ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ І-ІІ СТАДІЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КЛІНІКО - ІМУНОЛОГІЧНИХ ВАРІАНТІВ ПЕРЕБІГУ

Краткое описание

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

БОЙКО ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 616.233 002.2 07 085.37: 577.27

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНЕ ОБСТРУКТИВНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ І-ІІ СТАДІЇ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КЛІНІКО - ІМУНОЛОГІЧНИХ ВАРІАНТІВ ПЕРЕБІГУ

14.01.27 пульмонологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Кайдашев Ігор Петрович
доктор медичних наук, професор

Полтава 2008

ЗМІСТ

Вступ

5

Розділ 1.

Аналітичний огляд літератури ......

12

1.1.

Особливості імунного статусу при хронічному обструктивному захворюванні легень та шляхи його корекції ...

12

1.2.

Передумови виникнення серцево-судинної патології при хронічному обструктивному захворюванні легень ..

18

Розділ 2.

Матеріали та методи дослідження ...

28

2.1.

Характеристика груп хворих

28

2.2.

Лабораторні та інструментальні методи дослідження, визначення стану функції зовнішнього дихання ....

35

2.3.

Статистична обробка результатів дослідження ..

40

Розділ 3.

Клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ стадії

41

3.1.

Особливості формування клініко-імунологічних варіантів перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ стадії

41

3.2.

Спіральна комп’ютерна томографія грудної клітки в діагностиці гемодинаміки малого кола кровообігу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень .

50

Розділ 4.

Індивідуалізація комплексної терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії в залежності від виявлених змін стану імунітету та поєднаної патології

61

4.1.

Вивчення ефективності комплексного антигомотоксичного препарату з домінуванням фітокомпонентів та комплексного антигомотоксичного препарату з термічно інактивованих штамів вірусу грипу в терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії ..

61

4.2.

Клініко-імунологічні особливості дії тималіну та бактеріального імуномодулятора на основі лізату 19 інактивованих мікроорганізмів у комплексному лікуванні хворих на хронічне обструктивне захворювання легень ІІ стадії ...

74

4.3.

Аналіз ефективності амлодипіну та лерканідіпіну за наявності поєднання хронічного обструктивного захворювання легень ІІ стадії з есенціальною гіпертонічною хворобою та легеневою гіпертензією..

83

4.4.

Розподіл клініко-імунологічних варіантів перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ стадії залежно від проведеного лікування на основі кластерного аналізу ..

92

Обговорення отриманих результатів.....

101

Заключення ......

123

Висновки .................................................

124

Практичні рекомендації ................................

127

Список використаних джерел ........

