ВИБІР ТАКТИКИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ДОПОМОГИ ТА ДИСПАНСЕРНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА РАК СЕЧОВОГО МІХУРА НА ПІДСТАВІ ПРОГНОСТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАННЯ : ВЫБОР ТАКТИКИ СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОЙ ПОМОЩИ И диспансерное НАБЛЮДЕНИЯ БОЛЬНЫХ РАКОМ мочевого пузыря НА ОСНОВАНИИ Прогностические критерии ТЕЧЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИЯ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ «ІНСТИТУТ УРОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ»

На правах рукопису
УДК 616.61-006.6-036-08-035

Заєць Юрій Миколайович

ВИБІР ТАКТИКИ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ДОПОМОГИ ТА ДИСПАНСЕРНОГО
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА РАК СЕЧОВОГО МІХУРА НА ПІДСТАВІ
ПРОГНОСТИЧНИХ КРИТЕРІЇВ ПЕРЕБІГУ ЗАХВОРЮВАННЯ

14.01.06 - урологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

І. О. Клименко

Науковий керівник:
І.ІІІКлименко І.О.
д.мед.н., професор

Київ - 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ............................................................... 4
ВСТУП ................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ РАКУ СЕЧОВОГО МІХУРА 10
1.1. Епідеміологія раку сечового міхура в світі 10
1.2. Основні методи діагностики раку сечового міхура..................................................................................................................15
1.3. Сучасні методи лікування раку сечового міхура................................................................................................................ .21
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.......................... 28
2.1. Загальні положення програми28
2.2. Матеріали дослідження...37
2.3. Методи дослідження44
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕНОСТІ ТА ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ НА РАК СЕЧОВОГО МІХУРА.. .49
3.1. Динаміка поширеності раку сечового міхура серед населення України................................................................................................................49
3.2. Динаміка захворюваності раку сечового міхура серед населення України................................................................................................................57
3.3. Прогноз захворюваності населення України на рак сечового міхура
72
РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНКИ ЯКОСТІ НАДАННЯ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ДОПОМОГИ ХВОРИМ НА РАК СЕЧОВОГО МІХУРА.. 79
4.1. Аналіз показників якості медичної допомоги на амбулаторному етапі
80
4.2. Аналіз методів лікування хворих на рак сечового міхура в медичних закладах України.97

РОЗДІЛ 5. ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ РИЗИКУ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛІКУВАННЯ ТА ОЦІНКА ЇХ ІНФОРМАТИВНОСТІ.107
5.1. Визначення факторів прогнозу для вибору методу лікування хворих на рак сечового міхура.107
РОЗДІЛ 6. РОЗРОБКА МЕТОДИКИ ПРОГНОЗУ РЕЗУЛЬТАТІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА РАК СЕЧОВОГО МІХУРА З ОБГРУНТУВАННЯМ КОНЦЕПЦІЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ПЕРЕВІРКОЮ ІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ..135
6.1. Розробка методики прогнозу результатів хірургічного лікування хворих на рак сечового міхура..135
6.2. Концептуальна модель реабілітації хворих на рак сечового міхура та результати Ії впровадження140
УЗАГАЛЬНЕННЯ........148
ВИСНОВКИ..........................................................................................................157
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..........................................................................159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................................160
ДОДАТОК.....183

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЦЖ вакцина Пальмета Гуерена
ВМХТ внутрішньоміхурова хіміотерапія
ВСШ верхні сечові шляхі
ЕДК електродіатермокоагуляція
ІТ імунотерапія
КТ комп’ютерна томографія
ЛАЕ лімфоаденектомія
ГОП органи грудної порожнини
ОЧП органи черевної порожнини
ПТ променева терапія
РСМ рак сечового міхура
СВС сечовивідна система
СМ сечовий міхур
СХТ системна хіміотерапія
ТУР трансуретральна резекція
УЗД ультразвукове дослідження
УКС уретерокутанеостомія
УЦНС уретероцистонеостомія
ХТ - хіміотерапія

ВСТУП

Актуальність проблеми.
Проблема надання спеціалізованої допомоги хворим на рак сечового міхура (РСМ) знаходиться в центрі уваги фахівців і потребує багатофакторного її вивчення. При цьому, в залежності від часу, особливої актуальності набувають ті чи інші її аспекти. Це пояснюється і залежить, певною мірою, від стану науково-технічного прогресу, розвитку науки за окремими напрямками. Підвищена увага до проблеми пояснюється, передусім, постійно зростаючим рівнем захворюваності та поширеності патології [17, 2, 57, 62, 66, 71, 97]. Так, в Росії з 1991 по 2001 рр. темп приросту захворюваності склав 16,3 % у чоловіків і 14,9 % - у жінок. У порівнянні з Україною за цей же період показник зріс на 24,5 % та 25,0 % відповідно; у наступні п’ять років рівні захворюваності та поширеності патології збільшились на 7 % та 20,0 % відповідно [17,23].
