ОБГРУНТУВАННЯ КОМБІНОВАНОЇ ГАЛОАЕРОЗОЛЬТЕРАПІЇ ПРИ ПОРУШЕННЯХ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АЛЕКСАНДРОВА Мирослава Ярославівна

УДК: 616.248 085.838:616 036.8+577.118

ОБГРУНТУВАННЯ КОМБІНОВАНОЇ ГАЛОАЕРОЗОЛЬТЕРАПІЇ
ПРИ ПОРУШЕННЯХ МІНЕРАЛЬНОГО ОБМІНУ У ХВОРИХ НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ
14.01.27 - пульмонологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
старший науковий співробітник
Іван Степанович Лемко

Ужгород 2009

ЗМІСТ
Стор.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ..4
ВСТУП..5

Розділ І. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ОСНОВНІ ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ТА ПІДХОДИ ДО ЇЇ ЛІКУВАННЯ (огляд літератури).12
1.1. Порушення мінерального гомеостазу як складова частина патогенезу бронхіальної астми ...12
1.2. Взаємозв’язок між мікроелементами крові та системою антиоксидантів, їх вклад у процес формування бронхіальної астми........15
1.3.Загальні принципи терапії бронхіальної астми та роль немедикаментозних засобів в лікуванні хворих........21
1.4. Показник якості життя як медична категорія. Оцінка якості життя хворих на бронхіальну астму....27

Розділ ІІ. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.35
2.1. Загальна методологія роботи.35
2.2. Характеристика обстежених хворих.36
2.3. Методи обстеження хворих.......37
2.4. Методи лікування ..40
2.5. Методи обробки результатів дослідження...42

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ НА ПЕРСИСТУЮЧУ БА СЕРЕДНЬО-ВАЖКОГО ТА ВАЖКОГО ПЕРЕБІГУ З УРАХУВАННЯМ БАЗИСНОЇ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ...43
3.1. Особливості перебігу персистуючої бронхіальної астми у обстежених групах хворих з урахуванням базисної протизапальної терапії...43
3.2. Клініко-функціональна характеристика обстежених хворих з урахуванням базисної протизапальної терапії...50
3.3 Особливості мінерального обміну у хворих на персистуючу бронхіальну астму у взаємозв’язку з об’ємом базисної протизапальної терапії..58
3.4. Стан антиоксидантної системи захисту у хворих на персистуючу бронхіальну астму.62
3.5. Показник якості життя у хворих на персистуючу бронхіальну астму до лікування............................................................................................................64

РОЗДІЛ IV. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМБІНОВАНОЇ ГАЛОАЕРОЗОЛЬТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ПЕРСИСТУЮЧУ БА СЕРЕДНЬО-ВАЖКОГО ТА ВАЖКОГО ПЕРЕБІГУ ....68
4.1. Вплив комбінованої галоаерозольтерапії на клініко-функціональні показники захворювання у пацієнтів з бронхіальною астмою.....68
4.2. Зміни показників мінерального обміну у хворих на персистуючу бронхіальну астму під впливом комбінованої галоаерозольтерапії.91
4.3. Зміни показників антиоксидантного захисту у обстежених пацієнтів під впливом комбінованої галоаерозольтерапії .....100
4.4. Оцінка ефективності проведеного лікування за допомогою опитувальника AQLQ .....104
4.5. Віддалені результати ефективності проведеного відновлювального лікування із застосуванням комбінованої галоаерозольтерапії..115

РОЗДІЛ V. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ119
ВИСНОВКИ.133
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.135
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...136

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ,
СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АОЗ антиоксидантний захист
БА бронхіальна астма
ГАТ галоаерозольтерапія
ІГКС інгаляційні глюкокортикостероїди
ЛК лікувальний комплекс
МОШ 25 максимальна об'ємна швидкість видиху у точці 25% петлі ФЖЄЛ
МОШ50 максимальна об'ємна швидкість видиху у точці 50 % петлі ФЖЄЛ
МОШ 75 максимальна об'ємна швидкість видиху у точці 75% петлі ФЖЄЛ
ОФВ1 об’єм форсованого видиху за першу секунду
ПКЕ позитивний клінічний ефект
Тф трансферин
ФЗД функція зовнішнього дихання
ФЖЄЛ форсована життєва ємність легень
Цп церулоплазмін
Цп/Тф коефіцієнт «церулоплазмін - трансферин»
ЯЖ якість життя
AQLQ опитувальник якості життя хворих на бронхіальну астму

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. На сьогодні проблема бронхіальної астми (БА) залишається надзвичайно актуальною, незважаючи на значну кількість досліджень, присвячених вирішенню різноманітних аспектів даної патології [27, 82, 161, 183, 191, 217]. За результатами епідеміологічних досліджень в усіх економічно розвинутих країнах спостерігається значний ріст частоти і важкості перебігу БА, характерним є також більш ранній початок захворювання [3, 163, 197, 260]. Схильність до прогресування з розвитком важких ускладнень, втратою працездатності, ростом інвалідизації та смертності роблять дане захворювання не лише медичною, але і соціальною проблемою [165, 168, 188]. В Україні захворюваність на БА збільшилась з 1985 року майже вдвічі [18, 191], що спонукало провідних спеціалістів пульмонологічної служби шукати нові шляхи вирішення даної проблеми і проводити роботу по вдосконаленню медичної допомоги хворим на БА. З огляду на це, 19 березня 2007 р. наказом МОЗ України № 128 було затверджено вдосконалені протоколи надання медичної допомоги хворим пульмонологічного профілю, враховуючи нові тенденції розвитку медичної науки [84, 119]. Особливу увагу в даному документі приділено протизапальній терапії кортикостероїдами, однак дані препарати, здійснюють значний вплив на обмінні процеси організму перш за все, на стан кальцій-фосфорної рівноваги [97, 105, 151]. Водночас, з активацією кальцієвого обміну пов'язують більшість патогенетичних реакцій при БА [55, 98, 103, 158, 200, 251].
