоюзного съезда урологов. Москва. - 1990. - С. 24-26.
52. Довбиш М. А. Визначення особливостей змін активності ферментів сечі у хворих на гострий пієлонефрит при застосуванні лімфостимулюючої терапії / М. А. Довбиш, В. І. Бачурін, М. А. Волошин // Запорож. мед. журн. - 2005. - №6. - С. 32-36.
53. Дубинина Е. Е. Окислительная модификация белков / Е. Е. Дубинина, И. В. Шуглей // Успехи совр. биологии. 1993. - Т.113, №1. С. 71-81.
54. Дубинина Е. Е. Окислительная модификация белков сыворотки крови человека, метод ее определения / Е. Е. Дубинина, С. О. Бурмистров // Вопр. мед. химии. - 1995. - №1. - С. 24-29.
55. Дубинина Е. Е. Продукты метаболизма кислорода в функциональной активности клеток (жизнь и смерть, созидание и разрушение). Физиологические и клинико-биохимические аспекты / Е. Е. Дубинина. - С.-Петербург: «Медицинская пресса», 2006. - 400 с.
56. Дубинина Е. Е. Роль активных форм кислорода в качестве сигнальных молекул в метаболизме тканей при состоянии окислительного стресса / Е. Е. Дубинина // Вопр. мед. химии 2001. Т.47, №6. С. 561-581.
57. Единый Ю. Г. Электрогидравлическая цистолитотрипсия / Ю. Г. Единый. К.: "Здоров'я", 1975. 136 c.
58. Екстракорпоральна ударно-хвильова літотріпсія при уретеролітіазі ускладненомі гострим пієлонефритом / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасечніков, М. В. Мітченко [та ін.] // Урологія. 2002. - №3. - С. 5-10.
59. Ензимуричні критерії визначення об'єму та послідовності методик діагностики вродженої обструкції сечоводу у дітей / Д. А. Сеймівський, В. Ф. Петербургський, Л. Я. Мигаль [та ін.] // Методичні рекомендації, Київ 2005. - 23 с.
60. Епідеміологія сечокам'яної хвороби як базис до її профілактики та організації медичної допомоги / О. Ф. Возіанов, Л. П. Павлова, Н. О. Сайдакова [та ін.] // Праці VIII пленуму Асоціації урологів України. - Дніпропетровськ: Пороги. - 1998. - С. 3-8.
61. Захматов Ю. М. Оценка воздействия ударных волн на паренхиму почки во время дистанционной электропьезолитотрипсии биохимическими методами исследования / Ю. М. Захматов, Р. Я. Аюкаев, А. Ю. Жуков // Медицинская помощь. - 1994. - №4. - С. 38-39.
62. Захматов Ю. М. Функция почек после электропьезолитотрипсии / Ю. М. Захматов, Т. И. Макарова // Урология и нефрология. - 1993. - №2. - С. 27-29.
63. Зиновьева В. Н. Свободно-радикальное окисление ДНК и его биомаркер окисленный гуанозин (8-oxodg) / В. Н. Зиновьева, О. В. Островский // Вопр. мед. хим. - 2001 - Т.48, №5. С. 44-47.
64. Иммунологические предпосылки развития инфекционно-воспалительных осложнений ДЛТ / В. В. Кузьменко, А. В. Кузьменко, Б. В. Семенов [и др.] // Матер. Пленума правления Российск. об-ва урологов. Сочи. - 2003. - С. 186-187.
65. Исследование активности альфа-глюкозидазы мочи после дистанционной ударно-волновой литотрипсии / С. Б. Петров, П. А. Бабкин, Д. Н. Красиков, Е. С. Нодова // Материалы научно-практической конференции "Диагностика, лечение и экспертиза больных с уролитиазом". - М. - 1995. - С. 86-87.
66. К вопросу об осложнениях дистанционной литотрипсии / В. П. Гноян, А. А. Арефьев, Д. Б. Темкин [и др.] // Материалы пленума правления Российского общества урологов. Киров, 20-22 июня 2000 г. - М. - 2000. - С. 289-290.
67. Кадыров З. А. Воздействие дистанционной ударно-волновой литотрипсии на функцию почек: Обзор литературы / З. А. Кадыров // Урология и нефрология. - 1994. - №6. - С. 52-55.
68. Казаченко А. В. Сроки проведения дистанционной литотрипсии при лечении резидуальных камней почек / А. В. Казаченко, А. В. Лыков, С. А. Голованов // Матер. пленума правл. Рос. общ. урологов. - Сочи, 2830 апреля 2003 г. М., 2003. С. 7677.
69. Кан Я. Д. Прогностическое значение различных факторов в дистанционном дроблении камней мочеточников / Я. Д. Кан, И. В. Гальчиков // Матер. Пленума правления Всероссийского общества урологов. - Екатеринбург. - 1996. - С. 359-360.
70. Кузьменко А.В., Лавренов Л.А. Травматическое повреждение почек при дистанционной литотрипсии (ДЛТ). // X Российский Съезд урологов, Материалы. Москва. 2002. - С. 578.