Слід наголосити, що завдяки досягненням в діагностиці та лікуванні хворих на РСМ спостерігаються позитивні зміни у результатах надання спеціалізованої допомоги, що підтверджується дослідженнями фахівців [24, 63, 71, 73, 204, 191, 185, 222]. Так, в Україні у 2006 році зросла кількість хворих до 82,2 % з вперше виявленим діагнозом І-ої та ІІої стадії захворювання і, як наслідок, за 10 років на 11,2 % збільшилось число пацієнтів, що живуть 5 і більш років (у 2006 р. 48,6 %) [97]. Проте, на сьогодні практично кожен третій-четвертий помирає від РСМ на першому році від встановлення діагнозу, помилки в стадіюванні мають місце у 30%, частота рецидування, за даними різних авторів, у разі поодиноких пухлин складає 50% і 70% з множиним, а ризик прогресування перебуває в межах 30-54 % в залежності від стадії захворювання [63, 81, 204]; смертність за 10 років зросла на 18, 0 %.
Така ситуація свідчить, що на сьогодні не вирішеними до кінця є питання раннього виявлення захворювання, вибору адекватного методу лікування і найважливішим покращення його результатів. В контексті зазначеного вирішення останнього тісно пов’язано з післяопераційною реабілітацією хворих, якою повинно передбачатись не тільки вибір раціонального подальшого лікування, але й активне диспансерне спостереження. Вищевикладене обумовлює дане дослідження, яке присвячене зазначеному перспективному напрямку.
Зважаючи на сказане вище, вибір методу лікування РСМ та реабілітаційних заходів у кожному конкретному випадку в залежності від поширеності, стадії процесу і ступеня злоякості пухлини з метою поліпшення віддалених його результатів залишається однією з важливих проблем сучасної онкоурології, що обумовлює дослідження, яке присвячене зазначному перспективному напрямку.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота є фрагментом комплексної НДР, яка виконувалась в Інституті урології АМН України, - ″Прогнозування розповсюдженності, перебігу та ефективності лікування раку сечового міхура та хронічного циститу на підставі медико-статистичних розрахунків, імуногістохімічних та гістологічних критеріев та спеціальних методів дослідження″, № Державної реєстрації 0196U023006. Робота пройшла біоетичну експертизу.
Мета дослідження: Покращити результати хірургічного лікування хворих на рак сечового міхура за допомогою обгрунтуваної концептуальної моделі післяопераційної медичної реабілітації.

Завдання дослідження:
1. Виявити тенденції поширеності та захворюваності раку сечового міхура серед населення України, визначити прогноз захворюваності та провести порівняльний аналіз характеру процесів по регіонам та областям.
2. Вивчити основні якісні показники надання спеціалізованої допомоги хворим на РСМ.
3. Виявити ознаки, що несприятливо впливають на результати хірургічного лікування та визначити їх прогностичну інформативність.
4. Обгрунтувати диференціований підхід до тактики ведення хворих на РСМ в післяопераційному періоді.
5. Розробити концептуальну модель післяопераційної медичної реабілітації хворих на РСМ і довести ії ефективність.
Об’єкт дослідження: хворі на рак сечового міхура.
Предмет дослідження: якість надання хірургічної допомоги.
Методи дослідження: в роботі використовувались бібліосемантичні, клінічні, статистичні методи; експертна оцінка, описове моделювання, епідеміологічний, порівняльний, структурно-логічний аналізи. Обробка отриманих результатів проводилась за допомогою мета-аналізу, критерію Стьюдента та за формулою розподілу Пуассона.
Наукова новизна одержаних результатів.
Виявлені особливості (по регіонам, областям) захворюваності та поширеності РСМ серед населення України в залежності від статі, з характером інтенсивності змін процесів з роками, визначена тенденція закономірності зростання показників і збереження їх в найближчі роки.
В роботі дістало подальшого розвитку визначення кореляційних зв’язків між ступенем ризику несприятливих результатів хірургічного лікування хворих на РСМ та клінічними, лабораторними, функціональними, морфологічними показниками.
Обґрунтовано та розроблено принцип індивідуалізованого, диференційованого підходу до медичної реабілітації хворих на РСМ основу якого становлять формування трьох груп ризику з встановленими для них межовими значеннями інтегрального коефіцієнта, що визначається за сумою балів ознак, виявлених при обстеженні.