Розвиток і прогресування БА є наслідком великої кількості етіопатогенетичних механізмів, що проявляється поліморфізмом клінічних проявів та різною вираженістю активності патологічного процесу [42, 43, 91, 190].
Серед них певна роль належить порушенням мінерального гомеостазу, який вважають окремою ланкою забезпечення цілісності функціонування організму [135, 137, 160, 180, 225, 256]. Відомо, що деякі макро- та мікроелементи крові відображають активність цілого ряду ферментів, а їх вплив на клітинному рівні тісно пов’язаний з концентрацією білків, що виконують транспортну функцію в сироватці крові [23, 115, 132, 134, 179, 215, 243].
Водночас, проблема порушення мінерального гомеостазу у хворих на БА є маловивченою, а дослідження, присвячені вивченню даного питання, часто носять фрагментарний характер без комплексної оцінки виявлених порушень. Недостатньо вивченим є вплив біоелементів на патогенетичні механізми формування БА та залежність між об’ємом застосованої протизапальної терапії та глибиною порушень мінеральної рівноваги.
Дискутабельним є також питання про роль і місце порушень мінерального обміну у хворих на БА: розвиваються вони незалежно і є однією зі складових патогенезу захворювання чи у взаємозв’язку з базисною протизапальною терапією.
Недостатньо встановлено взаємозв’язок між порушеннями біоелементного складу крові хворих на БА та системою антиоксидантного захисту, що може становити одну із складових частин патогенетичного механізму розвитку хвороби.
Таким чином, проблема порушень мінерального гомеостазу у хворих на БА залишається актуальною і недостатньо вивченою на даний час, що потребує подальшого дослідження та розробки нових методів комплексної корекції.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Окремі фрагменти дослідження виконані в рамках науково-дослідної тематики Науково-практичного об’єднання Реабілітація” МОЗ України: НДР Обгрунтування скорочених режимів комбінованої спелеотерапії у хворих на бронхіальну астму з урахуванням функціональних резервів організму” (2005 2007рр., № держреєстрації 01050004140);
Мета дисертаційної роботи: підвищити ефективність відновлювального лікування хворих на персистуючу бронхіальну астму в залежності від базисної протизапальної терапії на основі комплексного аналізу стану мінерального гомеостазу та деяких показників системи антиоксидантного захисту з розробкою відповідної схеми корекції при їх порушеннях.
Завдання дослідження:

1. Вивчити зміни макроелементів сироватки крові (кальцій-фосфорна рівновага) у хворих на персистуючу бронхіальну астму залежно від важкості перебігу захворювання та об'єму базисної протизапальної терапії.
2. Вивчити вміст мікроелементів сироватки крові у взаємозв’язку з показниками антиоксидантної системи захисту у хворих на персистуючу бронхіальну астму в залежності від важкості перебігу захворювання та базисної протизапальної терапії.
3. Розробити диференційовані комплекси комбінованої галоаерозольтерапії з врахуванням встановлених порушень мінерального обміну та антиоксидантного захисту.
4. Оцінити клінічну ефективність розроблених комплексів комбінованої галоаерозольтерапії та визначити їх вплив на якість життя хворих на персистуючу бронхіальну астму залежно від важкості перебігу захворювання та об’єму застосованої базисної протизапальної терапії.
Об’єкт дослідження персистуюча бронхіальна астма середньо-важкого та важкого перебігу.
Предмет дослідження особливості клінічного перебігу персистуючої БА середньо-важкого та важкого перебігу, стан мінерального обміну, активність металоензимів; ефективність розроблених лікувальних комплексів комбінованої галоаерозольтерапії, якість життя хворих на персистуючу бронхіальну астму.
Методи дослідження клінічні, функціональні, лабораторні загально-клінічні, фотометричний та атомно-абсорбційний, медико-соціологічний та статистичний методи.
Наукова новизна отриманих результатів. У хворих на персистуючу БА виявлені порушення кальцій-фосфорної рівноваги, що виражається значним дефіцитом вмісту кальцію на фоні достовірного підвищення вмісту фосфору.
