ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНІВ З УРАХУВАННЯМ ЦИРКАДНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Кримський республіканський науково-дослідний інститут фізичних
методів лікування і медичної кліматології ім. І.М. Сєченова

На правах рукопису

КУЛІТКА ЮЛІЯ ЕДУАРДІВНА

УДК:612.24-0.85:612.17-612.2:57.02

ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ
ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНІВ З УРАХУВАННЯМ ЦИРКАДНОЇ
ОРГАНІЗАЦІЇ КАРДІОРЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ
14.01.27 - пульмонологія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Солдатченко Сергій Сергійович
доктор медичних наук, професор

ЯЛТА 2007

ЗМІСТ

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ ................................................................................... 4
ВСТУП .................................................................................................................. 5
РОЗДІЛ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Актуальність хронічного обструктивного захворювання легень.......... 11
1.2. Біологічні ритми як основа організації та існування біосистеми.......... 14
1.3. Циркадна ритміка кардіо-респіраторної системи в нормі та за умов
ХОЗЛ ........................................................................................................... 23
1.4. Методичні аспекти хронофармакології і хронотерапії........................... 29
РОЗДІЛ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна методологія дослідження............................................................ 34
2.2. Загальна характеристика хворих................................................................ 34
2.3. Методи дослідження.................................................................................... 36
2.2.1. Клініко-функціональні та інструментальні методи дослідження........... 36
2.2.2. Метод порівняльного дослідження хронотерапії..................................... 50
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПО ВИВЧЕННЮ БІОРИТМОЛО-
ГІЧНОГО СТАТУСУ КАРДІО-РЕСПІРАТОРНОЇ СИСТЕМИ
3.1. Характеристика циркадної організації функціональних показників
кардіо-респіраторної системи в нормі та за умов ХОЗЛ ........................ 52
3.1.1. Клінічні прояви ХОЗЛ у обстежуваних хворих....................................... 52
3.1.2. Циркадна організація зовнішнього дихання............................................ .54
3.1.3. Добові ритми показників гемодинаміки.................................................... 63
3.1.4. Циркадні коливання показників варіабельності серцевого ритму..........78
3.1.5. Тривалість індивідуальної хвилини як показник важкості
перебігу ХОЗЛ............................................................................................ 87
РОЗДІЛ 4 ХРОНОТЕРАПІЯ ХВОРИХ ХОЗЛ
4.1. Клінічна оцінка результатів хронотерапії.................................................. 96
4.2. Зміна добових ритмів показників бронхіальної обструкції
під впливом лікування ................................................................................ 99
4.3. Зміни добових ритмів артеріального тиску внаслідок лікування.......... 128
РОЗДІЛ 5 АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОДЕРЖАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕННЯ................................................................................................... 138
ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 169
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.......................................................................... 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 172

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

АТС - артеріальний тиск систолічний
АТД - артеріальний тиск діастолічний
АТср - артеріальний тиск середній
АМо - амплітуда моди
ВП варіаційна пульсометрія
ДО - дихальний об’єм
ЖЄЛ - життєва ємність легень
ІН індекс напруження
Мо мода
МОШ25 - 75 форсована об’ємна швидкість видиху на рівні 25-75%
від життєвої ємності легень
ОФВ1 - об’єм форсованого видиху за 1 секунду
ОФВ1/ЖЄЛ - індекс Тіффно
ППО - питомий периферійний опір
ПШВ - пікова швидкість видиху
УОС - ударний об’єм серця
ФЖЄЛ - форсована життєва ємність легень
ХБ - хронічний бронхіт
ХНЗЛ - хронічні неспецифічні захворювання легень
ХОД - хвилинний об’єм дихання
ХОЗЛ - хронічні обструктивні захворювання легень
ХОС - хвилинний об’єм серця
ЦНС центральна нервова система
ЧД частота дихання
ЧСС - частота серцевих скорочень
DХ - різниця між максимальним і мінімальним значенням R-R

ВСТУП

Актуальність теми
Неухильне зростання захворюваності, інвалідності, смертності, значний економічний збиток, що завдається суспільству, визначають хронічні обструктивні захворювання легень (ХОЗЛ), що є найважливішою медико-соціальною проблемою [160, 221, 222, 223, 225, 227, 235, 244, 253, 282, 326, 388, 397].
Це вимагає удосконалення діагностики, розробки і впровадження нових методів лікування цих хворих [2, 222, 320].
Одним з можливих шляхів рішення цього завдання є розробка терапевтичних методик з урахуванням циркадного статусу організму людини.
При ХОЗЛ насамперед страждають дихальна і судинна системи, які між собою тісно пов’язані як органічно, так і функціонально [60, 68, 89, 283, 287, 396].
Разом із тим на сьогодні відсутня чітка ідентифікація адаптаційно-ком- пенсаторних змін у функціонуванні кардіо-респіраторної систем, які пов’язані із характером біоритмологічної активності на момент виникнення патологічного процесу.
Отримані за таких умов закономірності можуть мати і загальне біо- логічне значення, бо не існує пристосувальних і компенсаторних реакцій, які виникали б виключно при тій чи іншій хворобі і не використовувалися б організмом частково або повністю в нормі [19, 48, 58, 257, 284].
На даний час визнано, що ритмічність біологічних процесів є фундаментальною властивістю живої матерії і становить сутність організації живого [3, 25, 28, 31, 35, 155, 262, 289, 358].
Основою циклічних змін функцій організму людини є добові (циркадіан- ні) біоритми, які, на думку фахівців [55, 65, 94, 285, 291, 374], полягають у періодичних змінах характеру інтенсивності фізіологічних процесів, що зберігаються при ізоляції від чинників зовнішнього середовища і визначаються трьома специфічними показниками: періодом, амплітудою і фазою, які корелюють із певним астрономічним часом.