128

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

А

аорта

АГ

артеріальна гіпертензія

АГТП

антигомотоксичний препарат

АК

антагоністи кальцію

АТ

артеріальний тиск

БІМ

бактеріальний імуномодулятор

ДАТ

діастолічний артеріальний тиск

ЕГ

есенціальна гіпертензія

ЖЄЛ

життєва ємність легень

Індекс ЛА/А

відношення діаметра легеневої артерії до діаметра аорти

ЛА

легенева артерія

ЛГ

легенева гіпертензія

ЛКБ

лізосомальні катіонні білки

МОШ 25-75

максимальна об’ємна швидкість

НСТ

нітросиній тетразолій

ОФВ1

об’єм форсованого видиху за 1 секунду

ПОШ

пікова об’ємна швидкість

РААС

ренін-ангіотензин-альдостеронова система

САТ

систолічний артеріальний тиск

СКТ

спіральна комп’ютерна томографія

СТЛА

систолічний тиск легеневої артерії

ФЖЄЛ

форсована життєва ємність легень

ФЗД

функція зовнішнього дихання

ХОЗЛ

хронічне обструктивне захворювання легень

ВСТУП

Актуальність теми

Важливою медичною і соціальною проблемою є значне зростання захворюваності на хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) серед населення, як в Україні, так і за її межами [100, 104]. Соціальне значення патології, як правило, оцінюється за показниками розповсюдженості, інвалідності та смертності [219]. За даними МОЗ України на 2006 рік розповсюдженість ХОЗЛ складає 180 осіб на 10 тис. дорослого населення. З 1998 по 2002 рік у Полтавській області спостерігався стрімкий ріст розповсюдженості даної патології, що становило 600 чоловік на 10 тис. дорослого населення. Всього в Полтавській області налічується до 43636 хворих на ХОЗЛ.
У 1990 році ХОЗЛ посідало 12-те місце серед причин смерті, а до 2020 року, за прогнозами ВООЗ та Всесвітнього Банку, це захворювання буде на 5-ому місці [4, 112, 184]. В Україні смертність від ХОЗЛ складає 86,3 на 100 000 чол., що більше, ніж у 66 разів перевищує показники смертності від бронхіальної астми (БА), яка складає 1,3 на 100 000 чол. [103, 115].
При формуванні ХОЗЛ визначальну роль відіграють фактори ризику, які при тривалому впливі на організм людини поступово виснажують механізми саногенезу (імунний, антиоксидантний та ін.) [125, 134, 140], викликаючи тим самим порушення адаптації до умов середовища існування (зовнішнього та внутрішнього), які постійно змінюються [4, 99, 115, 168]. Останні двадцять років досліджень суттєво змінили уявлення про систему захисту органів дихання та ставлення до імунодефіциту як однієї з провідних причин частих респіраторних інфекцій і основного критерія для призначення імунотропної терапії. З одного боку, розширились показання до застосування деяких імуномодуляторів, з іншого з’явились переконливі докази їх ефективності [49]. Порушення імунного статусу асоціюється з високим ризиком розвитку інфекційних загострень [54, 114, 116, 192], а інфекційний синдром як прояв вторинного імунодефіциту реєструється майже у 78% хворих на ХОЗЛ [11, 12, 89, 119]. Ефективно зарекомендували в терапії респіраторних інфекцій імуномодулятори на основі бактеріальних лізатів. На сьогодні недостатньо даних щодо застосування бактеріальних імуномодуляторів (БІМ) у хворих на ХОЗЛ І-ІІ ст. для корекції клітинного імунітету та функції фагоцитозу, а також його впливу на динаміку клінічного стану пацієнтів. Що стосується комплексних антигомотоксичних препаратів (АГТП), то їх використання не виключено у хворих на ХОЗЛ і рекомендовано як початкова імуномодулююча терапія, особливо беручи до уваги низький рівень побічних ефектів та запропоновану імунотропну активність [6, 7, 58].
Доволі часто у хворих на ХОЗЛ зустрічається поєднання із серцево-судинними хворобами, а саме есенціальною гіпертензією (ЕГ) (від 6,8 до 76,3 %) та легеневою гіпертензією (ЛГ) [15, 33, 87]. Збільшення частоти виникнення ЕГ у хворих на ХОЗЛ корелюється з наростанням ЛГ, в основі якої лежить механізм регуляції співвідношення перфузії і вентиляції легень, направлений на компенсацію артеріальної гіпоксемії [19, 35, 38]. Лікування ХОЗЛ у поєднанні з ЕГ та ЛГ вимагає тривалого застосування різних груп медикаментозних препаратів в залежності від ступеня тяжкості та стадії хвороби [39, 87, 124]. Ціла низка інгаляційних медикаментозних засобів, що використовуються у базисному лікуванні ХОЗЛ має низкий рівень системної дії [100, 102, 157]. У той час, коли антигіпертензивна терапія вимагає тривалого перорального застосування медикаментозних засобів, які маюь цілу низку системних ефектів, у хворих на ХОЗЛ в якості антигіпертензивного засобу частіше за все використовуються антагоністи кальцієвих каналів [24, 190, 199]. Ряд наукових досліджень доводить імунотропну дію окремих препаратів з групи антагоністів кальцію, а саме їх імуносупресивну активність стосовно Т-лімфоцитів [170, 222]. Відомо, що одну з провідних ролей у виникненні та прогресуванні ХОЗЛ відіграє дисбаланс імунної системи хворого [11, 104, 114, 117], тому необхідно детально дослідити можливі імуносупресивні властивості антагоністів кальцієвих каналів у такої категорії пацієнтів.