Теоретичне значення одержаних результатів. Визначені принципи об’єктивізації показників клінічного обстеження, морфологічного дослідження для диференційного підходу до лікування та диспансерного нагляду за хворими на РСМ в післяопераційному періоді, а також критерій оцінки ефективності реабілітації.
Практичне значення одержаних результатів.
Запропонована концептуальна модель післяопераційної медичної реабілітації хворих на РСМ, яка дозволяє диференційовано та індивідуалізовано (в залежності від ступеню ризику) обирати раціональну тактику лікування та здійснювати диспансерний нагляд в певні строки, що дозволяє реально зменшити рецидування та прогресування захворювання.
Доведено, що при виборі та обсягу обстеження термінів диспансерного нагляду необхідно враховувати встановлену ступінь ризику несприятливого прогнозу результатів хірургічного лікування.
Пропонується евристична модель визначення медичної ефективності діагностично-лікувальних заходів післяопераційної реабілітації хворих на РСМ, яку можна об’єктивно оцінити за динамікою коефіцієнта, визначеного при підсумовуванні оцінених в балах критеріїв, що дозволяє використовувати ії, в тому числі, лікарями загальної практики (сімейними лікарями).
Отримані регіональні особливості поширеності та захворюваності населення України на РСМ, які є основою для проведення на місцях цілеспрямованих заходів та управлінських рішень щодо медичного їх обслуговування.
Особистий внесок здобувача. Ідея дисертаційної роботи запропонована науковим керівником, разом з яким опрацьована програма дослідження, відібране методичне забезпечення. Дисертантом вивчена література з проблеми, окреслені актуальні питання, що потребують розробки. Автором самостійно зібрано і проаналізовано фактичній клінічний матеріал, опрацьований цілеспрямовано для визначення несприятливих щодо результатів лікування факторів.
Здійснено порівняльний аналіз динамічних рядів захворюваності та поширеності патології за 10 років, визначені тенденції та регіональні особливості. Зроблено прогноз захворюваності на найближчі роки. Обґрунтовано методику розподілу хворих на РСМ на групи ризику за результатами хірургічного лікування. Разом з науковим керівником визначено концепцію створення моделі реабілітації, яку дисертант самостійно розробив та довів ії дієздатність. Проведена статистична обробка одержаних результатів. Сформульовані наукові положення, висновки та рекомендації.
Запозичення результатів досліджень інших авторів немає.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: XI з’їзді онкологів України (м. Судак, 2006 р.); 2 міжнародному з’їзді онкологів СНД (2002 р.); засіданнях обласного товариства урологів (м. Вінниця, 2006, 2007 рр.); науково-практичній конференції ДУ «Інституту урології АМН України» (м. Київ, 2007 р.).
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 6 наукових робіт у провідних наукових фахових виданнях (згідно з переліком ВАК України).
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 191 сторінках, складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження та 4-х розділів власних досліджень, узагальнення, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, якій включає 223 роботи, в тому числі 96 зарубіжних авторів. Робота ілюстрована 54 таблицями, 5 рисунками; має 8 додатків , 9 формул.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у покращенні результатів спеціалізованої допомоги хворим на рак сечового міхура за допомогою науково обґрунтованої запропонованої концептуальної моделі післяопераційної медичної реабілітації зазначеній категорії хворих, основу якої складає диференціональний індивідуалізований підхід відповідно до визначених трьох рівнів ризику, що має велике медико-соціальне значення оскільки забезпечує зменшення частоти рецидування, повторних хірургічних втручань, показників летальності.
1. Встановлено, що в Україні вірогідно зросла і, за даними прогнозу, зростатиме захворюваність чоловічого і жіночого населення на РСМ ( з 16, 1 ± 0,06 у 1995 р. до 18,9 ±0,07 у 2004 р. та з 2.6 ± 0,06 до 3,4 ±0,06 на 100 тис. відповідно р < 0,05); темп приросту за 200020049,3% проти 5,6% за 1995-1999 роки; в цілому по країні рівень захворюваності у 2004 р. 10,6. За особливостями динаміки показників у регіонах та областях виділяються: Південно-східний, Північно-східний та м. Севастополь, за характером змін: Західний, де за 10 років темп зростання найвищий 32,8%.
2. Встановлено, що з роками відмічається інтенсивніше зростання показника поширеності РСМ серед дорослого населення України, що пов’язано з покращенням діагностики та лікування хворих (темп приросту за 2000-2004 рр. 18,2% проти 15,2 % за 1995 - 1999 рр.) такий характер змін притаманний усім регіонам, однак найвищий індекс накопичення в Західному, Південно-східному та Південному (51,6%, 41,7% та 42,0% відповідно; по Україні - 41,0%).