Важливою характеристикою часової організації є синхронізація діяльно- сті різних фізіологічних процесів, які забезпечують гомеостаз та адаптаційні реакції на дію чинників навколишнього середовища і упорядковані таким чином, що їх регулювання спрямоване на збереження та підтримку цілісності, сталості та врівноваженості внутрішнього середовища [104, 121, 390, 392].
Унаслідок дії стресора, сила якого переважає функціональні можливості організму, порушується узгоджена робота всіх систем та їх взаємна синхронізація, що призводить до десинхронозу, клінічна картина якого цілком відповідає типовим характеристикам загального адаптаційного синдрому Г. Сельє: замість чіткої та стійкої синхронізації ритмів із датчиками часу настає стан неузгодженості фаз циркадіанних ритмів організму, який може бути визначений як стан неспецифічного напруження організму [134, 138, 196, 414] .
Розглядаючи патологічний процес як окремий випадок неспецифічного напруження організму з метою вивчення ефективних методів оптимізації біори-
тмологічного статусу організму людини, підвищення його адаптаційної спроможності до різних стресорних чинників ми взяли, в якості оптимальної моделі хронічного стресу, хворих на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ).
Отже, вивчення добових ритмів коливань функціональних показників гемодинаміки та зовнішнього дихання у хворих на ХОЗЛ ( з позиції хронобіології) видається актуальним, бо відкриває можливості для поліпшення якості діагностики та підвищення ефективності реабілітаційних заходів у цієї категорії хворих.
У межах проведених досліджень встановлено зв’язок між функціональ- ним станом кардіо-респіраторної системи і добовими біоритмами у нормі та при ХОЗЛ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу
виконано згідно з планом науково-дослідних робіт Кримського республікансь- кого науково-дослідницького інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова і є фрагментом комплексної науково-дослідної теми Програми фізичної реабілітації хворих хронічними обструктивними за- хворюваннями легень на етапі відновленого лікування” (№ державної реєстра- ції 0106U002732).
Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні Вченої ради Кримського республіканського науково-дослідницького інституту фізичних методів лікування і медичної кліматології імені І.М. Сєченова (протокол № 5 від 5 вересня 2005 року).
Мета і завдання дослідження
Мета дослідження розробити фізіологічно обґрунтований метод хронотерапії хворих на ХОЗЛ.
Завдання дослідження:
1. Вивчити структуру добових ритмів показників зовнішнього дихання
і гемодинаміки у хворих на ХОЗЛ і практично здорових осіб.
2. Обґрунтувати доцільність застосування хронотерапевтичного режиму при лікуванні ХОЗЛ.
3. Оцінити вплив хронотерапевтичного режиму на динаміку змін функціонального стану кардіо-респіраторної системи за умов ХОЗЛ.
4. Вивчити ступінь кореляції показника індивідуальна хвилина” (здатність оцінки тривалості фізичної хвилини) з важкістю перебігу ХОЗЛ і можливості використовування його як показника десинхронізації ритмічної організації організму.
Об’єкт дослідження:
- функція кардіо-респіраторної системи, практично здорові особи, хворі на ХОЗЛ.
Предмет дослідження:
- добові коливання функціонального стану кардіо-респіраторної системи у здорових і хворих на ХОЗЛ, патологічні прояви у хворих на ХОЗЛ.
Методи дослідження:
- клінічні (опитування, огляд, фізикальне обстеження), рентгенологічний (органів грудної клітки), функціональні (спірографія, електрокардіографія, варіаційна кардіоінтервалографія, визначення тривалості індивідуальної хвилини”), лабораторно-біохімічні (комплекс показників для оцінки прояву запального процесу).
Наукова новизна отриманих результатів
У хворих на ХОЗЛ виявлено десинхронізацію добових ритмів діяльності органів дихання і серцево-судинної системи у вигляді порушення циркадної організації їх функціональних показників, яка виявляється зміною середньодобового ритму, амплітуди коливань і зсувом акрофаз цих показників.
Фізіологічно обґрунтовано і запропоновано в клінічну практику схему хронотерапії при ХОЗЛ, що дозволяє шляхом синхронізації лікування з добовими ритмами організму і нормалізацією циркадної організації функціональних показників кардіо-респіраторної системи інтенсифікувати терапію захворювання.
Практичне значення отриманих результатів
Результати роботи спрямовані на поліпшення діагностики і оптимізації лікування хворих на ХОЗЛ.
Використання методів терапії ХОЗЛ з урахуванням циркадної організації кардіо-респіраторної системи в роботі лікувально-профілактичних установ дозволяє зменшити термін перебування хворого в стаціонарі і медикаментозне навантаження на пацієнтів.
У комплексі клініко-функціонального обстеження хворих на ХОЗЛ показник індивідуальна хвилина” можна використовувати як додатковий критерій для оцінки ступеня важкості захворювання.
Результати дослідження впроваджені в клінічну практику пульмонологі- чного відділення 5-ої клінічної лікарні м. Львова і пульмонологічного відділен- ня Львівського регіонального фтизіопульмоцентру, пульмонологічного відді- лення Кримського республіканського НДІ фізичних методів лікування і медич- ної кліматології ім. І.М. Сєченова.
Видано інформаційний лист Українського центру наукової медичної ін -
формаційної і патентно-ліцензійної роботи:” Метод прогнозування тяжкості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ).
Результати дисертаційної роботи впроваджені у навчальний процес ка федр нормальної та патологічної фізіології, пропедевтики внутрішніх хвороб, факультетської та шпитальної педіатрії, шпитальної терапії, факультетскої терапії, фтизіатрії і пульмонології Львівського національного медичного уні- верситету імені Данила Галицького; кафедр нормальної фізіології національ- ного медичного університету імені О.О. Богомольця, (м. Київ), Тернопільского державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського.