Отже, незважаючи на цілу низу наукових досліджень, присвячених оптимізації базисного лікування ХОЗЛ [46, 49, 68], проблема диференційованої комплексної терапії хворих на ХОЗЛ І-ІІ ст. в залежності від верифікованих клініко-імунологічних варіантів перебігу на даний час висвітлена недостатньо і потребує детального вивчення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Дисертаційна робота є плановим науковим дослідженням та фрагментом науково-дослідних робіт: «Оптимізація лікування хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з патологією кардіореспіраторної та ендокринної систем шляхом фармакогенетичних досліджень пероксисом проліфератор-активуючих рецепторів та рецепторів ангіотензину ІІ першого типу», номер держреєстрації 0106U003239 Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», Розробити раціональні схеми лікування хворих на туберкульоз легень в поєднанні з хронічним бронхітом”, номер держреєстрації 0104U000935 Державна установа «Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського АМН України».
Мета і задачі дослідження: верифікувати основні клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ стадії та на їх основі за динамікою клінічної симптоматики і параметрів імунної системи визначити ефективність індивідуалізованих комплексів терапії, враховуючи наявність супутньої серцево-судинної патології.
Для досягнення мети були висунуті наступні завдання:
1. Визначити клініко-імунологічні варіанти перебігу ХОЗЛ І-ІІ стадії.
2. Оцінити стан імунної системи та рівень ендогенної інтоксикації у хворих на ХОЗЛ з урахуванням стадії та наявності супутньої серцево-судинної патології.
3. Вивчити ефективність комплексної терапії хворих на ХОЗЛ І-ІІ ст. із додатковим застосуванням комплексного антигомотоксичного препарату з домінуванням фітокомпонентів, комплексного антигомотоксичного препарату з термічно інактивованих штамів вірусу грипу, бактеріального імуномодулятора на основі лізатів 19 інактивованих мікроорганізмів та тималіну при різних клініко-імунологічних варіантах перебігу.
4. Дослідити можливість впливу антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду лерканідіпіну і амлодипіну на стан імунної системи, а також їх антигіпертензивну ефективність у хворих на ХОЗЛ ІІ ст. у поєднанні з легеневою та есенціальною гіпертензією.
Об’єкт дослідження: хворі з різними клініко-імунологічними варіантами перебігу ХОЗЛ І-ІІ ст.
Предмет дослідження: основні критерії формування клініко-імунологічних варіантів перебігу ХОЗЛ І-ІІ ст., ефективність та особливості дії комплексної терапії у цих хворих.
Методи дослідження
Для визначення клініко-імунологічних особливостей перебігу ХОЗЛ І-ІІ ст. було використано загальноклінічні методи дослідження (збір скарг, анамнезу, оцінка симптомів захворювання, фізикальне обстеження пацієнта, загальний аналіз сечі та крові, флюорографічне або рентгенологічне дослідження легень), а також імунологічне дослідження крові з визначенням рівня СD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD20+ експресуючих клітин, концентрації імуноглобулінів А, М, G (Іg А, М, G), фагоцитуючих нейтрофілів, НСТ-тесту, лізосомальних катіонних білків (ЛКБ).
З метою визначення стадії ХОЗЛ і оцінки ефективності проведеного лікування застосовано спірографічне дослідження функції зовнішнього дихання. Стадію легеневої гіпертензії та моніторинг динаміки систолічного тиску в легеневій артерії протягом спостереження проведено за допомогою доплерокардіографічного дослідження правих відділів серця з визначенням тиску в легеневій артерії.
Для підтвердження діагнозу ХОЗЛ та виявлення додаткових ознак легеневої гіпертензії було виконано спіральну комп’ютерну томографію органів грудної клітини. За допомогою пульсоксиметрії (SpO2) досліджено рівень насиченості киснем гемоглобіну. Дослідження функції зовнішнього дихання проводилось за допомогою спірографії. Для оцінки зворотності бронхообструкції проводилася фармакопроба з β2-агоністом короткої дії сальбутамолом.
Наукова новизна одержаних результатів
Вперше на основі кластерного аналізу визначено основні клініко-імунологічні варіанти перебігу ХОЗЛ І-ІІ ст. із врахуванням стадії захворювання та ступеня порушень окремих ланок системи імунітету. Вірогідно значимого впливу поєднаної серцево-судинної патології при ХОЗЛ І ст. на клінічний стан та параметри імунної системи не зафіксовано. При ХОЗЛ ІІ ст. підвищений рівень систолічного тиску в легеневій артерії (в межах легеневої гіпертензії І ст.) вірогідно обтяжує перебіг та значимо корелює з вираженими функціональними та кількісними змінами окремих параметрів імунної системи.