Глибина порушень кальцій-фосфорного обміну визначається ступенем важкості перебігу хвороби та об’ємом базисної протизапальної терапії. Вперше виявлено дефіцит вмісту заліза та дефіцит вмісту йоду у всіх хворих на персистуючу БА.
Порушення вмісту мікроелементів поєднується зі зниженням активності деяких компонентів системи антиоксидантного захисту, що виявляється у зменшенні відсотку насиченості залізом трансферину, який корелює із вмістом сироваткового заліза. У всіх хворих на БА виявлено підвищення рівня церулоплазміну, що опосередковано свідчить про активність запального процесу. Встановлено, що рівень церулоплазміну прямо корелює із ФЗД та якістю життя (впливом симптомів астми на якість життя) хворих на БА.
Вперше застосовано і показано, що додаткове призначення вітамінно-мінеральних комплексів (Са, Cu, Zn, Fe) сприяє відновленню деяких показників (залізо, цинк) мінерального статусу у хворих на персистуючу БА середньо-важкого перебігу.
Вперше встановлено закономірності дії галоаерозольтерапії (ГАТ) в поєднанні з вітамінно-мінеральними комплексами на перебіг БА, стан мінерального обміну і рівень металоензимів.
Практичне значення роботи. Проведені дослідження показали, що лікувальні комплекси, доповнені вітамінно-мінеральними складовими, розширюють можливості використання штучного аналогу спелеотерапії при БА, підвищують ефективність проведеного лікування, знижують кількість загострень у віддаленому періоді, що має велике медико-соціальне значення.
У хворих на персистуючу БА середньо-важкого та важкого перебігу наявний дисбаланс макро- (кальцій, фосфор) та мікроелементів (мідь, цинк, залізо, йод) сироватки крові, який узгоджується з порушенням рівню металоензимів (церулоплазмін, трансферин). Глибина порушень визначається важкістю перебігу захворювання та об’ємом базисної протизапальної терапії.
На основі аналізу проведених досліджень розроблений комбінований лікувальний комплекс, застосування якого дозволяє покращити показники мінерального статусу та системи антиоксидантного захисту.
Включення в програму відновлювального лікування вітамінно-мінеральних складових сприяє відновленню показників мінерального статусу у хворих на персистуючу БА середньо-важкого перебігу на фоні прийому низьких та середніх доз топічних кортикостероїдів та без базисної протизапальної терапії. При цьому, покращення показників мінерального статусу та системи антиоксидантного захисту впливає на відновлення функції системи зовнішнього дихання.
Для хворих з важким перебігом БА з прийомом системних кортикостероїдів, застосування запропонованих форм мінералокорекції в комплексі відновлювального лікування не завжди є достатнім.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертаційної роботи використовуються в практичній діяльності Науково-практичного об‘єднання «Реабілітація», пульмонологічного відділення Ужгородської центральної міської клінічної лікарні, в Українській алергологічній лікарні, клінічній лікарні № 16 м. Києва.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Тема дисертації запропонована науковим керівником, спільно з ним визначені мета та завдання роботи. Дисертант самостійно проводила відбір хворих на персистуючу БА, брала участь у функціональному обстеженні бронхо-легеневої системи та лікуванні хворих, проводила анкетування хворих за допомогою опитувальника AQLQ. Самостійно здійснювала підготовку біологічних субстратів для визначення вмісту макро- та мікроелементного складу крові хворих на БА. Дисертанткою проведений патентно-інформаційний пошук, аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми, статистичний аналіз результатів дослідження та їх математична обробка, аналіз та інтерпретація показників мінерального гомеостазу, системи антиоксидантного захисту та показників якості життя обстежених хворих. На основі отриманих даних оформила дисертаційну роботу, сформулювала висновки та практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на трьох підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу (секція медичних наук) Ужгородського національного університету (Ужгород, 2006 р., 2007 р., 2008 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні стандарти лікування та їх впровадження в повсякденну діяльність лікаря внутрішньої медицини» (Ужгород, 29 березня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні теоретичні та клінічні аспекти фітотерапії» (19 21 квітня 2007 р, сан. «Сонячне Закарпаття»), Міжнародній науково-практичній конференції «Довкілля і здоров‘я людини» (17 19 квітня 2008 р. сан. «Квітка полонини»), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Спелеотерапія та інші методи лікування алергічних захворювань» (24-25 вересня 2008 р., смт. Солотвино).
Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових праць, в тому числі 4 у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 5 в науково-практичному журналі, матеріалах і тезах конференцій; за фрагментом досліджень отримано позитивне рішення на видачу деклараційного патенту на корисну модель.
Об’єм та структура дисертації. Робота викладена на 164 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, п’яти розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 276 джерел, з них 90 закордонних. Дисертація містить 41 таблицю та 12 малюнків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота обґрунтовує новий підхід до вирішення актуальної задачі клінічної пульмонології підвищення ефективності лікування хворих на бронхіальну астму за рахунок покращення стану макро- та мікроелементного складу сироватки крові, впливу на систему антиоксидантного захисту шляхом вдосконалення схем відновлювальної терапії призначенням вітамінно-мінеральних комплексів.