3. Виявлена позитивна динаміка основних якісних показників спеціалізованої допомоги хворим на РСМ та простежені регіональні особливості їх змін. За 10 років по усім адміністративним територіям України (за винятком м. Севастополя) вірогідно зросла питома вага хворих в I-II стадіях (по країні з 46,4 ± 1.1 % у 1995 р. до 81,1 ±0,6 % у 2004 р.) і водночас зменшилась в III IV стадіях (з 13,0 ± 1,4 % до 7,1 ± 1,4 % відповідно). Вірогідно зменшилась кількість померлих до року і збільшилось число пацієнтів, що живуть 5 і більше років (по країні з 34,2 ± 1,2 % до 26,2 ± 1,2 % у 2004 р. та з 43,7 ± 0,5 % до 48,6 ± 0,4 % відповідно) при стабілізації показників смертності на рівні 5,5 -5,4 на 100 тис. населення.
4. Частка хворих на РСМ при профоглядах не перевищувала по країні 8,2 ± 0,3%. Не досконалою є й спеціалізована допомога за об’ємом та якістю: вірогідно меншою за 10 років стала частка хворих, які отримали спеціальне лікування (у 2004 р.- 66,0 ± 0,6 %, що на 34,0 % нижче, ніж у 1995 р.), а результати співставлення динаміки застосування окремих його видів свідчать про актуальність питання вибору адекватного серед існуючих на підставі розробки чітких показань.
5. Виявлені клінічні, морфологічні ознаки, що негативно впливають на результати хірургічного лікування хворих на РСМ, визначена їх інформативність(в балах), на основі чого складена прогностична карта.
6. Запропонована методика прогнозу наслідків хірургічного лікування, суть якої полягає у визначенні сумарного коефіцієнту за підсумовуванням балів інформаційної значущості ознак, виявлених у хворого на РСМ.
7. Визначені три ступеня ризику наслідків хірургічного лікування хворих на РСМ, кожний з яких має об’єктивно доведені межові значення сумарного коефіцієнта, що забезпечує диференційовану тактику подальшого лікування та диспансерного спостереження за динамікою показника, а також контролювати його ефективність.
8. Запропонована концептуальна модель медичної реабілітації хворих на РСМ після хірургічного втручання і доведена ії ефективність зниженням кількості рецидивів (з 51,0 ± 3,2 % до 39,0 ± 7,8 %; Р < 0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для диференційованого вибору виду лікування хворих на РСМ після операції, тактики реабілітації пропонується концептуальна модель, за якою передбачено враховувати характер пухлин, локалізацію, стадію захворювання, ступінь злоякісності пухлини, характер хірургічного втручання та супутню патологію.
2. Для об’єктивного прийняття рішення відносно виду лікування, його тривалості, об’єму та, при необхідності, встановлення терміну зміни лікувальної тактики, пропонуєтся розроблена прогностична карта та таблиця, за якою виділяються три групи ризику з межевими значеннями сумарного критерію для кожної з них, який визначається за сумою балів ознак, що увійшли до іх складу.
3. Рекомендується запропонований сумарний критерій, розрахований за сумою балів ознак, притаманних хворому на РСМ, використовувати як моніторинг при динамічному спостереженні та виборі лікування у разі рецидування пухлинного процесу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агафонова М.В., Шариков Г.М., Тарасова П.Г. Комплексное лечение больных раком мочевого пузыря Ш-IV стадии // Актуальные вопросы урологии и андрологии. - СПб, 2001. - С. 11 - 13.
2. Аксель Е.М. Заболеваемость злокачественными новообразованиями мочевых и мужских половых органов в России в 2003 году //Онкоурология. - 2005.- №1.- С. 6 9.
3. Александров В.П., Старцев В.Ю., Кореньков Д.Г. Совершенствование методов раннего выявления рецидивов опухолей мочевого пузыря: Научный обзор // Урология.- 2002. - №6.- С 51 - 55.
4. Алексеев Б.Я. Внутрипузырная иммунотерапия поверхностного рака мочевого пузыря: Автореф. диск. м. н. М., 1998. - 19 с.
5. Аль-Шукри С.Х., Ткачук В.Н. Опухоли мочеполовых органов. СПб., 2000. - 309 с.
6. Анищенко А.А., Мальцев А.В. Лечение первинно-неоперабельного местнораспространенного рака мочевого пузыря // Матер. III съезда онкологов и радиологов (25 - 28 мая 2004). Минск, 2004. Ч. І. С. 229.
7. Бебешко В.Г. Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні // Журнал АМН України. - 2006. - №1. -С. 21 - 31.