Для оптимізації лікування хворих на ХОЗЛ І-ІІ ст. вперше застосовано комплексний антигомотоксичний препарат з домінуванням фітокомпонентів, комплексний антигомотоксичний препарат на основі термічно інактивованих штамів вірусу грипу, бактеріальний імуномодулятор на основі лізату 19 інактивованих мікроорганізмів та досліджено їх ефективність за клініко-імунологічними показниками.
Доведено високу антигіпертензивну ефективність лераканідіпіну у хворих на ХОЗЛ ІІ ст. у поєднанні з есенціальною та легеневою гіпертензією, а також визначено, що лерканідіпін має більш виразний антигіпертензивний ефект у малому колі кровообігу, ніж амлодипін. Чотирьохтижневий курс терапії препаратами базисної терапії ХОЗЛ ІІ ст. та антагоністами кальцію дигідроперідинового ряду амлодипіном і лерканідіпіном не мав імуносупресивного впливу в даній категорії хворих.
Вперше на основі даних спіральної комп’ютерної томографії, в якості додаткового методу діагностики легеневої гіпертензії у хворих на ХОЗЛ ІІ ст., застосовано індекс співвідношення діаметра легеневої артерії до діаметра аорти.
Практичне значення одержаних результатів
На основі результатів проведеного дослідження визначені та науково обґрунтовані основні клініко-імунологічні варіанти перебігу ХОЗЛ І-ІІ ст., а також досліджено вплив супутньої серцево-судинної патології на клінічні та імунологічні параметри залежно від стадії ХОЗЛ.
Оптимізація лікування хворих на ХОЗЛ І-ІІ ст. із застосуванням імуномодулюючих засобів, а саме комплексного антигомотоксичного препарату з домінуванням фітокомпонентів, комплексного антигомотоксичного препарату на основі термічно інактивованих штамів вірусу грипу, бактеріального імуномодулятора на основі лізату 19 інактивованих мікроорганізмів та тималіну, в залежності від верифікованих клініко-імунологічних варіантів перебігу, дозволяє скоротити строки перебування у стаціонарі на (3,61±0,6) дні, зменшити обсяг базисного лікування (використання бронхолітиків короткої дії на (44,4±5,83) % у хворих на ХОЗЛ ІІ ст.) і призводить до більш швидкої регресії клінічної симптоматики й вірогідної нормалізації відповідних показників клітинної та гуморальної ланки імунної системи.
Застосування спіральної комп’ютерної томографії органів грудної клітки у хворих на ХОЗЛ допомагає завчасно та достовірно діагностувати емфізему, а обчислення індексу співвідношення діаметра легеневої артерії до діаметра аорти, наряду з доплерокардіографічним дослідженням, є додатковим методом діагностики легеневої гіпертензії.
Доведено, відсутність імуносупресивного впливу антагоністів кальцієвих каналів дигідропіридинового ряду амлодипіну і лерканідіпіну, а також їх високу антигіпертензивну активність (з незначною перевагою лерканідіпіну) як в системі малого, так і великого кола кровообігу, що дає змогу ефективно та безпечно використовувати їх у хворих на ХОЗЛ у комплексній терапії легеневої та есенціальної гіпертензії незалежно від ступеня імунологічних порушень.
Результати дисертаційних досліджень були впроваджені в Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М.В. Скліфосовського, 1-шій міській клінічній лікарні м. Полтави, Полтавській обласній клінічній лікарні відновного лікування та діагностики з обласним центром планування сім’ї та репродукції людини, медичної генетики.
Особистий внесок здобувача
Дисертантом проведено аналіз наукової літератури та патентної інформації з проблеми клініко-імунологічних варіантів перебігу ХОЗЛ. Автор брав безпосередню участь у формулюванні мети та завдань дослідження, клінічному відборі хворих, виконані клініко-діагностичних досліджень. Імунологічні дослідження дисертант проводив спільно зі співробітниками ЦНДЛ ВДНЗУ «Української медичної стоматологічної академії». Усі хворі, що брали участь у дослідженні, спостерігались автором. Дисертант особисто виконував аналіз отриманого фактичного матеріалу, статистичну обробку даних та розробляв основні положення та висновки роботи.
Апробація результатів дисертації
Основні положення дисертації доповідались на всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених «Медична наука 2006» (Полтава, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання внутрішньої медицини в практиці сімейного лікаря» (Харків, 2006).
Публікації
За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць (у тому числі 3 одноосібних), із них 6 у журналах, рекомендованих ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами дисертаційної роботи виявлено клініко-імунологічні варіанти перебігу хронічного обструктивного захворювання легень І-ІІ стадії, на їх основі розроблено диференційовані схеми для оптимізації терапії; вивчена антигіпертензивна активність та можливі імуносупресивні властивості антагоністів кальцію дигідроперідинового ряду амлодипіну та лерканідіпіну.
1. Перший клініко-імунологічний варіант перебігу охоплює хворих на ХОЗЛ І ст. і характеризується дисбалансом CD4+ / CD8+ та зниженим рівнем (порівнянно зі здоровими особами) CD20+. Наявність супутньої патології у хворих на ХОЗЛ І ст. не має вірогідного впливу на рівень гематологічного показника інтоксикації та не призводить до зміни за межі норми показників як клітинної, так і гуморальної ланки системи імунітету.