Особистий внесок здобувача
Автор здійснив патентно-інформаційний пошук, проаналізував наукову літературу з даного питання, самостійно визначив мету і окреслив експеремен- тальні напрями її досягнення, розробив алгоритм і методику досліджень.
Здійснив відбір тематичних хворих та контрольної групи, провів їх комплексне клініко-анамнестичне обстеження.
Самостійно провів аналіз і статистичну обробку первинного матеріалу, сформулював основні положення, висновки, практичні рекомендації, написав та оформив публікації та всі розділи дисертації.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації були представлені на IX міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005), ювілейному VIII з’їзді Всеукраїнського Лікарського товариства (Івано-Франківськ, 2005), VI Українській конференції молодих вчених, присвяченої пам’яті академіка В. В. Фролкіса (Київ, 2005); на XVII з’їзді Українського фізіологічного товариства (Чернівці, 2006).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 12 праць, у тому числі 8 само- стійних. З них в науково-медичних журналах опубліковано 5 (самостійних -
3), у збірках наукових праць 1 (самостійних 1), у збірках матеріалів і тез ко-
нференцій 4 праці (самостійних 4).
Видано один інформаційний лист.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено наукове рішення питання клінічної пуль- монології, що полягає у розробці та клініко-фізіологічному обґрунтуванні методики лікування хворих на ХОЗЛ із урахуванням біоритмологічної характеристики кардіо-респіраторної системи.
1. У здорових осіб виявлена чітка синхронізація добової ритмічності показників роботи органів зовнішнього дихання (частота дихання, дихального об’єму, хвилинного об’єму дихання, об’єму форсованого видиху за 1 секунду, пікової швидкості видиху) і серцево-судинної системи (частота серцевих скорочень, артеріального тиску, ударного й хвилинного об’єму серця, питомого периферійного судинного опору, моди, амплітуди моди, варіаційного відхилення, індексу напруги), які характеризуються максимумом функціональної активності в денні і ­вечірні години.
2. При ХОЗЛ порушується синхронізація добової ритмічності показників діяльності респіраторної і серцево-судинної систем.
3. У хворих на ХОЗЛ зміни структури добових хронограм у порівнянні з показниками здорових характеризуються значним зниженням бронхіальної прохідності в ранкові і вечірні години (денні значення об’єму форсованого видиху за 1 секунду і пікової швидкості видиху вірогідно перевищують ранкові і вечірні), зсувом акрофаз дихального і хвилинного об’єму дихання на ці часові періоди. Рівень амплітуди коливань цих показників значно вище, ніж у здорових.
4. При ХОЗЛ реєструються значні зміни структури добових хронограм показників серцево-судинної системи у порівнянні з показниками здорових, що виявляється збільшенням числа серцевих скорочень, артеріального систо- лічного та діастолічного тисків, питомого судинного опору і зниженням ударного і хвилинного об’єму серця.
5. Тривалість показника «Індивідуальна хвилина», що характеризує ступінь десинхронізації респіраторної системи, корелює зі ступенем важкості перебігу ХОЗЛ.
6. При проведенні хронотерапії (введення лікарських препаратів з урахуванням структури добових хронограм) хворим на ХОЗЛ, позитивна динаміка клінічної симптоматики, показників діяльності кардіо-респіраторної системи була статистично вірогідно більш виражена, чим при традиційних методах лікування. При цьому відзначалася нормалізація і синхронізація добових ритмів серцево-судинної і дихальної систем.
7. Проведення хронотерапії хворим на ХОЗЛ дозволяє знизити медикаментозне навантаження і зменшити строк перебування хворих у стаціонарі на 18,7 % у порівнянні з результатами лікування без урахування циркадної організації кардіо-респіраторної системи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для виявлення змін хронобіологічних характеристик функціонального стану кардіо-респіраторної системи хворим на ХОЗЛ рекомендується визначення показників, що характеризують стан бронхіальної прохідності (ФЖЄЛ, ОФВ1, ПШВ, ОФВ1/ЖЄЛ) і гемодинаміки (АТС, АТД, ЧСС) 4 рази на добу до початку медикаментозного лікування.
2. У хворих на ХОЗЛ призначення бронхолітиків і муколітиків варто проводити індивідуально залежно від характеру змін хронобіологічної характеристики функціонального стану кардіо-респіраторної системи. Лікувальні засоби необхідно призначати переважно ранком і увечері, що дає можливість значно зменшити дозу вживаних препаратів.
3. При оцінки ефективності лікування хворих на ХОЗЛ, крім вивчення характеру добових змін функціонального стану кардіо-респіраторної системи, необхідно оцінювати ступінь порушення синхронізації між показниками дихальної системи і кровообігу.
4. Хворим ХОЗЛ необхідно проводити визначення ПШВ за допомогою індивідуального пікфлоуметру 4 рази на добу з метою уточнення часу прийому бронхолітиків і муколітиків з урахуванням добової динаміки бронхіальної прохідності.
5. Тривалість «Індивідуальної хвилини» можна використати як додатковий показник оцінки важкості перебігу ХОЗЛ. Процедура прогнозування важкості перебігу ХОЗЛ викладена в інформаційному листі „Метод прогнозування важкості перебігу хронічної обструктивної хвороби легень (ХОЗЛ)” Автори Гжегоцький М.Р., Кулітка Ю.Э. Київ: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ), №206-2005.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдылдабеков Т.К. Сезонные и суточные ритмы некоторых показателей внешнего дыхания и гемодинамики в условиях предгорья и высокогорья. // Адаптация человека в различных климатогеографических и производственных условиях. Новосибирск: Наука, 1981. - т.1. С. 184185.
2. Авдеев С.Н. Хроническая обструктивная болезнь легких как системное заболевание // Пульмонологія. 2007.- №2. - с. 104-116..
3. Агаджанян Н.А. Хронобиология и хрономедицина. М.: Книга, 2000.
265 с.