71. Лікування "кам'яної доріжки" після дистанційної літотрипсії / О. В. Люлько, С. І. Баранник, О. А. Дніпрова, Ю. М. Постолов // Праці VIII пленуму Асоціації урологів України. - Дніпропетровськ: Пороги, 1998. - С. 66-69.
72. Лопаткин Н. А. Анализ развития осложнений дистанционной ударно-волновой литотрипсии, их профилактика и лечение / Н. А. Лопаткин, Н. К. Дзеранов // Пленум Всероссийского общества урологов. Второй Всероссийский симпозиум по литотрипсии. Сборник тезисов и докладов. - Пермь, 1994. - С. 186-194.
73. Лопаткин Н. А. Дистанционная ударно-волновая литотрипсия 5 лет спустя / Н. А. Лопаткин, Н. К. Дзеранов, С. А. Голованов // Урология и нефрология. - 1994. - №1. - С. 8-11.
74. Лопаткин Н. А. Острый пиелонефрит после дистанционной ударно-волновой литотрипсии / Н. А. Лопаткин, Н. К. Дзеранов // Материалы пленума правления Российского общества урологов. Киров, 20-22 июня 2000 г. - М., 2000. - С. 314-315.
75. Лопаткин Н. А. Руководство по урологии (в 3-х томах) / Н. А. Лопаткин. - Том 2. М.: Медицина, 1998. 768 с.
76. Лопаткин Н. А. Шестнадцатилетний опыт применения ДЛТ в лечении МКБ / Н. А. Лопаткин, Н. К. Дзеранов // Матер. Пленума правления Российского об-ва урологов: Тез. докл. - Сочи, 2003. - С. 5-25.
77. Люлько А. А. Определение степени повреждения и сроков восстановления почки после дистанционной литотрипсии на основании оценки показателей окислительной модификации и дефрагментации белка / А. А. Люлько, А. В. Стец, И. Ф. Беленичев // Тез. докл. 68 итог. конф. СНТ им. М. Д. Довгялло "Акт. пробл. клин., эксперим., профилакт. медицины и стоматологии". Донецк. 2006. С. 57.
78. Люлько А. В. Дистанционная литотрипсия / А. В. Люлько, С. И. Баранник, Ю. М. Постолов. - Днепропетровск: ОП ДКД, 1997. - 207 с.
79. Люлько А. В. Морфогенез мочекаменной болезни / А. В. Люлько, B. C. Котляров, Ю. И. Удовицкий. - Дніпропетровськ: Пороги, 1999. - 136 с.
80. Люлько О. В. Розповсюдження сечокам'яної хвороби у Дніпропетровській області - роль екологічних чинників / О. В. Люлько, В. П. Стусь, Ю. М. Постолов // Урологія. 2004. - №3. С. 12-21.
81. Люлько О. О. Зменшення ушкодження тканини нирки шляхом вибору найбільш безпечних термінів повторної ударно-хвильової літотрипсії у хворих на сечокам’яну хворобу / О. О. Люлько, О. О. Бурназ, О. В. Стець // Методичні рекомендації. Київ. 2007. 21 с.
82. Медико-соціальні аспекти сечокам'яної хвороби в Україні / Л. П. Павлова, Н. А. Сайдакова, В. А. Царенко, Я. Т. Гулей // Урологія. - 1998. -Т.2, №2. С. 7-10.
83. Мигаль Л. А. Диагностика ранней (преклинической) стадии поражения почек с помощью исследования соотношения изоферментов N-ацетил-β-D-глюкозаминидазы в моче больных с диабетическими изменениями глазного дна / Л. А. Мигаль, З. Ф. Веселовская, Т. В. Киндий // Лаб. диагност. - 2003. - №2. - С. 8-11.
84. Моніторинг С-реактивного білка в оцінці ступеня пошкодження нирки при екстракорпоральній ударно-хвильовій літотрипсії та при гострому пієлонефриті / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, М. В. Мітченко [та ін.] // Урологія. 2004. - №3. С. 5-11.
85. Морфологические изменения почек при нарушениях технологии дистанционной нефролитотрипсии / Ю. В. Кудрявцев, Б. А. Гарилевич, Ю. И. Авдейчук, В. Н. Иванов // Пленум Всероссийского общества урологов. Второй Всероссийский симпозиум по литотрипсии. Сборник тезисов и докладов. Пермь. - 1994. - С. 215-216.
86. Мухтаров Ш. Т. Изучение повреждающего действия экстракорпоральной ударно-волновой литотрипсии (ЭУВЛ) на паренхиму почки, методом тонкоигольной аспирационной биопсии (ТИАБ): дис. ... канд. мед. наук: 14.01.06 / Мухтаров Шухрат Тимурович- Ташкент, 1993. 122 с.
87. Неймарк А. И. Влияние дистанционной ударно-волновой литотрпсии на показатели энзимурии у больных нефролитиазом / А. И. Неймарк, А. В. Фидиркин, В. Н. Жуков // Урология и нефрология. - 1997. - №4. - С. 11-13.
88. Неймарк А. И. Осложнения дистанционной литотрипсии, их диагностика и лечение / А. И. Неймарк, П. И. Цвет // Матер. 2-го Всероссийск. симп. по литотрипсии. - Пермь, 1994. - С. 225-226.