2. ХОЗЛ ІІ ст. за клініко-імунологічними параметрами складається з двох різних підгруп. У першій підгрупі ХОЗЛ ІІ ст. пов’язане зі зниженим рівнем CD3+ та CD4+. У другій підгрупі виразні функціональні та кількісні зміни системи імунітету, які особливо стосуються рівня CD8+ і CD16+, а також значний рівень скарг на задишку, мають достовірний зв’язок як зі ступенем ХОЗЛ, так і з наявністю супутньої патології, а саме підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії.
3. У пацієнтів з ХОЗЛ ІІ ст., які мали супутню патологію, гематологічний показник інтоксикації Ме (25%; 75%) = 1,99 (1,93; 2,0) був вірогідно (p<0,05) вищим у порівнянні з хворими без супутньої патології (гематологічний показник інтоксикації Ме (25%; 75%) = 1,78 (1,93; 2,0)) і дорівнював ІІ ст. ендогенної інтоксикації. Поєднання ХОЗЛ ІІ ст. із супутньою патологією характеризується зниженням кількості і функції Т-хелперів (СD4+) та Т-супресорів (СD8+), відносним збільшенням CD8+ та зниженим імунорегуляторним індексом, як у порівнянні зі здоровими особами, так і з хворими на ХОЗЛ ІІ ст. без супутньої патології.
4. У пацієнтів із ХОЗЛ ІІ ст., що мали поєднання з легеневою гіпертензією І ст. спостерігається сильний (r=0,838) позитивний кореляційний зв’язок між індексом відношення діаметра легеневої артерії до діаметра аорти (індексом ЛА/А) та рівнем систолічного тиску в легеневій артерії. Значення індексу ЛА/А 1,08±0,07 при систолічному тиску в легеневій артерії від 41 мм рт. ст. до 50 мм рт. ст. має діагностичну чутливість 46 %, специфічність 96 %, прогностична цінність позитивного результату 96 %, прогностичну цінність негативного результату 51% та відношення правдоподібності для позитивного результату 11,5 є вірогідно (р<0,01) вищим порівняно із хворими на ХОЗЛ ІІ ст., рівень систолічного тиску в легеневій артерії в яких був ≤40 мм рт. ст. (індекс ЛА/А 0,92±0,14), та відповідно здоровими особами, де індекс ЛА/А становив 0,69±0,135, а систолічний тиск в легеневій артерії ≤30 мм рт. ст.
5. Застосування амлодипіну та лерканідіпіну для лікування м’якої есенціальної гіпертензії та легеневої гіпертензії І ст. хворими на ХОЗЛ ІІ ст. є ефективним. Лерканідіпін має більш виразний антигіпертензивний ефект у малому колі кровообігу, ніж амлодипін, на (9±3) мм рт. ст., а чотирьохтижневий курс терапії базисними препаратами та антагоністами кальцію дигідропіридинового ряду амлодипіном і лерканідіпіном не мав імуносупресивного впливу в окресленій категорії хворих.
6. При першому клініко-імунологічному варіанті перебігу ХОЗЛ (при ХОЗЛ І ст.) найбільш ефективними є комплексний антигомотоксичний препарат з домінуванням фітокомпонентів та комплексний антигомотоксичний препарат з термічно інактивованих штамів вірусу грипу. Їх застосування наряду з базисним лікуванням, має нормалізуючий вплив на показники як клітинної (CD3+, CD4+, CD8+), так і гуморальної ланки (Ig М) системи імунітету.
7. У першій підгрупі другого клініко-імунологічного варіанту перебігу ХОЗЛ ІІ ст. у хворих є ефективним бактеріальний імуномодулятор на основі лізату 19 інактивованих мікроорганізмів за умови невиразних функціональних порушень у системі імунітету. У другій підгрупі доцільним є застосування тималіну, зважаючи на більш значимі функціональні та кількісні зміни імунної системи.
8. Оптимізація лікування хворих на ХОЗЛ І-ІІ ст. із застосуванням комплексного антигомотоксичного препарату з домінуванням фітокомпонентів, комплексного антигомотоксичного препарату на основі термічно інактивованих штамів вірусу грипу, бактеріального імуномодулятора на основі лізату 19 інактивованих мікроорганізмів та тималіну, в залежності від верифікованих клініко-імунологічних варіантів перебігу, дозволяє скоротити строки перебування у стаціонарі на (3,61±0,6) дні, зменшити обсяг базисного лікування (використання бронхолітиків короткої дії на (44,4±5,83) % у хворих на ХОЗЛ ІІ ст.) і призводить до більш швидкої регресії клінічної симптоматики та вірогідної нормалізації відповідних показників клітинної та гуморальної ланок імунної системи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для оптимізації лікування хворих на ХОЗЛ І ст. доцільним є комбінування базисної терапії і комплексного антигомотоксичного препарату з термічно інактивованих штамів вірусу грипу по 1 ампулі (1,1 мл) внутрішньом’язово один раз на два дні протягом 10 днів та комплексного антигомотоксичного препарату з домінуванням фітокомпонентів: по 10 крапель тричі на день під язик за 30 хвилин до їжі або через одну годину після її прийому, тривалість складає 10 днів.