4. Агаджанян Н.А., Губин Г.Д., Губин Д.Г. Хроноархитектоника биоритмов и среда обитания. М.: Наука, 2001. 166 с.
5. Агапов А.М. Циркадные ритмы человека и режим труда-отдыха; гипотеза
сжатой пружины // Известия РАН. Серия биология, 2001. № 6. С. 874 881.
6. Айсанов З.Р. Исследование респираторной функции // Клинические рекомендации. Хроническая обструктивная болезнь легких. М.: Атмосфера, 2003. 119 с.
7. Алякринский Б.С. Пути и принципы развития биоритмов и их роль в организации космических полетов // Материалы симпозиумума: Биологические ритмы и вопросы разработки режимов труда и отдыха. М., 1967. С. 3 7.
8. Амосова К.М. , Конаплева Л.Ф., Решотько Д.В. та ін. Варіабельність серцевого ритму і її зв’язок з морфофункціональним станом правого шлуночка у хворих на хронічне легеневе серце внаслідок хронічного обструктивного захворювання легень // Укр. пульмунол. журн. 2004. № 3. С. 33 37.
9. Анохин П.К. Узловые вопросы теории функциональных систем. М.: Медицина, 1980. 198 с.
10. Арзаматский В.И. Нарушение биологических ритмов при некоторых заболеваниях // Рос. мед. журн. 2003. Т. 11, № 28. С. 1574 1580.
11. Арушанян Э.Б. Хронофармакология. Ставрополь, 2000. С. 240 265.
12. Ахметов К.Ж., Боровкова Г.К. Циркадные ритмы гемодинамики при легочной патологии // Рос. мед. журн. 2002. Т.8, № 4. С. 163 171.
13. Ашофф Ю. Годовые ритмы у человека. // Биологические ритмы. В 2-х т. Т.2 . М.: Мир, 1984. С. 164 179.
14. Ашофф Ю. Обзор биоритмов человека // Биологические ритмы. В 2-х т. Т.1. М.: Мир, 1984 С. 12 21.
15. Багинская Н.В., Баженова А.Ф. Математический анализ циркадных систем организма на основе процедуры Косинор // Кибернитические подходы к биологии. Новосибирск: Наука, 2001. С. 186 201.
16. Багиров Т.В., Анисимов В.Г. Суточная динамика приспособительных реакций организма. // Рос. мед. журн. 2001. Т.6, № 3. С. 153 157.
17. Баевский Р.М. Временная организация и адаптационно- приспособительная деятельность организма // Теоретические и прикладные аспекты анализа временной организации биосистем. М.: Наука, 1976. С. 88 111.
18. Баевский Р.М., Кирилов О.И., Камецкий С.З. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе. М.: Наука, 1984. 186 с.
19. Баевский Р.М., Береснева А.П. Оценка адаптационных возможностей организма и риск развития заболеваний. М.: Наука, 1997. 235 с.
20. Бакулин Н.Р., Багинская С.Т. Содержание биологических активных (гистамина и серотонина) у больных бронхиальной астмой // Рос. мед. журн. 2003. Т. 11, № 4. С. 175 180.
21. Барабанов В.С. Суточные изменения показателей газообмена у человека // Космическая биология и медицина. 2002. № 2. С. 54 59.
22. Барабаш Н.А., Чичиленко В.А. Здоровье студентов в разные периоды года от одного дня рождения до следующего // Вестник РАМН, 2001. - № 3 С. 34 39.
23. Барадин Ю.И., Труфанин В.А., Левякин А.Ю. Циркадные биоритмы нервной системы. Новосибирск: РИПЭЛ, 2001. 203 с.
24. Баранян Н.Л., Шухян В.М. О хронобиологическом подходе к диагностике дыхательной системы // Терапевт. архив. 2001. Т.11, № 12. С. 13 17.
25. Бардов В. Є. Сергета І.В. Гігієнічні аспекти медичної біоритмології // Пробл. медицини. 1999. - № 1 2. С. 42 47.
26. Барков А.В., Поливода С.Н., Бондар В.Н. Центральная и региональная гемодинамика при хронических обструктивных заболеваниях легких // Клин. мед. 2001. - № 3. С. 41 45.
27. Белоусов Ю.Б. Клиническая фармакология болезней органов дыхания. М.: Универсиум Паблишит, 1996. 176 с.
28. Березин М.В. Биологические ритмы в обеспечении реактивности и резистентности организма: Автореф. дис. док. мед. наук: 14.03.03 /Рос. гос. мед. ун-т, Моск. гос. Медико-стомат. ун-т МЗ РФ. М., 2003. 98 с.
29. Березкин В.М., Грацинский Ю.Н. Хронорезистентность организма. // Хронобиология и хрономедицина. Новосибирск: Наука, 2001. С. 43 48.
30. Беренда Е.А., Моногарова Н.Е. Результаты применения шаттл-теста с возрастающим темпом ходьбы у больных хроническим обструктивным заболеванием легких и идиопатическим фиброзирующим альвеолитом // Укр. пульмонол. журн. 2005. № 4. С. 28 33.
31. Биологические ритмы / Под ред. Ю. Ашоффа. М.: Мир, 1984. Т.1. 414 с.; Т.2 262 с.
32. Бородина М.А., Мерзликина Л.А., Щетинина В.Р. О механизмах развития легочной гипертензии при хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. 2003. № 3. С. 120 125.
33. Брант Э.И., Марголик О.И., Уткина А.И. Влияние постоянного ночного труда на организм // Опыт изучения регуляции физиологических функций в естественных условиях существования. М.: Наука, 2001. С. 147 158.
34. Браун Ф. Геофизические факторы и проблема биологических часов // Биологические часы. М.: Мир, 1986. С. 103 125.
35. Бреус Т.К., Чибисов С.М., Баевский Р.М. и др. Хроноструктура ритмов сердца и факторы внешней среды. М.: Наука, 2002. 232 с.