8. Бойко С.О. Структура та розповсюдженість онкоурологічних захворювань в Закарпатській області // Науковий вісник УжДУ. Серія Медицина. - 1999. - Вип. 9. - С. 160 166.
9. Бойко С.О. Прогнозування перебігу раку сечового міхура на основі клінічних, морфологічних та імуногістохімічних методів дослідження: Диск. мед. н. 14.01.06 (Ін-тут урології АМНУ).- Київ, 2000.- 142 с.
10. Борис Б.Ю. Комбіноване лікування хворих на поверхневий рак сечового міхура з використанням імунотропних препаратів: Диск.м.н. 14.01.06 (Ін-тут урології АМНУ). - Київ, 2006. - 133 с.
11. Болюх Б.О., Ткач А.В. Заболеваемость злокачественными новообразованиями ликвидаторов аварии на ЧАЭС // Онкология-2000: Тез. докл. 11 съезда онкологов стран СНГ. - Киев, 2000. - С. 91.
12. Бедніна В.Г. Внутрішньоартеріальна суперактивна поліхіміотерапія у хворих на уротеліальний рак сечового міхура: Диск. м. н. 14.01.06 (Ін-тут урології АМНУ).- Київ, 2004. - 147 с.
13. Бедніна В.Г., Сакало В.С., Романенко А.М. Гістологічна характеристика раку сечового міхура з врахуванням коефіцієнта імунореактивності протеїну гена р53 у співставленні з різними схемами лікування і виживанням хворих // Урологія. - 2003. - №1.- С. 43 - 48.
14. Блакитная М.А. Первично-множественный рак в структуре онкоурологической заболеваемости // Урология. - 2005. - №5. - С. 3 - 6.
15. Быстров А.А. и др. Адъювантная фотодинамическая терапия поверхностного рака мочевого пузыря // Онкоурология. 2007. - №2. С. 30 - 34.
16. Брыков В.И., Коршунов Н.П., Стьопушкин С.П. Трансуретральная резекция опухолей мочевого пузыря: Методическое пособие, - Киев, 2001. - 28 с.
17. Возианов А.Ф., Романенко А.М. Заболеваемость раком мочевого пузыря на Украине растет. Почему? // Лікування та діагностика.- 1997.-№4. - С. 6 7.
18. Возианов А.Ф., Романенко А.М., Гайыров А.Г. Прогнозирование клинического течения уротелиальных опухолей мочевого пузыря.- Киев: Интерпресс ЛТД, 1998. - 203 с.
19. Возианов А.Ф., Романенко А.М., Клименко И.А. Предрак и ранние формы рака мочевого пузыря. Киев: Здоров”я, 1994. - 223 с.
20. Возіанов О.Ф. Чорнобиль та медична наука // Журнал АМН України. - 2006. - №1. - С. 5 - 15.
21. Возіанов О.Ф., Романенко А.М., Вестер К., Буш К. Вплив тривалої дії малих доз радіації на стан уротелію хворих на хронічний цистит // Журнал АМН України. - 1996.- Т. 2, №3. - С. 1 3.
22. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія: Підручник. - Дніпропетровськ: РВА Дніпро-Вал”, 2002. - 830 с.
23. Возіанов О.Ф., Пасечніков С.П., Сайдакова Н.О. Епідеміологічні особливості раку сечового міхура в Україні // Урологія. - 2004. - №3. - С. 30 34.
24. Возіанов С.О., Борис Ю.Б., Шеремета Р.З та ін. Радикальне лікування пухлин сечового міхура // Урологія. - 2004. №2. С. 40 - 43.
25. Волошинов В.В. Соціально - гигиенические и клинические аспекты организации стационарной помощи больным раком мочевого пузыря: Диск. м. н. 14.01.06 (СПб ГПМА). - СПб, 2001. - 183 с.
26. Войленко О.А. Анатомо-функціональний стан сечовівідних шляхів після цистектомії та ілеонеоцистопластики: Дис к. м. н. 14.01.06 (Ін-тут урології АМНУ). - Київ, 2003. - 178 с.
27. Гнилорыбов В.Г., Шаплыгин Л.В., Дадашев Э.О. Результаты применения вакцины БЦЖ в лечении поверхностного рака мочевого пузыря в ГВКГ им. Н.Н.Бурденко. Рак мочевого пузыря: Материалы конф. (21-22 мая 1998). - Ростов-на-Дону, 1998. - С. 19 - 20.
28. Голдобенко Г.В., Фигурин К.М., Токтомушев А.Т. Инвазивный рак мочевого пузыря: цистэктомия или органосохраняющее лечение // Онкология-2000: Тез. докл. 11 съезда онкологов стран СНГ. Киев, 2000. - С. 113.