1. У хворих на персистуючу бронхіальну астму виявляється виражений дефіцит рівня кальцію (зниження до 2,09±0,07 ммоль/л, група контролю 2,64±0,12 ммоль/л) на фоні достовірного підвищення рівня фосфору (зростання до 3,6±0,1ммоль/л, група контролю 3,11±0,14 ммоль/л). Глибина порушень кальцій-фосфорної рівноваги залежить від ступеню важкості хвороби та проведення базисної протизапальної терапії: найбільш виражені зміни спостерігаються у хворих з важким перебігом БА на фоні прийому системних форм базисної кортикостероїдної терапії.
2. При персистуючій бронхіальній астмі виявляється підвищення рівня міді сироватки крові (зростання до 0,67±0,03 мкг/мл, група контролю 0,53±0,03мкг/мл), яке узгоджується з підвищенням рівня церулоплазміну. Зниження рівня заліза у всіх хворих (в середньому до 0,47±0,03 мкг/мл, проти 0,68±0,04 мкг/мл групи контролю) корелює із зниженням насиченості залізом трансферину крові, що відображає взаємозв’язок між рівнем мікроелементів та системою антиоксидантного захисту. Глибина порушень вказаних показників визначається важкістю перебігу захворювання, однак не залежить від базисної кортикостероїдної терапії.
3. Додаткове призначення вітамінно-мінеральних комплексів сприяє відновленню деяких показників мінерального обміну у хворих із середньо-важким перебігом бронхіальної астми. Позитивна динаміка показників мінерального гомеостазу є найбільш вираженою у хворих, що не приймали топічні кортикостероїди в якості базисної терапії (підвищення рівня кальцію до 2,58±0,1 ммоль/л, заліза до 0,66±0,06 мгк/мл, цинку до 1,36±0,07 мкг/мл, тобто практично до нормальних величин).
4. Комбінована галоаерозольтерапія у хворих із середньо-важким перебігом бронхіальної астми призводить до достовірного підвищення насиченості залізом трансферину крові (до 33,2±0,7 %). Динаміка показника найбільш виражена у хворих, що не приймали топічні кортикостероїди або ж приймали їх в низьких та середніх дозах.
5. Включення в лікувальний курс вітамінно-мінеральних складових сприяє більш швидкому регресу основних симптомів бронхіальної астми у хворих всіх груп, що супроводжується приростом показників функції зовнішнього дихання у хворих із середньо-важким перебігом захворювання.
6. Під впливом комбінованої галоаерозольтерапії у хворих на персистуючу бронхіальну астму середньо-важкого перебігу спостерігається більш виражений ріст загального індексу ЯЖ, динаміка показника не залежить від дози базисної протизапальної терапії.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. В комплекс обстеження хворих на бронхіальну астму середньо-важкого перебігу поряд із загальноприйнятими методами доцільно включати визначення макро- (кальцій, фосфор) та мікроелементів (мідь, цинк, залізо, йод) сироватки крові з визначенням активності металоензимів-антиоксидантів (церулоплазмін, насиченість залізом трансферину).
2. Загальноприйняті методики галоаерозольтерапії не призводять до нормалізації обмінних процесів (мінеральний гомеостаз), роль яких патогенезі захворювання є визначеною. Порушення біоелементного спектру сироватки крові може служити підґрунтям для уточнення галоаерозольтерапії для хворих на бронхіальну астму з врахуванням важкості перебігу захворювання та об’єму протизапальної терапії.
3. Комплексне лікування хворих на бронхіальну астму повинно проводитися диференційовано і включати вітамінно-мінеральні сполуки, як компонент патогенетичної терапії для покращення показників мінерального обміну, системи антиоксидантного захисту та досягнення більш вираженого загальноклінічного ефекту.
4. Фармакологічна корекція (використання «Кальцеміну» та «Мегаферину») в поєднанні з галоаерозольтерапією може бути рекомендована хворим на персистуючу бронхіальну астму середньо-важкого перебігу, які приймають інгаляційні кортикостероїди в якості базисної протизапальної терапії при виявленні в них мінерального дисбалансу. Препарати слід призначати на протязі всього курсу галоаерозольтерапії 22 24 дні по 1 табл. двічі на день кожен з проведенням контрольних досліджень в кінці лікування.
5. Хворим з важким перебігом бронхіальної астми комплекси відновлювального лікування необхідно підбирати індивідуально в залежності від ступеню вираженості мінерального дисбалансу, так як застосування комбінованої галоаерозольтерапії у визначених дозах не завжди є достатнім.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаджанян Н.А. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека / Н.А. Агаджанян, А.В. Скальный. М : изд-во КМК, 2001 83 с.
2. Акатова А.А. Формирование дезадаптивных иммуно-тиреоидно-метаболических взаимосвязей у детей с бронхиальной астмой и зобом при сочетанном воздействии техногенной нагрузки и йодного дефицита./ Акатова А.А. // Российский биомедицинский журнал. 2006. Т. 7. С. 415-419.