2. Хворим на ХОЗЛ ІІ ст. за умови відсутності супутньої патології, а також зниженому рівні CD3+ та CD4+, рекомендується використовувати бактеріальний імуномодулятор на основі лізату 19 інактивованих мікроорганізмів по 1 інгаляції в кожну ніздрю двічі на день, курс лікування складає 14 днів. За наявності поєднання ХОЗЛ ІІ ст. із серцево-судинною патологією (легеневою гіпертензією І ст., м’якою есенціальною гіпертензією), а також пригнічення клітинної ланки системи імунітету, препаратом вибору є тималін по 20 мг внутрішньом’язово 1 раз на день протягом 5 днів.
3. Для додаткової діагностики підвищеного тиску в системі малого кола кровообігу у хворих на ХОЗЛ ІІ ст., наряду з доплерокардіографічними методиками, доцільно використовувати спіральну комп’ютерну томографію з визначенням індексу відношення діаметра легеневої артерії до діаметра аорти (індекс ЛА/А) за формулою: ЛА / А, де ЛА діаметр легеневої артерії (у мм), А діаметр аорти (у мм).
4. Високоефективним є застосування у хворих на ХОЗЛ ІІ ст. анигіпертензивного препарату з групи антагоністів кальцію дигідропіридинового ряду лерканідіпіну (перорально) по 10 мг 1 раз на добу для лікування м’якої есенціальної гіпертензії та корекції підвищеного тиску в легеневій артерії (у межах легеневої гіпертензії І ст.).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Актуальные вопросы пульмонологии: Сб. науч. работ М.: Ньюдиамед-АО, 1999. 240 с.
2. Александров О. В. Вопросы классификации и лечения хронического легочного сердца // Российский мед. журнал. 1998. № 6. С. 60-62.
3. Александрова А.Л., Блинова Т.В., Вострякова Т.Г. и др. Аутоиммунизация и функциональное состояние сердечно-сосудистой системы у больных хроническим обструктивным бронхитом // Актуальные вопросы диагностики и лечения хронического бронхита. Л., 1989. С. 49-54.
4. Александрова Н.И., Баранова О.П., Богданова А.В. и др. Хроническая обструктивная патология легких у взрослых и детей: Руководство // Под ред. А.Н. Кокосова. СПб.: СпецЛит, 2004. 304 с.
5. Амосова Е.Н., Коноплева Л.Ф. Гетерогенности морфофункционального состояния сердца и сосудов при различных формах легочного сердца // Український пульмонологічний журнал 2003. №2. С. 37-39.
6. Анохина Л.А., Караева Э.А., Беляков Р.Л. Опыт применения препаратов Hepeel и Lymphomyosot у детей больных туберкулезом // Биологическая терапия. 2002. №3. С. 38.
7. Антигомотоксическая терапия заболеваний органов дыхания / Методические рекомендации. К.: «Каскад-Медикал», 2005. 96 с.
8. Антонов Н.С., Стулова О.Ю., Зайцева О.Ю. Эпидемиология, факторы риска, профилактика // Хронические обструктивные болезни легких. М.: БИНОМ, 1998. С. 66-82.
9. Бобров В.А., Фуштейн И.М., Бобров В.И. Системная артериальная гипертензия при хроническом обструктивном бронхите: современные взгляды и новые понимания // Клин. мед. 1995. №3. С. 24.
10. Бобров В.О., Стаднюк Л.А., Крижанівський В.О. Ехокардіографія. К.: «Здоров’я», 1997. 152 с.
11. Бойко М.Г. Особливості розвитку запального процесу при різних формах хронічного бронхіту і методи диференційованого лікування: Автореф. дис. доктора мед. наук. К., 2003. 35 с.
12. Бойко М.Г., Капусник Ю.О., Бойко Д.М., Моторна Н.М. Особливості перебігу хронічних неспецифічних захворювань легень в поєднанні окремими захворюваннями ендокринної та серцево-судинної систем // Матеріали ІІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. Київ, 2003. С. 119.
13. Бойко М.Г., Капустник Ю.О., Бойко Д.М. Морфологічна характеристика експериментального хронічного запального процесу в бронхолегеневому комплексі на ранньому етапі формування та шляхи його корекції Вермілатом та дексаметазоном // Вісник проблем біології і медицини. 2001. № 4. С. 43-49.
14. Бойко М.Г., Капустник Ю.О., Курочка Е.А., Бойко Д.М. Морфофункціональна характеристика слинних залоз і слизової оболонки бронхів на етапах формування хронічного обструктивного бронхіту // Вісник морфології. 2001. №1. С. 45-47.
15. Бойко Н.Г. Клиническая картина и особенности лечения сочетанной бронхо-легочной и сердечно-сосудистой патологии с применением антиоксидантов: Автореф. дис. канд. мед. наук. Полтава, 1987. 19 с.
16. Васильев В.С., Комар В.И. Критерии оценки тяж ести болезни и выздоровления // Здравоохранение Белорусии. 1983. №2. С. 38-40.
17. Вишнякова Л.А. Бактериальный воспалительный процесс при различных острых и хронических заболеваниях легких // Механизмы воспаления бронхов и легких и противовоспалительная терапия. СПб.: Нормиздат, 1998. С. 67-83.
18. Волкова Л.И. Влияние антагонистов кальция на легочную гемодинамику больных хроническим бронхитом с явной и скрытой легочной гипертензией // Тер. Арх. 1989. Т.8. №62. С. 50-53.
19. Гаврисюк В.К. Лечение больных с хроническим легочным сердцем // Український пульмонологічний журнал. 2004. № 1. С. 5-8.
20. Глобальная стратегия диагностики, лечения и профилактики хронической обструктивной болезни легких / Пер. с англ. под ред. Чучалина А.Г. М.: Издательство «Атмосфера», 2003. — 96 с.