29. Головко С.В., Терещенко Н.К., Коршунов Н.П. Трансуретральная резекция в лечении опухолей мочевого пузыря Материалы ХІ Межд. конф. (22-23 мая 2003).- Х., 2003. - С. 67 - 74.
30. Гриневич Ю.А., Каменец Л.Я. Основы клинической иммунологии опухолей. Киев: Здоров”я, 1986. -287 с.
31. Данильченко Д.И., Закс М., Аль-Шукри С. Частота рецидивированного рака мочевого пузыря после трансуретральной резекции с фотодинамичным контролем: отдаленные результаты // Матер. III съезда онкологов и радиологов (25 - 28 мая 2004). Минск, 2004. Ч. І. С. 232-233.
32. Дубинін М.С. Підвищення ефективності деривації сечі після цистектомії шляхом використання доліхосигми для створення ортотопічного сечового міхура: Диск. . н. 14.01.06 (Ін-тут урології АМНУ). - Київ, 2005. - 173 с.
33. Двойрин В.В., Матвеев Б.П., Аксель Е.М. Статистика онкоурологических заболеваний в России // Урология и нефрология. - 1995. - №3. - С. 2 - 5.
34. Довідник онколога (Упорядник. Я.В.Шпарик).- Львів: Галицька видавн. спілка, 2002. - Вип.3. - С. 107 - 109.
35. Заєць Ю.М. Особливості поширеності раку сечового міхура серед населення України // Здоровье мужчины. - 2007. - №3. - С. 187 - 190.
36. Ильичева С.А. Полиграфическое производство как источник канцерогенной опасности для работающих: Обзор литературы: Медицина труда и промышлен. экология. - 1994. - №7. - С. 21 - 24.
37. Камалов А.А., Токарев Ф.В. Никушина А.А. Трансуретральная резекция мочевого пузыря при стадии рака Т2а. Рак мочевого пузыря: Матер 4-й Всерос. конф. - М., 2001.- С. 109 -111.
38. Камалов А.А., Гущин Б.П., Токарев Ф.В. Иммунотерапия вакциной БЦЖ в профилактике и лечении больных опухолями мочевого пузыря. Рак мочевого пузыря: Матер. конф. (21-22 мая 1998). - Ростов-на-Дону, 1998. - С. 30 - 31.
39. Карелин М.И., Маслюкова Е.А., Козлов А.А. Варианты совроеменного подхода к лечению инвазивных форм рака мочевого пузыря: Материалы Х1 межд. конф. (22-23 мая 2003). - Х., 2003. - С. 183 - 184.
40. Карпенко В.С., Романенко А.М., Гойхберг М.И. Эпителитальные опухоли мочевого пузыря. - Киев: Здоров”я, 1986. - 176 с.
41. Карякин О.Б., Мардынский Ю.С., Гришин Г.Н. Комбинированное лечение местнорасположенного рака мочевого пузыря // Урология и нефрология. - 1996. - №1. - С. 17 - 19.
42. Красный С.А., Суконко О.Г., Поляков С.Л. и др. Зависимость отдаленных результатов лечения больных раком мочевого пузыря от метода отведения мочи после радикальной цистэктомии // Современные достижения онкоурологии. Х., 2006. С. 173-189.
43. Красный С.А. Органосохраняющее лечение с использованием неадъювантной химиотерапии на фоне внутрипузырной иммунотерапии ронколейкином (интерлейкин - 2) при инвазивном раке мочевого пузыря // Онкоурология. 2007. №2. С. 34-41.
44. Карролл П. Опухоли мочевого пузыря : Урология по Дональду Смиту (Перевод с англ.)- М., 2005. - Гл. 21. - С. 350 - 362.
45. Коган М.И., Перепечай В.А. Современная диагностика и лечение рака мочевого пузыря. Ростов-на-Дону, 2002. 199 с.
46. Комяков Б.К. и др. Ближайшие результаты радикальной операции при раке мочевого пузыря // Урология. 2002. - №2. С. 16-19.
47. Комяков Б.Н., Новиков А.И. и др. Ортотопическая гастроцитопластика при раке мочевого пузыря // Диагностика и комбинированное лечение больных раком мочевого пузыря: Тез. наук.-практ. конф. М., 2002. С. 24-24.
48. Комарцев В.М., М.С.Сапілі Юсеф, Комаревцева Е.В. Визначення молекулярно-генетичних маркерів апоптозу в уротелії у хворих на рак сечового міхура // Лікарська справа. - 2007. - №4. - С. 25 - 27.