3. Акопян А. З. Распространенность аллергических заболеваний у детей / Акопян А. З. // Украинский пульмонологический журнал. 2000. № 1. С. 65 69.
4. Актуальные вопросы курортологии, реабилитации, физиотерапии, традиционных методов лечения.: Тезисы докладов научн.-практ. конф./ Верихова Л.А., Нохрина Л.М.// Нижне-Ивкино, 1997 г.
5. Алейникова И.М. Эффективность спелеотерапии у больных бронхиальной астмой / Алейникова И.М., Лаптева И.М., Курмель Н.И. // 4-й национальный конгресс по болезням органов дыхания: Сборник-резюме докладов. М., 1994.
6. Арипов А. Н. Личностные особенности и неврозоподобные расстройства у больных бронхиальной астмой в связи с лечебно-профилактическими задачами / Арипов А. Н., Фельдман Н. Б. // Актуальные вопросы терапии. Ташкент, 1989. Ч. 2. С. 3 7 .
7. Ахмедов Д. Р. Клинико-патогенетическое значение антиоксидантной системы при инфекционных заболеваниях /Ахмедов Д. Р.// Клин. медицина. 1994. - № 1 . С. 24 26.
8. Бабенко Г. А. Применение микроэлементов в медици­не/ Бабенко Г. А., Решеткина Л. П Киев: Здоровье, 1971.
9. Бабич Л.Г. Мембранні механізми регуляції концентрації іонів кальцію у гладеньком’язових клітинах / Бабич Л.Г.// Український біохімічний журнал. 1999. Т. 71. № 5. С. 1021.
10.Базилевич Н. В. Свободные радикалы и антиоксидантная защита крови у больных атопической формой бронхиальной астмы и их зависимость от проводимой терапии / Базилевич Н. В., Новиков Ю. К., Бондаренко Е. Д.// Современные проблемы аллергологии, клинической иммунологии и иммунофармакологии. Москва,1997. С. 194 196.
11.Барабой В.А.Окислительно-восстановительный гомеостаз в норме и патологии / Барабой В.А., Сутковой Д.А. Киев:Наукова думка, 1997. 202 с.
12.Белевский А.С. Бронхиальная астма: об­разовательные программы для больных как составная часть лечения: Автореф.дис.д-ра мед. наук/ Белевский А.С. М., 2000. 44 с.
13.Белевский А.С. Обучение больных бронхиальной астмой как метод улучшения резуль­татов лечения/ Белевский А.С., Булкина Л.С., Княжеская Н.П. Национальный конгресс по болезням органов дыхания. М„ 1996. № 11. с. 21 23.
14.Белевский А.С. Образовательные программы для больных бронхиальной астмой: мировой опыт / Белевский А.С., Булкина Л.С.// Пульмо­нология. 1994. № 1. С.8990.
15.Бєленічев І.Ф. Антиоксиданти: сучасне уявлення, перспективи створення/ Бєленічев І.Ф., Коваленко С.І., Дунаєв В.В. // Ліки. 2002. № 1. С.2529.
16.Белоус А.М. Физиологическая роль железа / Белоус А.М., Конник К.Т. Киев: Наук. думка, 1991. 104 с.
17.Біохімічні та біофізичні методи оцінки порушень окислювального гомеостазу в осіб, що зазнали радіаційного впливу внаслідок аварії на ЧАЕС Методичні рекомендації, Київ 1999. 318 стор
18.Биличенко Т. Н. Эпидемиология бронхиальной астмы // Бронхиальная астма / Под ред. А. Г. Чучалина: в 2 т. М.: Агар, 1997. Т 1. 432 с.
19.Биоантиоксиданты и свободнорадикальная патология / Под ред. О.Н.Воскресенского. Полтава, 1987. 154 с.
20.Блинков И.Л.Микроэлементы: Краткая клиническая энциклопедия/ Блинков И.Л., Стародубцев А.К., Сулейманов С.Ш. Хабаровск, 2004. 210 с.
21.Бобырев В.Н. Специфичность систем антиоксидантной защиты органов и тканей основа дифференцированной фармакотерапии антиоксидантами / Бобырев В.Н., Почерняева В.Ф., Стародубцев С.Г. // Эксперим. и клин. фармакол. 1994. 57(1). С. 4754.
22.Богач П. Г. Структура и функции биологических мембран. / Богач П. Г., Курский М. Д., Кучеренко Н. Е. — Київ: Вища школа, 1981. — 336 с.
23.Болдырев А. А. Биологические мембраны и транспорт ионов/ Болдырев А. А. - М. : МГУ, 1985 350 с.
24.Больбот Ю.К. Роль дефіциту заліза в тяжкості перебігу гострих респіраторних захворювань у дітей раннього віку / Больбот Ю.К., Клімова О.В., Кліменко О.В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 2 С. 58 62.
25.Бражникова Н. А. Диагностическое и клинико-патогенетическое значение исследований системы вторичных посредников при бронхиальной астме: Автореф. дис. канд. мед. наук. Л., 1988. 22 с.