21. Глотов О., Глотов А. Современная генетика и спортивный отбор // Всероссийская научно-практическая конференция "100 лет физической культуре и спорту в Санкт-Петербургском государственном университете" (30-31 октября 2001 г.) СПб., 2001. С. 110-111.
22. Гриппи М.А. Патофизиология легких. 3-е изд., испр. М.; СПб: «Издательство БИНОМ» - «Невский Диалект», 2001. 318 с.
23. Двораковская И.В., Лисочкин Б.Г., Варламов В.В. Морфологическое изучение врожденной долевой и полисегментарной эмфиземы у взрослых // Пульмонологія. 1992. Прил.4. С. 262.
24. Дворецький Л.И. Клинические рекомендации по ведению больных ХОБЛ в сочетании с артериальной гипертонией и другой патологией // Русский медицинский журнал. 2005. Том 13. №10. С. 672-675.
25. Джон Бартлетт. Инфекции дыхательных путей. М.: Бином, 2000. 191 с.
26. Дидковский Н.А., Дворецкий Л.И. Наследственные факторы и местная защита при неспецифических заболеваниях легких. М.: Медицина, 1990. 234 с.
27. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. Одесса: «АстроПринт», 1999. 603 с.
28. Дранник Г.Н., Гриневич Ю.А., Дизик Г.М. Иммунотропные препараты К.: «Здоров’я», 1994. 288 с.
29. Дубнов П.Ю. Обработка статистической информации с помощью SPSS М.: ООО «Издательство АСТ»: Издательство «НТ Пресс», 2004. 221 с.
30. Егорошин В.Ф., Троцюк В.В. Состояние микроциркуляторного русла у больных хроническими заболеваниями легких // Тер. Арх. 1978. Т. 65. №4. С. 102-105.
31. Есипова И.К., Алексеевских Ю.Г. Структурно-функциональные особенности крупных бронхов и различия возникающих в них воспалительных реакций // Архив патологии. 1994. № 4. С. 6-9.
32. Есипова И.К., Кауфман О.Я., Крючкова Г.С. Очерки по гемодинамической перестройке сосудистой стенки. М.: Медицина, 1971. С. 312.
33. Ефимов В.В., Блажко В.И., Воейкова Л.С. и др. Показатели функции эндотелия и функциональное состояние респираторной системы при различной степени тяжести вентиляторных нарушений у больных ХОЗЛ // Український терапевтичний журнал. 2006. - №3. С. 66-70.
34. Жданов В.Ф. Клинико-статистическая характеристика больных неспецифическими заболеваниями легких с системной артериальной гипертензией / «Актуальные проблемы пульмонологии» // Сб. науч. тр. Л., 1991. С. 89-93.
35. Жданов В.Ф. Системная артериальная гипертензия у больных бронхиальной астмой: Автореф. дис. доктора. мед. наук. СПб, 1993. 31 с.
36. Жданов В.Ф., Амосов В.И., Синицина Т.М., Ярцева Е.Э Особенности легочной микроциркуляции и функции внешнего дыхания у больных бронхиальной астмой с системной артериальной гипертензией // Тер. арх. 1991. №10. С. 144-146.
37. Задионченко В.С. Артериальная гипертония при хронической обструктивной болезни легких. М., 2005. 345 с.
38. Задионченко В.С., Адашева Т.В., Шилова Е.В. и др. Клинико-функциональные особенности артериальной гипертонии у больных хроническими болезнями легких // Русский медицинский журнал. 2003. Т.11. №9. С. 535-539.
39. Задионченко В.С., Волкова Н.В., Свиридов А.А., Копалова С.М. Системная и легочная артериальная гипертензия при хронических неспецифических заболеваниях легких // Русский медицинский журнал. 1996. Т. 12. №4. С. 12-17.
40. Задионченко В.С., Волкова Н.В., Свиридова А.А., Копалова С.М. Антагонисты кальция в лечении системной и вторичной легочной артериальной гипертонии // Клин.фарм. 1996. Т. 12. №4. С. 12-17.
41. Зиньковский М.Ф., Гулая Н.М., Косякова Г.В., Довгань А.М. Легочная аретриальная гипертензия. К.: Книга плюс, 2005. 96 с.
42. Злыдникова Д.М. Острые респираторные заболевания: Руководство по пульмонологии // Под ред. Н.В. Путова, Г.Б. Федосеева. Л.: Медицина, 1978. С. 309-321.
43. Ивчик Т.В., Кокосов А.Н., Янчина Е.Д. и др. Факторы риска хронической обструктивной болезни легких // Пульмонология. 2003. №3. С. 6-15.
44. Илькович М.М., Новикова Л.Н. Интерстициальные заболевания легких (диссименированные процессы в легких) / Заболевания органов дыхания // Библиотека врача общей практики. Т.2. / Под ред. М.М. Ильковича. СПб: Фолиант, 2001. С. 88-137.
45. Интерстициальные заболевания легких / Руководство для врачей. Под ред. М.М. Ильковича, А.Н. Кокосова. СПб: Нормиздат, 2005. 560 с.
46. Ільїнська І.Ф., Рекалова О.М., Фещенко Ю.І. та інші. (27 грудня 2001). Індивідуалізована імунокорекція в комплексній терапії хворих на хронічний бронхіт та її клініко-імунологічна ефективність [ftp архив] / Url ftp://ftp1.ifp.kiev.ua/original/2001/zip/iljinska.zip.
47. Кайдашев І.П., Бойко Д.М., Горбатенко В.В. Використання антигомотоксичних препаратів у комплексній терапії хворих на хронічне обструктивне захворювання легень І-ІІ стадії // Український пульмонологічний журнал. 2006. №1. С. 27-32.
48. Кальф-Калиф Я.Я. О лейкоцитарном индексе автора и его практическом значении: Автореферат. дис. канд. мед. наук. Харьков, 1950. 16 с.
49. Караулов А.В., Ликов В.Ф. Иммунология респираторных заболеваний: Руководство для врачей М.: Издательство отделения РАЕН «Лекарства и пищевые добавки», 2004. 30 с.