49. Киндзельский Л.П., Демина Э.А. Анализ заболеваемости у ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС // Врачебное дело. - 1998. - №1. - С. 7 - 11.
50. Клименко И.А. Предопухолевые заболевания мочевого пузыря: Автореф. дисд-ра мед. наук: 14.00.40 (Киевский Ин.-т урологии.- Киев, 1987. - 32 с.
51. Клименко І.О., Українець Є.П. Віддалені результати лікування раку сечового міхура (ретроспективний аналіз) // Урологія. - 2005. - №1. - С. 29 - 32.
52. Колесников Г.П. Комбинированное лечение инвазивного рака мочевого пузыря Актуальные вопросы лечения онкоурологич. заболеваний: Материалы конф. (21-22 ноября 1997). - Обнинск, 1997. - С. 40 - 41.
53. Комяков Б.К. Новиков А.И., Новиков П.Б. Возможности трансуретральной электрорезекции при инвазивном раке мочевого пузыря. Рак мочевого пузыря: Материалы конф (21-22 мая 1998). - Ростов-на-Дону, 1998. - С. 46 - 47.
54. Коровин А.И., Савин В.Т. Иммунотерапия опухолей мочевого пузыря и иммунопрофилактика рецидива заболевания // Урология и нефрология. - 1996. - №1.- С. 19 - 21.
55. Кочергина Е.В., Бирюкова А.П., Круглова З.Г. Заболеваемость злокачественными новообразованиями мочеполовой системы у ликвидаторов аварии на ЧАЭС: Материалы І съезда онкологов стран СНГ - 1996. - Ч. 2. - С. 430 - 431.
56. Лесовой В.Н., Дубинин Н.С., Гарагатый И.А. Анализ распространения рака мочевого пузыря в северо-восточном регионе Украины на примере Харьковской области // Харківська хірургічна школа. 2005. - №1. С. 57-59.
57. Лісовий В.М., Дубінін М.С., Гарагатий І.А. Динаміка ураженості населення Харківської області злоякісними новоутвореннями сечового міхура // Современные достижения онкоурологии. Х., 2006. С. 140-141.
58. Лопаткин Н.А. и др. Диагностика и лечение рака мочевого пузыря // Урология. - 2004. - №1 .- С. 12 - 16.
59. Лопаткин Н.А., Мартов А.Г., Даренков С.П. Оперативное лечение опухолей мочевого пузыря // Урология и нефрология .- 1999. - №1.- С. 26 -31.
60. Лоран О.Б. Лечение поверхностного рака мочевого пузыря. Рак мочевого пузыря: Материалы конф. (21-22 мая 1998). - Ростов-на- Дону, 1998. - С. 58 - 60.
61. Маратов В.Г., Сысоев Л.А. Лечение поверхностного рака мочевого пузыря. // Урология и нефрология. - 2000. - №3. - С. 44 - 49.
62. Матвеев Б.П., Карякин О.Б., Фигурин К.М. Внутрипузырная иммунотерапия поверхностного рака мочевого пузыря вакциной БЦЖ //Вестник ОНЦ АМН России. - 1994. -№3. -С. 47 - 51.
63. Матвеев Б.П., Фигурин К.М. Результаты оперативного лечения больных раком мочевого пузыря // Урология и нефрология. - 1997. - №2. - С. 25 - 28.
64. Матвеев Б.П., Фигурин К.М., Карякин О.Б. Рак мочевого пузыря. М.: Вердана, 2001. - 243 с.
65. Матвеев Б.П., Фигурин К.М., Романов В.А. Наш опыт лечения больных поверхностным раком мочевого пузыря // Урология и нефрология. - 1995. - №5. - С. 35 - 37.
66. Матвеев Б.П. Клиническая онкоурология. М.: Вердана, 2003. 321 с.
67. Мационис А.Э., Матвеенко А.А., Медведева Л.А. Поверхностный рак мочевого пузыря. Роль патолога: Материалы 4-й Всерос. конф. - М., 2001. - С. 30 - 38.
68. Миронова А.И., Шаньгина О.В., Бульбулян М.А. Предпосылки к изучению эпидемиологии профессионального рака среди работающих в обувных производствах // Медицина труда и промышленная экология. - 1998. - №7.- С .5 - 7.
69. Малкович С.Б. Рак мочеполовых органов у взрослых: Руководство по клинической урологии.- М: ООО Мединформ агенство.- 2006.- Гл. 17.- С. 305 - 351.
70. Материалы трудов Х1 межд. нучн.-практ. конф. Рак мочевого пузыря (Под ред. проф. А.С. Переверзева. - Х., 2003. - 382 с.