36. Бреус Т.К., Рапопорт С.И. Магнитные бури медикобиологические и
геофизические аспекты. М.: Советский спорт, 2003. 173 с.
37. Бреус Т.К., Комаров Ф.И., Рапопорт С.И. Медицинские эффекты геомагнитных бурь // Клин. мед. 2005. № 3 С. 4 12.
38. Буланова Е.С., Мельникова С.Л. Связь индивидуального восприятия времени с успешностью решения интеллектуальных задач и изменения гормонального фона у молодых женщин // Достижения биологической функциологии и их место в практике образования: Материалы всероссийской конференции и международным участием. Самара, 2003. С. 46 47.
39. Бурцев В.И. Актуальные вопросы артериальной гипертонии в клинической медицине // Клин. мед. 2005. № 8. С. 25 32.
40. Бушов Ю.В., Несмелова Н.Н. Индивидуальные особенности восприятия человеком длительности интервалов времени // Физиол. Человека. 1994. Т. 20, № 3, С. 30 34.
41. Бюннинг Э. Биологические часы // Кн.: Биологические часы. М.: Мир, 1964. С. 11 26.
42. Вадзюк С.Н., Палінко І.Я. Особливості вегетативного гомеостазу при різних типах погоди за даними математичного аналізу серцевого ритму // Експерим. та клініч. фізіол. і біохімія. 2001. № 1. С. 96 100.
43. Варіабельність серцевого ритму: стандарти вимірювання, фізіологічної інтерпретації та клінічного використання: Пер.з англ. Львів, 2002. 70 с.
44. Васильев В.Н., Черунев В.С. Суточные ритмы симпатоадреналовой активности у человека. М.: Медицина, 2001. 260 с.
45. Великоиваненко Р.П. Ритмы суточных колебаний некоторых показателей гемодинамики: Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.11 / Рос. гос. Мед. ун-т. М. , 2001. 27 с.
46. Вениаминов Л.И., Токорева С.Н., Иванова Т.И. Циркадные ритмы сердечно-сосудистой системы человека в норме и при нарушении деятельности центральных аппаратов вегетативного регулирования // Рос. физиол. журн. 2003. Т. 89, № 11, С. 1370 1379.
47. Воронин М.Н., Волкова Л.П. Об учете биологических ритмов при бальнеотерапии // Физиотерапия, бальнеология, реабилитация. 2003. № 3, С. 17
- 23.
48. Воронков Л.Г., Богачова Н.В. Циркадні коливання показників варіабельності ритму серця у хворих з хронічною серцевою недостатністю // Укр. кардіол. журн. 2003. № 6. С. 73 77.
49. Гаврисюк В.К., Ячник А.И., Солдатченко С.С. Клиническая классификация дыхательных и гемодинамических нарушений при заболевании легких // Doctor. 2004. № 2. С. 13 16.
50. Георгиевский А.С. Методология и методика научно-исследовательской работы в медицине. - Л.:Медицина,1981. 256 с.
51. Гехт В.М., Комаров Ф.И. Теоретические предпосылки и методы хронотерапии // Хронобиология и хрономедицина // Под ред. Ф.И. Коморова. М.: Медицина, 1989. С. 184 199.
52. Глобальная стратегия диагностики, лечения и профилактики хронической обструктивной болезни легких: Пер с англ. М.: Атмосфера, 2003. 168 с.
53. Гмутов С.И., Иванов В.Р., Кулешов С.Т. Физические характеристики циркадных ритмов // Кибернетические подходы к биологии. Новосибирск: Наука, 1997. С. 179 188.
54. Гнатов В.Ф., Степанов Л.И. Геофизические факторы и проблема временной организации физиологических функций // Опыт изучения регуляции физиологических функций в естественных условиях существования. М.: Медицина, 1989. С. 151 160.
55. Голиков А.П., Голиков П.П. Сезонные биоритмы в физиологии и патологии. М.: Медицина, 1973. 166 с.
56. Головин П.И., Курик М.В. Магнитное поле Земли и здоровье человека // Довкілля та здоров‘я. 2002. № 1. С. 24 26.
57. Головчак П.И., Писарук Д.Т. Временная организация бальнеотерапевтических воздействий // Физиотерапия, бальнеология, реабилитация. 2002. - №2. С. 19 23.
58. Головченко Ю.И., Адаменко Р.А. Перспективы развития хрономедицины и хронотерапии // Укр. мед. альманах. 2000. Т. 3, № 2 (додаток). С. 24
28.
59. Гончарова В.А., Доценко Е.Б., Абрамов А.Н. Значение исследования катехоламинов, ацетилхолина и гистамина при неспецифических заболеваниях легких // Клин. мед. 2001. Т. 79, № 3. С . 51 56.
60. Гриппи М.А. Патофизиология легких, изд. М., СПб.: Бином, Невский диалект, 2000. 344 с.
61. Гриппи М.А. Патофизиология легких. М., СПб.: Бином, Невский диалект, 2001. 318 с.
62. Гришин Н.П., Юровский А.Н. Компенсаторно-адаптационные реакции при легочной патологии // Рос. физиол. журн. 2000. Т. 86, № 10. С. 1331 1337.
63. Губин Г.Д., Латенков В.П., Журавлева Т.Д. и др. Динамика некоторых показателей углеводного обмена в печени и концентрация в ней алкоголя в зависимости от времени суток его введения // Фармакология и токсикология. 1976. № 2. С. 233 236.
64. Губин Г.Д., Перловин Е.Т. Суточные ритмы биологических процессов. Новосибирск: Наука, 1980. 278 с.
65. Губин Г.Д., Губин Д.Г., Комаров П.И. Здоровье человека на Севере и некоторые проблемы хронобиологии // Сб. материалов Всероссийской научно-практической. конф. Сургут. 2000. С. 64 66.