26.Бримкулов Н. Н. Валидизация русской версии краткого опросника AQ20 для исследования качества жизни у больных бронхиальной астмой/ Бримкулов Н. Н., Калиева А. Д. // Пульмонологія. 1999. № 3. С. 14 20.
27.Бронхиальная астма. Глобальная стратегия. Совместный доклад Национального института "Сердце. Легкие. Кровь" 165 с.
28.Бугланов А.А. Биохимическая и клиническая роль железа/ Бугланов А.А., Саяпина Е.В., Тураева А.Т. // Гематол. и трансфузиология. 1991. №39(6). С. 4445.
29.Буднік Т. В. Значення активації перекисного окислення ліпідів та змін мікроелементного балансу у дітей, хворих на бронхіальну астму та гострий обструктивний бронхіт / Буднік Т. В. // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. № 6. С. 1923.
30.Вассерман Стефан И. Патофизиология медиаторов при бронхиальной астме // Бронхиальная астма / Под ред. М. Э. Гершвина; Пер. с англ.—М., 1984.—С. 48—69.
31.Введение в биомембранологию / Болдырев А. А., Котелевцев С. В., Ланио М. и др.—М., 1990.—С. 104—109.
32.Велданова М.В. Йод знакомый и незнакомый/ Велданова М.В., Скальный А.В.// Петрозаводск, ИнтелТек. 2004. С. 3536.
33.Венгеров Б.Б. Перспективы совершенствования фармакотерапии бронхиальной астмы и хронического обструктивного бронхита./ Венгеров Б.Б. // Укр. мед. часопис. 1998. №4/6. С. 73 80.
34.Вплив спелеотерапії на циркадну ритміку бронхіальної прохідності/ І.С.Лемко, І.І.Копинець, О.І.Лемко, О.О.Мелега // Буковинський медичний вісник. 2000. № 3. С.9396.
35.Герасимов С. В. Пероксидна оксидація ліпідів та антиоксидантний захист при бронхіальній астмі/ Герасимов С. В. // Укр. медичн. часопис. 2000. Т. 2, № 1. С. 8694.
36.Горбачев В.В. Витамины. Микро- и макроэлементы / Горбачев В.В., Горбачева В.Н. Минск.: «Книжный Дом», 2002. 56 с.
37.Гриппи М. А. Патофизиология легких/ Гриппи М. А. Москва.: «Бином», 2005. 304 с.
38.Данко С. Динамика функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой под влиянием спелеотерапии и искусственной аэрозольтерапии / Данко С, Цекле И., Данко П. Междунар. симп. по спелеотерапии: Тезисы докл. Солотвино, 1993. С. 2324.
39.Донич С.Г. Контроль заболевания и приверженность к лечению больных бронхиальной астмой / С.Г.Донич, С.С.Солдатченко // Вестник физиотерапии и курортологии. 2008. №3. С.114118.
40.Донич С.Г. Современная стратегия диагностики и лечения бронхиальной астмы / С.Г.Донич, С.С.Солдатченко // Крымский терапевтический журнал. 2008. №2. С.38.
41.Донич С.Г. Исходы лечения бронхиальной астмы: факторы их предопределяющие / С.Г.Донич // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. Симферополь, 2008. Том 144. Часть VI. С.3540.
42.Донич С.Г. Факторы, определяющие характер течения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Международный медицинский журнал. 2008. №2. С.6165.
43.Донич С.Г. Факторы риска обострения бронхиальной астмы / С.Г.Донич // Таврический медико-биологический вестник. 2008. №4. С.206210.
44.Донич С.Г. Динамика качества жизни и приверженности к лечению у больных бронхиальной астмой в условиях пульмонологического реабилитационного центра / С.Г.Донич // Вестник физиотерапии и курортологии. 2008. - №2. Материалы VIII республиканского конгресса курортологов и физиотерапевтов «Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии АРК». С.145146.
45.Дубинина Е. Е. Антиоксидантная система плазмы крови/ Дубинина Е. Е. // Укр. биохим. журнал. 1992. Т. 64, №2. С. 315.
46.Жихарев С. С. Роль нарушений некоторых субклеточных механизмов в патогенезе и клинике бронхиальной астмы и возможности их коррекции: Автореф. дис. д-ра мед. наук/ Жихарев С. С. Л., 1982. 24 с.
47.Зонис Я. М. Немедикаментозная реабилитация больных обструктивными заболеваниями легких / Занис Я. М. // Пульмонология. 2000. № 4. С. 88 92.
48.Зінченко Т. М. Стан перекисного окислення ліпідів, антиоксидантної системи та особливості вищої нервової діяльності у жінок, хворих на бронхіальну астму в залежності від особливостей лікування/ Зінченко Т. М. // Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3, № 4. С. 7780.
49.Зозуляк B.I. Гіпомікроелементоз при деструктивному туберкульозі легень./ Зозуляк B.I. Коломія: Biк, 1995. 221 с.
50.Зозуля Ю.А. Свободнорадикальное окисление и антиоксидантная защита при патологии головного мозга./ Зозуля Ю.А., Барабой В.А., Сутковой Д.А. М.: Знание-М, 2000 9 с.