50. Караулов А.В., Сокуренко С.И., Бицоева Н.С. и др. Иммунотерапия рецидивирующих респираторных заболеваний // Русский медицинский журнал. 2001. T. 9. №3-4. С. 136-138.
51. Кетиладзе Е.С. Значение респираторных вирусов в развитии хронических неспецифических заболеваний легких // Вопросы вирусологии. 1986. № 3. С. 310-314.
52. Клиническая фармакология болезней органов дыхания / Под ред. Ю.Б. Белоусова, В.В. Омельяновского. М.: «Универсум Паблишинг», 1996. 176 с.
53. Клинические испытания лекарств / Под ред. В.И. Мальцева, Т.К. Ефимцевой, Ю.Б. Белоусова, В.Н. Коваленко. К.: МОРИОН, 2002. 325 с.
54. Клинические рекомендации. Хроническая обструктивная болезнь легких / Под ред. Чучалина А.Г. М.: Издательство «Атмосфера», 2003. 168 с.
55. Клінічна пульмонологія: Навч. посіб. / М.М. Козачок, Л.О. Висотюк, М.М. Селюк. К.: ДСГ Лтд, 2005. 436 с.
56. Кобылянский В.И. Отложение ингалированных веществ и регионарный мукоцилиарный клиренс при болезнях органов дыхания, коррекция нарушений // Автореф. дис. докт. мед. наук. СПб., 1995. 36 с.
57. Кокосов А.Н. Острый бронхит: Руков. по пульмонологии // Под ред. Р.В. Путова, Г.Б. Федосеева. 2-е изд. Л.: Медицина. 1984. С. 90-119.
58. Кокосов А.Н. Пневмология в пожилом и старческом возрасте. СПб.: МЕД МАСС МЕДИА, 2005. 712 с.
59. Кокосов А.Н. Хронический бронхит и обструктивная болезнь легких // Новые Санкт-Петербургские врачебные ведомости. 1999. № 3. С. 15-19.
60. Кокосов А.Н., Герасин В.Н. Хронический бронхит: Руков. по пульмонологии // Под ред. Р.В. Путова, Г.Б. Федосеева. 2-е изд. Л.: Медицина. 1987. С. 90-119.
61. Комплексные антигомотоксические препараты / Под ред. клинико-информационного отдела «Каскад-Медикал». 2-е изд. К., 2004. 279 с.
62. Кубышкин В.Ф., Солдатченко С.С., Беленький А.И. Гуморальные механизмы пульмонологической гипертензии // Труды Крымского медицинского института. 1985. Том 108. №2. С. 114-116.
63. Кузьмичева Н.В. Антагонисты кальция в лечении артериальной гипертонии у больных с хроническим бронхообструктивным синдромом // Дис. канд.мед. наук. М., 1999. 26 с.
64. Куликов В.П., Акрамов А.Б., Безматерных Л.Э. и др.: Практические навыки по патофизиологии // Под ред. проф. В.П.Куликова. Барнаул, 1999. 83 с.
65. Лепихин Н.М. Различные варианты легочной гипертензии в РКТ-изображении (Сессия І) [Электронный ресурс]: Материалы 3-го Конгресса IUATLD Европейского региона и 14-го Российского Национального конгресса по болезням органов дыхания. Часть ІІ: «Сессии» М.: ООО Издательский Дом «МедМатрикс», 2005. 1 елеткрон. опт. диск (CD-ROM): цв; 12 см. Системные требования: Windows 9x/ME/NT/2000/XP/2003/XP64; Pentium II; 64 Mb RAM. Электронная библиотека по респираторной медицине (выпуск І).
66. Линденбратен Л.Д., Найдич Б.Г. Рентгенодиагностика заболеваний органов дыхания. М.: Медицина, 1979. 640 с.
67. Лусс Л.В. Вторичная иммунная недостаточность, классификация, клинические проявления, принципы диагностики. Показания к назначению иммуномодуляторов // Материалы научно-практической конференции «Иммуномодуляторы. Современные аспекты применения в практической медицине». СПб.: ИИ МЗ РФ, 2005. С. 8-12.
68. Макаров Т.П., Чувиров Д.Г. Бактериальные иммуномодуляторы // Рус. мед. журн. 2001. Т. 9. №16-17. С. 703-706.
69. Малашенкова И.К., Дидковский Н.А. Принципы иммунокорригирующей терапии вторичных иммунодефицитов, ассоциированых с хронической вирусно-бактериальной инфекцией // Рус. мед. журн. 2002. Т. 10. №21. С. 973-977.
70. Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині / Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ін. / Під ред. Кайдашева І.П. Полтава: Полімет, 2003. С. 48-76.
71. Мухарлямов Н.М. Легочное серце. М.: Медицина, 1973. 263 с.
72. Мухарлямов Н.М., Саттбеков Ж.С., Сучков В.В. Системная артериальная гипертония у больных хроническими неспецифическими заболеваниями легких // Кардиология. 1974. Том 34. №12. С. 55-61.
73. Наказ № 311 від 30.12. 1999 // Укр. пульмонол. журн. 2000. Додаток до № 2. С. 5-13.
74. Наказ МОЗ України № 499 від 28.10.2003р. (Про затвердження інструкцій щодо надання допомоги хворим на туберкульоз і неспецифічні захворювання легенів). Київ, 2003. 100 с.
75. Окулов В.Б., Козлов А.В., Балдуєва И.А. и др. Проблемы клинической иммунологии в лабораторной практике // Клин. лаб. диагност.: состояние и перспективы: Материалы научно-практической конференции. СПб., 1996. С. 127-128.
76. Палеев Н.Р., Растопина Н.А., Федорова С.И. и др. Существует ли «пульмогенная гипертензия»? // Кардиология. 2002. №6. С. 51-53.
77. Палеев Н.Р., Царькова Л.Н., Черейская Н.К. Легочная гипертензия при заболеваниях легких // Болезни органов дыхания (Руководство для врачей). Частная пульмонология. Т.3. М.: Медицина, 1990. 457 с.
78. Палеев Н.Р., Дембо А.Г. О правомерности диагноза «Легочное сердце» / Хронический бронхит и легочное сердце. Л.: ВНИИ Пульмонологии, 1983. С. 85-87.
79. Петри А., Сэбин К. Наглядная статистика в медицине / Пер. с англ.