89. Неймарк А. И. Результаты дистанционной литотрипсии у больных мочекаменной болезнью в зависимости от способов генерации ударной волны / А. И. Неймарк, Е. В. Гамеева, П. Г. Коротких // Урология. 2007. - №2. - С. 3-9.
90. Новий підхід в диференціальній діагностиці стадій гострого піелонефріту / О. Ф. Возіанов, С. П. Пасєчніков, В. М. Лісовий [та ін.] // Экспер. и клин. медицина. - 2000. - №1. - С.139-142.
91. Нусратуллоєв І. Н. Дистанційна літотрипсія в лікуванні коралоподібного нефролітіазу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.06 "Урологія" / І. Н. Нусратуллоєв. - К., 1998. - 21 с.
92. Об осложнениях литотрипсии / В. И. Исаенко, В. Ф. Хоменко, И. В. Исаенко [и др.] // Пленум правления Всероссийск. об-ва урологов: Тез. докл. Пермь. - 1994. - С. 213-215.
93. Обследование больного нефролитиазом в амбулаторных условиях при подготовке к ДУВ / В. В. Борисов, Е. С. Есин, Ю. А. Демерза [и др.] // Матер. Пленума правления Российск. об-ва урологов. Сочи. - 2003. - С. 81-82.
94. Окислительная модификация белков: окисление триптофана и образование битирозина в очищенных белках с использованием системы Фентона / Е. Е. Дубинина, Е. В. Гавровская, С. В. Кузьмич [и др.] // Биохимия. 2002. - Т.67, вып.3. С. 413-421.
95. Окклюзия мочевыводящих путей - основная причина развития ряда осложнений мочекаменной болезни / Э. К. Яненко, В. Б. Румянцев, P. M. Сафаров, Н. В. Ступак // Урология. - 2003. - №1. - С. 17-21.
96. Онищенко О. В. Диагностика, профилактика и лечение повреждающего воздействия дистанционной ударно-волновой литотрипсии на почку: дис. ... канд. мед. наук: 14.01.06 / Онищенко Олесь Владимирович. Тверь., 2005. 215 с.
97. Опыт дистанционной ударно-волновой уретеролитотрипсии / М. Ф. Трапезникова, В. А. Мезенцев, С. М. Кулачков [и др.] // Пленум правления Всероссийского общества урологов. Тезисы докладов. - Ростов-на-Дону. - 1992. - С. 178-179.
98. Осложнения дистанционной ударно-волновой литотрипсии (ДУВЛ). Профилактика и лечение / [Ю. Г. Аляев, Л. М. Рапопорт, В. И. Руденко и др.] - М.: «Мультипринт», 2001. - 56 с.
99. Осложнения дистанционной ударно-волновой литотрипсии на опыте применения литотрипторов «Литостар-плюс» (Германия) и «Эконолит» (Израиль) / В. И. Степанов, О. В. Теодорович, М. В. Денискова [и др.] // Пленум правления Всероссийск. об-ва урологов. Екатеринбург. - 1996. - С. 391-392.
100. Осложнения ударно-волновой литотрипсии / А. Ф. Возианов, B. C. Дзюрак, В. В. Черненко [и др.] // Пленум правления Всероссийск. об-ва урологов. - Пермь. - 1994. - С. 197-198.
101. Осложнения ударно-волновой нефролитотрипсии / М. Ф. Трапезникова, В. В. Дутов, С. М. Кулачков [и др.] // Матер. Пленума правления Всероссийского общества урологов. Саратов. - 1998. - С. 334.
102. Осложнения, отмечаемые после дистанционной литотрипсии / Г. А. Газимагомедов, С. М. Михайлов, Н. М. Гамзатова [и др.] // Материалы пленума правления Российского общества урологов. Киров, 20-22 июня 2000 г. - М. - 2000. - С. 287-288.
103. Особенности дистанционной литотрипсии при лечении больных с коралловидным нефролитиазом / Н. М. Гамзатова, Г. А. Газгсмагомедов, А. Г Гамзатов [и др.] // Матер. Пленума правления Российск. об-ва урологов. Сочи. - 2003. - С. 105-106.
104. Оценка повреждающего действия ДЛТ на канальцевый аппарат почки / В. П. Авдошин, М. И. Андрюхин, В. Н. Ширшов, Хайдар Мухсен // Матер. Пленума правления Российского общества урологов. Сочи. 2003. - С. 45.
105. Оцінка ступеня пошкодження і термінів відновлення нирки після дистанційної літотрипсії каменів нирок / О. О. Люлько, О. В. Стець, І. Ф. Бєленічев, О. О. Бурназ // Урологія. - 2006. - №1. С. 19-25.
106. Переслягина И. А. Активность антиоксидантных ферментов слюны здоровых детей / И. А. Переслягина // Лаб. дело. - 1989. - №11. - С. 2022.
107. Повреждающее действие дистанционной ударно-волновой терапии / В. Я. Фарбирович, И. Л. Голенда, В. В. Минин [и др.] // Урология и нефрология. - 2001. - №3. - С. 32-34.
108.