51.Зубаренко О.В. Метаболічна корекція залізодефіцитних анемій у дітей/ Зубаренко О.В., Гурієнко К.О. // Сучасна педіатрія. 2006. № 1 (10) С. 110-112.
52.Игнатьева В. И. Терапиерезистентная бронхиальная астма при сочетании с аллергологическим ринитом / Игнатьева В. И., Гуменюк Г. Л., Москаленко С. М. // Астма та алергія. — 2002. — № 1. — С. 77-78.
53.Клячкин Л. М. Принципы современной климатотерапии и ее значение в пульмонологии/ Клячкин Л. М., Щегольков А. М. // Пульмонология. 2000. № 4. С. 88 92.
54.Княжеская И. П. Физическая реабилитация и ее отдаленные результаты у больных бронхиальной астмой: Автореф. дис . канд.мед.наук / Княжеская И. П. М., 1993 25 с.
55.Ковалев Д.И. Регуляция обмена кальция в организме человека / Ковалев Д.И.// Проблемы эндокринологии. 1991. № 6. С.6166.
56.Конторщикова К. Н. Перекисное окисление липидов в норме и патологии:
[ учеб. пособие] / Конторщикова К. Н. Н. Новгород, 2000. 24 с.
57.Кравцов А.В. Регуляция Na+, К+-АТР-азы: Эффекты ионов Mg и Ca / Кравцов А.В., Кравцова В.В. // Український біохімічний журнал. 2001. Т. 73. № 2. С. 523.
58.Крисе Е. Е. Координационные соединения металлов в медицине /Крисе Е. Е., Волченскова И. И., Григорьева А. С. — Киев: Наукова думка, 1986. 46 с.
59.Кубышкин А. В. Значение свободнорадикального окисления в развитии бронхолегочных заболеваний/ Кубышкин А. В.// Советская Медицина. 1989. № 6. С. 26 30
60.Кувшинников В.А. Железодефицитные состояния в современных экологических условиях/ Кувшинников В.А., Шенец С.Г., Стадник А.П. // Здравоохранение. 2002. № 1 С. 2629.
61.Кукес В.Г. Витамины и микроэлементы в клинической фармакологии/ Кукес В.Г., Тутельян В.А. Москва: Палея-М, 2001 489 с.
62.Ласиця О.Л. Бронхіальна астма у практиці сімейного лікаря/ Ласиця О.Л., Ласиця Т.С. - К.: ЗАТ "Атлант ІМ5", 2001 263 с.
63.Лахно О.В. Ефективність впливу препаратів цинктерал та магне-В6 на стан біоелементного обміну при хронічних гепатитах та цирозах печінки / Лахно О.В. // Врачебная практика. 2003. № 5. С. 70-73.
64.Лахно О.В. Особливості порушення мікро- та макроелементного спектру сироватки крові при хронічних гепатитах / Лахно О.В. // Медицина сегодня и завтра. 2003. № 4. С.134-136.
65.Лахно О.В. Біоелементний состав сироватки крові у хворих на хронічні гепатити та цирози печінки /Лахно О.В.// Експериментальна і клінічна медицина. 2003. № 3. С. 131133.
66.Лемко І.С.Перспективи використання йодо-бромних вод Закарпаття / Лемко І.С., Габор М.Л., Ночевнікова Н.Л.// Наук. вісник Ужгородського університету. 1998. Вип. 6. С.125-127.
67.Лемко І.С. Віддалені результати реабілітації хворих на бронхіальну астму в умовах штучних аерозольних середовищ кам¢яної солі / Лемко І.С., Копинець І.І., Лемко О.І. //Український бальнеологічний журнал. 2000. №3,4. С.3742.
68.Лемко І. С. Сучасні підходи до реабілітації хворих на бронхіальну астму/ Лемко І.С. // Астма та алергія. 2002. № 2. С. 42 45.

Лечебные эффекты сухого аэрозоля хлорида натрия у больных бронхиальной астмой / Л.Л. Бобров, Г.Н. Пономаренко, В.П. Середа, А.В. Червинская // Вопросы курортологии. 1999. № 4. С.8 12.

70.Малявин А. Г. Актуальные проблемы современной физической терапии бронхиальной астмы / Малявин А. Г. // Пульмонология. 2003. № 4. С. 36 43.
71.Марков А.Е. Роль глюкокортикоидов для ингаляционного применения в лечении больных с бронхиальной астмой/ Марков А.Е. // Укр. мед. часопис. 1999. N. 5/6. C. 23 25.
72.Марушко Ю.В. Особливості мікроелементного статусу у дітей на сучасному етапі/ Марушко Ю.В., Лісоченко О.О., Макаров А.С. // Науковий вісник НМУ ім. О.О. Богомольця «Стоматологічне здоров’я дітям України». 2007. С. 144145.
73.Марушко Ю.В., Лісоченко О.О. Залізодефіцитні анемії та латентний дефіцит заліза в кардіоревматологічній практиці / Матер. VІІ Всеукр. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы детской кардиоревматологии»: Таврический медико-биологический вестник. 2008. Т. 11. № 2. С. 90.