66. Гуфелянд Х. О суточном колебании температуры тела: Пер. с нем. М.:
Петроград.: Гос. изд., 1921. 161 с.
67. Датиева Ф.С., Катаева М.Р., Урулива Л.Г. Биоритмологические методы оценки качества и уровня здоровья. Хронопатофизиология доклинических нарушений здоровья // Материалы конф. Молодих ученых северного Кавказа по физиологии и валеологии. Ростов-на-Дону 12-13 октября 2000. С. 193 194.
68. Дворецкий Л.И. Артериальная гипертензия у больных ХОБЛ // Рос. мед. журн. 2003. Т. 11, № 18. С. 1128 1133.
69. Дедов И.И., Дедов В.И. Биоритмы гормонов. М.: Медицина, 2000.

256с.
70. Ден Су-ши. Электрофизиологическое исследование суточных ритмов человека // Исследования по физиологии трудовых процессов. М.: Наука, 1998. С. 163 171.
71. Детарик Л.В. Биоритмы. М.: Наука, 2001. 166 с.
72. Доскин В.А., Куинджи Н.Н. Биологические ритмы растущего организма. М.: Медицина, 1989. 224 с.
73 . Доскин В.А., Лаврентьев А.Н. Ритмы жизни. М.: Медицина, 1999.
176 с.
74. Дружник П.Ю., Романов А.Ю. Временная организация процессов репродукции клеток и ее связь с ритмами радиочувствительности организма // Исследования по физиологии трудовых процессов. М.: Наука, 1998. С. 163 171.
75. Дуров А.М. Хронобиологический анализ некоторых постнатальных возрастных периодов человека: Автореф. дис. док. мед наук: 14.00.12 /Тю­менс­­кая гос. акад. МЗ РФ. М., 2000, - 42 с.
76. Ежов С.Н. Хронофизиология географических перемещений. Владивосток: ДВГАЭУ. 2003. 212 с.
77. Емельянов И.П. Формы колебаний в биоритмологии. Новосибирск: Наука, 2001. 129 с.
78. Емельянов А.В. Диагностика и лечение обострений хронической обструктивной болезни легких // Рос. мед. журн. 2004. Т. 13, 3. С. 1369 1392.
79. Жемайтите Д.И. Ритмограмма как отражение особенностей регуляции сердечного ритма // Ритмы сердца в норме и патологии. Вильнюс, 1980. С. 241 252.
80. Житанська А.Л., Пилипенко Л.А. Аспекти диференційної діагностики ХОЗЛ // Нова медицина. 2005. № 1. С. 34 39.
81. Задионченко В.С., Кузмичева Н.В., Свиридов А.А. и др. Клинико - функциональные особенности артериальной гипертонии при хроническом бронхообструктивном синдроме // Тер. Архив. 2000. № 1. С. 51 55.

82. Заславская Р.М. Хронодиагностика и хронотерапия заболеваний сердечно-сосудистой системы. М.: Медицина, 1991. 320 с.
83. Заславская Р.М. Суточные ритмы у больных с сердечно-сосудистыми заболеваниями. М.: Медицина, 1997. 165 с.
84. Заславская Р.М. Хронофармакология и хронотерапия // Хронобиология и хрономедицина. М.: Триада Х, 2000. С. 197 210.
85. Заславская Р.М. Тулемиков С.В. Суточная периодика показателей функции внешнего дыхания у практически здоровых людей // Клин. мед. 2001. № 2. С. 41 45.
86. Заславская Р.М., Тулемиков Е.И., Тейблюм М.М. Влияние традиционной терапии и хронотерапия аспирином на циркадианную организацию гемокоогуляции у больных инсулинозависимых сахарным диабетом // Клин. мед. 2002. № 2. - С. 43 46.
87. Заславская Р.М., Векленко Г.В., Тейблюм М.М. Временная организация функции внешнего дыхания у больных хронической обструктивной болезней легких пожилого возраста // Клин. мед. 2004. - № 7. С. 35 40.
88. Заславская Р.М., Айтмагамбетова Б.А. Сравнительная эффективность традиционной и хронотерапии мономаком безболевой ишемии миокарда у больных инсулинозависимым сахарным диабетом // Клин. мед. 2005. № 5. С. 52 55.
89. Зелепуга Е.М., Білецький С.В., Бобилов О.В. Показники центральної і регіонарної (легені, печінка) гемодинаміки у хворих на хронічний обструктивний бронхіт у стадії ремісії // Буковинський мед. вісник. 2004. Т. 8, № 1. С. 59 61.
90. Іваницька О.В. Показники варіабельності серцевого ритму і функціонального стану сітківки ока після легкого фізичного навантаження у здорових осіб молодого віку // Одеський мед. журн. 2003. Т. 25, № 1. С. 88 89.
91. Иванов Г.Г. Вариабельность сердечного ритма //Современная электрокардиография: новые возможности и области применения в клинике. М., 2000. С. 24 27.
92. Ивчик Т.В., Кокосов А.Н., Янчина Е.Д. и др. Факторы риска хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. 2003. № 3. С. 24 27.
93. Інструкція про діагностику, клінічну класифікацію та лікування хроніч-
них обструктивних захворювань легень // Наказ МОЗ України № 499 від
20.10. 3003 р. ”Про затвердження інструкції щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легень”. Київ. 2003, С. 50
58.
94. Ионичевский В.А. Хрономедицина Древнего Китая. Владивосток: Дальнаука, 2001. 118 с.
95. Кальмакова Е.И., Айсанов З.Р. Исследование респираторной функции и функциональный диагноз в пульмонологии // Рос. мед. журн. 2000, - Т.8, №12. С. 510 512.
96. Катинас Г.С., Яковлев В.А. Основные понятия хронобиологии и хрономедицины // Хронобиология и хрономедицина. М.: Медицина, 1989, С. 17
29.