71. Мартов А.Г. и др. Ранняя повторная цистоскопия и биопсия в диагностике и лечении поверхностного рака мочевого пузыря // Урология. 2004. - №3. С. 54-58.
72. Мрачковский В.В., Кондратенко А.В., Клименко И.А. и др. Методы деривации мочи после экстирпации мочевого пузыря // Онкологія XXI: Матер. наук.-практ. конф.: Тези доп. Київ, 2003. С. 28-30.
73. Молчанов Р.М. Цитологічна діагностика пухлин сечового міхура (цито-гістологічні паралелі) // Урологія. 2006. - №1. С. 51-61.
74. Молекулярные экстрацеллюлярные и мембранные повреждения уротелия мочевого пузыря человека при длительном воздействии малых доз ионизирующей радиации (А.Ф. Возианов, А.М.Романенко, К. Моримура) // Журнал АМН Украины. - 2005. - Т. 11, №4. - С. 775 - 786.
75. Особенности цистэктомии и деривация мочи при инвазивном раке мочевого пузыря // Материалы III съезда онкологов и радиол. стран СНГ. Минск, 2004. Ч. II. - С. 245-245.
76. Онкологія / Під ред. І.Б. Щепотіна. - К.: Книга плюс, 2006. - 496 с.
77. Переверзев А.С., Степанов Г.Е., Россихин В.В. Перечень канцерогенов мочевого пузыря, предстательной железы и почек // Современные достижения онкоурологии. Х., 2006. С. 341-346.
78. Переверзев А.С., Петров С.Б. Опухоли мочевого пузыря. Харьков, Факт. 2002. 304 с.
79. Переверзев А.С. Рак мочевого пузыря. Современное состояние проблемы // Международный мед. журнал. - 2000. - №1. - С. 68 - 75.
80. Переверзев А.С. Прогностические факторы в лечении рака мочевого пузыря // Матер. 4-й Всерос. конф. - М., 2001. - С. 75 - 76.
81. Переверзев А.С., Никитенко И.В. Адаптированные рекомендации Европейской асоциации урологов по диагностике и лечению рака предстательной железы и мочевого пузыря.- Харьков, 2002. - С. 34 - 37.
82. Павлова Л.П., Сайдакова Н.О., Приходько В.А. Характеристика розповсюдженості та прогнозу РСМ в Україні // Урологія. 1999. - №3. С. 7-13.
83. Пряничникова М.Б. Ионизирующая радиация и рак мочевого пузыря : Урология и нефрология.- 1999.- №6.- С.44-45.
84. Подьякова Т.С., Золотков А.Г. Онкологическая помощь населению Архангельской области и пути ее улучшения // Вопросы онкологии. - 2005. - Т. 41., №2. - С. 19 - 21.
85. Поляничко М.Ф., Задерин В.П. Организация диагностики и лечения больных с опухолями мочевого пузыря в Ростовской области // Урология и нефрология. - 1997. - №6. - С. 38 - 40.
86. Противоопухолевая химиотерапия: Справочник /Под ред Н.И.Переводчиковой. -2-е изд., доп. и перераб. - М.: Медицина, 1999. - 224 с.
87. Рак мочевого пузыря: Руководство по клинической урологии. М., ООО Мединформ агенство, 2006. - Гл. 17. - С. 315 - 325.
88. Райхлин Н.Т., Романенко А.М., Опперман А. Новые морфологические методы в онкологии.- М.: Медицина, 1997. - С. 39 - 40.
89. Руководство по клинической урологии // Рак мочевого пузыря. М.: ООО Мединформ агенство. 2006. - Гл. 17. С. 315-325.
90. Рак мочевого пузыря: Материалы трудов XI Международной научно-практической конференции // Под ред проф. А.С. Переверзева. Харьков, 2003. 382 с.
91. Романенко А.Е. Организация медицинской помощи при радиационных авариях, 20 лет после Чернобыля: Материалы научн. конф.14 - 15.Ш.2006. // Журнал АМН Украины. - 2006.- №1.- С. 32 —33.
92. Сафиуллин К.Н. Лечение и профилактика рецидивов поверхностного рака мочевого пузыря: Диск. м. н. 14.01.06 (РОНЦ РАМН). - М, 2001. - 146 с.
93. Современные достижения онкоурологии: Материалы трудов XIV научно-практической конференции урологов (25-26 мая) / Под ред. А.С. Переверзева и др. ХАПАВ. Харьков: ИД Балдрук, 2006. 476 с.
94. Современные методы диагностики и лечения поверхностных опухолей мочевого пузыря: Материалы межд.научн.конф. 21.Х1.2003.- Киев, Здоровье мужчины.- 2003.- №4.- С.109 110.