74.Марушко Ю.В. Вміст окремих мікроелементів при залізодефіцитних станах у дітей /Марушко Ю.В., Лісоченко О.О.// Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. К., 2007. Вип. 16, 3 кн. С. 207211.
75.Медицинская реабилитация больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких / С.С.Солдатченко, С.Г.Донич, И.П.Игнатонис, И.Г. Ульченко // Вестник физиотерапии и курортологии. 2007. №2. С.79.
76.Меньщикова Е. Б. Антиоксиданты и ингибиторы радикальных окислительных процессов/ Меньщикова Е. Б., Зенков Н. К. // Успехи соврем. биологии. 1993. Т. 113. Вып. 4. С. 442 445.
77.Мизин В.И. Современные курортные технологии при хронических неспецифических заболеваниях лёгких / Мизин В.И, Мешков В.В., Богданов Н.Н. // Вестник физиотерапии и курортологии 2002. №1. С.3446.
78.Микроэлементозы человека: этиология, класификация, органопатология/ Авцын А.П., Жаворонков А.А., Риш М.А., Строчкова Л.// М.: Медицина 1991. 496 с.
79.Михалевская Т.И. Применение управляемой галотерапии для профилактики и лечения хронического токсико-химического бронхита: Автореф. дис. канд. мед. наук/ Михалевская Т.И. Москва, 2006. 24 с.
80.Моисеев В. С. Лекарства и качество жизни /Моисеев В. С.// Клин. фармакология и терапия. 1993. № 1. С. 5 9.
81.Москалев Ю. И. Минеральный обмен/ Москалев Ю. И. М.: Медицина, 1985. 230 с.
82.Москаленко В.Ф. Стан і перспективи алергологічної служби в Україні / Москаленко В.Ф., Яшина Л.О. //Астма та алергія. 2002. № 1. С. 57.
83.Нагорная Н.В. Эффективность препарата «Мегаферин» в лечении железодефицитной анемии у детей раннего возраста /Нагорная Н.В., Лимаренко М.Л., Логвиненко Н.Г.// Современная педиатрия. 2006. № 3(12) С. 127300.
84.Наказ МОЗ України № 128 від 19.03.2007 р. Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень.
85.Насонов Е. Л. Дефицит кальция й витамина D: новые факты й гипотезы / Насонов Е. Л. // Остеопороз й остеопатии. 1998. №3. С. 4247.
86.Насонов Е. Л. Лечение глюкокортикоидного остеопороза / Е. Л. Насонов, Й. А. Скрипникова // Клин. мед. 1997. № 11. С. 1419.
87.Насонов Е. Л. Роль кальция, витамина D и тиазидных диуретиков в профилактике й лечении остеопороза / Насонов Е. Л. // Рус. мед. журн. 1997. № 5. С. 978982.
88.Насонов Е. Л. Современные подходы к профилактике й лечению остеопороза: роль кальция й витамина D / Е. Л. Насонов, Й. А. Скрипникова, Д. Гукасян // Клин. мед. 1997. № 9. С. 915.
89.Нежари Щ. Оценка информированности пациентов о бронхиальной астме: знания и опыт пациентов/ Нежари Щ., Харлова Н.В., Тессье Ж.Ф.// Материалы 5-го Национального конгресса по болезням органов дыхания: Тез. докл. М., 1995. С. 844.
90.Нейко Є. М. Бронхіальна астма: клініко-генетичні аспекти патогенезу, діагностики, лікування, профілактики / Нейко Є. М. Київ, 2003. 100 с.
91.Нейко Є. .М. Мультифакторні хвороби: від теорії до практики/ Нейко Є. М., Ковальчук Л.С. // Лікування і діагностика. 2001. № 4 С. 1419.
92.Немцов В.И. Формирование и роль биологических дефектов в возникновении и развитии бронхиальной астмы/ Немцов В.И., Федосеев Г.Б. // Пульмонология. 1999. № 2 С. 7984.
93.Непомнящих Г.И. Феномен нестабильности бронхиального эпителия при хронической патологии легких /Непомнящих Г.И., Левицкий В.А., Непомнящих Л.М. // Бюл. эксперим. биол. 2000 Т. 129, № 4. С. 470474.
94.Нетяженко В.З. Лікування бронхіальної астми в практиці лікаря -інтерніста / Нетяженко В.З. // Укр. пульмонол. журн. 2000. № 2, доповнення. С. 27 28.
95.Новик А. А. Оценка качества жизни больного в медицине / Новик А. А., Матвеев С. А., Ионова Т. И.// Клиническая медицина. 2000. № 2. С. 10-33.
96.Олійник О.В. Обмін кальцію та ефективність бронхолітичних засобів у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень / Олійник О.В. // Медична хімія. 2004. № 1. С. 88 91.
97.Олійник О.В. Мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на бронхіальну астму/ Олійник О.В. // Вісник наукових досліджень. 2004. № 2. С.37 41.