97. Кирячков Ю.Ю., Хмелевский Я.М., Воронцова Е.В. Компьютерный анализ вариабельности сердечного ритма; методики, интерпретация, клиническое применение //Анестезиология и реаниматология. 2000. № 12. С. 56
62.
98. Кист А.А., Крженкова Н.А., Лобанов Е.М. и др. О суточном постоянстве элементов состава крови человека: (хлор, фосфор) // Активационный анализ биологических объектов. Ташкент: Фан, 1967. С. 73 78.
99. Клемент Р.Ф., Лаврушник А.А., Котелов Ю.М. и др. Инструкция по применению формул и таблиц должных величин основных спирометрических показателей. Л. : Медицина, 1986. 79 с.
100. Козырев А.Г., Жданов В.Ф. Дневные колебания артериального давления и пиковой объемной скорости выдоха у больных бронхиальной астмой в сочетании с гипертонической болезнью // Пульмонология. 2003. - № 2, С. 52
56.
101. Комаров Ф.И., Захаров Л.В., Лисовский В.А. Суточный ритм физиологических функций у здорового и больного человека. Л.: Медицина, 1966.
200 с.
102. Комаров Ф.И., Рапопорт С.И., Еремина Л.В. Некоторые актуальные вопросы хрономедицины // Терапевт. архив. 1982. Вып. 12. С. 34 38
103. Комаров Ф.И., Рапопорт С.И. Хронобиология и хрономедицина. М. : Триада Х, 2000. 488 с.
104. Комаров Ф.И., Романов Ю.А., Хетагурова Л.Г. Дизрегуляционная хронопатология. М.: Медицина, 2002. С. 29 33.
105. Комаров Ф. И., Рапопорт С.И., Малиновская Н.К. Суточные ритмы в клинике внутренних болезней // Клин. мед. 2005. № 8. С. 8 12.
106. Каневских Л.А., Оранский И.Е. Хроноструктура сердечно-сосудистой системы у рабочих горячих цехов // Уральский кардиолог. журн. 2001. №1, С. 37 39.
107. Каховский И.М., Маринин В.Ф., Андрюкин А.А., Настюкова В.Г., Большакова Т.Д. Особенности эндокринной системы у больных стероидозависимой бронхиальной астмой // Нац. Когресс по бол. орг. дых. Москва, 1994. - №1
С.196.
108. Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д. Хронотерапия комбивентом больных хроническим обструктивным бронхитом пожилого возраста // Укр. пульмонолог. журн. 2000. № 9. С. 9 11.
109. Коркушко О.В., Писарук А.В., Чеботарев Н.Д. Циркадные ритмы кардиореспираторной системы // Клин. геронтология. 2000. Т. 6, № 7-8. С. 6
12.
110. Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю. Вариабельность ритма сердца у здоровых лиц и пациентов с ишемической болезнью сердца пожилого возроста // Укр. кардіол. журн. 2002. № 5. С. 18 23.
111. Коркушко О.В., Писарук А.В., Шатило Б.В. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. К.: Алкон, 2002. 190 с.
112. Коркушко О.В., Чеботарев Н.Д., Писарук А.В. и др. Коррекция бронхиальной проходимости при хроническом обструктивном бронхите у больных пожилого возраста: хронотерапевтический подход // Укр. пульмонол. журн. 2002. № 2. С. 10 13.
113. Коркушко О.В., Романенко М.С., Шатило Б.В. и др. Колебания секреции пищеварительных желез, установленные в экспериментах И.П. Павлова // Сучасна гастроентерологія. 2004. № 5. С. 4 9.
114. Коркушко О.В., Писарук А.В., Асанов Э.О и др. Реакция сердечно-сосудистой системы на изокапническую гипоксию в пожилом возрасте // Укр. пульмонолог. журн. 2005. № 1. С. 46 48.
115. Корнилова Л.С., Жук Е.Е. Процессы цикличности в течении язвенной болезни // Клин. мед. 2002. Т. 80, № 10. С. 39 43.
116. Корягина Ю.В. Хронобиологическая характеристика подростков, юношей и девушек, развивающих силу и выносливость: Автореф. дис. канд. биол. наук: / Сибирская государственная. академия. физической культуры. ОМСЛК,
2000. 22 с.
117. Костенко С.С., Цибенко В.О. Система для запису кардіоінтервалів у людини // Фізіол. журн. 2000. Т. 46, № 5. С. 104 105.
118. Косяков Л.В., Буланова Е.С. Изменение интервалов кардио­интер­валограммы и индивидуальной минуты при интеллектуальном стрессе у мужчин и женщин разных хронотипов // Актуальные проблемы клинической и экспериментальной медицины. Чита, 2003. С. 333 334.
119. Косяков Л.В., Мельникова С.Л. Взаимосвязь соматотипов с показате­лями кардиоинтервалограммы у местных и приезжих жителей г.Чита // Медицина завтрашнего дня: Материалы второй регионарной межвузовской конференции студентов и молодых ученых, посвященной 50 летию обра­зова­ния ЧГМА. Чита, 2003. С. 89 90.
120. Косяков Л.В., Степанова Т.Н. Морфо-функциональные показатели индивидуальных адаптационных возможностей // Международный саммит нормальных анатомов Украины и России. М., 2003. С. 84 89.
121. Красоткина И.Б. Биоритмы и здоровье. М.: Искатель, 2002. 222 с.
122. Кротов В.П., Луговой Л.А. Влияние суточного ритма жизнедеятельности человека на динамику экскреции электролитов // Космич. биолог. и мед. 1970. Т. 4, № 1. С. 74 - 77.
123. Кубышкин В.Ф., Солдатченко С.С., Короленко Е.С. Сердечно-сосудистые заболевания и синдромы при легочной патологии/ - Київ: Здоров’я, 1995. - 222с.
124. Кулітка Ю.Е. Хронотерапія хворих на хронічний обструктивний бронхіт середнього ступеня важкості //Клініч. та експерим. патологія. 2004. Т. 3, № 4. С. 37 40.
125. Кулітка Ю.Е. Гжегоцький М.Р. Структурно-функціональні аспекти біоритмології // Експериментальна. та клініч. фізіол. і біохімія. 2004. № 1. С. 128 131.
126. Кулітка Ю.Е. Добові ритми гемодинаміки у здорових і хворих на хронічний обструктивний бронхіт середнього ступеня важкості //Acta Medica Leopoliensia. 2005. V. 11, № 1. Р. 18 21.
127. Кулітка Ю.Е. Гжегоцький М.Р. Метод прогнозування важкості перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (Інформаційний лист) - Київ: Український центр наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи (Укрмедпатентінформ), № 206 2005. - 3с.
128. Кулітка Ю.Е. Циркадні коливання пікфлоуметрічних показників у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Клініч. та експерим. патологія. 2005. Т. 4, № 1. С. 25 28.
129. Кулітка Ю.Е. Характеристика вегетативного гомеостазу у хворих на хронічний обструктивний бронхіт // Експерим. та клініч. фізіол. і біохімія. 2005. № 1. С. 109 112.
130. Лазарева С.І. Дослідження активності вегетативної нервової системи у хворих на спастичні форми церебрального паралічу //Одес. мед. журн. 2004. № 2. С. 65 67.
131. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистика в науке и бизнесе. К.: Маріон, 2002. 640 с.
132. Лебедев В.П., Кортеликиев А.В. Суточные ритмы экскреции кортизола // Суточные ритмы физиологических процессов организма. М.: Медицина, 2002. С. 73 78.
133. Лебедева Т.М. Деякі моменти моніторінгу пікової швидкості видиху у дітей хворих на бронхіальну астму // Акт. пробл. сучасної медицини. 2002. Т. 2, Вип. 2. С 89 91.
134. Лемко О.І., Сливканич М.М., Лемко І.І. та ін. Роль циркадних ритмів в адаптаційних реакціях організму та розвитку деяких патологічних процесів // Наук. вісник Ужгородського універ., серія: Медицина, 2002. Вип. 17. С. 91 97.
135. Лисенко Г.І., Ященко О.Б., Мавродій В.М. та ін. Хронічні обструктивні захворювання легень у практиці сімейного лікаря /Навчальний посібник. К.: Книга, 2005. 96 с.
136. Любицкий Р.М., Моисеева Н.И. Воздействие гелиогеофизических факторов на организм человека. М.: Триада-Х. 2001. 131 с.
137. Лящук. Р.П. Функціональний стан вегетативної нервової системи у хворих на цукровий діабет // Буковинський медичний вісник. 2004. Т. 8, № 1. С.
82 87.
138. Макаров В.И. Изменение биоритмов в экстремальных условиях // Хронобиология и медицина. М.: Медицина, 1989. С. 169 183.
139. Макаров В.И. Влияние физической нагрузки на биоритмы человека // Проблемы космической биологии. М.: Наука, 2003. Т. 27. С. 125 135.
140. Мелатонин в норме и патологии / Под ред. Ф.И. Комарова, С.И. Рапопорта. М.: Наука, 2004. 305 с.
141. Мельникова С.Л. , Мельников В.В. Индивидуальное восприятие времени и характеристика физиологических функций у людей разного биологического возраста // Биологический возраст: Тезисы докладов. Пермь, 2000. С. 64 65.
142. Мельникова С.Л., Мельников В.В., Свистунова Е.И. Факторы, влияющие на формирование биологических ритмов // Современные вопросы диагностики и лечения. Чита, 2001. С. 51 53.
143. Мельникова С.Л., Иванова В.Н., Мельников В.В. и др. Изменение показателей ритмологической активности некоторых физиологических функций в дни полного солнечного затмения 9 марта 1997 года // Ресурсы Забайкалья. 2001. № 3. С. 79 80.
144. Мельникова С.Л., Мельников В.В. Показатели индивидуального восприятия времени как характеристика общего состояния организма // Вест. новых мед. технологий. 2002. Т.9, № 2. С. 20 23.
145. Мельникова С.Л. Роль ”фактора времени” в оценке индивидуальных адаптационных возможностей // Мат. Всероссийской конференции ”Актуальные проблемы клинической и экспериментальной медицины”. Чита, 2003. С. 349 351.
146. Мельникова С.Л. Фактор индивидуального восприятия времени как часть конституциональных характеристик // Мат. Международной конференции ”Актуальные проблемы спортивной морфологии и интегративной антропологии”. Москва, 2003. С. 183 186.
147. Мельникова С.Л., Косяков Л.В. Связь продолжительности инди­ви­дуаль­ной минуты и успешность выполнения интеллектуальной задачи // Достиже­ния биологической функциологии и их место в практике образова­ния: Матер. Всерос. конф. и международ. участ. Самара, 2003. С. 120 121.
148. Миронова И.Б. Возрастные особенности суточных ритмов гемодина­мики // Актуальные проблемы возрастной физиологии. Ново­сибирск, 1998. С. 31 33.
149. Миронова И.Б., Силиванов Т.Д., Сергеев М.В. Суточная динамика неко­то­­рых биологически активных веществ в крови человека // Матер. Всерос. конф. ”Актуальные проблемы клинической и экспериментальной медицины”. Чита, 2003. - С. 339 342.
150. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца. Опыт практического при­мене­ния. Иваново, 2000. 200 с.
151. Михайлов Л.П., Берсенева А.П. Современные проблемы адаптации. Новосибирск, Наука, 2001. С. 107 114.
152. Мищенко Л.А., Свищенко Е.П. Циркадные ритмы нейрогуморальных регуляторных систем, определяющих суточный профиль артериального давления // Укр. кардіол. журн. 2002. № 1. С. 79 84.